Кількість абзаців - 484 Розмітка (ліва колонка)


Про державний земельний кадастр (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про державний земельний кадастр  
3. Цей Закон встановлює правові та організаційні основи діяльності в галузі державного земельного кадастру з метою гарантування прав власників і користувачів землею, правового, технічного та інформаційного забезпечення управління землекористуванням та оподаткування землі.  
4. Розділ І. Загальні положення  
5. Стаття 1. Визначення термінів  
6. Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.  
7. Земельно-кадастрова діяльність - це наукова, технічна, виробнича і управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наукових, землевпорядних організацій з ведення земельного кадастру, організації та здійснення земельно-кадастрових робіт.  
8. Земельно-кадастрові роботи - це роботи з кадастрового зонування території, кадастрових зйомок і складання індексних карт (планів) з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель і грошової оцінки земельних ділянок.  
9. Кадастрове зонування - це встановлення місця розташування обмежень щодо використання земель, меж кадастрових зон та кварталів, оціночних районів і зон, а також кадастрових номерів адміністративно-територіальних одиниць, зон і кварталів.  
10. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт з геодезичного встановлення або відновлення меж земельних ділянок, їх погодження з суміжними власниками та землекористувачами, встановлення меж обмежень та обтяжень і виготовлення кадастрового плану.  
11. Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.  
12. Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.  
13. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це визначення нормативної ціни земель, яка базується на економічній їх оцінці на основі рентного доходу з урахуванням терміну його капіталізації.  
14. Державна реєстрація земельних ділянок - це процедура з реєстрації просторових характеристик земельних ділянок, її правового режиму та вартості з метою визначення факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками.  
15. Облік кількості земель - це індивідуалізація та відображення в спеціальних кадастрових документах відомостей, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.  
16. Облік якості земель - це відображення в спеціальних кадастрових документах відомостей, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.  
17. Кадастровий номер - це індивідуальний, що не повторюється на всій території України знаковий код, призначений для просторової ідентифікації кожної земельної ділянки, права на яку зареєстровані.  
18. Стаття 2. Система державного земельного кадастру  
19. Система державного земельного кадастру - це сукупність взаємопов'язаних організаційно-правових, технологічних, економічних та методичних заходів по створенню і веденню земельного кадастру.  
20. Система державного земельного кадастру включає:  
21. а) законодавчо визначену діяльність в галузі державного земельного кадастру та його правове регулювання;  
22. б) органи, що здійснюють державне управління у галузі державного земельного кадастру;  
23. в) організацію, ведення та управління в галузі державного земельного кадастру;  
24. г) здійснення земельно-кадастрових робіт та ведення державного земельного кадастру на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;  
25. ґ) державний і самоврядний контроль за здійсненням земельно-кадастрових робіт;  
26. д) наукове, кадрове та фінансове забезпечення державного земельного кадастру;  
27. е) суб'єкти та об'єкти державного земельного кадастру;  
28. є) державні і комунальні науково-дослідні та проектно-вишукувальні організації, приватні юридичні і фізичні особи, які здійснюють земельно-кадастрові роботи.  
29. Стаття 3. Суб'єкти державного земельного кадастру  
30. Суб'єктами державного земельного кадастру є державні органи влади і органи місцевого самоврядування, юридичні особи і громадяни, які є суб'єктами земельних відносин.  
31. Стаття 4. Об'єкти державного земельного кадастру  
32. Об'єктами державного земельного кадастру є територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин, території землеволодінь та землекористувань, земельні ділянки та земельні частки.  
33. Стаття 5. Принципи державного земельного кадастру  
34. Державний земельний кадастр має базуватися на наступних принципах:  
35. 1) комплексності, яка передбачає охоплення всіх земель України;  
36. 2) єдності методології ведення земельного кадастру в масштабах всієї країни;  
37. 3) об'єктивності, достовірності і повноти даних земельного кадастру;  
38. 4) документованості всієї інформації;  
39. 5) безперервності, що передбачає систематичне виявлення і відображення всіх змін в земельно-кадастрових даних;  
40. 6) обов'язковості застосування даних земельного кадастру при підтвердженні права власності на землю, справлянні плати за землю, здійсненні цивільно-правових угод із земельними ділянками, прогнозуванні і плануванні раціонального використання і охорони земель, здійсненні землеустрою, контролю за використанням земель, вирішенні земельних спорів тощо.  
41. Стаття 6. Завдання державного земельного кадастру  
42. Основними завданнями державного земельного кадастру є:  
43. 1) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;  
44. 2) застосування єдиної системи ідентифікації земельних ділянок;  
45. 3) застосування єдиної державної системи просторових координат;  
46. 4) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та гарантування її достовірності;  
47. 5) запровадження автоматизованих технологій здійснення земельно-кадастрових робіт та ведення земельного кадастру;  
48. 6) надання органам державної влади і місцевого самоврядування достовірних і оперативних даних про земельні ділянки та їх стан, які забезпечують можливість приймати оптимальні й обґрунтовані рішення щодо регулювання земельних відносин, управління земельними ресурсами;  
49. 7) визнання державного факту формування або припинення існування (розформування) земельних ділянок як об'єктів земельної власності, реєстрація їх статусу (належність, місцезнаходження, правовий режим, природний стан і т.д.);  
50. 8) забезпечення інформацією системи державної реєстрації прав на нерухоме майно і угод з ним;  
51. 9) забезпечення інформацією, необхідною для встановлення плати за землю (земельний податок, орендна плата за землі, що перебувають у державній і комунальній власності, компенсаційні платежі при вилученні і примусовому викупі земельних ділянок);  
52. 10) облік усіх земельних ділянок у межах України;  
53. 11) своєчасне задоволення потреб заінтересованих осіб у даних про наявність і якість земель, в тому числі про їх придатність для сільськогосподарського, будівельного, рекреаційного та іншого використання, а також про функціонування ринку землі.  
54. Стаття 7. Правове регулювання державного земельного кадастру  
55. Правове регулювання державного земельного кадастру здійснюється у відповідності із Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, що будуть прийняті у відповідності з ними.  
56. Стаття 8. Мета державного земельного кадастру  
57. Державний земельний кадастр створюється і ведеться з метою гарантування державою права власності або права користування земельними ділянками та інформаційного забезпечення:  
58. а) державного і самоврядного управління земельними ресурсами;  
59. б) державної реєстрації прав на нерухоме майно і угод з ним;  
60. в) обліку вартості землі у складі природних ресурсів;  
61. г) встановлення обґрунтованої плати за землю;  
62. ґ) іншої діяльності пов'язаної з володінням, користуванням і розпорядженням земельними ділянками.  
63. Стаття 9. Місце державного земельного кадастру в системі управління земельними ресурсами та державних інформаційних систем  
64. 1. Відомості державного земельного кадастру є державним інформаційним ресурсом.  
65. 2. Державний земельний кадастр є джерелом інформаційного обміну відомостями при управлінні земельними ресурсами та здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, спеціальної реєстрації або обліку окремих видів нерухомого майна, природних ресурсів та інших об'єктів, які підлягають реєстрації або обліку у відповідності із законодавством України.  
66. 3. Органи, які здійснюють ведення державних або інших кадастрів, реєстрів, органи (організації), які здійснюють спеціальну реєстрацію або облік окремих видів нерухомого майна, природних ресурсів та управління ними, координують свою діяльність в частині інформаційної і технологічної взаємодії на основі відомостей державного земельного кадастру про кадастровий поділ території України.  
67. 4. Порядок інформаційної і технологічної взаємодії визначається законодавством України.  
68. Стаття 10.Статус відомостей державного земельного кадастру  
69. 1. Відомості державного земельного кадастру носять відкритий характер, за виключенням відомостей, віднесених законодавством України до категорії обмеженого доступу.  
70. 2. Державний облік земельних ділянок, який проводився в установленому порядку на території України до вступу в силу даного Закону, є юридично дійсним.  
71. 3. Органи, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна та прав на нього, органи (організації), які здійснюють спеціальну реєстрацію або облік окремих видів нерухомого майна і природних ресурсів безплатно в десятиденний термін представляють інформацію про зареєстровані права, наявність об'єктів нерухомого майна, яке тісно пов'язане із земельними ділянками, органам, які здійснюють діяльність по веденню державного земельного кадастру.  
72. Розділ ІІ. Повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування у галузі державного земельного кадастру  
73. Стаття 11. Органи, що здійснюють управління у галузі державного земельного кадастру  
74. Управління у галузі державного земельного кадастру здійснюється Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженим органом з питань земельних ресурсів, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.  
75. Стаття 12. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі державного земельного кадастру  
76. До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі державного земельного кадастру відносяться:  
77. а) реалізація державної політики у галузі державного земельного кадастру;  
78. б) визначення порядку здійснення земельно-кадастрових робіт;  
79. в) затвердження загальнодержавних та найважливіших регіональних програм щодо розвитку державного земельного кадастру;  
80. г) встановлення обсягів фінансування державного земельного кадастру;  
81. ґ) визначення розмірів плати за надання відомостей державного земельного кадастру;  
82. д) затвердження стандартів, норм і правил щодо здійснення земельно-кадастрових робіт та ведення державного земельного кадастру;  
83. е) координація діяльності органів виконавчої влади, спеціально уповноважених органів з питань земельних ресурсів у галузі державного земельного кадастру;  
84. є) визначення порядку здійснення державного контролю у галузі державного земельного кадастру;  
85. ж) вирішення інших питань у галузі державного земельного кадастру відповідно до закону.  
86. Стаття 13. Повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим у галузі державного земельного кадастру  
87. До повноважень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим у галузі державного земельного кадастру відносяться:  
88. а) забезпечення реалізації державної політики у галузі державного земельного кадастру на території Автономної Республіки Крим;  
89. б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних та республіканських програм щодо ведення державного земельного кадастру та здійснення земельно-кадастрових робіт;  
90. в) координація діяльності органів земельних ресурсів на території Автономної Республіки Крим при проведенні земельно-кадастрових робіт і веденні державного земельного кадастру;  
91. г) координація здійснення земельно-кадастрових робіт на території Автономної Республіки Крим.  
92. Стаття 14. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі державного земельного кадастру  
93. До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі державного земельного кадастру відносяться:  
94. а) забезпечення реалізації державної політики у галузі державного земельного кадастру;  
95. б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних програм щодо ведення державного земельного кадастру та здійснення земельно-кадастрових робіт;  
96. в) координація діяльності державних органів земельних ресурсів при проведенні земельно-кадастрових робіт;  
97. г) координація здійснення земельно-кадастрових робіт;  
98. ґ) підготовка пропозицій щодо планування здійснення земельно-кадастрових робіт;  
99. д) інформування населення щодо результатів, одержаних в процесі здійснення земельно-кадастрових робіт.  
100. Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі державного земельного кадастру  
101. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі державного земельного кадастру відносяться:  
102. а) внесення пропозицій до формування державної політики у галузі державного земельного кадастру і забезпечення її реалізації;  
103. б) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних та регіональних програм щодо ведення державного земельного кадастру та здійснення земельно-кадастрових робіт;  
104. в) здійснення державної експертизи програм і проектів з питань земельно-кадастрових робіт, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів;  
105. г) ведення державного земельного кадастру на загальнодержавному, регіональному та місцевому (адміністративні райони) рівнях;  
106. ґ) організація наукового забезпечення державного земельного кадастру;  
107. д) створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру;  
108. е) організація земельно-кадастрових робіт;  
109. є) організація підготовки кадрів для ведення державного земельного кадастру;  
110. ж) ліцензування земельно-оціночних робіт;  
111. з) узгодження або розроблення нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у галузі державного земельного кадастру;  
112. и) встановлення порядку зберігання кадастрових документів і документації;  
113. й) здійснення державного контролю в галузі державного земельного кадастру;  
114. к) вирішення інших питань у галузі державного земельного кадастру відповідно до законодавства України.  
115. Стаття 16. Повноваження обласних рад у галузі державного земельного кадастру  
116. До повноважень обласних рад у галузі державного земельного кадастру відносяться:  
117. а) забезпечення реалізації державної політики у галузі державного земельного кадастру;  
118. б) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів у галузі державного земельного кадастру;  
119. в) затвердження та участь у реалізації регіональних програм щодо земельно-кадастрових робіт;  
120. г) організація і здійснення контролю у галузі державного земельного кадастру;  
121. ґ) організація здійснення земельно-кадастрових робіт на землях, що знаходяться у комунальній власності;  
122. д) вирішення інших питань державного земельного кадастру, передбачених законодавством;  
123. е) координація робіт з державного земельного кадастру.  
124. Стаття 17. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі державного земельного кадастру  
125. До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі державного земельного кадастру на їх території відносяться:  
126. а) розробка, затвердження і реалізація регіональних та місцевих програм і проектів щодо ведення державного земельного кадастру та здійснення земельно-кадастрових робіт;  
127. б) ведення земельного кадастру на місцевому рівні;  
128. в) організація, координація та здійснення земельно-кадастрових робіт;  
129. г) організація і здійснення контролю у галузі державного земельного кадастру;  
130. ґ) погодження і затвердження земельно-кадастрової документації;  
131. д) інформування населення щодо результатів, одержаних в процесі здійснення земельно-кадастрових робіт.  
132. Стаття 18. Повноваження районних рад у галузі державного земельного кадастру  
133. До повноважень районних рад у галузі державного земельного кадастру відносяться:  
134. а) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів у галузі державного земельного кадастру;  
135. б) затвердження земельно-кадастрової документації.  
136. Стаття 19. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі державного земельного кадастру  
137. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі державного земельного кадастру на території сіл, селищ, міст відносяться:  
138. а) організація земельно-кадастрових робіт та затвердження документації з державного земельного кадастру;  
139. б) здійснення контролю за реалізацією документації з державного земельного кадастру;  
140. в) ведення земельного кадастру на місцевому рівні;  
141. г) координація робіт з державного земельного кадастру на території рад;  
142. ґ) інформування населення щодо результатів, одержаних в процесі здійснення земельно-кадастрових робіт.  
143. Розділ ІІІ. Організація державного земельного кадастру  
144. Стаття 20. Обов'язковість державного земельного кадастру  
145. 1. Державний земельний кадастр ведеться в обов'язковому порядку на землях всіх категорій незалежно від форми власності і їх цільового призначення.  
146. 2. Встановлені затвердженою земельно-кадастровою документацією відомості та дані з правового режиму землекористування, обмежень та обтяжень, оцінки земель і кадастрового зонування є обов'язковими для власників, користувачів і орендарів земельних ділянок, а також органів державної влади і органів місцевого самоврядування.  
147. 3. Внесення змін у земельно-кадастрову документацію або документи державного земельного кадастру допускається лише з дозволу органу, який затвердив вказану документацію.  
148. 4. Власники землі, землекористувачі, орендарі під час проведення земельно-кадастрових робіт зобов'язані забезпечити доступ розробникам документації до всіх земельних ділянок, на яких проводяться ці роботи.  
149. Стаття 21. Організація і планування державного земельного кадастру  
150. 1. Організація і планування державного земельного кадастру здійснюється з метою реалізації державної політики у галузі управління, використання і охорони земель, гарантування права власності на землю, удосконалення перерозподілу земель у відповідності з перспективами розвитку економіки, пріоритетними напрямами раціоналізації землекористування.  
151. 2. Організація і планування державного земельного кадастру на загальнодержавному та регіональному рівнях здійснюється Кабінетом Міністрів України, відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  
152. 3. Організація і планування державного земельного кадастру на місцевому рівні здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  
153. 4. Організація і планування виконання земельно-кадастрових робіт в межах окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи користування, здійснюється їх власниками чи користувачами.  
154. Стаття 22. Підстави для проведення земельно-кадастрових робіт  
155. Земельно-кадастрові роботи здійснюється на підставі:  
156. а) рішень органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування;  
157. б) укладених договорів між юридичними і фізичними особами (власниками земельних ділянок, землекористувачами, орендарями) та розробниками земельно-кадастрової документації;  
158. в) судових рішень.  
159. Стаття 23. Нормативно-технічні документи з проведення державного земельного кадастру  
160. 1. Нормативно-технічні документи встановлюють порядок організації і виконання земельно-кадастрових робіт, склад і зміст, вимоги до них, норми і правила їх виконання.  
161. 2. Нормативно-технічні документи з проведення державного земельного кадастру затверджуються Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації, центральним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до їх повноважень.  
162. 3. Нормативно-технічні документи зі здійснення державного земельного кадастру обов'язкові для використання всіма суб'єктами державного земельного кадастру.  
163. Стаття 24. Стандартизація та нормування у галузі державного земельного кадастру  
164. 1. Державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, які регламентують здійснення земельно-кадастрових робіт, розробку і реалізацію документації у галузі державного земельного кадастру з урахуванням соціальних, технічних, екологічних, економічних та інших умов.  
165. 2. Державні стандарти, норми і правила у галузі державного земельного кадастру затверджуються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.  
166. Стаття 25. Замовники і розробники земельно-кадастрової документації  
167. 1. Учасниками відносин при розробці земельно-кадастрової документації є замовник і розробник документації, а також треті особи, права і законні інтереси яких можуть зачіпатися при проведенні державного земельного кадастру.  
168. 2. Замовником документації може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, судовий орган, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів і його місцеві органи, юридичні і фізичні особи, які прийняли рішення або подали клопотання про проведення земельно-кадастрових робіт і можуть забезпечити їх фінансування.  
169. 3. Розробниками документації є науково-дослідні і проектно-вишукувальні організації, інші юридичні та фізичні особи, які отримали в установленому порядку ліцензії на виконання робіт з оцінки земель або кадастрових зйомок у відповідності із діючим законодавством України.  
170. 4. Виконання земельно-кадастрових робіт на загальнодержавному і регіональному рівні здійснюється державними науково-дослідними і проектно-вишукувальними організаціями. Виконання робіт на місцевому рівні здійснюється державними і комунальними науково-дослідними, проектно-вишукувальними організаціями, приватними організаціями та приватними фізичними особами.  
171. 5. Взаємовідносини між замовником і розробником земельно-кадастрової документації регулюються у відповідності із законодавством України і договором.  
172. 6. Замовники мають право:  
173. а) доручати виконавцям проведення робіт по створенню науково-технічної продукції з державного земельного кадастру;  
174. б) встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції з державного земельного кадастру;  
175. в) визначати термін виконання замовлення та порядок розгляду матеріалів про виконання замовлення;  
176. г) встановлювати договірну ціну за виконання замовлення та порядок його оплати;  
177. ґ) виступати власником науково-технічної продукції з державного земельного кадастру;  
178. д) проводити в установленому порядку індексацію витрат на науково-технічну продукцію з державного земельного кадастру;  
179. е) здійснювати контроль за виконанням земельно-кадастрових робіт, при необхідності проводити в установленому порядку їх експертизу;  
180. є) вирішувати всі спірні питання в порядку, передбаченому чинним законодавством.  
181. 7. Замовники зобов'язані виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного їх виконання несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.  
182. 8. Відбір розробників земельно-кадастрової документації, яка виконується за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів, здійснюється, як правило, на конкурсній основі.  
183. 9. Юридичні та фізичні особи, замовники земельно-кадастрової документації за рахунок власних коштів, мають право на вибір організації або приватної особи для укладання з ними договору, якщо інше не передбачено законодавством України.  
184. 10. Треті особи, права і законні інтереси яких можуть зачіпатися при проведенні земельно-кадастрових робіт, мають право:  
185. а) приймати участь в обговоренні питань, пов'язаних із земельно-кадастровими роботами і отримувати безплатно інформацію про хід і результати, які зачіпають їх інтереси;  
186. б) оскаржити неправомірні дії, які зачіпають їх інтереси в процесі земельно-кадастрових робіт, у відповідності із законодавством.  
187. 11. У разі необхідності основні напрями земельно-кадастрової документації, що розробляється, можуть обговорюватися за участю населення.  
188. Стаття 26. Обов'язки розробників земельно-кадастрової документації  
189. 1. Розробники земельно-кадастрової документації в своїй діяльності зобов'язані:  
190. а) керуватися законодавством України, екологічними нормами і правилами, а також вимогами інструкцій, нормативно-технічних документів;  
191. б) повідомляти зацікавлених осіб про проведення земельно-кадастрових робіт;  
192. в) дотримуватись вимог законодавства про державну таємницю по відношенню відповідної інформації.  
193. 2. Розробники земельно-кадастрової документації несуть відповідальність за її достовірність, якість і екологічну безпеку заходів, передбачених документацією.  
194. 3. Розробники зобов'язані виконувати всі умови по договору на здійснення земельно-кадастрових робіт, а в разі невиконання або неналежного їх виконання, несуть відповідальність згідно чинного законодавства.  
195. Стаття 27. Права розробників земельно-кадастрової документації  
196. Розробники земельно-кадастрової документації мають право:  
197. а) здійснювати на замовлення роботи по створенню науково-технічної продукції;  
198. б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до замовленої земельно-кадастрової документації, термін виконання замовлення, договірну ціну на замовлення та порядок проведення її оплати;  
199. в) вимагати від замовника індексації витрат на створення замовленої земельно-кадастрової документації;  
200. г) вирішувати всі спірні питання в порядку, передбаченому чинним законодавством;  
201. ґ) зберігати за собою право авторства на створену земельно-кадастрову документацію;  
202. д) вносити пропозиції щодо удосконалення або переробки застарілої земельно-кадастрової документації.  
203. Стаття 28. Загальні вимоги до змісту земельно-кадастрової документації  
204. 1. Земельно-кадастрова документація включає в себе текстові і графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.  
205. 2. Земельно-кадастрова документація розробляється на основі технічного завдання, яке видається замовником документації.  
206. 3. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду земельно-кадастрової документації регламентуються відповідними нормативно-технічними документами щодо проведення державного земельного кадастру.  
207. Стаття 29. Погодження земельно-кадастрової документації  
208. 1. Загальнодержавні програми щодо проведення державного земельного кадастру погоджуються з центральним спеціально уповноваженим органом з питань земельних ресурсів та іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади.  
209. 2. Регіональні програми щодо проведення державного земельного кадастру погоджуються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим і обласними державними адміністраціями.  
210. 3. Програми проведення державного земельного кадастру в містах Києві і Севастополі погоджуються Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.  
211. 4. Документація з оцінки земель адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань погоджуються відповідними органами виконавчої влади.  
212. 5. Документація з оцінки земель підлягає державній експертизі.  
213. 6. Зміни до земельно-кадастрової документації вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які її затвердили.  
214. Стаття 30. Затвердження земельно-кадастрової документації  
215. 1. Погоджена у встановленому порядку документація, яка отримала позитивний висновок державної експертизи, підлягає затвердженню.  
216. 2. Кабінет Міністрів затверджує загальнодержавні програми щодо проведення державного земельного кадастру.  
217. 3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні ради затверджують регіональні програми щодо проведення державного земельного кадастру, документацію з кадастрового зонування території.  
218. 4. Київська та Севастопольська міські ради затверджують міські програми щодо проведення державного земельного кадастру міст Києва і Севастополя, документацію з кадастрового зонування територій міст, оцінки земельних ділянок.  
219. 5. Районні ради затверджують місцеві програми щодо проведення земельно-кадастрових робіт, документацію з кадастрового зонування території, оцінки земель адміністративних одиниць, землеволодінь і землекористувань.  
220. 6. Міські, селищні і сільські ради затверджують місцеві програми щодо проведення земельно-кадастрових робіт, документацію з кадастрового зонування території населених пунктів, оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів.  
221. Стаття 31. Державний фонд відомостей і документів державного земельного кадастру  
222. 1. Державний фонд відомостей і документів, отриманих в результаті проведення державного земельного кадастру, формується на основі збору, обробки, обліку, зберігання і розповсюдження документованої інформації про проведення державного земельного кадастру.  
223. 2. Документи і документація державного фонду, отримана в результаті проведення державного земельного кадастру, є державною власністю і не підлягає приватизації.  
224. 3. Доступ до матеріалів державного фонду відомостей і документів з державного земельного кадастру, які складають державну таємницю, здійснюється у відповідності із законодавством України про державну таємницю.  
225. 4. Юридичні і фізичні особи - розробники документації з державного земельного кадастру, які виконують роботи за кошти замовників, зобов'язані безкоштовно передавати один екземпляр підготовлених ними матеріалів і документів у державний фонд відомостей і документів з державного земельного кадастру зі збереженням авторських прав розробників.  
226. 5. Положення про державний фонд документації з державного земельного кадастру затверджується Кабінетом Міністрів України.  
227. Стаття 32. Відкритість відомостей про державний земельний кадастр та порядок користування ними  
228. 1. Відомості державного земельного кадастру носять відкритий характер для використання органами управління усів рівнів, юридичними особами та громадянами.  
229. 2. Відомості, які містяться в державному земельному кадастрі, надаються будь-якій особі, яка пред'являє паспорт (інше посвідчення особи) і подає заяву в письмовій формі ( юридичній особі - документи, які підтверджують реєстрацію даної юридичної особи і повноваження її представника).  
230. 3. Запитувані відомості та дані або мотивована відмова в письмовій формі повинні бути видані на протязі 10-ти днів. Відмова може бути оскаржена особою, яка звернулася за інформацією, в суді.  
231. 4. Відомості та дані, що містяться в державному земельному кадастрі надаються за плату, якщо інше не встановлено законом. Розміри, порядок і строки плати за надання інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
232. 5. Безкоштовно надаються відомості та дані, що містяться в державному земельному кадастрі, по запитах:  
233. а) органів державної влади та органів місцевого самоврядування;  
234. б) правоохоронних органів і судів - по справах, що розслідуються;  
235. в) податкових органів - на території, що знаходиться у їх юрисдикції;  
236. г) органів державної статистики;  
237. ґ) інших органів і осіб, визначених законами України.  
238. 6. Орган, який надав інформацію, зобов'язаний по запиту власників і користувачів земельних ділянок надати їм інформацію про осіб, які отримали дані про земельні ділянки, на які вони мають права.  
239. 7. Використання отриманої інформації способами і в формі, які завдають шкоди правам і законним інтересам власників на землю тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.  
240. Стаття 33. Технічне та технологічне забезпечення державного земельного кадастру  
241. 1. Технічне забезпечення державного земельного кадастру базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання геодезичних, фотограмметричних та інших робіт.  
242. 2. Технологічне забезпечення державного земельного кадастру базується на використанні сучасних інформаційних технологій і систем для збору, введення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі і передачі даних.  
243. 3. Основною формою інформації в державному земельному кадастрі є автоматизовані системи, призначені для обробки даних земельно-кадастрових та інших зйомок і дистанційного зондування, ведення земельної статистики, прогнозування, планування, проектування, картографування, підтримки прийняття рішень, організаційного управління тощо.  
244. Стаття 34. Здійснення консалтингових послуг з питань земельного кадастру  
245. Консалтинг з питань земельного кадастру передбачає:  
246. а) консультування власників землі та землекористувачів, зокрема селян, фермерів, керівників і працівників сільськогосподарських підприємств щодо прав на земельні ділянки та оцінки земель;  
247. б) надання широкої інформації про результати досліджень у галузі державного земельного кадастру;  
248. в) надання інформаційно-консультативних послуг з питань земельного права, оцінки землі та їх оподаткування, оренди, застави, продажу, обміну, дарування, успадкування ділянок;  
249. г) здійснення аудиту земельно-правових документів та іншої земельно-кадастрової документації.  
250. 2. Консалтингові послуги власникам землі та землекористувачам здійснюють державні та комунальні науково-дослідні, проектно-вишукувальні організації, спеціалізовані госпрозрахункові групи фахівців при районних та міських органах земельних ресурсів, інші спеціалізовані приватні юридичні та фізичні особи, які мають на це ліцензії.  
251. Розділ ІV. Порядок ведення державного земельного кадастру  
252. Стаття 35. Рівні ведення державного земельного кадастру  
253. Державний земельний кадастр України ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів:  
254. місцевого (на рівні села, селища, міст районного значення), району в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, районів у містах, міст обласного значення, міст Києва і Севастополя);  
255. регіонального (на рівні Автономної Республіки Крим, області);  
256. загальнодержавного (по Україні в цілому).  
257. Стаття 36. Порядок ведення державного земельного кадастру на місцевому рівні  
258. На місцевому рівні в державному земельному кадастрі формуються і зберігаються необхідні відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район), про межі земельних ділянок, населених пунктів та відповідних адміністративно-територіальних одиниць у цілому, про розподіл земельних ділянок серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, про правовий режим, кількісну і якісну характеристику, оцінку та вартість земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомого майна.  
259. Стаття 37. Порядок ведення державного земельного кадастру на регіональному та загальнодержавному рівнях  
260. На регіональному рівні в державному земельному кадастрі містяться відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць (райони, міста обласного значення), про правовий режим, кількісну і якісну характеристику, оцінку та вартість земель у розрізі адміністративно-територіальних одиниць та про розподіл земель за основними групами власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів.  
261. На загальнодержавному рівні в державному земельному кадастрі містяться відомості про державний кордон України, межі Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, про розподіл земель серед основних груп власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, про правовий режим, кількісну та якісну характеристику і оцінку та вартість земель.  
262. Стаття 38. Забезпечення ведення державного земельного кадастру  
263. 1. Ведення державного земельного кадастру забезпечується шляхом виконання земельно-кадастрових, землевпорядних, топографо-геодезичних, картографічних робіт, а також ґрунтових, геоботанічних, містобудівних, радіологічних та інших обстежень і розвідувань.  
264. 2. Топографо-геодезичні і картографічні роботи, земельно-кадастрові та землевпорядні роботи, ґрунтові, геоботанічні, радіологічні, інші обстеження та розвідування виконуються у порядку, визначеному законодавством України.  
265. Стаття 39. Порядок проведення кадастрового поділу та зонування території України  
266. 1. Кадастровий поділ та зонування території України здійснюється з метою присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів.  
267. 2. Одиницями кадастрового поділу території України є адміністративно-територіальні одиниці (область, район, місто, крім міст районного значення, селища та села), кадастрові зони та кадастрові квартали.  
268. 3. Кадастровий номер земельної ділянки складається із номера кадастрової адміністративної області та району або міста (крім міст районного значення), номера кадастрової зони, номера кадастрового кварталу і номера земельної ділянки в кадастровому кварталі.  
269. 4. Порядок кадастрового поділу та зонування території України, а також порядок присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
270. Стаття 40. Порядок проведення кадастрових зйомок  
271. 1. Кадастрові зйомки проводяться згідно державних стандартів, норм і правил.  
272. 2. Кадастрові зйомки проводяться землевпорядними та іншими організаціями, які мають ліцензію на землевпорядну або геодезичну діяльність.  
273. Стаття 41. Порядок проведення бонітування ґрунтів  
274. 1. Бонітування ґрунтів проводиться згідно державних стандартів, норм і правил.  
275. 2. Бонітування ґрунтів проводиться державними науково-дослідними і проектними землевпорядними організаціями і після затвердження в установленому державним стандартом порядку заноситься в державний земельний кадастр.  
276. 3. Бонітування ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз в 7 років.  
277. Стаття 42. Порядок проведення економічної оцінки земель  
278. 1. Економічна оцінка земель проводиться згідно державних стандартів, норм і правил.  
279. 2. Економічна оцінка земель проводиться державними науково-дослідними і проектними землевпорядними організаціями і після затвердження в установленому державним стандартом порядку заноситься в державний земельний кадастр.  
280. 3. Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз в 5-7 років, а земель несільськогосподарського призначення - в 7-10 років.  
281. Стаття 43. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель  
282. 1. Нормативна грошова оцінка земель проводиться згідно державних стандартів, норм і правил.  
283. 2. Нормативна грошова оцінка земель різного цільового призначення розробляється державними науково-дослідними і проектними землевпорядними та іншими організаціями, які мають відповідні ліцензії і після затвердження в установленому державним стандартом порядку заноситься в державний земельний кадастр.  
284. 3. Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення розробляється не рідше як один раз в 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - в 7-10 років.  
285. Стаття 44. Порядок проведення державної реєстрації земельних ділянок  
286. Державна реєстрація земельних ділянок проводиться згідно державних стандартів, норм і правил органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у складі Державного реєстру земель шляхом ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, земельних сервітутів та обмежень із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та об'єктів нерухомості та Поземельної книги.  
287. Підставою для державної реєстрації є подання власником або користувачем земельної ділянки документів, що підтверджують право власності та право користування землею.  
288. Державна реєстрація земельних ділянок і прав на них проводиться протягом десяти днів з часу подання звернення і всіх необхідних документів про земельну ділянку та прав на неї в місцевий орган з питань земельних ресурсів.  
289. Державний реєстр земель ведеться на паперових та електронних носіях. При наявності розбіжностей між даними паперових та електронних носіїв пріоритет мають дані на паперових носіях, якщо інше не встановлено законом.  
290. Державний реєстр земель ведеться місцевими органами земельних ресурсів на місцевому (крім адміністративних районів) рівні, регіональними органами центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів на регіональному рівні та центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів на національному рівні.  
291. Стаття 45. Державний реєстр земель  
292. 1. Державний реєстр земель включає систему реєстрів на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях.  
293. 2. На місцевому рівні державний реєстр земель включає:  
294. а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі;  
295. б) поземельну книгу реєстрації земельних ділянок, обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;  
296. в) окремий реєстр земельних ділянок державної власності, що перебувають в управлінні районних та міських, міст Києва і Севастополя, державних адміністрацій;  
297. г) реєстр земельних сервітутів та обмежень у використанні земель;  
298. ґ) реєстр юридичних осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - платників земельного податку та орендної плати за землю.  
299. 3. На регіональному рівні державний реєстр земель включає:  
300. а) реєстр земельних ділянок державної власності, що перебувають в управлінні Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій;  
301. б) зведений реєстр земельних ділянок по формах власності та категоріях земель;  
302. в) реєстр земельних сервітутів та обмежень у використанні земель державної власності за спеціальним переліком визначеним Кабінетом Міністрів України.  
303. 4. На загальнодержавному рівні державний реєстр земель включає:  
304. а) реєстр земельних ділянок державної власності, що перебувають в управлінні Кабінету Міністрів України, АН України та інших галузевих академій;  
305. б) зведений реєстр земельних ділянок по формах власності;  
306. в) державний реєстр земельних сервітутів та обмежень у використанні земель державної власності за спеціальним переліком визначеним Кабінетом Міністрів України.  
307. Стаття 46. Книги записів реєстрації державних актів та договорів оренди землі  
308. 1. Книги записів реєстрації державних актів та договорів оренди землі ведуться із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.  
309. 2. Книги записів реєстрації держаних актів та договорів оренди землі ведуться окремо:  
310. а) з реєстрації державних актів адміністративно-територіальних одиниць і форм власності;  
311. б) з реєстрації державних актів на право власності юридичних осіб;  
312. в) з реєстрації державних актів на право постійного користування землею;  
313. г) з реєстрації договорів оренди земельних ділянок.  
314. 3. Структура, зміст та порядок ведення книг записів реєстрації державних актів та договорів оренди землі визначаються державними стандартами, нормами і правилами.  
315. Стаття 47. Поземельна книга  
316. 1. Поземельна книга включає відомості про:  
317. а) кадастровий номер земельної ділянки;  
318. б) юридичну або фізичну особу, яка одержала земельну ділянку у власність або користування;  
319. в) місце розташування, межі, цільове призначення та площу земельної ділянки та інші її характеристики і розташованих на ній об'єктів нерухомого майна, яке тісно пов'язане із землею;  
320. г) адресу юридичної або фізичної особи, яка одержала земельну ділянку у власність або користування;  
321. ґ) нормативну грошову оцінку земельної ділянки;  
322. д) кадастровий план земельної ділянки;  
323. е) правовий режим, обмеження та обтяження на земельну ділянку;  
324. є) ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи.  
325. 2. Форма книги та порядок її ведення визначається Кабінетом Міністрів України.  
326. Стаття 48. Порядок проведення обліку земель  
327. 1. Облік земель включає облік кількості і якості земельних ділянок.  
328. 2. Облік земель проводиться згідно державних стандартів, норм і правил органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.  
329. 3. Облік включає процедуру перевірки повноти і правильності відомостей про земельну ділянку, надання кадастрового номера земельній ділянці, що реєструється в Державному реєстрі земель, нанесення меж земельної ділянки на черговий кадастровий план, занесення даних про земельну ділянку в державну земельно-кадастрову книгу, заповнення спеціальної реєстраційної карти земельної ділянки, яка ведеться на місцевому рівні.  
330. Стаття 49. Підстави для відмови в державній реєстрації земельних ділянок, державних актів на право власності на землю, на право користування землею і договорів оренди землі  
331. Підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок, державних актів на право власності на землю, на право користування землею і договорів оренди землі є:  
332. а) непредставлення рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність, користування або оренду, відповідного договору, документу, який підтверджує право на земельну ділянку, а у випадку купівлі земельної ділянки і документу про оплату її вартості, інших документів, передбачених чинним законодавством;  
333. б) відсутність в представлених документах даних про розмір земельної ділянки, її цільове використання, місце розташування та права власника землі або землекористувача;  
334. в) встановлення прямої заборони на представлення земельної ділянки, вилученої із цивільного обігу або з обмеженим обігом;  
335. г) відсутність інших даних, які передбачені даним Законом.  
336. Стаття 50. Виправлення технічних помилок, допущених при веденні державного земельного кадастру  
337. 1. Виправлення технічних помилок, допущених при веденні державного земельного кадастру, здійснюється в трьохденний термін після їх виявлення.  
338. 2. Виправлення технічних помилок, допущених при веденні державного земельного кадастру, здійснюється у випадках, якщо немає підстав передбачити, що таке виправлення може спонукати збитки або порушити законні інтереси власників земельних ділянок, землекористувачів або третіх осіб, які надіялись на відповідні записи в державному земельному кадастрі.  
339. 3. У випадках, якщо існують підстави передбачити, що виправлення технічних помилок може заподіяти шкоду або порушити законні інтереси власників земельних ділянок, землекористувачів або третіх осіб, які надіялись на відповідні записи в державному земельному кадастрі, таке виправлення здійснюється на основі рішення суду, господарського суду.  
340. 4. Інформація про виправлення технічних помилок або відмова у виправленні їх в п'ятиденний термін направляється у письмовій формі власникам земельних ділянок, землекористувачам або третім особам, які надіялись на відповідні записи в державному земельному кадастрі.  
341. Стаття 51. Посадові особи, які здійснюють ведення державної реєстрації земельних ділянок і облік земель  
342. Посадові особи, які здійснюють ведення державної реєстрації земельних ділянок і облік земель, є державними службовцями або службовцями органів місцевого самоврядування, які займають державні посади, визначені у відповідності із законодавством України.  
343. Розділ V. Склад відомостей і документів державного земельного кадастру  
344. Стаття 52. Склад відомостей державного земельного кадастру на загальнодержавному і регіональному рівнях  
345. 1. До складу відомостей державного земельного кадастру на загальнодержавному рівні відносяться:  
346. а) державний земельно-кадастровий баланс земельних ресурсів України;  
347. б) індексна карта адміністративно-територіальних одиниць та зон;  
348. в) реєстр земельних ділянок державної власності, що перебувають в управлінні Кабінету Міністрів України, АН України та інших галузевих академій;  
349. г) зведений реєстр земельних ділянок по формах власності;  
350. ґ) банк даних економічної оцінки земель;  
351. д) зведений реєстр даних нормативної грошової оцінки земель по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю, природно-сільськогосподарських зонах;  
352. е) реєстр земельних сервітутів та обмежень у використанні земель державної власності за спеціальним переліком визначеним Кабінетом Міністрів України;  
353. є) банк даних експертної грошової оцінки земельних ділянок.  
354. 2. До складу відомостей державного земельного кадастру на регіональному рівні відносяться:  
355. а) державний земельно-кадастровий баланс земельних ресурсів регіону;  
356. б) індексна карта регіону, кадастрових зон, кварталів;  
357. в) реєстр земельних ділянок державної власності, що перебувають в управлінні Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій;  
358. г) зведений реєстр земельних ділянок по формах власності та категоріях земель;  
359. ґ) реєстр земельних сервітутів та обмежень у використанні земель державної власності за спеціальним переліком визначеним Кабінетом Міністрів України;  
360. д) банк даних бонітування ґрунтів;  
361. е) банк даних економічної оцінки земель;  
362. є) реєстр даних нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних утворень;  
363. ж) банк даних експертної грошової оцінки земельних ділянок;  
364. з) черговий кадастровий план земель державної власності, що перебувають в управлінні регіональних органів виконавчої влади.  
365. 3. Перелік і зміст відомостей державного земельного кадастру і документів, в яких вони ведуться, визначається державними стандартами, нормами і правилами.  
366. Стаття 53. Склад відомостей державного земельного кадастру на місцевому рівні  
367. 1. До складу відомостей державного земельного кадастру на місцевому рівні, крім сіл, селищ і міст районного значення, відносяться:  
368. а) державний земельно-кадастровий баланс земельних ресурсів району (міста);  
369. б) індексні плани району, міста, кадастрових зон, кварталів, земельних ділянок;  
370. в) книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі;  
371. г) поземельна книга реєстрації земельних ділянок, обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;  
372. ґ) черговий кадастровий план внесення поточних змін просторової земельно-кадастрової інформації;  
373. е) кадастровий план земель по категоріях, землеволодіннях та землекористуваннях в розрізі сільських (селищних) рад, міст обласного значення;  
374. є) реєстр земельних ділянок державної власності, що перебувають в управлінні районних та міських міст Києва і Севастополя державних адміністрацій;  
375. ж) державна земельно-кадастрова книга району в розрізі сільських (селищних) рад, міст;  
376. з) реєстр земельних сервітутів та обмежень у використанні земель;  
377. и) реєстр юридичних осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - платників земельного податку та орендної плати за землю;  
378. і) дані бонітування ґрунтів району;  
379. к) дані економічної оцінки земель району;  
380. л) дані грошової оцінки земель та земельних ділянок;  
381. м) дані експертної грошової оцінки земельних ділянок.  
382. 2. До складу відомостей державного земельного кадастру на рівні сіл, селищ і міст районного значення відносяться:  
383. а) земельно-кадастрові карти первинного кадастрового обліку земельних ділянок;  
384. б) кадастровий план села, селища, міста;  
385. в) реєстр земельних ділянок комунальної власності;  
386. г) реєстр громадян та юридичних осіб - суб'єктів земельних відносин - платників земельного податку і орендної плати за землю;  
387. ґ) кадастровий план земель комунальної власності;  
388. д) книга реєстрації договорів оренди земель комунальної власності.  
389. 3. Перелік і зміст відомостей державного земельного кадастру та документів, в яких вони ведуться, визначається державними стандартами, нормами і правилами.  
390. Стаття 54. Кадастрова карта (план)  
391. 1. Кадастрова карта (план) земельної ділянки, кварталу, зони, населеного пункту складається для графічного відображення необхідних елементів земельно-кадастрової інформації в масштабі, який забезпечує точність її відображення.  
392. 2. Зміст і порядок відображення земельно-кадастрової інформації на кадастровій карті (плані) встановлюється центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.  
393. Стаття 55. Черговий кадастровий план  
394. 1. Черговий кадастровий план створюється в межах кадастрового кварталу, кадастрової зони або населеного пункту в цілому.  
395. 2. Черговий кадастровий план ведеться на паперових та електронних носіях.  
396. 3. Кадастрова інформація про земельну ділянку наноситься на черговий кадастровий план до проведення державної реєстрації земельної ділянки і є обов'язковим засобом попереднього контролю за правильністю визначення місцезнаходження земельної ділянки та її меж.  
397. 4. На черговому кадастровому плані зазначаються існуючі номери кадастрових зон та кварталів, їх межі, розміри і кадастрові номери земельних ділянок, межі об'єктів нерухомого майна, яке тісно пов'язане із землею, земельних угідь, земельних сервітутів, меж охоронних, санітарно-охоронних, санітарно-захисних зон та зон з особливим режимом використання.  
398. Стаття 56. Індексна кадастрова карта (план)  
399. 1. В процесі кадастрової нумерації створюється індексна кадастрова карта (план) для відображення місця розташування і нумерації облікових кадастрових даних на території відповідного об'єкту адміністративно-територіальної одиниці.  
400. 2. Індексна кадастрова карта (план) ведеться на паперових та електронних носіях.  
401. 3. Індексна кадастрова карта (план) містить інформацію про межі земельних ділянок та їх кадастрові номери в розрізі кадастрового кварталу, кадастрової зони, адміністративно-територіальної одиниці, в масштабі, який забезпечує точність його відображення.  
402. Стаття 57. Кадастровий номер земельної ділянки  
403. 1. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.  
404. 2. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці в процесі її реєстрації та зберігається за нею протягом усього часу існування земельної ділянки як об'єкта права власності або права користування.  
405. 3. Кадастровий номер земельної ділянки має чотири рівні:  
406. перший - номер території об'єкту адміністративно-територіальної одиниці (область, район, міста обласного значення, Київ, Севастополь);  
407. другий - номер кадастрової зони, села, селища, міста;  
408. третій - номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;  
409. четвертий - номер земельної ділянки.  
410. 4. Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам встановлюється державними стандартами, нормами та правилами.  
411. Стаття 58. Автоматизована система державного земельного кадастру  
412. 1. Ведення державного земельного кадастру здійснюється засобами автоматизованої системи на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях згідно з державними стандартами, нормами та правилами.  
413. 2. Кадастрова база даних автоматизованої системи державного земельного кадастру включає реєстр земельних ділянок та їх правового режиму, реєстри власників та користувачів, реєстр правових документів.  
414. 3. Порядок занесення даних до кадастрової бази встановлюється центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.  
415. Стаття 59. Надання відомостей із державного реєстру земель  
416. 1. Відомості з державного реєстру земель надаються фізичним і юридичним особам за плату, якщо інше не передбачено законодавством.  
417. 2. Органам державної влади та органам місцевого самоврядування відомості з державного реєстру земель надаються безоплатно.  
418. 3. Надання відомостей з державного реєстру земель здійснюється на підставі письмового звернення.  
419. 4. Порядок надання відомостей із державного реєстру земель встановлюється державними стандартами, нормами та правилами.  
420. Розділ VІ. Державний і самоврядний контроль за здійсненням державного земельного кадастру  
421. Стаття 60. Державний контроль за здійсненням державного земельного кадастру  
422. 1. Державний контроль спрямований на забезпечення додержання суб'єктами державного земельного кадастру встановленого порядку ведення та виконання земельно-кадастрових робіт.  
423. 2. Основними завданнями контролю є:  
424. а) забезпечення дотримання вимог даного Закону;  
425. б) забезпечення дотримання встановлених державних стандартів, норм, правил і технічних вимог при веденні земельного кадастру та проведенні земельно-кадастрових робіт;  
426. в) забезпечення використання відомостей та правових режимів, передбачених земельно-кадастровою документацією;  
427. г) погодження та усунення недоліків при розробці земельно-кадастрової документації.  
428. 3. Державний контроль за дотриманням встановлених вимог і додержанням нормативно-технічних документів при розробці земельно-кадастрової документації проводиться центральним органом виконавчої влади по екології і природних ресурсах.  
429. Стаття 61. Ліцензування діяльності у галузі державного земельного кадастру  
430. 1. Завданням ліцензування з діяльності у галузі державного земельного кадастру є:  
431. а) створення конкурентного середовища;  
432. б) забезпечення надання послуг за встановленими рівнями якості земельно-кадастрових робіт;  
433. в) забезпечення доступності послуг;  
434. г) захист прав споживачів.  
435. 2. Органом ліцензування у галузі державного земельного кадастру є спеціально уповноваженим центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.  
436. Стаття 62. Державна експертиза земельно-кадастрової документації  
437. 1. Об'єктами державної експертизи є земельно-кадастрова документація.  
438. 2. Державна експертиза проводиться у відповідності з вимогами Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів України.  
439. 3. Порядок проведення державної експертизи земельно-кадастрової документації визначається законодавством України.  
440. Стаття 63. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державний земельний кадастр  
441. 1. Адміністративну відповідальність за порушення у галузі державного земельного кадастру несуть юридичні та фізичні особи при:  
442. а) порушенні встановленого порядку ведення державного земельного кадастру та погодження і затвердження земельно-кадастрової документації;  
443. б) внесенні змін у земельно-кадастрову документацію без погодження з органами, що її затвердили;  
444. в) здійсненні діяльності у галузі державного земельного кадастру без спеціальних дозволів (ліцензій);  
445. г) перешкоджанні проведенню робіт і здійсненню контролю за реалізацію заходів, передбачених земельно-кадастровою документацією;  
446. ґ) недодержанні вимог нормативно-правових актів з питань державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав землевласників і землекористувачів та погіршення стану земельних ресурсів;  
447. д) невиконанні вимог осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про державний земельний кадастр;  
448. е) приховуванні або наданні неправдивої інформації про об'єкти і суб'єкти державного земельного кадастру;  
449. є) порушенні затвердженої земельно-кадастрової документації;  
450. ж) порушенні порядку обліку та зберігання документів державного земельного кадастру і земельно-кадастрової документації.  
451. 2. Адміністративні стягнення накладаються відповідними службовими особами у відповідності із їх повноваженнями.  
452. 3. Накладання штрафів і інших адміністративних стягнень не звільняє осіб, які винні у скоєнні адміністративного правопорушення, від усунення допущених порушень і відшкодування завданих збитків.  
453. Стаття 64. Відшкодування збитків, заподіяних в результаті діяльності у галузі державного земельного кадастру  
454. Збитки, завдані неправомірними діями (бездіяльністю) в результаті ведення державного земельного кадастру або здійснення земельно-кадастрових робіт громадянину чи юридичній особі, підлягають відшкодуванню в повному обсязі особою, яка винна в заподіянні шкоди, в порядку, встановленому законодавством України.  
455. Стаття 65. Вирішення спорів з питань державного земельного кадастру  
456. Спори між учасниками відносин, що виникають із земельно-кадастрових робіт або надання інформації з державного земельного кадастру вирішуються судом в межах його компетенції і у відповідності із законодавством України.  
457. Стаття 66. Самоврядний контроль за здійсненням державного земельного кадастру  
458. Самоврядний контроль за здійсненням державного земельного кадастру проводиться сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами у відповідності із законодавством України.  
459. Розділ VІІ. Наукове, кадрове і фінансове забезпечення державного земельного кадастру  
460. Стаття 67. Наукове забезпечення державного земельного кадастру  
461. Наукове забезпечення державного земельного кадастру здійснюється Національною академією наук України, Українською академією аграрних наук, мережею науково-дослідних установ і навчальних закладів.  
462. Стаття 68. Підготовка кадрів, підвищення кваліфікації, перепідготовка та атестація спеціалістів  
463. 1. Професійною діяльністю у галузі державного земельного кадастру можуть займатися громадяни, які мають вищу та середню спеціальну освіту відповідного рівня і професійного спрямування.  
464. 2. Підготовка спеціалістів у галузі державного земельного кадастру здійснюється на факультетах землевпорядного профілю (спеціальності: землевпорядкування та земельний кадастр) у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.  
465. 3. У розробці земельно-кадастрової документації і науковому забезпеченні державного земельного кадастру разом із спеціалістами землевпорядного профілю можуть брати участь (займатись професійною діяльністю у галузі державного земельного кадастру) і фахівці інших професій, а саме: юристи, агрономи, ґрунтознавці, геодезисти, агролісомеліоратори, економісти та інші спеціалісти з вищою та середньою спеціальною освітою.  
466. 4. Післядипломне навчання спеціалістів у галузі державного земельного кадастру здійснюється на факультетах землевпорядкування вищих навчальних закладів, курсах підвищення кваліфікації у вищих навчальних закладах, навчальних центрах, спеціалізованих курсах. Періодичність підвищення кваліфікації - не рідше одного разу на 5 років.  
467. 5. Спеціалісти державних органів, в компетенції яких знаходяться питання державного земельного кадастру, підлягають атестації у встановленому законодавством порядку. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації.  
468. Стаття 69. Фінансування робіт з державного земельного кадастру  
469. 1. Фінансування робіт з державного земельного кадастру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, громадян та інших не заборонених законодавством України джерел.  
470. 2. За рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, фінансуються наступні роботи:  
471. а) розробка загальнодержавної і регіональних програм проведення земельно-кадастрових робіт та автоматизації ведення державного земельного кадастру;  
472. б) розробка законодавчих, нормативних документів з питань державного земельного кадастру;  
473. в) найважливіші науково-дослідні роботи та фундаментальні дослідження у галузі державного земельного кадастру;  
474. г) розробка експериментальних проектів;  
475. ґ) розробка нормативно-технічної документації з питань кадастрового зонування, бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земель, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земельного фонду з метою отримання земельно-кадастрової інформації.  
476. 3. Інші види робіт з питань земельного кадастру фінансуються за власний рахунок замовників цих робіт та інших не заборонених законодавством України коштів відповідно до укладених договорів.  
477. Розділ VІІІ. Прикінцеві положення  
478. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
479. 2. До приведення інших нормативно-правових актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.  
480. 3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:  
481. а) забезпечити розробку нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;  
482. б) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
483. в) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону.