Кількість абзаців - 154 Розмітка (ліва колонка)


Про державні цільові програми (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про державні цільові програми  
3. Цей Закон визначає засади розроблення, затвердження та виконання державних цільових програм.  
4. Розділ І  
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
6. Стаття 1. Визначення та види державних цільових програм  
7. Державна цільова програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів державного бюджету та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.  
8. Державні цільові програми поділяються на:  
9. загальнодержавні програми, які спрямовані на розв'язання найважливіших комплексних загальнодержавних проблем;  
10. інші програми, метою яких є розв'язання окремих проблем розвитку економіки і суспільства, а також проблем розвитку окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць, що потребує державної підтримки.  
11. Стаття 2. Мета і основні умови розроблення державних цільових програм  
12. Метою розроблення державних цільових програм є сприяння реалізації державної політики на пріоритетних напрямах розвитку держави, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць; забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв'язання найважливіших проблем.  
13. Державна цільова програма розробляється за сукупності таких умов:  
14. існування проблеми, розв'язання якої неможливе засобами територіального чи галузевого управління і потребує державної підтримки, координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;  
15. відповідність мети програми пріоритетним напрямам державної політики;  
16. необхідність забезпечення міжгалузевих і міжрегіональних зв'язків технологічно пов'язаних галузей та виробництв;  
17. наявність реальної можливості ресурсного забезпечення виконання програми.  
18. Стаття 3. Класифікація державних цільових програм  
19. За своєю спрямованістю державні цільові програми поділяються на:  
20. економічні, спрямовані на розв'язання комплексних галузевих і міжгалузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, забезпечення ресурсозбереження, створення нових виробництв, розвиток виробничої кооперації;  
21. наукові, метою яких є забезпечення виконання фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і технічних наук;  
22. науково-технічні, що розробляються для розв'язання найважливіших науково-технічних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої наукоємної та конкурентоспроможної продукції;  
23. соціальні, що передбачають розв'язання проблем підвищення рівня та якості життя, посилення соціального захисту населення, поліпшення умов праці, розвиток охорони здоров'я та освіти;  
24. національно-культурні, спрямовані на розв'язання проблем національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини;  
25. екологічні, метою яких є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів, запобігання катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків;  
26. оборонні, що розробляються з метою посилення обороноздатності держави;  
27. правоохоронні, спрямовані на забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби із злочинністю та державної безпеки.  
28. Державні цільові програми можуть бути спрямовані на розв'язання інших проблем.  
29. Стаття 4. Державні цільові програми в системі планування та прогнозування економічного і соціального розвитку України  
30. Заходи, завдання та показники державних цільових програм:  
31. включаються до відповідних розділів Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік;  
32. враховуються під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік шляхом визначення головними розпорядниками бюджетних коштів обсягів видатків на їх реалізацію у складі бюджетних програм та включення Міністерством фінансів України відповідних бюджетних запитів до пропозицій проекту Державного бюджету України.  
33. Заходи, завдання та показники державних цільових програм, спрямованих на розвиток окремих адміністративно-територіальних одиниць, включаються до програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст на відповідний рік.  
34. Переліки державних цільових програм, які планується виконати у відповідному році з використанням коштів державного бюджету, подаються на розгляд Верховної Ради України у складі проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України та разом з проектом Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.  
35. Розділ ІІ  
36. РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ  
37. Стаття 5. Основні стадії розроблення та виконання державної цільової програми  
38. Основними стадіями розроблення та виконання державної цільової програми є:  
39. ініціювання розроблення державної цільової програми, розроблення та громадське обговорення концепції програми;  
40. схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків розроблення;  
41. розроблення проекту програми - визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї, а також обсягів і джерел фінансування;  
42. державна експертиза проекту програми;  
43. затвердження програми;  
44. проведення конкурсного відбору виконавців заходів і завдань програми;  
45. організація виконання заходів і завдань програми, здійснення контролю за їх виконанням;  
46. підготовка та оцінка щорічних звітів про результати виконання програми, а в разі потреби проміжних звітів;  
47. підготовка та опублікування в офіційних друкованих виданнях заключного звіту про результати виконання програми.  
48. Порядок розроблення та виконання державних цільових програм затверджується Кабінетом Міністрів України.  
49. Стаття 6. Ініціювання розроблення державної цільової програми  
50. Центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації ініціюють розроблення державної цільової програми, розробляють та проводять громадське обговорення концепції програми.  
51. Концепція державної цільової програми розробляється з метою обґрунтування необхідності розроблення державної цільової програми та визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми.  
52. Проект концепції державної цільової програми повинен містити:  
53. визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована програма; аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання шляхом розроблення і виконання програми;  
54. визначення мети програми;  
55. визначення, порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта;  
56. визначення на основі оптимального варіанта шляхів і засобів розв'язання проблеми, строків виконання програми;  
57. оцінку очікуваних результатів виконання програми (економічних, соціальних, екологічних тощо) та визначення її ефективності;  
58. оцінку ресурсів (фінансових, матеріально-технічних, трудових тощо), необхідних для виконання програми.  
59. Проекти концепцій державних цільових програм публікуються в офіційних друкованих виданнях для громадського обговорення.  
60. Ініціатори розроблення державних цільових програм подають погоджені з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України і Міністерством праці та соціальної політики України, а у разі необхідності з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади проекти концепцій програм Кабінетові Міністрів України відповідно до Порядку розроблення та виконання державних цільових програм.  
61. У разі коли виникає потреба у розробленні та виконанні програми з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, концепція програми може не розроблятися.  
62. Стаття 7. Схвалення концепцій державних цільових програм та прийняття рішення щодо розроблення проектів програм  
63. Кабінет Міністрів України схвалює концепції державних цільових програм та приймає рішення щодо розроблення проектів програм, визначає державних замовників та строки розроблення.  
64. Стаття 8. Державні замовники державних цільових програм  
65. Державними замовниками державних цільових програм можуть бути центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.  
66. Державні замовники здійснюють загальне керівництво і контроль за розробленням програм та виконанням заходів і завдань.  
67. Державних замовників визначає Кабінет Міністрів України.  
68. Державний замовник:  
69. несе відповідальність у встановленому порядку за своєчасне та якісне розроблення проекту державної цільової програми, її виконання, цільове використання бюджетних коштів;  
70. призначає керівника державної цільової програми, основними завданнями якого є оперативне управління та контроль за розробленням і виконанням програми. Керівником програми може бути керівний працівник державного замовника або підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління державного замовника;  
71. подає пропозиції щодо внесення змін до державних цільових програм, а також припинення їх виконання відповідно до Порядку розроблення та виконання державних цільових програм;  
72. готує щорічний звіт про результати виконання програми та подає його на розгляд Кабінету Міністрів України з метою визначення ефективності виконання програми. Строки подання державним замовником проміжних звітів визначаються нормативно-правовим актом, яким затверджено програму;  
73. готує заключний звіт про результати виконання програми та подає його на розгляд Кабінету Міністрів України разом з узагальненим висновком про кінцеві результати виконання програми не пізніше ніж у тримісячний строк після закінчення встановленого строку виконання програми.  
74. Стаття 9. Розроблення проектів державних цільових програм  
75. Проекти державних цільових програм розробляються на основі схвалених концепцій державними замовниками або визначеними ними відповідно до законодавства розробниками.  
76. Проект державної цільової програми повинен містити:  
77. паспорт програми - стислий виклад основних даних (назва, рішення про розроблення та затвердження програми, відомості про державного замовника та відповідальних виконавців програми, мета програми, строк виконання, обсяги та джерела фінансування);  
78. визначення мети програми;  
79. обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми;  
80. перелік заходів і завдань з визначенням виконавців, строків виконання, обсягів та джерел фінансування (з розбивкою за роками);  
81. розрахунок очікуваних результатів (економічних, соціальних, екологічних тощо) виконання програми та її ефективності;  
82. розрахунок обсягів та визначення джерел фінансування програми, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету (з розбивкою за роками).  
83. Проекти державних цільових програм підлягають обов'язковій державній експертизі відповідно до законодавства.  
84. Стаття 10. Затвердження державних цільових програм  
85. Загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку країни, охорони навколишнього природного середовища за поданням Кабінету Міністрів України затверджуються Верховною Радою України.  
86. Інші програми за поданням державних замовників затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
87. Стаття 11. Виконання державних цільових програм  
88. Державні цільові програми виконуються шляхом здійснення заходів і завдань програм на підставі відповідних договорів (контрактів) між державними замовниками та виконавцями.  
89. Виконавцями державних цільових програм можуть бути підприємства, установи та організації усіх форм власності, що залучаються державним замовником до виконання заходів і завдань програм на конкурсних засадах.  
90. Державний замовник може самостійно здійснювати заходи і завдання програми, які належать до сфери його повноважень.  
91. Стаття 12. Внесення змін до державних цільових програм  
92. Зміни до державних цільових програм вносяться у разі потреби та можуть передбачати:  
93. включення до затвердженої програми додаткових заходів і завдань;  
94. уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання програми та окремих заходів і завдань;  
95. виключення із затвердженої програми окремих заходів і завдань, щодо яких визнано недоцільним подальше продовження робіт.  
96. Рішення про внесення змін до державної цільової програми приймається органом, який її затвердив, відповідно до Порядку розроблення та виконання державних цільових програм.  
97. Стаття 13. Контроль за виконанням державних цільових програм  
98. Контроль за виконанням державних цільових програм здійснюється з метою:  
99. забезпечення виконання заходів та завдань програм в установлені строки;  
100. досягнення передбачених цільових показників програм;  
101. забезпечення використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням.  
102. Контроль за виконанням державних цільових програм здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду проміжних, щорічних та заключного звітів про результати виконання державних цільових програм.  
103. Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань програм, ефективним та цільовим використанням коштів їх виконавцями здійснюють державні замовники.  
104. Контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів здійснюють спеціально уповноважені органи відповідно до законодавства.  
105. Стаття 14. Припинення виконання державних цільових програм  
106. Виконання програми припиняється після закінчення встановленого строку. Державний замовник складає заключний звіт про результати виконання програми та подає його разом з узагальненим висновком про кінцеві результати виконання програми Кабінетові Міністрів України не пізніше ніж у тримісячний строк після закінчення встановленого строку виконання програми.  
107. Рішення про дострокове припинення виконання загальнодержавних програм приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.  
108. Рішення про дострокове припинення виконання інших програм приймається Кабінетом Міністрів України.  
109. Виконання державної цільової програми припиняється достроково в разі:  
110. оголошення надзвичайної ситуації загальнодержавного значення, що унеможливлює виконання програм;  
111. припинення фінансування заходів і завдань програми - за спільним поданням державного замовника, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України;  
112. втрати актуальності головної мети програми - за спільним поданням державного замовника, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України (щодо наукових та науково-технічних програм).  
113. Стаття 15. Джерела фінансування державних цільових програм  
114. Розроблення та виконання державних цільових програм здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів державного бюджету, коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.  
115. Виділення бюджетних коштів на виконання заходів і завдань державних цільових програм проводиться в порядку, встановленому законодавством.  
116. Розділ ІІІ  
117. ПОВНОВАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ  
118. Стаття 16. Повноваження Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України у сфері розроблення та виконання державних цільових програм  
119. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України:  
120. здійснює загальне методичне керівництво та координацію робіт з розроблення та виконання державних цільових програм (щодо наукових та науково-технічних програм - разом з Міністерством освіти і науки України);  
121. розглядає та погоджує проекти концепцій і програм, здійснює разом з державними замовниками за участю Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України (щодо наукових та науково-технічних програм) аналіз проектів програм з метою збалансування необхідних для їх виконання фінансових ресурсів;  
122. включає за поданням державних замовників заходи, завдання і показники затверджених програм до відповідних розділів проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік та формує у складі цього проекту перелік державних цільових програм з визначенням усіх джерел їх фінансування;  
123. розглядає та погоджує пропозиції державних замовників щодо внесення змін до програм;  
124. здійснює щороку разом з державними замовниками, Міністерством фінансів України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України (щодо наукових та науково-технічних програм) аналіз стану виконання державних цільових програм та вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо подальшого виконання програм або його припинення відповідно до Порядку розроблення та виконання державних цільових програм;  
125. на підставі отриманого заключного звіту готує разом з Міністерством фінансів України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України (щодо наукових та науково-технічних програм) та надсилає державному замовнику узагальнений висновок про кінцеві результати виконання програми;  
126. веде облік державних цільових програм і надає відповідну інформацію Міністерству фінансів України та державним замовникам.  
127. Стаття 17. Повноваження Міністерства фінансів України у сфері розроблення та виконання державних цільових програм  
128. Міністерство фінансів України:  
129. бере участь у проведенні аналізу проектів програм з метою збалансування необхідних для їх виконання фінансових ресурсів, розглядає та погоджує проекти концепцій і програм;  
130. розглядає пропозиції державних замовників щодо виділення бюджетних коштів для розроблення та виконання державних цільових програм, приймає рішення про включення відповідних бюджетних запитів до пропозицій проекту Державного бюджету України на відповідний рік, формує та подає Кабінетові Міністрів України разом з проектом Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік перелік державних цільових програм із зазначенням обсягів фінансування кожної з них за рахунок бюджетних коштів;  
131. розглядає та погоджує пропозиції державних замовників щодо внесення змін до програм;  
132. бере участь у щорічному проведенні аналізу стану виконання державних цільових програм у частині використання бюджетних коштів та у підготовці пропозицій Кабінетові Міністрів України щодо подальшого виконання програм або його припинення відповідно до Порядку розроблення та виконання державних цільових програм;  
133. бере участь у підготовці узагальненого висновку про кінцеві результати виконання державної цільової програми у частині оцінки використання бюджетних коштів.  
134. Стаття 18. Повноваження Міністерства праці та соціальної політики України у сфері розроблення та виконання державних цільових програм  
135. Міністерство праці та соціальної політики України:  
136. бере участь у проведенні аналізу проектів державних цільових програм з метою визначення соціальних наслідків виконання програм, у тому числі їх впливу на соціальний захист населення та використання трудових ресурсів, розглядає і погоджує проекти концепцій та програм;  
137. розглядає і погоджує пропозиції державних замовників щодо внесення змін до програм;  
138. бере участь у щорічному проведенні аналізу стану виконання державних цільових програм у частині використання трудових ресурсів, визначення соціальних наслідків виконання програм та у підготовці пропозицій Кабінетові Міністрів України щодо подальшого виконання програм або його припинення відповідно до Порядку розроблення та виконання державних цільових програм;  
139. бере участь у підготовці узагальненого висновку про кінцеві результати виконання державної цільової програми у частині оцінки соціальних наслідків виконання програми.  
140. Стаття 19. Повноваження Міністерства освіти і науки України у сфері розроблення та виконання державних цільових програм  
141. Міністерство освіти і науки України:  
142. здійснює загальне методичне керівництво та координацію робіт з розроблення та виконання наукових та науково-технічних програм;  
143. забезпечує проведення державної наукової та науково-технічної експертизи проектів наукових та науково-технічних програм з метою встановлення їх відповідності пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки;  
144. вносить пропозиції щодо включення найважливіших завдань і показників наукових та науково-технічних програм до відповідних розділів проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік;  
145. розглядає та погоджує пропозиції державних замовників щодо внесення змін до наукових та науково-технічних програм;  
146. бере участь у щорічному проведенні аналізу стану виконання наукових та науково-технічних програм та у підготовці пропозицій Кабінетові Міністрів України щодо подальшого виконання програм або його припинення відповідно до Порядку розроблення та виконання державних цільових програм;  
147. бере участь у підготовці узагальненого висновку про кінцеві результати виконання наукових і науково-технічних програм.  
148. Розділ ІV  
149. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
150. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
151. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після опублікування цього Закону: подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;  
152. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.  
153. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.