Кількість абзаців - 832 Розмітка (ліва колонка)


Про внутрішній водний транспорт (ч.ІІ) (Друге читання)

0.

 
1.

 
2. 1. Річкова інформаційна служба надає гармонізовані інформаційні послуги відповідно до положення про річкову інформаційну службу, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
3.

 
4. Положенням про річкову інформаційну службу встановлюються, зокрема, перелік внутрішніх водних шляхів, на яких надаються гармонізовані інформаційні послуги, технічні вимоги до використання на суднах електронних навігаційних карт, електронної звітності суден, включаючи уніфіковану європейську систему нумерації суден, повідомлення судноводіям, а також прокладення курсу і стеження за рухом суден.
 
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, приймає рішення щодо типів обладнання терміналів та електронних мереж, а також програмного забезпечення, які можуть використовуються річковою інформаційною службою, якщо таке обладнання і програмне забезпечення не схвалені для цього національними компетентними органами держав – членів ЄС.
 
6. 3. Користувачами послуг річкової інформаційної служби є капітани (судноводії) суден, судновласники, перевізники, фрахтові брокери, суднові агенти, експедитори, оператори судноплавних гідротехнічних споруд і розвідних мостів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, оперативно-чергові служби органів виконавчої влади, інші учасники відповідної функціональної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.
 
7. Користування послугами річкової інформаційної служби у встановленій зоні її дії є обов’язковим для всіх суден, у тому числі іноземних.
 
8. Річкова інформаційна служба надає послуги суднам та іншим користувачам безоплатно.
 
9. 4. Річкова інформаційна служба:
 
10. 1) збирає, узагальнює та передає суднам та іншим користувачам географічну, навігаційно-гідрографічну, метеорологічну, гідрологічну та іншу актуальну для судноплавства інформацію, надає інформацію про виключення річкових портів (терміналів) з Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, про компетентні органи з питань застосування річкової інформаційної служби інших держав, попереджає судна про фактори небезпеки на внутрішніх водних шляхах;
 
11. 2) здійснює моніторинг суден, встановлює зв’язок з ними, отримує, реєструє та передає необхідні дані;
 
12. 3) бере участь у налагодженні радіозв’язку між суднами та іншими суб’єктами внутрішнього водного транспорту;
 
13. 4) забезпечує необхідною інформацією державні органи;
 
14. 5) взаємодіє в установленому порядку з річковими інформаційними службами інших держав з питань, віднесених до її компетенції;
 
15. 6) забезпечує роботу інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами;
 
16. 7) здійснює інші функції відповідно до законодавства.
 
17. Послуги річкової інформаційної служби, зміст даних і формат обміну ними, а також частота передачі інформації мають бути гармонізовані відповідно до законодавства ЄС.
 
18. 5. Судно внутрішнього плавання, що здійснює міжнародний рейс на внутрішніх водних шляхах, повинно сповістити про це засобами радіозв’язку компетентний орган з питань застосування річкової інформаційної служби іншої держави до прибуття на кордон.
 
19. 6. Інформація, надана суднам річковою інформаційною службою, має виключно рекомендаційний характер. Капітан (судноводій) судна зобов’язаний брати до уваги цю інформацію під час плавання внутрішніми водними шляхами. Надання послуг річковою інформаційною службою не повинно призводити до неконтрольованого використання інформації, яка отримана цією службою і стосується ринкових відносин суб’єктів внутрішнього водного транспорту. Охорона інформації здійснюється відповідно до закону.
 
20. Стаття 64. Аварійні та невідкладні роботи на внутрішніх водних шляхах
 
21. 1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, забезпечує організацію здійснення невідкладних заходів з ліквідації наслідків аварій та аварійних подій, а також заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварійних подій, пов’язаних із судноплавством та функціонуванням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
 
22. 2. Витрати, понесені відповідно до частини першої цієї статті, підлягають компенсації особами, дії або бездіяльність яких призвели до аварійних подій.
 
23. Стаття 65. Перевірки суден внутрішнього плавання
 
24. 1. Перевірки суден внутрішнього плавання проводяться посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, у визначених цим Законом випадках.
 
25. Перевірки суден проводяться відповідно до правил контролю суден внутрішнього плавання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
26. 2. Перевірки суден внутрішнього плавання проводяться у таких випадках:
 
27. 1) за заявою судновласника;
 
28. 2) після аварійної події з судном;
 
29. 3) для перевірки виконання припису посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, щодо усунення порушення вимог безпеки судноплавства;
 
30. 4) при виявленні ознак:
 
31. скидання з судна нафтовмісних сумішей, необроблених суднових стічних вод, сміття або суднових відходів;
 
32. завантаження судна понад вантажну марку або з порушенням правил перевезення небезпечних вантажів;
 
33. невідповідності стану корпусу судна, його механізмів та обладнання вимогам безпеки судноплавства;
 
34. незабезпечення кругового огляду з поста керування судном;
 
35. невідповідності розмірів судна габаритам суднового ходу;
 
36. виходу в рейс без надання інформації про це річковій інформаційній службі.
 
37. 3. Перевірки суден внутрішнього плавання здійснюються без затримання суден:
 
38. 1) під час стоянки суден;
 
39. 2) під час очікування проходження суднами судноплавних шлюзів;
 
40. 3) згідно із заявою судновласника під час перебування судна в рейсі.
 
41. Перевірки судна внутрішнього плавання здійснюються у присутності капітана (судноводія).
 
42. Капітан (судноводій) може уповноважити особу із числа членів екіпажу для надання судна внутрішнього плавання для проведення перевірки.
 
43. 4. За результатами перевірки посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, складає акт перевірки, в якому зазначає:
 
44. 1) дату складання;
 
45. 2) найменування органу державного нагляду (контролю), посада, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила перевірку;
 
46. 3) найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – власника судна;
 
47. 4) прізвище, ім’я та по батькові капітана (судноводія) та уповноваженої особи (за наявності);
 
48. 5) інформацію про відсутність порушень вимог безпеки судноплавства або про наявність порушення таких вимог з посиланням на відповідну норму законодавства, які не перешкоджають подальшій експлуатації чи плаванню судна, але потребують усунення у визначений в акті строк, або про наявність порушень вимог безпеки судноплавства з посиланням на відповідну норму законодавства, які перешкоджають подальшій експлуатації чи плаванню судна і потребують усунення у визначений в акті строк;
 
49. 6) приписи, що надаються капітану судна (судновласнику) щодо змісту і строку усунення порушень вимог безпеки судноплавства, умов і строку заборони експлуатації або плавання судна (за наявності підстав для надання таких приписів).
 
50. Якщо капітан судна (судноводій) або уповноважена ним особа не погоджується з актом перевірки, такий акт перевірки підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.
 
51. У разі відмови капітана судна (судноводія) або уповноваженої ним особи від підписання акта перевірки посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, вносить до акта перевірки відповідний запис.
 
52. Перевірка судна внутрішнього плавання завершується врученням капітану судна посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, одного примірника акта перевірки і припису (за наявності).
 
53. Приписи посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, є обов’язковими до виконання.
 
54. 5. Правилами контролю суден внутрішнього плавання встановлюються детальні процедури перевірки суден, права та обов’язки посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, форми акта перевірки судна, приписів щодо змісту і строку усунення порушень вимог безпеки судноплавства, порядок оскарження дій особи, яка проводить перевірку.
 
55. 6. Капітан судна (судноводій) або уповноважена ним особа зобов’язані забезпечити посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, яка проводить перевірку судна:
 
56. 1) доступ на судно, до суднових приміщень;
 
57. 2) ознайомлення з судновими документами, іншою судновою документацією;
 
58. 3) можливість вільного спілкування з членами екіпажу;
 
59. 4) можливість перевірки суднових експлуатаційних процедур;
 
60. 5) можливість присутності під час проведення навчальних суднових тривог, що проводяться на вимогу такої посадової особи.
 
61. У разі відсутності капітана (судноводія) або уповноваженої ним особи на судні внутрішнього плавання під час проведення перевірки державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, має право провести таку перевірку у присутності уповноваженого працівника органів або підрозділів Національної поліції України.
 
62. 7. Перевірка суден посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, здійснюється безоплатно.
 
63. 8. Дія цієї статті не поширюється на малі, спортивні, прогулянкові судна і водні мотоцикли.
 
64. Стаття 66. Вихід судна внутрішнього плавання в рейс
 
65. 1. Судно (склад суден) внутрішнього плавання може вийти в рейс за умови наявності суднових документів і кваліфікаційних документів членів екіпажу.
 
66. 2. Кожне судно внутрішнього плавання зобов’язане до виходу в рейс надати інформацію про це річковій інформаційній службі. Капітан судна безпосередньо або через суднового агента до виходу в рейс надає таку інформацію:
 
67. 1) назву і прапор судна;
 
68. 2) унікальний європейський ідентифікаційний номер судна та / або за наявності – номер Міжнародної морської організації (Іntеrnаtіоnаl Маrіtіmе Оrgаnіzаtіоn, ІМО);
 
69. 3) найменування судновласника та суднового агента (за наявності);
 
70. 4) зазначення виду рейсу (каботажний, міжнародний);
 
71. 5) назву порту (терміналу) або місця відходу, очікуваний час відходу;
 
72. 6) назву порту (терміналу) або місця призначення (за наявності);
 
73. 7) строк дії свідоцтва судна внутрішнього плавання або тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання (суднового свідоцтва або суднового посвідчення – для суден, побудованих або переобладнаних до набрання чинності цим Законом);
 
74. 8) строк дії свідоцтва про безпеку пасажирського судна або свідоцтва про безпеку вантажного судна (для морських суден та суден змішаного плавання);
 
75. 9) копію суднової ролі;
 
76. 10) перелік кваліфікаційних документів членів екіпажу (назва і строк дії).
 
77. Якщо судно перевозить у рейсі пасажирів та / або вантаж, річковій інформаційній службі надаються також для внесення до інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами такі дані, що мають відповідати транспортному документу:
 
78. найменування вантажу, його тип, розміри, кількість або вага, характер упаковки (за наявності), позначення характеру небезпеки (при перевезенні небезпечних вантажів), а також ідентифікаційне маркування (за наявності);
 
79. кількість контейнерів та їх тип (за наявності);
 
80. кількість пасажирів (за наявності).
 
81. Вихід у рейс без надання передбаченої цією частиною інформації забороняється.
 
82. Порядок надання судном інформації відповідно до цієї статті встановлюється правилами контролю суден внутрішнього плавання.
 
83. Відповідальність за надання недостовірної інформації несуть капітан і судновласник судна.
 
84. 3. Уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, зобов’язана заборонити подальше плавання судна у разі виявлення у наданій відповідно до частини другої цієї статті інформації даних про:
 
85. 1) порушення на судні вимог безпеки судноплавства, що перешкоджають подальшій експлуатації чи плаванню судна;
 
86. 2) відсутність суднових документів;
 
87. 3) відсутність необхідних кваліфікаційних документів у члена (членів) екіпажу.
 
88. 4. Уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, зобов’язана заборонити подальше плавання судна також у разі ненадання до виходу в рейс інформації, передбаченої частиною другою цієї статті.
 
89. 5. У випадках, передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, разом із капітаном (судноводієм) судна узгоджує місце безпечної зупинки судна (для суден, які вийшли в рейс).
 
90. 6. Судну, плавання якого було заборонено уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, дозволяється подальше плавання після проведення перевірки судна і виконання приписів, наданих капітану (судновласнику) судна відповідно до статті 65 цього Закону.
 
91. 7. Якщо місцем безпечної зупинки судна, визначеним відповідно до частини п’ятої цієї статті, є акваторія морського порту, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, надає інформацію про заборону плавання такого судна капітану морського порту, який після здійснення перевірки судна у порядку, встановленому правилами контролю суден внутрішнього плавання і Кодексом торговельного мореплавства України, приймає рішення про його подальшу експлуатацію або плавання, а також про вихід із морського порту.
 
92. Стаття 67. Розслідування аварійних подій, пов’язаних із судноплавством на внутрішніх водних шляхах
 
93. 1. Аварійні події, пов’язані із судноплавством на внутрішніх водних шляхах, підлягають розслідуванню.
 
94. 2. Розслідування аварійних подій та їх класифікація здійснюються відповідно до положення про класифікацію, порядок розслідування та ведення обліку аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
95. 3. Технічне розслідування аварійних подій покладається на державну спеціалізовану експертну установу з технічного розслідування подій на транспорті, що утворюється Кабінетом Міністрів України.
 
96. 4. Технічне розслідування аварійних подій здійснюється з метою встановлення їх причин, удосконалення безпеки судноплавства та вжиття профілактичних заходів для запобігання таким подіям у майбутньому.
 
97. Будь-яке досудове розслідування, спрямоване на встановлення вини або відповідальності, має проводитися окремо від технічного розслідування аварійної події.
 
98. 5. Державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті приймає рішення про проведення розслідування аварійних подій з урахуванням тяжкості їх наслідків, особливостей та рівня впливу, а також за зверненнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
99. Процедура технічного розслідування аварійних подій та порядок складання звіту за результатами технічного розслідування аварійних подій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
100. 6. Державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті має бути незалежною за своєю організаційно-правовою структурою та порядком прийняття рішень від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, а також від будь-якої сторони, інтереси якої можуть суперечити завданням, покладеним на неї.
 
101. Фінансування діяльності державної спеціалізованої експертної установи з технічного розслідування подій на транспорті здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених законодавством.
 
102. 7. Державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті під час проведення розслідування аварійних подій має право:
 
103. 1) доступу до місця, де сталася аварійна подія, а також до суден та споруд, пов’язаних з аварійною подією;
 
104. 2) запису свідчень та контрольованого вилучення уламків з метою вивчення або аналізу;
 
105. 3) доступу до результатів огляду тіл жертв;
 
106. 4) доступу до результатів обстеження членів палубної команди та інших членів екіпажу, які мають відношення до аварійної події;
 
107. 5) опитування учасників аварійної події та інших свідків;
 
108. 6) доступу до будь-якої інформації чи записів, наявних у центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, перевізників та портів (терміналів), пов’язаних з аварійною подією.
 
109. Стаття 68. Арешт судна
 
110. 1. Судно може бути арештовано чи звільнено з-під арешту виключно за рішенням суду.
 
111. 2. Якщо судом прийнято рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на судно або судно примусово продано під час здійснення виконавчих дій, орган, що проводить державну реєстрацію суден, вносить до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України відповідний запис. Судновласник має бути поінформований органом, що проводить державну реєстрацію суден, про накладення на судно арешту чи його зняття.
 
112. 3. Для забезпечення вимог, що виникають з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов’язаних з рятуванням судна, судно може бути арештовано відповідно до закону.
 
113. 4. Арештоване судно може бути звільнено під заставу чи інший вид достатнього забезпечення відповідно до закону.
 
114. РОЗДІЛ Х
 
115. МАЙНО, ЩО ЗАТОНУЛО НА ВНУТРІШНІХ ВОДНИХ ШЛЯХАХ
 
116. Стаття 69. Поняття майна, що затонуло на внутрішніх водних шляхах, і сфера його застосування
 
117. 1. Майном, що затонуло на внутрішніх водних шляхах (далі – затонуле майно), для цілей цього розділу є судна або інші плавучі засоби, що зазнали катастрофи, плавучі споруди, літальні апарати, їх уламки, обладнання, вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони на плаву чи під поверхнею води, опустилися на дно чи викинуті на мілководдя або на берег.
 
118. 2. Правила цього розділу застосовуються щодо підняття, видалення або знищення затонулого майна.
 
119. 3. Правила цього розділу не застосовуються щодо:
 
120. 1) підняття, видалення або знищення військового майна;
 
121. 2) підняття майна, що має культурне, археологічного або історичне значення.
 
122. Стаття 70. Підняття затонулого майна його власником
 
123. 1. Власник затонулого майна повинен негайно повідомити про те, що його майно затонуло на внутрішніх водних шляхах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
124. 2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, встановлює достатній за обставинами строк для підняття затонулого майна, порядок проведення таких робіт і доводить відповідну інформацію до відома власника майна.
 
125. 3. У разі якщо затонуле майно не створює перешкод для судноплавства, шляхових робіт, не становить загрози життю або здоров’ю людей чи забруднення навколишнього природного середовища, підняття такого майна здійснюється не пізніше одного року з дня затоплення майна або його виявлення.
 
126. Стаття 71. Порядок підняття небезпечного затонулого майна
 
127. 1. У разі якщо затонуле майно створює перешкоду для судноплавства, шляхових або інших робіт, становить загрозу життю або здоров’ю людей чи забруднення навколишнього природного середовища, власник такого майна зобов’язаний видалити його або знищити у строк, встановлений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
128. 2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, повідомляє інформацію, зазначену у частині першій цієї статті, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
 
129. 3. Якщо затонуле майно становить безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю чи здоров’ю людей, забруднення навколишнього природного середовища, а власник не піднімає його у строк, встановлений згідно з частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, має право організувати реалізацію необхідних заходів для негайного підняття такого майна, а за потреби – для знищення або видалення його в інший спосіб з подальшою компенсацією витрат за рахунок власника затонулого майна.
 
130. 4. Якщо власник затонулого майна невідомий, ліквідований або визнаний померлим, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, організовує опублікування інформації про строки, встановлені для підняття такого майна. Якщо відома держава, під прапором якої плавало затонуле судно, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, направляє відповідне повідомлення до Міністерства закордонних справ України для порушення питання підняття затонулого майна через дипломатичні представництва.
 
131. Стаття 72. Втрата права на затонуле майно
 
132. 1. Власник затонулого майна втрачає право на нього, якщо не зробить повідомлення або не підніме майно у строки, передбачені статтями 70 і 71 цього Закону, і це майно стає державною власністю.
 
133. Стаття 73. Витребування піднятого затонулого майна
 
134. 1. Небезпечне затонуле майно, підняте відповідно до статті 71 цього Закону внаслідок того, що воно становило безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю чи здоров’ю людей, забруднення навколишнього природного середовища, може бути витребуване його власником протягом двох років з дня, коли майно було фактично підняте. При цьому власник майна відшкодовує вартість підняття та інші заподіяні у зв’язку з цим збитки і витрати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
135. 2. Якщо підняте майно реалізовано через неможливість або недоцільність його зберігання, власнику майна повертається виручена від реалізації сума за вирахуванням усіх витрат, здійснених у зв’язку з підняттям, зберіганням і реалізацією майна. При цьому якщо виручена від реалізації піднятого майна сума не покриває всіх витрат і збитків, власник майна зобов’язаний їх відшкодувати.
 
136. 3. Відмова від затонулого або піднятого майна не звільняє власника від обов’язку відшкодування витрат і збитків у випадку, передбаченому цією статтею та статтею 71 цього Закону.
 
137. РОЗДІЛ ХІ
 
138. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДНОВЛАСНИКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ
 
139. Стаття 74. Відповідальність за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт
 
140. 1. За порушення законодавства про внутрішній водний транспорт на судновласників накладаються адміністративно-господарські штрафи за:
 
141. 1) завантаження судна внутрішнього плавання понад вантажну марку або з порушенням правил перевезення небезпечних вантажів – у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
142. 2) вихід у рейс судна внутрішнього плавання, яке не має суднових документів або стан корпусу чи суднові механізми та обладнання якого не відповідають встановленим вимогам щодо безпеки судноплавства, – у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
143. 3) вихід у рейс судна внутрішнього плавання, не зареєстрованого у встановленому порядку або з відключеним чи несправним обладнанням для автоматичної ідентифікації судна, або з внесеними до такого обладнання недостовірними даними, – у розмірі 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
144. 4) вихід у рейс судна внутрішнього плавання без надання інформації відповідно до частини першої статті 66 цього Закону або з наданням недостовірної інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, – у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
145. 5) перевезення судном вантажу без оформлення транспортного документа, якщо таке оформлення передбачено законом або міжнародним договором України, – у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
146. 7) заходження судна в річковий порт (термінал), не внесений до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, – у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
147. 2. За порушення законодавства про внутрішній водний транспорт на власників річкових портів (терміналів) накладаються адміністративно-господарські штрафи за здійснення діяльності без внесення до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
148. 3. У разі вчинення однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
 
149. 3. Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
150. 4. Право накладення адміністративно-господарських штрафів у межах та відповідно до вимог, визначених цим Законом, від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, мають керівник, його заступники, керівники територіальних органів та їх заступники.
 
151. 5. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, передбачені цією статтею, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
 
152. 6. У разі несплати судновласником, власником річкового порту (терміналу) накладеного на нього адміністративно-господарського штрафу протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, та / або в судовому порядку і залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
 
153. РОЗДІЛ ХІІ
 
154. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
155. 1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, крім статей 54 і 55, які набирають чинності через три роки з дня опублікування цього Закону.
 
156. 2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, встановлює період запровадження технічних вимог до суден внутрішнього плавання з урахуванням першочергового застосування вимог щодо безпеки судноплавства та охорони навколишнього природного середовища.
 
157. 3. Установити, що всі суднові документи, видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом періоду, на який їх видано.
 
158. Кваліфікаційні документи членів екіпажів суден внутрішнього плавання, видані до 1 січня 2021 року, можуть залишатися чинними протягом 10 років після цієї дати без урахування вимог до таких документів, передбачених статтею 30 цього Закону.
 
159. Копії документів, надання яких передбачено при поданні заяв про отримання адміністративних послуг, зазначених у статтях 30, 31, 36, 48 цього Закону, вимагаються до початку функціонування електронних реєстрів та баз даних, які веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику сфері внутрішнього водного транспорту.
 
160. 4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
161. 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
162. а) статті 114-118 викласти в такій редакції:
 
163. «Стаття 114. Порушення правил охорони порядку та безпеки плавання на морському і внутрішньому водному транспорті
 
164. Невиконання особами, які перебувають на борту морського або річкового судна, розпоряджень капітана або судноводія судна –
 
165. тягне за собою попередження.
 
166. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
 
167. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
168. Створення особою перешкод капітану, іншій особі суднового екіпажу у керуванні морським або річковим судном, у забезпеченні безпечного плавання або охорони такого судна, у забезпеченні безпеки людського життя –
 
169. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
170. Керування капітаном (судноводієм) морським або річковим судном, не зареєстрованим у встановленому порядку або з відключеним чи несправним обладнанням для автоматичної ідентифікації судна, або з введеними до такого обладнання недостовірними даними, –
 
171. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
172. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною четвертою цієї статті, –
 
173. тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
174. Керування капітаном (судноводієм) морським або річковим судном з неукомплектованим екіпажем чи екіпажем, у членів якого немає належних кваліфікаційних документів, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обов’язкових вимог щодо охорони суден, обмежень щодо району та умов плавання, вимог щодо забезпечення безпечних умов і режиму праці, охорони здоров’я членів екіпажу, постачання продовольства і води, обладнання судна всіма необхідними для цього засобами і устаткуванням, належними судновими приміщеннями, або судном, якому заборонено плавання або експлуатація чи не надано дозвіл на вихід у море, або на якому немає суднових документів, –
 
175. тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
176. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті, –
 
177. тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
178. Порушення правил плавання морськими і внутрішніми водними шляхами, порядку входження суден у порт, стоянки в порту і виходу з порту, правил охорони портових засобів, руху, маневрування і стоянки суден, буксирування складу суден, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил, що забезпечують безпеку судна, екіпажу та пасажирів під час посадки на судно, стоянки і плавання судна, висадки з судна, –
 
179. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
180. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною восьмою цієї статті, –
 
181. тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
182. Керування морським або річковим судном особою, яка не має права керування таким судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування, –
 
183. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
184. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною десятою цієї статті, –
 
185. тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
186. Стаття 115. Порушення правил користування морськими суднами та суднами внутрішнього плавання
 
187. Пошкодження обладнання суден –
 
188. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
189. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
 
190. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
191. Порушення правил користування судном –
 
192. тягне за собою накладення штрафу до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
193. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, –
 
194. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
195. Стаття 116. Порушення правил охорони порядку та безпеки плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів
 
196. Керування судноводіями малими суднами, що підлягають обов’язковій реєстрації, водними мотоциклами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або на які не нанесено назву (ідентифікаційний номер), або на борту яких немає необхідних сигнальних чи рятувальних засобів, суднових документів, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень щодо району та умов плавання –
 
197. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
198. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
 
199. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
200. Перевищення судноводіями малих, спортивних суден, водних мотоциклів установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків, плавання по заборонених для цього ділянках водних об’єктів, порушення інших встановлених правил плавання –
 
201. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
202. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, –
 
203. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
204. Керування малим, спортивним судном, водним мотоциклом особою, яка не має права керування таким судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування, –
 
205. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
206. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, –
 
207. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
208. Стаття 116-1. Порушення правил випуску судна у плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа
 
209. Випуск (направлення) у плавання морського або річкового судна, не зареєстрованого у встановленому порядку, або з відключеним чи несправним обладнанням для автоматичної ідентифікації судна, або з внесеними до такого обладнання недостовірними даними, або з неукомплектованим екіпажем, або з екіпажем, члени якого не мають відповідної кваліфікації, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обов’язкових вимог щодо охорони суден, обмежень щодо району та умов плавання, вимог щодо забезпечення безпечних умов і режиму праці, охорони здоров’я членів екіпажу, постачання продовольства і води, обладнання судна всіма необхідними для цього засобами і устаткуванням, належними судновими приміщеннями, або судна, якому заборонено плавання або експлуатація чи не надано дозвіл на вихід з морського порту, або такого, що не повідомило до виходу в рейс на внутрішніх водних шляхах інформацію про судно, вантаж і пасажирів, або на якому немає суднових документів чи документів системи управління безпечною експлуатацією судна, –
 
210. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
211. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
 
212. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
213. Випуск у плавання малих суден, що підлягають обов’язковій реєстрації, водних мотоциклів, не зареєстрованих у встановленому порядку, або таких, що не пройшли технічний огляд у встановленому порядку, а також допуск до керування такими суднами осіб, які не мають права керування такими суднами, –
 
214. тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
215. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, –
 
216. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
217. Стаття 116-2. Порушення правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, в акваторії морського порту
 
218. Проведення без належного дозволу водолазних робіт в акваторії морського порту, на морських або внутрішніх водних шляхах, а також недодержання правил подачі сигналів під час проведення таких робіт –
 
219. тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
220. Пошкодження гідротехнічних споруд, засобів навігаційного обладнання та зв’язку –
 
221. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
222. Знищення, пошкодження, зривання, самовільна перестановка плавучих і берегових засобів навігаційного обладнання, зв’язку, сигналізації, інформаційних систем, порушення правил утримання, експлуатації і встановленого режиму роботи навігаційного обладнання на мостах та гідротехнічних спорудах, самовільне розміщення плавучих споруд (стоянкових суден) на судновому ходу, самовільне встановлення на береговій смузі знаків, споруд, джерел звукових і світлових сигналів, що створюють перешкоди для розпізнавання навігаційних знаків і сигналів, –
 
223. тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
224. Скидання за борт морського, річкового, малого, спортивного судна або водного мотоцикла сміття та інших предметів –
 
225. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
226. Ненадання або надання недостовірної інформації річковій інформаційній службі, неповідомлення уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, про вихід у рейс, ненадання або надання уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, недостовірної інформації про судно, судновий екіпаж, суднові документи, вантаж –
 
227. тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
228. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, –
 
229. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
230. Стаття 116-3. Порушення правил реєстрації суден
 
231. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню у встановленому порядку до Суднової книги України, протягом двох тижнів з дня настання таких змін –
 
232. тягне за собою попередження громадян і накладення штрафу на посадових осіб у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
233. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
 
234. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
235. Ухилення від обов’язкової реєстрації судна в Судновій книзі України –
 
236. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
237. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню у встановленому порядку до Державного суднового реєстру України, протягом двох тижнів з дня настання таких змін –
 
238. тягне за собою попередження громадян і накладення штрафу на посадових осіб у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
239. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною четвертою цієї статті, –
 
240. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
241. Ухилення від обов’язкової реєстрації судна в Державному судновому реєстрі України –
 
242. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
243. Стаття 117. Порушення правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами
 
244. Навчання керуванню малим, спортивним судном або водним мотоциклом особою, яка на це не має права, –
 
245. тягне за собою попередження.
 
246. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
 
247. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
248. Стаття 118. Порушення правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден
 
249. Порушення посадовими особами правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден –
 
250. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
251. Повторне протягом року вчинення порушення, передбачених частиною першою цієї статті, –
 
252. тягне за собою накладення штрафу в розмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
253. б) доповнити статтею 118-1 такого змісту:
 
254. «Стаття 118-1. Недопуск на судна внутрішнього водного плавання посадових осіб, уповноважених на проведення перевірок суден
 
255. Недопуск на судна внутрішнього плавання посадових осіб, уповноважених на проведення перевірок суден, –
 
256. тягне за собою накладення штрафу на капітана, а в разі його відсутності – на судноводія у розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
257. в) абзац другий частини першої статті 120 викласти в такій редакції:
 
258. «тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
259. г) частину третю статті 129 викласти в такій редакції:
 
260. «Допуск до керування морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, –
 
261. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію суден, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
262. ґ) у статті 130:
 
263. в абзаці першому частини п’ятої слова «Керування річковими або маломірними суднами» замінити словами «Керування морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами», а слова «керують річковими або маломірними суднами» – словами «керують морськими, річковими, малими, спортивним суднами або водними мотоциклами»;
 
264. в абзаці першому частини шостої слова «керування річковими або маломірними» замінити словами «керування морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами»;
 
265. доповнити частиною сьомою такого змісту:
 
266. «Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п’ятою або шостою цієї статті, –
 
267. тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб з оплатним вилученням малого судна»;
 
268. д) абзац другий частини другої статті 133 викласти в такій редакції:
 
269. «тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням чи конфіскацією зазначених речовин і предметів або без таких і накладення штрафу на посадових осіб – у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
270. е) абзац десятий статті 135 викласти в такій редакції:
 
271. «на суднах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
272. є) у статті 136:
 
273. в абзаці першому частини першої слова «плавучих засобів» замінити словом «суден», а слово «шлюзів» – словами «судноплавних гідротехнічних споруд»;
 
274. в абзаці першому частини другої слово «плавучих» замінити словом «суден»;
 
275. ж) статтю 188-15 викласти в такій редакції:
 
276. «Стаття 188-15. Невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту
 
277. Невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту щодо усунення порушень законодавства з безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті та державної реєстрації суден, надання їм недостовірної інформації, створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків –
 
278. тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
279. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
 
280. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
281. з) частину першу статті 218 після цифр «104-1» доповнити цифрами «118»;
 
282. и) частину першу статті 222 після цифр «117» доповнити словом і цифрами «стаття 118-1»;
 
283. і) статтю 225 викласти в такій редакції:
 
284. «Стаття 225. Органи морського і внутрішнього водного транспорту
 
285. Органи морського і внутрішнього водного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил охорони порядку і безпеки плавання на морському і внутрішньому водному транспорті, правил користування морськими та річковими суднами, правил охорони порядку і безпеки плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил випуску судна у плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил судноплавства на внутрішніх морських і внутрішніх водних шляхах, в акваторії морського порту, правил реєстрації суден, правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами, правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, правил пожежної безпеки на морському і внутрішньому водному транспорті, допуск до керування річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом осіб, які перебувають у стані сп’яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп’яніння, керування річковими, малим, спортивним судном або водним мотоциклом судноводіями у стані сп’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів морським і внутрішнім водним транспортом, перевезення ручної поклажі понад установлені норми морським і внутрішнім водним транспортом, безквитковий проїзд на суднах морського і внутрішнього водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і внутрішньому водному транспорті, порушення порядку провадження господарської діяльності (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини п’ята, шоста і сьома (у частині накладення штрафів) статті 130, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136, 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), 188-15 цього Кодексу).
 
286. Від імені органів морського і внутрішнього водного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
 
287. 1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 114 цього Кодексу, – капітан судна, судноводій;
 
288. 2) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами четвертою, п’ятою, шостою, сьомою, восьмою, дев’ятою і десятою статті 114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники;
 
289. 3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, капітан морського порту, його заступники, капітан судна та судноводій;
 
290. 4) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116 і 118 цього Кодексу, – державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, інспектор служби капітана морського порту;
 
291. 5) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116-1, 116-2, частинами четвертою, п’ятою і шостою статті 116-3, статтею 117, частиною третьою статті 129, частинами п’ятою, шостою і сьомою (в частині накладення штрафів) статті 130 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники;
 
292. 6) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 116-3 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику сфері морського (внутрішнього водного) транспорту;
 
293. 7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники, капітан судна;
 
294. 8) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, – капітан морського порту, капітан судна та судноводій;
 
295. 9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту) цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники;
 
296. 10) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники»;
 
297. ї) у статті 255:
 
298. у пункті 1 частини першої:
 
299. в абзаці другому слова « (про порушення на автомобільному транспорті)» замінити словами « (про порушення на автомобільному, морському і внутрішньому водному транспорті)»;
 
300. абзац «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (стаття 136)» виключити;
 
301. у частині другій:
 
302. пункт 3 викласти в такій редакції:
 
303. «3) державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту (частини четверта, п’ята, шоста, сьома, восьма, дев’ята і десята статті 114, статті 116-3, 117, частина третя статті 129, частини п’ята, шоста і сьома (в частині накладення штрафів) статті 130, частина друга статті 133, статті 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), 188-15)».
 
304. доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
305. «3-1) інспектор служби капітана морського порту (частини четверта, п’ята, шоста, восьма, дев’ята і десята статті 114, статті 116-1 і 116-2, частини четверта, п’ята, шоста статті 116-3, статті 117 і 118, частина третя статті 129, частини п’ята, шоста і сьома (в частині накладення штрафів) статті 130, частина друга статті 133, стаття 188-15)»;
 
306. й) частину першу статті 258 викласти в такій редакції:
 
307. «Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтями 115, 116, частинами першою, другою і третьою статі 116-3, частиною першою статті 117, статтями 118, 118-1, 119, статтями 134, 135, -3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається»;
 
308. к) у статтях 260, 266, 267, 318 слова «річкове і маломірне судно» та слова «річкове або маломірне судно» у всіх відмінках і числах замінити словом «судно» у відповідному відмінку і числі;
 
309. л) у частині третій статті 306 слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту»;
 
310. м) частину другу статті 317 викласти в такій редакції:
 
311. «Постанова про позбавлення права керування суднами виконується керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступниками, керівником територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступниками, капітаном морського порту, його заступниками»;
 
312. у тексті Кодексу слова «річковий транспорт» у всіх відмінках замінити словами «внутрішній водний транспорт» у відповідному відмінку;
 
313. 2) у Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189):
 
314. а) частину першу статті 1 доповнити з урахуванням алфавітного порядку терміном такого змісту:
 
315. «водогосподарська система – комплекс взаємопов’язаних водних об’єктів та гідротехнічних споруд, призначених для забезпечення розподілу та використання водних ресурсів»;
 
316. б) пункт 5 частини першої статті 8 викласти в такій редакції:
 
317. «5) встановлення у визначеному законом порядку місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді»;
 
318. в) пункт 10 статті 8-1 викласти в такій редакції:
 
319. «10) встановлення у визначеному законом порядку місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді»;
 
320. г) пункт 7 частини першої статті 14 після слів «днопоглиблювальні роботи» доповнити словами « (крім експлуатаційного днопоглиблення)»;
 
321. ґ) пункт 5 статті 15-1 після слів «на землях водного фонду» доповнити словами « (крім експлуатаційного днопоглиблення)»;
 
322. д) у частині першій статті 16:
 
323. пункт 2 викласти в такій редакції:
 
324. «2) розроблення та затвердження режимів роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, затвердження правил їх експлуатації»;
 
325. пункт 9-1 після слів «проведення робіт» доповнити словами « (крім експлуатаційного днопоглиблення)»;
 
326. е) у частинах першій і другій статті 47 слова «плавання на човнах» замінити словами «плавання на прогулянкових суднах»;
 
327. є) частину третю статті 48 після абзацу одинадцятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
 
328. «використання поверхневих вод для судноплавства;
 
329. проведення робіт з експлуатаційного днопоглиблення».
 
330. У зв’язку з цим абзаци дванадцятий і тринадцятий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим і п’ятнадцятим;
 
331. ж) у частині сьомій статті 51 слова «плавання на човнах» замінити словами «плавання на прогулянкових суднах»;
 
332. з) частину четверту статті 66 викласти в такій редакції:
 
333. «Гідроенергетичні підприємства зобов’язані дотримуватися режимів накопичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б’єфах та пропускання води через гідровузли з урахуванням підтримання рівня води, необхідного для збереження гарантованих габаритів суднового ходу, безперебійного судноплавства та пропуску суден через судноплавні шлюзи, а також пропуску риби до місць нересту відповідно до проектів рибопропускних споруд згідно із встановленими відповідно до законодавства режимами роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів. Гідроенергетичні підприємства, що експлуатують гідровузли, зобов’язані завчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, про прогнозовану тимчасову неможливість забезпечення необхідного рівня води»;
 
334. и) статтю 67 викласти в такій редакції:
 
335. «Стаття 67. Особливості користування водними об’єктами для потреб морського і внутрішнього водного транспорту, малих суден
 
336. Річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, акваторії морських портів, а також внутрішні морські води і територіальне море є водними шляхами загального користування, крім випадків, якщо відповідно до законодавства їх використання з цією метою повністю або частково заборонено.
 
337. Перелік внутрішніх морських вод і внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України. Класифікацію морських і внутрішніх водних шляхів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
 
338. Скидання з суден нафти, нафтовмісних сумішей, шкідливих рідких речовин, залишків вантажу і упаковки, будь-яких інших суднових відходів і сміття (крім харчових відходів) у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на інших водних шляхах загального користування забороняється. Скидання чистого водяного баласту з суден здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення.
 
339. Скидання з суден харчових відходів, не змішаних з будь-яким іншим видом сміття, дозволяється у відкритому морі, на відстані не менше 12 морських миль від найближчого берега.
 
340. Скидання з суден стічних вод дозволяється у територіальному морі, на інших водних шляхах загального користування, в акваторіях морських портів без обмежень на ходу і під час стоянки суден, за умови їх оброблення та знезараження в суднових установках, що відповідають вимогам Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року з урахуванням змін, внесених Протоколом 1978 року, або технічним вимогам до суден внутрішнього плавання, що мають відповідати законодавству ЄС.
 
341. У територіальному морі, на інших водних шляхах загального користування, в акваторіях морських портів дозволяється скидання з суден ізольованого баласту, якщо він прийнятий на судно в межах вод басейнів Чорного та Азовського морів або якщо цей водяний баласт замінено під час прямування судном настільки далеко від найближчого берега, наскільки це можливо, але на відстані не менше 50 морських миль від найближчого берега та в місцях із глибиною води не менше 200 метрів, або якщо цей водяний баласт знешкоджений (знезаражений) у судновій системі поводження з баластними водами, що відповідає вимогам міжнародних конвенцій у сфері торговельного мореплавства.
 
342. У цій статті терміни «ізольований баласт», «нафта», «нафтовмісна суміш», «сміття», «стічні води», «чистий баласт», «шкідлива рідка речовина» вживаються у значеннях, наведених у Міжнародній конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року з урахуванням змін, внесених Протоколом 1978 року. Під судновими харчовими відходами для цілей цієї статті розуміються продукти харчування, які повністю або частково втратили свої початкові споживчі властивості у процесах їх зберігання, переробки і споживання на борту судна.
 
343. Судна та плавучі споруди з метою запобігання забрудненню водних шляхів загального користування оснащуються обладнанням для накопичення та / або утилізації забруднюючих речовин згідно з Міжнародною конвенцією по запобіганню забрудненню з суден 1973 року з урахуванням змін, внесених Протоколом 1978 року, або з технічними вимогами до суден внутрішнього плавання, що мають відповідати законодавству ЄС.
 
344. Користування водними об’єктами для плавання на малих, спортивних суднах і водних мотоциклах, використання засобів для розваг на воді дозволяється з дотриманням правил плавання у районах інтенсивного судноплавства на морських водних шляхах і правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, що затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського та внутрішнього водного транспорту.
 
345. Зведення на малих річках мостів, мостових переходів, інших споруд, прокладання інженерних комунікацій, що створюють перешкоду для проходу малих суден, забороняється. Підмостовий габарит судноплавного прогону таких мостів, переходів, споруд має становити не менше 1,5 метра від розрахункового високого судноплавного рівня води, а його ширина – не менше 3 метрів. Забороняється також прокладання на малих річках підводних комунікацій (переходів), що створюють перешкоду для проходу малих суден з максимальною осадкою до 1,5 метра від проектного рівня води»;
 
346. і) статтю 76 виключити;
 
347. ї) статті 77 і 78 викласти в такій редакції:
 
348. «Стаття 77. Експлуатація штучних водних об’єктів і водогосподарських систем
 
349. Режим роботи штучного водного об’єкта, водогосподарської системи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.
 
350. Розроблення режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем здійснюється з урахуванням правил експлуатації, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, для кожного водосховища та водогосподарської системи окремо. Правила експлуатації для каскаду водосховищ комплексного призначення і порядок встановлення режимів роботи штучних водних об’єктів та водогосподарських систем затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
 
351. Стаття 78. Обов’язки водокористувачів, які експлуатують споруди штучних водних об’єктів і водогосподарських систем
 
352. Водокористувачі, які експлуатують споруди штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, зобов’язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи»;
 
353. й) статтю 79 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
 
354. «Переліки великих і середніх річок із зазначенням інформації щодо площі їх водозабору складаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і розміщується на його офіційному веб-сайті».
 
355. У зв’язку з цим частину п’яту і шосту вважати відповідно частинами шостою і сьомою;
 
356. к) у статті 86:
 
357. частину першу викласти в такій редакції:
 
358. «На землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов’язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів), видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи»;
 
359. частину другу після слів «проведення зазначених робіт» доповнити словами « (крім експлуатаційного днопоглиблення)»;
 
360. доповнити частиною третьою такого змісту:
 
361. «Місця і порядок проведення експлуатаційного днопоглиблення визначаються відповідно до паспортів гідротехнічних споруд та / або плану шляхових робіт і не потребують отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду»;
 
362. л) частину четверту статті 88 після слів «земель морського» доповнити словами «і внутрішнього водного»;
 
363. м) частину другу статті 92 викласти в такій редакції:
 
364. «Розмір берегової смуги водного шляху визначається шириною 20 метрів від краю води вглиб берега при середньому багаторічному рівні води на вільних річках і нормальному рівні води на штучно створених внутрішніх водних шляхах. На березі, що має ухил більше 45 градусів, берегова смуга визначається від краю берега вглиб берега»;
 
365. н) текст статті 102 викласти в такій редакції:
 
366. «У внутрішні морські води і територіальне море забороняється скидання з суден, засобів для розваг на воді, стаціонарних та плавучих платформ, а також повітряних суден хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин, радіоактивних або інших відходів, матеріалів, предметів та сміття, що можуть спричинити забруднення моря, крім скидання, що здійснюється відповідно до статті 67 цього Кодексу.
 
367. Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів України, а також правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення, що розробляються з урахуванням міжнародних договорів України і затверджуються Кабінетом Міністрів України»;
 
368. 3) у Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47-52, ст. 349):
 
369. а) частину другу статті 1 викласти в такій редакції:
 
370. «Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов’язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей, що зазнали лиха на морі, виконання буксирних, криголамних і аварійно-рятувальних операцій, навігаційно-гідрографічних робіт, прокладання кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей»;
 
371. б) у статті 3:
 
372. у частині першій слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту» замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту»;
 
373. частину другу після слів «прямому водному сполученні» доповнити словами «технічні вимоги для морських суден, порядок здійснення технічного нагляду за суднами, правила контролю морських суден, положення про класифікацію, порядок розслідування та ведення обліку аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, порядок реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та порядок реєстрації суден у Судновій книзі України, інші акти»;
 
374. частину третю виключити;
 
375. в) у статті 10:
 
376. назву і частину першу викласти в такій редакції:
 
377. «Стаття 10. Державний нагляд і забезпечення реалізації державної політики у сфері торговельного мореплавства
 
378. Державний нагляд і забезпечення реалізації державної політики у сфері торговельного мореплавства покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, який здійснює:
 
379. забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України у сферах морського транспорту, торговельного мореплавства, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;
 
380. державний нагляд за виконанням вимог міжнародних договорів України та інших актів законодавства у сфері торговельного мореплавства на українських (контроль державою прапора) та іноземних (контроль державою порту) торговельних суднах, за забезпеченням безпеки мореплавства на морських шляхах, в акваторіях морських портів і на об’єктах портової інфраструктури, регулюванням руху і лоцманським проведенням суден;
 
381. організацію і контроль здійснення навігаційно-гідрографічного забезпеченням мореплавства, пошуку і рятування людей, які зазнали лиха на морі, дипломування моряків, а також контроль за здійсненням охорони суден і портових засобів;
 
382. контроль за діяльністю визнаних організацій, яким відповідно до міжнародних договорів України у сфері торговельного мореплавства та цього Кодексу надаються повноваження на здійснення технічного нагляду за українськими торговельними суднами;
 
383. реєстрацію морських суден та суден внутрішнього плавання, видачу у встановленому порядку суднових документів, посвідчень особи і кваліфікаційних документів моряків;
 
384. інші функції, покладені на нього відповідно до закону»;
 
385. частину другу виключити;
 
386. г) у статті 12:
 
387. частину другу викласти в такій редакції:
 
388. «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, погоджує відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також проектів будівництва або виконання інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів. Порядок погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також проектів будівництва або виконання інших робіт в зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.»;
 
389. частину третю виключити;
 
390. у частині четвертій слова «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту»;
 
391. ґ) у статті 13:
 
392. абзаци другий і третій частини першої викласти в такій редакції:
 
393. «на морські судна – під час їх прямування морськими водними шляхами і внутрішніми водними шляхами, якщо Законом України «Про внутрішній водний транспорт» або міжнародними договорами України не встановлено інше;
 
394. на судна внутрішнього плавання – під час їх прямування морськими шляхами та у випадках, передбачених статтями 15, 22, 24, 26-31, 297 і 327 цього Кодексу»;
 
395. у частині четвертій слова «за участю морського транспорту» замінити словами «за участю морських суден»;
 
396. д) у статті 15:
 
397. пункти 1 і 2 частини першої викласти в такій редакції:
 
398. «1) для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, пошуку і рятування людей, що зазнали лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об’єктів, здійснення аварійно-рятувальних, навігаційно-гідрографічних, гідротехнічних робіт, обслуговування суден і пасажирів у морському порту (морському терміналі), піднімання майна, що затонуло в морі;
 
399. 2) для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства, охороною морського природного середовища і водних біоресурсів»;
 
400. доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:
 
401. «Пасажирське судно для цілей цього Кодексу – це будь-яке судно, що перевозить більше 12 пасажирів.
 
402. Терміни «мале судно», «прогулянкове судно», «спортивне судно», «судно внутрішнього плавання» вживаються в цьому Кодексі у значеннях, наведених у Законі України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
403. е) у частині другій статті 20 слова «суб’єкт права власності або особа» замінити словами «фізична або юридична особа»;
 
404. є) статтю 22 викласти в такій редакції:
 
405. «Стаття 22. Класифікація суден. Технічний нагляд за суднами
 
406. Класифікація морських суден здійснюється класифікаційним товариством, обраним судновласником.
 
407. Технічний нагляд за виконанням на морських суднах вимог, встановлених міжнародними договорами України у сфері мореплавства, здійснюється визнаною організацією (класифікаційним товариством), обраною судновласником. Порядок визнання класифікаційних товариств, які здійснюють технічний нагляд за морськими суднами, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України та з урахуванням вимог законодавства ЄС.
 
408. На підставі двосторонніх договорів, укладених з визнаною організацією центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, визнана організація уповноважується на видачу суднових документів, здійснення огляду суден та надання інших послуг від імені держави прапора відповідно до міжнародних договорів України у сфері торговельного мореплавства.
 
409. Порядок здійснення технічного нагляду за суднами розробляється з урахуванням міжнародних договорів України та вимог законодавства ЄС і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
 
410. Нагляд за здійсненням визнаними організаціями технічного нагляду за українськими суднами здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
 
411. Технічний нагляд за суднами внутрішнього плавання, малими суднами і водними мотоциклами здійснюється відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
412. ж) статтю 23 доповнити частинами другою – п’ятою такого змісту:
 
413. «Технічні вимоги до морських суден розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та включають основні вимоги до конструкції, комплектації та експлуатації судна, не встановлені міжнародними договорами України і технічним регламентом морського обладнання суден, з урахуванням районів та умов плавання судна, а також міжнародних договорів України, вимог законодавства ЄС.
 
414. Технічними вимогами до морських суден встановлюється також перелік обов’язкового радіообладнання суден, що не здійснюють міжнародних рейсів.
 
415. Пасажирські судна мають бути придатними для їх використання особами з маломобільних груп населення.
 
416. Технічні вимоги до суден внутрішнього плавання встановлюються відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
417. з) у підпунктах «б» і «в» частини першої статті 25 слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері морського і річкового транспорту» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту» у відповідному відмінку;
 
418. и) частини першу – третю і шосту статті 26 викласти в такій редакції:
 
419. «Українські морські судна і судна внутрішнього плавання підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт».
 
420. Не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна, власниками яких є громадяни держави-агресора або юридичні особи, які зареєстровані на території держави-агресора, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
 
421. Іноземні судна, зафрахтовані за договором бербоут-чартера, підлягають реєстрації в Державному судновому реєстрі України тимчасово, на строк, що не перевищує строку дії такого договору, якщо на момент реєстрації судна воно не було внесено до суднового реєстру іншої держави або якщо таке судно внесено до суднового реєстру іншої держави, але запис про нього припинено, або отримано дозвіл уповноваженого органу держави іноземної реєстрації судна на тимчасову реєстрацію в Україні»;
 
422. «Порядок реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
423. і) статтю 27 викласти в такій редакції:
 
424. «Стаття 27. Порядок та умови реєстрації суден, припинення або тимчасового припинення реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України
 
425. Реєстрація морських суден і суден внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), яке видається безстроково, або свідоцтвом про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, а також свідоцтвом про право власності на судно, яке видається безстроково.
 
426. Припинення реєстрації морського судна або судна внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України або свідоцтвом про виключення судна з Державного суднового реєстру України.
 
427. Документи, передбачені частинами першою і другою цієї статті, видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
 
428. У разі виникнення змін, що зумовлюють необхідність виправлення відомостей, внесених до Державного суднового реєстру України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, видає нові документи та вносить відповідні зміни до Державного суднового реєстру України. При цьому документ, що підлягає заміні, повертається цьому органу. Заявник повинен подати документи для внесення змін до Державного суднового реєстру України протягом 14 календарних днів з дати виникнення таких змін.
 
429. Видача нових документів замість втрачених здійснюється після опублікування судновласником за його рахунок оголошення в засобах масової інформації про втрату таких документів та визнання їх недійсними.
 
430. Реєстрація або тимчасова реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України, виключення або тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України (припинення або тимчасове припинення реєстрації), внесення змін до Державного суднового реєстру України, видача нових документів замість втрачених є платними послугами, за які справляється адміністративний збір.
 
431. Адміністративний збір не справляється у разі:
 
432. первинної реєстрації під Державним Прапором України судна (крім прогулянкових, малих суден), побудованого в Україні, віком не більше п’яти років;
 
433. виключення судна з Державного суднового реєстру України у разі загибелі судна, зникнення його безвісти, визнання його непридатним для подальшої експлуатації;
 
434. внесення до Державного суднового реєстру України змін, зумовлених прийняттям рішень про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, перейменування вулиці.
 
435. Реєстрація або тимчасова реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України, виключення або тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України, внесення змін до Державного суднового реєстру України, видача нових документів замість втрачених здійснюються протягом п’яти робочих днів з дати прийняття відповідної заяви. За бажанням заявника зазначені реєстраційні дії можуть бути проведені протягом двох робочих днів з дати прийняття відповідної заяви, при цьому розмір адміністративного збору подвоюється. Заявнику, який бажає отримати документи поштою, такі документи направляються не пізніше наступного робочого дня після проведення реєстраційних дій.
 
436. За реєстрацію судна під Державним Прапором України адміністративний збір розраховується у такому порядку: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, помножений на коефіцієнт віку судна, помножений на коефіцієнт технічних характеристик судна, помножений на фактичну кількість одиниць виміру типу судна.
 
437. розмір адміністра
тивного збору розраховує
ться з диференціа
цією відповідно до віку, типу та параметрів судна.
коефіцієнт 0,5
коефіцієнт 0,7
коефіцієнт 0,8
коефіцієнт 1,0
коефіцієнт 1,2
до 5 років
від 5 до 10
від 10 до 15
від 15 до 20
понад 20 років
1)прогулянкових,
0,0008
від 501 одиниць, як за судно місткістю 10000 одиниць
2)пасажирських
0,002
до 2000 одиниць включно, як за судно місткістю 2000 одиниць
0,003
від 2001 одиниць
3)танкерів (бункеровщики)
0,008
до 2000 одиниць включно, як за судно місткістю 2000 одиниць
0,004
від 2001 одиниць до 5000 включно одиниць як за судно місткістю 5000 одиниць
0,005
від 5001 одиниць
4)суден які перевозять хімічні та небезпечні вантажі
0,006
до 5000 одиниць включно, як за судно місткістю 5000 одиниць
0,007
від 5001 одиниць
5)суховантажних
0,005
до 2000 одиниць включно, як за судно місткістю 2000 одиниць
0,006
від 2001 одиниць
6)судна спеціального призначення та інші
0,008
до 500 одиниць включно, як за судно місткістю 500 одиниць
0,004
від 501 одиниць до 2000 включно одиниць як за судно місткістю 2000 одиниць
0,005
від 2001 одиниць
 
438. Розмір адміністративного збору за тимчасову реєстрацію судна під Державним Прапором України становить 0,8 вартості реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України.
 
439. Розмір адміністративного збору за тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва становить 0,8 вартості реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України.
 
440. Розмір адміністративного збору за виключення судна з Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва становить 0,5 вартості реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України.
 
441. Заява про реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна, припинення або тимчасове припинення реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України та додані до неї документи подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, в один із таких способів:
 
442. особисто судновласником або уповноваженою ним особою;
 
443. надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
 
444. в електронній формі.
 
445. У заяві окремо зазначається спосіб, у який заявник бажає отримати відповідні документи (поштою, особисто або через представника) та строк проведення реєстраційних дій (звичайний або протягом двох робочих днів з дати прийняття заяви).
 
446. Копії документів, що додаються до заяви, засвідчуються нотаріусом або органами, які здійснили їх оформлення та видачу. Копія документа, що посвідчує особу власника судна та підтверджує його громадянство, засвідчується його власником. Копія обмірного свідоцтва може бути завірена заявником. До всіх документів, складених іноземною мовою, додається переклад на державну мову, засвідчений у встановленому порядку. Разом із заявою подається також підписаний заявником перелік доданих документів.
 
447. До заяви про реєстрацію судна додаються такі документи:
 
448. копії документів, що підтверджують право власності на судно, а також на двигун, якщо його придбано окремо;
 
449. копія обмірного свідоцтва (за наявності);
 
450. свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України (якщо судно тимчасово зареєстровано у Державному судновому реєстрі України і строк дії цього свідоцтва не закінчився);
 
451. документальне підтвердження втрати права плавання під державним прапором іншої держави або скасування запису у реєстрі суден іншої держави (якщо судно раніше було зареєстровано органом реєстрації іншої держави);
 
452. копія документа, що посвідчує особу власника судна та підтверджує його громадянство;
 
453. фотографічні знімки судна у паперовому вигляді (загальний вигляд з правого та лівого борту);
 
454. копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
 
455. Для тимчасової реєстрації іноземного судна, зафрахтованого за договором бербоут-чартера, до заяви також додаються:
 
456. копія договору фрахтування;
 
457. письмовий дозвіл власника судна на тимчасову реєстрацію в Україні;
 
458. письмовий дозвіл уповноваженого органу держави іноземної реєстрації судна на тимчасову реєстрацію в Україні (у випадку, передбаченому частиною третьою статті 26 цього Кодексу);
 
459. письмовий дозвіл заставодержателя на тимчасову реєстрацію в Україні (якщо судно перебуває в заставі).
 
460. До заяви про виключення або тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України додаються такі документи:
 
461. письмове пояснення заявника щодо необхідності виключення судна з Державного суднового реєстру України (у разі загибелі судна, зникнення його безвісти, визнання його непридатним для подальшої експлуатації);
 
462. свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України або свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України (не додається у разі загибелі судна, зникнення його безвісти);
 
463. свідоцтво про право власності на судно;
 
464. письмовий дозвіл заставодержателя на припинення реєстрації у Державному судновому реєстрі України (якщо судно перебуває в заставі);
 
465. копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
 
466. До заяви про внесення змін до Державного суднового реєстру України додаються:
 
467. письмове обґрунтування за підписом заявника та документи, що підтверджують необхідність внесення змін до Державного суднового реєстру України (за наявності);
 
468. раніше виданий документ, що підлягає заміні (за потреби);
 
469. копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
 
470. До заяви про видачу нових документів замість втрачених додаються:
 
471. примірник друкованого видання засобу масової інформації, в якому розміщено оголошення про втрату документів та визнання їх недійсними;
 
472. копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору.
 
473. Прийняття заяви є обов’язком посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Під час прийняття заяви посадова особа перевіряє наявність необхідних документів. Інформація, наведена в документах, перевірці під час прийняття заяви не підлягає.
 
474. За наявності необхідних документів посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, зобов’язана зареєструвати заяву датою її фактичного отримання. Доказом прийняття заяви є наявність на копії аркуша заяви відмітки (штампу) посадової особи, яка прийняла заяву, із зазначенням дати її прийняття, або поштового повідомлення з відміткою про вручення посадовій особі (у разі надсилання заяви поштою).
 
475. Відмова посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, у прийнятті заяви з причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею умов для прийняття заяви забороняються.
 
476. За результатами розгляду заяви центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту:
 
477. здійснює реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України, припиняє або тимчасове припиняє реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України, вносить зміни до Державного суднового реєстру України, видає нові документи замість втрачених;
 
478. відмовляє у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, припиненні або тимчасовому припиненні реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених.
 
479. Підставою для відмови у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна, припиненні або тимчасовому припиненні реєстрації судна, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених є:
 
480. неподання документів, зазначених у цій статті;
 
481. подання документів, що містять недостовірні відомості;
 
482. невідповідність поданих документів вимогам закону.
 
483. У разі відмови у реєстрації або тимчасовій реєстрації морського судна внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України, виключенні або тимчасовому виключенні судна з Державного суднового реєстру України, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, зобов’язаний надати заявнику відповідну письмову відповідь протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви або двох робочих днів, якщо за бажанням заявника реєстраційні дії мають бути проведені протягом двох робочих днів з дати прийняття відповідної заяви.
 
484. У разі отримання повідомлення про відмову у прийнятті заяви заявник має право:
 
485. подати виправлену заяву;
 
486. оскаржити рішення посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, у порядку, передбаченому законодавством.
 
487. У разі відмови у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна, тимчасовому припиненні реєстрації судна, внесенні змін до Суднової книги України, видачі нових документів замість втрачених заявник має право на повернення коштів реєстраційного збору як надміру зарахованих до бюджету платежів у встановленому законодавством порядку.
 
488. Відомості про судна, зареєстровані або тимчасово зареєстровані у Державному судновому реєстрі України, оприлюднюються у систематизованому вигляді на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
 
489. Порядок та умови реєстрації суден у Судновій книзі України встановлюються Законом України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
490. ї) статті 28 і 30 виключити;
 
491. й) частину третю статті 32 викласти в такій редакції:
 
492. «Право плавання під Державним Прапором України має судно, яке перебуває у власності фізичної особи – громадянина України, фізичної особи – підприємця, юридичної особи, зареєстрованих на території України, або судно, що використовується зазначеними особами на умовах договору бербоут-чартера, крім суден, власниками чи судновласниками яких є громадяни держави-агресора або юридичні особи, зареєстровані на території держави-агресора, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до «Про санкції»;
 
493. к) у частині першій статті 33 слова «та свідоцтва про одержання права плавання під цим прапором» замінити словами «та отримання суднового патенту або суднового білета»;
 
494. л) у частині першій статті 34 слова «за згодою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства)» виключити;
 
495. м) статтю 35 викласти в такій редакції:
 
496. «Стаття 35. Суднові документи
 
497. На українському самохідному морському судні мають бути такі суднові документи:
 
498. свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент);
 
499. класифікаційне свідоцтво;
 
500. обмірне свідоцтво (на судні з корпусом довжиною 24 метри і більше);
 
501. свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу;
 
502. пасажирське свідоцтво (на пасажирському судні);
 
503. суднова роль (список осіб суднового екіпажу);
 
504. список пасажирів, які перебувають на судні (за наявності);
 
505. судновий журнал;
 
506. машинний журнал (для суден з механічним двигуном), який може бути об’єднаний із судновим журналом;
 
507. дозвіл на експлуатацію суднової радіостанції (за наявності);
 
508. свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього Кодексу;
 
509. документи, передбачені правилами реєстрації операцій із шкідливим речовинами на суднах, у морських та річкових портах і терміналах;
 
510. документи щодо перевезення небезпечного вантажу (на судні, що перевозить такий вантаж).
 
511. Список пасажирів є обов’язковим для пасажирських суден із каютами для пасажирів на всю ніч.
 
512. На українському морському судні без екіпажу мають бути:
 
513. свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент);
 
514. обмірне свідоцтво (на судні довжиною 24 метри і більше).
 
515. Реєстрація операцій із шкідливими речовинами на суднах, визначення мінімального безпечного складу екіпажу суден, безперервна реєстрація історії судна ведуться за правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, з урахуванням вимог міжнародних договорів України.
 
516. Судно, що здійснює міжнародні рейси, повинно також мати документи, передбачені міжнародними договорами України.
 
517. Перелік документів малих, спортивних суден і водних мотоциклів встановлюється Законом України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
518. н) статтю 37 виключити;
 
519. о) статтю 38 викласти в такій редакції:
 
520. «Стаття 38. Видача суднових документів
 
521. Свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
 
522. Судновий білет видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
523. Суднові документи, передбачені міжнародними договорами України, видає визнана організація, уповноважена на це двостороннім договором, укладеним такою організацією з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
 
524. Класифікаційне свідоцтво, обмірне свідоцтво, пасажирське свідоцтво, свідоцтво про вантажну марку для суден, що не здійснюють міжнародних рейсів, видаються класифікаційним товариством. Відповідно до правил класифікаційного товариства окремі категорії суден можуть не мати обмірного свідоцтва або свідоцтва про вантажну марку.
 
525. Свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу і журнал безперервної реєстрації історії судна видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
 
526. Збір за видачу свідоцтва про мінімальний склад екіпажу при первинній реєстрації під Державним Прапором України судна, побудованого в Україні, віком не більше п’яти років, не справляється.
 
527. Збір за видачу свідоцтва про мінімальний склад екіпажу малих суден, що здійснюють комерційні перевезення до 12 пасажирів, становить 0,3 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року;
 
528. За видачу свідоцтва про мінімальний склад екіпажу справляється збір у таких розмірах:
 
529. для пасажирських суден – 1,5 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року;
 
530. для танкерів (бункерівників) – 2,5 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року;
 
531. для суден, що перевозять хімічні та небезпечні вантажі, – 1,9 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року;
 
532. для суден спеціального призначення – 0,9 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року;
 
533. для суховантажних та інших суден – 1,4 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
 
534. Збір за видачу журналу безперервної реєстрації історії судна становить 1,4 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
 
535. Збір за видачу дубліката журналу безперервної реєстрації історії судна становить 0,7 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
 
536. Свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу видається за заявою судновласника або уповноваженої ним особи. До заяви додається розрахунок мінімального безпечного складу екіпажу, що відповідає правилам визначення мінімального безпечного складу екіпажу суден та міжнародним договорам України, та копія документа, що підтверджує сплату збору.
 
537. Журнал безперервної реєстрації історії судна видається за письмовою заявою судновласника, до якої додається анкета судна, форма якої встановлюється правилами безперервної реєстрації історії судна, та копія документа, що підтверджує сплату збору.
 
538. Видача свідоцтва про мінімальний склад екіпажу і журналу безперервної реєстрації історії судна здійснюються протягом п’яти робочих днів з дати прийняття відповідної заяви. За бажанням заявника видача може бути проведена протягом двох робочих днів з дати прийняття відповідної заяви. Заявнику, який бажає отримати документи поштою, ці документи направляються не пізніше наступного робочого дня після видачі. Відмова посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, у прийнятті заяви з причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею умов для прийняття заяви, забороняється.
 
539. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про мінімальний безпечний склад екіпажу або журналу безперервної реєстрації історії судна є:
 
540. неподання документів, зазначених у цій статті;
 
541. подання документів, що містять недостовірні відомості;
 
542. невідповідність поданих документів вимогам закону.
 
543. У разі відмови у видачі свідоцтва про мінімальний безпечний склад екіпажу або журналу безперервної реєстрації історії судна центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, зобов’язаний поінформувати про це заявника протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви або двох робочих днів, якщо за бажанням заявника видача мала бути проведена протягом двох робочих днів з дати прийняття відповідної заяви.
 
544. У разі отримання повідомлення про відмову у прийнятті заяви заявник має право:
 
545. подати виправлену заяву;
 
546. оскаржити рішення посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, у порядку, передбаченому законодавством.
 
547. У разі відмови у видачі свідоцтва про мінімальний безпечний склад екіпажу або журналу безперервної реєстрації історії судна заявник має право на повернення коштів реєстраційного збору як надміру зарахованих до бюджету платежів у встановленому законодавством порядку.
 
548. Відомості про свідоцтва про мінімальний безпечний склад екіпажу і журнали безперервної реєстрації історії судна оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
 
549. Дозвіл на експлуатацію суднової радіостанції видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, відповідно до закону»;
 
550. п) у статті 39:
 
551. у частині першій слова «за винятком свідоцтва про право власності на судно і суднового білета, що можуть бути в нотаріально засвідченій копії» замінити словами «крім свідоцтва про право власності на судно, яке може бути в нотаріально засвідченій копії»;
 
552. доповнити частинами другою і третьою такого змісту:
 
553. «У випадках, передбачених законодавством та / або міжнародними договорами України, суднові документи можуть бути на судні в електронному вигляді.
 
554. Допускається не зберігати на морському судні без екіпажу суднові документи, якщо на його борту міститься металева або пластикова пластина з даними про ідентифікаційний номер судна, назва класифікаційного товариства, номер класифікаційного свідоцтва та строк його дії. Інформація, зазначена на металевій або пластиковій пластині, повинна відповідати інформації, що міститься у класифікаційному свідоцтві, і підтверджується штампом, який проставляється на пластині класифікаційним товариством. Суднові документи у такому разі можуть знаходитися на буксирі (якщо це судно без екіпажу входить до складу суден) або зберігатися у судновласника»;
 
555. р) у статті 50 слова « (центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства)» виключити;
 
556. с) у статті 54:
 
557. у частині першій слова «законодавством України, цим Кодексом, статутами служби на морських і риболовних суднах» замінити словами «законодавством і міжнародними договорами України, цим Кодексом»;
 
558. частину другу виключити;
 
559. т) текст статті 57 викласти в такій редакції:
 
560. «Судновласник судна відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, а також міжнародних договорів України забезпечує:
 
561. 1) комплектування судна кваліфікованим екіпажем у необхідному складі, що підтверджується судновими документами і кваліфікаційними документами членів екіпажу;
 
562. 2) наявність та ефективне функціонування на судні і у судновласника системи управління безпечною експлуатацією судна та запобіганням забрудненню;
 
563. 3) безпечні умови і режим праці на судні;
 
564. 4) охорону здоров’я членів екіпажу на борту судна і на березі, обладнання судна всіма необхідними для цього засобами та устаткуванням;
 
565. 5) постачання продовольства і води в достатній кількості та належної якості;
 
566. 6) належні суднові приміщення.
 
567. Мінімальні норми, що забезпечують власники торговельних суден, що не здійснюють міжнародних рейсів, не можуть бути нижче рівня, встановленого міжнародними договорами України для таких суден, що здійснюють міжнародні рейси»;
 
568. у) частину першу статті 78 доповнити пунктами 12-1 та 12-2 такого змісту:
 
569. «12-1) погодження рішень місцевих органів виконавчої влади про відкриття баз для стоянки малих суден на морських водних шляхах, в акваторіях морських портів;
 
570. 12-2) погодження плану проведення спортивних змагань, інших заходів за участю спортивних суден, яким передбачається плавання спортивних суден морськими водними шляхами, що подається для погодження організаторами таких змагань»;
 
571. ф) у частині другій статті 79 слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту»;
 
572. х) у статті 90:
 
573. назву викласти в такій редакції:
 
574. «Стаття 90. Контроль за суднами у морському порту»;
 
575. у частинах другій і третій слова «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту», а слова « (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства)» виключити;
 
576. у частині четвертій слова «за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства» виключити;
 
577. доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
578. «Особливості здійснення перевірки суден внутрішнього плавання встановлюються Законом України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
579. ц) у частині другій статті 110 слова «Правилами плавання у цій зоні» замінити словами «правилами плавання у районі інтенсивного судноплавства»;
 
580. ч) у статті 130:
 
581. у частині першій слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
582. у частині другій слова «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту», а слова «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті» – словами «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту»;
 
583. ш) у статті 131 слова «за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту» замінити словами «крім суден під прапором держави-агресора та суден, власником чи судновласником яких є яких є громадяни держави-агресора або юридичні особи, які зареєстровані на території держави-агресора, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до «Про санкції»;
 
584. щ) у статті 132 слова «за умови взаємності» виключити;
 
585. ь) у статті 175 слова «або за ставками, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту» виключити;
 
586. ю) у частині другій статті 3, частині другій статті 21, статтях 50 і 67, частині другій статті 92, статті 93, частині першій статті 94, статтях 101 і 102, частинах першій і другій статті 110, частинах першій і другій статті 111, статті 112, частині четвертій статті 167, частині другій статті 188, частині п’ятій статті 190, статтях 290, 310 і 322 слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері морського і річкового транспорту» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту» у відповідному відмінку;
 
587. у статтях 106 і 290, частині першій статті 115 слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
588. у частині першій статті 75, частині першій статті 77, частині другій статті 79 слова «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту» у відповідному відмінку;
 
589. 4) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
 
590. а) статті 64 і 70 викласти в такій редакції:
 
591. «Стаття 64. Берегові смуги водних шляхів
 
592. 1. На судноплавних водних шляхах за межами населених пунктів для користування з метою проведення робіт, пов’язаних із судноплавством, встановлюються берегові смуги водних шляхів.
 
593. Користування береговою смугою водних шляхів для забезпечення навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах здійснюється безоплатно.
 
594. 2. Розмір берегової смуги водного шляху визначається шириною 20 метрів від краю води вглиб берега при середньому багаторічному рівні води на вільних річках і нормальному рівні води на штучно створених внутрішніх водних шляхах. На березі, що має ухил більше 45 градусів, берегова смуга визначається від краю берега вглиб берега.
 
595. 3. Порядок встановлення та використання берегових смуг водних шляхів визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
596. 4. Право користування береговою смугою водних шляхів не поширюється на особливо охоронювані природні території, земельні ділянки, на яких розміщені гідротехнічні та меліоративні споруди»;
 
597. «Стаття 70. Землі внутрішнього водного транспорту
 
598. До земель внутрішнього водного транспорту належать території річкових портів (терміналів), а також землі під:
 
599. а) причальними спорудами, операційними акваторіями причальних споруд і затонами з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують внутрішній водний транспорт;
 
600. б) пасажирськими вокзалами, павільйонами і причалами;
 
601. в) судновими ходами, судноплавними каналами, судноплавними і захисними гідротехнічними спорудами;
 
602. г) берегоукріплювальними спорудами та насадженнями;
 
603. ґ) вузлами зв’язку, радіоцентрами і радіостанціями;
 
604. д) будівлями, береговими навігаційними знаками та іншими спорудами для обслуговування водних шляхів, судноремонтними і суднобудівними заводами, ремонтно-експлуатаційними базами, майстернями, судноверф’ями, відстійно-ремонтними пунктами, складами, матеріально-технічними базами, інженерними мережами, службовими та культурно-побутовими будівлями, іншими об’єктами, що забезпечують роботу внутрішнього водного транспорту»;
 
605. б) у тексті Кодексу слова «річковий транспорт» в усіх відмінках замінити словами «внутрішній водний транспорт» у відповідному відмінку;
 
606. 5) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№18-22, ст. 144):
 
607. а) у статті 306:
 
608. у частині третій слова «внутрішній флот» замінити словами «внутрішній водний транспорт»;
 
609. у частині п’ятій слова «транспортними кодексами» замінити словами «кодексами, законами»;
 
610. б) у статті 307:
 
611. у частині четвертій слова «на річковому транспорті (внутрішньому флоті)» замінити словами «на внутрішньому водному транспорті»;
 
612. у частині п’ятій слова «транспортними кодексами» замінити словами «кодексами, законами»;
 
613. 6) статтю 62 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
614. «На береговій смузі внутрішніх водних шляхів з метою забезпечення безпеки судноплавства використання земельних лісових ділянок здійснюється відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт».
 
615. У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
 
616. 7) у Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами):
 
617. а) у частині четвертій статті 28 слово «річковий» замінити словами «внутрішній водний»;
 
618. б) у статті 38-1:
 
619. у частині другій слово «річкового» замінити словами «морського, внутрішнього водного»;
 
620. у частині п’ятій слово «річковим» замінити словами «морським, внутрішнім водним»;
 
621. 8) у частині першій статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546):
 
622. абзац шістнадцятий пункту «а» виключити;
 
623. абзац перший пункту «б» після слів «транспортних засобів» доповнити словами « (крім екологічного контролю суден)»;
 
624. 9) у Законі України «Про державний кордон України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 2, ст. 5 із наступними змінами):
 
625. а) статтю 14 викласти в такій редакції:
 
626. «Стаття 14. Порядок заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів на внутрішні водні шляхи, у внутрішні морські води і в морські порти України
 
627. Іноземні невійськові судна можуть заходити на внутрішні водні шляхи, у внутрішні морські води і в акваторію морських портів України з урахуванням обмежень, встановлених законом. Порядок заходження іноземних невійськових суден на внутрішні водні шляхи, у внутрішні морські води та у морські порти і перебування в них, проведення вантажних і пасажирських операцій, сполучення суден з берегом, сходу на берег членів екіпажу судна, відвідування суден особами, які не є членами екіпажу судна, та інші правила, пов’язані з перебуванням іноземних невійськових суден у внутрішніх водах і портах України, у частинах вод прикордонних річок, озер та інших водойм, що належать Україні, встановлюються міжнародними договорами і законодавством України.
 
628. Іноземні підводні човни та інші підводні транспортні засоби у разі заходження у внутрішні морські води і в акваторію морських портів України повинні переміщуватися на поверхні під своїм прапором.
 
629. Іноземні військові кораблі, якщо не передбачено іншого порядку, заходять на внутрішні водні шляхи, у внутрішні морські води і морські порти України відповідно до міжнародних договорів та законодавства України»;
 
630. б) у статті 23 слова «на пристанях, причалах і в пунктах базування» в усіх відмінках замінити словами «на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування» у відповідному відмінку;
 
631. 10) у Законі України «Про транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 51, ст. 446; 2007 р., № 33, ст. 440; 2014 р., № 8, ст. 88):
 
632. а) статтю 16-3 викласти в такій редакції:
 
633. «Стаття 16-3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту
 
634. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту:
 
635. надає пропозиції щодо Стратегії забезпечення виконання зобов’язань держави прапора, держави порту і прибережної держави за міжнародними договорами у сфері торговельного мореплавства, організовує виконання функцій, що випливають із зобов’язань за цими договорами;
 
636. забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, діяльність яких пов’язана з морським і внутрішнім водним транспортом, торговельним мореплавством, судноплавством на внутрішніх водних шляхах;
 
637. забезпечує дотримання і виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України у сфері морського транспорту, торговельного мореплавства;
 
638. здійснює в межах повноважень регулювання торговельного мореплавства;
 
639. організовує в межах повноважень, визначених законом, реалізацію державної політики щодо зменшення шкідливого впливу морського транспорту на навколишнє природне середовище;
 
640. бере участь у розслідуванні і здійснює аналіз причин аварій із суднами на морі, на морському транспорті, веде облік таких аварій, розробляє профілактичні заходи щодо запобігання їх виникненню та контролює виконання цих заходів;
 
641. здійснює державний нагляд за додержанням вимог законодавства і міжнародних договорів України у сфері морського транспорту, торговельного мореплавства у морських портах і терміналах, територіальному морі, внутрішніх морських водах, на українських суднах і в судноплавних компаніях – судновласниках таких суден;
 
642. здійснює державний нагляд за виконанням на українських суднах і в судноплавних компаніях незалежно від форми власності вимог законодавства та міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища (контроль держави прапора);
 
643. здійснює державний нагляд за відповідністю іноземних суден незалежно від прапора, що заходять у морські порти України, вимогам з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден, що встановлені міжнародними договорами України (контролю держави порту);
 
644. укладає договори з визнаними організаціями, уповноваженими видавати суднові документи українським суднам, судноплавним компаніям – судновласникам таких суден, надавати таким суднам і судноплавним компаніям послуги від імені держави прапора відповідно до міжнародних договорів України та з урахуванням вимог законодавства ЄС, контролює виконання цими організаціями обов’язкових вимог, встановлених такими договорами;
 
645. здійснює нагляд за здійсненням визнаними організаціями технічного нагляду за виконанням на українських суднах вимог, встановлених законодавством і міжнародними договорами України та законодавством ЄС, за видачею ними відповідних суднових документів і наданням ними відповідних послуг судновласникам і суднам;
 
646. надає визнаним організаціям погодження щодо звільнення українських суден від виконання окремих вимог міжнародних договорів України в установлених такими договорами випадках, а також щодо видачі відповідних суднових документів та інформує про це в установленому порядку Міжнародну морську організацію;
 
647. здійснює перевірки суден незалежно від прапора, перевірку суднових документів і кваліфікаційних документів членів екіпажу, дотримання на суднах вимог, встановлених законодавством і міжнародними договорами України;
 
648. здійснює державний нагляд на морському транспорті за організацією безпечного перевезення вантажів, у тому числі небезпечних, пасажирів і багажу, систем управління безпекою судноплавства;
 
649. здійснює державний нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з суден, правил реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, у морських портах і терміналах;
 
650. доводить українським суднам, морським портам і портовим засобам встановлений рівень охорони;
 
651. проводить перевірки відповідності системи охорони морських портів і портових засобів міжнародним вимогам;
 
652. здійснює контроль за проведенням аварійно-рятувальних робіт, виконанням планів локалізації та ліквідації аварій (катастроф) у морських портах;
 
653. здійснює управління функціональною підсистемою запобігання і реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій на морському і річковому транспорті, в акваторіях морських портів, організації пошуково-рятувальних робіт в акваторіях Чорного та Азовського морів;
 
654. здійснює державний нагляд за регулюванням руху суден та лоцманським проведенням суден;
 
655. організовує і контролює здійснення навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства у територіальному морі, внутрішніх морських водах;
 
656. організовує і контролює здійснення пошуку та рятування людей, які зазнали лиха на морі, у морському пошуково-рятувальному районі України;
 
657. організовує і контролює функціонування систем радіонавігації та спостереження морської рухомої служби, у тому числі Глобальної морської системи зв’язку у разі лиха та для забезпечення безпеки мореплавства, а також системи дальньої ідентифікації та контролю за місцезнаходженням українських суден;
 
658. організовує і контролює проведення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування членів екіпажів морських суден, у тому числі, відповідно до міжнародних договорів України, працівників берегових підприємств морського транспорту, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки судноплавства, запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища із суден та здійсненням державного нагляду в цих сферах;
 
659. відповідно до законодавства реєструє судна і припиняє реєстрацію суден в Державному судновому реєстрі України, видає свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, свідоцтва про виключення суден з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України;
 
660. розміщує дані про зареєстровані у Державному судновому реєстрі України судна на своєму офіційному веб-сайті;
 
661. здійснює відповідно до законодавства видачу свідоцтв про мінімальний склад екіпажів суден, журналів безперервної реєстрації історії суден;
 
662. здійснює відповідно до законодавства видачу посвідчень особи моряка, кваліфікаційних документів членів екіпажів морських суден, морських лоцманів, лоцманів-операторів служб регулювання руху суден;
 
663. виконує функції експертної організації з питань безпеки судноплавства, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден, надає експертні висновки із зазначених питань щодо проектів правил, норм, стандартів, планів і проектів будівництва об’єктів морського транспорту, у тому числі судноплавних шляхів, морських портів і терміналів, гідротехнічних споруд, мостів, берегових об’єктів морського зв’язку, навігації, спостереження за рухом суден;
 
664. здійснює інші повноваження, визначені законом та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
 
665. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту:
 
666. забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, діяльність яких пов’язана з внутрішнім водним транспортом, судноплавством на внутрішніх водних шляхах;
 
667. забезпечує дотримання і виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України у сферах внутрішнього водного транспорту, судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
 
668. здійснює в межах повноважень регулювання судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
 
669. організовує в межах повноважень, визначених законом, реалізацію державної політики щодо зменшення шкідливого впливу внутрішнього водного транспорту на навколишнє природне середовище;
 
670. бере участь у розслідуванні і здійснює аналіз причин аварійних подій з суднами на внутрішніх водних шляхах та на внутрішньому водному транспорті, веде облік таких подій, розробляє профілактичні заходи щодо запобігання їх виникненню та контролює виконання таких заходів;
 
671. здійснює державний нагляд за додержанням вимог законодавства і міжнародних договорів України у сферах внутрішнього водного транспорту, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, в річкових портах і терміналах, на українських суднах внутрішнього плавання і в судноплавних компаніях – судновласниках таких суден;
 
672. здійснює державний нагляд за виконанням на українських суднах внутрішнього плавання і в судноплавних компаніях незалежно від форми власності вимог законодавства та міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища (контроль держави прапора);
 
673. здійснює державний нагляд на внутрішніх водних шляхах за відповідністю суден незалежно від їх прапора вимогам з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден, що встановлені законодавством та міжнародними договорами України;
 
674. укладає договори з визнаними класифікаційними товариствами, уповноваженими видавати українським суднам внутрішнього плавання суднові документи, надавати цим суднам і судноплавним компаніям послуги від імені держави прапора відповідно до міжнародних договорів України і з урахуванням вимог законодавства ЄС, контролює виконання цими організаціями обов’язкових вимог, встановлених такими договорами;
 
675. здійснює нагляд за здійсненням визнаними класифікаційними товариствами технічного нагляду за виконанням на українських суднах внутрішнього плавання вимог, встановлених законодавством і міжнародними договорами України та законодавством ЄС, за видачею ними відповідних суднових документів і наданням ними відповідних послуг судновласникам і суднам;
 
676. здійснює перевірки суден внутрішнього плавання незалежно від прапора, перевірку суднових документів і кваліфікаційних документів членів екіпажів, виконання на суднах вимог, встановлених законодавством і міжнародними договорами України;
 
677. здійснює державний нагляд на внутрішньому водному транспорті за безпекою під час перевезення вантажів, у тому числі небезпечних, пасажирів і багажу, систем управління безпекою судноплавства;
 
678. здійснює державний нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з суден внутрішнього плавання, правил реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, у річкових портах (терміналах);
 
679. доводить українським суднам, річковим портам (терміналам) і портовим засобам встановлений рівень охорони;
 
680. проводить перевірки відповідності системи охорони річкових портів (терміналів) і портових засобів міжнародним вимогам;
 
681. здійснює державний нагляд за регулюванням руху суден та лоцманським проведенням суден на внутрішніх водних шляхах;
 
682. організовує і контролює здійснення навігаційно-гідрографічного забезпечення на внутрішніх водних шляхах України;
 
683. організовує і контролює проведення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування членів екіпажів річкових суден, у тому числі, відповідно до міжнародних договорів України, працівників берегових підприємств внутрішнього водного транспорту, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки судноплавства, запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища із суден та здійсненням державного нагляду у цих сферах;
 
684. відповідно до законодавства реєструє судна і припиняє реєстрацію суден у Судновій книзі України, видає суднові білети, свідоцтва про виключення судна із Суднової книги України, свідоцтва про тимчасове виключення судна із Суднової книги України;
 
685. розміщує дані про зареєстровані у Судновій книзі України судна та дані реєстру свідоцтв суден внутрішнього плавання на своєму офіційному веб-сайті;
 
686. здійснює відповідно до законодавства видачу кваліфікаційних документів членів екіпажів річкових суден, річкових лоцманів, лоцманів-операторів служб регулювання руху суден;
 
687. погоджує місцеві правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд;
 
688. виконує функції експертної організації з питань безпеки судноплавства, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден внутрішнього плавання, надає експертні висновки із зазначених питань щодо проектів правил, норм, стандартів, планів і проектів будівництва об’єктів внутрішнього водного транспорту, у тому числі судноплавних шляхів, річкових портів (терміналів), гідротехнічних споруд, мостів, підводних та надводних переходів на внутрішніх водних шляхах, судноплавних гідротехнічних споруд, берегових об’єктів річкової інформаційної системи, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства;
 
689. здійснює інші повноваження, визначені законом та покладені на нього Кабінетом Міністрів України»;
 
690. б) статтю 26 виключити;
 
691. в) статтю 27 викласти в такій редакції:
 
692. «Стаття 27. Внутрішній водний транспорт і його склад
 
693. До складу внутрішнього водного транспорту належать судна, підприємства, установи та організації, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства»;
 
694. г) назву та частину першу статті 28 викласти в такій редакції:
 
695. «Стаття 28. Землі внутрішнього водного транспорту
 
696. До земель внутрішнього водного транспорту належать території річкових портів (терміналів), а також землі під:
 
697. причальними спорудами, операційними акваторіями причальних споруд і затонами з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують внутрішній водний транспорт;
 
698. пасажирськими вокзалами, павільйонами і причалами;
 
699. судновими ходами, судноплавними каналами, судноплавними і захисними гідротехнічними спорудами;
 
700. берегоукріплювальними спорудами та насадженнями;
 
701. вузлами зв’язку, радіоцентрами і радіостанціями;
 
702. будівлями, береговими навігаційними знаками та іншими спорудами для обслуговування водних шляхів, судноремонтними і суднобудівними заводами, ремонтно-експлуатаційними базами, майстернями, судноверф’ями, відстійно-ремонтними пунктами, складами, матеріально-технічними базами, інженерними мережами, службовими та культурно-побутовими будівлями, іншими об’єктами, що забезпечують роботу внутрішнього водного транспорту»;
 
703. ґ) статтю 29 виключити;
 
704. д) у тексті Закону:
 
705. слова «річковий транспорт» в усіх відмінках замінити словами «внутрішній водний транспорт» у відповідному відмінку;
 
706. слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту» у відповідному відмінку;
 
707. 11) у Законі України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної ради України, 1995 р., № 15, ст. 99 із наступними змінами):
 
708. а) частину восьму статті 1 доповнити другим реченням такого змісту: «Відносини оренди об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про внутрішній водний транспорт»«;
 
709. б) абзац п’ятий частини другої статті 4 викласти в такій редакції:
 
710. «об’єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (крім пам’яток культурної спадщини, нерухомих об’єктів, що знаходяться на території історико-культурних заповідників та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів та причальних споруд на внутрішніх водних шляхах), які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 29 червня 2004 року»;
 
711. 12) частину першу статті 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) доповнити пунктами 9-12 такого змісту:
 
712. «9) встановлює тарифи на соціально важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах;
 
713. 10) розробляє та за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, затверджує місцеві правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд;
 
714. 11) погоджує проведення спортивних та інших масових заходів на воді;
 
715. 12) у порядку, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту:
 
716. відкриває бази для стоянки малих суден і бази для стоянки спортивних суден, здійснює їх огляд та оприлюднює інформацію про відкриті бази на своєму офіційному вебсайті;
 
717. контролює виконання правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден і баз для стоянки спортивних суден;
 
718. забезпечує організацію перевірки суднових документів та міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводія малого судна або водного мотоцикла, виданих до набрання чинності Законом України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
719. 13) у преамбулі, частинах п’ятій і шостій статті 6 Закону України «Про транзит вантажів» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 446 із наступними змінами) слово «річковим» замінити словами «внутрішнім водним»;
 
720. 14) у Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 28, ст. 222):
 
721. а) у преамбулі слово «річковим» замінити словами «внутрішнім водним»;
 
722. б) у назві та частині другій статті 14 слова «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
723. 15) у Законі України «Про природні монополії» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238):
 
724. а) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 5 слова «у річкових, морських портах» замінити словами «на внутрішньому водному транспорті, у морських портах»;
 
725. б) в абзаці четвертому частини першої статті 6 слово «річковим» замінити на слова «внутрішнім водним»;
 
726. 16) у частині першій статті 7 Закону України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами):
 
727. у пункті 10 слова «водного транспорту» замінити словами «морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
728. пункт 32 доповнити словами «та судновласника суден внутрішнього плавання»;
 
729. 17) у підпунктах 14.2.1 і 14.2.2 пункту 14.2 статті 14 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 49, ст. 527) слово «річковим» замінити словами «внутрішнім водним»;
 
730. 18) в абзаці сьомому статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 52, ст. 562) слово «річкового» замінити словами «внутрішнього водного»;
 
731. 19) у пункті третьому частини першої статті 30 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324) слова «плавучий склад суден морського і річкового транспорту» замінити словами «члени екіпажів суден морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
732. 20) частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити словами «державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах»;
 
733. 21) у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):
 
734. а) пункт 5 частини першої статті 2 після слова «виробничих» доповнити словом «транспортних»;
 
735. б) пункт 1 частини четвертої статті 31 після слів «ядерної та радіаційної безпеки» доповнити словами «перевезення небезпечних вантажів»;
 
736. 22) пункт 16 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради, 2011 р., № 47, ст. 532) після слів «днопоглиблювальні роботи» доповнити словами « (крім експлуатаційного днопоглиблення)»;
 
737. 23) у Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 17, ст. 155; 2013, № 43, ст. 616; 2014, № 6-7, ст. 80):
 
738. а) в абзаці тридцять першому статті 1 слова «а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості» виключити;
 
739. б) абзаци четвертий, п’ятий, дев’ятий, десятий, тринадцятий, чотирнадцятий, п’ятнадцятий, сімнадцятий, двадцятий, двадцять перший статті 8 виключити;
 
740. в) у статті 9:
 
741. абзаци десятий – тринадцятий, п’ятнадцятий, сімнадцятий, вісімнадцятий, дев’ятнадцятий, двадцять другий – двадцять п’ятий виключити;
 
742. абзац тридцять четвертий після слів «днопоглиблювальні роботи» доповнити словами « (крім експлуатаційного днопоглиблення)»;
 
743. в абзаці сорок другому слова «безпеки мореплавства на морі» виключити;
 
744. абзац сорок сьомий виключити;
 
745. г) абзац двадцять третій частини першої статті 10 після слів «днопоглиблювальні роботи» доповнити словами « (крім експлуатаційного днопоглиблення)»;
 
746. ґ) у статті 46:
 
747. у частині другій слова «та місць базування суден флоту рибної промисловості для вивантаження водних біоресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства)» виключити;
 
748. після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
749. «Місця базування суден флоту рибної промисловості відкривають місцеві державні адміністрації у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та оприлюднюють інформацію про відкриті бази на своїх офіційних веб-сайтах».
 
750. У зв’язку з цим частини третю – шосту вважати відповідно частинами четвертою – сьомою;
 
751. д) статті 48, 49 і 50 викласти в такій редакції:
 
752. «Стаття 48. Класифікація суден флоту рибної промисловості та технічний нагляд за ними
 
753. Класифікація суден флоту рибної промисловості та технічний нагляд за ними здійснюються в порядку, встановленому Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України «Про внутрішній водний транспорт».
 
754. Стаття 49. Допуск суден флоту рибного господарства до плавання
 
755. Плавання суден флоту рибної промисловості допускається залежно від району плавання та висоти мінімального надводного борту, а саме:
 
756. судна 1 району плавання – судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,2 метра, що експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) – озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею до 200 гектарів;
 
757. судна 2 району плавання – судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,3 метра, що експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) – озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею понад 200 гектарів та в частинах судноплавних річок;
 
758. судна 3 району плавання – судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,4 метра, що експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) – річках, мілководних частинах водосховищ;
 
759. судна 4 району плавання – судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,5 метра, що експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) – річках, відкритих частинах водосховищ, прибережних частинах Азовського та Чорного морів (20 миль від берега).
 
760. Стаття 50. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості
 
761. Реєстрація суден флоту рибної промисловості здійснюється у порядку, встановленому Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
762. 24) у Законі України «Про морські порти України» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 7, ст. 65):
 
763. а) статтю 2 доповнити частиною четвертою такого змісту:
 
764. «4. До суден внутрішнього плавання (річкових суден і суден змішаного плавання) правила цього Закону застосовуються з урахуванням Закону України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
765. б) пункт 7 частини другої статті 17 доповнити словами «порядок приймання з суден усіх видів суднових відходів та залишків вантажу»;
 
766. в) у частині першій статті 19:
 
767. абзац перший після слів «обслуговування суден» доповнити словами «у тому числі приймання з суден усіх видів суднових відходів та залишків вантажу»;
 
768. доповнити абзацом другим такого змісту:
 
769. «Суднам, які згідно із судновими документами мають максимальну осадку більше 4,5 метра, послуги з обслуговування надаються виключно у морських портах і терміналах»;
 
770. г) у статті 22:
 
771. перше речення частини першої доповнити словами «з урахуванням особливостей справляння, встановлених Законом України «Про внутрішній водний транспорт»;
 
772. друге речення частини другої після слів «адміністративного збору» доповнити словами «з урахуванням особливостей використання, встановленими Кодексом торговельного мореплавства України»;
 
773. частину третю доповнити абзацом другим такого змісту:
 
774. «Санітарний збір не справляється в морських портах, які не мають технічних засобів для прийняття з суден всіх видів забруднень (крім баластних вод), а також не справляється з окремих категорій суден відповідно до Порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів. Якщо з судна не справляється санітарний збір, таке судно здійснює оплату за фактично надані йому послуги з прийняття забруднень»;
 
775. ґ) у тексті Закону слова «річковий транспорт» і «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті» в усіх відмінках замінити словами «внутрішній водний транспорт» і «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту» у відповідному відмінку;
 
776. 25) у Законі України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 51, ст. 716):
 
777. а) пункт 5 частини першої статті 2 викласти в такій редакції:
 
778. «5) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, до основних завдань якого належить організаційно-технічне забезпечення надання послуг у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
779. б) в абзаці першому частини шостої статті 16 слова «капітаном морського порту» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
780. в) у статті 25:
 
781. частину п’яту викласти в такій редакції:
 
782. «5. Оформлення, видача, обмін посвідчення особи моряка здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
783. у частині восьмій:
 
784. абзац перший викласти в такій редакції:
 
785. «8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, має право відмовити заявникові у видачі посвідчення особи моряка у разі, якщо»;
 
786. у другому реченні абзацу шостого слова «капітана морського порту» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту»;
 
787. частини десяту і одинадцяту викласти в такій редакції:
 
788. «10. Про втрату або викрадення посвідчення особи моряка на території України особа зобов’язана негайно повідомити капітана судна, на якому вона працює, та / або керівника підприємства, установи, організації, що уклала з нею трудовий договір, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, а в разі викрадення – також орган внутрішніх справ. Про втрату або викрадення посвідчення особи моряка за кордоном особа зобов’язана повідомити компетентні органи іноземної держави та найближчу ЗДУ за місцем перебування, яка протягом доби інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону України, із зазначенням внесеної до документа інформації.
 
789. Рішення про оформлення посвідчення особи моряка замість втраченого або викраденого, яке було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
 
790. Замість втраченого або викраденого посвідчення особи моряка центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає новий документ.
 
791. Якщо особа, яка заявила про втрату або викрадення посвідчення особи моряка, знайде цей документ, вона зобов’язана здати знайдений документ для знищення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, а в разі втрати або викрадення за кордоном – найближчій ЗДУ.
 
792. 11. У разі закінчення строку дії посвідчення особи моряка або смерті особи її документ у порядку і строки, визначені законодавством, здається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, а якщо така особа проживає (проживала) за кордоном – ЗДУ»;
 
793. пункт 13 частини дванадцятої викласти в такій редакції:
 
794. «13) уповноважений орган, що видав документ, та відцифрований підпис посадової особи».
 
795. 26) у пункті 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158) слово «річковим» замінити словами «внутрішнім водним» та доповнити словами «перевезення вантажів внутрішнім водним транспортом»;
 
796. 27) у Законі України «Про ринок електричної енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312):
 
797. а) частину першу статті 1 доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:
 
798. «судноплавна гідротехнічна споруда – судноплавний шлюз (шлюзи) з низовим та верховим підхідними судноплавними каналами, дамбами, напрямними і причальними спорудами, аванпортом»;
 
799. «судноплавний шлюз (шлюзи) – напірна гідротехнічна споруда, призначена для переміщення суден з одного б’єфа в інший»;
 
800. б) частину третю статті 5 доповнити пунктом 10-2 такого змісту;
 
801. «10-2) затвердження порядку фінансування витрат на утримання, реконструкцію, ремонт, у тому числі капітальний, технічне переоснащення, охорону судноплавних шлюзів, а також їх використання для пропуску суден»;
 
802. в) пункт 6 частини третьої статті 6 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
803. «методик (порядків) формування, розрахунку та встановлення тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної енергії».
 
804. У зв’язку з цим абзаци сьомий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим – сімнадцятим;
 
805. г) статтю 7 після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
 
806. «7. Методика формування, розрахунку та встановлення тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної енергії на гідроелектростанціях, до складу гребель яких входять судноплавні шлюзи, повинна враховувати витрати на їх утримання, реконструкцію, ремонт, у тому числі капітальний, технічне переоснащення, охорону та використання для пропуску суден».
 
807. У зв’язку з цим частини сьому і восьму вважати відповідно частинами восьмою і дев’ятою;
 
808. ґ) у статті 27:
 
809. частину першу після слів «гідротехнічних споруд» доповнити словами «зокрема судноплавних гідротехнічних споруд»;
 
810. абзаци другий і третій частини шостої після слів «гідротехнічних споруд» доповнити словами « (зокрема судноплавних гідротехнічних споруд)»;
 
811. д) статтю 30 доповнити частиною сьомою такого змісту:
 
812. «7. Виробники, які виробляють електричну енергію на гідроелектростанціях, до складу гребель яких входять судноплавні шлюзи, повинні у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечувати фінансування витрат на утримання, реконструкцію, ремонт, у тому числі капітальний, технічне переоснащення, охорону судноплавних шлюзів, а також їх використання для пропуску суден»;
 
813. 28) абзаци восьмий і сімнадцятий пункту 10 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 29, ст. 315) викласти в такій редакції:
 
814. «проведення робіт з днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок, крім експлуатаційного днопоглиблення»;
 
815. «проведення прибережних робіт з метою усунення ерозії та будівельних робіт на морі, які призводять до зміни морського узбережжя, зокрема будівництво основних гідротехнічних споруд, підводні звалища ґрунтів під час будівництва гідротехнічних споруд, а також інші роботи на морі, крім експлуатаційного днопоглиблення»;
 
816. 29) абзац тридцять сьомий частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68) викласти в такій редакції:
 
817. «акваторії морських портів, гідротехнічні споруди (крім причальних споруд на внутрішніх водних шляхах), об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських і внутрішніх водних шляхів, системи управління рухом суден, об’єкти річкової інформаційної служби, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майно органів державного нагляду і контролю за торговельним мореплавством і судноплавством на внутрішніх водних шляхах».
 
818. 5. Тимчасово, до початку здійснення повноважень національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
 
819. 6. Усі документи, на підставі яких здійснюється будівництво об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, видані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об’єкта.
 
820. Усі раніше видані суднові документи, кваліфікаційні документи капітанів, судноводіїв та членів екіпажів морських суден і суден внутрішнього плавання, судноводіїв маломірних (малих), прогулянкових та інших суден, водних мотоциклів вважаються чинними до закінчення строку їх дії.
 
821. 7. Підприємству, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, передається майно державних транспортних підприємств, яке на день набрання чинності цим Законом входить до складу стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, та інше майно об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності.
 
822. 8. До початку фінансування робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, за рахунок спеціального фонду державного бюджету відповідно до цього Закону фінансування таких робіт здійснюється за рахунок джерел, які використовувалися до набрання чинності цим Законом.
 
823. У разі недостатнього фінансування Державного фонду внутрішніх водних шляхів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, може забезпечити спрямування частини портових зборів для забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах.
 
824. 9. Власникам посвідчень судноводія малого судна або водного мотоцикла, які отримали такі посвідчення до набрання чинності цим Законом, міжнародне посвідчення на право управління прогулянковим судном для управління аналогічними суднами видається без проходження ними додаткової оцінки кваліфікації.
 
825. 10. Власникам суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України до набрання чинності цим Законом, внесення змін з видачею відповідних суднових документів здійснюється упродовж трьох років на безоплатній основі.
 
826. 11. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня опублікування цього Закону:
 
827. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
828. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію цього Закону;
 
829. забезпечити проведення інвентаризації майна державних транспортних підприємств з визначенням переліку стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
 
830. організувати заходи із збору інформації щодо гідротехнічних споруд приватної форми власності та земель водного фонду, відведених для будівництва об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
 
831. Голова Верховної Ради України