Кількість абзаців - 25 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до статті 21-4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановл (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до ст. 21-4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України)
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законів України:
 
5. 1. У статті 21-4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):
 
6. 1) пункт 5 викласти в такій редакції:
 
7. «5. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
 
8. 1) у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
 
9. у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
 
10. 2) у разі визначення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті у розмірі:
 
11. - 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності Ігрупи;
 
12. - 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи;
 
13. - 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи.»
 
14. 2) додати пункт 6 наступного змісту:
 
15. «6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України у випадках:
 
16. 1) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
 
17. 2) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
 
18. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 6 статті 21-4 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.»
 
19. ІІ. Прикінцеві положення
 
20. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
21. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
22. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
23. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
24. Голова Верховної Ради України