Кількість абзаців - 90 Розмітка (ліва колонка)


Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (Друге читання)

0. Закон України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні  
1. Стаття 1. Право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні  
2. Кожний, хто на законних підставах перебуває на території України, має право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, гарантоване Конституцією України та міжнародними актами з прав людини.  
3. Цей Закон, відповідно до Конституції України, встановлює гарантії здійснення зазначеного права і встановлює випадки і підстави щодо обмеження права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання.  
4. Обмеження права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні можливе лише на підставі закону в інтересах національної безпеки, підтримання правопорядку, охорони здоров'я, захисту прав та свобод інших осіб, а також в умовах надзвичайного та воєнного стану.  
5. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, користуються правом на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні на рівні з громадянами України, за винятком обмежень, встановлених законами України про імміграцію та правовий статус іноземців.  
6. Стаття 2. Визначення термінів  
7. В цьому Законі наступні терміни вживаються в такому значенні:  
8. свобода пересування - право особи вільно переміщатися по території України;  
9. вільний вибір місця проживання чи перебування - право особи самостійно обирати місце перебування чи проживання;  
10. місце перебування - населений пункт чи місцевість, в якій особа тимчасово проживає в постійному чи тимчасовому житловому приміщенні;  
11. місце проживання - населений пункт чи місцевість, в якій особа проживає чи має намір проживати постійно в постійному житловому приміщенні;  
12. постійне проживання - проживання або намір особи проживати у певному населеному пункті чи місцевості строком понад шість місяців;  
13. перебування - тимчасове проживання особи у певному населеному пункті чи місцевості строком менше за шість місяців.  
14. Стаття 3. Законні підстави перебування на території України  
15. Законними підставами для перебування на території України є:  
16. для громадян України - належність до громадянства України;  
17. для іноземців та осіб без громадянства - дійсний дозвіл на в'їзд та перебування на території України;  
18. Види дозволів на в'їзд та перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначаються законом.  
19. Стаття 4. Реєстрація осіб за місцем їхнього проживання та перебування  
20. З метою забезпечення постійного зв'язку між особою та державою, необхідного для реалізації особою своїх прав та свобод, а також для виконання особою своїх конституційних обов'язків, така особа зобов'язана зареєструватися в органах реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання та перебування.  
21. Стаття 6. Реєстрація особи за місцем постійного проживання  
22. Реєстрація особи за місцем постійного проживання здійснюється за заявою фізичної особи, яку вона повинна подати до місцевого органу реєстрації актів громадянського стану протягом одного тижня з дати переїзду на нове місце постійного проживання.  
23. Заява особи про реєстрацію її за місцем постійного проживання є єдиною підставою для реєстрації за місцем проживання, якщо їй Закон не вимагає інших документів та дозволів для реєстрації особи за місцем проживання чи перебування.  
24. Реєстрація осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, здійснюється органами виконання покарань, за місцем знаходження такої особи.  
25. Стаття 7. Зняття з реєстрації за місцем постійного проживання  
26. Зняття з реєстрації за місцем постійного проживання здійснюється за повідомленням, яке орган реєстрації актів громадянського стану, в якому особа зареєструвалася для постійного проживання, надсилає протягом двох тижнів до органу реєстрації актів громадянського стану, в якому ця особа була зареєстрована раніше.  
27. Стаття 8. Тимчасова реєстрація особи за місцем перебування  
28. Тимчасова реєстрація особи за місцем перебування здійснюється органами внутрішніх справ у випадках, передбачених цим Законом, за заявою особи, яка зобов'язана тимчасово зареєструватися згідно з цим Законом.  
29. Особа, яка не зобов'язана реєструватися за місцем тимчасового перебування, згідно з вимогами цього Закону може за власним бажанням зробити це, надіславши відповідну заяву до органу внутрішніх справ за місцем тимчасового перебування.  
30. При тимчасовій реєстрації інформація про місце перебування особи сповіщається до органу реєстрації актів громадянського стану за місцем реєстрації постійного проживання особи.  
31. Стаття 9. Зняття з тимчасової реєстрації особи за місцем перебування  
32. Зняття з тимчасової реєстрації здійснюється за повідомленням зареєстрованої особи. Відповідальність за правдивість зробленого повідомлення покладається на таку особу.  
33. Органи внутрішніх справ, отримавши повідомлення зареєстрованої особи, знімають таку особу з тимчасової реєстрації та повідомляють про це орган реєстрації актів громадянського стану, в якому особа зареєстрована за постійним місцем проживання.  
34. Стаття 10. Перереєстрація особи за місцем постійного проживання  
35. При зміні адреси в межах території, яку обслуговує один і той же орган реєстрації актів громадянського стану, зареєстрована особа повинна повідомити про це відповідний орган реєстрації актів громадянського стану протягом двох тижнів після зміни адреси.  
36. Стаття 5. Органи реєстрації осіб за місцем їхнього проживання та перебування  
37. Реєстрація осіб за місцем їхнього постійного проживання здійснюється органами реєстрації актів громадянського стану за місцем, де особа постійно проживає чи має намір проживати.  
38. Реєстрація осіб за місцем їхнього перебування здійснюється органами внутрішніх справ у випадках передбачених цим Законом  
39. Стаття 11. Обмеження права на свободу пересування  
40. Право на свободу пересування може бути обмежено:  
41. - в прикордонній смузі;  
42. - на територій військових об'єктів;  
43. - в зонах, які згідно Закону належать до зон з обмеженим доступом;  
44. - на приватних земляних ділянках, за відсутності згоди їх власника та відсутності виключень з цього правила, передбачених Земельним кодексом України;  
45. - на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан.  
46. Крім того, право на свободу пересування обмежується щодо таких категорій осіб:  
47. осіб, до яких, згідно процесуального законодавства, застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі;  
48. осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;  
49. осіб, які, згідно законодавства, перебувають під адміністративним наглядом;  
50. осіб, які згідно законодавства про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню;  
51. шукачів притулку та осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця);  
52. іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.  
53. Стаття 11. Обмеження права на вільний вибір місця проживання та перебування  
54. Право на вільний вибір місця проживання може бути обмежено:  
55. - в прикордонній смузі;  
56. - на територій військових об'єктів;  
57. - в зонах, які згідно Закону належать до зон з обмеженим доступом;  
58. - в житлових приміщеннях, без згоди власника таких приміщень, якщо така згода є обов'язковою;  
59. - в житлових приміщеннях, без згоди усіх проживаючих там осіб, якщо вселення додаткових мешканців порушує норми житлової площі, передбачені Житловим кодексом України;  
60. - на приватних ділянках землі, без згоди власника таких ділянок.  
61. Крім того, право на вільний вибір місця проживання та перебування обмежуються щодо таких категорій осіб:  
62. - особи, що не досягли 16-річно віку, без згоди батьків чи законного представника;  
63. - особи, до яких, згідно процесуального законодавства, застосовано запобіжні заходи, пов'язанні з обмеженням або позбавленням волі;  
64. - особи, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;  
65. - особи, які, згідно законодавства, перебувають під адміністративним наглядом, без дозволу органів, які здійснюють нагляд;  
66. - особи, які згідно законодавства про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу, підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню;  
67. - шукачі притулку та особи, які звернулися за наданням їм статусу біженця, до прийняття рішення про надання притулку чи статусу біженця;  
68. - іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.  
69. Стаття 12. Обов'язкова реєстрація осіб за місцем перебування  
70. Наступні категорії осіб, якщо вони перебувають за межами населеного пункту чи місцевості, в якій вони зареєстровані за місцем постійного проживання, більше одного місяця, зобов'язані зареєструватися в органах внутрішніх справ за місцем свого перебування:  
71. особи, які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за рішенням суду;  
72. особи, які призиваються на дійсну військову службу і не мають відстрочки;  
73. особи, які беруть участь в судовому процесі в будь-якій якості.  
74. Крім того, будь-яка особа, яка перебуває чи має намір перебувати в певному населеному пункті чи місцевості понад три місяці, має зареєструватися в органах внутрішніх справ за місцем свого перебування.  
75. Стаття 13. Захист права особи на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні  
76. Дії чи бездіяльність державних чи інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та інших юридичних та фізичних осіб, що стосуються права особи на свободу пересування та вільний вибір місця проживання та перебування на території України, можуть бути оскаржені в адміністративному чи судовому порядку.  
77. Стаття 14. Відповідальність за порушення вимог цього Закону  
78. Порушення строків повідомлення особою про зміну місця проживання тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого встановлюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.  
79. Порушення інших вимог цього Закону тягне за собою відповідальність у відповідності з законодавством України.  
80. Стаття 15. Застосування норм міжнародного права  
81. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.  
82. Прикінцеві положення  
83. 1. Цей Закон набуває чинності з 1 січня 2002 року.  
84. 2. Після набуття чинності цим Законом нормативно-правові та інші акти органів державної виконавчої влади, що стосуються прописки громадян, вважаються таким, що втратили чинність.  
85. 3. Кабінету Міністрів України в тримісячний термін з дня набуття цим Законом юридичної сили підготувати проекти законів про внесення змін до законів України, з метою приведення їх у відповідність з положеннями цього Закону.  
86. 4. Центральним та місцевим органам виконавчої влади в тримісячний термін з дня набуття цим Законом юридичної сили привести у відповідність з вимогами Конституції України і довести до відома населення свої нормативно-правові акти з питань свободи пересування і вільного вибору місця проживання.  
87. 5. Центральним та місцевим органам виконавчої влади в тримісячний термін з дня набуття цим Законом юридичної сили здійснити анулювання прописки з одночасним автоматичним перенесенням для всіх фізичних осіб, що мали постійну прописку на території України, відповідних даних про них у Єдиний реєстр фізичних осіб.  
88. Здійснити автоматично відповідне перенесення даних про реєстрацію осіб у житлові черги за місцем проживання.  
89. При здійсненні автоматичної перереєстрації фізичних осіб письмово довести про це до їх відома.