Кількість абзаців - 100 Розмітка (ліва колонка)


Про транскордонне співробітництво (Друге читання)

0. Проект Закону України "Про транскордонне співробітництво"  
1. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади транскордонного співробітництва.  
2. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
5. транскордонне співробітництво - спільні дії, спрямовані на поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами та місцевими органами виконавчої влади України і територіальними громадами та відповідними органами влади сусідніх держав у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством;  
6. прикордонний регіон - територія, що охоплює одну або кілька адміністративно-територіальних одиниць України чи сусідніх держав і прилягає до державного кордону;  
7. єврорегіон - територія прикордонного регіону України та сусідніх держав, у межах якої здійснюється транскордонне співробітництво відповідно до угод про транскордонне співробітництво;  
8. суб'єкти транскордонного співробітництва - територіальні громади та місцеві органи виконавчої влади України і територіальні громади та відповідні органи влади сусідніх держав;  
9. угода про транскордонне співробітництво - угода між суб'єктами транскордонного співробітництва, яка регламентує правові, організаційні, економічні та інші аспекти цього співробітництва;  
10. учасники транскордонного співробітництва - юридичні та фізичні особи, громадські організації, що беруть участь у транскордонному співробітництві;  
11. спільні проекти (програми) - комплекс спільних заходів суб'єктів транскордонного співробітництва, спрямованих на розв'язання конкретних спільних завдань та задоволення інтересів;  
12. проекти (програми) транскордонного співробітництва - комплекс заходів суб'єктів транскордонного співробітництва України, спрямованих на розвиток транскордонного співробітництва;  
13. державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва - сукупність рішень і дій організаційного, правового, фінансового характеру органів державної влади України, спрямованих на реалізацію проектів (програм) транскордонного співробітництва;  
14. програма державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва - комплекс заходів органів державної влади України, спрямованих на розвиток транскордонного співробітництва, у частковому забезпеченні яких використовуються кошти Державного бюджету України.  
15. Стаття 2. Мета та принципи транскордонного співробітництва  
16. Метою транскордонного співробітництва є розвиток соціально-економічних, науково-технічних, культурних та інших зв'язків і добросусідських відносин між суб'єктами та учасниками транскордонного співробітництва на основі таких принципів:  
17. визнання державного суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів держав;  
18. урахування під час укладення угод про транскордонне співробітництво повноважень суб'єктів та прав учасників транскордонного співробітництва;  
19. узгоджене усунення політичних, економічних, правових, адміністративних та інших перешкод для взаємної співпраці.  
20. Стаття 3. Правова основа транскордонного співробітництва  
21. Правовою основою транскордонного співробітництва є Конституція України, міжнародні договори України, що регулюють відносини у цій сфері, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цей Закон та інші нормативно-правові акти.  
22. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору України.  
23. Стаття 4. Мета та принципи державної політики у сфері транскордонного співробітництва  
24. Метою державної політики у сфері транскордонного співробітництва є створення умов для співробітництва суб'єктів та учасників транскордонного співробітництва України, підвищення соціально-економічного розвитку регіонів України та рівня життя населення.  
25. Державна політика у сфері транскордонного співробітництва ґрунтується на принципах:  
26. законності;  
27. чіткого розподілу завдань, повноважень та відповідальності між суб'єктами транскордонного співробітництва України;  
28. гармонізації загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів;  
29. забезпечення рівних можливостей для регіонів України щодо співпраці в рамках транскордонного співробітництва;  
30. розмежування відповідальності та повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади з метою найбільш ефективного розв'язання проблем та завдань у сфері транскордонного співробітництва;  
31. створення ефективних механізмів забезпечення умов для здійснення транскордонного співробітництва.  
32. Розділ ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА  
33. Стаття 5. Сфери та організаційні форми транскордонного співробітництва  
34. Транскордонне співробітництво в межах повноважень суб'єктів транскордонного співробітництва України може здійснюватися в економічній, соціальній, науково-технічній, культурно-освітній, екологічній та інших сферах.  
35. Транскордонне співробітництво може здійснюватися у таких формах:  
36. співробітництво в межах створеного єврорегіону;  
37. співробітництво в окремій сфері (сферах) шляхом укладення угоди про транскордонне співробітництво;  
38. взаємовигідні контакти між суб'єктами транскордонного співробітництва.  
39. Суб'єкти транскордонного співробітництва України відповідно до законодавства можуть обирати інші форми транскордонного співробітництва.  
40. Стаття 6. Координація транскордонного співробітництва та контроль за додержанням законодавства з питань транскордонного співробітництва  
41. Загальну координацію транскордонного співробітництва та контроль за додержанням законодавства з питань транскордонного співробітництва здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.  
42. Інші центральні органи виконавчої влади беруть участь у координації та розвитку транскордонного співробітництва відповідно до їх компетенції.  
43. Стаття 7. Повноваження суб'єктів транскордонного співробітництва України  
44. Суб'єкти транскордонного співробітництва України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства України:  
45. укладають угоди про транскордонне співробітництво і забезпечують їх виконання;  
46. забезпечують виконання зобов'язань України за міжнародними договорами України про транскордонне співробітництво;  
47. беруть участь у розробленні та реалізації спільних проектів (програм);  
48. приймають рішення про вступ до відповідних міжнародних асоціацій, інших об'єднань;  
49. вносять пропозиції щодо запровадження спеціального порядку пропуску через державний кордон;  
50. вносять у разі потреби у встановленому порядку пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства з питань транскордонного співробітництва.  
51. Стаття 8. Угоди про транскордонне співробітництво  
52. Суб'єкти транскордонного співробітництва України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства можуть укладати угоди про транскордонне співробітництво.  
53. Угоди регламентують правові, організаційні, економічні та інші аспекти співробітництва.  
54. Суб'єкти транскордонного співробітництва України за запитами центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання транскордонного співробітництва, надають інформацію щодо виконання угод про транскордонне співробітництво, а також про його результати.  
55. Стаття 9. Органи транскордонного співробітництва  
56. Угоди про транскордонне співробітництво можуть передбачати утворення органів транскордонного співробітництва.  
57. У разі коли передбачається розміщення органів транскордонного співробітництва на території України, вони можуть утворюватися як юридичні особи. Їх функції також можуть покладатися на відповідні виконавчі органи місцевого самоврядування та структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади.  
58. Статус, функції, повноваження та джерела фінансування органів транскордонного співробітництва визначаються міжнародними договорами про транскордонне співробітництво, угодами про транскордонне співробітництво, статутами цих органів і законодавством держав, на території яких вони розміщені.  
59. Розділ ІІІ ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА  
60. Стаття 10. Принципи та форми державної підтримки  
61. Основними принципами державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва є:  
62. об'єктивність, відкритість та економічна обґрунтованість відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва для надання державної підтримки;  
63. концентрація фінансових ресурсів на найбільш обґрунтованих проектах (програмах) з метою досягнення максимального ефекту їх реалізації;  
64. забезпечення умов для використання організаційних, фінансових, інституційних можливостей суб'єктів і учасників транскордонного співробітництва України у розробленні та здійсненні заходів щодо реалізації проектів (програм) транскордонного співробітництва;  
65. недопущення використання цільової державної підтримки для фінансування поточних потреб соціально-економічного розвитку регіонів.  
66. Державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва передбачає:  
67. визначення пріоритетних напрямів державної підтримки транскордонного співробітництва;  
68. відбір проектів (програм) транскордонного співробітництва, які потребують державної підтримки;  
69. розроблення та виконання програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва;  
70. надання правової, організаційної, методичної, інформаційної допомоги та підтримки суб'єктам і учасникам транскордонного співробітництва України.  
71. Стаття 11. Програми державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва  
72. Державна фінансова підтримка може надаватися проектам (програмам) транскордонного співробітництва, які мають достатню аргументацію щодо ефективного розв'язання актуальних проблем і були відібрані на конкурсній основі за цілями, пріоритетами, необхідними ресурсами та тривалістю їх реалізації згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  
73. Програми державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва розробляються суб'єктами транскордонного співробітництва України, погоджуються із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, Міністерством фінансів України та Міністерством закордонних справ України, а також центральними органами виконавчої влади, до компетенції яких належать питання транскордонного співробітництва, та подаються в установленому законодавством порядку Кабінету Міністрів України.  
74. Стаття 12. Функції центральних органів виконавчої влади у сфері державної підтримки транскордонного співробітництва  
75. Центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких належать питання транскордонного співробітництва, відповідно до законодавства:  
76. надають інформаційну, методичну, організаційну підтримку суб'єктам транскордонного співробітництва України;  
77. розробляють порядок підготовки проектів (програм) транскордонного співробітництва та програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва;  
78. розробляють положення про проведення конкурсу проектів (програм) транскордонного співробітництва, які претендують на включення до програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва;  
79. проводять моніторинг виконання програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва;  
80. розглядають пропозиції суб'єктів транскордонного співробітництва України щодо включення проектів (програм) транскордонного співробітництва до програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва;  
81. здійснюють у межах своєї компетенції координацію та взаємне узгодження державних галузевих, регіональних програм і програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва під час формування проекту Державного бюджету України.  
82. Стаття 13. Функції суб'єктів транскордонного співробітництва України у сфері державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва  
83. Суб'єкти транскордонного співробітництва України:  
84. організовують та координують роботу з підготовки та реалізації проектів (програм) транскордонного співробітництва;  
85. беруть участь у розробленні спільних проектів (програм) та координують їх реалізацію;  
86. розробляють програми державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва;  
87. забезпечують виділення в установленому порядку з місцевих бюджетів коштів на розвиток транскордонного співробітництва.  
88. Розділ ІV ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА  
89. Стаття 14. Фінансове забезпечення транскордонного співробітництва  
90. Видатки на реалізацію проектів (програм) транскордонного співробітництва здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законом. Для фінансування проектів (програм) транскордонного співробітництва може використовуватися міжнародна технічна допомога згідно із законодавством України.  
91. Обсяги державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва визначаються у Державному бюджеті України згідно з програмами державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва, затвердженими Кабінетом Міністрів України.  
92. Обсяги коштів, що спрямовуються суб'єктами транскордонного співробітництва України на виконання програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва, визначаються у відповідних місцевих бюджетах.  
93. Заходи щодо виконання програм державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва фінансуються за рахунок бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету на відповідний рік.  
94. Розділ V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
95. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
96. 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців:  
97. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
98. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;  
99. прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.