Кількість абзаців - 82 Розмітка (ліва колонка)


до проекту Закону УкраїниПро внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (Друге читання)

0. Проект
 
1. З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9 - 13, ст. 88) такі зміни:
 
5. 1) частину четверту статті 208 доповнити абзацом такого змісту:
 
6. "Особі, яка затримана у зв'язку з її розшуком компетентним органом іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, роз'яснюється її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію)";
 
7. 2) статтю 575 доповнити частиною такого змісту:
 
8. "6. У разі повідомлення компетентним органом іноземної держави про одержання згоди затриманої особи на видачу (екстрадицію) в Україну підготовка клопотання здійснюється виключно на вимогу центрального органу України. Зміст клопотання та перелік документів, що додаються до клопотання, визначаються центральним органом України відповідно до вимог цього Кодексу та міжнародних договорів України";
 
9. 3) статтю 576 доповнити частиною такого змісту:
 
10. "7. Положення цієї статті не застосовуються, якщо компетентний орган іноземної держави повідомив, що видана в Україну особа надала згоду на видачу (екстрадицію) та відмовилася від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності";
 
11. 4) у статті 581:
 
12. а) назву викласти в такій редакції:
 
13. "Стаття 581. Права особи, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію)";
 
14. б) у частині першій:
 
15. пункт 8 викласти в такій редакції:
 
16. "8) у будь-який час до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) надати згоду на видачу (екстрадицію) з метою застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку";
 
17. доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
18. "8-1) одночасно з наданням згоди на видачу (екстрадицію) відмовитися від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності";
 
19. 5) у статті 583:
 
20. а) у частині четвертій:
 
21. пункт 1 доповнити словами "з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію)";
 
22. доповнити пунктом 4 такого змісту:
 
23. "4) письмова заява затриманої особи про згоду на видачу (екстрадицію), в якій особа може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності (в разі наявності такої письмової заяви)";
 
24. б) частину шосту викласти в такій редакції:
 
25. "6. При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує особі зробити заяву, роз'яснює особі її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію), з'ясовує бажання особи скористатися цими правами, перевіряє добровільність надання особою згоди на видачу (екстрадицію), відмови від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, усвідомлення особою правових наслідків такої згоди (відмови), перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, вислуховує думку прокурора, інших учасників і постановляє ухвалу про:
 
26. 1) застосування тимчасового арешту;
 
27. 2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав;
 
28. 3) затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту;
 
29. 4) затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту;
 
30. 5) застосування тимчасового арешту та відмову у затвердженні згоди особи на видачу (екстрадицію).
 
31. Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду питання щодо затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію), невідкладно направляється центральному органу України через відповідну регіональну прокуратуру разом із копією письмової заяви особи про згоду на видачу (екстрадицію)";
 
32. в) частину сьому доповнити словами "крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають";
 
33. г) після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:
 
34. "8. Особа, до якої застосовано тимчасовий арешт, має право до надходження запиту про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, письмову заяву про згоду на видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та в разі необхідності перекладача".
 
35. У зв'язку з цим частини восьму і дев'яту вважати відповідно частинами дев'ятою і десятою;
 
36. 6) у статті 584:
 
37. а) частину сьому викласти в такій редакції:
 
38. "7. При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу, роз'яснює особі її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію), з'ясовує бажання особи скористатися цими правами, перевіряє добровільність надання особою згоди на видачу (екстрадицію), відмови від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, усвідомлення особою правових наслідків такої згоди (відмови), перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників і постановляє ухвалу про:
 
39. 1) застосування екстрадиційного арешту;
 
40. 2) затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту;
 
41. 3) затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту;
 
42. 4) застосування екстрадиційного арешту та відмову у затвердженні згоди особи на видачу (екстрадицію);
 
43. 5) відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його обрання немає підстав.
 
44. Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду питання щодо затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію), невідкладно направляється центральному органу України через відповідну регіональну прокуратуру разом із копією письмової заяви особи про згоду на видачу (екстрадицію)";
 
45. б) частину дев'яту доповнити словами "крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають";
 
46. в) частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:
 
47. "14. Особа, до якої застосовано екстрадиційний арешт, має право до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, письмову заяву про згоду на видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та в разі необхідності перекладача";
 
48. 7) доповнити статтю 585 частиною такого змісту:
 
49. "4. Особа, стосовно якої застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, має право до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді письмову заяву про згоду на видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частинами сьомою та восьмою статті 584 цього Кодексу, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та в разі необхідності перекладача";
 
50. 8) статтю 588 викласти в такій редакції:
 
51. "Стаття 588. Видача особи (екстрадиція) у спрощеному порядку
 
52. 1. Центральний орган України може застосувати процедуру видачі особи (екстрадиції) у спрощеному порядку лише в разі наявності згоди особи на видачу (екстрадицію), затвердженої слідчим суддею.
 
53. 2. Особа має право у будь-який час до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати слідчому судді письмову заяву про згоду на видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Згода особи на видачу (екстрадицію), відмова особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності можуть бути відкликані особою до їх затвердження слідчим суддею.
 
54. 3. Начальник установи попереднього ув'язнення, одержавши письмову заяву особи про згоду на видачу (екстрадицію), невідкладно передає зазначену заяву до суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, та повідомляє про це керівника відповідної регіональної прокуратури.
 
55. 4. Відповідна регіональна прокуратура невідкладно передає центральному органу України копію ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду письмової заяви особи про згоду на видачу (екстрадицію), разом із копією письмової заяви особи про згоду на видачу (екстрадицію) та інформацією, необхідною для прийняття центральним органом України рішення відповідно до частини восьмої цієї статті.
 
56. 5. Про затвердження слідчим суддею згоди особи на видачу (екстрадицію) та за наявності відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності центральний орган України невідкладно інформує компетентний орган іноземної держави, яка розшукує особу для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Центральний орган України одночасно запитує про намір іноземної держави вимагати видачу (екстрадицію) зазначеної особи у подальшому (крім випадку, коли стосовно особи надійшов запит компетентного органу іноземної держави про видачу (екстрадицію) та просить надати інформацію, необхідну для прийняття рішення про видачу особи (екстрадицію) у спрощеному порядку.
 
57. 6. Центральний орган України розглядає питання про видачу особи (екстрадицію) у спрощеному порядку за наявності інформації щодо:
 
58. 1) прийняття компетентним органом іноземної держави стосовно особи рішення про тримання під вартою або вироку, який набрав законної сили, а також підтвердження того, що особа розшукується компетентним органом іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку;
 
59. 2) характеру і правової кваліфікації вчиненого особою кримінального правопорушення, зокрема щодо максимальної межі покарання або покарання, призначеного згідно з вироком, який набрав законної сили, а також щодо відбутої особою частини покарання;
 
60. 3) даних про особу, яка розшукується компетентним органом іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, зокрема щодо громадянства особи;
 
61. 4) обставин вчинення особою кримінального правопорушення, зокрема щодо часу, місця, ступеня участі особи, інших обставин вчинення кримінального правопорушення;
 
62. 5) наслідків вчиненого особою кримінального правопорушення (якщо це можливо);
 
63. 6) строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення згідно із законодавством іноземної держави, яка розшукує особу.
 
64. Якщо особа розшукується компетентним органом іноземної держави з метою виконання вироку, який набрав законної сили, для розгляду питання про видачу особи (екстрадицію) у спрощеному порядку необхідною є також інформація про те, чи було ухвалено вирок за відсутності обвинуваченого (іn аbsеntіа).
 
65. У разі потреби для прийняття рішення про видачу особи (екстрадицію) у спрощеному порядку центральний орган України може запитати у компетентного органу іноземної держави додаткову інформацію або документи.
 
66. 7. Рішення про видачу особи (екстрадицію) у спрощеному порядку може бути прийнято центральним органом України до надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію) без обов'язкового проведення екстрадиційної перевірки у повному обсязі.
 
67. 8. Центральний орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) у спрощеному порядку або про відмову у видачі особи (екстрадиції) у спрощеному порядку протягом п'яти робочих днів з дня одержання ухвали слідчого судді, якою затверджено згоду особи на видачу (екстрадицію), та інформації компетентного органу іноземної держави, передбаченої частиною шостою цієї статті. Рішення виноситься керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою, є остаточним і оскарженню не підлягає.
 
68. 9. Центральний орган України відмовляє у видачі особи (екстрадиції) у спрощеному порядку в таких випадках:
 
69. 1) у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування особою покарання на території України;
 
70. 2) якщо є обгрунтовані підстави вважати, що особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію), є громадянином України;
 
71. 3) якщо є обгрунтовані підстави вважати, що видача може суперечити інтересам національної безпеки;
 
72. 4) компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України інформації, передбаченої частиною шостою цієї статті.
 
73. 10. Центральний орган України повідомляє про своє рішення компетентний орган іноземної держави та особу, стосовно якої воно прийнято, без невиправданої затримки та у будь-якому разі протягом двадцяти днів з дня постановлення слідчим суддею ухвали, якою затверджено згоду особи на видачу (екстрадицію).
 
74. 11. Передача особи, стосовно якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію) у спрощеному порядку, здійснюється протягом десяти робочих днів з дня повідомлення компетентному органу іноземної держави про зазначене рішення. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів. Відстрочення фактичної передачі особи з підстав, передбачених статтею 592 цього Кодексу, не допускається.
 
75. 12. Якщо центральний орган України прийняв рішення про відмову у видачі особи (екстрадиції) у спрощеному порядку, видача особи (екстрадиція) здійснюється за загальними правилами щодо видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбаченими цією главою.
 
76. 13. Видача особи (екстрадиція) в Україну у спрощеному порядку здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом та міжнародними договорами України";
 
77. 9) частину першу статті 589 доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
 
78. "5-1) є обгрунтовані підстави вважати, що видача особи (екстрадиція) суперечить інтересам національної безпеки";
 
79. 10) перше речення частини першої статті 591 доповнити словами "крім випадку, передбаченого статтею 588 цього Кодексу";
 
80. 11) перше речення частини другої статті 593 доповнити словами "крім випадку, передбаченого статтею 588 цього Кодексу".
 
81. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.