Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк (Друге читання)
| 0. | проект Закон УкраЇни Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк |
| 1. | Цей Закон визначає умови і порядок надання соціальної допомоги особам, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також засади участі у їх соціальній адаптації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і об'єднань громадян. |
| 2. | Стаття 1. Визначення понять |
| 3. | У цьому Законі наведені нижче поняття вживаються в такому значенні: |
| 4. | звільнені особи - особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань за хворобою, на підставі Закону України про амністію чи акта про помилування, умовно-достроково звільнені від відбування покарання, яким замінена невідбута частина покарання більш м'яким, звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років; |
| 5. | соціальна адаптація - комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з метою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів; |
| 6. | соціальний патронаж - комплекс заходів державної підтримки та допомоги звільненим особам, які здійснюються з метою сприяння цим особам у працевлаштуванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних факторів. |
| 7. | Стаття 2. Особи, на яких поширюється дія цього Закону |
| 8. | Заходи соціального патронажу застосовуються до громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають на території України і звернулися до спостережних комісій або інших органів та установ, уповноважених здійснювати зазначені заходи, протягом шести місяців після звільнення з установ виконання покарань. |
| 9. | Особам, які звільняються з установ виконання покарань після відбуття покарання та з інших передбачених законом підстав, працівниками установ виконання покарань роз'яснюються їх права, що випливають із цього Закону та інших законодавчих актів України. |
| 10. | Стаття 3. Органи та установи, на які покладається здійснення заходів соціального патронажу |
| 11. | Заходи соціального патронажу здійснюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, центри соціальної адаптації, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, спостережні комісії, органи соціального захисту населення та охорони здоров'я, органи внутрішніх справ, центри зайнятості, будинки-інтернати, кризові центри, служби психологічної допомоги, притулки для неповнолітніх, установи соціального патронажу, будинки нічного або тимчасового перебування звільнених осіб та інші уповноважені на це органи та установи. |
| 12. | Зазначені у частині першій цієї статті органи та установи в разі звернення до них звільнених осіб зобов'язані невідкладно розпочати здійснення щодо них заходів соціального патронажу. |
| 13. | Стаття 4. Створення житлово-побутових умов для звільнених осіб |
| 14. | Звільнені особи, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на отримання житлового приміщення в порядку, передбаченому законодавством. |
| 15. | Особам, які звільнилися з установ виконання покарань і не мають житлової площі, по прибутті до обраного місця проживання, на період до її отримання, надається місце для тимчасового проживання в спеціальних гуртожитках, центрах соціальної адаптації, створених місцевими органами виконавчої влади. Місце для проживання в цих гуртожитках та центрах надається також особам, житлова площа яких тимчасово заселена, на період до її звільнення, та особам, яким повернути колишнє житлове приміщення немає можливості, - на період до поліпшення їх житлових умов у порядку, передбаченому законодавством. |
| 16. | Стаття 5. Медична допомога звільненим особам |
| 17. | Звільненим особам забезпечується надання медичної допомоги за місцем проживання у порядку, передбаченому законодавством. |
| 18. | Особи, які на момент звільнення потребують стаціонарної медичної допомоги, направляються до закладів охорони здоров'я на підставах і в порядку, передбачених законодавством. |
| 19. | Стаття 6. Соціальна допомога звільненим особам |
| 20. | Громадяни похилого віку (чоловіки у віці 60 та жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півтора року), інваліди першої і другої груп із числа звільнених осіб за їх заявою та на підставі висновку медичної частини установи виконання покарань і клопотання місцевих органів соціального захисту населення можуть бути направлені до спеціальних будинків-інтернатів, якщо вони потребують стороннього догляду та медичного обслуговування і не мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних за законом їх доглядати. |
| 21. | Спеціальні будинки-інтернати створюються, реорганізуються та ліквідуються за рішеннями центральних та місцевих органів виконавчої влади залежно від регіональних потреб. |
| 22. | Громадяни віком від 15 до 28 років отримують інформаційну, правову, трудову, психолого-педагогічну, медичну та інші форми соціальної допомоги в соціальних службах для молоді на підставах і в порядку, передбачених законодавством. |
| 23. | Стаття 7. Участь об'єднань громадян, підприємств, установ і окремих громадян у наданні соціальної допомоги звільненим особам |
| 24. | У наданні звільненим особам соціальної допомоги на добровільних засадах можуть брати участь об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, у тому числі благодійні організації, а також окремі громадяни. |
| 25. | Стаття 8. Матеріально-технічне забезпечення і фінансування центрів соціальної адаптації та інших установ, що здійснюють заходи соціального патронажу |
| 26. | Матеріально-технічне забезпечення і фінансування центрів соціальної адаптації та інших установ, що здійснюють заходи соціального патронажу, проводиться органами виконавчої влади, які їх утворили. |
| 27. | Центри соціальної адаптації, будинки нічного або тимчасового перебування звільнених осіб можуть утворюватися та утримуватися за рахунок добровільних пожертвувань підприємств, установ, організацій, релігійних об'єднань і внесків окремих громадян. |
| 28. | Стаття 9. Про організацію освіти осіб, які відбувають покарання |
| 29. | Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань разом з центральним органом виконавчої влади з питань освіти та науки забезпечують надання особам, які відбувають покарання, з метою їх подальшої соціальної адаптації можливості в оволодінні соціально необхідними професіями з урахуванням потреб національної економіки через систему професійно-технічної освіти. |
| 30. | Стаття 10. Гарантії реалізації прав звільнених осіб |
| 31. | Права звільнених осіб, закріплені цим Законом, реалізуються в повному обсязі і не можуть бути обмежені, крім випадків обмеження дієздатності чи визнання їх недієздатними з підстав і в порядку, передбачених законодавчими актами. |
| 32. | Дії державних органів і посадових осіб, які порушують права звільнених осіб, можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому законодавством. |
| 33. | Стаття 11. Прикінцеві положення |
| 34. | Стаття 11. Прикінцеві положення |
| 35. | 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. |
| 36. | 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: |
| 37. | привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; |
| 38. | забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; |
| 39. | забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону. |