Кількість абзаців - 236 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Повторне друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законів України:
 
5. 1. У Законі України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64):
 
6. 1) Доповнити Закон статтею 35-1 такого змісту:
 
7. "Стаття 35-1. Завдання та порядок провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
8. 1. Завданнями провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування у розумні строки фактичних обставин у зв'язку зі встановленням ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
2. Провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції здійснюються в порядку, передбаченому Законами України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції" та "Про захист від недобросовісної конкуренції".
 
9. 3. Провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинно здійснюватися із дотриманням принципів верховенства права та правової держави. Дотримання прав та свобод осіб, що беруть участь у провадженнях про такі порушення."
 
10. 2) Доповнити Закон новою статтею 37-1 такого змісту:
 
11. "Стаття 37-1. Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
1. Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинні бути розглянуті органами Антимонопольного комітету України протягом розумного строку, але не пізніше ніж через три роки з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
 
12. 2. Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 4, 13 - 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також справи про порушення, передбачені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", повинні бути розглянуті протягом шести місяців з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
3. У разі потреби в одержанні інформації, яка не була надана на вимогу органів Антимонопольного комітету України, проведення слухання у справі, а також з метою забезпечення особам, які беруть участь у справі, достатнього строку для надання зауважень щодо висновків, викладених у поданні з попередніми висновками у справі, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть продовжити строк розгляду справи, але не більше ніж на три місяці, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.
 
13. 4. Строк розгляду справи може бути зупинений органом Антимонопольного комітету України на період проведення призначеної ним експертизи, а також до завершення розгляду цим чи іншим органом Антимонопольного комітету України чи судом пов'язаної з цією справою іншої справи. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження.
 
14. 5. Якщо протягом граничного строку розгляду справи органом Антимонопольного комітету рішення не прийнято, справа підлягає закриттю у зв'язку з недоведенням вчинення порушення."
 
15. 3) Статтю 39 Закону викласти у такій редакції:
 
16. "Стаття 39. Особи, які беруть участь у справі
 
17. 1. Особами, які беруть участь у справі, є відповідач, заявник, третя особа.
 
18. 2. Відповідачем є особа, щодо якої розпочато розгляд справи.
 
19. У разі, коли під час розгляду справи буде встановлено, що як відповідач у справі повинна бути залучена інша особа, орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення приймають розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідача. Зазначене розпорядження надсилається протягом трьох днів з дня його прийняття відповідачу (співвідповідачу).
 
20. 3. Заявником є особа, за заявою якої розпочато розгляд справи.
 
21. 4. Третьою особою є особа, яка звернулася до органу Антимонопольного комітету України з відповідною заявою та підтвердила, що дії чи бездіяльність особи, в діях якої вбачається порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, порушує її права та інтереси, охоронювані законодавством про захист економічної конкуренції.
 
22. Про залучення третьої особи до участі у справі або відмову в такому залученні приймається розпорядження, яке протягом трьох днів з дня його прийняття надсилається цій особі.
 
23. Третя особа має права заявника у справі."
 
24. 4) Статтю 40 Закону викласти у такій редакції:
 
25. "Стаття 40. Права осіб, які беруть участь у справі
 
26. Особи, які беруть участь у справі, зокрема, мають право:
 
27. 1) знати, ознаки якого передбаченого законом порушення законодавства про захист економічної конкуренції та в яких діях відповідача є підставою для розгляду справи та вчинення органами та посадовими особами Антимонопольного комітету України дій, пов'язаних з таким розглядом;
 
28. 2) користуватися послугами перекладача;
 
29. 3) відмовитися від надання пояснень, які можуть бути підставою для визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
 
30. 4) заявляти відводи посадовим особам органів Антимонопольного комітету України;
 
31. 5) на таємницю поставлених ними питань і консультацій, одержаних в рамках правової допомоги, що надається адвокатом;
 
32. 6) отримувати копію подання з попередніми висновками у справі, складеного за результатами розслідування у справі, в якому повинні бути викладені обставини та мотиви, на яких ґрунтуються попередні висновки у справі, та зазначені відповідні докази;
 
33. 7) ознайомлюватися після складання подання з попередніми висновками у справі з матеріалами справи, знімати копії (фотокопії) з матеріалів справи та робити виписки, крім випадків, передбачених цим законом, а у випадку інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації, комерційної чи іншої таємниці) -ознайомлюватись із неконфіденційною версією таких документів з метою з'ясування необхідності їх використання для захисту своїх прав у такому провадженні;
 
34. 8) мати достатньо часу для підготовки свого захисту, зокрема, для підготовки і надання органу Антимонопольного комітету України, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішення у справі, зауважень щодо висновків, викладених у поданні з попередніми висновками у справі;
 
35. 9) бути заслуханою уповноваженими на прийняття рішення у справі органами Антимонопольного комітету України, а у передбачених законом випадках уповноваженим зі слухань;
 
36. 10) на розгляд справи у розумний строк;
 
37. 11) оскаржувати рішення, розпорядження, дії та бездіяльність органів Антимонопольного комітету України та їх посадових осіб;
12) інші права, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції, а також права, які, хоча прямо і не передбачені таким законодавством, проте випливають з принципів провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції."
 
38. 5) Доповнити Закон статтею 41-1 такого змісту:
 
39. "Стаття 41-1. Проведення перевірок
 
40. 1. Перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, можуть проводитися органами Антимонопольного комітету України виключно у випадку виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та з метою збирання доказів такого порушення.
 
41. 2. Перевірка здійснюється на підставі розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення. Розпорядження про проведення перевірки повинне містити:
 
42. номер, дату і місце його прийняття;
 
43. посаду, прізвище та ініціали посадової особи, що приймає розпорядження;
 
44. опис дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання, об'єднання, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
 
45. номер справи, в якій проводиться перевірка та копію розпорядження про її початок, якщо перевірка проводиться в межах вже розпочатої справи;
найменування юридичної особи (юридичних осіб), що підлягають перевірці;
 
46. дані про склад комісії з проведення перевірки з числа посадових осіб Антимонопольного комітету України, його територіального відділення (не менш як три особи);
 
47. інформацію про права членів комісії та об'єкта перевірки;
 
48. попередження про установлену законом відповідальність за створення перешкод у проведенні перевірки.
 
49. 3. Члени комісії з перевірки мають право:
 
50. 1) безперешкодного доступу до приміщень (офісів, кабінетів, підсобних та складських приміщень тощо), транспортних засобів чи інших володінь, які перебувають у власності або користуванні об'єкта перевірки;
 
51. 2) безперешкодного доступу до місць зберігання інформації (комп’ютерів, шаф, сейфів, робочих місць працівників тощо);
 
52. 3) вимагати від об'єкта перевірки пред’явлення або видачу документів, предметів, інших носіїв інформації або їх копій (витягів з них);
 
53. 4) вимагати від керівника, посадових осіб та інших працівників суб’єкта, який перевіряється, усних або письмових пояснень;
 
54. 5) вилучати докази, накладати арешт на них чи на місця їх зберігання у випадках і порядку, встановлених цим Законом;
 
55. 6) застосовувати фото- і кінозйомку, аудіо- чи відеозапис, інші технічні чи програмно-технічні засоби.
 
56. 8) залучати спеціалістів для надання допомоги, необхідної, зокрема, для відкриття замкнених приміщень та місць зберігання інформації, виготовлення копій документів (у тому числі електронних) та копій відповідних електронних носіїв.
 
57. 9) залучати працівників органів внутрішніх справ для здійснення у разі потреби заходів, передбачених законом, для усунення перешкод у проведенні перевірки.
 
58. Керівник об'єкта перевірки, інша уповноважена особа, в тому числі особи, які надають правову допомогу об'єкту перевірки, мають право бути присутніми під час перевірки. Відсутність зазначених осіб у приміщеннях чи інших володіннях, які перебувають у власності або користуванні суб’єкта, який перевіряється, не є перешкодою для проведення в них перевірки.
 
59. 4. Відомості про хід проведення перевірки фіксуються у протоколах, в яких зазначаються, зокрема:
 
60. 1) найменування об'єкта перевірки;
 
61. 2) дата, час початку проведення перевірки (визначаються з часу входу до приміщень чи інших володінь, які перебувають у власності або користуванні об'єкта перевірки, та представлення членів комісії);
 
62. 3) номер та дата розпорядження, на підставі якого проводиться перевірка;
 
63. 6) відомості про дату та час пред’явлення копії розпорядження про проведення перевірки із зазначення посади, прізвища, ім’я та по батькові посадової особи суб’єкта господарювання або інформації про відмову особи надати такі відомості;
 
64. 7) перелік витребуваних та одержаних комісією з перевірки документів, предметів та інших носіїв інформації із зазначенням їх назви, кількості та інших необхідних ознак;
 
65. 9) інші юридично значимі дії членів комісії з перевірки та працівників, уповноважених осіб об'єкта перевірки.
 
66. Протокол та кожна його сторінка підписуються головою комісії, уповноваженою особою об'єкта перевірки.
 
67. 5. Об'єкт перевірки має право отримати копію протоколу, засвідчену підписом голови комісії з перевірки, подати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу, які вносяться до нього перед підписами осіб або додаються до протоколу, викласти (повідомити) мотиви своєї відмови від підписання протоколу або його окремих сторінок. Про виправлення, зміни та доповнення, внесені до протоколу, робиться запис у протоколі перед його підписанням.
 
68. Про відмову особи підписати протокол або окремі його сторінки, а також про мотиви такої відмови (чи про неповідомлення мотивів) робиться запис у протоколі.
 
69. 6. Розпорядження та інші рішення органів Антимонопольного комітету України, дії чи бездіяльність посадових осіб органів Антимонопольного комітету України під час проведення перевірки можуть бути оскаржені до Антимонопольного комітету України або в судовому порядку."
 
70. 6) Доповнити Закон статтею 41-2 такого змісту:
"Стаття 41-2. Відводи
 
71. 1. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України, член органу Антимонопольного комітету України, уповноваженого на прийняття рішення у справі, працівник відповідного структурного підрозділу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, який здійснює розслідування у справі, експерт, перекладач зобов'язаний заявити самовідвід у разі встановлення обставин, що викликають сумнів у його неупередженості, зокрема, у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів згідно із Законом України "Про запобігання корупції".
 
72. 2. За вказаними у частині першій підставами відвід може бути заявлено особами, які беруть участь у справі.
 
73. 3. Відвід повинен бути мотивованим та заявлятись у письмовій формі.
 
74. 4. Заява про відвід розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. Заява про відвід державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, який проводить або організовує розслідування у справі, члена органу Антимонопольного комітету України, працівника відповідного структурного підрозділу Антимонопольного комітету України, який проводить або організовує розслідування у справі, розглядається головою Антимонопольного комітету.
 
75. Заява про відвід працівників територіального відділення Антимонопольного комітету України, зазначених у частині 1 цієї статті, розглядається головою відповідного територіального відділення. Заява про відвід експерта та перекладача розглядається головою Антимонопольного комітету України або головою відповідного територіального відділення.
 
76. 5. У разі задоволення заяви про відвід справа підлягає розгляду іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, органом Антимонопольного комітету України, уповноваженим на прийняття рішення у справі, за виключенням членів, яким заявлено відвід, іншим працівником відповідного структурного підрозділу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, який проводить або організовує розслідування у справі.
6. У разі задоволення заяви про відвід експерта та перекладача до справи залучається інший експерт та перекладач.
 
77. 7. Задоволення заяви про відвід не є підставою для зупинення або продовження строків розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених законом."
 
78. 7) Доповнити Закон статтею 41-3 такого змісту:
 
79. "Стаття 41-3. Консультації під час розслідування у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
80. 1. Органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи або за клопотанням заінтересованих осіб можуть проводити консультації з метою обговорення фактичних, економічних та правових причин, що дають підстави підозрювати порушення, його характеру, можливості добровільного припинення або виправлення дій, що мають чи можуть мати ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
 
81. 2. У клопотанні особи про проведення консультації, або запрошенні органу Антимонопольного комітету України повідомляється про мету проведення консультації та основні питання, які планується обговорити.
 
82. 3. За результатами проведення консультації складається протокол, який у п’ятиденний строк підписується органом Антимонопольного комітету України, та приєднується до матеріалів справи. У протоколі проведення консультації повинні бути зазначені особи, які приймали у ній участь, час її початку та закінчення, питання, які розглядалися, основний зміст обговорень, зауважень, пояснень та доводів, наданих учасниками зустрічі та, результати проведення консультації.
4. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитись із протоколом консультацій протягом п'яти робочих дні з дня його підписання та у такий же строк після ознайомлення надати до нього зауваження."
 
83. 8) Доповнити Закон статтею 46-1 такого змісту:
 
84. "Стаття 46-1. Процедура врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії
 
85. 1. З метою підвищення ефективності захисту економічної конкуренції, зокрема, завдяки скороченню строку розгляду справ та якнайшвидшому припиненню порушень, оптимізації використання органами Антимонопольного комітету своїх ресурсів може застосовуватися процедура врегулювання.
 
86. Процедура врегулювання може застосовується у справах про антиконкурентні узгоджені дії між конкурентами (картелі), передбачені пунктами 1 - 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
2. Процедура врегулювання у справі може застосовуватися до надіслання особам, які беруть участь у справі, подання з попередніми висновками у справі.
 
87. 3. Відповідач у справі має право звернутися до органу Антимонопольного комітету України із заявою щодо застосування процедури врегулювання. У заяві має бути зазначено про згоду відповідача розпочати переговори щодо укладення угоди про врегулювання, в тому числі про згоду сплатити штраф, відповідно до частини 11 цієї статті.
Орган Антимонопольного комітету України зобов'язаний розглянути заяву відповідача та повідомити про результати її розгляду не пізніше ніж через 10 днів з дня її надходження.
 
88. Доцільність застосування процедури врегулювання для досягнення цілей, вказаних у частині першій цієї статті, визначається органом Антимонопольного комітету України виходячи з обставин конкретної справи.
 
89. Письмову пропозицію розпочати процедуру врегулювання орган Антимонопольного комітету України надсилає всім відповідачам у справі.
 
90. 4. Процедура врегулювання з відповідачем вважається розпочатою, якщо відповідач письмово повідомив орган Антимонопольного комітету України про свою згоду взяти участь у процедурі врегулювання протягом 15 днів з дня одержання пропозиції Антимонопольного комітету України.
 
91. 5. Орган Антимонопольного комітету України протягом 15 днів з дня початку процедури врегулювання з відповідачем повідомляє відповідачу про обсяг порушення, яке є предметом врегулювання, зокрема, про діяння, які можуть бути кваліфіковані як порушення, товари (товарні ринки) та географічні межі товарних ринків, що охоплені порушенням, тривалість (період) порушення, попередньо розрахований розмір штрафу, який може бути накладений на відповідача без застосування процедури врегулювання та обґрунтування його розрахунку.
 
92. 6. Переговори можуть проводитися окремо з кожним відповідачем або разом з декількома або всіма відповідачами за їх згодою. Переговори з відповідачами фіксуються технічними засобами аудіозапису, а їх результати відображаються у протоколі, який не пізніше ніж через 3 дні з дня їх проведення повинен бути доступний відповідачам для ознайомлення. Відповідачі мають право надати зауваження до протоколу протягом п'яти днів з дня ознайомлення з протоколом.
 
93. 7. Під час переговорів з відповідачем орган Антимонопольного комітету України має право розкрити відповідачу певні докази у справі.
 
94. 8. Інформація під час переговорів є службовою інформацією.
Орган Антимонопольного комітету може розкрити інформацію про хід переговорів за згодою відповідача.
 
95. 9. У разі досягнення в ході переговорів між відповідачами та органом Антимонопольного комітету України згоди щодо визначення всіх істотних умов врегулювання, зокрема, вказаних у частині одинадцятій цієї статті, орган Антимонопольного комітету України протягом 15 днів надсилає відповідачу проект угоди про врегулювання із зазначенням умов, щодо яких досягнуто згоди з відповідачем.
 
96. 10. Відповідач потягом 20 днів з дня надіслання йому проекту угоди про врегулювання підписує її та надсилає органу Антимонопольного комітету України. У разі необхідності відповідач та орган Антимонопольного комітету України у вказаний строк можуть проводити додаткове узгодження змісту положень угоди.
 
97. 11. Угода про врегулювання має містити, зокрема, наступні відомості:
 
98. 1) описання порушення, щодо якого здійснюється врегулювання, включаючи товарні ринки або товари, яких стосується порушення, територія порушення, тривалість порушення;
 
99. 2) правова кваліфікація порушення;
 
100. 3) суб'єкт порушення та юридичної відповідальності;
 
101. 4) визнання відповідачем факту вчинення порушення;
 
102. 5) обставини порушення, визнані відповідачем;
 
103. 6) опис інформації та доказів вчинення порушення, які відповідач зобов'язаний надати за угодою, та строк їх надання;
 
104. 7) зобов'язання відповідача сприяти розслідуванню порушення до прийняття рішення у справі;
 
105. 8) розмір штрафу, зменшений на 10 % порівняно з розрахованим розміром штрафу, який мав бути накладений у випадку незастосування процедури врегулювання відповідно до оприлюднених Антимонопольним комітетом України підходів до визначення розмірів штрафів;
 
106. 9) інші обставини, щодо яких відповідач та орган Антимонопольного комітету України досягли згоди з метою врегулювання у справі;
 
107. 10) правові наслідки укладення угоди про врегулювання для відповідача, передбачені частиною чотирнадцятою цієї статті.
 
108. 12. Одержання органом Антимонопольного комітету України підписаної відповідачем угоди про врегулювання є підставою для прийняття рішення у справі щодо цього відповідача відповідно до умов угоди про врегулювання.
 
109. 13. Якщо угоду про врегулювання укладено не з усіма відповідачами, провадження у справі щодо відповідача (відповідачів), з якими врегульовано спір, може бути виділено в окреме провадження. Прийняте у такій справі рішення вважається таким, що встановлює обставини порушення лише щодо тих відповідачів, відносно яких воно прийнято.
 
110. 14. У разі підписання і виконання відповідачем угоди про врегулювання, рішення у справі приймається щодо такого відповідача на підставі обставин та доказів, зазначених в угоді про врегулювання.
При цьому подання з попередніми висновками у справі не складається, відповідач не має права вимагати проведення слухання у справі та ознайомлення з матеріалами справи.
 
111. 15. Наслідком прийняття уповноваженим органом Антимонопольного комітету України рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за процедурою врегулювання є обмеження права відповідача на оскарження цього рішення з підстав, які були ним визнані під час врегулювання спорів у справі.
 
112. 16. Інформація про прийняття рішення у справі на підставі угоди про врегулювання, обставини та умови врегулювання не підлягає обмеженню в доступі до неї і відображається у рішенні органу Антимонопольного комітету України.
 
113. 17. Органи Антимонопольного комітету України припиняють процедуру врегулювання у разі недосягнення з відповідачем згоди щодо питань, викладених у частині одинадцятій цієї статті, або ненадіслання відповідачам підписаної угоди про врегулювання, або невиконання відповідачем угоди про врегулювання.
 
114. Орган Антимонопольного комітету України письмово повідомляє відповідача про припинення процедури врегулювання та розміщує інформацію про таке припинення на офіційній веб-сторінці Антимонопольного комітету України.
 
115. Після припинення процедури врегулювання орган Антимонопольного комітету України продовжує розслідування у справі.
 
116. 18. У разі недосягнення згоди щодо умов угоди про врегулювання, згода відповідача взяти участь у процедурі врегулювання, зроблені відповідачем твердження під час переговорів щодо процедури врегулювання не можуть розглядатися як визнання відповідачем вчинення порушення та використовуватися як докази його вчинення.
 
117. 19. Участь відповідача у процедурі врегулювання не звільняє його від відповідальності за шкоду, завдану таким порушенням третім особам."
 
118. 9) Доповнити Закон статтею 46-2 такого змісту:
 
119. "Стаття 46-2. Слухання у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
120. 1. З метою забезпечення реалізації особою, яка бере участь у справі, права на захист, створення умов для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, до прийняття органом Антимонопольного комітету України рішення у справі за клопотанням такої особи або з власної ініціативи органу Антимонопольного комітету України проводиться слухання у справі.
 
121. 2. Слухання у справі здійснюється уповноваженим зі слухань. Слухання проводиться після надання особою, яка бере участь у справі, зауважень щодо висновків, викладених у поданні з попередніми висновками у справі.
 
122. 3. Про день, час і місце проведення слухання у справі особи, які беруть участь у справі, повідомляються не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення слухання.
 
123. 4. Слухання проводиться відкрито, за винятком питань, при розгляді яких необхідним є обговорення інформації з обмеженим доступом. Особа, яка бере участь у справі, має право наводити доводи і докази щодо будь-яких обставин справи.
 
124. 5. Слухання фіксується технічними засобами та відображається у протоколі. У протоколі, зокрема, зазначаються час початку за закінчення слухання, питання, які розглядалися, та основний зміст зауважень, пояснень та доводів, наданих учасниками слухання.
6. Протокол слухання підписується уповноваженим зі слухань не пізніше ніж на десятий день після проведення слухання.
 
125. 7. Особи, які брали участь у слуханні, мають право отримати копію протоколу слухання протягом 5 днів з дня закінчення строку для підписання протоколу та протягом десяти днів з дня отримання копії протоколу надати зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
 
126. 8. Уповноважений зі слухань протягом 15 днів з дня завершення слухання складає та надає органу Антимонопольного комітету України, уповноваженому на прийняття рішення у справі та особам, що беруть участь у справі, звіт про результати слухання у справі. Звіт уповноваженого зі слухань у цей же строк оприлюднюється на сайті Антимонопольного комітету України.
 
127. У звіті відображаються питання, що були розглянуті під час слухання, викладаються висновки щодо обґрунтованості висновків, викладених у поданні про попередні висновки у справі, та зауважень особи щодо таких висновків у поданні, висновки щодо дотримання органами та посадовими особами Антимонопольного комітету України, його територіального відділення прав особи, яка бере участь у справі, в тому числі щодо недопустимості доказів, одержаних з порушенням встановлено законом порядку їх отримання, або які не були надані особі для ознайомлення та надання заперечень, а також пропозиції щодо необхідності чи відсутності необхідності подальшого проведення розслідування та встановлення відповідних обставин.
 
128. 9. Звіт уповноваженого зі слухань має консультаційний характер.
 
129. 10. Проведення слухання уповноваженим зі слухань не обмежує право осіб, які беруть участь у справі, бути присутніми під час розгляду справи органом Антимонопольного комітету України, який приймає рішення у справі, висловлювати та доводити свою позицію."
 
130. 10) Доповнити статтю 48 Закону частинами четвертою - шостою такого змісту:
 
131. "4. Рішення органів Антимонопольного комітету України не можуть ґрунтуватись на доказах, з якими особам, які беруть участь у справі, не була забезпечена можливість ознайомитись та надати заперечення, а також на доказах, отриманих з порушенням законодавства та прав осіб, а також прийматися з порушенням права особи на захист.
 
132. 5. Рішення органів Антимонопольного комітету України повинні бути мотивованими. Зокрема, у рішенні мають бути зазначені обставини, мотиви і докази, на підставі яких прийнято рішення.
 
133. 6. Рішення приймаються виключно колегіальними органами Антимонопольного комітету України на їх засіданнях. При цьому член колегіального органу Антимонопольного комітету України, який проводив або організовував розслідування у відповідній справі, не має права голосувати при прийнятті рішення."
 
134. У зв'язку з цим частину четверту статті вважати частиною сьомою.
 
135. 11) Доповнити Закон статтею 52-1 такого змісту:
 
136. "Стаття 52-1. Підстави та порядок звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій
 
137. 1. Особа, що вчинила разом з конкурентами антиконкурентні узгоджені дії, передбачені пунктами 1 - 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (картелі), звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якщо вона раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила Антимонопольний комітет України про такі антиконкурентні узгоджені дії, звернувшись із заявою про отримання листа-маркера або заявою про звільнення від відповідальності.
 
138. 2. Особу, зазначену у частині першій цієї статті, не може бути звільнено від відповідальності, якщо:
 
139. 1) на момент подання такою особою заяви про отримання листа-маркера або заяви про звільнення від відповідальності Антимонопольний комітет України вже прийняв розпорядження про початок розгляду справи за ознаками того самого порушення, або якщо інша особа вже подала заяву про звільнення від відповідальності або надання листа-маркера щодо того самого порушення;
 
140. 2) особа була ініціатором антиконкурентних узгоджених дій, або примушувала інших учасників до їх вчинення;
 
141. 3) особа не припинила антиконкурентні узгоджені дії, про які повідомила;
 
142. 4) особа не дотримувалась вимог, встановлених у частині десятій цієї статті.
 
143. 3. Заява про звільнення від відповідальності подається у письмовій формі та повинна містити інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі.
 
144. 4. Інформацією, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі, вважається інформація, обсягу та змісту якої, залежно від обставин справи, достатньо для прийняття розпорядження про початок розгляду справи, проведення перевірки учасників картелю.
 
145. Інформацією, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі, може бути інформація про:
 
146. 1) повне найменування/прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження/місце проживання заявника та всіх відомих учасників картелю;
2) детальний опис картелю, зокрема:
 
147. а) мету картелю;
б) зміст антиконкурентних узгоджених дій;
в) товари (послуги), щодо яких поведінка є (була) узгодженою;
 
148. г) географічні межі поширення картелю;
д) тривалість картелю;
є) обсяг ринку, охоплений картелем;
 
149. е) конкретні дати, місця форми контактів між учасниками картелю, під час яких відбувалося узгодження конкурентної поведінки, особи, які вступали в такі контакти, документи чи інша інформація, які можуть свідчити про такі зустрічі та/або узгодження;
 
150. 3) прізвища, імена, по батькові, контактні телефони та місця проживання посадових осіб суб'єктів господарювання - заявника та інших учасників картелю, які вступали в контакти щодо узгодження дій;
 
151. 4) інша інформація, яка відома заявнику, перебуває у його розпорядженні та може бути доказами, які підтверджують погоджену конкурентну поведінку, зокрема: паперові документи або документи в електронному вигляді (у тому числі повідомлення електронною поштою), листи, нотатки, записи (у тому числі аудіо- або відеозаписи), угоди.
 
152. 5. У разі недостатності у особи інформації, необхідної для одержання звільнення від відповідальності на час подання заяви про звільнення від відповідальності, така особа може подати заяву про надання їй листа-маркера, який підтверджує першість звернення такої особи до Антимонопольного комітету України про звільнення від відповідальності.
 
153. Заява про надання листа-маркера повинна містити інформацію про:
 
154. 1) мету картелю;
2) повне найменування/прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження/місце проживання заявника;
 
155. 3) всіх відомих учасників картелю;
 
156. 4) товари (послуги), щодо яких узгоджується поведінка;
 
157. 5) географічні межі поширення картелю;
 
158. 6) тривалість картелю.
 
159. 6. Заява про отримання листа-маркера або заява про звільнення від відповідальності вручаються заявником або його представником уповноваженій посадовій особі Антимонопольного комітету України, відповідальній за прийняття заяв про звільнення від відповідальності.
 
160. Інформація про контактні номери телефонів такої уповноваженої особи Антимонопольного комітету України розміщується на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України.
 
161. Дата та час одержання таких заяв фіксуються уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету України у протоколі. Копія протоколу відразу надається заявнику або його представнику.
 
162. 7. На підставі поданої заяви про надання листа-маркера Антимонопольний комітет України протягом 5 днів з моменту її отримання приймає рішення про:
 
163. 1) надання заявнику листа-маркера, у якому зазначається строк, протягом якого заявник повинен надати інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі, в тому числі інформацію, надання якої було узгоджено відповідно до частини 8 цієї статті (за умови такого узгодження), який не повинен перевищувати 30 днів, а також інформацію, яку заявник зобов'язаний надати відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
164. Додаткова інформація до заяви про отримання листа-маркера, надана заявником в межах встановленого строку, вважається поданою в день отримання Антимонопольним комітетом України, його територіальним відділенням заяви про отримання листа-маркера;
 
165. 2) обґрунтовану відмову заявнику у наданні листа-маркера у випадку, якщо на момент отримання такої заяви наявні обставини, передбачені частиною другою цієї статті, або надана заявником інформація не відповідає вимогам частини п'ятої цієї статті.
 
166. 8. Особа, яка має намір подати заяву про звільнення від відповідальності або заяву про надання листа-маркера, з метою забезпечення передбачуваності щодо достатності наявної у неї інформації для видачі листа-маркера або звільнення від відповідальності, може через свого представника ініціювати проведення консультацій з посадовою особою, визначеною у частині шостій цієї статті. При цьому будь-які ідентифікуючі таку особу дані можуть не розголошуватися, в тому числі обставини порушення та можливі докази можуть бути представлені з використанням вигаданих назв.
 
167. 9. Після отримання заяви про звільнення від відповідальності або додаткової інформації до заяви про надання листа-маркера у визначені ним строки та за відсутності підстав для прийняття рішення про відмову у розгляді заяви про звільнення від відповідальності Антимонопольний комітет України протягом 5 днів з дня отримання такої заяви або інформації приймає рішення про:
 
168. 1) надання умовного звільнення від відповідальності - якщо заява про звільнення від відповідальності або додаткова інформація до заяви про надання листа-маркера містять інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі відповідно до частини четвертої та пункту 1 частини сьомої цієї статті, із зазначенням передбачених частиною десятою цієї статті обов'язків особи, за умови виконання яких таке звільнення гарантується;
 
169. 2) обґрунтовану відмову заявнику у наданні умовного звільнення у випадку, якщо:
 
170. а) на момент отримання заяви про звільнення від відповідальності наявні обставини, передбачені частиною другою цієї статті, або надана заявником інформація не відповідає вимогам частини четвертої цієї статті;
 
171. б) надана заявником додаткова інформація відповідно до листа-маркера, з урахуванням попередньо наданої ним інформації, не відповідає вимогам частини четвертої цієї статті.
 
172. 10. Особа, яка подала заяву про отримання листа-маркера або заяву про звільнення від відповідальності зобов'язана:
 
173. 1) співпрацювати з Антимонопольним комітетом України, його територіальним відділенням з моменту подачі заяви до моменту прийняття рішення у справі, зокрема:
 
174. а) надавати в розумні строки всю необхідну інформацію та інші докази вчинення заявленого картелю, які перебувають у його розпорядженні;
 
175. б) надавати на вимоги Антимонопольного комітету України наявну у неї інформацію, яка може сприяти з'ясуванню обставин, які мають значення для справи;
 
176. в) забезпечити можливість отримання Антимонопольним комітетом України пояснень у службових та посадових осіб, які працюють у заявника на момент отримання пояснень, а також у разі можливості - службових та посадових осіб, які вже не працюють у заявника;
 
177. г) не знищувати, не фальсифікувати та не приховувати інформацію або докази, що стосуються заявленого картелю;
 
178. 2) припинити участь у картелі після подачі заяви за виключенням випадку, якщо подальша участь заявника у картелі погоджена з Антимонопольним комітетом України у письмовому вигляді, та зумовлена необхідністю отримання інформації, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі;
3) не знищувати, не фальсифікувати та не приховувати інформацію або докази, що стосуються заявленого картелю, під час підготовки заяви;
 
179. 4) не розголошувати третім особам інформацію про підготовку та про подачу заяви до Антимонопольного комітету України та її зміст.
 
180. 11. У випадку прийняття Антимонопольним комітетом України рішення про відмову у наданні листа-маркера, відмову у наданні умовного звільнення від відповідальності заявник може відкликати заяву, надану ним інформацію до неї та заяву про звільнення від відповідальності, або подати клопотання про її розгляд як заяви про зменшення розміру штрафу.
 
181. Відкликання таких заяв не перешкоджає реалізації Антимонопольним комітетом України повноважень, передбачених Законом України "Про Антимонопольний комітет України", для отримання такої інформації.
 
182. 12. Особа, якій надано умовне звільнення від відповідальності, звільняється від відповідальності у випадку дотримання вимог, передбачених частиною десятою цієї статті, про що Антимонопольним комітетом України зазначається у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи.
 
183. 13. У випадку, якщо участь у картелі брали інші юридичні та/або фізичні особи - суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю з заявником, звільнення надається всі таким особам як єдиному суб'єкту господарювання.
 
184. 14. У випадку, якщо особа не дотримується вимог, передбачених частиною десятою цієї статті, вона не підлягає звільненню від відповідальності.
 
185. 15. Обставини співпраці особи з Антимонопольним комітетом України під час розслідування справи, причини звільнення її від відповідальності зазначаються Антимонопольним комітетом України у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи. Ця інформація є публічною.
 
186. 16. Особа, яку звільнено від відповідальності, не звільняється від відповідальності за шкоду, завдану таким порушенням третім особам.
 
187. 17. Одержана Антимонопольним комітетом України із заявою про звільнення від відповідальності інформація, а також інформація, одержана із заявою про надання листа-маркера та додатково надана до такої заяви інформація, може використовуватися виключно для прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі, а також вирішення судом спорів про відшкодування завданої встановленим у справі порушенням шкоди."
12) Доповнити Закон статтею 52-2 такого змісту:
"Стаття 52-2. Підстави та порядок зменшення розміру штрафів за надання доказів вчинення антиконкурентних узгоджених дій
 
188. 1. Для інших осіб, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону, яких не може бути звільнено від відповідальності, але які звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою про зменшення розміру штрафу та надали докази антиконкурентних узгоджених дій, що мають суттєве значення для прийняття рішення у справі, розмір штрафу зменшується залежно від черговості надання ними таких доказів:
 
189. 1) першій особі - на 50%,
 
190. 2) другій особі - на 30%,
 
191. 3) іншим особам - на 20% від розрахованого розміру штрафу, який би був накладений відповідно до оприлюднених Антимонопольним комітетом України підходів до визначення розмірів штрафів.
 
192. Особа, якій було відмовлено у наданні умовного звільнення від відповідальності або звільнення від відповідальності, має право на зменшення розміру штрафу в порядку першої черги за умови виконання вимог, передбачених частиною шостою цієї статті.
 
193. 2. Антимонопольний комітет України не приймає до уваги заяви про зменшення розміру штрафу, отримані після надіслання сторонам у справі подання з попередніми висновками.
 
194. 3. Заява про звільнення від відповідальності подається у письмовій формі та повинна містити інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі відповідно до частини четвертої статті 8 цього Закону.
 
195. 4. Заява про зменшення розміру штрафу вручається заявником або його представником уповноваженій посадовій особі Антимонопольного комітету України, відповідальній за прийняття заяв про звільнення від відповідальності.
 
196. Дата та час одержання таких заяв фіксуються уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету України у протоколі. Копія протоколу відразу надається заявнику або його представнику.
 
197. 5. Після отримання заяви про зменшення розміру штрафу Антимонопольний комітет України протягом 5 днів з дня отримання такої заяви приймає рішення про:
 
198. 1) надання умовного зменшення розміру штрафу із зазначенням черговості надання заяви та розміру, на який може бути зменшено штраф - якщо отримана заява містить докази антиконкурентних узгоджених дій, що мають суттєве значення для прийняття рішення у справі відповідно до частини четвертої статті 8 цього Закону, із зазначенням передбачених частиною десятою статті 8 цього Закону обов'язків особи, за умови виконання яких таке зменшення гарантується;
 
199. 2) обґрунтовану відмову заявнику у наданні умовного зменшення - якщо отримана заява не відповідає вимогам частини четвертої статті 8 цього Закону.
 
200. 6. Особі, якій надано умовне зменшення розміру штрафу, таке зменшення враховується при визначні розміру штрафу при прийнятті рішення у справі за умови дотримання особою вимог, передбачених частиною десятою статті 8 цього Закону, про що Антимонопольним комітетом України зазначається у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи.
 
201. 7. У випадку, якщо участь у картелі брали інші юридичні та/або фізичні особи - суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю з заявником, штраф зменшується всім таким особам як єдиному суб'єкту господарювання.
 
202. 8. У випадку, якщо особа не дотримується вимог, передбачених частиною десятою статті 52-1 цього Закону, їй не може бути зменшено розмір штрафу в порядку, передбаченому цією статтею.
 
203. 9. У випадку прийняття Антимонопольним комітетом України рішення про відмову у наданні умовного зменшення розміру штрафу заявник може відкликати свою заяву.
 
204. Відкликання заяви не перешкоджає реалізації Антимонопольним комітетом України повноважень, передбачених Законом України "Про Антимонопольний комітет України", для отримання такої інформації.
 
205. 10. Обставини співпраці особи з Антимонопольним комітетом України під час розслідування справи, в тому числі які надані нею докази стали підставою для зменшення розміру штрафу, зазначаються Антимонопольним комітетом України у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи. Дана інформація є публічною.
 
206. 11. Особа, якій зменшено розмір штрафу, не звільняється від відповідальності за шкоду, завдану таким порушенням іншим особам.
 
207. 12. При визначенні Антимонопольним комітетом України остаточного розміру штрафу відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у випадку зменшення штрафу відповідно до цієї статті та статті 46-1 цього Закону, розмір штрафу, розрахований відповідно до оприлюднених Антимонопольним комітетом України підходів, зменшується на суму розмірів зменшення штрафу, розрахованих на їх основі та відповідно до положень вказаних статей Закону."
 
208. 13) У частині п'ятій статті 56 Закону:
 
209. абзац третій викласти у такій редакції:
 
210. "Нарахування пені зупиняється на час оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, яким накладено штраф, до набрання рішенням господарського суду законної сили, а випадку оскарження такого рішення в касаційному порядку - до дня набрання чинності рішенням суду касаційної інстанції.";
 
211. абзаци четвертий та п’ятий вилучити.
 
212. 14) Частину п'яту статті 57 Закону доповнити абзацом шостим такого змісту:
 
213. "Рішення має відповідати, зокрема, положенням частин четвертої - шостої статті 48 цього Закону."
 
214. 15) Частину четверту статті 58 Закону доповнити абзацом другим такого змісту:
 
215. "Рішення має відповідати, зокрема, положенням частин четвертої - шостої статті 48 цього Закону."
 
216. 16) У частині четвертій статті 60 Закону:
абзац перший викласти у такій редакції:
"Оскарження до господарського суду рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: ";
 
217. в абзаці п'ятому слова "на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду" замінити словами "до набрання рішенням господарського суду законної сили, а у випадку оскарження такого рішення в касаційному порядку - до дня набрання чинності рішенням суду касаційної інстанції".
2. У Законі України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 50, ст.472) статтю 23-1 Закону викласти у такій редакції:
 
218. "Стаття 23-1. Уповноважений зі слухань
 
219. 1. З метою забезпечення реалізації особою, яка бере участь у справі, права на захист, створення умов для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, до прийняття органом Антимонопольного комітету України рішення у справі за клопотанням такої особи або з власної ініціативою органу Антимонопольного комітету України проводиться слухання у справі.
 
220. 2. Слухання у справі проводиться уповноваженим зі слухань.
 
221. 3. Уповноважений зі слухань призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу, та звільняється з посади головою Антимонопольного комітету України.
 
222. 4. Уповноваженим зі слухань може бути призначено громадянина України, який досяг тридцяти років, має вищу, як правило, юридичну чи економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше п'яти років протягом останніх десяти років.
 
223. 5. До складу конкурсної комісії входять три працівники Антимонопольного комітету України, три особи, делеговані Громадською радою при Антимонопольному комітеті України та три особи, що є представниками громадських об’єднань, одним з напрямків діяльності яких є захист економічної конкуренції та розвиток конкуренційного права, науковцями-правниками, які є визнаними фахівцями у сфері конкуренційного права та мають високу професійну репутацію. Голова та секретар Конкурсної комісії обираються нею з числа членів конкурсної комісії.
 
224. 6. Положення про конкурсну комісію та порядок її роботи визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
225. 7. Конкурс на зайняття посад уповноваженого зі слухань України передбачає складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та проведення співбесіди.
 
226. 8. Засідання конкурсної комісії вважається повноважним, якщо у ньому бере участь не менше шести членів конкурсної комісії. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувало не менше семи членів конкурсної комісії.
 
227. 9. Обрані конкурсною комісією кандидати призначаються Головою Антимонопольного на посаду з дотримання вимог законодавства про державну службу строком на 3 роки. Уповноважений зі слухань може бути звільнений лише у зв'язку із закінченням вказаного строку, а також з підстав, вказаних у частині другій статті 18 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
 
228. Особа може бути призначена уповноваженим зі слухань лише один раз.
 
229. 10. Уповноважений зі слухань при здійсненні повноважень є незалежним від органів та посадових осіб Антимонопольного комітету України, які здійснюють та організовують розслідування у справі та органу Антимонопольного комітету України, уповноваженого на прийняття рішення у справі.
 
230. Забороняється будь-який вплив з боку Антимонопольного комітету України, його посадових осіб, органів державної влади та їх посадових осіб. Інших осіб на виконання уповноваженим зі слухань своїх функцій.
 
231. 11. Кількість уповноважених зі слухань, умови оплати їх праці визначаються Кабінетом Міністрів України."
 
232. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
233. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
 
234. 2. Кабінету міністрів України протягом трьох місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
 
235. Голова Верховної Ради України