Кількість абзаців - 131 Розмітка (ліва колонка)


Про управління об'єктами державної власності (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про управління об'єктами державної власності  
2. Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності.  
3. Стаття 1. Поняття управління об'єктами державної власності  
4. Управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з їх використанням і розпорядженням, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.  
5. Стаття 2. Законодавство про управління об'єктами державної власності  
6. Законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.  
7. Стаття 3. Об'єкти державної власності  
8. Об'єктами державної власності, управління якими здійснюється відповідно до цього Закону, є:  
9. майно державних підприємств, установ та організацій, закріплене за ними на праві повного господарського відання або оперативного управління;  
10. акції (паї, частки), що належать державі у статутних фондах господарських товариств (далі - державні корпоративні права);  
11. майно державних підприємств, що перебувають у процесі приватизації;  
12. державне майно, передане у безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, іншим установам та організаціям;  
13. державне майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);  
14. інше майно та майнові права, що належать державі.  
15. Стаття 4. Суб'єкти управління об'єктами державної власності  
16. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є:  
17. Кабінет Міністрів України та уповноважені ним центральні і місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим (далі - органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності);  
18. Фонд державного майна України;  
19. Національна академія наук України, галузеві академії наук, інші установи та організації, яким державне майно передано у безстрокове безоплатне користування;  
20. юридичні особи у формі об'єднань державних підприємств та державних холдингових компаній, що створюються за згодою Кабінету Міністрів України і здійснюють функції управління державними підприємствами та державними акціонерними товариствами на умовах господарського розрахунку (далі - господарські структури);  
21. юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління державними корпоративними правами (далі - уповноважені особи).  
22. Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України  
23. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України:  
24. установлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом;  
25. визначає умови створення та діяльності господарських структур;  
26. дає згоду на створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;  
27. призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур;  
28. приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності у комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної у державну власність;  
29. погоджує умови приватизації державного майна, приймає рішення про закріплення у державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію;  
30. приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини;  
31. установлює критерії відбору об'єктів державної власності для передачі їх в управління уповноваженим особам;  
32. визначає порядок управління державними корпоративними правами та виплати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління державними корпоративними правами;  
33. приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про передачу повноважень з управління державними корпоративними правами органам, уповноваженим управляти об'єктами державної власності, та господарським структурам;  
34. виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності.  
35. Стаття 6. Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності  
36. Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності, відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:  
37. приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій;  
38. ініціюють створення господарських структур, розробляють проекти їх засновницьких документів;  
39. затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням;  
40. укладають контракти з керівниками підприємств і господарських структур;  
41. розробляють стратегію розвитку підприємств і господарських структур;  
42. забезпечують розроблення та затверджують фінансові плани на середньострокову перспективу (3 - 5 років) підприємств і господарських структур;  
43. затверджують річні фінансові плани підприємств і господарських структур;  
44. проводять моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємств і господарських структур;  
45. забезпечують проведення щорічних аудиторських перевірок окремо визначених підприємств і господарських структур;  
46. визначають посадових осіб, відповідальних за стан фінансово-господарської діяльності одного або кількох державних підприємств (далі - відповідальний представник органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності);  
47. здійснюють контроль за діяльністю господарських структур;  
48. ведуть облік об'єктів державної власності, здійснюють контроль за їх ефективним використанням та збереженням;  
49. здійснюють управління казенними підприємствами відповідно до законодавства;  
50. здійснюють управління державними корпоративними правами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
51. приймають рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації;  
52. дають згоду Фонду державного майна України на передачу об'єктів державної власності до статутних фондів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави;  
53. погоджують передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, іншим установам та організаціям, а також передачу об'єктів комунальної власності у державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, іншим установам та організаціям;  
54. беруть участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України щодо об'єктів державної власності України;  
55. виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.  
56. Стаття 7. Повноваження Фонду державного майна України  
57. Фонд державного майна України відповідно до законодавства:  
58. подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо закріплення у державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації;  
59. приймає рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації;  
60. погоджує передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, іншим установам та організаціям, а також передачу об'єктів комунальної власності у державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймає рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, іншим установам та організаціям;  
61. здійснює управління державними корпоративними правами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
62. передає функції з управління державними корпоративними правами органам, уповноваженим управляти об'єктами державної власності, господарським структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення і здійснює контроль за ефективністю їх виконання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
63. веде реєстр та облік державних корпоративних прав, здійснює їх оцінку;  
64. визначає умови, організовує та проводить конкурси з визначення уповноважених осіб;  
65. проводить перевірки ефективності управління державними корпоративними правами, яке здійснюється органами, уповноваженими управляти об'єктами державної власності, господарськими структурами та уповноваженими особами із залученням у разі потреби до цієї роботи працівників інших державних органів, а також фахівців і експертів на договірних засадах;  
66. подає Кабінету Міністрів України за погодженням з відповідним органом, уповноваженим управляти об'єктами державної власності, господарською структурою, пропозиції щодо доцільності відчуження державних корпоративних прав, закріплених у державній власності, або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) у інших власників;  
67. виконує інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.  
68. Стаття 8. Повноваження Національної академії наук України та галузевих академій наук  
69. Об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України, галузевим академіям наук, іншим установам та організаціям у безстрокове безоплатне користування.  
70. Національна академія наук України, галузеві академії наук, інші установи та організації, яким державне майно передано у безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені абзацами другим, четвертим - одинадцятим, тринадцятим, п'ятнадцятим, шістнадцятим, вісімнадцятим - двадцятим статті 6 цього Закону.  
71. Стаття 9. Господарські структури  
72. Господарські структури:  
73. укладають контракти з керівниками державних підприємств та державних акціонерних товариств;  
74. розробляють річні фінансові плани та плани на 3 - 5 років і подають на затвердження органу виконавчої влади, який здійснює контроль за їх діяльністю;  
75. забезпечують розроблення та затверджують річні фінансові плани державних підприємств і державних акціонерних товариств;  
76. проводять аналіз і щорічні аудиторські перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подають отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює контроль за їх діяльністю.  
77. Стаття 10. Уповноважені особи  
78. Уповноважені особи виконують функції з управління державними корпоративними правами відповідно до договору доручення, який укладається Фондом державного майна України з уповноваженою особою.  
79. Уповноважені особи визначаються на конкурсних засадах.  
80. Ініціатором проведення конкурсу може бути Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, а також юридичні та фізичні особи, які можуть претендувати на виконання функцій з управління державними корпоративними правами.  
81. Рішення про проведення конкурсу приймає Фонд державного майна України з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.  
82. Критерієм визначення переможця конкурсу є фінансово-економічні показники діяльності господарського товариства, які повинні бути досягнуті шляхом реалізації запропонованої претендентом програми управління (програми розвитку). Переважне право при визначенні переможця конкурсу має претендент, якому вже належить частка у статутному фонді товариства.  
83. Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління державними корпоративними правами затверджується Кабінетом Міністрів України.  
84. Завдання та умови управління державними корпоративними правами уповноваженим особам затверджує Фонд державного майна України.  
85. Стаття 11. Управління акціями державних акціонерних товариств  
86. Державне акціонерне товариство - це відкрите акціонерне товариство, не менш як 75 відсотків акцій якого належить державі. Засновником державного акціонерного товариства є визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності.  
87. Державне акціонерне товариство створюється шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства державних підприємств, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані шляхом заснування державного акціонерного товариства, а також придбання державою відповідних пакетів акцій у інших власників.  
88. Державні акціонерні товариства можуть бути дочірніми підприємствами виключно державної холдингової компанії.  
89. У разі проведення додаткової емісії акцій державного акціонерного товариства в державній власності повинен залишатися пакет акцій (часток) такого державного акціонерного товариства у розмірі не менш як 75 відсотків акцій товариства.  
90. Функції з управління акціями державних акціонерних товариств здійснює Фонд державного майна України або інший визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності.  
91. Акції державних акціонерних товариств:  
92. не передаються в управління уповноваженим особам, у майні яких частка державної власності становить менш як 75 відсотків;  
93. не можуть бути відчужені з державної власності;  
94. на них не може бути звернено стягнення;  
95. стосовно них не вчиняються дії, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, до скасування заборони на їх приватизацію.  
96. Залучення недержавних інвестицій для технічного переоснащення та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного становища державних акціонерних товариств, створених шляхом корпоратизації, здійснюється виключно шляхом додаткового випуску акцій на розмір інвестицій.  
97. У разі збільшення статутного фонду державного акціонерного товариства Фонд державного майна України забезпечує придбання акцій такого товариства пропорційно державній частці з урахуванням вимог засновницьких документів.  
98. Право на придбання додатково випущених акцій належить інвестору, на розмір інвестицій якого проводиться додаткова емісія акцій.  
99. У разі залучення двох і більше інвесторів відбір інвестиційних пропозицій здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та засновником державного акціонерного товариства з проведенням відкритих торгів (тендерів) у порядку, що визначається Фондом державного майна України.  
100. У разі коли державі належать усі акції державного акціонерного товариства, повноваження загальних зборів державного акціонерного товариства здійснює Фонд державного майна України або інший визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності.  
101. Розпорядження майном, яке було передане державою для формування статутного фонду державного акціонерного товариства, провадиться у порядку, встановленому Фондом державного майна України відповідно до законодавства.  
102. Діяльність державного акціонерного товариства регулюється Законом України "Про господарські товариства" та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.  
103. Стаття 12. Обмеження щодо розпорядження державними корпоративними правами  
104. Державні корпоративні права не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній відповідно до цього Закону.  
105. Державні корпоративні права, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені з державної власності уповноваженою особою, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не вчиняються дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав.  
106. Стаття 13. Визначення вартості об'єктів державної власності  
107. Вартість об'єктів державної власності визначається Фондом державного майна України відповідно до законодавства.  
108. Стаття 14. Винагорода керівникам державних підприємств  
109. За рішенням органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, керівникам державних підприємств може виплачуватися винагорода за результатами фінансово-господарської діяльності цих підприємств за рахунок їх чистого прибутку. Порядок надання, умови та конкретні розміри винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України.  
110. Стаття 15. Винагорода за виконання функцій з управління державними корпоративними правами  
111. У разі виконання завдань з управління державними корпоративними правами уповноваженій особі може виплачуватися винагорода за рахунок дивідендів (доходу), нарахованих на державні корпоративні права. Порядок надання, умови та конкретний розмір винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України.  
112. Стаття 16. Контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності, використанням державного майна  
113. Відповідальний представник органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності:  
114. здійснює контроль за складанням цими підприємствами фінансових планів та затверджує їх в установленому порядку;  
115. бере участь в укладенні контрактів з керівниками підприємств, за діяльність яких він несе відповідальність, та контролює виконання їх умов;  
116. повідомляє керівника відповідного органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, про результати виконання керівниками підприємств умов контрактів та надає пропозиції щодо їх розірвання у разі невиконання цих умов.  
117. Невиконання відповідальним представником органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, зазначених функцій є підставою для звільнення його з посади, яку він обіймає.  
118. Контроль за виконанням функцій з управління державними корпоративними правами здійснює Фонд державного майна України.  
119. Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності, господарські структури та уповноважені особи, які виконують функції з управління державними корпоративними правами, подають Фонду державного майна України в порядку та в терміни, визначені Фондом, звіти про виконання ними функцій з управління державними корпоративними правами.  
120. Фонд державного майна України проводить аналіз ефективності виконання функцій з управління державними корпоративними правами, перевіряє виконання умов договорів доручення на управління та готує пропозиції щодо вдосконалення управління.  
121. Суб'єкти управління, визначені цим Законом, в обов'язковому порядку надають за результатами звітного року Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України зведену інформацію щодо планових показників фінансово-господарської діяльності підвідомчих підприємств до 1 вересня року, що передує планованому, та щодо їх виконання - до 1 квітня року, що настає за звітним.  
122. Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства з питань управління об'єктами державної власності  
123. За невиконання законодавства з питань управління об'єктами державної власності до винних осіб застосовується адміністративна, дисциплінарна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність згідно із законодавством.  
124. Стаття 18. Прикінцеві положення  
125. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
126. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:  
127. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;  
128. привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом;  
129. забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону.  
130. 3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.