Кількість абзаців - 503 Розмітка (ліва колонка)


Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (Ч.1) (Друге читання)

0. Проект
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
 
1. Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобіганСтаттяня та протидія).
 
2.

 
3.

 
4.

 
5. Розділ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Визначення термінів
 
8. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
9. 1) агент - особа, яка діє від імені та в інтересах суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
10. 2) активи - кошти, майно, майнові та немайнові права;
 
11. 3) активи, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що повністю або частково, прямо чи опосередковано перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або перебувають під контролем, або передаються на користь осіб та організацій, включених до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб та організацій, які діють від імені або за дорученням таких осіб та організацій, та осіб, якими прямо або опосередковано володіють, або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є такі особи та організації, а також активи, які отримані або походять від таких активів;
 
12. 4) банк-оболонка - це установа-нерезидент (банк, інша фінансова установа, установа, що здійснює діяльність, подібну до діяльності фінансових установ), що не має фізичної присутності в країні реєстрації та ліцензування та не є частиною регульованої фінансової групи, яка підлягає ефективному консолідованому нагляду.
 
13. Наявністю фізичної присутності вважається фактичне розміщення і функціонування в країні органів управління зазначених установ-нерезидентів (наявність в країні лише уповноважених представників зазначених установ або персоналу, що не належить до керівництва зазначених установ, не означає наявності фізичної присутності);
 
14. 5) бездоганна ділова репутація - сукупність підтвердженої інформації про фізичну особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, а також про відсутність судимості, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку;
 
15. 6) верифікація - заходи, що вживаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб’єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);
 
16. 7) вигодоодержувач (вигодонабувач) трасту або іншого подібного правового утворення - особа, яка має право на одержання вигоди від трасту або іншого подібного правового утворення;
 
17. 8) вигодоодержувач (вигодонабувач) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя або іншим договором страхування (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом), пов’язаним з інвестиціями, - фізична або юридична особа, або категорія осіб, яким буде виплачена страхова виплата у разі настання страхового випадку;
 
18. 9) вигодоодержувач (вигодонабувач) щодо цінних паперів, права на які та права за якими обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, - клієнт номінального утримувача або клієнт клієнта номінального утримувача або інша особа, якій на праві власності належать цінні папери, права на які та права за якими обліковуються на рахунку номінального утримувача;
 
19. 10) видаткова фінансова операція - фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активів;
 
20. 11) високий ризик - результат оцінки ризику суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності визначених критеріїв, який свідчить про високу ймовірність використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
 
21. 12) відокремлений підрозділ суб’єкта первинного фінансового моніторингу - філія, інший підрозділ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що розташований не за місцезнаходженням такого суб’єкта та здійснює фінансові операції або забезпечує їх здійснення, у тому числі надає послуги від імені суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім здійснення представницьких функцій);
 
22. 13) група - банківська група, небанківська фінансова група, а також два та більше суб’єкти господарювання, що пов’язані між собою відносинами контролю як материнська та дочірня компанія шляхом прямого та/або опосередкованого володіння материнською компанією часткою в дочірній компанії, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів дочірньої компанії, або незалежно від формального володіння можливості здійснювати вирішальний вплив на дочірню компанію на основі угоди чи будь-яким іншим чином;
 
23. 14) дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера), - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, країна громадянства та постійного місця проживання, дата народження, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу);
 
24. 15) державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії:
 
25. державний фінансовий моніторинг, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії, - сукупність заходів зі збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України та інших заходів, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;
 
26. державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу - сукупність заходів, які здійснюються іншими суб’єктами, визначеними частиною третьою статті 6 цього Закону, і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;
 
27. 16) джерело коштів, пов’язаних з фінансовою (ми) операцією (ми) - відомості про походження коштів, що використовуються для здійснення фінансової (их) операції (ій) (коштів, які використовувалися для придбання активів, що є предметом фінансової (их) операції (ій), за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які дають чітке розуміння про джерела їх походження, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них) особою;
 
28. 17) джерело статків (багатства) - відомості про походження всіх наявних активів особи, що надають чітке розуміння про розмір/величину сукупних активів (статків) особи та історію їх походження (накопичення);
 
29. 18) ділові відносини - відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, пов’язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання (використання) фінансових або інших послуг, здійснення суб’єктом первинного фінансового моніторингу іншої діяльності (далі - послуги) та передбачають тривалість існування після їх встановлення;
 
30. 19) діячі, що виконують публічні функції в міжнародних організаціях, - посадові особи міжнародних організацій, що обіймають або обіймали керівні посади в таких організаціях (директори, голови правлінь або їх заступники) або виконують будь-які інші керівні функції на найвищому рівні, в тому числі в міжнародних міждержавних організаціях, члени міжнародних парламентських асамблей, судді та керівні посадові особи міжнародних судів;
 
31. 20) додаткова інформація - відомості про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу, та пов’язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також інша наявна у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформація або інформація, яка повинна зберігатися в нього відповідно до вимог законодавства, зокрема інформація з обмеженим доступом, копії документів, або інформація з них, необхідні для виконання завдань, покладених на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії;
 
32. 21) додаткові узагальнені матеріали - відомості, зібрані на основі аналізу додатково одержаної інформації на додачу до раніше поданих узагальнених матеріалів;
 
33. 22) доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-яка вигода, одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яка може складатися з рухомого чи нерухомого майна, майнових та немайнових прав, незалежно від їх вартості;
 
34. 23) замороження активів - заборона на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України;
 
35. 24) ідентифікаційні дані - унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити особу, а саме:
 
36. для фізичної особи - відомості, зазначені у пунктах 1 частин восьмої і дев’ятої статті 11 цього Закону;
 
37. для фізичної особи - підприємця - відомості, зазначені у пункті 2 частини восьмої статті 11 цього Закону;
 
38. для юридичної особи - відомості, зазначені у пункті 3 частини восьмої, пункті 2 частини дев’ятої статті 11 цього Закону;
 
39. для трасту або іншого подібного правового утворення - відомості, зазначені у пункті 3 частини дев’ятої статті 11 цього Закону;
 
40. дані, перелік яких визначений суб’єктами державного фінансового моніторингу, - у випадках, визначених частиною п’ятнадцятою статті 11 цього Закону;
 
41. 25) ідентифікація - заходи, що вживаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу, щодо встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;
 
42. 26) іноземні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували визначні публічні функції в іноземних державах, зокрема:
 
43. глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники;
 
44. члени парламенту або подібних законодавчих органів;
 
45. голови та члени правлінь центральних банків чи голови та члени рахункових палат;
 
46. члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів, рішення яких не підлягають оскарженню, крім оскарження за виняткових обставин;
 
47. надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та керівники центральних органів військового управління;
 
48. керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств;
 
49. члени керівних органів політичних партій;
 
50. 27) істотна участь - пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
 
51. 28) кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - будь-яка (і) фізична (і) особа (и), яка (і) зрештою володіє (ють) або контролює (ють) клієнта і/або фізичну (і) особу (и), від імені якої (их) проводиться фінансова операція.
 
52. Кінцевим бенефіціарним власником є:
 
53. для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює кінцевий вирішальний вплив (контроль) над юридичною особою (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
 
54. для трастів - засновник, довірчий власник, захисник (у разі наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює кінцевий вирішальний контроль (вплив) над трастом (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
 
55. для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
 
56. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на управління або господарську діяльність є, принаймні, безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі 25 чи більше відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
 
57. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на управління або господарську діяльність є, принаймні, володіння фізичною особою часткою у розмірі 25 чи більше відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, або здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розподілу всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, незалежно від формального володіння.
 
58. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем або є тільки посередником щодо такого права;
 
59. 29) клієнт - будь-яка особа, яка:
 
60. звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
61. користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
62. є стороною договору (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду, а також у випадках, передбачених статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»);
 
63. є гравцем у лотерею або азартну гру (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначених у підпункті «з» пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону);
 
64. 30) кореспондентські відносини - це:
 
65. відносини, що виникають під час відкриття банком-кореспондентом кореспондентського рахунка іншому банку на підставі угоди про встановлення кореспондентських відносин для здійснення міжбанківських переказів;
 
66. відносини, встановлені Центральним депозитарієм цінних паперів з депозитаріями іноземних держав та міжнародними депозитарно-кліринговими установами в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України;
 
67. відносини, встановлені депозитарною установою з іноземною фінансовою установою на підставі договору про надання послуг з обслуговування рахунка в цінних паперах номінального утримувача;
 
68. інші відносини, що виникають між банками та/або фінансовими установами, під час яких установа-кореспондент надає послуги, пов’язані із веденням кореспондентських рахунків, або інші подібні послуги;
 
69. 31) міжнародні санкції - санкції, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів України або рішень міждержавних об’єднань, міжнародних, міжурядових організацій, участь у яких бере Україна, а також іноземних держав (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) щодо замороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, або обмеження будь-якого доступу до них / заборони проведення фінансових операцій;
 
70. 32) належна перевірка - заходи, що включають:
 
71. ідентифікацію та верифікацію клієнта;
 
72. встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта, у тому числі отримання структури власності, з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера), та вжиття заходів з верифікації його особи;
 
73. встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
 
74. проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (включаючи, в разі необхідності, інформацію про джерело коштів, пов’язаних з фінансовою (ми) операцією (ми);
 
75. забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта;
 
76. 33) належним чином оформлене повідомлення - оформлене та подане відповідно до вимог законодавства, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії, повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або повідомлення, яке містить додаткову інформацію про фінансові операції та їх учасників, що стали об’єктом фінансового моніторингу з боку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії;
 
77. 34) національна оцінка ризиків - система заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, уповноваженими органами державної влади із залученням інших суб’єктів (у разі потреби) з метою визначення (виявлення) ризиків (загроз) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, їх аналіз, оцінка та розроблення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення негативних наслідків;
 
78. 35) національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували визначні публічні функції в Україні, зокрема:
 
79. Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України;
 
80. керівник Офісу Президента України, його перший заступник, заступники та керівник Апарату;
 
81. керівник та заступники Керівника Державного управління справами;
 
82. керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії «А»;
 
83. Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;
 
84. перші заступники та заступники міністрів;
 
85. народні депутати України;
 
86. Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;
 
87. голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;
 
88. члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
 
89. Генеральний прокурор та його заступники;
 
90. Голова Служби безпеки України та його заступники;
 
91. Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники;
 
92. Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;
 
93. Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Антимонопольного комітету України, Голова та члени Національного агентства з питань запобігання корупції, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів;
 
94. надзвичайні і повноважні посли;
 
95. начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
 
96. державні службовці, посади яких належать до категорії «А»;
 
97. керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;
 
98. керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;
 
99. члени керівних органів політичних партій;
 
100. 36) неприбуткові організації - юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів, без мети отримання прибутку;
 
101. 37) неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, який не може бути прийнятий суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
 
102. 38) номінальний власник - особа, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи - реального кінцевого бенефіціарного власника (контролера) в інтересах останнього;
 
103. 39) об’єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників;
 
104. 40) офіційне джерело - автоматизовані інформаційні і довідкові системи, реєстри, бази та банки даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відповідні органи іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій;
 
105. 41) офіційний документ - документ, складений, виданий, засвідчений з дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв’язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти і який містить передбачені законодавством реквізити та відомості;
 
106. 42) первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;
 
107. 43) підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов’язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення чи пов’язані із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції;
 
108. 44) пов’язані з політично значущими особами особи - фізичні особи:
 
109. про яких відомо, що вони мають спільне з політично значущою особою бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням чи будь-які інші тісні ділові або особисті зв’язки з політично значущими особами;
 
110. які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, про які відомо, що вони де-факто були створені для вигоди політично значущих осіб;
 
111. 45) політично значущі особи - фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, що виконують публічні функції в міжнародних організаціях;
 
112. 46) посилені заходи належної перевірки - заходи, що здійснюються суб’єктом первинного фінансового моніторингу на основі ризик-орієнтованого підходу щодо клієнтів, ділові відносини з якими (фінансові операції без встановлення ділових відносин яких) становлять високий ризик, є пропорційними виявленим ризикам та спрямовані на ефективну їх мінімізацію, в тому числі шляхом збільшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин;
 
113. 47) послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор - послуги, пов’язані з організацією та проведенням будь-яких ігор, заснованих на ризику або розіграші призового (виграшного) фонду між її гравцями, умовою участі в якій є внесення гравцем плати (ставки), яка має грошову цінність, що дає право на отримання виграшу (призу), наявність і розмір якого повністю або частково залежить від випадковості, у тому числі лотереї, ігри в казино, циліндричні ігри (рулетка), ігри в карти, ігри в кості, ігри на гральному автоматі та операції парі, які надаються за фактичною адресою або дистанційно, електронними засобами або за допомогою будь-яких інших технологій зв’язку і на індивідуальний запит одержувача послуг;
 
114. 48) представник клієнта - особа, яка на законних підставах має право вчиняти певні дії від імені клієнта;
 
115. 49) ризик-орієнтований підхід - визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, які забезпечують ефективну мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня;
 
116. 50) ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності;
 
117. 51) спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії;
 
118. 52) спроба проведення фінансової операції - здійснення клієнтом чи особою, яка діє від його імені або в його інтересах, дій, спрямованих на проведення фінансової операції, якщо така фінансова операція не була проведена;
 
119. 53) спрощені заходи належної перевірки - заходи, що здійснюються суб’єктом первинного фінансового моніторингу на основі ризик-орієнтованого підходу щодо клієнтів, ділові відносини з якими (фінансові операції без встановлення ділових відносин яких) становлять низький ризик, є пропорційними виявленим ризикам та можуть передбачати, зокрема, зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин;
 
120. 54) структура власності - документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);
 
121. 55) суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів - суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який безпосередньо не обслуговує ні платника (ініціатора переказу коштів), ні отримувача та виконує переказ коштів за дорученням іншого суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що обслуговує платника (ініціатора переказу коштів) або отримувача, або за дорученням іншого суб’єкта первинного фінансового моніторингу - посередника;
 
122. 56) таємниця фінансового моніторингу - інформація, отримана під час проведення державного фінансового моніторингу спеціально уповноваженим органом, а саме: інформація про фінансові операції та їх учасників, додаткова інформація, інша інформація, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями;
 
123. 57) траст - правові відносини, створені засновником за життя або на випадок смерті, коли активи потрапляють під контроль довірчого власника на користь вигодоодержувача (вигодонабувача) або для визначеної цілі, які характеризуються такими ознаками:
 
124. активи становлять окремий фонд і не є частиною власного майна довірчого власника;
 
125. права на активи трасту, оформлені на ім’я довірчого власника або на ім’я іншої особи, що діє від імені довірчого власника;
 
126. довірчий власник має повноваження і обов’язки, в межах яких він є відповідальним, та може управляти, використовувати або розпоряджатися активами відповідно до умов довірчого договору та спеціальних обов’язків, покладених на нього законодавством відповідної держави;
 
127. 58) узагальнені матеріали - відомості про фінансові операції, які були об’єктом фінансового моніторингу і за результатами аналізу яких у спеціально уповноваженого органу виникли підозри. Узагальнені матеріали є джерелом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та дають підстави слідчому, прокурору розпочати досудове розслідування. Узагальнені матеріали також можуть бути підставою для здійснення правоохоронними та розвідувальними органами України оперативно-розшукової і контррозвідувальної діяльності. Форма та структура узагальнених матеріалів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення легалізації (відмиванню) доходів, за погодженням з правоохоронними органами;
 
128. 59) управління ризиками - заходи, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зі створення та забезпечення функціонування системи управління ризиками, яка передбачає, зокрема, визначення (виявлення), оцінку/переоцінку (вимірювання), моніторинг, контроль ризиків, з метою їх мінімізації;
 
129. 60) учасники фінансової операції - клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їх інтересах, або особи, від імені або в інтересах яких діють клієнт, контрагент;
 
130. 61) філія іноземного банку - відокремлений структурний підрозділ іноземного банку, що не має статусу юридичної особи і провадить свою діяльність на території України відповідно до вимог, встановлених законами України для банків;
 
131. 62) фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб’єктам первинного фінансового моніторингу, зазначеним у підпунктах «а» - «д» пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону, у рамках ділових відносин з клієнтом, суб’єктам державного фінансового моніторингу, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державним органам, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії, правоохоронним та розвідувальним органами України в рамках виконання цього Закону;
 
132. 63) фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу;
 
133. 64) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, - порогові фінансові операції та підозрілі фінансові операції (діяльність);
 
134. 65) фінансування розповсюдження зброї масового знищення - надання, збір чи використання будь-яких активів для розповсюдження зброї масового знищення, за вчинення яких передбачені міжнародні санкції;
 
135. 66) фінансування тероризму - надання чи збір будь-яких активів прямо чи опосередковано з усвідомленням або передбаченням можливості того, що їх буде використано повністю або частково:
 
136. для будь-яких цілей окремим терористом чи терористичною групою (організацією);
 
137. для організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи (організації), сприяння вчиненню терористичного акту, проходження навчання тероризму, виїзду з України та в’їзду в Україну з терористичною метою, провадження будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби вчинення таких дій;
 
138. 67) члени сім’ї - чоловік/дружина або прирівняні до них особи, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, зять та невістка і прирівняні до них особи, батько, мати, вітчим, мачуха, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники.
 
139. Терміни «електронний платіжний засіб», «електронні гроші», «ініціатор», «платник», «платіжний інструмент», «переказ коштів», «отримувач» «учасник платіжної системи» вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
 
140. Терміни «банківська група», «небанківська фінансова група» вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених законах України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
 
141. Термін «номінальний утримувач» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про депозитарну систему України».
 
142. Стаття 2. Сфера застосування Закону
 
143. 1. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, фізичних осіб - підприємців, а також на юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України та за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, державні та правоохоронні органи України.
 
144. 2. Виконання цього Закону не є порушенням Закону України «Про захист персональних даних» у частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб’єкта персональних даних.
 
145. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний при встановленні ділових відносин з клієнтом інформувати його про покладені на такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу зобов’язання щодо обробки персональних даних для цілей запобігання та протидії.
 
146. Стаття 3. Основні принципи запобігання та протидії
 
147. 1. Запобігання та протидія ґрунтується на принципах:
 
148. пріоритетності захисту законних інтересів громадян, суспільства і держави від шкоди, заподіяної внаслідок легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
 
149. пріоритетності заходів запобігання над заходами протидії під час проведення фінансового моніторингу;
 
150. застосування ризик-орієнтованого підходу під час проведення фінансового моніторингу;
 
151. координованості взаємодії учасників національної системи запобігання та протидії;
 
152. невідворотності застосування заходів щодо замороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;
 
153. невідворотності покарання та переконливості і пропорційності заходів впливу (санкцій) за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії;
 
154. захисту суб’єктів фінансового моніторингу та їх працівників від погроз та інших негативних чи дискримінаційних дій, пов’язаних з виконанням вимог цього Закону;
 
155. звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну у зв’язку з виконанням обов’язків щодо проведення фінансового моніторингу у межах та у спосіб, що передбачені цим Законом;
 
156. збереження, захисту інформації та повноти, актуальності і своєчасності інформаційного обміну;
 
157. доступності суб’єктам фінансового моніторингу інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу;
 
158. звільнення від відповідальності за надання інформації з обмеженим доступом відповідно до вимог цього Закону;
 
159. співробітництва та взаємодії у сфері запобігання та протидії з іноземними державами, їх відповідними органами, міжнародними, міжурядовими організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у зазначеній сфері.
 
160. Стаття 4. Законодавство у сфері запобігання та протидії
 
161. 1. Відносини, що виникають у сфері запобігання та протидії, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України, що регулюють діяльність суб’єктів фінансового моніторингу, актами Кабінету Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
 
162. Стаття 5. Дії, які належать до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
 
163. 1. До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.
 
164. Розділ ІІ
 
165. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
 
166. Стаття 6. Система та суб’єкти фінансового моніторингу
 
167. 1. Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів.
 
168. 2. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:
 
169. 1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
 
170. 2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій, реєстраційних документів;
 
171. 3) товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
 
172. 4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);
 
173. 5) оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу), та здійснення валютних операцій;
 
174. 6) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
 
175. 7) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу:
 
176. а) аудитори, суб’єкти аудиторської діяльності;
 
177. б) бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин);
 
178. в) суб’єкти господарювання, що надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин);
 
179. г) адвокати, адвокатські бюро та/або об’єднання;
 
180. ґ) нотаріуси;
 
181. д) суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин);
 
182. е) особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин);
 
183. є) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі (інформаційно-консультаційні) послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
 
184. ж) суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
 
185. з) суб’єкти господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
 
186. 8) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
 
187. 3. Суб’єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення легалізації (відмиванню) доходів, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері надання послуг поштового зв’язку, у сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об’єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, спеціально уповноважений орган.
 
188. Стаття 7. Застосування ризик-орієнтованого підходу
 
189. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, ураховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, що пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання активів), видом товарів та послуг, які клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
 
190. 2. Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється у порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
 
191. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб’єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, які становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнта (ів).
 
192. 3. Критерії ризиків визначаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
193. 4. При визначенні критеріїв ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені та оприлюднені спеціально уповноваженим органом, результати Національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.
 
194. 5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів:
 
195. клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, у якій не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) та інших міжнародних організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
 
196. клієнтів, включених до Переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до Переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють, або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, включені до Переліку осіб;
 
197. іноземних фінансових установ (крім фінансових установ, які зареєстровані в державах - членах Європейського Союзу, державах - членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) за винятком держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України»), з якими встановлюються кореспондентські відносини;
 
198. іноземних публічних діячів, членів їх сімей та пов’язаних з такими політично значущими особами осіб, а також клієнтів, кінцевими бенефеціарними власниками (контролерами) яких є зазначені особи;
 
199. клієнтів, стосовно яких (кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) яких) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції»;
 
200. клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.
 
201. 6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
 
202. неможливості виконувати визначені цим Законом обов’язки або мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
 
203. наявності обґрунтованих підозр, за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
 
204. 7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо неприбуткових організацій, у тому числі благодійних, зобов’язаний вживати заходів для мінімізації ризику бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, зокрема з урахуванням рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
 
205. 8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право звернутися до суб’єктів первинного моніторингу із запитом про надання інформації щодо об’єктів фінансового моніторингу, проведених неприбутковими організаціями.
 
206. 9. Проведення первинного фінансового моніторингу забезпечується безпосередньо суб’єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, у тому числі тими, що розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, в межах, визначених законодавством такої держави.
 
207. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, зобов’язаний провести оцінку заходів запобігання та протидії, що здійснюються у таких державах.
 
208. У разі коли здійснення зазначених заходів не дозволяється законодавством такої держави, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомити відповідному суб’єкту державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, про відповідні запобіжні заходи, які суб’єкт первинного фінансового моніторингу буде вживати для мінімізації ризиків використання діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
 
209. Одночасно суб’єкт первинного фінансового моніторингу вживає відповідних запобіжних заходів, спрямованих на: здійснення посилених заходів належної перевірки до встановлення ділових відносин з особами або компаніями таких держав; повідомлення спеціально уповноваженого органу про фінансові операції з клієнтами відповідних держав; попередження клієнтів про те, що операції з фізичними або юридичними особами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями у відповідних державах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
 
210. Стаття 8. Завдання, обов’язки та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу
 
211. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та постійно оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу) і призначає працівника, відповідального за його проведення (далі - відповідальний працівник).
 
212. Внутрішні документи з питань фінансового моніторингу повинні містити дієві процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками, а також для попередження використання послуг суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
 
213. Групи, учасниками яких є суб’єкти первинного фінансового моніторингу, розробляють та впроваджують єдині правила фінансового моніторингу, які, зокрема, включають процедуру використання інформації в межах групи з метою фінансового моніторингу. Такі правила поширюються на всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що входять до групи, їх філії та дочірні компанії з контролюючою участю, розташовані в інших країнах.
 
214. 2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний:
 
215. 1) стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу та повідомляти спеціально уповноваженому органу в порядку, визначеному Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду, та Кабінетом Міністрів України для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, про:
 
216. призначення чи звільнення відповідального працівника;
 
217. призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності;
 
218. зміну відомостей про суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або про відповідального працівника чи особу, яка тимчасово виконує його обов’язки;
 
219. припинення та/або поновлення діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
220. 2) забезпечувати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, яка належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність), незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин), та повідомляти про них спеціально уповноваженому органу, а також попереджувати залучення послуг, використання продуктів суб’єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою;
 
221. 3) забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних та ефективних заходів з метою мінімізації ризиків;
 
222. 4) здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;
 
223. 5) забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (в тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта), на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи, в разі необхідності, інформацію про джерело коштів, пов’язаних з фінансовою (ими) операцією (ями);
 
224. 6) забезпечувати виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;
 
225. 7) забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зокрема, з використанням засобів автоматизації;
 
226. 8) повідомляти спеціально уповноваженому органу про:
 
227. а) порогові фінансові операції, визначені абзацами другим та третім частини першої статті 20 цього Закону, - протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення);
 
228. б) порогові фінансові операції, визначені абзацами четвертим та п’ятим частини першої статті 20 цього Закону, - не пізніше п’ятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому фінансові операції були здійснені;
 
229. в) підозрілі фінансові операції (діяльність), або спроби їх проведення незалежно від суми на яку вони (а) проводиться - негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також надавати обґрунтовані висновки, копії документів та іншу інформацію, на основі яких сформовано підозри, та додаткову інформацію на запити спеціально уповноваженого органу;
 
230. г) про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта, - не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності;
 
231. 9) у разі надходження від спеціально уповноваженого органу повідомлення:
 
232. з ненульовими кодами помилок за окремими фінансовими операціями або в цілому щодо наданого суб’єктом первинного фінансового моніторингу повідомлення, зокрема повідомлення щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій, подати протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення до спеціально уповноваженого органу належним чином оформлене повідомлення;
 
233. про помилку в опрацюванні додаткової інформації (інформації для виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави) подати протягом двох робочих днів з дня надходження такого повідомлення належним чином оформлену додаткову інформацію;
 
234. 10) сприяти в межах законодавства працівникам спеціально уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій;
 
235. 11) подавати на запит спеціально уповноваженого органу:
 
236. а) додаткову інформацію, що може бути пов’язана з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, а також інформацію, яка може бути пов’язана із зупиненням фінансової операції (фінансових операцій), замороженням активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, відповідно до цього Закону - протягом одного робочого дня з дня надходження запиту;
 
237. б) іншу, не зазначену у підпункті «а» цього пункту додаткову інформацію, - протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту або в інший строк, погоджений у встановленому порядку із спеціально уповноваженим органом;
 
238. 12) подавати на запит спеціально уповноваженого органу додаткову інформацію, необхідну для виконання ним запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави, зокрема інформацію з обмеженим доступом, протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту або в інший строк, погоджений у встановленому порядку із спеціально уповноваженим органом;
 
239. 13) подавати на запит спеціально уповноваженого органу інформацію щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;
 
240. 14) у разі неможливості дотримання строків, встановлених пунктами 12 і 13 цієї частини, з об’єктивних причин (урахування обсягу інформації, що запитується, форми її подання - електронної або паперової, копіювання або сканування, одержання даних з архівів тощо) погодити із спеціально уповноваженим органом не пізніше двох робочих днів з дня надходження запиту строк подання запитуваної інформації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
 
241. 15) своєчасно та в повному обсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, на запит цього суб’єкта державного фінансового моніторингу достовірну інформацію, документи, копії документів або витяги з документів, висновки, рішення та/або інші внутрішні документи щодо виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу своїх обов’язків, що свідчать про (підтверджують) належний рівень їх виконання, необхідних для здійснення відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, здійснення контролю за виконанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу рішень суб’єктів державного фінансового моніторингу про застосування санкцій, інших заходів впливу, письмових вимог;
 
242. 16) вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або факт отримання запиту, рішення чи доручення від спеціально уповноваженого органу та їх виконання) за винятком випадків, визначених цим Законом;
 
243. 17) документувати заходи, вжиті з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії шляхом створення (ведення) відповідних документів (у тому числі електронних), записів у такий спосіб, щоб сприяти працівникам суб’єкта первинного фінансового моніторингу, залученим до проведення первинного фінансового моніторингу, найбільш раціонально та ефективно виконувати свої обов’язки та бути здатним довести суб’єкту державного фінансового моніторингу, що рішення, прийняті з метою дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, зокрема, щодо оцінки ризиків, здійснення належної перевірки, моніторингу та повідомлення про фінансові операції, що підлягаю фінансовому моніторингу, ґрунтуються на змістовних фактах та результатах комплексного і належного аналізу;
 
244. 18) зберігати (у спосіб, щоб оперативно надавати на запит відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, та в обсязі, достатньому для відновлення інформації щодо конкретних фінансових операцій, у тому числі у разі необхідності надання в якості доказів у кримінальному провадженні) документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії, зокрема щодо здійснення належної перевірки клієнтів (в тому числі ідентифікації та верифікації представників клієнтів, встановлення їх повноважень), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у встановленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи ділову, зокрема внутрішню, кореспонденцію, листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта), не менше п’яти років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.
 
245. Нормативно-правовим актом суб’єкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, можуть встановлюватися більш тривалі строки та додаткові вимоги до порядку зберігання документів);
 
246. 19) забезпечувати доступ відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та на документальний запит правоохоронних органів до документів або інформації, що міститься в них, у повному обсязі відповідно до вимог закону. Отримання правоохоронними органами від банків документів або інформації, що становлять банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;
 
247. 20) за дорученням спеціально уповноваженого органу, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи в установленому законодавством порядку;
 
248. 21) за рішенням спеціально уповноваженого органу зупиняти проведення видаткових фінансових операцій або забезпечити моніторинг фінансової операції (фінансових операцій) відповідної особи в установленому законодавством порядку;
 
249. 22) проводити в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу, внутрішні перевірки своєї діяльності на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії або незалежний аудит своєї діяльності (крім банківської діяльності) у цій сфері;
 
250. 23) вживати відповідно до законодавства заходів для забезпечення проходження відповідальним працівником навчання у сфері запобігання та протидії протягом трьох місяців з дня його призначення, а також підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження навчання не рідше одного разу на три роки на базі відповідного навчального закладу, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу, та в інших навчальних закладах за погодженням із спеціально уповноваженим органом;
 
251. 24) вживати на постійній основі заходів з підготовки персоналу з метою належного виконання вимог цього Закону, зокрема шляхом проведення освітньої та практичної роботи;
 
252. 25) здійснювати управління ризиками, пов’язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій, в тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;
 
253. 26) виконувати вимоги відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, щодо виконання (усунення порушень) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;
 
254. 27) встановлювати для персоналу належні процедури щодо внутрішнього повідомлення керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або відповідального працівника про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, у тому числі без зазначення авторства (анонімно), із забезпеченням відповідних засобів;
 
255. 28) забезпечувати захист (не допускати звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація (переатестація), зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу) працівників, у зв’язку з повідомленням ними керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;
 
256. 29) не допускати до керівництва, членства в своїх органах управління або контролю осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за корисливі кримінальні правопорушення або тероризм, а також їх співучасників у таких кримінальних правопорушеннях;
 
257. 30) не допускати формування свого статутного капіталу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити.
 
258. 3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою виконання покладених на нього цим Законом завдань має право звертатися із запитами до органів виконавчої влади, державних реєстраторів, правоохоронних органів, Національного банку України, юридичних осіб, які в установленому законодавством порядку інформують про результати розгляду такого запиту.
 
259. 4. Суб’єкту первинного фінансового моніторингу, його керівникам, відповідальному працівнику, іншим працівникам, залученим до проведення первинного фінансового моніторингу, кінцевим бенефіціарним власникам (контролерам) забороняється використовувати свої повноваження та пов’язані з ними можливості або утримуватися від їх використання з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або сприяння іншим особам у вчиненні таких дій.
 
260. 5. Керівники та відповідальні працівники суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також інші працівники, залучені до проведення первинного фінансового моніторингу, у разі порушення законодавства про запобігання та протидію, несуть відповідальність згідно із законом.
 
261. 6. Відповідальність за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу несе кінцевий бенефіціарний власник суб’єкта первинного фінансового моніторингу, його керівник, члени його органів управління та контролю, а також відповідальний працівник.
 
262. 7. У разі здійснення процедури ліквідації суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у тому числі визнання його банкрутом, або призначення тимчасової адміністрації відповідальність за невиконання вимог пунктів 12-14, 20 та 21 частини другої цієї статті несуть члени ліквідаційної комісії, ліквідатор, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
 
263. Стаття 9. Правовий статус відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу
 
264. 1. Відповідальний працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім банку) призначається за посадою на рівні керівництва такого суб’єкта. Правовий статус та підпорядкування відповідального працівника банку в організаційній структурі банку визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
 
265. Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим суб’єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
 
266. 2. Призначення відповідального працівника та перевірка його відповідності кваліфікаційним вимогам здійснюються у порядку, визначеному відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
 
267. Призначення та звільнення відповідальних працівників банків, філій іноземних банків здійснюються за погодженням з Національним банком України.
 
268. 3. До повноважень відповідального працівника належать:
 
269. 1) забезпечення повідомлення спеціально уповноваженого органу про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
 
270. 2) забезпечення повідомлення спеціально уповноваженого органу про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта;
 
271. 3) проведення перевірок діяльності будь-якого підрозділу суб’єкта первинного фінансового моніторингу та його працівників щодо виконання ними внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
 
272. 4) право доступу до всіх приміщень, документів, інформації, баз даних, засобів телекомунікації, архівів суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
273. 5) залучення працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу до проведення первинного фінансового моніторингу та перевірок з цих питань;
 
274. 6) організація розроблення, подання для затвердження, забезпечення постійного оновлення, а також контроль за виконанням внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
 
275. 7) одержання пояснень з питань проведення фінансового моніторингу від працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу незалежно від займаних посад;
 
276. 8) сприяння проведенню уповноваженими представниками суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії;
 
277. 9) прийняття рішення про подання інформації з питань фінансового моніторингу на запити спеціально уповноваженого органу та відповідних правоохоронних органів.
 
278. 4. Відповідальний працівник виконує також інші функції відповідно до законодавства та внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
 
279. 5. Керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу зобов’язаний сприяти виконанню відповідальним працівником своїх функцій.
 
280. 6. Відповідальний працівник незалежний у своїй діяльності, підзвітний тільки керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу і зобов’язаний не рідше одного разу на місяць інформувати у письмовій формі керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для:
 
281. забезпечення проведення первинного фінансового моніторингу;
 
282. розроблення та постійного оновлення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
 
283. підготовки персоналу щодо виконання вимог цього Закону шляхом проведення освітньої та практичної роботи.
 
284. Стаття 10. Особливості діяльності спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу
 
285. 1. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується:
 
286. 1) аудиторами, суб’єктами аудиторської діяльності, бухгалтерами, суб’єктами господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), суб’єктами господарювання, що надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), особами, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), при здійсненні ними будь-якої господарської (професійної) діяльності;
 
287. 2) адвокатами, адвокатськими бюро та/або об’єднаннями, нотаріусами, суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію (ї) щодо:
 
288. купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
 
289. купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
 
290. управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
 
291. відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
 
292. залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
 
293. створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;
 
294. 3) суб’єктами господарювання, які надають посередницькі (інформаційно-консультаційні) послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при наданні інформаційно-консультаційних послуг, підготовці та/або здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості;
 
295. 4) суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 40 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, під час проведення фінансових операцій з предметами високої вартості (зокрема з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або під час організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної;
 
296. 5) суб’єктами господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор під час здійснення фінансових операцій із прийняття або повернення у сукупності або окремо плати (ставок) безпосередньо у гравців, виплати виграшу (призу).
 
297. Суб’єкт господарювання, який надає послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, зобов’язаний також виконувати обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу під час здійснення фінансових операцій із прийняття або повернення плати (ставок), виплати виграшу (призу), якщо такі фінансові операції здійснюються від його імені і за його дорученням (на підставі договору) третіми особами.
 
298. 2. Положення пунктів 2, 7 та 18, в частині виявлення, реєстрації та зберігання інформації про порогові фінансові операції, а також пункту 14 частини другої статті 8 цього Закону не поширюються на спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
299. Положення підпунктів «а» та «б» пункту 8 частини другої статті 8 цього Закону не поширюються на спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, крім суб’єктів, зазначених у підпункті «з» пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону.
 
300. 3. Нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноваженому органу про свої підозри під час надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
 
301. Стаття 11. Належна перевірка
 
302. 1. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки та встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, щодо яких відомо, що вони підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками.
 
303. 2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.
 
304. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
 
305. 3. Належна перевірка здійснюється у разі:
 
306. встановлення ділових відносин (за винятком ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не містять інвестиційної складової (не передбачають здійснення страхової виплати у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного у такому договорі), за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 30000 гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5000 гривень; проведення платіжною організацією, учасником чи членом платіжної системи, банком, філією іноземного банку фінансових операцій, що здійснюються без відкриття рахунка, на суму, що є меншою ніж 30000 гривень, або сума якого еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості);
 
307. наявності підозри;
 
308. здійснення переказів (у тому числі міжнародних), без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону;
 
309. виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;
 
310. проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.
 
311. Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, які можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму визначену частиною першою статті 20 цього Закону.
 
312. 4. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунку.
 
313. З метою не перешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися за необхідності під час встановлення ділових відносин. В такому разі здійснення верифікації має бути завершене як найшвидше після першого контакту з клієнтом за умови здійснення ефективного управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму. Верифікація клієнта також може бути здійснена після відкриття рахунку, але до проведення по ньому першої фінансової операції.
 
314. Верифікація здійснюється також в інших випадках, встановлених Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.
 
315. 5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується здійснення належної перевірки. Зазначена інформація подається безоплатно. Порядок подання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.
 
316. 6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
 
317. 7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.
 
318. Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
 
319. Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган (органи управління), а також інша інформація, необхідна для з’ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що встановлені суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших офіційних та/або надійних джерел, якщо така інформація є відкритою, не потребують верифікації у разі відсутності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр щодо достовірності (чинності) таких документів та/або інформації.
 
320. Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сім’ї або пов’язаних з ними осіб суб’єкт первинного фінансового моніторингу використовує декілька надійних джерел інформації та вживає заходів для перевірки отриманої інформації.
 
321. З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб’єкт первинного фінансового моніторингу:
 
322. витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта;
 
323. встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють кінцевий вирішальний контроль (вплив) над трастом або іншим подібним правовим утворенням (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи в момент реалізації ними належних їм прав;
 
324. має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;
 
325. має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника (контролера) та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (контролером), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.
 
326. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб’єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.
 
327. 8. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:
 
328. 1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
 
329. 2) для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
 
330. 3) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.
 
331. Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть не встановлювати щодо резидентів (фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб) реквізити іншого банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.
 
332. 9. Під час ідентифікації та верифікації нерезидентів, а також трастів та інших подібних правових утворень суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:
 
333. 1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
 
334. 2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном. Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи;
 
335. 3) для трастів та інших подібних правових утворень, що не є юридичними особами, - повне найменування, мету та цілі діяльності, об’єкти управління, країну заснування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; ідентифікаційний номер, який нерезидент використовує при поданні податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні своєї резиденції (у разі наявності). Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також засвідчена копія документа про утворення (заснування) трасту або іншого подібного правового утворення.
 
336. 10. У сфері страхування життя страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери з метою ідентифікації вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя, або іншим договором страхування (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом), пов’язаним з інвестиціями, додатково до заходів належної перевірки клієнта, визначених частинами восьмою та дев’ятою цієї статті встановлюють:
 
337. 1) для вигодоодержувачів (вигодонабувачів), які конкретно визначені у договорі (страховому полісі, свідоцтві, сертифікаті), - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;
 
338. 2) для вигодоодержувачів (вигодонабувачів), які визначені через їх характеристики або категорію (наприклад, чоловік, дружина або діти на момент настання страхового випадку) або іншим способом (наприклад, за заповітом), - інформацію, достатню для впевненості страховика (перестраховика), страхового (перестрахового) брокера у можливості ідентифікувати вигодоодержувача (вигодонабувача) під час здійснення страхової виплати.
 
339. Страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери здійснюють верифікацію вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя, або іншими договором страхування (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом), пов’язаним з інвестиціями, під час здійснення страхової виплати. У випадку передачі прав за договорами страхування життя третім особам здійснення ідентифікації нових вигодоодержувачів (вигодонабувачів) здійснюється під час передачі таких прав.
 
340. 11. Суб’єкти господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, зобов’язані здійснювати належну перевірку гравців у лотерею та/або азартних ігор з урахуванням таких особливостей:
 
341. 1) належна перевірка гравців, які набули право на отримання виграшу у лотерею та/або азартні ігри, здійснюється суб’єктом господарювання, який надає послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, до/або під час здійснення фінансової операції із виплати виграшу (призу), та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статей 20 або 21 цього Закону;
 
342. 2) належна перевірка гравців, які виявили намір повернути здійснені ними плати (ставки) у лотерею та/або азартні ігри, здійснюється суб’єктом господарювання, який проводить лотерею та/або азартні ігри, до/або під час здійснення фінансової операції із повернення плати (ставок) у лотерею та/або азартні ігри та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статей 20 або 21 цього Закону.
 
343. Суб’єкт господарювання, який надає послуги у сфері лотерей, під час здійснення належної перевірки гравця, додатково до заходів належної перевірки, визначених частинами восьмою та дев’ятої цієї статті, встановлює назву лотереї, номер лотерейного білета (чи назву та номер іншого документа, який засвідчує здійснення гравцем ставки у лотерею чи суму його виграшу), а також (для тиражних лотерей) дату проведення розіграшу тиражу лотереї та номер тиражу лотереї.
 
344. 12. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу стосовно іноземної фінансової установи, з якою встановлюються кореспондентські відносини, зобов’язаний додатково до належної перевірки клієнта здійснювати в порядку, визначеному відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, такі заходи:
 
345. 1) збирати з надійних та незалежних джерел інформацію в обсязі, достатньому для повного розуміння суб'єктом первинного фінансового моніторингу характеру діяльності такої фінансової установи та встановлення репутації і якості нагляду, зокрема, включаючи, чи була іноземна фінансова установа об’єктом розслідування з питань відмивання доходів або фінансування тероризму, або застосування заходів впливу (санкцій) з боку органу, що здійснює державне регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії;
 
346. 2) оцінювати заходи іноземної фінансової установи щодо запобігання та протидії;
 
347. 3) встановлювати кореспондентські відносини з іноземними фінансовими установами з дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
348. 4) документувати обов’язки іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії;
 
349. 5) стосовно іноземної фінансової установи, рахунки якої використовуються безпосередньо третіми сторонами для здійснення операцій від свого імені, з’ясувати, що іноземна фінансова установа здійснює заходи з належної перевірки клієнтів, які мають прямий доступ до рахунків іноземної фінансової установи, та що іноземна фінансова установа може надати на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідну інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнтів.
 
350. 13. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники (контролери) яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та пов’язаними з політично значущими особами, такі заходи:
 
351. 1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта до зазначеної категорії;
 
352. 2) одержувати схвалення (дозвіл) керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, які можуть бути пов’язані між собою);
 
353. 3) з’ясовувати джерела коштів, пов’язаних з фінансовою (ими) операцією (ями), та джерела статків (багатства) таких осіб;
 
354. 4) здійснювати на постійній основі посилений моніторинг ділових відносин.
 
355. Обсяг дій суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених у пунктах 2 - 4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.
 
356. Якщо політично значуща особа більше не виконує визначні публічні функції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу принаймні протягом дванадцяти місяців враховує її триваючі ризики, та зобов’язаний вживати вищезазначені заходи й надалі, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.
 
357. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, які залишаються властивими цій особі, зокрема:
 
358. рівень впливу, який особа може ще мати;
 
359. обсяг повноважень, якими вона була наділена;
 
360. зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.
 
361. Страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, крім заходів, передбачених цією частиною статті, здійснюють також заходи для встановлення факту про те, чи є така особа вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя або іншим договором страхування (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом), пов’язаним з інвестиціями. У разі встановлення факту про те, що така особа є вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) вигодоодержувача (вигодонабувача), до здійснення страхової виплати за таким договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) про це інформується керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу та проводиться на постійній основі моніторинг ділових відносин з держателем такого договору (страхового полісу, свідоцтва, сертифікату) з урахуванням рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу, за результатами якого приймається рішення щодо інформування спеціально уповноваженого органу.
 
362. 14. Ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов’язковими у разі проведення фінансової операції особами та/або в інтересах осіб, які раніше були ідентифіковані та верифіковані згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.
 
363. Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються у разі вчинення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні
 
364. 15. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, може визначатися скорочений перелік ідентифікаційних даних, які з’ясовуються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у разі:
 
365. встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, фонд соціального страхування, підприємство, що повністю перебуває у державній власності, міжнародна установа чи організація, в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами;
 
366. проведення фінансової операції на фондовій біржі;
 
367. проведення страхового відшкодування або страхової виплати за договором міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
 
368. встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає установа, орган, офіс або агентство Європейського Союзу;
 
369. встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає дипломатичне представництво іноземної держави, акредитоване в Україні в установленому порядку;
 
370. встановлення ділових відносин з клієнтом, який є емітентом, що відповідно до законодавства або у зв’язку із здійсненням публічної пропозиції акцій або у зв’язку із допуском його акцій до торгів зобов’язаний публічно розкривати відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), або є дочірнім підприємством чи представництвом такого клієнта;
 
371. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити ідентифікаційні дані, передбачені частинами восьмою - дев’ятою цієї статті, у разі наявності у нього підозр щодо клієнтів, передбачених цією частиною статті.
 
372. Положення, передбачені цією частиною статті, не можуть бути застосовані у разі наявності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр.
 
373. 16. Суб’єкти державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, встановлюють особливості, порядок та надійні джерела для здійснення належної перевірки клієнтів для відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
374. 17. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, визначаються:
 
375. порядок здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів;
 
376. порядок використання інформації щодо ідентифікації, верифікації клієнтів, встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та вжиття заходів з верифікації їх особи, а також інформації щодо мети та характеру майбутніх ділових відносин, отриманої від третьої особи, яка є суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог цього Закону або вживає подібні за змістом заходи та підлягає відповідному нагляду відповідно до законодавства країни реєстрації такого суб’єкта та діє від свого імені.
 
377. Використання агента для здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів можливе тільки за умови укладення письмового договору між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та агентом.
 
378. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу забороняється використовувати інформацію, отриману відповідно до абзацу третього цієї частини від третьої особи, що утворена і діє відповідно до законодавства держави, яка не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, за виключенням випадків, коли використання інформації здійснюється в межах групи з дотриманням єдиних правил фінансового моніторингу.
 
379. У разі здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів, а також у разі використання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації, отриманої від третьої особи відповідно до абзацу третього цієї частини, відповідальність за здійснення належної перевірки клієнта несе такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу.
 
380. 18. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, або встановити вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією на рахунку в цінних паперах номінального утримувача.
 
381. Депозитарна установа під час реєстрації переходу права власності на цінні папери, окрім встановлення вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, зобов’язана встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера) такого вигодоодержувача (вигодонабувача).
 
382. 19. У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.
 
383. 20. У випадках, передбачених абзацом четвертим частини третьої цієї статті, належна перевірка здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону.
 
384. Стаття 12. Посилені заходи належної перевірки клієнта
 
385. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.
 
386. 2. Суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, можуть визначатися обставини при яких здійснюються посилені заходи належної перевірки та дії, які повинні вживатися суб’єктами первинного фінансового моніторингу при таких обставинах.
 
387. 3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний проводити поглиблений аналіз та вивчення підстав та цілей усіх складних та/або незвичайно великих фінансових операцій, усіх незвичних схем фінансових операцій, які не мають очевидної економічної доцільності (сенсу) та/або законної мети, та/або не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта, та підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин, в яких здійснюється фінансові операції, з метою визначення, чи є такі фінансові операції або ділові відносини підозрілими.
 
388. 4. Страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери при визначенні потреби у здійсненні посилених заходів належної перевірки клієнтів повинні враховувати вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя або іншим договором страхування (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом), пов’язаним з інвестиціями, як один із критеріїв ризику. Якщо вигодоодержувач (вигодонабувач) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя або іншим договором страхування (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом), пов’язаним з інвестиціями, який є юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням, становить високий ризик, посилені заходи належної перевірки клієнта на час виплати повинні включати ідентифікацію та верифікацію кінцевого бенефіціарного власника (контролера) такого вигодоодержувача (вигодонабувача).
 
389. Стаття 13. Спрощені заходи належної перевірки
 
390. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право здійснювати спрощені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є низьким.
 
391. 2. При прийнятті рішення про здійснення спрощених заходів належної перевірки суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний пересвідчитися, що ризик ділових відносин з клієнтом (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин) є низьким.
 
392. 3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний проводити моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, достатній для того, щоб мати можливість виявляти усі складні, незвичайно великі та підозрілі фінансові операції, усі незвичні схеми фінансових операцій, які не мають очевидної економічної доцільності (сенсу) та/або законної мети, та/або не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта.
 
393. 4. Критерії ризику, які мають враховуватися, та дії, що повинні проводитися у ситуаціях, коли є доречним здійснення спрощених заходів належної перевірки, визначають суб’єкти державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
 
394. Стаття 14. Інформація, яка супроводжує переказ коштів
 
395. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), повинен забезпечити, щоб всі перекази супроводжувалися:
 
396. 1) інформацією про платника (ініціатора переказу):
 
397. а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції (далі - унікальний обліковий номер фінансової операції); місце проживання (або місце перебування фізичної особи - резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або дату і місце народження;
 
398. б) юридичну особу - повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для резидентів), номер рахунка, з якого списуються кошти, чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
399. в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, місцезнаходження, номер рахунка, з якого списуються кошти, чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
400. 2) інформацією про отримувача переказу коштів:
 
401. а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
402. б) юридичну особу - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
403. в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.
 
404. Зазначені у частині першій цієї статті вимоги можуть не застосовуватися у випадках, визначених частинами третьою та четвертою цієї статті.
 
405. 2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), здійснює належну перевірку до проведення переказу шляхом верифікації платника (ініціатора переказу) в частині даних, що наведені в пункті 1 частини першої цієї статті на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел.
 
406. 3. У разі ініціювання переказу в межах України з використанням електронних платіжних засобів, електронних грошей на суму, що є меншою ніж 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, та відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30000 гривень, такий переказ повинен супроводжуватися як мінімум номером рахунку або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) та номером рахунку або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача чи, за відсутності рахунка, унікальним обліковим номером фінансової операції.
 
407. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу) протягом 3 робочих днів з дня надходження запиту від суб’єкта первинного фінансового моніторингу - посередника з переказу коштів або суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу, зобов’язаний на їх запит надати:
 
408. 1) інформацію про платника (ініціатора переказу):
 
409. а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові; номер її рахунка, з якого списуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
410. б) юридичну особу - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
411. в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
412. 2) інформацію про отримувача переказу коштів:
 
413. а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, номер рахунка, на який зараховуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
414. б) юридичну особу - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, або унікальний номер електронного платіжного засобу, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
415. в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка унікальний обліковий номер фінансової операції.
 
416. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), може не здійснювати верифікації платника (ініціатора переказу) відповідно до частини другої цієї статті, крім випадків, коли:
 
417. виникає підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
 
418. суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів платнику (ініціатору переказу), отримує від платника (ініціатора переказу) електронні гроші для їх обміну/погашення на безготівкові кошти з метою їх подальшого переказу.
 
419. 4. У разі ініціювання переказу за межі України на суму, що є меншою ніж 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, та відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30000 гривень, такий переказ повинен супроводжуватися як мінімум:
 
420. 1) інформацією про платника (ініціатора переказу):
 
421. а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові; номер її рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
422. б) юридичну особу - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
423. в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
424. 2) інформацією про отримувача переказу коштів:
 
425. а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
426. б) юридичну особу - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
 
427. в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.
 
428. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), може не здійснювати верифікації платника (ініціатора переказу) відповідно до частини другої цієї статті, крім випадків, коли:
 
429. виникає підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
 
430. суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів платнику (ініціатору переказу), отримує від платника (ініціатора переказу) кошти у готівковій формі для здійснення переказу або електронні гроші для їх обміну/погашення на безготівкові кошти з метою їх подальшого переказу.
 
431. 5. Суб’єкту первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), забороняється здійснювати переказ коштів у разі відсутності інформації, передбаченої частинами першою, третьою та четвертою цієї статті.
 
432. 6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів / суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу зобов’язаний:
 
433. 1) запровадити ефективні процедури з метою перевірки, що дані про платника (ініціатора переказу) і отримувача переказу заповнені з використанням знаків та символів, що допускаються правилами відповідної платіжної системи (у разі наявності таких вимог платіжної системи);
 
434. 2) запровадити ефективні процедури моніторингу переказів, включаючи, у разі необхідності, моніторинг в реальному часі або моніторинг по факту виконання переказу з метою виявлення відсутності інформації про платника (ініціатора переказу) та/або отримувача переказу у випадках, передбачених цією статтею.
 
435. 7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу, здійснює належну перевірку до зарахування переказу на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі шляхом верифікації отримувача в частині даних, що наведені в пункті 2 частини першої цієї статті на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел, з урахуванням особливостей, визначених частиною восьмою цієї статті.
 
436. 8. У разі виплати переказу на суму, що є меншою ніж 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, та відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30000 гривень, суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу, може не здійснювати верифікації отримувача відповідно до частини сьомої цієї статті, крім випадків, коли:
 
437. виникає підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
 
438. суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів отримувачу, здійснює виплату переказу в готівковій формі або за дорученням отримувача здійснює придбання електронних грошей.
 
439. 9. Верифікація платника (ініціатора переказу) / отримувача може не здійснюватись, якщо платник (ініціатор переказу) / отримувач був ідентифікований та верифікований раніше у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
 
440. 10. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів / суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу, повинен запровадити ефективні процедури на основі ризик-орієнтовного підходу щодо прийняття рішення про здійснення, відхилення чи зупинення переказу коштів, що не містить інформації, передбаченої цією статтею, та вжиття відповідних заходів.
 
441. 11. Якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів під час отримання переказу виявив факт відсутності даних про платника (ініціатора переказу) та/або отримувача, передбачених цією статтею, або такі дані заповненні з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів повинен прийняти рішення на основі ризик-орієнтовного підходу щодо відхилення такого переказу або подання запиту на отримання необхідної інформації до чи після здійснення переказу коштів.
 
442. 12. Якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу, під час отримання переказу виявив факт відсутності даних про платника (ініціатора переказу) та/або отримувача, передбачених цією статтею, або такі дані заповненні з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу, повинен прийняти рішення на основі ризик-орієнтовного підходу щодо відхилення такого переказу або подання запиту на отримання необхідної інформації до чи після здійснення зарахування коштів на рахунок отримувача або їх видачі отримувачу в готівковій формі.
 
443. 13. Якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу) / суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів неодноразово не надає на запит інформацію про платника (ініціатора переказу) / отримувача, суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що направляв запит, повинен вжити належних заходів, зокрема, попередження з встановленням кінцевих строків надання запитуваної інформації або відхилення будь-яких майбутніх переказів, або обмеження (розірвання) ділових відносин з відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
 
444. 14. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу / суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів зобов’язаний інформувати Національний банк України щодо фактів відсутності інформації про платника (ініціатора переказу) / отримувача переказу у порядку, встановленому Національним банком України.
 
445. 15. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів отримувачу / суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів повинен враховувати факт відсутності інформації про платника (ініціатора переказу) / отримувача переказу під час аналізу фінансових операцій та, за наявності підозри, повідомити спеціально уповноважений орган у строки, визначені цим Законом.
 
446. 16. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу - посередник з переказу коштів повинен під час здійснення переказу забезпечити збереження і передачу всієї отриманої інформації про платника і отримувача переказу.
 
447. 17. Вимоги цієї статті не поширюються на випадки здійснення:
 
448. 1) операцій зняття коштів з власного рахунка;
 
449. 2) переказу коштів з метою сплати податків, штрафів та інших обов’язкових платежів до Державного бюджету України, місцевих бюджетів, на користь органів державної влади або переказу коштів за житлово-комунальні послуги;
 
450. 3) переказу коштів, коли платник (ініціатор переказу) і отримувач є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що надають послуги з переказу коштів, а також діють від власного імені та за власний рахунок;
 
451. 4) переказу коштів, у разі якщо використовуються електронні платіжні засоби або електронні гроші для оплати товарів чи послуг і номер електронного платіжного засобу та/або наперед оплаченої карти багатоцільового використання супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів;
 
452. 5) переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, для зарахування на рахунок отримувача виключно з метою оплати вартості товарів, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів отримувачу, може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказ коштів та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про поставку товарів, надання послуг, надання кредиту;
 
453. 6) переказу коштів між платником (ініціатором переказу) і отримувачем платежу, які проводяться через посередника, уповноваженого вести переговори та укладати договір купівлі-продажу товарів або послуг від імені платника (ініціатора переказу) або отримувача;
 
454. 7) операції по забезпеченню проведення переказу коштів, які здійснюються операторами послуг платіжної інфраструктури;
 
455. 8) переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що є меншою ніж 5000 гривень та відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5000 гривень.
 
456. 18. Інші випадки, в яких вимоги цієї статті не застосовуються, можуть встановлюватися нормативно-правовими актами Національного банку України.
 
457. Стаття 15. Відмова від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції
 
458. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка / відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
 
459. коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
 
460. встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
 
461. подання клієнтом чи його представником суб’єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
462. виявлення, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
 
463. коли здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, або встановлення вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) такого вигодоодержувача (вигодонабувача), є неможливим.
 
464. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.
 
465. У випадках, передбачених цією частиною, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок / встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.
 
466. 2. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають право здійснювати обмін інформацією про осіб, яким було відмовлено у встановленні (підтриманні) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка), відкритті рахунка або проведенні фінансової операції.
 
467. 3. Суб’єкти державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, можуть встановлювати особливості та порядок відмови суб’єкта первинного фінансового моніторингу від встановлення (підтримання) ділових відносин, відмови в обслуговуванні або проведенні фінансової операції, а також порядок та обсяги обміну інформацією про такі відмови залежно від специфіки діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
 
468. 4. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу забороняється (за винятком випадків, передбачених резолюціями Ради Безпеки ООН) встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов’язані послуги прямо або опосередковано, повністю або частково з клієнтами, які є:
 
469. 1) особами та/або організаціями, яких включено до Переліку осіб;
 
470. 2) особами та/або організаціями, які діють від імені та за дорученням осіб та/або організацій, яких включено до Переліку осіб;
 
471. 3) особами та/або організаціями, якими прямо або опосередковано володіють, або кінцевими бенефіціарними, власниками яких є особи та/або організації, яких включено до Переліку осіб.
 
472. Заборони, передбачені абзацом першим цієї частини, застосовуються також у разі, якщо суб’єкту первинного фінансового моніторингу відомо, що контрагентом фінансової операції або фінансовою установою, яка забезпечує здійснення фінансової операції, є особи, визначені у пунктах 1 - 3 абзацу першого цієї частини.
 
473. Про спроби встановлення ділових відносин та проведення видаткових фінансових операцій, отримання фінансових та інших пов’язаних послуг прямо або опосередковано, повністю або частково такими особами суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані негайно повідомити спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України.
 
474. Міністерство закордонних справ України з урахуванням вимог відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН забезпечує оприлюднення інформації про випадки, у яких не діють заборони, передбачені абзацом першим цієї частини.
 
475. 5. У разі виявлення суб’єктом первинного фінансового моніторингу за результатами внесення змін до Переліку осіб особи клієнта (з яким установлені ділові відносини), яку включено до зазначеного переліку, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно повідомити спеціально уповноваженому органу про таку особу та здійснити негайно, без попереднього повідомлення такої особи, замороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
 
476. Стаття 16. Подання інформації з питань фінансового моніторингу
 
477. 1. Порядок реєстрації та подання спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, встановлюється:
 
478. Національним банком України - для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за якими здійснює Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону;
 
479. Кабінетом Міністрів України - для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
480. 2. Подання інформації суб’єктом первинного фінансового моніторингу спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку не є порушенням порядку розкриття інформації з обмеженим доступом.
 
481. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники, члени ліквідаційної комісії, ліквідатор, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання інформації спеціально уповноваженому органу, якщо вони діяли в межах цього Закону.
 
482. 3. Державні органи, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії (крім Національного банку України), у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, стосовно яких є підозра, зобов’язані повідомити спеціально уповноваженому органу про такі фінансові операції та їх учасників.
 
483. Порядок та вимоги щодо надання інформації у таких випадках встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
484. Інформаційний обмін між спеціально уповноваженим органом та Національним банком України з питань фінансового моніторингу здійснюється на підставі меморандуму, укладеного зазначеними органами.
 
485. 4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, подає інформацію про виявлені факти незаконного переміщення через митний кордон України готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.
 
486. 5. Державні органи (крім Національного банку України) та органи місцевого самоврядування, державні реєстратори зобов’язані надавати спеціально уповноваженому органу інформацію (копії документів), відомості з інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, необхідні для виконання покладених на нього завдань, та/або доступ до своїх інформаційних ресурсів (баз персональних даних) для забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії.
 
487. Обсяг, порядок подання такої інформації та надання доступу до неї визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
488. 6. Надання державними органами, державними реєстраторами спеціально уповноваженому органу, суб’єктам первинного фінансового моніторингу інформації відповідно до вимог цього Закону, не є порушенням порядку розкриття інформації з обмеженим доступом.
 
489. Посадові особи та інші працівники державних органів, Національного банку України не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання інформації спеціально уповноваженому органу відповідно до вимог цього Закону.
 
490. 7. Суб’єкти господарювання, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зобов’язані відповідно до пункту 2 частини першої статті 27 цього Закону надавати на запит спеціально уповноваженого органу інформацію, яка пов’язана з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідки та копії документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом), необхідні для виконання цим органом покладених на нього завдань у сфері запобігання та протидії, та/або доступ до своїх інформаційних ресурсів (баз персональних даних) для забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії.
 
491. Обсяг та порядок подання такої інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
492. 8. Подання посадовими особами та іншими працівниками суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій спеціально уповноваженому органу інформації відповідно до вимог цього Закону не є порушенням порядку розкриття інформації з обмеженим доступом.
 
493. Посадові особи та інші працівники суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за надання спеціально уповноваженому органу інформації згідно з вимогами цього Закону.
 
494. 9. Неправомірна відмова в наданні інформації (довідок та копій документів), несвоєчасне її надання або надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, посадових осіб суб’єктів господарювання, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, відповідно до закону.
 
495. 10. Обмін інформацією, що є таємницею фінансового моніторингу, її розкриття та захист здійснюються відповідно до закону.
 
496. Працівникам суб’єктів первинного фінансового моніторингу, членам ліквідаційної комісії, ліквідатору, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, працівникам суб’єктів державного фінансового моніторингу та інших державних органів, які подали спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію та її учасників, забороняється повідомляти про це особам, які брали (беруть) участь у її здійсненні, та будь-яким третім особам, за виключенням випадків визначеним цим Законом.
 
497. У разі якщо нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, особи, які надають юридичні послуги, намагаються відмовити клієнта від здійснення діяльності з порушенням законодавства, це не є порушенням обмежень, зазначених в абзаці другому цієї частини.
 
498. Обмеження щодо надання інформації, зазначені в абзаці другому цієї частини, не поширюються на випадки розкриття інформації суб’єктам державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, в рамках здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії, а також правоохоронним органам відповідно до закону.
 
499. Обмеження також не поширюються на випадки обміну інформацією з метою проведення первинного фінансового моніторингу між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та їх філіями або дочірніми компаніями з контролюючою участю, розташованими в інших країнах, за умови, що такі філії чи дочірні компанії з контролюючою участю дотримуються єдиних політик та процедур з питань фінансового моніторингу, в тому числі процедур обміну інформацією в межах групи.
 
500. Обмеження, зазначені в абзаці другому цієї частини, не перешкоджають обміну інформацією між банками, між іншими фінансовими установами, а також між суб’єктами первинного фінансового моніторингу, визначеними підпунктами «а» - «д» пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону, у випадках, пов’язаних з одним і тим же клієнтом та однією і тією ж фінансовою операцією, що передбачає участь двох або більше суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за умови, що такі суб’єкти первинного фінансового моніторингу є суб’єктами одного виду та виконують однакові вимоги щодо захисту інформації з обмеженим доступом.
 
501. Працівникам суб’єкта первинного фінансового моніторингу, членам ліквідаційної комісії, ліквідатору, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, працівникам державних органів, органів місцевого самоврядування, посадовим особам, працівникам суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, які одержали запит спеціально уповноваженого органу щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов’язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок та копій документів, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, або рішення чи доручення спеціально уповноваженого органу, прийняте (надане) відповідно до вимог статті 23 чи частини третьої статті 31 цього Закону, та/або надали відповідь на такий запит, рішення чи доручення цьому органу, забороняється повідомляти про це осіб, які брали (беруть) участь у здійсненні фінансових операцій, визначених у запиті, рішенні чи дорученні або відповіді, а також будь-яких третіх осіб, за виключенням випадків визначених цим Законом.
 
502. 11. Спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання таємниці фінансового моніторингу. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому, інформацію, що є таємницею фінансового моніторингу, а також інформувати будь-кого, про факт одержання інформації про фінансову операцію та її учасників, факт надання запиту щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов’язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок та копій документів, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, або рішення чи доручення, прийнятого (наданого) відповідно до вимог статті 23 або частини третьої статті 31 цього Закону, та/або отримання відповіді на такий запит, рішення чи доручення, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі надходження запиту щодо такої інформації спеціально уповноважений орган повертає відповідній заінтересованій особі такий запит без розгляду, крім випадку, якщо запит надійшов у рамках перевірки раніше надісланих їй узагальнених та/або додаткових узагальнених матеріалів. За наявності у спеціально уповноваженому органі додаткової інформації, що стосується раніше надісланих правоохоронним органам узагальнених матеріалів, спеціально уповноважений орган може формувати та подавати відповідному правоохоронному органу додаткові узагальнені матеріали.