Кількість абзаців - 563 Розмітка (ліва колонка)


Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів
 
3. Цей Закон встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян та задоволення їх соціальних та економічних інтересів.
 
4. Розділ І
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Терміни та їх визначення
 
7. 1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
8. 1) білки - це органічні речовини, вміст яких у харчовому продукті обчислюється з використанням формули: білок = загальний азот за К’єльдалем ? 6, 25;
 
9. 2) вуглеводи - будь-які вуглеводи, які беруть участь в обміні речовин в організмі людини, включно з поліолами;
 
10. 3) глютен - білкова фракція пшениці, жита, ячменю, вівсу або їх гібридних видів та похідних з них, які можуть спричиняти непереносимість у людей, що їх споживають, та які є нерозчинними у воді та 0, 5 М розчині хлориду натрію;
 
11. 4) дата «вжити до» - календарна дата для харчових продуктів, які у зв’язку з мікробіологічними властивостями є швидкопсувними, визначена оператором ринку, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини;
 
12. 5) жир - загальна кількість ліпідів, включно з фосфоліпідами;
 
13. 6) звична назва - назва харчового продукту, яка сприймається споживачем без додаткових роз’яснень;
 
14. 7) етикетка (стікер) - бирка, напис, позначка, графічне або інше зображення, які написано, надруковано, нанесено з використанням трафарету, марковано, витиснено або відбито на або додано до упаковки або тари, у якій знаходиться харчовий продукт;
 
15. 8) інформація про поживну цінність - інформація про:
 
16. а) енергетичну цінність або
 
17. б) енергетичну цінність та вміст однієї або декількох таких поживних речовин:
 
18. - жири (насичені, мононенасичені, поліненасичені),
 
19. - вуглеводи (цукри, високомолекулярні спирти (поліоли), крохмаль),
 
20. - сіль,
 
21. - харчові волокна,
 
22. - білки,
 
23. - будь-які з вітамінів або мінеральних речовин, які перелічені у пункті 1 частини першої додатку 9 до цього Закону, і містяться у харчовому продукті у значних кількостях, як це визначено у пункті 2 частини першої додатку 9 до цього Закону;
 
24. 9) інгредієнт - будь-яка речовина або продукт, включаючи харчові добавки, ароматизатори та харчові ензими, та будь-які складові складного інгредієнта, що використовуються під час виробництва або приготування харчового продукту і залишаються в готовому продукті навіть у зміненій формі. Залишки ветеринарних препаратів та пестицидів не вважаються інгредієнтом;
 
25. 10) інформація про харчовий продукт - інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні або у інших супровідних документах та матеріалах, або іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв’язку або усних повідомлень;
 
26. 11) маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці чи у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього;
 
27. 12) мінімальний термін придатності харчового продукту - дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у визначених оператором ринку межах, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених оператором ринку, що відповідає за інформацію про харчовий продукт;
 
28. 13) місце походження - місце, звідки походить харчовий продукт, і яке не є країною походження; найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів у маркуванні не являє собою назву країни або місця походження харчового продукту в тому значенні, в якому ці терміни вживаються в цьому Законі;
 
29. 14) мононенасичені жири - жирні кислоти з одним цис-подвійним зв’язком;
 
30. 15) насичені жири - жирні кислоти без подвійних зв`язків;
 
31. 16) оператор ринку, що відповідає за надання інформації про харчовий продукт - оператор ринку, під чиїм найменуванням харчовий продукт вводиться та знаходиться в обігу, а для імпортованих харчових продуктів - імпортер;
 
32. 17) описова назва - назва, яка описує харчовий продукт, і яка за необхідності дозволяє споживачам дізнатися про категорію харчового продукту та відрізнити його від інших харчових продуктів, з якими даний харчовий продукт можна сплутати;
 
33. 18) основне поле видимості - зона на упаковці, яка найімовірніше впаде в око споживачеві при першому погляді під час здійснення ним покупки, та яка дає споживачеві можливість одразу ідентифікувати продукт в частині його основних характеристик або категорії та, у випадку застосування, його знаку для товарів і послуг. Якщо на упаковці є кілька ідентичних основних полів видимості, основним полем видимості є те, яке обрав оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за надання інформації про харчовий продукт;
 
34. 19) основний інгредієнт - інгредієнт або інгредієнти харчового продукту, вміст яких у продукті перевищує 50 відсотків, або які зазвичай асоціюються споживачами з назвою даного харчового продукту, і для яких вимагається кількісне зазначення;
 
35. 20) офіційна назва - назва харчового продукту, встановлена нормативно-правовим актом або, за його відсутності, національним стандартом, під якою даний харчовий продукт пропонуються до реалізації кінцевим споживачам або закладам громадського харчування;
 
36. 21) переробка - будь-яка дія, яка істотно змінює первинний продукт, в тому числі нагрівання, коптіння, консервування, дозрівання, сушіння, маринування, екстракція, екструзія чи комбінація перелічених процесів;
 
37. 22) поживна речовина - одна з таких речовин: білок, вуглевод, жир, харчові волокна, натрій, вітамін або мінеральна речовина, перелічені в пункті 1 частини першої додатку 9 до цього Закону, та будь-які речовини, що належать до або є компонентами будь-якої із зазначених речовин;
 
38. 23) поліненасичені жири - жирні кислоти з двома або більше цис-, цис-метилен- перерваними подвійними зв`язками;
 
39. 24) поліоли - спирти, що містять більш, ніж дві гідроксильні групи;
 
40. 25) поле видимості - сукупність поверхонь упаковки, інформацію з яких можливо прочитати з однієї точки огляду;
 
41. 26) розбірливість - характеристика фізичного вигляду інформації, яка визначає візуальну доступність інформації широкому загалу, і яка зумовлюється низкою визначених цим Законом елементів, зокрема, розміром шрифту, інтервалом між літерами та рядками, шириною шрифту, кольором шрифту, гарнітурою, співвідношенням ширини і висоти літер, поверхнею матеріалу та контрастом між надрукованим об’єктом і фоном;
 
42. 27) середнє значення поживної речовини - значення, яке якнайкраще представляє вміст поживної речовини у даному харчовому продукті і враховує сезонні коливання, динаміку споживання та інші чинники, які можуть спричинити коливання фактичного значення показника;
 
43. 28) сіль - еквівалентний вміст солі, величина якого обчислюється за формулою: кількість солі = кількість натрію х 2, 5;
 
44. 29) складний інгредієнт - інгредієнт, який складається більше ніж з одного інгредієнта;
 
45. 30) створений наноматеріал - будь-який матеріал, що виготовляється з певною метою, і розмір якого за одним чи кількома вимірами становить 100 нм чи менше, або який складається з окремих дискретних функціональних частин, всередині або на поверхні, багато з яких мають розмір за одним чи кількома вимірами 100 нм або менше, у тому числі структури, скупчення, сукупності, які мають розмір понад 100 нм, але при цьому зберігають властивості, що є характерними для матеріалів, розміри яких знаходяться в нанодіапазоні.
 
46. Характерні для нанодіапазону властивості включають:
 
47. а) властивості, які стосуються великих поверхонь матеріалів, що розглядаються, та/або
 
48. б) специфічні фізико-хімічні властивості, що відрізняються від тих, які ті ж самі матеріали мають в іншій (не нано-) формі;
 
49. 31) фасований харчовий продукт - будь-яка представлена кінцевому споживачеві та закладам громадського харчування окрема одиниця, яка складається з харчового продукту й упаковки, в яку цей продукт вміщено перед тим, як його пропонувати для продажу, незалежно від того, повністю чи частково ця упаковка покриває харчовий продукт, але в будь-якому випадку таким чином, щоб її вміст не можна було змінити, не відкривши або не пошкодивши при цьому самої упаковки; зазначений термін не поширюється на харчові продукти, вміщені в упаковку в місцях продажу у тому числі на прохання споживача (по тексту цього Закону визначені як нефасовані харчові продукти);
 
50. 32) цукри - всі моносахариди та дисахариди, що містяться у харчовому продукті, окрім поліолів;
 
51. 33) харчові волокна - вуглеводні полімери з трьома або більше мономерними ланками, які не перетравлюються і не всмоктуються в організмі людини, та належать до таких категорій:
 
52. а) їстівні вуглеводні полімери, які звичайно містяться у харчових продуктах, що споживаються людиною;
 
53. б) їстівні вуглеводні полімери, які були одержані з харчової сировини фізичними, ферментативними або хімічними засобами, і які характеризуються сприятливою фізіологічною дією, що науково доведено;
 
54. в) їстівні синтетичні вуглеводні полімери, які характеризуються сприятливою фізіологічною дією, що науково доведено.
 
55. 2. Термін «країна походження» вживається у значенні розділу ІІ «Країна походження товару» Митного кодексу України.
 
56. 3. Термін «національний стандарт» вживається у значенні, визначеному в Законі України «Про стандартизацію».
 
57. 4. Терміни «м’ясо», «м’ясний напівфабрикат», «м’ясні продукти», «м’ясо мехнічного обвалювання», «м’ясо свіже», «рибні продукти», вживаються у значеннях, встановлених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
 
58. 5. Терміни «молоко сире», «молочна сировина», «молочні продукти», «традиційні молочні продукти», вживаються у значеннях, визначених законом України "Про молоко та молочні продукти».
 
59. 6. Інші терміни вживаються у значеннях, визначених у Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
 
60. Стаття 2. Сфера дії закону
 
61. 1. Цей Закон встановлює загальні принципи та вимоги до інформації для споживачів щодо харчових продуктів, зокрема стосовно маркування харчових продуктів, а також обов’язки операторів ринку з доведення цієї інформації до інших операторів ринку та до споживачів.
 
62. 2. Дія цього Закону поширюється на:
 
63. а) операторів ринку харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга, якщо їхня діяльність підпадає під вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти;
 
64. б) харчові продукти, призначені для кінцевого споживача, включно з харчовими продуктами, що реалізуються у сфері громадського харчування, та харчовими продуктами, що постачаються системі громадського харчування.
 
65. 3. Дія цього Закону не поширюється на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, та на допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, якщо інше прямо не встановлено в цьому Законі.
 
66. Стаття 3. Законодавство стосовно надання споживачам інформації про харчові продукти
 
67. 1. Законодавство стосовно надання споживачам інформації про харчові продукти складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та інших актів законодавства, що містять положення стосовно надання споживачам інформації про харчові продукти.
 
68. 2. Інші акти законодавства, що містять положення стосовно надання споживачам інформації про харчові продукти, повинні відповідати положенням цього Закону. У разі невідповідності їх положень положенням цього Закону застосовуються положення цього Закону.
 
69. 3. Закони України та інші акти законодавства, що містять положення стосовно надання споживачам інформації про харчові продукти, повинні містити положення про перехідний період, який починається з дня набрання чинності такими законами або іншими актами законодавства, та який не може бути менше, ніж 24 місяці. Виключенням з цього положення є випадки, коли запровадження нових або змінених вимог щодо надання споживачам інформації про харчові продукти необхідно для усунення або зменшення науково - доведеного ризику для здоров`я людей.
 
70. 4. За рішенням оператора ринку нові або змінені вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти можуть застосовуватися з моменту набрання чинності Законом або іншим актом законодавства, який встановлює такі вимоги, без застосування перехідного періоду, зазначеного у частині третій цієї статті.
 
71. 5. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
 
72. Розділ ІІ
 
73. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
 
74. Стаття 4. Загальні вимоги до інформації про харчові продукти
 
75. 1. Будь-який харчовий продукт, призначений для кінцевого споживача або закладу громадського харчування, має супроводжуватися інформацією про харчовий продукт відповідно до вимог цього Закону.
 
76. 2. Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.
 
77. 3. Інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо:
 
78. 1) характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення);
 
79. 2) приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;
 
80. 3) особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин;
 
81. 4) припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, був замінений іншим компонентом або інгредієнтом.
 
82. 4. Інформація про харчові продукти не повинна приписувати будь-яким харчовим продуктам, крім природних мінеральних вод та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, властивості, які сприяють запобіганню та лікуванню захворювань, або посилатися на такі властивості.
 
83. 5. Вимоги, зазначені у частинах першій - третій цієї статті поширюються на:
 
84. 1) рекламу харчових продуктів;
 
85. 2) представлення харчових продуктів, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку, пакувальні матеріали та спосіб їх розміщення для реалізації.
 
86. Стаття 5. Обов’язки операторів ринку харчових продуктів
 
87. 1. Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за надання інформації про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до положень цього Закону.
 
88. 2. Оператори ринку харчових продуктів, які не є відповідальними за надання інформації про харчовий продукт, не мають права здійснювати обіг таких харчових продуктів, щодо яких вони володіють інформацією, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти.
 
89. 3. Оператори ринку харчових продуктів в межах своєї діяльності, не мають права змінювати інформацію, що супроводжує харчовий продукт, якщо такі зміни можуть вводити в оману кінцевого споживача або в інший спосіб знижувати рівень захисту споживача чи погіршувати можливість здійснення кінцевим споживачем свідомого вибору. Оператори ринку харчових продуктів несуть відповідальність за внесення будь-яких змін до інформації про харчовий продукт, що супроводжує даний харчовий продукт.
 
90. 4. З урахуванням положень частин першої-третьої цієї статті, оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності, зобов’язані забезпечити дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти, дія якого поширюється на їхню діяльність, а також перевіряти дотримання цих вимог.
 
91. 5. Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов’язані забезпечити, щоб інформація, яка стосується нефасованих харчових продуктів, призначених для кінцевого споживача або для постачання закладам громадського харчування, була передана операторам ринку харчових продуктів, які отримують ці продукти, щоб останні в ланцюгу постачання (обігу) харчових продуктів могли надати обов’язкову інформацію про харчові продукти кінцевому споживачеві.
 
92. 6. Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов’язані забезпечити наявність обов’язкової інформації, встановленої статтями 6 та 7 цього Закону, на упаковці харчових продуктів або на прикріплених до них етикетках, або у супровідних документах, з гарантією того, що такі документи або супроводжують харчові продукти, до яких вони відносяться, або надаються (надсилаються) до моменту доставки (передачі), або надаються одночасно з доставкою (передачею) харчового продукту, якщо:
 
93. 1) фасований харчовий продукт призначений для кінцевого споживача, але перебуває в обігу до стадії продажу кінцевому споживачеві, та якщо продаж такого харчового продукту закладу громадського харчування на цій стадії не відбувається;
 
94. 2) фасований харчовий продукт призначений для постачання закладам громадського харчування для приготування, переробки, розділення або нарізання.
 
95. 7. В процесі обігу фасованих харчових продуктів оператори ринку харчових продуктів зобов’язані забезпечити, щоб інформація, зазначена в пунктах 1, 6, 7 та 8 частини першої статті 6 цього Закону, також була вказана на зовнішній упаковці (контейнері), в якій фасовані харчові продукти перебувають в обігу.
 
96. 8. Оператори ринку харчових продуктів, що постачають іншим операторам ринку харчових продуктів, харчові продукти, які не призначені для кінцевого споживача або закладів громадського харчування, зобов’язані забезпечити, щоб іншим операторам ринку харчових продуктів була надана достатня інформація для того, щоб останні могли виконати свої обов’язки згідно з положеннями частини першої цієї статті.
 
97. Розділ ІІІ
 
98. ОБОВ’ЯЗКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ
 
99. Стаття 6. Перелік обов’язкової інформації про харчові продукти
 
100. 1. З урахуванням виключень, передбачених цим розділом, для фасованих харчових продуктів обов’язковою до надання є така інформація:
 
101. 1) назва харчового продукту;
 
102. 2) перелік інгредієнтів;
 
103. 3) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, що перелічені в Додатку 1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, перелічених у Додатку 1 до цього Закону, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, та використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі;
 
104. 4) кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом;
 
105. 5) кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру;
 
106. 6) мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
 
107. 7) будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (у разі потреби);
 
108. 8) найменування та місцезнаходження оператора ринку, що відповідає за інформацію про харчовий продукт; а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера;
 
109. 9) країна походження або місце походження - у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону;
 
110. 10) інструкції з використання - у випадках, коли відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;
 
111. 11) для напоїв з вмістом спирту етилового понад 1, 2 відсотка об’ємних одиниць - фактичний вміст спирту у напої (крім продукції, що відповідає коду 2204 згідно з УКТЗЕД);
 
112. 12) інформація про поживну цінність харчового продукту.
 
113. 2. У разі наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка у харчовому продукті перевищує 0, 9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".
 
114. 3. Оператор ринку за бажанням може включити до маркування позначку "без ГМО". В такому випадку відсутність ГМО у харчовому продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах ГМО є достатнім підтвердженням для нанесення такої позначки на харчовий продукт.
 
115. 4. Інформація, перелічена в частині першій цієї статті, має вказуватися словами і числами, а також може додатково виражатися за допомогою піктограм і символів.
 
116. 5. Під час обігу фасованих харчових продуктів в скляних ємностях, що призначені для повторного (багаторазового) використання та маркування яких виконане незмивними фарбами або позначками безпосередньо на цій ємності, що неможливо видалити, і які внаслідок цього не мають етикетки, кільцеподібних елементів пакування, обов’язковою для надання є лише інформація, зазначена у пунктах 1, 3, 5, 6 та 12 частини першої цієї статті.
 
117. 6. Під час обігу фасованих харчових продуктів в упаковці або тарі невеликих розмірів, найбільша поверхня яких має площу менше 10 квадратних сантиметрів, обов’язковою для зазначення у маркуванні є лише інформація, передбачена у пунктах 1, 3, 5, 6 частини першої цієї статті. Інформація, надання якої вимагається пунктом 2 частини першої цієї статті надається в іншій доступній формі або безпосередньо на запит споживача.
 
118. 7. Надання інформації, зазначеної у пункті 12 частини першої цієї статті не є обов’язковою для харчових продуктів, перелічених у Додатку 4 до цього Закону.
 
119. 8. Надання інформації, зазначеної у пунктах 2, 4 та 12 частини першої цієї статті не є обов’язковою для напоїв, з вмістом спирту етилового понад 1, 2 відсотка об’ємних одиниць.
 
120. 9. У разі, якщо харчові продукти пропонуються до реалізації кінцевим споживачам або закладам громадського харчування нефасованими; якщо пакування харчових продуктів здійснюється безпосередньо в місцях продажу на прохання споживача, або якщо харчові продукти упаковуються чи фасуються у місці продажу харчових продуктів для подальшої реалізації кінцевим споживачам у цьому місці продажу, обов’язковою до надання способом, визначеним оператором ринку, є така інформація:
 
121. 1) назва харчового продукту;
 
122. 2) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, що перелічені в Додатку 1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, перелічених у Додатку 1 до цього Закону, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, та використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі.
 
123. 10. Інформація, передбачена пунктами 2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12 частини першої цієї статті, для нефасованих харчових продуктів, які реалізуються кінцевому споживачу, надається на вимогу споживача оператором ринку, який реалізує харчовий продукт, у супровідній документації чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів харчових продуктів або в окремих сферах обслуговування.
 
124. 11. При повідомленні інформації про кількість харчового продукту, а також інших відомостей, що виражаються в одиницях вимірювання певних величин, застосовуються українські позначення одиниць вимірювання (з використанням літер українського алфавіту) Міжнародної системи одиниць (SІ); одиниці, що не входять до SІ, але дозволені до використання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності; комбінації одиниць SІ та дозволених позасистемних одиниць. Одночасно у маркуванні харчових продуктів можуть бути застосовані міжнародні позначення одиниць вимірювання (з використанням літер латинського чи грецького алфавіту).
 
125. Стаття 7. Додаткова обов’язкова інформація про окремі типи або категорії харчових продуктів
 
126. Додатково до інформації, зазначеної у частині 1 статті 6 цього Закону, надається інформація про окремі типи або категорії харчових продуктів, яка наведена у Додатку 2 до цього Закону.
 
127. Стаття 8. Розміщення та представлення обов’язкової інформації про харчові продукти
 
128. 1. Обов’язкова інформація про харчові продукти повинна надаватися та бути легкодоступною споживачам щодо всіх харчових продуктів відповідно до вимог цього Закону.
 
129. 2. Обов’язкова інформація про фасовані харчові продукти має міститися безпосередньо на упаковці або етикетці, приєднаної до неї.
 
130. 3. Обов’язкова інформація про харчові продукти повинна розміщуватися на видному місці, бути чіткою і розбірливою та, за необхідності, наноситися так, щоб її неможливо було видалити.
 
131. 4. Обов’язкова інформація про харчові продукти не повинна приховуватися або спотворюватися іншою текстовою чи графічною інформацією.
 
132. 5. Висота малих літер без виносних елементів, за допомогою яких зазначається обов’язкова інформація про харчовий продукт, повинна дорівнювати або перевищувати 1, 2 міліметра. Правила вимірювання висоти малих літер без виносних елементів встановлені у додатку 3 до цього Закону.
 
133. 6. У разі використання упаковки або тари, площа найбільшої поверхні якої є меншою за 80 сантиметрів квадратних, висота малих літер без виносних елементів, має бути не меншою або перевищувати 0, 9 міліметрів.
 
134. 7. Інформація, вказана в пунктах 1, 5 та 11 частини першої статті 6 цього Закону, має відтворюватися в одному полі видимості.
 
135. 8. Частина сьома цієї статті не поширюється на випадки, визначені частинами п’ятою та шостою статті 6 цього Закону.
 
136. Стаття 9. Вимоги до інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційним способом, у тому числі із застосуванням засобів дистанційного зв’язку
 
137. 1. Обов’язкова інформація про фасовані харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційним способом, за винятком інформації, вказаної у пункті 6 частини першої статті 6 цього Закону, має бути доступною для ознайомлення споживачем до моменту продажу харчового продукту і розміщуватися у матеріалах, які супроводжують такі фасовані харчові продукти, а також надаватися іншими засобами, у тому числі засобами дистанційного зв’язку, - визначеними оператором ринку харчових продуктів. Оператор ринку харчових продуктів не має права стягувати зі споживачів додаткову плату за надання обов’язкової інформації про харчові продукти іншими способами та засобами, відмінними від маркування.
 
138. 2. Вся обов’язкова інформація про фасовані харчові продукти, що визначена у частині 1 статті 6 цього Закону, має бути наявною на момент доставки (передачі) харчового продукту споживачу.
 
139. 3. Обов’язкова інформація про нефасовані харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційним способом, у тому числі із застосуванням засобів дистанційного зв’язку, до моменту придбання споживачем такого харчового продукту, має містити відомості згідно з пунктом 3 частини першої статті 6 цього Закону.
 
140. 4. Дія частини першої цієї статті не поширюється на харчові продукти, продаж яких здійснюється через торговельні автомати.
 
141. Стаття 10. Мовні вимоги до інформації про харчові продукти
 
142. 1. Інформація про харчові продукти наводиться державною мовою.
 
143. 2. За рішенням оператора ринку харчових продуктів, що відповідає за інформацію про харчові продукти, поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.
 
144. 3. Маркування харчових продуктів, що призначені для експорту, здійснюється згідно з умовами відповідної експортної угоди.
 
145. 4. Знаки для товарів і послуг можуть наводитися у маркуванні у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до законодавства.
 
146. Стаття 11. Назва харчового продукту та інформація, що має її супроводжувати
 
147. 1. Назвою харчового продукту є його офіційна назва. За відсутності офіційної назви назвою харчового продукту є його звична назва. Якщо звичної назви не існує, або вона не використовується, застосовується описова назва харчового продукту.
 
148. 2. Назва харчового продукту повинна містити або супроводжуватися інформацією про фізичний стан продукту або спеціальну обробку, якій піддавався харчовий продукт (наприклад, порошкоподібний, продукт сублімаційної сушки, швидко заморожений, концентрований, копчений тощо) у всіх випадках, коли відсутність такої інформації може вводити споживача в оману.
 
149. 3. Назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані має включати слово "розморожений". Ця вимога не поширюється на:
 
150. 1) інгредієнти, що містяться у кінцевому (готовому до вживання) харчовому продукті;
 
151. 2) харчові продукти, для яких заморожування є необхідним етапом технологічного процесу виробництва;
 
152. 3) харчові продукти, розморожування яких не впливає негативно на їх безпечність та якість.
 
153. 4. Назва харчових продуктів, які безпосередньо або їх інгредієнти піддавалися дії іонізуючого випромінювання, має супроводжуватися такими словами "опромінений" або "піддавався дії іонізуючого випромінювання".
 
154. 5. У маркуванні харчових продуктів, в яких певний компонент або інгредієнт, по відношенню до якого споживачем очікується, що його буде використано звичайним чином або він природно міститиметься у харчовому продукті, був замінений іншим компонентом або інгредієнтом, на додачу до переліку інгредієнтів має чітко вказуватися компонент або інгредієнт, використаний для повної або часткової заміни:
 
155. 1) поруч з назвою продукту; та
 
156. 2) з використанням розміру шрифту, в якому висота малих літер дорівнює щонайменше 75 відсотків висоти малих літер у назві продукту, і який є не меншим за мінімальний розмір шрифту, встановлений вимогами частини п’ятої статті 8 цього Закону.
 
157. 6. Назва м’ясних продуктів, м’ясних напівфабрикатів та рибних продуктів, що містять додані білки, включно з гідролізованими білками різного тваринного походження, повинна включати інформацію про наявність таких білків із зазначенням їх походження.
 
158. 7. Назва м’ясних продуктів та м’ясних напівфабрикатів у формі окісту, порізаного та порційного м’яса чи туш, повинна включати інформацію про наявність доданої води, якщо додана вода становить понад 5 відсотків маси готового продукту. Ці вимоги поширюються на рибні продукти і готові рибні продукти у формі шматків, порцій, філе або цілого рибного продукту.
 
159. 8. М’ясні продукти, м’ясні напівфабрикати та рибні продукти, які складаються з різних шматків, поєднаних іншими інгредієнтами, включно з харчовими добавками та харчовими ензимами, або в інший спосіб, але можуть справляти враження цілого шматка м’яса чи риби, поруч з назвою повинні містити такий напис: «сформоване зі шматків м’яса» і «сформоване зі шматків риби».
 
160. 9. У разі використання у ковбасах і сосисках неїстівних оболонок, надання інформації про цей факт є обов’язковим.
 
161. Стаття 12. Перелік інгредієнтів
 
162. 1. Перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту у порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання в процесі виробництва харчового продукту. Перед переліком інгредієнтів зазначається заголовок, який складається з або включає в себе слово «Склад» або «Інгредієнти».
 
163. 2. Інгредієнти у переліку зазначаються під їх назвою та відповідно до вимог, викладених у Додатку 6 до цього Закону.
 
164. 3. Усі інгредієнти, що містяться у харчових продуктах у формі створених наноматеріалів, мають бути чітко зазначені у переліку інгредієнтів. Назви таких інгредієнтів повинні супроводжуватися словами «нано» у дужках.
 
165. 4. Спеціальні вимоги до визначення «рублене м’ясо» наведено у Додатку 5 до цього Закону.
 
166. 5. Ароматизатори в переліку інгредієнтів харчового продукту повинні позначатися:
 
167. 1) словом «ароматизатор (и)», або, за рішенням оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, - спеціальною назвою чи описом ароматизатора, які встановлені центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;
 
168. 2) словами «коптильний (і) ароматизатор (и)», якщо ароматичний компонент містить коптильний ароматизатор, визначення якого встановлено центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, і який надає харчовому продукту коптильний аромат, або, за рішенням оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, словами «коптильний (і) ароматизатор (и), виділений (і) з (назва харчового (их) продукту (ів) або категорії харчового продукту, або джерела, з яких виділений цей ароматизатор)».
 
169. 6. Слово «натуральний» у позначенні ароматизатора в переліку інгредієнтів харчового продукту використовується з урахуванням таких вимог:
 
170. слово «натуральний» може використовуватися для опису ароматизаторів, ароматичний компонент яких містить виключно натуральні ароматичні препарати та/або натуральні ароматичні речовини;
 
171. слова «натуральна (і) ароматична (і) речовина (и)» можуть використовуватися для тих ароматизаторів, ароматичний компонент яких містить виключно натуральну (і) ароматичну (і) речовину (и);
 
172. слово «натуральний» може використовуватися разом із зазначенням харчового продукту, категорії харчових продуктів або вихідного матеріалу рослинного або тваринного походження, з якого виділено ароматизатор, тільки тоді, коли його ароматичний компонент був виділений повністю або не менш як на 95 відсотків у масовому співвідношенні (за масою) із зазначеного вихідного матеріалу. У такому разі ароматизатор зазначається словами «натуральний ароматизатор (назва харчового (их) продукту (ів), категорії харчового продукту або джерела, з якого виділений цей ароматизатор)»;
 
173. слова «натуральний ароматизатор (назва харчового (их) продукту (ів), категорії харчового продукту або джерела, з якого виділений цей ароматизатор) разом з іншими натуральними ароматизаторами» можуть використовуватися тільки тоді, якщо ароматичний компонент був частково виділений із зазначеного вихідного матеріалу і його аромат легко розпізнати;
 
174. слова «натуральний ароматизатор» можуть використовуватися без назви харчового (их) продукту (ів), категорії харчового продукту або джерела, з яких виділений цей ароматизатор, лише тоді, коли його ароматичний компонент був виділений з декількох вихідних матеріалів, а посилання на вихідні матеріали не відображає їх аромат або смак.
 
175. 7. Хінін та/або кофеїн, що використовуються як ароматизатори у виробництві чи приготуванні харчових продуктів мають позначатися у переліку інгредієнтів одразу після терміну «ароматизатор (и)».
 
176. Стаття 13. Винятки з вимог щодо зазначення переліку інгредієнтів та правила щодо зазначення складних інгредієнтів
 
177. 1. Вимога щодо зазначення переліку інгредієнтів не поширюється на такі харчові продукти:
 
178. 1) свіжі фрукти і овочі, включаючи картоплю, які не піддавалися чищенню, подрібненню та будь-якому іншому процесу обробки;
 
179. 2) воду питну з додаванням діоксиду вуглецю, якщо назва харчового продукту містить інформацію щодо стану води за ступенем насичення діоксидом вуглецю або діоксид вуглецю є невід'ємною складовою води;
 
180. 3) ферментовані оцти, вироблені з одного виду сировини без використання інших інгредієнтів;
 
181. 4) продукти переробки молока: сир, вершкове масло, ферментовані молоко та вершки, кисломолочні продукти, в тому числі сир кисломолочний, йогурт, кефір, ряжанка, сметана, в процесі виробництва яких не використовувалися ніякі інші інгредієнти, крім заквасочних культур, харчових ензимів та культур мікроорганізмів, наявність яких є необхідною для процесу виробництва; сири, окрім свіжих або плавлених, до яких додана сіль, необхідна для процесу виробництва;
 
182. 5) харчові продукти, що складаються з одного інгредієнта, якщо назва харчового продукту співпадає з назвою інгредієнта або дозволяє однозначно визначити цей інгредієнт.
 
183. 2. Складний інгредієнт може бути включений до переліку інгредієнтів під своєю назвою, якщо така назва визначена нормативно - правовим актом або якщо вона є загальновизнаною, відповідно до його загальної кількості в харчовому продукті, за якою одразу зазначається перелік його інгредієнтів.
 
184. 3. Допускається не зазначати перелік інгредієнтів складного інгредієнта у таких випадках:
 
185. 1) якщо склад складного інгредієнта визначений у нормативно-правовому акті, або, за його відсутності, в національному стандарті, та якщо він становить менш як 2 відсотки обсягу готової продукції. Ця вимога не поширюється на харчові добавки згідно з вимогами пунктів 1-4 частини першої статті 14 цього Закону;
 
186. 2) для складних інгредієнтів, що складаються з суміші прянощів та/або трав і становлять менш як 2 відсотки обсягу готової продукції, крім харчових добавок згідно з вимогами пунктів 1-4 частини першої статті 14 цього Закону;
 
187. 3) якщо складний інгредієнт є харчовим продуктом, щодо якого нормативно-правовим актом або, за його відсутності, національним стандартом, не передбачено зазначення переліку інгредієнтів.
 
188. Стаття 14. Винятки з вимог щодо включення компонентів харчових продуктів до переліку інгредієнтів
 
189. 1. Вимога щодо включення до переліку інгредієнтів харчового продукту не поширюється на такі компоненти:
 
190. 1) компоненти інгредієнта, які в процесі виробництва тимчасово видаляли з харчового продукту, а потім знову вводили у кількості, що не перевищує їх початкову кількість;
 
191. 2) харчові добавки та харчові ензими:
 
192. а) наявність яких у даному харчовому продукті зумовлена виключно тим фактом, що вони містилися в одному чи кількох інгредієнтах цього харчового продукту за умови, що вони не виконують жодної технологічної функції у кінцевому продукті, або
 
193. б) які використовуються як допоміжні матеріали для переробки харчового продукту;
 
194. 3) носії та речовини, які не є харчовими добавками, але використовуються так само і з такою ж метою, що й носії, і виключно у необхідній кількості;
 
195. 4) речовини, які не є харчовими добавками, які були використані при виробництві харчового продукту як допоміжний матеріал для переробки, і містяться у готовому продукті, навіть якщо у зміненій формі;
 
196. 5) вода, якщо вона:
 
197. а) використовується у процесі виготовлення виключно для відновлення концентрованого або дегідратованого інгредієнта, або
 
198. б) входить до складу рідких інгредієнтів, які зазвичай не споживаються як готові харчові продукти.
 
199. Стаття 15. Зазначення речовин або продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість
 
200. 1. Обов’язкова інформація, зазначена у пункті 3 частини першої статті 6 цього Закону, повинна відповідати таким вимогам:
 
201. 1) позначатися у переліку інгредієнтів згідно з правилами, встановленими частиною першою статті 12 цього Закону, з чітким зазначенням назви речовини або продукту згідно з переліком, наведеним у Додатку 1 до цього Закону;
 
202. 2) назва речовини або продукту, зазначеного у Додатку 1 до цього Закону має бути виділена (зокрема, шрифтом, заднім кольоровим фоном, стилем) від решти інгредієнтів в переліку інгредієнтів у визначений спосіб оператором ринку, відповідальним за інформацію про харчовий продукт.
 
203. 2. У разі відсутності переліку інгредієнтів, інформація, зазначена у пункті 3 частини першої статті 6 цього Закону, повинна включати слово «Містить» перед назвою речовини або продукту згідно з переліком, що міститься у Додатку 1 до цього Закону.
 
204. 3. У разі, якщо кілька інгредієнтів або допоміжних матеріалів для переробки харчового продукту походять з однієї речовини або продукту з переліку, що міститься у Додатку 1 до цього Закону, це має бути чітко зрозуміло з інформації у маркуванні про кожен інгредієнт або допоміжний матеріал для переробки, що були застосовані.
 
205. 4. Надання інформації, вказаної в пункті 3 частини 1 статті 6 цього Закону не вимагається у випадках, коли назва харчового продукту чітко посилається на певну речовину чи продукт.
 
206. 5. Позначення «без глютену» може бути зроблено лише у випадку, якщо вміст глютену у харчових продуктах, що продаються кінцевому споживачеві, не перевищує 20 мг/кг в загальній масі харчового продукту.
 
207. 6. Позначення «з дуже низьким вмістом глютену» може бути зроблено лише у випадку, якщо харчові продукти, що складаються з або містять один або більше інгредієнтів, виготовлених з пшениці, жита, ячменя, вівсу або їх гібридних видів, що були спеціально оброблені з тим, щоб зменшити вміст глютену, містять не більше, ніж 100 мг/кг у харчових продуктах, що продаються кінцевому споживачеві.
 
208. 7. Інформація про харчовий продукт, зазначена у частинах п’ятій та шостій цієї статті може супроводжуватися позначенням «підходить для осіб з непереносимістю глютену» або «підходить для осіб, хворих на целіакію».
 
209. 8. Інформація про харчовий продукт, зазначена у частинах п’ятій та шостій цієї статті може супроводжуватися позначенням «спеціально розроблено для осіб з непереносимістю глютену» або «спеціально розроблено для осіб, хворих на целіакію» у випадку, якщо харчовий продукт спеціально виготовлений, приготований та/або перероблений таким чином, щоб:
 
210. 1) зменшити вміст глютену в одному або декількох інгредієнтах, що містять глютен; або
 
211. 2) замінити інгредієнти, що містять глютен на інші інгредієнти, що природно не містять глютену.
 
212. 9. Овес, що міститься у харчових продуктах, заявлених як продукти без глютену або з дуже низьким вмістом глютену, має бути спеціально виготовлений, приготований та/або перероблений таким чином, щоб уникнути забруднення домішками пшениці, жита, ячменю або їх гібридних видів, при цьому вміст глютену у такому вівсі не може перевищувати 20 мг/кг.
 
213. Стаття 16. Кількісне зазначення інгредієнтів або категорій інгредієнтів харчового продукту
 
214. 1. Кількість окремого інгредієнта або категорії інгредієнтів, використаних під час виробництва або приготування харчового продукту, зазначаються у маркування в обов’язковому порядку у випадках, якщо:
 
215. 1) назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою харчового продукту;
 
216. 2) назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів виділяється у маркуванні словесно або графічно, або
 
217. 3) зазначення назви даного інгредієнта або категорії інгредієнтів є суттєвим для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт та відрізнити його від продуктів, з якими його можна переплутати через його назву та /або зовнішній вигляд.
 
218. 2. Кількісне зазначення не вимагається:
 
219. 1) для інгредієнта або категорії інгредієнтів:
 
220. а) кількість яких після висушування зазначається відповідно до частини п’ятої статті 18 цього Закону;
 
221. б) які використовуються у малих кількостях з метою надання смаку та аромату; або
 
222. в) вміст яких не впливає на вибір споживача, оскільки коливання кількості інгредієнта або категорії інгредієнтів не є істотними для того, щоб охарактеризувати харчових продукт чи відрізнити його від інших аналогічних харчових продуктів;
 
223. 2) якщо нормативно-правовим актом, або, за його відсутності, національним стандартом, визначена кількість інгредієнта або категорії інгредієнтів без обумовлення його зазначення у маркуванні або
 
224. 3) у випадках, зазначених у частинах 4 та 5 частини І Додатку 6 до цього Закону.
 
225. 3. Дія пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті не поширюється на:
 
226. 1) будь-який інгредієнт або категорію інгредієнтів, який підпадає під визначення словосполучення «з підсолоджувачем (-ами)» або «з цукром (-ами) та підсолоджувачем (-ами)», якщо таке словосполучення супроводжує назву харчового продукту згідно з Додатком 2 до цього Закону; або
 
227. 2) будь-які добавки вітамінів та мінеральних речовин, якщо надання у маркуванні інформації про їх поживну цінність є обов’язковим.
 
228. 4. Зазначення кількості інгредієнта або категорії інгредієнта:
 
229. 1) виражається у відсотках, що відповідає кількості інгредієнта або інгредієнтів під час його/їх використання;
 
230. 2) зазначається в назві або одразу після назви харчового продукту або в переліку інгредієнтів поруч з відповідним інгредієнтом (категорією інгредієнтів).
 
231. 5. Виключення з вимог положень частини четвертої цієї статті допускаються в таких випадках:
 
232. 1) якщо харчовий продукт втратив вологу внаслідок теплової або інших видів обробки, кількість виражається як відсоткова частка, що відповідає кількості даних інгредієнтів у готовому продукті, якщо тільки ця кількість або сукупна кількість усіх інгредієнтів, зазначених на етикетці, не перевищує 100 відсотків; проте, якщо кількість або сукупна кількість усіх інгредієнтів, зазначених на етикетці перевищує 100 відсотків, кількість вказується на основі маси інгредієнтів, використаних для приготування 100 грамів готового продукту;
 
233. 2) кількість летких інгредієнтів зазначається як їх масова частка у готовому продукті;
 
234. 3) кількість інгредієнтів, що використовуються у концентрованій або дегідратованій формі і відновлюються у процесі виробництва, може вказуватися як їх масові частки до їх концентрування або зневоднення;
 
235. 4) якщо концентровані чи зневоднені харчові продукти відновлюються перед споживанням шляхом додавання води, кількість інгредієнтів може вказуватися як їх масові частки у відновленому продукті.
 
236. Стаття 17. Кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру
 
237. 1. У маркуванні фасованого харчового продукту повинна бути зазначена його номінальна кількість, виражена у літрах, сантилітрах, мілілітрах, кілограмах або грамах чи в інших одиницях вимірювання об’єму або маси залежно від випадку:
 
238. 1) в одиницях об’єму для рідких харчових продуктів;
 
239. 2) в одиницях маси для інших харчових продуктів;
 
240. 3) для олій, маргаринів м’яких, майонезів, молока питного та продуктів його переробки, вершків, кисломолочних продуктів, меду допускається зазначення номінальної кількості в одиницях вимірювання маси або об’єму за вибором оператора ринку, що відповідає за надання інформації про харчовий продукт.
 
241. 2. Інформація про номінальну кількість не є обов’язковою для харчових продуктів:
 
242. 1) які можуть значно втрачати об’єм або масу, та які продаються поштучно або маса чи об’єм яких визначається у присутності покупця;
 
243. 2) харчові продукти, кількість яких є меншою за 5 г або 5 мл, крім прянощів та трав;
 
244. 3) які зазвичай продаються поштучно, за умови, що кількість одиниць товару є добре видимою і легко піддається підрахуванню або, якщо такий підрахунок не є можливим, кількість одиниць (штук) зазначено у маркуванні.
 
245. 3. У разі, якщо фасована одиниця харчового продукту складається з двох або більше окремих фасованих одиниць, що містять однакову кількість одного й того ж продукту, номінальна кількість зазначається як номінальна кількість кожної окремої одиниці та загальна кількість таких окремих одиниць. Зазначення цієї інформації не є обов’язковим, якщо номінальна кількість окремо фасованих одиниць товару є добре видимою, і вони легко піддаються підрахуванню, і якщо ззовні добре видно щонайменше один напис про номінальну кількість харчового продукту на окремій одиниці харчового продукту.
 
246. 4. Якщо фасована одиниця харчового продукту складається з двох або більше фасованих одиниць, кожна з яких не призначена для окремої реалізації, номінальна кількість харчового продукту зазначається як загальна номінальна кількість і кількість окремих одиниць харчового продукту.
 
247. 5. Якщо твердий харчовий продукт перебуває у рідкому середовищі, вказується також маса продукту без врахування маси рідини. Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю (для заморожених продуктів), маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі.
 
248. Рідким середовищем у такому випадку вважаються рідини та харчові продукти, що можуть бути, зокрема, сумішами, а також перебувати у замороженому або швидкозамороженому стані, за умови, якщо вони є тільки доповненням до істотних елементів напівфабрикату, що пропонується споживачу, та не є вирішальним фактором прийняття рішення споживачем про придбання такого харчового продукту: вода, водні сольові розчини, розсіл, водні розчини харчових кислот, оцет, водні розчини цукру, водні розчини інших підсолоджуючих речовин, фруктові або овочеві соки - для плодоовочевої продукції.
 
249. 6. Якщо заморожені харчові продукти пропонується до реалізації у нефасованому стані (нефасовані харчові продукти, що вкриті крижаною глазур’ю), кінцевому споживачу надається інформація про загальну кількість харчового продукту (з урахування кількості глазурі) та кількість або відсотковий вміст крижаної глазурі у такому харчовому продукті. При цьому оператори ринку визначають номінальну кількість глазурі з урахуванням метрологічних вимог до відхилень кількості твердого продукту та крижаної глазурі від номінального значення, що встановлюються технічними регламентами або іншими нормативно-правовими актами, а за їх відсутності - національним чи міжнародним стандартом.
 
250. Стаття 18. Мінімальний термін придатності, дата «вжити до» та дата заморожування харчового продукту
 
251. 1. Дата завершення мінімального терміну придатності зазначається з дотриманням таких вимог:
 
252. 1) перед датою зазначається слова:
 
253. «Краще спожити до …», якщо дата вказує на день;
 
254. «Краще спожити до кінця …» в інших випадках;
 
255. 2) слова, наведені в пункті 1 цієї частини повинні супроводжуватися безпосередньо датою або посиланням на місце, де у маркуванні зазначена дата.
 
256. 3) у разі потреби після інформації, вказаної у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті зазначаються умови зберігання, яких необхідно дотримуватися, щоб харчовий продукт не втратив свої властивості до кінця встановленого строку;
 
257. 4) дата складається з дня, місяця та, у разі потреби, року у незакодованій формі: у зазначеному порядку, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або інтервал.
 
258. При цьому:
 
259. якщо харчовий продукт зберігається не більше 3 місяців, у даті достатньо вказати день і місяць;
 
260. якщо харчовий продукт зберігається більше 3 місяців, але менше 18 місяців, у даті достатньо вказати місяць і рік;
 
261. якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті достатньо вказати рік;
 
262. 5) мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку для таких харчових продуктів:
 
263. свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, і не оброблені іншим аналогічним чином, крім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких як пророщені бобові культури;
 
264. вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, що підпадають під код УКТЗЕД 220600 вироблені з винограду та виноградного сусла;
 
265. напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
 
266. хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання;
 
267. оцет;
 
268. харчова сіль;
 
269. цукор у твердому стані;
 
270. кондитерські вироби, які складаються практично виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;
 
271. жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.
 
272. 2. Для харчових продуктів, які у зв’язку з мікробіологічними властивостями є такими, що швидко псуються, і тому після завершення короткого періоду часу можуть вважатися небезпечними для здоров’я людини замість дати завершення мінімального терміну придатності повинна вказуватися дата «вжити до».
 
273. 3. Дата «вжити до» зазначається у такий спосіб:
 
274. 1) перед датою наводять слова «вжити до …»;
 
275. 2) слова, наведені в пункті 1 цієї частини повинні супроводжуватися безпосередньо датою або посиланням на місце, де у маркуванні зазначена дата. Після цієї інформації зазначаються спеціальні умови зберігання, яких необхідно дотримуватися;
 
276. 3) дата складається з дня, місяця та, у разі потреби, року у незакодованій формі: у зазначеному порядку, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або інтервал.
 
277. 4) дата «вжити до» зазначається на кожній окремо фасованій одиниці споживання або порції.
 
278. 4. Дата заморожування для харчових продуктів, перелічених у пункті 6 додатку 2 до цього Закону, зазначається таким чином:
 
279. 1) перед датою наводиться слово «заморожений ….»;
 
280. 2) слова, наведені в пункті 1 цієї частини повинні супроводжуватися безпосередньо датою або посиланням на місце, де у маркуванні зазначена дата, яка складається з дня, місяця та року у незакодованій формі: у зазначеному порядку, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або інтервал.
 
281. Стаття 19. Умови зберігання або умови використання харчового продукту
 
282. 1. Якщо харчові продукти потребують застосування спеціальних умов зберігання та/або умов використання, то такі умови мають бути вказані.
 
283. 2. Для уможливлення дотримання належного зберігання та використання харчових продуктів після відкриття упаковки, у разі необхідності, має вказуватися інформація про умови зберігання та/або строк споживання.
 
284. Стаття 20. Основні вимоги щодо зазначення країни походження або місця походження харчового продукту
 
285. 1. Зазначення країни походження або місця походження харчового продукту є обов’язковим у таких випадках:
 
286. 1) якщо неповідомлення цієї інформації може ввести споживача в оману, особливо якщо інформація, що супроводжує харчовий продукт, або інформація у маркуванні в цілому, можуть навести на думку, що даний харчовий продукт має іншу країну або місце походження;
 
287. 2) для окремих типів м’яса, що відносяться до кодів УКТЗЕД, перелічених в Додатку 7 до цього Закону.
 
288. 2. У разі, якщо зазначені країна походження або місце походження харчового продукту не збігаються з країною походження або місцем походження основного інгредієнта, необхідно:
 
289. 1) зазначити країну походження або місце походження основного інгредієнта, або
 
290. 2) вказати, що країна походження або місце походження основного інгредієнта відрізняються від країни походження або місця походження харчового продукту.
 
291. 3. Порядок, спеціальні вимоги до маркування та перелік харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження відповідно до частини першої та другої цієї статті, встановлюються наказом центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
 
292. Стаття 21. Інструкції з використання
 
293. 1. Інструкції з використання або приготування харчових продуктів повинні містити інформацію про застосування цього продукту, якої було б достатньо для використання його споживачем за призначенням.
 
294. Стаття 22. Вміст спирту
 
295. Фактичний вміст спирту у напоях з вмістом спирту етилового понад 1, 2 відсотка об’ємних одиниць, крім продукції, що відповідає коду 2204 згідно з УКТЗЕД, зазначається відповідно до положень Додатку 8 до цього Закону.
 
296. Стаття 23. Інформація про поживну цінність харчових продуктів
 
297. 1. Обов’язкова інформація про поживну цінність харчових продуктів має включати інформацію про:
 
298. 1) енергетичну цінність;
 
299. 2) вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.
 
300. У разі необхідності поруч з інформацією про поживну цінність може розміщуватися напис, який свідчить про те, що наявність солі обумовлена виключно наявністю натрію, який має природне походження, а не додавався в процесі виробництва харчового продукту.
 
301. 2. Зміст обов’язкової інформації про поживну цінність харчових продуктів, зазначеної в частині першій цієї статті, може бути доповнено зазначенням вмісту однієї або декількох таких речовин:
 
302. 1) мононенасичені жири;
 
303. 2) поліненасичені жири;
 
304. 3) поліоли;
 
305. 4) крохмаль;
 
306. 5) харчові волокна;
 
307. 6) будь-які вітаміни або мінеральні речовини, перелічені в Додатку 9 до цього Закону, які містяться в харчових продуктах у значних кількостях.
 
308. 3. У разі, коли маркування фасованих харчових продуктів містить обов’язкову інформацію про поживну цінність, допускається повторення інформації про:
 
309. 1) енергетичну цінність або
 
310. 2) енергетичну цінність разом з інформацією про вміст жирів, насичених жирів, цукру та солі.
 
311. 4. Вимоги статей 23-27 цього Закону не застосовуються до дієтичних добавок та вод природних мінеральних.
 
312. Стаття 24. Обчислення енергетичної цінності та кількості поживних речовин
 
313. 1. Обчислення енергетичної цінності проводять за допомогою перевідних коефіцієнтів, наведених у Додатку 10 до цього Закону.
 
314. 2. Значення енергетичної цінності та кількості поживних речовин вказуються для харчових продуктів у тому стані, у якому вони були запропоновані для реалізації.
 
315. 3. Зазначення енергетичної цінності може стосуватися харчових продуктів після їх приготування лише за умови надання достатньо докладних інструкцій щодо приготування цих продуктів для цілей споживання.
 
316. 4. Величини енергетичної цінності харчового продукту та кількості поживних речовин - це середні значення, обчислені за допомогою одного або кількох таких методів, залежно від вибору оператора ринку:
 
317. 1) аналізу харчових продуктів, проведеного виробником;
 
318. 2) обчислень, виконаних з використанням добре відомих або фактичних середніх значень/величин інгредієнтів, або
 
319. 3) обчислень, виконаних з використанням загально встановлених і прийнятих даних.
 
320. 5. Центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує:
 
321. 1) допустимі відхилення між зазначеними в інформації про харчовий продукт величиною енергетичної цінності, кількістю поживних речовин, та фактичними значеннями цих параметрів, що були визначені під час проведення державного контролю;
 
322. 2) перевідні коефіцієнти для вітамінів і мінеральних речовин у харчових продуктах.
 
323. Стаття 25. Способи зазначення енергетичної цінності
 
324. 1. Значення показників енергетичної цінності та вмісту поживних речовин виражаються з використанням одиниць виміру, перелічених у Додатку 11 до цього Закону.
 
325. 2. Значення показників енергетичної цінності та вмісту поживних речовин виражаються на 100 грамів або 100 мілілітрів.
 
326. 3. Якщо повідомляється інформація про вміст вітамінів та мінеральних речовин, додатково до форми зазначення, встановленої частиною 2 цієї статті, вона повинна виражатися у відсотках від референсних величин споживання, встановлених у розділі 1 Додатку 9 до цього Закону, в розрахунку на 100 грамів або 100 мілілітрів.
 
327. 4. Додатково до форми вираження, встановленої у частині другій цієї статті, інформація про енергетичну цінність та вміст поживних речовин, що наведена у частинах першій-третій статті 23 цього Закону, може бути виражена у відсотках від референсних величин споживання, встановлених у розділі 2 Додатку 9 до цього Закону, в розрахунку на 100 грамів або 100 мілілітрів.
 
328. 5. У разі повідомлення споживачам інформації відповідно до частини четвертої цієї статті, поруч з нею у маркуванні додатково зазначається: «Середня референсна величина добового споживання для дорослої людини - 8400кДж/2000ккал».
 
329. Стаття 26. Зазначення енергетичної цінності та кількісного вмісту поживних речовин на порцію або на одиницю споживання
 
330. 1. У перелічених нижче випадках зазначення показників енергетичної цінності та вмісту поживних речовин можуть, для зручності споживача бути виражені на порцію та /або на одиницю споживання за умови, що величина порції або одиниці споживання та кількість порцій або одиниць споживання, що знаходяться в упаковці, вказано на етикетці:
 
331. 1) додатково до форми вираження на 100 грамів або 100 мілілітрів, зазначеної у частині другій статті 25 цього Закону;
 
332. 2) додатково до форми вираження на 100 грамів або 100 мілілітрів, зазначеної у частині третій статті 25 цього Закону стосовно вмісту вітамінів і мінеральних речовин;
 
333. 3) додатково до або замість форми вираження на 100 грамів або 100 мілілітрів, зазначеної у частині четвертій статті 25 цього Закону.
 
334. 2. Як виняток з положень вимог частини другої статті 23, у випадках, зазначених у частині третій статті 25, вміст поживних речовин та/або відсотки від референсних величин споживання, встановлених частиною другою додатку 9 до цього Закону, можуть бути виражені у розрахунку тільки на порцію або на одиницю споживання.
 
335. 3. У разі вираження вмісту поживних речовин тільки на порцію або на одиницю споживання значення показника енергетичної цінності виражається на 100 грамів або на 100 мілілітрів з розрахунку на порцію або на одиницю споживання.
 
336. 4. Зазначення показників енергетичної цінності та вмісту поживних речовин та/або відсоткові частки норм рекомендованого споживання, встановлених частиною другою додатку 9 до цього Закону, можуть бути виражені з розрахунку лише на порцію або на одиницю споживання.
 
337. 5. Величини порцій або одиниць споживання зазначаються разом з інформацією про поживну цінність.
 
338. Стаття 27. Представлення інформації про поживну цінність харчового продукту
 
339. 1. Інформація, зазначена у частинах першій та другій статті 23, подається в одному полі видимості, у чіткому форматі та, за доцільності, у порядку, встановленому відповідно до Додатку 11 до цього Закону.
 
340. 2. Інформація, зазначена у частинах першій та другій статті 23, має бути представлена у формі таблиці. За відсутності вільного місця, інформація наводиться у форматі рядків.
 
341. 3. Інформація, зазначена в частині третій статті 23 має бути представлена в основному полі видимості, а розмір шрифту має задовольняти вимоги частини п’ятої статті 9 цього Закону.
 
342. 4. Інформація, зазначена у частині третій статті 23, може бути представлена у форматі, відмінному від формату, встановленого у частині другій цієї статті.
 
343. 5. У випадках, коли енергетична цінність або вміст поживних речовин у харчовому продукті є вкрай незначною, інформація про них може бути замінена твердженням на кшталт «містить незначну кількість…..», яке розміщується поруч з інформацією про поживну цінність (за наявності останньої).
 
344. 6. Додатково до форми вираження, встановленої у частинах другій та четвертій статті 25, статті 26 та частині другій статті 27 цього Закону енергетичну цінність та кількість поживних речовин можна виражати в інших формах та/або представляти за допомогою графічних форм або символів, якщо вони:
 
345. 1) базуються на результатах наукових досліджень, є зрозумілими для споживачів та не вводять споживачів в оману;
 
346. 2) розроблялися з врахуванням результатів консультацій із широким колом заінтересованих сторін та громадськістю;
 
347. 3) їх застосування направлене на сприяння розумінню споживачами цінності або важливості даного харчового продукту щодо калорійності та вмісту поживних речовин у раціоні харчування людини;
 
348. 4) базуються на науково обґрунтованих доказах розуміння таких форм вираження чи представлення інформації пересічним споживачем;
 
349. 5) у разі застосування інших форм вираження інформації базуються або на гармонізованих рекомендованих нормах для споживання, що встановлені у Додатку 9 до цього Закону, або, за їх відсутності, на загальновизнаних наукових рекомендаціях щодо норм споживання поживних речовин або калорійності;
 
350. 6) є об’єктивними та недискримінаційними;
 
351. 7) у разі застосування не створюють перешкод для вільного обігу харчових продуктів.
 
352. Розділ ІV
 
353. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ЩО НАДАЄТЬСЯ В ДОБРОВІЛЬНОМУ ПОРЯДКУ
 
354. Стаття 28. Основні вимоги до інформації про харчові продукти, що надається у добровільному порядку
 
355. 1. Інформація про харчові продукти, що надається в добровільному порядку:
 
356. 1) не повинна вводити споживачів в оману;
 
357. 2) не повинна бути незрозумілою чи заплутаною для споживача;
 
358. 3) за необхідності має базуватися на відповідних наукових даних.
 
359. 2. Оператор ринку може зазначати у маркуванні слово «натуральний» по відношенню до молочного продукту та/або його інгредієнту, якщо такий продукт або інгредієнт відповідає наступним критеріям:
 
360. 1) продукт або інгредієнт не виготовлено з сировини штучного походження (яка не є природньою сировиною рослинного походження, тваринного походження, водоростей, грибів, мікроорганізмів, мінеральних речовин, вітамінів, які не були ідентифіковані);
 
361. 2) продукт або інгредієнт не містить інгредієнтів, що виготовлені з сировини штучного походження;
 
362. 3) продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, штучних консервантів, штучних стабілізаторів, штучних харчових добавок, штучних підсолоджувачів;
 
363. 4) продукт або інгредієнт отримано або вироблено з сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки, в тому числі із застосуванням рН регулювання біологічним методом;
 
364. 5) продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.
 
365. 3. У маркуванні молочних продуктів забороняється використовувати слово «натуральний» щодо продуктів:
 
366. 1) з повністю або частково заміненими складовими молока (молочним жиром, молочним білком, лактозою);
 
367. 2) з використаними у виробництві жирами та білками немолочного походження, а також будь-якими стабілізаторами та консервантами (для традиційних молочних продуктів).
 
368. 4. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я затверджує вимоги до такої інформації про харчові продукти, рішення про надання якої приймається оператором ринку у добровільному порядку, та умови її надання у маркуванні:
 
369. 1) інформація про можливу або випадкову присутність у харчових продуктах речовин або продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість;
 
370. 2) інформація, пов’язана з придатністю харчового продукту для споживання вегетаріанцями та веганцями;
 
371. 3) зазначення референсних величин споживання для особливих груп населення, додатково до референсних величин споживання, встановлених у Додатку 9 до цього Закону.
 
372. 5. Інформація, що подається в добровільному порядку, не повинна зазначатися у спосіб, який зменшує площу поверхні, необхідної для подання обов’язкової інформації про харчові продукти.
 
373. Розділ V
 
374. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ
 
375. Стаття 29. Державний контроль за виконанням законодавства щодо інформації про харчові продукти
 
376. Державний контроль за виконанням законодавства стосовно надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
 
377. Стаття 30. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства стосовно інформації про харчові продукти
 
378. Оператори ринку харчових продуктів, винні в порушенні цього Закону, несуть відповідальність у межах діяльності, яку вони провадять, відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
 
379. Розділ VІ
 
380. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
381. 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
 
382. 2. Харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства стосовно інформації про харчові продукти, що діяло до набрання чинності цим Законом, але які не відповідають вимогам цього Закону після набрання ним чинності, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після набрання чинності цим Законом. Зазначені харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.
 
383. 3. Додатки №№ 1 - 11 до цього Закону є його невід’ємною частиною.
 
384. 4. Внести зміни до таких законів України:
 
385. 1) У Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 46, ст. 345):
 
386. а) у статті 1:
 
387. абзац 33 викласти у такій редакції:
 
388. «спирт етиловий ректифікований неденатурований - спирт етиловий з вмістом спирту більше ніж 80 відсотків об'ємних одиниць, отриманий шляхом фракційної перегонки етилового спирту-сирцю або брагоректифікацією дозрілої бражки»;
 
389. абзац 46 викласти у такій редакції:
 
390. «зерновий дистилят - спирт харчовий питний етиловий дистильований, отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70 відсотків об'ємних одиниць, що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур».
 
391. б) у статті 11:
 
392. абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
 
393. «1. Маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної
 
394. у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановленим цим Законом, та має містити таку інформацію: «;
 
395. абзац другий частини першої виключити;
 
396. абзац четвертий частини першої викласти в такій редакції:
 
397. «Найменування та місцезнаходження оператора ринку, що відповідає за надання інформації про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство)»;
 
398. абзац перший частини другої викласти у такій редакції:
 
399. «2.Маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8, 5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановленим цим Законом. Маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8, 5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту), яка реалізується в Україні, має містити таку інформацію: «; :
 
400. абзац другий частини другої виключити;
 
401. абзац четвертий частини другої викласти у такій редакції:
 
402. «Найменування та місцезнаходження оператора ринку, що відповідає за надання інформації про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство)»;
 
403. абзац сімнадцятий частини другої виключити;
 
404. абзац п’ятий частини четвертої викласти в такій редакції:
 
405. «Зміни до цієї статті набирають чинності не раніше, ніж через 24 місяці від дня опублікування закону, яким передбачено внесення таких змін».
 
406. 2) У Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014 р., № 41-42, ст.2024; 2015 р., № 4, ст.19):
 
407. а) у статті 1:
 
408. у частині першій:
 
409. пункти 23, 29, 38, 66 виключити;
 
410. пункт 27 викласти в такій редакції:
 
411. «27) заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, не залежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам»;
 
412. абзац четвертий пункту 44 викласти у такій редакції:
 
413. «44) інформація про харчовий продукт, надана споживачеві, зокрема шляхом зазначення у маркуванні, та інша загальнодоступна споживачеві інформація про уникнення негативних для здоров’я наслідків, пов’язаних з харчовим продуктом чи категорією харчових продуктів»;
 
414. пункт 47 викласти у такій редакції:
 
415. «47) неправильно маркований харчовий продукт - харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо маркування не відповідає вимогам законодавства»;
 
416. доповнити пунктом такого змісту:
 
417. «харчовий ензим - продукт, отриманий з рослин, тварин або мікроорганізмів, або продуктів з них, включаючи продукт, отриманий в процесі ферментації з використанням мікроорганізмів:
 
418. а) що має у складі один або кілька ензимів, здатних каталізувати характерні біохімічні реакції та
 
419. б) доданий до харчового продукту для технологічного призначення на будь-якому етапі виробництва, переробки, приготування, обробки, упакування, транспортування або зберігання харчових продуктів»;
 
420. у частині другій:
 
421. доповнити реченням такого змісту: «Терміни «етикетка», «інгредієнт» та «маркування» вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
 
422. б) частину першу статті 2 викласти у такій редакції:
 
423. «1. Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів складається з Конституції України, цього Закону, Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», інших, виданих відповідно до них, нормативно-правових актів.»;
 
424. в) абзац третій частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
 
425. «вимоги до окремих показників якості харчових продуктів»;
 
426. г) статтю 20 доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
427. «8. Операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів»;
 
428. ґ) доповнити статтею такого змісту:
 
429. « Стаття 22-1. Позначення, яке ідентифікує партію до якої належить харчовий продукт
 
430. 1. Харчовий продукт може бути введений в обіг та знаходитися в обігу тільки якщо його маркування містить позначення, яке ідентифікує партію до якої належить такий харчовий продукт. Виключення становлять випадки, передбачені частинами другою та восьмою цієї статті.
 
431. 2. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не застосовується:
 
432. 1) до харчових продуктів, які після виходу з виробничої зони продаються чи поставляються на склади тимчасового зберігання, підготовки або пакування, або транспортуються до потужностей з їх обробки або переробки, або гуртуються для негайної обробки або переробки;
 
433. 2) якщо нефасований харчовий продукт вміщується в упаковку в місцях продажу кінцевому споживачеві, у тому числі на прохання споживача;
 
434. 3) до упаковки або тари, найбільша сторона яких має площу менше 10 сантиметрів квадратних;
 
435. 4) до індивідуальних порцій морозива. Позначення, що ідентифікує партію морозива, має бути нанесено на групову упаковку.
 
436. 3. В кожному випадку партія визначається оператором ринку який є виробником, обробником або пакувальником відповідного харчового продукту чи оператором ринку, яким харчовий продукт введено в обіг.
 
437. 4. Позначенню, вказаному у частині першій цієї статті, має передувати велика літера «L» латинської абетки, за виключенням випадків, коли таке позначення чітко відрізняється від інших позначень у маркуванні.
 
438. 5. Для фасованих харчових продуктів позначення, вказане у частині першій цієї статті, та, за необхідності, велика літера «L» латинської абетки, наносяться на упаковку або на етикетку, що до неї прикріплена.
 
439. 6. Для нефасованих харчових продуктів позначення, вказане у частині першій цієї статті, та, за необхідності, велика літера «L» латинської абетки, наносяться на упаковку або контейнер або, за їх відсутності, зазначається у документах, що супроводжують харчовий продукт.
 
440. 7. Позначення, вказане у частині першій цієї статті, повинно наноситися таким чином, щоб бути чітким, розбірливим та таким, щоб його неможливо було видалити.
 
441. 8. Якщо у маркуванні зазначається мінімальний строк придатності харчового продукту або дата «вжити до», позначення, яке ідентифікує партію, не зазначається за умови, коли дата складається дня та місяця у зазначеному порядку та у незакодованій формі».
 
442. д) статтю 39 виключити.
 
443. 3) У Законі України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 20-21, ст. 721; 2015 р., № 21, ст. 133):
 
444. а) у статті 1:
 
445. абзаци дванадцятий та п’ятнадцятий частини першої виключити;
 
446. частину другу після першого речення доповнити реченням такого змісту:
 
447. «Терміни «інгредієнт» та «маркування» вживаються у значенні, визначеному у Законі України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».»;
 
448. б) у статті 29:
 
449. частину першу викласти в такій редакції:
 
450. «1. Маркування органічної продукції (сировини) здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.».
 
451. 4) У Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 31, ст. 343):
 
452. а) у статті 21:
 
453. частину дванадцяту викласти у такій редакції:
 
454. «12. Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). У заяві про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) оператор ринку зазначає уповноважену лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, в якій він просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). Якщо протягом п’яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), які свідчать про невідповідність, вважаються остаточними»;
 
455. б) статтю 42 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
 
456. «9. якщо при ввезенні на митну територію України морським, залізничним або повітряним транспортом продуктів у контейнерах, відбулась заміна транспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення таких контейнерів, оператор ринку зобов’язаний надати документи щодо простежуваності переміщення відповідного вантажу (час та місце перевантаження, назва транспортних засобів) та відобразити дане перевантаження при заповненні відповідної частини загального ветеринарного документа на ввезення. Така заміна транспортного засобу можлива за умови неушкодженості опломбування відповідного контейнера з продуктами»;
 
457. в) у статті 41:
 
458. пункт п’ятий частини восьмої викласти у такій редакції:
 
459. «5) ввозяться (пересилаються) як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень за умови попереднього надання компетентному органу інформації про такі продукти та відсутності обгрунтованих заперечень компетентного органу проти такого ввезення (пересилання), надісланого (наданого) відповідному оператору ринку протягом десяти робочих днів з моменту отримання інформації про такі продукти. Заперечення компетентного органу проти ввезення (пересилання) продуктів в такому порядку вважаються обгрунтованими лише у разі, якщо їх ввезення (пересилання) може створити загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини»;
 
460. частину дев’яту викласти у такій редакції:
 
461. «9. У разі, якщо оператор ринку попередньо не надав компетентному органу інформацію про продукти, ввезення (пересилання) яких він планує здійснити в якості торговельних (виставкових) зразків або об’єктів наукових досліджень або якщо компетентний орган надіслав (надав) оператору ринку свої обгрунтовані заперечення проти такого ввезення (пересилання), відповідні продукти не можуть бути ввезені на митну територію України в порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цієї статті.
 
462. Продукти можуть бути ввезені на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень в порядку, передбаченому пунктом 5 частини восьмої цієї статті, якщо вони супроводжуються документом, що підтверджує попереднє повідомлення компетентного органу про їх ввезення в зазначеному порядку, здійснене не пізніше, ніж за десять робочих днів до прибуття відповідного вантажу на призначений прикордонний інспекційний пост та відсутності на відповідному призначеному прикордонному інспекційному посту обгрунтованих заперечень компетентного органу проти такого ввезення. Відповідне попереднє повідомлення повинно містити опис вантажу з продуктами, призначений прикордонний інспекційний пост, на який планується прибуття вантажу та орієнтовний час його прибуття, а також кінцевий пункт призначення вантажу.
 
463. Продукти, ввезені (переслані) на митну територію України згідно з пунктом 5 частини восьмої цієї статті, після їх використання за призначенням повинні бути знищені або вивезені (переслані) за межі України у спосіб, що унеможливлює заподіяння шкоди здоров’ю людини та/або тварини. Правила поводження з продуктами, ввезеними (пересланими) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини».
 
464. г) у статті 65:
 
465. у частині першій:
 
466. у пункті 5) абзац 2 викласти у такій редакції:
 
467. «тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат»;
 
468. доповнити пунктами 20-23 такого змісту:
 
469. «20) порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, введення споживача в оману шляхом надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт -
 
470. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб в розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
 
471. 21) зміна оператором ринку харчових продуктів інформації, що супроводжує харчовий продукт, якщо такі зміни можуть вводити в оману кінцевого споживача або в інший спосіб знижувати рівень захисту споживача чи погіршувати можливість здійснення кінцевим споживачем свідомого вибору
 
472. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб в розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
 
473. 22) пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, -
 
474. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
 
475. 23) ненадання інформації споживачеві та введення в оману щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість -
 
476. тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат»;
 
477. 5) У Законі України «Про безпечність та гігієну кормів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 10, ст.53):
 
478. статтю 18 доповнити частиною двадцять другою такого змісту:
 
479. «22. На виконання вимог цього Закону та Положення про державну реєстрацію кормових добавок центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, затверджує Порядок формування реєстраційного досьє».
 
480. 6. Кабінету Міністрів України:
 
481. протягом шести місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
 
482. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу, визначених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
 
483. забезпечити набрання чинності зазначеними у абзацах четвертому - шостому цього пункту нормативно-правових актів одночасно з набранням чинності цим Законом.
 
484. Голова Верховної Ради
 
485. України А.В. Парубій
 
486. Додаток 1
 
487. до Закону України
 
488. «Про інформацію для споживачів
 
489. щодо харчових продуктів»
 
490. ПЕРЕЛІК
 
491. РЕЧОВИН ТА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, ЯКІ СПРИЧИНЯЮТЬ АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ АБО НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ
 
492. 1. Злаки, що містять глютен, а саме: пшениця (пшениця спельта та камут), жито, ячмінь, овес або їх гібридні види та продукти з них, за винятком:
 
493. 1) сиропів з глюкози, на основі пшениці, включно з декстрозою;
 
494. 2) мальтодекстринів на основі пшениці;
 
495. 3) сиропів з глюкози на основі ячменю;
 
496. 4) зернових, що використовуються для виробництва спиртових дистилятів;
 
497. 2. Ракоподібні та продукти з ракоподібних;
 
498. 3. Яйця та продукти з яєць;
 
499. 4. Риба та продукти з риби, за винятком:
 
500. 1) риб’ячого желатину, що використовується як носій для вітамінів або каротиноїдних препаратів;
 
501. 2) риб’ячого желатину або риб’ячого клею, що використовується як освітлювач у пиві та вині;
 
502. 5. Арахіс та продукти з арахісу;
 
503. 6. Соєві боби та продукти з них, за винятком:
 
504. 1) повністю рафінованих соєвої олії та жиру;
 
505. 2) природніх змішаних токоферолів (Е306), природнього D-альфа токоферолу, природнього D-альфа токоферолу ацетату та природнього D-альфа токоферолу сукцинату, джерелом яких є соя;
 
506. 3) фітостеролів та ефірів фітостеролів, що походять з рослинної олії, джерелом якої є соя;
 
507. 4) рослинного ефіру станолу, виробленого зі стеролів рослинної олії, джерелом якої є соя;
 
508. 7. Молоко та продукти з молока (включаючи лактозу), за винятком:
 
509. 1) сироватки, що використовується для виробництва спиртових дистилятів;
 
510. 2) лактитолу;
 
511. 8. Горіхи, а саме: мигдаль (Аmygdаlus соmmunіs L.), лісовий горіх (Соrylus аvеllаnа), грецький горіх (Juglаns rеgіа), кеш’ю (Аnасаrdіum оссіdеntаlе), пекан (Саryа іllіnоіnеnsіs (Wаngеnh.)К. Косh), бразильський горіх (Веrthоllеtіа ехсеlsа), фісташки (Ріstасіа vеrа), макадамія або горіхи Квінсленда (Масаdаmіа tеrnіfоlіа), продукти з цих горіхів за винятком горіхів, що використовуються для виробництва алкогольних продуктів перегонки;
 
512. 9. Селера та продукти з селери;
 
513. 10. Гірчиця та продукти з гірчиці;
 
514. 11. Насіння кунжуту та продукти з насіння кунжуту;
 
515. 12. Двоокис сірки та сульфіти у концентраціях понад 10 мг/кг або 10 мг/літр в розрахунку на сумарний SО2, що розраховуються для продуктів, які пропонуються як готові до споживання або відновлені згідно з інструкціями виробників;
 
516. 13. Люпин та продукти з люпину;
 
517. 14. Молюски та продукти з молюсків.
 
518. Додаток 2
 
519. до Закону України
 
520. «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»
 
521. ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЯКІ ПОВИННА МІСТИТИ ДОДАТКОВІ ДАНІ
 
522. ТИП АБО КАТЕГОРІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
 
523. ДОДАТКОВІ ДАНІ
 
524. 1. Харчові продукти, запаковані у середовищі певних газів
 
525. 1.1. Харчові продукти, строк придатності яких був подовжений за допомогою консервуючих газів, використання яких дозволено законодавством
 
526. "запаковано в захисному середовищі"
 
527. 2. Харчові продукти, що містять підсолоджувачі
 
528. 2.1. Харчові продукти, що містять підсолоджувач або підсолоджувачі, використання яких дозволено законодавством
 
529. "з підсолоджувачем (ами)". Це словосполучення має супроводжувати назву харчового продукту
 
530. 2.2. Харчові продукти, що містять доданий цукор або цукри і підсолоджувач або підсолоджувачі, використання яких дозволено законодавством
 
531. "з цукром (ами) та підсолоджувачем (ами)". Це словосполучення має супроводжувати назву харчового продукту
 
532. 2.3. Харчові продукти, що містять аспартам / сіль аспартам - ацесульфаму, використання яких дозволено законодавством
 
533. "Містить аспартам (джерело фенілаланіну)" має розміщуватися на етикетці у випадках, коли аспартам / сіль аспартам- ацесульфаму вказана у переліку інгредієнтів шляхом зазначення лише індексу відповідно до Європейської цифрової системи (Е).
 
534. "Містить джерело фенілаланіну" має розміщуватися на етикетці, у випадках, коли аспартам / сіль аспартам-ацесульфаму вказана у переліку інгредієнтів під своєю назвою
 
535. 2.4. Харчові продукти, що містять понад 10 відсотків доданих поліолів, використання яких дозволено законодавством
 
536. "Надмірне споживання може спричинити послаблюючий ефект"
 
537. 3. Харчові продукти, що містять гліциризинову кислоту або її амонієву сіль
 
538. 3.1.Кондитерські вироби або напої, що містять гліциризинову кислоту або її амонієву сіль внаслідок додавання цих речовин (и) або рослини лакриці (Glyсyrrhіzа glаbrа) в концентрації 100 мг/кг або 10 мг/л чи більше
 
539. "містить лакрицю" має розміщуватися одразу після переліку інгредієнтів, якщо термін "лакриця" не був включений в перелік інгредієнтів або в назву харчового продукту. За відсутності переліку інгредієнтів це словосполучення має супроводжувати назву харчового продукту
 
540. 3.2. Кондитерські вироби, що містять гліциризинову кислоту або її амонієву сіль внаслідок додавання цих речовин (и) або рослини лакриці (Glyсyrrhіzа glаbrа) в концентрації 4 г/кг або більше
 
541. "містить лакрицю - особам, які потерпають від гіпертонії, слід уникати надмірного споживання" має розміщуватися одразу після переліку інгредієнтів. За відсутності переліку інгредієнтів це словосполучення має супроводжувати назву харчового продукту
 
542. 3.3. Напої, що містять гліциризинову кислоту або її амонієву сіль внаслідок додавання цих речовин (и) або рослини лакриці (Glyсyrrhіzа glаbrа) в концентрації 50 мг/кг або більше, чи 300 мг/л або більше, якщо напої містять понад 1, 2 відсотка об’ємних одиниць спирту (-)
(Рівень застосовується до харчових продуктів, готових до споживання або відновлених згідно з інструкціями виробника)
 
543. "містить лакрицю - особам, які потерпають від гіпертонії, слід уникати надмірного споживання" має розміщуватися одразу після переліку інгредієнтів. За відсутності переліку інгредієнтів це словосполучення має супроводжувати назву харчового продукту
 
544. 4. Напої з високим вмістом кофеїну або харчові продукти із додаванням кофеїну
 
545. 4.1. Напої, за винятком напоїв на основі кави, чаю або екстрактів кави або чаю, назва яких включає термін «кава» або «чай», які:
 
546. - призначені для споживання без модифікації і містять кофеїн з будь-якого джерела, у пропорції понад 150 мг/л або
 
547. - у концентрованій або сухій формі та після відновлення містять кофеїн, з будь-якого джерела, у пропорції понад 150 мг/л
 
548. "Високий вміст кофеїну. Не рекомендований для дітей, вагітних жінок та жінок, що годують груддю" розміщується в тому ж полі видимості, що й назва напою, після чого у дужках та відповідно до положень частин третьої та п’ятої статті 8 цього Закону вказується вміст кофеїну в мг на 100 мл.
 
549. 4.2. Харчові продукти, крім напоїв, до яких кофеїн доданий з фізіологічною метою
 
550. "Містить кофеїн. Не рекомендується для споживання дітьми та вагітними жінками" розміщується в тому ж полі видимості, що й назва харчового продукту, після чого у дужках та відповідно до положень частин третьої та п’ятої статті 8 цього Закону вказується вміст кофеїну в мг на 100гмл. У разі додавання кофеїну до харчового продукту у якості харчової добавки, вміст кофеїну вказується на порцію згідно з розміщеними у маркуванні рекомендаціями стосовно добової норми споживання.
 
551. 5. Харчові продукти з добавками фітостеролів, ефірів фітостеролів, фітостанолів та ефірів фітостанолів
 
552. 5.1. Харчові продукти або інгредієнти харчових продуктів з добавками фітостеролів, ефірів фітостеролів, фітостанолів або ефірів фітостанолів
 
553. 1 із додаванням рослинних стеролів або із додаванням рослинних станолів розміщується у тому ж полі видимості, що й назва харчового продукту;
 
554. 2 кількісний вміст доданих фітостеролів, ефірів фітостеролів, фітостанолів або ефірів фітостанолів (виражений у відсотках або у грамах вільних рослинних стеролів-рослинних станолів на 100 г або 100 мл харчового продукту) зазначається у переліку інгредієнтів;
 
555. 3 інформація про те, що харчовий продукт не призначений для осіб, які не мають контролювати рівень холестерину у крові;
 
556. 4 інформація про те, що особам, які приймають ліки для зниження рівня холестерину в крові, слід споживати продукт лише під наглядом лікаря; 5 добре видима інформація про те, що харчовий продукт з точки зору його поживних властивостей може бути непридатним для вагітних жінок, жінок, які годують груддю, та дітей віком до 5 років;
 
557. 6 порада стосовно споживання харчового продукту як складової частини збалансованого та різноманітного раціону, у тому числі стосовно регулярного споживання фруктів та овочів для підтримання в організмі належного рівня каротиноїдів;
 
558. 7 у тому ж полі видимості, що й інформація, розміщення якої вимагається вище пунктом 3, -інформація про те, що слід уникати споживання добавок рослинних стеролів рослинних станолів у кількості понад 3 гдобу;
 
559. 8 визначення порції харчового продукту або інгредієнту харчового продукту, про який ідеться бажано в г або мл разом з кількісним вмістом рослинних стеролів рослинних станолів у кожній порції
 
560. 6. Заморожене м’ясо, заморожені м’ясні напівфабрикати та заморожені неперероблені рибопродукти
 
561. 6.1. Заморожене м’ясо, заморожені м’ясні напівфабрикати та заморожені неперероблені рибопродукти
 
562. Дата заморожування відповідно до частини четвертої статті 18 цього Закону.