Кількість абзаців - 637 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких Законів України з питань оподаткування у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (Друге читання)

0. ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких Законів України з питань оподаткування у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"  
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
3. Увести зміни до таких положень законів України:  
4. І. У Законі України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156, N 47, ст. 294; 1998 №10, ст. 7; № 14, ст. 55; № 17, ст. 83; № 18, ст. 95; № 36-37, ст.244; №51, ст. 305; 1999, № 4 (29.01.99), ст. 33; № 26 (30.06.99), ст. 216; № 32 (13.08.99), ст. 264; № 35 (03.09.99), ст. 302; № 38 (24.09.99), ст. 340; № 39 (30.09.99), ст.357; № 3 (21.01.2000), ст. 20; № 13 (31.03.2000), ст.103; № 20 (19.05.2000), ст.149; №22 (02.06.2000), ст.172; № 23 (09.06.2000), ст.177; № 43 (27.10.2000), ст.363; № 48 (01.12.2000), ст. 406; 2001, № 11 (16.03.2001), ст. 46; № 50 (14.12.2001), ст. 261; 2002, № 9 (01.03.2002), ст. 68; 2002, № 29 (19.07.2002), ст. 192; 2002, № 31 (02.08.2002), ст. 214):  
5. 1. За текстом Закону слова "орган державної податкової служби" у всіх відмінках замінити словами "відповідний податковий орган" у відповідних відмінках та множині;  
6. 2. У статті 1:  
7. а) пункт 1.1 після слів "платник податку" доповнити словами "оподатковувана операція", а після слів "платник податку на додану вартість" доповнити словами "операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість";  
8. б) пункт 1.2 доповнити абзацами такого змісту:  
9. "представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.  
10. Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність, вважаються окремою особою у межах такої діяльності";  
11. в) у пункті 1.4 та тексті Закону слова "продаж товарів", "продаж послуг (робіт)", "продаж послуг (результатів робіт)" в усіх відмінках замінити відповідно словами "поставка товарів", "поставка послуг" у відповідних відмінках;  
12. г) доповнити статтю після пункту 1.10 новими пунктами такого змісту:  
13. "1.11. Податковий агент - юридична особа, її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, фізична особа, нерезидент або його представництво, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.  
14. 1.12. Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених йому товарів (послуг).  
15. 1.13. Магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин) - пункт роздрібної торгівлі товарами (супутніми послугами), які знаходяться під митним режимом, відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені для споживання на митній території України, ввозяться, знаходяться та поставляються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного сполучення (крім залізничних та пішохідних митних переходів), а також на авіаційному, морському (річковому) транспортному засобі, який виконує міжнародний рейс, інших зонах митного контролю, визначених митними органами згідно з Митним кодексом України, без справляння ввізного мита, цього податку, а також інших податків і зборів, базою оподаткування яких є вартість таких товарів (супутніх послуг), заходів нетарифного регулювання та ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі товарами (супутніми такому продажу послугами), у тому числі підакцизними.  
16. 1.14. Туризм - тимчасовий від'їзд фізичної особи з місця постійного проживання на строк у межах України - від 1 до 365 діб, включаючи день від'їзду та приїзду; за межі України - від 1 до 183 діб, включаючи день від'їзду та приїзду. Не вважається туризмом від'їзд фізичної особи з місця постійного проживання з метою працевлаштування, внаслідок виконання професійних обов'язків, з іншими підприємницькими цілями або з метою зміни громадянства або отримання виду на жительство чи права на роботу в іншій країні.  
17. 1.14.1. Туристичний ваучер (путівка) - документ визначеної форми, що дає право туристу на отримання комплексу туристичних послуг згідно з обумовленими у ньому умовами. Зазначений у туристичному ваучері комплекс туристичних послуг з метою оподаткування розглядається як єдина туристична послуга.  
18. 1.14.2. Туристичний оператор - особа, що надає туристичні послуги із розміщення у готелі (мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання), харчування, транспортного, екскурсійно-інформаційного та іншого обслуговування (включаючи послуги зі страхування) або їх комбінації при обов'язковій наявності наданої послуги з розміщення туристу.  
19. 1.14.3. Туристичний агент - особа, яка згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором, надає послуги з продажу туристичних послуг такого туристичного оператора стороннім особам".  
20. 1.15. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать законам з питань оподаткування та цьому Закону у частині визначення термінів";  
21. 3. Текст статті 2 викласти у такій редакції:  
22. "Платниками податку є:  
23. 2.1. будь-яка особа, яка своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку чи підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку згідно з вимогами цього пункту.  
24. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, якщо загальна сума компенсації вартості поставок товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або у рахунок погашення її зобов'язань - третім особам, досягає за будь-який період протягом останніх дванадцяти календарних місяців граничної суми у 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. Якщо оподатковувані операції особи та пов'язаної з нею особи (осіб) є тотожними повністю або переважно, для цілей розрахунку зазначеної граничної суми береться сукупна сума компенсацій, наданих усім таким особам. Оподатковувані операції вважаються переважно тотожними, якщо сума компенсацій, отриманих пов'язаними особами за тотожні оподатковувані операції, дорівнює або перевищує 50 відсотків загальної суми отриманих ними компенсацій протягом зазначеного дванадцятимісячного періоду. Особа, яка згідно з вимогами цього пункту мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за таку несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту; 2.2. будь-яка особа, яка імпортує (ввозить, пересилає) товари та супутні їм послуги на митну територію України, незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами); 2.3. уповноважений державний орган, який здійснює продаж конфіскованого, арештованого або безхазяйного майна безпосередньо покупцю або за посередництвом іншої особи у встановле 2.4. особи, уповноважені Кабінетом Міністрів України вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що знаходяться у підпорядкуванні платника податку, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; 2.5. будь-яка особа, яка є нерезидентом та підпадає під визначення пункту 2.1 цієї статті, в разі якщо місце надання послуг (виконання робіт) знаходиться на митній території України; 2.6. податковий агент. Особи, зазначені у пунктах 2.3, 2.5 і 2.6 цієї статті, зобов'язані зареєструватися платниками податку незалежно від того, чи відповідають вони вимогам пункту 2.1 цієї статті, чи ні";  
25. 4. У статті 3:  
26. а) пункт 3.1 викласти у такій редакції: "3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: 3.1.1. поставки товарів (послуг), якщо місце такої поставки знаходиться на митній території України; 3.1.2. імпорту товарів (супутніх таким товарам послуг). З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: поставка товарів з-за меж митного кордону України на митну територію України за договорами оренди (лізингу), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери (крім давальницької сировини, яка надається виконавцю - резиденту у порядку, визначеному Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"); поставка товарів з території митних (ліцензійних) складів або безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного використання (споживання); поставка готової продукції на митну територію України для її вільного використання (споживання), виготовленої виконавцем з використанням давальницької сировини, попередньо ввезеної з-за меж митного кордону України або з території митних (ліцензійних) складів у порядку, визначеному Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"; 3.1.3. експорту товарів (супутніх таким товарам послуг), вартість яких включається до митної вартості таких товарів згідно з нормами митного законодавства. З метою оподаткування до експорту також прирівнюється: поставка товарів за межі митного кордону України за договорами фінансової оренди (лізингу), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери; поставка товарів з митної території України на теріторію митних (ліцензійних) складів або безмитних магазинів. З метою оподаткування не вважається експортом та не підлягає оподаткуванню цим податком: поставка товарів за межі митного кордону України з території митних (ліцензійних) складів або безмитних магазинів, а також поставка товарів з одного митного (ліцензійного) складу чи безмитного магазину на територію іншого митного (ліцензійного) складу або безмитного магазину, якщо такі митні (ліцензійні) склади чи безмитні магазини розташовані на митній території України; поставка готової продукції за межі митної території України, виготовленої виконавцем з використанням давальницької сировини, попередньо ввезеної з-за меж митного кордону України або з території митних (ліцензійних) складів, у спосіб та за процедурою, що визначені Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах";  
27. б) у пункті 3.2:  
28. абзац перший підпункту 3.2.1 після слова "деривативи" доповнити словами "корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах", а слова "обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери" замінити словами "обміну цінних паперів, корпоративних прав на інші цінні папери, корпоративні права";  
29. підпункт 3.2.2 викласти у такій редакції:  
30. "3.2.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), в оренду (лізинг), крім переданого у фінансовий лізинг, якщо місце надання такого майна знаходиться на митній території України;  
31. повернення майна зі схову (відповідального зберігання) його власнику, майна, попередньо переданого в оренду (лізинг) орендодавцю (лізингодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;  
32. сплати процентів або комісій у складі орендних (лізингових) платежів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу згідно з договором), місце надання або державна реєстрація якого знаходиться (здійснюється) на митній території України;  
33. передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) чи у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, якщо місце надання такого майна знаходиться на митній території України, та повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору";  
34. підпункт 3.2.5 доповнити абзацом третім такого змісту:  
35. "імпорту (ввезення, пересилання) на митну територію України майна як технічної допомоги чи благодійної (гуманітарної) допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або закону";  
36. у підпункті 3.2.7 слова "на ринку цінних паперів України, а також деривативами на фондових, валютних і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому відповідними законами" замінити словами "та валютними цінностями, включаючи будь-які виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею валютними цінностями чи цінними паперами та деривативами";  
37. в абзаці першому підпункту 3.2.8 слова "у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні" замінити словами " (крім підакцизних товарів), у тому числі при їх вивезенні";  
38. підпункт 3.2.10 виключити;  
39. 5). У статті 4:  
40. а) друге речення пункту 4.1 доповнити словами "а також суми процентів, сплачених (нарахованих) ним за договорами товарного кредиту (товарної позики) у частині, що перевищує подвійний розмір облікової ставки Національного банку України, встановленої на дату такої сплати (нарахування), розрахованої за строк користування таким кредитом (позикою)";  
41. б) у пункті 4.2:  
42. слова "натуральних виплат в рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку" вилучити;  
43. увести абзац другий такого змісту:  
44. "При здійсненні натуральних виплат в рахунок оплати праці найманим працівникам або у межах цивільно-правових договорів, укладених платником податку з фізичною особою, база оподаткування розраховується як фактична ціна такої натуральної виплати, але не нижче за її звичайну ціну, збільшена на суму цього податку, нарахованого на таку ціну".  
45. б) у пункті 4.3:  
46. у першому реченні абзацу першого слова: "ввозяться (пересилаються)" замінити словами: "імпортуються (ввозяться, пересилаються)", слова: "до пункту перетину митного кордону України" замінити словами: "до пункту, де товари фактично знаходяться в момент їх пред"явлення для митного оформлення";  
47. у другому реченні абзацу першого та другому реченні абзацу другого слова "на момент виникнення податкових зобов'язань" замінити словами "на операційний день, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства. У такому ж порядку встановлюється валютний (обмінний) курс для нарахування інших податків (зборів), базою оподаткування яких є митна вартість таких товарів";  
48. в) пункт 4.4 виключити;  
49. г) пункт 4.5 викласти у такій редакції:  
50. "4.4. У разі якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, а також при проведенні процедур врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості згідно із статтею 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту продавця та покупця підлягають відповідному перерахуванню.  
51. 4.4.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - продавця, то:  
52. а) продавець відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає покупцю розрахунок відкоригованого значення податку;  
53. б) покупець відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також мав право на податковий кредит під час придбання таких товарів (послуг).  
54. 4.4.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації платника податку - продавця, то:  
55. а) продавець відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає покупцю розрахунок відкоригованого значення податку;  
56. б) покупець відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку, а також мав право на податковий кредит під час придбання таких товарів (послуг).  
57. 4.4.3. Норми цього пункту не поширюються на випадки, коли продавець товарів (послуг) не є платником податку на додану вартість станом на кінець податкового періоду, в якому був зроблений такий перерахунок.  
58. 4.4.4. Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку ( продавця при зміні компенсації вартості товарів, наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такого продажу, дозволяється лише:  
59. а) при поверненні раніше проданих товарів у власність продавцю з наданням покупцю грошової компенсації їх вартості;  
60. б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів;  
61. в) у зв'язку з проведенням процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості, яка виникла внаслідок продажу товарів (послуг), визначених статтею 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";  
62. д) пункт 4.6 уважати пунктом 4.5 та у другому реченні слова "терміну позовної давності, визначеної законом" замінити словами: "дванадцяти календарних місяців";  
63. г) пункт 4.8 доповнити абзацом четвертим такого змісту:  
64. "Для цілей оподаткування згідно з цим Законом надання або отримання векселя не змінює суми податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку";  
65. Увести пункти 4.10 - 4.11 такого змісту:  
66. "4.10. При наданні послуг із транзитного перевезення (переміщення) товарів (вантажів) платником податку митною територією України, базою оподаткування є вартість послуг із такого транзитного перевезення (переміщення), з урахуванням його відстані (від пункту першого перетину митного кордону України до пункту останнього перетину митного кордону України). При цьому така вартість встановлюється за договірною (контрактною) ціною, але не нижче за звичайну ціну, що визначається з урахуванням ціни відповідного транспортування таких продуктів територією прикордонних з Україною країн.  
67. Якщо міжнародний договір (угода) з цього питання, згода на який надана Верховною Радою України, встановлює інші правила визначення ціни транзиту товарів (бази оподаткування), то пріоритет мають правила такої міжнародного договору (угоди).  
68. 4.11. Базою оподаткування операцій з надання туристичних послуг туристичним оператором є винагорода такого туристичного оператора, тобто різниця між загальною вартістю туристичних послуг, що сплачується туристами протягом звітного періоду, та фактичними витратами такого туристичного оператора на придбання товарів (робіт, послуг) у осіб, зареєстрованих платниками цього податку, або при їх імпортуванні, за умови якщо вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до вартості таких туристичних послуг, з урахуванням накладних видатків.  
69. База оподаткування для операцій, здійснюваних туристичним агентом, діючим за дорученням туристичного оператора, визначається за правилами, встановленими пунктом 4.7 цієї статті.  
70. Базою оподаткування при здійсненні операції з продажу на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, є вартість продажу такої послуги (туристичного ваучера (путівки). Податкове зобов"язання платника податку, пов"язане із таким продажем, виникає за наслідками податкового періоду, в якому такий продаж відбувається, а право на збільшення податкового кредиту виникає за наслідками податкового періоду, протягом якого такий платник податку надає грошову або іншу компенсацію продавцю такої туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки).  
71. У разі коли продаж туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки) здійснюється нерезидентом через резидентів, що не є зареєстрованими як платники цього податку, обов"язок зі сплати цього податку покладається на осіб, що придбають такі послуги, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
72. Сума податку, нарахованого (сплаченого) туристичним оператором (агентом) відповідно до правил цього пункту, не підлягає включенню до складу його податкового кредиту чи бюджетному відшкодуванню";  
73. 6). У статті 5:  
74. а) у пункті 5.1 статті 5:  
75. підпункт 5.1.3 викласти у такій редакції: "5.1.3. поставки послуг з виховання та освіти дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури; послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках";  
76. підпункт 5.1.7 викласти у такій редакції: "5.1.7 поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, допущених до застосування в Україні за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України";  
77. підпункт 5.1.8 викласти у такій редакції:  
78. "5.1.8. поставки (надання) послуг з охорони здоров"я за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров"я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на таку діяльність, крім послуг з:  
79. а) косметичного лікування або косметичної хірургії (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);  
80. б) водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;  
81. в) лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;  
82. г) проведення абортів, за винятком абортів, які проводяться за медичними показаннями або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;  
83. д) операції з переміни статі;  
84. е) лікування венеричних захворювань, за винятком СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування;  
85. є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;  
86. ж) клонування людини або її органів";  
87. підпункт 5.1.9 викласти у такій редакції:  
88. "5.1.9 поставці туристичним оператором - резидентом (туристичним агентом) туристичної послуги (туристичного ваучеру (путівки), що дає право на отримання (споживання) туристичних послуг на території України, крім комісійної або інших видів винагороди, що виплачується таким туристичним оператором туристичному агенту, чи одним туристичним агеном - іншому туристичному агенту;  
89. поставці підприємствами, установами, організаціями - резидентами України путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України, незалежно від того, чи є такі підприємства, установи та організації суб"єктами туристичної діяльності, чи ні.  
90. У разі коли за умовами туристичного ваучеру (путівки) туристичні послуги надаються як для їх споживання на території України, так і за її межами, звільненню від оподаткування цим податком підлягають лише ті туристичні послуги, що споживаються на території України, з оподаткуванням інших туристичних послуг на загальних підставах. Кабінет Міністрів України установлює порядок виконання цього підпункту;  
91. підпункт 5.1.11 виключити;  
92. підпункт 5.1.13 виключити;  
93. підпункт 5.1.14 доповнити словами "крім підакцизних";  
94. у підпункті 5.1.16 після слів "визнаних безхазяйними" додати слова: " у власність держави або";  
95. підпункт 5.1.17 виключити;  
96. підпункт 5.1.18 виключити;  
97. підпункт 5.1.19 викласти у такій редакції:  
98. "5.1.19 безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв";  
99. підпункт 5.1.20 викласти у такій редакції:  
100. "5.1.20. поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.  
101. Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:  
102. а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг з його спорудження (включаючи вартість використаних виконавцем матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;  
103. б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість використаних виконавцем матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.  
104. Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд), а також індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках";  
105. у підпункті 5.1.21:  
106. в абзаці першому слова "абзацами "а" і "б" замінити словами "абзацами "а", "б" і "е";  
107. абзац третій перед словами "а також контролю" доповнити словами "що унеможливлюють продаж або інші види відчуження таких товарів за відсутності такого маркування";  
108. підпункти 5.1.22 і 5.1.23 виключити;  
109. б) у пункті 5.2:  
110. у підпункті 5.2.1:  
111. в абзаці першому слова : "товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів" замінити словами "товарів (крім підакцизних), які безпосередньо виготовляються"; слово "попереднього" виключити за текстом цього абзацу;  
112. в абзаці другому слова "наявністю дозволу на право користування такою пільгою, яка надається міжвідомчою комісією" замінити словами "наявності рішення центрального податкового органу, яке приймається на підставі подання міжвідомчої комісії";  
113. доповнити підпункт абзацом четвертим такого змісту:  
114. " (4) безпосереднім уважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комлектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становлять не менше 50 відсотків від продажної ціни таких виготовлених товарів";  
115. підпункти 5.2.3 і 5.2.4 виключити;  
116. у підпункті 5.2.5 слова "продажу та" і "за умови використання їх виключно для власних потреб" виключити;  
117. в) у підпункті 5.4 слова "юридичними особами - судновласниками або фрахтувальниками" замінити словами "будь-якими особами";  
118. г) слова "передбачені пунктами 5.1 та 5.3 цієї статті, за винятком підпункту 5.1.2 пункту 5.1" замінити словами: "передбачені пунктом 5.1 (крім підпунктів 5.1.2, 5.1.7 - 5.1.9, 5.1.12, 5.1.14) цієї статті";  
119. д) пункти 5.8, 5.9, 5.10 виключити;  
120. 7) У статті 6:  
121. а) пункт 6.1 статті 6 викласти у такій редакції:  
122. "6.1. Податок становить 15 відсотків до бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (послуг), поставка яких підлягає оподаткуванню згідно з нормами цього Закону.  
123. Це правило не поширюється на поставку товарів (послуг), які:  
124. не є об"єктами оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону;  
125. звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону;  
126. оподатковуються за нульовою ставкою згідно з нормами цієї статті";  
127. б) у пункті 6.2:  
128. перше речення пункту 6.2 викласти у такій редакції:  
129. "При експорті товарів (супутніх таким товарам послуг) ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Для цілей цього Закону під супутніми розуміються послуги, вартість яких включається до митної вартості товарів, що експортуються. За нульовою ставкою оподатковуються поставки (операції) з:";  
130. підпункти 7 та 8 підпункту 6.2.2 замінити підпунктом 7 такого змісту: "поставці за межами території України туристичним оператором - резидентом або за його дорученням - туристичним агентом туристичних ваучерів (путівок) на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України, крім комісійної або інших видів винагород, що виплачуються таким туристичним оператором туристичному агенту - резиденту України та оподатковуються у загальному порядку. Операції з виплат зазначених комісійної або інших видів винагород на користь туристичного агента - нерезидента України не є об'єктом оподаткування цим податком, у тому числі за нульовою ставкою. У разі коли поставка туристичних послуг здійснюється як на території України, так і за її межами, за нульовою ставкою оподатковуються лише ті туристичні послуги, місце надання яких знаходиться за межами території України";  
131. в) пункт 6.3 викласти у такій редакції:  
132. "6.3. Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні ним послуги), що експортуються (вивозяться, пересилаються), звільняються від оподаткування згідно з пунктом 5.1 (крім підпунктів 5.1.2, 5.1.7 - 5.1.9, 5.1.12, 5.1.14) та пунктом 5.2 статті 5 цього Закону;  
133. г) увести пункт 6.4 такого змісту:  
134. "6.4. Якщо місце надання товарів (послуг) знаходиться за межами митної території України, цей податок не застосовується. Якщо у подальшому такі товари (супутні послуги) імпортуються на митну територію України, податок застосовується у загальному порядку";  
135. 8) у статті 7:  
136. а) у пункті 7.2:  
137. підпункт 7.2.6 викласти у такій редакції:  
138. "7.2.6. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) покупцю на його вимогу.  
139. При продажу товарів (послуг) за готівку, а також з розрахунками картками платіжних систем чи банківськими або персональними чеками, податкова накладна виписується за бажанням покупця, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує передання товарів (послуг) покупцю та/або прийняття платежу, із визначенням загальної суми платежу, суми податку та податкового номера продавця, або за бажанням покупця ( податкова накладна. Це правило діє для розрахунків готівковими коштами у межах сум, дозволених Національним банком України згідно із законодавством.  
140. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:  
141. транспортний білет, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками відповідних приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця;  
142. касовий чек, який містить загальну суму продажу та суму податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера продавця), який підтверджує разовий продаж товарів обсягом не більше 100 гривень на день";  
143. підпункт 7.2.7 доповнити словами "або погашений податковий вексель";  
144. підпункт 7.2.8 викласти у такій редакції:  
145. "7.2.8. Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.  
146. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначається порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку ( продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку, але є підставою для застосування адміністративних санкцій згідно із законодавством.  
147. При проведенні документальної перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з трьох найбільш поширених операційних комп'ютерних програм (систем) в Україні. Нав'язування операційних програм (систем) чи носіїв інформації з боку податкового органу або будь-якого іншого органу державної виконавчої влади платнику податку не допускається та вважається порушенням правил антимонопольного законодавства";  
148. б) у пункті 7.3:  
149. в абзаці першому підпункту 7.3.2 слова " (валютних цінностей)" виключити;  
150. доповнити пункт підпунктом 7.3.9 такого змісту:  
151. "7.3.9. Особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 000 гривень (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку.  
152. Якщо зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути змінений до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація.  
153. Якщо зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу після реєстрації особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір, і не може бути зміненим протягом наступних дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів.  
154. Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із заявою про податкову реєстрацію або податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір.  
155. Протягом строку застосування касового методу платник податку зазначає про це у податкових деклараціях з цього податку.  
156. Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до:  
157. імпортних та експортних операцій;  
158. операцій з поставки підакцизних товарів;  
159. оподатковуваних операцій, якщо платник податку ( продавець, який вибрав касовий метод, надає покупцю протягом звітного періоду податкову накладну без фактичної поставки товарів (послуг) протягом такого звітного періоду.  
160. Якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, ( для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду, а податковий кредит не перераховується.  
161. Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій, визначеного пунктом 2.1 статті 2 цього Закону.  
162. Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації.  
163. У разі якщо обсяги оподатковуваних операцій за наслідками звітного періоду перевищують розмір суми, визначеної пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, в якому він є зареєстрованим як платник цього податку, разом із поданням податкової декларації за такий звітний період. У цьому випадку платник податку переходить до загальних правил оподаткування починаючи з наступного податкового періоду. У разі якщо платник податку не подає таку заяву у встановлені цим підпунктом строки, податковий орган повинен перерахувати суму податкових зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, а платник податку позбавляється права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців.  
164. З початку застосування касового методу за підставами, визначеними цим Законом, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що виникли до застосування касового методу, не підлягають перерахунку у зв'язку з початком такого застосування.  
165. За відмови від застосування касового методу за будь-якими підставами та переходу до загальної системи оподаткування цим податком:  
166. сума податкових зобов'язань платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), поставлених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування;  
167. сума податкового кредиту платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), отриманих таким платником податку, але не оплачених коштами або іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування";  
168. в) у пункті 7.4:  
169. абзац перший підпункту 7.4.5 викласти у такій редакції:  
170. "7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)";  
171. доповнити пункт підпунктами 7.4.6 та 7.4.7 такого змісту:  
172. "7.4.6. Платник податку - покупець має право включити до податкового кредиту суми податків, належним чином підтверджені податковими накладними (іншими подібними документами), незалежно від того, чи дотримується особа, яка виписує таку податкову накладну, вимог цього Закону щодо включення сум податку до складу своїх податкових зобов'язань або належної сплати сум податку до бюджету, а також незалежно від того, чи така особа зареєструвалася платником цього податку, чи ні.  
173. 7.4.7. Якщо угода (договір) між продавцем і покупцем визнається судом недійсною внаслідок з'ясування того, що особа ( продавець була зареєстрована на підставну особу чи з використанням раніше загублених або викрадених документів, то покупець вважається таким, що не має права на нарахування податкового кредиту за таким договором, якщо за рішенням суду визнається наявність змови між сторонами такої угоди, спрямованої на ухилення від сплати цього податку. При визнанні угоди (договору) недійсною за рішенням суду продавець не звільняється від обов'язків нарахування податкових зобов'язань, що виникли внаслідок такої угоди (договору).  
174. Те саме стосується випадків отримання бюджетного (експортного) відшкодування";  
175. г) у підпункті 7.5.2 пункту 7.5 слова " (робіт, послуг)" замінити словами " (супутніх послуг)";  
176. д) пункт 7.7 викласти у такій редакції:  
177. "7.7.Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню та строки проведення взаєморозрахунків  
178. 7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов"язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні така сума податку підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.  
179. При від"ємному значенні така сума податку зараховується у погашення суми податкового боргу з цього податку минулих податкових періодів або суми податкового зобов"язання, визначеного у податковому векселі (за їх наявності), а у залишковій сумі зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 7.7.2. Підлягає відшкодуванню з бюджету (бюджетному відшкодуванню): а) від"ємна сума податку, якщо протягом кожного з шести наступних місячних податкових періодів (двох квартальних податкових періодів у випадках, визначених цим Законом) після її виникнення, платник податку має від"ємне значення суми податку; б) частина податкового кредиту звітного податкового періоду, якщо протягом такого звітного податкового періоду платник податку здійснював поставки товарів (супутніх послуг) на експорт. Така частина вираховується за правилами, встановленими статтею 8 цього Закону.  
180. 7.7.3. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов"язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення вважається прийнятим платником податку, якщо він не подає заяву про повернення бюджетного відшкодування за наслідками періоду, у якому право на подання такої заяви виникає згідно з нормами цієї статті.  
181. 7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та не бажає скористатися правом на його зарахування згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (далі - заява про відшкодування), форма якої визначається за процедурою, встановленою законом для податкових декларацій. Службова особа податкового органу, яка приймає податкову декларацію та заяву про відшкодування, з"ясовує, чи має право платник податку за своїм статусом на отримання бюджетного відшкодування, а також здійснює візуальну перевірку підсумкових даних, зазначених у цих документах (а саме загальну суму податкового кредиту та податкових зобов"язань, а також заявлену суму бюджетного відшкодування) та при їх співпадінні в обох документах, приймає податкову декларацію без перевірки інших її даних, з одночасним поверненням платнику податку проштампованої заяви про відшкодування. Якщо податкова декларація та заява про відшкодування були надіслані поштою, то проштампована заява про відшкодування також повертається поштою на адресу платника податку із повідомленням про вручення протягом п"яти робочих банківських днів, наступних за днем отримання такої податкової декларації (розрахунку) податковим органом. Якщо службова особа податкового органу відмовляється проштампувати заяву про відшкодування та/або прийняти податкову декларацію всупереч нормам цього пункту, то сума бюджетного відшкодування, зазначена у такій декларації (заяві про відшкодування) вважається узгодженою з таким податковим органом з моменту її подання і не підлягає подальшому апеляційному оскарженню, а така службова особа вважається такою, що зловживає службовим становищем та перешкоджає виконанню конституційного обов"язку особи зі сплати податків і зборів. Платник податку, який отримав від податкового органу проштамповану ним заяву про відшкодування, надсилає її на адресу відповідного органу державного казначейства поштою із повідомленням про вручення  
182. 7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. При наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести документальну та/або матеріальну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган також зобов"язаний провести документальну та /або матеріальну податкову перевірку платника податку, якщо сума заявленого бюджетного відшкодування дорівнює або перевищує один мільйон гривень.  
183. 7.7.6. На підставі отриманого податкового розрахунку, проштампованого відповідним податковим органом, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в обслуговуючому банку - резиденті протягом 40 календарних днів, наступних за днем поштового відправлення такого податкового розрахунку.  
184. 7.7.7. Якщо за наслідками камеральної, документальної та/або матеріальної перевірок податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) при перевищенні заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом унаслідок проведення таких перевірок, - надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування виключно у сумі такого перевищення строком до 30 календарних днів, наступних за граничним днем його надання, визначеного підпунктом 7.7.6 цього пункту, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, у якому зазначається сума такого перевищення та підстави для її вирахування; б) при з"ясуванні унаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку виходячи зі свого статусу не має право на отримання бюджетного відшкодування, - надсилає відповідному органу державного казначейства повідомлення про призупинення надання бюджетного відшкодування строком до 30 календарних днів, та одночасно надсилає платнику податку податкове повідомлення, у якому зазначаються пістави відмови у наданні бюджетного відшкодування; в) при заниженні заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування відносно суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, - не надсилає жодних повідомлень органу державного казначейства, але надсилає платнику податку податкове повідомлення, у якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту та враховує її у зменшення податкових зобов"язань з цього податку наступних податкових періодів.  
185. Орган державного казначейства зобов"язаний призупинити надання бюджетного відшкодування за наявністю повідомлень податкового органу, наданих відповідно до норм підпунктів "а" - "б" цього підпункту, протягом таких 30 календарних днів. Якщо платник податку не погоджується з висновками перевірок, поведених податковим органом у випадках, визначених підпунктами "а" -"б" цього підпункту, то такий платник податку має право оскаржити такі висновки в апеляційному або судовому порядку у строки, встановлені законом з такого питання. Якщо платник податку не погоджується з висновками перевірок, поведених податковим органом у випадках, визначених підпунктами "а" -"б" цього підпункту, то такий платник податку має право оскаржити такі висновки в апеляційному або судовому порядку у строки, встановлені законом з такого питання.  
186. Якщо платник податку погоджується з висновками перевірок, проведених податковим органом у випадках, визначених підпунктами "а" -"б" цього підпункту, то бюджетне відшкодування надається з урахуванням таких висновків. Висновки перевірок вважаються погодженими, якщо платник податків не оскаржує їх в апеляційному або судовому порядку протягом строків, визначених законом. Орган державного казначейства зобов"язаний надати платнику податку бюджетне відшкодування протягом дня, наступного за спливом такого 30-денного періоду, за винятком випадку, коли за позовом (заявою) податкового органу суд приймає рішення про призупинення надання такого бюджетного відшкодування до остаточного рішення по справі, яке набирає законної сили. 7.7.8 Якщо податковий орган відкриває кримінальну справу за ознаками ухилення такого платника податку від сплати цього податку, то слідчий може прийняти рішення про призупинення надання бюджетного відшкодування у межах оскаржуваної суми, до передачі справи до суду. Суд, який приймає справу до розгляду, може за клопотанням сторони звинувачення продовжити термін такого призупинення до моменту винесення ним рішення по суті. В інших випадках податковий орган не може обмежувати права платника податку на отримання бюджетного відшкодування та не може ініціювати будь-які види його перевірок у зв'язку із виникненням такого права. 7.7.9. Сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю.  
187. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такої бюджетної заборгованості, протягом строку її дії, включаючи день її погашення. Зазначена пеня розраховується та сплачуюється органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку. 7.7.10. Джерелом сплати бюджетного відшкодування та експортного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету. Забороняється обумовлювати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих державним бюджетом від сплати цього податку, у тому числі в окремих реґіонах України, а також наявністю чи відсутністю відповідних бюджетних призначень.  
188. 7.7.11. Норми цього пункту застосовуються з урахуванням норм статті 8 щодо експорту товарів (послуг).  
189. 7.7.12. Якщо починаючи з податкового періоду, протягом якого особою проведено добровільну реєстрацію як платника цього податку, і до податкового періоду, в якому досягається граничний обсяг оподатковуваних операцій, різниця між загальною сумою податкових зобов'язань звітного періоду та сумою податкового кредиту такого платника податку має від'ємне значення, то сума податку на додану вартість зараховується у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. Якщо протягом такого строку суми від'ємного значення податку на додану вартість залишаються невідшкодованими сумами податкових зобов'язань, вони враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, або суми бюджетного відшкодування, за наслідками податкового періоду, в якому були досягнуті зазначені обсяги оподатковуваних операцій.  
190. 7.7.13. Нижчеозначені особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: а) особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування; б) особа, яка є суб"єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, або звільнення від такої сплати; в) в інших випадках, визначених статтею 8 цього Закону. в) в інших випадках, визначених статтею 8 цього Закону. 7.7.14. Експортне бюджетне відшкодування нандається з урахуванням положень статті 8 цього Закону".  
191. .  
192. е) пункт 7.8 викласти у такій редакції:  
193. "7.8. Податкові періоди  
194. 7.8.1. Податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, ( календарний квартал, з урахуванням того, що:  
195. якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;  
196. якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.  
197. 7.8.2. Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року та діє до його кінця.  
198. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації";  
199. є) пункт 7.9 викласти у такій редакції:  
200. "7.9. Місце надання товарів (послуг) 7.9.1. Місцем надання товарів вважається: а) у разі поставки товарів, що відправляються чи транспортуються постачальником або особою, на користь якої вони надаються (покупцем, комісіонером, орендарем), ( місце, де такі товари знаходяться на момент такої відправки або надання їх перевізнику (якщо такий перевізник є особою іншою, ніж постачальник, чи особою, на користь якої надаються такі товари). Якщо товари монтуються або збираються (з їх тестуванням чи випробовуванням або без таких) постачальником чи особою, що уповноважена від його імені здійснювати такі дії, ( місце, де вони монтуються або збираються; б) у разі якщо поставка товарів здійснюється за місцем їх розташування (які не відправляються або не транспортуються), ( місце, де товари фактично знаходяться на початок такої поставки; в) у разі якщо продається нерухоме майно, ( місце його фактичного розташування; г) у разі якщо товари постачаються на борт морських, повітряних суден або для потягів, ( перше місце відправлення таких транспортних засобів. Для цілей цього підпункту під терміном "місце відправлення" розуміється перший географічний пункт, в якому вантаж був розміщений на транспортний засіб або де громадяни стали його пасажирами, за умови, коли такий вантаж або такі пасажири мають пункт прибуття (вивантаження) за межами митної території України; д) у разі якщо товари продаються через глобальну комп'ютерну мережу Інтернет або локальні комп'ютерні мережі, ( місце розташування продавця, незалежно від місця реєстрації його доменного імені (сайту, електронної сторінки чи адреси), а якщо продавець є нерезидентом, ( місцезнаходження (розташування) покупця-резидента, який у цьому випадку виступає податковим агентом такого продавця-нерезидента. Особи, які надають товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, зобов'язані зареєструватися як платники цього податку за наявності підстав, визначених пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, а у разі якщо такі особи є нерезидентами, ( відкрити своє постійне представництво на території України та зареєструвати його як платника цього податку за наявністю достатніх підстав. 7.9.2. Місцем надання послуг вважається: а) за винятками, визначеними у підпунктах "б"-"е" підпункту 7.9.2 цієї статті, ( місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом, ( місце розташування його представництва, а за відсутності такого ( місце розташування резидента, який виконує агентські функції від імені такого нерезидента, а за відсутності такого ( місце фактичного розташування покупця; б) при наданні послуг з продажу або спорудження нерухомого майна, включаючи послуги агентів та торгівців нерухомістю (ріелтерів), а також інших осіб, відповідальних за підготовку, координацію та здійснення робіт із будівництва об'єктів нерухомості, включаючи послуги архітекторів та осіб, які здійснюють нагляд за будівництвом, та інших подібних осіб, ( місце, де таке нерухоме майно розташоване; в) при наданні послуг з поставки товарів для морських, повітряних або залізничних транспортних засобів у тій частині, що припадає на перевезення пасажирів або вантажів по митній території України, ( у пункті відправлення такого транспортного засобу. Для цілей підпункту "в" підпункту 7.9.2 цієї статті вживаються такі терміни: частина перевезення пасажирів або вантажів транспортним засобом по митній території України ( частина перевезення, що здійснюється між пунктом відправлення на митній території України (пунктом перетину митного кордону України) та пунктом прибуття такого транспортного засобу на митній території України (пунктом перетину митного кордону України), без будь-яких зупинок за межами такої митної території; пункт відправлення транспортного засобу ( перший пункт посадки пасажирів або навантаження вантажів на такий транспортний засіб; пункт прибуття транспортного засобу на митній території України ( останній пункт на митній території України для посадки (висадки) пасажирів або навантаження (вивантаження, перевантаження) вантажів на митній території України. У разі поїздки або перевезення в обидва боки поїздка (перевезення) у зворотний бік вважається з метою оподаткування окремим перевезенням; г) місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт; оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном; д) якщо інше не визначено підпунктом 7.9.3 цього пункту, ( місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України: передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також аналогічних прав, у тому числі торгових марок; надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства); надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю; здійснення банківських, фінансових та страхових угод, включаючи перестрахування, за винятком надання в оренду банківських сейфів; надання послуг фізичних осіб, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи; надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; надання в оренду рухомого майна, крім транспортних засобів; е) при наданні резидентом послуг із виготовлення готової продукції з використанням давальницької сировини нерезидента, попередньо ввезеної таким нерезидентом з-за меж митного кордону України або з території митних (ліцензійних) складів, - місце, до якого така готова продукція поставляється. 7.9.3. Як виняток з правил визначення місця надання послуг, перелік яких міститься у підпункті "д" підпункту 7.9.2 цього пункту, а також при наданні в оперативну оренду (рент-е-кар) транспортних засобів: а) місцем надання послуг, яке згідно з положеннями підпункту "д" підпункту 7.9.2 цього пункту знаходилося б на митній території України, вважається місце, яке знаходиться за її межами, якщо фактичне користування та споживання таких послуг здійснюється за межами митної території України; б) місцем надання послуг, яке згідно з положеннями підпункту "д" підпункту 7.9.2 цього пункту знаходилося би за межами митної території України, вважається місце, яке знаходиться на митній території України, якщо фактичне користування та споживання таких послуг здійснюється на митній території України";  
201. 8) Перше речення пункту 8.1 статті 8 викласти у такій редакції:  
202. "Платник податку, який здійснює експорт товарів (супутніх послуг), має право на отримання експортного відшкодування сум сплачених ним податків на додану вартість протягом 30 днів від дня подання ним відповідної заяви та податкової декларації при виконанні умов, визначених цією статтею.  
203. Для отримання експортного відшкодування платник податку подає разом з декларацією за звітний податковий період розрахунок його суми разом з копією п'ятого основного аркушу (примірник декларанта) вантажної митної декларації та актом (іншим подібним документом), що засвідчує факт надання супутніх послуг експортеру таких товарів (при їх наявності), а при експорті попередньо імпортованих товарів - також завіреними банком копіями платіжних доручень, які засвідчують факт сплати податку при їх імпорті або копіями погашених податкових векселів, виданих у зв'язку з імпортом таких товарів.  
204. Експортне відшкодування не надається:  
205. а) особі, зареєстрованій платником цього податку пізніше ніж за календарний рік, що передує податковому періоду, у якому така особа отримує право на експортне відшкодування;  
206. б) особі, незалежно від часу її реєстрації як платника цього податку, якщо вона має податковий борг з цього податку (у межах суми такого податкового боргу)".  
207. Увести статтю 8-1 такого змісту:  
208. "Стаття 8-1. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства  
209. 8-1.1. Будь-яка юридична або фізична особа, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.  
210. 8-1.2. Спеціальний режим оподаткування передбачає:  
211. а) звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону;  
212. б) оподаткування операцій з продажу (поставки) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за такими ставками податку:  
213. 6 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів лісового господарства та рибальства, супутніх ним послуг;  
214. 9 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів сільського господарства, супутніх ним послуг.  
215. Ставки податку, зазначені у цьому пункті, нараховуються на базу оподаткування, визначену згідно зі статтею 4 цього Закону.  
216. 8-1.3. Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставок, визначених пунктом 8-1.2 цієї статті:  
217. повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших, визначених ним цілей;  
218. не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.  
219. 8-1.4. Якщо сума податку, нарахована (отримана) сільськогосподарським підприємством за ставками, встановленими пунктом 8-1.2 цієї статті, є меншою за суму податку, нараховану ним на ціну виробничих факторів за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, то така від'ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та включенню до складу валових витрат сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.  
220. 8-1.5. Сільськогосподарське підприємство - суб"єкт спеціального режиму оподаткування має право на отримання експортного бюджетного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції (супутніх послуг). При цьому сума експортного відшкодування розраховується за правилами, визначеними пунктом 8.4 статті 8 цього Закону, з урахуванням того, що для її розрахунку береться частина податкового кредиту, яка виникла внаслідок придбання таким сільськогосподарським підприємством виробничих факторів, використаних у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).  
221. 8-1.6. Сільськогосподарське підприємство - суб"єкт спеціального режиму оподаткування не має права нараховувати та стягувати цей податок за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону при продажі (поставці) сільськогосподарської продукції або реєструватися суб'єктом спрощених систем оподаткування, які передбачають порядок сплати цього податку, відмінний від загальних норм цього закону, чи звільнення від сплати цього податку.  
222. 8-1.7. При поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції згідно з цією статтею, до складу податкових зобов"язань сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цієї статті, а до складу її податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті.  
223. 8-1.8. Сільськогосподарське підприємство - суб"єкт спеціального режиму оподаткування зобов'язаний надати за вимогою покупця податкову накладну у порядку, встановленому пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, з урахуванням того, що у такій податковій накладній зазначається сума податку, розрахована за однією зі ставок, зазначених у пункті 8-1.2 цієї статті. Покупець такої сільськогосподарської продукції має право включити суму податку, зазначену у такій податковій накладній, до суми свого податкового кредиту на загальних умовах цього закону.  
224. 8-1.9. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як платника податку зі спеціальним режимом оподаткування сільськогосподарське підприємство зобов"язане зареєструватися у відповідному податковому органі за правилами та у строки, визначеними статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість за самостійним рішенням, а податковий орган зобов"язаний надати сільськогосподарському підприємству свідоцтво про її реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування у встановлений цим Законом строк.  
225. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування має містити додатково до відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, виключний перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню за такими підставами:  
226. а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або її реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;  
227. б) сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися як платник цього податку на загальних умовах у випадку, визначеному у пункті 8-1.11 цієї статті;  
228. в) сільськогосподарське підприємство підпадає під дію пункту 9.6 статті 9 цього Закону.  
229. У цих випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про її реєстрацію як суб"єкта спеціального режиму оподаткування.  
230. 8-1.10. Податковий орган зобов"язаний відмовити сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке сільськогосподарське підприємство протягом дванадцяти календарних місяців, попередніх місяцю, в якому подається заява про таку реєстрацію, поставляла товари (послуги), відмінні від сільськогосподарської продукції на суму, що перевищує 300 тисяч гривень. До суми такого перевищення не включається сума компенсації, нарахованої внаслідок поставки основних фондів (у тому числі невиробничих), які перебували у власності сільськогосподарського підприємства не менше ніж дванадцяти календарних місяців, попередніх місяцю їх поставки.  
231. 8-1.11. Якщо сільськогосподарське підприємство - суб"єкт спеціального режиму оподаткування поставляє товари (послуги), відмінні від сільськогосподарської продукції, на суму, що перевищує граничний розмір, установлений пунктом 2.1 статті 2 цього Закону протягом визначеного таким пунктом строку, то з місяця, наступного за місяцем, у якому досягається таке перевищення, таке сільськогосподарське підприємство зобов"язане перейти на загальний режим оподаткування за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.  
232. 8-1.12. Сільськогосподарське підприємство - суб"єкт спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені законом для квартального періоду, подає відповідному податковому органу податкову декларацію. Якщо сільськогосподарське підприємство здійснює поставку товарів (послуг), які відповідно до цієї статті оподатковуються за різними ставками, то податкова декларація повинна окремо відображати:  
233. а) суму податків, нарахованих (отриманих) за ставками, встановленими підпунктом "б" пункту 8-1.2 цієї статті, та за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону;  
234. б) відповідний розподіл податкового кредиту, виходячи із долі виробничих факторів (а при застосуванні обох ставок, визначених у підпункті "б" пункту 8-1.2 цієї статті, - відповідних долей виробничих факторів) у загальній сумі податкового кредиту.  
235. Податкова декларація, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб"єктом спеціального режиму оподаткування, розробляється та узгоджується відповідно до закону.  
236. 8-1.13. Для цілей цього пункту терміни мають таке значення:  
237. 8-1.13.1 виробничі фактори - товари (послуги), які придбаються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, включаючи придбання основних фондів, які переважно використовуються для такого виробництва. Переважним вважається використання основних фондів, якщо сума компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) виробленої сільськогосподарської продукції з їх використанням, є більшою за суму компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) інших товарів (послуг), вироблених з їх використанням за відповідний звітний період;  
238. 8-1.13.2 сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних);  
239. 8-1.13.3 послуги, супутні сільськогосподарскій продукції - послуги із:  
240. а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інші польові роботи, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;  
241. б) пакування та підготовки до продажу, у тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогос-подарської продукції;  
242. в) зберігання сільськогосподарської продукції;  
243. г) вирощування, розведення, відгодівля та забій свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;  
244. д) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг);  
245. е) надання консультацій з питань проведення діяльності, визначеної цією статтею, у тому числі загальноуправлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління та збуту);  
246. є) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподаських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин;  
247. ж) експлуатації меліоративного (зрошуючого) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь;  
248. 8-1.13.4 діяльність у сфері сільського господарства:  
249. а) діяльність з виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також діяльність з вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритому або закритих ґрунтах); грибів, сім"ян, прянощів, саджанців та водорощів;  
250. б) діяльність з виробництва продукції тваринництва, а саме свійської худоби, у тому числі (але не виключно) продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстивних ссавців, птахів та плазунів.  
251. 8-1.13.5 діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):  
252. а) діяльність із садження, вирощування чи зрубування дерев або чагарників та догляд за ними, збирання дикорослих грибів та ягід (крім зрубування дерев чи чагарників у межах Кримських та Карпатських гір, що з метою оподаткування цим податком вважається промисловим виробництвом).  
253. 8-1.13.6 діяльність у сфері рибальства:  
254. а) виловлювання прісноводної або лиманної риби чи інших прісноводних (лиманних) та їх розведення;  
255. б) збір мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водорощів, та діяльність з їх розведення.  
256. 8-1.13.7 діяльність з обробки чи переробки продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського господарства, рибальства та лісового господарства (тільки у частині обробки (переробки) дикорослих грибів та ягід) уважається відповідно його діяльністю у сфері сільського господарства, рибальства чи лісового господарства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо таким платником податку;  
257. 8-1.13.8 терміни, визначені цим пунктом, використовуються з урахуванням класифікації видів економічної діяльності Державного класифікатора України за групами 01.1 - 01.4 розділу 0.1, розділів 0.2 та 05. Виходячи з норм цього пункту Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, що підпадають під дію цієї статті.  
258. 8-1.14. До 1 січня 2007 року ставки податку, визначені у підпункті "б" пункту 8-1.2 статті 8-1 цього Закону, становлять для осіб, які здійснюють зазначені у цьому пункті види діяльності, 10 відсотків до бази оподаткування".  
259. 10) текст статті 9 викласти у такій редакції:  
260. "9.1. Центральний орган державної податкової служби України веде реєстр платників податку.  
261. 9.2. Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.  
262. 9.3. Особи, які підпадають під визначення статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням. Форма заяви про реєстрацію визначається центральним податковим органом.  
263. Фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та ввозять (імпортують) товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок на додану вартість у момент перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрації як платників цього податку.  
264. 9.4. Якщо особа, яка не підпадає під визначення пункту 2.1 статті 2 цього Закону як платник податку, у зв'язку з тим, що обсяги операцій, які підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, є меншими за визначену таким пунктом суму, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.  
265. Якщо така особа досягає обсягу оподатковуваних операцій, що перевищує суму, визначену пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за податковим періодом, на який припадає день досягнення такого обсягу.  
266. Якщо внаслідок укладання такою особою однієї чи більше цивільно-правових угод (договорів), у результаті виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме у два чи більше разів суму, визначену пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, така особа зобов'язана надіслати заяву про реєстрацію до кінця податкового періоду, за наслідками якого були б збільшені податкові зобов'язання внаслідок такої операції згідно з нормами цього Закону, якби така особа була зареєстрована як платник податку.  
267. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність на рівні платника цього податку.  
268. 9.5. Заяву про реєстрацію може бути направлено на адресу податкового органу з повідомленням про вручення. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної заяви. Якщо податковий орган не надає таке свідоцтво у зазначені строки, то при вирішенні спору між таким податковим органом і такою особою щодо права такої особи виписувати податкову накладну та мати право на податковий кредит чи права податкового органу на стягнення податкового боргу такої особи, спір вирішується з урахуванням правила вирішення конфлікту інтересів відповідно до закону.  
269. 9.6. З урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу:  
270. а) особами, що підлягають реєстрації згідно з пунктом 2.1 статті 2 цього Закону, ( не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом;  
271. б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у пунктах 2.2 - 2.4 статті 2 цього Закону, ( не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;  
272. в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, ( не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.  
273. Форми заяви про реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію визначаються центральним податковим органом з урахуванням того, що у заяві про реєстрацію має зазначатися юридична адреса платника податку та фактична адреса розташування його керівного органу, а також основне місце проживання фізичних осіб, уповноважених підписувати правоустановчі документи від імені такого платника. У разі якщо у майбутньому змінюються зазначені відомості, платник податку зобов'язаний повідомити податковий орган про такі зміни у строки, встановлені законом для подання декларації з цього податку. Ненадання таких відомостей у такі строки тягне за собою адміністративну відповідальність, встановлену законом за несвоєчасне подання обов'язкової звітності.  
274. 9.7. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені органом державної податкової служби, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.  
275. Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюються центральним органом державної податкової служби України.  
276. 9.8. Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:  
277. а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями абзацу першого пункту 2.1 статті 2 цього Закону більше 24 календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, визначені з урахуванням положень абзацу третього пункту 2.1 статті 2 цього Закону, менші за 300 000 гривень;  
278. б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта підприємницької діяльності);  
279. в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших систем оподаткування, умови яких визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняється від внесення цього податку до бюджету за рішенням суду або з будь-яких інших причин;  
280. г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками іншими, ніж зазначені у статті 6 цього Закону;  
281. д) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також якщо податковий орган не знаходить фактичне місце розташування (місцезнаходження) платника податку у зв'язку з неподанням ним декларації з цього податку чи неможливістю проведення документальної перевірки та при цьому виконує процедури, визначені законом з питань погашення податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку.  
282. Анулювання реєстрації за підставами, визначеними у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.  
283. Анулювання реєстрації за підставами, визначеними у підпунктах "б" ("д" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.  
284. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного (експортного) відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.  
285. У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного (експортного) відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного (експортного) відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.  
286. Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а"-"б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації за підставами, визначеними у підпунктах "в"-"г" цього пункту.  
287. Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації.  
288. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:  
289. якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, ( разом із наданням заяви про таке анулювання;  
290. якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.  
291. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.  
292. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання";  
293. 11) статтю 10 викласти у такій редакції:  
294. "Стаття 10. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету  
295. 10.1. Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:  
296. а) платники податку, визначені у пунктах 2.1 та 2.4 статті 2 цього Закону;  
297. б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.2 статті 2 цього Закону;  
298. в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.2 статті 2 цього Закону, розстрочується з виданням податкового векселя, ( платник податку, який надав такий податковий вексель;  
299. г) представництво нерезидента, визначеного у пункті 2.5 статті 2 цього Закону, або резидент, який є податковим агентом такого нерезидента.  
300. 10.2. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету.  
301. 10.3. Платники податку, визначені у пункті 2.2 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті, та відповідальній за збір та внесення податку до бюджету.  
302. 10.4. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими центральним податковим органом.  
303. 10.5. Суми податку, нараховані митним органом, підлягають зарахуванню платниками податку безпосередньо на рахунки державного бюджету (державного казначейства). Це правило також поширюється на сплату інших податків (зборів), нарахованих на митну вартість товарів (супутніх послуг) при їх імпорті (ввезенні, пересиланні).  
304. Якщо під час імпорту (ввезення) товарів був наданий податковий вексель (простий вексель при ввезенні давальницької сировини), такий вексель є заходом забезпечення доставки (перевезення) товарів до митниць призначення.  
305. 10.6. Форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики";  
306. 12) у статті 11:  
307. а) пункт 11.4 викласти у такій редакції:  
308. "11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду) з питань входження (приєднання) України до митного союзу, згода на який надана Верховною Радою України";  
309. б) пункти 11.7, 11.8, 11.10, 11.13 виключити;  
310. в) абзац другий пункту 11.9 та абзац п'ятий пункту 11.11 виключити;  
311. г) пункт 11.12 доповнити абзацом такого змісту:  
312. "Норми цього пункту діють з урахуванням норм пункту 12.2 статті 12 цього Закону";  
313. д) пункти 11.16, 11.17, 11.20, 11.21, 11.25, 11.26, 11.29, 11.30 ( 11.32, 11.34 і 11.35 виключити.  
314. 13) доповнити Закон статтею 12 такого змісту:  
315. "Стаття 12. Перехідні положення  
316. 12.1. З 1 січня 2004 року до 1 січня 2005 року ставка податку становить 20 відсотків. З 1 січня 2005 року до 1 січня 2006 року ставка податку становить 17 відсотків. З 1 січня 2006 року ставка податку становить 15 відсотків.  
317. 12.1. Як виняток із правила, встановленого цим Законом, при виписуванні до 1 січня 2007 року рахунків населенню за послуги, які включаються до квартирної плати та плати за стаціонарний телефон, податок на додану вартість не виділяється окремо та включається до загальної суми вартості таких відповідних послуг. Це правило не звільняє платників податку, які надають такі послуги, від обов'язків ведення відповідного податкового обліку та сплати (перерахування) податку у визначені законом строки.  
318. 12.2. Сплата податку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 11.12 статті 11 цього Закону, здійснюється лише особами, які набули право на таку сплату з такими особливостями до дати опублікування цього Закону, з урахуванням того, що:  
319. сплата податку при імпорті підакцизних товарів та товарів, що підпадають під визначення товарної групи 1 (24 УТН ЗЕД, здійснюється у загальному порядку, без застосування норм пункту 11.12 статті 11 цього Закону;  
320. перелік, обсяги та порядок ввезення інших товарів для осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначаються Кабінетом Міністрів України;  
321. норми пункту 11.12 статті 11 цього Закону щодо таких осіб втрачають чинність з моменту завершення (припинення) дії інвестиційних договорів, зареєстрованих до дати опублікування цього Закону, без права на продовження (пролонгацію) таких договорів, але не пізніше 1 січня 2003 року.  
322. 12.3. Поставка житла оподатковується за правилами, що діяли до дати набрання чинності цим Законом, якщо до такої дати:  
323. а) житло було передано у власність покупцю;  
324. б) були розпочаті роботи із спорудження житла під фінансові зобов'язання покупця, оформлені кредитним договором та при цьому покупець сплатив внесок у рахунок погашення вартості житла не менший за 20 відсотків від його вартості;  
325. в) відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" покупець сплатив внесок у рахунок придбання житла або отримав його у власність.  
326. 12.4. Особи, які не підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 цього Закону та були зареєстровані платниками цього податку до набрання чинності цим Законом, мають право разом із декларацією за останній податковий період повідомити податковий орган про відмову від такої реєстрації. Якщо особи не надсилають таке повідомлення, вони вважаються такими, що добровільно зареєструвалися платниками цього податку, крім тих, що є суб"єктами спрощених систем оподаткування.  
327. 12.5. Для інформування платників податку центральний податковий орган:  
328. оприлюднює реєстр платників цього податку на офіційній сторінці (сайті) глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, надання інформації з якої є вільним (безоплатним);  
329. встановлює правила безоплатного надання місцевими (регіональними) податковими органами письмових підтверджень факту податкової реєстрації платника податку, за запитами будь-яких юридичних або фізичних осіб;  
330. періодично (але не рідше ніж один раз на півріччя) оприлюднює перелік осіб, позбавлених податкової реєстрації за ініціативою податкових органів чи рішенням суду.  
331. Кабінет Міністрів України розробляє та затверджує програму комп'ютеризації державної податкової служби та враховує такі витрати при розробці проекту державного бюджету на черговий рік".  
332. ІІ. У статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 337; Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 7, ст. 49):  
333. в абзаці десятому слова "або без вивезення" виключити;  
334. в абзаці чотирнадцятому слова "або без ввезення" виключити;  
335. у подальших статтях цього Закону значення експорту чи імпорту використовувати з урахуванням цих змін.  
336. ІІІ. Частини шосту ( тринадцяту статті 3 і статтю 3-1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82, № 44, ст. 214; 1998 р., № 30-31, ст. 193; 2000 р., № 21, ст. 157; 2001 р., № 30, ст. 143; 2003 р., № 7, ст. 69), виключити.  
337. ІV. Пункт 4 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189) викласти у такій редакції:  
338. "4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу, крім законів з питань податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених відповідно до Закону України "Про систему оподаткування".  
339. V. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств"  
340. (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156; 1998 р., № 10, ст.35; 1999 р., № 48, ст. 418; 2000 р., № 5, ст. 34, № 32, ст. 254, № 38, ст. 319, № 39, ст. 333, № 45, ст. 377, № 46, ст. 393, № 48, ст. 406; 2001 р., № 11, ст. 46; 2002 р., № 2, ст. 11) внести такі зміни:  
341. 1. У статті 5:  
342. а) підпункт 5.2.14 пункту 5.2, пункт 5.8 виключити;  
343. б) в абзаці п'ятому підпункту 5.4.10 пункту 5.4 після слів "оренду легкових автомобілів" доповнити словами "а також оплату вартості послуг телефонного (у тому числі стільникового та електронного) зв'язку, послуг глобальної інформаційної системи Інтернет;  
344. в) абзац шостий підпункту 5.4.10 доповнити словами " а також надання послуг телефонного (у тому числі стільникового та електронного) зв'язку, послуг глобальної інформаційної системи Інтернет; послуг з підключення (доступу) до мережі Інтернету, розміщення веб-сайтів, видання інформаційної продукції через електронні засоби масової інформації, послуг зв'язку через внутрішню локальну мережу";  
345. г) у пункті 5.9:  
346. 1) абзац перший викласти у такій редакції:  
347. "Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, у тому числі переданих (проданих) на підставі договору комісії, консигнації (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів, а також переданих за договором схову (відповідального зберігання), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатіві малоцінних предметів, що призначені для продажу, відпуску у виробництво, іншому вибуттю, за їх собівартістю, що складається з фактичних витрат на їх придбання, включаючи загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням, доставкою та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у господарській діяльності, а також незавершеного виробництва, вартість якого складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг) та готової продукції (далі - запаси), що виготовлена на підприємстві і призначена для продажу, вартість якої визначається на рівні її виробничої собівартості, відповідно до правил національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку";  
348. 2) в останньому абзаці цього пункту "слова "за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО) або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів, що визначається платником податку" замінити словами "за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) або ціни продажу запасів, що визначаються платником податку самостійно";  
349. 2. У статті 7:  
350. а) у абзаці другому підпункту 7.2.1 пункту 7.2 слова "та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді" виключити;  
351. б) у абзаці четвертому підпункту 7.2.2 пункту 7.2 слова "та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді" виключити;  
352. в) у пункті 7.10:  
353. 1) за текстом підпунктів 7.10.3-7.10.12 слова "доходи", "витрати" замінити словами у відповідних відмінках "валові доходи", "валові витрати";  
354. 2) у підпункті 7.10.6 слова "у такому звітному періоді" доповнити словами "за правилами податкового обліку, визначеними статтею 5 цього Закону, із веденням окремого податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до пункту 5.9 цієї статті. При цьому для цілей оподаткування платник податку має право включити до складу валових витрат витрати, сплачені (нараховані) у зв'язку з виконанням довгострокового договору (контракту) за етапами виконаних робіт (послуг) на підставі актів виконаних робіт (послуг)";  
355. 3) у підпункті 7.10.8. слова "наданих виконавцю" замінити словами "отриманих виконавцем";  
356. г) підпункти 7.13.4, 7.13.5, 7.13.6, 7.13.8 пункту 7.13 виключити;  
357. ґ) пункти 7.14 та 7.18 виключити;  
358. д) у другому абзаці пункту 7.15 виключити слова і цифри "і 7.14".  
359. 3. У підпункті а) пункту 13.6 слова і цифру "за ставкою 0 відсотків" замінити словами і цифрою "за ставкою 3 відсотків"  
360. 4. У статті 22:  
361. а) у пункті 22.3 абзаци другий та третій виключити;  
362. б) пункти 22.24, 22.26 виключити.  
363. 5. Норми амортизаційних відрахувань, встановлені цим Законом для основних фондів 1, 2 і 3 груп, застосовуються починаючи з 1 січня 2004 року щодо окремих об'єктів основних фондів, витрати на придбання чи спорудження яких були здійсненні після 1 січня 1999 року. Для інших об'єктів основних фондів 1 - 3 групи, застосовуються норми амортизації, які діяли до 1 січня 2004 року.  
364. VІ. У Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 12, ст.88)внести такі зміни:  
365. У розділі ІІ "Перехідні положення":  
366. 1. у пункті 16 слова і цифри "У 2003 році" виключити;  
367. 2. доповнити пунктом 17 такого змісту: "17. Якщо станом на 1 січня 2004 року статутний капітал (статутний фонд) платника податку, визначеного підпунктом 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону, не відповідає вимогам, установленим Міністерством фінансів України (а якщо такі вимоги не встановлено Міністерством фінансів України, - то вимогам, що висуваються Національним банком України до банків, що здійснюють діяльність на всій території України), то починаючи з 1 січня 2004 року на такого платника податку не поширюються норми підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону, незалежно від часу отримання ним відповідних ліцензій або положень ліцензійних умов."  
368. VІІ. У Законі України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 28, ст. 13; 1997 р., № 15, ст. 116; № 34, ст. 211; 1998 р., № 26, ст. 157; 1999 р., № 37, ст. 333; 2000 р., № 23, ст. 180; 2001 р., № 4, ст. 18; № 24, ст. 125; 2002 р., № 50, ст. 365; 2003 р, № 33, ст. 267):  
369. 1) у статті 1:  
370. Після слів „затвердити ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" доповнити словами „ (з урахуванням статті 2 цього Закону)"  
371. слова та цифри  
372. 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) Вина виноградні натуральні, включаючи вина з доданням спирту та міцні (з урахуванням статті 2 цього Закону) 0,25 грн. за 1 л  
373. 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) Тільки вина виноградні натуральні з доданням цукру 0,92 грн. за 1 л  
374. замінити цифрами і словами:  
375. 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) вина виноградні натуральні з вмістом цукру не більш як 0,3 г/ 100 куб.см. (сухі) та вина виноградні натуральні витримані не менш як 2 роки (марочні) 0,25 грн. за 1 л  
376. 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) вина виноградні натуральні з вмістом цукру більш як 0,3 г/100 куб.см. і вина виноградні натуральні кріплені та міцні (ординарні) 0,92 грн. за 1 л  
377. Слова та цифри:  
378. 2206 Інші зброджені напої (сидр яблучний та грушевий, грушівка (перрі), напій медовий), напої змішані, які містять алкоголь та суміші алкогольних напоїв з безалкогольними 2,6 грн. за 1 л.  
379. замінити цифрами та словами:  
380. 2206 Інші зброджені напої (крім сидру яблучного), напої змішані, які містять алкоголь та суміші алкогольних напоїв з безалкогольними 2,6 грн. за 1 л.  
381. 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00, Тільки сидр яблучний 1,2 грн. за 1 л  
382. слова та цифри:  
383. 2208 20 89 00 Тільки спирт коньячний 0  
384. замінити цифрами та словами:  
385. 2208 20 89 00 Тільки спирт коньячний 16 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту  
386. 2) статтю 2 доповнити новими частинами у такій редакції:  
387. „на спирт коньячний та спирт етиловий ректифікований виноградний, що використовується його виробниками для власних потреб при виробництві коньяків (бренді) та вин - 0.  
388. на спирт коньячний, реалізований підприємством, яке має ліцензію на його виробництво, іншому підприємству, яке має ліцензію на виробництво спирту коньячного, відповідно до виданого згідно чинного законодавства наряду, - 0".  
389. 3) статтю 3 викласти у такій редакції:  
390. „Стаття 3. До отримання спирту етилового (окрім спирту етилового, призначеного для переробки на лікеро-горілчані вироби), суб'єкт підприємницької діяльності видає податковий вексель, авальований банком, на суму акцизного збору виходячи з обсягу спирту етилового, що буде отримуватися.  
391. Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.  
392. При отриманні спирту етилового підприємствами первинного виноробства для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 270 календарних днів.  
393. Видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового.  
394. Податковий вексель може бути видано лише особою, яка отримує спирт етиловий.  
395. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.  
396. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.  
397. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.  
398. До отримання спирту етилового, що використовується для виготовлення не підакцизної продукції, призначеної для експорту з України, суб'єкт підприємницької діяльності видає податковий вексель, авальований банком, на суму акцизного збору виходячи з обсягу спирту етилового, що буде отримуватися. Податковий вексель вважається погашеним у разі підтвердження експорту продукції з України, що засвідчується належно оформленою митною вантажною декларацією з написом митного органу про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, засвідченим підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу, а також отримання відповідних валютних коштів.  
399. У разі, якщо сума податкового векселя не погашена у визначений у векселі строк, протест у неплатежі не здійснюється. У цьому разі зазначена у векселі сума вважається податковим боргом і підлягає погашенню у встановленому законом порядку.  
400. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання спирту етилового, встановлюється Кабінетом Міністрів України".  
401. 4) статтю 7 виключити.  
402. VІІІ. У Законі України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 42, ст. 201; 1998 р., № 17, ст. 82; № 52, ст.327; 1999 р., № 30, ст. 241; № 38, ст.350; № 38, ст. 346; № 52, ст.464; 2000 р., № 4, ст. 30; № 19, ст. 145; № 27, ст. 214; № 43, ст. 372; 2001 р., № 24, ст.125; 2002 р., № 50, ст. 365; 2003 р, № 33, ст. 267):  
403. 1) у назві слова „і ввізного мита" виключити;  
404. 2) статтю 1 викласти у такій редакції:  
405. 1. Затвердити ставки акцизного збору на такі товари (продукцію):  
406. Код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності Опис товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності Ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізовано товару (продукції) або у процентах до обороту з реалізації товару (продукції)  
407. 2203 00 Пиво солодове 0,23 грн. за 1 л  
408. Легкі дистиляти:  
409. 2710 00 11 00 Для специфічних процесів переробки 75 грн. за 1000 кг  
410. 2710 00 15 00 Для хімічних перетворень у процесах, не зазначених у позиції 2710 00 11 00 75 грн. за 1000 кг  
411. Спеціальні бензини:  
412. 2710 00 21 00 Уайт-спірит 75 грн. за 1000 кг  
413. 2710 00 25 00 інші 125 грн. за 1000 кг  
414. Бензини моторні:  
415. 2710 00 26 00 бензини авіаційні 125 грн. за 1000 кг  
416. 2710 00 37 00 паливо бензинове реактивне 125 грн. за 1000 кг  
417. Середні дистиляти:  
418. 2710 00 41 00 Для специфічних процесів переробки 125 грн. за 1000 кг  
419. 2710 00 45 00 Для хімічних перетворень в процесах, не зазначених у позиції 2710 00 41 00 75 грн. за 1000 кг  
420. для інших цілей:  
421. Гас (керосин):  
422. 2710 00 51 00 паливо реактивне 75 грн. за 1000 кг  
423. 2710 00 55 00 2710 00 59 00 інший 125 грн. За 1000 кг  
424. 2710 00 33 00 2710 00 35 00 бензини моторні: А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, А-96, А-98 та бензини моторні інших марок 18 %, але не менше 410 грн. за 1000 кг  
425. 2710 00 61 00 2710 00 65 00 2710 00 69 00 Важкі дистиляти (дизельне пальне) 15 %, але не менше 190 грн за 1000 кг  
426. 3811 19 00 00 Високооктанові кисневмісні добавки до бензинів (ТУУ 30183376.001-2000) 0  
427. 3) статті 2 та 3 виключити  
428. ІХ. У Декреті Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 "Про акцизний збір" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 82, № 26, ст. 281, № 50, ст. 470; 1995 р., № 44, ст. 318; 1996 р., № 41, ст. 194; 1999 р., № 15, ст. 83, № 39, ст. 356, № 52, ст. 469; 2000 р., № 25, ст. 197, № 26, ст. 209, № 38, ст. 318; 2001 р., № 7, ст. 36, № 10, ст. 44, № 20, ст. 97; 2002 р., № 33, ст. 236; 2003 р, № 33, ст. 267):  
429. 1) статтю 2 доповнити новим пунктом „е" у такій редакції:  
430. „е) фізичні або юридичні особи, які від імені держави реалізують на митній території України підакцизні товари (продукцію), що з встановлених законами підстав перейшли у власність держави".  
431. 2) у статті 3:  
432. пункт „б" доповнити словами „ (з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби")".  
433. доповнити новим пунктом „г" у такій редакції:  
434. „г) обороти з реалізації (передачі) на митній території України підакцизних товарів (продукції), що з встановлених законами підстав перейшли у власність держави".  
435. 3) статтю 4 доповнити пунктом „г" такого змісту:  
436. „г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з продажу, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції)".  
437. 4) частину десяту статті 5 виключити.  
438. 5) у статті 6:  
439. частину п'ятнадцяту після слова „товари" доповнити словами „на які встановлено ставки акцизного збору у процентах до обороту з продажу";  
440. у частині сімнадцятій слова „а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни" виключити;  
441. частину дев'ятнадцяту доповнити новим абзацом такого змісту:  
442. „декларація подається неналежному центральному органу виконавчої влади";  
443. частину двадцяту доповнити реченням у такій редакції:  
444. „Центральний орган державної митної служби України у день прийняття ним декларації про встановлені імпортером підакцизних товарів максимальні роздрібні ціни на такі товари передає копію прийнятої ним декларації центральному органу державної податкової служби України".  
445. Х. У Законі України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 40, ст. 297; 1997 р., № 45, ст. 287; 1998 р., № 26, ст. 168; 1999 р., № 4, ст. 34; 2000 р., № 30, ст. 240; 2001 р., № 10, ст. 44; 2002 р., № 26, ст. 175, № 50, ст. 365; 2003 р, № 33, ст. 267):  
446. 1) у статті 3:  
447. у пункті "в" частини другої слова „імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів" замінити словами „імпортованих чи обороти з реалізації українських спирту етилового та напівфабрикатів (спиртованих соків, морсів, настоїв) для виробництва алкогольних напоїв (окрім будь-яких виноматеріалів, сусла, вин, вермутів та зброджених напоїв з доданням спирту етилового - коди УКТ ЗЕД 2204, 2205, 2206) та сировини для виробництва тютюнових виробів".  
448. пункт „г" доповнити словами „,що засвідчується належно оформленою митною вантажною декларацією з написом митного органу про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, засвідченим підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу".  
449. 2) у статті 7:  
450. у частині першій абзац третій доповнити словами „ (для виноробної продукції: „вино сухе або марочне", „вино ординарне з вмістом цукру більш як 0,3 г/см-3" „вино міцне", „вино плодово-ягідне", „вермут", „коньяк або бренді")";  
451. у частині першій абзац п'ятий викласти у такій редакції:  
452. „для горілки та лікеро-горілчаних виробів з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць:";  
453. у частині першій абзац сьомий викласти у такій редакції:  
454. „для інших алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць:";  
455. у частині першій абзац восьмий після цифр і букви "0,25 л" доповнити цифрами і буквами "0,275 л, 0,35 л";  
456. доповнити частину першу новими абзацами дев'ятим-десятим у такій редакції:  
457. „Відповідно до вмісту спирту етилового для маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів застосовуються марки акцизного збору з такими позначеннями: вміст спирту етилового до 25 % об'ємних одиниць та вміст спирту етилового 25 % і більше об'ємних одиниць.  
458. У разі відсутності марок акцизного збору з позначеннями, встановленими цією статтею, дозволити Державній податковій адміністрації України, як виняток, для марочних колекційних вин, витриманих у пляшках, застосовувати марки акцизного збору з позначенням місткості тари в сторону збільшення".  
459. частину третю доповнити новим абзацом у такій редакції:  
460. „Продавець марок акцизного збору здійснює продаж марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв (окрім будь-яких вин) суб'єктам підприємницької у кількості необхідній для маркування готової продукції, виходячи з розрахунку суми акцизного збору, на яку видано податковий вексель, авальований банком. З метою визначення необхідної кількості марок акцизного збору, що підлягають продажу векселедавцю, орган державної податкової служби України за місцем його реєстрації видає продавцю марок акцизного збору довідку про взяття на облік податковий вексель за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, в якій зазначається сума акцизного збору, в підтвердження сплати якої надано такий вексель та кількість марок акцизного збору яку може отримати векселедавець".  
461. у абзаці другому частини п'ятої слова „пред'явлення підтверджувальних документів (договору на товарообмінні операції, вантажної митної декларації)" замінити словами „якщо вивезення (експортування) алкогольних напоїв та тютюнових виробів засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією з написом митного органу про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, засвідченим підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу";  
462. у частині дев'ятій абзац перший доповнити словами „а також засвідчену імпортером копію декларації про встановлені ним максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби на момент подання заявки-розрахунку (для імпортерів тютюнових виробів)";  
463. у частині десятій у абзаці першому слова „вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діючих ставок ввізного мита і митних зборів та" виключити;  
464. у частині чотирнадцятій абзаци перший та другий замінити абзацом у такій редакції:  
465. „14. Акцизний збір із суми перевищення максимальних роздрібних цін на момент митного оформлення над максимальними роздрібними цінами, врахованими під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до бюджету до або під час митного оформлення";  
466. у частині п'ятнадцятій слова „алкогольні напої або" виключити.  
467. частину двадцяту викласти у такій редакції:  
468. "20. До отримання спирту етилового, призначеного для переробки на лікеро-горілчані вироби, суб'єкт підприємницької діяльності видає податковий вексель, авальований банком, який підтверджує зобов'язання платника податку у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя сплатити суму акцизного збору, яка розрахована за ставками для таких виробів.  
469. Податковий вексель може бути видано лише особою, яка є виробником алкогольних напоїв.  
470. При повній сплаті акцизного збору податковий вексель не видається.  
471. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.  
472. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.  
473. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.  
474. У разі, якщо сума податкового векселя не погашена у визначений у векселі строк, протест у неплатежі не здійснюється. У цьому разі зазначена у векселі сума вважається податковим боргом і підлягає погашенню у встановленому законом порядку.  
475. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
476. Акцизний збір сплачується підприємствами вторинного виноробства при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з цих виноматеріалів чи сусла. Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності - підприємствами первинного виноробства спирту етилового та його цільового використання встановлюється Кабінетом Міністрів України".  
477. доповнити статтю новою частиною двадцять першою у такій редакції:  
478. „21. Частина акцизного збору з тютюнових виробів, обчислена у процентах до обороту з реалізації, спрямовується на виплату пенсій, призначених за різними пенсійними програмами".  
479. ХІ. У Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345; 1996 р., № 41, ст. 193, ст. 232; 1997 р., № 45, ст. 286; 1998 р., № 18, ст. 91, № 26, ст. 158, ст. 168; 1999 р., № 8, ст. 56; 2000 р., № 30, ст. 240; 2001 р., № 11, ст. 45; 2002 р. № 26, ст. 175, № 50, ст. 365; 2003 р, № 33, ст. 267):  
480. 1) У статті 1:  
481. доповнити статтю новими абзацами такого змісту:  
482. „обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів - рух спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом переходу права власності на них починаючи з моменту їх виготовлення або ввезення на митну територію України і закінчуючи їх споживанням, використанням або вилученням з обігу;  
483. спеціалізовані підприємства громадського харчування - заклад громадського харчування з однорідним асортиментом продукції;  
484. асортимент - види і сорти продукції, яка реалізується закладом громадського харчування;  
485. спеціалізований заклад торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (склад, база, магазин, кіоск, павільйон), крім підприємств громадського харчування, - заклад торгівлі, в якому забороняється торгівля товарами, окрім алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів і аксесуарів до них та товарів, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;  
486. спеціалізований відділ (секція) з продажу алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів - відділ (секція) відокремлений від торгового закладу непрозорими стінами, що функціонує в режимі спеціального закладу торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами".  
487. 2) У статті 2:  
488. у частині першій слова „може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності у них ліцензій" замінити словами „здійснюється виключно державним унітарним підприємством, підпорядкованим Кабінету Міністрів України, за наявності нього відповідних ліцензій".  
489. частину п'яту доповнити таким новим реченням: „При цьому місце зберігання спирту, розташоване на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважається акцизним складом".  
490. після частини десятої доповнити статтю новими частинами у такій редакції:  
491. „Орган державної податкової служби одночасно з внесенням акцизного складу (місця зберігання спирту, розташованого на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий) до Єдиного реєстру, призначає свого представника (представників) на цьому акцизному складі.  
492. Копія рішення про призначення представника (представників) органу державної податкової служби на акцизному складі у день прийняття такого рішення надсилається підприємству, де розташований акцизний склад.  
493. Представник (представники) органу державної податкової служби на акцизному складі здійснюють постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку передачі спирту етилового, а також сплати акцизного збору з нього.  
494. Порядок роботи представників органу державної податкової служби на акцизному складі та надання ними дозволу на передачу спирту етилового встановлюється центральним органом державної податкової служби України".  
495. У зв'язку з цим частину одинадцяту вважати частиною п'ятнадцятою.  
496. 3) У статті 3:  
497. у частині сьомій слова „приміщеннями та обладнанням, що забезпечують" замінити словами „цілісним майновим комплексом, що забезпечує".  
498. 4) У статті 4:  
499. абзац другий частини першої замінити абзацами у такій редакції:  
500. „спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та алкогольних напоїв (окрім лікеро-горілчаних виробів) - 25000 гривень, а для підприємств первинного виноробства із середньорічними обсягами переробки сировини до 1,0 тис. тонн - 5000 гривень;  
501. лікеро-горілчаних виробів - 250 000 гривень;"  
502. у зв'язку з цим абзаци третій-четвертий вважати відповідно абзацами четвертим-п'ятим.  
503. 5) У статті 6:  
504. назву статті викласти в такій редакції:  
505. „Стаття 6. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності"  
506. доповнити статтю новою частиною в такій редакції:  
507. "Виробники, імпортери та користувачі брагоректифікаційних установок для виробництва спирту етилового, коньячного і плодового підлягають обов'язковій реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".  
508. 6) У статті 9:  
509. у частині першій слова "затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні" замінити словами "стандартів, які діють в Україні, або затверджених виробником технічних умов, які пройшли державну санітарно-гігієнічну експертизу і зареєстровані органом виконавчої влади, уповноваженим законом України";  
510. після частини першої доповнити новими частинами такого змісту:  
511. "Максимально допустимі рівні вмісту смол та нікотину в димі сигарет, які реалізуються в Україні, встановлюються виключно цим Законом і становлять: смол - 12 мг, нікотину - 1,2 мг у димі однієї сигарети з фільтром; смол - 15 мг, нікотину - 1,3 мг у димі однієї сигарети без фільтру.  
512. Визначення відповідності рівнів вмісту смол та нікотину встановленим цим Законом показникам здійснюють лабораторії, акредитовані згідно законодавства.  
513. Зміни до рівнів вмісту смол та нікотину, зазначених у цій статті, набирають чинності не раніше ніж через 18 місяців від дня набрання чинності внесеними відповідним законом змінами до рівнів вмісту смол та нікотину".  
514. 7) Статтю 10 викласти у такій редакції:  
515. "Стаття 10. Підтвердження відповідності продукції  
516. Спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації.  
517. Відповідність спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується наявністю у їх виробника або імпортера сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання відповідності.  
518. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності, виданих на спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби зазначаються у документах, згідно яких здійснюється передача відповідної продукції.  
519. Не підлягає підтвердженню відповідності сировина, яка використовується у виробництві спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.  
520. Не підлягають підтвердженню відповідності зразки спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань в акредитованих лабораторіях, що належать таким суб'єктам підприємницької діяльності".  
521. 8) У статті 11:  
522. абзац двадцятий частини другої після слів „Теtrа-Раk" доповнити словами „Ваg-іnbох", а після цифр і букви "0,25 л" - цифрами і буквою "0,275 л, 0,35 л";  
523. частину третю після абзацу десятого доповнити новими абзацами такого змісту:  
524. „максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку, яка наноситься визначеним виробником способом;  
525. дата виготовлення, яка наноситься визначеним виробником способом і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати;  
526. термін придатності для споживання";  
527. У зв'язку з цим абзаци одинадцятий- двадцять третій вважати відповідно абзацами чотирнадцятим-двадцять шостим.  
528. абзац другий частини четвертої після слова „мови" доповнити словами „ (окрім додаткової інформації щодо характеристик продукту)", а також доповнити абзац таким реченням: „Власні назви алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються їх виробниками і можуть відтворювати або бути частиною зареєстрованого чи поданого на реєстрацію знака для товарів і послуг".  
529. 9) У статті 12:  
530. частину другу викласти в такій редакції:  
531. "Виробництво парфумерно-косметичної продукції здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого денатурованого. Перелік денатуруючих добавок та їх мінімальний вміст встановлюється Кабінетом Міністрів України. Використання неденатурованого спирту для виробництва парфумерно-косметичної продукції не допускається".  
532. доповнити статтю новою частиною такого змісту:  
533. "Використання спирту етилового технічного на внутрішньому ринку здійснюється виключно за умови обов'язкової його денатурації. Перелік денатуруючих добавок до спирту етилового технічного та їх мінімальний вміст встановлюється Кабінетом Міністрів України. Обладнання для денатурації спирту повинно входити до повного технологічного циклу виробництва".  
534. 10) У статті 14:  
535. частину четверту доповнити словами та реченням наступного змісту:  
536. ", шляхом видачі нарядів. Наряди видаються суб'єктам підприємницької діяльності - резидентам України до 25 числа останнього місяця кварталу, який передує кварталу, на які будуть видаватися наряди."  
537. доповнити статтю новими частинами у такій редакції:  
538. „Передача спирту етилового з акцизного складу здійснюється виключно з дозволу представника органу державної податкової служби на цьому акцизному складі.  
539. Дозвіл на передачу спирту етилового з акцизного складу надається на підставі сплати акцизного збору з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного збору податковим векселем, авальованим банком".  
540. 11) У статті 15:  
541. Абзаци перший та другий частини другої замінити абзацами у такій редакції:  
542. "Річна плата за ліцензії на право імпорту, експорту і оптової торгівлі цією продукцією встановлюється в таких розмірах:  
543. імпорт алкогольних напоїв: у річному обсязі за кодами: 2204 (крім виноматеріалів 2204 30), 2205, 2206 до 100 000 дал. (разом), 2208 (крім 2208 20) до 20 000 дал., 2208 20 (крім спирту коньячного 2208 20 89 00) до 20 000 дал. - 250 000 грн. При перевищені встановлених щорічних обсягів вноситься додаткова плата у розмірі - 300 000 грн. Про внесення додаткової плати робиться відповідний запис у ліцензії. За відсутності такого запису дія ліцензії вважається призупиненою.  
544. імпорт тютюнових виробів - 250 000 грн."  
545. частину одинадцяту доповнити словами ", а також документ, що підтверджує внесення річної чи квартальної плати за ліцензію".  
546. доповнити статтю новою частиною у такій редакції:  
547. „Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися за наявності відповідної ліцензії тільки спеціалізованими закладами торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (склад, база, магазин, кіоск, павільйон) та через спеціалізовані відділи (секції) з продажу алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, за винятком підприємств громадського харчування та підприємств торгівлі, розташованих на території сіл та селищ".  
548. 12) У статті 15-3:  
549. назву статті викласти в такій редакції:  
550. „Правила продажу і обмеження щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів";  
551. у частині третій слова та цифри „від 100" виключити;  
552. доповнити статтю новою частиною такого змісту  
553. "Забороняється включення тютюнових виробів до армійських та будь-яких інших пайків".  
554. 13) У статті 16:  
555. доповнити статтю новою частиною у такій редакції:  
556. „Суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного і спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного і спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, подають органу, який видає ліцензії, щоквартально, до 10 числа місяця, що настає за звітним, звіт про обсяги виробництва та реалізації продукції. Форма звіту встановлюється органом, який видає ліцензії, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики".  
557. 14) У статті 17:  
558. у абзаці п'ятому частини другої виключити слова „або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі,";  
559. абзац шостий частини другої виключити;  
560. 15) Статтю 18 доповнити такою новою частиною:  
561. „Обов'язкові вимоги до тютюнових виробів, а також правила продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлюються виключно цим Законом".  
562. ХІІ. Внести до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113, № 26, ст. 281, № 49, ст. 459; 1994 р., № 28, ст. 241, № 29, ст. 257, № 33, ст. 300; 1995 р., № 14, ст. 90, № 30, ст. 229; 1996 р., № 9, ст. 43, № 41, ст. 192, № 52, ст. 306; 1997 р., № 6, ст. 46, № 9, ст. 70, № 18, ст. 131; 2000 р., № 19, ст. 143, № 29, ст. 232, № 46, ст. 398, № 50, ст. 436; 2001 р., № 24, ст. 124; 2002 р., № 6, ст. 43, № 32, ст. 223) такі зміни:  
563. У статтях 3 та 7:  
564. слова "неоподатковуваний мінімум доходів громадян" замінити словами "податкова соціальна пільга" у відповідних відмінках та множині.  
565. ХІІІ. У Законі України „Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36 (08.09.2000), ст.. 298; , № 2-3, ст..10; 2002 р. № 12-13, ст.. 92):  
566. У статті 24:  
567. 1) доповнити пунктом 4 наступного змісту:  
568. "Збір за використання радіочастотного ресурсу України сплачується від дати видачі ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України. Сума збору за використання радіочастотного ресурсу України розраховується платниками самостійно, виходячи із розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної в ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України, по кожному регіону окремо".  
569. 2) доповнити пунктом 5 наступного змісту:  
570. "Користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, подають до податкового органу податкову декларацію. Форма податкової декларації визначається у порядку, встановленому законом".  
571. У цьому зв"язку пункти 4, 5, 6, 7 уважати відповідно пунктами 6, 7, 8, 9";  
572. 3) вилучити пункт 9 статті 24;  
573. ХІV. Внести до Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 1997 р., № 47, ст. 294; 1999 р., № 15, ст. 83, № 18, ст. 140, № 32, ст. 264, № 38, ст. 352, № 39, ст. 356; 2000 р., № 2 ст. 16; № 3, ст.20; № 14-15-16, ст. 121, № 32, ст. 260, № 43, ст. 363, № 48, ст. 406; 2001 р., № 2-3, ст. 10, № 7, ст. 36, № 11, ст. 46, № 15, ст. 74, № 50, ст. 261; 2002, № 9, ст. 68, № 12-13, ст. 92, № 30, ст. 205) такі зміни:  
574. У статті 12:  
575. 1) у пункті 4 частини першої слова "що використовуються ними за цільовим призначенням" замінити словами "які повністю утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів".  
576. 2) пункти 5-1, 6, 13, 17, 19, 23 частини першої вилучити. У зв'язку з цим пункти 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 24, 25 вважати відповідно пунктами 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19.  
577. ХV. У Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44; 2002 р., №17, ст. 117; 2003 р., №10-11, ст. 86; 2003 р., №14, ст. 94; 2003 р., 24, ст. 154; 2003 р., №30, ст. 247):  
578. 1. підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 викласти у такій редакції:  
579. "4.1.6. Якщо згідно із законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового податкового періоду.  
580. Загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов'язкові) платежі, для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.  
581. Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному цим Законом";  
582. 2. абзац другий підпункту 7.1.1. пункту 7.1 статті 7 виключити;  
583. 3. статтю 16 доповнити пунктом 16.6 такого змісту:  
584. „16.6 Відповідальність осіб, які відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" мають статус податкових агентів.  
585. За порушення строків утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент сплачує пеню за кожний календарний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування такого платежу до бюджету.";  
586. 4. у пункті 17.1 статті 17:  
587. абзац другий підпункту 17.1.1 викласти у такій редакції:  
588. „Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону та які зобов'язані подавати податкову декларацію згідно з законом, за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку";  
589. підпункт 17.1.3 доповнити абзацом такого змісту:  
590. "Платник податку з доходів фізичних осіб, що приховав (занизив) доходи зобов'язаний сплатити штраф у розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку з доходів фізичних осіб".  
591. 5. У тексті цього закону цифри і слова "120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України" замінити словами "подвійний розмір облікової ставки Національного банку України у розрахунку на рік" у відповідних відмінках та множині.  
592. ХVІ. У Законі України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" та деяких інших законодавчих актів":  
593. 1) у пункті другому розділу V слова „частині першій" замінити словами та знаками „пункті „а".  
594. ХVІІ. У Законі України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 177):  
595. 1) частину першу статті 7 викласти у такій редакції:  
596. "Підприємства, об'єднання і організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування, крім акцизного збору та платежів і відрахувань до місцевих бюджетів. Для них Кабінетом Міністрів України встановлюються пільгові умови фінансування, гарантоване матеріально-технічне забезпечення".  
597. ХVІІІ. У Законі України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 84; 1998 р., № 29, ст. 190; 2000 р., № 30, ст. 240):  
598. 1) пункт 15-1 статті 8 викласти у такій редакції:  
599. „15-1) організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, максимальних роздрібних цін на підакцизні товари, встановлених виробниками або імпортерами таких підакцизних товарів";  
600. 2) пункт 16-1 статті 10 викласти у такій редакції:  
601. „16-1) здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, максимальних роздрібних цін на підакцизні товари, встановлених виробниками або імпортерами таких підакцизних товарів".  
602. 3) пункт 3 частини першої статті 11 доповнити новим абзацом у такій редакції:  
603. "Призначати представника органу державної податкової служби на акцизному складі".  
604. ХІХ. Прикінцеві положення  
605. Інші закони та законодавчі акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.  
606. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року, окрім:  
607. пунктів 1) та 3) розділу ХІХ, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону;  
608. пункту 1), абзацу тринадцятого пункту 2) розділу Х, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону;  
609. абзаців третього та шостого-сьомого пункту 1), пункту 2), пункту 3), пункту 4), абзацу другого пункту 6), пункту 7), абзацу другого пункту 8), пункту 11), пункту 12), абзацу третього пункту 14) та пункту 15) розділу ХІ, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону;  
610. абзацу четвертого пункту 8) та абзацу другого пункту 14) розділу ХІ, які набирають чинності з 1 липня 2004 року;  
611. абзаців третього-шостого пункту 6), абзаців п'ятого-шостого пункту 8) та абзаців сьомого-восьмого пункту 11) розділу ХІ, які набирають чинності з 1 січня 2005 року;  
612. розділу ХVІІ, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.  
613. 2. Установити, що:  
614. до 31 грудня 2004 року максимально допустимі рівні вмісту смол та нікотину в димі сигарет, які реалізуються в Україні, становлять:  
615. для сигарет з фільтром - смол - 15 мг, нікотину - 1, 3 мг у димі однієї сигарети;  
616. для сигарет без фільтру - смол - 22 мг, нікотину - 1, 5 мг у димі однієї сигарети;  
617. при цьому вироблені в Україні або імпортовані в Україну до 31 грудня 2004 року тютюнові вироби із зазначеними в цьому пункті максимально допустимими рівнями вмісту смол та нікотину знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.  
618. вироблені в Україні або імпортовані в Україну до 1 квітня 2004 р. тютюнові вироби, на пачках, коробках або сувенірних коробках яких не зазначено максимальної роздрібної ціни, дати виготовлення та дати закінчення терміну придатності для споживання, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.  
619. всі марки акцизного збору для маркування імпортних алкогольних напоїв та тютюнових виробів однієї серії видаються одному імпортеру відповідної продукції.  
620. з 1 липня 2004 р. вимога про розміщення суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, у місці торгівлі такими виробами на видному місці засвідчених виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, не застосовується.  
621. ліцензування зовнішньоекономічної діяльності з спиртами, алкогольними напоями та тютюновими виробами у порядку, передбаченому Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність", здійснюється виключно у випадках та з підстав, передбачених Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність".  
622. акцизний збір у процентах до обороту з продажу з тютюнових виробів, маркованих марками акцизного збору, придбаними до 1 січня 2004 року, які будуть ввозитись на митну територію після 1 січня 2004 року, сплачується імпортерами цих виробів до або під час їх митного оформлення відповідно до задекларованих їх імпортерами максимальних роздрібних цін на такі вироби.  
623. здійснення відшкодування сум податку на додану вартість, що підлягають поверненню платникам податку з бюджету, шляхом зарахування в рахунок платежів з акцизного збору, що зараховується до Державного бюджету України, забороняється.  
624. підприємством первинного виноградного виноробства є підприємство, розташоване у місцевості, де вирощується виноград.  
625. податкові векселі, видані суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до статті 3 Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" після 1 липня 2003 р. вважаються погашеними у разі сплати векселедавцем акцизного збору обчисленого, виходячи з отриманого обсягу спирту етилового та ставки 16,0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.  
626. підприємства вторинного виноробства можуть передавати отриманий ними спирт етиловий підприємствам первинного виноробства для виробництва кріплених виноматеріалів; при цьому акцизний збір з переданого спирту етилового сплачує підприємство вторинного виноробства.  
627. на операції з ввезення на митну територію України товарів, віднесених до 1-24 групи згідно УКТ ЗЕД, а також підакцизних товарів не поширюються будь-які податкові пільги.  
628. оподаткування операцій з продажу підакцизних товарів, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності, які користуються спрощеною системою оподаткування та звітності, здійснюється у загальному порядку.  
629. 3. Кабінету Міністрів України протягом місяця після набрання чинності цим Законом:  
630. привести видані ним нормативно-правові акти у відповідність з нормами цього Закону, а також забезпечити приведення органами виконавчої влади України виданих ними нормативно-правових актів у відповідність з нормами цього Закону;  
631. вжити заходів до перегляду укладених Україною договорів про вільну торгівлю в частині виключення підакцизних товарів з режиму вільної торгівлі до вступу України до Світової організації торгівлі;  
632. вжити заходів щодо створення унітарного державного підприємства з виробництва спирту та включення до нього всіх спиртових виробництв;  
633. передбачити у 2004 році дотування за рахунок коштів Державного бюджету:  
634. виробництва визначених Кабінетом Міністрів України медичних препаратів, у яких застосовується спирт етиловий;  
635. виробництва продукції оборонного призначення, у якій застосовується спирт етиловий;  
636. Національного виробничо-аграрного об'єднання „Масандра" (з метою відшкодування акцизного збору з спирту етилового, одержаного в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України).