Кількість абзаців - 133 Розмітка (ліва колонка)


Про державний контроль за використанням та охороною земель (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про державний контроль за використанням та охороною земель  
3. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення продовольчої безпеки держави та збереження довкілля.  
4. Стаття 1. Визначення термінів  
5. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:  
6. забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах унаслідок діяльності людини пестицидів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін;  
7. псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних пропозицій, погоджених та затверджених в установленому порядку, забруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель способами, що погіршують їх природну родючість;  
8. самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації;  
9. невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки протягом двох років, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи надання в користування, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини у разі встановлення обмежень (обтяжень);  
10. невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами - допущення появи небажаної трав'янистої рослинності, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб або не дає можливості використовувати землі за призначенням;  
11. розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель, - впровадження технологій проведення меліоративних, культуртехнічних та інших робіт, які не пройшли відповідної експертизи, розробка кар'єрів, створення очисних споруд, введення в дію об'єктів меліорації, транспорту, водогосподарських та інших об'єктів з порушеннями вимог затвердженої документації, норм і правил, що призводить до псування і забруднення земель, їх переосушення, підтоплення, перезволоження, заболочення та інших негативних процесів на тій чи іншій земельній ділянці, а також на прилеглих територіях, що викликає необхідність встановлення обмежень використання цих земель;  
12. знищення межових знаків - дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення;  
13. непроведення рекультивації порушених земель - невиконання комплексу заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель;  
14. знищення чи пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень - дії громадян чи посадових осіб, які призводять до часткового або повного пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд чи захисних лісонасаджень, погіршення їх технічного стану, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових робіт, пов'язаних із захистом земель від водної та вітрової ерозії;  
15. невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту - невиконання або неякісне виконання обов'язкових заходів, передбачених затвердженою проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, що призвело до часткового або повного псування чи знищення родючого шару ґрунту;  
16. агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення - обов'язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, який містить агрохімічну, агрофізичну характеристику ґрунтів, стан забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами;  
17. охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.  
18. Стаття 2. Основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель  
19. Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:  
20. забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, власниками землі та землекористувачами вимог земельного законодавства;  
21. забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;  
22. запобігання порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;  
23. забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами науково обґрунтованих нормативів інтенсивності використання земель сільськогосподарського призначення, стандартів і правил проведення агротехнічних, агрохімічних та меліоративних робіт, запобігання забрудненню земель, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.  
24. Стаття 3. Основні принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель  
25. Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є:  
26. забезпечення охорони, раціонального використання та відновлення земельних ресурсів як основного національного багатства Українського народу;  
27. проведення моніторингу земель, у тому числі родючості ґрунтів;  
28. пріоритет екологічних інтересів суспільства у використанні земельних ресурсів над його економічними інтересами;  
29. поєднання високої економічної ефективності та екологічної безпеки використання земель;  
30. повне відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок порушення законодавства про використання та охорону земель;  
31. поєднання заходів стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.  
32. Стаття 4. Земля як об'єкт державного контролю та охорони  
33. Усі землі в межах території України незалежно від цільового призначення та форми власності є об'єктами державного контролю та охорони.  
34. Стаття 5. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, державного моніторингу родючості ґрунтів  
35. 1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.  
36. 2. Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.  
37. 3. Державний моніторинг родючості ґрунтів проводить спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань аграрної політики.  
38. Стаття 6. Компетенція спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель  
39. До компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить:  
40. а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема за:  
41. додержанням органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі на землі водного і лісового фонду;  
42. виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;  
43. додержанням вимог земельного законодавства у процесі укладання цивільно-правових угод, надання у користування, передачі у власність, вилучення (викупу) земельних ділянок;  
44. веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;  
45. розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;  
46. виконанням комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від водної та вітрової ерозії, псування, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів погіршення стану земель;  
47. своєчасним поверненням тимчасово зайнятих земельних ділянок та виконанням обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;  
48. зніманням, збереженням і використанням родючого шару ґрунту під час проведення робіт, пов'язаних з порушенням земель, своєчасним і якісним проведенням рекультивації земель;  
49. збереженням та експлуатацією протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень та межових знаків;  
50. додержанням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;  
51. додержанням строків розгляду заяв щодо надання земельних ділянок у користування або передачі у власність;  
52. б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань про:  
53. приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;  
54. обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин і торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням земельного законодавства, що може призвести до знищення, забруднення, псування родючого шару ґрунту, розвитку ерозії чи інших процесів, які знижують продуктивність земель;  
55. припинення будь-яких видів будівництва, експлуатації об'єктів, що ведуться з порушенням вимог земельного законодавства, до повного усунення виявлених порушень;  
56. припинення права користування земельною ділянкою;  
57. в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, громадян України, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб, діяльність яких пов'язана з використанням земель в Україні, документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;  
58. г) видача спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок;  
59. ґ) участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;  
60. д) надання методичної допомоги і рекомендацій органам державної влади та органам місцевого самоврядування, власникам землі, землекористувачам з питань використання та охорони земель;  
61. е) вжиття заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;  
62. є) виконання інших функцій, що випливають з покладених на нього завдань.  
63. Стаття 7. Компетенція спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону земель  
64. До компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону земель належить:  
65. а) здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону земель, зокрема за:  
66. додержанням органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами вимог законодавства щодо охорони та невиснажливого використання земель;  
67. забезпеченням раціонального землекористування;  
68. консервацією деградованих і малопродуктивних земель;  
69. збереженням водно-болотних угідь;  
70. виконанням природоохоронних вимог при відведенні земель під усі види господарської діяльності;  
71. здійсненням заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, виробничими та іншими відходами, стічними водами;  
72. додержанням установленого режиму використання земель природоохоронного призначення, а також земель територій та об'єктів, які виконують природоохоронні функції;  
73. додержанням вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних ядерних та радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших відходів;  
74. додержанням екологічних стандартів і нормативів з питань використання та охорони земель;  
75. додержанням вимог екологічної безпеки під час розроблення нової техніки, технологій і матеріалів для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів;  
76. б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій;  
77. в) взяття участі у розробленні нормативно-правових актів, нормативної (стандарти, технічні умови тощо) та іншої документації у сфері охорони земель;  
78. г) виконання інших функцій, що випливають з покладених на нього завдань.  
79. Стаття 8. Компетенція спеціально уповноваженого органу виконавчої влади органів з питань аграрної політики у сфері державного моніторингу родючості ґрунтів  
80. До компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері державного моніторингу родючості ґрунтів належить:  
81. а) виконання державних, міждержавних, реґіональних цільових програм у галузі збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів;  
82. б) розроблення та впровадження ґрунтозахисних та екологобезпечних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення якості рослинницької продукції, кормів та сировини;  
83. в) спостереження за:  
84. зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті провадження господарської діяльності;  
85. забрудненням земель та поверхневих вод, що використовуються для сільськогосподарських потреб, залишковими кількостями пестицидів, агрохімікатів, важкими металами, радіонуклідами тощо;  
86. станом радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь унаслідок Чорнобильської катастрофи та в зонах впливу діючих атомних електростанцій;  
87. реалізацією і застосуванням агрохімікатів, відповідністю їх вимогам щодо якості;  
88. г) розроблення нормативів інтенсивності використання земель сільськогосподарського призначення та їх додержанням;  
89. ґ) проведення державного моніторингу родючості ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;  
90. д) створення банків даних про стан земель сільськогосподарського призначення з метою виявлення і узагальнення тенденцій та характеру змін показників родючості ґрунтів та їх забруднення залишковими кількостями пестицидів, агрохімікатів, важкими металами та радіонуклідами;  
91. е) додержання балансу потреби і надходження агрохімікатів в Україну, погодження технічних умов та питань щодо їх ввезення;  
92. є) розроблення і сприяння впровадженню механізму економічного стимулювання застосування ґрунтозахисних технологій та підвищення родючості ґрунтів;  
93. ж) подання органам виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань про обмеження або припинення робіт з порушенням агротехнічних та ґрунтоохоронних технологій;  
94. з) підготовка експертних висновків і участь у розгляді справ щодо порушень законодавства про пестициди та агрохімікати у сфері рослинництва, охорони і відтворення родючості ґрунтів;  
95. і) виконання інших функцій, що випливають з покладених на нього завдань.  
96. Стаття 9. Організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, проведення державного моніторингу родючості ґрунтів  
97. 1. Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.  
98. 2. Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та його територіальні органи.  
99. 3. Державний моніторинг родючості ґрунтів у системі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики проводить Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи.  
100. 4. Державний контроль за використанням та охороною земель, державний моніторинг родючості ґрунтів здійснюються шляхом:  
101. а) проведення перевірок;  
102. б) розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;  
103. в) участі у роботі комісій з приймання в експлуатацію меліорованих і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості та забезпечення охорони земель;  
104. г) розгляду проектно-технічної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;  
105. ґ) проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.  
106. Стаття 10. Права державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель  
107. 1. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до закону мають право:  
108. 1) безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, обстежувати в установленому порядку належні їм земельні ділянки, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;  
109. 2) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель;  
110. 3) складати акти перевірок або протоколи про адміністративні правопорушення і розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель, а також подавати в установленому порядку матеріали перевірок до відповідних органів для притягнення винних осіб до відповідальності;  
111. 4) у разі неможливості встановлення особи, яка порушила земельне законодавство, доставляти її до міліції або виконавчого органу сільської, селищної ради;  
112. 5) викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства;  
113. 6) передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;  
114. 7) проводити у випадках, встановлених законодавством, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства;  
115. 8) звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання ними позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно та тимчасово зайнятих земельних ділянок.  
116. 2. Під час виконання службових обов'язків державні інспектори мають право на носіння форменого одягу, яким забезпечуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також табельної зброї, інших спеціальних засобів відповідно до законодавства, та використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням і написом з емблемою.  
117. Стаття 11. Відповідальність державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель  
118. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.  
119. За невиконання або неналежне виконання обов'язків державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель несуть відповідальність згідно із законодавством.  
120. Стаття 12. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель  
121. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.  
122. Стаття 13. Соціальний і правовий захист посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель  
123. Держава гарантує захист честі, гідності, здоров'я, життя, майна посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.  
124. Шкода, заподіяна знищенням або пошкодженням майна посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель чи членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, компенсується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.  
125. Посадовим особам спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, які використовують у службових цілях особисті транспортні засоби, виплачується грошова компенсація в установленому законодавством порядку.  
126. У разі загибелі посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у зв'язку з виконанням посадових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок коштів державного бюджету та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.  
127. У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок коштів державного бюджету та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленому порядку призначається пенсія по інвалідності.  
128. У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.  
129. Річна заробітна плата посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, що береться для нарахування розміру одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які одержала посадова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.  
130. За рахунок коштів державного бюджету виплачується різниця між сумою, передбаченою частинами 4 - 6 цієї статті, та сумою, встановленою відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".  
131. Стаття 14. Прикінцеве положення  
132. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.