Кількість абзаців - 380 Розмітка (ліва колонка)


Про житлово-комунальні послуги (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. ПРО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ  
2. Цей Закон визначає основні засади відносини, що виникають у зв'язку з наданням та споживанням житлово-комунальних послуг між виробниками, виконавцями та споживачами цих послуг, захисту їх прав та відповідальності усіх суб'єктів відносин, встановлює основи ціноутворення на житлово-комунальні послуги.  
3. РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА  
4. Стаття 1. Визначення термінів  
5. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:  
6. житлово-комунальні послуги - результат діяльності, спрямованої на забезпечення проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщенях, будинках і спорудах відповідно до соціальних, економічних, санітарних, технічних вимог і стандартів;  
7. балансоутримання (утримання будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд на балансі) - послуга по забезпеченню здійснення розрахунків необхідних коштів для своєчасного проведення капітального та поточного ремонту, експлуатації будинку, контролю за надходженням цих коштів та їх використанням відповідно до вимог законодавства;  
8. балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, забезпечує управління цим майном та несе відповідальність за його експлуатацію;  
9. виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;  
10. виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;  
11. власник будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження, зареєстрована у встановленому порядку;  
12. внутрішньобудинкові системи - санітарно-технічні трубопроводи, арматура на них, санітарно-технічні прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку;  
13. група будинків (споруд) - два або більше будинків (споруд), які разом з мережами до місця установки приладу обліку мають одну балансову приналежність;  
14. засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики;  
15. кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обрахування обсягу, отриманої споживачем послуги, яка визначена відповідно до вимог норм, технічних регламентів, стандартів і правил;  
16. комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення конкретної потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні централізованним постачанням холодної та гарячої води, водовідведенням, газо- та електропостачанням, централізованим опаленням, а також вивезенням твердих та рідких побутових відходів;  
17. непереборна сила - дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору;  
18. норми споживання - кількісні показники житлово-комунальних послуг, затверджені згідно з законодавством для відповідних категорій споживачів;  
19. утримання будинків і прибудинкових територій - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення конкретної потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/ або ремонту житлових та нежитлових приміщень, будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до встановлених норм та правил;  
20. споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;  
21. точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання;  
22. управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі управління будинком) - діяльність виконавця житлово-комунальної послуги по забезпеченню експлуатації будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд відповідно до вимог норм, стандартів і правил та умов договору;  
23. управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління відповідним майном і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до законодавства;  
24. якість житлово-комунальної послуги - сукупність характеристик, що визначає здатність житлово-комунальної послуги задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача та відповідає вимогам норм, стандартів і правил.  
25. Стаття 2. Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг  
26. Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на наступних принципах:  
27. забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів;  
28. створення та підтримання конкурентних принципів при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення належного контролю у сфері діяльності природних монополій;  
29. забезпечення функціонування підприємств та організацій, що виробляють та виконують ці послуги на принципах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;  
30. регулювання цін і тарифів на мінімально необхідні житлово-комунальних послуг відповідно до закону з врахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей;  
31. забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімально необхідних житлово-комунальних послуг всіх споживачів, незалежно від соціального, майнового стану, віку та місця перебування;  
32. забезпечення встановлених стандартів, технічних регламентів, норм і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.  
33. Стаття 3. Об'єкти і суб'єкти у сфері житлово-комунальних послуг  
34. Об'єктами регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами в процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.  
35. Суб'єктами регулювання цього Закону є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.  
36. Стаття 4. Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг  
37. Законодавство України про житлово-комунальні послуги базується на Конституції України і складається з Житлового кодексу України, цього Закону, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про органи самоорганізації населення", "Про питну воду та питне водопостачання" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.  
38. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені чинним законодавством України, то застосовуються правила міжнародних договорів.  
39. РОЗДІЛ ІІ. РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ  
40. Стаття 5. Повноваження Верховної Ради України у сфері житлово-комунальних послуг  
41. До повноважень Верховної Ради України у сфері житлово-комунальних послуг належить:  
42. створення та розвиток законодавчої бази у цій сфері;  
43. визначення засад державної політики у цій сфері;  
44. затвердження державних програм розвитку (реформування) сфери житлово-комунальних послуг;  
45. вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів України.  
46. Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері житлово-комунальних послуг.  
47. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері житлово-комунальних послуг належать:  
48. формування та реалізація державної політики у цій сфері;  
49. організація розроблення державних, міждержавних та реґіональних програм у цій сфері;  
50. координація діяльності органів виконавчої влади у цій сфері;  
51. організація здійснення державного контролю та обліку у цій сфері;  
52. визначення порядку інформування про якість житлово-комунальних послуг;  
53. вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів України.  
54. Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, інших центральних органів виконавчої влади у сфері житлово-комунальних послуг.  
55. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства належить:  
56. підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері житлово-комунальних послуг;  
57. організація в межах власних повноважень розроблення і реалізації державних та реґіональних програм у сфері житлово-комунальних послуг;  
58. розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат та втрат ресурсів, що використовуються при виробництві, транспортуванні та постачанні житлово-комунальних послуг;  
59. розроблення системи нормативних документів щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги, нормативів, вимог, стандартів та правил у сфері житлово-комунальних послуг, а також щодо експлуатації, поточного і капітального ремонту, реконструкції об'єктів житлового фонду, в межах своєї компетенції;  
60. забезпечення контролю за правильним визначенням та застосуванням цін (тарифів), стандартів, вимог, правил, нормативів та видання приписів щодо усунення порушень в межах, встановлених законодавством;  
61. розроблення та затвердження порядків проведення конкурсів на виконання спеціалізованих робіт (обслуговування ліфтового господарства, вентиляційних каналів, вивіз сміття тощо);  
62. розроблення та затвердження порядку призначення виконавця житлово-комунальних послуг;  
63. координація діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг;  
64. організація та виконання в межах своїх повноважень робіт із стандартизації, метрології та підтвердження відповідності у сфері житлово-комунальних послуг;  
65. ліцензування певних видів господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законодавства України;  
66. проведення моніторингу стану розрахунків за житлово-комунальні послуги;  
67. нормативно-правове забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій з проведення експертизи щодо цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, що затверджені (внесені) органами місцевого самоврядування;  
68. вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до чинного законодавства України.  
69. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади беруть участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері житлово-комунальних послуг в межах своїх повноважень, визначених законами України.  
70. Центральний орган виконавчої влади з питань регулювання електроенергетики України затверджує (регулює) ціни, тарифи на природний газ, електричну, що відпускається для підприємств і організацій, які виробляють, транспортують та постачають житлово-комунальні послуги населенню.  
71. Стаття 8. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг.  
72. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить:  
73. забезпечення додержання вимог законодавства у цій сфері;  
74. розроблення і реалізація реґіональних (місцевих) програм, участь у розробленні і реалізації державних програм у цій сфері;  
75. ліцензування певних видів господарської діяльності відповідно до законодавства;  
76. взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг;  
77. залучення небюджетних джерел фінансування, в тому числі коштів цільових фондів, кредитних коштів, коштів населення (за їх згодою) для забезпечення виконання державних та реґіональних програм у сфері житлово-комунальних послуг;  
78. затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги у разі делегування органами місцевого самоврядування відповідних повноважень;  
79. проведення моніторингу стану розрахунків за житлово-комунальні послуги;  
80. вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів України.  
81. Стаття 9. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.  
82. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:  
83. затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм;  
84. затвердження тарифів на житлово- комунальні послуги відповідно до закону;  
85. визначення норм (нормативів) споживання та якості житлово-комунальних послуг;  
86. проведення конкурсів на надання житлово-комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону;  
87. визначення виконавця житлово-комунальних послуг в тому числі на конкурсних засадах в порядку затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;  
88. управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають в комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;  
89. забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості;  
90. встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців житлово-комунальних послуг, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення заходів щодо вдосконалення мережі цих підприємств;  
91. укладення договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг;  
92. здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;  
93. проведення моніторингу стану розрахунків за житлово-комунальні послуги;  
94. вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів України.  
95. РОЗДІЛ ІІІ. РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ  
96. Стаття 10. Нормативне регулювання в сфері житлово-комунальних послуг  
97. Нормативне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг полягає у прийнятті нормативно-правових актів органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції та контролі за їх виконанням.  
98. Державні та галузеві стандарти, технічні реґламенти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які реґламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природнокліматичних та інших умов реґіонів та населених пунктів.  
99. Державні та галузеві стандарти, технічні реґламенти, норми і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції та згідно чинного законодавства.  
100. Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти щодо житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їх компетенції після погодження або спільно із центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства і реєструються в установленому законодавством порядку.  
101. Фінансування робіт з розроблення державних стандартів, норм і правил здійснюється відповідно до законодавства.  
102. Стаття 11. Контроль за дотриманням стандартів, технічних регламентів, норм і правил у сфері житлово-комунальних послуг  
103. Контроль у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші спеціально уповноважені на це державні органи, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.  
104. Органи контролю можуть залучати до своєї роботи на громадських засадах представників органів самоорганізації населення та членів правління об (єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо.  
105. Результати перевірок відповідності дотримання стандартів, норм, нормативів, правил в сфері житлово-комунальних послуг та висновки, отримані в результаті роботи комісій, які створені за ініціативи або за участі органів місцевого самоврядування або органів самоорганізації населення та членів правління об (єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо мають безперешкодно надаватись для ознайомлення цим представникам за їх зверненням.  
106. Скорочені звіти про результати проведених перевірок відповідності дотримання стандартів, норм, нормативів, правил в сфері житлово-комунальних послуг та висновки, отримані в результаті роботи комісій, які створені за ініціативи або за участі органів місцевого самоврядування або органів самоорганізації населення та членів правлінь об (єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо, мають бути оприлюднені в засобах масової інформації в п (ятиденний строк.  
107. Стаття 12. Сертифікація та ліцензування у сфері житлово-комунальних послуг  
108. Для забезпечення дотримання вимог законодавства, а також державних стандартів, технічних регламентів, норм і правил фізичним та юридичним особам, які є або мають наміри стати виробниками або виконавцями житлово-комунальних послуг, видається сертифікат на право вироблення та/або виконання певних видів житлово-комунальних послуг.  
109. Сертифікат на право вироблення та/або виконання окремих видів житлово-комунальних послуг - документ, що підтверджує право та посвідчує кваліфікацію суб'єкта господарювання виробляти та виконувати певні види житлово-комунальних послуг, виданий у встановленому порядку.  
110. Порядок видачі і позбавлення сертифікату, термін його дії та вичерпний перелік вимог до фізичних і юридичних осіб для здійснення певних видів житлово-комунальних послуг, які підлягають сертифікації, визначає центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.  
111. Вичерпний перелік видів житлово-комунальних послуг, право на вироблення або виконання яких підлягє сертифікації затверджує Кабінет Міністрів України.  
112. Певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.  
113. Стаття 12. Громадські слухання та громадський контроль  
114. Громадські слухання проводяться у порядку, визначеному статутом територіальної громади.  
115. До визначення такого порядку статутом територіальної громади органи місцевого самоврядування затверджують за поданням виконавчого органу тимчасове положення про роботу з органами самоорганізації населення та членами правління об (єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо у сфері житлово-комунального господарства.  
116. Тимчасове положення визначає права, обов (язки та відповідальність сторін відповідно до законів з врахуванням конкретних умов відповідного населеного пункту.  
117. З метою забезпечення прав населення на отримання інформації щодо дотримання вимог законодавства, а також державних стандартів, норм і правил у сфері житлово-комунального господарства органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:  
118. інформують населення через засоби масової інформації про стан та плани (проекти) розвитку (реформування) житлово-комунального господарства відповідного населеного пункту не рідше одного разу на рік;  
119. залучають представників органів самоорганізації населення та членів правлінь об (єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо, які зареєстровані у встановленому порядку до участі в обговоренні стану та планів (проектів) розвитку (реформування) житлово-комунального господарства відповідного населеного пункту;  
120. готують пропозиції щодо погодження інтересів територіальних громад та виробників і виконавців житлово-комунальних послуг у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань визначення потреби територіальної громади в цих послугах, їх кількості, якості та вартості.  
121. За результатами громадських обговорень або роботи з органами самоорганізації населення та членами правління об (єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо органи місцевого самоврядування приймають рішення.  
122. Стаття 13. Аудит в сфері житлово-комунальних послуг.  
123. Аудит у сфері житлово-комунальних послуг - це комплексна незалежна перевірка, що відбувається шляхом збирання і об'єктивного оцінювання доказів для встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.  
124. Аудитор у сфері житлово-комунальних послуг - особа, яка у встановленому порядку отримала свідоцтво на право здійснення аудиту у сфері житлово-комунальних послуг.  
125. Свідоцтво на право здійснення аудиту у сфері житлово-комунальних послуг - документ, що підтверджує достатній освітньо-кваліфікаційний, фаховий рівень особи для самостійного проведення аудиту.  
126. Аудиторська діяльність в сфері житлово-комунальних послуг проводиться фізичними особами, які пройшли підготовку за базовим курсом аудитора, отримали відповідні кваліфікаційні документи та працюють у складі юридичної особи, яка є суб'єктом аудиторської діяльності або самостійно набули статусів суб'єкта підприємницької діяльності та суб'єкта аудиторської діяльності.  
127. Аудит проводиться за ініціативою споживача, виконавця, виробника житлово-комунальних послуг або органу регулювання тарифів у сфері житлово-комунальних послуг та на підставі укладеного договору.  
128. Підприємства, організації, установи незалежно від форми власності зобов'язані надати необхідну інформацію для проведення аудиту.  
129. Звіт про проведення аудиту у сфері житлово-комунальних послуг підписується аудитором та керівником суб'єкта аудиторської діяльності.  
130. Контроль за діяльністю аудиторів в сфері житлово-комунальних послуг покладається на центральний орган виконавчої влади в галузі житлово-комунального господарства.  
131. Порядок підготовки аудиторів та отримання необхідних документів, перелік кваліфікаційних вимог встановлюється законом.  
132. РОЗДІЛ ІV. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ ТА ЇХ НАДАННЯ  
133. Стаття 14. Класифікація житлово-комунальних послуг  
134. Житлово-комунальні послуги поділяються на відповідні класи залежно від:  
135. функціонального призначення;  
136. порядку затвердження цін і тарифів.  
137. Стаття 15. Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення  
138. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:  
139. комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення твердих та рідких побутових відходів тощо);  
140. послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо);  
141. послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);  
142. послуги з капітального ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна елементів конструкцій та мереж, реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).  
143. Вичерпні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначає центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.  
144. Стаття 16. Розподіл послуг за порядком затвердження цін і тарифів  
145. Залежно від порядку затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги поділяються на три групи:  
146. перша група - які затверджують спеціально уповноважені органи виконавчої влади;  
147. друга група - які затверджують органи місцевого самоврядування;  
148. третя група - які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).  
149. Ціни і тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються та затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.  
150. На всі інші послуги ціни і тарифи визначаються виключно за договором.  
151. Стаття 17. Мінімальні нормативи житлово-комунальних послуг  
152. Мінімальні нормативи встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей, та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем.  
153. Мінімальні нормативи житлово-комунальних послуг визначають мінімальний перелік, мінімальні вимоги до кількості та якості послуг та затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
154. До переліку мінімально необхідних житлово-комунальних послуг не можуть включатись послуги, ціни і тарифи на які визначаються виключно за договором.  
155. Стаття 18. Порядок надання житлово-комунальних послуг  
156. Режим надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.  
157. Вимоги щодо кількісних та якісних показників житлово-комунальних послуг визначаються договором відповідно до державних стандартів, технічних регламентів, норм і правил.  
158. Склад житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).  
159. Комунальні послуги надаються споживачу безперебійно за винятком часу перерв на:  
160. проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем за погодженням із відповідними органами місцевого самоврядування або місцевими державними адміністраціями згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонту та іншими нормативними документами;  
161. міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається органами місцевого самоврядування виходячи з кліматичних умов, згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, правилами користування та іншими нормативними документами;  
162. ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили.  
163. В разі перевищення встановлених термінів, за винятком настання форс-мажорних обставин, виробник/виконавець житлово-комунальних послуг несе відповідальність, визначену чинним законодавством.  
164. Місцеві органами виконавчої влади або органи місцевого самоврядування за погодженням з центральними органами виконавчої влади за участю громадських організацій мають право тимчасово уточнювати параметри та нормативи споживчих властивостей, режими надання житлово-комунальних послуг і встановлювати гарантований рівень якості з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов.  
165. Рішення з обмеження кількісних і якісних показників надання житлово-комунальних послуг встановлюються на визначений термін, який не може перевищувати один рік.  
166. Стаття 19. Доступ в приміщення для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показання засобів обліку  
167. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, приладів обліку, розподільчих систем представників виконавця або виробника житлово-комунальних послуг за наявності у них відповідного посвідчення:  
168. для ліквідації аварій - цілодобово;  
169. для усунення неполадок, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам - цілодобово;  
170. для усунення порушень, несправностей санітарно-технічного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних оглядів - згідно з умовами договору.  
171. Працівники виконавця послуг та виробника житлово-комунальних послуг повинні поважати права споживачів, відвідувати та перебувати у приміщеннях де розташоване обладнання, перевірка, ремонт, огляд якого відбувається.  
172. Якщо споживач відсутній та при цьому не має можливості зв'язатися з ним з метою його негайного прибуття до приміщення або він відмовляється допустити у займані ним приміщення представників виконавця або виробника житлово-комунальних послуг та при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам відбулися саме у цих приміщеннях, доступ у приміщення відбувається без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ).  
173. Представник виконавця/виробника житлово-комунальних послуг попереджає споживача, який присутній та відмовляється допустити у приміщення, про здійснення несанкціонованого доступу.  
174. Під час здійснення несанкціонованого доступу повинні бути присутні: представник виконавця/виробника житлово-комунальних послуг, представник балансоутримувача, представник управителя, двоє споживачів із суміжних приміщень, представник органів внутрішніх справ, аварійно-ремонтна бригада.  
175. Під час несанкціонованого доступу на аварійно-ремонтну бригаду покладаються наступні обов'язки:  
176. забезпечення доступу у приміщення, шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей або вікон у приміщенні після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу;  
177. здійснення огляду місця аварії, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам;  
178. проведення ремонтних та відновлювальних робіт;  
179. відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу та проведення ремонтних та відновлювальних робіт.  
180. Представник виконавця житлово-комунальних послуг складає акт про проведення несанкціонованого доступу, акт про проведення ремонтних та відновлювальних робіт, які підписуються всіма учасниками несанкціонованого доступу. У актах обов'язково відмічаються: підстави для несанкціонованого доступу, відмітка про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, яки вели переговори із споживачем, причина та місце виникнення аварії, неполадки, перелік виконаних робіт, прізвища, ім'я, по-батькові та посади учасників несанкціонованого доступу. Оригінали складених актів зберігаються у виконавця житлово-комунальних послуг, іншим учасникам несанкціонованого доступу видаються завірені печаткою виконавця копії.  
181. Представник виконавця опечатує відновлені двері, вікна власною печаткою та ставить підпис, час і дату.  
182. Матеріальну та моральну шкоду нанесену в результаті проведення несанкціонованого доступу та інші витрати, понесені під час здійснення ремонтних та відновлювальних робіт відшкодовує сторона з вини якої сталася аварія або неполадка.  
183. Стаття 20. Оформлення претензій споживачів до виконавців послуг  
184. У разі порушення виконавцем послуг умов договору споживач викликає його представника для складання та підписання акта претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.  
185. Акт - претензія складається споживачем та представником виконавця послуг і скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника виконавця послуг у погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як три споживачі, що проживають у будинку, або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або правління об (єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, молодіжного житлового комплексу тощо.  
186. Акт - претензія споживача подається виконавцю послуг, який у п'ятиденний строк вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану відмову в задоволенні його претензій.  
187. Виконавець послуг може відмовити в задоволенні претензій споживача щодо відхилення показників у наданні послуг згідно з умовами договору на підставі даних реєстраційних технічних засобів, атестованих і опломбованих відповідними органами Держстандарту, та аналізу якості води на підставі проб, узятих безпосередньо відповідними органами санітарно-епідемічного нагляду.  
188. Аналіз якості води здійснюється за рахунок ініціатора проведення аналізу.  
189. РОЗДІЛ V. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ  
190. Стаття 21. Учасники відносин у сфері житлово-комунальних послуг  
191. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживач, виконавець, виробник.  
192. Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.  
193. Виробник житлово-комунальних послуг може бути виконавцем цих послуг.  
194. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які в залежності від цивільно-правових угод, можуть бути споживачем або виконавцем або виробником.  
195. Виробник житлово-комунальних послуг, який займає монопольне або домінуюче становище на певній території не може при наявності технічної можливості відмовити в укладенні договору на реалізацію цієї послуги виконавцю чи споживачу.  
196. Стаття 22. Права та обов'язки споживача житлово-комунальних послуг  
197. Споживач житлово-комунальних послуг має право:  
198. одержувати житлово-комунальні послуги згідно з визначеними договорами обсягами, вчасно та відповідної якості;  
199. одержувати у встановленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо;  
200. на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг;  
201. на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;  
202. на зменшення розміру плати за надані послуги у разі зменшення їх кількості або погіршення їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;  
203. на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;  
204. отримувати від виконавця житлово-комунальних послуг штраф, у розмірі визначеному договором або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварі йно-відновлювальних робіт;  
205. на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг.  
206. Споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний:  
207. укласти договір на отримання житлово-комунальних послуг;  
208. своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов (язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;  
209. забезпечувати цілісність приладів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;  
210. за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;  
211. оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законодавством;  
212. економно використовувати воду, газ, електричну та теплову енергію;  
213. дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;  
214. допускати у приміщення, будинки і споруди представників виробника, виконавця житлово-комунальних послуг в порядку, визначеному законом і договором для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо;  
215. дотримуватись вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, руйнування конструкцій будинку, споруди, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;  
216. своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;  
217. у випадку несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законодавством розмірах.  
218. Стаття 23. Права та обов'язки виконавця житлово-комунальних послуг  
219. Виконавець житлово-комунальних послуг має право:  
220. розробляти і подавати на затвердження у встановленому порядку розрахунки щодо рівня тарифів і цін на житлово-комунальні послуги першої і другої групи;  
221. встановлювати ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи;  
222. вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від споживачів;  
223. приймати участь у конкурсах на набуття права виконання житлово-комунальних послуг на певній території;  
224. вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних та протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних прослуг;  
225. вимагати від споживача своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов (язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача;  
226. отримувати субсидії на житлово-комунальні послуги, компенсаційні кошти за надані пільги по оплаті житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян;  
227. доступу у приміщення, будинки і споруди в порядку, визначеному законом і договором для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо.  
228. Виконавець житлово-комунальних послуг зобов'язаний:  
229. забезпечувати своєчасне та належної якості надання житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору;  
230. здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;  
231. вимагати від споживача укладання договору на надання житлово-комунальних послуг та дотримання умов договору;  
232. надавати у встановленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;  
233. своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;  
234. розглядати у визначений термін претензії і скарги споживачів житлово-комунальних послуг та проводити відповідні перерахунки розміру плати за надані житлово-комунальні послуги у разі зниження їх якості або зменшення кількості;  
235. здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг в терміни, встановлені договором та/або законодавством;  
236. сплачувати споживачу житлово-комунальних послуг відшкодування, у розмірі визначеному договором або законодавством, за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;  
237. вести облік вимог (претензій) споживачів житлово-комунальних послуг у зв'язку з порушенням режиму надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.  
238. Стаття 24. Права та обов'язки виробника житлово-комунальних послуг  
239. Виробник житлово-комунальних послуг має право:  
240. розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам тарифи на житлово-комунальні послуги першої та другої групи ;  
241. встановлювати ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи;  
242. укладати договори з органами місцевого самоврядування на виробництво та створення житлово-комунальних послуг;  
243. вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від виконавців;  
244. приймати участь у конкурсах на набуття права виробництва житлово-комунальних послуг на певній території;  
245. видавати дозволи і технічні умови на підключення споживачів до відповідних централізованих інженерних мереж у встановленому порядку;  
246. отримувати інформацію про місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та інші галузеві програми для відповідних територій;  
247. відшкодування втрат від затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін і тарифів нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;  
248. Виробник житлово-комунальних послуг зобов'язаний:  
249. укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг;  
250. виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, норм і правил;  
251. проводити за власною ініціативою перерахунки за надані неякісні житлово-комунальні послуги, або надані несвоєчасно чи частково;  
252. впроваджувати ресурсозберігаючі та новітні технології виробництва житлово-комунальних послуг;  
253. здійснювати технологічний облік матеріальних та енергетичних ресурсів;  
254. надавати у встановленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.  
255. Стаття 25. Права та обов'язки балансоутримувача  
256. Балансоутримувач має право:  
257. визначати порядок утримання експлуатації та ремонту майна;  
258. давати згоду на укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг;  
259. укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;  
260. приймати рішення щодо використання коштів для виконання капітального та поточного ремонту;  
261. здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом;  
262. звертатись до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються сплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати нанесені збитки майну, що знаходиться у нього на балансі.  
263. Балансоутримувач зобов (язаний:  
264. укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;  
265. утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);  
266. вести бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність відповідно до законодавства;  
267. забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;  
268. забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонту відповідно до встановлених нормативів, норм і стандартів;  
269. забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що знаходиться на його балансі.  
270. Стаття 26. Права і обов'язки управителя  
271. Управитель має право:  
272. здійснювати управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та забезпечувати їх належну експлуатацію;  
273. укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами житлово-комунальних послуг в порядку, встановленому законодавством;  
274. контролювати виконання умов договорів на надання житлово-комунальних послуг;  
275. отримувати оплату за виконання власних функцій;  
276. доступу у приміщення, будинки і споруди в порядку, визначеному законом і договором для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо;  
277. звертатись в межах своїх повноважень до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та до суду для забезпечення належного виконання умов договору виробниками, виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.  
278. Управитель зобов'язаний:  
279. забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та відповідних елементів інженерно-транспортної інфраструктури згідно з умовами укладених договорів, державних стандартів, технічних регламентів, норм і правил;  
280. дотримуватись умов договорів з учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг;  
281. вимагати безумовного виконання умов договору, державних стандартів, технічних регламентів, норм і правил від виконавців послуг;  
282. вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів;  
283. надавати необхідну інформацію споживачам та реєструвати звернення споживачів у встановленому порядку в разі виникнення аварій або тимчасового припинення виконання будь-якої послуги, передбаченої договором;  
284. контролювати проведення перерахунків вартості житлово-комунальних послуг, наданих не в повному обсязі, несвоєчасно або з порушенням умов укладених договорів, державних стандартів, технологічних регламентів, норм і правил;  
285. робити огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, іженерно-транспортної інфраструктури (зовнішніх та внутрішньобудинкових мереж, приладів, арматури та іншого обладнання, під'їзних шляхів та тротуарів) та складати відповідні акти;  
286. забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених державними стандартами, нормами і правилами вимог щодо строків та реґламентів;  
287. надавати у встановленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо.  
288. РОЗДІЛ VІ. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ  
289. Стаття 27. Договірні відносини між виробником/виконавцем та споживачем житлово-комунальних послуг  
290. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:  
291. найменування сторін;  
292. предмет договору;  
293. вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;  
294. порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;  
295. порядок перерахунків за відхилення від встановлених норм, нормативів і стандартів та умов договору;  
296. права та обов'язки сторін;  
297. порядок контролю та звіту сторін;  
298. порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;  
299. визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виробника/виконавця споживачу;  
300. порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);  
301. умови доступу в квартиру, приміщення для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників приладів обліку;  
302. порядок здійснення ремонту;  
303. відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;  
304. порядок вирішення спорів;  
305. перелік форс-мажорних обставин;  
306. строк дії договору;  
307. умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;  
308. дата і місце укладення договору.  
309. Крім істотних, договір може містити інші умови за згодою сторін.  
310. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту укладання.  
311. У разі, якщо виконавець житлово-комунальної послуги не є її виробником, то відносини між ним та виробником регулюється окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.  
312. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією з сторін.  
313. У разі відмови споживача від користування послугою виробника/виконавця, він має право розірвати договір в порядку встановленому Кабінету Міністрів України.  
314. Стаття 28. Застосування конкурсних засад при укладенні договорів на надання житлово-комунальних послуг  
315. Укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг для об (єктів державної або комунальної власності здійснюється за встановленим переліком на конкурсних засадах.  
316. Перелік житлово-комунальних послуг, здійснення яких відбувається на конкурсних засадах визначає орган місцевого самоврядування.  
317. Організатором конкурсу є власник або балансоутримувач чи уповноважена ним особа. Організатор конкурсу зобов (язаний оприлюднити конкурсні умови. Конкурсні умови мають містити:  
318. перелік житлово-комунальних послуг, на надання яких оголошено конкурс;  
319. вимоги до учасників конкурсу;  
320. вимоги до обсягів надання житлово-комунальних послуг;  
321. вимоги до якості виконання з урахуванням діючих державних стандартів, норм і правил;  
322. термін, на який укладається договір та підстави його розірвання ;  
323. інформацію про об (єкт надання житлово-комунальної послуги.  
324. Умови надання житлово-комунальних послуг можуть містити додаткову інформацію про стан об (єкту надання послуги або бажані форми її здійснення.  
325. Стаття 29. Порядок проведення конкурсу при укладенні договорів на надання житлово-комунальних послуг  
326. Конкурс проводяться не раніше 30 днів з моменту оприлюднення офіційної інформації про нього. Офіційна інформація повинна включати відомості про місце і час проведення конкурсу (тендеру), назву та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, у якої можна ознайомитися з умовами виконання житлово-комунальних послуг.  
327. В разі якщо у конкурсі на надання житлово-комунальних послуг взяла участь тільки одна особа, договір на здійснення відповідних видів діяльності укладається на термін, що не перевищує 12 місяців.  
328. В разі порушення чинного законодавства при проведенні конкурсу або підписанні договору, результати конкурсу та/або договору визнаються недійсними в судовому порядку і призначається новий конкурс не пізніше ніж через 10 днів після набрання чинності рішення суду.  
329. При проведенні конкурсу на виконання функцій управителя для кожного окремого об'єкта, переможець конкурсу має право за бажанням укладати субпідрядні договори без проведення додаткових конкурсів.  
330. В разі якщо конкурс організовано для об (єкту приватної форми власності, організатор конкурсу має проводити його відповідно до цього Закону.  
331. Конкурс на надання житлово-комунальних послуг може проводитися за рішенням суду.  
332. Порядок підготовки та проведення конкурсів, та форми типових договорів на надання житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.  
333. Стаття 30. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку  
334. Договір на надання житлово-комунальних послуг в багатоквартирному жилому будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.  
335. В разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем, або дає згоду на укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та іншими виконавцями.  
336. Перелік житлово-комунальних послуг, на які необхідно отримати згоду балансоутримувача затверджує центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.  
337. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією з сторін.  
338. РОЗДІЛ VІІ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТАРИФОУТВОРЕННЯ ТА ОПЛАТИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ  
339. Стаття 31. Принципи державного регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги  
340. Державне регулювання тарифів базується на таких основних принципах:  
341. доступності для кожного суб'єкта споживання житлово-комунальних послуг і рівності правових гарантій;  
342. надання житлово-комунальних послуг усім споживачам за тарифами, затвердженими у встановленому цим Законом порядку;  
343. визначення економічної обґрунтованості планово-розрахункових собівартості та рентабельності при затвердженні тарифів;  
344. відповідальності органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій за встановлений ними рівень тарифів;  
345. відкритості, доступності та прозорості структури тарифів для споживачів та суспільства;  
346. оплати тільки за отримані послуги відповідної якості, що відповідають державним стандартам, нормам та нормативам;  
347. відповідальності за надання житлово-комунальних послуг, які не відповідають державним стандартам, нормам та нормативам;  
348. гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги.  
349. Стаття 32. Порядок формування тарифів на житлово-комунальні послуги  
350. Тарифи на житлово-комунальні послуги повинні відповідати розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.  
351. Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої групи визначає Кабінет Міністрів України.  
352. Стаття 33. Порядок затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги  
353. Виробники/виконавці житлово-комунальних послуг у встановленому порядку формування тарифів здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво і подають на затвердження відповідно до законодавства.  
354. Органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.  
355. У випадку затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що затвердив тарифи, зобов'язаний відшкодувати з свого бюджету підприємствам житлово-комунального господарства різницю між затвердженим тарифом та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.  
356. Видатки на відшкодування затверджених тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у власному бюджеті.  
357. Затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржене в суді.  
358. Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін і тарифів, що змінюються ними відповідно до їх повноважень.  
359. В разі зміни цін або тарифів на послуги/товари центральними органами державної влади, які призвели до непередбачених витрат виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, центральні органи державної влади зобов (язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.  
360. Спори щодо формування, затвердження, відшкодування тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються у судовому порядку.  
361. Стаття 34. Плата за житлово-комунальні послуги  
362. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується відповідно до умов договору.  
363. Розмір плати за комунальні послуги встановлюється виходячи з їх фактичної вартості за показаннями приладів обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, затвердженими у встановленому порядку.  
364. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, місцерозташування, рівня облаштування та благоустрою.  
365. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.  
366. В разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виробник/виконавець не менш ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.  
367. РОЗДІЛ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
368. "Внести доповнення до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" такого змісту:  
369. "10. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності територіальних громад, будуються на договірних засадах, а також на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування."  
370. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
371. 2. Статті 27 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2005 року. Укладення договорів у встановленому порядку на існуючі об'єкти житлово-комунальних послуг має завершитись до 1 січня 2006 року.  
372. Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом мають бути приведені у відповідність до нього до 1 січня 2006року. Договори, що не приведені у відповідність у зазначений строк втрачають чинність.  
373. 3. Кабінету Міністрів України:  
374. а) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:  
375. розробити і внести в установленому порядку проект Закону України про аудиторську діяльність в сфері житлово-комунальних послуг.  
376. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;  
377. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;  
378. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;  
379. б) у тримісячний термін розробити і затвердити Тимчасовий порядок проведення аудиторської діяльності в сфері житлово-комунальних послуг.