Кількість абзаців - 48 Розмітка (ліва колонка)


Про прилеглу зону України (Друге читання)

0. Закон України
 
1. Про прилеглу зону України
 
2. Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року Україна приймає цей Закон, що встановлює статус та визначає правовий режим прилеглої зони України, а також порядок здійснення у цій зоні прав України як прибережної держави, виходячи з Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, міжнародних договорів і законів України.
 
3.

 
4. Розділ І
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Визначення прилеглої зони України
 
7. Прилегла зона України (далі - прилегла зона) -це морський район, який прилягає до територіального моря України і зовнішня межа якого перебуває на відстані 24 морських миль, відлічуваних від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.
 
8. Стаття 2. Делімітація прилеглої зони України
 
9. Делімітація прилеглої зони між Україною та державами, узбережжя яких протилежні або суміжні з узбережжям України, здійснюється відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного права та міжнародних договорів України.
 
10. Стаття 3. Права України у прилеглій зоні
 
11. 1. Україна у своїй прилеглій зоні через уповноважені органи здійснює контроль та юрисдикцію, необхідні для:
 
12. запобігання порушенням митних, фіскальних, імміграційних і санітарних правил у межах території України, включаючи внутрішні морські води України та її територіальне море, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України;
 
13. покарання за порушення зазначених правил, вчинені у межах території України, включаючи внутрішні морські води України та її територіальне море, а також в межах прилеглої зони, встановленої цим Законом.
 
14. 2. З метою запобігання порушенням, визначених частиною першою цієї статті, уповноважені органи України відповідно до законодавства України та норм міжнародного права мають право зупиняти, здійснювати огляд, затримання чи арешт суден під українським чи іноземним прапором та/або членів їх екіпажу (за виключенням військових кораблів та інших державних суден, які використовуються з некомерційною метою) у разі, коли існують достатні підстави вважати, що судно, яке здійснює плавання у прилеглій зоні України, порушило чи може порушити вимоги законодавства України.
 
15. 3. Якщо є достатні підстави вважати, що іноземне судно порушило законодавство України, вказане у частині першій цієї статті, і при цьому робить спробу зникнути, уповноважені органи України мають право переслідувати таке судно по гарячих слідах з метою його затримання та притягнення до відповідальності. Переслідування починається у момент знаходження судна-порушника або однієї з його шлюпок у межах прилеглої зони після сигналу «зупинитися» і здійснюється безперервно. Право на переслідування припиняється як тільки переслідуване судно увійде в територіальне море своєї країни або будь-якої третьої держави.
 
16. 4. Положення частин першої - третьої цієї статті не зачіпають і не звужують суверенних прав чи юрисдикції України, що визначені законодавством, яке встановлює правовий статус і визначає режим виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України.
 
17. Стаття 4. Компетенція уповноважених органів України щодо здійснення контролю у прилеглій зоні
 
18. 1. Право зупиняти, здійснювати огляд, переслідувати по гарячих слідах, затримувати судна та/або членів їх екіпажу за правопорушення у прилеглій зоні надається органам Морської охорони Державної прикордонної служби України в особі командира (начальника) судна, яким виявлено порушення і проведено затримання порушника.
 
19. 2. Рішення про здійснення огляду у зв’язку з порушенням митних, фіскальних, імміграційних і санітарних правил у прилеглій зоні приймається спеціально уповноваженими органами державної влади, що здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у цих сферах відповідно до чинного законодавства.
 
20. 3. Здійснення огляду судна у випадках передбачених частиною другою цієї статті проводиться органом Морської охорони Державної прикордонної служби України спільно з працівниками уповноважених органів державної влади, що здійснюють діяльність відповідно у митній, фіскальній, імміграційній сфері, у сфері санітарного контролю.
 
21. 4. У разі наявності достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки або необхідності проведення невідкладних процесуальних дій, можливе здійснення огляду суден посадовими особами Державної прикордонної служби України самостійно з подальшим повідомленням відповідних уповноважених органів державної влади.
 
22. Стаття 5. Запобігання правопорушенням та притягнення до відповідальності
 
23. 1. Проти суден-порушників вживаються зумовлені обставинами заходи, необхідні для припинення порушення і затримання порушників, включаючи застосування сили, у порядку, встановленому чинним законодавством.
 
24. 2. У разі арешту або затримання українського або іноземного судна уповноважені органи негайно повідомляють державу прапора про вжиті заходи і застосовані санкції. Затримане судно та його екіпаж негайно звільняються після виконання рішення про притягнення до відповідальності і відшкодування збитків, завданих незаконною діяльністю, якщо інше не передбачено законодавством.
 
25. 3. Відключення автоматичної ідентифікаційної системи у прилеглій зоні усіма суднами за виключенням військових кораблів та катерів, суден (кораблів та катерів) забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України та органу Морської охорони Державної прикордонної служби України, що здійснюють функції охорони державного кордону України, є підставою для зупинення та огляду судна, або переслідування його по гарячим слідам у порядку, визначеному частиною третьою статті 3 цього Закону.
 
26. Розділ ІІ
 
27. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
28. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
29. 2. Абзац другий преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333; 2005 р., № 5, ст. 114) викласти у такій редакції:
 
30. «Об’єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.»;
 
31. 3. У Законі України «Про Державну прикордонну службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208, № 45, ст. 357; 2008 р., № 26, ст. 243; 2009 р., № 24, ст. 298):
 
32. доповнити статтю 1 після слів «прав України в її» словами «прилеглій зоні та»;
 
33. у частині першій статті 9:
 
34. слова «кораблів у територіальному морі» замінити словами «кораблів у прилеглій зоні, територіальному морі»;
 
35. доповнити частину після слів «прав України в її» словами «прилеглій зоні та»;
 
36. слова «у цій зоні» замінити словами «у цих зонах»;
 
37. доповнити пункт 14 статті 19 після слів «плавання і перебування в» словами «прилеглій зоні (окрім військових кораблів), «;
 
38. у статті 20 доповнити:
 
39. пункт 22 після слів «територіального моря» словами «, прилеглої зони»;
 
40. пункт 24 після слів «плавання і перебування в» словами «прилеглій зоні»;
 
41. пункт 25 після слів «економічній зоні України» словами «, прилеглій зоні»;
 
42. пункт 26 після слів «у територіальному морі, « словами «прилеглій зоні, «;
 
43. пункт 28 після слів «про виключну (морську) економічну зону України» словами «, про прилеглу зону України»;
 
44. пункт 29 після слів «плавання і перебування у» словами «прилеглій зоні, «;
 
45. доповнити частину першу статті 21 після слів «під час виконання завдань» словами «в прилеглій зоні, «, а після слів «Про державний кордон України», « - словами «Про прилеглу зону України», «;
 
46. 4. У Законі України «Про охорону археологічної спадщини» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 26, ст. 361):
 
47. доповнити частину першу статті 6, перше речення частини першої та друге речення частини другої статті 11, абзаци другий та четвертий частини першої статті 12 після слів «на території України» словами «та в межах прилеглої зони України».