Кількість абзаців - 199 Розмітка (ліва колонка)


Про сільськогосподарську дорадчу діяльність (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про сільськогосподарську дорадчу діяльність  
2. Цей Закон визначає правові засади здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні та регулює відносини у цій сфері.  
3. Стаття 1. Поняття сільськогосподарської дорадчої діяльності  
4. Сільськогосподарська дорадча діяльність - сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення у підвищенні рівня знань та удосконаленні практичних навичок ведення прибуткового господарювання, поліпшення добробуту та розвиток соціальної сфери села.  
5. Сільськогосподарська дорадча діяльність провадиться суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності - фізичними та юридичними особами на підставах передбачених цим Законом.  
6. Сільськогосподарський дорадник - фізична особа, яка на професійній основі провадить сільськогосподарську дорадчу діяльність та має відповідну кваліфікацію відповідно до вимог цього Закону.  
7. Сільськогосподарська дорадча служба - юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює сільськогосподарську дорадчу діяльність, у складі якої працює хоча б три сільськогосподарських дорадники та яка пройшла державну реєстрацію, передбачену цим Законом.  
8. Стаття 2. Завдання сільськогосподарської дорадчої діяльності  
9. Основними завданнями сільськогосподарської дорадчої діяльності є:  
10. підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок прибуткового господарювання сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;  
11. надання сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню дорадчих послуг з питань менеджменту, маркетингу, права, екології, застосування сучасних технологій та розвитку соціальної сфери села;  
12. надання сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню практичної допомоги в освоєнні методів прибуткового господарювання в умовах ринкової економіки;  
13. поширення та впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки і технологій;  
14. розвиток соціальної сфери села.  
15. Стаття 3. Методи сільськогосподарської дорадчої діяльності  
16. Основними методами сільськогосподарської дорадчої діяльності є:  
17. навчання суб'єктів підприємницької діяльності і сільського населення;  
18. дослідження соціально-економічних проблем сільської місцевості;  
19. впровадження сучасних досягнень науки, техніки і технологій;  
20. демонстраційні покази форм і методів роботи сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення;  
21. інформаційне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення з цих питань.  
22. Стаття 4. Види сільськогосподарських дорадчих послуг  
23. Сільськогосподарські дорадчі послуги поділяються на соціально необхідні та платні.  
24. Соціально необхідні дорадчі послуги - послуги, які на даний момент розвитку соціально-економічних відносин є нерентабельні, їх не можна знайти на ринку сільськогосподарських дорадчих послуг, але вони є ефективними для реалізації державної аграрної політики в рамках загальнодержавних інтересів.  
25. Перелік соціально необхідних дорадчих послуг визначається цільовою програмою сільськогосподарської дорадчої діяльності, яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  
26. Органи місцевого самоврядування можуть визначати додаткові соціально необхідні дорадчі послуги, які надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, відповідно до регіональних програм соціально-економічного розвитку.  
27. Надання соціально необхідних дорадчих послуг здійснюється на підставі програмно-цільового фінансування за рахунок бюджетних коштів.  
28. Сільськогосподарська дорадча діяльність в частині надання соціально необхідних дорадчих послуг є неприбутковою діяльністю.  
29. Платні дорадчі послуги - послуги, що створюють умови для отримання додаткового прибутку сільськогосподарськими товаровиробниками та сільським населенням.  
30. Надання платних дорадчих послуг здійснюється за рахунок замовника.  
31. Стаття 5. Зміст і напрями державного регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності  
32. Державне регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні, об'єктивності та законності її проведення, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях сільськогосподарської дорадчої діяльності, створення конкурентного середовища серед суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності та серед вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, що здійснюють професійну підготовку сільськогосподарських дорадників, проведення сільськогосподарської дорадчої діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.  
33. Основними напрямами державного регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності є:  
34. забезпечення норм і рівня професійної підготовки сільськогосподарських дорадників та контроль за їх додержанням;  
35. контроль за виконанням дорадниками та суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності умов здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
36. контроль за додержанням законодавства суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності та іншими суб'єктами під час проведення сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
37. сприяння встановленню єдиних норм та правил сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні;  
38. інші напрями діяльності для реалізації функцій державного регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності, які передбачені законодавством.  
39. Стаття 6. Повноваження органів влади у сфері сільськогосподарської дорадчої діяльності  
40. Кабінет Міністрів України в питаннях сільськогосподарської дорадчої діяльності здійснює повноваження, визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.  
41. Органом державної влади, який здійснює державне регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні, є центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.  
42. Інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження в питаннях сільськогосподарської дорадчої діяльності відповідно до законодавства.  
43. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики забезпечує широке інформування суспільства з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
44. Стаття 7. Державна підтримка сільськогосподарської дорадчої діяльності  
45. У проекті Державного бюджету України щорічно передбачаються кошти на фінансування соціально необхідних дорадчих послуг у межах видатків центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.  
46. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до місцевих програм щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
47. Участь у виконанні програм сільськогосподарської дорадчої діяльності можуть приймати тільки сільськогосподарські дорадчі служби, які визнані такими відповідно до цього Закону.  
48. Держава створює рівні умови для участі сільськогосподарських дорадчих служб у виконанні програм сільськогосподарської дорадчої діяльності, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів.  
49. Умови участі сільськогосподарських дорадчих служб у виконанні цих цільових програм визначається на конкурсних засадах відповідно до порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  
50. Стаття 8. Інші джерела фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності  
51. Фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності може здійснюватись за рахунок грантів, коштів міжнародних програм та проектів, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, інших джерел фінансування.  
52. Стаття 9. Державна реєстрація сільськогосподарських дорадчих служб  
53. Державна реєстрація сільськогосподарських дорадчих служб здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики відповідно до вимог цього Закону.  
54. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики видає юридичній особі сертифікат суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності, який підтверджує внесення її до Державного реєстру сільськогосподарських дорадчих служб.  
55. Сільськогосподарська дорадча служба розміщує у відповідних засобах масової інформації, визначених центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, інформацію про її державну реєстрацію.  
56. Протягом трьох місяців з дня державної реєстрації сільськогосподарська дорадча служба зобов'язана розробити та затвердити з урахуванням вимог цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики положення та процедури забезпечення ефективної та безпечної діяльності сільськогосподарської дорадчої служби, визначених нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.  
57. Стаття 10. Державний реєстр сільськогосподарських дорадчих служб  
58. З метою обліку сільськогосподарських дорадчих служб ведеться Державний реєстр сільськогосподарських дорадчих служб, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України.  
59. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики веде Державний реєстр сільськогосподарських дорадчих служб.  
60. У Державному реєстрі сільськогосподарських дорадчих служб зазначається інформація про суб'єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності: юридична адреса, напрями сільськогосподарської дорадчої діяльності, основна інформація про склад сільськогосподарських дорадників та їх кваліфікацію.  
61. Державний реєстр сільськогосподарських дорадчих служб надається на вимогу органів державної влади та органів місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством.  
62. Порядок надання довідок з Державного реєстру сільськогосподарських дорадчих служб встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  
63. На підставі внесення юридичної особи до Державного реєстру сільськогосподарських дорадчих служб їй видається сертифікат сільськогосподарської дорадчої служби.  
64. Стаття 11. Сертифікат сільськогосподарської дорадчої служби  
65. Сертифікат сільськогосподарської дорадчої служби (далі - сертифікат) є документом, що підтверджує внесення юридичної особи до Державного реєстру сільськогосподарських дорадчих служб.  
66. Сертифікат видається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики у порядку, встановленому цим Законом.  
67. Форма сертифіката встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  
68. У сертифікаті зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності, його юридичні реквізити, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), дата видачі та строк дії.  
69. Сертифікат підписується керівником центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та засвідчується печаткою.  
70. Сертифікат видається безстроково у разі дотримання вимог цього Закону та може бути анульований з підстав зазначених у цьому Законі.  
71. За видачу сертифіката справляється плата у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка спрямовується до Державного бюджету України.  
72. Стаття 12. Порядок видачі сертифіката сільськогосподарської дорадчої служби  
73. Рішення про видачу сертифіката приймається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  
74. Для розгляду питання про видачу сертифіката юридична особа подає до центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики такі документи:  
75. заяву про видачу сертифіката за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики; нотаріально посвідчену копію установчого документа (для юридичних осіб) або свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності;  
76. довідку про сільськогосподарських дорадників, які працюють в його штатному складі, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики;  
77. нотаріально посвідчені копії кваліфікаційних свідоцтв сільськогосподарських дорадників, зазначених у довідці.  
78. Розгляд та перевірка документів, поданих юридичною особою, здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики у строк, що не перевищує тридцяти днів від дати їх подання.  
79. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики відмовляє у видачі сертифіката у таких випадках:  
80. недійсності або недостовірності поданих документів чи зазначення в них свідомо неправдивих даних;  
81. ліквідації суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
82. виявлення порушень цього Закону за час дії попереднього сертифіката або в процесі розгляду документів та прийняття рішення про видачу сертифіката;  
83. набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими було задоволено позови до суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності та сільськогосподарських дорадників, які працюють у його складі, пов'язані з наданням ними неякісних сільськогосподарських дорадчих послуг;  
84. наявності серед сільськогосподарських дорадників, які зазначені у довідці, сільськогосподарських дорадників, кваліфікаційні свідоцтва яких заявлені в довідках інших суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, які подали заяву про видачу сертифіката раніше, або кваліфікаційні свідоцтва яких зупинені чи анульовані відповідно до цього Закону;  
85. відсутності у штатному складі юридичної особи визначеної цим Законом кількості сільськогосподарських дорадників, які мають, кваліфікаційне свідоцтво.  
86. Сертифікат видається в двотижневий строк центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за результатами розгляду документів, поданих суб'єктом сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
87. Суб'єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності зобов'язані в місячний строк письмово інформувати центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики про зміни у його юридичному статусі, іншу суттєву інформацію, відповідно до якої приймається рішення про видачу або анулювання сертифіката відповідно до цього Закону.  
88. Спірні питання щодо відмови у видачі сертифіката вирішуються Наглядовою радою з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності за поданням суб'єктом сільськогосподарської дорадчої діяльності відповідної заяви.  
89. Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до законодавства.  
90. Стаття 13. Анулювання сертифіката сільськогосподарської дорадчої служби  
91. Сертифікат може бути анульовано центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики виключно з таких підстав:  
92. за наявності порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності, які призвели до визнання неякісними сільськогосподарських дорадчих послуг, наданих суб'єктом сільськогосподарської дорадчої діяльності, або сільськогосподарськими дорадниками, які працюють у його штатному складі, на підставі висновку Наглядової ради з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
93. набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими було задоволено позови до сільськогосподарських дорадників, суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності, пов'язані з наданням ними неякісних сільськогосподарських дорадчих послуг;  
94. виявлення порушень суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності норм цього Закону;  
95. ліквідації суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності, який отримав сертифікат.  
96. Поновлення сертифікатів відбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх видачі.  
97. Порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  
98. Стаття 14. Всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників  
99. Утворення та порядок діяльності всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, регулюються законодавством про об'єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.  
100. Стаття 15. Повноваження всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників  
101. Всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, здійснює такі повноваження з регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності:  
102. дотримання законів та інших нормативно-правових актів з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності, забезпечення належної якості сільськогосподарської дорадчої діяльності, яка здійснюється сільськогосподарськими дорадниками - її членами;  
103. аналіз сільськогосподарської дорадчої діяльності, яка проводиться сільськогосподарськими дорадниками - членами всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, на вимогу інших організацій, громадян, юридичних осіб відповідно до вимог чинного законодавства та у порядку, встановленому всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників;  
104. організує страхування сільськогосподарської дорадчої діяльності своїх членів відповідно до цього Закону;  
105. участь у розробленні нормативно-правових актів з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
106. участь у професійній підготовці та підвищенні кваліфікації сільськогосподарських дорадників;  
107. участь у складі Атестаційної комісії та Наглядової ради з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
108. захист своїх членів у питаннях судового та досудового вирішення спорів, пов'язаних з сільськогосподарською дорадчою діяльністю відповідно до законодавства;  
109. проведення третейського розгляду спорів;  
110. сприяння розвитку конкуренції серед сільськогосподарських дорадників;  
111. підвищення професійного рівня своїх членів шляхом атестації за власною процедурою;  
112. сприяння розвитку інформаційних технологій в сільськогосподарській дорадчій діяльності, широкому інформуванню суспільства про завдання, методи та особливості сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
113. встановлення інших вимог щодо сумлінного здійснення своїми членами сільськогосподарської дорадчої діяльності, забезпечення виконання ними вимог цього Закону, нормативно-правових актів з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
114. Стаття 16. Страховий фонд сільськогосподарської дорадчої діяльності  
115. Для страхування відповідальності сільськогосподарських дорадників, пов'язаної з сільськогосподарською дорадчою діяльністю перед третіми особами, на покриття збитків, завданих сільськогосподарськими дорадниками споживачам сільськогосподарських дорадчих послуг в процесі здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності, всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, формує Страховий фонд сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
116. Страховий фонд сільськогосподарської дорадчої діяльності формується за рахунок обов'язкового відрахування внеску від вартості наданих платних дорадчих послуг суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності у розмірі встановленому всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників.  
117. Порядок формування та використання Страхового фонду сільськогосподарської дорадчої діяльності, використання його коштів та розмір внесків встановлюється всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників.  
118. Стаття 17. Наглядова рада з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності  
119. З метою колегіального вирішення питань, пов'язаних з забезпеченням прозорості державного регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності, підвищенням професійного рівня суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, видачею суб'єктам сільськогосподарської дорадчої діяльності сертифікатів, їх анулювання, створюється Наглядова рада з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності (далі - Наглядова рада).  
120. Наглядова рада створюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики з числа його представників, представників делегованих іншими органами державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях сільськогосподарської дорадчої діяльності, які мають необхідний рівень підготовки з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності, представників делегованих закладами аграрної науки та аграрної освіти, представників делегованих професійними громадськими організаціями сільськогосподарських товаровиробників та представників всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, які делеговані у визначеному нею порядку.  
121. Персональний склад Наглядової ради передбачає рівне представництво органів державної влади, професійних громадських організації сільськогосподарських товаровиробників, представників закладів аграрної науки і аграрної освіти та представників всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників.  
122. Наглядова рада є постійно діючим органом.  
123. До повноважень Наглядової ради належить:  
124. погодження цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
125. погодження загальних вимог до навчальних програм сільськогосподарських дорадників та підвищення їх кваліфікації;  
126. вирішення спірних питань, пов'язаних з видачею або анулюванням сертифіката;  
127. погодження нормативно-правових актів з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності та порядку видачі сертифікатів;  
128. надання рекомендацій щодо удосконалення професійної підготовки сільськогосподарських дорадників;  
129. розгляд та надання пропозицій щодо скарг на сільськогосподарську дорадчу діяльність суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
130. вирішення спірних питань, пов'язаних з видачею або анулюванням сертифіката.  
131. Порядок роботи Наглядової ради визначається Наглядовою радою та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  
132. Стаття 18. Професійна підготовка сільськогосподарських дорадників  
133. Професійна підготовка сільськогосподарських дорадників здійснюється вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівня акредитації, які уклали угоди про співробітництво з всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників.  
134. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики може здійснювати фінансування професійної підготовки сільськогосподарських дорадників в межах фінансування цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
135. Всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, та центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики повинні сприяти створенню конкурентного середовища серед вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, які здійснюють професійну підготовку сільськогосподарських дорадників.  
136. Професійна підготовка сільськогосподарських дорадників складається з навчання за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації. Загальні вимоги до змісту навчальних програм підлягають обов'язковому погодженню з Наглядовою радою з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
137. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, спільно здійснюють контроль за якістю професійної підготовки сільськогосподарських дорадників.  
138. Сільськогосподарські дорадники зобов'язані не рідше одного разу в два роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.  
139. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва сільськогосподарських дорадників.  
140. Стаття 19. Атестація сільськогосподарських дорадників  
141. Атестація сільськогосподарських дорадників здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.  
142. За результатами атестації сільськогосподарському дораднику видається кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника.  
143. Стаття 20. Кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника  
144. Кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки сільськогосподарського дорадника за програмою базової підготовки для самостійного здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
145. Форму кваліфікаційного свідоцтва сільськогосподарського дорадника встановлює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.  
146. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та успішно склали кваліфікаційний іспит.  
147. Підвищення кваліфікації відбувається за напрямами, зазначеними у кваліфікаційному свідоцтві сільськогосподарського дорадника, за результатами якої видається посвідчення про підвищення кваліфікації, яке є невід'ємною частиною кваліфікаційного свідоцтва.  
148. Кваліфікаційне свідоцтво видається всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, спільно з вищим навчальним закладом ІІІ-ІV рівня акредитації, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Атестаційної комісії.  
149. За видачу кваліфікаційного свідоцтва справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Зазначена плата спрямовується на покриття організаційних витрат, пов'язаних з видачею кваліфікаційного свідоцтва.  
150. У кваліфікаційному свідоцтві зазначаються назва всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, та вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівня акредитації, які його видали, дата видачі, номер свідоцтва, прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, якій видається свідоцтво, напрям програми базової підготовки, відповідно до якої підтверджується фаховий рівень сільськогосподарського дорадника та дозволяється здійснювати сільськогосподарську дорадчу діяльність.  
151. Кваліфікаційне свідоцтво є безстроковим у разі дотримання сільськогосподарськими дорадниками вимог, встановлених цим Законом.  
152. Кваліфікаційне свідоцтво видається в двотижневий строк на підставі подання фізичною особою до всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, таких документів: заяви про видачу кваліфікаційного свідоцтва, копії паспорту, копії документа про вищу освіту, платіжного документа про внесення плати за видачу кваліфікаційного свідоцтва.  
153. Стаття 21. Порядок прийняття рішення про видачу, позбавлення кваліфікаційного свідоцтва  
154. Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Атестаційною комісією, склад якої затверджується всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, та формується з числа їх представників, представників центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівня акредитації, інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях сільського господарства та розвитку сільської місцевості, які мають необхідний рівень підготовки з цих питань.  
155. Представники всеукраїнської професійної громадської організації, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, повинні становити не менше двох третин кількісного складу Атестаційної комісії.  
156. Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Атестаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб, в тому числі всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, з таких підстав: порушення сільськогосподарським дорадником нормативно-правових актів, що діють у сфері сільськогосподарського дорадництва; за рішенням суду за фактами непрофесійного надання сільськогосподарським дорадником сільськогосподарських дорадчих послуг, що завдало збитків замовнику чи отримувачу таких послуг.  
157. Про прийняте Атестаційною комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, повідомляє сільськогосподарського дорадника письмово в двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Атестаційної комісії.  
158. Рішення про позбавлення сільськогосподарського дорадника кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено в судовому порядку.  
159. Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва сільськогосподарському дораднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Атестаційною комісією не раніше ніж через рік від дати позбавлення, в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного свідоцтва.  
160. Рішення Атестаційної комісії оформлюються протоколами.  
161. Порядок роботи Атестаційної комісії встановлюється всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників.  
162. Фізичній особі може бути відмовлено у видачі кваліфікаційного свідоцтва у випадках неподання нею необхідних для цього документів, недійсності або недостовірності поданих документів чи зазначення в них свідомо неправдивих даних.  
163. Проведення сільськогосподарської дорадчої діяльності фізичною особою, яка не отримала кваліфікаційного свідоцтва, або яку позбавлено кваліфікаційного свідоцтва забороняється.  
164. Стаття 22. Реєстр сільськогосподарських дорадників  
165. Всеукраїнська професійна громадська організація, яка об'єднує сільськогосподарських дорадників, веде Реєстр сільськогосподарських дорадників, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.  
166. У Реєстрі сільськогосподарських дорадників зазначається така інформація про сільськогосподарських дорадників: прізвище, ім'я та по батькові сільськогосподарського дорадника, дата видачі та номер кваліфікаційного свідоцтва, назва вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівня акредитації, який здійснював підготовку сільськогосподарського дорадника, дата та номер протоколу рішення Атестаційної комісії про видачу кваліфікаційного свідоцтва, напрями сільськогосподарської дорадчої діяльності, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві, інформація про підвищення кваліфікації за зазначеними напрямами, інформація щодо позбавлення кваліфікаційного свідоцтва, місце роботи сільськогосподарського дорадника.  
167. Сільськогосподарські дорадники несуть відповідальність за достовірність інформації, яка подається до Реєстру сільськогосподарських дорадників, у порядку, встановленому цим Законом.  
168. Стаття 23. Права суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності  
169. Суб'єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності мають право:  
170. доступу, згідно з договором, до об'єктів замовника сільськогосподарських дорадчих послуг, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для надання сільськогосподарських дорадчих послуг;  
171. отримувати роз'яснення та додаткові відомості, необхідні для здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності, від замовника та інших осіб щодо інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності (сільськогосподарських дорадників, які працюють у його штатному складі) відповідного дозволу або угоди про конфіденційність інформації;  
172. відмовитися від надання сільськогосподарських дорадчих послуг у разі виникнення обставин, які перешкоджають проведенню об'єктивної сільськогосподарської дорадчої діяльності, у тому числі будь-яких форм примусу;  
173. страхувати свою відповідальність перед третіми особами, пов'язану з сільськогосподарською дорадчою діяльністю;  
174. залучати додатково у разі необхідності до участі у здійсненні сільськогосподарської дорадчої діяльності інших сільськогосподарських дорадників або інших фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності;  
175. бути безпосередньо присутніми на засіданні Атестаційної комісії під час розгляду питання щодо позбавлення сільськогосподарського дорадника кваліфікаційного свідоцтва;  
176. забезпечувати присутність своїх представників на засіданні Наглядової ради під час розгляду питання про анулювання сертифіката суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності;  
177. оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, рішення Наглядової ради, Атестаційної комісії в судовому порядку.  
178. Стаття 24. Обов'язки суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності  
179. Суб'єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності зобов'язані:  
180. дотримуватися під час здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів, пов'язаних з сільськогосподарською дорадчою діяльністю;  
181. забезпечувати об'єктивність послуг, що надаються, повідомляти замовника про неможливість надання сільськогосподарських дорадчих послуг у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають;  
182. забезпечувати збереження документів, які отримані під час здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності від замовника та інших осіб;  
183. забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності відповідно до закону;  
184. виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством і договором.  
185. Стаття 25. Відповідальність за порушення законодавства про сільськогосподарську дорадчу діяльність  
186. Посадові особи, громадяни, юридичні особи, сільськогосподарські дорадники та суб'єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності, винні в порушенні законодавства про сільськогосподарську дорадчу діяльність, несуть відповідальність згідно з законодавством.  
187. Стаття 26. Обмеження використання терміну "дорадча служба" у найменуваннях підприємств, установ та організацій  
188. Підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін "дорадча служба" і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо їх діяльність не відповідає визначенню "сільськогосподарська дорадча діяльність", передбаченого цим Законом.  
189. Стаття 27. Законодавство про сільськогосподарську дорадчу діяльність  
190. Сільськогосподарська дорадча діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з питань сільськогосподарської дорадчої діяльності.  
191. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
192. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.  
193. 2. Юридичні особи, які використовують термін "дорадча служба" у своїй назві та діяльність яких не відповідає вимогам цього Закону, зобов'язані змінити свою назву протягом шести місяців із дня введення в дію цього Закону.  
194. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня прийняття цього Закону:  
195. внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом;  
196. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;  
197. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;  
198. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.