Про правовий статус закордонних українців (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)
0. | З А К О Н У К Р А Ї Н И |
1. | Про правовий статус закордонних українців |
2. | Українці, які проживають за межами України, становлять невід'ємну частину Українського народу. Українська держава сприяє розвитку їхньої національної свідомості, зміцненню зв'язків з батьківщиною та поверненню в Україну. Відповідно до статті 12 Конституції України держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами. |
3. | Стаття 1. Визначення термінів |
4. | Закордонний українець - це особа, яка ідентифікує себе українцем, є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України; |
5. | українське етнічне походження ( це належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження; |
6. | правовий статус закордонного українця ( визначення в законодавстві України прав, свобод та обов'язків українців, які проживають за межами України і не мають громадянства України. |
7. | Стаття 2. Законодавство щодо закордонного українця |
8. | Правовий статус закордонного українця визначається Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також іншими законами України. |
9. | Стаття 3. Система і повноваження органів, що вирішують |
10. | питання, пов'язані із статусом закордонного українця |
11. | Систему органів, які вирішують питання, що стосуються закордонних українців, становлять Національна комісія з питань закордонних українців, інші органи державної влади і місцевого самоврядування. |
12. | Стаття 4. Національна комісія з питань закордонних українців |
13. | 1. Національна комісія з питань закордонних українців (далі - Національна комісія) створюється при Кабінеті Міністрів України. |
14. | 2. До складу Національної комісії входять представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати України (за згодою), представники Адміністрації Президента України, а також громадських організацій, які опікуються питаннями закордонних українців з правом дорадчого голосу. |
15. | 3. Національна комісія приймає рішення про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця. |
16. | 4. Заяви на отримання статусу закордонного українця подаються до закордонних дипломатичних установ України або безпосередньо до Міністерства закордонних справ України. |
17. | 5. Національна комісія розглядає заяви на отримання статусу закордонного українця у термін до 90 днів з дня реєстрації заяви у Національній комісії та приймає рішення про надання або відмову у наданні такого статусу. |
18. | 6. У разі позитивного рішення щодо надання статусу закордонного українця Національна комісія видає особі посвідчення встановленого зразка, який затверджується Кабінетом Міністрів України. |
19. | 7. У разі відмови у наданні статусу закордонного українця особі видається копія відповідного рішення Національної комісії. У такому випадку за особою залишається право повторного звернення щодо надання статусу закордонного українця до Національної комісії. |
20. | 8. Національна комісія приймає рішення щодо надання квот закордонним українцям на навчання та підвищення кваліфікації за рахунок Державного бюджету України за поданням відповідних міністерств. |
21. | 9. Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує програму повернення та облаштування закордонних українців в Україні. Верховна Рада України щорічно передбачає кошти для виконання цієї програми в Державному бюджеті України. |
22. | Стаття 5. Умови надання статусу закордонного українця |
23. | 1. Умовами надання особі статусу закордонного українця є: |
24. | 1) українська самоідентифікація; |
25. | 2) українське етнічне походження або походження з України; |
26. | 3) письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця; |
27. | 4) досягнення особою 16-річного віку; |
28. | 5) відсутність громадянства України. |
29. | 2. Українське етнічне походження або походження з України заявник підтверджує відповідними документами або свідченнями громадян України, закордонних українців чи громадських організацій закордонних українців. |
30. | Стаття 6. Порядок надання статусу закордонного українця |
31. | 1. Особа, яка бажає набути статусу закордонного українця, подає письмову заяву про надання статусу закордонного українця: на території України ( до Міністерства закордонних справ України, а за кордоном ( до дипломатичних установ України за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. |
32. | 2. До заяви про надання статусу закордонного українця додаються: |
33. | 1) паспортний документ або документ, що його замінює; |
34. | 2) документи чи свідчення, які підтверджують українське етнічне походження або походження з України відповідно до частини другої статті 5 цього Закону. |
35. | До документів може бути додана характеристика-клопотання громадської організації закордонного українця, членом якої є заявник. |
36. | 3. Положення про надання та оформлення посвідчення закордонного українця затверджується Кабінетом Міністрів України. |
37. | Стаття 7. Посвідчення закордонного українця |
38. | 1. Посвідчення закордонного українця є документом, що засвідчує цей статус, але не замінює паспорт. |
39. | 2. До посвідчення закордонного українця вносяться разом з фотокарткою такі дані: |
40. | 1) прізвище та ім'я чи імена; |
41. | 2) дата та місце народження; |
42. | 3) громадянство чи наявність статусу особи без громадянства; |
43. | 4) країна постійного проживання. |
44. | 3. Дані до посвідчення закордонного українця вносяться українською мовою. |
45. | 4. Вносити до посвідчення закордонного українця дані, не передбачені цією статтею, забороняється. |
46. | 5. Зразок посвідчення закордонного українця, порядок його надання, виготовлення та анулювання встановлюються Кабінетом Міністрів України. |
47. | 6. Посвідчення закордонного українця видається на 10 років з подальшою його перереєстрацією. |
48. | 7. Власник посвідчення закордонного українця відповідає за достовірність внесених до посвідчення даних. У разі зміни імені, прізвища, громадянства власник посвідчення протягом шести місяців зобов'язаний повідомити про це Міністерство закордонних справ України або дипломатичне представництво чи консульську установу України за кордоном. У такому випадку особі видається нове посвідчення. |
49. | 8. У разі втрати посвідчення закордонного українця особі за її заявою Національна комісія видає дублікат посвідчення. |
50. | 9. За оформлення посвідчення закордонного українця або його дубліката встановлюється плата, порядок стягнення і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. |
51. | Стаття 8. Відмова у наданні статусу закордонного українця |
52. | 1. Підставою для відмови у наданні статусу закордонного українця особі є: |
53. | 1) дії, вчинені особою, які суперечать інтересам національної безпеки України; |
54. | 2) подання завідомо неправдивих даних або підроблених документів для отримання відповідного статусу; |
55. | 3) порушення інших вимог, передбачених Положенням про надання та оформлення посвідчення закордонного українця, зазначених у статті 6 цього Закону. |
56. | Стаття 9. Підстави припинення статусу закордонного українця |
57. | 1. Дія статусу закордонного українця припиняється: |
58. | 1) у разі подання особою відповідної заяви з дня її реєстрації у Національній комісії; |
59. | 2) у разі набуття закордонним українцем громадянства України; |
60. | 3) якщо цього статусу було набуто внаслідок подання завідомо неправдивих даних або підроблених документів; |
61. | 4) якщо протягом шести місяців з дня зміни імені, прізвища, громадянства або місця проживання особа не повідомила про це Міністерство закордонних справ України або дипломатичну установу України за кордоном; |
62. | 5) якщо особа вчинила дії, зазначені у статті 8 цього Закону. |
63. | 2. Рішення про припинення статусу закордонного українця може бути оскаржено у Національній комісії. |
64. | 3. Особа, статус закордонного українця стосовно якої було припинено згідно з пунктами 3 і 5 частини першої цієї статті, не має права на поновлення цього статусу. |
65. | Стаття 10. Порядок в'їзду та перебування закордонного українця на території України |
66. | 1. В'їзд в Україну та виїзд з України закордонних українців здійснюються відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". При цьому закордонні українці - громадяни держав, з якими Україна має візовий режим, мають право на безкоштовне оформлення багаторазової візи для відвідання України без надання відповідного запрошення терміном дії на 5 років на підставі посвідчення закордонного українця. |
67. | 2. Закордонний українець може іммігрувати в Україну для постійного проживання за умови отримання в установленому законом порядку дозволу на імміграцію для постійного проживання поза межами квот на імміграцію. |
68. | 3. Положення цієї статті поширюються також на подружжя закордонного українця та його дітей у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України. |
69. | Стаття 11. Права, свободи і обов'язки закордонних українців |
70. | 1. Закордонні українці мають усі права, свободи та обов'язки, визначені Конституцією України і законами України, за винятком політичних прав і обов'язків, передбачених виключно для громадян України (виборче право, військова служба, державна служба та служба в органах місцевого самоврядування), та права на державне пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. |
71. | 2. Зазначені у частині першій цієї статті права закордонного українця, який перебуває в Україні на законних підставах, не можуть бути обмежені порівняно з відповідними правами громадян України, якщо інше не передбачено законом. |
72. | Стаття 12. Правовий захист закордонного українця |
73. | 1. Захист основних прав і свобод людини і громадянина стосовно закордонних українців є невід'ємною частиною зовнішньо-політичної діяльності України. |
74. | 2. Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб щодо вирішення питань, пов'язаних з перебуванням закордонного українця в Україні, можуть бути оскаржені в суді у встановленому законом порядку. |
75. | Стаття 13. Гарантії задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонного українця |
76. | 1. Задоволення культурно-мовних, освітніх, інформаційних та інших потреб здійснюється в рамках національної концепції співпраці із закордонними українцями та на підставі спеціальної національної програми. |
77. | 2. Україна з метою задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонного українця: |
78. | 1) під час укладення міжнародних договорів передбачає забезпечення прав українських меншин за кордоном, створення оптимальних умов та можливостей для задоволення їхніх соціальних, культурно-освітніх, інформаційних та інших потреб; |
79. | 2) сприяє укладенню міжнародних договорів про співробітництво в галузях культури, освіти, соціального захисту, інформаційного забезпечення з урахуванням інтересів організацій закордонних українців; |
80. | 3) надає українським культурно-інформаційним центрам організаційну, методичну, технічну та іншу допомогу в місцях компактного проживання українців за кордоном; |
81. | 4) створює умови для радіомовлення та телевізійної трансляції програм з України на територію компактного проживання українців за кордоном на підставі міжнародних угод, зокрема через супутниковий зв'язок та інші засоби комунікацій. |
82. | 3. За видатні заслуги перед Україною закордонний українець може бути нагороджений державними нагородами України та відзнаками Президента України в порядку, встановленому законодавством України. |
83. | Стаття 14. Сприяння благодійній діяльності закордонних українців |
84. | Держава в особі її органів влади: |
85. | 1) гарантує і забезпечує захист передбачених законодавством України прав та інтересів закордонних українців ( учасників благодійництва та благодійної діяльності, заохочує здійснення такої діяльності; |
86. | 2) гарантує і забезпечує захист передбачених законодавством України прав та інтересів українських громадян ( учасників благодійництва та благодійної діяльності, заохочує здійснення такої діяльності. |
87. | Стаття 15. Прикінцеві положення |
88. | 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. |
89. | 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону: |
90. | подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають із цього Закону; |
91. | прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону; |
92. | забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. |