Кількість абзаців - 477 Розмітка (ліва колонка)


Про місто Київ - столицю України(з врахуванням зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України від 24.04.2020 відповідно до частини другої статті 117 та частини шостої статті 118 Регламенту Верховної Ради України) (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про місто Київ — столицю України
 
2. Визнаючи Київ – столицю України:
 
3.

 
4.

 
5. містом вільних людей, де гарантується повага до гідності, свободи, власності та самореалізації кожного;
 
6. політичним, адміністративним, економічним, освітнім та науковим центром України;
 
7. історичним, культурним та духовним центром територій України – Русі, носієм і символом тисячолітньої традиції державотворення, національної ідентичності, демократичних засад та європейської культури;
 
8. глобальним містом, яке відіграє особливу роль в Європейському регіоні;
 
9. рушійною силою для формування збалансованого, сталого та комплексного розвитку міст України з урахуванням інтересів нинішніх і прийдешніх поколінь;
 
10. Верховна рада України приймає Закон України «Про місто Київ – столицю України» для формування правових засад його життєдіяльності.
 
11. РОЗДІЛ І
 
12. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
13. Стаття 1. Спеціальний статус Києва
 
14. 1. Спеціальний статус Києва визначається Конституцією України, цим Законом, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і полягає у здійсненні ним функцій міста та столиці України.
 
15. 2. Положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та інших законів України застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
16. Стаття 2. Місто Київ – столиця України
 
17. 1. Місто Київ є столицею України відповідно до Конституції України.
 
18. 2. Місто Київ як столиця України є:
 
19. 1) політичним та адміністративним центром держави;
 
20. 2) місцем розташування Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, окремих центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади.
 
21. Стаття 3. Реалізація столичних функцій міста Києва
 
22. 1. Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади в місті Києві, в межах повноважень, визначених законами України, забезпечують створення належних умов для діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій в Україні, місцем розташування яких визначено місто Київ, в тому числі пов’язаних з їх розміщенням та функціонуванням.
 
23. 2. Держава надає органам місцевого самоврядування міста Києва окремі повноваження органів виконавчої влади та фінансує у повному обсязі їх виконання відповідно до частини 3 статті 143 Конституції України.
 
24. 3. Територіальній громаді міста Києва в установленому законом порядку за поданням Київської міської ради компенсуються витрати, а також збитки, завдані їй під час проведення заходів загальнодержавного та міжнародного характеру, а так само шкода, завдана в разі виникнення надзвичайних ситуацій з вини суб’єктів, підпорядкованих органам державної влади.
 
25. 4. Рішення органів державної влади, які тягнуть за собою додаткові видатки органів місцевого самоврядування міста Києва, обов’язково супроводжуються передачею їм необхідних для цього матеріальних та фінансових ресурсів. Зазначені рішення виконуються органами місцевого самоврядування міста Києва в межах переданих матеріальних та фінансових ресурсів.
 
26. Стаття 4. Адміністративно–територіальний устрій Києва
 
27. 1. Місто Київ є адміністративно–територіальною одиницею.
 
28. 2. Систему адміністративно–територіального устрою міста Києва складає десять районів в місті Києві.
 
29. 3. Межі міста Києва встановлюються Верховною Радою України за поданням Кабінету міністрів України відповідно до пропозиції Київської міської ради.
 
30. 4. Рішення про створення, найменування, перетворення, ліквідацію та встановлення меж районів у місті Києві приймається Київською міською радою з урахуванням історичних, культурних, соціально–економічних, природних та інших особливостей цих територій, зокрема:
 
31. 1) кількості мешканців;
 
32. 2) природних утворень (річки, озера, гори, яри тощо), крайніх меж вулично–дорожньої системи (вулиці, провулки, проспекти, площі) ;
 
33. 3) планувальної структури міської території та типології забудови, яка притаманна місту або його частині (морфології забудови);
 
34. 4) наявності територій розвитку;
 
35. 5) фінансової перспективності (спроможності) такої території.
 
36. 5. У разі наявності відповідних районних у місті Києві рад, рішення Київської міської ради про встановлення меж районів в місті Києві приймається за їх поданням.
 
37. Стаття 5. Особливості бюджету міста Києва
 
38. 1. Формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються територіальною громадою міста Києва через органи місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, здійснюються відповідно до бюджету міста Києва та бюджетів районів у місті Києві, затверджених в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
 
39. Стаття 6. Організація міського життя на засадах сталого розвитку
 
40. 1. Організація міського життя здійснюється органами місцевого самоврядування на засадах сталого розвитку відповідно до Конституції та законів України.
 
41. 2. Принципи організації міського життя ґрунтуються на засадах Європейської хартії місцевого самоврядування, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2016 року «Нова програма розвитку міст (Наbіtаt ІІІ)», Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2015 року «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року», інших міжнародних документів та досвіду.
 
42. 3. Організовуючи міське життя, органи місцевого самоврядування міста Києва керуються такими принципами:
 
43. 1) залучення громадян до суспільного життя, сприяючи співпричетності та відповідальності всіх мешканців міста і приділення першочергової уваги для створення та належного утримання відкритих, доступних, екологічно чистих громадських просторів, які є сприятливими для людини, посилення соціальної взаємодії та взаємодії між поколіннями;
 
44. 2) забезпечення форм культурного самовиявлення та участі у політичному житті, а також сприяння соціальній згуртованості, інтеграції та безпеці в мирний та плюралістичній спільноті, де забезпечуються потреби всіх мешканців та визнаються особливі потреби вразливих груп населення;
 
45. 3) забезпечення гендерної рівності шляхом гарантування повної та ефективної участі й рівних прав жінок та чоловіків на всіх рівнях прийняття рішень, забезпечення гідною роботою та рівною оплатою за рівну працю або працю рівної цінності, убезпечення від усіх форм дискримінації, насильства в приватних та громадських місцях;
 
46. 4) створення умов для вирішення проблем та використання можливостей для сталого економічного розвитку;
 
47. 5) створення інвестиційно привабливого клімату з урахуванням особливих потреб територіальної громади міста Києва;
 
48. 6) приділення особливої уваги викоріненню будь–яких форм дискримінації;
 
49. 7) вжиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних та техногенних лих, підвищення рівня адаптації до кліматичних змін, підвищення життєстійкості та укріплення здатності реагувати на стихійні та антропогенні лиха;
 
50. 8) забезпечення захист, збереження, відновлення та формування екосистем, водних ресурсів, природних місць проживання та біорозмаїття, забезпечує зведення до мінімуму антропогенного впливу на природне середовище;
 
51. 9) забезпечення непорушності права власності, боротьби з проявами корупції, захисту конкуренції;
 
52. 10) сприяння забезпеченню повної та продуктивної зайнятості та гідної роботи для всіх;
 
53. 11) впровадження енергоефективності та стимулювання використання альтернативних джерел енергії.
 
54. 4. Діяльність органів місцевого самоврядування у місті Києві спрямовується на створення умов для реалізації наступних цілей:
 
55. 1) безпека в місті;
 
56. 2) повага до всіх людей незалежно від раси, віку, статі, матеріального становища, стану здоров?я та інших ознак;
 
57. 3) забезпеченість громадських просторів озелененням, затінок, питною водою, санітарною інфраструктурою;
 
58. 4) добра зв'язаність міського довкілля, безбар?єрність міського простору;
 
59. 5) безперешкодний доступ до громадських будівель, споруд, природних об'єктів та територій, а також лісів та водних об’єктів;
 
60. 6) комфортне, безпечне та безбар’єрне пересування містом з наступною пріоритизацією засобів пересування: а) пішохідний рух; б) велосипедний та рух не механічним транспортом; в) рух громадським транспортом; г) рух механічним транспортним засобам;
 
61. 7) рівний доступ до системи громадського транспорту;
 
62. 8) безпечне довкілля, чисте повітря та вода;
 
63. 9) безпосередня участь мешканців, у формах, встановлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», при вирішенні питань місцевого значення щодо розвитку міста;
 
64. 10) рівність доступу до соціальної інфраструктури;
 
65. 11) можливість отримати притулок всім вразливим групам мешканців;
 
66. 5. Для забезпечення сталого розвитку визначаються особливо цінні території та об'єкти з огляду на їх історико–культурний, природний, архітектурний, археологічний, мистецький та суспільний статус та потенціал. Захист, збереження, підтримка та розвиток цих територій та об’єктів може визначатись територіальною громадою міста Києва як загальна суспільна потреба.
 
67. 6. Особливо цінні території та об’єкти, межі та режими їх використання визначаються Статутом територіальної громади міста Києва.
 
68. Стаття 7. Повага до культурної спадщини і її збереження
 
69. 1. Об’єкти культурної спадщини визнаються особливою цінністю міста Києва. Повага, охорона і збереження об’єктів культурної спадщини є обов'язком кожного.
 
70. 2. З метою збереження об’єктів культурної спадщини Київська міська рада в установленому Законом порядку визначає зони історичних ареалів міста, встановлює їх межі та режими використання.
 
71. 3. Будь–яке нове будівництво або реконструкція зі зміною техніко–економічних показників більше ніж на 30% в історичному ареалі міста Києва здійснюється за проектами, визнаними найкращими за результатами архітектурних конкурсів, проведених в установленому законодавством порядку.
 
72. 4. Проекти пристосування об'єктів культурної спадщини до сучасних потреб підлягають обов’язковому фаховому та громадському обговоренню, порядок яких встановлюється Статутом територіальної громади міста Києва.
 
73. 5. Територіальна громада міста Києва, через органи місцевого самоврядування, вживає заходи щодо збереження об'єктів культурної спадщини, стосовно яких порушуються вимоги пам'яткоохоронного законодавства, шляхом викупу або примусового відчуження на користь територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому законом.
 
74. 6. При формуванні бюджету міста Києва передбачаються обов’язкові видатки на збереження міської культурної спадщини та природно-заповідного фонду.
 
75. Стаття 8. Взаємодія територіальної громади міста Києва та територіальних громад населених пунктів Київської області.
 
76. 1. Територіальна громада міста Києва та територіальні громади населених пунктів Київської області, в тому числі об’єднані територіальні громади, формують свої взаємовідносини на договірних, компенсаційних та інших засадах, визначених законами України.
 
77. 2. Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади міста Києва в межах своєї компетенції, встановленої законами України, реалізують разом з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування Київської області спільні проекти, цільові програми розвитку, заходи з охорони довкілля, плани використання трудових ресурсів, будівництво автомобільних шляхів, систем зв’язку, об’єктів інженерно-комунального призначення тощо.
 
78. Стаття 9. Статут територіальної громади міста Києва
 
79. 1. З метою врахування особливостей функціонування міста Києва, Київська міська рада затверджує Статут територіальної громади міста Києва, який підлягає реєстрації у порядку, встановленому законом.
 
80. 2. Ініціювати розробку Статуту або змін до нього можуть:
 
81. 1) не менше 20 тисяч членів територіальної громади міста Києва з правом голосу шляхом зібрання підписів під петицією;
 
82. 2) не менше третини депутатів від загального складу Київської міської ради;
 
83. 3) Київський міський голова;
 
84. 4) не менше третини від районних у місті Києві рад.
 
85. 3. Рішення про затвердження Статуту або зміни до нього приймається Київською міською радою, за умови попереднього прийняття відповідних рішень більшістю районних в місті Києві рад.
 
86. Стаття 10. Символіка міста Києва, районів у місті Києві
 
87. 1. Територіальна громада міста Києва має власну символіку: герб, гімн та прапор, іншу символіку. Районні у місті Києві ради можуть мати вимпел та герб, які затверджуються рішенням Київської міської ради за поданням районної в місті Києві адміністрації.
 
88. 2. Зміст, опис, зображення, порядок використання символіки визначаються Положеннями про символіку, які затверджується Київською міською радою та районними в місті Києві радами відповідно.
 
89. Стаття 11. Почесні звання у місті Києві
 
90. 1. З метою відродження та підтримки видатних традицій благодійності, меценатства та корисної діяльності в інтересах громади і міста, Київський міський голова може присвоїти звання «Почесний громадянин Києва» та вручити такій особі символічні ключі від міста Києва.
 
91. 2. Почесним громадянином Києва може стати будь–яка особа, яка має визначні заслуги перед громадою міста Києва у розвитку економіки, науки, освіти, культури, архітектури, мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, бізнесі та інвестиціях, в благодійній, гуманістичній і громадській діяльності.
 
92. 3. Звання «Почесний громадянин Києва» присвоюється прижиттєво та зберігається довічно.
 
93. 4. З метою зміцнення міжнародного авторитету та міжнародних зв'язків міста Києва, розвитку політичної, економічної, культурної, наукової тощо співпраці з містами–побратимами Києва та іншими іноземними містами Київський міський голова може присвоїти звання «Амбасадор Києва».
 
94. 5. Амбасадором Києва може стати будь–яка відома особистість або визначна постать, яка задекларувала бажання та висловила публічне зобов’язання присвячувати свій час адвокації інтересів міста Києва за кордоном.
 
95. 6. Амбасадор Києва завдяки своїй особистій репутації або професійним досягненням здійснює адвокаційну діяльність в обумовленій сфері шляхом привернення уваги іноземних громад та органів місцевого самоврядування до інтересів міста Києва і спрямовує свої зусилля на їх реалізацію.
 
96. 7. Амбасадор Києва здійснює свою діяльність на добровільних та безоплатних засадах. Звання «Амбасадор Києва» присвоюється на термін до двох років з можливістю поновлення.
 
97. 8. Амбасадор Києва може припинити свою діяльність шляхом добровільного складення повноважень. Київський міський голова має право позбавити особу звання «Амбасадор Києва» у випадку, якщо така особа не виконує взятих на себе публічно зобов’язань.
 
98. 9. Порядок присвоєння звань у місті Києві, а також форми їх вшанування визначаються Статутом територіальної громади міста Києва.
 
99. 10. За рішенням Київської міської ради можуть встановлюватися інші почесні звання у місті Києві.
 
100. РОЗДІЛ ІІ
 
101. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ КИЄВІ
 
102. Стаття 12. Здійснення місцевого самоврядування в місті Києві
 
103. 1. Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальними громадами міста та районів в місті Києві як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
 
104. 2. Система місцевого самоврядування у місті Києві включає:
 
105. територіальну громаду міста Києва;
 
106. Київського міського голову;
 
107. Київську міську раду;
 
108. Київський магістрат;
 
109. територіальні громади районів у місті Києві;
 
110. районні у місті Києві ради;
 
111. районні у місті Києві адміністрації;
 
112. органи самоорганізації населення.
 
113. 3. Київська міська рада, Київський магістрат та районні у місті Києві ради є окремими юридичними особами.
 
114. Стаття 13. Київський міський голова та його заступники
 
115. 1. Київський міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Києва.
 
116. 2. Київський міський голова очолює виконавчий орган Київської міської ради – Київський магістрат та головує на засіданнях Київської міської ради.
 
117. 3. Київський міський голова підзвітний, підконтрольний і відповідальний перед територіальною громадою міста Києва, підзвітний та відповідальний перед Київською міською радою, а з питань здійснення Київським магістратом повноважень органів виконавчої влади - підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
 
118. 4. Київський міський голова має заступника Київського міського голови з питань фінансів, заступника Київського міського голови - Головного архітектора, заступника Київського міського голови - Керуючого справами Київського магістрату, інших заступників та визначає сфери їх повноважень з урахуванням положень цього Закону.
 
119. 5. Заступники Київського міського голови можуть виконувати окремі повноваження Київського міського голови, як голови Київського магістрату, на підставі відповідного розпорядження Київського міського голови.
 
120. Стаття 14. Повноваження Київського міського голови
 
121. 1. Повноваження Київського міського голови визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
122. 2. Київський міський голова має такі повноваження:
 
123. 1) вносити на розгляд Київської міської ради проекти рішень;
 
124. 2) видавати організаційно–розпорядчі документи (розпорядження, доручення тощо);
 
125. 3) створювати тимчасові або постійні дорадчі органи Київського міського голови;
 
126. 4) за погодженням Київської міської ради призначати та звільняти заступників Київського міського голови;
 
127. 5) призначати керівників структурних підрозділів Київського магістрату;
 
128. 6) організовувати взаємодію Київського магістрату та районних у місті Києві адміністрацій та забезпечувати інформаційний обмін між ними;
 
129. 7) за рішенням Київської міської ради укладати договір про взаємодію від імені територіальної громади міста Києва з територіальними громадами суміжних із містом Києвом сіл, селищ, міст, які мають інтенсивні функціональні, транспортні, економічні, трудові та соціальні зв’язки із містом Києвом, у порядку, визначеному законами України;
 
130. 8) вносити на розгляд Київської міської ради проекти рішень, підготовлених на основі електронних петицій, які набрали необхідну кількість голосів на свою підтримку протягом встановленого строку та відносяться до сфери повноважень Київської міської ради;
 
131. 9) розглядати електронні петиції, які набрали необхідну кількість голосів на свою підтримку протягом встановленого строку та відносяться до сфери повноважень Київського міського голови, та за результатами розгляду вживати необхідні заходи;
 
132. 10) брати участь у підготовці та обговоренні проектів законів, постанов, інших актів Верховної Ради України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, що стосуються міста Києва;
 
133. 11) брати участь у вирішенні питань щодо проведення у місті Києві заходів загальнодержавного та міжнародного характеру;
 
134. 12) брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються міста Києва;
 
135. 13) вносити на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань, що стосуються міста Києва;
 
136. 14) вносити до відповідних органів виконавчої влади пропозиції щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва та (або) районів у місті Києві підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій;
 
137. 15) одержувати інформацію щодо діяльності всіх підприємств, установ та організацій на території міста, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, в частині, що стосується міста Києва та впливає на інтереси територіальної громади міста Києва у порядку встановленому законом;
 
138. 16) ініціювати укладення та підписувати міжнародні договори, що стосуються міста;
 
139. 17) підписувати рішення Київської міської ради у випадках, передбачених цим Законом;
 
140. 18) скликати чергові та позачергові пленарні засідання Київської міської ради;
 
141. 19) організовувати взаємодію Київської міської ради та районних у місті Києві рад та забезпечувати інформаційний обмін між ними;
 
142. 20) здійснювати інші повноваження, визначені цим Законом.
 
143. Стаття 15. Київська міська рада
 
144. 1. Київська міська рада є представницьким органом територіальної громади міста Києва.
 
145. 2. Загальний склад Київської міської ради становить вісімдесят депутатів.
 
146. 3. Київська міська рада приймає рішення в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
147. 4. Рішення Київської міської ради є обов’язковими відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
 
148. Стаття 16. Секретар Київської міської ради
 
149. Секретар Київської міської ради здійснює свої повноваження у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням особливостей, встановлених Регламентом Київської міської ради.
 
150. Стаття 17. Колегія Київської міської ради
 
151. 1. Київська міська рада утворює колегію. Колегія Київської міської ради є дорадчим органом, який формує порядок денний пленарного засідання Київської міської ради. Колегія Київської міської ради здійснює свої повноваження у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
 
152. 2. До складу Колегії Київської міської ради входять Київський міський голова, голова районної у місті ради чи перший заступник, секретар Київської міської ради, голови постійних комісій, уповноважені представники депутатських груп і фракцій Київської міської ради.
 
153. 3. Колегія Київської міської ради діє на підставі відповідного Положення, яке затверджується Київською міською радою.
 
154. 4. Рішення Колегії Київської міської ради повинні бути враховані при формуванні порядку денного.
 
155. Стаття 18. Скликання пленарних засідань Київської міської ради
 
156. 1. Порядок скликання чергових та позачергових пленарних засідань Київської міської ради встановлюється Законом України «Про місцеве самоврядування» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
157. 2. Одна третина від загального складу депутатів Київської міської ради має право вимагати скликання позачергового пленарного засідання Київської міської ради. У випадку невиконання такої вимоги протягом десяти календарних днів одна третина депутатів має право самостійно скликати і провести позачергове пленарне засідання Київської міської ради.
 
158. 3. У випадку відсутності на позачерговому пленарному засіданні Київської міської ради Київського міського голови, секретаря Київської міської ради, депутати Київської міської ради обирають головуючого на позачерговому пленарному засіданні з числа присутніх депутатів, який веде засідання, підписує протокол позачергового пленарного засідання, прийняті на позачерговому пленарному засіданні рішення.
 
159. Стаття 19. Пленарні засідання Київської міської ради
 
160. 1. Пленарні засідання Київської міської ради відбуваються у приміщенні, визначеному регламентом Київської міської ради.
 
161. 2. У приміщенні, де проводяться пленарні засідання Київської міської ради, під час їх проведення, крім депутатів Київської міської ради та Київського міського голови, можуть бути присутніми голови районних у місті Києві рад, заступники Київського міського голови та керівники структурних підрозділів Київського магістрату, голова Київської міської державної адміністрації. Також забезпечується право кожного бути присутнім на пленарних засіданнях Київської міської ради, крім випадків, передбачених законодавством.
 
162. Стаття 20. Регламент Київської міської ради
 
163. 1. Регламент Київської міської ради приймається депутатами Київської міської ради більшістю від загального складу ради та визначає:
 
164. 1) порядок прийняття рішень Київської міської ради;
 
165. 2) спосіб формування календарного плану сесії, порядку денного пленарного засідання та порядку проведення пленарних засідань Київської міської ради;
 
166. 3) засади утворення депутатських груп та фракцій Київської міської ради;
 
167. 4) організацію роботи комісій Київської міської ради;
 
168. 5) вимоги стосовно оформлення проектів актів Київської міської ради та супровідних документів;
 
169. 6) інші питання, визначені цим Законом.
 
170. Стаття 21. Право внесення проектів рішень Київської міської ради
 
171. 1. Право вносити проекти рішень Київської міської ради мають депутати Київської міської ради, Київський міський голова (або його заступники у разі делегування їм таких повноважень Київським міським головою), районні ради.
 
172. 2. Виключне право внесення проектів рішень Київської міської ради про бюджет міста Києва та зміни до нього має Київський міський голова.
 
173. Стаття 22. Рішення Київської міської ради
 
174. 1. Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає рішення.
 
175. 2. Київський міський голова підписує рішення Київської міської ради протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
 
176. 3. Рішення Київської міської ради набирає чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
 
177. 4. Рішення Київської міської ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено Київським міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження Київського міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
 
178. 5. У разі якщо Київський міський голова протягом встановленого цим Законом строку не підписав рішення Київської міської ради, воно підписується секретарем Київської міської ради та офіційно оприлюднюється секретаріатом Київської міської ради.
 
179. Стаття 23. Депутат Київської міської ради
 
180. 1. Депутат Київської міської ради бере участь у роботі Київської міської ради на постійній основі та є посадовою особою органу місцевого самоврядування – Київської міської ради.
 
181. 2. Депутат Київської міської ради повинен працювати у одній із постійних комісій Київської міської ради.
 
182. 3. Депутат Київської міської ради може мати помічників–консультантів, статус яких визначається окремим положенням, що затверджується Київською міською радою.
 
183. 4. Київська міська рада приймає рішення про дострокове припинення повноважень депутата Київської міської ради за умови його відсутності протягом шести місяців більш ніж на половині пленарних засідань Київської міської ради.
 
184. 5. Повноваження депутата Київської міської ради припиняються також в порядку та з підстав передбачених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».
 
185. Стаття 24. Вимоги щодо несумісності до депутатів Київської міської ради
 
186. 1. На депутатів Київської міської ради поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
 
187. Стаття 25. Київський магістрат
 
188. 1. Київський магістрат створюється Київською міською радою та є її виконавчим органом.
 
189. 2. Київський магістрат у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також рішеннями Київської міської ради та розпорядженнями Київського міського голови.
 
190. 3. Київський магістрат бере участь у виконанні державних програм на території міста Києва в порядку, визначеному частиною 3 статті 143 Конституції України.
 
191. 4. Структура Київського магістрату затверджується Київською міською радою за поданням Київського міського голови.
 
192. 5. Посадові особи Київського магістрату приймаються на службу за контрактом, за винятком осіб, які відносяться до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування.
 
193. Стаття 26. Заступник Київського міського голови з питань фінансів
 
194. 1. Заступник Київського міського голови з питань фінансів виконує свої повноваження на постійній основі в структурі Київського магістрату.
 
195. 2. Повноваження Заступника Київського міського голови з питань фінансів:
 
196. 1) забезпечує реалізацію бюджетної, фінансової та економічної політики міста Києва;
 
197. 2) спрямовує діяльність та координує взаємодію структурних підрозділів Київського магістрату з питань бюджетування, фінансів, економіки, бухгалтерського та податкового обліку.
 
198. Стаття 27. Керуючий справами Київського магістрату
 
199. 1. Керуючий справами виконує свої повноваження на постійній основі в структурі Київського магістрату та обіймає посаду заступника Київського міського голови.
 
200. 2. Керуючий справами координує та спрямовує діяльність Київського магістрату та його посадових осіб.
 
201. Стаття 28. Статус Головного архітектора
 
202. 1. Головний архітектор виконує свої повноваження на постійній основі в структурі Київського магістрату та обіймає посаду заступника Київського міського голови.
 
203. 2. Головний архітектор очолює структурний підрозділ, який створюється в структурі Київського магістрату та відповідає за розробку міської політики у сфері містобудування та архітектури відповідно до статті 29 цього Закону.
 
204. 3. Головному архітектору не може бути підпорядкований структурний підрозділ, який є відповідальним за реалізацію міської політики у сфері містобудування та архітектури міста Києва.
 
205. 4. Формування міської політики у сфері містобудування та архітектури здійснюється за рахунок бюджету міста Києва.
 
206. Стаття 29. Повноваження Головного архітектора
 
207. 1. Головний архітектор здійснює такі повноваження:
 
208. 1) забезпечує розробку міської політики в сфері містобудування та архітектури на території міста;
 
209. 2) забезпечує розробку, рецензування містобудівної документації, просторових секторальних (галузевих) концепцій, правил забудови міста;
 
210. 3) організовує проведення архітектурних, містобудівних, мистецьких конкурсів, в тому числі концепцій транспортних рішень;
 
211. 4) забезпечує розвиток, адміністрування містобудівного кадастра міста, містобудівного моніторингу відповідно до правил забудови міста;
 
212. 5) погоджує містобудівну документацію відповідно до правил забудови міста;
 
213. 6) погоджує проектні рішення об’єктів будівництва в історичних ареалах, площ, парків скверів, бульварів, набережних, крім проектів, визначених за результатами конкурсів.
 
214. Стаття 30. Порядок призначення Головного архітектора
 
215. Головний архітектор призначається Київським міським головою за результатом конкурсу відповідно до Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради.
 
216. Стаття 31. Керівники структурних підрозділів Київського магістрату
 
217. 1. Керівники структурних підрозділів Київського магістрату очолюють відповідні підрозділи і несуть відповідальність перед Київським міським головою за не виконання чи неналежне виконання покладених на ці підрозділи завдань.
 
218. 2. Керівники структурних підрозділів Київського магістрату призначаються на посаду та звільняються з посади Київським міським головою.
 
219. Стаття 32. Районна в місті Києві рада
 
220. 1. Районна в місті Києві рада є представницьким органом територіальної громади району в місті Києві, який створюється та ліквідується рішенням Київської міської ради.
 
221. 2. Загальний склад районної в місті Києві ради становить двадцять депутатів.
 
222. Стаття 33. Особливості повноважень районних у місті Києві рад
 
223. Обсяг і межі повноважень районних у місті Києві рад визначається Київською міською радою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
224. Стаття 34. Виконавчий орган районної у місті Києві ради
 
225. 1. Виконавчим органом районної у місті Києві ради є районна у місті Києві адміністрація.
 
226. 2. Районну в місті Києві адміністрацію очолює голова, який призначається районною у місті Києві радою за результатами відкритого конкурсу.
 
227. 3. Конкурс на посаду голови районної в місті Києві адміністрації оголошується районною в місті Києві радою протягом перших семи днів роботи відповідної ради. Результати конкурсу мають бути оголошені протягом шістдесяти днів з дати оголошення конкурсу.
 
228. 4. Якщо протягом десяти днів після оголошення результатів конкурсу жодний кандидат не буде призначений на посаду голови районної в місті Києві адміністрації, Київський міський голова призначає виконуючого обов’язки голови районної в місті Києві адміністрації .
 
229. 5. Голова районної в місті Києві адміністрації призначається на посаду за контрактом строком на два роки.
 
230. 6. Районна в місті Києві адміністрація щорічно звітує перед районною в місті Києві радою.
 
231. 7. Типове положення про районну в місті Києві адміністрацію та примірний перелік її структурних підрозділів затверджуються Київською міською радою.
 
232. 8. Повноваження районної в місті Києві адміністрації визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
 
233. 9. Районні в місті Києві адміністрації взаємодіють з Київським магістратом, забезпечуючи постійну комунікацію та інформаційний обмін.
 
234. РОЗДІЛ ІІІ
 
235. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
 
236. Стаття 35. Органи державної виконавчої влади у місті Києві
 
237. 1. Київська міська державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
 
238. 2. Київську міську державну адміністрацію очолює голова, який призначається на посаду і звільняється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.
 
239. Стаття 36. Повноваження Київської міської державної адміністрації
 
240. 1. Повноваження Київської міської державної адміністрації визначаються Конституцією та законами України.
 
241. 2. Київська міська державна адміністрація на території міста Києва відповідно до частини 3 статті 143 Конституції України, надає Київському магістрату повноваження, визначені Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та іншими законами, за виключенням наступних повноважень:
 
242. 1) забезпечення виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
 
243. 2) забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян в межах міста Києва;
 
244. 3) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
 
245. 4) координування діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади;
 
246. 5) забезпечення взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування;
 
247. 6) здійснення нагляду за додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування;
 
248. 7) спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації.
 
249. 3. Голова Київської міської державної адміністрації має право:
 
250. 1) бути присутнім та виступати на засіданнях органів місцевого самоврядування;
 
251. 2) звертатися та одержувати від компетентних органів, установ та організацій усіх форм власності необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень;
 
252. 3) розглядати звернення (заяви, скарги тощо) з мотивів невідповідності актів органів місцевого самоврядування Конституції чи законам України;
 
253. 4) звертатися до органів місцевого самоврядування з приписами про скасування чи приведення рішень органів самоврядування у відповідність до Конституції України та Законів України;
 
254. 5) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи щодо оскарження актів органів місцевого самоврядування, що розглядаються цими судами;
 
255. 6) зупиняти рішення органів місцевого самоврядування шляхом внесення протесту у зв’язку із їх невідповідністю Конституції та/або законам України із наступним їх оскарженням до суду, крім актів індивідуальної дії у порядку, встановленому цим Законом;
 
256. 7) представляти Київську місцеву державну адміністрацію у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування;
 
257. 8) в межах затвердженого фінансування виступати розпорядником коштів міської державної адміністрації, використовуючи їх лише за цільовим призначенням;
 
258. 9) призначати на посади та звільняти з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів Київської місцевої державної адміністрації;
 
259. 10) у межах здійснення своїх повноважень створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначати їх завдання, функції та персональний склад;
 
260. 11) вживати інші заходи, що необхідні для виконання покладених на Київську місцеву державну адміністрацію завдань.
 
261. 4. На виконання своїх повноважень голова Київської міської державної адміністрації видає накази, розпорядження, приписи та протести.
 
262. Стаття 37. Порядок забезпечення головою Київської міської державної адміністрації дотримання у місті Києві Конституції та законів України
 
263. 1. Голова Київської міської державної адміністрації може здійснити перевірку актів органів місцевого самоврядування міста Києва, крім індивідуальних актів, на предмет їх відповідності Конституції та (або) законам України.
 
264. 2. У випадку, якщо рішення органів місцевого самоврядування міста Києва містять ознаки невідповідності Конституції та (або) законам України, голова Київської міської державної адміністрації видає припис та (або) протест.
 
265. 3. Припис голови Київської міської державної адміністрації є письмовою вимогою до органів місцевого самоврядування привести у відповідність до Конституції України та (або) законів України свої рішення, та є обов’язковим для розгляду.
 
266. 4. Припис голови Київської міської державної адміністрації повинен містити строк для його розгляду, що не може бути меншим ніж 20 робочих днів. Про результати розгляду припису голови Київської міської державної адміністрації повідомляється у десятиденний строк з дня закінчення строків на його розгляд.
 
267. 5. Протест голови Київської міської державної адміністрації є письмовим документом, яким зупиняється дія акта органу місцевого самоврядування, окрім індивідуального акта, з підстав його невідповідності Конституції та (або) законам України. Протест повинен містити посилання на конкретні норми, які було порушено, порушують, чи будуть порушені актом органу місцевого самоврядування.
 
268. 6. Протест голови Київської міської державної адміністрації зупиняє дію акта органу місцевого самоврядування не раніше його офіційного оприлюднення.
 
269. 7. Опротестований акт органу місцевого самоврядування відновлює свою дію на п’ятий робочий день з дати зупинення, крім випадків зупинення його дії судом.
 
270. 8. Голова Київської міської державної адміністрації не пізніше наступного дня за днем винесення протесту звертається до суду з позовом про скасування зазначеного акта.
 
271. 9. Зупинення дії акта посадової особи чи органу місцевого самоврядування має наслідком одночасне зупинення будь–яких дій, спрямованих на державну реєстрацію такого акта, а також його реалізацію, впровадження, виконання або здійснення будь–яких, визначених цим актом повноважень.
 
272. 10. Повторне опротестування одного і того ж акту органу місцевого самоврядування забороняється.
 
273. 11. Керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов’язані в десятиденний термін надавати на вимогу голови Київської міської державної адміністрації необхідну інформацію в межах, визначених законом.
 
274. РОЗДІЛ ІV
 
275. СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В МІСТІ КИЄВІ.
 
276. СТРАТЕГІЧНІ ДОКУМЕНТИ З РОЗВИТКУ МІСТА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ МІСТА
 
277. Стаття 38. Мета та напрямки стратегічного планування у місті Києві
 
278. 1. Метою стратегічного планування у місті Києві є сталий розвиток міста для забезпечення високого рівня економічного та соціального розвитку громади.
 
279. 2. Сталий розвиток міста є загальним процесом розвитку міста, який передбачає баланс між задоволенням сучасних потреб територіальної громади міста і захистом інтересів її майбутніх поколінь, включаючи потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
 
280. 3. Напрямами стратегічного планування в місті Києві є:
 
281. 1) створення та реалізація житлової програми для забезпечення мешканців міста житлом;
 
282. 2) розвиток соціальної інфраструктури міста;
 
283. 3) створення та утримання громадських просторів;
 
284. 4) модернізація мереж інфраструктури і підвищення їхньої енергоефективності;
 
285. 5) покращення мобільності, розвиток пішохідної, велосипедної інфраструктури та системи громадського транспорту;
 
286. 6) збереження та охорона культурної спадщини;
 
287. 7) збереження та розвиток об’єктів природно–заповідного фонду;
 
288. 8) активна політика інновації та освіти.
 
289. Стаття 39. Принципи стратегічного планування в місті Києві
 
290. 1. Стратегічне планування в місті Києві ґрунтується на принципах сталого розвитку:
 
291. 1) баланс між короткостроковими потребами громади міста та довгостроковими цілями розвитку;
 
292. 2) гнучкість стратегічного планування відповідно до змін соціально–економічних умов у місті;
 
293. 3) постійний моніторинг життєдіяльності міста, оцінка та оптимізація прийнятих планів та вжитих заходів із їх реалізації;
 
294. 4) реалістичність із точки зору фінансової спроможності реалізації стратегічних планів;
 
295. 5) інтегрованість та узгодженість стратегічних планів та стратегічної документації міста Києва;
 
296. 6) партнерство з суміжними територіями та населеними пунктами для досягнення економічно та екологічно вигідних рішень;
 
297. 7) обов’язковість проведення громадських обговорень та громадських слухань розроблених в установленому порядку проектів стратегічних документів з розвитку міста та містобудівної документації.
 
298. Стаття 40. Стратегічні документи з розвитку міста Києва
 
299. 1. Стратегічними документами з розвитку міста Києва є:
 
300. 1) Стратегія сталого розвитку міста Києва;
 
301. 2) Концепція інтегрованого розвитку району в місті Києві;
 
302. 3) Секторальні (галузеві) концепції в певній сфері міського життя;
 
303. 4) Містобудівна документація міста Києва:
а) Генеральний план міста Києва;
б) зонінг міста Києва; в)детальні плани територій.
 
304. 5) Правила забудови міста Києва;
 
305. 6) Програми економічного і соціального розвитку міста Києва та районів у місті Києві.
 
306. 2. Особливості розробки, затвердження та оновлення Стратегічних документів з розвитку міста Києва затверджується Київською міською радою.
 
307. 3. Стратегічні документи з розвитку міста Києва затверджуються Київською міською радою, окрім детального плану територій, що затверджується районними у місті Києві радами.
 
308. Стаття 41. Містобудівний кадастр
 
309. 1. Містобудівний кадастр міста Києва — міська геоінформаційна система зберігання та використання геопросторових даних про територію міста.
 
310. 2. Дані містобудівного моніторингу в обов’язковому порядку вносяться до Містобудівного кадастру міста Києва.
 
311. 3. Матеріали Містобудівного кадастру міста Києва є публічною інформацією, крім інформації, доступ до якої обмежено законом.
 
312. 4. Власником та розпорядником Містобудівного кадастру міста Києва є територіальна громада Києва в особі Київської міської ради.
 
313. 5. Адміністратором цифрової бази даних Містобудівного кадастру міста Києва є Київський магістрат.
 
314. 6. Положення про Містобудівний кадастр міста Києва затверджується рішенням Київської міської ради та повинно містити інформацію про перелік даних, що є обов’язковими для надання всіма суб’єктами господарювання у сфері топографо–геодезичних вишукувань адміністратору цифрової бази даних Містобудівного кадастру міста Києва.
 
315. 7. Міська інформаційна система «Транспортна модель міста Києва» – геоінформаційна система зберігання та моделювання транспортних потоків, складова Містобудівного кадастру міста Києва, що використовується для підтримки у прийнятті управлінських рішень при стратегічному транспортному плануванні.
 
316. 8. Міська інформаційна система «Зелений кадастр міста Києва» – геоінформаційна система, складова Містобудівного кадастру міста Києва, яка містить дані про всю деревну рослинність міста та її стан.
 
317. 9. Єдина цифрова топографічна основа міста Києва – геоінформаційний ресурс, складова Містобудівного кадастру міста Києва, що формується та оновлюється за результатами топографо–геодезичних вишукувань контрольно–геодезичних знімань на постійній основі. Єдина цифрова топографічна основа міста Києва є основою для розробки містобудівної документації, проектів землеустрою, проектної документації об’єктів будівництва. Всі суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність в сфері топографо–геодезичних вишукувань на території міста Києва повинні надавати результати топографо–геодезичних вишукувань та контрольно–геодезичних знімань по запроектованим об’єктам будівництва для формування інформаційних ресурсів Містобудівного кадастру.
 
318. РОЗДІЛ V.
 
319. МІСТО ЯК СЕРВІС
 
320. Стаття 42. Ратуша у районі міста Києва
 
321. 1. У кожному районі міста Києва за рішенням районної у місті Києві ради може створюватися Ратуша.
 
322. Ратуша – це окрема будівля, що є місцем розташування органів місцевого самоврядування відповідного району у місті Києві, інших органів, які їм підпорядковані.
 
323. 2. Ратуша є центром надання соціальних, адміністративних та інших послуг.
 
324. 3. З метою реалізації принципу єдиного вікна та наближення послуг до суб’єктів їх отримання в приміщенні Ратуші створюється можливість отримання більшості таких послуг незалежно від того, який адміністративний орган їх надає.
 
325. Органи влади та місцевого самоврядування, виконавці житлово–комунальних послуг зобов'язані брати участь у реалізації в Ратуші принципу єдиного вікна через направлення своїх працівників на виділені їм робочі місця та (або) опрацювання отриманих через Ратушу послуг та (або) документів.
 
326. 4. У Ратуші забезпечується можливість отримання послуг в електронній чи іншій формі за вибором суб’єкта звернення.
 
327. Надання адміністративних послуг в електронній формі здійснюється відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».
 
328. 5. Депутат районної у місті Києві ради здійснює особистий прийом мешканців відповідного району не менше, ніж один раз на тиждень, у будівлі Ратуші відповідного району у місті Києві, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».
 
329. Стаття 43. Міська електронна канцелярія
 
330. 1. Міська електронна канцелярія – це електронна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку визначеної рішенням Київської міської ради публічної інформації та актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та є розпорядниками інформації, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРІ).
 
331. 2. Принципами функціонування міської електронної канцелярії є внесення інформації у машинозчитуваному вигляді та обов’язковості реєстрації в міській електронній канцелярії усіх актів органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.
 
332. 3. Метою створення міської електронної канцелярії є забезпечення відкритості органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади та спрощення взаємодії територіальної громади міста Києва з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.
 
333. Стаття 44. Забезпечення діяльності та фінансування міської електронної канцелярії
 
334. 1. Київський магістрат забезпечує функціонування міської електронної канцелярії.
 
335. Структурний підрозділ Київського магістрату, що забезпечує функціонування міської електронної канцелярії, підпорядковується Керуючому справами Київського магістрату.
 
336. 2. Порядок ведення міської електронної канцелярії визначається Київською міською радою.
 
337. 3. Фінансування заходів щодо створення та функціонування міської електронної канцелярії здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Києва.
 
338. РОЗДІЛ VІ.
 
339. КОНТРОЛЬ, АУДИТ І МОНІТОРИНГ У МІСТІ КИЄВІ
 
340. Стаття 45. Принципи контролю, аудиту та моніторингу органами місцевого самоврядування в місті Києві
 
341. 1. Контроль, аудит та моніторинг органами місцевого самоврядування в місті Києві ґрунтуються на таких принципах:
 
342. 1) залучення громади міста та недержавних суб’єктів господарювання до здійснення контролю;
 
343. 2) зобов’язання постачання даних;
 
344. 3) доцільності та спрямованості витрачання коштів;
 
345. 4) нульової толерантності до незаконних забудов;
 
346. 5) відповідності діяльності ключовим показникам ефективності.
 
347. Стаття 46. Контрольно–ревізійні комісії Київської міської ради. Проведення аудиту
 
348. 1. Київська міська рада має право створювати контрольно–ревізійні комісії для поточної перевірки питань, які становлять суспільний інтерес. До складу контрольно–ревізійної комісії входять депутати Київської міської ради. До роботи контрольно–ревізійної комісії можуть бути залучені експерти з правом дорадчого голосу.
 
349. 2. Київська міська рада у січні місяці кожного року здійснює закупівлю послуг аудиту у зовнішніх постачальників у спосіб, що передбачений Законом України «Про публічні закупівлі» та цим Законом.
 
350. 3. Предметом аудиту можуть бути питання щодо:
 
351. 1) надходжень до міського бюджету Києва податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів;
 
352. 2) здійснення видатків міського бюджету Києва виконавчим органом Київської міської ради та виконавчими органами районних у місті Києві рад;
 
353. 3) управління об'єктами комунальної власності в частині, що стосується забезпечення відрахування (сплати) до міського бюджету Києва коштів, отриманих територіальною громадою як власником таких об'єктів, а також використання коштів міського бюджету Києва, спрямованих на відповідні об'єкти;
 
354. 4) здійснення державних закупівель органами місцевого самоврядування міста Києва;
 
355. 5) інших операцій, пов'язаних із надходженням коштів до міського бюджету Києва та їх використанням;
 
356. 6) показників ефективності діяльності посадових осіб виконавчих органів Київської міської ради.
 
357. 4. Результати зовнішнього аудиту підлягають опублікуванню на сайті Київської міської ради до першого червня поточного року.
 
358. 5. На підставі висновку зовнішньої аудиторської перевірки контрольно–ревізійна комісія готує звіт для Київської міської ради.
 
359. Стаття 47. Заходи щодо забезпечення належного використання майна територіальної громади міста Києва
 
360. 1. Київський магістрат зобов'язаний проводити поточний та щорічний контроль за використанням майна територіальної громади міста Києва, переданого в користування, щодо:
 
361. дотримання договірних зобов’язань;
 
362. дотримання містобудівної документації.
 
363. 2. Поточний контроль за використанням майна територіальної громади міста Києва здійснюється у випадку отримання Київським магістратом інформації щодо можливого порушення умов використання майна територіальної громади міста Києва.
 
364. 3. Щорічний контроль за використанням майна територіальної громади міста Києва здійснюється в обов’язковому порядку.
 
365. 4. У випадку виявлення порушень умов використання майна територіальної громади міста Києва, Київський магістрат виносить попередження з вимогою про усунення виявлених порушень.
 
366. 5. У випадку неусунення виявлених порушень у строк, визначений у попередженні, Київський магістрат звертається до суду про розірвання договору, згідно з яким виникло право користування майном територіальної громади міста Києва.
 
367. 6. Київська міська рада, за поданням Київського магістрату, може затвердити окреме Положення про заходи щодо належного використання майна територіальної громади міста Києва.
 
368. Стаття 48. Інвентаризація деревної рослинності
 
369. 1. Київський магістрат зобов'язаний проводити щорічну інвентаризацію деревної рослинності на відповідність інформації щодо її стану, яка міститься в Зеленому кадастрі міста Києва.
 
370. 2. Положення про порядок оцінки стану деревної рослинності та методику визначення вартості деревної рослинності затверджується рішенням Київської міської ради за поданням Київського магістрату.
 
371. 3. Шкода завдана деревній рослинності, яка була виявлена під час щорічної інвентаризації, відшкодовується місту Києву балансоутримувачем деревної рослинності.
 
372. 4. Розроблення Порядку оцінки стану деревної рослинності та проведення щорічної інвентаризації деревної рослинності фінансується за рахунок міського бюджету.
 
373. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
374. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного оприлюднення, крім статті 4, статті 5 розділу І, розділу ІІ, ІІІ, ІV, VІ, які набирають чинності з дня, наступного за днем наступного за днем складення присяги Київським міським головою та депутатами Київської міської ради, обраних на найближчих місцевих виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради.
 
375. 2. Положення Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 11, ст. 79) продовжують діяти в частині, що не суперечать цьому Закону, та втрачають чинність в день складення присяги Київським міським головою та депутатами Київської міської ради, обраних на найближчих місцевих виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради.
 
376. 3. Встановити, що депутати Київської місцевої ради як посадові особи органу місцевого самоврядування набувають такого статусу з першого січня 2021 року в разі проведення дострокових виборів до Київської міської ради.
 
377. 4. У шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, відповідно до пункту 2 цього розділу здійснити організаційно-технічні заходи, необхідні для формування і передання майна, майнових прав, активів, справ, матеріалів та іншої документації, від Київської міської державної адміністрації Київському магістрату та від районних у місті Києві державних адміністрацій до виконавчих органів районних у місті Києві рад у порядку, визначеному законодавством.
 
378. 5. Положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ВВР) 1997, № 24, ст. 170) зі змінами застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону після набрання ним чинності в цілому.
 
379. 6. Положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (ВВР), 1999, № 20-21, ст. 190) із змінами застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону після набрання ним чинності відповідно до пунктів 1, 2 цього розділу.
 
380. 7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
381. 1) У Законі України «Про місцеві вибори» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №37-38, ст. 366, ст. 371, №52, ст. 482; 2016 р., №2, ст. 17, №9, ст. 89):
 
382. а) частину другу статті 16 викласти у такій редакції:
 
383. «Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради, крім Київської міської та районних у місті Києві рад, визначається відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті залежно від кількості виборців, які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області.»
 
384. б) пункт 11 частини третьої статті 16 виключити;
 
385. в) статтю 16 доповнити частиною шостою наступного змісту:
 
386. «Загальний склад (кількість депутатів) Київської міської ради становить 80 депутатів. Загальний склад (кількість депутатів) районної у місті Києві ради становить 20 депутатів.»
 
387. г) у статті 17:
 
388. частину першу після слів «чергових» доповнити словами «позачергових»;
 
389. у абзаці першому частини другої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
390. у абзаці першому частини четвертої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
391. у абзаці другому частини четвертої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
392. у абзаці першому частини п’ятої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
393. у абзаці четвертому частини п’ятої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
394. у абзаці першому частини сьомої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
395. у абзаці четвертому частини сьомої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
396. у абзаці першому частини восьмої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
397. у абзаці четвертому частини восьмої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
398. у абзаці першому частини дев’ятої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
399. у абзаці четвертому частини дев’ятої після слова «чергових» доповнити словом «позачергових»;
 
400. ґ) доповнити Розділом ІІ-1 такого змісту:
 
401. «Розділ ІІ-1. Проведення місцевих виборів у місті Києві.
 
402. Стаття 16-1. Основні засади місцевих виборів у місті Києві
 
403. 1. Вибори депутатів Київської міської ради проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатних виборчих округах. Вибори відбуваються за відкритими виборчими списками міських організацій політичних партій (далі – міських організацій партій) у спосіб, що надає право виборцю визначати пріоритетність позиції кандидата у списку партії, за яку він голосує.
 
404. 2. Вибори Київського міського голови проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що збігається з територією міста Києва.
 
405. 3. Вибори депутатів районних у місті Києві рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія району в місті Києві.
 
406. 4. Організація і порядок проведення місцевих виборів у місті Києві визначається відповідно до законодавства, що регулює питання проведення місцевих виборів, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Законі.
 
407. Стаття 16-2. Особливості проведення виборів до Київської міської ради
 
408. 1. Територія міста Києва ділиться на 10 багатомандатних виборчих округів.
 
409. 2. Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків міських організацій партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати.
 
410. 3. Участь у виборах до Київської міської ради в порядку самовисування кандидатів не допускається. Міський осередок політичної партії може висунути кандидатом на виборну посаду як члена політичної партії, так і позапартійну особу.
 
411. Стаття 16-3. Порядок формування списків міських організацій партій
 
412. 1. Міська організація партії затверджує загальноміський список із загальною кількістю від восьми до вісімдесяти кандидатів для участі у виборах до Київської міської ради.
 
413. 2. Міська організація партії розподіляє кандидатів, які затверджені у загальноміському рейтинговому списку, у кількості від одного до восьми кандидатів на один виборчий округ.
 
414. Стаття 16-4. Особливості порядку голосування на виборах Київської міської ради
 
415. 1. Виборець голосує за список політичної партії та за конкретного кандидата від цієї партії у своєму виборчому окрузі.
 
416. 2. Кожна дільнична виборча комісія забезпечує виборця інформацією про місцеві організації партії та перелік кандидатів від списку міської організації партії в окрузі.
 
417. 3. Виборчий бюлетень на виборах народних депутатів України містить текст, який складається з двох речень: "Підтримую виборчий список міської організації політичної партії за порядковим №"; "Підтримую кандидата у депутати Київської міської ради від цієї міської організації політичної партії за порядковим №". Кожне із зазначених речень починається з окремого рядка. У кінці кожного речення розміщуються по два трафарети для вписування цифр, з яких складається порядковий номер партії в офіційному переліку партій суб’єктів виборчого процесу та порядковий номер кандидата у депутати у відповідному затвердженому виборчому списку цієї міської організації політичної партії в конкретному окрузі.
 
418. 4. Якщо виборець не заповнив трафарет "Підтримую кандидата у депутати Київської міської ради від цієї міської організації політичної партії за порядковим №" або якщо туди вписано цифри, які позначають неіснуючий порядковий номер кандидата, вважається, що виборець підтримує весь список кандидатів у депутати від відповідної міської організації політичної партії, однак не голосує за окремого кандидата з цього списку.
 
419. Стаття 16-5. Особливості встановлення результатів міських організацій партій на виборах до Київської міської ради
 
420. 1. Після підрахунку голосів Київська міська виборча комісія встановлює виключний перелік партій, які набрали п’ять та більше відсотків голосів виборців.
 
421. 2. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за міські організації партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, на число, що дорівнює загальному складу Київської міської ради.
 
422. Стаття 16-6. Особливості визначення депутатів, які обрані у багатомандатному виборчому окрузі
 
423. 1. Кількість мандатів до Київської міської ради, яку отримала міська організація партії, обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за міські організації партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, на виборчу квоту.
 
424. 2. Кількість мандатів, які отримують міські організації партії, які проходять до Київської міської ради, на одному багатомандатному окрузі, обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за міську організацію партії на даному окрузі, на виборчу квоту.
 
425. 3. Для визначення кандидатів на багатомандатному окрузі, які отримають депутатський мандат, проводиться рейтингування відповідно до отриманих ними відсотків голосів.
 
426. 4. Відсоток голосів, який отримав кандидат на багатомандатному окрузі, обчислюється шляхом ділення кількості голосів, які набрав кожен кандидат, на кількість голосів виборців, які проголосували в окрузі, та подальшого множення результату на сто.
 
427. 5. Якщо кандидати на багатомандатному виборчому окрузі від однієї міської організації партії отримують однаковий результат, то перевагу отримує той кандидат, який у первинному списку партії займав вищу позицію.
 
428. Стаття 16-7. Розподілення мандатів, забезпечених голосами, які переходять у загальноміську скарбничку партії
 
429. 1. Голоси виборців, які не забезпечили партії конкретний депутатський мандат на багатомандатних округах, переходять до загальноміської скарбнички партії.
 
430. 2. Дані голоси розподіляються за порядком розміщення депутатів у загальноміському списку, оголошеному при подачі документів до Київської міської виборчої комісії.
 
431. Стаття 16-8. Особливості проведення та встановлення результатів виборів Київського міського голови
 
432. 1. Вибори міського голови відбуваються в одномандатному виборчому окрузі.
 
433. 2. Переможцем виборів Київського міського голови визнається кандидат, який набрав більше ніж п’ятдесят відсотків голосів від загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні в день виборів.
 
434. 3. У разі, якщо жоден з кандидатів не набрав зазначеної в частині другій цієї статті кількості голосів, Київська міська виборча комісія в тритижневий строк проводить другий тур виборів Київського міського голови, в якому беруть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів під час першого туру.
 
435. Стаття 16-9. Особливості проведення виборів до районних у місті Києві рад
 
436. 1. Право висування кандидатів у депутати районної у місті Києві ради належить виборцям і реалізується ними через місцеві організації партій або шляхом самовисування.
 
437. 2. У межах району в місті Києві формується десять багатомандатних округів.
 
438. 3. Місцеві організації партій можуть висувати лише одного кандидата в межах одного округу.
 
439. 4. На кожному багатомандатному окрузі, з яких складається відповідний район міста Києва, депутатами обираються два кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів.
 
440. Стаття 16-10. Вимоги до обладнання приміщень та кабін для голосування
 
441. 1. У приміщенні для голосування на виборчій дільниці, у приміщенні для голосування у місці, доступному для виборців, а також у кожній кабіні для голосування обладнуються відповідно захищені стенди, на кожному з яких протягом усього часу голосування повинні бути розміщені:
 
442. 1) офіційний перелік політичних партій - суб’єктів виборчого процесу;
 
443. 2) список кандидатів від кожної партії у відповідному багатомандатному виборчому окрузі;
 
444. 3) зразок заповнення трафаретів для голосування за списки партій та кандидатів у списках партій.
 
445. 2. Розміщення вказаних матеріалів на стенді повинно забезпечувати їх доступність для ознайомлення виборцями, у тому числі при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні для голосування. Списки партій на стенді розміщуються у порядку розміщення назв партій в офіційному переліку партій - суб’єктів виборчого процесу.
 
446. 3. Вимоги щодо розміру та матеріалу стенда, зазначеного у частині першій цієї статті, встановлює Центральна виборча комісія. Окружна виборча комісія забезпечує виготовлення стендів для кожної виборчої дільниці відповідного територіального виборчого округу у кількості, на два більшій від кількості кабін для таємного голосування на відповідній дільниці.
 
447. 4. У разі виявлення пошкодження матеріалів, які відповідно до частини першої цієї статті розміщені на стенді у кабіні для голосування, голова дільничної виборчої комісії або за його дорученням інший член цієї комісії невідкладно замінює пошкоджені матеріали за рахунок примірників.
 
448. 5. У разі знищення або суттєвого пошкодження стенда, зазначеного у частині першій цієї статті, голова дільничної виборчої комісії забезпечує невідкладну заміну стенда.»
 
449. 2) У Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, №33, ст. 175) зі змінами:
 
450. абзац другий частини першої статті 14 викласти у такій редакції «перша категорія – посади Київського міського голови, депутатів Київської міської ради, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;»
 
451. 3) У Законі України «Про Національну поліцію України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, №40-41, ст.379) зі змінами:
 
452. статтю 23 доповнити пунктом 31 такого змісту:
 
453. «31) у разі отримання ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони продовження будівництва у справі про перебудову чи про знесення самочинного будівництва, яке здійснюється на земельних ділянках комунальної чи державної форми власності, припиняє здійснення подальшого будівництва; у разі отримання судового рішення про перебудову чи про знесення самочинного будівництва, яке здійснюється на земельних ділянках державної чи комунальної форми власності, забезпечує виконання такого рішення.»
 
454. 4) в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, №24, ст. 170) зі змінами:
 
455. а) частину п’яту статті 16 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
456. «Від імені та в інтересах територіальної громади міста Києва, права суб'єкта комунальної власності здійснюються Київською міською радою та у передбачених цим Законом випадках районними у місті Києві радами.
 
457. Рішення про наділення районних у місті Києві рад правами щодо управління майном територіальної громади міста Києва приймаються Київською міською радою за поданням відповідних районних у місті Києві рад разом із техніко–економічним обґрунтуванням, що містить детальні розрахунки видатків, джерела, за рахунок яких утримується майно, що передається, напрями і прогнозовану ефективність їх використання.»
 
458. б) доповнити статтею 29-1 такого змісту:
 
459. «Стаття 29-1. Повноваження щодо управління комунальною власністю в місті Києві
 
460. Київський магістрат здійснює такі повноваження щодо управління комунальною власністю:
 
461. 1) управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в межах, визначених Київською міською радою;
 
462. 2) управління майном інших юридичних або фізичних осіб у разі отримання його в установленому порядку;
 
463. 3) виконує рішення Київської міської ради про створення та припинення підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;
 
464. 4) приймає рішення щодо управління підприємствами, установами та організаціями, які відносяться до сфери його управління;
 
465. 5) на підставі рішення Київської міської ради внесення пропозиції власникам майна, що має важливе значення для забезпечення потреб міста Києва, щодо його відчуження у власність територіальної громади міста Києва.
 
466. 6) внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій.»
 
467. 5) У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27) зі змінами:
 
468. доповнити статтею 20-1 такого змісту:
 
469. «Стаття 20-1. Особливості зміни цільового призначення земельної ділянки в місті Києві
 
470. У разі прийняття Київською міською радою рішення про внесення змін до Генерального плану міста Києва у частині зміни функціонального призначення території, власник земельної ділянки, яка знаходиться в межах такої території, має право на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно до зміненого функціонального призначення території.
 
471. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається шляхом надання адміністративної послуги Київським магістратом. Додаткове рішення Київської міської ради в такому випадку не вимагається.»
 
472. 6) У Водному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 24, ст.189) зі змінами:
 
473. доповнити статтею 80-1 такого змісту:
 
474. «Стаття 80-1. Користування водними об’єктами для плавання на суднах у місті Києві
 
475. Правила користування водними об’єктами, що знаходяться на території міста Києва, для плавання на суднах, у тому числі маломірних (малих), затверджуються Київською міською радою.»
 
476. Голова Верховної Ради України