Кількість абзаців - 199 Розмітка (ліва колонка)


Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави  
3. Цей Закон з метою утвердження конституційних засад демократичної, правової держави у сфері цивільно-військових відносин, забезпечення прав і свобод людини та у відповідності з міжнародними зобов'язаннями, взятими Україною, визначає правові засади організації і здійснення демократичного цивільного контролю з боку суспільства і держави над Збройними Силами України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, які становлять Воєнну організацію України, а також над правоохоронними органами держави.  
4. РОЗДІЛ І. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ НАД ВОЄННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ І ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВИ  
5. Стаття 1. Визначення основних термінів та понять  
6. Наведені в Законі терміни та поняття вживаються у такому значенні:  
7. Цивільно-військові відносини - система правових взаємовідносин між суспільством та складовими частинами Воєнної організації держави, які охоплюють всю сукупність політичних, фінансово-економічних, соціальних та інших процесів у сфері національної безпеки і оборони;  
8. Воєнна організація держави - це сукупність державних органів, які відповідно до Конституції і законів України забезпечують оборону і державну безпеку України, захист її суверенітету, державного кордону, територіальної цілісності і недоторканості, протидіють зовнішнім і внутрішнім загрозам воєнного характеру, беруть участь у миротворчих операціях, подоланні наслідків природних і техногенних катастроф, стихійних лих.  
9. Воєнна організація України включає в себе: Збройні Сили України, Службу безпеки України, Внутрішні війська, органи і підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Прикордонні війська України, військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, інші військові формування, створені відповідно до законів України.  
10. Правоохоронні органи - державні органи, на які у відповідності з законодавством покладається забезпечення громадського порядку, боротьба із злочинністю, корупцією, терористичними актами.  
11. Цивільний демократичний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави (далі - Цивільний контроль) - комплекс здійснюваних у відповідності з Конституцією і законами України правових, організаційних, інформаційних заходів для забезпечення неухильного дотримання законності і конституційного порядку, державної і військової дисципліни у діяльності усіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави, сприяння ефективному їх функціонуванню і виконанню покладених на них функцій;  
12. Предмет цивільного контролю - сфери функціонування та конкретні питання діяльності різних складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави, над якими у відповідності з цим Законом здійснюється контроль з боку інституцій громадянського суспільства;  
13. Суб'єкти цивільного контролю - інституції громадянського суспільства (органи державної влади, посадові особи, громадяни та об'єднання громадян, засоби масової інформації), яким згідно з цим Законом надається право здійснювати контрольні функції в галузях діяльності Воєнної організації та правоохоронних органів держави.  
14. Органи і заходи цивільного контролю утворюють цілісну систему, яка складається з:  
15. парламентського контролю;  
16. президентського контролю;  
17. контролю з боку органів виконавчої влади та контролю, що здійснюють органи місцевого самоврядування;  
18. громадського контролю.  
19. Стаття 2. Мета та основні завдання демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави  
20. Метою демократичного цивільного контролю є створення організаційно-правових умов для здійснення дієвого впливу інституцій громадянського суспільства на діяльність Збройних Сил, інших складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави в інтересах забезпечення їх високої боєздатності і боєготовності, сприяння їм у виконанні покладених Конституцією і законами України функцій, захисту конституційних прав і свобод громадян.  
21. Механізм цивільного контролю має забезпечувати:  
22. пріоритет політичних підходів до вирішення питань військового будівництва, зміцнення законності і громадського порядку в державі, підпорядкованість діяльності усіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів реалізації завдань політики в галузі національної безпеки і оборони, зміцнення конституційного правопорядку і законності;  
23. неухильне додержання законності і дисципліни в діяльності усіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави;  
24. підтримання політичної стабільності в суспільстві через недопущення використання ким би то не було Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності;  
25. попередження та недопущення порушень конституційних прав і свобод, захист законних інтересів громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, утворюваних відповідно до законів України, осіб, звільнених з військової служби, а також членів їхніх сімей;  
26. виділення в необхідних обсягах відповідно до чинних законів і раціональне використання бюджетних коштів, які спрямовуються на утримання і функціонування Воєнної організації держави, зокрема на реформування Збройних Сил України;  
27. використання за цільовим і функціональним призначенням державного майна, переданого в управління Збройним Силам України та іншим військовим формуванням;  
28. врахування громадської думки, пропозицій громадян та їх об'єднань при обговоренні і ухваленні рішень з питань діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, державних органів та посадових осіб у сфері оборони, національної безпеки, зміцнення громадського порядку і законності;  
29. повне і достовірне інформування органів державної влади та суспільства про діяльність Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, відповідність її вимогам Конституції і законів України, нормам міжнародного права, реальній військово-політичній і криміногенній обстановці, завданням забезпечення надійної оборони і безпеки держави, зміцнення громадського порядку.  
30. Оперативні та мобілізаційні плани Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, оперативно-розпорядчі дії їх посадових осіб контролю з боку громадян та громадських організацій не підлягають.  
31. Стаття 3. Правові основи демократичного цивільного контролю  
32. Правовими основами цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є Конституція України, цей та інші закони України, а також міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
33. Стаття 4. Принципи здійснення демократичного цивільного контролю  
34. Цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави здійснюється за принципами:  
35. верховенства права, неухильного додержання вимог законодавства, яким регулюються цивільно-військові відносини, діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів;  
36. врахування розмежування функцій політичного керівництва Воєнною організацією держави і правоохоронною діяльністю і професійного військового управління Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, правоохоронними органами;  
37. спільної відповідальності органів державної влади та органів військового управління і правоохоронних органів в межах, визначених законодавством, за здійснення оборонної політики і політики в справі зміцнення законності і громадського порядку, за своєчасне і всебічне матеріально-фінансове забезпечення Збройних Сил України, інших складових частин Воєнної організації, правоохоронних органів держави для виконання покладених на них функцій;  
38. деполітизації і деідеологізації контрольної діяльності. Службові (посадові) особи та громадяни, здійснюючи у відповідності з цим Законом функції контролю у сфері оборони і безпеки держави, правоохоронної діяльності, не можуть бути зв'язані рішеннями будь-яких політичних партій чи громадських організацій. Створення і діяльність організаційних структур політичних партій у військових формуваннях не допускається;  
39. прозорості видатків на національну безпеку і оборону, правоохоронну діяльність;  
40. відкритості для суспільства інформації про діяльність Збройних Сил України та інших складових частин Воєнної організації, правоохоронних органів держави з урахуванням специфіки державних правоохоронних органів спеціального призначення, визначеної законами, а також того, що діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань будується на принципі єдиноначальництва і суворої дисципліни;  
41. судового захисту прав суб'єктів цивільного контролю;  
42. врахування зарубіжного досвіду щодо створення та впровадження механізмів і процедур цивільного демократичного контролю у цій сфері.  
43. Стаття 5. Предмет цивільного контролю  
44. Предметом цивільного контролю у сфері оборони і безпеки, правоохоронної діяльності держави є:  
45. обгрунтованість рішень державних органів з військових, військово-політичних питань, питань правоохоронної діяльності з точки зору відповідності їх засадам внутрішньої і зовнішньої політики, міжнародним зобов'язанням України за укладеними договорами і угодами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;  
46. хід виконання програм реформування Збройних Сил України, інших складових частин Воєнної організації держави, зокрема переведення Збройних Сил на контрактну форму комплектування особовим складом, військового, військово-політичного та військово-технічного співробітництва з іншими державами та міждержавними союзами, розвитку виробництва нових видів озброєнь та військової техніки, конверсії оборонних підприємств і виробництв, відчуження і реалізації військового майна, приватизації підприємств, що віднесені до сфери управління Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, інших загальнодержавних програм в галузі оборони і національної безпеки;  
47. формування, затвердження і використання визначених Законом України про Державний бюджет України видатків на потреби оборони, національної безпеки, правоохоронної діяльності, контроль за дотриманням бюджетного законодавства у цій сфері;  
48. формування, затвердження, фінансове забезпечення і виконання оборонного замовлення, планів мобілізаційної підготовки і мобілізації;  
49. питання експорту та імпорту озброєнь та військової техніки;  
50. дотримання вимог Конституції і законів України стосовно прав і свобод громадян у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, умови проходження військової служби громадянами України, стан правової і соціальної захищеності осіб, які підлягають призову на військову службу, проходять військову службу або знаходяться в запасі, а також звільнених з військової служби та членів їхніх сімей;  
51. участь підрозділів Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях і антитерористичних діях, спільних військових навчаннях та інших акціях у рамках міжнародного військового та військово-політичного співробітництва;  
52. законність перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;  
53. дотримання законності при розгляді органами державної влади, військовими посадовими особами звернень і скарг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їхніх сімей.  
54. Стаття 6. Суб'єкти демократичного цивільного контролю  
55. Суб'єктами цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є:  
56. Верховна Рада України;  
57. Президент України;  
58. Рада Національної безпеки і оборони України;  
59. Кабінет Міністрів України;  
60. центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом;  
61. органи місцевого самоврядування;  
62. громадяни України та об'єднання громадян, утворювані ними відповідно до Конституції України для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів;  
63. засоби масової інформації.  
64. Стаття 7. Особливості та обмеження у здійсненні контролю  
65. Суб'єкти демократичного цивільного контролю здійснюють свої повноваження у сфері контролю з дотриманням встановленого законодавством України режиму доступу до інформації, яка віднесена до державної таємниці, а також обмежень, встановлених законом для захисту стратегічних інтересів держави, в тому числі в разі введення режиму надзвичайного і воєнного стану.  
66. Демократичний цивільний контроль за діяльністю Служби безпеки України, розвідувальних органів України, оперативних підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також підрозділів дізнання та досудового слідства, що входять до складу військових формувань, здійснюється відповідно до законів України "Про службу безпеки України", "Про розвідувальні органи України", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України" та Кримінально-процесуального кодексу України.  
67. РОЗДІЛ ІІ. ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ  
68. Стаття 8. Повноваження Верховної Ради України у здійсненні контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави  
69. Верховна Рада України, реалізуючи установчі та законодавчі функції і здійснюючи парламентський контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави, у відповідності з Конституцією України:  
70. визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики;  
71. схвалює основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського правопорядку;  
72. затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України;  
73. визначає основи правового і соціального захисту та види пенсійного забезпечення військовослужбовців;  
74. при затвердженні Державного бюджету України визначає розмір витрат на оборону, забезпечення державної безпеки України і громадського порядку із зазначенням конкретних напрямів спрямування бюджетних асигнувань;  
75. розглядає за поданням Кабінету Міністрів України і затверджує загальнодержавні програми реформування Збройних Сил України, а також інші програми, що стосуються оборони і безпеки держави, програми військового, військово-політичного та військово-технічного співробітництва з іншими державами та міждержавними союзами;  
76. при обговоренні звітів і доповідей Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету України розглядає стан і доцільність використання бюджетних коштів, виділених на потреби національної оборони, забезпечення державної безпеки і громадського порядку;  
77. обговорює хід реформування Збройних Сил України, інші питання функціонування Воєнної організації та правоохоронних органів держави у форматі Днів Уряду та на парламентських слуханнях;  
78. визначає засади інформування громадськості про діяльність Воєнної організації і правоохоронних органів держави та порядок збереження державної, в тому числі військової, таємниці;  
79. визначає правовий режим державного кордону України;  
80. визначає правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації та затверджує укази Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;  
81. оголошує за поданням Президента України стан війни і укладення миру та схвалює рішення Президента про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;  
82. схвалює рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави, в тому числі для участі у міжнародних миротворчих операціях і антитерористичних діях, та про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;  
83. ратифікує міжнародні договори і угоди, в тому числі ті, що безпосередньо стосуються Воєнної організації держави і правоохоронної діяльності.  
84. Для здійснення контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина Верховна Рада України призначає Уповноваженого з прав людини і затверджує представника Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців.  
85. Стаття 9. Повноваження парламентських комітетів і спеціальних комісій у здійсненні контролю  
86. Верховна Рада України з числа народних депутатів України утворює комітети, які займаються питаннями національної безпеки і оборони, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю, обирає їх голів та персональний склад.  
87. У відповідності з Конституцією і законами України комітети:  
88. аналізують, у тому числі з вивченням стану справ безпосередньо у військових частинах і підрозділах, хід виконання ухвалених Верховною Радою України законів і постанов у сфері національної безпеки і оборони, охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю;  
89. інформують з цих питань та вносять до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вирішення існуючих у цій сфері проблем та усунення причин, що їх породжують;  
90. періодично інформують громадськість, в тому числі через засоби масової інформації, про свою діяльність.  
91. Для вивчення, підготовки і попереднього розгляду окремих питань у сфері національної безпеки, оборони, правоохоронної діяльності Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії, а для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, - тимчасові слідчі комісії, які діють в порядку, встановленому законом.  
92. Стаття 10. Права народних депутатів України у здійсненні контролю  
93. Народні депутати України у відповідності з Конституцією і законами України:  
94. мають право законодавчої ініціативи щодо правового регулювання проблем національної безпеки і оборони, правоохоронної діяльності;  
95. беруть участь в обговоренні законопроектів та інших питань, пов'язаних з обороною і безпекою держави, правоохоронною діяльністю, на засіданнях Верховної Ради України, Днях Уряду, парламентських слуханнях, у парламентських комітетах і комісіях;  
96. мають право звернутися на сесії Верховної Ради України із запитом з питань національної безпеки і оборони, боротьби із злочинністю до керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі до посадових осіб Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів, які зобов'язані у встановлений законом термін повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту.  
97. Стаття 11. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод військовослужбовців  
98. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представник у справах захисту прав військовослужбовців, здійснюючи повноваження, визначені Конституцією України, цим та іншими законами України:  
99. перевіряють за своєю ініціативою чи за дорученням Верховної Ради України або за зверненням громадянина, або громадської організації стан додержання конституційних прав і свобод осіб, які підлягають призову, проходять військову службу, перебувають у запасі і призвані на збори, осіб, звільнених з військової служби, а також членів їхніх сімей;  
100. мають право запитувати та отримувати від керівників та інших службових (посадових) осіб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів при неухильному дотриманні встановленого режиму таємності, документи, матеріали та пояснення, необхідні для здійснення повноважень, покладених на них законом;  
101. користуються правом невідкладного прийому службовими (посадовими) особами Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів;  
102. для здійснення своїх функцій мають право безперешкодно, в тому числі без попередження, відвідувати, при неухильному дотриманні встановленого режиму, військові частини та підрозділи, а також бути присутніми на засіданнях колегіальних органів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів при обговоренні питань, які належать до повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.  
103. У щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини окремо відображається стан справ з додержанням конституційних прав і свобод військовослужбовців, пропозиції щодо зміцнення законності, усунення недоліків і порушень у діяльності відповідних складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави. Доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оприлюднюється.  
104. Про свою діяльність та стан справ з додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, правоохоронних органах Уповноважений Верховної Ради України з прав людини періодично інформує, в тому числі через засоби масової інформації, громадськість.  
105. Стаття 12. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України, які виділяються на потреби національної безпеки і оборони та правоохоронну діяльність  
106. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України, які виділяються на потреби національної безпеки і оборони, правоохоронну діяльність здійснює від імені Верховної Ради України Рахункова палата України, керуючись Законом "Про Рахункову палату України", Бюджетним кодексом України та іншими законами України.  
107. Про свою діяльність і стан справ у цій сфері Рахункова палата України не рідше одного разу на рік доповідає Верховній Раді України і періодично інформує, в тому числі через засоби масової інформації, громадськість.  
108. РОЗДІЛ ІІІ. ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ  
109. Стаття 13. Здійснення Президентом України повноважень у сфері контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави  
110. Президент України як глава держави і гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина і як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України при здійсненні своїх державних функцій по забезпеченню незалежності і національної безпеки України, керівництву цією сферою у відповідності з Конституцією і Законами України:  
111. вносить на затвердження Верховної Ради пропозиції щодо загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;  
112. призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; присвоює вищі військові звання;  
113. вносить до Верховної Ради України пропозиції про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;  
114. приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України з внесенням рішення на затвердження Верховної Ради України;  
115. приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з визначенням участі у здійсненні пов'язаних з цим заходів Збройних Сил України та інших військових формувань - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;  
116. вживає заходів до припинення діяльності незаконних воєнізованих формувань, а також будь-яких спроб використання Збройних Сил та інших військових формувань, правоохоронних органів для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності;  
117. приймає рішення - з внесенням їх на затвердження Верховної Ради України - про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави, в тому числі для участі у міжнародних миротворчих операціях і антитерористичних діях, та про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України;  
118. розглядає перед внесенням на затвердження Верховної Ради України розроблені Кабінетом Міністрів України загальнодержавні програми в галузі національної безпеки і оборони, програми військового, військово-політичного та військово-технічного співробітництва України з іншими державами та міжнародними союзами.  
119. Контроль за діяльністю Збройних Сил України, інших військових формувань і органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони та правоохоронної діяльності Президент України здійснює як безпосередньо, так і через очолювану ним Раду Національної безпеки і оборони України та створювані ним, у разі необхідності, допоміжні служби.  
120. Стаття 14. Повноваження Ради національної безпеки і оборони України у здійсненні контролю над Воєнною організацією держави  
121. Рада національної безпеки і оборони України (далі: РНБОУ) здійснює контроль над Воєнною організацією держави на підставі Конституції України у порядку і в межах компетенції, визначених Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України".  
122. Рішення РНБОУ вводяться в дію указами Президента України.  
123. Про свою діяльність РНБОУ інформує, в тому числі через засоби масової інформації, громадськість.  
124. РОЗДІЛ ІV. КОНТРОЛЬ, ЗДІЙСНЮВАНИЙ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ  
125. Стаття 15. Повноваження Кабінету Міністрів України у здійсненні контролю  
126. Кабінет Міністрів України, реалізуючи конституційні повноваження щодо здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, забезпечення її суверенітету, обороноздатності і національної безпеки, громадського порядку, боротьби із злочинністю, у відповідності з Конституцією і законами України, актами Президента України:  
127. розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти законів з питань національної безпеки і оборони, правоохоронної діяльності, які потребують законодавчого врегулювання, і в межах своєї компетенції приймає відповідні рішення;  
128. визначає потреби в витратах на національну безпеку і оборону, правоохоронну діяльність, боротьбу з організованою злочинністю, тероризмом, захист державного кордону, охоронну діяльність, виконання покарань згідно з чинним законодавством. Проект оборонного бюджету як складова частина Державного бюджету України попередньо розглядається Радою національної безпеки і оборони України;  
129. контролює і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, в тому числі виділення в повному обсязі бюджетних асигнувань на потреби національної безпеки і оборони, правоохоронну діяльність;  
130. доповідає і звітує перед Верховною Радою України про виконання Державного бюджету України у сфері національної безпеки і оборони, правоохоронної діяльності;  
131. розробляє і після схвалення Президентом України вносить на затвердження Верховної Ради України загальнодержавні програми в галузі національної безпеки і оборони, програми військового, військово-політичного і військово-технічного співробітництва України з іншими державами та міждержавними союзами;  
132. організує розробку і затверджує державне замовлення на випуск продукції військового призначення, здійснює контроль за його виконанням, а також за створенням, збереженням і розвитком мобілізаційних потужностей, створенням, утриманням та своєчасним оновленням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, за підготовкою і утриманням транспортних та інших засобів, які в разі введення воєнного чи надзвичайного стану у відповідності з чинним законодавством України мають бути передані до Збройних Сил України та інших військових формувань;  
133. організує розробку та подає на затвердження Президентові України проект Мобілізаційного плану України на особливий період;  
134. здійснює контроль за експортом озброєнь та військової техніки, стратегічних матеріалів, технологій та продукції подвійного призначення;  
135. встановлює порядок відчуження і реалізації військового майна, матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, терміни якого закінчилися і який підлягає розбронюванню і відпуску та оновленню, передачі в оренду військових об'єктів і майна, контролює дотримання чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності у Збройних Силах України, інших військових формуваннях;  
136. здійснює контроль за дотриманням у Збройних Силах України, інших військових формуваннях земельного, податкового, господарського, трудового, житлового законодавства, законодавства з охорони довкілля;  
137. вносить на розгляд Президента України пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури Воєнної організації держави.  
138. Стаття 16. Повноваження центральних органів виконавчої влади  
139. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні військові формування, правоохоронні органи, в межах своїх повноважень:  
140. організовують і забезпечують виконання законів України, інших нормативно-правових актів стосовно національної безпеки і оборони та правоохоронної діяльності;  
141. створюють необхідні умови для здійснення іншими суб'єктами демократичного цивільного контролю передбачених законами повноважень;  
142. забезпечують об'єктивне і своєчасне інформування Верховної Ради України, Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України про стан у підпорядкованих військових формуваннях і правоохоронних органах;  
143. інформують з цих питань громадськість у порядку, визначеному цим та іншими законами України.  
144. Інші центральні органи виконавчої влади сприяють Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, правоохоронним органам у виконанні ними покладених на них функцій і здійснюють у відповідності з чинним законодавством належне їх забезпечення.  
145. Стаття 17. Повноваження цивільних посадових осіб у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, правоохоронних органах  
146. В разі призначення на посаду Міністра оборони України цивільної особи Міністр оборони України здійснює керівництво Збройними Силами України у відповідності із схваленими Верховною Радою України засадами внутрішньої і зовнішньої політики, указами і розпорядженнями Президента України та рішеннями Уряду України в галузі національної безпеки і оборони держави. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України, начальник якого є Головнокомандувачем Збройних Сил України.  
147. Цивільні особи можуть призначатися й на інші керівні посади у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, правоохоронних органах. Їх повноваження визначаються Президентом України при призначенні цивільних осіб на посади. При цьому рішення, пов`язані з плануванням, організацією і безпосереднім здійсненням військових і спеціальних операцій, приймають і організують їх виконання військові керівники і фахівці.  
148. Стаття 18. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим  
149. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і Рада Міністрів Автономної Республіки Крим забезпечують на території Автономної Республіки Крим контроль за виконанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, службовими (посадовими) особами і громадянами законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оборони, охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю відповідно до чинного законодавства.  
150. Стаття 19. Участь органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у здійсненні контролю  
151. Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України:  
152. контролюють хід допризовної підготовки, відбір військовими комісіями громадян призовного віку на військову службу;  
153. забезпечують виконання чинного законодавства стосовно дотримання прав та соціальних гарантій громадян, які можуть бути призваними на військову службу, перебувають на військовій службі, звільнені з військової служби та членів їхніх сімей;  
154. сприяють розташованим на території реґіону підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронним органам у виконанні покладених на них завдань;  
155. мають право заслуховувати доповіді посадових осіб органів управління Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території реґіону, про виконання вимог чинного законодавства стосовно правового та соціального захисту громадян, які мають бути призвані на військову службу, перебувають на військовій службі, звільнених у запас чи відставку, пенсіонерів та членів їхніх сімей;  
156. здійснюють контроль за дотриманням у розташованих на території реґіону військових частинах, органах та закладах Збройних Сил України, інших військових формувань земельного, податкового, господарського, трудового, житлового законодавства та законодавства з питань охорони довкілля;  
157. узгоджують - з точки зору забезпечення безпеки громадян - плани проведення на території реґіону військових навчань та інших заходів, пов`язаних з участю і присутністю великої кількості людей;  
158. розробляють оперативні плани і забезпечують взаємодію органів місцевого самоврядування, місцевих держадміністрацій і відповідних структур військового управління при виконанні завдань територіальної оборони;  
159. отримують від керівництва дислокованих на території реґіону військових частин і підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань необхідну інформацію про загрозу або масштаби забруднення довкілля радіоактивними, отруйними та іншими небезпечними речовинами внаслідок аварій на військових об'єктах або з військовою технікою, а також щодо наявності і можливостей сил, засобів і ресурсів на підпорядкованій території для узгоджених дій у надзвичайних ситуаціях;  
160. інформують громадськість, в тому числі через засоби масової інформації, про свою діяльність у вирішенні завдань, пов`язаних з національною безпекою і обороною, боротьбою із злочинністю.  
161. Для виконання цих завдань місцеві Ради можуть утворювати депутатські комісії з питань демократичного цивільного контролю, а в місцевих державних адміністраціях створюватися необхідні підрозділи.  
162. РОЗДІЛ V. ГРОМАДСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ НАД ВОЄННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ І ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВИ  
163. Стаття 20. Участь громадян та їх об`єднань у здійсненні контролю  
164. Громадяни України беруть участь у здійсненні демократичного цивільного контролю над Воєнної організацією держави та правоохоронними органами як через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, так і особисто шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представника у справах захисту прав військовослужбовців або до іншого державного органу у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про звернення громадян".  
165. Об`єднанням громадян, зареєстрованим в установленому порядку гарантується у відповідності з Конституцією України, цим Законом і статутними положеннями можливість:  
166. запитувати та отримувати в установленому порядку від органів військового управління, інших організацій і установ, що належать до Воєнної організації держави, правоохоронних органів інформацію, яка не містить державної (в тому числі військової) таємниці, з питань діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронної діяльності;  
167. проводити наукові дослідження з проблем воєнного будівництва, організації оборони та забезпечення безпеки країни, проводити публічне обговорення їх результатів, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експертів тощо;  
168. проводити громадську експертизу, представляти свої висновки і пропозиції відповідним державним органам для врахування в ході реформування Збройних Сил України, інших складових частин Воєнної організації держави;  
169. брати участь у громадських дискусіях та відкритих Парламентських слуханнях з питань реформування і діяльності Збройних Сил України, інших ланок Воєнної організації держави, проблем правового і соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей;  
170. знайомитися з умовами служби, життя і побуту військовослужбовців;  
171. через Президента України, народних депутатів України, Кабінет Міністрів України виступати з законодавчими ініціативами в галузі військового будівництва і оборонної політики, соціального захисту військовослужбовців, пенсіонерів та членів їхніх сімей.  
172. Мета громадського контролю - сприяти зміцненню зв`язків між армією і суспільством, вдосконаленню механізму правового і соціального захисту військовослужбовців, пенсіонерів та членів їхніх сімей.  
173. Стаття 21. Роль засобів масової інформації у здійсненні демократичного цивільного контролю  
174. Засоби масової інформації, висвітлюючи проблеми в сфері національної безпеки і оборони, боротьби зі злочинністю, на основі об'єктивної і достовірної інформації про службу, життя і побут військовослужбовців, про процеси, що відбуваються в армійському середовищі, формують громадську думку, сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних Сил, інших складових частин Військової організації держави, правоохоронних органів.  
175. Засоби масової інформації:  
176. у встановленому порядку можуть запитувати та безоплатно отримувати від органів військового управління, інших органів державної влади, організацій і установ, які належать до Воєнної організації держави, правоохоронних органів відкриту інформацію, документи і матеріали з питань, віднесених до їх компетенції;  
177. поширюють отриману інформацію через пресу, радіо, телебачення, засоби глобальної інформаційної мережі Інтернет та в інший спосіб, дотримуючись вимог чинного законодавства щодо збереження державної (в тому числі військової) таємниці;  
178. публікують офіційні відповіді органів державної влади та військового управління на матеріали, які були оприлюдненні раніше.  
179. З метою систематичного інформування громадськості про діяльність Воєнної організації держави і правоохоронних органів, наявні проблеми у цій сфері та їх вирішення відповідні органи державної влади та військового управління періодично, за заздалегідь оприлюдненим розкладом, проводять прес-конференції, вміщують на Веб-сторінках і оновлюють відповідні матеріали.  
180. РОЗДІЛ VІ. ГАРАНТІЇ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ НАД ВОЄННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ І ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВИ  
181. Стаття 22. Обов`язки органів військового управління, посадових осіб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів щодо сприяння у здійсненні цивільного контролю  
182. З метою забезпечення відкритості для громадськості функціонування Воєнної організації держави, правоохоронних органів, створення необхідних умов для здійснення демократичного цивільного контролю у цій сфері:  
183. державні органи, діяльність яких пов`язана з Воєнною організацією держави, охороною громадського порядку і боротьбою зі злочинністю, сприяють визначеним цим Законом суб`єктам цивільного контролю в одержанні необхідної інформації і надають допомогу у виконанні їх функцій;  
184. Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, органи військового управління зобов`язані розглядати звернення громадських організацій, військовослужбовців та інших громадян і у встановлений законом строк повідомляти заявників про результати розгляду та вжиті заходи;  
185. органи управління Збройних Сил України, інших військових формувань заздалегідь повідомляють органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а при необхідності також населення щодо військових навчань та інших заходів, якщо вони можуть торкатися прав територіальних громад, майнових та інших інтересів громадян, або створювати загрозу для життя і здоров'я людей.  
186. Здійснення взаємодії Збройних Сил України, інших військових формувань з Верховною Радою України, громадськими організаціями, засобами масової інформації покладаються на одного із заступників керівника (державного секретаря) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. Для зміцнення зв`язків з відповідними складовими частинами Воєнної організації держави до складу колегій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за рекомендацією Голови Верховної Ради України можуть включатися представники відповідних парламентських комітетів.  
187. До складу військових рад видів і родів військ, оперативних військових напрямків за погодженням з Президентом України можуть включатися представники центральних і реґіональних органів виконавчої влади.  
188. Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про демократичний цивільний контроль  
189. Службові (посадові) особи та громадяни, винні у невиконанні або порушенні законодавства, яке регулює здійснення демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави, несуть відповідальність згідно із законодавством.  
190. Стаття 24. Судовий захист у сфері контролю  
191. Військові суди, здійснюючи судочинство у Воєнній організації держави, при розгляді конкретних справ можуть виносити окремі ухвали на адресу відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових осіб, протиправні дії чи бездіяльність яких сприяли вчиненню злочинів військовослужбовцям або спричинилися до порушення прав і законних інтересів громадян.  
192. Стаття 25. Нагляд за дотриманням законності у сфері контролю  
193. Нагляд за дотриманням законності при здійсненні цивільного контролю над Воєнною сферою держави та у діяльності Військової служби правопорядку покладається на органи прокуратури України.  
194. РОЗДІЛ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
195. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
196. До приведення законодавства України у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.  
197. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін подати до Верховної Ради України та забезпечити внесення відповідних змін до нормативно-правових актів органів виконавчої влади пропозиції щодо внесення можливих змін до законів України у зв`язку з прийняттям цього Закону.  
198. 3. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони в місячний строк внести на затвердження Верховної Ради України кандидатуру на посаду представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців.