Про внесення змін до Закону України ''Про податок на додану вартість'' (Друге читання)
| 0. | Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" |
| 1. | Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: |
| 2. | І. Внести зміни до Закону України № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України 1997 р., № 21, ст.156): |
| 3. | У статті 1: |
| 4. | у пункті 1.1: |
| 5. | після слів "платник податку" додати слова: "оподатковувана операція", після слів "платник податку на додану вартість" додати слова: "операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість"; |
| 6. | доповнити пункт 1.2 частинами такого змісту: |
| 7. | "представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи. |
| 8. | Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність, вважаються окремою особою у межах такої діяльності"; |
| 9. | викласти пункт 1.4 у такій редакції: |
| 10. | "1.4. Поставка товарів - будь-яка операція, що передбачає передання права власності на матеріальне майно, у тому числі його продаж, обмін чи дарування, включаючи надання електричної та теплової енергії, газу, води, пару, охолодження або кондиціювання повітря. Поставкою товарів, зокрема, але не виключно, вважається: |
| 11. | а) передача майна лізингодавцем на баланс лізингоотримувача згідно з договором про фінансовий лізинг або надання майна згідно з будь-яким іншим договором, умови якого передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу; |
| 12. | б) передача підрядником (виконавцем) на користь замовника чи за його дорученням - третій особі товарів, виготовлених або зібраних (складених, споруджених) з сировини, матеріалів чи інших предметів замовника, незалежно від того, чи використав підрядник у виготовлені таких товарів сировину або матеріали, що йому належать (операції з давальницькою сировиною); |
| 13. | в) передача заставодержателю або третій особі права власності на майно, що перебуває у заставі, у рахунок погашення заборгованості заставодавця; |
| 14. | г) передача права власності на майно однією особою іншій за рішенням органу державної влади або місцевого самоврядування чи відповідно до закону, з урахуванням положень підпункту 5.1.16 статті 5 цього Закону; |
| 15. | д) будь-яка з нижченаведених операцій платника податку з майном: |
| 16. | безоплатна передача майна іншій особі; |
| 17. | обмін майна на корпоративні права іншої особи, крім випадків, визначених підпунктом 3.2.8 статті 3 цього Закону; |
| 18. | передача майна, що попередньо використовувалося платником податку в оподаткованих операціях, у його використання в операціях, звільнених від оподаткування або тих, що не є об'єктами оподаткування; |
| 19. | передача майна, що використовувалося у господарській діяльності платника податку, у невиробниче використання таким платником податку або його працівниками. |
| 20. | е) не вважаються поставкою товарів: операції з матеріальним майном у межах договорів комісії (консигнації), поруки, відповідального зберігання, довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі, за винятком операцій, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту; операції з повернення платнику податку матеріального майна, раніше наданого ним в оренду (лізинг) чи за іншими цивільно-правовими договорами; операції з дострокового повернення платнику податку майна згідно з договорами, визначеними у підпункті "а" цього пункту, що тягне за собою корегування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно з пунктом 4.5 статті 4 цього Закону"; |
| 21. | Увести пункт 1.4 (1) такого змісту: |
| 22. | "1.4 (1). Поставка послуг - будь-яка операція, що не є поставкою товарів, включаючи поставку будь-яких послуг, виконання робіт, надання права на користування майном, передачу права власності на об'єкти права інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, на інше нематеріальне майно, чи надання права на користування ними. У тому числі поставкою послуг вважається: |
| 23. | а) відмова від здійснення окремих видів операцій на користь іншої особи або надання обіцянки не конкурувати з іншою особою; |
| 24. | б) надання послуг за рішенням органу державної влади або місцевого самоврядування чи відповідно до закону; |
| 25. | в) безоплатне надання послуг іншій особі. |
| 26. | У разі коли платник податку, що діє від свого імені, але за дорученням іншої особи, приймає участь у поставці послуг, такий платник податку вважається з метою оподаткування особою, що отримує такі послуги від такої іншої особи та надає такі послуги їх споживачам". |
| 27. | Увести пункт 1.4 (2) такого змісту: |
| 28. | "1.4. (2) У разі коли у цьому законі використовуються терміни "надання" або "продаж" товарів (послуг) вони розуміються у значенні поставки товарів або послуг, згідно із цим пунктом". |
| 29. | У цьому зв'язку слова "продаж товарів (робіт, послуг)" у будь-яких відмінках та комбінаціях замінити за текстом закону на слова "поставка товарів (послуг)" у відповідних відмінках та комбінаціях, крім випадків коли термін "продаж товарів (послуг)" використовується для означення цивільно-правової операції купівлі-продажу; |
| 30. | увести пункти 1.12 - 1.13 такого змісту: |
| 31. | "1.12. Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості проданих товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості придбаних товарів (послуг). |
| 32. | 1.13. Безмитний магазин - пункт роздрібного продажу товарів (супутніх послуг), який знаходиться під митним режимом, відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені для споживання на митній території України, ввозяться, знаходяться та поставляються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного сполучення, а також на транспортних засобах, що виконують міжнародні рейси, інших зонах митного контролю, визначених митними органами, без справляння мита, цього податку, а також інших податків (зборів), базою оподаткування є вартість таких товарів (супутніх послуг)". |
| 33. | 2. У статті 2: |
| 34. | пункт 2.1 викласти у такій редакції: |
| 35. | "2.1. будь-яка особа, що за своїм добровільним рішенням зареєстровулася платником податку чи підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку згідно з вимогами цього пункту. |
| 36. | Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, якщо загальна компенсації суми поставок товарів (послуг), які оподатковуються за ставкою, встановленою підпунктом 6.6.1 пункту 6.1 статті 6 цього закону, нарахована (сплачена) на користь такої особи, досягає за будь-який період протягом останніх 12 календарних місяців граничної суми у 125 000 гривень (без врахування податку на додану вартість). До цієї граничної суми не включаються суми продажу основних фондів такої особи протягом такого періоду. |
| 37. | Якщо господарська діяльність особи та пов'язаних з нею осіб є тотожною або тісно пов'язаною, для цілей розрахунку зазначеної граничної суми береться сукупна сума компенсацій, наданих такій особі та пов'язаним з нею особам. |
| 38. | Особа, яка згідно з вимогами цього пункту мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, з метою оподаткування (у тому числі для стягнення податкового боргу) вважається платником податку без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту. |
| 39. | 2.2. будь-яка особа, яка імпортує товари на митну територію України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які імпортують товари (предмети) у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством; |
| 40. | 2.3. будь-яка особа, що є нерезидентом, та надає послуги (виконує роботи) з місцем їх надання на митній території України. |
| 41. | 2.4. Платниками податку також є: |
| 42. | уповноважені державні органи, які здійснюють продаж конфіскованого або безхазяйного майна безпосередньо покупцю або на умовах комісії через комісіонера або на інших умовах у встановленому законодавством порядку; |
| 43. | особа, уповноважена Кабінетом Міністрів України вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок надання послуг підприємствами залізничного транспорту (від їх основної діяльності); |
| 44. | особа, уповноважена Кабінетом Міністрів України вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок надання послуг підприємствами зв'язку, що знаходяться в підпорядкуванні такої особи. |
| 45. | Зазначені у цьому підпункті особи зобов'язані зареєструватися платниками податку, незалежно від того, чи відповідають вони вимогам пункту 2.1 цієї статті або ні". |
| 46. | 3. У статті 3: |
| 47. | пункт 3.1. викласти у такій редакції: |
| 48. | "3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: |
| 49. | 3.1.1 поставки товарів (послуг), якщо місце їх надання знаходиться на митній території України; |
| 50. | 3.1.2 імпорту товарів, включаючи їх ввезення (пересилання) з території безмитних магазинів та митних ліцензійних складів на митну територію України, а також операції з імпорту майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки, інших договорів, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, за винятком товарів, які ввозяться на митну територію України під митними режимами тимчасового ввезення із зобов'язанням щодо їх зворотного вивезення, транзиту або на територію безмитних магазинів та митних ліцензійних складів, визначених такими згідно із законом; |
| 51. | 3.1.3 експорту товарів та супутніх таким товарам послуг"; |
| 52. | у абзаці першому підпункту 3.2.1 пункту 3.2: |
| 53. | після слова "деривативи" додати слова "корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери формах"; |
| 54. | слова: "обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери" замінити словами: "обміну цінних паперів, корпоративних прав на інші цінні папери, корпоративні права"; |
| 55. | підпункт 3.2.2 пункту 3.2 викласти у такій редакції: |
| 56. | "3.2.2. надання орендодавцем (лізингодавцем) майна у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оперативної оренди (лізингу) або оренди землі, якщо місце такого надання знаходиться на митній території України, та повернення такого майна орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору; |
| 57. | сплати процентів або комісій у складі орендних (лізингових) платежів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без врахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу згідно із договором), місце надання якого знаходиться на митній території України; |
| 58. | надання на митній території України майна в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його повернення заставодавцю після закінчення дії такого договору; |
| 59. | надання кредитором об'єкту іпотечного кредиту, розташованого на митній території України, у власність або використання позичальника, а також погашення боржником основної суми та процентів згідно з умовами такого іпотечного кредиту"; |
| 60. | підпункт 3.2.5 доповнити словами такого змісту: |
| 61. | "надання або отримання технічної допомоги у вигляді коштів"; |
| 62. | у підпункті 3.2.7 пункту 3.2 слова "на ринку цінних паперів України, а також деривативами на фондових, валютних і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому відповідними законами;" виключити; |
| 63. | у підпункті 3.2.8 пункту 3.2: |
| 64. | у частині першій слова "в тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні" замінити словами " (крім підакцизних товарів), у тому числі при їх вивезенні"; |
| 65. | частину четверту виключити; |
| 66. | у частині п'ятій після слів "такої спільної діяльності," додати слова: "а також їх повернення з балансу такого платника податку після закінчення здійснення такої спільної (сумісної) діяльності, з метою оподаткування"; |
| 67. | підпункт 3.2.10 виключити у зв'язку з відповідним доповненням підпункту 5.1.3 статті 5; |
| 68. | 4. У статті 4: |
| 69. | друге речення пункту 4.1 доповнити словами такого змісту: |
| 70. | "у тому числі вартість пакування, навантаження, перевантаження, транспо-ртування, страхування, інших подібних послуг та комісій, які включаються до ціни товарів (послуг) їх постачальником, а також будь-яка бюджетна субсидія або дотація, що надається у зв'язку з регулюванням цін на такі товари (послуги). Якщо така субсидія (дотація) надається постачальнику таких товарів (пос луг), то базою оподаткування є продажна вартість такого товару (послуги). Якщо така субсидія (дотація) надається постачальнику таких товарів (послуг), то базою оподаткування є продажна вартість такого товару (послуги). Якщо така субсидія надається покупцю товарів (послуг), то такий покупець не має права включати до складу податкового кредиту суму податку, сплаченого ним при придбанні таких товарів (послуг) або їх частини, пропорційній коштам такої субсидії (дотації) до загальної вартості товару (послуги)". |
| 71. | пункт 4.2 доповнити словами такого змісту: "а при неможливості визначити такі звичайні ціни, - за цінами придбання таких товарів (з урахуванням правил обліку товарних запасів, визначених законом з питань оподаткування прибутку підприємств), або за фактичними витратами на їх виготовлення (спорудження)"; |
| 72. | у першому реченні пункту 4.3 слова "до пункту перетину митного кордону" замінити словами "до пункту першого призначення", доповнити частину першу реченням такого змісту: "Пунктом першого призначення вважається місце, визначене у вантажній митній декларації або договорі, на підставі якого товари імпортуються в Україну. У разі коли таке не визначене, пунктом першого призначення вважається місце першого вручення вантажу імпортеру на митній території України"; |
| 73. | пункт 4.4 викласти у такій редакції: |
| 74. | "4.4. Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її поставки на митній території України базою оподаткування є вартість такої готової продукції, визначена умовами зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з її покупцем, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків та зборів (за винятком податку на додану вартість), які включаються до ціни аналогічної продукції при її ввезенні (пересиланні) на митну території України. Визначена вартість перераховується в гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, без права виписки податкової розписки, а платником податку є постійне представництво замовника-нерезидента або за дорученням такого замовника-нерезидента або його представництва, - виконавець-резидент. |
| 75. | пункт 4.5 викласти у такій редакції: 4.5. У разі коли після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, що їх надала, сума податкових зобов'язань та податкового кредиту продавця та покупця підлягають відповідному перерахуванню. а). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - продавця, то: продавець відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає покупцю розрахунок відкоригованого значення податку; покупець відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, коли він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення корегування, а також мав право на податковий кредит під час придбання таких товарів (робіт, послуг). б). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації платнику податку - продавцю, то: продавець відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає покупцю розрахунок відкоригованого значення податку; покупець відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку, а також мав право на податковий кредит під час придбання таких товарів (робіт, послуг). в). Норми цього пункту не поширюються на випадки, коли продавець товарів (робіт, послуг) не є платником податку на додану вартість станом на кінець податкового періоду, в якому був зроблений такий перерахунок. Зменшення суми податкових зобов"язань платника податку-продавця при зміні компенсації вартості товарів, наданих особам, що не були платниками цього податку на момент такого продажу, дозволяється лише при: поверненні раніше проданих товарів у власність продавцю з наданням покупцю грошової компенсації їх вартості; при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів; у зв'язку з проведенням процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості, яка виникла внаслідок продажу товарів (робіт, послуг) у товарний кредит (розстрочку). г). Правила, визначені підпунктами "а" - "б" цього пункту, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" чи визнанням боргу покупця безнадійним за іншими причинами. |
| 76. | пункт 4.7 доповнити частиною такого змісту: |
| 77. | "У разі коли платник податку здійснює операції з переробки, обробки, складання, інших видів перетворення сировини, наданої такому платнику податку неоподатковуваними особами - замовниками, базою оподаткування є вартість таких послуг платника податку. Це правило не поширюється на переробку чи надання підакцизних товарів, де базою оподаткування є їхня вартість, а також на операції, визначені пунктом 4.4 цієї статті". |
| 78. | 5. У статті 5: |
| 79. | пункт 5.1 викласти у такій редакції: |
| 80. | "5.1. Звільняються від оподаткування за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6, операції з:"; |
| 81. | підпункт 5.1.3 пункту 5.1 статті 5 викласти у такій редакції: |
| 82. | "5.1.3. надання послуг з виховання та освіти дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури; послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України; послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках; платних послуг у сфері позашкільної освіти"; |
| 83. | підпункт 5.1.20 викласти у такій редакції: |
| 84. | "5.1.20 надання об'єктів нерухомості (нерухомого майна), якщо внаслідок їх попереднього придбання або спорудження платник податку, який надає такі об'єкти, збільшив податковий кредит. |
| 85. | Це звільнення не поширюється на перше надання об'єкту нерухомості. Для цілей цього підпункту під першим наданням об'єкту нерухомості розуміється перший продаж готового новозбудованого об'єкта покупцю, вартість робіт зі спорудження нового об'єкта нерухомості, яка компенсується замовником, а також перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого об'єкта нерухомості покупцю, що є особою, іншою ніж власник такого об'єкту на момент виведення його з експлуатації у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом"; |
| 86. | у абзаці першому підпункту 5.1.21 пункту 5.1 статті 5 слова "абзацами "а" і "б"" замінити словами "абзацами "а", "б" і "е""; |
| 87. | пункти 5.8 - 5.10 виключити; |
| 88. | 6. У статті 6: |
| 89. | пункт 6.2 викласти у такій редакції: |
| 90. | 6.2. При експорті товарів (послуг) податок становить "0" відсотків до бази оподаткування"; |
| 91. | пункт 6.3 виключити. |
| 92. | 7. У статті 7: |
| 93. | підпункт 7.2.4 викласти у такій редакції: |
| 94. | "7.2.4. Право на нарахування податку та виписування податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, визначеному статтею 9 цього Закону. |
| 95. | Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли за самостійним вибором до систем спрощеного оподаткування, які не передбачають сплати податку на додану вартість або передбачають його сплату за ставками, відмінними від визначених цим Законом, втрачають з моменту такого переходу право на видачу податкової накладної, а також на отримання бюджетного (експортного) відшкодування з урахуванням положень пункту 9.6 статті 9 цього Закону. |
| 96. | У разі коли особа, що не має права на нарахування податку та виписування податкової накладної, здійснює таке нарахування або виписування всупереч нормам цього Закону, така особа вважається такою, що несе податкове зобов'язання у розмірі нарахованих сум податку без права нарахування податкового кредиту"; |
| 97. | підпункт 7.2.6 пункту 7.2 викласти у такій редакції: |
| 98. | "7.2.6. Податкова накладна видається платником податку, що поставляє товари (послуги) покупцю на його вимогу. |
| 99. | При продажі товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти, а також з розрахунками пластиковими картками платіжних систем чи банківськими або персональними чеками, податкова накладна виписується за бажанням покупця, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує передання товарів (робіт, послуг) покупцю та/або прийняття платежу, із визначенням загальної суми платежу, суми податку та податкового номера продавця, або за бажанням покупця - податкова накладна. Це правило діє для розрахунків готівковими коштами у межах сум, дозволених Національним банком України згідно із законодавством. |
| 100. | Підставою для нарахування податкового кредиту також є транспортний білет, готельний рахунок (незалежно від видів розрахунків за ними та суми платежу), а також касовий чек, що містить загальну суму продажу та суму податку (з визначенням фіскального номеру, але без визначення податкового номеру продавця), який підтверджує разовий продаж товарів обсягом не більше 100 гривень"; |
| 101. | підпункт 7.2.7 доповнити словами такого змісту: |
| 102. | "або надання податкової розписки"; |
| 103. | підпункт 7.2.8 пункту 7.2 викласти у такій редакції: |
| 104. | "7.2.8 Платники податку повинні вести окремий облік операцій з продажу та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, за нульовою ставкою, а також звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону. |
| 105. | Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначається центральним податковим органом України. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначається порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. При наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні сум податку, визначених у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку, але є підставою для застосування адміністративних санкцій згідно із законодавством. |
| 106. | Для цілей документального контролю при веденні реєстру в електронному вигляді платник податку повинен мати копію такого реєстру на м'яких носіях електронної інформації (дисках, дискетах), що зберігається протягом строків, встановлених для збереження звітності на паперових носіях"; |
| 107. | доповнити підпункт 7.3.1 частиною такого змісту: |
| 108. | "або дата отримання податкової накладної"; |
| 109. | у першому реченні підпункту 7.3.2 статті 7 виключити слова " (валютних цінностей)"; |
| 110. | підпункт 7.3.4 пункту 7.3 статті 7 викласти у такій редакції: |
| 111. | "7.3.4 Датою виникнення податкових зобов'язань при поставці майна у фінансову оренду (лізинг) є дата фактичного передання об'єкту фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу)"; |
| 112. | ввести підпункт 7.3.9 пункту 7.3 статті 7 такого змісту: |
| 113. | "7.3.9. Особа, яка відповідно до цього Закону має право зареєструватися в якості платника податку за самостійним рішенням, може вибрати касовий метод податкового обліку: |
| 114. | а) у разі коли зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої особи як платника податку, касовий метод починає застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути зміненим до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація; |
| 115. | б) у разі коли зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу після реєстрації особи в якості платника податку, касовий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір, і не може бути зміненим протягом наступних 12 місячних (4 квартальних) податкових періодів; |
| 116. | в) рішення про вибір касового методу надається податковому органу разом із заявою про податкову реєстрацію або податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого було зроблено такий вибір. Податковий орган зобов'язаний видати платнику податку спеціальне свідоцтво про його реєстрацію як платника податку за касовим методом; |
| 117. | г) касовий метод не застосовується стосовно таких окремих операцій, які обліковуються за звичайними правилами: |
| 118. | - по імпортним та експортним операціям; |
| 119. | - при поставках товарів (послуг) у межах бартерних (товарообмінних) операцій; |
| 120. | - при поставках підакцизних товарів; |
| 121. | - по операціям коли платник податку - продавець, що вибрав касовий метод, отримує протягом звітного періоду від покупця податкову накладну без фактичної поставки товарів (послуг) протягом такого звітного періоду. |
| 122. | У разі коли товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі протягом трьох податкових місяців, наступних за місцем, у якому відбулося їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, - для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду, а податковий кредит не перераховується; |
| 123. | д) застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань або податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій, визначеного пунктом 2.1 статті 2 цього Закону. |
| 124. | Платник податку має право відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, у якому він є зареєстрований як платник цього податку, та здати спеціальне свідоцтво, визначене у частині "в" цього підпункту. |
| 125. | Платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органа, в якому він зареєстрований як платник цього податку (та зобов'язаний здати спеціальне свідоцтво), у випадку коли обсяги його оподатковуваних операцій перевищують суму та строки, визначені пунктом 2.1 статті 2 цього Закону. У цьому випадку платник податку переходить до загальних правил оподаткування, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом подання такої заяви. У разі коли платник податку не виконує таке зобов'язання у встановлені цією частиною строки, податковий орган зобов'язаний перерахувати суму податкових зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, та позбавити права використання таким платником податку касового методу протягом наступних 36 податкових місяців. |
| 126. | е) при початку застосування касового методу за підставами, визначеними цим Законом: |
| 127. | суми податкових зобов'язань, що виникли до застосування касового методу, не підлягають перерахунку у зв'язку з початком такого застосування; |
| 128. | суми податкового кредиту, нараховані до початку застосування касового методу, включаються до складу податкового періоду платника податку після початку такого застосування. |
| 129. | При зупинці застосування касового методу за будь-якими підставами: |
| 130. | вартість будь-яких товарів (послуг), поставлених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій, включається до складу податкових зобов'язань платника податку за наслідками останнього податкового періоду застосування касового методу; |
| 131. | вартість будь-яких товарів (послуг), отриманих таким платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій, включається до складу податкового кредиту платника податку за наслідками останнього податкового періоду застосування касового методу"; |
| 132. | перше речення підпункту 7.4.1 доповнити словами такого змісту: |
| 133. | "та крім товарів, що не призначаються платником податку для їх використання в оподатковуваних операціях"; |
| 134. | підпункт 7.4.2 виключити. У цьому зв'язку підпункти 7.4.3 -7.4.5 вважати підпунктами 7.4.2 -7.4.4; |
| 135. | підпункт 7.4.4 викласти у такій редакції: |
| 136. | "7.4.3 У разі коли платник придбає товари (послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи не підлягає амортизації (крім випадків, визначених у пункті 4.7 статті 4 цього Закону), податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, до складу податкового кредиту не включаються. |
| 137. | У разі коли платник податку придбає товари (послуги), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, але які не призначаються для їх використання в оподатковуваних операціях, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, включаються до складу валових витрат або підлягають амортизації відповідно до їх призначення. |
| 138. | Правило, визначене абзацом першим цього підпункту, не поширюється на суми витрат, що не підлягають включенню до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно з нормами пункту 18.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; |
| 139. | підпункт 7.4.5 викласти у такій редакції: |
| 140. | "7.4.4. З урахуванням положень цього підпункту не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту): |
| 141. | а) у разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу його податкового кредиту, залишаються непідтвердженими такими документами, то податковий орган має право застосувати відповідні адміністративні санкції до винуватої особи, а у разі коли внаслідок зменшення суми податкового кредиту на суму податків, не підтверджених такими документами, виникає позитивне значення податку, належного до сплати, - застосувати відповідні фінансові санкції, виходячи з суми такого позитивного значення; |
| 142. | б) податковий орган має право за запитом платника податку та на підставі додаткової перевірки, у тому числі зустрічної, дозволити включити суми податків, не підтверджені податковими накладними у зв'язку з їх втратою, знищенням або викраденням, якщо такий платник податку підтверджує такі суми іншими документами касовими або товарними чеками, накладними, касовими ордерами, в яких визначено податковий номер продавця; |
| 143. | в) у разі відмови з боку продавця видати податкову накладну на вимогу покупця або при порушенні порядку її заповнення, покупець має право разом з поданням декларації за відповідний звітний період звернутися до відповідного податкового органу зі скаргою, до якої додаються копії товарних або касових чеків, інших платіжно-розрахункових документів, що засвідчують факт придбання товарів (послуг). Своєчасно подана скарга є підставою для проведення позачергової податкової перевірки продавця та при підтвердженні фактів, викладених у такій скарзі, є підставою для включення сум податку, сплачених (нарахованих) покупцем при придбанні таких товарів (послуг), до складу його податкового кредиту; |
| 144. | г) якщо внаслідок відсутності податкової накладної (іншого подібного документу) або її неповного заповнення продавцем платник податку не включає до складу податкового кредиту суму податків, фактично сплачених при придбанні товарів (послуг), такий платник податку має право включити таку суму до складу валових витрат відповідного звітного періоду. У разі коли у майбутніх податкових періодах (але не більше строку давності, визначеного законом) такий платник податку отримує або виправляє податкову накладну, чи отримує право на збільшення податкового кредиту за підставами, визначеними частинами "б" - "в" цього підпункту, такий платник податку зобов'язаний збільшити суму валового доходу на відповідну суму"; |
| 145. | ввести підпункт 7.4.5 такого змісту: |
| 146. | 7.4.6. Платник податку - покупець має право включити до податкового кредиту суми податків, належним чином підтверджені податковими накладними (іншими подібними документами), незалежно від того, чи дотримується особа, яка виписує таку податкову накладну, вимог цього Закону щодо включення сум податку до складу своїх податкових зобов'язань або належної сплати сум податку до бюджету, а також чи є така особа зареєстрованою платником такого податку. |
| 147. | Це правило також поширюється на випадки визнання у встановленому порядку угоди, укладеної з продавцем, недійсною внаслідок державної реєстрації такого продавця на підставну особу чи з використанням раніше загублених чи викрадених документів або при наявності умислу такого продавця, спрямованого на ухилення від сплати цього податку. При доведенні у майбутньому наявності змови обох сторін оподатковуваної операції, спрямованої на ухилення від сплати цього податку, платник податку-покупець зобов'язаний збільшити суму податкових зобов'язань на суму податків, попередньо включених до податкового кредиту внаслідок здійснення такої операції та сплатити фінансові санкції, передбачені законом. |
| 148. | підпункт 7.5.3 пункту 7.5 викласти у такій редакції: |
| 149. | "7.5.3. датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу), є дата фактичного отримання об'єкту фінансового лізингу таким орендарем"; |
| 150. | пункт 7.6 доповнити такими словами: |
| 151. | "інформація з яких знімається у порядку, визначеному продавцем, але не рідше одного разу на звітний місяць до спливу граничного строку подання декларації з цього податку, встановленого законом, за такий звітний місяць"; |
| 152. | пункт 7.7 викласти у такій редакції: |
| 153. | "7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, а також порядок взаєморозрахунків між платником податку та бюджетом, визначається цим пунктом. |
| 154. | 7.7.1. Платник податку подає декларацію з цього податку у строки, передбачені законом, незалежно від наявності або відсутності податкових зобов'язань або права на отримання бюджетного, у тому числі експортного відшкодування протягом звітного податкового періоду, та сплачує податок у строки, визначені законом для місячного податкового періоду. |
| 155. | 7.7.2. Сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобов'язань особи, зареєстрованої як платник податку за будь-якими причинами, та сумою її податкового кредиту звітного періоду. |
| 156. | У разі коли зазначена сума має позитивне значення, вона підлягає сплаті до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду, (квартального податкового періоду - для платників податку, які його обрали). |
| 157. | У разі коли зазначена сума має від'ємне значення, то така сума: |
| 158. | а) зараховується у рахунок погашення суми податкового боргу з цього податку минулих податкових періодів при його наявності, або у рахунок погашення податкових зобов'язань з податків, що справляються до державного бюджету. |
| 159. | б) у сумі, що залишається після застосування частини "а" цього підпункту, підлягає включенню до податкового кредиту платника податку наступного податкового періоду. |
| 160. | 7.7.3. Якщо після виконання вимог частини "а" підпункту 7.7.2 платник податку має від'ємне значення податку протягом кожного з шести послідовних місячних податкових періодів (двох податкових періодів при застосуванні квартального податкового періоду), такий платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування від'ємного значення податку, що виникло за наслідками шостого (другого квартального) податкового періоду. |
| 161. | Належним чином визначене бюджетне відшкодування є власністю платника податку, який згідно з цим пунктом має право на його отримання. |
| 162. | Бюджетне відшкодування здійснюється органом державного казначейства шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в обслуговуючому банку - резиденті до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем, в якому подається податкова декларація, що містить його розрахунок за шостий (другий квартальний) податковий період згідно з абзацом першим цього підпункту. |
| 163. | Залік (погашення) суми бюджетного відшкодування із сумою податкових зобов'язань платника податку за іншими податками (зборами, обов'язковими платежами), не дозволяється. |
| 164. | Залік (погашення) суми бюджетного відшкодування із сумою податкового боргу платника податку за іншими податками (зборами, обов'язковими платежами) дозволяється виключно з податковим боргом, що виник за податками (зборами, обов'язковими платежами), які згідно із законом зараховуються до державного бюджету. |
| 165. | 7.7.4. За винятками, передбаченими підпунктами цього пункту, підставою для отримання бюджетного відшкодування є виключно дані податкової декларації за звітний період. |
| 166. | Податкова декларація приймається без попередньої перевірки заявлених у ній даних (крім випадків, визначених у підпункті 7.7.15), а також без проведення будь-яких додаткових перевірок платника податку та висунення йому будь-яких інших вимог чи передумов. У разі коли податковий орган порушує зазначене правило, то: |
| 167. | за скаргою платника податку керівник податкового органу зобов'язаний забезпечити прийняття податкової декларації відповідно до цього закону, та застосувати заходи, передбачені трудовим законодавством щодо службових осіб податкового органу, які припустили такі порушення; |
| 168. | платник податку має право розпочати процедуру адміністративного оскарження таких дій податкового органу у строки та за процедурою, встановлені законом для оскарження податкового нарахування, та/або звернутися до суду з позовом про відшкодування майнової чи немайнової шкоди, завданої неправомірними діями таких осіб. |
| 169. | Платник податку має право надіслати податкову декларацію з цього податку поштою з повідомленням про вручення за свій рахунок протягом граничних строків, встановлених законом для подання такої податкової декларації. |
| 170. | 7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. При наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести документальну та/або матеріальну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. |
| 171. | У разі коли висновки камеральної, документальної або матеріальної перевірок свідчать про завищення суми бюджетного відшкодування, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого перевищення. |
| 172. | На підставі такого податкового повідомлення платник податку має право: |
| 173. | погодитися з вимогами податкового органу та подати нову податкову декларацію з виправленими даними; |
| 174. | оскаржити висновки, які містяться у податковому повідомленні у строки та за процедурою, встановлені законом для апеляційного або судового оскарження податкового нарахування, - у цьому випадку оскаржувана сума бюджетного відшкодування не надається протягом строку такого оскарження. |
| 175. | Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою з податковим органом та не може бути оскарженою ним в адміністративному порядку, якщо: |
| 176. | а) податковий орган не надсилає платнику податку податкове повідомлення протягом визначеного цим підпунктом 30-денного терміну; |
| 177. | б) податковий орган отримує від платника податку нову податкову декларацію, виправлену згідно з вимогами податкового повідомлення; |
| 178. | в) унаслідок адміністративного або судового оскарження нарахування податкового органу, визначеного у податковому повідомленні, рішення приймається на користь платника податку. |
| 179. | 7.7.6. Податковий орган зобов'язаний самостійно надати відповідному казначейському органу доручення на перерахування сум бюджетного відшкодування платнику податку протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження суми такого бюджетного відшкодування згідно з підпунктом 7.7.5 цього пункту, а казначейський орган зобов'язаний виконати це перерахування протягом наступних трьох робочих днів. |
| 180. | 7.7.7. Якщо податковий орган відкриває кримінальну справу за ознаками ухилення такого платника податку від сплати цього податку, то слідчий може прийняти рішення про призупинення надання бюджетного відшкодування до передачі справи до суду. Суд, який приймає справу до розгляду, може за клопотанням сторони звинувачення продовжити термін такого призупинення до моменту винесення рішення за справою. |
| 181. | В інших випадках податкова міліція не може обмежувати права платника податку на отримання бюджетного відшкодування та не може ініціювати будь-які види його перевірок у зв'язку із виникненням такого права. |
| 182. | 7.7.8. Джерелом сплати бюджетного відшкодування та експортного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи державного бюджету. Забороняється обумовлювати виплату бюджетного відшкодування з наявністю або відсутністю доходів, отриманих державним бюджетом від сплати цього податку, у тому числі в окремих реґіонах України, а також наявністю чи відсутністю відповідних бюджетних призначень. |
| 183. | До доходів державного бюджету включається позитивний результат звернутого сальдо активно-пасивного бюджетного рахунку, на який зараховуються суми сплаченого податку, та з якого сплачуються бюджетні (у тому числі експортні) відшкодування. Режим такого бюджетного рахунку визначається Міністерством фінансів. |
| 184. | 7.7.9. Суми бюджетного відшкодування, які залишаються не сплаченими на користь платника податку у строки, визначені цією статтею, вважаються боргом державного бюджету (далі - бюджетним боргом) перед таким платником податку. |
| 185. | На суму бюджетного боргу нараховується пеня у розмірі 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такого бюджетного боргу, протягом строку його дії, за виключенням дня його погашення. |
| 186. | Платник податку має право включити суму бюджетного боргу (крім суми нарахованої пені) до складу своїх валових витрат за наслідком податкового періоду, на який припадає його виникнення. У разі коли у майбутніх податкових періодах такий бюджетний борг погашається повністю або частково, платник податку збільшує валові доходи на погашену суму за наслідками таких періодів. |
| 187. | Пеня, сплачена на користь платника цього податку згідно з цим підпунктом, не включається до складу його валового доходу. |
| 188. | 7.7.10. Пеня починає нараховуватися: |
| 189. | а) у разі коли податковий орган не надсилає платнику податку податкове повідомлення протягом строку, визначеного підпунктом 7.7.5, - з наступного дня після спливу такого строку; |
| 190. | б) у разі коли податковий орган отримує від платника податку нову податкову декларацію, виправлену згідно з вимогами податкового повідомлення, - з 10 календарного дня, наступного за днем отримання такої виправленої декларації; |
| 191. | в) у разі коли внаслідок оскарження рішень податкового органу, визначених у податковому повідомленні, рішення приймається на користь платника податку, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку надання бюджетного відшкодування; |
| 192. | г) у разі коли суд приймає рішення на користь платника податку внаслідок розгляду справи, розпочатої згідно з підпунктом 7.7.7 цього пункту, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку надання бюджетного відшкодування. |
| 193. | 7.7.11. Пеня є складовою частиною бюджетного боргу та підлягає самостійному нарахуванню і сплаті податковим органом разом із погашенням основної суми такого боргу. |
| 194. | 7.7.12. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетного боргу звернутися до суду з позовом про стягнення такого боргу та нарахованої пені, а також про відшкодування майнової чи немайнової шкоди, завданої неправомірними діями податкового органу та/або його посадових осіб, що призвели до виникнення такого бюджетного боргу. |
| 195. | Зазначені кошти стягуються з рахунку державного казначейства у безспірному порядку, незалежно від наявності або відсутності відповідних бюджетних призначень. |
| 196. | 7.7.13. У разі коли за висновками камеральної, документальної або матеріальної перевірок податковий орган виявляє заниження суми бюджетного відшкодування або переплату сум податку, зазначених у податковій декларації, відносно суми, яка мала бути відшкодованою (сплаченою) згідно із законом, то такий податковий орган зобов'язаний надати платнику податку податкове повідомлення про суму такого заниження у строки, визначені підпунктом 7.7.5 цього пункту. При цьому платник податку включає суму такого заниження (переплати) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. |
| 197. | 7.7.14. У разі коли податковий орган затримує надання доручення казначейському органу про перерахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку і при цьому не надає податкове повідомлення платнику податку у визначений цим пунктом строк, то за заявою платника податку або за власною ініціативою орган прокуратури зобов'язаний провести перевірку дотримання податкового законодавства з боку податкового органу та прийняти відповідні рішення. Незалежно від цього платник податку має право звернутися до суду з позовом про стягнення бюджетного відшкодування та нарахованої пені, а також про відшкодування майнової чи немайнової шкоди, завданої неправомірними діями податкового органу та/або його посадових осіб, що призвели до виникнення такої затримки. |
| 198. | 7.7.15. У разі коли сума бюджетного відшкодування перевищує 100 тисяч гривень, платник податку зобов'язаний визначити у додатку до податкової декларації відомості про назви та податкові номера платників податку, на користь яких протягом періоду такого відшкодування були сплачені (нараховані) податки, а у разі додаткової вимоги податкового органу - надати виписку з реєстру податкових накладних, отриманих від таких продавців товарів (послуг) щодо таких покупок. |
| 199. | Форма додатку і виписки та правила їх складання визначаються центральним податковим органом виходячи з вимог цього підпункту. |
| 200. | 7.7.16. Бюджетне відшкодування не надається: |
| 201. | а). платнику податку, зареєстрованому за власним (самостійним) рішенням, протягом перших 12 місяців, включаючи місяць, в якому відбулася така реєстрація; |
| 202. | б). платнику податку, який вибрав касовий метод згідно з підпунктом 7.3.9 цієї статті, протягом строку дії такого касового методу. |
| 203. | в) платник податку, що не подав у зазначені у цьому пункті строки розрахунку бюджетного відшкодування, а у випадку, визначеному підпунктом 7.7.15 цього пункту, відповідні документи або виписку. |
| 204. | У цих випадках платник податку зараховує суми від'ємного значення податку, отриманого за наслідками звітного податкового періоду, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. |
| 205. | У разі коли за наслідками останнього податкового періоду з 12 календарних місяців, зазначених у частині "а", чи останнього податкового періоду дії касового методу згідно з чистиною "б" платник податку продовжує мати від'ємне значення податку, воно вважається від'ємним значенням першого податкового періоду із зазначених у підпункті 7.7.3 цього пункту. |
| 206. | Норми цього підпункту не поширюються на порядок надання експортного відшкодування, який регулюється статтею 8 цього Закону. |
| 207. | 7.7.17. Форма декларації з цього податку розробляється центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики"; |
| 208. | пункт 7.8 викласти у такій редакції: |
| 209. | "7.8 Податкові періоди |
| 210. | 7.8.1. Податковим періодом є один календарний місяць, а випадках, визначених підпунктом 7.8.2 цього пункту, - календарний квартал, з урахуванням того, що: |
| 211. | а). у разі коли особа реєструється платником податку з дня, іншого ніж перший день календарного місяця такої реєстрації, першим податковим періодом є період, який розпочинається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; |
| 212. | б). у разі коли податкова реєстрація особи анулюється у день, інший ніж останній день календарного місяця такого анулювання, останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання. |
| 213. | 7.8.2. Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищує 250 тисяч гривень (без врахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом із декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року та діє до його кінця. |
| 214. | У разі коли протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 500 000 гривень (без врахування податку на додану вартість), такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який приходиться таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації"; |
| 215. | пункт 7.9 викласти у такій редакції: |
| 216. | "7.9. Місце надання товарів (послуг) |
| 217. | 7.9.1. Місцем надання товарів вважається: |
| 218. | а) у разі поставки товарів, що відправляються або транспортуються постачальником або особою, на користь якої вони надаються (покупцю, комісіонеру, орендарю), - місце, де такі товари знаходяться на момент такої відправки або надання їх перевізнику (якщо такий перевізник є особою, іншою ніж постачальник чи особа, на користь якої надаються такі товари). |
| 219. | Якщо товари монтуються або збираються (з їх тестуванням чи випробовуванням або без таких) постачальником або особою, що уповноважена від його імені здійснювати такі дії, - місце, де вони монтуються або збираються; |
| 220. | б) у разі коли поставка товарів здійснюється за місцем їх розташування (які не відправляються або не транспортуються), - місце, де товари фізично знаходяться на початок такої поставки; |
| 221. | в) у разі коли продається нерухоме майно, - місце його фактичного розташування; |
| 222. | г) у разі коли товари постачаються на борт морських, повітряних суден або поїздів, - місце убуття таких транспортних засобів. |
| 223. | Для цілей цього підпункту під терміном "місце убуття" розуміється перший географічний пункт, в якому вантаж був розміщений на транспортний засіб, або де громадяни стали його пасажирами, за умови коли такий вантаж або такі пасажири мають пункт прибуття (вивантаження) за межами митної території країни, в якому знаходиться такий географічний пункт; |
| 224. | д) у разі коли товари продаються через глобальну комп'ютерну мережу (ІНТЕРНЕТ) або локальні комп'ютерні мережі, - місце розташування продавця, незалежно від місця реєстрації його доменного імені (електронної сторінки чи адреси). |
| 225. | Особи, які надають товари (послуги) на території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, зобов'язані зареєструватися як платники цього податку при наявності підстав, визначених пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, а у разі коли такі особи є нерезидентами - відкрити своє постійне представництво на території України та зареєструвати його як платника цього податку. |
| 226. | 7.9.2. Місцем надання послуг вважається: |
| 227. | а) за винятками, визначеними у частинах "б" -"д" цього підпункту, - місце де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі коли така послуга надається нерезидентом, - місце розташування його представництва, а при відсутності такого, - місце розташування резидента, що виконує агентські функції від імені такого нерезидента, а при відсутності такого, - місце фактичного розташування покупця; |
| 228. | б) при наданні послуг з продажу або спорудження нерухомого майна, включаючи послуги агентів та ріалтерів, а також інших осіб, відповідальних за підготовку, координацію та здійснення робіт із будівництва об'єктів нерухомості, включаючи послуги архітекторів та осіб, які здійснюють нагляд за будівництвом та інших подібних осіб, - місце, де таке нерухоме майно розташоване; |
| 229. | в) при наданні послуг з поставки товарів для морських, повітряних або залізнодорожних транспортних засобів у тій частині, що приходиться на перевезення пасажирів або вантажів по митній території України, - у пункті відправлення такого транспортного засобу. |
| 230. | Для цілей цієї частини використовуються такі терміни: |
| 231. | "частина перевезення пасажирів або вантажів по митній території України" - частина перевезення, що здійснюється між пунктом відправлення на митній території України та пунктом прибуття такого транспорту на митній території України, без будь-яких зупинок за межами такої митної території; |
| 232. | "пункт відправлення транспорту" - перший пункт посадки пасажирів або навантаження вантажів; |
| 233. | "пункт прибуття транспорту" - останній пункт на митній території України для посадки пасажирів або навантаження вантажів на митній території України. |
| 234. | У випадку поїздки або перевезення в обидві сторони, поїздка (перевезення) у зворотну сторону вважається окремим перевезенням; |
| 235. | г) місце, де фактично надаються послуги у сфері: |
| 236. | культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної ним діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) таких діяльностей, та пов'язаних з ними послуг; |
| 237. | діяльності, допоміжній транспортній, як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт; |
| 238. | оцінки нерухомого майна (нерухомості); |
| 239. | проведення будь-яких робіт з рухомим матеріальним майном; |
| 240. | д). якщо інше не визначено підпунктом 7.9.3 цього пункту, місцем, де нижчезазначені послуги надаються покупцям, заснованим за межами митної території України, є місце реєстрації такого покупця або його постійного представництва, якому надаються такі послуги, а при відсутності такого місця реєстрації, - місце його постійної адреси або проживання: |
| 241. | передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, авторських прав, торгових марок та аналогічних прав; |
| 242. | надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства); |
| 243. | надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; |
| 244. | надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю; |
| 245. | здійснення банківських, фінансових та страхових угод, включаючи перестрахування, за винятком надання в оренду банківських сейфів; |
| 246. | надання послуг персоналу, тобто фізичних осіб, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, у використання іншій особі; |
| 247. | надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо вони забезпечують надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; |
| 248. | надання в оренду рухомого майна, крім транспортних засобів. |
| 249. | 7.9.3. На виняток з правил визначення місця надання послуг, перелік яких міститься у частині "г" підпункту 7.10.2 цього пункту, а також при наданні в оперативну оренду транспортних засобів: |
| 250. | а) місцем надання послуг, яке згідно з положеннями такої частини "д" знаходилося би на митній території України, вважається місце, яке знаходиться за її межами, якщо фактичне користування та споживання таких послуг знаходиться за межами митної території України; |
| 251. | б) місцем надання послуг, яке згідно з положеннями такої частини "д" знаходилося би за межами митної території України, вважається місце, яке знаходиться на митній території України, якщо фактичне користування та споживання таких послуг знаходиться на митній території України". |
| 252. | 8. Статтю 8 викласти у такій редакції: |
| 253. | "Стаття 8. Оподаткування експорту та експортне відшкодування |
| 254. | 8.1. Нульова ставка |
| 255. | За нульовою ставкою оподатковуються такі експортні поставки товарів (супутніх, допоміжних послуг), місцем надання яких є митна територія України, а саме: |
| 256. | 8.1.1. поставки товарів (супутніх, допоміжних послуг) за межі митного кордону України, що вивозяться (пересилаються) резидентом - продавцем таких товарів або за його дорученням перевізником - резидентом; |
| 257. | поставки товарів (супутніх, допоміжних послуг) за межі митного кордону України, що вивозяться (пересилаються) нерезидентом - покупцем таких товарів або за його дорученням перевізником - нерезидентом. |
| 258. | Для цілей цього пункту товари вважаються вивезеними за митний кордон України у момент їх підпадання під митний режим експорту згідно із законом, незалежно від того, чи були вони вивезені за межі митної (географічної) території України або ні; |
| 259. | 8.1.2. поставки товарів для заправки та постачання річкових або морських суден, що: |
| 260. | відправляються у міжнародні рейси для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної від зони митного контролю за межі територіальних вод України; |
| 261. | відправляються у міжнародні рейси для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; |
| 262. | входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки; |
| 263. | 8.1.3 поставки товарів для заправки або постачання повітряних суден, що: |
| 264. | відправляються у міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; |
| 265. | входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування; |
| 266. | використовуються для заправки та постачання космічних кораблів, супутників та інших космічних об'єктів при їх запуску, експлуатації чи приземленні; |
| 267. | 8.1.4 поставки товарів згідно з дипломатичними та консульськими угодами, а також до інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, у межах, передбачених міжнародними договорами (конвенціями) про утворення таких організацій; |
| 268. | 8.1.5. поставки товарів на територію: |
| 269. | а) митних ліцензійних складів та безмитних магазинів (у тому числі особами, що заснували такий безмитний магазин); |
| 270. | б) морських бурових та добувних платформ, платформ для старту космічних об'єктів, що знаходяться за межами територіальних вод України, у цілях будівництва, ремонту, реконструкції, обслуговування таких платформ, або для встановлення транспортного або комунікаційного зв'язку між такими платформами та суходолом; |
| 271. | 8.1.6 поставки послуг, супутніх або допоміжних поставкам товарів, визначених у цій статті. |
| 272. | Для цілей цього пункту під терміном "супутня послуга" розуміється послуга, ціна якої включається до ціни товару відповідно до базису його поставки, а під терміном "допоміжна послуга" розуміється послуга, яка надається за окремими угодами, укладеними експортером або покупцем із сторонніми особами у зв'язку із поставкою товару на експорт, включаючи транспортні послуги, страхування вантажу чи ризиків його перевезення тощо. |
| 273. | 8.2. Виключення |
| 274. | 8.2.1. Не вважаються експортом та не підлягають оподаткуванню, у тому числі за нульовою ставкою: |
| 275. | а) поставки товарів (послуг), місце надання яких знаходиться за межами митної території України (крім раніше імпортованих товарів); |
| 276. | б) поставки товарів за межі території України з території митних ліцензійних складів (безмитних магазинів), а також з території одного митного ліцензійного складу (безмитного магазину) на територію іншого митного ліцензійного складу (безмитного магазину). При цьому вартість торгових послуг (торгової націнки), що виникає внаслідок такого продажу, оподатковується за нульовою ставкою; |
| 277. | Ввезення (пересилання) товарів з території безмитних магазинів або ліцензійних складів на територію України, у тому числі товарів, що були попередньо придбані фізичними особами при їх виїзді за митний кордон України, оподатковується за правилами, встановленими цим Законом для їх імпорту. |
| 278. | Порядок функціонування безмитних магазинів та контролю за їх діяльністю встановлюється Кабінетом Міністрів України, з урахуванням того, що продаж товарів (послуг) безмитними магазинами без нарахування податку на додану вартість та інших податків, базою нарахування яких є продажна вартість, здійснюється фізичним особам, що виїжджають за митний кордон України, або перевізникам таких фізичних осіб повітряним або морським транспортом. |
| 279. | Податковий орган має право безперешкодного доступу до території зазначених безмитних магазинів (складів) з метою здійснення документальної або матеріальної перевірок фінансово-господарської діяльності у порядку, визначеному законодавством для перевірки інших суб'єктів підприємницької діяльності. |
| 280. | Митні органи та органи прикордонного контролю зобов'язані брати участь у такій перевірці за вимогою податкового органу. Порядок координації дій таких контролюючих органів установлюється Кабінетом Міністрів України. Комплексна податково-митна перевірка такого суб'єкту може проводитися не частіше одного разу на календарний рік. Інші податкові перевірки здійснюються згідно із законодавством; |
| 281. | в) поставки товарів за межі митної території України під митними режимами тимчасового вивезення товарів під зобов'язання щодо їх зворотного ввезення, а також транзиту раніше ввезених товарів; |
| 282. | г) поставки товарів за межі митної території України у вигляді добровільних пожертвувань, благодійних внесків, гуманітарної допомоги; |
| 283. | д) поставки товарів (послуг), що не є об'єктами оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, крім зазначених у підпунктах 3.2.3 - 3.2.5, та звільнених від оподаткування згідно з пунктом 5.2 статті 5 цього Закону. |
| 284. | 8.2.2. Експортне відшкодування не надається платнику податку, який вибрав касовий метод згідно з підпунктом 7.3.9 цієї статті, протягом строку дії такого касового методу. У цьому випадку платник податку зараховує суми від'ємного значення податку, отриманого за наслідками звітного податкового періоду, до складу податкового кредиту та відшкодовує їх у порядку, встановленому підпунктом 7.7.16 статті 7 цього Закону для бюджетного відшкодування. |
| 285. | 8.2.3. Товари для постачання трубопровідного транспорту, заправки та постачання автомобільного та залізнодорожного транспорту на митній території України, незалежно від їх резидентського статусу та видів перевезень, оподатковуються за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 статті 6 цього Закону. |
| 286. | 8.3. Підтвердження факту експорту |
| 287. | 8.3.1. Експортне відшкодування надається при підтвердженні факту експорту товарів (супутніх, допоміжних послуг) оригіналом п'ятого основного аркушу (примірник декларанта) вантажної митної декларації, виданої митним органом під час митного оформлення експорту товарів, з відміткою зовнішньої митниці про фактичне вивезення такого товару (супутніх послуг) за межі митної території України. |
| 288. | 8.3.2. Відмітка зовнішньої митниці не вимагається, якщо такий товар поставляється з митної території України до українського митного ліцензійного складу або безмитного магазину. |
| 289. | При поставці товарів з території одного митного ліцензійного складу (безмитного магазину) на територію іншого ліцензійного складу (безмитного магазину) на території України податкова накладна не виписується. Центральний митний орган установлює порядок ведення документального контролю за такими поставками. |
| 290. | 8.4. Експортне відшкодування |
| 291. | 8.4.1. Платник податку має право на отримання експортного відшкодування з державного бюджету (далі - експортне відшкодування) частини від'ємного значення податку, що виникло за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбувається експорт товарів (послуг). |
| 292. | 8.4.2. Для отримання експортного відшкодування платник податку подає разом з декларацією за звітний податковий період розрахунок його суми разом з копією п'ятого основного аркушу (примірник декларанта) вантажної митної декларації та актом (іншим подібним документом), що засвідчує факт надання допоміжних послуг експортеру таких товарів при їх наявності, а при експорті попередньо імпортованих товарів - також завіреними банком копіями платіжних доручень, які засвідчують факт сплати податку при їх імпорті або копіями погашених податкових розписок, виданих у зв'язку з імпортом таких товарів. |
| 293. | 8.4.3. Підставою для отримання експортного відшкодування є виключно дані податкової декларації, підтверджені документами, визначеними підпунктом 8.4.2 цього пункту, якщо інше не встановлене цією статтею. |
| 294. | У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування або документи, визначені у підпункті 8.4.2 цієї статті, у встановлені цим підпунктом строки, таке експортне відшкодування не надається, а частина податкового кредиту, яка би підлягала експортному відшкодуванню за умови надання такого розрахунку, бере участь у визначенні суми податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування платника податку у загальному порядку. |
| 295. | У разі коли платник подає зазначений розрахунок та документи у встановлені строки, але податковий орган виявляє помилки чи похибки, допущені при їх заповненні, платник податку має право повторно подати виправлений розрахунок (документи). У цьому випадку строки надання експортного відшкодування починають відраховуватися від такого повторного подання. |
| 296. | У разі коли податковий орган порушує норми цього підпункту, то: |
| 297. | за скаргою платника податку керівник податкового органу зобов'язаний забезпечити прийняття податкової декларації відповідно до цього закону, та застосувати заходи, передбачені трудовим законодавством щодо службових осіб податкового органу, які припустили такі порушення; |
| 298. | платник податку має право розпочати процедуру адміністративного оскарження таких дій податкового органу у строки та за процедурою, встановлені законом для оскарження податкового нарахування, та/або звернутися до суду з позовом про відшкодування майнової чи немайнової шкоди, завданої неправомірними діями таких осіб. |
| 299. | 8.4.4. Експортне відшкодування надається з урахуванням правил, установлених підпунктами 7.7.7 - 7.7.14 пункту 7.7 статті 7 цього Закону для надання бюджетного відшкодування. |
| 300. | 8.4.5. Належним чином визначене експортне відшкодування є власністю платника податку, який згідно з цією статтею має право на його отримання. |
| 301. | Експортне відшкодування здійснюється органом державного казначейства шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в обслуговуючому банку - резиденті до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем, в якому подається податкова декларація. |
| 302. | Залік (погашення) суми експортного відшкодування із сумою податкових зобов'язань платника податку за іншими податками (зборами, обов'язковими платежами), не дозволяється. Залік (погашення) суми експортного відшкодування із сумою податкового боргу платника податку за іншими податками (зборами, обов'язковими платежами) дозволяється виключно з податковим боргом, що виник за податками (зборами, обов'язковими платежами), які згідно із законом зараховуються до державного бюджету. |
| 303. | 8.4.6. Податковий орган зобов'язаний самостійно надати відповідному казначейському органу доручення на перерахування сум експортного відшкодування платнику податку протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження суми такого експортного відшкодування, а казначейський орган зобов'язаний виконати таке перерахування протягом наступних трьох робочих днів. |
| 304. | 8.4.7. У разі коли платник податку отримує експортне відшкодування, сума від'ємного значення податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню згідно з нормами пункту 7.7 статті 7 цього Закону протягом такого ж податкового періоду, зменшується на суму отриманого експортного відшкодування. У разі коли за наслідками звітного податкового періоду платник податку отримує бюджетне відшкодування повної суми від'ємного значення податку (без її зменшення на суму експортного відшкодування за такий самий період) згідно з пунктом 7.7 статті 7 цього Закону, то таке експортне відшкодування окремо не надається та вважається виконаним. |
| 305. | 8.5. Розрахунок суми експортного відшкодування |
| 306. | Сума експортного відшкодування розраховується за такою формулою: |
| 307. | Е СВ = ВЗ х ---------, де ЗВ |
| 308. | СВ - сума експортного відшкодування; |
| 309. | ВЗ - сума від'ємного значення податку за наслідками звітного податкового періоду; |
| 310. | Е - митна вартість товарів (супутніх, допоміжних послуг), поставлених на експорт протягом звітного податкового періоду; |
| 311. | ЗВ - загальна вартість товарів або послуг (без урахування суми податку), які: |
| 312. | поставляються платником податку протягом звітного податкового періоду та оподатковуються за звичайною та нульовою ставкою, є звільненими від оподаткування або не є об'єктом оподаткування; |
| 313. | поставляються у випадках, визначених частиною "д" пункту 1.4 статті 1 цього Закону, протягом звітного податкового періоду. |
| 314. | 8.6. Строки надання експортного відшкодування |
| 315. | 8.6.1. У разі, якщо інше не встановлене цим пунктом, експортне відшкодування надається протягом місяця, наступного за місяцем, на який припадає день подання податкової декларації, в якій міститься розрахунок такого експортного відшкодування, підтверджений документами, визначеними підпунктом 8.4.2 цього пункту. |
| 316. | 8.6.2. У разі коли розрахунок експортного відшкодування надається платником податку, який: |
| 317. | а) звертається за його отриманням протягом перших 12 календарних місяців, наступних за місяцем його реєстрації як платника цього податку; |
| 318. | б) уперше з моменту податкової реєстрації звертається за його отриманням, сума якого перевищує один мільйон гривень; |
| 319. | в) незалежно від часу податкової реєстрації звертається за його отриманням, сума якого перевищує п'ять мільйонів гривень, |
| 320. | то керівник податкового органу має право призначити позачергову податкову документальну та/або матеріальну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого експортного відшкодування. Згідно з висновками такої перевірки податковий орган може визнати: |
| 321. | нараховану суму експортного відшкодування достовірною; |
| 322. | завищення суми експортного відшкодування; |
| 323. | заниження суми експортного відшкодування. |
| 324. | Податковий орган також проводить камеральні перевірки даних податкових декларацій інших платників податку, що бажають отримати експортне відшкодування. |
| 325. | Якщо за наслідками таких перевірок сума експортного відшкодування визнаються заниженою або завищеною, податковий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження або завищення. На підставі такого податкового повідомлення платник податку має право погодитися з висновками податкового органу та подати новий розрахунок експортного відшкодування з виправленими даними або оскаржити висновки, які містяться у податковому повідомленні у строки та за процедурою, встановлені законом для апеляційного або судового оскарження податкового нарахування. У цьому випадку оскаржувана сума експортного відшкодування не надається протягом строку такого оскарження, за винятком коли його сума визнається заниженою. |
| 326. | При наявності підстав для виписки податкового повідомлення, воно має бути надіслане платнику податку протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання від платника податку розрахунку експортного відшкодування. |
| 327. | У разі коли податкова перевірка платників податку, зазначених у частині "в" цього підпункту не завершується протягом таких строків за об'єктивними причинами та при наявності достатніх сумнівів про правомірність нарахування суми експортного відшкодування, підтверджених зібраними доказами, керівник податкового органу може звернутися до керівника податкового органу вищого рівня з письмовим викладенням таких сумнів та таких зібраних доказів, які долучаються до документів перевірки. На підставі отриманих даних керівник податкового органу вищого рівня має право прийняти рішення про продовження строку податкової перевірки таких платників податку на строк, що не перевищує 30 календарних днів від дня отримання податковим органом розрахунку експортного відшкодування, або відмовити у такому продовженні чи передати справу слідчому податкової міліції. Зазначене рішення може бути оскаржене платником податку в адміністративному або апеляційному порядку. |
| 328. | 8.6.3. Сума експортного відшкодування вважається узгодженою з податковим органом та не може бути оскарженою ним в адміністративному порядку, якщо: |
| 329. | а). керівник податкового органу не надсилає платнику податку податкове повідомлення у строки, визначені підпунктом 8.6.2 цього пункту; |
| 330. | б). керівник податкового органу вищого рівня відмовляє у продовженні позачергової податкової перевірки платників податку, визначених у частині "в" підпункту 8.6.2 цього пункту; |
| 331. | в). податкова перевірка не завершується протягом строків, зазначених у підпункті 8.6.2 цього пункту; |
| 332. | г). платник податку погоджується з висновками податкового органу, що містяться у податковому повідомленні, та надсилає новий розрахунок експортного відшкодування. |
| 333. | У цих випадках платник податку має право на отримання експортного відшкодування без будь-яких додаткових пояснень, перевірок чи апеляційних процедур у встановлені строки. |
| 334. | 8.7. Пеня |
| 335. | 8.7.1. Пеня, визначена пунктом 7.7.9 - 7.7.11 статті 7 цього Закону для боргу з бюджетного відшкодування, застосовується за такою ж самою процедурою, розмірами та строками для боргу з експортного відшкодування. |
| 336. | Якщо податкова перевірка, строк якої було продовжено згідно з абзацом шостим підпункту 8.6.2 цієї статті, не підтверджує неправомірність нарахування суми експортного відшкодування повністю або частково, пеня застосовується з дати, яка встановлюється згідно з частинами "б" - "в" підпунктом 7.7.10 статті 7. |
| 337. | 8.8. Експортне відшкодування податку фізичним особам |
| 338. | 8.8.1. Фізична особа, яка відповідає вимогам підпункту 8.9.2 цього пункту, має право на отримання експортного відшкодування сум податку, фактично сплачених нею при купівлі товарів у магазинах роздрібної торгівлі, що розташовані на митній території України та мають відповідний дозвіл на виписку експортної податкової накладної (далі - безподаткові магазини). |
| 339. | Цей пункт не поширюється на продаж фізичним особам або їх перевізникам товарів безмитними магазинами, розташованими у зонах митного контролю на території України. |
| 340. | 8.8.2. Правом отримання експортного відшкодування користується фізична особа - нерезидент, яка: |
| 341. | а) має іноземне громадянство, за винятком коли вона має громадянство країн, податковий режим яких передбачає оподаткування податком на додану вартість (іншим аналогічним податком) експорту всіх або окремих товарів (продукції, сировини) при їх поставці на митну територію України; |
| 342. | б) здійснює в окремому безподатковому магазині одночасну покупку товарів на суму, що перевищує три тисячі гривень; |
| 343. | в) вивозить придбані товари за межі митної території України протягом дев'яноста календарних днів від дня їх покупки у незмінному вигляді. Вивезення товарів, що побували у вжитку протягом такого строку, не дає право на отримання експортного відшкодування. |
| 344. | 8.8.3. Експортне відшкодування надається у сумі, що дорівнює 12 відсоткам від суми їх продажу, без урахування податку на додану вартість. |
| 345. | 8.8.4. Експортне відшкодування надається при придбанні споживчих товарів в обсягах, дозволених до безмитного вивезення фізичними особами за межі митної території України згідно із законом. |
| 346. | Експортне відшкодування фізичній особі не надається при вивезенні (експорті): |
| 347. | а) підакцизних товарів, крім транспортних засобів; |
| 348. | б) товарів, які підпадають під визначення 1 - 24 груп Єдиної товарної номенклатури; |
| 349. | в) товарів, отриманих у межах туристичних послуг, послуг сфери громадського харчування (їдалень, кафе, барів, ресторанів тощо); |
| 350. | г) уживаних товарів, антикваріату, виробів мистецтва та народних промислів; |
| 351. | д) будь-яких товарів, що мають промислове призначення, а також їх запасних чи складових частин; |
| 352. | е) будь-яких товарів, які пересилаються у вантажних або поштових відправленнях, що здійснюються окремо від такого платника податку; |
| 353. | є) будь-яких послуг (у тому числі супутніх або допоміжних експорту таких товарів); |
| 354. | ж) товарів, які вивозяться наземним транспортом (залізною дорогою, автомобільним транспортом). |
| 355. | Кабінет Міністрів України деталізує правила такого вивезення (експорту) та оприлюднює їх з метою широкого інформування фізичних осіб - експортерів, а також працівників безподаткових магазинів. |
| 356. | 8.8.5. Експортне відшкодування надається не пізніше 60 календарного дня від дня отримання податковим органом за місцем розташування продавця таких товарів, засвідченого митним органом примірника експортної накладної, на банківський рахунок їх експортера або на рахунок його кредитової чи дебетової картки. Видача експортного відшкодування готівкою забороняється. |
| 357. | 8.8.6. Право на отримання виписки експортної податкової накладної мають магазини роздрібного продажу товарів, якщо особа, що заснувала такий магазин: |
| 358. | а) є зареєстрованою платником цього податку більше 24 календарних місяців до місяця, в якому подається заява про отримання такого статусу (без урахування строку, впродовж якого така особа була суб'єктом спрощених систем оподаткування); |
| 359. | б) не має на момент подання такої заяви податкового боргу з цього податку, не підпадає під процедуру відновлення платоспроможності або банкрутства чи ліквідації за іншими причинами; |
| 360. | в) не здійснює продаж товарів, визначених у частинах "а" - "д" підпункту 8.9.4 цього пункту; |
| 361. | г) веде окремий податковий облік результатів діяльності такого магазину із загальнодержавних податків (зборів); |
| 362. | д) отримала сертифікат від самоврядної організації України, яка об'єднує засновників безмитних та безподаткових магазинів, статут якої узгоджується з міністерством фінансів. |
| 363. | 8.8.6. Дозвіл на виписку безподатковим магазином експортної податкової накладної видається податковим органом за місцем податкової реєстрації платника, який заснував такий магазин, за його заявою. |
| 364. | Зазначений дозвіл видається не пізніше 60 календарного дня від дня отримання податковим органом такої заяви до якої додаються відомості, визначені у частинах "а" - "г" підпункту 8.8.5 цього пункту. |
| 365. | Відмова у наданні такого дозволу може бути оскаржена в адміністративному чи судовому порядку. |
| 366. | 8.8.7. За запитом покупця, який пред'являє іноземний паспорт, експортна декларація заповнюється продавцем товарів, у якій містяться такі відомості: |
| 367. | а) повна назва та податковий номер продавця, номер його дозволу; |
| 368. | б) коротка назва або опис товару, що дозволяє його ідентифікацію митним органом; |
| 369. | в) сума покупки з окремо виділеною сумою податку, що підлягає експортному відшкодуванню; |
| 370. | г) ім'я та прізвище покупця, його громадянство, номер його паспорту, дата видачі та закінчення строку його дії; |
| 371. | д) номер пластикової картки покупця, на рахунок якої здійснюватиметься перерахування сум експортного відшкодування, або номер його банківського рахунку із стандартними координатами такого банку. |
| 372. | 8.8.8. Примірники експортної декларації, надані покупцю, підлягають пред'явленню митному органу разом із пред'явленням для візуального огляду товарів, що експортуються. |
| 373. | За одиничним товаром, вартість якого перевищує одну тисячу гривень, митний орган має право тимчасово вилучити такий товар при його пред'явленні фізичною особою до митного огляду, та повернути його за межами митного кордону у тій самій зоні митного контролю такій фізичній особі у строки, достатні для ідентифікації такого товару, але не пізніше оголошення посадки на транспортний засіб. Якщо вартість такого одиничного товару перевищує десять тисяч гривень, митний орган зобов'язаний здійснити таке вилучення та таку ідентифікацію. |
| 374. | 8.8.9. Експортна декларація виписується у чотирьох примірниках, два з яких залишаються у продавця, а два - видаються покупцю. |
| 375. | Продавець залишає один примірник експортної декларації для цілей внутрішнього податкового обліку, а другий надсилає на адресу податкового органу за місцем своєї податкової реєстрації. |
| 376. | Покупець зобов'язаний при пред'явленні товарів, що експортуються, надати митному органу два примірника експортної декларації. |
| 377. | Митний орган зобов'язаний при відповідності відомостей, зазначених в експортних деклараціях, фактичному обстеженню товарів, які експортуються, проставити штамп на таких двох примірниках експортера, що засвідчує таку відповідність та такий експорт. Один з таких примірників залишається фізичній особі - експортеру, а другий утримується митним органом. Митний орган зобов'язаний надсилати зведені відомості таких експортних декларацій центральному податковому органу у строки та за процедурою, визначеними Кабінетом Міністрів України. |
| 378. | Форма експортної декларації для фізичних осіб затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| 379. | 8.8.10. Суперечки, що можуть виникнути у зв'язку з виконанням положень цього пункту, вирішуються у порядку адміністративної чи судової апеляції, встановлених законом для оскарження податкового нарахування. |
| 380. | 8.9. Норми підпункту 7.7.12 статті 7 поширюються також на стягнення експортного боргу, а норми підпункту 7.7.13 статті 7 поширюються також на випадки заниження суми експортного відшкодування, з урахуванням того, що сума такого заниження відшкодовується платнику податку за наслідками податкового періоду, в якому він подав відкоригований розрахунок такої суми". |
| 381. | 9. Доповнити Закон статтею 8-1 такого змісту: |
| 382. | "Стаття 8-1. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства |
| 383. | 8-1.1. Будь-яка юридична особа або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка проводить господарську діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства та діяльність з обробки чи переробки такої продукції (далі - агрофірма), може обрати спеціальний режим оподаткування, передбачений цією статтею. |
| 384. | 8-1.2. Агрофірма, яка вирішила обрати спеціальний режим оподаткування, реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, визначеними цим Законом для реєстрації платників податку на додану вартість за самостійним рішенням. |
| 385. | У наслідок такої реєстрації податковий орган видає агрофірмі свідоцтво про її реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму. |
| 386. | 8-1.3. Податковий орган зобов'язаний відмовити агрофірмі у реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, якщо протягом останніх 12 календарних місяців до подання заяви така агрофірма надає товари (послуги), інші ніж у сфері сільського, лісового господарства та рибальства (їх обробки чи переробки), на суму, яка перевищує граничний розмір, установлений пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, з урахуванням того, що до розрахунку зазначеної суми не включається сума наданих агрофірмою іншим особам основних фондів (у тому числі невиробничих), які перебували на її балансі протягом трьох або більше років з дати їх оприбуткування до дати їх надання. |
| 387. | 8-1.4. У разі коли агрофірма - суб'єкт спеціального режиму оподаткування (далі - агрофірма) надає товари (послуги), інші ніж у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, вартість яких перевищує граничний розмір, установлений пунктом 2.1 статті 2 цього Закону (з урахуванням винятків, установлених пунктом 8-1.3 цієї статті), то: |
| 388. | така агрофірма зобов'язана визнати податкове зобов'язання у сумі податку на додану вартість, нарахованого на вартість таких інших товарів (послуг), без права відповідного нарахування податкового кредиту; |
| 389. | у разі коли обсяг таких товарів (послуг) перевищує протягом звітного податкового року 250 000 гривень, податковий орган, який зареєстрував агрофірму як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, зобов'язаний скасувати таку реєстрацію. У цьому випадку агрофірма повинна повернути податковому органу видане ним свідоцтво та зареєструватися як платник податку на додану вартість за загальними правилами. |
| 390. | 8-1.5. Спеціальний режим оподаткування передбачає: |
| 391. | а) звільнення агрофірми від обов'язків сплати податку на додану вартість за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону; |
| 392. | б) оподаткування операцій з надання товарів (послуг) такою агрофірмою за ставками: |
| 393. | 4 відсотки, нараховані на суму наданих товарів (послуг) лісового господарства та рибальства (їх обробки, переробки); |
| 394. | 6 відсотків, нарахованих на суму наданих товарів сільського господарства (їх обробки, переробки). |
| 395. | Зазначені у цьому пункті ставки нараховуються на базу оподаткування, визначену згідно зі статтею 4 цього Закону для податку на додану вартість. |
| 396. | 8-1.6. Сума податків, установлених пунктом 8-1.5 цієї статті, отримана агрофірмою (нарахована на її користь), направляється на відшкодування її витрат зі сплати (нарахування) податків на додану вартість у складі ціни виробничих факторів, а у надлишковій сумі залишається у вільному використанні такої агрофірми. При цьому така надлишкова сума не включається до складу валових доходів такої агрофірми. |
| 397. | 8-1.7. У разі коли сума податків, установлених пунктом 8-1.5 цієї статті, отримана агрофірмою (нарахована на її користь), є меншою за суму податків на додану вартість, сплачену (нараховану) агрофірмою у складі ціни виробничих факторів, така від'ємна сума не підлягає бюджетному відшкодуванню та не включається до складу валових витрат такої агрофірми. |
| 398. | 8-1.8. Агрофірма має право на отримання експортного відшкодування внаслідок експорту товарів сільського, лісового господарства та рибальства. При цьому сума експортного відшкодування розраховується за правилами, визначеними пунктом 8.4 статті 8 цього Закону, з урахуванням того, що для такого розрахунку береться податковий кредит, який виник внаслідок придбання такою агрофірмою виробничих факторів. |
| 399. | 8-1.9. Агрофірма не має права: |
| 400. | нараховувати та сплачувати податок на додану вартість за загальними правилами та мати право на податковий кредит; |
| 401. | добровільно реєструватися платником податку на додану вартість на загальних підставах або як імпортери товарів (послуг); |
| 402. | реєструватися суб'єктом спрощених систем оподаткування, які передбачають відмінний від норм цього закону порядок сплати податку на додану вартість або звільнення від його сплати. |
| 403. | 8-1.10. Агрофірма зобов'язана надати податкову накладну покупцю товарів (послуг) за його вимогою, у порядку, визначеному пунктом 7.2 цього Закону. |
| 404. | Покупець таких товарів (послуг) має право включити суму податку, встановленого цією статтею, до суми свого податкового кредиту на загальних умовах цього закону. |
| 405. | 8-1.11. Агрофірма у строки, передбачені законом для річного податкового періоду, подає відповідному податковому органу декларацію про загальну суму нарахованого податку за звітний рік. При цьому така агрофірма звільняється від обов'язків подання іншої звітності з цього податку, але зобов'язана вести реєстр виданих податкових накладних у загальному порядку. |
| 406. | Правило, встановлене частиною першою цього пункту, не поширюється на випадки, коли агрофірма надає товари (послуги), які оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, - у цьому разі подання податкової звітності здійснюється у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. |
| 407. | 8-1.12. Свідоцтво про реєстрацію агрофірми як суб'єкта спеціального режиму оподаткування має містити відомості, передбачені у свідоцтві платника податку на додану вартість, та підлягає анулюванню за такими підставами: |
| 408. | а) агрофірма підпадає під дію частини третьої пункту 8-1.4 цієї статті; |
| 409. | б) агрофірма подає заяву про знаття її з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування; |
| 410. | в) агрофірма підпадає під дію частин "б" - "г" пункту 9.8 статті 9 цього Закону." |
| 411. | 8-1.13. Терміни, які використовуються у цій статті, мають таке значення: |
| 412. | діяльність у сфері сільського господарства: |
| 413. | а) виробництво продукції рослинництва, у тому числі вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритому або закритих ґрунтах); вирощування грибів, насіння, прянощів, саджанців; |
| 414. | б) виробництво продукції тваринництва, у тому числі птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій; |
| 415. | 8-1.13.2 діяльність у сфері лісового господарства (лісництва) - саджання, вирощування чи зрубування дерев або чагарників та догляд за ними, збирання дикорослих грибів та ягід; |
| 416. | 8-1.13.3 діяльність у сфері рибальства - вилов прісноводної риби, її розведення чи інших прісноводних; розведення мушлів, устриць та ракоподібних; розведення жаб; |
| 417. | 8-1.13.4 до діяльності у сфері сільського господарства (лісового господарства та лісництва) також включається надання таких послуг особами, що здійснюють діяльність у сферах, визначених у підпунктах 8-1.13.1 - 8-1. 13.2, а саме: |
| 418. | - сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування, інші польові роботи, включаючи внесення добрив; |
| 419. | - пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очистка, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; |
| 420. | - зберігання сільськогосподарської продукції; |
| 421. | - вирощування, розведення, відгодівля та забій свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; |
| 422. | - оренда (лізинг) обладнання, що звичайно використовується в сільському господарстві; |
| 423. | - надання консультацій з питань проведення діяльності, визначеної підпунктами 8-1.13.1 - 8-1.13.4, у тому числі загально управлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління та збуту); |
| 424. | - знищення бур'яну та шкідливих комах, обробка посівів і сільськогосподаських площ засобами захисту росли |
| 425. | - експлуатація меліоративного (зрошуючого) та іригаціонного обладнання. |
| 426. | Виробничими факторами у сфері сільського господарства є товари (послуги), що придбаються суб'єктами оподаткування для їх використання в операціях у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, включаючи основні фонди, що переважно використовуються у таких операціях; |
| 427. | 8-1.13.6 Діяльність з обробки чи переробки продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського господарства, рибальства, а також лісового господарства (у частині оброки (переробки) дикорослих грибів та ягід) вважається відповідно діяльністю у сфері сільського господарства, рибальства чи лісового господарства за умови, якщо зазначена обробка є звичайною діяльністю особи у сфері сільського господарства, рибальства та лісного господарства, та продукцію, що обробляється, одержано в результаті діяльності такої особи у сфері сільського господарства, рибальства чи лісного господарства". |
| 428. | 10. У статті 9: |
| 429. | а) пункти 9.3 - 9.8 статті 9 викласти у такій редакції: |
| 430. | "9.3. Особи, що підпадають під визначення статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися в якості платників податку у податковому органі за їх місцезнаходженням. Форма заяви про реєстрацію визначається центральним податковим органом. |
| 431. | Фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та ввозять (імпортують) товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок на додану вартість в момент перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрації як платників цього податку. |
| 432. | 9.4. Якщо особа, що не підпадає під визначення пункту 2.1 статті 2 цього Закону як платник податку, у зв'язку з тим, що обсяги операцій, які підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, є меншими за визначену таким пунктом суму, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. |
| 433. | Якщо така особа досягає обсягу оподатковуваних операцій, що перевищує суму, визначену пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу реєстраційну заяву протягом 20 календарних днів, наступних за податковим періодом, на який припадає день досягнення такого обсягу. |
| 434. | Якщо внаслідок укладення такою особою однієї чи більше цивільно-правових угод (договорів), у результаті виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме у два чи більше разів суму, визначену пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, така особа зобов'язана надіслати реєстраційну заяву до кінця податкового періоду, за наслідками якого були би збільшені податкові зобов'язання внаслідок такої операції згідно з нормами цього Закону, якби така особа була зареєстрована як платник податку. |
| 435. | Особа, що не здійснює таку реєстрацію у таких випадках, несе відповідальність за такою операцією на рівні відповідальності зареєстрованого платника податку за такою ж операцією. |
| 436. | 9.5. Реєстраційну заяву може бути направлено на адресу податкового органу з повідомленням про вручення. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи. |
| 437. | 9.6. З урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті, реєстраційна заява має бути подана (надіслана) податковому органу: |
| 438. | а) особами, що підлягають реєстрації згідно з пунктом 2.1 статті 2 цього закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення обсягом оподатковуваних операцій суми, визначеної зазначеним пунктом; |
| 439. | б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у пунктах 2.2 - 2.4 статті 2 цього Закону, - не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій; |
| 440. | в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. |
| 441. | Форма реєстраційної заяви та свідоцтва про реєстрацію визначаються центральним податковим органом, з урахуванням того, що у реєстраційній заяві має зазначатися юридична адреса платника та фактична адреса розташування його керівного органу, а також основне місце проживання фізичних осіб, уповноважених підписувати правоустановчі документи від імені такого платника податку. У разі коли у майбутньому змінюються зазначені відомості, платник податку зобов'язаний повідомити податковий орган про такі зміни у строки, встановлені законом для подання декларації з цього податку. Ненадання таких відомостей у такі строки тягне за собою адміністративну відповідальність, встановлену законом для невчасного подання обов'язкової звітності"; |
| 442. | пункт 9.5 діючого закону вважати пунктом 9.7; |
| 443. | увести пункт 9.8 такого змісту: |
| 444. | "9.8. Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках коли: |
| 445. | а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями частини першої пункту 2.1 статті 2 цього Закону більше 24 календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні 12 поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, визначені з урахуванням положень частини третьої пункту 2.1 статті 2 цього Закону, менші за 60 000 гривень; |
| 446. | б) зареєстрована згідно з положеннями пунктів 2.2 - 2.4 статті 2 цього Закону особа не здійснює протягом останніх 12 поточних календарних місяців операції, визначені у відповідних пунктах статті 2 цього Закону та при цьому відповідає вимогам підпункту "а" цього пункту; |
| 447. | в) добровільно зареєстрована особа не здійснює операцій, оподатковуваних за ставками, визначеними пунктом 6.1 статті 6 цього закону, протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем її податкової реєстрації; |
| 448. | г) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта підприємницької діяльності); |
| 449. | д) зареєстрована як платник податку особа реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, умови яких визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняється від внесення цього податку до бюджету за рішенням суду або будь-якими іншими причинами; |
| 450. | е) зареєстрована як платник податку особа обирає спеціальний режим, передбачений статтею 8-1 цього Закону; |
| 451. | є) зареєстрована як платник податку особа не надає податковому органу декларації з цього податку протягом послідовних дванадцяти місячних звітних періодів (чотирьох послідовних квартальних податкових періодів); |
| 452. | ж) зареєстрована як платник податку не надає податковому органу декларації з цього податку протягом шести послідовних податкових місяців (двох послідовних квартальних місяців), та податковий орган не знаходить фактичне місце розташування (місцезнаходження) платника податку і при цьому виконує процедури, визначені законом з питань погашення зобов'язань платників податків з цього податку. |
| 453. | Анулювання реєстрації за підставами, визначеними у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. |
| 454. | Анулювання реєстрації за підставами, визначеними у підпунктах "б"-"ж" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. |
| 455. | У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, при їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку або ні. |
| 456. | У разі коли за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного (експортного) відшкодування, таке відшкодування має бути надане протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного (експортного) відшкодування чи сплати такої суми податку або ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у частині "в" цього підпункту. |
| 457. | Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації за підставами, визначених у підпунктах "в" - "ж" цього пункту. |
| 458. | Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації. |
| 459. | Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: |
| 460. | якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку - разом із наданням заяви про таке анулювання; |
| 461. | якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу - протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку. |
| 462. | При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання. |
| 463. | Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податковому періоді, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання". |
| 464. | 11. Статтю 10 викласти у такій редакції: |
| 465. | "Стаття 10. Особи, відповідальні за збір податку, відповідальність платників податку та контроль за справлянням податку |
| 466. | 10.1. Особами, відповідальними за збір та внесення податку до бюджету, є: |
| 467. | а) платники податку, визначені у пунктах 2.1 та 2.4 статті 2 цього Закону; |
| 468. | б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.2 статті 2 цього Закону; |
| 469. | в) у разі коли сплата податку особами, визначеними у пункті 2.2 статті 2 цього Закону, розстрочується з виданням податкової розписки, - платник податку, що надав таку податкову розписку; |
| 470. | г) постійне представництво нерезидента, визначеного у пункті 2.3 статті 2 цього Закону, або резидент, який виконує агентські функції по відношенню до такого нерезидента; |
| 471. | д) при відсутності осіб, визначених частиною "г" цього пункту, - відповідний податковий орган за місцем надання таких послуг. |
| 472. | 10.2. Платники податку, визначені у частинах "а", "в", "г" цього пункту, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повнотою та своєчасністю його внесення до бюджету. |
| 473. | 10.3. Платники податку, визначені у частинах "б", "д" цього пункту, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати), особам, відповідальним за збір та внесення податку до бюджету. |
| 474. | 10.4. Контроль за правильністю нарахування та сплати податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів зі сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом. |
| 475. | 10.5. Суми податку, стягнуті митним органом, підлягають зарахуванню на рахунок державного бюджету: |
| 476. | негайно, при оплаті суми податку кредитними або дебетовими картками, авторизованими їх емітентом; |
| 477. | протягом третього банківського дня, наступного за днем оплати суми податку готівкою або безготівковим переказом. |
| 478. | 10.6. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики". |
| 479. | 12 Статтю 11 викласти у такій редакції: |
| 480. | "Стаття 11. Прикінцеві положення |
| 481. | 11.1. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього закону окремим законом. |
| 482. | 11.2. У разі коли іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому законі, пріоритет мають норми цього Закону. |
| 483. | 11.3. Податок на додану вартість є внутрішнім податком. Ставки податку, база оподаткування та об'єкти оподаткування не можуть регулюватися нормами міжнародних договорів, крім тих, що включають Україну до митного союзу, згода на які надана Верховною Радою України. |
| 484. | Якщо до набрання чинності цим законом були укладені міжнародні договори або протоколи до них, включаючи міжурядові угоди, які містять відмінний від загального порядок справляння податку на додану вартість, за умови коли такі договори (протоколи, угоди) не були не ратифіковані Верховною Радою України, то вони втрачають чинність у частинах, що встановлюють такий відмінний порядок справляння податку на додану вартість, з початку бюджетного року, наступного за роком, в якому цей закон набирає чинності. |
| 485. | 11.4. Платник податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України може за власним бажанням надати митному органу податкову розписку на суму податкового зобов'язання, один примірник якої залишається у такому митному органі, другий надсилається ним на адресу податкового органу за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається такому платнику податку. |
| 486. | 11.4.1. Сума, зазначена в податковій розписці, включається до суми податкових зобов'язань платника податку звітного податкового місяця, в якому така податкова розписка видається, та враховується у визначенні розрахунку суми податку за такий звітний податковий місяць. При цьому сума, зазначена у податковій розписці, окремо до бюджету не сплачується, а така податкова розписка вважається погашеною у момент прийняття податковим органом декларації з цього податку, що відображає суму, зазначену у податковій розписці, включену до податкових зобов'язань такого податкового періоду. |
| 487. | У наступному податковому періоді сума, що була зазначена у такій податковій розписці, включається до складу податкового кредиту платника податку. |
| 488. | 11.4.2. Платник податку має право за самостійним рішенням достроково погасити податкове зобов'язання, визначене у податкової розписці, шляхом перерахування коштів до бюджету чи заліку з нарахованими сумами експортного відшкодування згідно з пунктом 8.7 статті 8 цього Закону. При цьому податкова розписка вважається погашеною, а сума, зазначена в податковій розписці, включається до складу податкового кредиту у податковому періоді її сплати, та не включається до складу податкових зобов'язань платника податку. |
| 489. | 11.4.3. Обов'язки з погашення податкової розписки не можуть передаватися іншим особам, податкова розписка не підлягає продажу чи іншим видам цивільно-правових операцій; проценти або інші види плати за користування податковою розпискою не нараховуються. |
| 490. | 11.4.4. Правом виписування податкових розписок користується платник податку, який: |
| 491. | а) має право на отримання бюджетного відшкодування з урахуванням норм підпункту 7.7.16 статті 7 цього Закону; |
| 492. | б) протягом останніх 12 місяців здійснює поставку товарів (послуг), оподатковуваних за ставками податку, визначеними пунктами 6.1 - 6.2 статті 6 цього Закону, на суму, що перевищує 10 мільйонів гривень; |
| 493. | в) не має податкового боргу з цього податку. |
| 494. | За запитом платника податку податковий орган зобов'язаний надати йому річний сертифікат, що дає право на виписування таких податкових розписок, у строки, встановлені цим законом для податкової реєстрації. Відмова у такому наданні може бути оскаржена платником податку в адміністративному або судовому порядку, у строки, передбачені законом для оскарження податкового нарахування. |
| 495. | Податкова розписка є спеціальним додатком до митної декларації та є документом суворого обліку та звітності. |
| 496. | Форма податкової розписки встановлюється Міністерством фінансів. |
| 497. | 11.4.5. Податкова розписка не видається при імпорті підакцизних товарів та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів". |
| 498. | 13. Ввести статтю 12 і викласти у такій редакції: |
| 499. | "Стаття 12. Перехідні положення |
| 500. | 12.1. Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати або плати за утримання житла, бюджетним установам, фізичним особам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - "ЖЕКи"), визначають базу оподаткування при продажі таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують зазначені товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку. |
| 501. | Для цілей цього пункту під терміном "послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла" розуміються послуги з технічного обслуговування ліфтів та ліфтових диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових газових та електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому підпункті покупцям за їх рахунок. |
| 502. | 12.2. На виняток від правила, встановленого цим Законом, при виписуванні рахунків населенню за послуги, які включаються до квартирної плати та плати за стаціонарний телефон, податок на додану вартість не виділяється окремо та включається до загальної суми вартості таких відповідних послуг. Це правило не звільняє платників податку, які надають такі послуги, від обов'язків ведення відповідного податкового обліку та сплати податку у визначені строки. |
| 503. | 12.3. Операції з фінансової оренди (лізингу) майна, наданого у таку оренду (лізинг), оподатковуються за правилами, що діяли на момент виникнення таких орендних (лізингових) відносин. |
| 504. | 12.4. Операції з надання товарів (послуг) у межах бартерних (товарообмінних) операцій оподатковуються за правилами, що діяли на момент здійснення першої операції (незалежно від строку балансуючої). |
| 505. | 12.5. Пільги з цього податку, встановлені для платників, які знаходяться на території вільних економічних зон або інших місцевостей, режим оподаткування яких відрізняється від загального, поширюються на осіб, що набули право на отримання таких пільг до набрання чинності цим Законом, та закінчуються 1 січня 2004 року. До цієї дати ввезення або вивезення товарів з або на територію таких зон прирівнюється до відповідно до імпорту або експорту таких товарів з (або до) митної території України. |
| 506. | 12.6. Установити, що такі пункти статті 11 закону, до якого вносяться ці зміни, втрачають чинність: |
| 507. | пункт 11.15 - з 1 січня 2004 року; |
| 508. | пункт 11.18 - з 1 січня 2008 року; |
| 509. | пункт 11.23 - до завершення робіт, передбачених цим пунктом; |
| 510. | пункти 11.27 - 11.28 - з 1 січня 2009 року. |
| 511. | 12.7. Протягом року, наступного за роком, у якому набирає чинність цей Закон, звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом "о" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф". При цьому ввезення (імпортування) паперу газетного з використанням цієї пільги не дозволяється, а його митна вартість встановлюється на рівні середньої роздрібної ціни на ринку України (зменшеної на суму цього податку). |
| 512. | 12.8. Суб'єкти спрощених систем оподаткування, які згідно з нормами цього Закону зобов'язані повернути свідоцтво про реєстрацію податковому органу, що їх видав до моменту набрання чинності цим Законом, здійснюють таке повернення протягом 30 календарних днів від такого набрання чинності цим Законом. При цьому правила, установлені останньою частиною пункту 9.8 статті 9 не застосовуються. |
| 513. | 12.9. До 1 січня 2004 року платники податку, які вивозять (експортують) відходи як вторинну сировину, не мають права на отримання експортного відшкодування щодо такого вивезення (експорту), починаючи з місяця, в якому цей Закон набирає чинність. |
| 514. | 12.10. Платники податку, перед якими державний бюджет має борг з експортного відшкодування, мають право прийняти рішення щодо: |
| 515. | а) розстрочення такого боргу на строк у 36 календарних місяців з виплатою такого боргу рівними частинами до закінчення календарного кварталу, за правилами, які встановлюються Міністерством фінансів України. При прийнятті такого рішення кредитор відмовляється від отримання пені, нарахованої на цей реструктурований борг згідно з цим Законом; |
| 516. | б) звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу (включаючи пеню), джерелом виплати якого є рахунки державного казначейства (незалежно від їх бюджетних призначень). |
| 517. | 12.11. Для інформування платників податку центральний податковий орган: |
| 518. | оприлюднює реєстр платників цього податку на офіційному сайті у глобальній комп'ютерній мережі "Інтернет", доступ до якого є вільним (безоплатним); |
| 519. | установлює правила надання місцевими (реґіональними) податковими органами письмових підтверджень факту податкової реєстрації особи за запитами інших платників податку; |
| 520. | періодично оприлюднює перелік осіб, позбавлених податкової реєстрації за ініціативою податкових органів чи рішенням суду. |
| 521. | Кабінет Міністрів України розробляє та затверджує програму комп'ютеризації державної податкової служби та враховує такі витрати при розробці проекту державного бюджету на черговий рік. |
| 522. | 12.12. До прийняття Податкового кодексу зберігається пільга, встановлена підпунктом 5.1.20 статті 5 цього Закону, у тому числі для капітального ремонту або реконструкції такого житла, умови якого передбачали виселення чи відселення мешканців. |
| 523. | Стаття 13. Прикінцеві положення |
| 524. | 13.1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2002 року. |
| 525. | 13.1. Нова редакція підпункту 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 набирає чинності з 1 січня 2004 року. |
| 526. | 13.2. Стаття 8-1 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2004 року. До цієї дати діють правила оподаткування, визначені законодавством, дійсні до моменту набрання чинності цією нормою цього Закону. |
| 527. | 13.3. Вважати таким, що втратив чинність Указ Президента України № 857/98 від 7 серпня 1998 року "Про деякі зміни в оподаткуванні", згідно з другою частиною пункту 4 розділу ХV Конституції України. |