Кількість абзаців - 102 Розмітка (ліва колонка)


Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ (ФІНАНСОВИЙ) КОНТРОЛЬ ЗА ДЕКЛАРУВАННЯМ ДОХОДІВ ОСІБ, УПОВНОВАЖЕНИХ НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ, ТА ЇХ ВИТРАТАМИ  
1. Цей Закон регулює правові відносини щодо здійснення державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами; визначає форми його проведення; компетенцію органів, що здійснюють державний (фінансовий) контроль; встановлює юридичну відповідальність за порушення законодавства про декларування доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з метою посилення боротьби з приховуванням доходів від оподаткування, маскуванням незаконного походження доходів та з корупцією.  
2. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Визначення термінів, які застосовуються у цьому Законі  
4. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
5. державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами - функція, у відповідності з якою органи державної податкової служби від імені держави встановлюють правильність нарахування, повноту і своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) зазначеними особами;  
6. особи, уповноважені на виконання функцій держави - державні службовці та вищі посадові особи України (суб'єкти декларування доходів), які відповідно до закону декларують доходи згідно із законодавством України;  
7. вищі посадові особи України - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, Перший заступник Голови Верховної Ради України, Перший віце-прем'єр-міністр України, заступник Голови Верховної Ради України, віце-прем'єр-міністри України, Голова та заступники Голови Конституційного Суду України, Голова та заступники Голови Верховного Суду України, Голова та заступники Голови Вищого арбітражного суду України, Генеральний прокурор України та його заступники, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, Глава Адміністрації Президента України, Голова Національного банку України, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України, Голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Голова Служби безпеки України, Голова Центральної виборчої комісії, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України;  
8. декларація про доходи особи, уповноваженої на виконання функцій держави - декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця щодо себе та членів своєї сім'ї, що подається в установленому порядку за місцем служби (майбутньої служби);  
9. декларація про доходи - письмове повідомлення встановленої форми, що подається суб'єктом декларування в установленому порядку до органу державної податкової служби, у випадку отримання додаткових доходів від викладацької, наукової та творчої діяльності не за місцем основної роботи;  
10. спеціальна (додаткова) декларація - письмове повідомлення встановленої форми, що подається суб'єктом декларування на вимогу органу державної податкової служби, та містить інформацію про обгрунтування джерел походження та розміру сум, використаних на придбання майна, отримання послуг чи результатів виконаних робіт, визначених у статті 9 цього Закону;  
11. доход суб'єкта декларування - сукупний оподатковуваний доход у грошовій та натуральній формі, що підлягає декларуванню відповідно до закону;  
12. придбання майна - набуття майна у власність на підставі цивільно-правових договорів;  
13. майно нерухоме (нерухомість) - земельна ділянка і все, що стаціонарно закріплене на землі, тобто об'єкти, переміщення яких без істотної шкоди для їх призначення є неможливим, зокрема ліси, багаторічні насадження, будівлі, споруди тощо;  
14. майно рухоме - матеріальні об'єкти, що не належать до нерухомого майна;  
15. місце обліку особи, уповноваженої на виконання функцій держави, для подання декларації про доходи -  
16. місце постійного або переважного проживання зазначеної особи;  
17. місце, пов'язане з постійною діяльністю особи та (або) місцем отримання нею основних доходів;  
18. місце знаходження (реєстрації) належного особі за правом власності майна чи основної його частини.  
19. Стаття 2. Мета здійснення державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
20. Метою здійснення державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами є визначення відповідності сум доходів суб'єкта декларування, одержаних ним протягом календарного року та (або) за попередні роки, витратам на придбання майна, отримання послуг, результатів робіт, здійсненим у той же період.  
21. Обчислення доходів суб'єкта оподаткування здійснюється у валюті України.  
22. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на дату нарахування (одержання) доходу.  
23. Стаття 3. Права осіб, уповноважених на виконання функцій держави, що подають декларацію  
24. Особи, уповноважені на виконання функцій держави, що подають декларацію, мають право:  
25. 1) представляти свої інтереси в органі державної податкової служби безпосередньо або через уповноваженого чи законного представника;  
26. 2) одержувати відстрочення подання декларації у порядку та на умовах, встановлених законодавством України;  
27. 3) безкоштовно отримувати від органу державної податкової служби за місцем обліку інформацію щодо складання (заповнення) декларації;  
28. 4) на письмовий запит з питань застосування податкового законодавства до органу державної податкової служби та одержання від нього письмових роз'яснень;  
29. 5) знайомитися з актами перевірок, проведених органом державної податкової служби, що здійснює державний контроль за витратами, та одержувати їх копії;  
30. 6) давати пояснення органу державної податкової служби щодо обчислення та сплати податків, а також за результатами перевірки;  
31. 7) оскаржувати в установленому законом порядку рішення та дії або бездіяльність органу державної податкової служби та його посадових осіб;  
32. 8) користуватися податковими пільгами за наявності підстав і в порядку, встановленому законами з питань оподаткування;  
33. 9) вимагати від органу державної податкової служби та його посадових і службових осіб додержання конфіденційності інформації, що міститься в деклараціях.  
34. Суб'єкти декларування мають також інші права, передбачені цим Законом та іншими законами України.  
35. Стаття 4. Обов'язки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, що подають декларацію  
36. Суб'єкти декларування зобов'язані:  
37. 1) вести облік доходів, одержаних протягом усього звітного періоду, і витрат за формою, що встановлюється центральним органом державної податкової служби України;  
38. 2) подавати органу державної податкової служби декларацію та документи, які підтверджували б достовірність зазначених у декларації даних;  
39. 3) пред'являти юридичним особам, які виплачують доходи, а також органу державної податкової служби документи, що підтверджують право на одержання пільг;  
40. 4) своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів);  
41. 5) зберігати облікові дані про доходи, витрати та сплату податків протягом трьох років;  
42. 6) з'являтися за письмовим запрошенням посадової особи органу державної податкової служби, який проводить перевірку, та давати письмове пояснення у випадках, передбачених цим Законом та іншими законами України;  
43. 7) виконувати вимоги органу державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань оподаткування і підписувати акти про результати перевірки; у разі незгоди з результатами перевірки - письмово викласти її причини;  
44. 8) у порядку та строки, визначені законодавством України, повідомляти орган державної податкової служби про відкриття та закриття розрахункового та (або) іншого рахунка в банківських установах;  
45. 9) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Законом та іншими законами України.  
46. Платник податків і зборів (обов'язкових платежів) за невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов'язків несе відповідальність у порядку та на умовах, встановлених цим Законом та іншими законами України.  
47. Стаття 5. Законодавство України про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
48. Законодавство України про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про систему оподаткування", "Про державну службу", "Про боротьбу з корупцією" та інших нормативно-правових актів.  
49. РОЗДІЛ ІІ. ДЕРЖАВНИЙ (ФІНАНСОВИЙ) КОНТРОЛЬ ЗА ДЕКЛАРУВАННЯМ ДОХОДІВ ОСІБ, УПОВНОВАЖЕНИХ НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ, ТА ЇХ ВИТРАТАМИ  
50. Стаття 6. Органи, що здійснюють державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
51. Державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами здійснюється органами державної податкової служби, які контролюють своєчасність подання платниками податків декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів (обов'язкових платежів), а також перевіряють достовірність цих документів.  
52. Органи, що здійснюють державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами, діють у межах компетенції, встановленої законами України. Делегування органами державної податкової служби своїх повноважень щодо здійснення державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами іншим органам забороняється.  
53. Стаття 7. Форми здійснення державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
54. Державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами здійснюється органами державної податкової служби шляхом: обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок даних, наведених у деклараціях, та даних обліку; опитування платників податків та інших осіб; одержання будь-якої інформації, пов'язаної з обчисленням податків та зборів (обов'язкових платежів) та витратами зазначених осіб.  
55. Стаття 8. Взаємодія органів державної податкової служби з державними органами та підприємствами, установами, організаціями або уповноваженими особами, пов'язаними з проведенням державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
56. Органи державної податкової служби, здійснюючи державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами, взаємодіють один з одним, з державними органами та підприємствами, установами, організаціями або уповноваженими особами, що беруть участь у проведенні зазначеного контролю.  
57. Органи державної податкової служби зобов'язані інформувати один одного про виявлені в результаті проведеного державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами факти або обставини, що належать до їх компетенції.  
58. Державні органи, банківські та інші установи, підприємства, організації або уповноважені особи в межах своєї компетенції сприяють органам державної податкової служби у проведенні державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами.  
59. Стаття 9. Майно, отримані послуги та результати виконаних робіт, що зумовлюють державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
60. Органи державної податкової служби відповідно до цього Закону здійснюють державний (фінансовий) контроль за витратами особи, уповноваженої на виконання функцій держави, пов'язаними з придбанням нею у власність будь-якого майна із переліку, зазначеного у частині другій цієї статті, отриманням послуг та результатів робіт, якщо вартість такого майна або сума відповідного договору перевищує розмір 100 мінімальних заробітних плат.  
61. До майна, витрати на придбання якого контролюють органи державної податкової служби, належать наступні об'єкти:  
62. 1) нерухомість;  
63. 2) транспортні засоби;  
64. 3) коштовності;  
65. 4) антикваріат та твори мистецтва;  
66. 5) валютні цінності;  
67. 6) цінні папери.  
68. Державний (фінансовий) контроль за витратами особи, уповноваженої на виконання функцій держави, проводиться посадовими та службовими особами органу державної податкової служби шляхом отримання інформації від державних органів та підприємств, установ, організацій або уповноважених осіб, що здійснюють операції або вчиняють дії, пов'язані із придбанням суб'єктами декларування майна, наданням їм послуг і виконанням робіт, зазначених у цій статті.  
69. Стаття 10. Обов'язки державних органів та підприємств, установ, організацій або уповноважених осіб, пов'язаних з проведенням державного (фінансового) контролю за витратами особи, уповноваженої на виконання функцій держави  
70. Державні органи та підприємства, установи, організації або уповноважені особи, які здійснюють операції, або вчиняють дії, пов'язані з придбанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, майна, наданням їм послуг чи виконанням робіт, зазначених у статті 9 цього Закону, зобов'язані протягом 15 днів з дня вчинення таких операцій (дій) повідомити про це орган державної податкової служби за місцем обліку суб'єкта декларування.  
71. Форма, за якою державні органи, підприємства, установи, організації або уповноважені особи надсилають повідомлення до органу державної податкової служби за місцем обліку суб'єкта декларування, та перелік документів, що додаються до цього повідомлення, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу державної податкової служби України.  
72. Стаття 11. Проведення державного (фінансового) контролю за витратами особи, уповноваженої на виконання функцій держави  
73. Орган державної податкової служби перевіряє у встановленому законом порядку відповідність сум доходів, заявлених особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у декларації про доходи за звітний період та (або) за попередні роки, її витратам за той же період і у разі їх невідповідності, що виявляється на підставі інформації, отриманої відповідно до статті 10 цього Закону, звертається до суб'єкта декларування з письмовою вимогою про подання спеціальної (додаткової) декларації щодо обгрунтування розміру сум та джерел походження доходів, спрямованих на придбання майна та отримання послуг і результатів виконаних робіт, зазначених у статті 9 цього Закону.  
74. Орган державної податкової служби після отримання спеціальної (додаткової) декларації в місячний строк перевіряє достовірність зазначених у ній відомостей. Про результати цієї перевірки у триденний строк після її завершення посадова особа органу державної податкової служби повідомляє у письмовій формі особу, що подала спеціальну (додаткову) декларацію.  
75. Стаття 12. Подання спеціальної (додаткової) декларації  
76. Особа, уповноважена на виконання функцій держави, при отриманні письмової вимоги органу державної податкової служби, що грунтується на наявній у нього інформації, зобов'язана протягом 15 днів подати спеціальну (додаткову) декларацію з обгрунтуванням розміру сум та джерел походження доходів, спрямованих на придбання майна, отримання послуг та результатів виконаних робіт, зазначених у вимозі органу державної податкової служби.  
77. Строк подання спеціальної (додаткової) декларації продовжується органом державної податкової служби у випадках, передбачених законами України.  
78. Особа, яка подає спеціальну (додаткову) декларацію, додає до неї копії документів, посвідчені в установленому законом порядку, що підтверджують вказану в ній інформацію.  
79. На вимогу органу державної податкової служби особою, що подає спеціальну (додаткову) декларацію, або її представником мають бути подані для ознайомлення оригінали документів, копії яких було додано до спеціальної (додаткової) декларації.  
80. Форма спеціальної (додаткової) декларації та про порядок її заповнення затверджуються центральним органом державної податкової служби України за узгодженням з Міністерством фінансів України і підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.  
81. РОЗДІЛ ІІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ДЕРЖАВНОГО (ФІНАНСОВОГО) КОНТРОЛЮ ЗА ДЕКЛАРУВАННЯМ ДОХОДІВ ОСІБ, УПОВНОВАЖЕНИХ НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ, ТА ЇХ ВИТРАТАМИ  
82. Стаття 13. Відповідальність державних службовців та вищих посадових осіб України за порушення вимог державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
83. За неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру державним службовцем або вищою посадовою особою України винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.  
84. За неподання або невчасне подання державним службовцем або вищою посадовою особою України відомостей про відкриття валютного рахунка в іноземному банку винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.  
85. Стаття 14. Відповідальність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за неподання спеціальної (додаткової) декларації  
86. За неподання або невчасне подання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, спеціальної (додаткової) декларації у строки, визначені статтею 12 цього Закону, винні особи притягаються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
87. Стаття 15. Відповідальність за порушення порядку подання відомостей державними органами та підприємствами, установами, організаціями або уповноваженими особами, пов'язаними з проведенням державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами  
88. За порушення порядку подання відомостей органу державної податкової служби керівниками державних органів та підприємств, установ, організацій або уповноваженими особами, які здійснюють операції або вчиняють дії, пов'язані з придбанням майна, наданням послуг і виконанням робіт, зазначених у статті 9 цього Закону, винні особи притягаються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року, - в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
89. Посадові особи підприємств, установ та організацій, які виплачували доходи, винні у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні органу державної податкової служби у встановленому порядку відомостей про доходи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витрати, про відкриття їм розрахункових рахунків в установах банків, притягаються до відповідальності згідно із законом.  
90. Стаття 16. Відповідальність за порушення встановленого порядку збереження декларацій  
91. Посадові та службові особи органу державної податкової служби несуть відповідальність за неналежне зберігання декларацій про доходи та спеціальних (додаткових) декларацій.  
92. Порушення порядку зберігання декларацій тягне за собою відповідальність винних осіб згідно із законом.  
93. Стаття 17. Відповідальність за розголошення відомостей, що містяться в деклараціях  
94. Розголошення відомостей, що містяться в декларації про доходи та спеціальній (додатковій) декларації, особами, яким зазначена інформація стала відома внаслідок виконання службових обов'язків, без письмової згоди платника податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком випадків, передбачених законом, тягне за собою відповідальність винних осіб згідно із законом.  
95. РОЗДІЛ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
96. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.  
97. 2. До приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.  
98. 3. Кабінету Міністрів України:  
99. у місячний строк подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;  
100. у двомісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
101. у тримісячний строк забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.