Кількість абзаців - 246 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження'' (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про внесення змін до Закону України "Про державну виконавчу службу"  
3. Верховна Рада України постановляє:  
4. І. Внести до Закону України "Про державну виконавчу службу" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36 - 37, ст. 243; 2000 р., № 13, ст. 102; 2002 р., № 16, ст. 114) такі зміни:  
5. 1. Преамбулу Закону після слів "державних виконавців" доповнити словами "інших працівників органів державної виконавчої служби".  
6. 2. У статті 3:  
7. у частині другій слова "районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби" виключити;  
8. у частині третій слова "в установах банків" замінити словами "в органах Державного казначейства України";  
9. доповнити статтю частинами такого змісту:  
10. "Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.  
11. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції мають печатку".  
12. 3. Частину першу статті 4 після слів "державними виконавцями є" доповнити словами "перший заступник директора Департаменту державної виконавчої служби - начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції".  
13. 4. У статті 5:  
14. доповнити частину першу після слова "здійснює" словами "керівництво органами державної виконавчої служби та контроль за їх діяльністю";  
15. доповнити частину першу словами "організовує виконання рішень відповідно до закону, надає роз'яснення та рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом";  
16. доповнити частину другу словами "організовують виконання рішень відповідно до закону, надають рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом";  
17. 5. У назві розділів ІІ і VІ слова "державних виконавців" замінити словами "працівників органів державної виконавчої служби";  
18. 6. У статті 6:  
19. у назві статті слова "державних виконавців" замінити словами "працівників органів державної виконавчої служби";  
20. частину першу викласти в такій редакції:  
21. "Працівники органів державної виконавчої служби (державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, спеціалісти районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби) є державними службовцями";  
22. у частині другій слова "Державним виконавцям" замінити словами "Зазначеним у частині першій цієї статті працівникам органів державної виконавчої служби";  
23. у частинах третій і четвертій слова "Державний виконавець" замінити словами "Працівник органу державної виконавчої служби".  
24. 7. У статті 7 слова "Державний виконавець" замінити словами "Працівник органу державної виконавчої служби".  
25. 8. Частину другу статті 8 викласти в такій редакції:  
26. "Першим заступником директора Департаменту державної виконавчої служби - начальником відділу примусового виконання рішень, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, головним державним виконавцем, старшим державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальником підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, його заступником, головним державним виконавцем, старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, начальником районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби призначається громадянин України з вищою юридичною освітою та із стажем юридичної роботи не менше ніж три роки".  
27. 9. Статтю 9 викласти в такій редакції:  
28. "Стаття 9. Порядок призначення і звільнення державних виконавців та керівних працівників органів державної виконавчої служби  
29. Заступники начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, старші державні виконавці та державні виконавці цих відділів призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.  
30. Головні державні виконавці, старші державні виконавці та державні виконавці підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.  
31. Начальники підрозділів примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники, начальники районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників відділів державної виконавчої служби цих управлінь юстиції.  
32. Директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, перший заступник директора Департаменту державної виконавчої служби - начальник відділу примусового виконання рішень, заступники директора Департаменту державної виконавчої служби, державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром юстиції України".  
33. 10. У статті 17:  
34. у назві статті слова "державних виконавців" замінити словами "працівників органів державної виконавчої служби";  
35. у статті слова "державного виконавця" замінити словами і цифрою "працівника органу державної виконавчої служби, зазначеного у частині першій статті 6 цього Закону".  
36. 11. У статті 18:  
37. у назві статті та частинах першій, четвертій слова "державних виконавців" у всіх відмінках та формах числа замінити словами "працівників органів державної виконавчої служби" у відповідному відмінку та числі;  
38. доповнити статтю частиною такого змісту:  
39. "Працівники органів державної виконавчої служби забезпечуються безоплатним форменим одягом за нормами, що визначаються Кабінетом Міністрів України".  
40. ІІ. Прикінцеві положення  
41. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці після його опублікування.  
42. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом:  
43. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
44. забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів.  
45. Проект Закон УкраЇни  
46. Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження"  
47. Верховна Рада України постановляє:  
48. І. Внести до Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2001 р., № 11, ст. 54, № 44, ст. 226; 2002 р., № 14, ст. 96, із змінами, внесеними Законом України від 7 лютого 2002 року № 3057-ІІІ), такі зміни:  
49. 1. Статтю 2 доповнити новою частиною третьою такого змісту:  
50. "За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при відділах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох відділів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної служби".  
51. У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.  
52. 2. У статті 3:  
53. а) пункти 8, 9 і 10 виключити;  
54. б) у пункті 17 слова "або недержавних" виключити.  
55. 3. У статті 5:  
56. а) абзац другий частини другої доповнити словами "у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом";  
57. б) частину третю доповнити новим абзацом третім такого змісту:  
58. "проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами";  
59. у зв'язку з цим абзаци третій - тринадцятий вважати абзацами четвертим - чотирнадцятим; в) абзац дев'ятий частини третьої доповнити словами "із заявою про видачу дубліката виконавчого документа"; г) абзац десятий частини третьої доповнити словами "та про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи";  
60. ґ) абзац одинадцятий частини третьої доповнити словами "а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ на підставі рішення суду";  
61. д) абзац дванадцятий частини третьої після слова "понятих" доповнити словами "працівників органів внутрішніх справ";  
62. е) доповнити частину третю новим абзацом чотирнадцятим такого змісту:  
63. "застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки".  
64. У зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом п'ятнадцятим.  
65. 4. Доповнити Закон статтею 5-1 такого змісту: "Стаття 5-1. Повноваження начальника відділу та начальника підрозділу примусового виконання рішень органів державної виконавчої служби Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та начальник підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції наділені всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, передбаченими цим Законом для начальника районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби";  
66. 5. У статті 8:  
67. а) у назві статті слова "і нагляд" виключити;  
68. б) частину другу викласти в такій редакції:  
69. "Начальник відділу державної виконавчої служби у разі здійснення контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо такі дії суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом";  
70. в) доповнити статтю частинами третьою і четвертою такого змісту:  
71. "Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні відділи державної виконавчої служби.  
72. Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених законом".  
73. 6. Доповнити Закон статтями 8-1, 8-2, 8-3:  
74. "Стаття 8-1. Посадові особи, які мають право проводити перевірку виконавчого провадження  
75. Перевірити законність виконавчого провадження мають право:  
76. 1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділі державної виконавчої служби;  
77. 2) начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції.  
78. Стаття 8-2. Витребування виконавчого провадження  
79. Посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону, вправі витребувати виконавче провадження з відділу державної виконавчої служби для його перевірки.  
80. Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься постанова.  
81. Перевірка законності виконавчого провадження повинна бути проведена протягом 15 робочих днів після надходження витребуваного виконавчого провадження.  
82. На час перевірки виконавче провадження може бути зупинено посадовою особою, яка його витребувала, про що зазначається в постанові.  
83. Стаття 8-3. Перевірка виконавчого провадження  
84. Посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.  
85. Про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.  
86. Постанова про перевірку виконавчого провадження може бути оскаржена до вищестоящої посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду".  
87. 7. У статті 14:  
88. а) частину п'яту доповнити реченням такого змісту: "Збитки, завдані сторонам неправдивим висновком експерта або спеціаліста, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом";  
89. б) доповнити статтю частиною такого змісту:  
90. "Копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону".  
91. 8. Абзац перший статті 18 доповнити словами "на підставі виконавчого документа або його дубліката".  
92. 9. Частину другу статті 19 після слова "документ" доповнити словами "або його дублікат".  
93. 10. У статті 20:  
94. а) доповнити статтю новою частиною третьою такого змісту:  
95. "Державний виконавець вправі проводити виконавчі дії з виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на тій території, на яку не поширюються функції відділу державної виконавчої служби, в якому він працює".  
96. У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою; б) у частині четвертій слова "чи його недостатньо" виключити, а слово "місцепроживанням" замінити словами "місцем проживання чи місцезнаходженням";  
97. в) частину п'яту замінити частинами п'ятою і шостою такого змісту:  
98. "У разі коли у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника виявлено на території іншого відділу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований та за умови, якщо стягувач авансує витрати на організацію і проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого відділу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальника цього відділу державної виконавчої служби. У разі коли стягувач не здійснить авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій на території іншого відділу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, у разі їх недостатності для повного задоволення вимог стягувача, направляє виконавчий документ до відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.  
99. Порядок передачі виконавчого провадження з одного відділу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого встановлюється Міністерством юстиції України".  
100. 11. Доповнити Закон новою статтею 20-1 такого змісту: "Стаття 20-1. Виконавчі провадження, підвідомчі відділу та підрозділу примусового виконання рішень органів державної виконавчої служби На відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень: 1) за якими боржником є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 2) за якими стягненню підлягає сума боргу понад десять мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті. На підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень: 1) за якими боржником є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, міські або районні ради чи державні адміністрації; 2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.  
101. В установленому Міністерством юстиції України порядку на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах державної виконавчої служби";  
102. 12. Частину першу статті 22 доповнити пунктом "в" такого змісту:  
103. "в) надання судом або іншим органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення".  
104. 13. У статті 24:  
105. а) доповнити статтю новими частинами третьою і четвертою такого змісту:  
106. "Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.  
107. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог не встановлюється строк для добровільного виконання".  
108. У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою;  
109. б) частину шосту викласти в такій редакції:  
110. "За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом".  
111. 14. У статті 25:  
112. а) пункт 3 частини другої викласти в такій редакції:  
113. "3) в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі";  
114. б) доповнити статтю частиною такого змісту:  
115. "За виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог державний виконавець розпочинає вчиняти виконавчі дії не пізніше ніж у 5-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження".  
116. 15. Частину першу статті 26 доповнити новим пунктом 3 такого змісту:  
117. "3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили".  
118. У зв'язку з цим пункт 3 вважати пунктом 4.  
119. 16. У статті 28:  
120. а) частину першу статті після слів "державний виконавець" доповнити словами "а також сторони виконавчого провадження", а слово "має" замінити словом "мають";  
121. б) частину другу доповнити реченням такого змісту: "Про роз'яснення рішення чи змісту документа суд постановляє ухвалу".  
122. 17. Статтю 29 доповнити новими частинами четвертою і п'ятою такого змісту:  
123. "Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник-фізична особа - про зміну місця роботи.  
124. Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі".  
125. У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною шостою.  
126. 18. Частину третю статті 30 викласти в такій редакції:  
127. "У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження".  
128. 19. Частину першу статті 32 виключити.  
129. 20. У статті 34:  
130. а) пункт 6 викласти в такій редакції: "6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право";  
131. б) у пункті 7 слова "з опису" замінити словами "з акта опису і арешту";  
132. в) доповнити статтю пунктами 10 і 11 такого змісту:  
133. "10) виїмки виконавчого документа або виконавчого провадження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України;  
134. 11) надання судом чи іншим органом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення".  
135. 21. У статті 36:  
136. а) частину першу після першого речення доповнити реченням такого змісту: "Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини";  
137. б) в абзаці третьому частини другої слова і цифри "пунктами 3 і 9 статті 34" замінити словами і цифрами "пунктами 3, 9, 10 і 11 статті 34";  
138. в) в абзаці четвертому частини другої слово і цифру "пунктом 5" замінити словами і цифрами "пунктами 1 і 5";  
139. г) доповнити частину четверту реченням такого змісту: "У разі зупинення виконавчого провадження накладений державним виконавцем на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах арешт не знімається";  
140. ґ) у частині п'ятій:  
141. доповнити перше речення словами "про що виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби"; доповнити частину реченням такого змісту: "Копія постанови у 3-денний  
142. строк надсилається сторонам";  
143. д) доповнити статтю частиною такого змісту:  
144. "Якщо арештоване майно боржника передано на реалізацію, копії постанов про зупинення виконавчого провадження та про поновлення виконавчого провадження надсилаються до організації, підприємства, установи які здійснюють реалізацію майна боржника".  
145. 20. У частині першій статті 37:  
146. а) пункт 3 після слів "відсутнім боржника або стягувача" доповнити словами "чи ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження";  
147. б) доповнити частину пунктом 8 такого змісту:  
148. "8) направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії в порядку, передбаченому статтею 65 цього Закону".  
149. 23. У статті 40:  
150. а) у частині першій:  
151. пункт четвертий після слів "виконавчих дій" доповнити словами "або не здійснює авансування витрат на розшук, якщо їх авансування передбачено цим Законом";  
152. доповнити частину пунктом 5 такого змісту:  
153. "5) якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;  
154. б) у частинах другій і п'ятій цифри "2 - 4" замінити цифрами "2 - 5".  
155. 24. Доповнити Закон статтею 40-1 такого змісту:  
156. "Стаття 40-1. Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав  
157. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ.  
158. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 40 цього Закону, повертається до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.  
159. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк".  
160. 25. У статті 44:  
161. а) перше речення частини третьої після слів "трудовими правовідносинами" доповнити словами "після чого задовольняються";  
162. б) частину шосту доповнити реченнями такого змісту:  
163. "Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби".  
164. 26. У статті 46:  
165. а) частину першу після слів "вартості майна боржника" доповнити словами "яке підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом";  
166. б) частину другу доповнити словами "а також за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог";  
167. в) доповнити статтю новою частиною четвертою такого змісту:  
168. "У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми".  
169. У зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою;  
170. г) частину шосту після слів "виконавчого збору" доповнити словами "не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і";  
171. ґ) доповнити статтю частинами такого змісту:  
172. "У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.  
173. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі:  
174. 1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення;  
175. 2) смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім або ліквідації стягувача - юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;  
176. 3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.  
177. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за поданням державного виконавця начальником відповідного відділу державної виконавчої служби у разі:  
178. 1) смерті або оголошення померлим боржника або визнання його безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;  
179. 2) недостатності майна юридичної особи - боржника, що ліквідується".  
180. 27. Статтю 47 доповнити частиною другою такого змісту: "Винагорода державному виконавцю стягується з боржника за постановою начальника відділу державної виконавчої служби, яка може бути оскаржена боржником до суду у 10-денний строк".  
181. 28. Статтю 52 викласти у такій редакції:  
182. "Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 5 частини першої статті 40 цього Закону.  
183. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:  
184. виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;  
185. коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.  
186. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.  
187. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому законом.  
188. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.  
189. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються у судовому порядку".  
190. 29. У статті 53:  
191. а) друге речення частини третьої викласти в такій редакції:  
192. "Якщо особа, у якої знаходиться майно боржника, перешкоджає державному виконавцеві у його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем в примусовому порядку, встановленому статтею 55 цього Закону";  
193. б) доповнити статтю новими частинами четвертою і п'ятою такого змісту:  
194. "Готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у цих осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду.  
195. На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду у встановленому цим Законом порядку".  
196. У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною шостою.  
197. 30. У статті 55:  
198. а) доповнити статтю новими частинами першою - третьою такого змісту:  
199. "Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:  
200. винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;  
201. винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;  
202. винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;  
203. проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.  
204. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.  
205. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк".  
206. У зв'язку з цим частини першу - шосту вважати відповідно частинами  
207. четвертою - дев'ятою;  
208. б) перше речення частини четвертої замінити двома реченнями такого змісту: "Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису і арешту майна боржника. Під час проведення опису і арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису і арешту".  
209. 31. Статтю 59 доповнити частинами другою - шостою такого змісту:  
210. "У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з під арешту надсилається боржнику та до органу (органів), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.  
211. Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.  
212. За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.  
213. У всіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.  
214. Зазначені у цій статті постанови начальника відділу державної виконавчої служби та державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду у 10-денний строк".  
215. 32. Статтю 61 доповнити новими частинами п'ятою і шостою такого змісту:  
216. "У разі коли вартість непроданого майна боржника перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, і стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, він зобов'язаний у 5-денний строк після одержання відповідного повідомлення державного виконавця внести на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, яка підлягає стягненню на його користь. З перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику.  
217. Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно".  
218. У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною сьомою.  
219. 33. У частині другій статті 64:  
220. а) пункт перший доповнити словами "готова продукція (товари)";  
221. б) у пункті другому слова "готова продукція (товари), а також" виключити.  
222. 34. У статті 65:  
223. а) частину другу доповнити реченням такого змісту:  
224. "У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу державної виконавчої служби";  
225. б) у частині третій після слів "державний виконавець" доповнити словами "у 3-денний строк".  
226. 35. Статтю 67 доповнити частиною другою такого змісту:  
227. "За іншими виконавчими документами державний виконавець вправі звернути стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, за письмовою заявою стягувача".  
228. 36. У статті 74:  
229. а) частину другу після слова "підряд" доповнити словами "якщо боржник не працює і не одержує доходів";  
230. б) доповнити статтю новою частиною шостою такого змісту:  
231. "після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, яка провадила стягнення, повертає виконавчий документ до відділу державної виконавчої служби з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів. У разі коли утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 86 цього Закону".  
232. У зв'язку з цим частини шосту і сьому вважати відповідно частинами сьомою і восьмою.  
233. 37. У статті 79:  
234. а) частину другу доповнити реченням такого змісту:  
235. "Примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені виконавчим документом";  
236. б) доповнити статтю новою частиною шостою такого змісту:  
237. "Передане на зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акту після сплати боржником витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника".  
238. У зв'язку з цим частини шосту - сьому вважати відповідно частинами сьомою - восьмою;  
239. в) доповнити статтю частиною дев'ятою такого змісту:  
240. "Якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у цьому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця".  
241. 38. У частині другій статті 88 слово "суду" замінити словами "відповідних органів".  
242. 39 . У тексті Закону:  
243. а) слово "арбітражних" у всіх відмінках і формах числа замінити словом "господарських" у відповідних відмінках і формах числа;  
244. б) слова "відділу Державної виконавчої служби" у всіх відмінках замінити словами "відділу державної виконавчої служби" у відповідному відмінку.  
245. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.