Кількість абзаців - 75 Розмітка (ліва колонка)


Про розмежування земель державної та комунальної власності (Друге читання)

0. Проект  
1. Закон України  
2. Про розмежування земель державної та комунальної власності  
3. Розділ І. Загальні положення  
4. Стаття 1. Поняття розмежування земель державної та комунальної власності  
5. Розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів по розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також по визначенню і встановленню в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної і комунальної власності.  
6. Стаття 2. Правове регулювання відносин при розмежуванні земель державної та комунальної власності  
7. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється у відповідності до Конституції України, цього Закону, Земельного кодексу України, Закону України "Про власність", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також у відповідності до інших законів та нормативно-правових актів, що не суперечать цьому закону.  
8. Стаття 3. Сфера дії цього закону  
9. Цей закон визначає правові засади розмежування земель державної власності на землі комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст та землі державної власності.  
10. Дія цього закону не поширюється:  
11. а) на регулювання відносин, пов'язаних з передачею земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність;  
12. б) при набутті територіальними громадами або державою права на землю за цивільно-правовими угодами, при прийнятті спадщини, відчуженні земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України.  
13. Стаття 4. Принципи розмежування земель державної та комунальної власності  
14. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється на таких принципах:  
15. а) забезпечення безпеки держави, поєднання державних і місцевих інтересів;  
16. б) безоплатності;  
17. в) обґрунтованості;  
18. г) досягнення збалансованого співвідношення екологічних і економічних інтересів суспільства, забезпечення раціонального використання та охорони земель.  
19. Стаття 5. Суб'єкти права власності на землі комунальної та державної власності  
20. Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.  
21. Суб'єктами права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.  
22. Стаття 6. Землі державної власності  
23. При розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель державної власності відносяться:  
24. а) землі атомної енергетики та космічної системи;  
25. б) землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;  
26. в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення у відповідності з чинним законодавством України;  
27. г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення у відповідності з чинним законодавством України;  
28. ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;  
29. д) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.  
30. Перелічені частиною першою цієї статті землі не можуть відноситись до земель комунальної власності.  
31. Стаття 7. Землі комунальної власності  
32. При розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад відносяться усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності, а також землі під об'єктами комунальної власності за межами населених пунктів.  
33. До земель комунальної власності відносяться земельні ділянки, на яких розміщуються об'єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави.  
34. Стаття 8. Повноваження органів державної влади по розмежуванню земель державної та комунальної власності  
35. Кабінет Міністрів України здійснює визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління Президента України, Верховної Ради України, Конституційного суду України, Верховного суду України, Вищого господарського суду України, Генеральної прокуратури України, центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, інших державних наукових установ та організацій, а також тих, що перебувають у сфері управління Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.  
36. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації визначають межі земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері управління районних державних адміністрацій.  
37. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів.  
38. Обласні, Київська і Севастопольська міські, районні державні адміністрації погоджують рішення відповідних органів місцевого самоврядування про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів.  
39. Стаття 9. Повноваження органів місцевого самоврядування по розмежуванню земель державної та комунальної власності  
40. Сільські, селищні та міські ради за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів.  
41. Київська та Севастопольська міські ради за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності міст Києва та Севастополя.  
42. Обласні та районні ради погоджують питання розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів.  
43. Розділ ІІ. Порядок розмежування земель державної та комунальної власності  
44. Стаття 10. Загальні вимоги до розмежування земель  
45. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень - сіл, селищ, міст, районів, областей.  
46. Підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в населених пунктах є рішення сільських, селищних, міських рад, а за межами населених пунктів - рішення відповідних державних адміністрацій.  
47. Розмежування земель здійснюється згідно з проектами, які за замовленням відповідних рад або місцевих державних адміністрацій розробляються державними або комунальними землевпорядними організаціями.  
48. Стаття 11. Формування земель державної та комунальної власності  
49. При розмежуванні земель державної та комунальної власності формування земельних ділянок, площа яких повністю відноситься до державної або ж комунальної власності, провадиться згідно меж цих ділянок, що визначені земельно-кадастровою документацією.  
50. У випадках необхідності поділу земельних ділянок на окремі частини, що будуть віднесені до різних форм власності, провадиться визначення меж нових ділянок на кадастрових планах з послідуючим встановленням їх у натурі (на місцевості).  
51. Земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються відповідно до чинного законодавства на основі наявної науково-технічної документації.  
52. Земельні ділянки охоронних зон об'єктів, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, якщо вони не вилучені з господарського обігу, відносяться, відповідно, до земель державної або комунальної власності в залежності від форм власності об'єкта, на землі якого встановлені обмеження (обтяження).  
53. Формування земельних ділянок у випадках, коли відсутні матеріали визначення їх меж або ж існуючі межі не відповідають земельно-кадастровій документації, провадиться з урахуванням обґрунтовуючих заяв власників (землекористувачів) цієї та суміжних ділянок відповідно до нормативів відведення земельних ділянок  
54. Стаття 12. Порядок розробки, погодження і затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності  
55. Проекти розмежування земель державної та комунальної власності розробляються на підставі угод між замовниками (органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади) та розробниками (державними або комунальними землевпорядними організаціями).  
56. Строки виконання робіт визначаються угодами.  
57. Вартість розробки проектів визначається відповідно до кошторисів в порядку, визначеному законодавством України про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти.  
58. Проекти розробляються у відповідності до завдань, які затверджуються замовниками. Особливо складні проекти можуть розроблятись у два етапи: концептуальні основи розмежування та проект розмежування.  
59. Проекти розмежування земель повинні містити: аналіз існуючого розподілу та використання земель; обґрунтування розмежування земель за формами власності; креслення меж категорій земель і земельних ділянок за формами власності.  
60. Проекти розмежування земель погоджуються з органами земельних ресурсів, виконавчими органами рад і місцевих держадміністрацій та затверджуються, відповідно, сесіями сільських, селищних, міських, обласних рад.  
61. Стаття 13. Встановлення в натурі (на місцевості) меж земель державної та комунальної власності  
62. Встановлення меж земельних ділянок державної та комунальної власності в натурі (на місцевості) здійснюється згідно з затвердженими проектами розмежування земель державними та комунальними землевпорядними організаціями з закріпленням меж знаками установленого зразка.  
63. Стаття 14. Посвідчення меж земель державної та комунальної власності  
64. Межі земель державної та комунальної власності посвідчуються державними актами України.  
65. Форми державних актів України встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
66. Стаття 15. Фінансування робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності  
67. Витрати, пов'язані з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.  
68. Фінансування робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.  
69. Стаття 16. Вирішення спорів, що виникають при розмежуванні земель державної та комунальної власності  
70. Спори, що виникають при розмежуванні земель державної та комунальної власності, вирішуються у судовому порядку.  
71. Розділ ІІІ. Прикінцеві положення  
72. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування  
73. Кабінету Міністрів України в місячний строк після опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом і затвердити форму Державного акта України, передбаченого цим Законом.  
74. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим в місячний строк після опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.