Кількість абзаців - 90 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Друге читання)

0. Проект
Закон України
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
 
2.

 
3.

 
4.

 
5. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
6. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
7. 1. Підпункт 7 пункту «б» частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2013 р., № 24, ст. 243) після слів «що належать до інших форм власності» доповнити словами «, та безоплатних робіт тимчасового характеру для непрацюючих працездатних осіб, які мають право на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
 
8. 2. У Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290 із наступними змінами):
 
9. 1) преамбулу після слів «соціально захищеним сім’ям» доповнити словами «і сприяння їх зайнятості та економічній самостійності»;
 
10. 2) статтю 1 викласти в такій редакції:
 
11. «Стаття 1. Визначення термінів
 
12. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
13. державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (далі ? державна соціальна допомога) ? щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї;
 
14. допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї - безвідсоткова поворотна фінансова допомога, яка надається одноразово непрацюючій працездатній особі з числа членів малозабезпеченої сім’ї для організації підприємницької діяльності та виведення сім’ї з бідності;
 
15. сім’я - особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Права члена сім’ї має одинока особа. До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; рідні та усиновлені діти зазначених осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства Іта ІІ груп або особами з інвалідністю Ігрупи і проживають разом із батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю Ігрупи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю та не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні;
 
16. малозабезпечена сім’я ? сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім’ї;
 
17. непрацююча працездатна особа ? особа працездатного віку з числа членів малозабезпеченої сім’ї, яка за станом здоров?я здатна до активної праці і не працює, не служить, не здобуває освіти за денною формою у закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти;
 
18. прожитковий мінімум для сім’ї ? визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
 
19. середньомісячний сукупний дохід сім’ї ? обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, розрахований для призначення державної соціальної допомоги у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
 
20. 3) статті 4 і 5 викласти в такій редакції:
 
21. «Стаття 4. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям
 
22. Призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі ? органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім’ї.
 
23. Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
24. Стаття 5. Розмір державної соціальної допомоги
 
25. Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.
 
26. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
 
27. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
28. Для громадян, які одержали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.
 
29. Максимальний розмір державної соціальної допомоги, зокрема з урахуванням збільшення її розміру, не може перевищувати прожиткового мінімуму для сім’ї.»;
 
30. 4) статтю 7 викласти в такій редакції:
 
31. «Стаття 7. Умови, за яких державна соціальна допомога призначається, зменшується її розмір на підставі рішень органів місцевої влади або органів місцевого самоврядування
 
32. Державна соціальна допомога сім’ям, до складу яких входять непрацюючі працездатні особи, може бути призначена (зменшено її розмір) на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або утворених ними комісій, до складу яких входять представники виконавчих органів сільських, селищних рад.
 
33. Рішення про призначення (зменшення розміру) державної соціальної допомоги сім’ям, до складу яких входять непрацюючі працездатні особи, приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.»;
 
34. 5) статтю 9 викласти в такій редакції:
 
35. «Стаття 9. Заходи щодо сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї
 
36. З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї, яка бажає провадити підприємницьку діяльність, за рекомендацією державної служби зайнятості може надаватися допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету.
 
37. Непрацюючі працездатні особи можуть залучатися до безоплатних робіт тимчасового характеру, що організовують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні?.
 
38. Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
 
39. 6) у статті 10 слова «місцевої державної адміністрації» замінити словами «органу соціального захисту населення»;
 
40. 7) статтю 12 виключити;
 
41. 8) статтю 13 викласти в такій редакції:
 
42. «Стаття 13. Контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги
 
43. Контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги та використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання такої допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки.
 
44. Під час надання державної соціальної допомоги проводиться перевірка майнового стану сім’ї в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
 
45. 3. Статтю 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
 
46. «Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.».
 
47. 4. У Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102 із наступними змінами):
 
48. 1) статтю 2 викласти в такій редакції:
 
49. «Стаття 2. Поняття і терміни, що вживаються у цьому Законі
 
50. У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значенні:
 
51. дитина ? особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;
 
52. сім’я з дітьми ? поєднане родинними зв’язками та зобов?язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу;
 
53. середньомісячний сукупний дохід сім’ї ? обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, розрахований для призначення державної соціальної допомоги у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
 
54. 2) частину другу статті 12 виключити;
 
55. 3) у статті 12-1 слова «або дітей, позбавлених батьківського піклування» замінити словами «, дітей, позбавлених батьківського піклування, або дитину, батьки якої дали згоду на її усиновлення»;
 
56. 4) статтю 18 викласти в такій редакції:
 
57. «Стаття 18. Розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
 
58. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2, 5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, ? 3, 5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
 
59. У разі коли на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2, 5 прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, ? 3, 5 прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.»;
 
60. 6) статтю 18-2 доповнити частиною такого змісту:
 
61. «Під час визначення права на призначення допомоги на дітей одиноким матерям застосовуються умови, встановлені для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям (крім умови щодо працевлаштування одиноких матерів, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку), у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.».
 
62. 5. У Законі України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 33?34, ст. 404; 2014 р., № 6-7, ст. 80; 2017 р., № 40?41, ст. 383):
 
63. 1) у статті 7:
 
64. у частині першій:
 
65. у пункті 4 слова і цифру « (крім осіб з інвалідністю Ігрупи)» замінити словами і цифрами « (крім осіб з інвалідністю Ігрупи та осіб, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті)»;
 
66. пункт 5 після слів і цифр «зазначених у пунктах 1? 3» доповнити цифрою «, 6»;
 
67. доповнити частину пунктом 6 такого змісту:
 
68. «6) одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».»;
 
69. абзац третій частини другої доповнити словами «, а також іншим особам, за здійснення догляду за якими виплачується компенсація на догляд»;
 
70. 2) статтю 8 доповнити пунктом 6 такого змісту:
 
71. «6) особам, зазначеним у пункті 6 частини першої статті 7 цього Закону, ? у розмірі 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.»;
 
72. 3) у статті 9 цифри «4 і 5» замінити цифрами «4? 6»;
 
73. 4) доповнити Закон статтею 13-1 такого змісту:
 
74. «Стаття 13-1. Джерела покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги на догляд
 
75. Виплата державної соціальної допомоги на догляд і покриття витрат на їх доставку здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.».
 
76. 6. У Законі України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243 із наступними змінами):
 
77. 1) у статті 14:
 
78. частину першу доповнити пунктом 9 такого змісту:
 
79. «9) непрацюючі працездатні особи з числа членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.»;
 
80. абзац перший частини другої після слів «Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» доповнити словами і цифрою «, та осіб, зазначених у пункті 9 частини першої цієї статті»;
 
81. 2) частину другу статті 24 доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
82. «7) активізація та інтеграція на ринок праці непрацюючих працездатних осіб з числа членів малозабезпечених сімей.».
 
83. ІІ. Прикінцеві положення
 
84. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2020 року, крім підпункту 4 пункту 4 та пункту 5, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.
 
85. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
86. внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
 
87. привести власні рішення у відповідність із цим Законом;
 
88. забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону.
 
89. Голова Верховної Ради України