Кількість абзаців - 161 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. Частину другу статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17) виключити.
 
6. 2. Частину першу статті 7 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232) викласти в такій редакції:
 
7. «Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом».
 
8. 3. Частину другу статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 298) після слів «Національної поліції» доповнити словами «Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань».
 
9. 4. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-13, ст. 88):
 
10. 1) у статті 3:
 
11. у частині першій:
 
12. у пункті 8 слова «органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю» замінити словами «органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю»;
 
13. у пункті 15 цифри «17» замінити цифрами «15»;
 
14. 2) третє речення частини шостої статті 36 викласти в такій редакції:
 
15. «Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено лише Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.»;
 
16. 3) статтю 38 викласти в такій редакції:
 
17. «Стаття 38. Орган досудового розслідування
 
18. 1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:
 
19. 1) слідчі підрозділи:
 
20. а) органів Національної поліції;
 
21. б) органів безпеки;
 
22. в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
 
23. г) органів Державного бюро розслідувань;
 
24. 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
 
25. 2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
 
26. 3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 
27. 4. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.»;
 
28. 4) частину четверту статті 97 виключити;
 
29. 5) доповнити статтю 169 частиною другою такого змісту:
 
30. «2. Копія судового рішення про відмову у задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності таких осіб під час оголошення судового рішення, його копія надсилається їм не пізніше наступного робочого дня»;
 
31. 6) абзац другий частини четвертої статті 170 викласти у такій редакції:
 
32. «Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була чи могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України»;
 
33. 7) частину четверту статті 183 доповнити пунктом 4 такого змісту:
 
34. «4) щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину»;
 
35. 8) частину п’яту статті 208 викласти у такій редакції:
 
36. «5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі - у протоколі зазначається докладний опис такої особи. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.»;
 
37. 9) частину другу статті 214 після слів «Національним антикорупційним бюро України» доповнити словами «Державним бюро розслідувань»;
 
38. 10) у статті 219:
 
39. частину першу викласти в такій редакції:
 
40. «1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
 
41. 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 
42. 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину»;
 
43. 11) частину другу статті 234 доповнити словами «в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду»;
 
44. 12) у статті 242:
 
45. частину першу викласти в такій редакції:
 
46. «1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.»;
 
47. у частині другій:
 
48. абзац перший викласти в такій редакції:
 
49. «2. Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо: «;
 
50. 13) статті 243 і 244 викласти в такій редакції:
 
51. «Стаття 243. Порядок залучення експерта
 
52. 1. Експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
 
53. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
 
54. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
 
55. Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи
 
56. 1. Сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи, у разі, якщо:
 
57. 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
 
58. 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
 
59. 2. У клопотанні зазначається:
 
60. 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
 
61. 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
62. 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
63. 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
 
64. 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
 
65. До клопотання також додаються:
 
66. 1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
67. 2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
 
68. 3. Клопотання розглядається не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.
 
69. 4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
 
70. 5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
 
71. 6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
 
72. 7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
 
73. 8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.
 
74. 9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.»;
 
75. 14) частину третю статті 254 викласти в такій редакції:
 
76. «3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них до прийняття рішення про їх розсекречування у порядку, визначеному законодавством, не допускається.»;
 
77. 15) речення перше частини четвертої статті 263 після слів «Національної поліції» доповнити словами «, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань»;
 
78. 16) у статті 284:
 
79. у частині першій:
 
80. доповнити пунктом 3--1 такого змісту:
 
81. «3--1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
 
82. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; «;
 
83. абзац другий пункту 10 виключити;
 
84. частину другу доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
 
85. «1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті; «;
 
86. у частині четвертій:
 
87. абзац третій доповнити словами «, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини»;
 
88. доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
89. «Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора»;
 
90. 17) у статті 294:
 
91. частину першу виключити;
 
92. у частині другій:
 
93. слова «абзацу третього» виключити;
 
94. слова «районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором» замінити словами «керівником місцевої прокуратури»;
 
95. частину третю викласти в такій редакції:
 
96. «3. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:
 
97. 1) до трьох місяців - Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їхнім заступником, керівником місцевої прокуратури;
 
98. 2) до шести місяців - Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступниками;
 
99. 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступником.»;
 
100. частину п’яту виключити;
 
101. 18) статтю 295-1 виключити;
 
102. 19) пункт 10 частини першої статті 303 виключити;
 
103. 20) у статті 307:
 
104. пункт 1-1 частини другої виключити;
 
105. 21) у статті 309:
 
106. у частині першій:
 
107. доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
 
108. «5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову в його застосуванні»;
 
109. у частині другій слова «про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру» виключити;
 
110. 22) статтю 347 викласти в такій редакції:
 
111. «Стаття 347. Початок судового розгляду
 
112. 1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
 
113. 2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.
 
114. 3. Якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви.
 
115. 4. Суд, з врахуванням розумних строків, може обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, а також оголошення короткого викладу позовної заяви.»;
 
116. 23) частину першу статті 349 викласти у такій редакції:
 
117. «1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий повинен надати право стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови.
 
118. У вступній промові вказується, якими доказами сторона буде підтверджувати наведені нею обставини і порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.
 
119. Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови.
 
120. Спочатку право проголосити вступну промову надається стороні обвинувачення, після цього таке право надається стороні захисту.
 
121. Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків, залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд, після усного попередження, зупиняє проголошення промови.
 
122. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження, після вступної промови сторони захисту.
 
123. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.»;
 
124. 24) частину другу статті 369 після слова «якому» доповнити словами «слідчий суддя, «;
 
125. 25) у частині першій статті 472 після слів «звільнення від його відбування з випробуванням, « доповнити словами «умови застосування спеціальної конфіскації, «;
 
126. 26) статтю 481 доповнити частиною другою такого змісту:
 
127. «2. Особам, зазначеним у частині першій цієї статті, письмове повідомлення про підозру вручається Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах повноважень або за його дорученням - іншим прокурором, слідчим у порядку, визначеному частинами першою та другою статті 278 цього Кодексу.»;
 
128. 27) частину третю статті 482 виключити;
 
129. 28) в абзаці першому частини першої статті 509 слова «звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів)» замінити словами «залучити експерта (експертів)»;
 
130. 29) частину другу статті 562 викласти у такій редакції:
 
131. «2. У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов’язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.».
 
132. 5. У Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради, 2014 р., № 47, ст.2051):
 
133. 1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
 
134. «3. Структура, штатний розклад, положення про структурні підрозділи, а також посадові інструкції працівників Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.»;
 
135. 2) у частині першій статті 8:
 
136. пункт 4 після слова «затверджує» доповнити словом «кошторис, «;
 
137. доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
 
138. «4-1) визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами; «;
 
139. 3) у статті 10:
 
140. у частині першій:
 
141. абзац перший викласти в такій редакції:
 
142. «1. До працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.»;
 
143. після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
144. «Негласними штатними працівниками Національного бюро можуть бути детективи, старші детективи, а також працівники інших підрозділів Національного бюро.».
 
145. У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
 
146. в останньому абзаці слова «які є державними службовцями» замінити словами «а також оперативно-технічні підрозділи і підрозділи внутрішнього контролю»;
 
147. у частині третій:
 
148. абзац перший після слова «посад» доповнити словом «гласних штатних працівників»;
 
149. після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
150. «Для проведення конкурсу на зайняття посад негласних штатних працівників Національного бюро Директором Національного бюро з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю» утворюється окрема конкурсна комісія з числа працівників Національного бюро, які мають допуск до державної таємниці, та яким Директором Національного бюро надано відповідний доступ до інформації про кандидатів на такі посади.».
 
151. У зв’язку з цим абзаци другий, третій і четвертий вважати відповідно абзацами третім, четвертим і п’ятим;
 
152. доповнити частиною 3-1- такого змісту:
 
153. «3-1. Призначення на посади негласних штатних працівників Національного бюро здійснюється відповідно до частини четвертої цієї статті за результатами конкурсу, який проводиться в окремо визначеному Директором Національного бюро порядку з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю.»«;
 
154. частину четверту після слів «результатами відкритого» доповнити словами в дужках « (крім випадку, вказаного у частині 3-1 цієї статті)».
 
155. 6. Підпункти 2, 21, 22, 24 пункту 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 17, ст.71) виключити.
 
156. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
157. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
158. 2. Кабінету Міністрів України:
 
159. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
160. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.