Кількість абзаців - 189 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до деяких законів України
 
2. щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення
 
3. законодавства про захист економічної конкуренції
 
4. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
5. І. Внести зміни до таких законів України:
 
6. 1. Статтю 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472; 2004 р., № 13, ст.181; 2014 р., № 34, ст. 1173; 2015 р., № 51, ст. 473) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
7. "Якщо інформація, яку вимагає надати орган Антимонопольного комітету України у зв’язку із дослідженням товарного ринку, що проводиться поза межами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вже надавалася протягом дванадцяти місяців, що передують дню отримання такої вимоги, будь-якому органу Антимонопольного комітету України і не зазнала змін, особа, від якої вимагається така інформація, має право не надавати її повторно, повідомивши про це орган Антимонопольного комітету України, який вимагає надати інформацію, у письмовому вигляді із зазначенням реквізитів листа, яким було надіслано запитувану інформацію".
 
8. У зв’язку з цим частини третю ( восьму вважати відповідно частинами четвертою ( дев’ятою.
 
9. 2. У Законі України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64 із наступними змінами):
 
10. 1) доповнити статтями 35-1 і 37-1 такого змісту:
 
11. "Стаття 35-1. Завдання та порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
12. 1. Завданнями розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є всебічне, повне та об’єктивне з’ясування у розумні строки фактичних обставин у зв’язку із встановленням ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
 
13. 2. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом та законами України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист від недобросовісної конкуренції".
 
14. 3. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється з дотриманням принципів верховенства права та правової держави, з дотриманням прав та свобод осіб, які беруть участь у розгляді справ про такі порушення";
 
15. "Стаття 37-1. Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
16. 1. Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядаються органами Антимонопольного комітету України протягом розумного строку, але не більше двох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи, якщо інші строки не передбачені цим Законом.
 
17. 2. Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 4, 13 (16 статті 50 цього Закону, повинні бути розглянуті протягом шести місяців з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
 
18. 3. Справи про антиконкурентні узгоджені дії між конкурентами, передбачені статтею 6 цього Закону, повинні бути розглянуті протягом п’яти років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
 
19. 4. Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 11, 12 статті 50 цього Закону, а також справи про порушення, передбачені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", повинні бути розглянуті протягом одного року з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
 
20. 5. У разі потреби одержання інформації, яка не була надана на вимогу органів Антимонопольного комітету України, проведення слухання у справі, а також з метою забезпечення особам, які беруть участь у справі, достатнього строку для надання зауважень щодо висновків, викладених у поданні з попередніми висновками у справі, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть продовжити строк розгляду справи, але не більш як на шість місяців, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.
 
21. 6. У разі якщо у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відбувається заміна відповідача чи залучається співвідповідач, граничні строки розгляду справи, визначені згідно з частинами першою ( четвертою цієї статті, обчислюються з дня прийняття розпорядження про заміну відповідача чи залучення співвідповідача.
 
22. 7. До строку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не зараховується:
 
23. час зупинення розгляду справи відповідно до частини другої
 
24. статті 38 цього Закону;
 
25. час на отримання від відповідача інформації на вимогу органів Антимонопольного комітету України у цій справі.
 
26. 8. Якщо протягом граничних строків розгляду справи, передбачених частинами першою ( четвертою цієї статті, органом Антимонопольного комітету України рішення не прийнято, справа підлягає закриттю у зв’язку з недоведенням вчинення порушення";
 
27. 2) частину другу статті 38 викласти в такій редакції:
 
28. "2. Розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, на період проведення призначеної ним експертизи, до завершення розгляду судами пов’язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов’язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження";
 
29. 3) статті 39 і 40 викласти в такій редакції:
 
30. "Стаття 39. Особи, які беруть участь у справі
 
31. 1. Особами, які беруть участь у справі, є відповідач, заявник, третя особа.
 
32. 2. Відповідачем є особа, стосовно якої розпочато розгляд справи.
 
33. У разі якщо під час розгляду справи буде встановлено, що як відповідач у справі має бути залучена інша особа, орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення приймає розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідача. Зазначене розпорядження надсилається протягом трьох днів з дня його прийняття заявнику, відповідачу (співвідповідачу).
 
34. 3. Заявником є особа, за заявою якої розпочато розгляд справи.
 
35. 4. Третьою особою є особа, яка звернулася до органу Антимонопольного комітету України з відповідною заявою та підтвердила, що дії чи бездіяльність особи, в діях якої вбачається порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, порушує її права та інтереси, охоронювані законодавством про захист економічної конкуренції.
 
36. Про залучення третьої особи до участі у справі або про відмову в такому залученні приймається розпорядження, яке протягом трьох днів з дня його прийняття надсилається третій особі, заявнику, відповідачу (співвідповідачу).
 
37. Третя особа має права заявника у справі.
 
38. 5. Під час розгляду справи особи, які беруть участь у справі, можуть здійснювати свої права та обов’язки самостійно або через представника.
 
39. Стаття 40. Права осіб, які беруть участь у справі
 
40. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право:
 
41. 1) знати, ознаки якого передбаченого законом порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для розгляду справи та вчинення органами та посадовими особами Антимонопольного комітету України дій, пов’язаних з таким розглядом, та в яких діях відповідача вбачаються ознаки порушення;
 
42. 2) користуватися послугами перекладача;
 
43. 3) надавати усні та письмові пояснення, заперечення, у тому числі на дії чи бездіяльність посадових осіб органів Антимонопольного комітету України, до Антимонопольного комітету України, докази під час всього періоду розгляду справи;
 
44. 4) ставити запитання експертам та особам, які беруть участь у справі;
 
45. 5) ставити запитання органам Антимонопольного комітету України та отримувати обґрунтовані відповіді;
 
46. 6) заявляти відводи посадовим особам органів Антимонопольного комітету України;
 
47. 7) отримувати копію подання з попередніми висновками у справі, складеного за результатами розслідування у справі;
 
48. 8) ознайомлюватися після складання подання з попередніми висновками у справі з матеріалами справи, знімати копії (фотокопії) з матеріалів справи та робити виписки, крім випадків, передбачених цим Законом, а за наявності інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації, комерційної чи іншої таємниці) ( ознайомлюватися з неконфіденційною версією таких документів з метою з’ясування необхідності їх використання для захисту своїх прав у такому провадженні;
 
49. 9) на розумний строк для захисту своїх прав, зокрема для підготовки і надання органу Антимонопольного комітету України, до компетенції якого належать розгляд та прийняття рішення у справі, зауважень щодо висновків, викладених у поданні з попередніми висновками у справі;
 
50. 10) бути заслуханими уповноваженими на прийняття рішення у справі органами Антимонопольного комітету України;
 
51. 11) на розгляд справи у розумний строк;
 
52. 12) оскаржувати рішення, розпорядження, дії та бездіяльність органів Антимонопольного комітету України та їх посадових осіб;
 
53. 13) на інші права, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.
 
54. 2. Протягом двох робочих днів після складення органом Антимонопольного комітету України подання з попередніми висновками у справі орган Антимонопольного комітету України надсилає належним чином засвідчені копії такого подання особам, які беруть участь у справі, поштовим відправленням з описом вкладення.
 
55. Протягом трьох робочих днів з дня надходження письмового клопотання особи, яка бере участь у справі, або її представника орган Антимонопольного комітету України зобов’язаний надати цій особі (її представнику) матеріали справи, у тому числі неконфіденційну версію документів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Особа, яка бере участь у справі (її представник), має право на ознайомлення з документами, передбаченими цією частиною статті, у приміщенні органу Антимонопольного комітету України за його місцезнаходженням у робочий час.
 
56. 3. Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно і відповідально користуватися належними їм правами, не допускати затягування розгляду справ";
 
57. 4) доповнити статтями 41-1, 41-2 і 46-1 (46-3 такого змісту:
 
58. "Стаття 41-1. Відводи
 
59. 1. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України, член органу Антимонопольного комітету України, уповноваженого на прийняття рішення у справі, працівник відповідного структурного підрозділу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, який здійснює розслідування у справі, експерт, перекладач зобов’язаний заявити самовідвід у разі встановлення обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності, зокрема у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів згідно із Законом України "Про запобігання корупції".
 
60. 2. Із зазначених у частині першій цієї статті підстав відвід може бути заявлено особами, які беруть участь у справі.
 
61. 3. Відвід має бути мотивованим та заявляється у письмовій формі.
 
62. 4. Заява про відвід розглядається у десятиденний строк з дня її надходження.
 
63. Відводи, заявлені під час засідання органу Антимонопольного комітету України, на якому присутня особа, уповноважена на вирішення питання щодо відводу, можуть розглядатися негайно.
 
64. 5. Заява про відвід державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, який проводить або організовує розслідування у справі, члена органу Антимонопольного комітету України, працівника відповідного структурного підрозділу Антимонопольного комітету України, який проводить або організовує розслідування у справі, розглядається Головою Антимонопольного комітету України.
 
65. Заява про відвід працівників територіального відділення Антимонопольного комітету України, зазначених у частині першій цієї статті, розглядається головою відповідного територіального відділення.
 
66. Заява про відвід експерта та/або перекладача розглядається Головою Антимонопольного комітету України або головою відповідного територіального відділення.
 
67. Заява про відвід Голови Антимонопольного комітету України розглядається Антимонопольним комітетом України.
 
68. 6. У разі задоволення заяви про відвід справа підлягає розгляду іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, органом Антимонопольного комітету України, уповноваженим на прийняття рішення у справі, крім членів, яким заявлено відвід, іншим працівником відповідного структурного підрозділу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, який проводить або організовує розслідування у справі.
 
69. У разі задоволення заяви про відвід експерта та/або перекладача до справи залучається інший експерт та/або перекладач.
 
70. Задоволення заяви про відвід не є підставою для зупинення або продовження строків розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених законом.
 
71. 7. Відводи, що мають ознаки зловживання правами (зокрема, заявлення необґрунтованих відводів, повторних відводів з тих самих підстав стосовно тих самих осіб, щодо яких такі відводи вже були розглянуті та відхилені), не допускаються, а в разі заявлення не підлягають розгляду.
 
72. Стаття 41-2. Консультації під час розслідування у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
73. 1. Органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи або за клопотанням заінтересованих осіб можуть проводити консультації з метою обговорення фактичних, економічних та правових питань, що стосуються підозрюваного порушення, його характеру, можливості добровільного припинення або виправлення дій, що мають чи можуть мати ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
 
74. 2. У клопотанні особи або листі органу Антимонопольного комітету України про проведення консультації повідомляється про мету проведення консультації та основні питання, які планується обговорити.
 
75. 3. За результатами проведення консультації складається протокол, який у п’ятиденний строк підписується органом Антимонопольного комітету України та приєднується до матеріалів справи. У протоколі консультації зазначаються час її початку та закінчення, особи, які брали участь у консультації, питання, що розглядалися, основний зміст обговорення, зауважень, пояснень та інших доводів, наданих учасниками, та результати проведення консультації.
 
76. 4. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися з протоколом консультації протягом п’яти робочих днів з дня його підписання та у такий самий строк після ознайомлення надати до нього зауваження";
 
77. "Стаття 46-1. Процедура врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії
 
78. 1. З метою підвищення ефективності захисту економічної конкуренції, зокрема шляхом скорочення строку розгляду справ та припинення порушень, оптимізації використання органами Антимонопольного комітету України своїх ресурсів, у справах про антиконкурентні узгоджені дії може застосовуватися процедура врегулювання.
 
79. 2. Процедура врегулювання у справі розпочинається за заявою відповідача, поданою до складення органом Антимонопольного комітету України подання з попередніми висновками у справі.
 
80. 3. Заява відповідача про застосування процедури врегулювання має містити згоду відповідача розпочати переговори щодо укладення угоди про врегулювання, у тому числі згоду сплатити штраф відповідно до частини одинадцятої цієї статті.
 
81. Орган Антимонопольного комітету України зобов’язаний розглянути заяву відповідача про застосування процедури врегулювання та повідомити про результати її розгляду протягом десяти робочих днів з дня її надходження.
 
82. Цей строк може бути продовжений до отримання висновку експерта або завершення проведення інших дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату та які мають значення для оцінки органом Антимонопольного комітету України доцільності укладення угоди про врегулювання.
 
83. Доцільність застосування процедури врегулювання для досягнення цілей, зазначених у частині першій цієї статті, визначається органом Антимонопольного комітету України, виходячи з обставин конкретної справи.
 
84. Письмову пропозицію розпочати процедуру врегулювання орган Антимонопольного комітету України надсилає всім відповідачам у справі.
 
85. 4. Процедура врегулювання з відповідачем вважається розпочатою, якщо орган Антимонопольного комітету України письмово повідомив відповідача про згоду на застосування процедури врегулювання.
 
86. 5. Орган Антимонопольного комітету України протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня початку процедури врегулювання з відповідачем письмово повідомляє відповідача про порушення, яке є предметом врегулювання, зокрема про діяння, які можуть бути кваліфіковані як порушення, товари (товарні ринки) та географічні межі товарних ринків, що охоплені порушенням, тривалість (період) порушення, попередньо розрахований розмір штрафу, який може бути накладений на відповідача без застосування процедури врегулювання, та обґрунтування його розрахунку.
 
87. 6. У разі подання заяви про застосування процедури врегулювання кількома відповідачами у справі переговори можуть проводитися окремо з кожним відповідачем або разом із декількома або всіма відповідачами, які подали такі заяви, за їхньою згодою. Переговори з відповідачами фіксуються технічними засобами аудіозапису, а їх результати відображаються у протоколі, який не пізніше п’яти робочих днів з дня проведення переговорів має бути доступний відповідачам для ознайомлення. Відповідачі мають право надати зауваження до протоколу протягом п’яти робочих днів з дня ознайомлення з протоколом.
 
88. 7. Під час переговорів з відповідачем орган Антимонопольного комітету України має право ознайомити відповідача з певними доказами у справі.
 
89. 8. Інформація, одержана Антимонопольним комітетом України під час переговорів у процедурі врегулювання, є службовою інформацією.
 
90. Орган Антимонопольного комітету України може розкрити інформацію про хід та зміст переговорів про врегулювання з відповідачем за згодою цього відповідача.
 
91. 9. У разі досягнення в ході переговорів між відповідачами та органом Антимонопольного комітету України згоди щодо визначення всіх істотних умов врегулювання, зокрема передбачених частиною одинадцятою цієї статті, орган Антимонопольного комітету України протягом п’ятнадцяти робочих днів надсилає відповідачу проект угоди про врегулювання із зазначенням умов, щодо яких досягнуто згоди.
 
92. 10. Відповідач протягом тридцяти днів з дня надіслання проекту угоди про врегулювання підписує його та надсилає до органу Антимонопольного комітету України. За потреби відповідач та орган Антимонопольного комітету України у зазначений строк можуть проводити додаткове узгодження змісту положень угоди.
 
93. 11. Угода про врегулювання має містити такі відомості:
 
94. описання фактичних обставин порушення, щодо якого здійснюється врегулювання;
 
95. правова кваліфікація порушення із зазначенням відповідного положення закону;
 
96. суб’єкт порушення та суб’єкт юридичної відповідальності;
 
97. беззастережне визнання відповідачем факту вчинення порушення;
 
98. обставини порушення, визнані відповідачем;
 
99. зобов’язання відповідача сприяти розслідуванню порушення до прийняття рішення у справі;
 
100. зобов’язання відповідача припинити порушення та усунути причини, що йому сприяють;
 
101. розмір штрафу, зменшений на 20 відсотків порівняно з розрахованим розміром штрафу, який мав бути накладений у разі незастосування процедури врегулювання відповідно до оприлюднених Антимонопольним комітетом України підходів до визначення розмірів штрафів, який відповідач зобов’язується сплатити в добровільному порядку після прийняття органом Антимонопольного комітету України рішення у справі;
 
102. підтвердження відповідача про його обізнаність з правовими наслідками укладення ним угоди про врегулювання, передбаченими частиною п’ятнадцятою цієї статті;
 
103. дата підписання та підписи сторін.
 
104. Угода про врегулювання може містити й інші обставини та зобов’язання, щодо яких відповідач та орган Антимонопольного комітету України досягли згоди з метою врегулювання у справі.
 
105. 12. Після отримання підписаної відповідачем (відповідачами) угоди про врегулювання орган Антимонопольного комітету України протягом трьох робочих днів направляє її для затвердження до господарського суду, до юрисдикції якого належить розгляд справ, пов’язаних з оскарженням рішень відповідного органу Антимонопольного комітету України.
 
106. 13. Господарський суд затверджує угоду про врегулювання між відповідачем та органом Антимонопольного комітету України, якщо вона містить обов’язкові відомості, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, про що виносить ухвалу.
 
107. Господарський суд відмовляє в затвердженні угоди про врегулювання, якщо:
 
108. умови угоди суперечать вимогам цього Закону;
 
109. умови угоди не відповідають інтересам суспільства або держави;
 
110. умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
 
111. є очевидною неможливість виконання відповідачем взятих на себе за угодою зобов’язань.
 
112. Порядок затвердження судом угоди про врегулювання між відповідачем та органом Антимонопольного комітету України визначається Господарським процесуальним кодексом України.
 
113. 14. Затвердження ухвалою господарського суду угоди про врегулювання є підставою для прийняття органом Антимонопольного комітету України рішення у справі щодо цього відповідача відповідно до умов угоди про врегулювання.
 
114. При цьому подання з попередніми висновками у справі не складається, відповідач не має права вимагати проведення слухання у справі та ознайомлення з матеріалами справи.
 
115. Якщо угоду про врегулювання укладено не з усіма відповідачами, провадження у справі щодо відповідача (відповідачів), з яким (якими) врегульовано спір, може бути виділено в окреме провадження. Прийняте у такій справі рішення вважається таким, що встановлює обставини порушення лише щодо тих відповідачів, стосовно яких воно прийнято.
 
116. 15. Відповідач, який уклав угоду про врегулювання з органом Антимонопольного комітету України, затверджену господарським судом, не має права оскаржувати рішення органу Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за процедурою врегулювання з підстав, які були визнані цим відповідачем під час процедури врегулювання.
 
117. 16. Інформація про прийняття рішення у справі на підставі угоди про врегулювання, обставини та умови врегулювання не підлягає обмеженню в доступі до неї і відображається у рішенні органу Антимонопольного комітету України.
 
118. 17. Органи Антимонопольного комітету України припиняють процедуру врегулювання у разі, якщо:
 
119. з відповідачем не досягнуто згоди щодо питань, викладених у частині одинадцятій цієї статті;
 
120. відповідач не надіслав підписану ним угоду про врегулювання до органу Антимонопольного комітету України;
 
121. господарський суд відмовив у затвердженні угоди про врегулювання.
 
122. Орган Антимонопольного комітету України письмово повідомляє відповідача про припинення процедури врегулювання та розміщує інформацію про таке припинення на офіційній веб-сторінці Антимонопольного комітету України.
 
123. Після припинення процедури врегулювання орган Антимонопольного комітету України продовжує розслідування у справі.
 
124. 18. У разі недосягнення згоди щодо умов угоди про врегулювання згода відповідача на участь у процедурі врегулювання, зроблені відповідачем твердження під час переговорів щодо процедури врегулювання не можуть розглядатися як визнання відповідачем вчинення порушення та використовуватися як докази його вчинення.
 
125. 19. У разі невиконання відповідачем умов затвердженої угоди про врегулювання орган Антимонопольного комітету України має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування ухвали про її затвердження.
 
126. Клопотання про скасування ухвали про затвердження угоди про врегулювання може бути подано протягом строків давності притягнення до відповідальності за вчинення відповідного порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених у цьому Законі.
 
127. Скасування ухвали про затвердження угоди про врегулювання через невиконання відповідачем умов такої угоди є підставою для перегляду рішення, прийнятого органом Антимонопольного комітету України.
 
128. 20. Укладення відповідачем угоди про врегулювання з органом Антимонопольного комітету України не звільняє такого відповідача від відповідальності за шкоду, завдану таким порушенням третім особам.
 
129. Стаття 46-2. Слухання у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
130. 1. До прийняття рішення у справі орган Антимонопольного комітету України, уповноважений на прийняття такого рішення, з метою дослідження обставин справи або перевірки зібраних доказів за власною ініціативою або за заявою особи, яка бере участь у справі, на своєму засіданні проводить слухання у справі.
 
131. 2. Про день, час і місце проведення слухання у справі особи, які беруть участь у справі, повідомляються не пізніше п’ятнадцяти днів до дати проведення слухання.
 
132. 3. Слухання проводиться відкрито, крім питань, при розгляді яких необхідне обговорення інформації з обмеженим доступом. Особа, яка бере участь у справі, має право надавати зауваження, пояснення, інші доводи та докази щодо будь-яких обставин справи.
 
133. 4. Хід слухання фіксується технічними засобами та відображається у протоколі. У протоколі, зокрема, зазначаються час початку та закінчення слухання, питання, які розглядалися, основний зміст зауважень, пояснень та інших доводів, наданих учасниками слухання.
 
134. 5. Протокол слухання підписується не пізніше десяти днів після проведення слухання.
 
135. 6. Особи, які брали участь у слуханні, мають право отримати копію протоколу слухання протягом п’яти днів з дня закінчення строку для підписання протоколу та протягом десяти днів з дня отримання копії протоколу надати зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
 
136. 7. Порядок проведення слухань у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції затверджується Антимонопольним комітетом України.
 
137. 8. Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно і відповідально користуватися правом на проведення слухань та не допускати затягування розгляду справи.
 
138. Стаття 46-3. Попередні висновки у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
 
139. 1. До прийняття рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції складається подання з попередніми висновками у справі, у якому повинні бути викладені обставини та мотиви, на яких ґрунтуються попередні висновки у справі, та зазначені відповідні докази. Засвідчені копії подання з попередніми висновками у справі або витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, протягом п’яти робочих днів після складення надсилаються особам, які беруть участь у справі.
 
140. 2. Заперечення (пояснення) на подання з попередніми висновками подаються особами, які беруть участь у справі, протягом строку, встановленого органом Антимонопольного комітету України, який не може бути менше одного місяця з дня отримання особами копії подання з попередніми висновками.
 
141. За мотивованим клопотанням особи, яка бере участь у справі, строк надання заперечень (пояснень) на подання з попередніми висновками у справі має бути продовжений, але не більш як на три місяці з дня отримання подання з попередніми висновками";
 
142. 5) статтю 48 після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
 
143. "4. Рішення органів Антимонопольного комітету України не можуть ґрунтуватися на доказах, з якими особам, які беруть участь у справі, не була забезпечена можливість ознайомитися (крім випадків обмеження доступу до інформації відповідно до законодавства) та надати заперечення, а також на доказах, отриманих з порушенням законодавства та прав осіб, а також прийматися з порушенням права особи на захист.
 
144. 5. Рішення органів Антимонопольного комітету України мають бути мотивованими. У рішенні зазначаються обставини, докази, на підставі яких прийнято рішення, обґрунтування прийняття чи відхилення доказів осіб, які беруть участь у справі.
 
145. 6. Рішення приймаються виключно колегіальними органами Антимонопольного комітету України на їх засіданнях. При цьому член колегіального органу Антимонопольного комітету України, який проводив або організовував розслідування у відповідній справі, не має права голосу при прийнятті рішення".
 
146. У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною сьомою;
 
147. 6) доповнити статтею 52-1 такого змісту:
 
148. "Стаття 52-1. Підстави та порядок звільнення від відповідальності та зменшення розміру штрафів за вчинення антиконкурентних узгоджених дій
 
149. 1. Особа, яка вчинила антиконкурентні узгоджені дії, передбачені статтею 6 цього Закону, звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 52 цього Закону, якщо вона раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила Антимонопольний комітет України про такі антиконкурентні узгоджені дії, звернувшись із заявою про звільнення від відповідальності.
 
150. Особа, зазначена в абзаці першому частини першої цієї статті, не може бути звільнена від відповідальності, якщо:
 
151. 1) на момент подання такою особою заяви про звільнення від відповідальності Антимонопольний комітет України вже прийняв розпорядження про початок розгляду справи за ознаками того самого порушення або якщо інша особа вже подала заяву про звільнення від відповідальності щодо того самого порушення;
 
152. 2) особа була ініціатором антиконкурентних узгоджених дій або примушувала інших учасників до їх вчинення;
 
153. 3) особа не припинила антиконкурентні узгоджені дії, про які повідомила (крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини п’ятої цієї статті);
 
154. 4) особа не дотримувалася вимог, встановлених частиною п’ятою цієї статті.
 
155. 2. Для осіб, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, передбачені статтею 6 цього Закону, які не можуть бути звільнені від відповідальності у зв’язку з тим, що інший учасник відповідних антиконкурентних узгоджених дій раніше подав заяву про звільнення від відповідальності, але які добровільно звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою про зменшення розміру штрафу та надали докази антиконкурентних узгоджених дій, що мають суттєве значення для прийняття рішення у справі, розмір штрафу зменшується залежно від черговості надання ними таких доказів:
 
156. першій особі ( на 50 відсотків;
 
157. другій особі ( на 30 відсотків;
 
158. іншим особам ( на 20 відсотків розрахованого розміру штрафу, який мав бути накладений відповідно до оприлюднених Антимонопольним комітетом України підходів до визначення розмірів штрафів.
 
159. 3. Антимонопольний комітет України не розглядає заяви про зменшення розміру штрафу, отримані після надіслання особам, які беруть участь у справі, подання з попередніми висновками.
 
160. 4. Заява про звільнення від відповідальності або про зменшення розміру штрафу подається у письмовій формі та повинна містити інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі.
 
161. 5. Особа, яка подала заяву про звільнення від відповідальності або про зменшення розміру штрафу, зобов’язана:
 
162. 1) співпрацювати з органами Антимонопольного комітету України з моменту подання заяви до моменту прийняття рішення у справі, зокрема:
 
163. надавати у строки, встановлені органом Антимонопольного комітету України, всю необхідну інформацію та інші докази вчинення заявлених антиконкурентних узгоджених дій, які перебувають у її розпорядженні;
 
164. надавати на вимогу органів Антимонопольного комітету України наявну в неї інформацію, що може сприяти з’ясуванню обставин, які мають значення для розгляду справи;
 
165. 2) забезпечити можливість отримання органами Антимонопольного комітету України пояснень службових та посадових осіб, які працюють у заявника на день отримання пояснень, а також за можливості ( службових та посадових осіб, які вже не працюють у заявника;
 
166. 3) припинити участь в антиконкурентних узгоджених діях після подання заяви, крім випадку, якщо подальша участь заявника у таких діях погоджена з Антимонопольним комітетом України у письмовому вигляді та зумовлена необхідністю отримання інформації, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі;
 
167. 4) не знищувати, не фальсифікувати та не приховувати інформацію або докази, що стосуються заявлених антиконкурентних узгоджених дій;
 
168. 5) не розголошувати третім особам інформацію про підготовку та про подання заяви до Антимонопольного комітету України та її зміст.
 
169. 6. Порядок подання заяв про звільнення від відповідальності, про зменшення розміру штрафів за надання доказів вчинення антиконкурентних узгоджених дій та надання такого зменшення встановлюється Антимонопольним комітетом України.
 
170. 7. Особа, яку звільнено від відповідальності або якій зменшено розмір штрафу на підставах, встановлених цією статтею, не звільняється від відповідальності за шкоду, завдану таким порушенням іншим особам.
 
171. 8. Інформація, одержана Антимонопольним комітетом України із заявою про звільнення від відповідальності, про зменшення розміру штрафу, а також додатково надана до такої заяви інформація може використовуватися виключно для прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі, а також для вирішення судом спорів про відшкодування шкоди, завданої встановленим у справі порушенням";
 
172. 7) частину п’яту статті 56 виключити;
 
173. 8) частину п’яту статті 57 доповнити абзацом шостим такого змісту:
 
174. "Рішення має відповідати, зокрема, положенням частин четвертої і п’ятої статті 48 цього Закону";
 
175. 9) частину четверту статті 58 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
176. "Рішення має відповідати, зокрема, положенням частин четвертої і п’ятої статті 48 цього Закону";
 
177. 10) абзаци перший та п’ятий частини четвертої статті 60 викласти в такій редакції:
 
178. "4. Оскарження до господарського суду рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого";
 
179. "а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України до набрання рішенням господарського суду законної сили, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше".
 
180. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
181. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім підпункту 4 пункту 2 розділу Іцього Закону (щодо доповнення статтею 46-1), який набирає чинності з 1 січня 2020 року.
 
182. 2. Положення цього Закону щодо строків розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та наслідків пропуску граничних строків розгляду таких справ застосовуються до справ, розпочатих органами Антимонопольного комітету України після набрання чинності цим Законом.
 
183. 3. Антимонопольному комітету України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
 
184. Голова Верховної Ради
 
185. України А.ПАРУБІЙ
 
186. м. К и ї в
 
187. 7 лютого 2019 року
 
188. № 2678-VІІІ