Кримінально-процесуального кодексу України (Друге читання)
| 0. | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА |
| 1. | РОЗДІЛ ПЕРШИЙ |
| 2. | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| 3. | Глава 1 |
| 4. | КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ЙОГО ЗАВДАННЯ |
| 5. | Стаття 1. Законодавство, що регулює порядок провадження у кримінальних справах |
| 6. | 1. Порядок провадження у кримінальних справах на території України визначається цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. р |
| 7. | 2. Норми кримінально-процесуального права, що містяться в інших законах, повинні відповідати положенням цього Кодексу. |
| 8. | 3. У випадку, якщо норми цього Кодексу чи іншого кримінально-процесуального закону України суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору. |
| 9. | Стаття 2. Завдання кримінально-процесуального законодавства |
| 10. | Завданнями кримінально-процесуального законодавства є: |
| 11. | 1) визначення порядку провадження у кримінальних справах, викриття осіб, винних у вчиненні злочинів, притягнення їх до відповідальності та справедливе їх покарання; |
| 12. | 2) захист особи від безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності і засудження невинуватих; |
| 13. | 3) охорона прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави, яким злочином заподіяно шкоду. |
| 14. | Стаття 3.Дія кримінально-процесуального закону у просторі |
| 15. | 1. Провадження у кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу, незалежно від місця вчинення злочину. |
| 16. | 2. Кримінально-процесуальне законодавство України застосовується також при провадженні у кримінальній справі і про злочин, вчинений на території дипломатичного представництва України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з опізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні. |
| 17. | 3. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, які перебувають на території інших держав, провадження у справах про злочини, вчиненні на території іншої держави відносно цього особового складу, здійснюється у відповідності з правилами цього Кодексу. |
| 18. | 4. При виконанні судами, органами прокуратури, досудового слідства і дізнання на території України окремих процесуальних дій за дорученням компетентних органів іноземних держав застосовується кримінально-процесуальне законодавство України, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не передбачено інше. |
| 19. | Стаття 4.Дія кримінально-процесуального закону в часі |
| 20. | Провадження в кримінальній справі здійснюється відповідно до кримінально-процесуального закону, що діє на момент вчинення певної процесуальної дії або прийняття відповідного процесуального рішення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. |
| 21. | Стаття 5.Дія кримінально-процесуального закону щодо іноземців і осіб без громадянства |
| 22. | 1. Провадження у справах про злочини, вчинені на території України іноземцями та особами без громадянства, здійснюється у відповідності з правилами цього Кодексу за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. |
| 23. | 2. Процесуальні дії відносно осіб, які користуються дипломатичним імунітетом, провадяться лише на їхнє прохання або за їхньою згодою. |
| 24. | Стаття 6.Роз'яснення значення термінів Кодексу |
| 25. | Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, коли немає спеціальних вказівок, мають таке значення: |
| 26. | "Апеляція" - скарга учасника процесу (подання прокурора) про перегляд справи в апеляційному порядку; |
| 27. | "Близькі родичі" - батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, внуки; |
| 28. | "Близькі" - інші, крім близьких родичів, особи, які перебувають у родинних чи близьких стосунках із потерпілим, свідком, а також особи, життя, здоров'я, благополуччя яких є дорогими потерпілому, свідку в силу особистих обставин; |
| 29. | "Вирок" - рішення суду першої чи апеляційної інстанції про винуватість або не винуватість особи у вчиненні злочину і про призначення йому покарання або звільнення від покарання; |
| 30. | "Головний судовий розгляд" - розгляд кримінальної справи для перевірки пред'явленого особі обвинувачення чи наявності підстав для застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; |
| 31. | "Головуючий" - суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу одноособово; |
| 32. | "Дізнання" - початкова стадія досудового розслідування у кримінальній справі з метою розкриття злочину і встановлення особи, яка його вчинила; |
| 33. | "Досудове провадження" - попередня перевірка заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин і досудове розслідування; |
| 34. | "Досудове розслідування" - дізнання та досудове слідство; |
| 35. | "Досудове слідство" - діяльність слідчого чи прокурора у кримінальній справі у порядку, встановленому цим Кодексом, по з'ясуванню всіх обставин, що підлягають доказуванню; |
| 36. | "Законні представники" - батьки, опікуни, піклувальники особи або представники тих установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких вона перебуває; |
| 37. | "Запит у порядку надання правової допомоги" -звернення, доручення, клопотання, вимога, прохання тощо іноземної держави чи України в особі її уповноважених органів про надання міжнародної правової допомоги; |
| 38. | "Інформація про особу" - сукупність відомостей про особу (персональні дані), які містять її прізвище, ім'я, по батькові, національність, освіту, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, адресу, дату і місце народження особи; |
| 39. | "Касаційне подання" - подання прокурора про перегляд справи у касаційному порядку; |
| 40. | "Касаційна скарга" - скарга учасника головного судового розгляду про перегляд справи у касаційному порядку; |
| 41. | "Компетентний орган" - державний орган України чи орган іноземної держави, до повноважень якого віднесено безпосереднє виконання дій, запитуваних у межах надання правової допомоги, а також звернення за правовою допомогою; |
| 42. | "Кримінальне переслідування" - процесуальна діяльність, яка здійснюється стороною обвинувачення з метою викриття винного у вчиненні злочину; |
| 43. | "Кримінальне провадження" - досудове і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку зі вчиненням злочину чи суспільно небезпечного діяння; |
| 44. | "Кримінальне судочинство" - судове провадження в кримінальній справі; |
| 45. | "Малолітня особа" - особа, якій не виповнилося 14 років; |
| 46. | "Міжнародна правова допомога у кримінальних справах" - проведення відповідними органами однієї держави дій, виконання яких необхідне для розслідування кримінальної справи, її розгляду у суді або для виконання призначеного покарання в іншій державі; |
| 47. | "Міжнародні договори" - чинні міжнародні договори з питань надання правової допомоги, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; |
| 48. | "Начальник слідчого підрозділу" - службова особа, яка очолює відповідний слідчий підрозділ, а також його заступник, які діють у межах своєї компетенції; |
| 49. | "Начальник органу дізнання" - службова особа органу дізнання, яка очолює відповідний підрозділ, а також його заступник, які діють у межах своєї компетенції; |
| 50. | "Неповнолітня особа" - особа, якій не виповнилося 18 років; |
| 51. | "Нічний час" - період доби з 22 до 6 години; |
| 52. | "Особа" - громадянин України, іноземець, особа без громадянства; |
| 53. | "Особа, яка здійснює дізнання" - службова особа, яка уповноважена органом дізнання здійснювати досудове розслідування у формі дізнання; |
| 54. | "Обвинувачення" - твердження про вчинення певною особою злочину, висунуте у встановленому цим Кодексом порядку; |
| 55. | "Попередній судовий розгляд" - розгляд судом питання про можливість призначення справи до головного судового розгляду; |
| 56. | "Постанова" - процесуальне рішення органу дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора, судді, суду в колегіальному складі (крім вироку та ухвали суду); |
| 57. | "Прокурор" - Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військові прокурори регіонів і ВМС України, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів, прокурори, які очолюють спеціалізовані прокуратури, військові прокурори гарнізонів, їхні заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники структурних підрозділів органів прокуратури, їхні заступники, старші прокурори і прокурори структурних підрозділів органів прокуратури, які діють у межах своїх повноважень; |
| 58. | "Протокол" - документ, у якому у випадках, передбачених цим Кодексом, засвідчується перебіг проведення процесуальних дій; |
| 59. | "Процесуальна дія" - дія службових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду чи інша дія, передбачені цим Кодексом; |
| 60. | "Процесуальне рішення" -рішення, прийняте судом, прокурором, слідчим та начальником слідчого підрозділу, органом дізнання, особою, яка здійснює дізнання, передбачене цим Кодексом; |
| 61. | "Процесуальний документ" - документ (протокол, постанова, ухвала, вирок, доручення, окреме доручення, подання, клопотання, заява, скарга, апеляція тощо), які складені (винесені) уповноваженими на те особами (органами), за правилами, передбачені цим Кодексом; |
| 62. | "Слідчий" - службова особа відповідного слідчого підрозділу, уповноважена здійснювати досудове слідство у кримінальній справі; |
| 63. | "Слідчий суддя" - суддя місцевого суду, призначений головою місцевого суду для забезпечення додержання конституційних прав і свобод громадян у стадії досудового провадження; |
| 64. | "Сторони кримінального провадження" - з боку обвинувачення: прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, начальник слідчого підрозділу, начальник органу дізнання, потерпілий та його представник, цивільний позивач та його представник; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої відмовлено у порушенні кримінальної справи чи закрито кримінальну справу, їхні захисники та законні представники, цивільний відповідач та його представник; |
| 65. | "Суб'єкти кримінального провадження" -суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, орган дізнання, начальник органу дізнання, особа, яка здійснює дізнання, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, їхні захисники та законні представники, потерпілий і його представники, особа, яка звернулася із заявою про порушення кримінальної справи, особа, стосовно якої відмовлено у порушенні кримінальної справи чи закрито кримінальну справу, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, понятий, секретар судового засідання, особа, яка здійснює фіксацію судового процесу технічними засобами, свідок; |
| 66. | "Суд" - будь-який суд загальної юрисдикції, уповноважений здійснювати правосуддя; |
| 67. | "Суд апеляційної інстанції" - суд, що розглядає справи за апеляціями; |
| 68. | "Суддя" - службова особа, уповноважена здійснювати правосуддя, народний засідатель, присяжний; |
| 69. | "Суд касаційної інстанції" - суд, що розглядає справи за касаційними скаргами і поданнями; |
| 70. | "Уповноважений орган України" -орган, який згідно з вимогами міжнародного договору розглядає та спрямовує за кордон для виконання запити компетентних органів України, а також розглядає та організовує виконання аналогічних запитів компетентних органів іноземних держав; |
| 71. | "Ухвала" - рішення (крім вироку та постанови) суду першої, апеляційної і касаційної інстанцій при розгляді справи судом у колегіальному складі; |
| 72. | "Учасники судового розгляду" -підсудний, засуджений, виправданий, їхні захисники і законні представники, прокурор, потерпілий і його представник, особа, стосовно якої відмовлено у порушенні кримінальної справи чи закрито кримінальну справу, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники. |
| 73. | Глава 2 |
| 74. | ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ |
| 75. | Стаття 7.Засади кримінального провадження |
| 76. | Засадами кримінального провадження є: |
| 77. | 1) законність; |
| 78. | 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; |
| 79. | 3) повага честі і гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя; |
| 80. | 4) право людини на свободу і особисту недоторканність; |
| 81. | 5) недоторканність житла; |
| 82. | 6) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; |
| 83. | 7) презумпція невинуватості; |
| 84. | 8) забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів; |
| 85. | 9) забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист від обвинувачення; |
| 86. | 10) свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів; |
| 87. | 11) встановлення істини у справі; |
| 88. | 12) здійснення правосуддя виключно судами; |
| 89. | 13) незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону; |
| 90. | 14) державна мова судочинства; |
| 91. | 15) змагальність судового розгляду; |
| 92. | 16) публічність; |
| 93. | 17) гласність судового процесу; |
| 94. | 18) безпосередність дослідження доказів; |
| 95. | 19) вільна оцінка доказів; |
| 96. | 20) усність процесу; |
| 97. | 21) обов'язковість рішень суду; |
| 98. | 22) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. |
| 99. | Стаття 8.Законність |
| 100. | 1. Суб'єкти кримінального провадження зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України та кримінально-процесуального законодавства. |
| 101. | 2. Вироки, ухвали і постанови суду, постанови судді, прокурора, слідчого, органу дізнання повинні ґрунтуватися на законі і бути обґрунтованими та мотивованими. |
| 102. | 3. Суд, встановивши, що положення кримінально-процесуального закону суперечать Конституції України або цьому Кодексу, не застосовує такий закон. |
| 103. | 4. Докази, які одержані судом, прокурором, слідчим, органом дізнання або особою, яка здійснює дізнання, з порушенням Конституції України чи кримінально-процесуального закону, є недопустимими. |
| 104. | Стаття 9. Рівність учасників судового процесу перед законом і судом |
| 105. | 1. Прокурор, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники мають рівні права, обов'язки і можливості щодо подання доказів, участі в їх дослідженні, заявлення клопотань та відстоювання інших процесуальних інтересів. У ході судового розгляду справи вони обирають і відстоюють свою позицію самостійно і незалежно від суду, інших органів і осіб. За їхнім клопотанням суд у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, сприяє їм у здійсненні процесуальних прав і свобод. |
| 106. | 2. Будь-яке обмеження прав осіб - учасників кримінального провадження, а також встановлення для них переваг чи привілеїв за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду і характеру занять, за мовними або іншими ознаками не допускається. |
| 107. | Стаття 10.Повага честі і гідності особи, захист її прав та законних інтересів |
| 108. | 1. Суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, здійснюючи провадження та приймаючи рішення у кримінальній справі, зобов'язані поважати честь і гідність всіх осіб, що беруть участь у справі. |
| 109. | 2. При виконанні слідчих, судових та інших дій забороняється принижувати честь і гідність особи, застосовувати катування, жорстоке чи нелюдське поводження, насильство, погрози, незаконно обмежувати права і законні інтереси особи. |
| 110. | Стаття 11.Недоторканність особи |
| 111. | 1. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. |
| 112. | 2. Ніхто не може бути взятий під варту і триматися під вартою, відсторонений від посади, підданий домашньому арешту, поміщений до медичної установи для проведення експертизи, підданий примусовому заходу медичного чи виховного характеру, інакше як за рішенням суду в порядку і з підстав, передбачених цим Кодексом. |
| 113. | 3. Ніхто не може бути затриманий, визнаний підозрюваним чи притягнутий як обвинувачений інакше як в порядку і з підстав, передбачених цим Кодексом. |
| 114. | 4. Суд, прокурор зобов'язані звільнити особу, яка незаконно позбавлена волі, незаконно поміщена до медичної чи виховної установи, утримується під вартою понад строк, передбачений законом або встановлений вироком суду. |
| 115. | 5. Особи, які були незаконно затримані, взяті під варту, відсторонені від посади, піддані домашньому арешту, поміщені до медичної установи для проведення експертизи, притягнуті як підозрювані, обвинувачені чи засуджені, поміщені до медичної чи виховної установи, підлягають поновленню в їхніх правах із відшкодуванням їм майнової і моральної шкоди за рахунок держави в порядку, передбаченому законом. |
| 116. | Стаття 12.Недоторканність житла та майна, охорона таємниці листування, телефонних і інших розмов, телеграфних та інших повідомлень, охорона особистого і сімейного життя |
| 117. | 1. Кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку може провадитися в іншому порядку, визначеному цим Кодексом. |
| 118. | 2. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки встановлюються лише судом у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин, розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами отримати інформацію неможливо. |
| 119. | 3. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, і в порядку, передбаченому цим Кодексом чи іншими законами України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених цим Кодексом чи іншими законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. |
| 120. | 4. У разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб можуть застосовуватися технічні засоби отримання інформації, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки. |
| 121. | 5. Зняття інформації з каналів зв'язку, застосовування інших технічних засобів отримання інформації здійснюється за рішенням суду. |
| 122. | Стаття 13.Дотримання прав і свобод людини і громадянина |
| 123. | 1. Суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, зобов'язані роз'яснювати підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, іншим суб'єктам кримінального судочинства їхні права та обов'язки, а також забезпечувати можливості для їх реалізації. |
| 124. | 2. Шкода, заподіяна особі порушенням її прав і свобод судом, прокурором, слідчим, особою, яка здійснює дізнання, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законом. |
| 125. | Стаття 14.Презумпція невинуватості і забезпечення доведеності вини |
| 126. | 1. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено судовим рішенням у порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 127. | 2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. |
| 128. | 3. Обов'язок доведення вини підозрюваного, обвинуваченого, підсудного покладається на особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, а у справах приватно-публічного обвинувачення у випадках, передбачених цим Кодексом, - на потерпілого. |
| 129. | 4. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. |
| 130. | 5. Усі сумніви щодо доведеності вини, а також сумніви у тлумаченні закону вирішуються на користь підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. |
| 131. | Стаття 15.Забезпечення права на захист |
| 132. | 1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право на захист, яке забезпечується правом бути вислуханим із приводу підозри чи обвинувачення, наданням їм можливості брати особисту участь у різних стадіях провадження у справі та користуватися допомогою захисника з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення. Право на захист забезпечується також особі, щодо якої ведеться провадження по застосуванню примусових заходів виховного чи медичного характеру. |
| 133. | 2. Право на захист гарантується обов'язком суду, прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, довести до відома підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його права, передбачені цим Кодексом, роз'яснити їх та вжити заходів, які б забезпечили їм реальну можливість використати всі передбачені законом засоби захисту. |
| 134. | 3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваний, обвинувачений та підсудний користуються допомогою захисника безоплатно. |
| 135. | Стаття 16.Встановлення істини у справі |
| 136. | 1. Суд, суддя, прокурор, слідчий, орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, зобов'язані всебічно, повно і об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм вірну правову оцінку і забезпечити правильне вирішення справи. |
| 137. | 2. При цьому прокурор, слідчий, орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, зобов'язані виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання. |
| 138. | Стаття 17.Здійснення правосуддя тільки судом |
| 139. | 1. Правосуддя в кримінальних справах в Україні здійснюється виключно судами. |
| 140. | 2. Кожний обвинувачений має право на розгляд його справи справедливим, незалежним і неупередженим судом, до підсудності якого вона віднесена законом. |
| 141. | 3. Ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду і в порядку, встановленому цим Кодексом. |
| 142. | Стаття 18.Незалежність суддів і підкорення їх тільки закону |
| 143. | 1. Судді при здійсненні правосуддя незалежні, керуються лише законом, своєю правосвідомістю та внутрішнім переконанням. |
| 144. | 2. Гарантії незалежності суддів встановлюються Конституцією та іншими законодавчими актами України. Будь-яке незаконне втручання в діяльність суддів при здійсненні правосуддя, а також вияв неповаги до суду тягнуть за собою передбачену законом відповідальність. |
| 145. | Стаття 19.Мова, якою здійснюється провадження в кримінальній справі |
| 146. | 1. Провадження у кримінальних справах здійснюється українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. |
| 147. | 2. Підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, їхнім законним представникам, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, які не володіють чи недостатньо володіють мовою, якою здійснюється провадження у справі, забезпечується право робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють. У цих випадках, а також при ознайомленні з матеріалами справи їм забезпечується допомога перекладача. |
| 148. | 3. Обвинувальний висновок та процесуальні рішення, якими закінчується розгляд справи по суті, вручаються підозрюваному, обвинуваченому, засудженому чи виправданому у перекладі на їхню рідну мову або іншу мову, якою вони володіють. Інші слідчі і судові документи, вручення копій яких передбачено цим Кодексом, вручаються особам, що беруть участь у справі, у перекладі на їхню рідну мову або іншу мову, якою вони володіють, тільки за їхнім клопотанням. |
| 149. | Стаття 20.Змагальність |
| 150. | 1. Розгляд справ у всіх судах відбувається на засадах змагальності. |
| 151. | 2. При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. |
| 152. | 3. Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - потерпілий або його представник. |
| 153. | 4. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник, його законний представник. |
| 154. | 5. Прокурор, підсудний, його захисник і законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. |
| 155. | 6. Функція вирішення справи покладається на суд. |
| 156. | 7. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. |
| 157. | 8. Сторони обвинувачення та захисту є рівноправними перед судом. |
| 158. | Стаття 21.Публічність |
| 159. | Суд, прокурор, слідчий, орган дізнання в межах своєї компетенції незалежно від думки окремих фізичних чи юридичних осіб зобов'язані почати провадження у справі у кожному випадку виявлення ознак злочину і вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, захисту прав і законних інтересів потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників процесу, захисту інтересів суспільства і держави, виконати передбачені законом дії для встановлення і притягнення до відповідальності винуватого у вчиненні злочину чи реабілітації невинуватого. |
| 160. | Стаття 22.Гласність і відкритість судового розгляду справи |
| 161. | 1. Розгляд справи в суді здійснюється гласно. Ніхто не може бути позбавлений інформації про час і місце розгляду справи та про прийняте по ній рішення. |
| 162. | 2. Розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито. Присутні на відкритому судовому засіданні особи та учасники судового розгляду вправі робити письмові нотатки, вести стенограму і здійснювати фіксацію процесу технічними засобами без застосування стаціонарної апаратури. Використання в залі судового засідання апаратури для фіксації процесу, а також транслювання судового засідання допускається за дозволом суду. |
| 163. | 3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду: |
| 164. | 1) коли відкритий судовий розгляд справи може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; |
| 165. | 2) з метою забезпечення нерозголошення даних дізнання і досудового слідства; |
| 166. | 3) коли цього вимагають інтереси забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів; |
| 167. | 4) у справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку; |
| 168. | 5) у справах про злочини проти статевої недоторканності людини; |
| 169. | 6) з метою запобігання розголошення відомостей про інтимні сторони життя особи чи таких даних, що принижують гідність особи. |
| 170. | 4. Особисті нотатки, листи, записи особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні тільки за згодою особи, яка вела записи, листувалась, робила чи одержувала повідомлення, вела телефонні чи інші розмови. В іншому випадку ці докази досліджуються у закритому судовому засіданні. |
| 171. | 5. Розгляд справи у закритому судовому засіданні здійснюється з додержанням усіх правил судочинства, встановлених цим Кодексом. Рішення про розгляд справи у закритому судовому засіданні може стосуватись всього судового розгляду чи окремих його частин. Вироки, ухвали і постанови, якими закінчується розгляд справи, у всіх випадках проголошуються публічно. |
| 172. | Стаття 23.Безпосередність та усність дослідження доказів |
| 173. | 1. Суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий і особа, яка здійснює дізнання, зобов'язані безпосередньо дослідити докази, крім випадків, передбачених цим Кодексом. |
| 174. | 2. Показання осіб, яких допитують, як правило, даються в усній формі і фіксуються у протоколі, а в разі необхідності - і з допомогою технічних засобів, що фіксують зображення і звук. За клопотанням особи, яку допитують, свої показання вона може викласти власноручно у письмовій формі. |
| 175. | Стаття 24.Обов'язковість рішень суду, що набрали законної сили |
| 176. | 1. Вирок, постанова і ухвала суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України. |
| 177. | 2. Судові рішення у кримінальних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для суду, прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, при провадженні в іншій кримінальній справі щодо встановлених ними обставин та юридичної оцінки вчиненого. |
| 178. | 3. Судові рішення, що набрали законної сили в цивільних справах, є обов'язковими для суду, прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, при провадженні у кримінальній справі тільки з питання, чи мали місце подія чи дія, але не щодо доведеності вини обвинуваченого чи підсудного. |
| 179. | Стаття 25.Право на оскарження рішень, прийнятих судом, суддею, слідчим суддею, прокурором, слідчим і особою, яка здійснює дізнання |
| 180. | Учасники кримінального судочинства у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, мають право на оскарження рішень, прийнятих судом, суддею, слідчим суддею, прокурором, слідчим, особою, яка здійснює дізнання. |
| 181. | РОЗДІЛ ДРУГИЙ |
| 182. | СУБ'ЄКТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ |
| 183. | Глава 3 |
| 184. | СУД |
| 185. | Стаття 26.Повноваження суду |
| 186. | 1. До повноважень суду відноситься: |
| 187. | 1) забезпечення додержання конституційних прав і свобод фізичних і юридичних осіб у стадії досудового провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; |
| 188. | 2) прийняття рішень, пов'язаних із підготовкою і призначенням справи до головного судового розгляду; |
| 189. | 3) розгляд кримінальних справ у першій інстанції; |
| 190. | 4) розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку; |
| 191. | 5) перегляд судових рішень, що набрали законної сили; |
| 192. | 6) звернення судового рішення до виконання; |
| 193. | 7) розгляд питань, що виникають при виконанні вироку; |
| 194. | 8) зняття судимості. |
| 195. | 2. Виключно суд може прийняти рішення про: |
| 196. | 1) обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, домашнього арешту, нагляду міліції; |
| 197. | 2) продовження строку тримання під вартою; |
| 198. | 3) про поміщення підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до медичного чи психіатричного стаціонару для проведення судово-медичної чи судово-психіатричної експертизи; |
| 199. | 4) здійснення огляду в житлі чи іншому володінні особи, крім випадків, передбачених цим Кодексом; |
| 200. | 5) здійснення обшуку у житлі чи іншому володінні особи, крім випадків, передбачених цим Кодексом; |
| 201. | 6) здійснення особистого огляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; |
| 202. | 7) здійснення виїмки документів, що містять відомості про вклади та рахунки в установах банків, належні підозрюваному, обвинуваченому, підсудному; |
| 203. | 8) накладення арешту на кореспонденцію і виїмку її в установах зв'язку; |
| 204. | 9) тимчасове відсторонення обвинуваченого від посади; |
| 205. | 10) застосування технічних засобів отримання інформації. |
| 206. | Стаття 27.Склад суду |
| 207. | 1. Судові повноваження в суді першої інстанції у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються суддею одноособово, колегіально судом у складі судді і двох народних засідателів, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних. |
| 208. | 2. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, перегляд судових рішень у порядку повторної касації здійснюється судом у складі не менше трьох суддів. |
| 209. | 3. При здійсненні правосуддя народні засідателі користуються всіма правами судді. Права присяжних визначаються статтею 446 цього Кодексу. |
| 210. | Стаття 28.Повноваження слідчого судді |
| 211. | 1. На слідчих суддів покладається забезпечення додержання конституційних прав і свобод фізичних і юридичних осіб у стадії досудового провадження. |
| 212. | 2. При здійсненні цієї функції слідчий суддя у межах своєї компетенції уповноважений: |
| 213. | 1) за поданням органу дізнання, слідчого і прокурора вирішувати питання про взяття і тримання особи під вартою, про проникнення до житла або іншого володіння особи для проведення в них огляду чи обшуку, про накладення арешту і огляду поштової, телеграфної та іншої кореспонденції, застосування технічних засобів одержання інформації; |
| 214. | 2) розглядати скарги на процесуальні дії та рішення особи, яка здійснює дізнання, органу дізнання та слідчого; |
| 215. | 3) здійснювати інші повноваження, надані йому цим Кодексом. |
| 216. | 3. Участь слідчого судді у складі суду першої і наступних судових інстанцій, які здійснюють розгляд судових справ, не допускається. |
| 217. | Стаття 29.Секретар судового засідання, особа, яка здійснює фіксацію судового процесу технічними засобами |
| 218. | 1. Секретар судового засідання за дорученням головуючого: |
| 219. | 1) повідомляє осіб, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, перевіряє їхню явку, з'ясовує причини неявки і доповідає про це головуючому; |
| 220. | 2) веде протокол судового засідання і підписує його разом із головуючим; |
| 221. | 3) виконує інші доручення головуючого, пов'язані з підготовкою і проведенням судового розгляду справи та виконання вироку чи іншого рішення суду. |
| 222. | 2. Секретар судового засідання зобов'язаний заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених статтею 98 цього Кодексу, належним чином вести протокол судового засідання. |
| 223. | 3. Фіксація перебігу судового процесу технічними засобами здійснюється секретарем судового засідання або під його керівництвом іншим працівником суду. |
| 224. | 4. Особа, яка здійснює фіксацію судового процесу технічними засобами, зобов'язана: |
| 225. | 1) забезпечувати належний технічний стан апаратури запису; |
| 226. | 2) вчасно попереджати головуючого і секретаря судового засідання про увімкнення та вимкнення апаратури запису, її несправність, необхідність заміни носія інформації; |
| 227. | 3) повно фіксувати перебіг судового процесу; |
| 228. | 4) забезпечити збереження носіїв інформації. |
| 229. | Стаття 30.Нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю |
| 230. | 1. Верховний Суд України та Апеляційний суд України здійснюють нагляд за судовою діяльністю усіх судів нижчого рівня. |
| 231. | 2. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил здійснюють відповідно нагляд за судовою діяльністю районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів даної області, міст Києва і Севастополя, військових судів гарнізонів. |
| 232. | Глава 4 |
| 233. | ПРОКУРОР |
| 234. | Стаття 31.Повноваження прокурора у кримінальному провадженні |
| 235. | 1. Генеральний прокурор і в межах своїх повноважень підлеглі йому прокурори у справах приватно-публічного і публічного провадження здійснюють кримінальне переслідування у досудовому провадженні при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які провадять дізнання чи досудове слідство, та при участі у розгляді справ судом, а також наглядає за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах і при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи людини. |
| 236. | 2. Прокурор зобов'язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. |
| 237. | 3. Свої повноваження прокурор здійснює незалежно від будь-яких інших органів і службових осіб, керуючись лише законом, вказівками Генерального прокурора України, своєю правосвідомістю та внутрішнім переконанням. |
| 238. | 4. Постанови прокурора, винесені відповідно до закону, є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами. |
| 239. | 5. Якщо прокурор, який виконав певні процесуальні дії у справі, після цього залишив посаду або тимчасово не виконує свої службові функції, його подальші пов'язані з цими діями повноваження поширюються на виконуючого його обов'язки або новопризначеного прокурора. |
| 240. | Стаття 32.Повноваження прокурора у досудовому провадженні |
| 241. | 1. У досудовому провадженні прокурор у межах своєї компетенції уповноважений: |
| 242. | 1) перевіряти додержання органами дізнання, слідчими, підпорядкованими йому прокурорами вимог закону про реєстрацію, розгляд і попередню перевірку заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини; |
| 243. | 2) вимагати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; |
| 244. | 3) скасовувати незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які здійснюють дізнання, начальників органів дізнання і досудового слідства, підлеглих йому прокурорів; |
| 245. | 4) давати письмові вказівки щодо попередньої перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та їх розслідування, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини, за своїм розсудом брати участь у проведенні особою, яка здійснює дізнання, слідчим слідчих дій; |
| 246. | 5) продовжувати строки попередньої перевірки, дізнання і досудового слідства; |
| 247. | 6) повертати справи для відновлення розслідування; |
| 248. | 7) з метою забезпечення найбільш повного та об'єктивного проведення попередніх перевірок заяв, повідомлень про злочини і досудового розслідування вилучати та передавати будь-які матеріали або справу від органу дізнання - слідчому, від одного органу дізнання, досудового слідства - іншому відповідному органу, від одного слідчого - іншому з неухильним дотриманням при цьому вимог статті 232 цього Кодексу щодо підслідності злочинів; |
| 249. | 8) відстороняти особу, яка здійснює дізнання, або слідчого від подальшого ведення попередньої перевірки заяв, повідомлень про злочини, дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи; |
| 250. | 9) порушувати справи, відмовляти в їх порушенні, закривати провадження у справі з реабілітуючих підстав; |
| 251. | 10) давати згоду особі, яка проводить дізнання, слідчому на порушення кримінальної справи, пред'явлення особі обвинувачення, обшук, виїмку, арешт майна, за винятком випадків, коли для цього потрібно рішення суду; |
| 252. | 11) затверджувати постанови органу дізнання, слідчого у передбачених цим Кодексом випадках; |
| 253. | 12) давати згоду на внесення до суду подання про обрання чи зміну запобіжного заходу та застосування інших заходів у випадках, коли для цього потрібно рішення суду, чи самостійно вносити таке подання; |
| 254. | 13) виносити постанову про етапування розшукуваного, щодо якого є дозвіл суду на затримання і доставку в суд; |
| 255. | 14) затверджувати або змінювати своєю постановою обвинувальні висновки або постанови про направлення справ до суду, складати їх за результатами здійсненого ним розслідування і направляти справи до суду; |
| 256. | 15) розслідувати кримінальні справи у випадках, визначених цим Кодексом, доручати розслідування підлеглим прокурорам і здійснювати нагляд за додержанням ними законів; |
| 257. | 16) здійснювати інші повноваження, надані йому цим Кодексом. |
| 258. | 2. Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з проведенням попередніх перевірок заяв, повідомлень про злочини, порушенням та розслідуванням кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов'язковими. |
| 259. | Стаття 33.Участь прокурора у розгляді справи судом |
| 260. | 1. Прокурор у суді підтримує державне обвинувачення. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, прокурор вправі своєю постановою за погодженням із прокурором, який направив до суду кримінальну справу, повністю чи частково відмовитися від підтримання державного обвинувачення, а також змінити обвинувачення. |
| 261. | 2. Участь прокурора в засіданнях судів усіх інстанцій при розгляді справ, що надійшли до суду, є обов'язковою, за винятком справ про злочини, передбачені у частині першій статті 228 цього Кодексу. |
| 262. | 3. Обсяг повноважень прокурора при розгляді справ у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій визначається цим Кодексом. |
| 263. | Стаття 34.Виключні повноваження окремих службових осіб прокуратури |
| 264. | 1. Порушувати кримінальні справи загальної категорії, призначати розслідування нововиявлених обставин, давати згоду особам, які здійснюють дізнання, слідчим у передбачених цим Кодексом випадках на прийняття процесуальних рішень, виконання слідчих дій, внесення подань до суду, виносити постанови про етапування, скасовувати постанови осіб, які здійснюють дізнання, слідчих, начальників слідчих підрозділів, підпорядкованих прокурорів, давати їм вказівки у кримінальних справах та затверджувати їхні постанови, обвинувальні висновки, відмовляти у перегляді справ за нововиявленими обставинами вправі Генеральний прокурор України, його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей, прокурори міст Києва і Севастополя, військові прокурори регіонів і ВМС України та їхні заступники, а також районні, міські, міжрайонні прокурори, військові прокурори гарнізонів, прокурори, які очолюють спеціалізовані прокуратури, та їхні заступники незалежно від внутрішнього розподілу обов'язків. |
| 265. | 2. Порушувати кримінальні справи загальної категорії, призначати розслідування нововиявлених обставин, скасовувати постанови осіб, які здійснюють дізнання, слідчих, начальників слідчих підрозділів, підпорядкованих прокурорів, давати їм вказівки у кримінальних справах вправі також начальники підрозділів органів прокуратури та їхні заступники, старші прокурори і прокурори підрозділів органів прокуратур, старші помічники і помічники прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, прокурорів міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів і ВМС України, незалежно від внутрішнього розподілу обов'язків. |
| 266. | 3. Порушувати кримінальні справи у межах визначеної підслідності вправі також слідчі органів прокуратури. |
| 267. | 4. Скасовувати постанови осіб, які здійснюють дізнання, слідчих, начальників слідчих підрозділів, підпорядкованих прокурорів вправі також на відповідному рівні старші помічники і помічники районних, міських, міжрайонних прокурорів, військових прокурорів гарнізонів, прокурорів, які очолюють спеціалізовані прокуратури, незалежно від внутрішнього розподілу обов'язків. |
| 268. | 5. Відмовляти у порушенні кримінальних справ вправі службові особи прокуратури, вказані у частинах першій і другій цієї статті, слідчі органів прокуратури, а також зазначені у частині четвертій цієї статті особи при затвердженні постанов їхніми керівниками. |
| 269. | 6. Брати участь у розгляді справ судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій вправі усі зазначені у цій статті службові особи прокуратури, крім слідчих. |
| 270. | 9. Вносити подання про перегляд справ за нововиявленими обставинами вправі Генеральний прокурор України, його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей, прокурори міст Києва і Севастополя, військові прокурори регіонів і ВМС України, а апеляції, касаційні подання - також прокурори, які брали участь у розгляді справи, прокурори вищого рівня та їхні заступники незалежно від внутрішнього розподілу обов'язків. Вивчати справи у суді для вирішення питання про внесення апеляцій та подань вправі усі зазначені у цій статті службові особи прокуратури, крім слідчих. |
| 271. | Глава 5 |
| 272. | СЛІДЧИЙ, НАЧАЛЬНИК СЛІДЧОГО ПІДРОЗДІЛУ |
| 273. | Стаття 35.Органи досудового слідства |
| 274. | 1. Досудове слідство здійснюють слідчі, відповідно до компетенції, визначеної законом. |
| 275. | 2. Досудове слідство здійснюється слідчим одноособово, групою слідчих, слідчо-оперативною групою, міжрегіональною або міжвідомчою слідчою чи слідчо-оперативною групою в складі слідчих, оперативних та інших працівників органу (органів) дізнання. |
| 276. | Стаття 36.Слідчий |
| 277. | 1. Слідчий є посадовою особою, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове слідство у кримінальних справах. |
| 278. | 2. При здійсненні досудового слідства слідчий у порядку, визначеному цим Кодексом, уповноважений: |
| 279. | 1) порушувати за згодою прокурора кримінальну справу; |
| 280. | 2) приймати кримінальну справу до свого провадження або направляти її іншому слідчому або органу дізнання у відповідності з підслідністю, визначеною цим Кодексом; |
| 281. | 3) самостійно приймати всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих та інших процесуальних дій, за винятком випадків, коли відповідно до вимог цього Кодексу передбачено одержання рішення суду чи згода прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення, а також за результати розслідування справи в цілому; |
| 282. | 4) давати органу дізнання обов'язкові для виконання письмові доручення щодо проведення оперативно-розшукових дій, здійснення окремих слідчих дій, про виконання постанов про затримання, привід, обрання запобіжного заходу, інших процесуальних дій, а також вимагати від нього сприяння при їх здійсненні; |
| 283. | 5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. |
| 284. | 3. Слідчий в порядку, встановленому цим Кодексом, має право подавати кримінальну справу відповідному прокурору вищого рівня з письмовим викладенням своїх зауважень у випадку незгоди з рішеннями чи вказівками прокурора, виконання яких не зупиняється. |
| 285. | 4. У випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, прокурор вищого рівня скасовує вказівки прокурора нижчого рівня або доручає провадження досудового слідства у даній кримінальній справі іншому слідчому. |
| 286. | Стаття 37.Обов'язки слідчого |
| 287. | 1. При виконанні своїх службових обов'язків слідчий зобов'язаний: |
| 288. | 1) дотримуватись вимог Конституції та законів України при розслідуванні кримінальних справ, перевірці заяв та повідомлень про злочини; |
| 289. | 2) забезпечувати повне, всебічне та об'єктивне розслідування кримінальних справ із дотриманням встановлених законом строків; |
| 290. | 3) забезпечувати реалізацію у повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального судочинства; |
| 291. | 4) не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті при розслідуванні справ; |
| 292. | 5) у разі наявності підстав, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, звертатися до прокурора і начальника слідчого підрозділу із заявою про усунення від провадження досудового слідства у справі. |
| 293. | 2. Рішення суду, письмові вказівки прокурора і начальника слідчого підрозділу, надані в межах їхніх повноважень і у встановленій законом формі, для слідчого обов'язкові. |
| 294. | 3. При незгоді з вказівками начальника слідчого підрозділу в передбачених законом випадках слідчий подає справу зі своїми запереченнями прокурору, який здійснює нагляд за слідством. |
| 295. | Стаття 38.Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчих |
| 296. | 1. Слідчі здійснюють досудове слідство самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежними від будь-якого впливу і керуються лише законом, своєю правосвідомістю та внутрішнім переконанням. |
| 297. | 2. Процесуальна самостійність та незалежність слідчих забезпечується: |
| 298. | 1) передбаченою законом процедурою досудового слідства; |
| 299. | 2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, які не мають на те повноважень; |
| 300. | 3) відповідальністю за неповагу до слідчого; |
| 301. | 4) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та іншими законами України. |
| 302. | 3. Всі державні органи, підприємства, установи та організації (незалежно від форм їх власності), органи місцевого самоврядування, службові і фізичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність слідчих і не посягати на неї. |
| 303. | 4. Витребування у слідчого справи не допускається, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий не зобов'язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним справ або справ, які перебувають чи перебували у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом. |
| 304. | Стаття 39.Обов'язковість виконання вимог слідчого |
| 305. | 1. Вимоги слідчого, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для виконання державними органами, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності), службовими та фізичними особами і виконуються у передбачені законом строки. |
| 306. | 2. Невиконання процесуальних рішень або законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності в розслідуванні злочинів тягне за собою відповідальність, передбачену законами України. |
| 307. | 3. Письмові доручення слідчих органу дізнання про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій є обов'язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк, або в інший установлений слідчим термін. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання слідчий вправі в установленому порядку внести подання про притягнення винних до відповідальності. |
| 308. | Стаття 40.Начальник слідчого підрозділу і його повноваження |
| 309. | 1. Начальник слідчого підрозділу в межах своєї компетенції здійснює організаційне забезпечення діяльності підлеглих йому слідчих і вживає всіх передбачених законом заходів до найбільш повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин у кожній кримінальній справі, що перебуває в їхньому провадженні. |
| 310. | 2. Начальник слідчого підрозділу уповноважений у порядку, визначеному цим Кодексом: |
| 311. | 1) перевіряти матеріали попередніх перевірок заяв, повідомлень про злочини і кримінальні справи, що знаходяться в провадженні підпорядкованих слідчих; |
| 312. | 2) давати вказівки слідчому з питань, пов'язаних із розслідуванням, у тому числі про визнання особи підозрюваною чи притягнення її як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про спрямування справи, об'єднання чи роз'єднання справ, виконання окремих слідчих дій; |
| 313. | 3) передавати справу іншому слідчому; |
| 314. | 4) створювати своєю постановою слідчі та слідчо-оперативні групи; |
| 315. | 5) брати участь у слідчих діях, що проводяться підлеглими йому слідчими; |
| 316. | 6) особисто в повному обсязі проводити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. |
| 317. | 3. Вказівки начальника слідчого підрозділу даються у письмовій формі і обов'язкові для виконання. |
| 318. | 4. Начальник слідчого підрозділу не вправі скасовувати постанови слідчого. У випадку незгоди з постановою слідчого він вносить на неї подання прокурору. |
| 319. | 5. Вказівки прокурора, дані у відповідності з його повноваженнями, встановленими цим Кодексом, є обов'язковими для начальника слідчого підрозділу. |
| 320. | 6. При незгоді з рішенням (вказівкою) прокурора начальник слідчого підрозділу направляє справу зі своїми запереченнями відповідному прокурору вищого рівня. Оскарження рішення (вказівки) прокурора не зупиняє його виконання. |
| 321. | Глава 6 |
| 322. | ОРГАНИ ДІЗНАННЯ |
| 323. | Стаття 41.Органи дізнання |
| 324. | 1. Органами дізнання є: |
| 325. | 1) органи і підрозділи міліції - у справах, віднесених законом до їхнього відання; |
| 326. | 2) органи і підрозділи Служби безпеки - у справах, віднесених законом до їхнього відання; |
| 327. | 3) органи і підрозділи податкової міліції - у справах, віднесених законом до їхнього відання; |
| 328. | 4) митні органи - у справах, віднесених законом до їхнього відання; |
| 329. | 5) органи державної пожежної безпеки - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил; |
| 330. | 6) органи Державної прикордонної служби - у справах про порушення державного кордону; |
| 331. | 7) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів лікувально-трудових профілакторіїв Державного департаменту України з питань виконання покарань - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; |
| 332. | 8) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ, службові особи Військової служби правопорядку - у справах, віднесених законом до їхніх повноважень; |
| 333. | 9) керівники дипломатичних та консульських установ у справах про злочини, вчинені на території цих установ, яка має статус екстериторіальності; |
| 334. | 10) капітани морських і річкових суден, що перебувають за межами територіальних вод України - у справах про злочини, вчинені на цих суднах. |
| 335. | 2. Дізнання здійснюють службові особи зазначених у частині першій цієї статті органів, начальники, командири чи капітани або призначені ними особи. |
| 336. | Стаття 42.Повноваження органів дізнання |
| 337. | 1. На органи дізнання у визначених законом випадках покладається проведення оперативно-розшукових заходів із метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, а також провадження дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 338. | 2. У випадках, передбачених статтею 228 цього Кодексу, органом дізнання провадиться скорочене досудове провадження. |
| 339. | Стаття 43.Повноваження начальника органу дізнання |
| 340. | 1. Начальник органу дізнання має право відповідно до положень, встановлених цим Кодексом: |
| 341. | 1) у межах своєї компетенції порушувати за згодою прокурора кримінальні справи і доручати провадження дізнання уповноваженій особі; |
| 342. | 2) перевіряти кримінальні справи, які знаходяться в провадженні підлеглих осіб, які здійснюють дізнання, та матеріали попередньої перевірки заяв, повідомлень про злочини, давати у них вказівки; |
| 343. | 3) здійснювати контроль за перебігом і результатами дізнання; |
| 344. | 4) затверджувати постанови, винесені особою, яка здійснює дізнання; |
| 345. | 5) доручати своєю постановою проведення дізнання у складних кримінальних справах кільком особам; |
| 346. | 6) брати участь у слідчих діях, що проводяться підлеглими йому особами; |
| 347. | 7) особисто проводити дізнання. |
| 348. | 2. Письмові вказівки начальника органу дізнання обов'язкові для виконання особою, яка здійснює дізнання. |
| 349. | 3. Письмові вказівки прокурора, слідчого обов'язкові для виконання начальником органу дізнання. У разі незгоди з вказівками прокурора він, не зупиняючи їх виконання, вправі оскаржити їх прокурору вищого рівня. |
| 350. | 4. Начальник органу дізнання в межах своєї компетенції забезпечує виконання постанов і доручень слідчого у справах, що знаходяться у його провадженні, про виконання оперативно-розшукових і слідчих дій. |
| 351. | Стаття 44.Повноваження особи, яка здійснює дізнання |
| 352. | 1. Особа, яка здійснює дізнання, має повноваження: |
| 353. | 1) самостійно здійснювати слідчі та інші процесуальні дії і приймати процесуальні рішення, крім випадків, коли цим Кодексом вимагається згода начальника органу дізнання, прокурора або рішення суду; |
| 354. | 2) здійснювати інші процесуальні повноваження, передбачені цим Кодексом. |
| 355. | 2. Постанови особи, яка здійснює дізнання, винесені у відповідності з вимогами цього Кодексу, у справах, що знаходяться у його провадженні, обов'язкові для виконання всіма юридичними і фізичними особами. |
| 356. | 3. Письмові вказівки прокурора обов'язкові для виконання особою, яка здійснює дізнання. У разі незгоди з вказівками прокурора особа, яка здійснює дізнання, вправі оскаржити їх відповідному прокурору вищого рівня. Оскарження вказівок прокурора не зупиняє їх виконання. |
| 357. | 4. На особу, яка здійснює дізнання, покладається обов'язок виконувати доручення слідчого про виконання окремих слідчих дій у справі, що знаходиться у провадженні слідчого, та сприяти йому у виконанні слідчих дій. |
| 358. | Глава 7 |
| 359. | ПІДОЗРЮВАНИЙ |
| 360. | Стаття 45.Підозрюваний |
| 361. | 1. Підозрюваним визнається особа: |
| 362. | 1) щодо якої порушено кримінальну справу; |
| 363. | 2) затримана за підозрою у вчиненні злочину; |
| 364. | 3) до якої застосовано запобіжний захід до притягнення її як обвинуваченого; |
| 365. | 2. При наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, особа визнається підозрюваною постановою про визнання підозрюваним. |
| 366. | 3. Постанова, якою особа визнається підозрюваною, повинна відповідати вимогам статті 109 цього Кодексу. В описово-мотивувальній частині постанови, зокрема, вказується прізвище, ім'я та по батькові підозрюваного, інші дані про нього, що мають правове значення, конкретне діяння, у вчиненні якого він підозрюється, час, місце і спосіб його вчинення, кримінальний закон, за яким воно кваліфікується. У резолютивній частині постанови викладається рішення про визнання особи підозрюваною та кримінально-правова кваліфікація діяння. |
| 367. | 4. Постанова, якою особа визнана підозрюваною, оголошується їй особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором протягом 24 годин із моменту її винесення, а у випадках, коли це зробити неможливо - не пізніше дня явки підозрюваного до органу дізнання або досудового слідства чи його приводу або фактичного затримання. |
| 368. | 5. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, переконавшись в особі підозрюваного, оголошує їй постанову про визнання її підозрюваною і роз'яснює суть підозри, а за клопотанням підозрюваного - знайомить його з кримінальним законом, який передбачає відповідальність за злочин, у вчиненні якого він підозрюється. Одночасно особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор роз'яснює підозрюваному його права, способи їх реалізації, гарантії їх забезпечення, а також його обов'язки та можливі наслідки їх невиконання. |
| 369. | 6. Копія постанови, якою особа визнана підозрюваною, з переліком прав і обов'язків вручається підозрюваному. Про оголошення постанови особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор складає протокол, в якому фіксується виконання цієї дії, вручення підозрюваному копії постанови та роз'яснення йому його прав і обов'язків. Протокол підписується підозрюваним, особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором та іншими особами, які брали участь у виконанні цієї дії. У разі відмови підозрюваного чи інших осіб поставити підпис у протоколі, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, робить у ньому відмітку з вказівкою мотивів відмови та протягом двадцяти чотирьох годин повідомляє про це прокурора. |
| 370. | Стаття 46.Права та обов'язки підозрюваного |
| 371. | 1. Підозрюваний має право: |
| 372. | 1) знати, у вчиненні якого злочину його підозрюють; |
| 373. | 2) знати, що його показання можуть бути використані проти нього; |
| 374. | 3) відмовитись від дачі показань; |
| 375. | 4) мати обраного ним чи в передбачених законом випадках призначеного йому захисника з моменту визнання його підозрюваним і давати показання в його присутності; |
| 376. | 5) мати побачення із захисником після першого допиту без обмеження їх кількості та тривалості, коли це не перешкоджає провадженню слідчих дій; |
| 377. | 6) вимагати перевірки судом правомірності затримання чи обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; |
| 378. | 7) бути допитаним не пізніше 24 годин із моменту визнання його підозрюваним, за винятком тих випадків, коли його місцезнаходження не встановлено, або з моменту фактичного затримання; |
| 379. | 8) бути вислуханим і давати показання з приводу підозри, що виникла стосовно нього, та інших обставин справи; |
| 380. | 9) надавати докази; |
| 381. | 10) заявляти клопотання і відводи; |
| 382. | 11) користуватись рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, в разі необхідності безоплатно користуватись допомогою перекладача; |
| 383. | 12) брати участь у проведенні слідчих дій, які виконуються за його клопотанням чи клопотанням його захисника, та за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого брати участь у проведенні інших слідчих дій; |
| 384. | 13) знайомитися з протоколами слідчих дій, виконаних за його участю або за клопотанням його чи його захисника, а також з іншими матеріалами справи у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, та подавати на них зауваження; |
| 385. | 14) подавати скарги на дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, органу дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора, слідчого судді; |
| 386. | 15) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення у передбачених цим Кодексом випадках; |
| 387. | 16) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 388. | 2. Про роз'яснення прав підозрюваному особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор складають протокол, який підписується підозрюваним. |
| 389. | 3. Підозрюваний, який не утримується під вартою, зобов'язаний з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого. У разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, підозрюваний зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особі, яка здійснює дізнання, слідчому. |
| 390. | 4. Підозрюваний зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого, обвинувачених або інших підозрюваних до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при розслідуванні справи. |
| 391. | 5. Підозрюваний не вправі перешкоджати виконанню постанов про освідування, одержання зразків для експертного дослідження, поміщення до медичного закладу для проведення експертизи та інших процесуальних рішень, прийнятих у відповідності з цим Кодексом. |
| 392. | Глава 8 |
| 393. | ОБВИНУВАЧЕНИЙ |
| 394. | Стаття 47.Обвинувачений |
| 395. | 1. Обвинуваченим є особа, щодо якої винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого. |
| 396. | 2. Обвинувачений, справа щодо якого призначена до судового розгляду, називається підсудним, обвинувачений (підсудний), щодо якого постановлено обвинувальний вирок, - засудженим, обвинувачений (підсудний), відносно якого винесено виправдувальний вирок - виправданим. |
| 397. | Стаття 48.Права та обов'язки обвинуваченого |
| 398. | 1. Обвинувачений має право: |
| 399. | 1) вважатися невинуватим у вчиненні злочину до набрання обвинувальним вироком законної сили; |
| 400. | 2) знати, у вчиненні якого злочину його обвинувачують; |
| 401. | 3) знати, що його показання можуть бути використані проти нього, бути вислуханим і давати показання з приводу обвинувачення та інших обставин справи, відмовитись давати показання; |
| 402. | 4) мати обраного ним чи у передбачених цим Кодексом випадках призначеного йому захисника з моменту пред'явлення обвинувачення, бути допитаним в його присутності, а також особисто здійснювати своє право на захист; |
| 403. | 5) мати побачення із захисником після першого допиту без обмеження їх кількості та тривалості, коли це не перешкоджає провадженню слідчих дій; |
| 404. | 6) надавати докази, заявляти клопотання і відводи; |
| 405. | 7) давати показання і заявляти клопотання рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, у разі необхідності безоплатно користуватись допомогою перекладача; |
| 406. | 8) брати участь у проведенні слідчих дій, які виконуються за його клопотанням чи клопотанням його захисника, і за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді, слідчого судді та суду брати участь у проведенні інших слідчих дій; |
| 407. | 9) знайомитися з протоколами слідчих дій, виконаних за його участю або за клопотанням його чи його захисника або законного представника, а також з іншими матеріалами справи у випадках, передбачених цим Кодексом, та подавати на них зауваження; |
| 408. | 10) заперечувати проти закриття справи з нереабілітуючих підстав на стадії досудового слідства і вимагати судового розгляду справи; |
| 409. | 11) у випадках, передбачених цим Кодексом, заявляти клопотання про розгляд справи щодо нього судом у складі трьох суддів чи судом присяжних; |
| 410. | 12) брати участь у судових засіданнях у передбачених цим Кодексом випадках; |
| 411. | 13) висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду; |
| 412. | 14) ставити в судовому засіданні питання іншим підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, цивільному позивачу і цивільному відповідачу, брати участь в дослідженні інших доказів; |
| 413. | 15) виступати в судових дебатах; |
| 414. | 16) звертатись до суду з останнім словом; |
| 415. | 17) знайомитися з протоколом судового засідання; |
| 416. | 18) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції та касаційні скарги, подавати на них заперечення. |
| 417. | 19) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках; |
| 418. | 20) у передбачених цим Кодексом випадках подавати скарги на дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора, рішення слідчого судді, судді та суду; |
| 419. | 21) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 420. | 2. Обвинувачений, який не утримується під вартою, зобов'язаний з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду, судді, слідчого судді. У разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, обвинувачений зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особі, яка здійснює дізнання, слідчому, прокурору, суду, судді, слідчого судді. |
| 421. | 3. Обвинувачений зобов'язаний не ухилятись від участі у дізнанні і досудовому слідстві та судовому розгляді справи, не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого, підозрюваних або інших обвинувачених до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при розслідуванні і судовому розгляді справи. |
| 422. | 4. Обвинувачений не вправі перешкоджати виконанню постанов про освідування, одержання зразків для експертного дослідження, поміщення до медичного закладу для проведення експертизи та інших процесуальних рішень, прийнятих у відповідності з цим Кодексом. |
| 423. | 5. Обвинувачений повинен виконувати обов'язки, покладені на нього постановою (ухвалою) про обрання запобіжного заходу; |
| 424. | Стаття 49. Підстава притягнення як обвинуваченого |
| 425. | Підставою притягнення особи як обвинуваченого є сукупність доказів, що вказують на вчинення нею злочину. |
| 426. | Стаття 50.Постанова про притягнення як обвинуваченого |
| 427. | 1. При наявності підстави, передбаченої статтею 49 цього Кодексу, особа, яка здійснює дізнання, слідчий виносить погоджену з прокурором мотивовану постанову про притягнення особи як обвинуваченого. |
| 428. | 2. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого повинна відповідати вимогам статті 109 цього Кодексу. В описово-мотивувальній частині постанови, зокрема, вказується прізвище, ім'я, по-батькові та інші дані про особу обвинуваченого, що мають правове значення, формулювання обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини, мотивів і кваліфікуючих ознак злочину, причини, з яких злочин не було доведено до кінця, якщо мали місце замах на вчинення злочину чи приготування до нього, форми співучасті, якщо злочин було вчинено групою осіб, обставини, що обтяжують відповідальність. У резолютивній частині викладається рішення про притягнення особи як обвинуваченого в справі і стаття, частина чи пункт статті Кримінального кодексу, якою передбачено відповідальність за вчинений злочин. |
| 429. | 3. Коли обвинувачений притягається до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що кваліфікуються за різними статтями, частинами чи пунктами статті Кримінального кодексу, в описово-мотивувальній частині постанови з додержанням вимог частини другої цієї статті зазначається, які саме злочини було вчинено, а в резолютивній частині - статті, частини чи пункти статті Кримінального кодексу, якими передбачено відповідальність за ці злочини. |
| 430. | 4. Копія постанови протягом двадцяти чотирьох годин після її винесення надсилається прокурору. |
| 431. | Стаття 51.Строк пред'явлення обвинувачення |
| 432. | Обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше сорока восьми годин із моменту винесення особою, яка здійснює дізнання, слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого, а у випадках, коли це зробити неможливо, -не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу. |
| 433. | Стаття 52.Порядок пред'явлення обвинувачення і роз'яснення обвинуваченому його прав і обов'язків |
| 434. | 1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого і роз'яснює суть пред'явленого обвинувачення. Після пред'явлення обвинувачення особа, яка здійснює дізнання, слідчий роз'яснює обвинуваченому його права і обов'язки, передбачені статтею 48 цього Кодексу. Копія постанови про притягнення як обвинуваченого з переліком прав і обов'язків вручається обвинуваченому. |
| 435. | 2. Про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення обвинуваченому його прав і вручення копії постанови особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає протокол із зазначенням години і дати пред'явлення обвинувачення, який підписується обвинуваченим, особою, яка здійснює дізнання, чи слідчим. Якщо при виконанні цих дій були присутні захисник, законний представник, вони також підписують цей протокол. |
| 436. | 3. У разі відмови обвинуваченого чи іншої особи поставити підпис на протоколі у ньому робиться відмітка про відмову від підпису, зазначаються мотиви відмови і про це протягом двадцяти чотирьох годин повідомляється прокурор. |
| 437. | Стаття 53.Зміна і доповнення обвинувачення |
| 438. | 1. Якщо під час дізнання, досудового слідства виникне необхідність змінити пред'явлене обвинувачення або доповнити його, особа, яка здійснює дізнання, слідчий зобов'язаний заново пред'явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 50-52 цього Кодексу. |
| 439. | 2. Якщо під час дізнання, досудового слідства частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, особа яка здійснює дізнання, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення і оголошує про це обвинуваченому, що посвідчується підписом обвинуваченого на постанові. |
| 440. | Глава 9 |
| 441. | ЗАХИСНИК |
| 442. | Стаття 54.Захисник |
| 443. | 1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі. |
| 444. | 2. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та інші фахівці у галузі права, які за законом, що регулює їхню діяльність, мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники. |
| 445. | 3. Повноваження захисника на участь у справі підтверджуються: |
| 446. | 1) адвоката, який є членом адвокатського об'єднання, - ордером відповідного адвокатського об'єднання; |
| 447. | 2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, - угодою про надання правової допомоги; |
| 448. | 3) інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто або дорученням юридичної особи, - угодою або дорученням юридичної особи про надання правової допомоги; |
| 449. | 4) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників. |
| 450. | 4. Захисник допускається до участі в справі на будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники у якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення особі обвинувачення. У випадках, коли відповідно до вимог статті 57 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. |
| 451. | 5. Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. |
| 452. | Стаття 55.Обов'язки і права захисника |
| 453. | 1. Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в цьому Кодексі та в інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують кримінальне покарання чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, та надавати їм необхідну юридичну допомогу. |
| 454. | 2. З моменту допуску до участі в справі захисник має право: |
| 455. | 1) мати побачення з підозрюваним, обвинуваченим після першого допиту без обмеження їх кількості та тривалості, коли це не перешкоджає провадженню слідчих дій; |
| 456. | 2) мати побачення із засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру; |
| 457. | 3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, протоколами слідчих дій, виконаних за його та його підзахисного участю або клопотанням, а також іншими матеріалами справи у випадках, передбачених цим Кодексом, та подавати на них зауваження; |
| 458. | 4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та інших слідчих діях, що проводяться за їхньою участю або за їхнім клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду; |
| 459. | 5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - за дозволом особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - за дозволом судді чи суду, про що зазначається у протоколі слідчої дії чи судового засідання; |
| 460. | 6) ставити питання підозрюваному, обвинуваченому, а також потерпілому, свідку, експерту, спеціалісту, надавати докази і заявляти клопотання; |
| 461. | 7) брати участь у судових засіданнях, при цьому ставити питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів; |
| 462. | 8) надавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду; |
| 463. | 9) виступати в судових дебатах; |
| 464. | 10) знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; |
| 465. | 11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції і касаційні скарги, подавати на них заперечення; |
| 466. | 12) брати участь у засіданнях суду при апеляційному чи касаційному розгляді справи; |
| 467. | 13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, у тому числі у встановленому законом порядку запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян із необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців із питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян за їхньою згодою; |
| 468. | 14) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках; |
| 469. | 15) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 470. | 3. Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися в призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особі, яка здійснює дізнання, слідчому, прокурору, суду, судді, слідчому судді. |
| 471. | 4. У разі неявки захисника слідча дія, участь в якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього. |
| 472. | 5. Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням ним захисту у встановленому законом порядку. |
| 473. | 6. Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи. Захисник не вправі робити висновки про винність чи невинність підзахисного в засобах масової інформації до завершення досудового розслідування. |
| 474. | 7. Після допуску до участі в справі захисник - адвокат вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках: |
| 475. | 1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у справі; |
| 476. | 2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю. |
| 477. | Стаття 56.Обставини, що виключають участь у справі захисника |
| 478. | Захисником не може бути особа: |
| 479. | 1) яка брала участь у даній справі як особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, секретар судового засідання, слідчий суддя, суддя, народний засідатель, присяжний, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; |
| 480. | 2) яка відповідно до цього Кодексу є свідком і у зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту; |
| 481. | 3) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, слідчого судді, потерпілого, цивільного позивача; |
| 482. | 4) щодо якої порушено кримінальну справу; |
| 483. | 5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною. |
| 484. | 2. Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках: |
| 485. | 1) коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги; |
| 486. | 2) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання в порядку, встановленому законодавчими актами України. |
| 487. | 3. Одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого. |
| 488. | 4. Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи. |
| 489. | Стаття 57.Обов'язкова участь захисника |
| 490. | 1. Участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою: |
| 491. | 1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, -з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення; |
| 492. | 2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, -з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад; |
| 493. | 3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, -з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення; |
| 494. | 4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення; |
| 495. | 5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру - з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби; |
| 496. | 6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника; |
| 497. | 7) при заочному розслідуванні і судовому розгляді справи - з моменту винесення постанови про заочне розслідування чи заочний судовий розгляд справи; |
| 498. | 8) якщо кримінальна справа підлягає розгляду судом присяжних. |
| 499. | 2. У суді апеляційної та касаційної інстанцій участь захисника у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є обов'язковою, якщо в апеляції, касаційному поданні (скарзі) ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого, особи, відносно якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, або стосовно якої закрито справу. |
| 500. | Стаття 58.Порядок запрошення і призначення захисника |
| 501. | 1. Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, їхніми законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, слідчий суддя, суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або з особами, які можуть запросити захисника. |
| 502. | 2. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий вправі запросити собі кількох захисників. |
| 503. | 3. Захисник призначається у випадках: |
| 504. | 1) коли відповідно до вимог цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника; |
| 505. | 2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити. |
| 506. | 4. У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка здійснює дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника. |
| 507. | 5. Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним, протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, - протягом сімдесяти двох годин, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд, суддя, слідчий суддя мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитись для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя чи слідчий суддя постановою, а суд - ухвалою самостійно призначають захисника. |
| 508. | 6. Оплата праці захисника у разі його участі в справі за призначенням провадиться за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них. |
| 509. | Стаття 59.Усунення захисника від участі у справі |
| 510. | 1. Захисник може бути усунутий від участі в справі лише з підстав, передбачених цим Кодексом. |
| 511. | 2. Встановивши обставини, які відповідно до пунктів 1, 3, 4, 5 частини першої, частин другої і третьої статті 56 цього Кодексу виключають участь захисника в справі, особа, яка здійснює дізнання, слідчий за згодою прокурора чи сам прокурор виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому. Постанова про усунення захисника від участі у справі може бути оскаржена захисником, підозрюваним, обвинуваченим слідчому судді. |
| 512. | 3. За поданням особи, яка здійснює дізнання, слідчого питання про усунення захисника від участі у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої або частиною четвертою статті 56 цього Кодексу, на стадії дізнання та досудового слідства вирішує слідчий суддя за місцем провадження розслідування або знаходження органу дізнання чи досудового слідства. Слідчий суддя розглядає подання про усунення захисника від участі в справі, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. На постанову слідчого судді протягом 3 днів із моменту її оголошення може бути внесена апеляція прокурором, захисником, підозрюваним, обвинуваченим. |
| 513. | 4. Під час судового розгляду питання про усунення захисника від участі в справі з підстав, передбачених статтею 56 цього Кодексу, вирішує суд, суддя. На постанову судді, ухвалу суду про усунення захисника одночасно із оскарженням рішення у справі може бути внесено апеляцію прокурором, захисником, підсудним, засудженим, виправданим, особою, стосовно якої закрито справу, до вищестоящого суду. |
| 514. | 5. У разі усунення захисника від участі в справі особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд, суддя чи слідчий суддя повідомляють про це відповідний орган, адвокатське об'єднання. |
| 515. | Стаття 60.Відмова від захисника і його заміна |
| 516. | 1. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише за ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу. |
| 517. | 2. При відмові від захисника особа, яка здійснює дізнання, слідчий складають протокол із зазначенням мотивів відмови, а суд зазначає про це в протоколі судового засідання. Про прийняття відмови від захисника чи відхилення її особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя, слідчий суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. |
| 518. | 3. Відмова від захисника у випадках, зазначених у статті 57 цього Кодексу, може бути прийнята лише тоді, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обґрунтовують її мотивами, які особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд, суддя, слідчий суддя визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. |
| 519. | 4. Прийнявши відповідно до вимог статті 59 цього Кодексу рішення про усунення захисника від участі в справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд, суддя чи слідчий суддя роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше 24 годин, а в стадії судового розгляду справи - не менше 72 годин, про що обов'язково зазначається у протоколі. Якщо у випадках, передбачених статтею 57 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя чи слідчий суддя постановою, а суд - ухвалою самостійно призначають захисника в порядку, встановленому законом. |
| 520. | 5. Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених частинами третьою і четвертою статті 59 цього Кодексу, частинами третьою і четвертою цієї статті, частиною третьою статті 376 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. |
| 521. | 6. Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено. |
| 522. | Глава 10 |
| 523. | ПОТЕРПІЛИЙ |
| 524. | Стаття 61.Підстави і порядок визнання потерпілим |
| 525. | 1. Потерпілим визнається: |
| 526. | 1) фізична особа, якій злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду |
| 527. | 2) юридична особа, якій злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно шкоду її майну чи діловій репутації. |
| 528. | 2. У справах про злочини або суспільно небезпечні діяння, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, потерпілими визнаються його близькі родичі або за домовленістю між ними один із них. Якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, то поряд із ним або замість нього в справі бере участь його законний представник. |
| 529. | 3. Права і обов'язки потерпілого - юридичної особи здійснює її представник. |
| 530. | 4. Про визнання особи потерпілим чи про відмову в її клопотанні про це особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу, про що їй повідомляється. Одночасно потерпілому роз'яснюються його права і обов'язки, а особі, якій відмовлено у визнанні потерпілою, - її право оскаржити прийняте рішення у порядку, встановленому цим Кодексом. |
| 531. | Стаття 62.Права та обов'язки потерпілого |
| 532. | 1. Потерпілий має право: |
| 533. | 1) давати показання або відмовитись давати показання і відповідати на запитання; |
| 534. | 2) надавати докази; |
| 535. | 3) заявляти клопотання і відводи; |
| 536. | 4) давати показання і заявляти клопотання рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє; |
| 537. | 5) в разі необхідності користуватись допомогою перекладача; |
| 538. | 6) мати представника; |
| 539. | 7) на відшкодування заподіяної злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням майнової шкоди за рахунок особи, винної у вчиненні злочину, чи осіб, що несуть матеріальну відповідальність за її дії, а у випадках, передбачених частиною 1 статті 1177 Цивільного кодексу України - за рахунок Державного фонду відшкодування збитків; |
| 540. | 8) на відшкодування заподіяної злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням моральної шкоди чи шкоди діловій репутації за рахунок особи, винної у вчиненні злочину чи осіб, що несуть матеріальну відповідальність за її дії; |
| 541. | 9) брати участь у слідчих діях, що виконуються за його клопотанням; |
| 542. | 10) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках; |
| 543. | 11) знайомитися з протоколами слідчих дій, виконаних за його участю або за клопотанням його чи його представника, а також з іншими матеріалами справи у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, та подавати на них зауваження; |
| 544. | 12) подавати скарги на дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, начальника органу дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора, слідчого судді, судді, суду; |
| 545. | 13) брати участь у судових засіданнях; |
| 546. | 14) ставити в судовому засіданні питання підсудному, свідкам, іншим потерпілим, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів; |
| 547. | 15) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду; |
| 548. | 16) брати участь у судових дебатах; |
| 549. | 17) з додержанням вимог цього Кодексу застосовувати науково-технічні засоби під час виконання процесуальних дій за його участю та при судовому розгляді справи; |
| 550. | 18) знайомитися з протоколом судового засідання і подавати на нього зауваження; |
| 551. | 19) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції та касаційні скарги, у передбачених цим Кодексом випадках одержувати їх копії або знайомитися з ними, подавати на них заперечення; |
| 552. | 20) підтримувати обвинувачення у справах приватно-публічного обвинувачення у випадках, передбачених частиною другою статті 474 цього Кодексу, і у випадках, коли прокурор відмовився від обвинувачення; |
| 553. | 21) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 554. | 2. Потерпілий зобов'язаний з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду. У разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, потерпілий зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особі, яка здійснює дізнання, слідчому, прокурору, слідчому судді, судді, суду. |
| 555. | 3. Потерпілий зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи інших учасників процесу до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при провадженні у справі. |
| 556. | 4. Потерпілий не вправі перешкоджати виконанню постанов про освідування, одержання зразків для експертного дослідження, поміщення до медичного закладу для проведення експертизи та інших процесуальних рішень, прийнятих у відповідності з цим Кодексом. |
| 557. | 5. За дачу завідомо неправдивих показань потерпілий несе кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу. |
| 558. | Глава 11 |
| 559. | ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ І ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ |
| 560. | Стаття 63.Цивільний позов у кримінальній справі |
| 561. | 1. Потерпілий, який зазнав майнової чи моральної шкоди, а також шкоди діловій репутації від злочину чи іншого суспільно небезпечного діяння, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити цивільний позов про її відшкодування, який розглядається і вирішується разом із кримінальною справою. |
| 562. | 2. На захист майнових інтересів неповнолітніх та осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками. |
| 563. | 3. Закриття справи з підстав, передбачених статтями 184 та 185 цього Кодексу, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку заподіяну нею майнову і моральну шкоду. |
| 564. | 4. Позов у кримінальний справі може бути пред'явлений як під час дізнання чи досудового слідства, так і під час головного судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова в задоволенні позову, пред'явленого в порядку цивільного судочинства, позбавляє цивільного позивача права пред'явити той же позов у кримінальній справі. |
| 565. | 5. Особа, яка не пред'явила позов у кримінальній справі або позов якої в кримінальній справі залишено без розгляду, має право пред'явити той же позов у порядку цивільного судочинства. |
| 566. | 6. Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді позову про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, як у кримінальній справі, так і в порядку цивільного судочинства звільняються від сплати державного мита. |
| 567. | 7. Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим позов, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть самі захистити свої майнові права. |
| 568. | 8. Розгляд позову в кримінальній справі здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. |
| 569. | 9. Відмова від позову може бути прийнята судом у будь-який момент провадження в кримінальній справі до видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Про прийняття відмови від позову суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. Прийняття відмови від позову припиняє провадження щодо нього і позбавляє позивача права на повторне пред'явлення позову до тієї ж особи і з тих же підстав як у кримінальному процесі, так і в порядку цивільного судочинства. Безпідставно одержане майно в таких випадках суд може стягнути на користь держави. |
| 570. | Стаття 64.Забезпечення цивільного позову |
| 571. | 1. За наявності даних про те, що злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням завдана майнова шкода або закладом охорони здоров'я понесені витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд, суддя зобов'язані вжити заходів до забезпечення можливого чи пред'явленого позову. |
| 572. | 2. Забезпечення позову здійснюється шляхом накладення арешту на вклади, банківські рахунки, цінності та інше майно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або осіб, які несуть за законом майнову відповідальність за його дії, а також за дії неосудного, де б це майно не знаходилось і незалежно від того, перебуває воно у їхній приватній власності чи є часткою у спільній або колективній власності, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Майно описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій, членам родини обвинуваченого чи іншим особам, або вилучається і зберігається в органі розслідування. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його приховування. |
| 573. | 3. Не підлягає описові майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, визначене у Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону України "Про виконавче провадження"), майно, що є предметом застави, а також майно, визначене у Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (додаток до Кримінального кодексу). |
| 574. | 4. Накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого проводиться за вмотивованою постановою слідчого, за винятком тих випадків, коли майно, на яке накладається арешт, знаходиться у житлі чи іншому володінні особи. Накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого, яке знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності накласти арешт на майно слідчий за погодженням із прокурором звертається з поданням до слідчого судді за місцем провадження слідства. Слідчий суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, а у разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить постанову про накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого чи постанову про відмову в накладенні арешту. На постанову судді про накладення арешту на майно може бути подано апеляцію, що не зупиняє виконання постанови. |
| 575. | 5. У випадку, коли для забезпечення позову необхідно провести виїмку або обшук, вони здійснюються відповідно до вимог цього Кодексу. |
| 576. | 6. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. У протоколі або в додатку до нього повинен міститися опис переданого на зберігання майна із зазначенням його вартості та індивідуальних ознак. |
| 577. | 7. Для встановлення вартості описаного майна в разі необхідності запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою. |
| 578. | 8. Якщо під час дізнання чи досудового слідства не було вжито заходів до забезпечення позову, або такі заходи були недостатніми, вони вживаються за постановою судді при попередньому розгляді справи, яка виконується в порядку, передбаченому законом. |
| 579. | 9. Якщо в забезпеченні позову відпала потреба, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя своєю постановою, а суд - ухвалою скасовують раніше вжиті заходи. |
| 580. | 10. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються і у випадках, коли необхідно забезпечити виконання вироку в частині застосування конфіскації майна, штрафу, стягнення безпідставно придбаного майна. |
| 581. | Стаття 65.Особливості порядку накладення арешту на цінні папери |
| 582. | 1. З метою забезпечення можливої конфіскації майна або відшкодування завданої злочином або суспільно небезпечним діянням шкоди, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор вправі накласти арешт на цінні папери, який здійснюється за правилами, передбаченими статтею 64 цього Кодексу. |
| 583. | 2. У протоколі опису цінних паперів, на які накладено арешт, зазначається: |
| 584. | 1) загальна кількість цінних паперів, на які накладено арешт, їх вид, характеристики, реквізити; |
| 585. | 2) номінальна вартість; |
| 586. | 3) державний реєстраційний номер; |
| 587. | 4) відомості про емітента або орган чи особу, які видали цінні папери або здійснили реєстрацію випуску цінних паперів або інформацію про випуск цінних паперів, а також про місце їх реєстрації; |
| 588. | 5) дані про документи, які посвідчують право власності на цінні папери, на які накладено арешт. |
| 589. | 3. Про накладення арешту на цінні папери повідомляється Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку або її територіальні відділення, а про накладення арешту на приватизаційні папери - Фонд державного майна України. |
| 590. | Стаття 66.Добровільне відшкодування заподіяної злочином чи суспільно небезпечним діянням шкоди |
| 591. | 1. Підозрюваний, обвинувачений, цивільний відповідач, їхні законні представники, представники, фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну діями неосудного, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, вправі в повному обсязі або частково відшкодувати заподіяну злочином чи суспільно небезпечним діянням шкоду потерпілому, цивільному позивачеві. |
| 592. | 2. У разі повного або часткового відшкодування завданої злочином або суспільно небезпечним діянням шкоди, підозрюваний, обвинувачений, цивільний відповідач, їхні законні представники, представники, фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність, передають слідчому відповідні фінансові документи або розписки, які долучаються до справи. |
| 593. | 3. У випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, цивільний відповідач, їхні законні представники, представники, фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність, з метою відшкодування завданої злочином або суспільно небезпечним діянням шкоди перерахували кошти в розпорядження органу досудового слідства, ці кошти зберігаються на депозитному рахунку до завершення розслідування у справі. |
| 594. | Стаття 67.Цивільний позивач |
| 595. | 1. Цивільним позивачем визнається фізична чи юридична особа, якій злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно майнову, моральну шкоду чи шкоду її діловій репутації, і якою пред'явлено вимогу про її відшкодування. |
| 596. | 2. Про визнання особи цивільним позивачем особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу, про що повідомляють позивачу та роз'яснюють його права. |
| 597. | Стаття 68.Цивільний відповідач |
| 598. | 1. Як цивільного відповідача в кримінальній справі може бути притягнуто фізичну чи юридичну особу, яка в силу закону несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинуваченого або діями неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. |
| 599. | 2. Про притягнення особи цивільним відповідачем особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу, про що повідомляють цивільному відповідачу та роз'яснюють його права. |
| 600. | Стаття 69.Права та обов'язки цивільного позивача і цивільного відповідача |
| 601. | 1. Цивільний позивач має право підтримувати позов або відмовитись від нього. |
| 602. | 2. Цивільний відповідач має право знати підстави позову, визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. |
| 603. | 3. Цивільний позивач і цивільний відповідач також вправі: |
| 604. | 1) знати суть обвинувачення в частині, що стосується цивільного позову; |
| 605. | 2) надавати докази, давати пояснення з приводу пред'явленого позову; |
| 606. | 3) за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, судді, слідчого судді брати участь у виконанні слідчих дій; |
| 607. | 4) мати представника; |
| 608. | 5) знайомитися з протоколами слідчих дій, виконаних за їхньою участю чи клопотанням або за участю чи клопотанням їхніх представників, а також з іншими матеріалами справи у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, та подавати на них зауваження; |
| 609. | 6) подавати скарги на дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду; |
| 610. | 7) брати участь у судових засіданнях у випадках, визначених цим Кодексом; |
| 611. | 8) ставити в судовому засіданні питання підсудному, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, один одному, брати участь у дослідженні інших доказів; |
| 612. | 9) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду; |
| 613. | 10) брати участь у судових дебатах; |
| 614. | 11) з додержанням вимог цього Кодексу застосовувати науково-технічні засоби під час виконання процесуальних дій за їхньою участю та при судовому розгляді справи, про що обов'язково зазначається у протоколі; |
| 615. | 12) знайомитися з протоколом судового засідання і подавати на нього зауваження; |
| 616. | 13) подавати скарги на вирок та інші судові рішення в частині, що стосується цивільного позову; |
| 617. | 14) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції та касаційні скарги та подавати на них свої заперечення; |
| 618. | 15) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках; |
| 619. | 16) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 620. | 4. Цивільний позивач і цивільний відповідач зобов'язані з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду, судді, слідчого судді та на їхню вимогу надавати докази, що стосуються позову. У разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, вони зобов'язані заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суд. |
| 621. | 5. Цивільний позивач і цивільний відповідач зобов'язані не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка, потерпілого чи інших учасників процесу до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Вони також повинні дотримуватись встановленого порядку при розслідуванні і судовому розгляді справи. |
| 622. | 6. Особа, визнана цивільним позивачем, одночасно користується всіма правами потерпілого і несе його обов'язки. |
| 623. | Глава 12 |
| 624. | ЗАКОННИЙ ПРЕДСТАВНИК, ПРЕДСТАВНИК У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ, ЗАСТАВОДАВЕЦЬ |
| 625. | Стаття 70.Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого |
| 626. | 1. Законний представник залучається до участі в справі для захисту прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, потерпілого, якщо вони є неповнолітніми або у встановленому порядку визнані недієздатними чи обмежено дієздатними. |
| 627. | 2. Як законні представники у справі можуть брати участь батьки, а якщо їх нема - інші близькі родичі, усиновителі, опікуни, піклувальники, представники органів опіки і піклування, представники установ і організацій, на піклуванні яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. |
| 628. | 3. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, підсудного беруть участь у справі поряд із ним, а законний представник потерпілого - як поряд із ним, так і замість нього. |
| 629. | 4. Про залучення до участі в справі законного представника особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу, про що повідомляють його і роз'яснюють йому права і обов'язки. |
| 630. | 5. У разі, коли дії та інтереси законного представника суперечать законним інтересам особи, яку він представляє, за постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, судді чи за ухвалою суду, такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті, або представником органів опіки і піклування. |
| 631. | Стаття 71.Права та обов'язки законного представника |
| 632. | 1. Законний представник має право: |
| 633. | 1) знати про виклик особи, яку він представляє, до органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, слідчого, слідчого судді, судді, суду; |
| 634. | 2) бути присутнім при виконанні слідчих дій, які проводяться за участю особи, яку він представляє; |
| 635. | 3) за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду мати побачення з особою, яку він представляє, якщо вона утримується під вартою; |
| 636. | 4) здійснювати процесуальні права, які цим Кодексом надаються особі, яку він представляє, крім права давати показання та звертатись до суду з останнім словом; |
| 637. | 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 638. | 2. Законний представник зобов'язаний законними засобами відстоювати права і законні інтереси особи, яку представляє. |
| 639. | 3. Законний представник зобов'язаний з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду. У разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, він зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суд, суддю, слідчого суддю. |
| 640. | 4. Законний представник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при розслідуванні і судовому розгляді справи. |
| 641. | 5. Законний представник може бути допущений до участі в справі як цивільний позивач чи цивільний відповідач. У цих випадках він одночасно має права і несе обов'язки законного представника і, відповідно, цивільного позивача чи цивільного відповідача. |
| 642. | Стаття 72.Представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача |
| 643. | 1. Як представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача можуть брати участь особи, які мають право бути захисником відповідно до вимог цього Кодексу, близькі родичі та інші особи, які допускаються до участі у справі постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, слідчого судді, судді чи ухвалою суду. |
| 644. | 2. Підставою для участі у справі представника є договір доручення, укладений ним із потерпілим, цивільним позивачем чи цивільним відповідачем. Як представники неповнолітнього, недієздатного чи обмежено дієздатного потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача без спеціального на те доручення допускаються їхні батьки, а якщо їх нема - інші близькі родичі, усиновителі, опікуни, піклувальники, представники установ чи організацій, на піклуванні яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. Як представники юридичних осіб без спеціального на те доручення допускаються їхні керівники, заступники керівників, а за їхнім дорученням - штатні співробітники чи інші особи. |
| 645. | 3. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач вправі у будь-який момент провадження у справі відмовитися від представника, за винятком випадків, передбачених статтею 73 цього Кодексу. |
| 646. | Стаття 73.Обов'язкова участь представника потерпілого |
| 647. | 1. Участь представника потерпілого у справі є обов'язковою, якщо потерпілий: |
| 648. | 1) є неповнолітнім; |
| 649. | 2) через свої фізичні або психічні вади (німий, глухий, сліпий тощо) не може сам реалізувати право на захист своїх законних інтересів; |
| 650. | 3) не володіє мовою, якою ведеться судочинство. |
| 651. | 2. У випадках, передбачених законом, участь представника забезпечується за рахунок держави. |
| 652. | Стаття 74.Права та обов'язки представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача |
| 653. | 1. Представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача вправі відмовитись від виконання своїх обов'язків за договором доручення, але не пізніше початку судового розгляду. |
| 654. | 2. Представник користується процесуальними правами, які надаються цим Кодексом особі, яку він представляє, крім права давати показання від її імені. Підтримати цивільний позов, відмовитись від нього, визнати його і укласти мирову угоду представник позивача чи відповідача може за наявності спеціального доручення. |
| 655. | 3. Представник зобов'язаний законними засобами відстоювати права і законні інтереси особи, яку представляє. |
| 656. | 4. Представник зобов'язаний з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду, судді, слідчого судді. У разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк він зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суд, суддю, слідчого суддю. |
| 657. | 5. Представник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при розслідуванні і судовому розгляді справи. |
| 658. | Стаття 75.Заставодавець |
| 659. | 1. Заставодавцем є фізична або юридична особа, яка в порядку, передбаченому статтею 136 цього Кодексу, внесла заставу для забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано цей запобіжний захід, виконання нею зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу особи, яка проводить дізнання, слідчого, слідчого судді, судді, суду та явки за викликом до органу розслідування та суду. |
| 660. | 2. Заставодавець, а у випадку, коли заставодавцем виступає юридична особа - його представник, має право: |
| 661. | 1) знати суть обвинувачення та підстави обрання запобіжного заходу; |
| 662. | 2) бути присутнім при розгляді справи в суді; |
| 663. | 3) давати пояснення і брати участь у судових дебатах щодо питань, які стосуються запобіжного заходу і питань про повернення застави; |
| 664. | 4) подавати скарги на рішення суду про зарахування застави до доходу держави у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 136 цього Кодексу. |
| 665. | Глава 13 |
| 666. | СВІДОК, СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ, СПЕЦІАЛІСТ, ПОНЯТИЙ, ПЕРЕКЛАДАЧ |
| 667. | Стаття 76.Свідок |
| 668. | 1. Свідком є особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи, і яка особою, яка здійснює дізнання, слідчим, судом чи суддею викликана на допит. |
| 669. | 2. Не можуть бути допитані як свідки: |
| 670. | 1) захисники підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, представник потерпілого, позивача, відповідача - про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям; |
| 671. | 2) особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них. |
| 672. | 3) свідок, який у відповідності зі статтею 88 цього Кодексу дає показання під псевдонімом, - щодо дійсних даних про його особу; |
| 673. | 4) особи, які мають відомості про дійсні дані про свідка, який у відповідності зі статтею 88 цього Кодексу дає показання під псевдонімом, - щодо цих даних; |
| 674. | 5) священнослужителі - з приводу того, що їм довірено віруючим на сповіді, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати таємницю сповіді особою, що довірила їм ці відомості; |
| 675. | 6) особи, які безпосередньо здійснюють оперативно-розшукову діяльність, у тому числі із застосуванням технічних засобів, про методи цієї діяльності та обставини одержання доказів по конкретних кримінальних справах. У разі необхідності можуть бути викликані та допитані керівники оперативних підрозділів, що проводили оперативно-розшукові заходи. |
| 676. | 3. Відмовитись давати показання як свідки мають право: |
| 677. | 1) члени сім'ї чи близькі родичі підозрюваного, обвинуваченого, коло яких визначається законом; |
| 678. | 2) особа, яка своїми показаннями викривала б у вчиненні злочину себе, членів сім'ї чи близьких родичів. |
| 679. | 4. Не можуть без їхньої згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника. |
| 680. | 5. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суддя, суд перед допитом осіб, зазначених у частинах другій, третій і четвертій цієї статті, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання, про що зазначається в протоколі допиту чи в протоколі судового засідання. |
| 681. | 6. Свідок має право: |
| 682. | 1) не давати показань, які б викривали у вчиненні злочину його або викривали у вчиненні злочину членів його сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя; |
| 683. | 2) у випадках, передбачених частиною другою, третьою і четвертою цієї статті, відмовитись від дачі показань; |
| 684. | 3) у разі необхідності користуватись правовою допомогою; |
| 685. | 4) давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватись допомогою перекладача; |
| 686. | 5) заявляти відвід перекладачу; |
| 687. | 6) знати, у зв'язку з чим і у якій справі він допитується; |
| 688. | 7) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту; |
| 689. | 8) користуватись нотатками і документами при дачі показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті; |
| 690. | 9) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження; |
| 691. | 10) подавати скарги прокурору на дії особи, яка здійснює дізнання, і слідчого; |
| 692. | 11) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних із викликом для дачі показань; |
| 693. | 12) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 694. | 7. Свідок зобов'язаний: |
| 695. | 1) з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду, судді, а в разі неможливості з'явитися за викликом - заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суд; |
| 696. | 2) без дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого не розголошувати дані дізнання і досудового слідства, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків. |
| 697. | 8. За відмову дати показання свідок, крім випадків, передбачених частиною другою, третьою і четвертою цієї статті, несе кримінальну відповідальність за статтею 385, а за дачу завідомо неправдивих показань - за статтею 384 Кримінального кодексу. |
| 698. | Стаття 77.Судовий експерт |
| 699. | 1. Судовим експертом є особа, яка має спеціальні знання і якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, дати висновки з питань, що виникають під час її розслідування або судового розгляду, і стосуються спеціальних знань цієї особи. |
| 700. | 2. Судовий експерт зобов'язаний: |
| 701. | 1) з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду, судді; у разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк він зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суд, суддю. |
| 702. | 2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених статтею 98 цього Кодексу; |
| 703. | 3) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання; |
| 704. | 4) на вимогу особи, яка здійснює дізнання, слідчого, суду, судді дати усні пояснення щодо висновку; |
| 705. | 5) забезпечувати під час проведення дослідження збереження об'єкту експертизи, а у випадку проведення досліджень, пов'язаних із повним або частковим знищенням об'єкту експертизи або зміною його властивостей, -отримати на це відповідний дозвіл особи чи органу, які призначили експертизу; |
| 706. | 6) повідомити особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення через відсутність необхідних у нього знань або без залучення інших експертів та відмовитися від дачі експертного висновку з питань, по яким він не має достатніх спеціальних знань, або дослідження яких виходить за межі його компетенції; |
| 707. | 7) не розголошувати без дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого дані дізнання і досудового слідства, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків. |
| 708. | 5. Судовий експерт має право: |
| 709. | 1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмету судової експертизи, порушувати клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі ним висновку; |
| 710. | 2) вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; |
| 711. | 3) у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу завдання заявляти клопотання щодо їх уточнення; |
| 712. | 4) за дозволом особи чи органу, які призначили експертизу, бути присутнім під час проведення процесуальних дій і ставити питання, необхідні для проведення експертизи, особам, які беруть участь у цих діях; |
| 713. | 5) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; |
| 714. | 6) отримувати відшкодування витрат у зв'язку з викликом, а також отримувати винагороду за проведення експертизи, якщо її виконання не є його службовим обов'язком; |
| 715. | 7) у разі прийняття постанови слідчого або ухвали суду про припинення проведення експертизи на їхню вимогу надати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи. |
| 716. | 6. Експерт не має права самостійно збирати матеріали для експертного дослідження, а також передовіряти проведення дорученої йому експертизи іншій особі. |
| 717. | 7. За відмову без поважних причин дати висновок експерт несе кримінальну відповідальність за статтею 385, а за дачу завідомо неправдивого висновку - за статтею 384 Кримінального кодексу. |
| 718. | Стаття 78.Спеціаліст |
| 719. | 1. Спеціалістом є незаінтересована в справі особа, яка має відповідну освіту або володіє науковими, технічними чи іншими спеціальними знаннями чи навичками, використовуючи які надає особі, яка здійснює дізнання, слідчому, суду чи судді допомогу у виявленні і з'ясуванні доказового значення окремих фактів, проведенні й оформленні процесуальних дій. |
| 720. | 2. На вимогу особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду чи судді, а також за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, їхніх законних представників і захисників, потерпілого, позивача, відповідача, їхніх представників спеціаліст дає усні чи письмові консультації з питань, що потребують спеціальних знань, сприяє особі, яка здійснює дізнання, слідчому, суду у виявленні, закріпленні, вилученні та дослідженні доказів, застосуванні технічних засобів, дає пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при розслідуванні і судовому розгляді справи, в межах своєї компетенції за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, суду бере участь у слідчих діях. |
| 721. | 3. Спеціаліст зобов'язаний: |
| 722. | 1) з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду чи судді; в разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, він зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суд чи суддю. |
| 723. | 2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених статтею 98 цього Кодексу; |
| 724. | 3) брати участь у провадженні процесуальної дії, використовуючи свої спеціальні знання і навички для сприяння у виявленні, закріпленні, вилученні і дослідженні доказів, звертати увагу особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду чи судді на обставини, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів; |
| 725. | 4) без дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого не розголошувати дані дізнання і досудового слідства, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків. |
| 726. | 4. Перед початком процесуальної дії особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд чи суддя переконуються в особі спеціаліста, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, потерпілим і роз'яснюють його права і обов'язки, про що зазначається в протоколі слідчої дії чи протоколі судового засідання. |
| 727. | 5. Спеціаліст має право: |
| 728. | 1) знайомитися з протоколом процесуальної дії, висловлювати свої зауваження щодо його змісту і підписувати його; |
| 729. | 2) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із викликом до органів дізнання, досудового слідства чи суду; |
| 730. | 3) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 731. | Стаття 79.Понятий |
| 732. | 1. Понятим є незаінтересована в справі особа, яка залучається під час проведення дізнання чи досудового слідства для посвідчення ходу виконання та результатів процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом. |
| 733. | 2. Понятими не можуть бути неповнолітні, чи особи, визнані недієздатними чи обмежено дієздатними, а також які перебувають у службових, родинних чи інших близьких стосунках із суб'єктами кримінального провадження. |
| 734. | 3. У виконанні процесуальної дії повинні брати участь не менше двох понятих. Перед виконанням дії особа, яка здійснює дізнання, слідчий, роз'яснюють понятим їхні права та обов'язки. |
| 735. | 4. Понятий має право: |
| 736. | 1) робити з приводу процесуальної дії, проведеної за його участю, зауваження і заяви, які підлягають занесенню до протоколу; |
| 737. | 2) знайомитися з протоколом процесуальної дії; |
| 738. | 3) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних із участю в кримінальній справі; |
| 739. | 4) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. |
| 740. | 5. Понятий зобов'язаний: |
| 741. | 1) своїм підписом посвідчувати в протоколі факт проведення процесуальної дії, її перебіг і результати; |
| 742. | 2) не розголошувати без дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків понятого. |
| 743. | 6. У разі необхідності понятий може бути допитаний як свідок про обставини, пов'язані з процесуальною дією, яка виконувалася за його участю. |
| 744. | Стаття 80.Перекладач |
| 745. | 1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою ведеться судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного і письмового перекладу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухим чи німим. |
| 746. | 2. Про призначення у справі перекладача особа, яка здійснює дізнання, слідчий, слідчий суддя і суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. |
| 747. | 3. Перекладач має право: |
| 748. | 1) ставити питання з метою уточнення перекладу; |
| 749. | 2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, та протоколом судового засідання і вносити на них зауваження з приводу перекладу; |
| 750. | 3) відмовитись від участі в справі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу; |
| 751. | 4) одержувати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із викликом до органів дізнання, досудового слідства чи суду у порядку, встановленому чинним законодавством; |
| 752. | 4. Перекладач зобов'язаний: |
| 753. | 1) з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду; в разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, він зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка його викликає; |
| 754. | 2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених статтею 98 цього Кодексу; |
| 755. | 3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом у протоколі слідчої дії, проведеної за його участю, а в процесуальних документах, які вручаються відповідним учасникам процесу - в перекладі на їхню рідну мову; |
| 756. | 4) без дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого не розголошувати дані дізнання і досудового слідства. |
| 757. | 5. Перед початком процесуальної дії особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суддя чи суд переконуються в особі і компетентності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, потерпілим і роз'яснюють його права і обов'язки, про що зазначається в протоколі слідчої дії чи протоколі судового засідання. |
| 758. | 6. За відмову виконати покладені на нього обов'язки перекладач несе кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу, а за завідомо неправильний переклад - за статтею 384 Кримінального кодексу. |
| 759. | Глава 14 |
| 760. | ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У СПРАВІ |
| 761. | Стаття 81.Поняття забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві |
| 762. | Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя. |
| 763. | Стаття 82.Особи, які мають право на забезпечення безпеки |
| 764. | 1. Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, в разі наявності реальної загрози їхньому життю, здоров'ю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки. |
| 765. | 2. Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають: |
| 766. | 1) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому; |
| 767. | 2) потерпілий або його представник у кримінальній справі; |
| 768. | 3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; |
| 769. | 4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином; |
| 770. | 5) свідок; |
| 771. | 6) судовий експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; |
| 772. | 7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1-6 частини другої цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства. |
| 773. | 3. Забезпечення безпеки здійснюється лише за заявою осіб, зазначених у частині другій цієї статті, або за їхньою згодою. |
| 774. | Стаття 83. Права та обов'язки осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки |
| 775. | 1. Особи, взяті під захист, мають право: |
| 776. | 1) подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування; |
| 777. | 2) знати про застосування щодо них конкретних заходів безпеки; |
| 778. | 3) вимагати від органу дізнання, слідчого, прокурора, судді чи суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів; |
| 779. | 4) оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурора або суду. |
| 780. | 2. Особи, взяті під захист, зобов'язані: |
| 781. | 1) виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які здійснюють заходи безпеки; |
| 782. | 2) негайно інформувати зазначені органи про кожний випадок погрози або протиправних дій щодо них; |
| 783. | 3) поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами. |
| 784. | Стаття 84.Органи, які забезпечують безпеку |
| 785. | 1. До органів, які забезпечують безпеку осіб, зазначених у статті 82 цього Кодексу, належать державні органи, які: |
| 786. | 1) приймають рішення про застосування заходів безпеки; |
| 787. | 2) здійснюють заходи безпеки. |
| 788. | 2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи про злочини, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 82 цього Кодексу, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів. |
| 789. | 3. Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких із цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні справи знаходяться у провадженні прокуратури або суду, здійснюється за їхнім рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ чи органами та установами виконання покарань. |
| 790. | 4. Заходи безпеки щодо військовослужбовців здійснюються також командирами військових частин. |
| 791. | 5. Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, здійснюється органами і установами виконання покарань. |
| 792. | Стаття 85.Підстави і приводи для вжиття заходів забезпечення безпеки |
| 793. | 1. Підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 82 цього Кодексу, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їхньому життю, здоров'ю, житлу і майну. |
| 794. | 2. Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їхніх сімей та близьких родичів може бути: |
| 795. | 1) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича; |
| 796. | 2) звернення керівника відповідного державного органу; |
| 797. | 3) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб. |
| 798. | Стаття 86.Порядок вирішення питання про застосування заходів безпеки |
| 799. | Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій статті 82, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання зазначеними органами. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя у відповідній постанові або ухвалі можуть вказати перелік заходів, які необхідно застосувати для забезпечення безпеки осіб. Цей перелік не є вичерпним для органу, якому доручається здійснювати заходи безпеки. |
| 800. | Стаття 87.Порядок застосування заходів безпеки |
| 801. | 1. Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому як постановою чи ухвалою про застосування заходів безпеки, так і конкретними обставинами і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист. |
| 802. | 2. У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій статті 82, відомостей про злочин особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому цим Кодексом, приймає рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю. |
| 803. | 3. Про прийняте рішення негайно повідомляється заявника. |
| 804. | 4. Орган, який здійснює заходи безпеки, письмово інформує орган дізнання, слідчого, прокурора, суд або суддю, в провадженні якого перебуває кримінальна справа, про вжиті заходи та їх результати. |
| 805. | Стаття 88. Нерозголошення відомостей про особу, щодо якої здійснюються заходи безпеки |
| 806. | 1. Щодо осіб, взятих під захист разом з іншими заходами безпеки, передбаченими законами України можуть здійснюватися такі процесуальні заходи безпеки: |
| 807. | 1) забезпечення конфіденційності відомостей про особу; |
| 808. | 2) закритий судовий розгляд. |
| 809. | 2. Нерозголошення відомостей про особу, взяту під захист, може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та судових засідань. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя), прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, виносить мотивовану постанову, ухвалу про заміну прізвища, імені, по батькові особи, взятої під захист, на псевдонім та про зміну інших анкетних даних, що містять інформацію про особу. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а справжні прізвище, ім'я, по батькові (рік, місяць і місце народження, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання та інші анкетні дані, що містять інформацію про особу, яка перебуває під захистом) вказуються лише у постанові (ухвалі) про заміну анкетних даних. Ця постанова (ухвала) до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, в провадженні якого перебуває кримінальна справа. |
| 810. | 3. У разі заміни прізвища особи, взятої під захист, на псевдонім із матеріалів справи вилучаються протоколи слідчих дій та інші документи, в яких зазначено достовірні відомості про цю особу, і зберігаються окремо, а до матеріалів справи додаються копії цих документів із заміною справжнього прізвища на псевдонім. |
| 811. | 4. Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені пунктами 3, 14, 15 частини другої статті 55, статтями 298 - 300, 303 і 338 цього Кодексу. Такі документи можуть бути пред'явлені для ознайомлення лише прокурору, судді, яким надано право на ознайомлення з інформацією з обмеженим доступом. |
| 812. | Стаття 89.Підстави, приводи і порядок скасування заходів безпеки |
| 813. | 1. Заходи безпеки можуть бути скасовані особою, в провадженні якої перебуває справа, у зв'язку з: |
| 814. | 1) закінченням строку конкретного заходу безпеки; |
| 815. | 2) усуненням загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; |
| 816. | 3) систематичним невиконанням особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування. |
| 817. | 2. Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їхніх сімей та близьких родичів може бути: |
| 818. | 1) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; |
| 819. | 2) отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб. |
| 820. | 3. За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею) виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування. |
| 821. | 4. Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи. |
| 822. | Стаття 90.Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування |
| 823. | 1. Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена відповідному прокурору або до місцевого суду за місцем розслідування справи чи знаходження органу, що здійснює досудове розслідування справи, а якщо таку постанову винесено прокурором - прокурору вищого рівня, чи до суду. |
| 824. | 2. Слідчий суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, при необхідності вислуховує особу, яка провадить дізнання, слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про застосування заходів безпеки або про їх скасування чи про відмову в цьому. |
| 825. | 3. На постанову судді про відмову в задоволенні скарги протягом трьох діб із дня її винесення може бути подана апеляція. |
| 826. | Глава 15 |
| 827. | ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ |
| 828. | Стаття 91.Обставини, що виключають участь судді, народного засідателя, присяжного у розгляді справи |
| 829. | 1. Суддя, народний засідатель або присяжний не можуть брати участі в розгляді кримінальної справи: |
| 830. | 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким чи близьким родичем кого-небудь із них, чи їхніх представників, а також близьким чи близьким родичем слідчого, особи, яка здійснює дізнання, прокурора, слідчого судді, обвинуваченого, його законного представника чи захисника; |
| 831. | 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, понятий, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, захисник або представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; |
| 832. | 3) якщо він у стадії розслідування розглядав скарги на дії чи рішення слідчого судді; |
| 833. | 4) якщо він розглядав скаргу у цій справі на стадії досудового провадження; |
| 834. | 5) якщо він або його близькі чи близькі родичі особисто заінтересовані в результатах розгляду справи; |
| 835. | 6) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності. |
| 836. | 2. У складі суду, що розглядає справу, не можуть бути особи, які є близькими чи близькими родичами між собою. |
| 837. | Стаття 92.Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи |
| 838. | 1. Суддя, народний засідатель, присяжний, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь у новому розгляді справи в суді першої інстанції у разі скасування вироку, постанови чи ухвали про закриття справи, постановлених за його участю. |
| 839. | 2. Суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному чи касаційному порядку, не може брати участь у новому розгляді тієї ж справи в суді першої інстанції, а так само в новому розгляді справи в апеляційному чи касаційному порядку в разі скасування вироку, постанови чи ухвали, постановлених за його участю. |
| 840. | Стаття 93.Відвід судді |
| 841. | 1. При наявності обставин, передбачених статтями 91 і 92 цього Кодексу, суддя, народний засідатель, присяжний зобов'язаний заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді, народному засідателю, присяжному може бути заявлений прокурором, підсудним, його законним представником, захисником, потерпілим і його представником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем та їхніми представниками. |
| 842. | 2. Заяви про відвід подаються до початку судового розгляду, а у випадку розгляду справи судом присяжних - до формування колегії присяжних. Пізніша заява про відвід допускається у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства та формування колегії присяжних. |
| 843. | Стаття 94.Порядок вирішення заявленого відводу |
| 844. | 1. Відвід, заявлений судді або народному засідателю вирішується в нарадчій кімнаті іншими суддями без участі судді, якого відводять. Відвід, заявлений двом і більше суддям вирішується судом у повному складі простою більшістю голосів. Суддя, якого відводять, має право дати пояснення з приводу заявленого відводу. При рівності голосів суддя вважається відведеним. |
| 845. | 2. Питання про відвід присяжного вирішується у порядку, передбаченому статтею 448 цього Кодексу. |
| 846. | 3. Питання про відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, або головуючому в суді присяжних, вирішується постановою голови цього суду чи його заступника. Коли до складу суду входить один суддя або коли відвід заявлено голові суду, питання про відвід вирішується постановою голови суду вищого рівня чи його заступником. |
| 847. | Стаття 95.Відвід слідчого судді |
| 848. | 1. Слідчий суддя не може брати участі в кримінальному судочинстві: |
| 849. | 1) якщо він є потерпілим, позивачем, відповідачем або родичем кого-небудь із них, чи їхніх представників, а також родичем судді, прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, підозрюваного, обвинуваченого, його законного представника чи захисника; |
| 850. | 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, понятий, експерт, спеціаліст, перекладач, суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, захисник або представник потерпілого, позивача, відповідача; |
| 851. | 3) якщо він або його родичі особисто заінтересовані в результатах розгляду справи; |
| 852. | 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його безсторонності. |
| 853. | 2. Питання про відвід, заявлений слідчому судді, вирішується постановою голови цього суду чи його заступника. |
| 854. | Стаття 96.Відвід прокурора |
| 855. | 1. Прокурор не може брати участі в кримінальному судочинстві: |
| 856. | 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким чи близьким родичем кого-небудь із них, чи їхніх представників, а також родичем слідчого судді, судді, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, підозрюваного, обвинуваченого, його законного представника чи захисника; |
| 857. | 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, понятий, судовий експерт, спеціаліст, перекладач, захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, слідчий суддя, суддя; |
| 858. | 3) якщо він або його родичі особисто заінтересовані в результатах розгляду справи; |
| 859. | 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності. |
| 860. | 2. Попередня участь прокурора у цій справі в такій же якості не є підставою для його відводу. |
| 861. | 3. Питання про відвід прокурора на стадії досудового слідства вирішує вищестоящий прокурор, а в суді - суд, який розглядає справу або головуючий в суді присяжних, у порядку, передбаченому статтею 94 цього Кодексу. Якщо справа розглядається суддею одноособово, він одноособово вирішує питання про відвід прокурора. |
| 862. | Стаття 97.Відвід особи, яка здійснює дізнання, і слідчого |
| 863. | 1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий не може брати участі у розслідуванні кримінальної справи: |
| 864. | 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким чи близьким родичем кого-небудь із них, чи їхніх представників, а також близьким чи близьким родичем слідчого судді, судді, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його законного представника чи захисника; |
| 865. | 2) якщо він є свідком або брав участь у даній справі як понятий, судовий експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий суддя, суддя, прокурор, захисник або представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; |
| 866. | 3) якщо він або його близькі чи близькі родичі особисто заінтересовані в результатах розслідування справи; |
| 867. | 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його безсторонності. |
| 868. | 2. При наявності зазначених підстав особа, яка здійснює дізнання, слідчий повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід особі, яка здійснює дізнання, слідчому може бути заявлений підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їхніми представниками, а також захисником. |
| 869. | 3. Попередня участь особи, яка здійсню дізнання, слідчого у цій справі в такій же якості не може бути підставою для його відводу. |
| 870. | 4. Заява про відвід або самовідвід слідчого, особи, яка здійснює дізнання, подається прокурору, який розглядає і вирішує її протягом двадцяти чотирьох годин своєю постановою. |
| 871. | Стаття 98.Відвід перекладача, судового експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, особи, яка здійснює фіксацію перебігу судового процесу технічними засобами |
| 872. | 1. Обставини, передбачені статтею 91 цього Кодексу, виключають участь у розгляді справи і перекладача, судового експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, особи, яка здійснює фіксацію перебігу судового процесу технічними засобами, з тим обмеженням, що їхня попередня участь у цій справі в такій же якості не може бути підставою для відводу. |
| 873. | 2. Відвід, заявлений перекладачеві, судовому експертові і спеціалістові під час провадження дізнання чи досудового слідства, вирішується особою, яка здійснює дізнання, слідчим або прокурором. |
| 874. | 3. Відвід, заявлений під час судового розгляду секретареві судового засідання, перекладачеві, судовому експертові, спеціалістові, особі, яка здійснює фіксацію перебігу судового процесу технічними засобами, вирішується судом, суддею або головуючим в суді присяжних. |
| 875. | Стаття 99.Обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача |
| 876. | 1. Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не може бути особа, яка брала участь у цій справі як особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суддя, секретар судового засідання, особа, яка здійснювала фіксацію перебігу судового процесу технічними засобами, судовий експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок, а також особа, що є близьким чи близьким родичем особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді або будь-кого зі складу суду. |
| 877. | 2. Адвокат або інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, не можуть брати участь у справі як представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача також і за обставин, зазначених у статті 56 цього Кодексу. |
| 878. | 3. При наявності обставин, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника. З цих же підстав вона може бути усунута від участі в справі постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду чи головуючого в суді присяжних. |
| 879. | РОЗДІЛ ТРЕТІЙ |
| 880. | ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, РІШЕННЯ, СТРОКИ І ВИТРАТИ |
| 881. | Глава 16 |
| 882. | ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ І РІШЕННЯ |
| 883. | Стаття 100.Порядок провадження процесуальних дій |
| 884. | Всі процесуальні дії провадяться за правилами, встановленими цим Кодексом. |
| 885. | Стаття 101.Застосування технічних засобів запису на носії інформації при провадженні процесуальних дій |
| 886. | 1. При проведенні процесуальних дій для фіксації їх перебігу і результатів можуть застосовуватись технічні засоби запису, про що повідомляються до початку процесуальної дії всі її учасники. Перебіг головного і апеляційного судового розгляду фіксується технічними засобами в повному обсязі. |
| 887. | 2. Перед закінченням процесуальної дії на досудовому слідстві із застосуванням звукозапису чи відеозапису на носій інформації вони повністю відтворюються учасникам цієї дії. Їхні зауваження і доповнення заносяться до фонограми чи відеозапису, про що зазначається у протоколі відповідної процесуальної дії. Після виготовлення кінострічки вона демонструється всім учасникам процесуальної дії, про що складається окремий протокол, до якого заносяться зауваження, зроблені учасниками процесуальної дії. |
| 888. | 3. У разі відтворення запису з носія інформації при проведенні іншої процесуальної дії, про це зазначається в протоколі проведення відповідної процесуальної дії. |
| 889. | 4. При проведенні очної ставки відтворення запису попередніх показань учасників очної ставки, а також будь-якої іншої попередньої процесуальної дії за їхньою участю допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу. |
| 890. | 5. Фонограми, кіно- і відеозаписи та інші носії інформації зберігаються при справі в опечатаному вигляді. |
| 891. | 6. Під час судового розгляду відтворення з носія інформації запису процесуальної дії, проведеної під час дізнання чи досудового слідства, допускається лише у випадках, передбачених цим Кодексом, після попереднього оголошення показань свідка, потерпілого чи підсудного, зафіксованих у протоколі відповідної процесуальної дії. |
| 892. | Стаття 102.Застосування фотозйомки при провадженні процесуальних дій |
| 893. | 1. При провадженні процесуальних дій з метою фіксації зображення окремих фрагментів процесуальної дії, осіб, які беруть у ній участь, об'єктів, видимих слідів діяння тощо може застосовуватись фотозйомка. |
| 894. | 2. Факт застосування фотозйомки відображається в протоколі процесуальної дії. У протоколі також зазначаються дані про особу, яка здійснювала фотозйомку, місце, час і умови, в яких вона здійснювалась. Після виготовлення фотознімків виготовляються фототаблиці з поміщеними на них фотографічними зображеннями. Фотознімки закріплюються на фототаблиці відтиском печатки органу, який проводив слідчу дію. Фотознімки нумеруються, під кожним із них поміщується пояснювальний напис. Фототаблиця підписується учасниками процесуальної дії і особою, яка виготовила фотознімки, і є додатком до протоколу слідчої дії. |
| 895. | Стаття 103.Виготовлення графічних зображень, відтисків, зліпків при провадженні процесуальних дій |
| 896. | 1. При провадженні процесуальних дій з метою фіксації їх та видимих слідів діяння можуть виготовлятися графічні зображення (схеми, плани, розрізи, графіки, креслення, малюнки), відтиски і зліпки, а також застосовуватися інші технічні засоби фіксації. Графічні зображення можуть виготовлятися при провадженні допитів підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їхніх представників, а також свідка, судового експерта і спеціаліста з метою роз'яснення та уточнення показань. Виготовлені графічні зображення, відтиски і зліпки, а також видимі сліди зафіксовані іншим способом повинні мати пояснюючі написи та підписані учасниками процесуальної дії. |
| 897. | 2. Факт виготовлення графічного зображення, відтиску або зліпка відображається в протоколі процесуальної дії, до якого додається документ із графічним зображенням або відтиск чи зліпок у опечатаному вигляді. У протоколі процесуальної дії зазначаються дані про особу, яка виготовила графічне зображення, відтиск або зліпок, об'єкт зображення, відтиску чи зліпка, місце, час і умови, в яких вони були виготовлені. Протокол підписується учасниками процесуальної дії і особою, яка виготовила графічне зображення, відтиск або зліпок. |
| 898. | Стаття 104.Обов'язковість фіксації перебігу слідчих дій та судового розгляду |
| 899. | 1. При провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання ведеться протокол. |
| 900. | 2. Перебіг головного і апеляційного судового розгляду фіксується у протоколі судового засідання та технічними засобами. |
| 901. | Стаття 105.Протокол слідчої дії |
| 902. | 1. У протоколі слідчої дії зазначається: |
| 903. | 1) місце дата і час її виконання; |
| 904. | 2) посада і прізвище особи, що проводить слідчу дію; |
| 905. | 3) прізвища осіб, які брали в ній участь, їхні адреси або посади, інші необхідні дані; |
| 906. | 4) роз'яснення прав і обов'язків осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії; |
| 907. | 5) зміст або обставини проведення слідчої дії у тому порядку, в якому вони мали місце, із зазначенням часу початку і закінчення слідчої дії; |
| 908. | 6) виявлені при її виконанні обставини, що мають значення для справи; |
| 909. | 7) заяви осіб, які брали участь у виконанні дії. |
| 910. | 2. Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їхнє право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто. |
| 911. | 3. Протокол підписують всі особи, які брали участь у виконанні слідчої дії. Всі внесені до протоколу зміни, доповнення і виправлення повинні бути оговорені і посвідчені підписами цих осіб. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, підписується кожна сторінка окремо. Якщо хто-небудь із цих осіб через фізичні вади або з інших причин не може підписати протокол, то для підписання протоколу запрошується представник цієї особи або стороння особа. У разі відмови підписати протокол, про це зазначається в протоколі і посвідчується підписом особи, яка провадила слідчу дію. |
| 912. | 3. До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомки, відеозапису, графічні зображення, відтиски, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст. |
| 913. | Стаття 106.Протокол судового засідання |
| 914. | 1. Протокол судового засідання в суді першої і апеляційної інстанцій веде секретар судового засідання. У протоколі зазначається: |
| 915. | 1) місце, дата і час початку і закінчення судового засідання; |
| 916. | 2) назва і склад суду; |
| 917. | 3) справа, яка розглядається; |
| 918. | 4) дані про секретаря, особу, яка здійснює фіксацію судового процесу технічними засобами, обвинувача. |
| 919. | 5) дані про підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законних представників і представників, перекладача та інших осіб, які брали участь у розгляді справи; |
| 920. | 6) дані про осіб, які не з'явились у судове засідання та причини їхньої неявки; |
| 921. | 7) дані про особу підсудного та про обраний щодо нього запобіжний захід; |
| 922. | 8) дані про час одержання підсудним копії обвинувального висновку і копії постанови про призначення справи до розгляду; |
| 923. | 9) роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їхніх прав та обов'язків; |
| 924. | 10) ухвали та постанови суду, прийняті без видалення до нарадчої кімнати; |
| 925. | 11) всі розпорядження головуючого і дії суду, в тому порядку, в якому вони відбувались; |
| 926. | 12) всі клопотання і заяви учасників процесу; |
| 927. | 13) докладний зміст, записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання; |
| 928. | 14) послідовність і короткий зміст судових дебатів; |
| 929. | 15) зміст останнього слова підсудного; |
| 930. | 16) відомості про проголошення вироку, ухвали, постанови та роз'яснення порядку і строку ознайомлення із протоколом судового засідання та внесення зауважень до нього. |
| 931. | 2. Протокол судового засідання підписують головуючий і секретар судового засідання. |
| 932. | 3. Протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб із дня закінчення судового розгляду справи. |
| 933. | Стаття 107.Зауваження на протокол судового засідання |
| 934. | 1. Учасники судового розгляду мають право ознайомитися з протоколом судового засідання та його технічним записом і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту. Письмове клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання зазначені особи мають право заявити протягом семи діб з часу проголошення вироку чи іншого судового рішення. |
| 935. | 2. Ті учасники судового розгляду, які заявили клопотання про ознайомлення з протоколом, вправі протягом трьох діб ознайомитися з ним і подати на нього зауваження. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений постановою головуючого. |
| 936. | 3. У разі умисного затягування ознайомлення з протоколом судового засідання чи виставлення не передбачених законом умов для його ознайомлення, особа, яка пред'являє протокол для ознайомлення, складає про це протокол і передає його головуючому. Головуючий у таких випадках затверджує графік ознайомлення, який є обов'язковим для особи, яка знайомиться з протоколом судового засідання. Після закінчення визначеного в графіку строку головуючий своїм розпорядженням припиняє ознайомлення з протоколом або за наявності поважних причин продовжує своєю постановою цей строк. |
| 937. | 4. Головуючий розглядає зауваження і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. |
| 938. | 5. При незгоді головуючого із зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду. |
| 939. | 6. Зауваження на протокол розглядаються: |
| 940. | якщо справа розглядалася суддею одноособово - головуючим; |
| 941. | якщо справа розглядалась колегіально судом у складі трьох суддів - цим судом чи колегіально судом у складі трьох суддів, з яких двоє повинні бути ті, які брали участь у розгляді справи; |
| 942. | якщо справа розглядалася судом присяжних - цим судом, чи більшістю його складу. |
| 943. | 7. При розгляді зауважень на протокол мають право бути присутніми всі учасники судового розгляду. У разі необхідності головуючий вправі викликати осіб, які внесли зауваження, для уточнення їх змісту. |
| 944. | 8. У судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які подали зауваження, думка інших учасників судового розгляду, при необхідності прослуховується фонограма чи переглядається відеозапис ходу судового засідання, опитуються особи, щодо змісту показань яких подано зауваження. Суддя - постановою, а суд - ухвалою при наявності для того підстав задовольняють чи відхиляють зауваження. |
| 945. | 9. Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про їх розгляд долучаються до справи. |
| 946. | 10. Якщо з якихось причин зауваження розглянути неможливо, вони долучаються до справи і оцінюються судом вищого рівня у сукупності з усіма матеріалами справи. |
| 947. | 11. Зауваження на протокол судового засідання, подані з порушенням строків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, постановою головуючого залишаються без розгляду, але долучаються до справи. Заяви щодо неправильності чи неповноти протоколу судового засідання тих учасників судового розгляду, які своєчасно не заявили клопотання про ознайомлення з протоколом або без поважних причин не ознайомилися з ним повністю чи частково, судами до уваги не беруться. |
| 948. | Стаття 108.Фіксування судового процесу технічними засобами |
| 949. | 1. Суд під час розгляду справи у судовому засіданні здійснює повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів. |
| 950. | 2. Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший відповідний спеціаліст. |
| 951. | 3. Одночасно з проведенням фіксування судового процесу секретарем судового засідання ведеться протокол судового засідання. |
| 952. | 4. Повне або часткове відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи у суді або за ініціативою суду. |
| 953. | 5. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу (магнітна плівка, касета, дискета, диск тощо), після закінчення судового засідання долучається до інших матеріалів справи. |
| 954. | 6. Роздрукування технічного запису судового процесу здійснюється за розпорядженням головуючого в судовому засіданні для суду, що розглядає справу в порядку апеляційного чи касаційного оскарження. Роздрукований технічний запис судового процесу підписується головуючим та секретарем судового засідання, долучається до справи як додаток до журналу і зберігається разом з іншими матеріалами судової справи. |
| 955. | Стаття 109.Види і структура процесуального рішення |
| 956. | 1. Процесуальними документами, в яких викладається рішення у справі, є: вирок, ухвала, постанова. |
| 957. | 2. Процесуальне рішення складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин. |
| 958. | 3. У вступній частині зазначається найменування документа, час і місце його складання, найменування органу чи особи, які прийняли рішення. В описово-мотивувальній частині зазначаються встановлені у справі обставини, які є підставою для прийняття рішення, закон, яким керувались орган чи особа, приймаючи рішення. У резолютивній частині викладається прийняте рішення та порядок і строк його оскарження, якщо це передбачено цим Кодексом. |
| 959. | Стаття 110.Суб'єкти, які уповноважені на прийняття рішень у кримінальній справі |
| 960. | 1. Суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, начальник органу дізнання, особа, яка здійснює дізнання, у межах своєї компетенції приймають процесуальні рішення у відповідності з матеріалами справи, керуючись законом. |
| 961. | 2. Рішення особи, яка здійснює дізнання, набувають законної сили після їх затвердження начальником органу дізнання. У випадках, передбачених цим Кодексом, рішення особи, яка здійснює дізнання, чи слідчого набувають законної сили після затвердження їх прокурором. |
| 962. | Стаття 111.Ознайомлення з процесуальним рішенням |
| 963. | Особи, прав і законних інтересів яких стосується прийняте процесуальне рішення, їхні захисники чи представники, а також особи, клопотання, заяви чи скарги яких були приводом для прийняття рішення, ознайомлюються з цим рішенням у випадках і в порядку, встановленому цим Кодексом. |
| 964. | Стаття 112.Обов'язковість процесуального рішення |
| 965. | 1. Процесуальне рішення, винесене у відповідності з вимогами цього Кодексу, є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. |
| 966. | 2. Судові рішення, якими закінчується розгляд справи, ухвалюються іменем України. |
| 967. | Глава 17 |
| 968. | ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ |
| 969. | Стаття 113.Обчислення строків |
| 970. | 1. Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, добами, місяцями, роками. Процесуальний строк обчислюється з наступної години чи доби з моменту винесення відповідного процесуального рішення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. |
| 971. | 2. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. При обчисленні строків затримання, тримання під вартою, домашнього арешту, знаходження в медичному чи психіатричному стаціонарі до них включається і неробочий час. |
| 972. | 3. При обчисленні процесуальних строків добами строк закінчується о двадцять четвертій годині останньої доби. Якщо відповідну дію належить провести в суді, органах дізнання чи досудового слідства, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується о двадцять четвертій годині дня останнього місяця. Коли закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків при затриманні, триманні під вартою, домашньому арешті, знаходженні в медичному чи психіатричному стаціонарі. |
| 973. | Стаття 114.Поновлення процесуальних строків |
| 974. | 1. Процесуальний строк не вважається пропущеним, якщо до закінчення строку скаргу, подання, клопотання подано на пошту, а для осіб, що тримаються під вартою або перебувають у медичному чи виховному закладі, скаргу чи інший документ подано адміністрації місця попереднього ув'язнення, медичного чи виховного закладу. |
| 975. | 2. Пропущений з поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи під час дізнання і досудового слідства - прокурором, а в суді - суддею чи судом, який постановив рішення, або судом вищого рівня. |
| 976. | 3. Відмова в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку може бути протягом семи діб оскаржена прокурору чи до суду вищого рівня. |
| 977. | 4. За клопотанням заінтересованої особи чи прокурора виконання рішення, оскарженого з пропуском установленого строку, у випадках, передбачених цим Кодексом, може бути зупинено до вирішення питання про поновлення пропущеного строку. |
| 978. | Глава 18 |
| 979. | ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ ТА ЇХ ВІДШКОДУВАННЯ |
| 980. | Стаття 115.Процесуальні витрати |
| 981. | 1. Процесуальні витрати складаються із сум: |
| 982. | 1) виплачених свідкам, потерпілим, цивільним позивачам та їхнім представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим у зв'язку з понесеними ними витратами на проїзд, проживання та добових; |
| 983. | 2) виплачених свідкам, потерпілим, цивільним позивачам та їхнім представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим, які не мають постійного заробітку, за відволікання їх від звичного заняття; |
| 984. | 3) винагороди, яку виплачено судовим експертам, спеціалістам, перекладачам за виконання ними своїх обов'язків під час дізнання, досудового слідства чи в суді, крім випадків, коли ці обов'язки виконувались у порядку службового завдання; |
| 985. | 4) витрачених на огляд, дослідження, зберігання, перевезення і пересилання речових доказів, а також майна, на яке накладено арешт; |
| 986. | 5) витрачених на проведення експертних досліджень; |
| 987. | 6) витрат на організаційно-технічне і криміналістичне забезпечення, транспортних та інших витрат, пов'язаних із розслідуванням кримінальної справи, розшуком і доставленням підозрюваного, обвинуваченого. |
| 988. | 2. Суми, зазначені у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, виплачуються за постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, судді чи за ухвалою суду з коштів органів дізнання, досудового слідства чи суду в розмірах та порядку, передбачених законодавством. Порядок визначення витрат, зазначених у пунктах 4, 5, 6 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
| 989. | Стаття 116.Стягнення процесуальних витрат |
| 990. | 1. Процесуальні витрати покладаються на засуджених або осіб, які в силу закону несуть за них майнову відповідальність, або приймаються повністю чи частково на рахунок держави. |
| 991. | 2. У разі визнання підсудного винним суд вправі стягнути з нього процесуальні витрати, за винятком сум, що виплачені перекладачу. Суд вправі також стягнути процесуальні витрати і з підсудного, визнаного винним, але звільненого від покарання. У разі закриття справи за нереабілітуючими особу обставинами процесуальні витрати покладаються судом на цих осіб або осіб, які в силу закону несуть за них майнову відповідальність, або повністю чи частково приймаються на рахунок держави. |
| 992. | 3. Якщо в справі визнано винними декілька підсудних, суд у вироку повинен визначити, в якому розмірі процесуальні витрати підлягають стягненню з кожного з них, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан кожного з них. |
| 993. | 4. У разі закриття справи за реабілітуючими підставами або виправдання підсудного процесуальні витрати приймаються на рахунок держави. На рахунок держави приймаються також витрати на оплату праці перекладача. |
| 994. | Стаття 117.Оплата праці адвоката, який брав участь у справі як захисник або представник за призначенням |
| 995. | 1. Витрати на оплату праці адвоката, який брав участь у справі як захисник або представник потерпілого за призначенням, покладаються на державу. |
| 996. | 2. Оплата праці адвоката - захисника чи представника потерпілого у разі його участі у справі за призначенням проводиться за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування цих витрат державі у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них. |
| 997. | РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ |
| 998. | ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ |
| 999. | Глава 19 |
| 1000. | ЗАТРИМАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО |
| 1001. | Стаття 118.Підстави затримання підозрюваного |
| 1002. | 1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор вправі затримати особу за підозрою у вчиненні злочину, за який кримінальний закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. |
| 1003. | 2. Затримання підозрюваного може бути застосовано: |
| 1004. | 1) у разі нагальної необхідності запобігти злочину чи припинити його; |
| 1005. | 2) коли особу застали на місці вчинення злочину або безпосередньо після його вчинення; |
| 1006. | 3) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вказують на дану особу, що саме вона вчинила злочин; |
| 1007. | 4) коли на особі або на її одягу, при ній, у її житлі, в інших належних їй приміщеннях чи транспортному засобі виявлено знаряддя чи явні сліди злочину або об'єкти злочинних дій; |
| 1008. | 5) з метою доставлення особи до місця провадження дізнання, досудового слідства чи суду на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину чи суспільно небезпечного діяння. |
| 1009. | 3. За наявності інших даних, що дають підставу підозрювати особу у вчиненні злочину, вона може бути затримана у разі намагання ухилитись від досудового розслідування чи суду, або не має постійного проживання, або не встановлено особу підозрюваного, а також якщо особою, яка здійснює дізнання, слідчим за погодженням із прокурором направлено подання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. |
| 1010. | Стаття 119.Строки і порядок затримання підозрюваного |
| 1011. | 1. Затримання не може продовжуватись більше ніж сімдесят дві години. Цей термін може бути продовжений слідчим суддею у випадках, передбачених частиною третьою статті 148 цього Кодексу. У будь-якому випадку цей строк не повинен перевищувати п'ятнадцяти діб. |
| 1012. | 2. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, негайно складається протокол. |
| 1013. | 3. У протоколі про затримання підозрюваного зазначаються підстави і мотиви затримання; рік, місяць, день і година затримання; дані про осіб, які затримали підозрюваного; час складання протоколу і результати особистого обшуку; місце утримання підозрюваного. Протокол оголошується підозрюваному і йому роз'яснюються права і обов'язки, з'ясовується, чи бажає він мати захисника з моменту затримання, про що робиться відмітка в протоколі. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому. Одночасно копія протоколу надсилається до відповідного суду. |
| 1014. | 4. Про затримання особи як підозрюваного особа, яка здійснює дізнання, слідчий зобов'язані протягом 12 годин із моменту затримання повідомити прокурору у письмовому вигляді. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання. |
| 1015. | 5. Якщо затримана особа не була визнана підозрюваною, особа, яка здійснює дізнання, слідчий одночасно виносять постанову про визнання особи підозрюваною. |
| 1016. | 6. Затриманий підозрюваний повинен бути допитаний у відповідності з вимогами, передбаченими статтями 248 і 249 цього Кодексу. |
| 1017. | Стаття 120.Особистий обшук підозрюваного |
| 1018. | При затриманні підозрюваний підлягає особистому обшуку, який здійснюється з додержанням вимог, передбачених статтею 273 цього Кодексу. |
| 1019. | Стаття 121.Підстави і порядок звільнення підозрюваного |
| 1020. | 1. Підозрюваний підлягає звільненню у разі, якщо: |
| 1021. | 1) не підтверджено підозру у вчиненні злочину; |
| 1022. | 2) відсутні підстави застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; |
| 1023. | 3) закінчився встановлений законом строк затримання; |
| 1024. | 4) затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених статтею 119 цього Кодексу. |
| 1025. | 2. Звільнення затриманого здійснюється начальником місця утримання затриманих за постановою слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання. Постанова про звільнення виконується негайно після надходження її в місця утримання затриманих. |
| 1026. | 3. Якщо у встановлений частиною першою статті 119 цього Кодексу строк до місця утримання затриманих не надійшло постанови слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, про звільнення затриманої особи чи постанови слідчого судді про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або про продовження строку затримання в порядку, передбаченому частиною третьою статті 148 цього Кодексу, начальник місця утримання затриманих негайно звільняє цю особу, про що складає протокол, і направляє повідомлення про це службовій особі чи органу, які здійснили затримання, і відповідному прокурору. |
| 1027. | 4. У разі винесення слідчим суддею, прокурором, слідчим, начальником органу дізнання, особою, яка здійснює дізнання, постанови про звільнення затриманого, копія цієї постанови видається підозрюваному при його звільненні. |
| 1028. | 5. Начальник місця утримання затриманих при звільненні затриманого з-під варти видає йому довідку, у якій зазначається, ким було здійснено затримання; рік, місяць, число, час і підстави затримання; рік, місяць, число, час і підстави звільнення. У разі необхідності начальник місця утримання затриманих забезпечує звільнену особу безкоштовним проїздом до місця її проживання. |
| 1029. | Стаття 122.Порядок тримання підозрюваних під вартою |
| 1030. | Доставлення затриманого підозрюваного до місця утримання затриманих виконується органом, який здійснив затримання, а якщо справа перебуває в провадженні суду, за його дорученням - орган міліції. |
| 1031. | Затримані тримаються в ізоляторі тимчасового тримання в порядку, встановленому законодавством та нормативними актами МВС України, Служби безпеки України для цих установ. |
| 1032. | 3. У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються зустрічі працівників органу дізнання, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, із підозрюваним за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого. |
| 1033. | Стаття 123.Повідомлення про затримання підозрюваного |
| 1034. | 1. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, і місце її перебування особа, яка здійснює дізнання, слідчий негайно повідомляє одного з її близьких родичів, а у разі їхньої відсутності - іншу близьку особу, визначену підозрюваним, або надає можливість такого повідомлення самому затриманому за допомогою телефонного зв'язку. |
| 1035. | 2. У разі необхідності про затримання підозрюваного особа, яка здійснює дізнання, слідчий сповіщає за місцем його роботи. Про затримання військовослужбовця повідомляється командування військової частини або іншого військового формування, а про затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків негайно повідомляється також і відповідний розвідувальний орган. |
| 1036. | 3. Про затримання неповнолітнього особа, яка здійснює дізнання, слідчий негайно повідомляє його батьків, а у разі їхньої відсутності - його усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування, або адміністрацію дитячої установи, де навчається (виховується) неповнолітній, службу у справах неповнолітніх. |
| 1037. | 4. Якщо затриманий є іноземним громадянином або особою без громадянства, яка постійно проживає в іншій країні, про його затримання протягом доби повідомляється через Консульське управління Міністерства закордонних справ України місцева консульська установа цієї держави або, за відсутності такої установи, дипломатичне представництво цієї держави. |
| 1038. | 5. У разі необхідності збереження в інтересах досудового розслідування у таємниці факту затримання підозрюваного, за погодженням із прокурором інформування близьких родичів затриманого може не проводитись, за винятком випадків, коли підозрюваний є неповнолітнім. |
| 1039. | Стаття 124.Заходи піклування про неповнолітніх дітей затриманого та щодо охорони його майна |
| 1040. | 1. Коли у затриманого на утриманні є неповнолітні діти чи непрацездатні родичі, які залишаються без догляду, особа, яка здійснює дізнання, слідчий вживає необхідних заходів до передачі зазначених осіб під опіку родичів або влаштування їх у відповідні установи. |
| 1041. | 2. Якщо при затриманні особи її майно та житло залишаються без нагляду, особа, яка здійснює дізнання, слідчий вживає необхідних заходів до їх охорони. |
| 1042. | 3. Про вжиті заходи, передбачені частинами першою і другою цієї статті, особа, яка здійснює дізнання, слідчий письмово повідомляє прокурора та затриману особу, копії цих листів долучаються до матеріалів справи. |
| 1043. | Стаття 125.Оскарження затримання |
| 1044. | 1. Кожний затриманий протягом досудового провадження має право оскаржити затримання до суду. |
| 1045. | 2. У випадках оскарження затримання до суду скарга затриманого начальником місця утримання затриманих негайно передається слідчому судді і розглядається ним одночасно з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту чи взяття під варту. |
| 1046. | 3. Якщо подання про обрання запобіжного заходу не надійшло до суду або у разі надходження скарги після закінчення 72-годинного строку, скарга на затримання розглядається слідчим суддею протягом п'яти діб із часу її надходження до суду. Розгляд скарги здійснюється з додержанням вимог, передбачених частиною другою статті 148 цього Кодексу. |
| 1047. | Глава 20 |
| 1048. | ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ |
| 1049. | Стаття 126.Мета застосування запобіжних заходів |
| 1050. | Запобіжні заходи застосовуються особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, судом, суддею до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечити його перебування в тому місці, де здійснюється провадження у справі, запобігти спробам ухилитися від дізнання, досудового слідства і суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. |
| 1051. | Стаття 127.Підстави застосування запобіжних заходів і обставини, що враховуються про їх обранні |
| 1052. | 1. Запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений може ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. |
| 1053. | 2. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, заняття, місце проживання та інші обставини, що її характеризують. |
| 1054. | 3. Якщо немає підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка здійснює дізнання, слідчого або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування. |
| 1055. | Стаття 128.Види запобіжних заходів |
| 1056. | Запобіжними заходами є: |
| 1057. | 1) підписка про невиїзд; |
| 1058. | 2) особиста порука; |
| 1059. | 3) передача неповнолітнього під нагляд; |
| 1060. | 4) передача під нагляд командування військової частини; |
| 1061. | 5) застава; |
| 1062. | 6) відсторонення від посади; |
| 1063. | 7) передача під нагляд міліції; |
| 1064. | 8) домашній арешт; |
| 1065. | 9) взяття під варту. |
| 1066. | Стаття 129.Обов'язки, які покладаються на особу, щодо якої обрано запобіжний захід |
| 1067. | 1. На особу, щодо якої обрано один із запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-8 статті 128 цього Кодексу, покладаються такі обов'язки: |
| 1068. | 1) не ухилятися від слідства і суду та з'являтися у призначений час за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду; |
| 1069. | 2) не ухилятися від виконання процесуальних рішень; |
| 1070. | 3) не перешкоджати встановленню істини у справі; |
| 1071. | 4) не вчиняти злочини. |
| 1072. | 2. На особу, щодо якої обрано один із запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-8 статті 128 цього Кодексу, можуть також бути покладені такі обов'язки: |
| 1073. | 1) не змінювати постійне або тимчасове місце проживання без дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду; |
| 1074. | 2) продовжувати працювати за місцем роботи чи вжити заходів до працевлаштування; |
| 1075. | 3) продовжувати або розпочати навчання; |
| 1076. | 4) дотримуватися обумовлених обмежень щодо особистого спілкування; |
| 1077. | 5) утримуватися від вживання спиртних напоїв, наркотичних та одурманюючих засобів; |
| 1078. | 6) пройти медичне, психологічне чи психіатричне лікування, лікування від алкоголізму чи наркоманії; |
| 1079. | 7) виконувати інші умови, які встановлені щодо неї при обранні запобіжного заходу. |
| 1080. | 3. Обсяг обов'язків, що покладаються на особу, визначає службова особа чи орган, який застосовує запобіжний захід з урахуванням віку особи, стану її здоров'я, сімейного і матеріального стану, заняття, місця проживання та інших обставини, що її характеризують. Під час провадження у справі обсяг обов'язків може бути збільшеним чи зменшеним особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, слідчим суддею, суддею, судом. |
| 1081. | 4. У разі порушення особою встановлених щодо неї обов'язків, може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на такий, що містить більш суворі обмеження. Незалежно від прийнятого рішення про зміну запобіжного заходу за вказаних підстав на особу одночасно може бути накладено адміністративне стягнення у встановленому законом порядку. |
| 1082. | Стаття 130.Підписка про невиїзд |
| 1083. | 1. Підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного письмового зобов'язання про те, що він не буде без дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого або суду виїжджати з постійного або тимчасового місця проживання та виконувати покладені на нього обов'язки відповідно до статті 128 цього Кодексу. |
| 1084. | 2. Контроль за виконанням постанови (ухвали) про обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд здійснює особа, яка здійснює дізнання, слідчий, а якщо справа перебуває у суді - суд або за його дорученням орган міліції. |
| 1085. | Стаття 131.Особиста порука |
| 1086. | 1. Особиста порука полягає у відібранні від осіб, що заслуговують довір'я, письмового зобов'язання про те, що вони ручаються за те, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний буде виконувати покладені на нього обов'язки відповідно до статті 128 цього Кодексу. |
| 1087. | 2. Кількість поручителів визначає особа або орган, які обирають запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. |
| 1088. | 3. Особиста порука застосовується як запобіжний захід лише за клопотанням чи згодою поручителя, а також підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. |
| 1089. | 4. Поручитель може відмовитися від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. |
| 1090. | 5. У зобов'язанні про особисту поруку зазначається, що поручителю роз'яснено, у вчиненні якого злочину підозрюється або обвинувачується особа, за поведінку якої він ручається, його право відмовитись від прийнятих на себе зобов'язань, а також про його відповідальність у відповідності з чинним законодавством за невиконання цих зобов'язань. |
| 1091. | 6. При відібранні письмового зобов'язання поручитель попереджається про відповідальність у разі порушення покладених на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язань. |
| 1092. | 7. Контроль за виконанням постанови (ухвали) про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки здійснює особа, яка здійснює дізнання, слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - суд, або за його дорученням - орган міліції. |
| 1093. | Стаття 132.Передача неповнолітнього під нагляд |
| 1094. | Передача неповнолітнього під нагляд батьків, опікуна, піклувальника або адміністрації дитячої установи застосовується в порядку, передбаченому главою 52 цього Кодексу. |
| 1095. | Стаття 133.Передача під нагляд командування військової частини |
| 1096. | 1. Нагляд командування військової частини за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого або підсудного, який є військовослужбовцем строкової служби або військовозобов'язаним, призваним на учбові збори, полягає у вжитті заходів, передбачених статутами Збройних Сил України, здатних забезпечити виконання ним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 129 цього Кодексу. |
| 1097. | 2. Цей запобіжний захід має бути скасований або змінений в разі закінчення строку військової служби підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. |
| 1098. | 3. Постанова особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді чи ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд командування військової частини направляється командуванню, для якого вона є обов'язковою. Одночасно командуванню повідомляється, у вчиненні якого злочину підозрюється або обвинувачується військовослужбовець. |
| 1099. | 4. Командування військової частини протягом трьох діб із часу одержання постанови (ухвали) визначає заходи, які будуть вживатися до військовослужбовця, про що повідомляє особу чи орган, у провадженні якого перебуває справа, а також підозрюваного, обвинуваченого підсудного. |
| 1100. | 5. Військовослужбовець, щодо якого обрано запобіжний захід у вигляді передачі під нагляд командування військової частини, на час досудового розслідування і судового розгляду позбавляється права носити зброю, не призначається в караул та інші відповідальні наряди, не звільняється з розташування військової частини і не направляється для виконання завдань за її межі. |
| 1101. | 6. У разі порушення особою, яка передана під нагляд, покладених на нього відповідно до статті 129 цього Кодексу обов'язків, командування негайно повідомляє про це особу чи орган, у провадженні яких перебуває справа. |
| 1102. | Стаття 134.Передача під нагляд міліції |
| 1103. | 1. Нагляд міліції за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого або підсудного полягає у вжитті органами міліції заходів, передбачених чинним законодавством, здатних забезпечити виконання ним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 129 цього Кодексу. |
| 1104. | 2. Під нагляд міліції може бути передано особу, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Цей запобіжний захід встановлюється на строк не більше шести місяців. Після закінчення цього строку він повинен бути скасований або змінений. |
| 1105. | 3. Постанова (ухвала) про обрання запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції надсилається для виконання органу міліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. |
| 1106. | 4. Орган міліції зобов'язаний негайно зареєструвати переданого під нагляд і повідомити про це особу чи орган, у провадженні яких знаходиться справа, а також повідомити про встановлення нагляду адміністрацію за місцем роботи або навчання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а якщо він є військовозобов'язаним - військкомат. |
| 1107. | 5. Орган міліції з метою здійснення нагляду вправі зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого, підсудного періодично з'являтися для реєстрації в орган міліції за місцем проживання, з'являтися на виклик в орган міліції, давати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням встановлених щодо неї обов'язків, без дозволу органу міліції не виїжджати із даного населеного пункту, не змінювати місце проживання або тимчасового перебування, не виходити з місця проживання у визначений час та перебувати у визначених місцях району (міста), а також встановити інші обмеження відповідно до чинного законодавства. З цією ж метою працівник міліції має право відвідувати переданого під нагляд за місцем проживання. Про встановлені обов'язки і обмеження повідомляється особа, передана під нагляд, а також орган розслідування чи суд. |
| 1108. | 6. За порушення підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, що перебуває під наглядом, встановлених щодо нього обов'язків і правил поведінки на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством. |
| 1109. | Стаття 135.Відсторонення від посади |
| 1110. | 1. Відсторонення від посади може бути застосовано, якщо є підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний використовує або може використати свою посаду для перешкоджання встановленню істини в справі або для продовження злочинної діяльності. |
| 1111. | 2. Копія постанови або ухвали про відсторонення підсудного від посади надсилається для виконання за місцем роботи підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. |
| 1112. | 3. Контроль за виконанням постанови (ухвали) про обрання запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади здійснює особа, яка здійснює дізнання, слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - суд, або за його дорученням орган міліції. |
| 1113. | Стаття 136.Застава |
| 1114. | 1. Застава полягає у внесенні на депозит органу досудового слідства або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними, чи юридичними особами грошей, чи інших матеріальних цінностей з метою забезпечення підозрюваним, обвинуваченим, підсудним взятих на себе відповідно до статті 129 цього Кодексу зобов'язань. |
| 1115. | 2. Розмір застави встановлюється з урахуванням обставин справи, майнового та сімейного становища підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, інших даних про його особу, його зв'язки та його минуле, розміру заподіяних злочином збитків, розміру цивільного позову. Розмір застави повинен у достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим, підсудним взятих на себе зобов'язань і не може бути меншим: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - двохсот неоподатковуваних мінімумів громадян; щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину чи раніше судимої особи - ста неоподатковуваних мінімумів громадян, щодо інших осіб - десяти неоподатковуваних мінімумів громадян. Розмір застави не може бути непомірним для підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. |
| 1116. | 3. Запобіжний захід у вигляді застави може бути обрано судом, а в стадії досудового розслідування справи - також слідчим або особою, яка здійснює дізнання. |
| 1117. | 4. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його захисник або законний представник на будь-якій стадії процесу вправі звернутись із клопотанням до прокурора, слідчого або суду, у проваджені яких знаходиться справа, про звільнення з-під варти під заставу. |
| 1118. | 5. У постанові (ухвалі) про обрання запобіжного заходу у вигляді застави зазначається найменування органу дізнання, досудового слідства, суду, прізвище, ім'я та по батькові і місце проживання заставодавця, а якщо заставодавцем виступає юридична особа - її повні реквізити, злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, перелік обов'язків, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, розмір застави, опис предмета застави та інші обставини. |
| 1119. | 6. Про прийняття застави складається протокол. Підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави. |
| 1120. | 7. Заставодавець може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав для звернення застави в доход держави. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Застава повертається заставодавцю лише після обрання підозрюваному, обвинуваченому, підсудному нового запобіжного заходу. |
| 1121. | 8. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на себе зобов'язання, застава звертається в доход держави або на депозит суду для виконання вироку в частині майнових стягнень за умови відсутності інших коштів та майна, достатніх для задоволення майнових стягнень у повному обсязі. |
| 1122. | 9. Контроль за виконанням постанови (ухвали) про обрання цього запобіжного заходу виконує орган розслідування, а якщо справа перебуває у провадженні суду - суд або за його дорученням орган міліції. |
| 1123. | Стаття 137.Домашній арешт |
| 1124. | 1. Домашній арешт полягає в забороні залишати житло цілодобово або в певний період доби. |
| 1125. | 2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. |
| 1126. | 3. Постанова (ухвала) про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. |
| 1127. | 4. Орган внутрішніх справ повинні негайно зареєструвати особу, щодо якої застосовано цей запобіжний захід, і повідомити про це особу чи орган, у провадженні яких знаходиться справа, а також адміністрацію за місцем роботи або навчання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а якщо він є військовозобов'язаним - військкомату. Для забезпечення цього запобіжного заходу можуть використовуватися електронні засоби контролю. |
| 1128. | 5. Працівники органу внутрішніх справ із метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати дати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням встановлених щодо неї обов'язків. Вони вправі за рахунок цієї особи використовувати електронні засоби контролю. |
| 1129. | 6. Строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати трьох місяців. У разі необхідності він може бути продовжений до шести місяців. По закінченні цього строку цей запобіжний захід скасовується або замінюється іншим. |
| 1130. | Стаття 138.Взяття під варту |
| 1131. | 1. Взяття під варту є виключним запобіжним заходом, який застосовується тільки тоді, коли є підстави вважати, що інші запобіжні заходи неспроможні забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим, підсудним обов'язків, що покладаються чи можуть бути покладені на нього відповідно до вимог статті 129 цього Кодексу. |
| 1132. | 2. Взяття під варту застосовується лише до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У випадках, коли підозрюваний, обвинувачений або підсудний не виконав своїх обов'язків у зв'язку із застосуванням до нього іншого запобіжного заходу, або якщо є докази про те, що він вчинив або готується вчинити новий злочин, взяття під варту може бути застосовано також у справах про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше трьох років. |
| 1133. | 3. До осіб, обвинувачених у вчиненні особливо тяжких злочинів, визначених частиною п'ятою статті 12 Кримінального кодексу, взяття під варту може бути застосовано з мотивів самої тільки небезпечності цих злочинів. |
| 1134. | Стаття 139.Строки тримання під вартою |
| 1135. | 1. Тримання під вартою під час досудового розслідування не повинно тривати більше двох місяців. |
| 1136. | 2. У випадках, коли у строк, передбачений частиною першою цієї статті, розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений слідчим суддею того суду, який виніс постанову про обрання запобіжного заходу: |
| 1137. | 1) до чотирьох місяців - за поданням, погодженим із прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства; |
| 1138. | 2) до дев'яти місяців - за поданням, погодженим із заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів, або самим цим прокурором у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини; |
| 1139. | 3) до вісімнадцяти місяців - за поданням, погодженим із Генеральним прокурором України, його заступником в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини. |
| 1140. | 3. У кожному випадку, коли розслідування справи у повному обсязі у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, закінчити неможливо і при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу, прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні у даній справі, вправі дати згоду на закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення. У цьому випадку справа в частині нерозслідуваних злочинів чи епізодів злочинної діяльності виділяється в окреме провадження і закінчується у загальному порядку. |
| 1141. | 4. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, -з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час знаходження особи на стаціонарному експертному дослідженні в медичній установі. У разі повторного взяття під варту особи у тій же справі, а також по приєднаній до неї або виділеної з неї справи або пред'явлення нового обвинувачення строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. |
| 1142. | 5. Строки тримання під вартою під час досудового провадження закінчуються в день надходження справи до суду. У випадку відкликання справи із суду прокурором на підставі частини дев'ятої статті 315 цього Кодексу перебіг цих строків поновлюється з дня надходження справи до прокурора із зарахуванням до нього часу, протягом якого справа знаходилась у суді. |
| 1143. | 6. Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи в порядку, передбаченому статтею 300 цього Кодексу, повинні бути пред'явлені обвинуваченому, взятому під варту, та його захисникові за десять діб до закінчення строку тримання під вартою, а якщо строк тримання обвинуваченого під вартою продовжено до 18 місяців - за місяць до закінчення цього строку. Якщо матеріали кримінальної справи було пред'явлено обвинуваченому та його захисникові з порушенням відповідного терміну до закінчення строку тримання під вартою, то після його закінчення обвинувачений підлягає негайному звільненню. При цьому обвинувачений та його захисник зберігають право на ознайомлення з матеріалами справи. |
| 1144. | 7. Якщо матеріали кримінальної справи було пред'явлено обвинуваченому та його захисникові з додержанням передбачених у частині шостій цієї статті термінів до закінчення строку тримання під вартою, але їх виявилося недостатньо для ознайомлення з матеріалами справи, строк тримання під вартою може бути продовжено слідчим суддею за поданням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором України чи його заступником, або поданням Генерального прокурора чи його заступника. Коли у справі беруть участь кілька обвинувачених, яких тримають під вартою, і хоча б одному з них строків, передбачених частиною шостою цієї статті, виявилося недостатньо для ознайомлення з матеріалами справи, то зазначене подання може бути внесено стосовно того обвинуваченого або тих обвинувачених, які ознайомилися з матеріалами справи, якщо не відпала необхідність у застосуванні до нього або до них взяття під варту і відсутні підстави для обрання іншого запобіжного заходу. |
| 1145. | 8. При поверненні судом справи прокурору чи на додаткове розслідування строк тримання обвинуваченого під вартою обчислюється з моменту надходження справи в орган дізнання чи досудового слідства і не може перевищувати двох місяців. Дальше продовження зазначеного строку здійснюється з урахуванням перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених частиною другою цієї статті. |
| 1146. | 9. У разі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу, передбаченого частинами першою, другою і восьмою цієї статті, якщо цей строк не продовжено у встановленому цим Кодексом порядку, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти. |
| 1147. | 10. У будь-якому випадку особа не може утримуватись під вартою: |
| 1148. | 1) у справах про нетяжкі злочини - довше одного року; |
| 1149. | 2) у справах про тяжкі злочини - довше двох років; |
| 1150. | 3) у справах про особливо тяжкі злочини - довше трьох років. |
| 1151. | 11. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суддя, суд зобов'язані негайно звільнити особу з-під варти, якщо закінчились строки, передбачені частиною десятою цієї статті. |
| 1152. | 12. Начальник місця попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якої постанова про продовження строку тримання під вартою чи вирок суду, що набрав законної сили, на день закінчення строків тримання під вартою, передбачених частинами першою, другою, восьмою і десятою цієї статті, не надійшли. При цьому він направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору. |
| 1153. | Стаття 140.Місце і режим тримання під вартою |
| 1154. | 1. Особи, до яких застосовано як запобіжний захід взяття під варту, тримаються в слідчих ізоляторах, а військовослужбовці з їх числа - на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Для проведення слідчих дій особа може бути доставлена до органу дізнання чи досудового слідства та триматись у місцях для утримання затриманих, але не більше п'яти діб. |
| 1155. | 2. Режим тримання в зазначених установах осіб, взятих під варту, визначається цим Кодексом та Законом України "Про попереднє ув'язнення". |
| 1156. | Стаття 141.Повідомлення про взяття під варту |
| 1157. | 1. Про взяття під варту особи і її місце перебування особа, яка здійснює дізнання, слідчий, слідчий суддя, суддя чи суд зобов'язаний повідомити негайно його близького родича чи інших осіб за його вибором, а на його прохання - сповістити також адміністрацію за місцем роботи або навчання. Про взяття під варту військовослужбовця сповіщається також командування військової частини або іншого військового формування. |
| 1158. | 2. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний є іноземним громадянином або особою без громадянства, яка постійно проживає в іншій країні, повідомлення про взяття під варту в трьох денний термін надсилається до Консульського управління Міністерства закордонних справ України. На прохання підозрюваного, обвинуваченого йому повинно бути надано можливість мати зв'язок із місцевою консульською установою чи дипломатичним представництвом держави, громадянином або жителем якої він є. |
| 1159. | 3. У разі необхідності збереження в інтересах досудового розслідування у таємниці факту затримання підозрюваного, за погодженням із прокурором інформування близьких родичів затриманого може не проводитись, за винятком випадків, коли підозрюваний є неповнолітнім. |
| 1160. | Стаття 142.Побачення із взятим під варту |
| 1161. | 1. Побачення родичів або інших осіб із взятою під варту особою може дозволити особа або орган, у провадженні яких знаходиться справа. Тривалість побачення встановлюється тією ж особою чи органом, але не може перевищувати двох годин. |
| 1162. | 2. Побачення відбувається в присутності представника адміністрації місця тримання під вартою. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор вправі бути присутніми на побаченні. |
| 1163. | Стаття 143.Заходи піклування про неповнолітніх дітей взятого під варту |
| 1164. | 1. Коли у взятої під варту особи є неповнолітні діти або інші особи, що потребують постійного догляду, і залишаються без нагляду, особа чи орган, у провадженні яких знаходиться справа, зобов'язані негайно внести з цього приводу подання, окрему постанову чи ухвалу до відповідних органів чи служб у справах неповнолітніх або органу опіки і піклування для вжиття необхідних заходів для передачі зазначених неповнолітніх чи інших осіб на піклування родичів або влаштування їх до дитячої або іншої відповідної установи. |
| 1165. | 2. Про вжиті заходи особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд письмово повідомляють взяту під варту особу і прокурора. |
| 1166. | Стаття 144.Заходи по охороні майна і житла взятої під варту особи |
| 1167. | Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд при взятті під варту особи зобов'язані вжити заходів до охорони її майна і житла, якщо майно і житло залишаються без нагляду, і письмово про це повідомити особу, яка взята під варту. |
| 1168. | Стаття 145.Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу |
| 1169. | 1. Запобіжні заходи у вигляді підписки про невиїзд, особистої поруки, передачі неповнолітнього під нагляд, передачі під нагляд командування військової частини, застави застосовуються особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, слідчим суддею, суддею чи судом. Запобіжні заходи у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту і взяття під варту застосовуються слідчим суддею за поданням особи, яка здійснює дізнання, слідчого, погодженим із прокурором або за поданням прокурора, а також суддею чи судом. |
| 1170. | 2. Скасування запобіжного заходу здійснюється особою, у провадженні якої перебуває справа, прокурором, суддею чи судом. |
| 1171. | 3. Заміна одного запобіжного заходу іншим здійснюється особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом із додержанням вимог, передбачених частиною першою цієї статті. Заміна запобіжного заходу у вигляді взяття під варту більш м'яким запобіжним заходом на стадії досудового розслідування може бути здійснена особою, яка здійснює дізнання, чи слідчим за згодою прокурора або самим прокурором. |
| 1172. | Стаття 146.Подання про застосування запобіжного заходу |
| 1173. | 1. У поданні про застосування до обвинуваченого, підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, домашнього арешту, передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади або тимчасової заборони займатися певною діяльністю зазначаються: місце і час його складання; посада і прізвище особи, що склала подання; дані про особу обвинуваченого, підозрюваного; обставини злочину у якому підозрюється (обвинувачується) особа; дані, які підтверджують, що саме затримана особа вчинила цей злочин; чому до неї не може бути застосований інший запобіжний захід. |
| 1174. | 2. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого подання. |
| 1175. | Стаття 147.Постанова (ухвала) про застосування, скасування і зміну запобіжного заходу |
| 1176. | 1. Про застосування, зміну чи скасування запобіжного заходу особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. |
| 1177. | 2. У постанові (ухвалі) про застосування чи зміну запобіжного заходу, крім даних, зазначених у частинах другій і третій статті 109 цього Кодексу, повинно бути зазначено дані про особу; злочин, у вчиненні якого вона підозрюється або обвинувачується; підстави для застосування чи зміни запобіжного заходу з посиланням на обставини, які згідно із законом впливають на вибір виду запобіжного заходу; обов'язки, які відповідно до статті 129 цього Кодексу покладаються на особу, визначається особа чи орган, які повинні здійснювати контроль за виконанням постанови (ухвали) та зазначені підстави для його скасування. |
| 1178. | 3. Постанова або ухвала негайно оголошуються особі, щодо якої вона винесена, крім випадків, коли цьому перешкоджає тяжке захворювання особи або її ухилення від слідства чи суду. Одночасно, якщо це передбачено цим Кодексом, особі роз'яснюється порядок і строки оскарження постанови (ухвали). |
| 1179. | 4. При оголошенні постанови про обрання запобіжних заходів, не зв'язаних із триманням під вартою, особі під розписку повинно бути роз'яснено, в чому полягає обраний запобіжний захід, обов'язки, які покладаються на неї у зв'язку з його обранням, яку відповідальність буде нести вона та інші особи за порушення покладених на неї обов'язків, що в разі її неналежної поведінки до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід. |
| 1180. | Стаття 148.Порядок обрання запобіжного заходу щодо затриманої особи |
| 1181. | 1. Протягом сімдесяти двох годин після затримання особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор: |
| 1182. | 1) звільняють затриманого - якщо не підтвердилось підозра у вчиненні злочину, закінчився встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених статтею 118 цього Кодексу |
| 1183. | 2) обирають затриманому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, особистої поруки, передачі неповнолітнього під нагляд, передачі під нагляд командування військової частини чи застави і звільняють його з-під варти; |
| 1184. | 3) доставляють затриманого до слідчого судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту чи взяття під варту. |
| 1185. | 2. Одержавши погоджене з прокурором подання особи, яка здійснює дізнання, слідчого або подання прокурора про обрання затриманому як запобіжного заходу передачу під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту чи взяття під варту, слідчий суддя до закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 119 цього Кодексу, знайомиться з матеріалами, що були підставою для затримання, опитує підозрюваного чи обвинуваченого, при необхідності опитує особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, а також захисника, якщо він з'явився, після чого в залежності від наявності до того підстав виносить постанову: |
| 1186. | 1) про звільнення затриманого - якщо не підтвердилася підозра у вчиненні злочину або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених статтею 118 цього Кодексу; |
| 1187. | 2) про обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, застави, домашнього арешту, або у вигляді підписки про невиїзд, особистої поруки, передачі неповнолітнього під нагляд, передачі під нагляд командування військової частини і його звільнення з-під варти; |
| 1188. | 3) про обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. |
| 1189. | 3. Якщо для обрання затриманій особі запобіжного заходу є необхідність додатково вивчити дані про особу підозрюваного, обвинуваченого чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, слідчий суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого - до п'ятнадцяти діб, про що виноситься постанова. |
| 1190. | 4. У випадках оскарження затримання до суду скарга затриманого начальником місця утримання затриманих негайно передається слідчому судді і розглядається ним одночасно з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту чи взяття під варту. Якщо подання не надійшло або коли така скарга надійшла до суду після закінчення 72-годинного строку, скарга на затримання розглядається слідчим суддею протягом п'яти діб із часу її надходження до суду. Розгляд скарги здійснюється з додержанням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. |
| 1191. | 5. Звільнення затриманого здійснюється начальником місця утримання затриманих за постановою слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання. Постанова про звільнення виконується негайно після надходження її в місця утримання затриманих. |
| 1192. | 6. На постанову слідчого судді, винесену ним у відповідності з вимогами частин другої і третьої цієї статті, може бути внесено апеляцію прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, її захисником, законним представником. Надходження апеляції не зупиняє виконання постанови. |
| 1193. | Стаття 149.Порядок обрання запобіжного заходу щодо особи, яка не затримувалася |
| 1194. | 1. У стадії досудового розслідування справи щодо особи, яка не затримувалася, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, особистої поруки, передачі неповнолітнього під нагляд, передачі під нагляд командування військової частини, застави обирає особа, яка здійснює дізнання, чи слідчий. |
| 1195. | 2. Якщо особа, яка здійснює дізнання, чи слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту чи взяття під варту, він входить із відповідним поданням, погодженим із прокурором, до слідчого судді. |
| 1196. | 3. Одержавши подання, слідчий суддя не пізніше, ніж через три доби після його надходження розглядає його, вивчає отримані матеріали, опитує підозрюваного чи обвинуваченого, якого доставляє особа, яка здійснює дізнання, слідчий, при необхідності заслуховує особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого в залежності від наявності до того підстав виносить постанову: |
| 1197. | 1) про відмову у обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав; |
| 1198. | 2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту чи взяття під варту, або у вигляді підписки про невиїзд, особистої поруки, передачі неповнолітнього під нагляд, передачі під нагляд командування військової частини, застави. |
| 1199. | 4. Якщо для обрання запобіжного заходу є необхідність додатково вивчити дані про особу підозрюваного, обвинуваченого чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, слідчий суддя вправі відкласти розгляд цього питання на строк до десяти діб і вжити заходів, спроможних забезпечити на цей період його належну поведінку. Якщо у поданні ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий суддя вправі затримати підозрюваного, обвинуваченого на цей строк. |
| 1200. | 5. Подання може бути розглянуто у відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у випадку, передбаченому статтею 292 цього Кодексу. |
| 1201. | 6. При розгляді подання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, слідчий суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше сімдесяти двох годин, а в разі, коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше сорока восьми годин із моменту доставки затриманого в цей населений пункт. |
| 1202. | 7. Повторне звернення до суду з клопотанням про взяття під варту однієї і тієї ж особи по тій самій справі після винесення слідчим суддею постанови про відмову у обранні цього запобіжного заходу можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність взяття особи під варту. |
| 1203. | 8. На постанову слідчого судді, винесену ним у відповідності з вимогами частини третьої цієї статті, може бути внесено апеляцію прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, її захисником, законним представником. Надходження апеляції не зупиняє виконання постанови. |
| 1204. | 9. Постанова слідчого судді про взяття під варту підозрюваного, обвинуваченого виконується особою, яка здійснює дізнання, слідчим, у провадженні якого знаходиться справа. У разі необхідності вони вправі доручити виконання постанови органу внутрішніх справ. Примірник постанови направляється разом з особою, взятою під варту, у відповідне місце попереднього ув'язнення для виконання. |
| 1205. | Стаття 150.Порядок продовження строків тримання під вартою і домашнього арешту |
| 1206. | 1. За відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення, слідчий за погодженням із відповідним прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з поданням про продовження строку тримання під вартою або домашнього арешту. У поданні зазначаються причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк, і обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу, а також строк, який необхідний для закінчення досудового слідства. |
| 1207. | 2. Подання про продовження строку тримання під вартою або домашнього арешту повинно бути подано до того суду, яким винесено постанову про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу, у строки, які є достатні для розгляду цього подання, але не пізніше закінчення строку тримання особи під вартою або домашнього арешту. |
| 1208. | 3. Одержавши подання, слідчий суддя вивчає матеріали кримінальної справи, при необхідності опитує обвинуваченого, особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого залежно від наявності до того підстав виносить постанову про продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту або відмовляє в його продовженні. Примірник постанови слідчого судді про продовження строку тримання під вартою надсилається у відповідне місце попереднього ув'язнення, а про продовження строку домашнього арешту - відповідному органу міліції. |
| 1209. | 4. На постанову слідчого судді прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, захисником чи законним представником протягом трьох діб із дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови слідчого судді. |
| 1210. | Глава 21 |
| 1211. | ІНШІ ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ |
| 1212. | Стаття 151.Види інших заходів процесуального примусу |
| 1213. | З метою забезпечення встановленого цим Кодексом порядку кримінального провадження, належного виконання вироку особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд вправі застосувати до підозрюваного, обвинуваченого наступні заходи процесуального примусу: |
| 1214. | 1) привід; |
| 1215. | 2) поміщення особи до медичного закладу; |
| 1216. | 3) грошове стягнення. |
| 1217. | Стаття 152.Привід підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, потерпілого |
| 1218. | 1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний, а також свідок, потерпілий, викликані у встановленому законом порядку особою, яка здійснює дізнання, слідчим, судом у зв'язку з провадженням у справі, не з'являться без поважних причин, до них може бути застосований привід через органи внутрішніх справ або відповідні підрозділи органів дізнання. |
| 1219. | 2. Поважними причинами неявки викликаної особи визнаються несвоєчасність отримання повістки, хвороба, інші обставини, які позбавляють можливості своєчасно з'явитися за викликом. |
| 1220. | 3. Привід не може проводитись у нічний час, крім невідкладних випадків. |
| 1221. | 4. Не підлягають приводу неповнолітні у віці до 14 років, вагітні жінки, тяжко хворі. |
| 1222. | Стаття 153.Постанова (ухвала) про привід та її виконання |
| 1223. | 1. Про привід особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. У них повинні бути зазначені прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підлягає приводу, місце проживання або роботи, навчання, підстави застосування приводу, коли і куди повинна бути доставлена ця особа, кому доручається здійснити привід. |
| 1224. | 2. Копія постанови або ухвали про привід надсилається для виконання до органу внутрішніх справ або відповідний підрозділ органу дізнання за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу. |
| 1225. | 3. У разі неможливості приводу особа, яка виконує постанову (ухвалу), складає про це протокол, в якому зазначає причини невиконання і через начальника органу внутрішніх справ або відповідний підрозділ органу дізнання надсилає його особі, яка здійснює дізнання, слідчому, суду. |
| 1226. | Стаття 154.Поміщення особи до медичної установи |
| 1227. | 1. Якщо для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи необхідне спостереження або дослідження стану здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, потерпілого в стаціонарних умовах, слідчий суддя, суд своєю постановою (ухвалою) вправі помістити його до відповідного медичного закладу. Строк перебування особи в медичному закладі не повинен перевищувати двох місяців. |
| 1228. | 2. Питання про поміщення особи до медичного закладу в стадії досудового провадження вирішується слідчим суддею за місцем провадження досудового слідства за поданням слідчого за згодою прокурора чи самого прокурора. Слідчий суддя розглядає подання, вивчає матеріали справи, вислуховує прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про поміщення особи у відповідний медичний заклад чи про відмову в цьому. Постанова слідчого судді оскарженню не підлягає. |
| 1229. | Стаття 155.Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання процесуальних обов'язків |
| 1230. | Невиконання або неналежне виконання підозрюваним, обвинуваченим, який не утримується під вартою, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, законним представником, представником, перекладачем, понятим, спеціалістом, свідком, судовим експертом, поручителем, особами, яким передані під нагляд неповнолітні підозрювані, обвинувачені чи підсудні, службовою особою підприємства, установи, організації процесуальних обов'язків, покладених на неї згідно з цим Кодексом постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді або ухвалою суду в стадії досудового розслідування чи судового розгляду справи, тягне за собою встановлену законом відповідальність. |
| 1231. | Стаття 156.Порядок притягнення до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання процесуальних обов'язків |
| 1232. | 1. Про невиконання чи неналежне виконання процесуальних обов'язків особами, зазначеними у статті 155 цього Кодексу, під час досудового провадження у справі особа, яка здійснює дізнання, слідчий складають протокол. У протоколі зазначається час і місце його складення, ким його складено, відомості про особу порушника, суть порушення, пояснення порушника, якщо він їх давав, норма закону, яка передбачає відповідальність за це порушення. Протокол підписується особою, яка його склала, і порушником, якщо він був присутнім при складенні протоколу. Про відмову порушника підписати протокол у ньому робиться про це запис. |
| 1233. | 2. Протокол направляється до місцевого суду за місцем провадження у справі. |
| 1234. | 3. Факт невиконання чи неналежного виконання процесуальних обов'язків особами, зазначеними у статті 155 цього Кодексу, під час судового розгляду справи фіксується у протоколі судового засідання. Суддя, суд, який розглядає справу, вислухавши думку учасників судового розгляду, виносить постанову (ухвалу) про застосування до порушника стягнення або попереджає порушника про можливість застосування такого стягнення в разі повторного порушення. Копія постанови (ухвали) направляється порушнику та органам уповноваженим на виконання судових рішень. Постанова (ухвала) може бути оскаржена порушником до закінчення строків на апеляційне чи касаційне оскарження. Скарга розглядається одночасно з розглядом справи у апеляційному чи касаційному порядку. |
| 1235. | РОЗДІЛ П'ЯТИЙ |
| 1236. | ДОКАЗИ, ДОКАЗУВАННЯ І ЗАСОБИ ДОКАЗУВАННЯ |
| 1237. | Глава 22 |
| 1238. | ПРЕДМЕТ, ПРОЦЕС І ОБОВ'ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ |
| 1239. | Стаття 157.Предмет доказування в кримінальній справі |
| 1240. | 1. При провадженні дізнання, досудового слідства і розгляді справи в суді підлягають доказуванню: |
| 1241. | 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); |
| 1242. | 2) винуватість підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета злочину; |
| 1243. | 3) вид і розмір шкоди, яку було чи могло бути заподіяно злочином, |
| 1244. | 4) роль кожної особи у вчиненні групового злочину; |
| 1245. | 5) обставини, які обтяжують, пом'якшують покарання чи виключають кримінальну відповідальність; |
| 1246. | 6) обставини, які виключають провадження у справі; |
| 1247. | 7) обставини, які характеризують особу обвинуваченого; |
| 1248. | 8) розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння. |
| 1249. | 2. Не потребують доказування обставини, що є загальновідомими та щодо яких є офіційні відомості. |
| 1250. | 3. При провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. |
| 1251. | Стаття 158.Докази |
| 1252. | 1. Доказами в кримінальній справі є фактичні дані, зібрані в порядку, визначеному цим Кодексом, за допомогою яких особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, винуватість чи невинуватість особи, яка його вчинила, та інші обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі. |
| 1253. | 2. Доказами є також фактичні дані, зібрані органом дізнання в результаті оперативно-розшукових заходів, якщо вони перевірені особою, яка здійснює дізнання, слідчим чи судом у порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 1254. | 3. Процесуальними джерелами доказів є пояснення громадян і службових осіб, показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, цивільного позивача, цивільного відповідача, судового експерта, висновок судової експертизи, речові докази, документи, протоколи слідчих і судових дій. |
| 1255. | 4. При обґрунтуванні процесуальних рішень особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані посилатись на докази, а не тільки на їх процесуальні джерела, якщо інше не передбачено цим Кодексом. |
| 1256. | Стаття 159.Збирання доказів |
| 1257. | 1. Збирання доказів здійснюється шляхом допитів, очних ставок, пред'явлення для впізнання, освідування, оглядів, виїмок, обшуків, зняття інформації з каналів зв'язку, слідчих експериментів, перевірки показань на місці, ексгумації трупу, призначення експертиз, одержання матеріальних об'єктів і документів від фізичних і юридичних осіб, витребування документів, призначення ревізії та фіксації перебігу і результатів цих дій у процесуальних документах. |
| 1258. | 2. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд, суддя, слідчий суддя в справах, які перебувають в їхньому провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, службових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов'язковими для всіх фізичних і юридичних осіб. |
| 1259. | 3. Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їхніми представниками, а також будь-якими фізичними чи юридичними особами. |
| 1260. | 4. Не допускається збирання доказів шляхом, не передбаченим цим Кодексом. |
| 1261. | Стаття 160.Перевірка доказів |
| 1262. | 1. Зібрані у справі докази підлягають всебічній, повній і об'єктивній перевірці. |
| 1263. | 2. Перевірка доказів полягає у їх дослідженні особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, судом, суддею, слідчим суддею з метою визначення належності, достовірності, достатності, допустимості і законності способів їх збирання шляхом аналізу кожного з них окремо, співставлення з іншими доказами, проведення повторних або нових слідчих і судових дій. |
| 1264. | Стаття 161.Застосування технічних засобів при збиранні і перевірці доказів |
| 1265. | 1. При збиранні і перевірці доказів особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд, суддя, слідчий суддя як безпосередньо, так і з допомогою спеціалістів вправі застосовувати технічні засоби в порядку, передбаченому статтею 101 цього Кодексу. |
| 1266. | 2. Фотознімки, матеріали звукозапису, відеозапису, плани, схеми, зліпки тощо долучаються до протоколу відповідної слідчої або судової дії. |
| 1267. | Стаття 162.Оцінка доказів |
| 1268. | 1. Суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, керуючись законом, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи. При цьому ніякі докази не мають наперед установленої сили. |
| 1269. | 2. Докази оцінюються з метою визначення їх належності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення як окремих питань, так і справи в цілому. |
| 1270. | Стаття 163.Належність доказів |
| 1271. | Належними є докази, які за своїм змістом знаходяться у зв'язку з обставинами, що підлягають доказуванню. |
| 1272. | Стаття 164.Допустимість доказів |
| 1273. | 1. Допустимість доказів визначається законністю їх джерела, умов і способів його одержання. |
| 1274. | 2. Докази, зібрані з порушенням конституційних прав і свобод людини, або з такими порушеннями цього Кодексу, які позначились чи могли позначитись на їх достовірності, не можуть бути покладені в обґрунтування обвинувачення. |
| 1275. | 3. Будь-який доказ, здобутий внаслідок застосування насильства чи інших незаконних дій, не може використовуватись для підтвердження обвинувачення. |
| 1276. | 4. Не можуть бути доказами повідомлені свідком, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та іншими допитаними особами відомості, джерело яких невідоме або його неможливо перевірити. |
| 1277. | Стаття 165.Обов'язок і законність доказування |
| 1278. | 1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд, суддя, слідчий суддя в межах своєї компетенції зобов'язані всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що підлягають доказуванню у справі. |
| 1279. | 2. У процесі доказування особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд, суддя і слідчий суддя діють у відповідності з вимогами закону, використовують лише передбачені цим Кодексом процесуальні джерела доказів та процесуальну форму їх збирання, перевірки і оцінки. |
| 1280. | Глава 23 |
| 1281. | ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ДОКАЗІВ |
| 1282. | Стаття 166.Показання свідка |
| 1283. | 1. Показання свідка - відомості, повідомлені ним на допиті, який проведено в ході досудового розслідування у кримінальній справі чи в суді у відповідності до вимог статей 76 і 248, 252-254 цього Кодексу. |
| 1284. | 2. Як свідок може бути викликана і допитана особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які підлягають доказуванню у справі. |
| 1285. | 3. Малолітня особа може бути допитана як свідок лише в тому разі, коли її показання можуть містити відомості, які не можна одержати іншим способом. |
| 1286. | Стаття 167.Показання потерпілого |
| 1287. | 1. Показання потерпілого - відомості, які повідомлені ним на допиті, який проведено в ході досудового розслідування у кримінальній справі чи в суді у відповідності до вимог статей 61, 62, 248 і 255 цього Кодексу. |
| 1288. | 2. Потерпілий може бути допитаний про обставини, які підлягають доказуванню в даній справі, а також про його взаємини з підозрюваним, обвинуваченим, підсудним. |
| 1289. | Стаття 168.Показання підозрюваного |
| 1290. | 1. Показання підозрюваного - відомості, які повідомлені ним на допиті, який проведено в ході досудового розслідування у кримінальній справі чи в суді у відповідності до вимог статей 45-46, 248 і 249 цього Кодексу. |
| 1291. | 2. Підозрюваний вправі бути вислуханим і давати показання з приводу обставин, які стали підставою для підозри у вчиненні ним злочину, а також із приводу обставин, що підлягають доказуванню в справі, про його взаємини з іншими особами, які притягуються до відповідальності у справі, та з потерпілим. При визнанні особи підозрюваною і перед першим допитом їй роз'яснюється це право, а також те, що її показання можуть бути використані проти неї. |
| 1292. | 3. Підозрюваний вправі відмовитись давати показання, про що йому повідомляється при визнанні його підозрюваним і перед першим допитом. У разі відмови давати показання підозрюваному роз'яснюється, що цим він не перешкоджає провадженню в справі, але може обмежити себе у здійсненні свого права на захист. |
| 1293. | 4. Визнання підозрюваним своєї вини у вчиненні злочину може бути покладено в обґрунтування обвинувачення тільки при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, зібраних у справі. |
| 1294. | Стаття 169.Показання обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого |
| 1295. | 1. Показання обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого - відомості, які повідомлені ним на допиті, який проведено в ході досудового розслідування у кримінальній справі чи в суді у відповідності до вимог статей 47, 48, 248 і 250 цього Кодексу. |
| 1296. | 2. Обвинувачений і підсудний вправі давати показання по пред'явленому обвинуваченню, з приводу всіх інших відомих йому обставин, що підлягають доказуванню, висловлювати свої міркування щодо наявних у справі доказів та про його взаємини з іншими особами, які притягуються до відповідальності у справі, і з потерпілим. При пред'явленні обвинувачення і перед кожним допитом особі роз'яснюється це право, а також те, що її показання можуть бути використані проти неї. |
| 1297. | 3. Обвинувачений і підсудний вправі відмовитись давати показання. Про це йому повідомляється після пред'явлення постанови про притягнення як обвинуваченого та при відданні до суду при роз'ясненні його прав та обов'язків, передбачених статтею 49 цього Кодексу. У разі відмови давати показання обвинуваченому, підсудному роз'яснюється, що цим він не перешкоджає провадженню в справі, але може обмежити себе у здійсненні свого права на захист. Відмова обвинуваченого, підсудного від дачі показань не може бути використана проти нього. |
| 1298. | 4. Визнання обвинуваченим, підсудним своєї вини у вчиненні злочину, не підтверджене сукупністю інших доказів, не може бути підставою для засудження. |
| 1299. | 5. Показання засудженого, виправданого є джерелом доказів лише при розгляді судом питань, що виникають при виконанні вироку, ухвали, постанови суду щодо нього і при відновленні кримінальної справи за нововиявленими обставинами. |
| 1300. | 6. Засуджений також може бути допитаний при розслідуванні чи судовому розгляді справи щодо іншої особи, з якою він вчинив злочин у співучасті, має право відмовитись давати показання, про що йому повідомляється перед допитом, і не несе кримінальної відповідальності за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. |
| 1301. | Стаття 170.Показання цивільного позивача і цивільного відповідача |
| 1302. | 1. Показання цивільного позивача і цивільного відповідача є джерелом доказів у питаннях підстав і розміру цивільного позову в кримінальній справі. |
| 1303. | 2. Якщо особа є одночасно потерпілим і цивільним позивачем у даній справі, вона допитується за процедурою, визначеною статтями 248 і 255 цього Кодексу. |
| 1304. | Стаття 171.Висновок судової експертизи і показання судового експерта |
| 1305. | 1. Висновок експертизи - наданий у письмовій формі зміст проведеного судовим експертом (судовими експертами) дослідження та висновки на питання, які поставлені перед судовим експертом (судовими експертами) особою, яка здійснює дізнання, слідчим, судом або сторонами судового розгляду кримінальної справи. |
| 1306. | 2. Показання судового експерта - відомості, які повідомлені ним на допиті, який проведено в ході досудового розслідування у кримінальній справі чи в суді у відповідності до вимог статей 248 і 256 цього Кодексу, після отримання висновку судової експертизи з метою роз'яснення або уточнення цього висновку. |
| 1307. | 3. Показання судового експерта, отримані при допиті, перевіряються й оцінюються в сукупності з його висновком та іншими доказами. |
| 1308. | Стаття 172.Речові докази |
| 1309. | 1. Речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, здобуті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню. |
| 1310. | 2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, вказані в частині першій цієї статті. |
| 1311. | 3. Речові докази повинні бути оглянуті, докладно описані в протоколі огляду або судового засідання і долучені до справи постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, судді або ухвалою суду. Якщо речові докази з якихось причин не можуть бути вилучені, вони можуть бути передані для зберігання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий самі або за допомогою спеціаліста можуть зняти з них відтиски, виготовити зліпки, фотознімки, діапозитиви, голограми, відеозаписи, кінофільми чи виготовити із них копію, зображення або відтворення іншим способом, які додаються до справи. |
| 1312. | Стаття 173.Зберігання речових доказів |
| 1313. | 1. Речові докази повинні зберігатися при кримінальній справі до набрання вироком суду законної сили або до закінчення строку оскарження постанови або ухвали про закриття кримінальної справи та передаватися разом із кримінальною справою, за виключенням випадків, передбачених цією статтею. У випадку, коли спір про право на майно, що є речовим доказом, підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, речовий доказ зберігається до набрання законної сили рішення суду. |
| 1314. | 2. Речові докази у вигляді: |
| 1315. | 1) предметів, які в силу громіздкості або інших причин не можуть зберігатися при кримінальній справі, у тому числі великі партії товарів, зберігання котрих утруднено або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання котрих прирівнюються до їх вартості: |
| 1316. | а) фотографуються або знімаються на відео- або кіноплівку, по можливості опечатуються і зберігаються в місці, вказаному особою, яка здійснює дізнання, слідчим. До матеріалів кримінальної справи долучається документ про місце знаходження такого речового доказу, а також може бути долучений зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження; |
| 1317. | б) повертаються їх законному володільцеві, якщо це можливо без шкоди для доказування; |
| 1318. | в) передаються після проведення необхідних досліджень для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, виручені від реалізації, зараховуються на депозитний рахунок органу, який прийняв рішення про вилучення вказаних речових доказів, на строк, передбачений частиною першою цієї статті. До матеріалів кримінальної справи може бути долучено зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження; |
| 1319. | 2) товарів і продукції, а також майна, які можуть швидко зіпсуватися, втрачають свою вартість у зв'язку з моральним старінням, зберігання яких утруднено або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання котрих прирівнюються до їх вартості, можуть бути: |
| 1320. | а) повернуті їх володільцеві; |
| 1321. | б) у випадку неможливості повернення володільцеві - після проведення необхідних досліджень передані для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, що виручені від реалізації, зараховуються на депозитний рахунок органу, який прийняв рішення про вилучення вказаних речових доказів, або банку чи іншої кредитної , передбачених переліком, що встановлюється Кабінету Міністрів України. До матеріалів кримінальної справи може бути долучено зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження; |
| 1322. | в) знищені після проведення необхідних досліджень, якщо товари і продукція, що швидко псуються, стали непридатними для використання. У цьому випадку складається протокол у відповідності з вимогами цього Кодексу; |
| 1323. | 3) вилучених із незаконного обігу етилового спирту, алкогольної продукції та такої, що містить спирт, а також предметів, довге зберігання яких небезпечне для життя і здоров'я людей або навколишнього середовища, після проведення необхідних досліджень передаються для їх технологічної переробки або знищення, про що складається протокол у відповідності з вимогами цього Кодексу; |
| 1324. | 4) грошей та інших цінностей, вилучених під час проведення слідчих дій, після їх огляду і провадження інших необхідних слідчих дій: |
| 1325. | а) повинні здаватись на зберігання в банк або іншу кредитну організацію у відповідності з підпунктом "б" пункту 2 частини другої цієї статті; |
| 1326. | б) можуть зберігатися при кримінальній справі, якщо індивідуальні ознаки грошових купюр мають значення для доказування; |
| 1327. | 3. Інші умови обліку, зберігання та передачі окремих категорій речових доказів встановлюються Кабінетом Міністрів України. |
| 1328. | 4. У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" пункту 1, підпунктом "а" пункту 2, пунктом 3 частини другої цієї статті, особа, що проводить дізнання, слідчий, прокурор або суддя після проведення відповідних досліджень, які підтверджують підстави для реалізації або знищення, виносять постанову. |
| 1329. | 5. У випадку передачі кримінальної справи органом дізнання слідчому або від одного органу дізнання іншому чи від одного слідчого до іншого, а так само при направленні кримінальної справи прокурору або до суду, або при передачі кримінальної справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із кримінальною справою, за виключенням випадків, передбачених цією статтею. |
| 1330. | 6. Вилучене майно, яке конфісковано за рішенням суду, органом дізнання або досудового слідства передаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
| 1331. | 7. Про перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від реалізації майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, державний виконавець повідомляє орган дізнання, досудового слідства та суд протягом трьох днів із дня їх перерахування. При цьому інформація надається окремо за кожним актом опису і арешту майна, а один раз на квартал проводиться звірка сум вартості майна, переданого за цими актами, та фактичних перерахувань до державного бюджету. |
| 1332. | 8. У разі скасування рішення суду про конфіскацію майна орган, у якого воно знаходиться на зберіганні чи у розпорядження якого надійшло, повертає майно або відшкодовує його вартість власникові в порядку, встановленому законодавством. |
| 1333. | Стаття 174.Вирішення питання про речові докази |
| 1334. | 1. Питання про речові докази вирішується у вироку або ухвалі суду чи постанові судді, слідчого або особи, яка здійснює дізнання, про закриття справи. При цьому: |
| 1335. | 1) знаряддя вчинення злочину, які належать обвинуваченому, конфіскуються, а якщо вони не мають ніякої цінності і не можуть бути використані - знищуються, а у разі необхідності - поміщаються до криміналістичних колекцій експертних установ; |
| 1336. | 2) речі, які вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються; |
| 1337. | 3) речі, які не являють ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм; |
| 1338. | 4) гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних діянь, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх - в установленому Кабінетом Міністрів України порядку передаються в доход держави; |
| 1339. | 5) гроші, цінності та інше майно, набуте злочинним шляхом, звертаються в доход держави; |
| 1340. | 6) предмети контрабанди та транспортні засоби, які використовувались для їх переміщення через кордон, конфіскуються; |
| 1341. | 7) транспортні засоби, які використовувались при вчиненні злочину, які належать обвинуваченому, конфіскуються. |
| 1342. | 2. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. |
| 1343. | Стаття 175.Документи |
| 1344. | 1. Документи, крім зазначених у частині другій статті 172 та статті 176 цього Кодексу, є доказами, якщо в них юридичними чи фізичними особами викладено або засвідчено фактичні дані, які мають значення для вирішення заяв і повідомлень про злочини, з'ясування обставин, що підлягають доказуванню. |
| 1345. | 2. Документами є предмети, на яких за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо зафіксована певна інформація. |
| 1346. | 3. До документів можуть відноситись матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації, які містять відомості про обставини, встановлені в ході оперативно-розшукових заходів, слідчих і судових дій у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. |
| 1347. | 4. Документи перевіряються і оцінюються в сукупності з іншими доказами. |
| 1348. | 5. Документи долучаються до справи. За клопотанням заінтересованих фізичних і юридичних осіб, які є власниками долучених до справи документів, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд можуть видати копії цих документів, а при необхідності - їх оригінали, долучивши замість них до кримінальної справи завірені копії. |
| 1349. | Стаття 176.Протоколи слідчих і судових дій, інші носії інформації щодо цих дій |
| 1350. | Протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії, є джерелом доказів, якщо в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Вони досліджуються і оцінюються в сукупності з іншими доказами. |
| 1351. | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА |
| 1352. | РОЗДІЛ ШОСТИЙ |
| 1353. | ДОСУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ |
| 1354. | Глава 24 |
| 1355. | КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ І ЙОГО ВИДИ |
| 1356. | Стаття 177.Види кримінального переслідування |
| 1357. | 1. У залежності від характеру та тяжкості вчиненого злочину кримінальне переслідування, у тому числі обвинувачення у суді, здійснюється в публічному та приватно-публічному порядку. |
| 1358. | 2. Справи про злочини, передбачені статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною 1 статті 126 (побої і мордування без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), статтями 130 (зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), 131 (неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), 132 (розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), 133 (зараження венеричною хворобою), 136 (ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані), 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником), 145 (незаконне розголошення лікарської таємниці), частиною 1 статті 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом без обтяжуючих обставин), статтями 154 (примушування до вступу в статевий зв'язок), 157 (перешкоджання здійсненню виборчого права), 162 (порушення недоторканності житла), 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції або іншої особистої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер), 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей), 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків), 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння), 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), частиною 1 статті 172 (грубе порушення законодавства про працю без обтяжуючих обставин), 176 (порушення авторського права і суміжних прав), частиною 1 статті 189 (вимагання без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 190 (шахрайство без обтяжуючих обставин), статтями 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), 197 (порушення обов'язків щодо охорони майна), 225 (обман покупців та замовників), частиною 2 статті 303 (примушування чи втягнення до заняття проституцією без обтяжуючих обставин), статтею 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника) Кримінального кодексу, є справами приватно-публічного обвинувачення і порушуються не інакше як за заявою потерпілого, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. |
| 1359. | 3. У справах про злочини, зазначені у частині другій цієї статті, справа порушується і у ній здійснюється досудове слідство незалежно від надходження заяви потерпілого у випадках: |
| 1360. | 1) коли це визнає за необхідне прокурор чи суд; |
| 1361. | 2) коли злочин вчинено щодо неповнолітнього або особи, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама захистити свої законні інтереси. |
| 1362. | 4. Кримінальні справи про інші злочини є кримінальними справами публічного обвинувачення. |
| 1363. | Стаття 178.Суб'єкти кримінального переслідування |
| 1364. | Суб'єктами кримінального переслідування є: |
| 1365. | 1) особа, яка звернулась із заявою про порушення кримінальної справи; |
| 1366. | 2) потерпілий; |
| 1367. | 3) орган дізнання і особа, яка здійснює дізнання; |
| 1368. | 4) слідчий і начальник слідчого підрозділу; |
| 1369. | 5) прокурор. |
| 1370. | Стаття 179.Обов'язок здійснення кримінального переслідування |
| 1371. | 1. Кримінальне переслідування від імені держави у кримінальних справах публічного і приватно-публічного обвинувачення здійснюють прокурор, а також слідчий та особа, яка здійснює дізнання. |
| 1372. | 2. У кожному випадку виявлення ознак злочину, прокурор, слідчий, орган дізнання вживають передбачені цим Кодексом заходи щодо встановлення події злочину, викрити особу чи осіб, які винні у вчиненні злочину. |
| 1373. | 3. Прокурор у випадках, передбачених частиною третьою статті 177 цього Кодексу, уповноважений здійснювати кримінальне переслідування у кримінальних справах незалежно від волевиявлення потерпілого. |
| 1374. | 4. Вимоги, доручення і запити прокурора, слідчого, органу дізнання і особи, яка здійсню дізнання, здійснені у межах їхніх повноважень, встановлених цим Кодексом, обов'язкові для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями, службовими особами і особами. |
| 1375. | Стаття 180.Право потерпілого на участь у кримінальному переслідуванні |
| 1376. | Потерпілий, його законний представник і (або) представник вправі брати участь у кримінальному переслідуванні обвинуваченого в порядку, встановленому цим Кодексом. |
| 1377. | Стаття 181.Стадії кримінального переслідування |
| 1378. | Кримінальне переслідування має наступні стадії: |
| 1379. | попередня перевірка заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочин; |
| 1380. | дізнання; |
| 1381. | досудове слідство; |
| 1382. | підтримання обвинувачення в суді. |
| 1383. | Стаття 182.Види і форми припинення кримінального переслідування |
| 1384. | 1. Кримінальне переслідування може бути припинено за реабілітуючими і нереабілітуючими особу підставами. |
| 1385. | 2. Припинення кримінального переслідування здійснюється шляхом: |
| 1386. | відмови в порушенні кримінальної справи; |
| 1387. | відмови від обвинувачення; |
| 1388. | закриття кримінальної справи. |
| 1389. | 3. Відмова в порушенні кримінальної справи здійснюється на стадіях попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин, дізнання і досудового слідства особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором у порядку, передбаченому статтею 223 цього Кодексу. |
| 1390. | 4. Відмова від обвинувачення здійснюється: |
| 1391. | 1) особою, яка заявила про порушення справи, на стадії попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин - у справах приватно-публічного обвинувачення; |
| 1392. | 2) прокурором на стадії судового розгляду - у справах приватно-публічного і публічного обвинувачення; |
| 1393. | 3) потерпілим на стадіях дізнання і судового розгляду (до видалення суду у нарадчу кімнату) - у справах приватно-публічного обвинувачення, передбачених у частині першій статті 219 цього Кодексу, а також на стадії судового розгляду у випадках, коли прокурор відмовився від обвинувачення, -в інших справах приватно-публічного і публічного обвинувачення. |
| 1394. | 5. Закриття кримінальної справи здійснюється особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, суддею, судом у порядку, передбаченому главою 25 і статтями 307, 310, 342, 367, 557, 581 цього Кодексу. |
| 1395. | Глава 25 |
| 1396. | ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ |
| 1397. | Стаття 183.Припинення кримінального переслідування за реабілітуючими підставами |
| 1398. | 1. Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: |
| 1399. | 1) якщо не було події злочину; |
| 1400. | 2) якщо діяння не містить складу злочину; |
| 1401. | 2. При недоведеності участі підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину, якщо вичерпані всі можливості доказування, порушена справа підлягає закриттю на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті. |
| 1402. | 3. Суд закриває справу у разі відмови прокурора від обвинувачення у порядку, передбаченому частиною другою статті 350 цього Кодексу, якщо потерпілий чи його представник не вимагають продовження розгляду справи і не підтримують обвинувачення, або якщо потерпілий чи його представник не підтримують обвинувачення у справі, передбаченій частині першій статті 228 цього Кодексу. |
| 1403. | 4. За реабілітуючими підставами справа закривається постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, ухвалою суду. |
| 1404. | Стаття 184.Обов'язковість припинення кримінального переслідування за нереабілітуючими підставами |
| 1405. | 1. Кримінальна справа не може бути порушена, а порушена підлягає закриттю: |
| 1406. | 1) за примиренням потерпілого з особою, на яку він подав заяву у справах, передбачених у частині першій статті 228 цього Кодексу. |
| 1407. | 2) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокурору надано право порушувати справу і при відсутності скарги потерпілого; |
| 1408. | 3) щодо особи, щодо якої за тим же обвинуваченням є вирок, що набрав законної сили, або ухвала суду чи постанова судді про закриття справи, або постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи; |
| 1409. | 4) щодо особи, щодо якої за тим же обвинуваченням є нескасована постанова особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи або про закриття справи; |
| 1410. | 5) якщо по даному факту або щодо даної особи за тим же обвинуваченням уже порушено кримінальну справу; |
| 1411. | 6) якщо Особливою частиною Кримінального Кодексу передбачено спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності. |
| 1412. | 2. Якщо обвинувачений не вимагає повного розслідування справи і розгляду її в суді з метою своєї реабілітації, кримінальна справа не порушується, а порушена - підлягає закриттю: |
| 1413. | 1) за скінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності; |
| 1414. | 2) внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння; |
| 1415. | 3) у зв'язку з декриміналізацією; |
| 1416. | 4) внаслідок зміни обстановки; |
| 1417. | 5) щодо померлого, крім випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого за клопотанням його близьких родичів. |
| 1418. | 3. У випадках, передбачених частиною другою цієї статті, якщо обвинувачений чи близькі родичі померлого обвинуваченого вимагають повного розслідування справи і розгляду її в суді, справа порушується, розслідується і розглядається судом у повному обсязі. |
| 1419. | 4. При наявності обставини, зазначеної в пункті 1 частини другої цієї статті, кримінальна справа про злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне ув'язнення, повинна бути у всіх випадках порушена, розслідувана і передана до суду, який вирішує питання про застосування давності. |
| 1420. | 5. У стадії досудового слідства для закриття за нереабілітуючими підставами слідчим за згодою прокурора чи самим прокурором виноситься постанова про направлення справи до суду для закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності. До направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз'яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави. Прокурор або слідчий повинні ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з постановою, а за їхньою вимогою - з матеріалами справи та роз'яснити їхні права, передбачені цим Кодексом. |
| 1421. | 6. Направлення кримінальної справи до суду з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо обвинувачений чи його близькі родичі проти цього заперечують. У цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку. |
| 1422. | 7. У справах про обвинувачення декількох осіб, коли щодо одних обвинувачених є підстави для закриття справи і звільнення їх від відповідальності, а щодо інших - немає, і при відсутності можливості розглянути справу в різних провадженнях, справа щодо всіх обвинувачених направляється до суду в одному провадженні. |
| 1423. | Стаття 185.Можливість припинення кримінального переслідування за нереабілітуючими підставами |
| 1424. | 1. Провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку: |
| 1425. | 1) з дійовим каяттям; |
| 1426. | 2) з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим; |
| 1427. | 3) із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру в порядку, передбаченому статтею 502 цього Кодексу; |
| 1428. | 4) з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації; |
| 1429. | 5) із закінченням строків давності; |
| 1430. | 6) із наявністю спеціальних підстав, передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України. |
| 1431. | 2. Порушена справа про злочин, за який Кримінальним кодексом передбачено основне покарання у вигляді штрафу, з урахуванням даних про особу, яка обвинувачується у його вчиненні, може бути закрита за недоцільністю подальшого провадження за умови, що особа сплатила штраф у максимальному розмірі, встановленому санкцією відповідного кримінального закону, і відшкодувала потерпілому матеріальну і моральну шкоду, заподіяну злочином. |
| 1432. | 3. При закритті справи повинні бути виконані вимоги, зазначені у частинах п'ятій, шостій і сьомій статті 184 цього Кодексу. |
| 1433. | Стаття 186.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності |
| 1434. | 1. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. |
| 1435. | 2. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу і звільняє підсудного від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. |
| 1436. | 3. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі згідно з частиною 4 статті 49 Кримінального кодексу України не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк. |
| 1437. | 4. Якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. У цьому випадку строк давності визначається за злочином, за яким порушено кримінальну справу, а якщо справа порушена про декілька злочинів - за тим злочином, за вчинення якого Особливою частиною Кримінального кодексу України передбачено більш суворе покарання. |
| 1438. | Стаття 187.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії |
| 1439. | 1. Суд вправі закрити справу і звільнити обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності внаслідок амністії, яка оголошується законом про амністію, що приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України "Про застосування амністії в Україні". |
| 1440. | 2. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставах, передбачених у законі про амністію, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. |
| 1441. | 3. Закриття справи із застосуванням амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, свою згоду подає суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання. |
| 1442. | 4. Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою. |
| 1443. | 5. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів кримінальної справи. |
| 1444. | Стаття 188.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з декриміналізацією |
| 1445. | 1. Суд вправі закрити справу і звільнити обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності у зв'язку з прийняттям закону, який скасовує злочинність діяння. |
| 1446. | 2. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. |
| 1447. | 3. Особа, щодо якої вирішується питання про закриття справи, подає суду свою згоду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання. |
| 1448. | 4. Якщо обвинувачений, підсудний заперечує проти закриття справи у зв'язку з декриміналізацією, справа розслідується у повному обсязі, але без пред'явлення обвинувачення, після чого направляється до суду з постановою про закриття, у якій наводяться докази вчинення особою діяння, яке було декриміналізовано, та списком осіб, які підлягають виклику у судове засідання. |
| 1449. | 5. У судовому засіданні суд за правилами судового слідства перевіряє докази вчинення особою діяння, яке було декриміналізовано, і при їх підтвердженні виносить мотивовану постанову про закриття справи у зв'язку з декриміналізацією. Якщо суд дійде до висновку, що вчинення особою такого діяння не підтвердилося, він закриває кримінальну справу у зв'язку з відсутністю події чи складу злочину. |
| 1450. | 6. Під час розгляду судом питання про закриття справи у зв'язку з декриміналізацією участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою. |
| 1451. | Стаття 189.Порядок закриття справи та звільнення особи від кримінальної відповідальності та від покарання внаслідок зміни обстановки |
| 1452. | 1. Суд вправі закрити справу і звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, коли буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. |
| 1453. | 2. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, складає мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. |
| 1454. | 3. За наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи. |
| 1455. | 4. Суд своїм вироком може звільнити від покарання особу, яка вчинила злочин, невеликої або середньої тяжкості, коли визнає, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. |
| 1456. | 5. Особа також може бути за вироком суду звільнена від відповідальності чи покарання на підставах, передбачених статтями 49 і 74 Кримінального кодексу України. |
| 1457. | Стаття 190.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям |
| 1458. | 1. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, вправі своєю мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. |
| 1459. | 2. Суд у судовому засіданні у справі, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, вправі закрити справу відносно особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. |
| 1460. | 3. Припинення кримінального провадження відносно особи у кримінальній справі про злочин іншої категорії на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, можливе лише у випадках, спеціально передбачених відповідними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України. |
| 1461. | 4. До припинення кримінального провадження особі повинно бути роз'яснено підстави його припинення у відповідності з частинами першою і другою цієї статті та право заперечувати проти припинення кримінального переслідування. |
| 1462. | 5. Припинення кримінального провадження на підставах, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо особа, відносно якої припиняється кримінальне переслідування, заперечує проти цього. У даному випадку провадження в кримінальній справі продовжується у звичайному порядку. |
| 1463. | Стаття 191.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим |
| 1464. | 1. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправі за наявності підстав, зазначених у статті 46 Кримінального кодексу України, винести мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. |
| 1465. | 2. За наявності підстав, зазначених у статті 46 Кримінального кодексу України, у справі, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, а також за заявою потерпілого про примирення з обвинуваченим при розгляді справи про злочин, передбачений частиною першою статті 228 цього Кодексу, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. |
| 1466. | Стаття 192.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру |
| 1467. | 1. Слідчий на підставі, передбаченій частиною 1 статті 97 Кримінального кодексу України, виносить мотивовану постанову, яка затверджується прокурором, або сам прокурор виносить постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. У цьому разі неповнолітньому з додержанням вимог статей 50 і 52 цього Кодексу, пред'являється обвинувачення і після винесення постанови пред'являються всі матеріали справи. Справа із списком осіб, які підлягають виклику до суду, надсилається до суду прокурором. |
| 1468. | 2. За наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 97 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи. |
| 1469. | Стаття 193.Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність |
| 1470. | 1. Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння, вчинене особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом із постановою направляється прокурору. |
| 1471. | 2. Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користуватися послугами захисника. |
| 1472. | 3. Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від одинадцяти до чотирнадцяти років суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або органу дізнання, за згодою прокурора за вмотивованим рішенням суду, її може бути поміщено у приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до 30 діб. Участь захисника у цьому разі забезпечується з моменту поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник. |
| 1473. | 4. Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинено дитиною, яка не досягла одинадцятирічного віку, виносить постанову про закриття справи з додержанням вимог частини другої цієї статті, про що повідомляє прокурора і службу в справах неповнолітніх за місцем проживання дитини. |
| 1474. | Стаття 194.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки |
| 1475. | 1. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправі за наявності підстав, зазначених у статті 47 Кримінального кодексу України, своєю вмотивованою постановою направити справу в суд для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням про це, прийнятим на загальних зборах. Протокол загальних зборів додається до справи. |
| 1476. | 2. За клопотанням колективу прокурор, слідчий інформують збори про обставини вчиненого злочину невеликої або середньої тяжкості. |
| 1477. | 3. За наявності підстав, зазначених у статті 47 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи. |
| 1478. | 4. Суд, прокурор, слідчий зобов'язані повідомити колектив про передачу їм особи на поруки. |
| 1479. | Стаття 195.Відмова в передачі на поруки |
| 1480. | 1. При наявності обставин, які відповідно до статті 47 Кримінального кодексу України виключають передачу особи на поруки, суд, прокурор, слідчий відмовляють у клопотанні про передачу особи на поруки і повідомляють про мотиви відхилення клопотання. |
| 1481. | 2. Відмова слідчого або прокурора у винесенні постанови про направлення справи в суд для звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки не перешкоджає колективу звернутися до суду з цим клопотанням. |
| 1482. | Стаття 196.Відновлення справи при відмові від поручительства |
| 1483. | Суд за наявності рішення колективу підприємства, установи чи організації, прийнятого на загальних зборах, про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу, яка протягом року з дня передачі її на поруки не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, вирішує питання про відновлення провадження у справі. |
| 1484. | Стаття 197.Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених в Особливій частині Кримінального Кодексу України |
| 1485. | 1. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, передбачених у частині 2 статті 111, частині 2 статті 114, частині 3 статті 175, частині 4 статті 212, частині 2 статті 255, частині 5 статті 258, частині 6 статті 260, частині 3 статті 263, частині 4 статті 289, частині 4 статті 307, частині 4 статті 309, частині 4 статті 311, частині 3 статті 369, частині 4 статті 401 Кримінального Кодексу України, вправі своєю мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про закриття справи і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. |
| 1486. | 2. Суд у судовому засіданні за наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, зазначених у частині першій цієї статті, закриває справу і звільняє особу від кримінальної відповідальності. |
| 1487. | 3. Якщо такій особі за наявності передбачених у цій статті підстав для звільнення від кримінальної відповідальності пред'явлено обвинувачення у вчиненні інших злочинів, за які вона не звільняється від кримінальної відповідальності, справа у повному обсязі направляється до суду зі вказаною у частині першій цієї статті постановою та обвинувальним висновком. Питання про звільнення від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення у такому випадку вирішується судом при попередньому розгляді справи або одночасно з постановленням вироку чи іншого рішення, яким закінчується провадження в суді першої інстанції. |
| 1488. | Стаття 198.Права потерпілого та цивільного позивача при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності |
| 1489. | При вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до цієї глави або при застосуванні до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру відповідно до статті 502 цього Кодексу суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити про це потерпілого, цивільного позивача та їхніх представників. Потерпілий, цивільний позивач чи їхні представники можуть подати апеляцію на постанову суду. |
| 1490. | Глава 26 |
| 1491. | ПРИВОДИ ДО ПОЧАТКУ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
| 1492. | Стаття 199.Обов'язок повідомляти про злочин |
| 1493. | 1. Громадяни та службові особи підприємств, організацій, установ зобов'язані негайно усно, письмово чи в інший спосіб повідомляти органи дізнання і досудового слідства, прокурора про відомий їм вчинений злочин або підготовку до нього. |
| 1494. | 2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину тягне передбачену чинним законодавством відповідальність. |
| 1495. | Стаття 200.Обов'язок почати попередню перевірку заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин |
| 1496. | 1. Орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані негайно у межах своєї компетенції почати попередню перевірку заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин у всіх випадках, коли для цього є передбачені законом приводи та підстави, або направити їх для перевірки за належністю про що повідомити заявника. |
| 1497. | 2. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя не вправі відмовити в прийнятті заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, у тому числі з посиланнями на неповноту викладених у них відомостей, неналежність заяви чи повідомлення, політичні погляди, національність, партійну належність, стать, вік, стан здоров'я особи, яка звернулась із заявою чи повідомленням, незнання мови звернення, закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та будь-які інші обставини. |
| 1498. | 3. У разі надходження заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин до судді, він направляє їх за належністю, а при безпосередньому виявленні - інформує про це прокурора. |
| 1499. | 4. Одночасно з прийняттям заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника. |
| 1500. | Стаття 201.Приводи до початку попередньої перевірки інформації про злочини |
| 1501. | 1. Приводами до початку попередньої перевірки інформації про злочини є дані про вчинені або підготовлювані злочини, які надійшли до органу дізнання, досудового слідства, прокурора, судді, суду. До джерел такої інформації відносяться: |
| 1502. | 1) заяви громадян; |
| 1503. | 2) повідомлення службових осіб установ, підприємств та організацій; |
| 1504. | 3) повідомлення засобів масової інформації; |
| 1505. | 4) з'явлення із зізнанням; |
| 1506. | 5) інші повідомлення. |
| 1507. | 2. Приводом до початку попередньої перевірки інформації про злочини є також безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором відомостей про ознаки злочину при здійсненні своїх повноважень. |
| 1508. | 3. Керівники установ, підприємств та організацій, засобів масової інформації, а також автори заяв і повідомлень, у тому числі оприлюднених у засобах масової інформації зобов'язані на вимогу особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора надати документи та інші матеріали, які є в них і підтверджують зроблену заяви чи повідомлення, за винятком випадків, коли конфіденційність чи таємність цих матеріалів гарантується законом. |
| 1509. | Стаття 202.Заяви громадян про злочини або підготовку до них |
| 1510. | 1. Заяви громадян про вчинені злочини або підготовку до них можуть бути усними або письмовими. |
| 1511. | 2. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника. Якщо заявник не може пред'явити документи, повинні бути вжиті інші заходи для перевірки відомостей про його особу. Не підписана або підписана підробленим підписом чи написана від імені вигаданої особи заява, лист чи інше повідомлення про злочин не може служити приводом до початку провадження в кримінальній справі. |
| 1512. | 3. Усна заява про злочин заноситься до протоколу, який підписують заявник та службова особа органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури, яка прийняла заяву. Протокол повинен містити відомості про заявника, місце його проживання, а також про його особисті документи чи інші відомості, які посвідчують його особу. До протоколу заносяться від першої особи повідомлення про обставини вчиненого чи підготовлюваного злочину. |
| 1513. | 4. При прийнятті усної заяви чи повідомлення про злочин заявник у протоколі під розписку попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. У разі надходження письмової заяви чи повідомлення про злочин у заявника окремо відбирається підписка про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, яка долучається до матеріалів попередньої перевірки. |
| 1514. | 5. Якщо усна заява про злочин зроблена в ході судового засідання, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. |
| 1515. | Стаття 203.З'явлення із зізнанням |
| 1516. | 1. З'явлення із зізнанням - це добровільне, особисте і безпосереднє звернення особи, яка вчинила злочин, із заявою про злочин до особи, яка здійснює дізнання, органу дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді) за умови відсутності у них відомостей про вчинення злочину саме цією особою. |
| 1517. | 2. Особа, яка з'явилася із зізнанням, має право: подавати відомості на підтвердження своєї заяви; давати пояснення чи відмовитись від дачі пояснень і відповідати на запитання; заявляти клопотання; користуватися послугами перекладача і захисника; знати про прийняті по її заяві рішення; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді), якщо вони порушують її права і законні інтереси. Особа, яка з'явилася із зізнанням, зобов'язана: з'являтися за викликом компетентного державного органу чи його службової особи, які здійснюють кримінальне провадження, не перешкоджати їх законним діям. |
| 1518. | 3. У разі з'явлення із зізнанням встановлюється особа того, хто з'явився, після чого складається протокол, в якому детально викладається зроблена заява і робиться відмітка про роз'яснення її прав і обов'язків. Протокол підписують особа, що з'явилася із зізнанням, і службова особа, що склала протокол. |
| 1519. | 4. Якщо усна заява про з'явлення із зізнанням зроблена в судовому засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокурору. |
| 1520. | Стаття 204.Повідомлення службових осіб установ, підприємств, організацій |
| 1521. | Повідомлення службових осіб установ, підприємств та організацій про злочин повинно бути зроблено в письмовій формі. До повідомлення можуть бути додані документи і предмети, що підтверджують обставини вчинення злочину. |
| 1522. | Стаття 205.Повідомлення засобів масової інформації |
| 1523. | Оприлюднені в пресі, по радіо, телебаченню або в документальних кіно- чи відеофільмах повідомлення, можуть бути приводами до початку попередньої перевірки в тому разі, коли в них містяться дані про вчинений чи підготовлюваний злочин. |
| 1524. | Стаття 206.Безпосереднє виявлення злочину |
| 1525. | 1. Безпосереднє виявлення органом дізнання, у тому числі в ході оперативно-розшукової діяльності, особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом відомостей про вчинений злочин чи підготовку до нього може служити приводом до початку попередньої перевірки у разі, коли вони отримали їх при здійсненні своїх повноважень. |
| 1526. | 2. Про безпосереднє виявлення відомостей про вчинений злочин чи підготовку до нього особа, яка здійснює дізнання, слідчий складають рапорт, а прокурор, суддя, суд - повідомлення. |
| 1527. | Стаття 207.Інші повідомлення про злочини |
| 1528. | 1. Повідомлення про злочини, одержані органом дізнання, особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, суддею, судом по телефону, телеграфу тощо повинні бути прийняті, зареєстровані та перевірені у загальному порядку. |
| 1529. | 2. Повідомлення про вчинений злочин або про злочин, що готується, отриманий з інших джерел, крім зазначених у статтях 202 - 206 цього Кодексу, приймається особою, що отримала вказане повідомлення, про що складається рапорт про виявлення ознак злочину. |
| 1530. | Стаття 208.Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини |
| 1531. | 1 Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочин є фіксацією факту прийняття її відповідним органом із присвоєнням порядкового номера і записом отриманих відомостей у реєстраційному документі. |
| 1532. | 2. Форма реєстраційних документів є єдиною для всіх державних органів, які уповноважені здійснювати попередню перевірку заяв, повідомлень та іншої інформації про злочин. |
| 1533. | 3. Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочин здійснюється спеціально уповноваженими на те службовими особами. |
| 1534. | 4. Заяви, повідомлення та інша інформація про злочини підлягають негайній реєстрації з обов'язковим зазначенням дати і часу їх надходження. Якщо реєстрацію інформації про злочини було затримано, в реєстраційному документі зазначається дата і точний час її фактичного одержання. У разі надходження до органу дізнання, слідчого чи прокурора джерела інформації про злочин, яке направлене до даного органу з іншого органу за належністю, вона реєструється в загальному порядку. |
| 1535. | 5. Громадянину чи службовій особі, які з'явились до органу дізнання, слідства, прокуратури і повідомили про злочин, видається під розписку документ встановленої форми, в якому зазначаються дані про службову особу, яка прийняла і зареєструвала інформацію про злочин, дату і час, коли інформацію прийнято і зареєстровано та її реєстраційний номер. |
| 1536. | 6. При надходженні до органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду заяви, повідомлення чи інформації про злочин, яка раніше вже була зареєстрована, вона повторно не реєструється, а додається до матеріалів відповідного провадження, про що повідомляється заявник. |
| 1537. | Стаття 209.Строки розгляду і попередньої перевірки за заявами і повідомленнями про злочини |
| 1538. | 1. Заява, повідомлення чи інша інформація про злочин повинна бути розглянута і по ній повинно бути прийнято одне з рішень, передбачених статтею 219 цього Кодексу, в строк не пізніше п'яти діб, а при необхідності здійснити її попередню перевірку - не пізніше п'ятнадцяти діб із моменту реєстрації повідомлення про злочин, а якщо реєстрацію інформації було затримано - з часу її фактичного надходження. |
| 1539. | 2. Якщо завершити попередню перевірку у строки, зазначені у частині першій цієї статті, нема можливості, строк попередньої перевірки може бути продовжений: |
| 1540. | 1) до одного місяця - прокурором району (міста), прирівняним до нього прокурором чи їхніми заступниками; |
| 1541. | 2) до трьох місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняними до них прокурорами чи їхніми заступниками; |
| 1542. | 3) до шести місяців - Генеральним прокурором України чи його заступниками. |
| 1543. | 3. Подальше продовження строку не допускається. |
| 1544. | 4. За необхідності продовжити строк попередньої перевірки особа, яка здійснює дізнання, слідчий вносить клопотання відповідному прокурору, а прокурор своєю постановою продовжує строк перевірки. |
| 1545. | Стаття 210.Права особи, яка заявила або повідомила про злочин, та інших осіб, які беруть участь у попередній перевірці |
| 1546. | 1. Орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор повинні роз'яснити особам, які беруть участь у попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, їхні права і забезпечити можливість здійснення цих прав. |
| 1547. | 2. Під час попередньої перевірки особа, яка заявила або повідомила про злочин, має право: |
| 1548. | 1) не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; |
| 1549. | 2) надавати додаткову інформацію, заявляти клопотання про доповнення матеріалів перевірки заяви чи повідомлення або про проведення дій щодо перевірки заяви чи повідомлення; |
| 1550. | 3) за наявності відповідних підстав вимагати вжиття заходів безпеки відповідно до вимог глави 14 цього Кодексу; |
| 1551. | 4) отримувати копії постанов про відмову в порушенні кримінальної справи або про направлення заяви (повідомлення) за належністю; |
| 1552. | 5) подавати скарги на дії і рішення службових осіб органів, які здійснюють попередню перевірку. |
| 1553. | 3. Особам, які з'явилися до органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду із заявою чи повідомленням про злочин, а також особам, що беруть участь у провадженні по попередній перевірці цих заяв чи повідомлень, і не володіють мовою, якою ведеться провадження, забезпечується право висловлюватися рідною мовою чи іншою мовою, якою він володіє, і користуватися послугами перекладача. У ході провадження по попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочин перекладач користується правами і має обов'язки, передбачені статтею 80 цього Кодексу. |
| 1554. | 4. Дані, одержані в ході попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин, можуть бути розголошені тільки за дозволом особи, що веде провадження, і прокурором у тому обсязі, в якому вони визнають за потрібне, за винятком інформації, яка має конфіденційний характер. Дані про особу, яка заявила або повідомила про злочин, які стали відомі службовим особам правоохоронних органів у ході попередньої перевірки, можуть бути розголошені лише за умови захисту її прав і законних інтересів та гарантування їй безпеки. |
| 1555. | 5. Відмову в прийнятті заяви чи повідомлення про злочин може бути оскаржено прокурору в порядку, встановленому статтями 318 і 319 цього Кодексу, або до суду. |
| 1556. | Стаття 211.Засоби перевірки інформації про злочини |
| 1557. | 1. Попередня перевірка заяви, повідомлення та іншої інформації про злочин здійснюється особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або службових осіб, проведення огляду місцевості і приміщення, освідування, вилучення або витребування предметів і документів та їх огляду, призначення судових експертиз, витребування висновків відомчих перевірок і спеціалістів, інших процесуальних дій, проведення яких до порушення кримінальної справи передбачено цим Кодексом. |
| 1558. | 2. З метою перевірки заяви або повідомлення про злочин особа, яка провадить дізнання, слідчий, начальник слідчого підрозділу, прокурор, вправі доручити органам дізнання провести необхідні оперативно-розшукові заходи у порядку, встановленому чинним законодавством. |
| 1559. | Стаття 212.Участь спеціаліста при попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини |
| 1560. | При попередній перевірці заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин для участі у провадженні відповідної дії може бути залучений спеціаліст. |
| 1561. | Стаття 213.Усне опитування |
| 1562. | 1. З метою встановлення очевидців злочину або осіб, які можуть володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, вправі провадити опитування громадян. Опитувана особа не попереджається про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. |
| 1563. | 2. За результатами опитування особою, яка його провела, складається довідка, в якій зазначається: місце, час опиту, дата складення довідки, ким вона складена, дані про особу опитуваного, а також стислі відомості про обставини діяння, як вони були повідомлені опитуваною особою. |
| 1564. | Стаття 214.Відібрання пояснень |
| 1565. | 1. З метою встановлення очевидців злочину або осіб, які можуть володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, вправі відібрати від осіб пояснення. |
| 1566. | 2. Перед відібранням пояснення цим особам роз'яснюються їхні права і обов'язки. |
| 1567. | 3. Результати відібрання пояснення відображаються в протоколі, в якому вказуються: місце і дата його складення, посада і прізвище особи, яка відібрала пояснення, час початку і закінчення відібрання пояснення, прізвище, ім'я та по батькові особи, від якої відбирається пояснення, їхній вік, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання. |
| 1568. | 4. Особа, яка дала пояснення, пояснення вправі викласти його власноручно. |
| 1569. | Стаття 215.Запрошення і доставлення особи для відібрання пояснення |
| 1570. | 1. Особа, яка може володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, може бути запрошена або доставлена до органу, де ведеться попередня перевірка, для відібрання пояснень чи виконання з нею інших дій щодо попередньої перевірки. |
| 1571. | 2. Про кожний випадок доставлення особи до органу дізнання, досудового слідства чи прокурору службова особа, яка здійснила доставлення, негайно складає про це рапорт із зазначенням підстав і мотивів доставлення, року, місяця, дня і години доставлення, та осіб, які доставили особу. |
| 1572. | 3. По закінченні відібрання пояснення чи виконання інших дій щодо попередньої перевірки, але не пізніше ніж через шість годин із моменту доставлення до органу, де ведеться попередня перевірка, доставлена особа повинна бути звільнена, якщо щодо неї не прийнято рішення про затримання чи взяття під варту. |
| 1573. | Стаття 216.Витребування матеріалів |
| 1574. | 1. Витребування матеріалів, які мають значення для попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, провадиться особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором у разі, коли вони мають достатні дані про те, що ці матеріали знаходяться у певної особи або підприємстві, установі, організації. |
| 1575. | 2 Про витребування матеріалів особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор виносять постанову. |
| 1576. | З. Службові та фізичні особи не вправі відмовлятися пред'являти чи видавати документи, предмети, інші матеріали, що витребуються особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором. |
| 1577. | 4. Видача документів, які містять дані, що складають державну або службову таємницю, провадиться з додержанням існуючих правил, які забезпечують нерозголошення цих даних. |
| 1578. | 5. Про факт передачі витребуваних матеріалів складається протокол. У протоколі вказуються відомості щодо службової особи, якій передано матеріали; часу і місця передачі витребуваних матеріалів; особи, у якої вони витребувані; індивідуальних ознак, місця знаходження, стану, об'єму, розміру, ваги матеріалів; використаних при передачі об'єктів технічних засобів; упаковки матеріалів. Протокол підписується службовою особою, що одержала матеріали, і особою, у якої вони були витребувані. Копія протоколу вручається під розписку особі, у якої витребувані матеріали. |
| 1579. | Стаття 217.Контрольована закупка або контрольоване одержання платної послуги |
| 1580. | 1. Орган дізнання в процесі здійснення оперативно-розшукових заходів при попередній перевірці заяви про вчинення злочину вправі здійснювати контрольовані закупки товарів та продуктів або контрольоване одержання платної послуги. |
| 1581. | 2. Про результати контрольованої закупки або контрольованого одержання платної послуги у відповідності зі статтями 104 і 105 цього Кодексу складається протокол. |
| 1582. | Стаття 218.Прийняття предметів і документів |
| 1583. | 1. У разі подання громадянами або службовими особами предметів і документів, які мають доказове значення для попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор приймають їх, про що складають протокол. У протоколі зазначаються: час і місце прийняття предметів чи документів; дані про особу, яка їх подала; індивідуальні ознаки предметів; їх стан, обсяг, розмір, вагу, упаковку тощо. Протокол підписують службова особа, яка. прийняла предмети або документи, і особа, що їх подала. |
| 1584. | 2. Витребувані матеріали зберігаються за правилами, встановленими для зберігання речових доказів у кримінальних справах. |
| 1585. | Стаття 219.Рішення, які приймаються за результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини |
| 1586. | 1. За результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор у межах своїх повноважень приймають одне з таких рішень: |
| 1587. | 1) про порушення кримінальної справи; |
| 1588. | 2) про відмову в порушенні кримінальної справи; |
| 1589. | 3) про направлення заяви, повідомлення чи іншої інформації за належністю. |
| 1590. | 2. Про прийняте рішення повідомляється заявнику та заінтересованим особам, яким роз'яснюється порядок і строк його оскарження. |
| 1591. | Стаття 220.Підстави до порушення кримінальної справи |
| 1592. | Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. |
| 1593. | Стаття 221.Порядок і наслідки порушення кримінальної справи |
| 1594. | 1. При наявності приводів і підстав, зазначених у статтях 201 і 220 цього Кодексу, за згодою прокурора особа, яка здійснює дізнання, слідчий, чи сам прокурор виносять постанову про порушення кримінальної справи. |
| 1595. | 2. У постанові про порушення кримінальної справи зазначаються: |
| 1596. | 1) час і місце її винесення; |
| 1597. | 2) ким вона винесена; |
| 1598. | 3) привід і підстави порушення кримінальної справи; |
| 1599. | 4) факт, із приводу якого порушується справа, або особа, щодо якої порушується справа; |
| 1600. | 5) стаття Кримінального кодексу, її частина чи пункт, за ознаками якої порушується справа; |
| 1601. | 6) рішення про подальше її спрямування. |
| 1602. | 3. Одночасно з вирішенням питання про порушення кримінальної справи вживаються заходи до припинення злочину та запобігання повторному злочину, а також до закріплення і охорони слідів злочину, вилучення предметів і документів, які мають доказове значення. |
| 1603. | 4. Копія постанови про порушення кримінальної справи, винесеної органом дізнання, слідчим, не пізніше доби направляється прокурору. |
| 1604. | 5. Порушення справи за фактом вчинення злочину дає право особі, яка здійснює дізнання, слідчому здійснювати розслідування справи і щодо інших злочинних діянь, які можуть бути виявлені в ході розслідування порушеної справи. |
| 1605. | 6. Порушення справи щодо особи дає право особі, яка здійснює дізнання, слідчому здійснювати розслідування справи і щодо співучасників та інших осіб, причетних до злочину. |
| 1606. | Стаття 222.Порушення кримінальної справи приватно-публічного обвинувачення |
| 1607. | 1. Кримінальні справи про злочини, вказані у частині другій статті 177 цього Кодексу, порушуються не інакше як за заявою потерпілого. |
| 1608. | 2. Прокурор, а за його згодою слідчий і орган дізнання вправі порушити кримінальну справу у випадках, передбачених частиною третьою статті 177 цього Кодексу. |
| 1609. | Стаття 223.Відмова в порушенні кримінальної справи |
| 1610. | 1. При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації. |
| 1611. | 2. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, службі в справах неповнолітніх, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення. |
| 1612. | 3. Інформація про відмову в порушенні кримінальної справи за результатами перевірки повідомлення про злочин, розповсюдженого засобом масової інформації, підлягає обов'язковому опублікуванню. |
| 1613. | Стаття 224.Оскарження рішень про відмову у порушенні кримінальної справи |
| 1614. | 1. Постанову слідчого і органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокурору, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокурору. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів із дня одержання копії постанови. |
| 1615. | 2. Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 321 цього Кодексу. |
| 1616. | Стаття 225.Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи |
| 1617. | 1. Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби направити прокурору копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні справи. |
| 1618. | 2. Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває її, а у випадках, коли у цій справі ще не провадилося слідчих дій, скасовує постанову про порушення справи. |
| 1619. | 3. У разі безпідставної відмови у порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу. |
| 1620. | Стаття 226.Направлення кримінальної справи |
| 1621. | Після порушення кримінальної справи: |
| 1622. | 1) прокурор направляє справу слідчому для провадження досудового слідства або доручає провести досудове слідство підлеглому йому прокурору чи проводить його самостійно; |
| 1623. | 2) слідчий починає досудове слідство; |
| 1624. | 3) орган дізнання проводить невідкладні слідчі дії і направляє справу слідчому. |
| 1625. | Глава 27 |
| 1626. | ДІЗНАННЯ |
| 1627. | Стаття 227.Порядок провадження дізнання у справах, у яких досудове слідство є обов'язковим |
| 1628. | 1. За наявності ознак злочину, по якому провадження досудового слідства є обов'язковим, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись відповідними положеннями цього Кодексу, проводить невідкладні слідчі дії: огляд, обшук, виїмку, освідування, затримання і допит підозрюваного, допит потерпілого, свідків, інші слідчі та процесуальні дії. |
| 1629. | 2. У справах про злочини невеликої і середньої тяжкості слідчі та інші процесуальні дії провадяться до встановлення особи, яка його вчинила. Якщо після виконання всіх можливих слідчих дій особу, яка вчинила злочин, не встановлено, дізнання зупиняється у відповідності зі статтями 289 і 292 цього Кодексу. Встановивши особу, яка вчинила злочин, орган дізнання у строк до трьох діб складає постанову про передачу справи слідчому, яка затверджується прокурором. |
| 1630. | 3. У справі про тяжкий чи особливо тяжкий злочин, незалежно від встановлення особи, яка вчинила злочин, дізнання здійснюється протягом десяти діб із моменту порушення справи. До закінчення цього строку орган дізнання складає постанову про передачу справи слідчому, яка затверджується прокурором. Якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, після передачі справи слідчому орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє про їх наслідки слідчого. |
| 1631. | 4. У всіх справах, переданих слідчому, орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та оперативно-розшукових дій. |
| 1632. | Стаття 228.Порядок провадження дізнання у справах, у яких досудове слідство не є обов'язковим |
| 1633. | 1. За заявами про злочини, передбачені статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною 1 статті 126 (побої і мордування без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння), 176 (порушення авторського права і суміжних прав), 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника) Кримінального кодексу України, досудове слідство не є обов'язковим. |
| 1634. | 2. Не є обов'язковим досудове слідство також у справах про злочини, передбачені частиною 1 статті 133 (зараження венеричною хворобою), статтею 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей), частиною 1 статті 185 (крадіжка), частиною 1 статті 186 (грабіж), частиною 1 статті 188 (викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання), частиною 1 статті 190 (шахрайство), частиною 1 статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна), частиною 1 статті 202 (порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю), частиною 1 статті 203 (зайняття забороненими видами господарської діяльності), частиною 1 статті 205 (фіктивне підприємництво), частиною 1 статті 212 (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів), частиною 1 статті 213 (порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом), частиною 1 статті 225 (обман покупців та замовників), частиною 1 статті 226 (фальсифікація засобів вимірювання), частиною 1 статті 245 (знищення або пошкодження лісових масивів), статтями 246 (незаконна порубка лісу), 247 (порушення законодавства про захист рослин), частиною 1 статті 248 (незаконне полювання), частиною 1 статті 249 (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом), статтею 250 (проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів), частиною 1 статті 296 (хуліганство), статтею 395 (порушення правил адміністративного нагляду) Кримінального кодексу України, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 177 цього Кодексу, та якщо обставини такої справи не вимагають здійснення досудового слідства. |
| 1635. | 3. За письмовою згодою особи, стосовно якої порушується справа, і потерпілого, якщо він є у справі, якщо обставини справи не вимагають здійснення досудового слідства у повному обсязі, воно може не провадитися і в інших справах про злочини невеликої і середньої тяжкості. |
| 1636. | 4. Орган дізнання не пізніше як у десятиденний строк встановлює обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, одержує пояснення від правопорушника, очевидців та інших осіб, витребує довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника, характеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення для розгляду справи в суді. |
| 1637. | 5. За наявності достатніх підстав виноситься постанова про порушення кримінальної справи стосовно особи, притягнення її як обвинуваченого, і про направлення справи до суду для розгляду. У постанові відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу зазначаються прізвище, ім'я, по-батькові та інші дані про особу правопорушника, що мають правове значення, дані про місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форми вини, мотиви і кваліфікуючі ознаки злочину, причини, з яких злочин не було доведено до кінця, якщо мали місце замах на вчинення злочину чи приготування до нього, форми співучасті, якщо злочин було вчинено групою осіб, обставини, що обтяжують відповідальність, а також фактичні дані, що підтверджують наявність злочину та винуватість правопорушника і стаття, частина чи пункт статті Кримінального кодексу, якою передбачено відповідальність за вчинений злочин. Вказується також стислий зміст матеріалів, на підставі яких порушено справу. До постанови долучається список осіб, які підлягають виклику в суд. Копія постанови вручається особі, проти якої порушено справу. |
| 1638. | 6. Дізнання закінчується складанням протоколу про роз'яснення обвинуваченому прав та обов'язків, передбачених статтею 48 цього Кодексу. Одночасно виноситься постанова про визнання особи потерпілим із роз'ясненням потерпілому прав та обов'язків, передбачених статтею 62 цього Кодексу. Відповідно до вимог статей 298 і 300 цього Кодексу здійснюється ознайомлення з матеріалами справи перед направленням її до суду. В обвинуваченого відбирається зобов'язання про явку його до суду. |
| 1639. | Стаття 229.Закінчення дізнання |
| 1640. | 1. Дізнання у справі про злочин, по якому провадження досудового слідства є обов'язковим, закінчується складанням постанови про направлення справи слідчому для провадження досудового слідства. Копія постанови протягом доби надсилається прокурору. |
| 1641. | 2. У разі провадження дізнання відповідно до вимог частин четвертої-шостої статті 228 цього Кодексу за згодою прокурора справа направляється до суду для розгляду по суті. |
| 1642. | 3. За наявності обставин, передбачених статтею 183 і частиною четвертою статті 186 цього Кодексу, начальник органу дізнання або особа, яка здійснює дізнання, закривають справу. Копія постанови про закриття справи протягом доби надсилається прокурору. |
| 1643. | 4. Якщо зазначені у частинах четвертій-шостій статті 228 цього Кодексу дії в десятиденний строк виконати неможливо, орган дізнання за згодою прокурора передає кримінальну справу слідчому для провадження досудового слідства. |
| 1644. | Глава 28 |
| 1645. | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА |
| 1646. | Стаття 230.Обов'язковість досудового слідства |
| 1647. | 1. Досудове слідство є обов'язковим у справах: |
| 1648. | 1) про тяжкі та особливо тяжкі злочини; |
| 1649. | 2) про злочини, вчинені організованими групами або злочинними організаціями. |
| 1650. | 2. У справах про інші злочини досудове слідство здійснюється у випадках: |
| 1651. | 1) коли це визнає за необхідне прокурор чи суд; |
| 1652. | 2) коли злочин вчинено неповнолітнім або особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист; |
| 1653. | 3) коли злочин вчинено щодо неповнолітнього або особи, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама захистити свої законні інтереси; |
| 1654. | 4) коли відсутня згода на скорочене досудове провадження хоча б одного із декількох обвинувачених чи декількох потерпілих у справі при неможливості виділення справи про відповідні злочини в окреме провадження. |
| 1655. | Стаття 231.Місце провадження досудового слідства |
| 1656. | 1. Досудове слідство здійснюється за місцем вчинення злочину, а у випадку вчинення особою декількох злочинів - за місцем вчинення останнього злочину. |
| 1657. | 2. Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також із метою найбільш швидкого, повного і об'єктивного розслідування справи, досудове слідство за вказівкою відповідного прокурора може провадитися за місцем порушення справи чи виявлення злочину, за місцем вчинення найбільш тяжкого злочину або за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого чи більшості свідків. |
| 1658. | 3. З метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування кримінальної справи прокурор своєю постановою вправі визначити підслідність кримінальної справи будь-якому органу досудового слідства, незалежно від місця вчинення злочину та інших обставин, передбачених частиною першою цієї статті. |
| 1659. | Стаття 232.Підслідність |
| 1660. | 1. У справах про злочини, передбачені статтями 137, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 166, частиною 2 статті 168, статтями 170, 171, 172, 173, 175, частиною 3 статті 176, статтями 182, 183, частиною 2 статті 184, статтями 233, 234, 235, 236, 237, 238, 244, 253, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 281, 335, 336, 338, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 359, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 378, 379, 380, 381, 382, 383, 392, 397, 398, 399, 400, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 445 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися й інші злочини. |
| 1661. | 2. У справах про злочини, передбачені статтями 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, частиною 2 статті 126, статтями 127, 128, 129, 130, 131, 132, частинами 2 і 3 статті 133, статтями 134, 135, 136, 138, 139, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 165, 167, частиною 1 статті 168, статтями 169, 174, частинами 1 і 2 статті 176, статтями 177, 178, 179, 180, 181, частиною 1 статті 184, частинами 2, 3, 4, 5 статті 185, частинами 2, 3, 4, 5 статті 186, статтею 187, частинами 2 і 3 статті 188, статтею 189, частинами 2, 3, 4 статті 190, статтями 192, 193, частиною 2 статті 194, статтями 195, 196, 197, 198, 199, 200, частиною 2 статті 202, частиною 2 статті 203, статтею 203-1, статтею 204, частиною 2 статті 205, статтями 206, 207, частиною 2 статті 213, статтями 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, частиною 2 статті 225, частиною 2 статті 226, статтями 227, 228, 229, 231, 232, 233, 234, 235, 239, 240, 241, 242, 243, частиною 2 статті 245, частиною 2 статті 248, частиною 2 статті 249, статтями 251, 252, 254, 259, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 295, частинами 2, 3, 4 статті 296, статтями 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 337, 339, 340, 341, 344, 352, 353, 354, 355, 357, 358, 360, 389, 390, 391, 393, 394, 396 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, досудове слідство провадиться слідчими органів внутрішніх справ. |
| 1662. | 3. У справах про злочини, передбачені статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 261, 294, 305, 328, 329, 330, 331, 332, 333, 334, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими органів Служби безпеки України. |
| 1663. | 4. У справах про злочини, передбачені статтями 204, 207, 208, частинами 2, 3, 4 статті 212 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими податкової міліції. Якщо під час розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221, 222, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими податкової міліції. |
| 1664. | 5. У справах про злочини, передбачені статтями 147, 191, 209, 210, 211, 255, 256, 257, 260, 306, 361, 362, 363, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, досудове слідство проводиться тим органом, який порушив кримінальну справу. |
| 1665. | 6. У справах про злочини, передбачені статтями 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким порушено дану справу. |
| 1666. | 7. Якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів. |
| 1667. | 8. Встановивши, що справа йому не підслідна, слідчий зобов'язаний провести всі невідкладні слідчі дії і передати її прокурору для направлення за підслідністю. |
| 1668. | Стаття 233.Розв'язання спорів про підслідність |
| 1669. | 1. Спори про підслідність у межах одного органу досудового слідства вирішує керівник слідчого апарату вищого рівня чи його заступник. |
| 1670. | 2. Спір про підслідність між різними органами досудового слідства в межах одного і того ж району (міста) розв'язує районний (міський) прокурор чи його заступник. |
| 1671. | 3. Спір про підслідність між слідчими різних органів досудового слідства різних районів (міст) розв'язує відповідно прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори чи їхні заступники. |
| 1672. | 4. Якщо справу порушено про злочини, вчинені у декількох районах (містах) різних областей чи прирівняних до них адміністративно-територіальних одиниць, спір про підслідність між різними органами досудового слідства розв'язує Генеральний прокурор чи його заступник. |
| 1673. | Стаття 234.Початок досудового слідства |
| 1674. | 1. Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження досудового слідства по порушеній ним чи переданій йому справі. Про прийняття справи до свого провадження слідчий виносить постанову, копію якої протягом доби надсилає прокурору. |
| 1675. | 3. Про прийняття справи до свого провадження слідчий повідомляє підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, потерпілому, цивільному позивачу і цивільному відповідачу та роз'яснює їм право з підстав, передбачених статтею 97 цього Кодексу, подати прокуророві заяву про відвід слідчого. |
| 1676. | Стаття 235.Провадження процесуальних дій в іншому районі (місті) |
| 1677. | При необхідності провадження процесуальної дії в іншому районі, місті чи області слідчий, у провадженні якого знаходиться справа, вправі особисто виконати її або доручити її виконання відповідному слідчому або органу дізнання. Про таке доручення слідчий виносить постанову, в якій вказує, які слідчі дії чи оперативно-розшукові заходи повинні бути проведені і визначає строк виконання. До постанови додаються необхідні документи. У разі неможливості виконати доручення або дотриматись вказаного слідчим строку, виконавець повідомляє про це слідчого, який виніс постанову про доручення. |
| 1678. | У межах одного населеного пункту слідчий не вправі давати доручення іншому слідчому. |
| 1679. | Стаття 236.Провадження досудового слідства декількома слідчими |
| 1680. | 1. У разі складності справи і великого обсягу роботи, яку необхідно виконати, прокурор або начальник слідчого підрозділу можуть доручити провадження досудового слідства групі слідчих чи слідчо-оперативній групі. |
| 1681. | 2. Рішення про створення групи слідчих чи слідчо-оперативної групи викладається в постанові про порушення кримінальної справи або про це виноситься окрема постанова. У постанові зазначається керівник і склад групи. Про зміни у складі групи і заміну керівника виноситься постанова. З цими постановами ознайомлюються підозрювані, обвинувачені, їхні законні представники та захисники, потерпілі, позивачі, відповідачі та їхні представники, яким роз'яснюється право заявляти відводи керівникові і членам групи. |
| 1682. | 3. При провадженні досудового слідства групою слідчих чи слідчо-оперативною групою слідчі дії можуть виконуватись як одним, так і декількома слідчими чи особами, які здійснюють дізнання. |
| 1683. | 4. Слідчий - керівник групи приймає справу до свого провадження. Він здійснює загальне керівництво розслідуванням, несе повну відповідальність за всебічність, повноту і об`єктивність розслідування, приймає рішення про спрямування справи, виносить від свого імені постанови про закриття справи, про притягнення осіб як обвинувачених, підписує обвинувальний висновок. Слідчий - керівник групи може доручити членам групи пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого. |
| 1684. | 5. Члени слідчої чи слідчо-оперативної групи виконують доручення і вказівки керівника, діючи при цьому в межах повноважень, які їм надані цим Кодексом. Про виконання доручень та вказівок вони повідомляють керівнику групи. |
| 1685. | Стаття 237.Строки досудового слідства |
| 1686. | 1. Досудове слідство повинно бути закінчено протягом двох місяців із моменту порушення справи до направлення справи прокурору в порядку, передбаченому статтею 306 цього Кодексу, або до закриття провадження в справі. |
| 1687. | 2. У разі, коли внаслідок складності справи неможливо закінчити розслідування у строк, зазначений у частині першій цієї статті, він може бути продовжений до шести місяців районним (міським) та іншим прирівняним до нього прокурором. Дальше продовження строку може бути здійснено лише в зв'язку з особливою складністю справи прокурором Автономної Республіки Крим, прокурорами областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами чи їхніми заступниками до дев'яти місяців. |
| 1688. | 3. Продовження строку досудового слідства понад дев'ять місяців допускається лише у виняткових випадках і здійснюється Генеральним прокурором чи його заступником. |
| 1689. | 4. При продовженні судом у встановленому цим Кодексом порядку строку тримання обвинувачених під вартою строк досудового слідства у справі вважається відповідно продовженим. |
| 1690. | 5. При поверненні судом справи прокурору чи для провадження додаткового розслідування, а також відновленні закритої справи строк додаткового розслідування встановлюється постановою прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів при розслідуванні даної справи, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах. При цьому знаходження справи в суді не враховується до загального строку слідства. |
| 1691. | 6. Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку розслідування в таких справах починається з дня визнання особи підозрюваним у порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 1692. | Стаття 238.Об'єднання справ |
| 1693. | 1. В одному провадженні можуть бути об'єднані справи по обвинуваченню: |
| 1694. | 1) декількох осіб - співучасників одного чи кількох злочинів; |
| 1695. | 2) однієї особи у вчиненні кількох злочинів; |
| 1696. | 3) особи, яка обвинувачується у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, та особи, яка вчинила цей злочин. |
| 1697. | 2. Об'єднання справ допускається у випадках, коли особа, яка підлягає притягненню як обвинувачений, не встановлена, але є достатні дані, які свідчать, що декілька злочинів вчинені однією особою або групою осіб. |
| 1698. | 3. Про об'єднання справ виноситься мотивована постанова, копія якої направляється прокурору. |
| 1699. | 4. При об'єднанні кримінальних справ строк досудового слідства у них визначається по кримінальній справі, яка має найбільший строк досудового розслідування. При цьому строк досудового слідства в інших кримінальних справах поглинається найбільш довшим строком і додатково не враховується. |
| 1700. | Стаття 239.Виділення матеріалів кримінальної справи в окреме провадження |
| 1701. | 1. Слідчий вправі виділити із кримінальної справи в окреме провадження іншу кримінальну справу або матеріали справи відносно: |
| 1702. | 1) окремих обвинувачених у кримінальних справах про злочин, вчинений ними в співучасті, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої та частиною другою статті 289 цього Кодексу; |
| 1703. | 2) невстановленої особи у кримінальних справах про злочин, вчинений нею в співучасті, у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 289 цього Кодексу; |
| 1704. | 3) неповнолітнього обвинуваченого, притягнутого до кримінальної відповідальності разом із дорослими обвинуваченими; |
| 1705. | 4) осіб, які обвинувачуються у вчиненні іншого злочину, не пов'язаного із злочином, про який розслідується кримінальна справа, якщо про це стало відомо в ході досудового слідства. |
| 1706. | 2. У випадку, коли розслідування справи у повному обсязі у встановлені строки, зазначені у частинах першій чи другій статті 139 цього Кодексу, закінчити неможливо, прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні розслідування у даній справі, має право дати згоду про направлення справи до суду в частині доведеного обвинувачення. У цьому випадку справа в частині нерозслідуваних злочинів чи епізодів злочинної діяльності виділяється в окреме провадження і закінчується у загальному порядку. |
| 1707. | 3. Виділення справи в окреме провадження допускається тільки у випадках, що викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбитися на об'єктивності, всебічності і повноті розслідування злочину, а також у випадках, коли це викликано великим обсягом кримінальної справи або значною кількістю її епізодів. |
| 1708. | 4. Про виділення справи в окреме провадження слідчий виносить постанову, копію якої направляє прокурору. |
| 1709. | 5. Якщо із кримінальної справи неможливо виділити окрему кримінальну справу для проведення досудового слідства відносно нового злочину або відносно нової особи, то в окреме провадження виділяються матеріали справи. У цьому випадку слідчий повинен прийняти рішення: |
| 1710. | про порушення кримінальної справи; |
| 1711. | про відмову в порушенні кримінальної справи; |
| 1712. | про направлення матеріалів за належністю. |
| 1713. | 6. Якщо із матеріалів кримінальної справи виділяється справа, яка раніше була порушена і об'єднана в одне провадження, додатково порушувати кримінальну справу на підставі виділених матеріалів не потрібно. |
| 1714. | 7. У матеріалах кримінальної справи, яка виділяється в окреме провадження, повинні міститись оригінали або завірені слідчим копії процесуальних документів, які мають значення для цієї кримінальної справи. |
| 1715. | 8. Матеріали кримінальної справи, виділеної в окреме провадження, допускаються як джерела доказів у цій справі. |
| 1716. | 9. Строк досудового слідства у кримінальній справі, виділеній в окреме провадження, обчислюється з дня винесення відповідної постанови, у разі виділення кримінальної справи за новим злочином або відносно нової особи. В інших випадках строк досудового слідства обчислюється з моменту порушення тієї кримінальної справи, із якої вона виділена в окреме провадження. |
| 1717. | Стаття 240.Недопустимість розголошення даних дізнання і досудового слідства |
| 1718. | 1. Дані дізнання і досудового слідства можуть бути розголошені лише за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе. |
| 1719. | 2. Розголошення даних досудового слідства, якщо ці дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, забороняється. |
| 1720. | 3. У разі необхідності особа, яка здійснює дізнання, слідчий у письмовій формі попереджають свідка, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, судового експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій або яким у зв'язку з їхньою службовою діяльністю стали відомі матеріали кримінальної справи, про обов'язок не розголошувати без дозволу даних дізнання і досудового слідства. |
| 1721. | 4. Особи, винні в розголошенні даних дізнання або досудового слідства, несуть кримінальну відповідальність за статтею 387 Кримінального кодексу. |
| 1722. | Стаття 241.Загальні правила провадження слідчих дій |
| 1723. | 1. Слідчі дії, передбачені частиною третьою статті 64, статтями 246, 247, 266, 268, частиною третьою статті 270, частиною третьою статті 271, статтею 273, статтею 280 цього Кодексу, провадяться на підставі постанови слідчого. |
| 1724. | 2. У випадках, передбачених частиною четвертою статті 64, частиною третьою статті 263, частиною четвертою статті 270, частиною четвертою статті 271, статтею 276 цього Кодексу, слідчі дії провадяться на підставі судового рішення. |
| 1725. | 3. Провадження слідчих дій у нічний час не допускається, за винятком невідкладних випадків. |
| 1726. | 4. При провадженні слідчих дій забороняється застосування насильства, погроз та інших незаконних заходів, а також створення небезпеки для життя та здоров'я осіб, які беруть у них участь. |
| 1727. | 5. Слідчий, залучаючи до виконання в слідчих діях учасників кримінального провадження, зазначених у главах 10 - 13 цього Кодексу, повинен пересвідчитися у їх особі, роз'яснити їм їхні права та обов'язки, а також порядок провадження відповідної слідчої дії. Якщо у провадженні слідчої дії бере участь потерпілий, свідок, спеціаліст, експерт або перекладач, то він також попереджається про відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України. |
| 1728. | 6. При провадженні слідчих дій можуть застосовуватись технічні засоби та засоби знаходження, фіксації та вилучення слідів злочину і речових доказів. |
| 1729. | 7. Слідчий вправі залучити до провадження в слідчій дії службову особу органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, про що робиться відповідна відмітка в протоколі слідчої дії. |
| 1730. | 8. У ході провадження слідчої дії ведеться протокол у відповідності з вимогами статті 105 цього Кодексу. |
| 1731. | Стаття 242.Судовий порядок отримання дозволу на провадження слідчих дій |
| 1732. | 1. Слідчий у випадках, передбачених частиною четвертою статті 64, частиною третьою статті 263, частиною четвертою статті 270, частиною четвертою статті 271, статтею 276 цього Кодексу, за погодженням із прокурором порушує перед судом клопотання про виконання слідчої дії, про що виносить постанову. |
| 1733. | 2. Клопотання про виконання слідчої дії підлягає розгляду слідчим суддею за місцем провадження досудового слідства або провадження слідчої дії не пізніше 24 годин із моменту надходження вказаного клопотання. |
| 1734. | 3. У судовому засіданні вправі брати участь прокурор і слідчий. |
| 1735. | 4. Розглянувши клопотання про провадження слідчої дії, суддя виносить мотивовану постанову про дозвіл на її провадження або про відмову в провадженні слідчої дії. |
| 1736. | 5. У виняткових випадках, коли проведення огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку та виїмки в житлі, а також особистого обшуку не може бути відкладено, зазначені слідчі дії можуть бути проведені на підставі постанови слідчого. У цьому випадку слідчий протягом 24 годин із моменту початку виконання цієї слідчої дії повідомляє суд і прокурора про провадження слідчої дії. Одночасно слідчий для перевірки законності рішення про провадження слідчої дії надсилає прокурору і до суду копії постанови про провадження слідчої дії та протоколу про її виконання. Отримавши зазначене повідомлення, слідчий суддя протягом 24 годин із моменту його отримання, перевіряє законність виконаної слідчої дії і виносить постанову про її законність чи незаконність. У випадку, якщо слідчий суддя визнає виконану слідчу дію незаконною, всі докази, які були отримані під час цієї слідчої дії, визнаються недопустимими у відповідності зі статтею 164 цього Кодексу. |
| 1737. | Стаття 243.Розгляд клопотань слідчим |
| 1738. | 1. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого, їхніх законних представників та захисників, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їхніх представників про виконання будь-яких слідчих дій та з інших питань слідчий зобов'язаний розглянути не пізніше п'яти діб із моменту їх надходження і задовольнити їх або відмовити в їх задоволенні. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання складається мотивована постанова. |
| 1739. | 2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. |
| 1740. | Стаття 244.Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі |
| 1741. | 1. Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або службовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. |
| 1742. | 2. Якщо в ході дізнання, досудового слідства або перевірки заяви, повідомлення та іншої інформації про злочин, що проводилась у порядку, передбаченому статтею 211 цього Кодексу, буде встановлено, що в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності, орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані порушити в поданні питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. |
| 1743. | 3. Не пізніше як у місячний строк за поданням має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання. У разі залишення службовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані вжити заходів, передбачених статтями 254 - 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення. |
| 1744. | Глава 29 |
| 1745. | ДОПИТИ, ОЧНА СТАВКА, ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ, ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАНЬ НА МІСЦІ, СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ |
| 1746. | Стаття 245.Виклик для допиту |
| 1747. | 1. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач і цивільний відповідач та їхні представники, а також свідок, судовий експерт, спеціаліст і перекладач викликаються повісткою до слідчого чи особи, яка здійснює дізнання. У повістці повинно бути зазначено, хто викликається і в якості кого, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені цим Кодексом. Вони можуть бути викликані також телеграмою, телефонограмою та іншими засобами. |
| 1748. | 2. Повістка вручається особі, яка викликається, під розписку, а в разі її тимчасової відсутності - будь-кому із дорослих членів сім'ї, представнику житлової організації, органу місцевого самоврядування чи адміністрації за місцем роботи або навчання. Неповнолітні особи викликаються через їхніх законних представників. |
| 1749. | 3. Підозрюваний і обвинувачений, які перебувають під вартою, викликаються через адміністрацію місця тримання під вартою. |
| 1750. | 4. Експерт державної експертної установи викликається через її керівника. |
| 1751. | Стаття 246.Встановлення місця перебування підозрюваного, обвинуваченого і розшук обвинуваченого |
| 1752. | 1. Якщо місце перебування підозрюваного, обвинуваченого невідоме, орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, у провадженні якого знаходиться справа, зобов'язані вжити необхідних заходів до встановлення місця його перебування. |
| 1753. | 2. З метою встановлення місця перебування підозрюваного обвинуваченого слідчий своєю мотивованою постановою може оголосити його розшук. Розшук може бути оголошено одночасно із зупиненням провадження у справі. |
| 1754. | 3. Копія постанови про оголошення розшуку протягом доби після її винесення направляється до відповідного органу розшуку. Одночасно слідчий направляє копії постанов про визнання підозрюваним, притягнення особи як обвинуваченого, обрання запобіжного заходу або затримання і доставлення до суду, а також повідомляє дані, які можуть знадобитися при здійсненні розшукових заходів (відомості про особу, реквізити документів, на підставі яких їх встановлено, відомості про його сім'ю, родинні та інші зв'язки, стан здоров'я, заняття, спосіб життя, можливі місця його переховування, наявність у нього зброї тощо). |
| 1755. | 4. Після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування підозрюваного, обвинуваченого, а також інформує орган, який здійснює розшук, про нові дані, які можуть знадобитися при здійсненні розшукових заходів. |
| 1756. | 5. Орган, який здійснює розшук, зобов'язаний інформувати слідчого, прокурора про стан та результати розшуку. |
| 1757. | 6. При затриманні підозрюваного, обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого є постанова судді про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або дозвіл суду на затримання і доставку його в суд, орган розшуку негайно повідомляє про це прокурору за місцем затримання. Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити, чи затриманий є розшукуваною особою. Переконавшись у наявності законних підстав для тримання під вартою, прокурор виносить постанову про етапування затриманого до місця провадження слідства чи суду. |
| 1758. | 7. При встановленні місця перебування обвинуваченого, щодо якого обрано запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, орган розшуку відбирає від нього зобов'язання про явку до слідчого, у провадженні якого перебуває справа, а також негайно повідомляє про це останньому, або здійснює привід обвинуваченого на підставі постанови слідчого. Така постанова може бути винесена слідчим одночасно з оголошенням розшуку. |
| 1759. | Стаття 247.Встановлення місця перебування та розшук свідка або потерпілого |
| 1760. | 1. Якщо місце перебування свідка чи потерпілого невідоме, або він ухиляється від проведення слідчих дій, орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до встановлення місця його перебування. |
| 1761. | 2. Коли місце перебування свідка, потерпілого не встановлено, слідчий оголошує його розшук і одночасно виносить постанову про привід свідка чи потерпілого у порядку, передбаченому статтею 152 цього Кодексу. |
| 1762. | 3. Після оголошення розшуку орган дізнання, слідчий продовжує вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування свідка чи потерпілого. |
| 1763. | 4. Після встановлення місця перебування свідка чи потерпілого, орган розшуку негайно доповідає про це слідчому. Якщо місце перебування свідка чи потерпілого, стосовно яких було оголошено розшук, знаходиться у тому ж населеному пункті, де провадиться досудове слідство, орган розшуку доставляє його для допиту слідчому. У разі, коли свідок чи потерпілий розшукані за межами населеного пункту, де провадиться досудове слідство, і їх привід до слідчого у той же день здійснити немає можливості, орган розшуку зобов'язаний повідомити про це начальника слідчого підрозділу за місцем знаходження розшуканого для вирішення питання про їх негайний допит у порядку, передбаченому статтями 252, 255 цього Кодексу. |
| 1764. | Стаття 248.Загальні правила проведення допиту |
| 1765. | 1. Допит проводиться в місці провадження досудового слідства, а у разі необхідності - за місцем перебування допитуваної особи. |
| 1766. | 2. Перед допитом слідчий повинен переконатись в особі викликаної (доставленої) для допиту особи, роз'яснює її права, відповідальність, а також порядок виконання допиту. Якщо у слідчого виник сумнів щодо володіння допитуваною особою мови, якою здійснюється провадження у справі, він з'ясовує, якою мовою допитувана особа бажає давати показання, а за необхідності залучає до участі у допиті перекладача. |
| 1767. | 3. Під час допиту забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). |
| 1768. | 4. За ініціативою слідчого або за клопотанням допитуваної особи може застосовуватись фотозйомка, звуко- чи (та) відеозапис, кінозйомка, матеріали яких зберігаються у кримінальній справі і після закінчення досудового слідства опечатуються. |
| 1769. | 5. Допитувана особа вправі використовувати під час допиту документи і записи. |
| 1770. | 6. За клопотанням допитуваної особи слідчий може надати їй можливість викласти свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись із письмовими показаннями, може поставити додаткові запитання. Ці запитання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність запису показань, запитань і відповідей на них засвідчується підписами допитуваної особи і слідчого, а також інших осіб, якщо вони брали участь у допиті. |
| 1771. | 7. Допит особи, яка є німою або глухою, провадиться за участю перекладача - особи, яка володіє технікою спілкування з німим або глухим. У протоколі зазначається про участь перекладача у допиті, він підписує протокол і за необхідності оголошує його допитаному. |
| 1772. | 8. Про участь у допиті інших осіб обов'язково зазначається у протоколі допиту. |
| 1773. | 9. Особа, яка здійснює дізнання, проводить допити за тими ж правилами, що й слідчий. |
| 1774. | Стаття 249.Допит підозрюваного |
| 1775. | 1. Підозрюваний допитується з приводу обставин, що стали підставою для визнання його підозрюваним, і всіх інших відомих йому обставин, які підлягають доказуванню у справі. |
| 1776. | 2. Перший допит підозрюваного слідчий зобов'язаний провести не пізніше 24 годин після визнання його підозрюваним, а в разі ухилення підозрюваного від явки - негайно після приводу або доставки до слідчого. |
| 1777. | 3. На початку допиту слідчий роз'яснює підозрюваному його права і обов'язки, передбачені статтею 46 цього Кодексу. У випадках, коли участь у справі захисника відповідно до статті 57 цього Кодексу не є обов'язковою, слідчий з'ясовує у підозрюваного, чи бажає він мати захисника та при необхідності вживає заходів до забезпечення участі захисника в справі. |
| 1778. | 4. Слідчий запитує підозрюваного, чи бажає він дати показання. Після цього слідчий пропонує йому дати показання по суті підозри, вислуховує їх і в разі необхідності ставить йому запитання. |
| 1779. | Стаття 250.Допит обвинуваченого |
| 1780. | 1. Обвинувачений допитується по пред'явленому йому обвинуваченню, а також із приводу всіх інших обставин, які підлягають доказуванню. Він допитується у місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності - у місці його перебування чи тримання під вартою. |
| 1781. | 2. Перший допит обвинуваченого слідчий зобов'язаний провести не пізніше доби після пред'явлення обвинувачення, а в разі ухилення обвинуваченого від явки чи оголошення його розшуку - негайно після приводу або доставки після розшуку. |
| 1782. | 3. У випадках, коли участь у справі захисника відповідно до статті 57 цього Кодексу не є обов'язковою і обвинувачений не запросив захисника, слідчий запитує обвинуваченого чи бажає він мати захисника та при необхідності вживає заходів до забезпечення участі захисника в справі. |
| 1783. | 4. На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий вислухує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання. |
| 1784. | 5. Обвинувачені допитуються окремо. Слідчий вживає заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли спілкуватись між собою. |
| 1785. | 6. У разі необхідності обвинувачений може бути додатково допитаний по пред'явленому йому обвинуваченню, а також із приводу всіх інших обставин, які підлягають доказуванню. |
| 1786. | Стаття 251.Протокол допиту підозрюваного, обвинуваченого |
| 1787. | 1. Про кожний допит підозрюваного, обвинуваченого слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі допиту вказуються: |
| 1788. | 1) прізвище, ім'я та по батькові підозрюваного чи обвинуваченого; |
| 1789. | 2) рік, місяць, день і місце його народження; |
| 1790. | 3) громадянство; |
| 1791. | 4) національність; |
| 1792. | 5) освіта; |
| 1793. | 6) сімейний стан, склад сім'ї; |
| 1794. | 7) місце роботи, рід занять або посада; |
| 1795. | 8) місце реєстрації та фактичного проживання; |
| 1796. | 9) наявність судимості; |
| 1797. | 10) інші необхідні за обставинами справи відомості про нього, а також відомості про його стосунки з потерпілим, іншими підозрюваними чи обвинуваченими. |
| 1798. | 2. У протоколах подальших допитів підозрюваного, обвинуваченого дані про його особу, якщо вони не змінились, можливо обмежувати зазначенням його прізвища, ім'я, по батькові. |
| 1799. | 3. Показання підозрюваного, обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особі і по можливості дослівно. |
| 1800. | 4. По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол для прочитання підозрюваному, обвинуваченому і особам, що брали участь у допиті або були присутні при ньому. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого протокол може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Підозрюваний, обвинувачений мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. |
| 1801. | 5. Протокол підписують підозрюваний, обвинувачений та слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, підозрюваний, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол, причому перекладач або особа, що володіє технікою спілкування з глухим чи німим, - кожну його сторінку. |
| 1802. | 6. При відмові підозрюваного, обвинуваченого від дачі показань слідчий зазначає про це в протоколі, про що повідомляє прокурора. У разі відмови підозрюваного, обвинуваченого чи інших осіб підписати протокол слідчий зазначає про це в протоколі і повідомляє прокуророві. |
| 1803. | Стаття 252.Допит свідка |
| 1804. | 1. Свідок допитується окремо у відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли спілкуватись між собою до закінчення допиту. |
| 1805. | 2. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє, в якій справі його викликано, роз'яснює обов'язок розповісти все відоме йому в справі та попереджає про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу. Після цього слідчий з'ясовує стосунки між свідком і підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, пропонує йому дати показання. Після дачі свідком показань слідчий ставить йому запитання. |
| 1806. | 3. Якщо свідок з'явився на допит з адвокатом, запрошеним ним для надання правової допомоги, то адвокат може бути присутнім при допиті, але при цьому він не вправі задавати свідку запитання і коментувати його відповіді. Після закінчення допиту свідка адвокат вправі зробити заяви з приводу порушень прав та законних інтересів свідка. Зазначені заяви підлягають внесенню до протоколу допиту свідка. |
| 1807. | 4. Особи, зазначені у частині другій статті 76 цього Кодексу, про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу не попереджаються, їм роз'яснюється право відмовитися давати показання і те, що у разі згоди давати показання вони несуть кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання за статтею 384 Кримінального кодексу. |
| 1808. | 5. Допит свідка, що є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим по іншій справі або у виділеній в окреме провадження справі про цей же злочин здійснюється за правилами, передбаченими частинами першою-четвертою цієї статті, але про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу не попереджується. |
| 1809. | Стаття 253.Допит неповнолітнього свідка |
| 1810. | 1. Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого - і віком до шістнадцяти років провадиться за правилами статті 252 цього Кодексу в присутності педагога, а при необхідності - психолога, лікаря чи законного представника неповнолітнього, які допомагають з'ясувати ступінь розвитку неповнолітнього та його можливості у сприйнятті і відтворенні фактів. |
| 1811. | 2. До початку допиту зазначеним у частині першій цієї статті особам роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право за дозволом слідчого ставити свідкові запитання і викладати свої зауваження. Запитання і зауваження заносяться до протоколу. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але воно повинно бути занесене до протоколу. |
| 1812. | 3. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок дати правдиві показання, але про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за дачу завідомо неправдивих показань за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу він не попереджається. |
| 1813. | Стаття 254.Протокол допиту свідка |
| 1814. | 1. Про допит свідка складається протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі допиту вказуються прізвище, ім'я та по батькові свідка, його вік, а також відомості про його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим і потерпілим. Інші дані про особу свідка, якщо вони не мають доказового значення - громадянство, національність, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце реєстрації та фактичного проживання, домашній телефон тощо - в протокол не заносяться і зберігаються окремо. До цих даних мають доступ лише слідчий, прокурор та суд. |
| 1815. | 2. У протоколі зазначається, що свідкові роз'яснено його права та обов'язки і що його попереджено про відповідальність за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. |
| 1816. | 3. Показання свідка та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особи і по можливості дослівно, а за його клопотанням - ним власноручно. |
| 1817. | 4. По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол для ознайомлення свідкові і особам, які брали участь у допиті або були присутні при ньому. На прохання свідка протокол може бути йому прочитаний слідчим. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право клопотати про внесення доповнень і поправок до протоколу. Ці доповнення і поправки заносяться слідчим до протоколу. |
| 1818. | 5. Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що брали участь у допиті чи були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок, перекладач (особа, що володіє технікою спілкування з глухими та німими свідками) підписують кожну сторінку окремо. Якщо з якихось причин свідок підписати протокол не може чи не хоче, слідчий зазначає про це в протоколі із зазначенням мотивів непідписання протоколу. |
| 1819. | Стаття 255.Допит потерпілого |
| 1820. | 1. Допит потерпілого здійснюється з додержанням вимог, зазначених у статтях 248, 252-254 цього Кодексу. Перед допитом слідчий повідомляє потерпілого, що він має право відмовитись давати показання, та попереджає його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за статтею 384 Кримінального кодексу. Після цього слідчий з'ясовує стосунки між потерпілим, підозрюваним чи обвинуваченим та пропонує потерпілому розповісти про відомі йому обставини справи. |
| 1821. | 2. Про допит потерпілого складається протокол із додержанням вимог статті 254 цього Кодексу. |
| 1822. | Стаття 256.Допит судового експерта |
| 1823. | 1. Ознайомившись із висновком судового експерта, особа, яка здійснює дізнання, слідчий можуть допитати судового експерта з метою одержання роз'яснень або доповнень до його висновку. |
| 1824. | 2. Про допит судового експерта складається протокол із додержанням вимог статей 104 і 105 цього Кодексу. |
| 1825. | 3. Судовий експерт попереджується про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу. |
| 1826. | Стаття 257.Очна ставка |
| 1827. | 1. Слідчий може провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності. |
| 1828. | 2. На початку очної ставки з'ясовується, чи знають особи, що викликані на очну ставку, один одного та їхні стосунки між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за дачу завідомо неправдивих показань. Особам, які мають право відмовитись від дачі показань, роз'яснюється це право. |
| 1829. | 3. Викликаним на очну ставку особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини справи, для з'ясування яких здійснюється очна ставка. Після цього слідчий ставить запитання. Особи, викликані на очну ставку, за дозволом слідчого можуть ставити запитання одна одній. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу. |
| 1830. | 4. Оголошення показань, даних учасниками очної ставки на попередніх допитах, відтворення звуко-, кіно- і відеозапису дозволяється лише після дачі ними показань на очній ставці та внесення їх до протоколу. |
| 1831. | 5. Слідчий пред'являє протокол очної ставки особам, яких допитано, для прочитання або за їхнім проханням зачитує їм протокол. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення або поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Протокол очної ставки підписують кожна з допитаних осіб та слідчий. Кожна з допитаних осіб підписує також свої показання і кожну сторінку протоколу. |
| 1832. | Стаття 258.Пред'явлення особи для впізнання |
| 1833. | 1. При необхідності пред'явлення особи для впізнання свідкові, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому слідчий попередньо з'ясовує, чи може він впізнати цю особу, допитує його про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких впізнаючий бачив цю особу, про що складає протокол допиту. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмет, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, слідчий зазначає про це у протоколі. Забороняється попередньо показувати впізнаючому особу, яка має бути пред'явлена для впізнання, та надавати іншу інформацію про прикмети цієї особи. |
| 1834. | 2. Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того і за відмову дати показання. |
| 1835. | 3. Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одягу. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності того, хто впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються. Впізнаючому пропонується вказати на особу, яку він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. |
| 1836. | 4. З метою забезпечення безпеки впізнаючого впізнання особи може проводитись в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує впізнаючого. Про умови такого впізнання зазначається у протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлась для впізнання. |
| 1837. | 5. При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої відповідно до цього Кодексу вжито заходів безпеки, відомості про понятих до протоколу не вносяться і зберігаються окремо разом із відомостями про особу, взяту під захист. Слідчим вживаються заходи до збереження конфіденційності відомостей про понятих і виключення їхньої зустрічі з учасниками процесу. |
| 1838. | 6. При необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами кінозйомки чи відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Пред'явлення впізнання за фотознімками, матеріалами кінозйомки чи відеозапису не виключає можливості у подальшому пред'явлення особи для впізнання. |
| 1839. | 7. Пред'явлення особи для впізнання провадиться в присутності двох понятих. У випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті, до проведення впізнання поняті повинні пересвідчитись у можливості впізнання за умов, в яких воно проводилось, про що зазначається в протоколі. |
| 1840. | 8. Якщо забезпечено повну безперервну фіксацію пред'явлення особи для впізнання шляхом кінозйомки чи відеозапису, присутність понятих не обов'язкова. |
| 1841. | 9. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти, у тому числі для фіксації впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші. Підставою для участі психологів і педагогів у впізнанні може бути необхідність врахування факторів сприйняття, особливостей віку впізнаючого чи його психічного стану та умов проведення впізнання. |
| 1842. | Стаття 259.Пред'явлення предметів для впізнання |
| 1843. | 1. При необхідності пред'явити для впізнання предмет слідчий спочатку запитує у свідка, підозрюваного, обвинуваченого, чи може він впізнати цей предмет, допитує про ознаки цього предмету і обставини, за яких він цей предмет бачив, про що складається протокол допиту. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознак, за якими впізнає предмет, проте може впізнати його за сукупністю ознак, слідчий зазначає про це в протоколі. Забороняється попередньо показувати впізнаючому предмет, який має бути пред'явлений для впізнання, та надавати іншу інформацію про його прикмети. |
| 1844. | 2. Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову дати показання. |
| 1845. | 3. Предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому в числі інших однорідних предметів кількості не менше трьох. Впізнаючому пропонується вказати предмет, який він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він його впізнав. Якщо інші однорідні предмети не існують, впізнаючому пропонується пояснити, за якими ознаками він впізнав предмет. |
| 1846. | 4. Пред'явлення предметів для впізнання провадиться в присутності двох понятих. |
| 1847. | 5. Якщо забезпечено повну безперервну фіксацію пред'явлення предмета для впізнання шляхом кінозйомки чи відеозапису, присутність понятих не обов'язкова. |
| 1848. | Стаття 260.Протокол пред'явлення для впізнання |
| 1849. | 1. Про пред'явлення для впізнання особи або предмета і про наслідки впізнання слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі зазначаються прізвище, ім'я та по-батькові впізнаючого, а у випадках, передбачених статтею 88 цього Кодексу, -псевдонім і про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за дачу неправдивих показань, наводяться дані про осіб і предмети, що пред'являлись для впізнання, і докладно зазначаються ознаки, за якими впізнаючий впізнав особу чи предмет, або відзначається, що впізнання провадилося за сукупністю ознак. |
| 1850. | 2. У випадках проведення впізнання за правилами, зазначеними у частинах четвертій і п'ятій статті 258 цього Кодексу, у протоколі, крім відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається те, що впізнання проводилось в умовах, коли особа, що пред'явлена для впізнання, не бачила і не чула впізнаючого, а також вказуються всі обставини і умови проведення такого впізнання. У цьому випадку анкетні дані понятих, які бачили впізнаючого, до протоколу не вносяться і зберігаються разом із відомостями про впізнаючого і до кримінальної справи не долучаються. |
| 1851. | 3. Якщо проводилась фіксація ходу слідчої дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб або предметів, що пред'являлись для впізнання, відеозапис або кіноплівка. У разі, якщо впізнання проводилось в умовах, коли особа, яку впізнавали, не бачила і не чула впізнаючого, всі фотографії, відео- і кіноплівки, за якими може бути встановлена особа, що впізнавала, зберігаються окремо у опечатаному вигляді і надаються суду. |
| 1852. | Стаття 261.Перевірка показань на місці |
| 1853. | 1. З метою перевірки або уточнення показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого слідчий вправі в присутності понятих, а при необхідності також за участю спеціаліста, перевірити їхні показання на місці події. При цьому особа вказує шлях слідування до місця події зі вказаного нею місця і в своїх показаннях відтворює події, щодо яких вона давала показання на допиті. При необхідності проводяться вимірювання, фотографування, кінозйомка, звуко- чи відеозапис, складаються плани і схеми, які додаються до протоколу. Забороняється попередньо показувати особі місце події та надавати іншу інформацію щодо нього. |
| 1854. | 2. Свідок і потерпілий до початку перевірки їхніх показань на місці попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок також за відмову дати показання. |
| 1855. | 3. Про перевірку показань на місці і про наслідки цієї дії слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі записуються по можливості дослівно пояснення особи, показання якої перевірялись, та проведені при цьому дії та їх результати. |
| 1856. | 4. За умови повної фіксації слідчої дії за допомогою відеозапису присутність понятих не обов'язкова. |
| 1857. | Стаття 262.Слідчий експеримент |
| 1858. | 1. З метою перевірки і уточнення даних, які мають доказове значення, слідчий вправі в присутності понятих, а в разі необхідності - за участю спеціаліста, провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. При необхідності проводяться вимірювання, фотографування, кінозйомка, аудіо- чи відеозапис, складаються плани і схеми, які додаються до протоколу. |
| 1859. | 2. До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, обвинувачений, потерпілий чи свідок. |
| 1860. | 3. Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не заподіюється матеріальна шкода. |
| 1861. | 4. Про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі докладно викладаються умови, перебіг і результати експерименту. |
| 1862. | 5. За умови повної фіксації слідчої дії за допомогою відеозапису присутність понятих не обов'язкова. |
| 1863. | Глава 30 |
| 1864. | ОГЛЯД, ОСВІДУВАННЯ, ЕКСГУМАЦІЯ, ВИЇМКА, ОБШУК, НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА КОРЕСПОНДЕНЦІЮ, ЗНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З КАНАЛІВ ЗВ'ЯЗКУ |
| 1865. | Стаття 263.Огляд |
| 1866. | 1. З метою виявлення слідів злочину, інших матеріальних об'єктів, які можуть бути речовими доказами, і обставин, що мають доказове значення, встановлення відомостей про факти, які можуть вказувати на наявність чи відсутність ознак злочину, слідчий здійснює огляд місцевості, приміщень, предметів, документів, трупів, тварин тощо. |
| 1867. | 2. Огляд у разі необхідності може бути проведений до порушення кримінальної справи. |
| 1868. | 3. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 265 цього Кодексу. Постанова судді про проведення огляду оскарженню не підлягає. |
| 1869. | 4. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою власника огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. При цьому власник житла чи іншого володіння не має права чинити перешкоди у проведенні огляду. |
| 1870. | 5. Не потребується рішення суду для проведення огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою про вчинений злочин, а також у разі одержання повідомлення про вчинення злочину у цьому житлі чи іншому володінні особи при відсутності цієї особи або неможливості отримання від неї згоди на проведення огляду місця події. |
| 1871. | 6. У випадках, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті, слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством. Копія протоколу вручається власнику оглянутого житла чи іншого володіння. |
| 1872. | Стаття 264.Порядок проведення огляду |
| 1873. | 1. Для забезпечення найбільш успішного проведення огляд провадиться, як правило, удень. У невідкладних випадках огляд може бути проведено і в нічний час, коли є підстави вважати, що затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів злочину або втечі особи, яка вчинила злочин. При цьому необхідно вжити заходів для достатнього освітлення місця огляду. У разі необхідності огляд провадиться повторно. При цьому необхідно вжити заходів щодо охорони місця огляду і збереження слідів злочину. |
| 1874. | 2. При проведенні огляду в житлі чи в іншому володінні особи повинна бути забезпечена присутність цієї особи або будь-кого із повнолітніх членів її сім'ї. Якщо їхню присутність забезпечити неможливо, запрошується представник житлової організації або представник місцевої влади. Органи внутрішніх справ зобов'язані подавати слідчому допомогу в проведенні огляду. |
| 1875. | 3. Огляд у приміщеннях, що їх займають підприємства, установи, організації, здійснюється в присутності їх представників. |
| 1876. | 4. Особи, у житлі чи в іншому володінні яких здійснюється огляд, представники підприємств, установ, організацій мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу. |
| 1877. | 5. Особа, яка здійснює огляд, вилучає лише ті предмети і документи, які необхідні для встановлення істини у справі та предмети, вилучені із обігу. |
| 1878. | 6. Усі вилучені предмети і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню. У випадку, коли їх огляд на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються у закритому вигляді до того часу, поки не буде здійснено їх остаточний огляд і опечатування. Вказані дії здійснюються у присутності осіб, що брали участь у проведенні огляду, і в порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 1879. | 7. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється в присутності не менше двох понятих. В інших випадках особа, яка здійснює огляд, визначає необхідність участі понятих самостійно. |
| 1880. | 8. У разі необхідності невідкладного проведення огляду і неможливості при цьому забезпечити участь понятих огляд провадиться без участі понятих, про що в протоколі огляду робиться відмітка і протягом доби повідомляється прокурор. |
| 1881. | 9. З метою одержання допомоги з питань, що вимагають спеціальних знань, слідчий для участі в огляді може запросити спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи. Участь спеціаліста в огляді не може розглядатися як підстава, яка виключає можливість проведення ним експертизи в майбутньому. |
| 1882. | 10. За розсудом слідчого для забезпечення можливості з'ясування обставин, що мають значення для справи, або встановлення відповідності даних, які виявлені при огляді, фактичній обстановці, або для впізнання відповідних предметів, для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, обвинувачений та інші учасники процесу. |
| 1883. | 11. Особа, що провадить дізнання, слідчий чи прокурор, які здійснюють огляд місця події, вправі заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність. |
| 1884. | 12. При огляді прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, можуть застосовувати технічні засоби, проводити вимірювання, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих предметів, оглядати і вилучати предмети і документи, які можуть бути доказами у справі. |
| 1885. | Стаття 265.Огляд місця події |
| 1886. | 1. Орган дізнання, отримавши повідомлення про вчинений злочин чи виявлення його ознак, негайно повідомляє про це особу, яка провадить дізнання, слідчого чи прокурора і вживає заходи щодо охорони місця події та зберігання в незмінному стані виявлених на ньому слідів злочину, слідів осіб, що вчинили злочин. Одночасно повинні бути вжиті заходи до припинення злочину, затриманню особи, що його вчинила або вчиняє, надання необхідної допомоги потерпілому, виявлення свідків та інші необхідні заходи. |
| 1887. | 2. У випадку отримання повідомлення про вчинений злочин чи виявлення його ознак особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор повинен негайно приступити до огляду місця події з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки, в якій було вчинено злочин, а також інших обставин, які мають значення для справи. |
| 1888. | 3. Особам, які перебувають на місці вчинення злочину, забороняється без дозволу особи, що провадить дізнання, слідчого чи прокурора, які проводять огляд місця події, будь-що змінювати або вилучати до закінчення огляду. Як виняток, дозволяється зміна або вилучення, що викликані вимогами громадської безпеки, гігієни чи надання невідкладної медичної допомоги потерпілим, відновлення нормальної діяльності особливо важливих об'єктів. Знищення слідів злочину або вилучення їх, вчинені з метою перешкоджання встановлення істини у справі, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України. |
| 1889. | 4. Під час огляду місця події підлягають обов'язковому вилученню знаряддя злочину і предмети, що містять на собі сліди злочину чи осіб, що його вчинили, і можуть бути визнані речовими доказами. При неможливості вилучення таких предметів вони повинні бути детально оглянуті, описані у протоколі огляду і, по можливості, зафіксовані технічними засобами фіксації зображення. Особа, що здійснює огляд, може передати вказані предмети на зберігання представникам установ, підприємств, організацій або громадянам, про що зазначається у протоколі огляду. При цьому особи, яким передано ці предмети, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за їх втрату або пошкодження. |
| 1890. | Стаття 266.Освідування особи |
| 1891. | 1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий здійснює освідування підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів злочину або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. |
| 1892. | 2. Освідування здійснюється за постановою, яка є обов'язковою для особи, щодо якої винесена, та за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, виключення може бути зроблено лише для лікаря і за згодою особи, яка освідується. |
| 1893. | 3. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати її. У цьому разі за дорученням слідчого освідування здійснюється судово-медичним експертом або лікарем. |
| 1894. | 4. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров'я. При необхідності здійснюється фотографування або фіксація на тілі особи, що освідується, слідів злочину або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису або інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і надаються суду. |
| 1895. | 5. Освідування у невідкладних випадках може бути проведено у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини. |
| 1896. | Стаття 267.Огляд і впізнання трупа |
| 1897. | 1. Зовнішній огляд трупа слідчий здійснює за участю судово-медичного експерта. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, огляд здійснюється в присутності лікаря. |
| 1898. | 2. Труп може бути пред'явлений для впізнання. Впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і другою статті 258 цього Кодексу. |
| 1899. | 3. Огляд і впізнання трупа у невідкладних випадках можуть бути проведені у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини. |
| 1900. | 4. По закінченні огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті. |
| 1901. | 5. Труп підлягає видачі родичам або близьким загиблого лише з письмового дозволу прокурора чи слідчого і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті. |
| 1902. | Стаття 268.Ексгумація трупа |
| 1903. | 1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою слідчого, яка затверджується прокурором або його заступником. Про час ексгумації повідомляються близькі родичі померлого. Виконання постанови покладається на органи місцевого самоврядування. |
| 1904. | 2. Труп виймається з місця поховання в присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил частини першої статті 264 і статті 267 цього Кодексу. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень труп захоронюється у тому ж місці з приведенням могили у попередній стан. |
| 1905. | 3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. |
| 1906. | 4. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення досліджень. |
| 1907. | 5. При ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені предмети і документи, які мають доказове значення. |
| 1908. | 6. Ексгумація трупа може бути проведена у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини у випадках, коли це необхідно для встановлення наявності чи відсутності ознак злочину. |
| 1909. | Стаття 269.Протокол огляду, освідування, огляду, впізнання та ексгумації трупа |
| 1910. | 1. Про проведення впізнання, освідування, огляду та ексгумації трупа слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі зазначається усе, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, в якому спостерігалось під час проведення процесуальної дії. Якщо при огляді вилучались предмети, документи та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. |
| 1911. | 2. До протоколу додаються графічні зображення, відбитки, зліпки, фотознімки, матеріали кінозйомки чи відеозапису. |
| 1912. | Стаття 270.Обшук |
| 1913. | 1. Обшук здійснюється, якщо є достатні підстави вважати, що в будь-якому приміщенні чи в іншому місці або у будь-якої особи знаходяться предмети чи документи, які можуть бути доказами, а також для виявлення майна і накладення на нього арешту з метою забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Обшук може проводитись і для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів, тварин. |
| 1914. | 2. Обшук у невідкладних випадках може бути проведено у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини. |
| 1915. | Обшук проводиться за вмотивованою постановою органу дізнання, слідчого за згодою прокурора чи його заступника. |
| 1916. | Обшук житла чи іншого володіння особи при відсутності її згоди, за винятком невідкладних випадків, проводиться за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук житла чи іншого володіння особи слідчий за згодою прокурора звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства, а у разі необхідності - за місцем розташування житла, приміщення чи місця, у якому необхідно провести обшук або примусову виїмку. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, у разі необхідності вислуховує прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про проведення обшуку чи про відмову в цьому. Постанова судді про проведення обшуку оскарженню не підлягає. |
| 1917. | 5. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук може бути проведено без згоди прокурора, а житла чи іншого володіння особи - без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без згоди прокурора чи постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокурору. |
| 1918. | Стаття 271.Виїмка |
| 1919. | 1. Виїмка предметів і документів, які можуть бути доказами, здійснюється, коли є відомості, у кого і де вони знаходяться, і якщо при цьому немає необхідності їх відшукувати. |
| 1920. | 2. Виїмка у невідкладних випадках може бути проведено у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини. |
| 1921. | 3. Виїмка здійснюється за вмотивованою постановою слідчого або органу дізнання, погодженою з прокурором або його заступником. |
| 1922. | 4. Примусова виїмка предметів і документів із житла чи іншого володіння особи при відсутності її згоди, за винятком невідкладних випадків, здійснюється за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, передбаченого частиною четвертою статті 270 цього Кодексу. Постанова судді про проведення примусової виїмки оскарженню не підлягає. |
| 1923. | Стаття 272.Порядок проведення виїмки і обшуку |
| 1924. | 1. Виїмка чи обшук проводяться особою, яка здійснює дізнання, слідчим у присутності понятих у кількості, здатній забезпечити достовірність результатів цих слідчих дій, а при необхідності - із залученням спеціаліста. |
| 1925. | 2. При проведенні виїмки чи обшуку житла повинна бути забезпечена присутність особи, у якої здійснюється виїмка чи обшук, або будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї. Якщо їхню присутність забезпечити неможливо, то запрошується представник житлової організації або представник органу місцевого самоврядування. |
| 1926. | 3. Виїмка чи обшук у приміщеннях, що їх займають підприємства, установи, організації, проводяться в присутності їхніх представників. |
| 1927. | 4. Особи, у яких здійснюється виїмка чи обшук, представники підприємств, установ, організацій мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу. |
| 1928. | 5. Перед виїмкою чи обшуком особа, яка здійснює дізнання, слідчий знайомить із постановою про проведення цих слідчих дій осіб, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. |
| 1929. | 6. Перед виїмкою особа, яка здійснює дізнання, слідчий пропонує видати добровільно предмети і документи, що підлягають вилученню, а в разі відмови або неповної видачі - здійснює виїмку примусово. Перед обшуком слідчий пропонує видати предмети і документи, що підлягають вилученню, або особу, яка переховується, після чого здійснює обшук. У разі необхідності обшук здійснюється примусово. |
| 1930. | 7. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий вправі заборонити особам, що знаходяться в приміщенні або іншому місці, де здійснюється виїмка чи обшук, покидати його, а також спілкуватись між собою чи з іншими особами до закінчення виїмки або обшуку. Він вправі відкривати замкнені приміщення і сховища, якщо власник чи представник підприємства, установи, організації відмовляється добровільно їх відкрити. При цьому не повинні допускатися не викликані необхідністю пошкодження замків, засувів, дверей, інших предметів і порушення порядку в приміщенні. |
| 1931. | 8. Виявлені предмети і документи, що мають доказове значення, а також предмети, зберігання яких заборонено, підлягають вилученню. У протоколі обшуку викладаються підстави вилучення предметів і документів. |
| 1932. | 9. Усі вилучені предмети і документи пред'являються понятим та іншим особам, які були присутніми при виїмці чи обшуку, детально описуються і при необхідності опечатуються. Зняття упаковки і печатки при подальшому провадженні здійснюється тільки при проведенні слідчої дії, по завершенні якої у разі необхідності предмети і документи знову опечатуються, про що обов'язково зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. Огляд предметів і документів, вилучених при виїмці або обшуку, слідчий здійснює на місці обшуку або виїмки, а у випадках, коли це неможливо - вилучені предмети і документи належно упаковуються, опечатуються і доставляються за місцем провадження у справі. |
| 1933. | 10. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий зобов'язані вживати всіх заходів до того, щоб не були розголошені сам факт виїмки чи обшуку, а також обставини особистого життя, виявлені при провадженні цих слідчих дій. |
| 1934. | Стаття 273.Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів |
| 1935. | 1. За наявності підстав, передбачених статтями 270 і 271 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, особа, яка здійснює дізнання, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів. |
| 1936. | 2. Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів провадяться у порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. |
| 1937. | 3. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови судді у таких випадках: |
| 1938. | 1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину; |
| 1939. | 2) при затриманні підозрюваного; |
| 1940. | 3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту; |
| 1941. | 4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться у приміщенні, де здійснюється виїмка чи обшук, приховує при собі предмети або документи, що підлягають вилученню у відповідності з постановою про проведення виїмки чи обшуку. |
| 1942. | 4. Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої здійснюється виїмка. |
| 1943. | 5. За наявності обставин, що вимагають негайних дій для припинення злочину, фізичного захоплення особи, що його вчинила або вчиняє, захисту життя і здоров'я громадян, майна, охоронюваних законом інтересів громадян або держави, особа, дії якої становлять безпеку, або яка знищує сліди злочину, може бути обшукана без дотримання правил, встановлених цим Кодексом. Зброя та будь-які предмети, що можуть бути використані для нападу, а також предмети, документи, які викривають захоплену особу або інших осіб у вчиненні злочину і можуть бути знищені чи приховані, вилучаються негайно. Вилучені предмети негайно передаються органу дізнання, слідчому чи прокурору з рапортом або поясненням особи, що провела вилучення. |
| 1944. | Стаття 274.Протокол виїмки і обшуку |
| 1945. | 1. Про проведення виїмки чи обшуку особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі повинно бути вказано, в якому місці і за яких обставин виявлені предмети і документи, видані вони добровільно чи вилучені примусово, а в протоколі обшуку, який проводився з метою виявлення розшукуваної особи - де і за яких обставин її виявлено. Усі вилучені предмети і документи повинні бути перераховані в протоколі із зазначенням їх кількості та індивідуальних ознак. Якщо огляд предметів і документів, вилучених при виїмці або обшуку, на місці зробити неможливо, їх огляд здійснюється за місцем провадження у справі, про що складається окремий протокол із додержанням вимог, передбачених статтею 269 цього Кодексу. |
| 1946. | 2. Якщо при проведенні виїмки або обшуку мали місце спроби знищити або приховати предмети чи документи, ця обставина зазначається в протоколі з вказівкою заходів, вжитих особою, яка здійснює дізнання, слідчим. |
| 1947. | 3. Копія протоколу виїмки чи обшуку вручається під розписку особі, у якої були проведені виїмка чи обшук, або повнолітньому члену її сім'ї, а при їхній відсутності - представнику житлово-експлуатаційної організації або представнику місцевої влади, на території якої були проведені ці слідчі дії. |
| 1948. | 4. Якщо виїмка або обшук проводилися на території підприємства, установи, організації, копія протоколу вручається під розписку представникові їх адміністрації. |
| 1949. | Стаття 275.Добровільна видача предметів і документів |
| 1950. | Особа у володінні, розпорядженні або на зберіганні якої знаходяться предмети і документи, які можуть мати доказове значення, може добровільно їх видати слідчому. |
| 1951. | Про видачу предметів і документів слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі повинно бути вказано, в якому місці, ким і за яких обставин видані предмети і документи, а також зазначено, що вони видані добровільно. Усі вилучені предмети і документи повинні бути перераховані в протоколі із зазначенням їх кількості та індивідуальних ознак. Якщо огляд цих предметів і документів на місці зробити неможливо, їх огляд здійснюється за місцем провадження у справі, про що складається окремий протокол із додержанням вимог, передбачених статтею 269 цього Кодексу. |
| 1952. | 3. Копія протоколу вручається під розписку особі, яка добровільно видала предмети і документи. |
| 1953. | 4. У разі надходження предметів і документів, які можуть мати доказове значення, поштовим чи іншим зв'язком, слідчий складає про це протокол огляду з дотриманням правил, зазначених у частині другій цієї статті. Копія протоколу ініціатору добровільної видачі у цьому випадку не надсилається. |
| 1954. | Стаття 276.Накладення арешту на кореспонденцію і застосування технічних засобів отримання інформації |
| 1955. | 1. Арешт на кореспонденцію і застосування технічних засобів одержання інформації може бути здійснено лише за наявності достатніх підстав вважати, що у кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються між собою, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами отримати ці дані неможливо. |
| 1956. | 2. До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми, повідомлення електронною поштою тощо. |
| 1957. | 3. За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, прокурор за клопотанням слідчого звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, вислуховує прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації або про відмову в цьому. Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації оскарженню не підлягає. |
| 1958. | 4. У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонденцію і повідомляти про це слідчого. |
| 1959. | 5. У постанові про застосування технічних засобів отримання інформації зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, інформація про яку буде отримуватися за допомогою технічних засобів, точна адреса цієї особи, види отримання інформації, термін, протягом якого буде отримуватись інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок отримувати інформацію і повідомляти про це слідчого. |
| 1960. | 6. Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов'язковою. |
| 1961. | 7. У невідкладних випадках із метою запобігання злочину чи з'ясування істини арешт на кореспонденцію і застосування технічних засобів отримання інформації може бути застосовано у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, якщо іншими способами отримати інформацію неможливо. У цих випадках постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації виноситься з додержанням вимог частин першої-шостої цієї статті. З клопотанням до прокурора про звернення до суду щодо накладення арешту на кореспонденцію та застосування технічних засобів отримання інформації у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини звертається начальник органу дізнання. У клопотанні зазначається заява, повідомлення або інша інформація, що перевіряється. |
| 1962. | 8. Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або застосовує технічні засоби отримання інформації і протягом доби повідомляє про це слідчого, а випадках, передбачених частиною сьомою цієї статті, - начальника органу дізнання. |
| 1963. | Стаття 277.Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, отриманої технічними засобами |
| 1964. | 1. Огляд кореспонденції здійснюється в установі зв'язку за участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності - і за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває і оглядає затриману кореспонденцію. |
| 1965. | 2. При виявленні документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень. При відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримання до визначеного ним терміну. |
| 1966. | 3. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол, з додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення було оглянуто, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії. |
| 1967. | 4. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи іншим відповідним способом вивчає зміст отриманої інформації, про що складає протокол. При виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою визнає носій отриманої за допомогою технічних засобів інформації доказом і долучає його до справи. |
| 1968. | 5. У випадках, передбачених частиною восьмою статті 276 цього Кодексу, огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, отриманої за допомогою технічних засобів, проводяться працівником органу дізнання за письмовим повноваженням начальника органу дізнання. Начальник органу дізнання своєю постановою долучає носій отриманої за допомогою технічних засобів інформації до матеріалів попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини. |
| 1969. | Стаття 278.Скасування арешту, накладеного на кореспонденцію та припинення застосування технічних засобів отримання інформації |
| 1970. | 1. Арешт, накладений на кореспонденцію, скасовується, а застосування технічних засобів отримання інформації припиняється після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій постановою судді. Слідчий скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або припиняє застосування технічних засобів отримання інформації, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокурору в порядку, передбаченому статтею 306 цього Кодексу. |
| 1971. | 2. У випадках, передбачених частиною сьомою статті 276 цього Кодексу, начальник органу дізнання своєю постановою скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або припиняє застосування технічних засобів отримання інформації, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, або при відмові у порушенні кримінальної справи. |
| 1972. | Глава 31 |
| 1973. | ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ |
| 1974. | Стаття 279.Обов'язкове призначення судової експертизи |
| 1975. | 1. Судова експертиза призначається обов'язково: |
| 1976. | 1) для встановлення причин смерті; |
| 1977. | 2) для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; |
| 1978. | 3) у справах про злочини проти статевої недоторканості людини; |
| 1979. | 4) для визначення психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, підсудного при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності; |
| 1980. | 5) для встановлення віку підозрюваного чи обвинуваченого, якщо це необхідно для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, при відсутності відповідних документів про вік і неможливості їх одержання; |
| 1981. | 6) для вирішення питання про необхідність примусового лікування обвинуваченого чи підсудного від алкоголізму, наркоманії або хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб; |
| 1982. | 7) для встановлення здатності підозрюваного чи обвинуваченого, з огляду на його фізичні чи психічні вади, правильно сприймати факти, що мають значення для справи, і давати показання про них. |
| 1983. | 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений, підсудний не можуть відмовитись від проведення необхідних досліджень. |
| 1984. | Стаття 280.Порядок призначення судової експертизи |
| 1985. | 1. Судова експертиза призначається у випадках, коли під час провадження у справі про злочин виникають питання, для вирішення яких необхідні спеціальні знання. У виняткових випадках, крім передбачених у пунктах 4-7 частини першої статті 279 цього Кодексу, судова експертиза може проводитись для з'ясування обставин, необхідних для вирішення питання про порушення кримінальної справи. |
| 1986. | 2. При необхідності проведення судової експертизи слідчий складає мотивовану постанову з додержанням правил, зазначених у статті 109 цього Кодексу. Крім того, у постанові зазначаються підстави для проведення судової експертизи, прізвище судового експерта або назва судово-експертної установи, експертам якої доручається провести судову експертизу, питання, що ставляться на вирішення судового експерта (експертів), перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а також матеріалів, що направляються експертові для ознайомлення, та інші дані, які мають значення для проведення судової експертизи, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу |
| 1987. | 2. Питання, поставлені перед судовим експертом, і його висновок по них не можуть виходити за межі його спеціальних знань. |
| 1988. | 3. Коли експертиза здійснюється не в експертній установі, слідчий, упевнившись в особі експерта, вручає йому копію постанови про призначення експертизи, роз`яснює обов'язки і права, встановлені статтею 77 цього Кодексу, і попереджає його про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу. |
| 1989. | 4. У випадках, коли експертизу призначено експертам декількох установ, у постанові слідчого про її призначення зазначається назва провідної установи, на яку покладається організація проведення експертизи. Якщо проведення експертизи доручається державній експертній установі та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визначається експертна установа. |
| 1990. | 5. Постанову про призначення експертизи направляється в кожну з установ-виконавців, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об`єкти дослідження та матеріали справи направляються провідній установі. |
| 1991. | 6. Коли експертиза здійснюється в судово-експертній установі, експерт зазначає у вступній частині висновку, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це своїм підписом. |
| 1992. | 7. У випадках, передбачених цим Кодексом, коли без проведення судової експертизи не можливо встановити наявність чи відсутність ознак злочину, судова експертиза може бути призначена до порушення кримінальної справи органом дізнання. У цьому випадку, особа, яка здійснює дізнання, призначає експертизу з додержанням вимог, передбачених частинами другою і третьою цієї статті. |
| 1993. | 8. При визначенні об'єктів та матеріалів, що підлягають направленню для проведення експертизи, особа або орган, що призначив експертизу, у разі необхідності вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків. |
| 1994. | Стаття 281.Вимоги, які ставляться до висновку судової експертизи |
| 1995. | 1. Експерт свій мотивований висновок дає в письмовій формі. Висновок судової експертизи долучається до справи. |
| 1996. | 2. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким, на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом запитання. Якщо при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він має вправо вказати на них у своєму висновку. Висновок підписується експертом. |
| 1997. | 3. У висновку експертизи обов'язково повинно бути зазначено і засвідчено підписом експерта, що його попереджено про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. |
| 1998. | 4. Якщо для проведення експертизи призначено кількох експертів, які доходять одного висновку, вони всі підписують цей висновок. Експерт, не згодний з іншими експертами, складає окремий висновок. |
| 1999. | 5. Якщо питання поставлене перед експертом, не потребує спеціальних знань, виходить за межі його компетенції або якщо надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок. Якщо дослідження провести неможливо, експерт складає мотивований висновок про неможливість провести експертизу. |
| 2000. | Стаття 282.Оцінка висновку судової експертизи |
| 2001. | 1. Висновок судової експертизи оцінюється особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, судом, суддею, слідчим суддею у сукупності з іншими доказами. Висновок судової експертизи не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку. |
| 2002. | 2. Якщо висновок судової експертизи буде визнано неповним або недостатньо ясним, або виникли нові питання, що стосуються раніше досліджуваних обставин кримінальної справи, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд, суддя, слідчий суддя можуть призначити додаткову експертизу. |
| 2003. | 3. Якщо висновок судового експерта викликає сумнів у його правильності, обґрунтованості, суперечить фактичним обставинам та іншим матеріалам справи або встановлено нові факти, які можуть вплинути на висновки експерта, або при призначенні і проведенні експертизи було допущено істотне порушення вимог цього Кодексу особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд, суддя, слідчий суддя можуть призначити повторну судову експертизу. |
| 2004. | Стаття 283.Особи, які залучаються до проведення судової експертизи |
| 2005. | 1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд доручають провадження судової експертизи судовим експертам державної судово-експертної установи. Конкретного експерта, залежно від рішення особи чи органу, які призначили експертизу, призначає керівник експертної установи. |
| 2006. | 2. У разі відсутності в судово-експертній установі експерта або експертів із відповідних галузей знань, для проведення експертизи, експертами можуть бути призначені особи, які мають необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. |
| 2007. | 3. Якщо експертна установа або експерт, який не працює в експертній установі, визначають, що для проведення експертизи виникає потреба у використанні спеціальних знань іншого спеціаліста, вони за згодою особи чи органу, які призначили експертизу, можуть залучити цього спеціаліста до участі у проведенні експертизи. |
| 2008. | Стаття 284.Зразки для судово-експертного дослідження |
| 2009. | 1. Відбирання та вилучення зразків, необхідних для судово-експертного дослідження, здійснюється на підставі постанови особи, яка здійснює дізнання, слідчого. У разі необхідності відбирання зразків здійснюється за участю спеціаліста. Про відбирання зразків складається протокол. |
| 2010. | 2. Зразки зберігаються за правилами зберігання речових доказів. |
| 2011. | 3. Якщо під час проведення експертизи виникає необхідність у відбиранні зразків для порівняльного дослідження, то воно здійснюється експертом, про що він зазначає у своєму висновку. |
| 2012. | Стаття 285.Права підозрюваного, обвинуваченого, інших осіб при призначенні і проведенні судової експертизи |
| 2013. | 1. При призначенні і проведенні судової експертизи підозрюваний, обвинувачений, захисник та законний представник, потерпілий мають право: |
| 2014. | 1) заявити відвід судовому експерту; |
| 2015. | 2) просити про призначення судового експерта з числа вказаних ним осіб; |
| 2016. | 3) просити про постановку перед судовою експертизою додаткових питань; |
| 2017. | 4) давати пояснення судовому експертові; |
| 2018. | 5) пред'являти додаткові документи і матеріали; |
| 2019. | 6) знайомитися з матеріалами судової експертизи після її закінчення; |
| 2020. | 7) заявляти клопотання про призначення додаткової чи повторної судової експертизи. |
| 2021. | 2. Цивільний позивач і цивільний відповідач та їхні представники при призначенні і проведенні судової експертизи користуються правами, передбаченими у частині першій цієї статті, якщо висновки експертизи можуть мати доказове значення для вирішення цивільного позову у справі. |
| 2022. | 3. Слідчий повинен ознайомити осіб, зазначених у частині першій, а у разі необхідності - зазначених у частині другій цієї статті, із постановою про призначення судової експертизи і роз'яснити їм права, передбачені цією статтею, про що складається протокол. |
| 2023. | 4. Зазначеним у цій статті особам за їхнім клопотанням слідчий може дозволити бути присутніми при проведенні судовим експертом окремих досліджень і давати пояснення. |
| 2024. | 5. Коли психічний стан підозрюваного чи обвинуваченого не дозволяє оголосити йому постанову про призначення судово-психіатричної експертизи, вона оголошується його законному представнику і захиснику. |
| 2025. | 6. Якщо експертиза призначалась до порушення кримінальної справи, визнання особи підозрюваним, цивільним позивачем, цивільним відповідачем чи до притягнення як обвинуваченого, передбачені цією статтею права забезпечуються після набуття особою відповідного процесуального статусу. |
| 2026. | Стаття 286.Пред'явлення підозрюваному, обвинуваченому та іншим особам висновку судової експертизи |
| 2027. | 1. По закінченні судової експертизи її висновок пред'являється підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, потерпілому, а у відповідних випадках - цивільному позивачу, цивільному відповідачу або їхнім представникам. |
| 2028. | 2. Якщо експертизу проведено до порушення кримінальної справи, визнання особи підозрюваним, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, притягнення як обвинуваченого, висновок експертизи пред'являється особі після набуття нею відповідного процесуального статусу. |
| 2029. | 3. Про пред'явлення зазначеним особам висновку судової експертизи слідчий складає протокол, в якому зазначає їхні зауваження та клопотання і розглядає їх за правилами статті 243 цього Кодексу. |
| 2030. | Стаття 287.Призначення і проведення додаткової або повторної судових експертиз |
| 2031. | 1. У випадках, передбачених частинами другою і третьою статті 283 цього Кодексу, слідчий своєю постановою може призначити додаткову чи повторну експертизи. |
| 2032. | 2. Провадження додаткової експертизи доручається тому ж або іншому експерту. |
| 2033. | 3. Провадження повторної експертизи доручається іншому експерту чи іншим експертам. Повторна експертиза здійснюється, переважно, комісією експертів, що мають спеціальні знання в одній галузі знань. |
| 2034. | Стаття 288.Комплексна експертиза |
| 2035. | 1. Комплексна експертиза здійснюється, якщо для вирішення поставлених перед експертом питань потрібні спеціальні знання, що належать до різних галузей знань або до різних напрямків у межах однієї галузі знань. |
| 2036. | 2. Якщо проведення комплексної експертизи потребує залучення експертів різних державних експертних установ, особа чи орган, що призначив судову експертизу, визначає провідну експертну установу, на яку покладається організація виконання експертизи і на адресу якої направляються постанова, ухвала про призначення експертизи, об'єкти і матеріали справи. На адресу іншої експертної установи направляється лише постанова, ухвала про призначення комплексної експертизи. |
| 2037. | 3. У разі проведення комплексної експертизи в одній експертній установі, організація її проведення покладається на керівника експертної установи. |
| 2038. | Глава 32 |
| 2039. | ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА |
| 2040. | Стаття 289.Підстави та порядок зупинення досудового слідства |
| 2041. | 1. Досудове слідство у справі зупиняється у випадках: |
| 2042. | 1) коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме; |
| 2043. | 2) коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі; |
| 2044. | 3) коли не встановлено особу, яка вчинила злочин. |
| 2045. | 2. Досудове слідство також може бути зупинене в інших випадках, не передбачених частиною першою цієї статті, якщо закінченню провадження у справі перешкоджають суттєві обставини, усунення яких неможливе слідчим шляхом. |
| 2046. | 3. У випадках, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, досудове слідство може бути зупинене тільки після того, як слідчий винесе постанову про притягнення певної особи як обвинуваченого і виконає всі слідчі дії, проведення яких можливе у відсутності обвинуваченого, а також вживе заходів до збереження документів та інших можливих доказів у справі. |
| 2047. | 4. Якщо у справі притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи відносяться не до всіх обвинувачених, слідчий вправі з виконанням вимог статті 239 цього Кодексу виділити і зупинити досудове слідство відносно окремих обвинувачених або зупинити провадження в усій справі. |
| 2048. | 5. Досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокурору. |
| 2049. | Стаття 291.Зупинення досудового слідства, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин |
| 2050. | 1. Коли особа, яка вчинила злочин, не встановлена, слідчий зупиняє досудове слідство в справі з додержанням вимог частини третьої статті 289 цього Кодексу. |
| 2051. | 2. Після зупинення слідства слідчий зобов'язаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин. |
| 2052. | Стаття 292.Зупинення досудового слідства, коли місце перебування обвинуваченого невідоме |
| 2053. | 1. Коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме, слідчий з додержанням вимог частини третьої статті 289 цього Кодексу зупиняє слідство до розшуку обвинуваченого. |
| 2054. | 2. Якщо до прийняття рішення про зупинення досудового слідства розшук обвинуваченого не оголошувався, слідчий, керуючись статтею 246 цього Кодексу, оголошує розшук обвинуваченого одночасно із зупиненням досудового слідства. |
| 2055. | 3. Слідчий зобов'язаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вживати заходів до встановлення місцезнаходження обвинуваченого. |
| 2056. | Стаття 293.Зупинення досудового слідства при тяжкому захворюванні обвинуваченого |
| 2057. | 1. У випадках, коли слідством, на підставі відповідних медичних документів, буде встановлено, що обвинувачений після вчинення злочину тяжко захворів, слідчий зупиняє провадження у справі з додержанням вимог частини третьої статті 289 цього Кодексу до видужання обвинуваченого. При цьому слідчий долучає до матеріалів справи медичні документи, які підтверджують факт хвороби обвинуваченого. |
| 2058. | 2. У разі зупинення слідства при тимчасовому захворюванні обвинуваченого обраний щодо нього запобіжний захід може бути залишений, змінений або скасований. |
| 2059. | 3. Після видужання обвинуваченого слідство відновлюється і закінчується на загальних підставах. |
| 2060. | Стаття 294.Зупинення досудового слідства у випадках, коли закінченню провадження у справі перешкоджають суттєві обставини. |
| 2061. | 1. У випадках, зазначених у частині другій статті 287 цього Кодексу, досудове слідство може бути зупинене лише після проведення всіх необхідних і можливих слідчих дій, направлених на закінчення провадження у справі, крім тих, проведення яких неможливе без усунення обставин, які перешкоджають закінченню досудового слідства. |
| 2062. | 2. Якщо у справі щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, слідчий одночасно з винесенням постанови про зупинення слідства зобов'язаний змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з утриманням під вартою, або скасувати його. Після усунення обставин, які були підставами для зупинення провадження у справі, досудове слідство відновлюється і продовжується на загальних підставах. |
| 2063. | 4. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, досудове слідство зупиняється за згодою прокурора. |
| 2064. | Стаття 295.Відновлення досудового слідства |
| 2065. | У разі потреби відновити досудове слідство слідчий виносить постанову, копія якої направляється прокурору. |
| 2066. | Глава 33 |
| 2067. | ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА |
| 2068. | Стаття 296.Форми закінчення досудового слідства |
| 2069. | 1. Досудове слідство закінчується складанням: |
| 2070. | 1) обвинувального висновку; |
| 2071. | 2) постанови про закриття справи; |
| 2072. | 3) постанови про направлення справи до суду для її закриття з нереабілітуючих підстав; |
| 2073. | 4) постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування заходів медичного характеру до неосудної або обмежено осудної особи. |
| 2074. | 2. За відсутності необхідності провадження досудового слідства у повному обсязі у випадках, передбачених частиною третьою статті 228 цього Кодексу, слідчий складає відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу постанову про притягнення особи як обвинуваченого і про направлення справи до суду для розгляду, у якій вказує також стислий зміст матеріалів, на підставі яких пред'явлено обвинувачення. До постанови долучається список осіб, які підлягають виклику в суд, її копія вручається обвинуваченому. Виконуються вимоги частини шостої статті 228 цього Кодексу |
| 2075. | Стаття 297.Формування кримінальної справи та додатку до неї |
| 2076. | 1. Визнавши досудове провадження закінченим, слідчий формує кримінальну справу і додаток до неї. |
| 2077. | 2. До кримінальної справи в обов'язковому порядку долучаються документи щодо приводів та підстав для порушення кримінальної справи, з процесуальними рішеннями особи, яка здійснює дізнання, слідчого, начальника органу чи підрозділу дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого, прокурора, судді у стадії досудового провадження, матеріали щодо обставин вчиненого злочину чи суспільно небезпечного діяння, докази вини обвинуваченого чи особи, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, протоколи слідчих дій за участю потерпілого, обвинуваченого чи особи, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, їхні клопотання та клопотання їхніх представників із результатами їх розгляду, дані про особу обвинуваченого чи особу, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, матеріали цивільного позову та щодо можливої конфіскації майна, перелік документів, виділених у додаток до кримінальної справи. Інші матеріали можуть долучатися до кримінальної справи за розсудом слідчого. |
| 2078. | 3. До додатку до кримінальної справи за постановою слідчого долучаються решта матеріалів досудового розслідування, які не мають доказового значення і не відносяться до доказування вини обвинуваченого чи особи, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, та обставин вчинення злочину, документи відпрацьованих слідчих версій, які не знайшли свого підтвердження. |
| 2079. | 4. Додаток до кримінальної справи направляється до суду разом з кримінальною справою як довідкові матеріали. |
| 2080. | Стаття 298.Оголошення потерпілому, цивільному позивачу і цивільному відповідачу про закінчення досудового провадження та ознайомлення їх із матеріалами кримінальної справи |
| 2081. | 1. Визнавши, що зібраних доказів достатньо для направлення справи прокурору, слідчий повідомляє про це потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їхніх представників і роз'яснює їм право заявити клопотання про доповнення досудового провадження або прийняття у справі інших рішень, а також ознайомитися з протоколами слідчих дій, виконаних за їхньою участю або за їхнім клопотанням. Копія письмового повідомлення із роз'ясненням зазначених прав долучається до справи. |
| 2082. | 2. За клопотанням зазначених осіб слідчий надає їм можливість ознайомитися з протоколами слідчих дій, що виконані за їхньою участю або за їхнім клопотанням, зробити виписки з них і заявити клопотання. |
| 2083. | 3. Про ознайомлення потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їхніх представників із матеріалами кримінальної справи слідчий складає протокол із додержанням правил, передбачених статтях 104 і 105 цього Кодексу. У протоколі зазначається, які саме матеріали було пред'явлено для ознайомлення з посиланням на номери томів і аркушів справи. Крім того, у протоколі зазначається, які клопотання було заявлено потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем та їхніми представниками. Письмові клопотання долучаються до протоколу. |
| 2084. | 4. У справах про злочини, передбачені частиною першою статті 228 цього Кодексу, потерпілий та його представник знайомляться з усіма матеріалами справи. |
| 2085. | Стаття 299.Оголошення обвинуваченому, його захиснику і законному представнику про закінчення досудового провадження |
| 2086. | 1. Визнавши досудове провадження в справі, яка підлягає направленню прокурору з подальшим направленням до суду, закінченим, слідчий, після виконання вимог, передбачених статтею 298 цього Кодексу, оголошує обвинуваченому про закінчення досудового провадження. Одночасно слідчий роз'яснює обвинуваченому права заявити клопотання про доповнення досудового провадження, зміну обсягу обвинувачення і кваліфікації дій обвинуваченого або прийняття у справі інших рішень, а також ознайомитися з протоколами слідчих дій, що виконані за його участю або за його клопотанням. Обвинуваченому роз'яснюється його право знайомитися зі вказаними матеріалами досудового провадження як особисто, так і за участю захисника та законного представника. |
| 2087. | 2. Слідчий при оголошенні обвинуваченому про закінчення досудового провадження зобов'язаний роз'яснити йому право заявити клопотання про розгляд його справи у суді першої інстанції одноособово суддею чи колегіально судом у складі трьох осіб у випадках, передбачених законом. |
| 2088. | 3. Про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового провадження і роз'яснення процесуальних прав складається протокол із дотриманням вимог статей 104 і 105 цього Кодексу. |
| 2089. | 4. Якщо у справі беруть участь захисник і законний представник обвинуваченого, слідчий одночасно оголошує про закінчення досудового провадження і їм, про що зазначається у протоколі оголошення обвинуваченому про закінчення досудового провадження. |
| 2090. | 5. Якщо обвинувачений відмовився ознайомитися з матеріалами справи, або заявив клопотання про ознайомлення з ними без участі захисника, про це зазначається у протоколі із зазначенням мотивів такої відмови. |
| 2091. | 6. Обвинувачений вправі заявити клопотання про одночасне ознайомлення з матеріалами справи разом із захисником і законним представником, а так само про ознайомлення з матеріалами справи окремо кожним із них. Про таке клопотання зазначається у протоколі. |
| 2092. | 7. Якщо обвинувачений заявив про участь в ознайомленні з матеріалами кримінальної справи захисника, який раніше не брав участь у досудовому провадженні, пред'явлення матеріалів справи має бути відкладено до явки захисника, але не більше як на три дні. При неможливості для обраного обвинуваченим захисника з'явитися в цей строк слідчий вживає заходів, передбачених частинами четвертою і п'ятою статті 58 цього Кодексу. |
| 2093. | 8. Про закінчення скороченого досудового провадження у випадках, передбачених частинами першою-третьою статті 228 цього Кодексу, слідчий оголошує обвинуваченому, його захиснику і законному представнику і роз'яснює право на відновлення досудового провадження та його проведення у повному обсязі на загальних підставах. |
| 2094. | Стаття 300.Ознайомлення обвинуваченого, його захисника і законного представника з матеріалами досудового провадження |
| 2095. | 1. Після виконання дій, зазначених у статтях 298 і 299 цього Кодексу, слідчий надає можливість обвинуваченому, його захиснику і законному представнику ознайомитися з протоколами слідчих дій, що виконані за їхньою участю або за їхнім клопотанням, зробити виписки з них і заявити клопотання про доповнення досудового провадження, зміну кваліфікації злочину, закриття справи тощо, про що складає протокол із дотриманням вимог статей 104 і 105 цього Кодексу. |
| 2096. | 2. Матеріали, про ознайомлення з якими подано клопотання, пред'являються підшитими і пронумерованими. Обвинувачений, його захисник і законний представник вправі робити з них виписки. |
| 2097. | 3. У разі неможливості одночасного ознайомлення всіх обвинувачених, їхніх захисників та законних представників із матеріалами справи, а також при роздільному ознайомленні з матеріалами справи обвинувачених, їхніх захисників і законних представників слідчий складає графік ознайомлення з матеріалами справи. У графіку ознайомлення з матеріалами справи зазначається порядок пред'явлення матеріалів справи кожному обвинуваченому, їхнім захисникам та законним представникам. Ці ж правила додержуються при пред'явленні для ознайомлення обвинуваченому, його захиснику і законному представнику багатотомних матеріалів кримінальної справи. |
| 2098. | 7. Слідчий за згодою обвинуваченого і за погодженням із прокурором вправі передати обвинуваченому копії протоколів слідчих дій, що виконані за його участю або за його клопотанням. Про передачу копій складається протокол, який долучається до справи. Одночасно слідчий своєю постановою визначає строк, протягом якого обвинувачений, його захисник і законний представник можуть заявити клопотання. У цьому випадку обвинувачений вважається ознайомленим із матеріалами справи після закінчення цього строку. |
| 2099. | 8. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'являються і зберігаються окремо від кримінальної справи. З додатком до кримінальної справи, складеним у відповідності до вимог частини третьої статті 297 цього Кодексу, обвинувачений, його захисник, законний представник не знайомляться. |
| 2100. | 9. Обвинуваченому, взятому під варту, та його захисникові матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи повинні бути пред'явлені за десять діб до закінчення строку тримання під вартою, а якщо строк тримання обвинуваченого під вартою продовжено до 18 місяців - за місяць до закінчення цього строку. При цьому додержуються вимоги частин шостої і сьомої статті 139 цього Кодексу. |
| 2101. | Стаття 301.Протокол про ознайомлення обвинуваченого, його захисника і законного представника з матеріалами досудового провадження |
| 2102. | Про ознайомлення обвинуваченого, його захисника і законного представника з матеріалами досудового провадження слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. У протоколі зазначається, які саме матеріали було пред'явлено для ознайомлення з посиланням на номери томів і аркушів справи. Якщо ознайомлення обвинуваченого, його захисника, законного представника з матеріалами справи здійснювалось відповідно з графіком ознайомлення, у протоколі вказуються дні і години ознайомлення, кількість томів та аркушів, з якими ознайомлювався обвинувачений у ці дні. У протоколі зазначається, які клопотання було заявлено обвинуваченим, його захисником і законним представником. Письмові клопотання долучаються до протоколу. |
| 2103. | Стаття 302.Вирішення клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи |
| 2104. | 1. Клопотання про доповнення досудового провадження, про зміну кваліфікації злочину, закриття справи тощо можуть бути заявлені обвинуваченим, його захисником і законним представником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем та їхніми представниками усно або письмово. Усні клопотання заносяться до протоколу, письмові клопотання додаються до справи. |
| 2105. | 2. Слідчий вирішує клопотання в порядку, передбаченому статтею 243 цього Кодексу. Додаткові слідчі дії проводяться з додержанням вимог глав 28-31 цього Кодексу. При відмові у задоволенні клопотань ознайомлення з ними не провадиться. |
| 2106. | Стаття 303.Пред'явлення для ознайомлення матеріалів, якими доповнено досудове провадження |
| 2107. | 1. Після проведення додаткових слідчих дій слідчий з додержанням вимог, передбачених статтями 298-300 цього Кодексу, зобов'язаний надати можливість ознайомитися потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам, обвинуваченому, його захиснику і законному представнику з тими матеріалами, якими доповнено досудове провадження за їхнім клопотанням. |
| 2108. | 2. Про ознайомлення учасників процесу з цими матеріалами досудового провадження слідчий складає протокол із додержанням вимог статей 104, 105 і 301 цього Кодексу. |
| 2109. | Стаття 304.Обвинувальний висновок |
| 2110. | 1. Виконавши вимоги, передбачені статтями 298-303 цього Кодексу, слідчий складає обвинувальний висновок. |
| 2111. | 2. Обвинувальний висновок складається з описово-мотивувальної і резолютивної частин. |
| 2112. | 3. В описово-мотивувальній частині висновку зазначаються: |
| 2113. | обставини вчинення злочину - місце, час, способи, мотиви, мета і наслідки злочину, вчиненого кожним із обвинувачених; |
| 2114. | відомості про потерпілого; |
| 2115. | показання обвинуваченого по суті пред'явленого обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; |
| 2116. | докази, якими підтверджується обвинувачення; |
| 2117. | обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання; |
| 2118. | наявність підстав для призначення обвинуваченому примусового лікування. |
| 2119. | 3. При посиланні на докази обов'язково вказуються відповідні аркуші справи. |
| 2120. | 4. У резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, викладається формулювання обвинувачення із зазначенням статті, пункту чи частини статті Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за цей злочин, та кваліфікуючі ознаки злочину. |
| 2121. | 5. Обвинувальний висновок підписує слідчий із зазначенням місця і часу його складання. |
| 2122. | Стаття 305.Додатки до обвинувального висновку |
| 2123. | До обвинувального висновку додаються: |
| 2124. | 1) список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, із зазначенням їхньої адреси та аркушів справи, де викладено їхні показання або міститься висновок судової експертизи; |
| 2125. | 2) довідка про рух справи та про застосування запобіжного заходу із зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо вони були взяті під варту; |
| 2126. | 3) довідки про речові докази, про цивільний позов, заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна, штрафу чи інших грошових стягнень; |
| 2127. | 4) довідка про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи; |
| 2128. | 5) довідка про внесену заставу; |
| 2129. | 6) довідка про участь суддів у вирішенні віднесених до їхньої компетенції питань під час досудового провадження у справі. |
| 2130. | 2. У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких застосовано заходи безпеки у порядку, передбаченому статтями 87 та 88 цього Кодексу, замість їхніх справжніх прізвища, ім'я та по-батькові зазначається псевдонім, а замість адреси - назва органу, який здійснює заходи безпеки, та його адреса. |
| 2131. | Стаття 306.Направлення справи прокурору |
| 2132. | Після виконання вимог, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої і частиною другою статті 296 цього Кодексу, слідчий направляє кримінальну справу прокурору. |
| 2133. | Стаття 307.Закриття справи |
| 2134. | 1. Слідчий за наявності підстав, зазначених у частині першій статті 183 цього Кодексу, закриває справу постановою, в якій зазначає відомості про особу обвинуваченого, обставини справи, підстави для її закриття, рішення про скасування запобіжного заходу і заходів щодо забезпечення цивільного позову та можливих конфіскації майна і штрафу, вирішує питання про повернення застави, а також приймає рішення щодо речових доказів. |
| 2135. | 2. Якщо підстави для закриття справи виявилися в період, коли провадження у справі було зупинено, слідчий закриває справу, не поновлюючи досудового слідства. |
| 2136. | 3. Якщо розслідуванням встановлено факти, які вимагають застосування заходів дисциплінарного впливу чи адміністративного стягнення щодо особи, яка притягалась як обвинувачений, або щодо інших осіб, слідчий, закриваючи кримінальну справу, доводить ці факти до відома органу чи посадової особи, які мають право накласти на особу адміністративне чи дисциплінарне стягнення. |
| 2137. | 4. Справа може бути закрита слідчим також із підстав, передбачених у частині четвертій статті 186 цього Кодексу. |
| 2138. | 5. Постанова слідчого про закриття кримінальної справи може бути оскаржена з підстав і в порядку, передбаченому главою 35 цього Кодексу: |
| 2139. | 1) особою, щодо якої провадилося розслідування, якщо справу закрито з підстав, передбачених пунктами 1-4 частини другої статті 184 цього Кодексу; |
| 2140. | 2) потерпілим, цивільним позивачем, їхніми представниками; |
| 2141. | 3) близькими родичами померлого обвинуваченого у випадках, передбачених частиною третьою статті 184 цього Кодексу. |
| 2142. | 6. Копія постанови надсилається прокурору, а також особам, зазначеним у частині п'ятій цієї статті. Останнім роз'яснюється право на оскарження постанови. Ці особи мають право знайомитися із матеріалами закритої справи. |
| 2143. | Стаття 308.Відновлення досудового слідства в закритій справі |
| 2144. | Постанова слідчого про закриття справи може бути скасована, а досудове слідство відновлено у межах встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності постановою начальника слідчого відділу, прокурора, а у випадках, передбачених статтею 321 цього Кодексу, -постановою судді. |
| 2145. | Глава 34 |
| 2146. | ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА У СПРАВІ, ЩО НАДІЙШЛА ВІД ОРГАНУ ДІЗНАННЯ, СЛІДЧОГО |
| 2147. | Стаття 309.Перевірка прокурором справи, що надійшла від органу дізнання, слідчого |
| 2148. | Прокурор, одержавши справу від органу дізнання, слідчого в порядку статті 306 цього Кодексу, з'ясовує: |
| 2149. | 1) чи мала місце подія злочину; |
| 2150. | 2) чи містить діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину; |
| 2151. | 3) чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги цього Кодексу про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист; |
| 2152. | 4) чи немає у справі підстав для її закриття; |
| 2153. | 5) чи пред'явлено у передбачених цим Кодексом випадках обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого; |
| 2154. | 6) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину; |
| 2155. | 7) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями Кримінального кодексу; |
| 2156. | 8) чи правильно обрано запобіжний захід; |
| 2157. | 9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, можливої конфіскації майна, штрафу чи інших грошових стягнень; |
| 2158. | 10) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення; |
| 2159. | 11) чи додержано органами дізнання або досудового слідства всі інші вимоги цього Кодексу. |
| 2160. | Стаття 310.Рішення прокурора в справі, що надійшла від органу дізнання, слідчого |
| 2161. | 1. Перевіривши справу, що надійшла від органу дізнання, слідчого, прокурор приймає одне з таких рішень: |
| 2162. | 1) затверджує обвинувальний висновок і надсилає справу до суду; |
| 2163. | 2) затверджує постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусового заходу медичного чи виховного характеру і надсилає справу до суду; |
| 2164. | 3) дає згоду на направлення до суду справи у порядку, передбаченому статтею 228 цього Кодексу; |
| 2165. | 4) дає згоду на направлення до суду справи у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу; |
| 2166. | 5) повертає справу органу дізнання, слідчому зі своїми вказівками для відновлення досудового слідства; |
| 2167. | 6) за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 183 цього Кодексу, з додержанням вимог статті 307 цього Кодексу закриває справу. |
| 2168. | 2. Зазначені у частині першій цієї статті рішення прокурор зобов'язаний прийняти протягом п'яти діб, а у великих за обсягом і особливо складних справах - протягом п'ятнадцяти діб. |
| 2169. | Стаття 311.Зміна прокурором обвинувального висновку |
| 2170. | Прокурор має право своєю постановою змінити обвинувальний висновок або скласти новий від свого імені. |
| 2171. | Стаття 312.Рішення прокурора щодо запобіжного заходу |
| 2172. | Прокурор, який розглядає справу, що надійшла до нього в порядку, передбаченому статтею 306 цього Кодексу, вправі скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запобіжний захід, якщо його не було обрано, а у випадках, зазначених у главі 20 цього Кодексу, -поставити перед суддею питання про зміну чи обрання запобіжного заходу. |
| 2173. | Стаття 313.Вирішення прокурором клопотань |
| 2174. | Якщо в справі надійшли клопотання обвинуваченого, його захисника, законного представника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників, прокурор при розгляді справи, що надійшла до нього в порядку, передбаченому статтею 306 цього Кодексу, вирішує їх за правилами статті 243 цього Кодексу. |
| 2175. | Стаття 314.Повернення прокурором справи для відновлення досудового слідства чи його провадження у повному обсязі |
| 2176. | 1. Прокурор повертає справу для відновлення досудового слідства у випадках: |
| 2177. | 1) недостатності доказів, якими обґрунтовується обвинувачення, якщо є можливість зібрати додаткові докази; |
| 2178. | 2) коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути направлена до суду; |
| 2179. | 3) наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий; |
| 2180. | 4) неправильного роз'єднання або об'єднання справ; |
| 2181. | 5) наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи наявності підстав для пред'явлення притягнутій до відповідальності особі обвинувачення, яке їй до цього не було пред'явлено, якщо для цього потрібно виконувати слідчі дії. |
| 2182. | 2. При надходженні справи з постановою в порядку, передбаченому у частині п'ятій статті 228 чи частині другій статті 296 цього Кодексу за наявності передбачених у частині першій цієї статті підстав прокурор повертає справу для провадження досудового слідства у повному обсязі. |
| 2183. | 2. У постанові прокурор зазначає підстави повернення справи для відновлення слідства чи його провадження у повному обсязі і вказує, які слідчі дії повинні бути проведені при провадженні розслідування. У постанові також повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого. |
| 2184. | Стаття 315.Вручення копії обвинувального висновку і направлення справи до суду |
| 2185. | 1. Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, вручає його копію під розписку обвинуваченому і повідомляє, до якого суду буде направлено справу. |
| 2186. | 2. Якщо прокурор змінив обвинувачення, він одночасно з врученням копії обвинувального висновку роз'яснює обвинуваченому, що саме від цього обвинувачення той буде захищатися в суді. |
| 2187. | 3. У випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 345 цього Кодексу, прокурор одночасно з врученням обвинуваченому копії обвинувального висновку роз'яснює йому право заявити клопотання про розгляд його справи судом у складі трьох суддів чи судом присяжних. |
| 2188. | 4. Обвинуваченим, які перебувають під вартою, копія обвинувального висновку вручається через адміністрацію місця ув'язнення, іншим обвинуваченим - прокурором. |
| 2189. | 5. У разі відмови обвинуваченого одержати копію обвинувального висновку чи дати розписку в його одержанні про це складається протокол із зазначенням мотивів відмови, який долучається до справи. |
| 2190. | 6. Після виконання дій, зазначених у частинах першій-п'ятій цієї статті, прокурор направляє справу до суду, якому вона підсудна. Разом із справою прокурор надсилає до суду розписку обвинуваченого про вручення копії обвинувального висновку або протокол про відмову одержати копію обвинувального висновку чи дати розписку в його одержанні, а також клопотання обвинуваченого про розгляд справи судом у складі трьох суддів чи судом присяжних, якщо воно було подане прокурору. |
| 2191. | 7. Якщо неповнолітньому обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, копія обвинувального висновку і його законному представнику. |
| 2192. | 8. Одночасно з направленням справи до суду прокурор сповіщає начальника місця утримання обвинуваченого під вартою про те, що обвинувачений перераховується за судом. |
| 2193. | 9. Прокурор, який направив справу до суду, має право відкликати її, якщо вона не призначена до судового розгляду. |
| 2194. | Стаття 316.Постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусового заходу медичного чи виховного характеру |
| 2195. | Прокурор вправі сам винести постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусового заходу виховного чи медичного характеру з додержанням вимог, передбачених частиною шостою статті 504 і частиною другою статті 516 цього Кодексу. |
| 2196. | Глава 35 |
| 2197. | ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І РІШЕНЬ НАЧАЛЬНИКА ОРГАНУ ДІЗНАННЯ, ОСОБИ, ЯКА ЗДІЙСНЮЄ ДІЗНАННЯ, НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ПІДРОЗДІЛУ, СЛІДЧОГО, ПРОКУРОРА, СЛІДЧОГО СУДДІ |
| 2198. | Стаття 317.Оскарження дій і рішень начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого |
| 2199. | 1. Дії і рішення особи, яка провадить дізнання, можуть бути оскаржені начальнику органу дізнання або прокурору, а також до суду першої інстанції при попередньому розгляді справи або розгляді справи по суті, за винятком випадків, передбачених статтями 59, 90, 125, 210, 321 і 323 цього Кодексу. |
| 2200. | 2. Дії і рішення начальника органу дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого під час досудового провадження можуть бути оскаржені прокурору, а також до суду першої інстанції при попередньому розгляді справи або розгляді справи по суті, за винятком випадків, передбачених статтями 59, 90, 125, 210, 321 і 323 цього Кодексу. |
| 2201. | 3. Подача скарги не зупиняє виконання дії або рішення, які оскаржуються, якщо особа, дії або рішення якої оскаржені, не визнає це необхідним. |
| 2202. | Стаття 318.Розгляд скарг на дії і рішення начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого |
| 2203. | 1. Скарги на дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, розглядаються начальником органу дізнання чи прокурором, а скарги на дії і рішення начальника органу дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого - прокурором протягом п'яти діб після одержання скарги. Начальник органу дізнання чи прокурор, розглянувши скаргу, виносять відповідну постанову, копія якої надсилається особі, яка подала скаргу. |
| 2204. | 2. Скарга і постанова долучаються до справи. |
| 2205. | Стаття 319.Оскарження дій, вказівок і рішень прокурора |
| 2206. | Дії, вказівки і рішення прокурора під час досудового провадження можуть бути оскаржені прокурору вищого рівня, а також до суду першої інстанції при попередньому розгляді справи або розгляді справи по суті, за винятком випадків, передбачених статтями 210, 321 і 323 цього Кодексу. |
| 2207. | Стаття 320.Розгляд скарг на дії, вказівки і рішення прокурора |
| 2208. | 1. Скарги на дії, вказівки і рішення прокурора розглядаються прокурором вищого рівня протягом п'яти діб після одержання скарги. Прокурор вищого рівня знайомиться з матеріалами справи, при необхідності опитує особу, яка подала скаргу, прокурора нижчого рівня, особу, у провадженні якої перебуває справа, інших осіб, після чого за наявності підстав своєю постановою задовольняє скаргу і зобов'язує прокурора вчинити певні дії чи прийняти певне рішення або сам вчиняє певні дії чи приймає певне рішення, або залишає скаргу без задоволення. Копія постанови надсилається особі, яка подала скаргу. |
| 2209. | 2. Скарга і постанова долучаються до справи. |
| 2210. | Стаття 321.Оскарження до суду постанов про відмову в порушенні кримінальної справи чи закриття кримінальної справи |
| 2211. | 1. Постанова начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи чи про закриття кримінальної справи оскаржується до місцевого суду за місцем провадження попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, дізнання чи досудового слідства, а якщо вони прийняті військовим прокурором - до військового суду гарнізону. |
| 2212. | 2. Скарга подається особами, зазначеними у частині другій статті 224 чи у частині четвертій статті 307 цього Кодексу, протягом десяти діб із моменту одержання ними копії постанови безпосередньо до суду. |
| 2213. | Стаття 322.Порядок розгляду суддею скарг на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи чи закриття кримінальної справи |
| 2214. | 1. Скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи чи про закриття кримінальної справи розглядається суддею одноособово. |
| 2215. | 2. Суддя витребовує матеріали попередньої перевірки чи кримінальну справу, знайомиться з ними, призначає скаргу до розгляду і надсилає її копію прокурору. Скарга на постанову про відмову в порушенні справи повинна бути розглянута не пізніше п'яти діб із дня надходження до суду відповідних матеріалів, а на постанову про закриття справи - не пізніше п'ятнадцяти діб. |
| 2216. | 3. Про час розгляду скарги повідомляється прокурор та особа, яка подала скаргу. Неявка особи, яка подала скаргу, не перешкоджає її розгляду. |
| 2217. | 4. У судовому засіданні суддя оголошує скаргу, заслуховує прокурора, пояснення особи, яка подала скаргу, і виносить постанову про задоволення скарги чи про залишення її без задоволення. |
| 2218. | 5. У разі задоволення скарги суддя приймає таке рішення: |
| 2219. | 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; |
| 2220. | 2) скасовує постанову про закриття справи і повертає справу для відновлення розслідування та зазначає, які обставини належить з'ясувати при проведенні розслідування. |
| 2221. | 6. На постанову судді протягом семи діб може бути подана апеляція особою, яка подавала скаргу, та прокурором. |
| 2222. | 7. Копія постанови судді надсилається прокурору та особі, яка подала скаргу. |
| 2223. | Стаття 323.Оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи |
| 2224. | 1. Постанова органу дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора про порушення кримінальної справи стосовно певної особи оскаржується до місцевого суду за місцем знаходження відповідного органу, а якщо вона винесена військовим прокурором - до військового суду гарнізону. |
| 2225. | 2. Скарга подається особою, стосовно якої порушено справу, чи її захисником протягом десяти діб із моменту одержання ними копії постанови. |
| 2226. | Стаття 324.Порядок розгляду суддею скарги на постанову про порушення кримінальної справи |
| 2227. | 1. Скарга на постанову про порушення кримінальної справи розглядається суддею одноособово. |
| 2228. | 2. Суддя призначає скаргу до розгляду не пізніше десяти діб із дня її надходження до суду і надсилає копію скарги прокурору. |
| 2229. | 3. Про час розгляду скарги повідомляється прокурор та особа, яка подала скаргу. Неявка особи, яка подала скаргу, не перешкоджає її розгляду. |
| 2230. | 4. У судовому засіданні суддя оголошує скаргу, заслуховує прокурора, пояснення особи, яка подала скаргу, вивчає надані прокурором матеріали попередньої перевірки чи кримінальної справи, які були підставою для порушення справи. При цьому суд перевіряє лише наявність приводів і підстав для винесення постанови, не вдаючись в їх оцінку і не розглядаючи та не вирішуючи заздалегідь ті питання, які повинен розглядати та вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті. |
| 2231. | 5. За результатами розгляду суддя виносить постанову, якою: |
| 2232. | 1) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; |
| 2233. | 2) відхиляє скаргу. |
| 2234. | 6. На постанову судді протягом семи діб може бути подана апеляція особою, стосовно якої порушено справу, чи її захисником, та прокурором. |
| 2235. | 7. Копія постанови судді надсилається прокурору та особі, яка подала скаргу. |
| 2236. | РОЗДІЛ СЬОМИЙ |
| 2237. | ПІДСУДНІСТЬ. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ |
| 2238. | Глава 36 |
| 2239. | ПІДСУДНІСТЬ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ |
| 2240. | Стаття 325.Підсудність справ місцевим судам |
| 2241. | 1. Районним, районним у містах, міським, міськрайонним судам підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних апеляційним і військовим судам. |
| 2242. | 2. Військовим судам гарнізонів підсудні всі кримінальні справи щодо військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів, крім справ, підсудних апеляційним військовим судам. |
| 2243. | Стаття 326.Підсудність справ апеляційним судам |
| 2244. | 1. Апеляційним судам (крім Апеляційного суду України), як судам першої інстанції, підсудні кримінальні справи: |
| 2245. | 1) про всі злочини, за вчинення яких кримінальним законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі; |
| 2246. | 2) у яких містяться відомості, що становлять державну таємницю; |
| 2247. | 3) щодо народних депутатів України, суддів, службових осіб, які займають особливо відповідальне становище; |
| 2248. | 4) про злочини, передбачені статтями 109 - 114, частиною 2 статті 147, частиною 3 статті 149, частиною 3 статті 157, частиною 3 статті 158, частиною 3 статті 161, частиною 2 статті 162, статтею 163, частиною 2 статті 171, статтями 208, 209, частиною 2 статті 210, частиною 2 статті 211, статтями 255 - 258, статтями 260, 261, частиною 2 статті 274, частиною 3 статті 278, частиною 3 статті 279, частиною 3 статті 292, частиною 2 статті 294, статтями 328 - 330, 333, 344, 346, 349, 376, частиною 3 статті 377, частиною 2 статті 378, частиною 3 статті 398, частиною 3 статті 399, статтями 436 - 447 Кримінального кодексу України. |
| 2249. | 2. Військовим апеляційним судам регіонів та апеляційному суду Військово-Морських Сил України, як судам першої інстанції, крім того, підсудні всі кримінальні справи щодо осіб: |
| 2250. | 1) які мають військове звання полковника, капітана І рангу і вище; |
| 2251. | 2) які займають посаду від командира полку, командира корабля І рангу і вище, а також рівних їм за службовим становищем. |
| 2252. | 3. У випадках особливої складності або суспільної значимості справи, підсудної місцевому суду, відповідний апеляційний суд має право прийняти її до свого провадження. З цих же підстав Голова Верховного Суду України чи його заступник вправі передати підсудну місцевому суду справу до провадження відповідного апеляційного суду. |
| 2253. | Стаття 327.Територіальна підсудність |
| 2254. | 1. Справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо цей район точно встановити не можна, справа розглядається судом, у районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство. |
| 2255. | 2. Якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів у районі діяльності різних судів, то справа розглядається судом, у районі діяльності якого вчинено більш тяжкий злочин. У разі, коли вчинено кілька злочинів однакової тяжкості, справа розглядається судом, у районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство, або за місцем проживання більшості свідків чи потерпілих. |
| 2256. | Стаття 328.Зміна територіальної підсудності |
| 2257. | 1. Якщо з якихось причин суд, якому підсудна справа, не може її розглянути, вона передається на розгляд з одного до іншого суду одного рівня. |
| 2258. | 2. Питання про передачу справи з одного місцевого суду до іншого в межах юрисдикції апеляційного суду вирішується головою цього суду або його заступником. |
| 2259. | 3. Питання про передачу справи з одного місцевого суду до іншого, якщо вони відносяться до юрисдикції різних апеляційних судів, передачу справи з одного апеляційного суду до іншого вирішується Головою Верховного Суду України чи його заступником. |
| 2260. | 4. Питання про передачу справи з одного апеляційного суду до іншого вирішується Головою Верховного Суду України або його заступником. |
| 2261. | Стаття 329.Визначення підсудності справ, які належать до компетенції судів різного рівня чи різнойменних судів |
| 2262. | 1. Якщо особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів, справи про які підсудні судам різного рівня, справа розглядається судом вищого рівня. |
| 2263. | 2. Якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів і справа хоча б про один із них підсудна військовому суду, справу розглядає військовий суд. |
| 2264. | 3. У випадках, коли до кримінальної відповідальності по одній справі притягується група осіб, одні із яких є суб'єктами військових злочинів, а інші - ні, розгляд справи здійснюється районним, районним у місті, міським, міськрайонним судом чи апеляційним судом області, міста Києва чи Севастополя, Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, а у випадках, коли особи, які не є суб'єктами військових злочинів, обвинувачуються у вчиненні в співучасті хоча б одного військового злочину - відповідним військовим судом. |
| 2265. | Стаття 330.Направлення справи за підсудністю |
| 2266. | 1. Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суд надсилає її за підсудністю, про що суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. Копія постанови, ухвали надсилається прокурору. |
| 2267. | 2. Якщо у судовому засіданні з'ясувалося, що справа підсудна іншому суду того ж рівня, суд продовжує розгляд справи, якщо є можливість забезпечити повноту, об'єктивність і всебічність дослідження обставин справи. Якщо забезпечити це неможливо, суд надсилає справу за підсудністю, про що суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. |
| 2268. | 3. Справа надсилається за підсудністю, якщо підстави для цього будуть встановлені в судовому засіданні: |
| 2269. | 1) місцевим судом - апеляційному суду; |
| 2270. | 2) районним, районним у місті, міським, міськрайонним судом, апеляційним судом області, міста Києва чи Севастополя, Апеляційним судом Автономної Республіки Крим - відповідному військовому суду; |
| 2271. | 3) військовим судом - районному, районному в місті, міському, міськрайонному суду, апеляційному суду області, міста Києва чи Севастополя, Апеляційному суду Автономної Республіки Крим. |
| 2272. | 4. Передача до місцевого суду справи, початої розглядом у судовому засіданні апеляційного суду, не допускається. |
| 2273. | Стаття 331.Недопустимість спорів про підсудність |
| 2274. | 1. Спори про підсудність не допускаються. |
| 2275. | 2. Справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 327 - 330 цього Кодексу, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищуються його повноваження. |
| 2276. | Глава 37 |
| 2277. | ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ |
| 2278. | Стаття 332.Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи |
| 2279. | 1.У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання: |
| 2280. | 1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла; |
| 2281. | 2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення; |
| 2282. | 3) чи складено обвинувальний висновок, постанову про направлення справи до суду відповідно до вимог цього Кодексу; |
| 2283. | 4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу; |
| 2284. | 5) чи вжито заходи до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, витрат на стаціонарне лікування потерпілого чи можливої конфіскації майна або штрафу; |
| 2285. | 6) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. |
| 2286. | Стаття 333.Порядок попереднього розгляду справи |
| 2287. | 1. Справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше тридцяти діб із дня надходження її до суду. У разі необхідності ці строки можуть бути продовжені до двох місяців постановою голови суду, на розгляд якого надійшла справа, або постановою голови суду вищого рівня чи його заступником. |
| 2288. | 2. Попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноособово за обов'язковою участю прокурора, а у справах, про злочини, передбачені частиною першою статті 228 цього Кодексу, - потерпілого. Про день попереднього розгляду справи повідомляються також інші учасники судового розгляду, однак їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. |
| 2289. | 3. Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора, а у справах, про злочини, передбачені частиною першою статті 228 цього Кодексу, - потерпілого щодо можливості призначення справи до головного судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 332 цього Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті. |
| 2290. | 4. За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень: |
| 2291. | 1) про призначення справи до головного судового розгляду; |
| 2292. | 2) про зупинення провадження в справі; |
| 2293. | 3) про повернення справи прокурору; |
| 2294. | 4) про направлення справи за підсудністю; |
| 2295. | 5) про закриття справи; |
| 2296. | 6) про повернення справи на додаткове розслідування. |
| 2297. | 5. При попередньому розгляді справи ведеться протокол судового засідання. |
| 2298. | Стаття 334.Призначення справи до головного судового розгляду |
| 2299. | 1. За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість, виносить постанову про призначення справи до головного судового розгляду. |
| 2300. | 2. У постанові повинні бути зазначені: місце і дата її винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття Кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинувачення, та рішення з інших питань, пов'язаних із підготовкою справи до розгляду. |
| 2301. | Стаття 335.Питання, які підлягають вирішенню суддею у зв'язку з підготовкою справи до головного судового розгляду |
| 2302. | 1. Прийнявши рішення про призначення справи до головного судового розгляду, суддя вирішує такі питання: |
| 2303. | 1) яким судом буде здійснюватись головний судовий розгляд справи - одноособово суддею, колегіально судом у складі трьох суддів - професійного судді і двох народних засідателів чи судом присяжних; |
| 2304. | 2) про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов'язковою; |
| 2305. | 3) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу; |
| 2306. | 4) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілим, цивільним відповідачем, представником потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідування справи; |
| 2307. | 5) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи; |
| 2308. | 6) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів; |
| 2309. | 7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову, відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого та можливої конфіскації майна, штрафу чи інших грошових стягнень; |
| 2310. | 8) про виклик у разі необхідності перекладача; |
| 2311. | 9) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні; |
| 2312. | 10) про день і місце головного судового розгляду справи; |
| 2313. | 11) усі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій. |
| 2314. | 2. За наявності підстав вважати, що у стадії головного судового розгляду відповідно до статті 387 цього Кодексу будуть досліджуватися лише деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду. |
| 2315. | 3. Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії головного судового розгляду доказів, якщо вони відповідно до статей 163 і 164 цього Кодексу є належними і допустимими. |
| 2316. | 4. Одночасно з прийняттям рішення про призначення справи до головного судового розгляду суддя складає графік розгляду справи. Графік повинен узгоджуватися із загальним графіком розгляду справ у суді. Графік затверджується головою відповідного суду чи його заступником. Графік долучається до справи. |
| 2317. | Стаття 336.Строки призначення справи до головного судового розгляду |
| 2318. | Справа призначається до головного судового розгляду не пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше тридцяти діб із дня попереднього її розгляду. |
| 2319. | Стаття 337.Виклик до суду |
| 2320. | 1. Підсудний викликається до суду повісткою або через адміністрацію місця тримання під вартою. Про день розгляду справи він повідомляється не пізніше як за три доби до дня її розгляду. |
| 2321. | 2. Інші учасники судового розгляду викликаються до суду повістками в той же строк. |
| 2322. | 3. Свідки викликаються до суду повістками, які заздалегідь надсилаються їм судом. |
| 2323. | Стаття 338.Забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи |
| 2324. | У межах строків, передбачених статтею 336 цього Кодексу, суд може надати можливість учасникам судового розгляду, якщо вони про це заявляють клопотання, ознайомитися з матеріалами справи. Зазначені особи мають право робити з матеріалів справи необхідні виписки. |
| 2325. | Стаття 339.Зупинення справи |
| 2326. | У разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі в головному судовому розгляді справи, суддя своєю постановою зупиняє провадження в справі до його видужання. |
| 2327. | Стаття 340.Направлення справи за підсудністю |
| 2328. | Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи за підсудністю. |
| 2329. | Стаття 341.Повернення справи прокурору |
| 2330. | 1. Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що обвинувачений зник і місце перебування його невідоме, суддя своєю постановою повертає справу прокурору для вирішення питання про її зупинення і оголошення розшуку обвинуваченого. Після розшуку обвинуваченого прокурор направляє справу до суду в загальному порядку. |
| 2331. | 2. Суддя своєю постановою також повертає справу прокурору у випадку, коли прокурором при затвердженні обвинувального висновку і надісланні справи до суду було суттєво порушено вимоги статей 310, 315 цього Кодексу або слідчим при закінченні досудового слідства були суттєво порушені вимоги статей 298-306 цього Кодексу. |
| 2332. | Стаття 342.Закриття справи |
| 2333. | 1. За наявності обставин, передбачених пунктами 3, 4, 5, 6, 7 і 8 частини першої статті 183, частинами першою і другою 184 цього Кодексу, суддя своєю постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову, конфіскації майна, грошових стягнень, вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, а також вирішує питання про повернення застави. |
| 2334. | 2. Копія постанови про закриття справи протягом трьох діб надсилається сторонам. |
| 2335. | 3. На постанову про закриття справи протягом семи діб із моменту її оголошення можуть бути подані апеляції сторонами. |
| 2336. | Стаття 343.Повернення справи на додаткове розслідування |
| 2337. | 1. При попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їхніх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках: |
| 2338. | 1) коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства було допущено такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду; |
| 2339. | 2) неправильного роз'єднання або об'єднання справ. |
| 2340. | 2. За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя може повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено. |
| 2341. | 3. У постанові суддя зазначає підстави повернення справи на додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні. У постанові також повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого. |
| 2342. | 4. На постанову про повернення справи на додаткове розслідування протягом семи діб із часу її оголошення можуть бути подані апеляції сторонами. |
| 2343. | РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ |
| 2344. | ГОЛОВНИЙ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД |
| 2345. | Глава 38 |
| 2346. | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ГОЛОВНОГО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ |
| 2347. | Стаття 344.Безпосередність головного судового розгляду |
| 2348. | 1. Суд першої інстанції при розгляді справи безпосередньо досліджує докази в справі: допитує підсудних, потерпілих, свідків, цивільних позивачів, цивільних відповідачів, експертів, заслуховує їхні висновки, оглядає речові докази, оголошує протоколи слідчих дій та інші документи. |
| 2349. | 2. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, безпосередньо дослідити лише докази, які стосуються тих фактичних обставин справи, які оспорюються підсудним чи іншими учасниками судового розгляду. |
| 2350. | Стаття 345.Колегіальний і одноособовий головний судовий розгляд справ |
| 2351. | 1. Головний судовий розгляд справ здійснюється: |
| 2352. | 1) у справах про злочини невеликої і середньої тяжкості, тяжкі злочини - одноособово суддею, який діє від імені суду; |
| 2353. | 2) у справах про особливо тяжкі злочини - колегіально судом у складі трьох суддів: професійного судді і двох народних засідателів; |
| 2354. | 3) у справах про особливо тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення, -колегіально судом у складі трьох суддів: професійного судді і двох народних засідателів, а на вимогу підсудного - судом присяжних. |
| 2355. | 2. Клопотання про розгляд справи судом присяжних обвинувачений вправі подати прокурору чи до суду, на розгляд якого надійшла справа, протягом трьох діб із моменту одержання копії висновку державного обвинувачення. Якщо таке клопотання у зазначені строки не подано, справа розглядається колегіально судом у складі трьох суддів. Клопотання з цього приводу, які подані з пропуском зазначеного строку, не розглядаються. |
| 2356. | 3. Якщо у справі притягнуто до відповідальності декілька обвинувачених, з яких одні заявили клопотання про розгляд справи судом присяжних, а решта таких клопотань не заявила, справа розглядається судом присяжних. |
| 2357. | Стаття 346.Незмінність складу суду |
| 2358. | 1. Кожна справа повинна бути розглянута в одному і тому ж складі суддів. |
| 2359. | 2. Коли хто-небудь із суддів при колегіальному розгляді справи позбавлений можливості продовжувати брати участь у розгляді справи, він замінюється іншим суддею і розгляд справи розпочинається спочатку, за винятком випадків, передбачених статтею 347 та частиною шостою статті 446 цього Кодексу. |
| 2360. | Стаття 347.Запасний народний засідатель |
| 2361. | 1. У справі, яка розглядається колегіально судом у складі трьох суддів: професійного судді і двох народних засідателів і для розгляду якої необхідний значний час, за розпорядженням головуючого в судове засідання може бути викликано одного чи декількох запасних народних засідателів. |
| 2362. | 2. Запасні народні засідателі перебувають у залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя заміняють його, про що головуючий виносить постанову. |
| 2363. | Стаття 348.Головуючий у судовому засіданні |
| 2364. | 1. Головуючий у судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного встановлення обставин, що підлягають доказуванню, і встановлення істини, усуває з судового слідства все те, що не стосується предмету судового розгляду. |
| 2365. | 2. Головуючий не вправі обмежувати або порушувати права учасників судового розгляду. |
| 2366. | Стаття 349.Участь підсудного в головному судовому розгляді |
| 2367. | 1. Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається за участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. |
| 2368. | 2. Підсудний у судовому засіданні користується правами і несе обов'язки, передбачені статтею 48 цього Кодексу. |
| 2369. | 3. Розгляд справи у відсутності підсудного допускається лише у випадках, передбачених статтею 479 цього Кодексу. |
| 2370. | Стаття 350.Участь прокурора у головному судовому розгляді |
| 2371. | 1. Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. |
| 2372. | 2. Коли у результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явлене підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, погодженій з прокурором, який направив справу до суду. Постанова долучається до справи. У цьому випадку суд роз'яснює потерпілому та його представнику їхнє право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення. У разі незгоди з обвинувачем прокурор, який направив справу до суду, здійснює заміну обвинувача. |
| 2373. | 3. Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів. |
| 2374. | 4. За необхідності у справі можуть брати участь декілька прокурорів. |
| 2375. | Стаття 351.Участь захисника в головному судовому розгляді |
| 2376. | Захисник під час судового розгляду справи сприяє підсудному у здійсненні його прав і в захисті його законних інтересів. Захисник користується правами і несе обов'язки, передбачені статтею 55 цього Кодексу. |
| 2377. | Стаття 352.Участь потерпілого та його представника в головному судовому розгляді |
| 2378. | 1. Потерпілий під час судового розгляду справи користується правами і несе обов'язки, передбачені статтею 62 цього Кодексу. Законний представник і представник потерпілого користуються його правами з обмеженнями, передбаченими частиною першою статті 71 і частиною другою статті 74 цього Кодексу. |
| 2379. | 2. У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий і його представник вправі вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку вони підтримують обвинувачення. |
| 2380. | Стаття 353.Участь цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників та заставодавця в головному судовому розгляді |
| 2381. | 1. Цивільний позивач і цивільний відповідач під час судового розгляду справи користуються правами і несуть обов'язки, передбачені статтею 69 цього Кодексу. Представники цивільного позивача і цивільного відповідача користуються їхніми правами з обмеженнями, передбаченими частиною другою статті 74 цього Кодексу. |
| 2382. | 2. Заставодавець під час головного судового розгляду має право бути присутнім при розгляді справи в суді, давати пояснення і брати участь у судових дебатах щодо питань, які стосуються запобіжного заходу і питань про повернення застави. |
| 2383. | Стаття 354.Участь перекладача в головному судовому розгляді |
| 2384. | У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, в судове засідання викликається перекладач, який користується правами і несе обов'язки, передбачені статтею 80 цього Кодексу. |
| 2385. | Стаття 355.Участь спеціаліста і експерта в головному судовому розгляді |
| 2386. | У разі необхідності у судове засідання можуть бути викликані спеціаліст і експерт, які користуються правами і несуть обов'язки, передбачені відповідно статтями 78 та 77 цього Кодексу. |
| 2387. | Стаття 356.Предмет головного судового розгляду |
| 2388. | 1. Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. |
| 2389. | 2. У разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення, порушити справу за новим обвинуваченням чи щодо нових осіб, суд додержується вимог, передбачених статтями 357, 358, 359 чи 360 цього Кодексу. |
| 2390. | Стаття 357.Зміна обвинувачення |
| 2391. | 1. Під час головного судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення як у сторону покращання, так і в сторону погіршення його становища. |
| 2392. | 2. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені правила про підсудність, підслідність чи обов'язковість проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування. |
| 2393. | 3. Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор повідомляє про це суд, який оголошує перерву. За погодженням із прокурором, який направив справу до суду, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення за вимогами статті 50 цього Кодексу та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор у судовому засіданні оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їхнім представникам. Постанова долучається до справи. У разі незгоди з обвинувачем прокурор, який направив справу до суду, здійснює заміну обвинувача. |
| 2394. | 4. Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз'яснює потерпілому та його представнику їхнє право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. |
| 2395. | 5. Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх інших випадках суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись у судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується. |
| 2396. | 6. У разі виявлення нових даних про обставини злочину після зміни прокурором обвинувачення прокурор вправі повторно змінити обвинувачення. |
| 2397. | Стаття 358.Вирішення питання про нове обвинувачення |
| 2398. | 1. Встановивши під час головного судового розгляду, що в діях підсудного є ознаки злочину, щодо якого обвинувачення йому не пред'являлося, суд своєю ухвалою (постановою) повідомляє про це прокурора. Ухвала (постанова) виноситься одночасно з вироком чи іншим судовим рішенням, яким закінчується провадження в суді першої інстанції. У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, уся справа з додержанням вимог статті 343 повертається для додаткового розслідування. Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку. |
| 2399. | 2. Якщо нове обвинувачення і обвинувачення, справа про яке розглядається, тісно не пов'язані і окремий розгляд їх не може негативно відбитись на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження обставин і вирішення справи, справа за новим обвинуваченням направляється для здійснення досудового слідства у загальному порядку. |
| 2400. | Стаття 359.Вирішення питання щодо співучасників злочину |
| 2401. | 1. Встановивши під час судового слідства дані, які вказують на наявність ознак злочину в діях будь-якої особи, яка не притягується до відповідальності у даній справі, суд своєю ухвалою (постановою) повідомляє про це прокурора. Ухвала (постанова) виноситься одночасно з вироком чи іншим судовим рішенням, яким закінчується провадження в суді першої інстанції. |
| 2402. | 2. Якщо обвинувачення цієї особи тісно зв'язано з обвинуваченням підсудного і їх розгляд у різних провадженнях неможливий, суд із додержанням вимог статті 343 цього Кодексу повертає всю справу на додаткове розслідування. |
| 2403. | Стаття 360.Дії суду в разі виявлення ознак злочину проти правосуддя |
| 2404. | Якщо під час головного судового розгляду суд встановить факти дачі завідомо неправдивих показань, висновку чи неправильного перекладу або виявить ознаки іншого злочину проти правосуддя, він виносить про це ухвалу, яку направляє прокурору для прийняття рішення. |
| 2405. | Стаття 361.Окрема ухвала (постанова) суду |
| 2406. | 1. Суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або службових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. |
| 2407. | 2. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. |
| 2408. | 3. Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину. |
| 2409. | 4. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. |
| 2410. | 5. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне. |
| 2411. | 6. Не пізніше як у місячний строк по окремій ухвалі (постанові) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему хвалу (постанову). |
| 2412. | 7. У разі залишення службовою особою окремої ухвали (постанови) суду без розгляду повинно бути вжито заходи, передбачені статтями 254 - 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення. |
| 2413. | Стаття 362.Розпорядок судового засідання |
| 2414. | 1. Розгляд справи здійснюється відповідно до графіку, складеного і затвердженого згідно з частиною четвертою статті 335 цього Кодексу. Вихід за межі графіку допускається лише за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду. Зміна графіку повинна узгоджуватися із загальним графіком розгляду справ у суді. Про зміну графіку повідомляється голова відповідного суду чи його заступник. |
| 2415. | 2. Підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого. Усі розпорядження головуючого повинні виконувати беззаперечно як учасники судового розгляду, так і присутні в залі судового засідання особи. Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій чи розпоряджень головуючого, заперечення заноситься до протоколу судового засідання. |
| 2416. | 3. Зверненням до суду є: "Ваша честь". Усі учасники судового розгляду звертаються до суду, заявляють клопотання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише за дозволом головуючого. |
| 2417. | 4. До залу судового засідання не допускаються: |
| 2418. | 1) особи, молодші шістнадцяти років, якщо вони не є підсудними, особами, щодо яких розглядається питання про застосування примусового заходу виховного характеру або закриття справи, потерпілими або свідками в справі; |
| 2419. | 2) особи, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; |
| 2420. | 3) душевно хворі, крім випадків, коли щодо них розглядається питання про застосування примусового заходу медичного характеру; |
| 2421. | 4) озброєні особи, крім варти підсудних та осіб, які забезпечують безпеку суду та учасників судового розгляду. |
| 2422. | Стаття 363.Заходи, які застосовуються до порушників порядку в судовому засіданні |
| 2423. | 1. У разі порушення підсудним порядку у судовому засіданні або невиконання ним розпоряджень головуючого суд накладає на нього штраф згідно з чинним законодавством і попереджає його про те, що у разі повторного вчинення зазначених дій його буде видалено із залу судового засідання. При повторному порушенні підсудним порядку в судовому засіданні чи невиконанні ним розпоряджень головуючого суд одночасно з накладенням штрафу може видалити його із залу судового засідання тимчасово або на весь час головного судового розгляду. Якщо у зв'язку з видаленням підсудний був відсутній у залі судового засідання під час проголошення вироку, копія вироку вручається йому в строк, передбачений частиною першою статті 433 цього Кодексу. |
| 2424. | 2. У разі порушення порядку у судовому засіданні чи невиконання розпорядження головуючого прокурором головуючий робить йому попередження. При повторному порушенні порядку в судовому засіданні чи невиконанні розпорядження головуючого розгляд справи відкладається для заміни прокурора. Одночасно суд порушує перед прокурором вищого рівня питання про притягнення прокурора, який брав участь у розгляді справи, до передбаченої законом відповідальності. |
| 2425. | 3. У разі порушення порядку у судовому засіданні чи невиконання розпорядження головуючого захисником головуючий робить йому попередження. При повторному порушенні порядку в судовому засіданні чи невиконанні розпорядження головуючого суд із додержанням вимог, передбачених статтями 59 і 60 цього Кодексу, вправі усунути захисника від участі в справі та замінити його іншим захисником. |
| 2426. | 4. У разі порушення порядку у судовому засіданні чи невиконання розпорядження головуючого іншим учасником судового розгляду суд накладає на нього штраф згідно з чинним законодавством і попереджає його про наслідки повторного порушення. При повторному порушенні іншим учасником судового розгляду порядку в судовому засіданні чи невиконанні ним розпоряджень головуючого суд одночасно з накладенням штрафу може видалити його із залу судового засідання тимчасово або на весь час головного судового розгляду, а якщо це порушення було вчинене судовим експертом чи спеціалістом - відкласти розгляд справи для їх заміни. |
| 2427. | 5. Непідкорення осіб, присутніх у залі судового засідання, розпорядженням головуючого або порушення ними порядку під час судового засідання, а так само вчинення під час судового засідання будь-ким дій, які свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил, тягне вжиття заходів згідно з чинним законодавством. Одночасно ці особи можуть бути видалені із залу судового засідання тимчасово або на весь час головного судового розгляду. |
| 2428. | Стаття 364.Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді |
| 2429. | Під час розгляду справи суд при наявності до того підстав може змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного. |
| 2430. | Стаття 365.Відкладення і зупинення головного розгляду справи |
| 2431. | 1. Розгляд справи відкладається, якщо вона не може бути розглянута у зв'язку з неявкою кого-небудь із викликаних осіб або необхідністю витребувати нові докази. Відкладаючи розгляд справи, суд вислуховує всі клопотання учасників судового розгляду, вирішує їх, а також вживає необхідних заходів для виклику в наступне судове засідання осіб, що не з'явилися, чи витребовує нові докази та визначає дату, час і місце проведення наступного судового засідання. |
| 2432. | 2. Суд зупиняє розгляд справи: |
| 2433. | 1) якщо підсудний ухилився від суду і місце його перебування невідоме - до розшуку підсудного; |
| 2434. | 2) якщо підсудний захворів на тяжку тривалу хворобу, яка виключає участь його в розгляді справи, -до його видужання. |
| 2435. | 3. Зупиняючи справу з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, суд одночасно своєю мотивованою постановою (ухвалою) оголошує розшук підсудного. Копія постанови (ухвали) про оголошення розшуку протягом доби після її винесення направляється до відповідного органу розшуку. Одночасно суд направляє копію постанови про обрання запобіжного заходу, а також повідомляє передбачені частиною третьою статті 246 цього Кодексу дані, які можуть знадобитися при здійсненні розшукових заходів. |
| 2436. | 4. На вимогу суду орган, який здійснює розшук, зобов'язаний інформувати його про стан виконання постанови (ухвали) про оголошення розшуку. |
| 2437. | 5. Встановивши місце перебування підсудного, орган розшуку з додержанням вимог, передбачених частинами шостою і сьомою статті 246 цього Кодексу, негайно вживає заходів до етапування підсудного до місця розгляду справи чи до забезпечення його явки до суду, про що інформує суд, який оголосив розшук. |
| 2438. | 6. Якщо до відповідальності притягнуто декількох осіб, суд, зупинивши розгляд справи щодо одного чи кількох підсудних, продовжує розгляд справи щодо інших. |
| 2439. | 7. У наступному судовому засіданні розгляд справи продовжується з моменту, в який вона була відкладена чи зупинена, якщо не змінився склад суду. В іншому випадку розгляд справи починається з початку. |
| 2440. | Стаття 366.Повернення справи прокурору |
| 2441. | Суд повертає справу прокурору, якщо під час головного судового розгляду з'ясується, що прокурором при затвердженні обвинувального висновку і надісланні справи до суду було суттєво порушено вимоги статей 310, 315 цього Кодексу або слідчим при закінченні досудового слідства були суттєво порушені вимоги статей 298-306 цього Кодексу. |
| 2442. | Стаття 367.Закриття справи |
| 2443. | 1. За клопотанням учасників судового розгляду чи за власною ініціативою суд закриває справу: |
| 2444. | 1) за наявності обставин, передбачених пунктами 3, 4, 5, 6, 7 і 8 частини першої статті 183 цього Кодексу; |
| 2445. | 2) у разі відмови прокурора від обвинувачення, якщо потерпілий чи його представник не вимагають продовження розгляду справи і теж не підтримують обвинувачення; |
| 2446. | 3) у справі про злочин, передбачений частиною першою статті 228 цього Кодексу - якщо потерпілий не підтримує обвинувачення, а також у випадку його неявки в судове засідання без поважних причин. |
| 2447. | 2. Закриваючи провадження у справі, суд скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову, конфіскації майна, грошових стягнень, а також вирішує питання про речові докази та повернення застави. |
| 2448. | 3. Про закриття справи суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. На постанову (ухвалу) про закриття справи протягом семи діб із моменту її оголошення можуть бути подані апеляції потерпілим і його представником, які підтримували обвинувачення, підсудним, його захисником і законним представником - з мотивів закриття, а також прокурором. |
| 2449. | Стаття 368.Направлення справи на додаткове розслідування |
| 2450. | 1. При наявності підстав, зазначених у частинах першій і другій статті 343 цього Кодексу, вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя постановою, а суд - ухвалою повертає справу на додаткове розслідування. |
| 2451. | 2. У постанові (ухвалі) суд зазначає підстави повернення справи на додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні. |
| 2452. | 3. При поверненні справи на додаткове розслідування суд повинен вирішити питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого. |
| 2453. | 4. На постанову (ухвалу) про повернення справи на додаткове розслідування протягом семи діб із часу її оголошення сторони можуть подати апеляції. |
| 2454. | 5. Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку. |
| 2455. | Стаття 369.Порядок винесення постанов і ухвал у судовому засіданні |
| 2456. | 1. З усіх питань, що вирішуються під час головного судового розгляду, вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. |
| 2457. | 2. Постанови (ухвали) про направлення справи на додаткове розслідування, повернення справи прокурору, зупинення чи закриття справи, обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, оголошення розшуку, вирішення заяв про відводи, призначення судової експертизи і окремі ухвали (постанови) виносяться в нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа. |
| 2458. | 3. Постанови (ухвали) про вирішення інших питань виносяться у зазначеному в частині другій цієї статті порядку або на місці з занесенням їх до протоколу судового засідання. |
| 2459. | 4. Постанови (ухвали), винесені під час судового розгляду, підлягають оголошенню. |
| 2460. | Глава 39 |
| 2461. | ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА ГОЛОВНОГО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ |
| 2462. | Стаття 370.Відкриття судового засідання |
| 2463. | У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа підлягає розгляду. |
| 2464. | Стаття 371.Перевірка явки учасників судового розгляду |
| 2465. | Відкривши судове засідання, головуючий надає слово секретареві судового засідання, який оголошує, хто з учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх. |
| 2466. | Стаття 372.Роз'яснення перекладачеві його обов'язків |
| 2467. | Якщо в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий встановлює його особу, з'ясовує, якими мовами він володіє і чи немає обставин, що виключають його участь у справі, роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний у судовому засіданні переклад і попереджає про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального Кодексу. Про це від перекладача відбирається підписка, яка додається до протоколу судового засідання. |
| 2468. | Стаття 373.Встановлення особи підсудного |
| 2469. | Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, громадянство, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан, дані про попередні судимості, чи володіє він мовою, якою здійснюється судочинство, та інші необхідні дані, що стосуються його особи. |
| 2470. | Стаття 374.Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу |
| 2471. | 1. Після виконання зазначених дій головуючий оголошує склад суду, прізвища запасних суддів, якщо вони є, прізвища прокурора, захисника, перекладача, судового експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, особи, яка здійснює фіксацію перебігу судового процесу технічними засобами, роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони проти будь-кого відвід. |
| 2472. | 2. Питання про відвід вирішується судом за правилами, передбаченими статтею 94 цього Кодексу. |
| 2473. | 3. Питання про відвід присяжних вирішується судом за правилами, передбаченими статтею 448 цього Кодексу. |
| 2474. | Стаття 375.Наслідки неявки підсудного |
| 2475. | 1. Коли підсудний не з'явиться в судове засідання без поважних причин, суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його явки до суду. |
| 2476. | 2. Крім того, суддя вправі винести постанову, а суд - ухвалу про привід підсудного, зміну запобіжного заходу на більш суворий або обрання запобіжного заходу, якщо його не було обрано, а також про застосування до нього заходів відповідно до вимог статей 155 і 156 цього Кодексу. |
| 2477. | Стаття 376.Наслідки неявки прокурора і захисника |
| 2478. | 1. Коли в судове засідання не з'явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, суд відкладає розгляд справи, визначає дату і місце проведення наступного засідання і вживає заходів до явки їх у судове засідання. Одночасно, якщо причина неявки не є поважною, суд ставить питання перед прокурором вищого рівня про відповідальність прокурора, який не з'явився, чи вирішує питання про відповідальність захисника відповідно до вимог статей 155 і 156 цього Кодексу. |
| 2479. | 2. У випадку неможливості подальшої участі прокурора в судовому розгляді він замінюється іншим. |
| 2480. | 3. Якщо подальша участь у судовому розгляді захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох діб обрати собі іншого захисника. Коли протягом трьох діб явка в судове засідання захисника, обраного підсудним, є неможливою, суд призначає захисника через адвокатське об'єднання. |
| 2481. | 4. Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у справі, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки до участі в судовому засіданні. |
| 2482. | Стаття 377.Наслідки неявки потерпілого |
| 2483. | 1. Якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий чи його представник, суд у залежності від того, чи можливо за їхньої відсутності всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, вирішує питання про розгляд справи або відкладення її. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність потерпілого чи його представника відповідно до вимог чинного законодавства. До потерпілого, який не з'явився без поважних причин, суд вправі застосувати привід. |
| 2484. | 2. За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства. |
| 2485. | 3. Неявка без поважних причин у судове засідання потерпілого у справах, у яких він підтримує обвинувачення, розглядається як відмова від обвинувачення і тягне за собою закриття провадження у справі. |
| 2486. | Стаття 378.Наслідки неявки цивільного позивача |
| 2487. | 1. Якщо в судове засідання не з'явиться цивільний позивач чи його представник, суд залишає цивільний позов без розгляду. У цьому випадку за цивільним позивачем зберігається право пред'явити позов у порядку цивільного судочинства. За клопотанням цивільного позивача суд може розглянути позов у його відсутності. |
| 2488. | 2. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність цивільного позивача чи його представника відповідно до вимог чинного законодавства. |
| 2489. | Стаття 379.Наслідки неявки цивільного відповідача |
| 2490. | 1. Якщо в судове засідання не з'явиться цивільний відповідач, який не є підсудним, або його представник, суд у залежності від того, чи можливо за їхньої відсутності всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, вирішує питання про розгляд справи або відкладення її розгляду. |
| 2491. | 2. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність цивільного відповідача чи його представника відповідно до вимог чинного законодавства. |
| 2492. | Стаття 380.Наслідки неявки свідків, спеціалістів і судових експертів |
| 2493. | 1. Якщо в судове засідання не з'являться свідок, спеціаліст або експерт, суд у залежності від того, чи можливо за їхньої відсутності всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, вирішує питання про розгляд справи або відкладення її. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність цих осіб відповідно до вимог чинного законодавства. |
| 2494. | 2. До свідка, який не з'явився без поважних причин, суд вправі застосувати привід. |
| 2495. | Стаття 381.Допит осіб, які з'явилися в судове засідання, при відкладенні розгляду справи |
| 2496. | У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або їхніх представників, які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона розглядається у тому ж складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в разі необхідності. |
| 2497. | Стаття 382.Видалення свідків із залу суду |
| 2498. | Якщо визнано можливим почати розгляд справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання і вживає заходів до того, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувались між собою. |
| 2499. | Стаття 383.Роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду |
| 2500. | 1. Після виконання дій, зазначених у попередніх статтях, головуючий роз'яснює підсудному його права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 14, 16, 17, 18, 19, 20 частини першої статті 48 та частини першої статті 107 цього Кодексу, і обов'язки, передбачені частиною другою статті 48 цього Кодексу, а також за наявності підстав право на скорочене судове провадження та його наслідки, передбачені у главі 44 цього Кодексу. |
| 2501. | 2. Потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам, експерту та спеціалісту роз'яснюються їхні права і обов'язки, передбачені відповідно статтями 62, 69, 71, 74, 77 і 78 цього Кодексу. Потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам також роз'яснюється право, передбачене частиною першою статті 107 цього Кодексу. Експерт попереджається про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального Кодексу. |
| 2502. | Стаття 384.Заявлення і вирішення клопотань |
| 2503. | 1. Після роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду головуючий запитує, чи мають вони клопотання. |
| 2504. | 2. Особа, яка заявила клопотання, повинна вказати, для встановлення яких саме обставин вона просить викликати свідків, судових експертів, витребувати і дослідити інші докази. З'ясування обставин, для підтвердження яких викликаються свідки, проводиться у відсутності цих свідків. |
| 2505. | 3. Суд вислуховує думку учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання і постановою чи ухвалою задовольняє його або відхиляє. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства. |
| 2506. | 4. Суд не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії головного судового розгляду доказів, якщо вони відповідно до статей 163 і 164 цього Кодексу є належними і допустимими. |
| 2507. | 5. Протягом судового розгляду виклик нових свідків і судових експертів, витребування документів чи інших доказів здійснює суд чи за можливості особа, яка заявила відповідне клопотання. |
| 2508. | Глава 40 |
| 2509. | СУДОВЕ СЛІДСТВО |
| 2510. | Стаття 385.Початок судового слідства |
| 2511. | 1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. |
| 2512. | 2. Судове слідство починається з оголошення прокурором резолютивної частини обвинувального висновку, а в справах після спрощеного досудового провадження - ним чи потерпілим у справах про злочини, передбачені частиною першою статті 228 цього Кодексу, постанови про порушення справи, пред'явлення обвинувачення і направлення справи до суду. |
| 2513. | 3. Якщо у справі заявлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник, а в разі їхньої відсутності головуючий оголошує позовну заяву. |
| 2514. | Стаття 386.З'ясування думки підсудного щодо обвинувачення |
| 2515. | 1. Після оголошення документів, зазначених у статті 385 цього Кодексу, головуючий запитує, чи зрозуміло підсудному обвинувачення, чи визнає він себе винним, чи оспорює він фактичні обставини справи і чи бажає давати показання. |
| 2516. | 2. Якщо в справі заявлено позов, головуючий запитує підсудного і відповідача, чи визнають вони позов. |
| 2517. | Стаття 387.Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження |
| 2518. | 1. Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючий з'ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження. |
| 2519. | 2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду. |
| 2520. | 3. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір позову в апеляційному порядку. |
| 2521. | 4. Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту підсудного. |
| 2522. | 5. Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково. |
| 2523. | 6. Дослідження доказів у справах, що розглядаються судом присяжних, здійснюється у повному обсязі. |
| 2524. | Стаття 388.Допит підсудного |
| 2525. | 1. Перед допитом підсудного головуючий роз'яснює йому, що він вправі давати показання по пред'явленому йому обвинуваченню, відмовитись від дачі показань і що його показання можуть бути використані проти нього. |
| 2526. | 2. Допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати показання по пред'явленому обвинуваченню. Підсудний дає показання, після чого його допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники, захисник, інші підсудні. Протягом всього допиту підсудного головуючий та судді мають право ставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей. |
| 2527. | 3. Допит підсудного у відсутності іншого підсудного допускається за мотивованою ухвалою суду чи постановою судді у виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси встановлення істини в справі або безпека підсудного. Після повернення підсудного до залу суду головуючий ознайомлює його з показаннями, які були дані в його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання підсудному, що був допитаний у його відсутності, а також дати пояснення з приводу цих показань. |
| 2528. | 4. У судовому засіданні підсудний має право користуватися нотатками та документами. |
| 2529. | Стаття 389.Перехід до судових дебатів після допиту підсудного |
| 2530. | У випадку, коли відповідно до частини третьої статті 387 цього Кодексу суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, він після допиту останнього виконує вимоги статті 407 цього Кодексу і переходить до судових дебатів. |
| 2531. | Стаття 390.Оголошення показань підсудного |
| 2532. | Показання підсудного, дані під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду, оголошуються у випадках: |
| 2533. | 1) коли є суперечності між показаннями підсудного, даними в судовому засіданні, і раніше даними показаннями; |
| 2534. | 2) відмови підсудного давати показання в судовому засіданні; |
| 2535. | 3) коли справа розглядається у відсутності підсудного. |
| 2536. | Стаття 391.Допит свідка |
| 2537. | 1. Свідки допитуються по одному у відсутності недопитаних свідків. |
| 2538. | 2. Перед допитом головуючий встановлює дані про особу свідка, роз'яснює його права і громадський обов'язок повідомити про все, що йому відомо у справі, попереджає його про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу та приводить його до присяги, яка полягає у зверненні свідка до суду такого змісту "Я зобов'язуюсь говорити суду правду і лише правду". Німий свідок приносить присягу у письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту. Головуючий також з'ясовує стосунки свідка з підсудним і потерпілим та пропонує дати показання. |
| 2539. | 3. Після того, як свідок дав показання, його допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, підсудний. Якщо свідка викликано в судове засідання за клопотанням учасників судового розгляду, запитання йому спочатку ставить той учасник судового розгляду, за клопотанням якого свідка викликано. Свідок, викликаний за ініціативою суду, допитується у загальному порядку. |
| 2540. | 4. Під час допиту свідка учасниками судового розгляду головуючий знімає навідні запитання та запитання, що не стосуються суті справи. Зняті запитання заносяться до протоколу судового засідання. |
| 2541. | 5. Протягом всього допиту свідка головуючий та судді мають право ставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей. |
| 2542. | 6. Свідок, даючи показання, може використовувати нотатки і документи. Свідкові дозволяється зачитувати документи, які стосуються змісту його показань. Ці документи свідок зобов'язаний пред'явити суду та учасникам судового розгляду на їхню вимогу. За ухвалою суду вони можуть бути долучені до справи. |
| 2543. | 7. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть покинути його без дозволу головуючого. |
| 2544. | Стаття 392.Додатковий і повторний допит свідка. |
| 2545. | 1. Кожний учасник судового розгляду має право ставити свідку додаткові запитання для з'ясування або доповнення раніше даних показань. |
| 2546. | 2. Свідка можна допитати додатково або повторно в присутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці. |
| 2547. | Стаття 393.Допит неповнолітнього свідка |
| 2548. | 1. Допит малолітнього, а за розсудом суду - і неповнолітнього свідка віком до шістнадцяти років провадиться за правилами статті 391 цього Кодексу в присутності педагога, який допомагає з'ясувати ступінь розвитку неповнолітнього та його можливості у сприйнятті і відтворенні фактів. З цією ж метою у разі необхідності допит неповнолітнього свідка може проводитись у присутності психолога, лікаря чи законного представника неповнолітнього. |
| 2549. | 2. До початку допиту зазначеним у частині першій цієї статті особам роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право за дозволом головуючого ставити свідкові запитання і викладати свої зауваження. Головуючий вправі відвести поставлене запитання, але воно повинно бути занесене до протоколу. |
| 2550. | 3. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок дати правдиві показання, але про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за дачу завідомо неправдивих показань за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу він не попереджається та до присяги не приводиться. |
| 2551. | 4. По закінченні допиту неповнолітній свідок, якому не виповнилось 16 років, видаляється із залу суду, крім випадків, коли суд визнає необхідною присутність цього свідка в залі суду. |
| 2552. | 5. За рішенням суду допит неповнолітнього свідка може бути проведений у відсутності підсудного. У такому випадку після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомить його з показаннями свідка і надає можливість поставити йому запитання. Підсудний може дати пояснення з приводу показань цього свідка. |
| 2553. | Стаття 394.Оголошення показань свідка |
| 2554. | Показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду, оголошуються у випадках: |
| 2555. | 1) коли є суперечності між показаннями свідка, даними в судовому засіданні, і раніше даними показаннями; |
| 2556. | 2) неможливості його явки в судове засідання з поважних причин. |
| 2557. | 2. У судовому засіданні також може бути оголошено показання свідка, допитаного судом відповідно до статті 381 цього Кодексу. |
| 2558. | Стаття 395.Допит потерпілого |
| 2559. | 1. Перед допитом головуючий встановлює дані про особу потерпілого, роз'яснює його право давати показання. Якщо потерпілий бажає дати показання, головуючий попереджає його про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального Кодексу, та приводить його до присяги. Німий потерпілий приносить присягу у письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту. Головуючий також з'ясовує стосунки потерпілого з підсудним та пропонує дати показання. |
| 2560. | 2. Потерпілий, якому не виповнилось 16 років, про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу не попереджається і до присяги не приводиться. |
| 2561. | 3. Допит потерпілого проводиться за правилами допиту свідка. Допит потерпілого проводиться перед допитом свідків. |
| 2562. | Стаття 396.Пред'явлення для впізнання |
| 2563. | 1. Потерпілому, свідку, підсудному під час судового слідства можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи предмет, впізнання яких не проводилось під час дізнання чи досудового слідства. |
| 2564. | 2. Пред'явлення для впізнання проводиться з додержанням вимог, передбачених частинами першою-четвертою статті 258 та частинами першою-третьою статті 259 цього Кодексу. |
| 2565. | Стаття 397.Проведення експертизи в судовому засіданні |
| 2566. | 1. Експертиза в суді призначається з додержанням правил, передбачених главою 31 цього Кодексу. |
| 2567. | 2. Експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженні доказів і може за дозволом суду ставити запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для його висновку. |
| 2568. | 3. Після з'ясування обставин, що мають значення для висновку експерта, головуючий пропонує учасникам судового розгляду подати у письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити перед експертом. |
| 2569. | 4. Головуючий оголошує питання, які надійшли від учасників судового розгляду і суддів. Щодо питань, які надійшли, суд заслуховує думку учасників судового розгляду і експерта, якщо він бере участь у судовому засіданні, усуває ті питання, які не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює питання, які він ставить перед експертом із власної ініціативи. |
| 2570. | 5. Після цього з додержанням вимог статті 280 цього Кодексу суддя виносить постанову, а суд - ухвалу, в якій формулює поставлені на вирішення судової експертизи питання. Копія постанови чи ухвали передається експерту або надсилається до судово-експертної установи, експертам якої доручається провести експертизу. |
| 2571. | 6. Експерт складає висновок судової експертизи, який повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 171 цього Кодексу. Експерт оголошує висновок. Якщо експерт у судове засідання не викликався, висновок оголошує головуючий. Висновок долучається до справи. |
| 2572. | Стаття 398.Допит експерта в суді |
| 2573. | 1. Після оголошення висновку експертизи прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, підсудний, судді у зазначеній послідовності можуть поставити експерту усні питання для роз'яснення і доповнення його висновку. |
| 2574. | 2. Питання та відповіді на них заносяться до протоколу судового засідання. |
| 2575. | Стаття 399.Дослідження висновку судового експерта, даного під час розслідування справи |
| 2576. | Якщо у судовому засіданні бере участь експерт, який проводив судову експертизу під час досудового слідства, суд досліджує за його участю докази, які можуть мати значення для висновку. Після цього експерт оголошує висновок експертизи. Якщо експерт у судове засідання не викликався, висновок оголошує головуючий. |
| 2577. | Стаття 400.Проведення додаткової або повторної експертизи |
| 2578. | 1. У випадках, передбачених частинами другою і третьою статті 282 цього Кодексу, суд може призначити додаткову чи повторну експертизу. Додаткова або повторна судові експертизи призначаються і проводяться з додержанням вимог статей 397 і 399 цього Кодексу. |
| 2579. | 2. У випадку призначення додаткової або повторної експертизи розгляд справи може бути відкладено. |
| 2580. | Стаття 401.Огляд речових доказів |
| 2581. | 1. Речові докази повинні бути оглянуті судом і пред'явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно - свідкам, спеціалісту чи експерту. |
| 2582. | 2. Особи, яким пред'явлено речові докази, можуть звертати увагу суду на ті чи інші особливості їх, які мають доказове значення. |
| 2583. | 3. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, при необхідності проводиться на місці їх знаходження. |
| 2584. | Стаття 402.Оголошення протоколів слідчих дій та інших документів |
| 2585. | Протоколи слідчих дій та інші документи, долучені до справи, якщо в них викладені чи посвідчені обставини, що мають доказове значення, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового розгляду. |
| 2586. | Стаття 403.Огляд місця події |
| 2587. | 1. Суд, визнавши необхідним оглянути місце події, проводить огляд за участю всіх учасників судового розгляду, а коли цього вимагають обставини справи - за участю свідків, спеціалістів і експертів. |
| 2588. | 2. На місці огляду підсудному, свідкам, потерпілому, спеціалістам і експертам можуть бути поставлені питання, пов'язані з проведенням огляду. |
| 2589. | 3. Учасники судового розгляду при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення. |
| 2590. | 4. Проведення огляду і його результати зазначаються в протоколі судового засідання та можуть фіксуватися технічними засобами. |
| 2591. | Стаття 404.Перевірка показань на місці |
| 2592. | З метою перевірки і уточнення показань свідка, потерпілого, підсудного або інших фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд із додержанням правил, передбачених статтею 261 цього Кодексу, вправі провести перевірку показань на місці разом з учасниками судового розгляду, а при необхідності - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Проведення перевірки показань на місці та її результати зазначаються в протоколі судового засідання та можуть фіксуватися технічними засобами. |
| 2593. | Стаття 405.Судові доручення |
| 2594. | 1. З метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою вправі доручити органу, який проводив розслідування, провести перевірку показань на місці, слідчий експеримент, обшук, виїмку, освідування, ексгумацію трупа, відібрання та вилучення зразків, необхідних для експертного дослідження, або виконати інші слідчі дії. В ухвалі (постанові) зазначається, які саме слідчі дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. |
| 2595. | 2. Особа, яка виконує доручення, проводить відповідну слідчу дію з додержанням вимог, передбачених главами 29, 30 і 31 цього Кодексу. Протокол слідчої дії та інші докази передаються суду. |
| 2596. | 3. Протокол слідчої дії та інші докази, що надійшли, досліджуються у судовому засіданні і долучаються до справи. |
| 2597. | Стаття 406.Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності підсудного |
| 2598. | Якщо при розгляді справи в суді буде встановлено, що підсудний під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебував у стані неосудності або після цього захворів душевною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд виносить ухвалу, а суддя постанову про зміну порядку розгляду і продовжує розгляд справи за правилами, встановленими главою 48 цього Кодексу. |
| 2599. | Стаття 407.Закінчення судового слідства |
| 2600. | 1. Після дослідження судом усіх доказів головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У разі заявлення клопотань суд обговорює їх і вирішує у відповідності з вимогами статті 384 цього Кодексу. |
| 2601. | 2. Після виконання дій, пов'язаних із доповненням судового слідства, головуючий оголошує про закінчення судового слідства і перехід до судових дебатів. |
| 2602. | Глава 41 |
| 2603. | СУДОВІ ДЕБАТИ. ОСТАННЄ СЛОВО ПІДСУДНОГО |
| 2604. | Стаття 408.Судові дебати |
| 2605. | 1. Судові дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їхніх представників, захисника, законного представника підсудного, підсудного. |
| 2606. | 2. Коли у судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд може виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує в промові свою позицію у певній частині обвинувачення. |
| 2607. | 3. Якщо в судовому розгляді брали участь захисники декількох підсудних, порядок виступів у судових дебатах визначають вони. У разі відсутності згоди порядок їхніх виступів встановлює суд. Порядок виступів декількох захисників одного підсудного визначають вони. |
| 2608. | 4. Коли в судовому розгляді брали участь декілька потерпілих, цивільних позивачів, цивільних відповідачів, підсудних, а також їхніх представників, порядок їхніх виступів у судових дебатах встановлює суд. |
| 2609. | 5. Учасники судових дебатів у своїх промовах повинні посилатися тільки на ті докази, які було досліджено в судовому засіданні, та не оспорювати ті фактичні обставини справи, докази щодо яких відповідно до вимог частини другої статті 335 і статті 387 цього Кодексу не досліджувалися у судовому засіданні. Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий зупиняє учасників судових дебатів у випадках, коли вони у промовах виходять за межі справи, що розглядається, чи якщо у промовах порушуються норми етики. |
| 2610. | 6. Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить підсудному. |
| 2611. | Стаття 409.Останнє слово підсудного |
| 2612. | 1. Після закінчення судових дебатів головуючий надає останнє слово підсудному. Коли у справі притягнуто до відповідальності декілька підсудних, порядок їхніх виступів з останнім словом встановлює суд. |
| 2613. | 2. Суд не вправі обмежити тривалість останнього слова певним часом. Головуючий вправі зупинити підсудного у випадках, коли він виходить за межі справи, що розглядається, чи порушує норми етики. |
| 2614. | Стаття 410.Відновлення судового слідства |
| 2615. | 1. Якщо під час судових дебатів хто-небудь з учасників судового розгляду або підсудний в останньому слові повідомлять про нові обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд із власної ініціативи чи за клопотанням учасників судового розгляду відновлює судове слідство. Відновити судове слідство суд може і у випадку, коли під час наради при постановленні вироку визнає необхідним додатково з'ясувати будь-яку обставину, яка має значення для справи. |
| 2616. | 2. Відновлене судове слідство в таких випадках проводиться в межах з'ясування обставин, які викликали його відновлення. |
| 2617. | 3. Після закінчення відновленого судового слідства, залежно від його результатів, суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин, надає підсудному останнє слово і виходить до нарадчої кімнати для постановлення вироку або, якщо дослідження зазначених обставин у суді виявилося неможливим, повертає справу на додаткове розслідування. |
| 2618. | Стаття 411.Видалення суду для постановлення рішення |
| 2619. | Після останнього слова підсудного суд видаляється до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі (постановлення вироку), про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання. |
| 2620. | Глава 42 |
| 2621. | ПОСТАНОВЛЕННЯ І ПРОГОЛОШЕННЯ ВИРОКУ |
| 2622. | Стаття 412.Постановлення вироку ім'ям держави |
| 2623. | Суди постановляють вироки ім'ям України. |
| 2624. | Стаття 413.Основні вимоги до вироку |
| 2625. | 1. Вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. |
| 2626. | 2. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які було розглянуто в судовому засіданні. Це не стосується випадку, передбаченого статтею 387 цього Кодексу. |
| 2627. | 3. Суд оцінює докази, керуючись законом і за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. |
| 2628. | 4. Усі висновки і рішення, які викладаються у вироку, повинні бути мотивовані. |
| 2629. | Стаття 414.Таємниця наради суддів |
| 2630. | 1. Нарада суддів провадиться в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті. |
| 2631. | 2. Під час наради в нарадчій кімнаті можуть перебувати лише судді, які розглядають справу. |
| 2632. | 3. Суд вправі перервати нараду лише для нічного відпочинку. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у справі. |
| 2633. | 4. Судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювались у нарадчій кімнаті. |
| 2634. | Стаття 415.Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку |
| 2635. | 1. Постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: |
| 2636. | 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; |
| 2637. | 2) чи має діяння склад злочину і якою саме статтею, пунктом чи частиною статті Кримінального кодексу воно передбачене; |
| 2638. | 3) чи вчинив це діяння підсудний; |
| 2639. | 4) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; |
| 2640. | 5) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин; |
| 2641. | 6) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання підсудного, і які саме; |
| 2642. | 7) яка саме міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати; |
| 2643. | 8) чи доцільно у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, звернутися до відповідних державних органів із поданням про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; |
| 2644. | 9) який запобіжний захід щодо підсудного є необхідним; |
| 2645. | 10) чи підлягає задоволенню цивільний позов, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; |
| 2646. | 11) чи підлягають відшкодуванню кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого, якщо позов не був заявлений; |
| 2647. | 12) чи підлягає стягненню в доход держави безпідставно придбане майно; |
| 2648. | 13) що зробити з майном, описаним для забезпечення позову, можливої конфіскації майна, штрафу чи інших грошових стягнень; |
| 2649. | 14) що зробити з речовими доказами; |
| 2650. | 15) на кого мають бути покладені судові витрати і в якому розмірі; |
| 2651. | 16) чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу, застосовувати до підсудного примусове лікування. |
| 2652. | 2. Коли підсудний обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, суд вирішує питання, зазначені в пунктах 1-7 частини першої цієї статті, окремо по кожному злочину. |
| 2653. | 3. Якщо у вчиненні злочину обвинувачується декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з підсудних. |
| 2654. | 4. Примусове лікування, передбачене пунктом 16 частини першої цієї статті, може бути застосовано лише при наявності відповідного висновку лікувальної установи. |
| 2655. | Стаття 416.Порядок наради суддів |
| 2656. | 1. Нарада суддів відбувається під керівництвом головуючого. |
| 2657. | 2. Головуючий ставить на вирішення суду питання, зазначені в статті 415 цього Кодексу. При цьому він повинен ставити кожне питання в такій формі, щоб на нього можна було дати тільки позитивну або негативну відповідь. |
| 2658. | 3. Ніхто з суддів не має права утримуватися від голосування, за винятком випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя голосував за виправдання підсудного. У цьому разі голос судді додається до голосу (голосів), поданого за рішення, яке є найсприятливішим для підсудного. Головуючий голосує останнім. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. |
| 2659. | Стаття 417.Відновлення судового слідства |
| 2660. | 1. Коли під час наради при постановленні вироку суд визнав необхідним з'ясувати будь-яку обставину, яка має значення для справи, то він, не постановляючи вироку, своєю ухвалою, а суддя - постановою відновлює судове слідство в справі. Слідство при цьому належить провадити в межах з'ясування обставин, які викликали його відновлення. |
| 2661. | 2. Після закінчення відновленого судового слідства, залежно від його результатів, суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин, надає підсудному останнє слово і виходить до нарадчої кімнати, щоб постановити вирок або, якщо дослідження цих обставин у суді виявилося неможливим, щоб винести ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування. |
| 2662. | Стаття 418.Види вироків |
| 2663. | 1. Вирок суду може бути обвинувальним або виправдувальним. |
| 2664. | 2. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винуватість підсудного у вчиненні злочину доведена. |
| 2665. | 3. Якщо підсудний визнається винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок і призначає підсудному покарання, передбачене Кримінальним кодексом. |
| 2666. | 4. Суд вироком звільняє засудженого від відбування покарання: |
| 2667. | 1) за наявності підстав, передбачених статтею 49 Кримінального кодексу; |
| 2668. | 2) коли обставина, зазначена у пункті 6 частини першої статті 185 цього Кодексу, з'ясувалася під час постановлення вироку. |
| 2669. | 5. Суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання, якщо справа розглядалась на вимогу обвинуваченого чи близьких родичів померлого обвинуваченого у випадках, передбачених частиною третьою статті 184 цього Кодексу. |
| 2670. | 6. Виправдувальний вирок постановляється у випадках: |
| 2671. | 1) коли не встановлено події злочину; |
| 2672. | 2) коли в діянні підсудного немає складу злочину. |
| 2673. | Стаття 419.Вирішення позову |
| 2674. | 1. Постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. |
| 2675. | 2. У виключних випадках, при неможливості провести докладний розрахунок за цивільним позовом без відкладення розгляду справи, суд може визнати за цивільним позивачем право на задоволення позову. Питання про розмір позовних вимог, які підлягають задоволенню, у цьому випадку за позовом особи, якій злочином заподіяно шкоду, вирішується в порядку цивільного судочинства. |
| 2676. | 3. При виправданні підсудного при відсутності події злочину суд відмовляє у задоволенні позову. |
| 2677. | 4. При виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду. |
| 2678. | Стаття 420.Забезпечення позову |
| 2679. | При задоволенні позову суд до набрання вироком законної сили може постановити про вжиття заходів до його забезпечення, якщо таких заходів не було вжито раніше. |
| 2680. | Стаття 421.Обчислення строку відбування покарання |
| 2681. | 1. Початок строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі або виправних робіт, якщо підсудний до винесення вироку не перебував під вартою, обчислюється з моменту приведення вироку до виконання. |
| 2682. | 2. Якщо підсудний до винесення вироку тримався під вартою у цій справі, в строк відбування покарання зараховується строк попереднього тримання під вартою. |
| 2683. | 3. У тих випадках, коли обвинувачений поміщувався до медичної установи, час перебування в ній зараховується в строк відбування покарання. |
| 2684. | 4. Якщо підсудний до винесення вироку знаходився під вартою, то у разі призначення покарання у вигляді виправних робіт час перебування під вартою зараховується у строк відбування виправних робіт із розрахунку один день ув'язнення за три дні виправних робіт. Якщо підсудний був засуджений до виправних робіт, а при повторному розгляді тієї ж справи - до позбавлення волі, відбутий строк виправних робіт зараховується в строк позбавлення волі з розрахунку три дні виправних робіт за один день позбавлення волі. |
| 2685. | Стаття 422.Вирішення питання про речові докази |
| 2686. | 1. При постановленні вироку суд вирішує питання про речові докази, керуючись правилами, передбаченими статтею 174 цього Кодексу. |
| 2687. | 2. Речі, що не є речовими доказами в справі, повертаються їх законному володільцеві, хоч би останній і не пред'явив цивільного позову. |
| 2688. | 3. Якщо виникне спір про право власності на зазначені речі, він підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. |
| 2689. | Стаття 423.Вирішення питання про процесуальні витрати |
| 2690. | Питання про процесуальні витрати суд вирішує з додержанням правил статті 116 цього Кодексу. |
| 2691. | Стаття 424.Складання вироку |
| 2692. | 1. Вирішивши в нарадчій кімнаті питання, зазначені в статті 415 цього Кодексу, суд складає вирок. |
| 2693. | 2. Для надання технічної допомоги у складанні вироку суд до нарадчої кімнати може запросити штатного працівника суду. Під час складання вироку в нарадчій кімнаті можуть перебувати лише судді, а також штатний працівник суду. Зазначені особи при складанні вироку вправі робити перерви для нічного відпочинку, під час яких не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у справі, та розголошувати результати наради суддів. |
| 2694. | 3. Вирок повинен бути написаний або виготовлений за допомогою технічних засобів одним із суддів чи зазначеним у частині другій цієї статті штатним працівником суду. У вироку коротко, точно і ясно викладаються обставини справи, результати дослідження доказів і висновки суду. |
| 2695. | 4. Виправлення у вироку повинні бути застережені та підписані всіма суддями до його проголошення. |
| 2696. | Стаття 425.Структура вироку |
| 2697. | Вирок складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин. |
| 2698. | Стаття 426.Вступна частина вироку |
| 2699. | У вступній частині вироку зазначається: |
| 2700. | 1) що вирок постановлено ім'ям України; |
| 2701. | 2) час і місце постановлення вироку; |
| 2702. | 3) назва суду, який постановив вирок; |
| 2703. | 4) склад суду, секретар судового засідання, особа, яка здійснювала технічне фіксування перебігу процесу, учасники судового розгляду, перекладач; |
| 2704. | 5) прізвище, ім'я, по батькові підсудного, рік, місяць, день і місце його народження, місце проживання, заняття, освіта, громадянство, сімейний стан та інші відомості про особу підсудного, що мають значення для справи; |
| 2705. | 6) кримінальний закон, що передбачає злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний. |
| 2706. | Стаття 427.Описово-мотивувальна частина вироку |
| 2707. | 1. Описово-мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини, мотивів і кваліфікуючих ознак злочину, причини, з яких злочин не було доведено до кінця, якщо мали місце замах на вчинення злочину чи приготування до його вчинення, форма співучасті, якщо злочин було вчинено групою осіб. |
| 2708. | 2. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають роль і ступінь винуватості у злочині кожного з підсудних, докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо кожного підсудного, мотиви, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність; мотиви визначення кримінально-правової кваліфікації діяння; у разі зміни обвинувачення або визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього. Аналіз доказів на обґрунтування фактичних обставин справи, які не оспорювалися у судовому засіданні і докази щодо яких відповідно до частини другої статті 335 і статті 387 цього Кодексу не досліджувалися, не наводиться. |
| 2709. | 3. Суд також наводить мотиви призначення виду і міри покарання або звільнення від нього чи від його реального відбуття, мотиви призначення примусового лікування. |
| 2710. | 4. Описово-мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлено підсудному, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. |
| 2711. | 5. Не допускається включення у виправдувальний вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинуватість виправданого. |
| 2712. | 6. В описово-мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення позову, залишення його без розгляду, а також підстави відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого, і стягнення в доход держави безпідставно придбаного майна та процесуальних витрат. |
| 2713. | Стаття 428.Резолютивна частина вироку |
| 2714. | 1. У резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: |
| 2715. | 1) прізвище, ім'я та по батькові підсудного; |
| 2716. | 2) рішення про визнання його винуватим та кримінально-правова кваліфікація його дій; |
| 2717. | 3) покарання, призначене підсудному за статтею, частиною чи пунктом статті Кримінального кодексу, за якою підсудного визнано винним по кожному з обвинувачень; |
| 2718. | 4) вид і розмір основного та додаткового покарання; |
| 2719. | 5) початок строку відбуття покарання; |
| 2720. | 6) тривалість іспитового строку, якщо застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, перелік обов'язків, покладених на засудженого; |
| 2721. | 7) рішення про звільнення у відповідних випадках від відбуття покарання; |
| 2722. | 8) рішення про призначення примусового лікування; |
| 2723. | 9) рішення про позов та інші майнові стягнення; |
| 2724. | 10) рішення про речові докази і процесуальні витрати; |
| 2725. | 11) рішення про зарахування попереднього ув'язнення; |
| 2726. | 12) рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили; |
| 2727. | 13) вказівка про порядок і строк оскарження вироку. |
| 2728. | 2. Якщо підсудного визнано винним у вчиненні декількох злочинів, що кваліфікуються за різними статтями, частинами чи пунктами статті Кримінального кодексу, покарання призначається за кожною статтею, частиною чи пунктом статті. Після цього суд визначає остаточне покарання за сукупністю злочинів відповідно до вимог статті 70 Кримінального кодексу. Якщо підсудний не відбув повністю чи частково покарання за попереднім вироком, суд визначає остаточне покарання за сукупністю вироків згідно із вимогами статті 71 Кримінального кодексу. |
| 2729. | 3. У випадках, передбачених статтею 54 Кримінального кодексу України, у резолютивній частині обвинувального вироку викладається рішення про звернення з поданням до відповідних державних органів про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. |
| 2730. | 4. Якщо підсудний визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку. |
| 2731. | 5. Коли призначається покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, у резолютивній частині вироку робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України і зазначається обрана судом міра покарання. |
| 2732. | 6. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79 і 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов'язки, покладені на засудженого, а також особа, на яку, за її згодою чи на її прохання, суд покладає обов'язок по нагляду за неповнолітнім засудженим і проведенню з ним виховної роботи. |
| 2733. | 7. У резолютивній частині виправдувального вироку зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виправданого; вказується, що підсудний у пред'явленому обвинуваченні визнаний невинуватим і по суду виправданим; викладаються рішення про скасування запобіжного заходу, заходів для забезпечення цивільного позову, можливих конфіскації майна і штрафу, про речові докази, судові витрати; вказується порядок та строк оскарження вироку і роз'яснення права на відшкодування шкоди, завданої виправданому внаслідок необґрунтованого притягнення його до кримінальної відповідальності. |
| 2734. | 8. У випадку, коли підсудний обвинувачувався у вчиненні декількох злочинів, кваліфікованих однією статтею, пунктом, частиною статті Кримінального Кодексу, або у вчиненні кількох злочинів, кваліфікованих різними статтями, пунктами, частинами статті Кримінального Кодексу, і по частині обвинувачення підсудний підлягає виправданню, а за решту - засудженню, в резолютивній частині вироку зазначається, з яких саме підстав, передбачених частиною шостою статті 418 цього Кодексу, і по якій саме частині обвинувачення підсудного виправдано. |
| 2735. | Стаття 429.Підписання вироку і окрема думка судді |
| 2736. | 1. Кожна сторінка вироку і вирок у цілому підписують усі судді чи один суддя, якщо справа розглядалась ним одноособово. |
| 2737. | 2. Суддя, який залишився в меншості, має право викласти письмово свою окрему думку, яка оголошенню не підлягає, але долучається до справи. |
| 2738. | Стаття 430.Окрема ухвала (постанова) |
| 2739. | 1. Суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або службових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. |
| 2740. | 2. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при досудовому провадженні або при розгляді справи судом нижчого рівня. |
| 2741. | 3. Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину. |
| 2742. | 4. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. |
| 2743. | 5. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає за це необхідне. |
| 2744. | Стаття 431.Проголошення вироку |
| 2745. | 1. Після підписання вироку судді повертаються до залу судового засідання, де головуючий або один із суддів проголошує вирок. |
| 2746. | 2. Усі присутні в залі судового засідання заслуховують резолютивну частину вироку стоячи. |
| 2747. | 3. Після проголошення вироку головуючий роз'яснює підсудному, його законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам зміст вироку, а також строк і порядок його оскарження, право ознайомитися з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Засудженому, який утримується під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. |
| 2748. | 4. Якщо підсудний не володіє мовою, якою постановлено вирок, то після його проголошення перекладач зачитує вирок підсудному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє. |
| 2749. | Стаття 432.Звільнення підсудного з-під варти |
| 2750. | 1. При виправданні підсудного, звільненні від відбування покарання, засудженні до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також у випадку постановлення обвинувального вироку без призначення покарання, якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. |
| 2751. | 2. При засудженні до обмеження волі з урахуванням особи та обставин справи суд вправі звільнити засудженого з-під варти. |
| 2752. | Стаття 433.Надіслання і вручення копії вироку |
| 2753. | 1. Копія вироку надсилається прокурору і вручається засудженому, виправданому у п'ятиденний строк після проголошення вироку. Якщо вирок складений мовою, якою засуджений чи виправданий не володіє, йому вручається письмовий переклад вироку на його рідній мові або на мові, якою він володіє. |
| 2754. | 2. Якщо вручення копії вироку засудженому або виправданому не може бути здійснено у звичайному порядку на території України, а виконання цієї дії за межами України є неможливим, вирок вважається врученим через десять діб після вивішення на дошці оголошень суду першої інстанції повідомлення про постановлення вироку. |
| 2755. | 3. Іншим учасникам судового розгляду копія вироку вручається за їхнім клопотанням. |
| 2756. | Стаття 434.Надання дозволу на побачення із засудженим |
| 2757. | До набрання вироком законної сили за проханням близьких родичів засудженого головуючий або голова відповідного суду зобов'язані дати їм дозвіл на побачення із засудженим, який перебуває під вартою. |
| 2758. | Стаття 435.Заходи піклування про неповнолітніх дітей і збереження майна засудженого |
| 2759. | 1. При наявності у засудженого до позбавлення волі неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, суд зобов'язаний одночасно з постановленням вироку порушити окремою ухвалою, а суддя - постановою питання перед службою в справах неповнолітніх або відповідним органом опіки та піклування про необхідність влаштування цих неповнолітніх або встановлення над ними опіки чи піклування. |
| 2760. | 2. Якщо у засудженого до позбавлення волі залишились без нагляду майно і житло, суд зобов'язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження. |
| 2761. | 3. Про вжиті заходи повідомляється засуджений. |
| 2762. | Стаття 436.Направлення прокурору справи, в якій не встановлено особу, яка вчинила злочин |
| 2763. | Якщо при постановленні виправдувального вироку за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину особа, яка вчинила цей злочин, залишилась невиявленою, головуючий після набрання вироком законної сили своєю постановою направляє справу прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні злочину. |
| 2764. | Стаття 437.Направлення справи на додаткове розслідування із нарадчої кімнати |
| 2765. | 1. Якщо в нарадчій кімнаті суд прийде до висновку про неможливість постановити вирок у зв'язку з наявністю підстав, зазначених у частині першій статті 343 цього Кодексу, він вправі, не відновлюючи судового слідства, повернути справу на додаткове розслідування. |
| 2766. | 2. У постанові (ухвалі) зазначаються підстави повернення справи на додаткове розслідування і може бути вказано, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні, вирішується питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого. |
| 2767. | 3. На постанову (ухвалу) про повернення справи на додаткове розслідування протягом семи діб із часу її винесення сторонами можуть бути подані апеляції. |
| 2768. | Глава 43 |
| 2769. | ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПРИСЯЖНИХ |
| 2770. | Стаття 438.Порядок розгляду справ судом присяжних |
| 2771. | Розгляд справ судом присяжних здійснюється відповідно до положень, визначених у главах 37-42 цього Кодексу, якщо вони не суперечать положенням цієї глави. |
| 2772. | Стаття 439.Суд присяжних та його склад |
| 2773. | 1. Суди присяжних діють у апеляційних судах (крім Апеляційного суду України). |
| 2774. | 2. Суд присяжних розглядає справу в складі судді (головуючого) і семи присяжних засідателів. |
| 2775. | Стаття 440.Підсудність справ суду присяжних |
| 2776. | 1. Судом присяжних розглядаються кримінальні справи про злочини, за вчинення яких кримінальним законом передбачено можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі. |
| 2777. | 2. Кримінальні справи розглядаються судом присяжних тільки за клопотанням обвинуваченого. |
| 2778. | 3. Якщо особа обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених декількома статтями Кримінального кодексу України, обвинувачуваний має право на розгляд його справи судом присяжних, якщо хоча б за один із них передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі. |
| 2779. | 4. Якщо у справі до відповідальності притягується декілька осіб, одні з яких заявили клопотання про розгляд справи судом присяжних, а інші - ні, при відсутності можливості розглянути справу в різних провадженнях, справа розглядається судом присяжних за умови, що ті обвинувачені, які таке клопотання не заявили або не вправі були його заявити, не заперечують проти такого розгляду. |
| 2780. | Стаття 441.Клопотання про розгляд справи судом присяжних |
| 2781. | 1. Клопотання про розгляд справи судом присяжних обвинувачений у вчиненні злочину, за який кримінальним законом передбачено можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, має право заявити при підписанні протоколу про пред'явлення матеріалів досудового слідства відповідно до вимог частини другої статті 300 цього Кодексу, а якщо таке право йому своєчасно не було роз'яснено - протягом доби після роз'яснення цього права, але до направлення справи прокурором до суду. |
| 2782. | 2. Обвинувачений, що заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних, має право до призначення справи судом до судового розгляду відмовитися від нього. Відмова обвинувачуваного від клопотання не приймається, якщо воно було підтверджено при попередньому розгляді справи. |
| 2783. | 3. Обвинувачений, який не бажає або не має права заявляти клопотання про розгляд справи судом присяжних, має право до призначення справи судом до судового розгляду заперечувати проти задоволення клопотання іншого обвинуваченого. Заперечення обвинувачуваного проти клопотання, якщо воно було підтверджено при попередньому розгляді справи, є обов'язковим для суду. |
| 2784. | 4. Права, передбачені частинами першою, другою і третьою цієї статті, слідчий, прокурор роз'яснюють обвинуваченому при оголошенні йому про закінчення досудового слідства. Одночасно обвинуваченому роз'яснюються правові наслідки задоволення клопотання, зокрема особливості оскарження і розгляду скарг на вироки суду присяжних. Про роз'яснення цих прав зазначається у протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і про пред'явлення йому матеріалів справи для ознайомлення, або про це складається окремий протокол, який підписується обвинуваченим і його захисником. |
| 2785. | 5. Обвинувачуваний, що не заявляв або не мав права заявляти клопотання про розгляд справи судом присяжних, невідкладно сповіщається про надходження такого клопотання від іншого обвинуваченого. |
| 2786. | Стаття 442.Обов'язковість участі захисника в розгляді справи судом присяжних |
| 2787. | 1. При оголошенні обвинуваченому про закінчення досудового слідства у справі, яка відповідно до статті 440 цього Кодексу може бути розглянута судом присяжних, та ознайомленні його з матеріалами справи участь захисника є обов'язковою, навіть якщо обвинувачений не має права заявляти клопотання про розгляд справи судом присяжних. При попередньому розгляді такої справи в суді участь захисника є обов'язковою, якщо хоча б від одного обвинуваченого надійшло клопотання про розгляд справи судом присяжних. |
| 2788. | 2. При розгляді справи судом присяжних участь захисника є обов'язковою. |
| 2789. | Стаття 443.Попередній розгляд справи |
| 2790. | 1. У справі про злочин, за вчинення якого кримінальним законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, суддя, крім питань, зазначених у статті 332 цього Кодексу, з'ясовує, яким судом має розглядатися справа - колегією із трьох професійних суддів чи судом присяжних. |
| 2791. | 2. При попередньому розгляді справи, що надійшла від прокурора з клопотанням обвинуваченого про її розгляд судом присяжних, участь обвинуваченого є обов'язковою. Якщо у справі до відповідальності притягується декілька осіб, одні з яких заявили клопотання про розгляд справи судом присяжних, а інші - ні, участь останніх також є обов'язковою, за винятком випадків, коли вони просять розглянути справу за їхньої відсутності і повідомили суд про те, заперечують вони проти клопотання про розгляд справи судом присяжних чи ні. |
| 2792. | 3. Після доповіді прокурора суддя з'ясовує у обвинуваченого, від якого надійшло клопотання про розгляд справи судом присяжних, чи підтримує він це клопотання і чи розуміє він правові наслідки його задоволення. Відмова обвинуваченого від клопотання є обов'язковою для суду. У обвинувачених, від яких клопотання про розгляд справи судом присяжних не надійшло, суддя з'ясовує їхнє ставлення до клопотання іншого обвинуваченого і чи розуміють вони правові наслідки його задоволення. |
| 2793. | 4. За результатами попереднього розгляду справи і за наявності підстав для призначення справи до судового розгляду суддя приймає одне з таких рішень: |
| 2794. | 1) задовольняє клопотання і призначає справу до розгляду судом присяжних; |
| 2795. | 2) відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи судом присяжних і призначає справу до розгляду колегією із трьох професійних суддів. |
| 2796. | 5. У постанові про призначення справи до розгляду судом присяжних суддя, крім зазначеного у статті 334 цього Кодексу, визначає число присяжних, що підлягають виклику в судове засідання (їх має бути не менше чотирнадцяти), та виключає з розгляду суду присяжних докази, отримані з порушеннями закону або недопустимі з інших підстав. |
| 2797. | 6. Встановивши, що слідчим, прокурором не були виконані вимоги, передбачені частинами четвертою чи п'ятою статті 441 цього Кодексу, додержуючись правил, встановлених статтею 341 цього Кодексу, суддя повертає справу прокурору для виконання цих вимог. |
| 2798. | 7. При попередньому розгляді справи ведеться протокол. |
| 2799. | Стаття 444.Підготовка до розгляду справи судом присяжних |
| 2800. | 1. Після винесення постанови про призначення справи до розгляду судом присяжних суддя дає розпорядження відповідним працівникам суду про забезпечення явки в судове засідання визначеної у постанові кількості присяжних. |
| 2801. | 2. Про день, коли він повинен з'явитися в суд для виконання обов'язків присяжного, громадянин повідомляється не менш як за сім діб до початку розгляду справи. |
| 2802. | 3. Громадянин, який викликається для виконання обов'язків присяжного, зобов'язаний з'явитися до суду у призначений день, а за наявності поважних причин, які не дають можливості взяти участь у розгляді справи, - заздалегідь повідомити про це суд. |
| 2803. | 4. За ухилення без поважної причини від виконання обов'язків присяжного на громадянина постановою головуючого може бути накладене грошове стягнення в розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постанова про накладення грошового стягнення виноситься до початку розгляду справи або в судовому засіданні під час її розгляду. Постанова оскарженню не підлягає. |
| 2804. | Стаття 445.Головуючий у суді присяжних |
| 2805. | 1. Професійний суддя, що головує в суді присяжних (головуючий), крім повноважень, наданих йому статтею 348 цього Кодексу, при розгляді справи в суді присяжних здійснює всі повноваження, віднесені главами 38-41 цього Кодексу до компетенції суду, а також повноваження, передбачені цією главою. |
| 2806. | 2. Головуючий за результатами розгляду справи одноособово вирішує всі питання, визначені у статті 415 цього Кодексу, крім питань, віднесених до компетенції присяжних статтею 457 цього Кодексу. |
| 2807. | Стаття 446.Права і обов'язки присяжних при розгляді справи в суді |
| 2808. | 1. Присяжний при розгляді справи в суді зобов'язаний: |
| 2809. | 1) правдиво відповісти на питання головуючого, що ставляться при відборі для участі в розгляді справи, а також представити на його вимогу іншу необхідну інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі; |
| 2810. | 2) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого. |
| 2811. | 3) з'явитися у визначений головуючим час для продовження судового розгляду справи. |
| 2812. | 2. Присяжний має право: |
| 2813. | 1) брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають значення для вирішення питань, віднесених до компетенції колегії присяжних; |
| 2814. | 2) ставити через головуючого питання підсудному, потерпілому, свідкам, експертам; |
| 2815. | 3) брати участь в огляді речових доказів, документів, і при провадженні судом інших процесуальних дій; |
| 2816. | 4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що відносяться до справи, не зрозумілі для нього поняття, зміст оголошених у суді документів; |
| 2817. | 5) робити письмові замітки під час судового засідання. |
| 2818. | 3. Присяжний не вправі: |
| 2819. | 1) відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи; |
| 2820. | 2) без дозволу головуючого спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду; |
| 2821. | 3) збирати відомості у справі поза судовим засіданням. |
| 2822. | 4. При порушенні обов'язків, зазначених у цій статті, присяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи. |
| 2823. | 5. За порушення обов'язків, зазначених у частинах першої і третьої цієї статті, на присяжного постановою головуючого може бути накладене грошове стягнення в розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постанова про накладення грошового стягнення виноситься в судовому засіданні. Постанова оскарженню не підлягає. |
| 2824. | 6. Запасні присяжні постійно знаходяться при судовому розгляді в залі судового засідання. Запасні присяжні до винесення вердикту можуть бути включені до складу колегії присяжних замість присяжних, які не можуть брати участь у подальшому розгляді справи. У випадку, коли можливості щодо заміни вибулих присяжних засідателів вичерпані, головуючий оголошує судовий розгляд, що відбувся, недійсним і приступає до повторного відбору присяжних. |
| 2825. | Стаття 447.Змагальність у суді присяжних |
| 2826. | 1. Попередній розгляд справи і провадження в суді присяжних ґрунтуються на принципі змагальності. Головуючий зобов'язаний забезпечити рівність прав сторін та створити необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. |
| 2827. | 2. Сторони не вправі без дозволу головуючого згадувати в суді присяжних про існування виключених із розгляду доказів, посилатися на них для обґрунтування своєї позиції. |
| 2828. | 3. Суддя не повинний знайомити присяжних із недопустимими доказами. |
| 2829. | Стаття 448.Відводи у суді присяжних |
| 2830. | 1. Громадянин не може брати участі в розгляді справи в якості присяжного за наявності підстав, передбачених статтями 91 і 92 цього Кодексу. За наявності підстав, передбачених цими статтями, він зобов'язаний заявити самовідвід. З цих же підстав йому вправі заявити відвід прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач і їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник. |
| 2831. | 2. Прокурор і підсудний мають право на немотивований відвід громадян, що з'явилися для участі в справі в якості присяжних. Кожен із них вправі відвести двох громадян. Підсудний вправі доручити здійснення права на немотивований відвід законному представнику чи захиснику. Немотивований відвід є обов'язковим для головуючого. |
| 2832. | 3. Якщо у справі до відповідальності притягується декілька осіб, всі підсудні вправі без наведення мотивів відвести чотирьох громадян. Питання про те, кого із громадян треба відвести, вирішується за їхньою взаємною згодою, а за відсутності такої згоди - шляхом поділу між ними числа громадян, які відводяться, чи, якщо це неможливо, -шляхом жеребкування. |
| 2833. | Стаття 449.Відбір присяжних |
| 2834. | 1. Відбір присяжних здійснюється після закінчення підготовчої частини судового засідання шляхом звільнення суддею громадян, які з'явилися до суду, від участі в розгляді справи, вирішення питань про їх відводи і самовідводи, а також шляхом жеребкування. |
| 2835. | 2. На пропозицію головуючого секретар судового засідання доповідає про явку в судове засідання присяжних засідателів. |
| 2836. | 3. Головуючий послідовно вчиняє такі дії: |
| 2837. | 1) повідомляє громадянам, які з'явилися до суду для участі у справі в якості присяжних, яка справа буде розглядатися; |
| 2838. | 2) роз'яснює їм права, обов'язки та компетенцію присяжних, передбачені законом підстави для самовідводу, а також зміст частин четвертої і п'ятої статті 446 цього Кодексу. |
| 2839. | 3) з'ясовує у кожного з них, чи не проінформовані вони про обставини даної справи і в якій мірі, про наявність передбачених законом підстав для звільнення їх від участі в розгляді справи; |
| 2840. | 4) роз'яснює сторонам їхнє право заявляти мотивовані відводи цим громадянам відповідно до статті 448 цього Кодексу та з'ясовує, чи заявляють вони такі відводи; |
| 2841. | 5) роз'яснює положення частини другої статті 448 цього Кодексу та з'ясовує, чи заявляють прокурор, підсудний, його законний представник чи захисник немотивовані відводи. |
| 2842. | 4. Головуючий при відборі присяжних вправі поставити громадянам питання, запропоновані у письмовій формі сторонами. |
| 2843. | 5. Встановивши, що громадянин поінформований про обставини справи настільки, що це може відбитися на його неупередженості, або наявність підстав для задоволення заяв про відводи і самовідводи, головуючий без видалення в нарадчу кімнату своєю постановою звільняє відповідних громадян від участі у справі в якості присяжних. |
| 2844. | 6. У тому випадку, коли в суд з'явилося менше громадян, ніж це було визначено у постанові про призначення справи до розгляду, або коли після виконання дій, зазначених у частинах першій-четвертій цієї статті їх залишилося менше, ніж це потрібно для утворення колегії присяжних, головуючий дає розпорядження про додатковий виклик громадян із запасного списку. |
| 2845. | Стаття 450.Утворення колегії присяжних |
| 2846. | 1. Колегія присяжних, що розглядає справу в суді, утворюється шляхом відбору жеребкуванням семи присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні, - ще і одного чи двох запасних. |
| 2847. | 2. Жеребкування з метою утворення колегії присяжних провадиться за умови, що після виконання вимог статті 449 цього Кодексу залишилося не менше десяти громадян, що викликалися для участі у розгляді справи в якості присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні - не менше дванадцяти. |
| 2848. | 3. Секретар судового засідання опускає в урну квитки з вказівкою прізвищ кандидатів у присяжні і перемішує їх. Головуючий по одному виймає сім квитків, оголошуючи щораз зазначене в квитку прізвище присяжного. Після цього він виймає один чи два квитки, оголошуючи прізвище запасних присяжних. Прізвища відібраних присяжних вносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання в тому порядку, у якому квитки були вийняті з урни. |
| 2849. | 4. По завершенні утворення колегії присяжних засідателів головуючий пропонує колегії присяжних та запасних присяжних зайняти відведене їм місце. |
| 2850. | Стаття 451.Розпуск колегії присяжних |
| 2851. | 1. Прокурор, потерпілий, цивільний позивач, їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник вправі до приведення присяжних засідателів до присяги зробити мотивовану заяву про те, що внаслідок особливостей справи чи в силу інших причин склад колегії присяжних у цілому може виявитися нездатним винести об'єктивний вердикт. |
| 2852. | 2. Після вислуховування думок сторін із приводу зробленої заяви головуючий своєю постановою, яка виноситься у нарадчій кімнаті, відхиляє її або задовольняє і розпускає колегію присяжних та відновляє підготовку до розгляду справи. |
| 2853. | Стаття 452.Старшина присяжних засідателів |
| 2854. | 1. Присяжні із складу колегії у нарадчій кімнаті обирають старшину. Обраним старшиною вважається присяжний, що одержав більшість голосів. |
| 2855. | 2. Старшина колегії присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і винесенні вердикту. |
| 2856. | 3. Старшина присяжних керує ходом нарад колегії присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з проханнями, оголошує присяжним у нарадчій кімнаті питання судді, записує їхні відповіді, з урахуванням результатів голосування заповнює опитувальний лист із відповідями колегії присяжних і проголошує його в судовому засіданні. |
| 2857. | Стаття 453.Приведення присяжних до присяги |
| 2858. | 1. Після утворення колегії присяжних засідателів та обрання старшини за пропозицією головуючого присяжні приймають присягу такого змісту: "Присягаюсь виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні справи керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині". |
| 2859. | 2. Текст присяги зачитує секретар судового засідання. Після цього головуючий називає прізвище кожного з присяжних. Кожен із них має заявити: "Присягаюсь" та підтвердити, що його права, обов'язки і компетенція йому зрозумілі. |
| 2860. | 3. Про приведення присяжних до присяги робиться запис у протоколі судового засідання. |
| 2861. | Стаття 454.Неприпустимість незаконного впливу на присяжного засідателя |
| 2862. | 1. Прокурору, потерпілому, підсудному, його захиснику та іншим учасникам судового розгляду, а також свідкам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам протягом усього судового розгляду справи забороняється спілкуватись із присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 2863. | 2. Присяжний може бути усунутий постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи, якщо у нього виникнуть підстави вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив об'єктивність, необхідну для вирішення справи у відповідності з законом. |
| 2864. | Стаття 455.Особливості судового слідства в суді присяжних |
| 2865. | 1. Судове слідство в суді присяжних провадиться з додержанням вимог глави 40 цього Кодексу з такими особливостями. |
| 2866. | 2. Прокурор оголошує тільки резолютивну частину обвинувального висновку. |
| 2867. | 3. Правила, передбачені частинами третьою і четвертою статті 387 і статті 389 цього Кодексу, у суді присяжних не застосовуються. |
| 2868. | 4. Докази сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а сторони захисту - в другу. |
| 2869. | 5. Підсудний, якщо тільки він не відмовився від дачі показань, допитується перед дослідженням доказів сторони захисту, якщо на іншому порядку не наполягає сам підсудний. Перед допитом головуючий роз'ясняє підсудному право давати або не давати показання з приводу пред'явленого обвинувачення й інших обставин справи. |
| 2870. | 6. Головуючий за клопотанням сторін чи з власної ініціативи зобов'язаний виключити із числа доказів, що підлягають дослідженню, всі докази, одержані з істотними порушеннями закону, а якщо дослідження таких доказів відбулося, -визнати їх такими, що не мають юридичного значення, а дослідження, що відбулося, -недійсним. |
| 2871. | 7. Присяжні задають запитання особам, які допитуються, після допиту їх головуючим. Запитання викладаються у письмовій формі, передаються головуючому, який ставить їх перед особою, що допитується. Головуючий вправі уточнити запитання, сформульоване присяжним. Запитання присяжних, що не мають відношення до справи, а також навідні або образливі питання головуючим не задаються. |
| 2872. | 8. Сторони можуть заявити клопотання про дослідження доказів, виключених раніше головуючим із розгляду, не викладаючи при цьому їхньої суті. Вислуховування думок учасників судового розгляду в зв'язку з такими клопотаннями відбувається без участі колегії присяжних. |
| 2873. | 9. Докази щодо попередніх судимостей підсудного і потерпілого, а також докази щодо стану їхнього здоров'я, сімейного та матеріального становища, способу життя та інших обставин, що їх характеризують, якщо вони не мають значення для вирішення питань, віднесених до компетенції колегії присяжних, досліджуються після проголошення вердикту колегії присяжних. |
| 2874. | Стаття 456.Дебати у суді присяжних і останнє слово підсудного |
| 2875. | 1. Учасники судового розгляду під час виступу в судових дебатах чи в репліках на них, а підсудний - і в останньому слові, не вправі посилатися на обставини, які не були предметом дослідження суду присяжних, а також на докази, виключені із числа доказів, що досліджувалися, з мотивів їх недопустимості. |
| 2876. | 2. Головуючий вправі зупинити виступ в судових дебатах учасника судового розгляду, якщо він після зауваження повторно порушив вимоги частини першої цієї статті, і надати слово іншому учаснику дебатів. Таке ж рішення головуючий вправі прийняти тоді, коли виступ у судових дебатах носить образливий або непристойний характер. З тих же підстав головуючий вправі зупинити звернення підсудного з останнім словом. |
| 2877. | Стаття 457.Компетенція колегії присяжних |
| 2878. | За результатами розгляду справи присяжні вирішують такі питання: |
| 2879. | 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; |
| 2880. | 2) чи винен підсудний у вчиненні цього діяння; |
| 2881. | 3) чи заслуговує підсудний, якого вони визнали винним, на полегкість чи особливу полегкість. |
| 2882. | Стаття 458.Опитувальний лист |
| 2883. | 1. Питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, формулюються в опитувальному листі. |
| 2884. | 2. По кожному діянню, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, в опитувальному листі ставиться два основних питання: |
| 2885. | 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; |
| 2886. | 2) чи винен підсудний у вчиненні цього діяння. |
| 2887. | 3. В опитувальному листі можуть ставитися окремі питання про доведеність таких обставин, що збільшують або зменшують ступінь винності або змінюють її характер або тягнуть звільнення підсудного від відповідальності, про ступінь здійснення злочинного наміру, причинах, у силу яких діяння не було доведено до кінця, ступеня і характеру співучасті кожного з підсудних у здійсненні злочину. Допускається постановка питань, відповіді на які можуть дозволити встановити винність підсудного в здійсненні менш тяжкого злочину, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист. |
| 2888. | 4. На випадок визнання підсудного винним ставиться питання про те, чи заслуговує він полегкості або особливої полегкості. |
| 2889. | 5. Не можуть ставитися питання, що вимагають від присяжних правової кваліфікації діяння, юридичної кваліфікації статусу підсудного, а також інші питання, вирішення яких вимагає юридичної оцінки. |
| 2890. | 6. Питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, ставляться щодо кожного підсудного окремо. |
| 2891. | 7. Питання ставляться в зрозумілих присяжним формулюваннях. |
| 2892. | Стаття 459.Формулювання питань, що підлягають вирішенню колегією присяжних |
| 2893. | 1. Формулювання питань, що підлягають вирішенню колегією присяжних, розпочинається після останнього слова підсудного. |
| 2894. | 2. Головуючий формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, зачитує їх і ставить на обговорення сторін. Сторони вправі запропонувати поправки до сформульованих головуючим питань і просити про постановку інших питань. |
| 2895. | 3. Після обговорення головуючий остаточно формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, викладає їх в опитувальному листі, який підписує та затверджує своєю постановою. |
| 2896. | 4. Опитувальний лист передається старшині колегії присяжних. |
| 2897. | Стаття 460.Напутнє слово головуючого |
| 2898. | 1. Перед видаленням колегії присяжних у нарадчу кімнату для винесення вердикту головуючий звертається до присяжних із напутнім словом, у якому наводить зміст обвинувачення, повідомляє зміст кримінального закону, що передбачає відповідальність за здійснення діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, нагадує досліджені в суді докази та позиції сторін, роз'яснює основні правила оцінки доказів, зміст принципу презумпції невинуватості, положення про тлумачення не усунутих сумнівів на користь підсудного. |
| 2899. | 2. У випадку відмови підсудного від дачі показань головуючий звертає увагу колегії присяжних на те, що цей факт не має юридичного значення і не може бути витлумачений як свідчення доведеності винності підсудного. |
| 2900. | 3. Присяжним роз'яснюється, що їхній вердикт може бути оснований лише на тих доказах, що безпосередньо досліджені в судовому засіданні, ніякі докази для них не мають заздалегідь установленої сили, їхні висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях чи на виключених із розгляду доказах. Головуючий також роз'ясняє присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на поставлені питання, голосування і винесення вердикту. |
| 2901. | 4. Головуючий завершує своє напутнє слово нагадуванням присяжним засідателям зміст даної ними присяги і звертає їхню увагу на те, що у випадку винесення обвинувального вердикту вони можуть визнати підсудного таким, що заслуговує полегкості або особливої полегкості. |
| 2902. | 5. При проголошенні напутнього слова головуючому забороняється в будь-якій формі висловлювати свої думки з питань, поставлених перед колегією присяжних. |
| 2903. | 6. Присяжні засідателі, вислухавши напутнє слово головуючого й ознайомивши з поставленими перед колегією присяжних питаннями, вправі одержати від нього додаткові роз'яснення. |
| 2904. | 7. Сторони вправі заявити заперечення в зв'язку зі змістом напутнього слова головуючого з мотивів порушення ним принципу об'єктивності. Якщо такі заперечення не були вчасно заявлені, сторони не вправі посилатися надалі на зміст напутнього слова головуючого як на підставу для перегляду цієї справи вищестоящим судом. |
| 2905. | Стаття 461.Таємниця наради колегії присяжних |
| 2906. | Після напутнього слова головуючого присяжні видаляються в нарадчу кімнату для винесення вердикту. Нарада колегії присяжних здійснюється у відсутності головуючого та інших осіб із додержанням вимог, передбачених статтею 414 цього Кодексу. |
| 2907. | Стаття 462.Порядок наради і голосування присяжних |
| 2908. | 1. Нарадою присяжних засідателів керує старшина, який послідовно ставить на обговорення питання, визначені в опитувальному листі, проводить голосування по них і веде підрахунок голосів. |
| 2909. | 2. Присяжні під час обговорення питань повинні прагнути до прийняття одностайних рішень. У тих випадках, коли колегія присяжних не прийшла до одностайного рішення з поставлених питань, присяжні формулюють відповіді, прийняті більшістю голосів. |
| 2910. | 3. Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних засідателів не вправі утриматися при голосуванні. Старшина подає свій голос останнім. |
| 2911. | Стаття 463.Винесення вердикту |
| 2912. | 1. Вердиктом є рішення колегії присяжних із питань, сформульованих в опитувальному листі. |
| 2913. | 2. Вердикт вважається прийнятим, якщо за відповіді на кожне з поставлених у ньому основних питань проголосувало не менше п'яти, а за відповіді на окремі питання - не менше чотирьох присяжних. |
| 2914. | 3. Відповіді на питання вносяться старшиною колегії присяжних в опитувальний лист безпосередньо після кожного з відповідних питань із зазначенням кількості присяжних, які проголосували за і проти відповіді. Відповідь на кожне питання повинна являти стверджувальне "так" або негативне "ні" з обов'язковим пояснювальним словом або словосполученням, що розкриває сутність відповіді. Якщо відповідь на попереднє питання виключає відповідь на наступне, старшина за згодою більшості присяжних вказує "без відповіді". |
| 2915. | 4. Опитувальний лист із відповідями колегії присяжних підписується всіма присяжними. |
| 2916. | Стаття 464.Поновлення судового слідства, уточнення формулювань питального листа і додаткові роз'яснення на прохання колегії присяжних |
| 2917. | 1. Якщо під час наради в колегії присяжних засідателів виникла необхідність у додатковому дослідженні яких-небудь обставин, що мають істотне значення для відповіді на поставлені питання, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних засідателів звертається до головуючого з відповідним проханням. У тому випадку, коли виконання прохання колегії присяжних необхідно і можливо, головуючий відновляє судове слідство, після закінчення якого з урахуванням думки сторін можуть бути внесені уточнення в поставлені перед колегією присяжних засідателів питання або сформульовані нові. |
| 2918. | 2. Після дебатів із приводу додатково досліджених обставин, останнього слова підсудного і напутнього слова головуючого, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту. |
| 2919. | 3. У випадку, коли під час наради в колегії присяжних засідателів виникла необхідність в уточненні формулювання поставлених перед нею питань, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Якщо головуючий з урахуванням думки сторін вважає це за необхідне, він вносить уточнення в поставлені питання або формулює нові. Вислухавши напутнє слово головуючого з приводу змін у опитувальному листі, колегія присяжних засідателів повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту. |
| 2920. | 4. Якщо під час наради в колегії присяжних засідателів виникла необхідність в одержанні від головуючого додаткових роз'яснень, присяжні засідателі повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних засідателів звертається до головуючого з відповідним проханням. Одержавши необхідні роз'яснення головуючого, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту. |
| 2921. | Стаття 465.Проголошення вердикту колегією присяжних |
| 2922. | 1. Після складення і підписання опитувального листа присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних передає головуючому опитувальний лист із внесеними в нього відповідями. |
| 2923. | 2. Знайшовши вердикт неясним або суперечливим, головуючий вказує на його неясність або суперечливість колегії присяжних і пропонує в нарадчій кімнаті внести в нього уточнення. |
| 2924. | 3. Головуючий може також після вислуховування думок сторін внести в опитувальний лист необхідні зміни. Вислухавши напутнє слово головуючого з приводу змін у питальному листі, колегія присяжних засідателів повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту. |
| 2925. | 4. При відсутності зауважень головуючий повертає опитувальний лист із внесеними в нього відповідями колегії присяжних засідателів старшині присяжних засідателів для проголошення. |
| 2926. | 5. Старшина присяжних засідателів проголошує вердикт, зачитуючи питання, поставлені перед колегією присяжних засідателів, і відповіді на них. |
| 2927. | 6. Усі, що знаходяться в залі судового засідання, вислухують вердикт колегії присяжних стоячи. |
| 2928. | 7. Проголошений вердикт колегії присяжних передається секретареві судового засідання для долучення до матеріалів справи. |
| 2929. | Стаття 466.Дії головуючого після проголошення вердикту колегії присяжних |
| 2930. | 1. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий повідомляє присяжних про закінчення їхньої участі в судовому розгляді справи. Присяжні вправі залишитися до кінця розгляду справи в залі судового засідання на місцях, відведених для публіки. |
| 2931. | 2. У разі винесення колегією присяжних вердикту про повну невинність підсудного, що знаходиться під вартою, за розпорядженням головуючого він негайно звільняється з-під варти. |
| 2932. | Стаття 467.Обговорення наслідків вердикту колегії присяжних засідателів |
| 2933. | 1. Наслідки вердикту обговорюються без участі присяжних. |
| 2934. | 2. Головуючий надає сторонам можливість представити для дослідження докази, які відповідно до статті 466 цього Кодексу мають досліджуватися без участі присяжних, і виступити з питань щодо юридичних наслідків вердикту, включаючи питання кримінально-правої кваліфікації вчиненого підсудним, призначення йому покарання і вирішення цивільного позову. Захисник підсудного і підсудний завжди виступають останніми. |
| 2935. | 3. Сторони можуть торкатися будь-яких питань права, що підлягають вирішенню при постановленні судом вироку. |
| 2936. | 4. Сторонам забороняється ставити у своїх виступах під сумнів правильність винесеного колегією присяжних вердикту, за винятком випадку, коли відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 468 цього Кодексу сторона вбачає підстави для розпуску колегії присяжних та направлення справи на новий розгляд в іншому складі суду або для постановлення виправдувального вироку. |
| 2937. | 5. Головуючий зупиняє сторону, якщо вона торкається питань, не пов'язаних з юридичними наслідками вердикту, або інших питань, що підлягають вирішенню при постановленні вироку. |
| 2938. | Стаття 468.Обов'язковість вердикту колегії присяжних |
| 2939. | 1. Вердикт колегії присяжних про невинність підсудного обов'язковий для головуючого і тягне постановлення ним виправдувального вироку. |
| 2940. | 2. Обвинувальний вердикт є обов'язковим для головуючого, за винятком випадків, передбачених цією статтею. |
| 2941. | 3. Головуючий кваліфікує вчинене відповідно до обвинувального вердикту і встановленими ним обставинами, що не підлягають установленню колегією присяжних. |
| 2942. | 4. Якщо колегією присяжних засідателів винесено обвинувальний вердикт, а головуючий визнав, що в справі є достатні підстави для постановлення виправдувального вироку, через те, що не встановлено подію злочину або не доведено участь підсудного у вчиненні злочину, він виносить мотивовану постанову про розпуск колегії присяжних та направлення справи на новий розгляд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду. Ця постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає, на неї не може бути подане касаційне подання. |
| 2943. | 5. Обвинувальний вердикт колегії присяжних засідателів не перешкоджає постановленню виправдувального вироку, якщо головуючий визнає відсутність у діянні складу злочину. |
| 2944. | Стаття 469.Наслідки визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість або особливу полегкість |
| 2945. | 1. Визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість або особливу полегкість, є обов'язковим для головуючого. |
| 2946. | 2. У випадку визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість, головуючий призначає йому покарання, що не перевищує середню величину, отриману в результаті поділу навпіл значень нижньої і верхньої меж позбавлення волі або іншого виду покарання, передбаченого санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України для даного покарання, а якщо підсудний обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі - не призначає це покарання. |
| 2947. | 3. Визнання підсудного таким, що заслуговує на особливу полегкість, головуючий призначає йому покарання, що не перевищує мінімального розміру, передбаченого санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України для найбільш суворого покарання, а якщо підсудний обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, - покарання, що не перевищує мінімального розміру, передбаченого санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України для позбавлення волі на певний строк. |
| 2948. | 4. Невизнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість або особливу полегкість не є перешкодою для застосування статті 69 Кримінального Кодексу України. |
| 2949. | Стаття 470.Види рішень, що приймаються головуючим у суді присяжних |
| 2950. | 1. До видалення колегії присяжних у нарадчу кімнату для винесення вердикту головуючий своєю постановою вправі направити справу на додаткове розслідування або закрити справу. При цьому він дотримується вимог статей 367 і 368 цього Кодексу. |
| 2951. | 2. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий вправі постановити такі судові рішення: |
| 2952. | 1) виправдувальний вирок - коли колегія присяжних дала негативну відповідь хоча б на одне з основних питань, зазначених у частині другій статті 458 цього Кодексу, або коли головуючий визнав, що у діянні немає складу злочину; |
| 2953. | 2) обвинувальний вирок - коли колегія присяжних дала позитивну відповідь на основні питання, зазначені у частині другій статті 458 цього Кодексу; |
| 2954. | 3) постанову про розпуск колегії присяжних та направлення справи на новий розгляд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду - у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 468 цього Кодексу; |
| 2955. | 4) постанову про закриття справи - у випадках, передбачених частиною третьою статті 367 цього Кодексу. |
| 2956. | 3. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий також вправі винести постанов із питань, передбачених статтями 430, 359, 360 цього Кодексу. |
| 2957. | Стаття 471.Особливості складання і проголошення вироку суду присяжних |
| 2958. | Вирок суду присяжних складається і проголошується з додержанням вимог, передбачених статтями 424-429 і 431 цього Кодексу, з такими особливостями: |
| 2959. | у вступній частині вироку суду присяжних не зазначаються прізвища присяжних; |
| 2960. | у мотивувальній частині вироку обставини, встановлені вердиктом колегії присяжних, обґрунтовуються лише посиланням на цей вердикт. |
| 2961. | Стаття 472.Особливості перевірки вироків (постанов) суду присяжних у касаційному порядку |
| 2962. | 1. Вироки (постанови) суду присяжних в апеляційному порядку не перевіряються, вони можуть бути перевірені в касаційному порядку за касаційними скаргами чи поданнями осіб, коло яких визначено у статті 565 цього Кодексу. |
| 2963. | 2. Провадження по перевірці в касаційному порядку вироків (постанов) суду присяжних здійснюється відповідно до вимог, передбачених главою 52 цього Кодексу з наступними особливостями. |
| 2964. | 3. Касаційні скарги і подання розглядаються: |
| 2965. | 1) Судовою палатою у кримінальних справах Верховного суду України - на вироки, постанови судів присяжних у апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва і Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим; |
| 2966. | 2) Військовою судовою колегією Верховного Суду України - на вироки, постанови судів присяжних у військових апеляційних судах регіонів, апеляційному суді Військово-Морських Сил України. |
| 2967. | 4. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, визначеного частиною першою статті 567 цього Кодексу, а якщо справа до касаційного суду надійшла після закінчення цього строку - не пізніше одного місяця з дня її надходження. |
| 2968. | 5. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду з повідомленням учасників процесу. |
| 2969. | 6. Вирок (постанова) суду присяжних можуть бути скасовані чи змінені тільки з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3, і 4 частини першої статті 578 цього Кодексу. |
| 2970. | 7. Касаційна палата не вправі переглядати вирок із мотивів порушення головуючим принципу об'єктивності в його напутнім слові, якщо сторонами не були заявлені заперечення безпосередньо після проголошення напутнього слова в судовому засіданні. |
| 2971. | 8. Касаційна палата не може направити справу на нове розслідування. |
| 2972. | Стаття 473.Перегляд у порядку повторної касації вироків і постанов суду присяжних |
| 2973. | Перегляд у порядку повторної касації вироків і постанов суду присяжних здійснюється відповідно до вимог глави 53 цього Кодексу. |
| 2974. | Глава 44 |
| 2975. | РОЗГЛЯД СПРАВ СУДОМ ПІСЛЯ СКОРОЧЕНОГО ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ ПРИ ЗГОДІ ОБВИНУВАЧЕНОГО З ПРЕД'ЯВЛЕНИМ ОБВИНУВАЧЕННЯМ І ЦИВІЛЬНИМ ПОЗОВОМ |
| 2976. | Стаття 474.Розгляд судом справ після скороченого досудового провадження |
| 2977. | 1. Справа після скороченого досудового провадження розглядається судом відповідно до вимог, викладених у розділах сьомому і восьмому цього Кодексу, за винятками, зазначеними у цій статті. |
| 2978. | 2. Замість обвинувального висновку оголошується і досліджується постанова про порушення кримінальної справи та направлення її до суду. |
| 2979. | 3. Розгляд судом справи про злочин, передбачений у частині першій статті 228 цього Кодексу, здійснюється без участі прокурора. Потерпілий бере участь у судових засіданнях та підтримує у суді обвинувачення, надає суду докази чи заявляє клопотання про їх витребування судом. |
| 2980. | 4. Покарання у таких справ не може перевищувати дві третини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин. |
| 2981. | Стаття 475.Підстави для застосування особливого порядку прийняття судового рішення |
| 2982. | 1. Обвинувачений при закінченні досудового слідства, а також підсудний у підготовчій частині головного судового розгляду вправі заявити клопотання про постановлення вироку без проведення судового слідства у кримінальних справах про злочини невеликої і середньої тяжкості. |
| 2983. | 2. У випадку, передбаченому частиною першою цієї статті, суд вправі постановити вирок без проведення судового слідства і судових дебатів, якщо він впевниться, що: |
| 2984. | обвинувачений, підсудний згоден із пред'явленим обвинуваченням і цивільним позовом, усвідомлює характер та наслідки заявленого ним клопотання; |
| 2985. | клопотання було заявлено добровільно; |
| 2986. | перед заявленням клопотання обвинувачений, підсудний здійснив консультації з захисником; |
| 2987. | державний обвинувач, потерпілий, цивільний позивач не заперечують проти заявленого клопотання. |
| 2988. | 3. Якщо суд встановить, що передбачені частинами першою і другою цієї статті умови, за яких заявлено клопотання, не дотримано, чи якщо державний обвинувач, потерпілий, цивільний позивач заперечують проти заявленого клопотання, суд приймає рішення про продовження судового розгляду у звичайному порядку. |
| 2989. | Стаття 476.Порядок заявлення клопотання про особливий порядок прийняття судового рішення |
| 2990. | 1. Обвинувачений, підсудний вправі заявити клопотання про особливий порядок прийняття судового рішення: |
| 2991. | 1) у момент ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, про що зазначається в протоколі ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами кримінальної справи; |
| 2992. | 2) під час підготовчої частини головного судового розгляду на стадії заявлення клопотань. |
| 2993. | 2. У разі заявлення клопотання про особливий порядок прийняття судового рішення на стадії досудового слідства після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, суд з'ясовує у підсудного, чи наполягає він на постановленні вироку без проведення судового слідства і судових дебатів. |
| 2994. | 3. Клопотання про постановлення вироку без проведення судового слідства і судових дебатів у зв'язку зі згодою з пред'явленим обвинуваченням обвинувачений, підсудний заявляє у присутності захисника. Якщо захисник не запрошений обвинуваченим, його законним представником або за їхнім дорученням іншими особами, участь захисника у цьому випадку повинен забезпечити слідчий, а якщо клопотання заявляється в суді, участь захисника забезпечує суд. |
| 2995. | Стаття 477.Порядок постановлення вироку без проведення судового розгляду |
| 2996. | 1. Судове засідання за клопотанням підсудного про постановлення вироку без проведення судового розгляду у зв'язку зі згодою з пред'явленим обвинуваченням проводиться за умови обов'язкової участі підсудного і його захисника. |
| 2997. | 2. Після виконання вимог статті 386 цього Кодексу і з'ясування думок учасників процесу щодо заявленого клопотання суд видаляється до нарадчої кімнати. Якщо він у нарадчій кімнаті прийде до висновку, що обвинувачення, з яким погодився підсудний, обґрунтоване і підтверджується доказами, які зібрано у справі, і переконається у додержанні вимог, передбачених у частині другій 474 цього Кодексу, він постановляє обвинувальний вирок і призначає підсудному покарання, яке не може перевищувати дві третини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин. |
| 2998. | 3. Після винесення вироку суддя роз'яснює сторонам право і порядок його оскарження, передбачений главою 50 цього Кодексу. |
| 2999. | 4. Процесуальні витрати, передбачені статтею 115 цього Кодексу, стягненню з підсудного не підлягають. |
| 3000. | Стаття 478.Межі оскарження вироку, постановленого без проведення судового розгляду |
| 3001. | Вирок, постановлений у відповідності зі статтею 477 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку на підставах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 548 цього Кодексу. |
| 3002. | РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ |
| 3003. | ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ ПРОВАДЖЕННЯ |
| 3004. | Глава 45 |
| 3005. | ОСОБЛИВОСТІ ЗАОЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ |
| 3006. | Стаття 479.Особи, щодо яких проводяться заочне розслідування і судовий розгляд справ |
| 3007. | Заочне розслідування і судовий розгляд кримінальних справ здійснюється за загальними правилами цього Кодексу і, крім того, за статтями цієї глави щодо осіб, які вчинили злочини на території України, вибули за її межі і ухиляються від явки до органів розслідування і суду. |
| 3008. | Стаття 480.Вручення постанови про притягнення як обвинуваченого і допит обвинуваченого |
| 3009. | 1. Вручення копії постанови про притягнення як обвинуваченого і допит обвинуваченого здійснюється відповідними органами іноземної держави, в якій перебуває обвинувачений, у порядку, встановленому главою 58 цього Кодексу. |
| 3010. | 2. Обвинувачення вважається пред'явленим із моменту надіслання копії постанови про притягнення як обвинуваченого відповідному органу іноземної держави, в якій перебуває обвинувачений, незалежно від виконання відповідним органом іноземної держави дій, зазначених у частині першій цієї статті. |
| 3011. | Стаття 481.Обрання запобіжного заходу обвинуваченому |
| 3012. | 1. У порядку, передбаченому статтею 149 цього Кодексу, обвинуваченому може бути обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. |
| 3013. | 2. Постанова про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту надсилається для виконання органу внутрішніх справ. |
| 3014. | Стаття 482.Повідомлення про закінчення розслідування справи |
| 3015. | 1. Визнавши дізнання чи досудове слідство закінченим, особа, яка здійснює дізнання, слідчий повідомляє про це прокурора, який в порядку, передбаченому главою 58 цього Кодексу, через відповідні органи іноземної держави оповіщає про це обвинуваченого і роз'яснює його право протягом п'ятнадцяти діб прибути до органу, який провадив розслідування, і ознайомитися з матеріалами справи. |
| 3016. | 2. Якщо обвинувачений протягом п'ятнадцяти діб із дня надіслання йому повідомлення про закінчення розслідування не з'явиться для ознайомлення з матеріалами справи, особа, яка здійснює дізнання, чи слідчий виносить постанову про визнання дізнання чи досудового слідства закінченим і направляє справу прокурору в порядку, передбаченому статтею 306 цього Кодексу. |
| 3017. | 3. Прокурор, виконавши вимоги глави 34 цього Кодексу, надсилає відповідним органам іноземної держави, в якій перебуває обвинувачений, копію обвинувального висновку для вручення обвинуваченому. Копія обвинувального висновку вважається врученою обвинуваченому через п'ятнадцять діб із дня надіслання її відповідному органу іноземної держави. |
| 3018. | Стаття 483.Попередній розгляд справи |
| 3019. | 1. Попередній розгляд справи щодо обвинуваченого, який перебуває за межами України, відбувається за правилами глави 37 цього Кодексу. |
| 3020. | 2. Призначивши справу до розгляду, суд надсилає відповідним органам іноземної держави, в якій перебуває підсудний, копію постанови про призначення справи до головного судового розгляду і повістку про виклик у судове засідання для вручення підсудному. Зазначені документи вважаються врученими підсудному через п'ятнадцять діб із дня надіслання їх відповідному органу іноземної держави. |
| 3021. | Стаття 484.Порядок заочного судового розгляду справи |
| 3022. | 1. Заочний судовий розгляд справи здійснюється за правилами глав 38-41 цього Кодексу за участю прокурора і захисника. |
| 3023. | 2. Встановивши, що підсудний у судове засідання не з'явився, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи у відсутності підсудного, про що суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. |
| 3024. | 3. При заочному судовому розгляді справи суд оголошує і досліджує показання підсудного, якщо він допитувався під час дізнання чи досудового слідства, а також надіслані ним письмові показання або його показання, отримані від органів іноземної держави в порядку надання правової допомоги. |
| 3025. | Стаття 485.Оскарження вироку, постанови і ухвали суду |
| 3026. | Оскарження вироку, постанови і ухвали суду учасниками заочного розгляду і внесення подання прокурора здійснюється в загальному порядку. |
| 3027. | Глава 46 |
| 3028. | ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ |
| 3029. | Стаття 486.Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх |
| 3030. | 1. Положення цієї глави застосовуються у справах щодо осіб, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. |
| 3031. | 2. Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу і, крім того, статтями цієї глави. |
| 3032. | Стаття 487.Обставини, що підлягають встановленню у справах про злочини неповнолітніх |
| 3033. | При провадженні досудового слідства та судовому розгляді справ про злочини неповнолітніх, крім обставин, зазначених у статті 157 цього Кодексу, також з'ясовуються: |
| 3034. | 1) повні і всебічні дані про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан його здоров'я та загального розвитку неповнолітнього, рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси його особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру; |
| 3035. | 2) умови життя та виховання неповнолітнього; |
| 3036. | 3) наявність дорослих підмовників та інших співучасників злочину. |
| 3037. | Стаття 488.Комплексна психолого-психіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього |
| 3038. | 1. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними у конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза. |
| 3039. | 2. Для з'ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи неповнолітнього, які необхідно враховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, може бути призначена психологічна експертиза. |
| 3040. | Стаття 489.З'ясування умов життя та виховання неповнолітнього |
| 3041. | При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього належить з'ясувати: |
| 3042. | 1) склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї; |
| 3043. | 2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувались до нього; |
| 3044. | 3) зв'язки і поведінка неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою. |
| 3045. | Стаття 490.Участь захисника в справах про злочини неповнолітніх |
| 3046. | 1. Участь захисника в справах про злочини неповнолітніх є обов'язковою з моменту визнання неповнолітнього підозрюваним чи пред'явлення йому обвинувачення. |
| 3047. | 2. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд повинні вжити заходів до забезпечення участі захисника у справі. Неповнолітньому та його законному представнику роз'яснюється право запросити захисника за власним вибором. Якщо захисника не запросив неповнолітній або його законний представник чи інша особа за їхнім дорученням або їхньою згодою, участь захисника забезпечують особа, яка здійснює дізнання, слідчий чи суд через адвокатське об'єднання. |
| 3048. | Стаття 491.Участь законного представника неповнолітнього |
| 3049. | 1. Батьки або інші законні представники неповнолітнього допускаються до участі в справі за постановою особи, яка здійснює дізнання, або слідчого з моменту першого допиту неповнолітнього як підозрюваного чи обвинуваченого і їм роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 71 цього Кодексу. |
| 3050. | 2. Законні представники викликаються в судове засідання. Їхня неявка не зупиняє розгляду справи, якщо суд не визнає участь законних представників необхідною. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового розгляду, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки. |
| 3051. | 3. У виключних випадках, коли участь законного представника в справі може завдати шкоди інтересам неповнолітнього, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя своєю мотивованою постановою, а суд - ухвалою можуть обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих чи судових дій або усунути його від участі в справі і допустити замість нього іншого законного представника. |
| 3052. | Стаття 492.Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого |
| 3053. | 1. Неповнолітній підозрюваний та обвинувачений викликається до особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи до суду через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише у разі, коли це зумовлюється обставинами справи. |
| 3054. | 2. Неповнолітній, який перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення. |
| 3055. | Стаття 493.Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому |
| 3056. | Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому провадиться за правилами, передбаченими статтями 50-53 цього Кодексу, у присутності захисника і законного представника. |
| 3057. | Стаття 494.Допит неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого |
| 3058. | 1. Допит неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого провадиться за правилами, передбаченими статтями 248-251 цього Кодексу, у присутності захисника. На допиті може бути присутнім законний представник, якщо він або неповнолітній заявили про це клопотання. |
| 3059. | 2. Допит неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад чотири години на добу. |
| 3060. | Стаття 495.Участь педагога, психолога в допиті неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого |
| 3061. | 1. При допиті неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого, який не досяг шістнадцяти років, або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, за розсудом особи, яка здійснює дізнання, слідчого або за клопотанням законного представника неповнолітнього чи захисника можуть бути присутніми педагог і психолог. |
| 3062. | 2. До початку допиту слідчий роз'яснює педагогу, психологу їхнє право за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого ставити запитання підозрюваному чи обвинуваченому, а по закінченні допиту - ознайомлюватися з протоколом допиту і подавати письмові зауваження щодо правильності і повноти записів у ньому, про що робиться відмітка в протоколі. |
| 3063. | Стаття 496.Застосування до неповнолітнього запобіжного заходу |
| 3064. | 1. За наявності підстав, передбачених статтею 127 цього Кодексу, до неповнолітнього з урахуванням його віку і роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, зазначених у статті 128 цього Кодексу. |
| 3065. | 2. Затримання та взяття під варту як запобіжні заходи можуть застосовуватись до неповнолітнього лише у випадках, коли він підозрюється або йому пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину. |
| 3066. | Стаття 497.Передача неповнолітнього під нагляд |
| 3067. | 1. Передача неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи полягає у прийнятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації письмового зобов'язання забезпечити явку неповнолітнього до особи, яка здійснює дізнання, слідчого, суду, а також його належну поведінку. |
| 3068. | 2. Передача під нагляд батьків та інших осіб можлива лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього. Особа, яка прийняла зобов'язання про нагляд, має право відмовитись від подальшого виконання цього зобов'язання, заздалегідь повідомивши про це письмово службову особу, яка обрала запобіжний захід. |
| 3069. | 3. До передачі неповнолітнього під нагляд особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані зібрати відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, їхні стосунки з неповнолітнім і впевнитися в тому, що вони можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім. |
| 3070. | 4. При відібранні зобов'язання про прийняття під нагляд батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер обвинувачення, пред'явленого неповнолітньому, і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. |
| 3071. | Стаття 498.Пред'явлення матеріалів справи неповнолітньому |
| 3072. | 1. При оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред'явленні йому матеріалів справи має право бути присутнім законний представник неповнолітнього. |
| 3073. | 2. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий має право винести постанову про непред'явлення неповнолітньому обвинуваченому для ознайомлення тих матеріалів справи, які можуть негативно вплинути на формування його особи. З такими матеріалами знайомляться захисник та законний представник неповнолітнього. |
| 3074. | Стаття 499.Закритий судовий розгляд справ про злочини неповнолітніх |
| 3075. | У випадках, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 22 цього Кодексу, справи про злочини неповнолітніх розглядаються в закритому судовому засіданні. |
| 3076. | Стаття 500.Тимчасове видалення неповнолітнього підсудного із залу судового засідання |
| 3077. | 1. Суд, вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника неповнолітнього підсудного, вправі видалити його із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього. З цього питання суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. |
| 3078. | 2. Після повернення неповнолітнього головуючий повідомляє йому про результати дослідження обставин, проведеного у його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були допитані у його відсутності. |
| 3079. | Стаття 501.Участь у судовому розгляді служб у справах неповнолітніх |
| 3080. | 1. Про час і місце розгляду справи про злочин неповнолітнього суд повідомляє районну, міську службу у справах неповнолітніх. Суд вправі також викликати в судове засідання представника цієї служби. |
| 3081. | 2. Представник служби у справах неповнолітніх має право заявляти клопотання, ставити запитання підсудному, його законному представнику, потерпілому, свідкам, судовому експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо підсудного з метою його перевиховання. |
| 3082. | Стаття 502.Порядок застосування до неповнолітнього, який вчинив злочин, примусових заходів виховного характеру |
| 3083. | 1. Якщо під час досудового розслідування особа, яка здійснює дізнання, слідчий дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він виносить постанову, яка затверджується прокурором, про закриття кримінальної справи з передачею її до суду для вирішення питання про застосування до неповнолітнього примусових заходу виховного характеру. У такому ж порядку особа, яка здійснює дізнання, слідчий закриває справу також у випадку, коли неповнолітній не повністю усвідомлював фактичні ознаки або суспільну небезпечність свого діяння внаслідок відставання в розумовому розвитку. |
| 3084. | 2. За наявності підстав, зазначених у частині першій цієї статті, прокурор вправі своєю постановою закрити справу, яка надійшла до нього в порядку, передбаченому статтею 306 цього Кодексу. |
| 3085. | 3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, справа закривається лише після притягнення неповнолітнього як обвинуваченого і за умови, що неповнолітній та його законний представник проти цього не заперечують. Про закриття справи особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані повідомити потерпілого, позивача, відповідача або їхніх представників шляхом врученням або надіслання їм копії постанови. Постанова особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи неповнолітнього може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтею 321 цього Кодексу. |
| 3086. | 4. Подальший рух закритої справи здійснюється у відповідності з вимогами глави 47 цього Кодексу. |
| 3087. | 5. За наявності підстав, зазначених у частині першій цієї статті, під час головного судового розгляду суд в порядку, передбаченому статтею 342 цього Кодексу, також вправі закрити справу щодо неповнолітнього і застосувати до нього один з примусових заходів виховного характеру, зазначених у частині 2 статті 105 Кримінального кодексу. |
| 3088. | Глава 47 |
| 3089. | ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ, ЩО НЕ ДОСЯГЛИ ВІКУ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ |
| 3090. | Стаття 503.Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру |
| 3091. | Підставою для застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених частиною 2 статті 105 Кримінального кодексу, до неповнолітнього, який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, є вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого частинами 4 і 5 статті 13 Кримінального кодексу. Примусові заходи виховного характеру застосовуються до осіб, які на час вчинення діяння досягли одинадцятирічного віку. |
| 3092. | Стаття 504.Порядок провадження досудового розслідування |
| 3093. | 1. Досудове розслідування в справах про застосування примусових заходів виховного характеру провадиться за загальними правилами, встановленими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених попередньою і цією главою. |
| 3094. | 2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні слідчі дії для всебічного і повного з'ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього. |
| 3095. | 3. За наявності до того підстав за поданням прокурора суддя районного (міського) суду за місцем провадження розслідування своєю постановою може помістити неповнолітнього до приймальника-розподільника для неповнолітніх на строк до 30 діб. Суддя розглядає подання, вивчає матеріали справи, вислуховує прокурора, при необхідності опитує неповнолітнього і його законного представника, після чого при наявності до того підстав виносить постанову про поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника для неповнолітніх чи про відмову в цьому. Постанова судді оскарженню не підлягає. |
| 3096. | 4. Участь захисника у справі обов'язкова з моменту першого допиту неповнолітнього. Якщо неповнолітнього поміщено до приймальника-розподільника, то участь захисника є обов'язковою з моменту його поміщення до цієї установи. У цьому випадку неповнолітній має право на побачення із захисником до першого допиту. |
| 3097. | 5. Після виконання необхідних слідчих дій особа, яка здійснює дізнання, слідчий пред'являє для ознайомлення захисникові і законному представнику, а у разі, коли неповнолітньому виповнилося чотирнадцять років - і неповнолітньому, матеріали досудового розслідування. Про ознайомлення цих осіб із матеріалами справи складаються протоколи. Після цього особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає постанову про направлення справи до суду для застосування примусового заходу виховного характеру. |
| 3098. | 6. У постанові зазначаються прізвище, ім'я, по-батькові та інші дані про особу неповнолітнього, обставини вчинення неповнолітнім суспільно небезпечного діяння, докази, які зібрано в справі, дані про особу неповнолітнього. До постанови додається список осіб, які підлягають виклику до суду. |
| 3099. | 7. Справа з постановою про направлення справи до суду для застосування примусового заходу виховного характеру направляється прокурору, який з'ясовує питання, зазначені у статті 309 цього Кодексу, і приймає одне з рішень, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 310 цього Кодексу. |
| 3100. | Стаття 505.Порядок судового розгляду |
| 3101. | 1. Справу, яка надійшла до суду від прокурора у порядку, передбаченому частиною шостою статті 504 цього Кодексу, суддя своєю постановою призначає до розгляду в судовому засіданні у строк не пізніше десяти діб із моменту її надходження. |
| 3102. | 2. Розгляд справи здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника та представника служби у справах неповнолітніх. У судовому засіданні заслуховуються показання потерпілого, свідків, неповнолітнього, пояснення його законного представника, перевіряються інші докази. Після закінчення дослідження обставин справи свою думку щодо застосування примусових заходів виховного характеру висловлюють прокурор, потерпілий та його представник, представник служби у справах неповнолітніх, законний представник і захисник неповнолітнього. |
| 3103. | 3. Заслухавши думку учасників судового розгляду, суддя видаляється до нарадчої кімнати для винесення постанови. |
| 3104. | Стаття 506.Постанова судді у справі про застосування примусових заходів виховного характеру |
| 3105. | 1. При винесенні постанови про застосування примусових заходів виховного характеру суддя з'ясовує такі питання: |
| 3106. | 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; |
| 3107. | 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім, щодо якого розглядається справа; |
| 3108. | 3) чи слід застосовувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме. |
| 3109. | 2. Якщо вчинення суспільно небезпечного діяння неповнолітнім, щодо якого розглядається справа, не буде доведено, суддя своєю постановою закриває справу. |
| 3110. | 3. При застосуванні до неповнолітнього примусового заходу у вигляді направлення до спеціального навчально-виховного закладу, суддя вправі помістити його до приймальника-розподільника для неповнолітніх строком до 30 діб. У цьому випадку на приймальник-розподільник покладається обов'язок доставити неповнолітнього до спеціального навчально-виховного закладу. |
| 3111. | 4. На постанову може бути подана апеляція неповнолітнім, його законним представником і захисником, потерпілим та його представником, прокурором. |
| 3112. | Стаття 507.Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру |
| 3113. | Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру здійснюється за поданням служби у справах неповнолітніх постановою судді районного (міського) суду за місцем розташування спеціальної навчально-виховної установи в порядку, передбаченому статтею 602 цього Кодексу. |
| 3114. | Глава 48 |
| 3115. | ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ НЕОСУДНИХ І ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ, ЯКІ ЗАХВОРІЛИ НА ПСИХІЧНУ ХВОРОБУ ПІСЛЯ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ |
| 3116. | Стаття 508.Підстави для застосування примусових заходів медичного характеру |
| 3117. | 1. Підставами для застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених статтею 92 Кримінального кодексу, є: |
| 3118. | 1) вчинення у стані неосудності чи обмеженої осудності суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним Кодексом; |
| 3119. | 2) вчинення злочину у стані осудності чи обмеженої осудності особою, яка до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу або у якої настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляють її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. |
| 3120. | 2. Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечних дій неосудних чи обмежено осудних повинна ґрунтуватися лише на даних, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше злочину, за який особу звільнено від відповідальності з нереабілітуючих підстав, факт застосування до неї примусового заходу медичного характеру, вчинення адміністративних проступків. |
| 3121. | Стаття 509.Порядок провадження |
| 3122. | Порядок провадження в справах про застосування примусових заходів медичного характеру визначається загальними правилами цього Кодексу і, крім того, статтями цієї глави. |
| 3123. | Стаття 510.Обставини, що підлягають встановленню |
| 3124. | У справах про застосування примусових заходів медичного характеру підлягають встановленню: |
| 3125. | 1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння; |
| 3126. | 2) вчинення цього діяння даною особою; |
| 3127. | 3) наявність у цієї особи психічних захворювань у минулому, на час вчинення суспільно небезпечного діяння і на час розслідування справи; |
| 3128. | 4) поведінка особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, як до його вчинення, так і після нього; |
| 3129. | 5) характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням. |
| 3130. | Стаття 511.Права особи, щодо якої здійснюється провадження про застосування примусового заходу медичного характеру |
| 3131. | 1. Особа, щодо якої здійснюється провадження про застосування примусового заходу медичного характеру, якщо їй не перешкоджає характер її захворювання, має право: |
| 3132. | 1) знати, у вчиненні якого суспільно небезпечного діяння її викривають; |
| 3133. | 2) мати захисника; |
| 3134. | 3) давати пояснення; |
| 3135. | 4) подавати докази; |
| 3136. | 5) заявляти клопотання; |
| 3137. | 6) за дозволом особи, яка здійснює дізнання, особи, яка здійснює дізнання, слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; |
| 3138. | 7) знайомитись по закінченні досудового розслідування з протоколами слідчих дій, виконаних за її участю або за її клопотанням чи клопотаннями захисника, законного представника; |
| 3139. | 8) брати участь у судовому розгляді справи; |
| 3140. | 9) заявляти відводи; |
| 3141. | 10) приносити скарги на дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду, судді. |
| 3142. | 2. Особа, щодо якої здійснюється провадження про застосування примусового заходу медичного характеру, користується правами, зазначеними у частині першій цієї статті, якщо цьому відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи не перешкоджає характер її захворювання. |
| 3143. | 3. Права, зазначені в частині першій цієї статті, особа, яка здійснює дізнання, слідчий роз'яснює особі після встановлення факту психічного захворювання. Про роз'яснення прав особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає протокол, а при судовому розгляді справи про це зазначається в протоколі судового засідання. |
| 3144. | 4. Якщо характер захворювання особи перешкоджає їй користуватись своїми правами і за її участю неможливо проводити слідчі дії чи брати участь у судовому засіданні, особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає про це протокол, суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. |
| 3145. | Стаття 512.Участь захисника |
| 3146. | 1. У справах осіб, щодо яких здійснюється провадження про застосування примусового заходу медичного характеру, участь захисника є обов'язковою з моменту встановлення судово-психіатричною експертизою факту психічного захворювання особи. |
| 3147. | 2. Захисник особи, щодо якої здійснюється провадження про застосування примусового заходу медичного характеру, має ті ж права, що і захисник обвинуваченого. |
| 3148. | Стаття 513.Заходи запобіжного захисту |
| 3149. | 1. До осіб, зазначених у частині першій статті 508 цього Кодексу, можуть бути застосовані такі заходи запобіжного захисту: |
| 3150. | 1) передача на піклування родичам чи опікунам при обов'язковому лікарському нагляді; |
| 3151. | 2) поміщення до лікувальної установи при слідчому ізоляторі; |
| 3152. | 3) поміщення до психіатричної лікарні (відділення) органів охорони здоров'я в умовах, що виключають небезпечну їхню поведінку. |
| 3153. | 2. Передбачені частиною першій цієї статті заходи запобіжного захисту застосовуються до особи з моменту встановлення факту психічного захворювання. Заходи запобіжного захисту, передбачені пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті застосовуються слідчим суддею в порядку, передбаченому частиною другою статті 148 чи частиною третьою статті 149 цього Кодексу, а захід, передбачений пунктом 1 частини першої цієї статті - за постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого. |
| 3154. | Стаття 514.Судово-психіатрична експертиза |
| 3155. | 1. У справах про застосування примусового заходу медичного характеру проведення судово-психіатричної експертизи є обов'язковим. |
| 3156. | 2. Направлення особи на судово-психіатричну експертизу допускається лише за наявності достатніх даних про те, що саме ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, в зв'язку з яким порушено справу. |
| 3157. | 3. Підставами для призначення судово-психіатричної експертизи можуть бути: |
| 3158. | 1) медичний документ про наявність у особи психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану психіки, який позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії або керувати ними; |
| 3159. | 2) неадекватності поведінки особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння чи після нього. |
| 3160. | 4. Про призначення щодо особи судово-психіатричної експертизи ставляться до відома її захисник, законний представник чи близькі родичі. |
| 3161. | 5. У разі необхідності за постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи судді або за ухвалою суду може бути призначена стаціонарна судово-психіатрична експертиза. У стадії розслідування справи в цьому випадку особа, щодо якої призначено експертизу, направляється до відповідної медичної установи з додержанням вимог, передбачених статтею 154 цього Кодексу. Особа може бути поміщена до медичної установи на стаціонарну експертизу на строк не більше одного місяця. У виключних випадках за клопотанням експертної комісії, яка здійснює експертизу, цей строк може бути продовжено постановою судді чи ухвалою суду. |
| 3162. | Стаття 515.Об'єднання в одне провадження кримінальної справи і справи про застосування примусових заходів медичного характеру |
| 3163. | Кримінальна справа щодо особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і справа про застосування примусових заходів медичного характеру щодо іншої особи за наявності підстав, передбачених статтею 239 цього Кодексу, можуть бути об'єднані в одне або виділені в окремі провадження. |
| 3164. | Стаття 516.Закінчення досудового слідства у справі |
| 3165. | 1. Після виконання необхідних слідчих дій особа, яка здійснює дізнання, слідчий пред'являє для ознайомлення захисникові і законному представнику, а у разі, коли характер психічного захворювання цьому не перешкоджає - і особі, щодо якої ведеться провадження, матеріали досудового слідства. Про ознайомлення цих осіб із матеріалами справи складаються протоколи. Після цього особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. |
| 3166. | 2. У постанові зазначаються прізвище, ім'я, по-батькові та інші дані про особу, щодо якої ведеться провадження, обставини вчинення нею суспільно небезпечного діяння, докази, які підтверджують вчинення діяння даною особою та наявність у неї психічного захворювання. До постанови додається список осіб, які підлягають виклику до суду. |
| 3167. | 3. Справа з постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру направляється прокурору, який з'ясовує питання, зазначені у статті 309 цього Кодексу, і приймає одне з рішень, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 310 цього Кодексу. |
| 3168. | Стаття 517.Закриття справи |
| 3169. | 1. Справа про застосування примусових заходів медичного характеру закривається: |
| 3170. | 1) з підстав, передбачених статтею 183 цього Кодексу; |
| 3171. | 2) коли за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння та її психічного стану особа, яка вчинила це діяння, не є небезпечною для суспільства. |
| 3172. | 2. Закриваючи справу у випадку, зазначеному в пункті 2 частини першої цієї статті, слідчий чи прокурор повідомляють про це місцевим органам охорони здоров'я. |
| 3173. | 3. Постанова про закриття справи може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтею 321 цього Кодексу. |
| 3174. | Стаття 518.Порядок судового розгляду справи |
| 3175. | 1. Справу, яка надійшла до суду від прокурора у порядку, передбаченому статтею 310 цього Кодексу, суддя своєю постановою призначає до розгляду в судовому засіданні у строк не пізніше десяти діб із моменту її надходження. |
| 3176. | 2. Розгляд справи здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника. У судовому засіданні заслуховуються показання потерпілого, свідків, пояснення законного представника, досліджується висновок судової експертизи про психічний стан особи, перевіряються інші докази. Якщо в судовому засіданні бере участь особа, щодо якої розглядається справа, суд заслуховує її пояснення. |
| 3177. | 3. Після закінчення дослідження обставин справи свою думку щодо застосування примусового заходу медичного характеру висловлюють прокурор, потерпілий та його представник, особа, щодо якої розглядається справа, якщо вона бере участь у судовому засіданні, її законний представник і захисник. |
| 3178. | 4. Заслухавши думку учасників судового розгляду, суддя видаляється до нарадчої кімнати для винесення постанови. |
| 3179. | 5. У випадку об'єднання в одне провадження справ щодо осудної і неосудної особи, вони розглядаються в судовому засіданні в одному провадженні з додержанням вимог глав 37-41 цього Кодексу і цієї глави. Після закінчення в такій справі судового слідства суд, заслухавши думку прокурора і захисника з питань, зазначених у статті 519 цього Кодексу, та виконавши вимоги статей 408 і 409 цього Кодексу, видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вироку щодо підсудного та постанови або ухвали про застосування примусового заходу медичного характеру щодо неосудного. |
| 3180. | Стаття 519.Постанова судді у справі про застосування примусового заходу медичного характеру |
| 3181. | 1. При винесенні постанови про застосування примусового заходу медичного характеру суддя з'ясовує такі питання: |
| 3182. | 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; |
| 3183. | 2) чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа; |
| 3184. | 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння в стані неосудності чи обмеженої осудності; |
| 3185. | 4) чи не захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу; |
| 3186. | 5) чи не вимагає наявність у особи тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану зупинення провадження в справі; |
| 3187. | 6) чи слід застосовувати до цієї особи примусовий захід медичного характеру і якщо слід, то який саме. |
| 3188. | 2. Визнавши доведеним, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суддя виносить постанову про застосування примусового заходу медичного характеру. Встановивши, що суспільно-небезпечне діяння не було вчинене або воно вчинено іншою особою, а також коли не доведено, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння, суддя постановою відмовляє у застосуванні примусового заходу медичного характеру. |
| 3189. | 3. Коли буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила в стані неосудності, а на момент розгляду справи видужала або внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в застосуванні примусового заходу медичного характеру, суд закриває справу. |
| 3190. | 4. Коли неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення злочину захворіла психічною хворобою, суд направляє справу на додаткове розслідування. Справа також направляється на додаткове розслідування у разі, коли після вчинення злочину у особи настав тимчасовий розлад психічної діяльності, який носить нестійкий характер і вона через незначний час зможе нести кримінальну відповідальність за свої дії. |
| 3191. | Стаття 520.Скасування або зміна примусового заходу медичного характеру |
| 3192. | 1. Скасування або зміна примусового заходу медичного характеру здійснюється постановою судді за місцем застосування цього заходу чи за місцем лікування. |
| 3193. | 2. Примусовий захід скасовується або змінюється, коли особа, щодо якої він застосовувався, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованому заході медичного характеру. |
| 3194. | 3. Розгляд питання про скасування чи зміну примусового заходу медичного характеру здійснюється за правилами, передбаченими статтею 602 цього Кодексу, за поданням керівника органу охорони здоров'я, якому підпорядкована медична установа, де утримується особа. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів. |
| 3195. | Стаття 521.Відновлення кримінальної справи |
| 3196. | 1. У разі видужання особи, яка після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу або у неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суддя на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів у порядку, передбаченому статтею 518 цього Кодексу, своєю постановою скасовує застосування примусового заходу медичного характеру і направляє справу для провадження досудового розслідування чи судового розгляду. |
| 3197. | 2. У випадку засудження цієї особи до позбавлення волі, виправних робіт чи направлення до військової дисциплінарної частини, час перебування її в медичній установі зараховується в строк відбування покарання. |
| 3198. | 3. Якщо на час розгляду питання про відновлення справи скінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене діяння, чи акт амністії, який усуває застосування покарання за вчинене діяння, чи акт помилування, справа підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього. |
| 3199. | Стаття 522.Оскарження постанови судді |
| 3200. | 1. На постанову про застосування чи відмову у застосуванні примусового заходу медичного характеру може бути подано апеляцію особою, щодо якої винесено постанову, її законним представником і захисником, потерпілим та його представником, прокурором. |
| 3201. | 2. Постанову про скасування чи зміну примусового заходу медичного характеру може бути оскаржено в касаційному порядку особою, щодо якої винесена постанова, її законним представником і захисником, потерпілим та його представником, на неї може бути внесено касаційне подання прокурором. |
| 3202. | Глава 49 |
| 3203. | ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ, ЯКІ МІСТЯТЬ ОХОРОНЮВАНУ ДЕРЖАВОЮ ТАЄМНИЦЮ |
| 3204. | Стаття 523.Охорона таємниці під час кримінального провадження |
| 3205. | 1. Дізнання, досудове слідство та судовий розгляд у кримінальних справах про шпигунство, державну зраду у формі шпигунства, розголошення державної таємниці, втрату документів чи матеріалів, що містять державну таємницю, та в інших справах, у яких розкриваються такі відомості, а також у справах, що містять іншу охоронювану державою таємницю, провадяться з дотриманням вимог секретного діловодства, про що особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя чи суд виносять вмотивовану постанову (ухвалу). |
| 3206. | 2. Постанова про порушення кримінальної справи, про притягнення як обвинуваченого, про закриття справи, протокол судового засідання та вирок суду у кримінальних справах, зазначених у частині першій цієї статті, не повинні містити відомостей, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. |
| 3207. | 3. Під час кримінального провадження у справі забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до цього Кодексу. Не підлягають розголошенню: |
| 3208. | 1) відомості, що становлять державну, банківську, комерційну або іншу передбачену законодавством таємницю; |
| 3209. | 2) конфіденційну інформацію, яка є власністю держави; |
| 3210. | 3) відомості, що стосуються лікарської таємниці, грошових вкладів, прибутків від підприємницької діяльності, усиновлення (удочеріння), листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, крім випадків, передбачених чинним законодавством України. |
| 3211. | 4. Начальник органу дізнання, особа, яка проводить дізнання, начальник слідчого підрозділу, слідчий, прокурор, суддя, суд, здійснюючи свої повноваження, передбачені цим Кодексом, у справах, зазначених у частині першій цієї статті, зобов'язані дотримуватись вимог секретного діловодства. Розголошення зазначеними особами інформації, яка містить відомості, передбачені частиною третьою цієї статті, тягне за собою передбачену законом відповідальність. |
| 3212. | 5. Виписки з матеріалів кримінальних справ, зазначених у частині першій цієї статті, суб'єкти кримінального судочинства, за винятком обвинуваченого, у передбачених цим Кодексом випадках здійснюють з дотриманням вимог секретного діловодства. Обвинувачений зберігає виписки з матеріалів таких кримінальних справ у режимно-секретному підрозділі органу, який здійснює дізнання або досудове слідство, чи суду, і вправі отримати їх для роботи з ними у будь-який час провадження у справі. Ці матеріали не підлягають виносу за межі органу, який здійснює дізнання або досудове слідство, чи суду, а при передачі справи з органу розслідування до суду вони направляються разом із матеріалами справи в окремому пакеті. |
| 3213. | 6. Протокол судового засідання після підписання головуючим і секретарем судового засідання, роздрукований на папері носій технічного запису судового процесу (магнітна плівка, касета, дискета, диск тощо) після закінчення судового засідання долучаються до справи і зберігаються в установленому порядку разом з іншими її матеріалами з дотриманням вимог секретного діловодства. |
| 3214. | 7. Особам, які беруть участь у справі, та іншим учасникам кримінального провадження копія носія інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу, або роздрукований на папері технічний запис судового процесу чи його частина, які містять відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі, надаються з дотриманням вимог секретного діловодства або за винятком тих частин, які містять такі відомості. |
| 3215. | Стаття 524.Охорона державної таємниці |
| 3216. | 1. Суб'єкти кримінального провадження, за винятком підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, у справах, що містять державну таємницю, при здійсненні своїх прав і обов'язків, передбачених цим Кодексом, повинні мати допуск до державної таємниці відповідної форми, наданий у встановленому порядку. Відсутність у вказаних осіб допуску до державної таємниці на момент прийняття відповідного процесуального рішення є обставиною, що виключає їхню участь у справах зазначеної категорії. Засвідчена в установленому порядку копія довідки про надання відповідної форми допуску до державної таємниці долучається до матеріалів кримінальної справи. |
| 3217. | 2. Доступ до матеріалів, які містять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, понятому, секретарю судового засідання, особі, яка здійснює фіксацію судового засідання технічними засобами, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його при здійсненні своїх прав і обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин справи. Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження начальником органу дізнання, начальником слідчого підрозділу, прокурором, головою суду чи його заступником, у провадженні чи на розгляді у яких знаходяться кримінальні справи, які містять державну таємницю. Такі наказ або письмове розпорядження долучаються до матеріалів кримінальної справи. |
| 3218. | 3. Предмети або інші матеріальні носії інформації, що містять державну таємницю, визнані речовими доказами у кримінальних справах, передаються в установленому порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, який провадить дізнання чи досудове слідство, суду. Речові докази у вигляді предметів, які в силу громіздкості або інших причин не можуть зберігатись у режимно-секретному підрозділі, повертаються їх законному володільцю для забезпечення спеціальних умов зберігання. Документи, що містять такі відомості, долучаються до матеріалів кримінальної справи. |
| 3219. | Стаття 525.Особливості проведення судової експертизи у справах, які містять охоронювану державою таємницю |
| 3220. | 1. Проведення експертизи щодо віднесення розголошених відомостей, втрачених документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації до державної таємниці доручається державному експерту з питань таємниць, до компетенції якого за посадою належить віднесення інформації до державної таємниці у сферах оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречення. У цьому випадку на державного експерта з питань таємниць поширюються обов'язки і права, які цим Кодексом встановлено для судових експертів. |
| 3221. | 2. Якщо при проведенні судової експертизи використовуються методики, технології чи інформація, яка містить охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку судової експертизи ці відомості не вказуються. |
| 3222. | Стаття 526.Порядок одержання відомостей, що містять банківську і комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка є власністю держави |
| 3223. | 1. Суд, суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, вправі одержати інформацію: |
| 3224. | 1) з банківських установ - стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу, яка становить банківську таємницю; |
| 3225. | 2) з підприємств - стосовно відомостей, пов'язаних із виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, які становлять його комерційну таємницю; |
| 3226. | 3) з державних підприємств, установ та організацій - конфіденційну інформацію, яка є власністю держави. |
| 3227. | 2. Запит на отримання інформації, яка містить банківську та комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, повинен: |
| 3228. | 1) бути викладений на бланку органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду встановленої форми з відповідною реєстрацією; |
| 3229. | 2) бути підписаний керівником органу дізнання, досудового слідства, прокурором чи його заступником, суддею зі скріпленням підпису гербовою печаткою; |
| 3230. | 3) містити підстави для одержання такої інформації; |
| 3231. | 4) містити посилання на конкретну кримінальну справу або матеріали попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, які перебувають у провадженні органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, із зазначенням їх реєстраційного номеру. |
| 3232. | РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ |
| 3233. | ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПЕРЕВІРЦІ ВИРОКІВ, ПОСТАНОВ І УХВАЛ СУДУ |
| 3234. | Глава 50 |
| 3235. | АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ |
| 3236. | Стаття 527.Судові рішення, на які може бути подана апеляція |
| 3237. | 1. Апеляція може бути подана: |
| 3238. | 1) на вироки, постановлені судами першої інстанції; |
| 3239. | 2) на постанови (ухвали), винесені судами першої інстанції, про застосування чи незастосування примусових заходів виховного чи медичного характеру; |
| 3240. | 3) на інші постанови (ухвали), винесені судами першої інстанції, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. |
| 3241. | 2. Постанови (ухвали), винесені під час судового розгляду справи в суді першої інстанції до постановлення вироку чи іншого судового рішення, яким закінчується провадження в суді першої інстанції, окремому оскарженню не підлягають, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти них можуть бути включені до апеляції на вирок чи інше судове рішення, яким закінчено провадження в суді першої інстанції. |
| 3242. | Стаття 528.Особи, які мають право подати апеляцію |
| 3243. | Апеляцію мають право подати: |
| 3244. | 1) засуджений, його законний представник і захисник; |
| 3245. | 2) виправданий, його законний представник і захисник; |
| 3246. | 3) обвинувачений, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи чи повернення її на додаткове розслідування; |
| 3247. | 4) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру; |
| 3248. | 5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру; |
| 3249. | 6) цивільний відповідач або його представник; |
| 3250. | 7) прокурор; |
| 3251. | 8) потерпілий або його представник - у межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; |
| 3252. | 9) цивільний позивач або його представник; |
| 3253. | 10) інші особи, коли вирок, постанова, ухвала стосується їхніх інтересів. |
| 3254. | Стаття 529.Порядок і строки подачі апеляцій |
| 3255. | 1. Апеляція, за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову. До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція. |
| 3256. | 2. Якщо апеляція подана у встановлені частиною третьою цієї статті строки безпосередньо до суду апеляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтями 530 і 532 цього Кодексу. |
| 3257. | 3. Апеляція подається: |
| 3258. | 1) на вирок, постановлений місцевим судом - протягом п'ятнадцяти діб, а апеляційним судом у першій інстанції - протягом одного місяця з моменту його проголошення; |
| 3259. | 2) на постанову (ухвалу) про застосування чи незастосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, винесену місцевим судом - протягом п'ятнадцяти діб, а апеляційним судом у першій інстанції - протягом одного місяця з моменту її оголошення; |
| 3260. | 3) на постанови (ухвали) про закриття справи чи направлення її на додаткове розслідування - протягом семи діб із моменту їх оголошення, а якщо вони винесені під час судового розгляду справи, провадження у якій в суді першої інстанції закінчено постановленням вироку чи іншого судового рішення, -протягом строків, встановлених для подачі апеляцій на ці судові рішення; |
| 3261. | 4) на постанову (ухвалу), винесену одночасно з вироком чи іншим судовим рішенням, яким закінчено провадження в суді першої інстанції - протягом строків, встановлених для подачі апеляцій на ці судові рішення; |
| 3262. | 5) на іншу постанову (ухвалу) місцевого чи апеляційного суду у першій інстанції (за винятком постанов, зазначених у пункті 4 частини третьої цієї статті) -протягом семи діб із моменту її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. |
| 3263. | 4. Для засудженого чи обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляції рахується з моменту вручення йому копії вироку, постанови чи ухвали. |
| 3264. | 5. Протягом строку, встановленого для подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду. Протягом цього строку суд зобов'язаний надати особам, які мають право подати апеляції, за їхнім клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи. |
| 3265. | 6. Апеляція на постанову судді, винесену в порядку, передбаченому частиною третьою статті 59, частиною четвертою статті 64, частиною другою статті 90, частиною другою статті 148, частиною третьою статті 149, частиною третьою статті 150, частиною четвертою статті 270, частиною четвертою статті 271, частиною третьою статті 276 цього Кодексу, подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом трьох діб із моменту оголошення. |
| 3266. | Стаття 530.Зміст апеляції |
| 3267. | 1. В апеляції зазначаються: |
| 3268. | 1) назва суду, якому адресується апеляція; |
| 3269. | 2) особа, яка подає апеляцію; |
| 3270. | 3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив; |
| 3271. | 4) вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; |
| 3272. | 5) прохання особи, яка подає апеляцію; |
| 3273. | 6) перелік документів, які додаються до апеляції. |
| 3274. | 2. При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи. |
| 3275. | Стаття 531.Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про доставлення в судове засідання суду апеляційної інстанції |
| 3276. | 1. Засуджений, який утримується під вартою, до закінчення строку на подачу апеляції, а якщо апеляції подали інші учасники процесу, - до закінчення строку на подачу заперечень на них, вправі звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про доставлення в судове засідання суду апеляційної інстанції. Це клопотання є обов'язковим для суду апеляційної інстанції. |
| 3277. | Стаття 532.Повідомлення про апеляцію |
| 3278. | 1. Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає учасників процесу та інших осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб із часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб із цього часу подати свої заперечення на апеляцію. |
| 3279. | 2. Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протягом п'яти діб із часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляцію. |
| 3280. | 3. Заперечення на апеляцію додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції. |
| 3281. | Стаття 533.Залишення апеляції без руху і розгляду |
| 3282. | 1. У разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 530 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб із моменту одержання повідомлення. Постанова оскарженню не підлягає. |
| 3283. | 2. Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, апеляція постановою головуючого може бути визнана такою, що не підлягає розгляду. Питання про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, вирішується в судовому засіданні за участю прокурора. Про час і місце проведення судового засідання повідомляється особа, яка подала апеляцію, неявка якої не перешкоджає його розгляду. Постанову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції про виконання ним вимог статті 532 цього Кодексу. |
| 3284. | Стаття 534.Наслідки порушення строку на апеляційне оскарження та порядок його відновлення |
| 3285. | 1. У разі подання апеляції з пропуском встановленого статтею 529 цього Кодексу строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. |
| 3286. | 2. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. |
| 3287. | 3. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. |
| 3288. | 4. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду. |
| 3289. | 5. Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 532 цього Кодексу. |
| 3290. | Стаття 535.Наслідки подання апеляції |
| 3291. | 1. Подання апеляції на вирок, ухвалу чи постанову суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, за винятком передбачених у частині шостій цієї статті випадків. |
| 3292. | 2. Після виконання вимог, передбачених статтею 532 цього Кодексу, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом із поданою апеляцією і запереченнями на неї до суду апеляційної інстанції і визначає дату розгляду ним справи. Справа призначається до розгляду не пізніше двох місяців із дня направлення її до суду апеляційної інстанції. Справа повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніш як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду. |
| 3293. | 3. Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Засудженого, що утримується під вартою, про призначення справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника відповідної установи. |
| 3294. | 4. За наявності клопотання засудженого, який утримується під вартою, про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції, якщо воно подане в строки, визначені статтею 531 цього Кодексу, а також коли в апеляції ставиться питання про погіршення становища такого засудженого, суд першої інстанції дає відповідним службам розпорядження про доставку підсудного в судове засідання під вартою. |
| 3295. | 5. Якщо відповідно до частини п'ятої статті 542 цього Кодексу участь захисника в розгляді справи в апеляційному порядку є обов'язковою, суд першої інстанції вживає заходів до забезпечення участі захисника. |
| 3296. | 6. Подання апеляції на постанови, винесені в порядку, передбаченому частиною третьою статті 59, частиною четвертою статті 64, частиною другою статті 90, частиною другою статті 148, частиною третьою статті 149, частиною третьою статті 150, частиною четвертою статті 270, частиною четвертою статті 271, частиною третьою статті 276 цього Кодексу, не зупиняє їх виконання. |
| 3297. | Стаття 536.Доповнення, зміна і відкликання апеляції |
| 3298. | 1. До початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду. |
| 3299. | 2. Внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого або виправданого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається. |
| 3300. | 3. Захисник засудженого чи виправданого може відкликати свою апеляцію тільки за згодою підзахисного і його законного представника. Захисник, який вступив до справи в апеляційному провадженні, може змінити чи доповнити апеляцію захисника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, лише за згодою засудженого чи виправданого та їхніх законних представників. |
| 3301. | 4. Засуджений або виправданий вправі відкликати свою апеляцію, а також апеляцію свого захисника, крім випадків, передбачених частиною першою статті 57 цього Кодексу. |
| 3302. | 5. Апеляція представника потерпілого може бути відкликана ним лише за згодою потерпілого, а також самим потерпілим. |
| 3303. | 6. Апеляція прокурора може бути змінена, доповнена або відкликана прокурором вищого рівня. |
| 3304. | Глава 51 |
| 3305. | РОЗГЛЯД СПРАВИ ЗА АПЕЛЯЦІЄЮ |
| 3306. | Стаття 537.Суди, які розглядають справи в апеляційному порядку |
| 3307. | Апеляції розглядаються апеляційними судами: |
| 3308. | 1) апеляційними судами областей, апеляційними судами міст Києва та Севастополя, Апеляційним судом Автономної Республіки Крим - на судові рішення районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів; |
| 3309. | 2) військовими апеляційними судами регіонів та апеляційним судом Військово-Морських Сил України - на судові рішення військових судів гарнізонів; |
| 3310. | 3) Апеляційним судом України - на судові рішення апеляційних судів областей, апеляційних судів міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, військових апеляційних судів регіонів та апеляційного суду Військово-Морських Сил України. |
| 3311. | Стаття 538.Попередній розгляд справи судом апеляційної інстанції |
| 3312. | 1. Суд апеляційної інстанції у разі необхідності може провести попередній розгляд справи. |
| 3313. | 2. Попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноособово за обов'язковою участю прокурора. На судове засідання можуть бути викликані інші учасники судового розгляду, однак їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. |
| 3314. | 3. Попередній розгляд справи починається з доповіді судді, який повідомляє про підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд. Прокурор, інші учасники судового розгляду висловлюють свої думки щодо питань, винесених на розгляд. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті. |
| 3315. | 4. При попередньому розгляді справи суд апеляційної інстанції може прийняти одне з таких рішень: |
| 3316. | 1) про питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду; |
| 3317. | 2) про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду; |
| 3318. | 3) про зупинення провадження в справі; |
| 3319. | 4) про повернення справи суду першої інстанції. |
| 3320. | 5. При попередньому розгляді справи при необхідності ведеться протокол. |
| 3321. | Стаття 539.Вирішення питань, пов'язаних із підготовкою справи до апеляційного розгляду |
| 3322. | 1. При попередньому розгляді справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду: |
| 3323. | 1) про необхідність проведення судового слідства та його обсяг; |
| 3324. | 2) про витребування у разі необхідності додаткових доказів; |
| 3325. | 3) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання; |
| 3326. | 4) про доручення суду першої інстанції; |
| 3327. | 5) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу; |
| 3328. | 6) про виклик у разі необхідності перекладача; |
| 3329. | 7) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні; |
| 3330. | 8) про день і місце розгляду справи; |
| 3331. | 9) всі інші питання, які стосуються підготовчих дій до розгляду справи. |
| 3332. | 2. Суд може визнати необхідним проведення судового слідства в повному обсязі чи частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно. |
| 3333. | 3. Суд апеляційної інстанції з метою усунення неповноти чи однобічності судового слідства в суді першої інстанції вправі дати цьому суду доручення про виконання окремих процесуальних дій. На виконання цього доручення суд першої інстанції проводить відповідну дію з додержанням вимог, передбачених главою 40 цього Кодексу. Протокол судового засідання передається до суду апеляційної інстанції, який дав доручення, і долучається до справи. |
| 3334. | Стаття 540.Інші рішення суду апеляційної інстанції, які можуть бути прийняті при попередньому розгляді справи |
| 3335. | 1. Суд апеляційної інстанції відмовляє в прийнятті апеляції до свого розгляду, якщо апеляція подана особою, яка не має на це права. |
| 3336. | 2. Справа повертається суду першої інстанції у випадках, якщо: |
| 3337. | 1) протокол судового засідання не підписаний головуючим чи секретарем судового засідання - для виконання вимог, передбачених частиною другою статті 106 цього Кодексу; |
| 3338. | 2) суд першої інстанції не розглянув зауваження на протокол судового засідання чи не надав передбачену статтею 529 цього Кодексу можливість ознайомлення з матеріалами справи - для виконання вимог, передбачених статтями 106 і 529 цього Кодексу; |
| 3339. | 3) засудженому, виправданому не було вручено копію вироку - для виконання вимог, передбачених статтею 433 цього Кодексу; |
| 3340. | 4) суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам частини першої статті 530, статей 532 чи 533 цього Кодексу, - для виконання вимог, передбачених статтями 534 чи 535 цього Кодексу; |
| 3341. | 5) судом першої інстанції не виконано вимог, передбачених статтею 534 цього Кодексу, - для виконання цих вимог. |
| 3342. | 3. У разі захворювання підсудного, участь якого при апеляційному розгляді справи визнано обов'язковою, суд апеляційної інстанції зупиняє апеляційний розгляд справи. |
| 3343. | 4. У разі відмови апелянта від своїх апеляційних вимог і відсутності апеляцій інших учасників процесу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про закриття апеляційного розгляду справи. |
| 3344. | Стаття 541.Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції |
| 3345. | 1. Суд апеляційної інстанції повинен розглянути справу у день, визначений судом першої інстанції. |
| 3346. | 2. Не пізніш як за три дні суд апеляційної інстанції оповіщає заінтересованих осіб шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду про час і місце розгляду справи. |
| 3347. | 3. Засудженому, який утримується під вартою, про день розгляду справи повідомляється через начальника відповідної установи. |
| 3348. | 4. У випадках, коли при попередньому або апеляційному розгляді справи суд апеляційної інстанції визнав необхідним провести судове слідство, витребувати додаткові докази, викликати в судове засідання певних осіб, зробити доручення суду першої інстанції, а також у разі особливої складності справи, він може перенести розгляд справи не більш, як на тридцять діб. |
| 3349. | Стаття 542.Учасники апеляційного розгляду та особи, які викликаються до суду апеляційної інстанції |
| 3350. | 1. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснюється за обов'язковою участю прокурора. |
| 3351. | 2. У розгляді справи в апеляційному порядку вправі брати участь всі учасники процесу незалежно від того, чи подали вони апеляції і чи брали участь при розгляді справи в суді першої інстанції. |
| 3352. | 3. Засуджений, який утримується під вартою, доставляється в судове засідання суду апеляційної інстанції у випадках: |
| 3353. | 1) коли в апеляції ставиться питання про погіршення його становища; |
| 3354. | 2) коли про це у строки, передбачені частиною другою статті 532 цього Кодексу, надійшло його клопотання; |
| 3355. | 3) коли це визнає необхідним суд апеляційної інстанції. |
| 3356. | 4. Суд апеляційної інстанції вправі визнати обов'язковою участь у розгляді справи в апеляційному порядку засудженого, який не утримується під вартою, а також виправданого. У цьому випадку суд вправі застосувати до засудженого, виправданого заходи, передбачені статтею 375 цього Кодексу. |
| 3357. | 5. Засуджений (виправданий), який бере участь у розгляді справи в апеляційному порядку, якщо під час цього розгляду проводиться судове слідство або коли в апеляції ставиться питання про погіршення його становища, називається підсудним. |
| 3358. | 6. Участь захисника в розгляді справи в апеляційному порядку є обов'язковою у випадках, передбачених статтею 57 цього Кодексу, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого (виправданого). |
| 3359. | 7. У розгляді справи в апеляційному порядку вправі брати участь особи, які не є учасниками процесу, але подали апеляції на підставі пункту 10 статті 528 цього Кодексу. |
| 3360. | 8. Суд апеляційної інстанції з метою проведення судового слідства вправі викликати до суду свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. У разі необхідності до свідків, експертів можуть бути застосовані заходи, передбачені статтею 380 цього Кодексу. |
| 3361. | 9. Неявка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом або рішенням суду апеляційної інстанції. |
| 3362. | Стаття 543.Розгляд справи в суді апеляційної інстанції |
| 3363. | 1. Виконавши підготовчі дії, зазначені в статтях 370-374, 381 цього Кодексу, головуючий роз'яснює учасникам судового розгляду їхні права, а також право давати пояснення з приводу поданих апеляцій та виступати в судових дебатах, а особам, які подали апеляції, - право підтримувати апеляції або відмовитись від них. Клопотання учасників судового розгляду повинні стосуватися частини вироку, яка оскаржена в апеляційному порядку, і вирішуються судом за правилами статті 384 цього Кодексу. |
| 3364. | 2. Після цього головуючий чи один із суддів доповідає суть вироку чи постанови, повідомляє ким і в якому обсязі вони були оскаржені, викладає основні доводи апеляцій і заперечень інших учасників процесу, якщо вони були подані. Головуючий з'ясовує, чи підтримують свої апеляції особи, які їх подали. |
| 3365. | 3. Якщо суд апеляційної інстанції не проводив судового слідства, після виконання дій, зазначених у частині другій цієї статті, головуючий ознайомлює учасників судового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, матеріалами, що надійшли з суду першої інстанції на виконання доручень, вислуховує їхні пояснення з приводу поданих апеляцій у порядку, передбаченому статтею 408 цього Кодексу, і переходить до судових дебатів. |
| 3366. | 4. Судове слідство в суді апеляційної інстанції провадиться за правилами глави 40 цього Кодексу лише щодо тієї частини вироку, законність і обґрунтованість якої оспорюється в апеляції. |
| 3367. | 5. Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами статті 408 цього Кодексу і полягають у промовах учасників судового розгляду стосовно тієї частини вироку, яка оскаржена. Першими виступають особи, які подали апеляції. Прокурор, якщо він підтримує апеляцію, подану ним чи іншим прокурором, виступає першим, а в інших випадках - останнім. |
| 3368. | 6. Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності і обґрунтованості вироку суду першої інстанції підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово. |
| 3369. | 7. Нарада суддів суду апеляційної інстанції провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 414 і 416 цього Кодексу. |
| 3370. | 8. Протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в суді апеляційної інстанції ведуться у випадку проведення ним судового слідства. |
| 3371. | Стаття 544.Відновлення судового слідства |
| 3372. | Якщо під час судових дебатів, виголошення останнього слова підсудним чи при постановленні рішення судом апеляційної інстанції виникне необхідність дослідження нових обставин справи або доказів, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обставини і докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ухвалою відновлює судове слідство з додержанням вимог, передбачених статтею 410 цього Кодексу. |
| 3373. | Стаття 545.Закриття апеляційного провадження |
| 3374. | У разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження. |
| 3375. | Стаття 546.Обсяг перевірки справи судом апеляційної інстанції |
| 3376. | 1. Вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється судом апеляційної інстанції у межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини другої статті 344 і статті 387 цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються. |
| 3377. | 2. Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення. |
| 3378. | Стаття 547.Результати розгляду справи в суді апеляційної інстанції |
| 3379. | У результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 527 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції: |
| 3380. | 1) виносить ухвалу про залишення вироку, постанови (ухвали) без зміни, а апеляції - без задоволення; про скасування вироку, постанови (ухвали) і повернення справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; про скасування вироку, постанови (ухвали) і закриття справи; про зміну вироку, постанови (ухвали); |
| 3381. | 2) постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції; |
| 3382. | 3) виносить свою постанову (ухвалу), скасовуючи повністю чи частково постанову (ухвалу) суду першої інстанції. |
| 3383. | Стаття 548.Підстави для скасування або зміни вироку, постанови (ухвали) |
| 3384. | 1. Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 527 цього Кодексу, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: |
| 3385. | 1) однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; |
| 3386. | 2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; |
| 3387. | 3) істотне порушення кримінально-процесуального закону; |
| 3388. | 4) неправильне застосування кримінального закону; |
| 3389. | 2. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого. |
| 3390. | 2. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати постанову (ухвалу) про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобів. |
| 3391. | Стаття 549.Однобічність або неповнота досудового чи судового слідства |
| 3392. | 1. Однобічним або неповним визнається досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. |
| 3393. | 2. Досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним: |
| 3394. | 1) коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; |
| 3395. | 2) коли не були досліджені обставини, зазначені в постанові (ухвалі) суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо; |
| 3396. | 3) коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції; |
| 3397. | 4) коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого. |
| 3398. | Стаття 550.Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи |
| 3399. | 1. Вирок, постанова (ухвала) вважаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи: |
| 3400. | 1) коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні; |
| 3401. | 2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; |
| 3402. | 3) коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку, постанові (ухвалі) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; |
| 3403. | 4) коли висновки суду, викладені у вироку, постанові (ухвалі), містять істотні суперечності. |
| 3404. | 2. Вирок, постанова (ухвала) із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру. |
| 3405. | Стаття 551.Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону |
| 3406. | 1. Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. |
| 3407. | 2. Вирок, постанову (ухвалу) в усякому разі належить скасувати, якщо: |
| 3408. | 1) за наявності підстав для закриття справи її не було закрито; |
| 3409. | 2) вирок винесено незаконним складом суду; |
| 3410. | 3) порушено право обвинуваченого на захист; |
| 3411. | 4) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача; |
| 3412. | 5) розслідування справи провадила особа, яка підлягала відводу; |
| 3413. | 6) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого статтею 479 цього Кодексу; |
| 3414. | 7) порушено правила підсудності; |
| 3415. | 8) порушено таємницю наради суддів; |
| 3416. | 9) вирок, постанову (ухвалу) не підписано будь-ким із суддів; |
| 3417. | 10) у справі відсутній протокол судового засідання або не виконано вимогу щодо обов'язкового фіксування перебігу судового засідання технічними засобами у передбаченими цим Кодексом випадках; |
| 3418. | 11) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; |
| 3419. | 12) обвинувальний висновок не затверджено прокурором чи він не був вручений обвинуваченому; |
| 3420. | 13) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом. |
| 3421. | Стаття 552.Неправильне застосування кримінального закону |
| 3422. | Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку, постанови (ухвали), є: |
| 3423. | 1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню; |
| 3424. | 2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню; |
| 3425. | 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту. |
| 3426. | Стаття 553.Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та даним про особу засудженого |
| 3427. | Невідповідним ступеню тяжкості злочину та даним про особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості. |
| 3428. | Стаття 554.Зміна вироку, постанови (ухвали) судом апеляційної інстанції |
| 3429. | 1. Суд апеляційної інстанції змінює вирок у випадках: |
| 3430. | 1) пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого; |
| 3431. | 2) зміни кваліфікації злочину і застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин; |
| 3432. | 3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину; |
| 3433. | 4) в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища засудженого. |
| 3434. | 2. Суд апеляційної інстанції змінює постанову (ухвалу) про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру у випадках: |
| 3435. | 1) зміни кваліфікації суспільно-небезпечного діяння і застосування статті Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння; |
| 3436. | 2) пом'якшення виду примусового заходу виховного чи медичного характеру. |
| 3437. | Стаття 555.Скасування вироку, постанови (ухвали) з поверненням справи прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд |
| 3438. | 1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок і повертає справу прокурору у випадку, коли прокурором при затвердженні обвинувального висновку і надісланні справи до суду були суттєво порушені вимоги статей 310, 315 цього Кодексу або слідчим були суттєво порушені вимоги статей 298-306 цього Кодексу. |
| 3439. | 2. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок, постанову (ухвалу) і повертає справу на додаткове розслідування у випадках: |
| 3440. | 1) коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, постанови (ухвали); |
| 3441. | 2) якщо є підстави для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення у вчиненні якого засудженому не пред'являлось, якщо з цих підстав була подана апеляція прокурора чи потерпілого або його представника; |
| 3442. | 3) якщо є підстави для застосування кримінального закону, який передбачає більш тяжке на відміну від встановленого досудовим слідством суспільно-небезпечне діяння, у справах про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. |
| 3443. | 3. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок, постанову (ухвалу) і повертає справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови (ухвали), зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6-10, 13 частини другої статті 551 цього Кодексу. |
| 3444. | 4. Скасовуючи вирок, постанову (ухвалу), суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання. |
| 3445. | 5. Суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок, постанову (ухвалу) і повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд у частині обвинувачення, залишивши в решті судове рішення без зміни за умови, що це обвинувачення мало самостійну кримінально-правову кваліфікацію і може бути розглянуто в окремому провадженні. |
| 3446. | 6. У разі скасування вироку, постанови (ухвали) внаслідок порушень, допущених при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду до суду, який постановив вирок, але в іншому складі суддів. |
| 3447. | 7. У разі скасування вироку, постанови (ухвали) з поверненням справи на додаткове розслідування, справа надсилається прокурору через суд, який постановив вирок (постанову). |
| 3448. | 8. Вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи. |
| 3449. | Стаття 556.Розгляд справи судом першої інстанції після скасування вироку, постанови (ухвали) |
| 3450. | 1. Після скасування вироку, постанови (ухвали) судом апеляційної інстанції суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 39-42 цього Кодексу. |
| 3451. | 2. При новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення. |
| 3452. | 3. При новому розгляді справи про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру кваліфікація суспільно-небезпечного діяння як більш тяжкого допускається за умови, якщо з цієї підстави було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником. |
| 3453. | Стаття 557.Закриття справи судом апеляційної інстанції |
| 3454. | Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені частиною першою статті 183, пунктами 1-4 і 6 частини першої, пунктами 1-3 частини другої статті 184 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову (ухвалу) і закриває справу. |
| 3455. | Стаття 558.Зміст ухвали суду апеляційної інстанції |
| 3456. | 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин, у яких має бути зазначено: |
| 3457. | 1) місце і час постановлення ухвали; |
| 3458. | 2) назва і склад суду, що постановив ухвалу; |
| 3459. | 3) особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні апеляційної інстанції; |
| 3460. | 4) зміст вироку, постанови (ухвали); |
| 3461. | 5) особа, яка подала апеляцію; |
| 3462. | 6) суть апеляції; |
| 3463. | 7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні; |
| 3464. | 8) аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного судом апеляційної інстанції, та докладні мотиви прийнятого рішення; |
| 3465. | 9) результати розгляду справи. |
| 3466. | 2. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. |
| 3467. | 3. При скасуванні або зміні вироку, постанови (ухвали) в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку, постанови (ухвали). |
| 3468. | 4. Повертаючи справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції повинен зазначити в ухвалі обставини, які належить з'ясувати. Одночасно суд може вказати, які слідчі дії для з'ясування цих обставин необхідно виконати. |
| 3469. | Стаття 559.Вирок (постанова, ухвала) суду апеляційної інстанції |
| 3470. | 1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках: |
| 3471. | 1) необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції; |
| 3472. | 2) необхідності застосування більш суворого покарання; |
| 3473. | 3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; |
| 3474. | 4) неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання. |
| 3475. | 2. Скасування вироку суду першої інстанції і постановлення вироку судом апеляційної інстанції у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилось питання про скасування вироку саме з цих підстав. |
| 3476. | 3. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 424-428 цього Кодексу. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначається зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення. |
| 3477. | 4. Суд апеляційної інстанції скасовує постанову (ухвалу) про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою постанову (ухвалу) у випадках: |
| 3478. | 1) необхідності кваліфікації суспільно-небезпечного діяння як більш тяжкого, якщо таке було зазначено у постанові слідчого про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру або про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру; |
| 3479. | 2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру; |
| 3480. | 3) скасування необґрунтованої постанови (ухвали) суду про закриття справи щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили суспільно-небезпечне діяння. |
| 3481. | 5. Скасування постанови (ухвали) суду першої інстанції і винесення постанови (ухвали) судом апеляційної інстанції з цих підстав допускається, якщо з цих же підстав було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником. |
| 3482. | 6. Постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру повинна відповідати вимогам статей 506 і 519 цього Кодексу. Крім того, у постанові (ухвалі) суду апеляційної інстанції зазначається зміст постанови (ухвали) суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення. |
| 3483. | Стаття 560.Складання ухвали, постанови, вироку, оголошення ухвали (постанови) і проголошення вироку суду апеляційної інстанції |
| 3484. | 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається одним із суддів. Після складання ухвали і підписання її всіма суддями суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один із суддів. |
| 3485. | 2. Якщо складання ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням лише резолютивної її частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб із дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового розгляду. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині. |
| 3486. | 3. Вирок і постанова суду апеляційної інстанції складаються і підписуються з додержанням вимог, передбачених статтями 424 і 429 цього Кодексу. Вирок проголошується, а постанова оголошується за правилами статті 431 цього Кодексу. |
| 3487. | 4. Суддя суду апеляційної інстанції, залишившись при постановленні вироку, винесенні ухвали чи постанови при окремій думці, має право викласти її письмово в нарадчій кімнаті. Цей документ не підлягає оголошенню, але долучається до справи. |
| 3488. | Стаття 561.Окрема ухвала суду апеляційної інстанції |
| 3489. | Суд апеляційної інстанції за наявності підстав, передбачених статтею 430 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу. Крім того, він може окремою ухвалою звернути увагу відповідних службових осіб на факти порушення закону при розслідуванні і розгляді справи судом першої інстанції. |
| 3490. | Стаття 562.Звернення до виконання ухвали, вироку, постанови суду апеляційної інстанції |
| 3491. | 1. Для виконання ухвали суду апеляційної інстанції справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 560 цього Кодексу, - після складання і оголошення повного тексту ухвали. Для виконання вироку чи постанови суду апеляційної інстанції справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду. |
| 3492. | 2. Якщо на підставі рішення суду апеляційної інстанції засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого копія рішення надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії рішення повідомити суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти. |
| 3493. | 3. Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання рішення про звільнення ув'язненого з-під варти. |
| 3494. | Стаття 563.Порядок перевірки інших постанов і ухвал суду першої інстанції |
| 3495. | 1. Апеляційна перевірка судових рішень, зазначених у пункті 3 частини першої статті 527 цього Кодексу, здійснюється з додержанням вимог цієї глави. |
| 3496. | 2. У результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у пункті 3 частини першої статті 527 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції: |
| 3497. | 1) виносить ухвалу про залишення постанови чи ухвали без зміни, а апеляції - без задоволення; скасування постанови чи ухвали і повернення її на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, а у випадку скасування постанови чи ухвали про закриття справи - і повернення її на додаткове розслідування; скасування постанови чи ухвали та закриття провадження з певного питання; зміну постанови чи ухвали; |
| 3498. | 2) виносить свою постанову, скасовуючи повністю чи частково постанову чи ухвалу суду першої інстанції. |
| 3499. | 3. Скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції з метою погіршення становища особи, щодо яких вони винесені, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилося питання про їх скасування саме з таких підстав. При розгляді таких апеляцій суд апеляційної інстанції повинен дотримуватися вимог, встановлених у частинах четвертій і п'ятій статті 542 цього Кодексу. |
| 3500. | 4. Суд апеляційної інстанції не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування. |
| 3501. | 5. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому частиною третьою статті 59, частиною четвертою статті 64, частиною другою статті 90, частиною другою статті 148, частиною третьою статті 149, частиною третьою статті 150, частиною четвертою статті 270, частиною четвертою статті 271, частиною третьою статті 276 цього Кодексу, розглядаються не пізніше, як через три доби після їх надходження до суду апеляційної інстанції. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребовуються судом апеляційної інстанції. Попередній розгляд таких матеріалів не провадиться. Про дату розгляду апеляції не пізніше, як за добу повідомляється особа, яка її подала, та прокурор. Суд апеляційної інстанції не вправі винести свою постанову, скасувавши постанову суду першої інстанції з цих питань. |
| 3502. | Глава 52 |
| 3503. | КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ |
| 3504. | Стаття 564.Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку |
| 3505. | 1. У касаційному порядку можуть бути перевірені: |
| 3506. | 1) вироки, постановлені судами першої інстанції, та вироки, ухвали судів апеляційної інстанції щодо них; |
| 3507. | 2) вироки і ухвали суду присяжних; |
| 3508. | 3) постанови (ухвали), винесені судами першої інстанції, про застосування чи незастосування примусових заходів виховного чи медичного характеру та ухвали судів апеляційної інстанції щодо них; |
| 3509. | 4) інші постанови (ухвали), винесені судами першої інстанції, та ухвали судів апеляційної інстанції щодо них, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. |
| 3510. | 2. Постанови (ухвали), винесені під час розгляду справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, окремому оскарженню не підлягають, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти них можуть бути включені до касаційної скарги чи касаційного подання на вирок, постанову, ухвалу, які перевіряються в касаційному порядку. |
| 3511. | Стаття 565.Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання |
| 3512. | 1. Касаційні скарги мають право подати: |
| 3513. | 1) засуджений, його законний представник і захисник; |
| 3514. | 2) виправданий, його законний представник і захисник; |
| 3515. | 3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру; |
| 3516. | 4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру; |
| 3517. | 5) обвинувачений, його захисник і законний представник; |
| 3518. | 6) цивільний відповідач і його представник; |
| 3519. | 7) потерпілий і його представник; |
| 3520. | 8) цивільний позивач і його представник; |
| 3521. | 9) інші особи, коли вирок, постанова, ухвала стосується їхніх інтересів. |
| 3522. | 2. Касаційне подання вправі подати прокурор. |
| 3523. | Стаття 566. Суди, які розглядають справи в касаційному порядку |
| 3524. | Касаційні скарги і подання розглядаються: |
| 3525. | 1) касаційною палатою у кримінальних справах апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим - на вироки, постанови, ухвали районного, районного в місті, міського, міськрайонного суду та судові рішення апеляційної палати у кримінальних справах апеляційних судів щодо них; |
| 3526. | 2) касаційною палатою у кримінальних справах військових апеляційних судів регіонів та апеляційного суду Військово-Морських Сил України - на вироки, постанови, ухвали військових судів гарнізонів та судові рішення апеляційної палати у кримінальних справах апеляційних судів щодо них; |
| 3527. | 3) Судовою палатою у кримінальних справах Верховного суду України - на вироки, постанови, ухвали апеляційних судів областей, апеляційних судів міст Києва і Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, постановлені ними, як судами першої інстанції, та судові рішення судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду України щодо них; |
| 3528. | 4) Військовою судовою колегією Верховного Суду України - на вироки, постанови, ухвали військових апеляційних судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських Сил України, ухвалені ними, як судами першої інстанції, та судові рішення військової судової палати Апеляційного суду України щодо них. |
| 3529. | Стаття 567.Строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання |
| 3530. | 1. Касаційні скарги і подання подаються у такі строки: |
| 3531. | 1) на вироки судів першої інстанції, постанови (ухвали) про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, та ухвали судів апеляційної інстанції щодо них, якщо ними вирок, постанову залишено без зміни чи змінено, -протягом шести місяців із моменту набрання вироком, постановою законної сили; |
| 3532. | 2) на вироки судів апеляційної інстанції, постанови цих судів про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, - протягом шести місяців із моменту їх проголошення; |
| 3533. | 3) на ухвали судів апеляційної інстанції, якими вироки судів першої інстанції, постанови (ухвали) про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру були скасовані з закриттям справи чи направленням її на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд, - протягом одного місяця з моменту їх проголошення; |
| 3534. | 4) на інші постанови, ухвали судів першої інстанції, та ухвали, постанови судів апеляційної інстанції щодо них, - протягом одного місяця з моменту набрання ухвалою, постановою законної сили або, якщо вони були скасовані, - з моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції. |
| 3535. | 2. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне подання, або їхнім представникам протягом того ж строку надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи. |
| 3536. | 3. У разі подачі скарги чи подання з пропуском встановленого частинами першою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді суду касаційної інстанції визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 534 цього Кодексу. |
| 3537. | Стаття 568.Порядок касаційного оскарження і внесення касаційного подання |
| 3538. | 1. Касаційні скарги і подання подаються безпосередньо до суду касаційної інстанції. |
| 3539. | 2. Касаційні скарги і подання повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 530 цього Кодексу. До скарги, подання додається стільки їх копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вони стосуються. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою. До скарги, подання також додаються належно завірені копії судових рішень, які оскаржуються. |
| 3540. | Стаття 569.Рух справи в касаційній інстанції |
| 3541. | 1. Касаційні скарги, подання передаються судді суду касаційної інстанції, який протягом 15 діб із часу їх надходження своєю постановою вирішує питання про витребування справи. |
| 3542. | 2. Справа не витребовується, якщо скарга, подання відповідно до вимог статті 530, статті 564, статті 565, частини першої статті 567, частини першої статті 577, частин першої і третьої статті 578 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Про відмову у витребуванні справи суддя виносить постанову, копія якої надсилається прокурору чи особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає. |
| 3543. | 3. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених у постанові судді недоліків і якщо вони надійшли в межах строку, визначеного статтею 567 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня винесення постанови про відмову у витребуванні справи. |
| 3544. | 4. Одночасно з витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді. |
| 3545. | Стаття 570.Наслідки надходження касаційних скарг чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду |
| 3546. | 1. Подання касаційних скарги чи подання не зупиняє набрання ними законної сили. |
| 3547. | 2. Суд першої інстанції зобов'язаний направити витребувану кримінальну справу в строк, визначений у постанові про витребування справи. |
| 3548. | 3. Касаційну скаргу, подання після надходження кримінальної справи до розгляду призначає касаційний суд. |
| 3549. | Стаття 571.Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарг і подання |
| 3550. | 1. До початку розгляду справи у суді касаційної інстанції особа, що подала скаргу, прокурор, який вніс подання, і прокурор вищого рівня щодо подання останнього мають право доповнити, змінити або відкликати їх. |
| 3551. | 2. Зміна, доповнення скарги чи подання з метою погіршення становища засудженого допускається лише до касаційного розгляду справи за участю прокурора. |
| 3552. | Стаття 572.Строки розгляду справи у суді касаційної інстанції |
| 3553. | 1. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду за участю прокурора не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, визначеного частиною першою статті 567 цього Кодексу, а якщо справа до суду касаційної інстанції надійшла після закінчення цього строку - не пізніше одного місяця з дня її надходження. |
| 3554. | 2. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду з повідомленням учасників процесу не пізніше одного місяця з дня її розгляду за участю прокурора. |
| 3555. | Стаття 573.Прийняття судом касаційної інстанції нових матеріалів |
| 3556. | 1. На підтвердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до суду касаційної інстанції документи, яких не було в справі. Нові матеріали не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом вони були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи. |
| 3557. | 2. Нові матеріали можуть бути витребувані також судом касаційної інстанції. |
| 3558. | Стаття 574.Розгляд справи судом касаційної інстанції |
| 3559. | 1. Справа з касаційними скаргами і поданнями розглядається судом касаційної інстанції у складі трьох суддів за участю прокурора. Розгляд справи починається з доповіді судді, після чого прокурор висловлює свою думку щодо питань, які має вирішити суд. За результатами розгляду суд своєю мотивованою ухвалою призначає справу до розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу або відмовляє у задоволенні касаційної скарги, касаційного подання. |
| 3560. | 2. Призначивши справу до розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу, суд касаційної інстанції направляє їм відповідні повідомлення, а якщо подані касаційне подання або касаційна скарга стосуються їхніх інтересів - копії подання, скарги. Не пізніше як за три доби до розгляду справи в приміщенні суду касаційної інстанції має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. |
| 3561. | 3. Учасники процесу вправі не пізніше, як за три доби до розгляду справи, подати свої заперечення на касаційні скарги, касаційні подання. |
| 3562. | 4. У разі необхідності за ухвалою суду касаційної інстанції розгляд справи може бути перенесено. Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі. |
| 3563. | 5. Справа, що призначена до розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу, розглядається судом касаційної інстанції у складі трьох суддів. Справа розглядається за участю прокурора. Неявка інших учасників процесу на судове засідання не є перешкодою для розгляду справи. |
| 3564. | 6. Виконавши підготовчі дії, зазначені в статтях 370-372, 374 цього Кодексу, головуючий роз'яснює учасникам судового розгляду їхні права, після чого суд вирішує клопотання, які надійшли. Головуючий чи один із суддів доповідає суть ухвалених у справі судових рішень, повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскаржені, викладає основні доводи касаційного подання чи касаційної скарги. Прокурор дає пояснення щодо касаційного подання. Особи, що з'явилися, дають пояснення з приводу поданих касаційного подання чи касаційної скарги та заперечень проти них. Прокурор висловлює свої міркування щодо касаційних скарг. |
| 3565. | 7. Ухвали суду суддів касаційної інстанції виносяться у нарадчій кімнаті. Нарада суддів касаційної інстанції провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 414 і 416 цього Кодексу. У судовому засіданні проголошується резолютивна частина ухвали. |
| 3566. | Стаття 575.Обсяг перевірки справи судом касаційної інстанції |
| 3567. | 1. Суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого. |
| 3568. | 2. Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесено подання, касаційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення. |
| 3569. | Стаття 576.Результати розгляду справи судом касаційної інстанції |
| 3570. | 1. У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень: |
| 3571. | 1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги чи подання - без задоволення; |
| 3572. | 2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на додаткове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд; |
| 3573. | 3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу; |
| 3574. | 4) змінює вирок, постанову чи ухвалу. |
| 3575. | 2. У разі відкликання касаційних скарг чи подання касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку. |
| 3576. | Стаття 577.Недопустимість погіршення становища засудженого, виправданого та інших осіб |
| 3577. | 1. Суд касаційної інстанції не вправі посилити покарання, застосувати закон про більш тяжкий злочин або в інший спосіб погіршити становище засудженого, виправданого, іншої особи, щодо якої винесено судове рішення судом першої інстанції чи судом апеляційної інстанції. |
| 3578. | 2. Скасування судового рішення суду першої інстанції чи суду апеляційної інстанції з направленням справи на додаткове розслідування чи новий судовий або апеляційний розгляд із метою посилити покарання, застосувати закон про більш тяжкий злочин або в інший спосіб погіршити становище засудженого, виправданого, іншої особи, щодо якої воно винесене, можливе лише у разі, коли з цих підстав вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник, і допускається лише протягом одного року після набрання ним законної сили. |
| 3579. | Стаття 578.Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови |
| 3580. | 1. Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є: |
| 3581. | 1) істотне порушення кримінально-процесуального закону; |
| 3582. | 2) неправильне застосування кримінального закону; |
| 3583. | 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого; |
| 3584. | 4) однобічність або неповнота судового слідства, що виникла внаслідок помилкового виключення з розгляду допустимих доказів, які могли мати істотне значення для вирішення справи, необґрунтованої відмови стороні в дослідженні доказів, що могли мати істотне значення для вирішення справи, недослідження доказів, що підлягають обов'язковому дослідженню, дослідження недопустимих доказів, якщо це могло мати істотне значення для вирішення справи; |
| 3585. | 5) невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що виникла внаслідок того, що суд першої чи апеляційної інстанцій за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку, ухвалі, постанові не зазначив, чому він взяв до уваги одні докази і відкинув інші, або коли висновки суду, викладені у вироку, ухвалі, постанові містять істотні суперечності. |
| 3586. | 2. При вирішенні питання про наявність зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 551-553 цього Кодексу. |
| 3587. | 3. Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого. |
| 3588. | Стаття 579.Обов'язковість вказівок касаційної інстанції |
| 3589. | Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи. |
| 3590. | Стаття 580.Розгляд справи після скасування вироку, постанови чи ухвали |
| 3591. | 1. Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду у відповідності з вимогами глав 39-42 цього Кодексу. |
| 3592. | 2. Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або судом апеляційної інстанції допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення. |
| 3593. | Стаття 581.Закриття справи судом касаційної інстанції |
| 3594. | Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені частиною першою статті 183, пунктами 1-4 і 6 частини першої, пунктами 1-3 частини другої статті 184 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову (ухвалу) про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і закриває справу. |
| 3595. | Стаття 582.Ухвала суду касаційної інстанції |
| 3596. | Ухвала суду касаційної інстанції складається і оголошується з додержанням вимог, передбачених статтями 558, 560 цього Кодексу. У випадках, передбачених статтею 430 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали суд касаційної інстанції може винести окрему ухвалу. |
| 3597. | Стаття 583.Звернення ухвали до виконання |
| 3598. | Для виконання ухвали суду касаційної інстанції справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 560 цього Кодексу, -після складання і оголошення мотивованої ухвали. |
| 3599. | Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд касаційної інстанції звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти. |
| 3600. | Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти. |
| 3601. | Глава 53 |
| 3602. | ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ПОВТОРНОЇ КАСАЦІЇ |
| 3603. | Стаття 584.Судові рішення, які можуть бути переглянуті в порядку повторної касації |
| 3604. | 1. У порядку повторної касації можуть бути переглянуті всі судові рішення, ухвалені місцевими та апеляційними судами, Судовою палатою у кримінальних справах та Військовою колегією Верховного Суду України. |
| 3605. | 2. Перегляд судових рішень у порядку повторної касації з метою погіршення становища засудженого чи виправданого не допускається. |
| 3606. | Стаття 585.Підстави для перегляду судових рішень у порядку повторної касації |
| 3607. | Судове рішення переглядається в порядку повторної касації: |
| 3608. | 1) якщо воно не відповідає Конституції України чи міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; |
| 3609. | 2) за наявності підстав, передбачених статтею 578 цього Кодексу. |
| 3610. | Стаття 586.Строки перегляду судових рішень у порядку повторної касації |
| 3611. | 1. Перегляд судових рішень у порядку повторної касації строком не обмежується. |
| 3612. | 2. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації. |
| 3613. | Стаття 587.Порушення питання про перегляд судового рішення в порядку повторної касації |
| 3614. | 1. Клопотання про перегляд судового рішення в порядку повторної касації вправі подавати особи, коло яких визначено у статті 565 цього Кодексу, а також інші особи, якщо таке право надано їм законодавчими актами України. |
| 3615. | 2. Клопотання подаються безпосередньо до Верховного Суду України. |
| 3616. | 3. Клопотання повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 530 цього Кодексу. До клопотання додаються належно завірені копії судових рішень, які оскаржуються. |
| 3617. | Стаття 588.Порядок внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення в порядку повторної касації |
| 3618. | 1. Клопотання про перегляд судового рішення в порядку повторної касації передається судді Судової палати у кримінальних справах чи Військової колегії Верховного Суду України, який протягом 15 діб із часу його надходження витребовує справу або відмовляє в цьому. |
| 3619. | 2. Про відмову у витребуванні справи суддя повідомляє особу, яка подала клопотання. Листування з приводу надходження повторних клопотань про перегляд судових рішень у порядку повторної касації Верховним Судом України не ведеться. |
| 3620. | 3. За результатами вивчення витребуваної справи протягом одного місяця з дня її надходження судді Судової палати у кримінальних справах чи Військової колегії Верховного Суду України в кількості не менше трьох осіб, а якщо справа раніше розглядалася у Верховному Суді України - не менше п'яти осіб, своїм поданням вносять клопотання на судовий розгляд, або відмовляють у цьому. Про прийняте рішення повідомляється особа, яка подала клопотання, а у випадку внесення клопотання на судовий розгляд - і інші особи, інтересів яких воно стосується. |
| 3621. | 4. Не пізніше як за десять діб до розгляду справи у приміщенні Верховного Суду України має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. |
| 3622. | Стаття 589.Порядок розгляду справ у порядку повторної касації |
| 3623. | 1. За поданням суддів клопотання про перегляд судового рішення в порядку повторної касації розглядається на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової колегії Верховного Суду України. Спільне засідання є правомочним при наявності не менше двох третин складу палати і колегії. Головує на засіданні Голова Верховного Суду України або голова Судової палати у кримінальних справах, або Голова Військової колегії, або старший за віком суддя. |
| 3624. | 2. Справа розглядається за участю прокурора. Неявка інших учасників процесу на судове засідання не є перешкодою для розгляду справи. |
| 3625. | 3. Виконавши підготовчі дії, зазначені в статтях 370-372, 374 цього Кодексу, головуючий роз'яснює учасникам судового розгляду їхні права, після чого суд вирішує клопотання, які надійшли. Головуючий чи один із суддів доповідає суть ухвалених у справі судових рішень, повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскаржені, викладає основні доводи клопотання про перегляд судового рішення в порядку повторної касації та викладені у поданні суддів підстави внесення клопотання на судовий розгляд. Особи, що з'явилися, дають пояснення з приводу поданих клопотань чи заперечень проти них. Прокурор висловлює свої міркування щодо клопотань, які надійшли. |
| 3626. | 3. Вирішуючи справу, спільне засідання керується статтями 414 і 416 цього Кодексу. |
| 3627. | 4. Ухвала спільного засідання приймається більшістю голосів. За рішенням головуючого ухвала виноситься в нарадчій кімнаті або відкрито. У судовому засіданні проголошується резолютивна частина ухвали. Ухвала складається суддею-доповідачем і підписується головуючим та цим суддею. |
| 3628. | 5. При розгляді справи ведеться протокол, який зберігається у Верховному Суді України. |
| 3629. | Глава 54 |
| 3630. | ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ, ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ |
| 3631. | Стаття 590.Нововиявлені обставини |
| 3632. | 1. Нововиявленими обставинами визнаються: |
| 3633. | 1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, особи, щодо якої закрито справу, застосовано примусові заходи виховного характеру або відмовлено в їх застосуванні, прийнято рішення про звільнення від відповідальності або з питань виконання вироків, висновку й пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок, постанова (ухвала); |
| 3634. | 2) зловживання прокурора, особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи судді під час провадження у справі; |
| 3635. | 3) усі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять його неправильність. |
| 3636. | 2. Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурора, особи, яка здійснює дізнання, слідчого і судді є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами лише у тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку - матеріалами розслідування. |
| 3637. | Стаття 591.Строки перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами |
| 3638. | 1. Перегляд за нововиявленими обставинами вироку, ухвали чи постанови з метою погіршення становища особи, щодо якої вони винесені, допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин. |
| 3639. | 2. Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з дачею ними завідомо неправдивих показань, завідомо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо прокурора, особи, яка здійснює дізнання, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальсифікацією ними доказів, а при неможливості постановлення вироку - день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин. |
| 3640. | 3. Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день складання прокурором висновку про підтвердження таких обставин матеріалами розслідування чи перевірки. |
| 3641. | 4. За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин. |
| 3642. | 5. Перегляд за нововиявленими обставинами вироку, ухвали чи постанови з метою покращання становища особи, щодо якої вони винесені, строками не обмежено. |
| 3643. | 6. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації. |
| 3644. | Стаття 592.Особи, які мають право поставити питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами |
| 3645. | Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області). |
| 3646. | Стаття 593.Дії прокурора по відновленню справи у зв'язку з нововиявленими обставинами |
| 3647. | 1. Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства, установи, організації і службові особи подають прокурору. З метою перевірки заяви прокурор вправі витребувати справу із суду. Якщо при перевірці заяви прокурором не підтвердиться наявність нових обставин, які можуть свідчити про неправильність судового рішення, прокурор повідомляє про це заявника. |
| 3648. | 2. Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини у справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування чи перевірку цих обставин. |
| 3649. | 3. Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими цим Кодексом для проведення досудового слідства. |
| 3650. | 4. Закінчивши розслідування чи перевірку нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи направляє її разом із матеріалами розслідування чи перевірки або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокурору Автономної Республіки Крим, прокурору області, прокурору міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до суду. |
| 3651. | 5. Справи, в яких вирок, постанову (ухвалу) винесено апеляційним судом як судом першої інстанції, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до суду. |
| 3652. | 6. Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокурору. |
| 3653. | Стаття 594.Порушення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. |
| 3654. | Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вправі подавати прокурору учасники процесу, а також інші особи, якщо таке право надано їм законом. |
| 3655. | Стаття 595.Порядок розгляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами |
| 3656. | 1. Подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається судом апеляційної чи касаційної інстанції за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку, передбаченому статтями 572-576, 582-583 цього Кодексу. |
| 3657. | 2. Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення у зв'язку з нововиявленими обставинами. |
| 3658. | РОЗДІЛ ОДИННАДЦЯТИЙ |
| 3659. | ВИРІШЕННЯ СУДОМ ПИТАНЬ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ І ПІСЛЯ ЇХ ВИКОНАННЯ |
| 3660. | Глава 55 |
| 3661. | ВИКОНАННЯ ВИРОКУ, ПОСТАНОВИ, УХВАЛИ СУДУ |
| 3662. | Стаття 596.Набрання вироком законної сили та його виконання |
| 3663. | 1. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а вирок суду апеляційної інстанції - негайно після його проголошення. У разі подачі апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після проголошення рішення суду апеляційної інстанції. |
| 3664. | 2. Коли оскаржено або внесено подання тільки на частину вироку або не щодо всіх засуджених у справі, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили в інших частинах і щодо інших засуджених після проголошення рішення суду апеляційної інстанції. |
| 3665. | 3. Обвинувальний вирок після набрання ним законної сили виконується органами, що відають виконанням покарання, у відповідності з нормами Кримінально-виконавчого кодексу, а в частині майнових стягнень - у відповідності з нормами Цивільного процесуального кодексу. |
| 3666. | 4. До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений у місця позбавлення волі, що знаходяться в іншій місцевості. |
| 3667. | 5. Вирок, яким підсудний звільняється з-під варти, у цій частині виконується негайно в залі судового засідання. |
| 3668. | Стаття 597.Набрання постановою і ухвалою суду законної сили та їх виконання |
| 3669. | 1. Постанова і ухвала суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляції, набирають законної сили після закінчення строку на їх апеляційне оскарження. У разі подачі апеляції постанова, ухвала, якщо їх не скасовано, набирають законної сили після проголошення рішення суду апеляційної інстанції. |
| 3670. | 2. Ухвали суду апеляційної і касаційної інстанції набирають сили після їх проголошення. |
| 3671. | Стаття 598.Звернення вироку до виконання |
| 3672. | 1. Вирок суду першої інстанції, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з суду апеляційної інстанції. Вирок суду апеляційної інстанції, що набрав законної сили, звертається до виконання у той же строк судом першої інстанції. |
| 3673. | 2. Вирок не може бути звернено до виконання або виконуватися в частині засудження за діяння, караність якого була усунена нововиданим кримінальним законом. |
| 3674. | 3. Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, покладається на суддю або голову відповідного суду, який постановив вирок, а звернення до виконання вироку суду апеляційної інстанції - на суддю або голову відповідного суду, який постановив скасований вирок у справі. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок. |
| 3675. | 4. У разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 і 104 Кримінального кодексу України суд надсилає копію вироку органу виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітнього - також службі у справах неповнолітніх для здійснення контролю за його поведінкою, а щодо засуджених військовослужбовців - командирам військових частин, які відповідно до частини другої статті 76 Кримінального кодексу України здійснюють контроль за поведінкою таких засуджених. |
| 3676. | 5. Якщо у виправданого або в особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія судового рішення, що набрало законної сили, направляється відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна. |
| 3677. | 6. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання. |
| 3678. | Стаття 599.Питання, пов'язані з виконанням вироку, що вирішуються судом, який звертав вирок до виконання |
| 3679. | Суд, який звертав вирок до виконання, вирішує такі питання, пов'язані з виконанням вироку: |
| 3680. | 1) про відстрочку виконання вироку, відстрочку або розстрочку сплати штрафу (стаття 603 цього Кодексу); |
| 3681. | 2) про зміну чи припинення примусових заходів медичного характеру (стаття 93 Кримінального кодексу, стаття 520 цього Кодексу); |
| 3682. | 3) про застосування кримінального закону, який має зворотну силу (частини 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу); |
| 3683. | 4) про всякого роду сумніви і суперечки, що виникають при виконанні вироку. |
| 3684. | Стаття 600.Питання, пов'язані з виконанням вироку, що вирішуються судом за місцем відбуття покарання |
| 3685. | Місцевий суд за місцем відбуття покарання вирішує такі питання, пов'язані з виконанням вироку: |
| 3686. | 1) про умовно-дострокове звільнення засуджених від відбування покарання (статті 81, 107 Кримінального Кодексу); |
| 3687. | 2) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким (стаття 82 Кримінального Кодексу); |
| 3688. | 3) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 83 Кримінального кодексу); |
| 3689. | 4) про звільнення від покарання за хворобою (стаття 84 Кримінального кодексу); |
| 3690. | 5) про застосування до засуджених до позбавлення волі примусового лікування та його припинення (стаття 77 Виправно-трудового кодексу); |
| 3691. | 6) про переведення засуджених із виховно-трудових колоній у виправно-трудові колонії (стаття 26 Виправно-трудового кодексу). |
| 3692. | 7) про виконання вироку суду іноземної держави (стаття 685 цього Кодексу). |
| 3693. | Стаття 601.Питання, пов'язані з виконанням вироку, що вирішуються судом за місцем проживання особи |
| 3694. | 1. Суд за місцем проживання особи вирішує такі питання, пов'язані з виконанням вироку: |
| 3695. | 1) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання на підставі статті 83 Кримінального кодексу (частина 4 статті 83 Кримінального кодексу); |
| 3696. | 2) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, чи повне звільнення його від покарання (стаття 78 Кримінального кодексу); |
| 3697. | 3) про зарахування виправних робіт до трудового стажу (частина шоста статті 50, частина третя статті 95 Виправно-трудового кодексу). |
| 3698. | 2. Коли вирок виконується за межами діяльності суду, який звертав вирок до виконання, зазначені у частині першій цієї статті питання вирішує районний, міський суд, а щодо осіб, засуджених військовим судом, -військовий суд гарнізону. |
| 3699. | Стаття 602.Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку |
| 3700. | 1. Зазначені у статтях 599, 600, 601 цього Кодексу питання, які виникають при виконанні вироку і віднесені законом до компетенції суду, вирішуються за клопотаннями засуджених, поданнями органів, які відають виконанням покарання, адміністрації виправно-трудових установ, медичних чи виховних закладів у відповідності з нормами Кримінального і Виправно-трудового кодексів. |
| 3701. | 2. Питання, пов'язані з виконанням вироку, суд зобов'язаний вирішити у строк до двадцяти діб із моменту надходження клопотання засудженого або подання відповідного органу. |
| 3702. | 3. Питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішуються суддею одноособово в судовому засіданні за участю прокурора, засудженого, представника органу, який відає виконанням покарання, або адміністрації медичного чи виховного закладу. |
| 3703. | 4. Якщо справа розглядається за поданням органу, який відає виконанням покарання, суд повідомляє спостережну комісію або службу в справах неповнолітніх про час і місце розгляду. |
| 3704. | 5. При вирішенні судом питань про звільнення від відбування покарання в зв'язку з хворобою, про примусове лікування у судовому засіданні бере участь представник лікарської комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого. |
| 3705. | 6. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, при необхідності викликаються цивільний позивач і цивільний відповідач. Неявка цих осіб або їхніх представників не зупиняє розгляду справи. |
| 3706. | 7. Розгляд справи починається з доповіді судді, після чого заслуховуються пояснення представника органу, який відає виконанням покарання, чи адміністрації виправно-трудової установи, представників спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, пояснення засудженого та його законного представника, позивача, відповідача або їхніх представників, представника лікарської комісії, при необхідності - свідків, досліджуються документи. Потім суд заслуховує думку прокурора, захисника, якщо він є у засудженого, прохання самого засудженого і видаляється до нарадчої кімнати для винесення постанови, і після виходу оголошує її. |
| 3707. | 8. У судовому засіданні ведеться протокол. |
| 3708. | 9. На постанову судді протягом семи діб може бути подано апеляцію засудженим, його законним представником і захисником, прокурором, а також цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їхніми представниками в частині, що стосується вирішення цивільного позову. |
| 3709. | 10. Подання апеляції зупиняє виконання постанови. |
| 3710. | Стаття 603.Відстрочка виконання вироку |
| 3711. | 1. Виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарній частині, позбавлення волі може бути відстрочено: |
| 3712. | 1) при тяжкій хворобі засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, -до його видужання; |
| 3713. | 2) при вагітності засудженої або при наявності у неї малолітніх дітей - відповідно на час вагітності і на період до досягнення дитиною трьох років, якщо її засуджено за злочин, що не є особливо тяжким; |
| 3714. | 3) коли негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї тощо) -на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили. |
| 3715. | 2. Відстрочка виконання вироку не допускається щодо особливо небезпечних рецидивістів, а також щодо осіб, засуджених за тяжкі (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання. |
| 3716. | 3. Сплата штрафу може бути відстрочена або розстрочена не більш як на один рік у тому разі, коли засуджений не може сплатити його негайно. |
| 3717. | Стаття 604.Порядок виконання закону, який звільняє від покарання або пом'якшує покарання |
| 3718. | 1. Звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, провадиться судом за заявою засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає виконанням покарання. |
| 3719. | 2. Ухвала суду про звільнення від покарання або пом'якшення покарання ґрунтується тільки на обставинах справи, встановлених судом при постановленні вироку, та їх юридичній оцінці, яку дано цим судом. |
| 3720. | Стаття 605.Порядок застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким |
| 3721. | 1. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням відповідно до статей 81 і 82 Кримінального кодексу України застосовуються суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх. |
| 3722. | 2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням відповідно до статті 62 Кримінального кодексу України щодо осіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, застосовуються суддею військового суду гарнізону за місцезнаходженням засудженого за поданням командування дисциплінарного батальйону. |
| 3723. | 3. Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні засудженого від відбування покарання або заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, розгляд повторного подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців. |
| 3724. | Стаття 606.Звільнення від покарання за хворобою |
| 3725. | 1. За наявності підстав, передбачених статтею 84 Кримінального кодексу України, суддя районного (міського) суду за місцем відбування покарання розглядає подання установи, яка відає відбуванням покарання, та висновок лікарської комісії і звільняє засудженого від покарання чи подальшого його відбування. |
| 3726. | 2. При звільненні від дальшого відбування покарання засудженого, який захворів на хронічну душевну хворобу, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 Кримінального кодексу України. |
| 3727. | 3. Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засуджений до виправних чи громадських робіт або штрафу, суддя у всіх випадках виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування покарання. |
| 3728. | Стаття 607.Порядок застосування судом примусового лікування до засудженого до позбавлення волі та його припинення |
| 3729. | 1. Питання про застосування примусового лікування до засудженого, який відбуває покарання у виправно-трудовій установі, якщо примусове лікування не було йому призначено вироком суду відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, вирішується суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання за поданням адміністрації установи на підставі висновку лікарської комісії. |
| 3730. | 2. Питання про припинення примусового лікування, призначеного відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, вирішується суддею районного (міського) суду за місцем знаходження виправно-трудової установи або медичного закладу, де засуджений перебуває на лікуванні, за поданням адміністрації цієї установи чи закладу на підставі висновку лікарської комісії. |
| 3731. | 3. Суддя розглядає зазначені в цій статті питання за участю прокурора, представника адміністрації виправно-трудової установи або медичного закладу, що звернулася з поданням, представника лікарської комісії, що дала висновок, і, як правило, засудженого. |
| 3732. | Стаття 608.Зарахування в строк покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі |
| 3733. | Коли особу, яка позбавлена волі за вироком суду, під час відбуття покарання поміщено до лікарні в зв'язку з душевною або іншою хворобою, то час перебування засудженого в лікувальній установі зараховується в строк позбавлення волі. |
| 3734. | Стаття 609.Порядок звільнення від покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку |
| 3735. | Звільнення засудженого від призначеного йому покарання з підстав, передбачених частиною першою статті 78 Кримінального кодексу України, здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем проживання засудженого за заявою засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає відбуванням покарання. |
| 3736. | Стаття 610.Порядок скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням |
| 3737. | 1. Скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду відповідно до статей 75 і 104 Кримінального кодексу України, здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем проживання засудженого за поданням органу виконання покарання, а щодо неповнолітнього - за спільним поданням органу, який відає відбуванням покарання, та службою у справах неповнолітніх, за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 78 Кримінального кодексу України. |
| 3738. | 2. При розгляді передбачених у цій статті питань у судовому засіданні беруть участь представники органів, які відають відбуванням покарання і на які згідно з частиною другою статті 76 Кримінального кодексу України покладено контроль за поведінкою таких засуджених. |
| 3739. | Стаття 611.Порядок скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років |
| 3740. | 1. За наявності підстав, передбачених частинами четвертою і п'ятою статті 83 Кримінального кодексу України, суддя районного (міського) суду за поданням органу кримінально-виконавчої системи за місцем проживання засудженої розглядає питання про скасування звільнення її від відбування покарання або заміну його більш м'яким покаранням чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком. |
| 3741. | Зазначені подання надсилаються до суду з матеріалами, які підтверджують обставини, передбачені частинами четвертою і п'ятою статті 83 Кримінального кодексу України, і розглядаються за участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженої, і, як правило, самої засудженої. |
| 3742. | Стаття 612.Порядок розгляду клопотань про зарахування виправних робіт до загального трудового стажу |
| 3743. | Питання про зарахування до загального трудового стажу часу відбування виправних робіт вирішується суддею районного, міського суду за місцем проживання особи, яка відбула покарання за клопотанням особи, яка відбула виправні роботи. До клопотання додаються копія вироку, довідка про відбуття покарання, характеристика органу внутрішніх справ, який здійснював контроль за відбуванням виправних робіт, характеристика адміністрації підприємства, установи чи організації про роботу і поведінку особи в період відбування покарання. При необхідності суддя може витребувати документи, які можуть мати значення для вирішення клопотання. |
| 3744. | Стаття 613.Порядок тимчасового залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі і переведення з виправно-трудової установи до слідчого ізолятора чи тюрми |
| 3745. | 1. Питання про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі чи в тюрмі засудженого до позбавлення волі у виправно-трудовій чи виховно-трудовій колонії або до тримання у дисциплінарній частині, а також про тимчасове переведення засудженого з цих установ до слідчого ізолятора чи тюрми при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою або цією ж особою, за який вона не була засуджена, вирішується слідчим або органом дізнання за санкцією прокурора. Прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, а також прирівняні до них прокурори можуть санкціонувати перевід чи залишення на строк до двох місяців, заступник Генерального прокурора України - до чотирьох місяців, а Генеральний прокурор України - до шести місяців. |
| 3746. | 2. Якщо тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі або переведення його із зазначених у частині першій цієї статті установ до слідчого ізолятора чи тюрми є необхідним у зв'язку з розглядом справи в суді, ці питання вирішуються судом, у провадженні якого знаходиться справа. |
| 3747. | Стаття 614.Визначення порядку застосування покарання при наявності декількох вироків |
| 3748. | 1. Коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, порядок застосування покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків відповідно до вимог статті 70 Кримінального кодексу вирішує суд за місцем виконання вироку. |
| 3749. | 2. Зазначене у частині першій цієї статті питання вирішується в порядку, передбаченому статтею 602 цього Кодексу: |
| 3750. | 1) постановою судді місцевого суду, військового суду гарнізону, якщо всі вироки постановлені цими судами; |
| 3751. | 2) постановою військового суду регіону, Військово-Морських Сил, якщо хоча б один із вироків постановлено цими судами; |
| 3752. | 3) ухвалою апеляційного суду, якщо хоча б один із вироків постановлено цим судом за участю присяжних або в апеляційному порядку. |
| 3753. | Стаття 615.Порядок розгляду судом клопотань про зняття судимості |
| 3754. | 1. Клопотання особи, яка відбула покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі, про зняття судимості на підставі статті 89 Кримінального кодексу розглядається суддею районного, міського суду за місцем постійного проживання цієї особи. |
| 3755. | 2. Клопотання про зняття судимості розглядається без витребування судової справи. При необхідності суддя може витребувати документи, які можуть мати значення для вирішення клопотання. |
| 3756. | 3. У розгляді клопотання можуть брати участь особа, яка заявила клопотання, та її захисник. Неявка цих осіб у судове засідання не зупиняє розгляду клопотання. |
| 3757. | 4. Якщо суддя відмовить у знятті судимості, повторне клопотання може бути порушено не раніше як через рік із дня винесення постанови про відмову. |
| 3758. | Стаття 616.Амністія |
| 3759. | 1. Відповідно до Конституції України амністія здійснюється Верховною Радою України. |
| 3760. | 2. Застосування амністії здійснюється у порядку, визначеному статтями 187 та 602 цього Кодексу і закону про амністію. |
| 3761. | Стаття 617.Помилування |
| 3762. | 1. Відповідно до пункту 27 статті 106 Конституції України помилування здійснює Президент України. |
| 3763. | 2. Помилування засуджених здійснюється у вигляді: |
| 3764. | 1) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк; |
| 3765. | 2) повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; |
| 3766. | 3) заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. |
| 3767. | 3. Право на клопотання про помилування має особа, яка: |
| 3768. | 1) засуджена судом України і відбуває покарання в Україні; |
| 3769. | 2) засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування; |
| 3770. | 3) засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування; |
| 3771. | 4) відбула покарання в Україні. |
| 3772. | 4. З клопотаннями про помилування можуть звертатися також захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник, громадські організації тощо. |
| 3773. | 5. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили. У разі засудження особи до довічного позбавлення волі клопотання про помилування її може бути подано після відбуття нею не менш як двадцять років призначеного покарання. |
| 3774. | 6. У виняткових випадках, коли засуджений не перебуває під вартою, виконання вироку щодо нього може бути відстрочено до розгляду клопотання про помилування. |
| 3775. | 7.Клопотання про помилування, що подає засуджений через установу виконання покарань або інший орган, який відає виконанням вироку, надсилається до Адміністрації Президента України разом із копіями вироку, ухвали і постанови судів, докладною характеристикою про роботу і поведінку засудженого із зазначенням думки керівника цієї установи або органу і, як правило, думки спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті клопотання та іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування. |
| 3776. | 8.Під час розгляду клопотань про помилування враховуються: характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа засудженого, його поведінка, ставлення до праці, участь у громадському житті в місцях відбування покарання, строк відбутого покарання та інші обставини; думка керівника установи виконання покарань або іншого органу, який відає виконанням вироку, спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадської організації чи трудового колективу, а в разі необхідності також думка місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування. |
| 3777. | 9. Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках. |
| 3778. | 10. Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, вносяться на розгляд лише за наявності надзвичайних обставин. |
| 3779. | 11. Про помилування засудженого Президент України видає Указ. |
| 3780. | 12.Укази Президента України про помилування засуджених для виконання надсилаються: |
| 3781. | 1) щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, виправних робіт, обмеження волі, які відбувають покарання, - Державному департаменту України з питань виконання покарань; |
| 3782. | 2) щодо осіб, які покарання не відбувають або засуджені до інших мір покарання, не пов'язаних із позбавленням волі, про звільнення від додаткових мір покарання, - відповідним судам; |
| 3783. | 3) щодо осіб, засуджених до відбування покарання у дисциплінарному батальйоні або службового обмеження для військовослужбовців, - Міністерству оборони України. |
| 3784. | 13. Органи, на які покладено виконання указів Президента України про помилування засуджених, повідомляють Адміністрацію Президента України про їх виконання. |
| 3785. | Стаття 618.Реабілітація |
| 3786. | 1. Реабілітація полягає в усуненні моральної і компенсації майнової шкоди, а також у поновленні інших прав особи у зв'язку з незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності. Часткова реабілітація полягає в усуненні моральної і компенсації майнової шкоди та в поновленні інших прав реабілітованого в тій мірі, в якій вони були незаконно завдані підозрюваному, обвинуваченому, виправданому чи засудженому. |
| 3787. | 2. Шкода завдана особі внаслідок кримінального переслідування відшкодовується державою у повному обсязі, незалежно від вини органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду. |
| 3788. | 3. Підставами для повної реабілітації є виправдувальний вирок, постанова або ухвала суду про закриття кримінальної справи, коли встановлено, що: |
| 3789. | 1) відсутня подія злочину, про який порушувалась кримінальна справа; |
| 3790. | 2) діяння, вчинене підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, не є злочином; |
| 3791. | 3) підозрюваний, обвинувачений, підсудний непричетний до вчинення злочину. |
| 3792. | 4. Підставою для часткової реабілітації є зміна вироку з перекваліфікацією діяння обвинуваченого, який перебував під вартою або був засуджений, на статтю Кримінального кодексу, яка передбачає менше покарання, ніж фактично відбуте. |
| 3793. | 5. Право на реабілітацію, у тому числі право на відшкодування шкоди, пов'язаної з кримінальним переслідуванням, мають: |
| 3794. | 1) виправданий; |
| 3795. | 2) підсудний, кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з відмовою від обвинувачення прокурора, а справа про злочин, передбачений частиною першою статті 228 цього Кодексу - у зв'язку з відмовою від обвинувачення потерпілого; |
| 3796. | 3) підозрюваний, обвинувачений, кримінальне переслідування у відношенні якого закрито на підставах, передбачених частини першою статті 183 цього Кодексу; |
| 3797. | 4) засуджений у випадках повного або часткового скасування обвинувального вироку, який вступив у законну силу, і закритті кримінальної справи на підставах, передбачених частиною першою статті 183 цього Кодексу; |
| 3798. | 5) особа, до якої застосовані примусові заходи медичного характеру, у випадку скасування незаконної або безпідставної постанови суду про застосування цього заходу; |
| 3799. | 6. Право на відшкодування шкоди, у порядку, передбаченого цією статтею, має будь-яка особа, щодо якої незаконно застосовано заходи процесуального примусу під час провадження в кримінальній справі. |
| 3800. | 7. Правила цієї статті не поширюються на випадки, коли застосовані до особи заходи процесуального примусу або обвинувальний вирок скасовано або змінено внаслідок акту про амністію, закінчення строків давності, недосягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, або прийняття закону, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність. |
| 3801. | 8. В інших випадках питання щодо відшкодування шкоди вирішуються в порядку цивільного судочинства. |
| 3802. | 9. Шкода, завдана юридичним особам незаконними діями (бездіяльністю) та рішеннями суду, прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, органом дізнання, відшкодовується державою у повному обсязі або частково в порядку і строки, установлені цією статтею та статтями 619 - 624 цього Кодексу. |
| 3803. | Стаття 619.Усунення наслідків моральної шкоди |
| 3804. | 1. Якщо відомості про порушення кримінальної справи, затримання, взяття під варту, відсторонення від посади, проведення інших процесуальних дій, поміщення до медичного закладу або засудження особи були поширені засобами масової інформації, то за вимогою реабілітованого, а в разі його смерті - його близьких родичів, а також суду, прокурора чи слідчого відповідні органи масової інформації протягом одного місяця зобов'язані таким же способом, яким ці дані були поширені, повідомити про незаконність притягнення до кримінальної відповідальності і реабілітацію особи. |
| 3805. | 2. За вимогою реабілітованого, а в разі його смерті - за вимогою його близьких родичів суд, прокурор, слідчий зобов'язані в двотижневий строк письмово повідомити про реабілітацію і принести офіційні вибачення реабілітованому за місцем його роботи чи проживання або його близьким родичам, про що повідомити через місцеві засоби масової інформації. |
| 3806. | 3. Реабілітований має право на грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі і порядку, які визначені законодавчими актами України. |
| 3807. | Стаття 620.Компенсація майнової шкоди |
| 3808. | 1. Майнова шкода, заподіяна реабілітованому компенсується в повному обсязі. |
| 3809. | 2. Компенсації підлягають: |
| 3810. | 1) заробіток та інші трудові доходи, яких реабілітований позбувся внаслідок вчинених щодо нього незаконних дій; |
| 3811. | 2) пенсія, якщо її виплата була припинено; |
| 3812. | 3) гроші, грошові заощадження і відсотки на них, облігації державної позики і виграші, що випали на них, а також вартість речей та іншого майна, конфіскованого чи звернутого в доход держави на підставі вироку, постанови чи ухвали суду, постанови органу дізнання, слідчого, прокурора; |
| 3813. | 4) штрафи і судові витрати, стягнені на виконання вироку суду; |
| 3814. | 5) витрати, понесені реабілітованим за надання йому юридичної допомоги. |
| 3815. | 3. Поштово-телеграфна кореспонденція та речі, вилучені при розслідуванні справи, повертаються реабілітованому. Якщо вилучені речі повернути неможливо, повертаються речі такого ж роду і якості або їх вартість. |
| 3816. | 4. У разі смерті реабілітованого право на компенсацію майнової шкоди мають його спадкоємці. Неодержана пенсія виплачується тим членам сім'ї реабілітованого, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника. |
| 3817. | Стаття 621.Поновлення інших прав реабілітованого |
| 3818. | 1. Реабілітованій особі, яку було звільнена з роботи у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, надається колишня робота (посада), а при ліквідації підприємства, установи, організації чи скороченні його посади - інша рівноцінна робота чи посада. Особа, виключена з навчального закладу у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, підлягає поновленню в навчальному закладі. |
| 3819. | 2. Час, протягом якого особа не працювала у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, зараховується до загального трудового стажу, стажу за спеціальністю і до строку вислуги років, а якщо перерва між днем набрання законної сили актом про реабілітацію і днем прийняття на роботу не перевищує трьох місяців - до безперервного стажу. |
| 3820. | 3. Особі, яка у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності втратила право користування житлом, повертається раніше займане нею житло, а якщо це неможливо, то поза чергою їй надається рівноцінне житло в тому ж населеному пункті. |
| 3821. | 4. Особі, позбавленій військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, поновлюється звання, ранг, чин, клас. |
| 3822. | Стаття 622.Вирішення питання про усунення моральної і компенсацію майнової шкоди та про поновлення інших прав реабілітованого |
| 3823. | 1. Суд, суддя у виправдувальному вироку чи ухвалі, суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, у постанові про закриття справи за реабілітуючими підставами зобов'язаний визнати за реабілітованим право на усунення моральної шкоди і компенсацію майнової шкоди, а також на поновлення інших прав реабілітованого. |
| 3824. | 2. Якщо виправдувальний вирок постановлено апеляційним судом або справа закрита судом в апеляційному чи касаційному порядку, зазначені у частині першій цієї статті питання вирішує суд першої інстанції, який розглядав справу. |
| 3825. | 3. Копія вироку, постанови або ухвали вручається реабілітованому, а в разі його смерті - близьким родичам. Їм роз'яснюється порядок відшкодування майнової і моральної шкоди та поновлення інших прав. За відсутності даних про місце проживання близьких родичів померлого реабілітованого, повідомлення направляється не пізніше 5 діб із дн я їхнього звернення до органів дізнання, досудового слідства чи суду. |
| 3826. | Стаття 623.Оскарження рішення про проведення виплат |
| 3827. | На судове рішення в частині усунення моральної і компенсації майнової шкоди може бути внесено апеляцію зацікавленими особами та прокурором. |
| 3828. | Стаття 624.Поновлення прав у позовному порядку |
| 3829. | 1. Якщо вимоги особи про усунення моральної і компенсацію майнової шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, а також вимоги про поновлення інших прав реабілітованого не задоволено чи особа не погоджується з прийнятим рішенням, вона має право звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства. |
| 3830. | 2. Вимоги про усунення моральної шкоди і компенсацію майнової шкоди можуть бути пред'явлені протягом трьох років із моменту отримання реабілітованим, а в разі його смерті - його близькими родичами виправдувального вироку, постанови чи ухвали суду, постанови прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, про закриття справи з реабілітуючих підстав, а вимоги про поновлення інших прав реабілітованого - протягом одного року з того ж моменту. |
| 3831. | Глава 56 |
| 3832. | ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВІДНОВЛЕННЮ ВТРАЧЕНИХ АБО ЗНИЩЕНИХ СПРАВ |
| 3833. | Стаття 625.Порядок порушення питання про відновлення кримінальної справи, розглянутої судом |
| 3834. | 1. Втрачені або знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання кримінальні справи, в яких було постановлено вирок, винесено ухвалу суду чи постанову судді про закриття справи, можуть бути відновлені за заявою засудженого, виправданого, потерпілого та особи, щодо якої справу закрито, їхніх законних представників, а також поданням прокурора чи за ініціативою суду. Близькі родичі засудженого, який помер, вправі подати заяву про відновлення втраченої чи знищеної кримінальної справи, якщо це необхідно для реабілітації засудженого. |
| 3835. | 2. Заява про відновлення втраченої або знищеної справи подається до суду, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову про закриття справи. |
| 3836. | 3. У заяві зазначаються докладні відомості про втрачену справу. До неї додаються документи або їх копії, які збереглись у заявника і стосуються втраченої чи знищеної справи. |
| 3837. | Стаття 626.Підготовка заяви до розгляду |
| 3838. | 1. Одержавши заяву про відновлення втраченої чи знищеної справи, суддя вживає заходів до одержання від органів, які здійснювали дізнання, досудове слідство, прокурора, який здійснював нагляд за розслідуванням справи, та інших установ відомості про час порушення справи, пред'явлення обвинувачення, результати розгляду справи, відбування покарання, копій процесуальних документів, що стосуються відновлюваної справи. |
| 3839. | 2. У разі необхідності суддя своєю постановою доручає через прокурора органам розслідування провести допити осіб, що брали участь у справі, яка відновлюється. |
| 3840. | Стаття 627.Розгляд заяви |
| 3841. | 1. Заяви про відновлення втраченої чи знищеної справи розглядаються суддею того ж суду, який розглядав справу по першій інстанції, за участю прокурора. Особа, яка подала заяву, вправі брати участь у засіданні суду і давати пояснення з приводу поданої заяви. Її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви. |
| 3842. | 2. Розгляд заяви починається з доповіді судді про зміст заяви та матеріалів, зібраних у порядку підготовки її до розгляду. Після цього суддя може допитати як свідків осіб, що брали участь у процесуальних діях, а в разі необхідності - і осіб, які входили до складу суду, що розглядав втрачену чи знищену справу. |
| 3843. | Стаття 628.Постанова судді про розгляд заяви про відновлення втраченої чи знищеної справи |
| 3844. | 1. На підставі зібраних і досліджених у судовому засіданні матеріалів суддя виносить постанову про відновлення втраченої чи знищеної кримінальної справи. |
| 3845. | 2. У разі, коли збереглись копії вироку, ухвали чи постанови, в постанові про відновлення втраченої чи знищеної справи зазначається також, що ці копії визнаються оригіналами зазначених судових рішень. |
| 3846. | 3. Якщо копії вироку, ухвали чи постанови не збереглись, у резолютивній частині постанови про відновлення втраченої чи знищеної справи викладається зміст судового рішення. |
| 3847. | 4. При недостатності зібраних матеріалів для повного відновлення вироку, ухвали чи постанови суддя своєю постановою відмовляє в задоволенні заяви чи подання про відновлення втраченої чи знищеної кримінальної справи. |
| 3848. | 5. На постанову судді протягом семи діб може бути внесено апеляцію зацікавленими особами та прокурором. |
| 3849. | Стаття 629.Відновлення втрачених кримінальних справ, які не розглядались судом |
| 3850. | 1. Втрачені чи знищені за скінченням строку зберігання кримінальні справи, які не розглядались судом, за заявою чи поданням осіб, зазначених у частині першій статті 625 цього Кодексу, відновлюються шляхом їх нового розслідування. |
| 3851. | 2. Про проведення нового розслідування втраченої чи знищеної справи прокурор виносить постанову. |
| 3852. | РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ |
| 3853. | ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, ПОВ'ЯЗАНЕ З МІЖНАРОДНИМИ ВІДНОСИНАМИ |
| 3854. | Глава 57 |
| 3855. | ІМУНІТЕТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ І КОНСУЛЬСЬКИХ УСТАНОВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ |
| 3856. | Стаття 630.Дипломатичний імунітет |
| 3857. | Правом дипломатичного імунітету в Україні відповідно до цього Кодексу користуються: |
| 3858. | 1) глави дипломатичних представництв іноземних держав, члени дипломатичного персоналу цих представництв, а також члени їхніх сімей, якщо вони проживають разом із ними і не є громадянами України; |
| 3859. | 2) співробітники адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, якщо ці співробітники і члени їхніх сімей не є громадянами України і не проживають в Україні постійно; |
| 3860. | 3) співробітники обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, які не є громадянами України або не проживають в Україні постійно - стосовно дій, вчинених ними при виконанні своїх обов'язків; |
| 3861. | 4) глави дипломатичних представництв, члени дипломатичного персоналу представництв іноземних держав у третій країні, які проїжджають транзитом через територію України, і члени їхніх сімей, які супроводжують вказаних осіб або слідують окремо, щоб приєднатися до них або повернутись у свою країну; |
| 3862. | 5) дипломатичні кур'єри; |
| 3863. | 6) глави консульських установ та інші консульські службові особи; |
| 3864. | 7) члени спеціальних місій та їх дипломатичного персоналу; |
| 3865. | 8) глави, члени і персонал представництв іноземних держав у міжнародних організаціях, службові особи цих організацій - на підставі міжнародних угод або загальновизнаних міжнародних звичаїв. |
| 3866. | Стаття 631.Особиста недоторканність |
| 3867. | 1. Особи, вказані в пунктах 1, 2, 4, 5, 7 статті 630 цього Кодексу, користуються особистою недоторканністю. |
| 3868. | 2. Глави консульських установ та інші консульські службові особи можуть бути затримані або взяті під варту лише в разі переслідування за вчинення тяжкого злочину або при виконанні вироку суду щодо них, який набрав законної сили. |
| 3869. | 3. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор або суд, які порушили кримінальну справу відносно особи, вказаної в частинах першій і другій цієї статті, або затримали чи взяли її під варту, повинні негайно повідомити про це главу консульської установи, а у випадках, якщо він сам підлягає таким заходам, -державу, яку він представляє, через дипломатичні канали, а також Міністерство закордонних справ України. |
| 3870. | Стаття 632.Імунітет від кримінальної юрисдикції |
| 3871. | 1. Особи, зазначені в пунктах 1, 2, 4, 7 статті 630 цього Кодексу, користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції України. Питання про їхню кримінальну відповідальність вирішується дипломатичним шляхом. |
| 3872. | 2. Співробітники обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, які не є громадянами України або не проживають в Україні постійно, глави консульських установ та інші консульські службові особи, дипломатичні кур'єри користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції України лише щодо дій, вчинених ними при виконанні службових обов'язків. |
| 3873. | 3. Особи, які користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції, можуть підлягати юрисдикції України в тому разі, коли відповідна іноземна держава або міжнародна організація дадуть на це згоду. |
| 3874. | Стаття 633.Імунітет від дачі показань |
| 3875. | 1. Особи, вказані в пунктах 1, 2, 4, 7 статті 630 цього Кодексу, не зобов'язані давати показання як свідки або потерпілі, а в разі згоди давати такі показання не зобов'язані для цього з'являтися до слідчих органів, прокурора і суду. |
| 3876. | 2. Особи, вказані в пунктах 3 і 5 статті 630 цього Кодексу, користуються імунітетом від дачі показань лише щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх обов'язків. |
| 3877. | 3. Глава консульської установи та інші консульські службові особи, а також співробітники адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу консульської установи не можуть відмовитись давати показання як свідки, крім показань у питаннях, пов'язаних із виконанням ними службових обов'язків. У разі відмови консульських службових осіб давати показання як свідки до них не можуть застосовуватися заходи примусу. |
| 3878. | 4. У разі одержання згоди, про яку йдеться в частині першій цієї статті, виклик, вручений цим особам, не може містити попередження про застосування заходів процесуального примусу. |
| 3879. | Стаття 634.Недоторканність приміщень і документів |
| 3880. | 1. Приміщення дипломатичних представництв, резиденції глав дипломатичних представництв, житлові приміщення членів дипломатичного персоналу, майно, яке знаходиться в них, і засоби пересування є недоторканними. Доступ у ці приміщення, обшук, виїмка, арешт можуть мати місце лише за згодою глави дипломатичного представництва або особи, яка його заміняє. |
| 3881. | 2. Правило, передбачене частині першій цієї статті, поширюється на житлові приміщення, які займають співробітники адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, якщо ці співробітники і члени їхніх сімей не є громадянами України або не проживають в Україні постійно. |
| 3882. | 3. Приміщення, яке займає консульська установа і резиденція глави консульської установи, предмети його обстановки, майно консульської установи, а також засоби пересування є недоторканими. Доступ у ці приміщення, обшук, виїмка, арешт можуть мати місце лише за проханням або згодою глави консульської установи чи дипломатичного представництва іноземної держави або за згодою призначеної ним особи. Така згода може передбачатись лише у випадках пожежі або іншого стихійного лиха, що потребують невідкладних заходів захисту. |
| 3883. | 4. Архіви, документи і офіційне листування дипломатичних представництв і консульських установ є недоторканими. Дипломатична пошта не підлягає ні розпечатуванню, ні затриманню. |
| 3884. | 5. Згода глав дипломатичних представництв і консульських установ на доступ у приміщення, згадані в частинах першій, другій і третій цієї статті, обшук, виїмку і арешт у них запитується прокурором через Міністерство закордонних справ України. |
| 3885. | 6. При обшуку, виїмці та арешті у згаданих приміщеннях є обов'язковою присутність прокурора та представника Міністерства закордонних справ України. |
| 3886. | Глава 58 |
| 3887. | ПРАВОВА ДОПОМОГА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРИ ПРОВАДЖЕННІ ОКРЕМИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ |
| 3888. | Стаття 635.Порядок надання правової допомоги |
| 3889. | 1. На території України міжнародна правова допомога у кримінальних справах надається та запитується на підставі міжнародних договорів України. |
| 3890. | 2. При необхідності надання чи отримання правової допомоги за відсутності відповідних міжнародних договорів, остання може бути надана чи запитана на засадах взаємності. |
| 3891. | 3. У разі звернення України до іноземної держави із запитом про надання правової допомоги на засадах взаємності Генеральна прокуратура України чи Міністерство юстиції України гарантує від імені України цій іноземній державі надання правової допомоги на її запит. Гарантія надання правової допомоги на засадах взаємності підтверджується письмовим зобов'язанням вищеназваних органів. Надання правової допомоги іноземній державі на засадах взаємності провадиться лише за наявності письмового зобов'язання останньої щодо виконання в майбутньому запиту України. |
| 3892. | Стаття 636.Органи, які уповноважені здійснювати міжнародну правову допомогу у кримінальних справах |
| 3893. | 1. Генеральна прокуратура України розглядає та спрямовує за кордон для виконання запити органів досудового розслідування про надання правової допомоги у кримінальних справах, а також розглядає та організовує виконання аналогічних запитів компетентних органів іноземних держав у розслідуваних ними справах. |
| 3894. | 2. Міністерство юстиції України розглядає та спрямовує за кордон для виконання запити судів про надання правової допомоги у кримінальних справах, а також розглядає та організовує виконання аналогічних запитів компетентних органів іноземних держав у справах, що перебувають у їхньому провадженні. |
| 3895. | 3. У випадках, коли міжнародним договором передбачено інший порядок зносин по наданню правової допомоги, на визначені ним органи поширюються повноваження, передбачені частинами першою та другою цієї статті. Перелік таких органів визначається у тексті договору або в законі про його ратифікацію. |
| 3896. | Стаття 637.Порядок зносин у питаннях про надання правової допомоги |
| 3897. | 1. Органи досудового розслідування України через центральні установи своїх відомств надсилають до Генеральної прокуратури України запити про надання правової допомоги у кримінальних справах, що знаходяться у їхньому провадженні. |
| 3898. | 2. Запити судів України надсилаються до Міністерства юстиції України. |
| 3899. | 3. Інший порядок направлення запитів до іноземної держави здійснюється у відповідності до міжнародних договорів, якими він встановлюється. |
| 3900. | 4. За відсутності договірних відносин з іноземною державою запит про надання правової допомоги з дотриманням положень частини першої та другої цієї статті надсилається до Міністерства закордонних справ України для подальшого направлення його дипломатичними каналами. |
| 3901. | 5. Положення частини четвертої цієї статті повинні дотримуватись при направленні в Україну запиту компетентних органів іноземної держави, з якою договірні відносини відсутні. |
| 3902. | Стаття 638.Процесуальні та інші дії, які можуть бути проведені в порядку надання правової допомоги |
| 3903. | 1. На запит про надання правової допомоги можуть бути проведені такі процесуальні дії: |
| 3904. | допит свідків, потерпілих, обвинувачених, експертів та інших учасників кримінального процесу; |
| 3905. | виклик осіб до органу досудового розслідування або суду; |
| 3906. | обшук приміщень і осіб, виїмка предметів і документів; |
| 3907. | вручення документів особам або установам; |
| 3908. | огляд місця події, документів, речових доказів; |
| 3909. | арешт грошових коштів і майна, а також їх конфіскація; |
| 3910. | передача речових доказів; |
| 3911. | контрольована поставка; |
| 3912. | прикордонне переслідування; |
| 3913. | оперативно-розшукові заходи; |
| 3914. | інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом. |
| 3915. | 2. У порядку надання правової допомоги можуть бути виконані й інші дії. |
| 3916. | Стаття 639.Зміст та форма запиту про надання правової допомоги |
| 3917. | 1. Зміст та форма запиту про надання правової допомоги у кримінальних справах повинні відповідати вимогам відповідних міжнародних договорів та угод. |
| 3918. | 2. Запит про надання правової допомоги у кримінальних справах (міжнародне слідче доручення про проведення процесуальних дій на території іншої держави) повинен містити: |
| 3919. | 1) назву органу, що розслідує справу, та закордонної установи, до якої звернено запит; |
| 3920. | 2) посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як Україна, так і запитувана сторона; |
| 3921. | 3) найменування справи, у якій запитується правова допомога; |
| 3922. | 4) опис подій, що є предметом розслідування, їх юридична кваліфікація; |
| 3923. | 5) дані про пред'явлення обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України; |
| 3924. | 6) прізвище, ім'я, по батькові та процесуальне становище осіб, з якими необхідно виконати процесуальні дії, відомості про їхнє місце проживання або перебування, рід занять, а також інші наявні дані, що можуть полегшити виконання доручення; |
| 3925. | 7) чіткий перелік процесуальних дій, які підлягають виконанню; |
| 3926. | 8) у разі необхідності - дані про працівників органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, присутність яких при виконанні процесуальних дій вважається потрібною, і обґрунтування цієї потреби; |
| 3927. | 9) у випадках, коли це передбачено відповідним договором, або на вимогу компетентного органу держави, який виконуватиме звернення, міжнародне доручення може містити й інші дані. |
| 3928. | 3. Звернення компетентних органів України про правову допомогу у кримінальних справах та додані до них документи складаються на чистих аркушах паперу державною мовою України з обов'язковим долученням належним чином завіреного перекладу мовою запитуваної сторони або передбаченою договором. |
| 3929. | 4. Звернення про правову допомогу та додані до них процесуальні рішення та інші документи повинні бути засвідчені підписом компетентної службової особи та скріплені гербовою печаткою органу, який видав ці документи. |
| 3930. | Стаття 640.Засоби передачі запиту |
| 3931. | 1. Запит про міжнародну правову допомогу надсилається за кордон поштою, а у невідкладних випадках він попередньо може бути переданий електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку з обов'язковим підтвердженням факту поштового відправлення оригіналу запиту. |
| 3932. | 2. Запит компетентного органу іноземної держави, який переданий електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку, приймається на території України до виконання за умови обов'язкового підтвердження спрямування оригіналу запиту поштою. |
| 3933. | Стаття 641.Доказова сила офіційних документів |
| 3934. | 1. Документи, які на території іноземних держав складено, засвідчено у відповідній формі компетентним державним органом або офіційною особою і скріплено гербовою печаткою, приймаються у відповідності з умовами договорів на території України без будь-якого засвідчення (легалізації). |
| 3935. | 2. Докази, здобуті компетентними органами іноземної держави на її території і у відповідності з її законодавством, мають доказову силу на території України і легалізації не потребують. |
| 3936. | 3. Документи, які здобуто на території України або на території іноземних держав, розглядаються як офіційні документи, користуються у відповідності з умовами договорів на цих територіях доказовою силою офіційних документів. |
| 3937. | 4. Доручення органів досудового слідства і судів України про надання правової допомоги і документи, що додаються до них, повинні бути перекладені і засвідчені у відповідності з правилами, які регулюють діловодство з офіційними документами, що мають бути направлені органам влади іноземної держави. |
| 3938. | Стаття 642.Надання правової допомоги у проведенні обшуку, виїмки і накладенні арешту на майно |
| 3939. | У випадках, коли в клопотанні про надання правової допомоги йдеться про проведення обшуку житла та іншого володіння особи, виїмки, накладення арешту на майно, до клопотання слід додати належним чином оформлені копії постанов уповноважених на те органів про проведення цієї дії. |
| 3940. | Стаття 643.Виклик осіб до органів досудового слідства або суду, їхні гарантії |
| 3941. | 1. Свідок, потерпілий, експерт, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхні представники, які знаходяться за межами території України, можуть бути за їхньою згодою викликані особою, у провадженні якої знаходиться кримінальна справа, для провадження процесуальних дій на території України. |
| 3942. | 2. Запит про виклик направляється в порядку, передбаченому статтями 636 і 637 цього Кодексу. |
| 3943. | 3. Процесуальні дії за участю осіб, вказаних у частині першій цієї статті, які з'явилися за викликом, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом. |
| 3944. | 4. Особи, вказані у частині першій цієї статті, які з'явилися за викликом, не можуть бути на території України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані, взяті під варту, до них не можуть бути застосовані інші заходи процесуального примусу та обмеження їхньої особистої свободи за їхні дії, які мали місце до перетинання ними державного кордону України. |
| 3945. | 5. Викликані з-за кордону свідок, експерт, потерпілий, що не є громадянами України, які з'явились до органів досудового слідства або суду, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані або арештовані як з приводу злочину, який є предметом даного кримінального провадження, так і за будь-який інший злочин, вчинений до перетинання державного кордону України, щодо них не може бути виконано покарання, призначене за такий злочин. |
| 3946. | 6. Свідок, експерт, потерпілий втрачає охорону, передбачену частиною першою цієї статті, якщо не залишить територію України, хоча міг це зробити, через 15 діб із часу, коли орган досудового слідства, прокурор або суд повідомили, що його присутність в Україні не є необхідною. |
| 3947. | 7. Викликаному свідку, експерту, потерпілому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання в Україні, а також втрачений заробіток, а експерту, крім цього, сплачується винагорода за проведення експертизи. |
| 3948. | 8. У виклику, який вручається свідку, експерту, потерпілому, що постійно перебуває за кордоном, роз'яснюється зміст частин п'ятої, шостої і сьомої цієї статті. У ньому не може міститись попередження про застосування заходів процесуального примусу у зв'язку з неявкою. |
| 3949. | 9. Повістка про виклик особи, яка перебуває за межами України, до органів дізнання, досудового слідства чи суду повинна передаватися відповідним органам іноземної держави у строки, достатні для її явки, але не пізніш як за сім діб перед датою, встановленою для явки. |
| 3950. | Стаття 644.Вручення документа і допит громадянина України, що перебуває за кордоном |
| 3951. | 1. З клопотанням про вручення документа громадянину України, який перебуває за кордоном, або про його допит як свідка, потерпілого, обвинуваченого, експерта орган розслідування або суд звертаються до дипломатичного представництва або консульської установи України відповідно через Генерального прокурора або Міністерство юстиції України, а ті - через Міністерство закордонних справ. |
| 3952. | 2. У разі неможливості проведення дії способом, вказаним у частині першій цієї статті, через Генеральну прокуратуру та Міністерство юстиції України можна звернутись до суду або іншого компетентного органу іноземної держави. |
| 3953. | Стаття 645.Повернення виданих речей |
| 3954. | 1. Видані іноземною державою органам розслідування чи суду України речі, набуті шляхом вчинення злочину, а також речові докази повертаються після закінчення провадження в справі, якщо це було застережено. |
| 3955. | 2. При видачі Україною речей і речових доказів, зазначених у частині першій цієї статті, іноземній державі може бути зроблене застереження про їх повернення після закінчення кримінального провадження. |
| 3956. | Стаття 646.Законодавство, яке застосовується при виконанні доручень органів досудового слідства і судів іноземних держав |
| 3957. | 1. При виконанні доручень органів досудового слідства і судів іноземних держав застосовуються норми цього Кодексу. |
| 3958. | 2. На прохання органу, який надіслав доручення, може застосовуватись процесуальне законодавство відповідної іноземної держави, якщо це передбачено міжнародними договорами України. |
| 3959. | Стаття 647.Виконання запиту компетентного органу іноземної держави |
| 3960. | 1. При виконанні запиту компетентного органу іноземної держави застосовуються норми цього Кодексу. |
| 3961. | 2. На прохання органу, який звертається із запитом, може застосовуватись процесуальне законодавство відповідної іноземної держави, якщо це не суперечить законодавству України. |
| 3962. | 3. За наявності обставин, що перешкоджають застосуванню положень частини другої цієї статті, з компетентним органом іноземної держави з'ясовується можливість виконання запиту в порядку, передбаченому законодавством України. |
| 3963. | 4. Документи, отримані внаслідок виконання запиту засвідчуються гербовою печаткою органу, який проводив процесуальні та інші дії, за необхідності перекладаються мовою, передбаченою міжнародним договором, та передаються за кордон у визначеному ним порядку. |
| 3964. | Стаття 648.Підстави відмови в наданні правової допомоги |
| 3965. | 1. У наданні правової допомоги відповідним органам іноземної держави відмовляється, якщо: |
| 3966. | 1) виконання дії, щодо якої надійшло доручення, суперечить конституційним засадам України чи може заподіяти шкоду її суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам України. |
| 3967. | 2) виконання дії не відноситься до компетенції органів досудового слідства, прокуратури або суду України; |
| 3968. | 3) доручення стосується діяння, яке не є злочином за Кримінальним кодексом України; |
| 3969. | 4) держава, від якої надійшло доручення про надання правової допомоги, не забезпечує взаємності в цій сфері. |
| 3970. | 5) доручення не відповідає вимогам, передбаченим міжнародними договорами. |
| 3971. | 2. У наданні правової допомоги також може бути відмовлено якщо: |
| 3972. | 1) запит про надання допомоги стосується правопорушення, яке є політичним правопорушенням або пов'язаним із політичним правопорушенням, або податковим правопорушенням; |
| 3973. | 2) є достатні підстави вважати, що запит про надання допомоги спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; |
| 3974. | 3) коли особа, стосовно якої надійшов запит, була засуджена за це же злочин, відбула покарання або виправдана, а також якщо було прийнято рішення про закриття кримінальної справи стосовно неї; |
| 3975. | 4) запит стосується правопорушення, яке є предметом розслідування або судового розгляду в Україні. |
| 3976. | Стаття 649.Повідомлення про результати розгляду запиту |
| 3977. | На запит компетентного органу іноземної держави про надання правової допомоги уповноважений орган України приймає рішення про задоволення запиту або про відмову у його виконанні. Про це уповноваженим органом України невідкладно повідомляється компетентний орган іноземної держави, від якого надійшов запит. |
| 3978. | Стаття 650.Відстрочка у наданні правової допомоги |
| 3979. | 1. Надання правової допомоги може бути повністю або частково відстрочено, якщо виконання запиту перешкоджатиме розслідуванню або судовому розгляду кримінальної справи в Україні. |
| 3980. | 2. До вирішення питання про відстрочку виконання запиту або часткове його виконання уповноважений орган України розглядає можливість виконання запиту на певних умовах. |
| 3981. | Стаття 651.Колізія запитів |
| 3982. | Якщо від декількох компетентних органів іноземної держави або іноземних держав надійшли запити про надання правової допомоги стосовно однієї і тієї ж особи або однакових за змістом, то уповноваженим органом України з урахуванням наявності договірних відносин, послідовності надходження таких запитів, тяжкості скоєних злочинів та інших обставин вирішується питання про те, який із запитів належить задовольнити. |
| 3983. | Стаття 652.Конфіденційність |
| 3984. | 1. На прохання компетентного органу іноземної держави, який звертається із запитом, уповноваженим органом України вживаються необхідні заходи щодо забезпечення конфіденційності факту отримання і змісту запиту про надання правової допомоги та даних, отриманих внаслідок його виконання. |
| 3985. | 2. За необхідності погоджуються умови та терміни конфіденційності відомостей, отриманих внаслідок виконання запиту. |
| 3986. | Стаття 653.Оскарження дій і рішень службових осіб щодо проведення процесуальних та інших дій |
| 3987. | 1. Оскарження дій та рішень службових осіб компетентних органів України щодо порядку проведення процесуальних дій за запитом компетентного органу іноземної держави провадиться у відповідності з цим Кодексом. Підстави проведення зазначених процесуальних дій оскарженню не підлягають. |
| 3988. | 2. Оскарження інших дій та рішень службових осіб компетентних органів України провадиться відповідно до законодавства України. |
| 3989. | 3. Якщо під час проведення за запитом компетентного органу іноземної держави процесуальних та інших дій службовими особами компетентних органів України громадянам та юридичним особам будуть спричинені збитки, вони відшкодовуються у відповідності до чинного законодавства України. |
| 3990. | Стаття 654.Отримання дозволу на виконання процесуальних дій на запит компетентного органу іноземної держави |
| 3991. | 1. У разі надходження запиту компетентного органу іноземної держави про проведення процесуальних дій, які за законодавством України вимагають дозволу, компетентний орган України, в порядку, передбаченому цим Кодексом, вживає заходів для його отримання. |
| 3992. | 2. Вирішення питання про надання дозволу на проведення таких процесуальних дій обмежується дослідженням наявності підстав для їх проведення, передбачених міжнародним договором, відповідно до якого запитується допомога. |
| 3993. | Стаття 655.Допит свідка, потерпілого, експерта на запит компетентного органу іноземної держави за допомогою відео- або телефонної конференції |
| 3994. | 1. У разі, коли явка свідка, потерпілого чи експерта до компетентного органу іноземної держави для дачі показань є неможливою чи небажаною, їхній допит може бути проведено за допомогою відео або телефонної конференції. Згода осіб на проведення їхнього допиту в такий спосіб є обов'язковою. |
| 3995. | 2. Від особи, допит якої запитується за допомогою відео або телефонної конференції, відбирається письмова згода на його проведення, яка долучається до протоколу допиту. |
| 3996. | 3. Уповноважений орган України після отримання згоди особи на її допит доручає компетентному органу за місцем її перебування забезпечити присутність слідчого, прокурора чи судді під час проведення цих дій, фіксування допиту на відео- чи аудіоносії та складання по закінченню допиту протоколу. Зазначений протокол допиту складається за результатами перегляду відео чи прослуховування аудіо запису конференції з дотриманням вимог цього Кодексу. |
| 3997. | 4. Компетентний орган іноземної держави, який запитує проведення допиту, повинен забезпечити на своїй території участь перекладача на час проведення відео чи телефонної конференції. |
| 3998. | 5. У разі, якщо під час допиту присутнім слідчим, прокурором чи суддею буде виявлено порушення вимог законодавства України з боку особи, яка безпосередньо провадить допит, вони повинні вжити невідкладних заходів для їх усунення. |
| 3999. | 6. Протокол допиту та носії відео- чи аудіоінформації надсилаються до компетентного органу іноземної держави. |
| 4000. | Стаття 656.Створення і діяльність спільних слідчо-оперативних груп |
| 4001. | 1 Для всебічного і повного розслідування обставин злочинів, вчинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися спільні слідчо-оперативні групи. |
| 4002. | 2. Генеральна прокуратура України розглядає і вирішує питання про створення спільних слідчо-оперативних груп за запитами органів досудового розслідування України та компетентних органів іноземних держав. |
| 4003. | 3. Члени спільної слідчо-оперативної групи безпосередньо взаємодіють між собою, узгоджують основні напрямки розслідування, проведення слідчих та процесуальних дій, обмінюються отриманою інформацією. Координацію їх діяльності здійснює ініціатор створення спільної слідчо-оперативної групи або один з її членів. |
| 4004. | 4. Слідчі та процесуальні дії виконуються членами спільної слідчо-оперативної групи тієї держави, на території якої вони проводяться. |
| 4005. | Стаття 657.Контрольована поставка |
| 4006. | 1. Орган дізнання в процесі здійснення оперативно-розшукових заходів на каналах зовнішньоекономічних зв'язків у разі виявлення ним контрабандної поставки в окремих випадках вправі не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з митними та правоохоронними органами країни, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України для подальшого виявлення, викриття та документування злочинної діяльності членів міжнародних злочинних організацій, що займаються контрабандою. |
| 4007. | 2. Про результати виявлення контрабандної поставки у відповідності зі статтями 104 і 105 цього Кодексу складається протокол, який направляється до правоохоронних органів країни, куди пропущено контрольовану поставку, а в разі одержання таких матеріалів від правоохоронних органів іншої країни вони долучаються до кримінальної справи. |
| 4008. | Стаття 658.Прикордонне переслідування |
| 4009. | 1. У разі здійснення правоохоронними органами України прикордонного переслідування щодо особи, яка вчинила незаконне переміщення через державний кордон України та державний кордон іншої країни, проводиться розслідування її злочинної діяльності на території України згідно вимог цього Кодексу. |
| 4010. | 2. Матеріали документування злочинної діяльності вказаної особи на території України у відповідності до міжнародних угод про прикордонне переслідування передаються правоохоронним органам країни, де цю особу притягнуто до кримінальної відповідальності, а в разі одержання таких матеріалів від правоохоронних органів іншої країни вони долучаються до кримінальної справи. |
| 4011. | Стаття 659.Здійснення оперативно-розшукових заходів в інтересах інших країн |
| 4012. | 1. Орган дізнання в процесі виконання окремих доручень, клопотань правоохоронних органів інших країн про надання правової допомоги у кримінальних справах та у здійсненні попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин вправі на підставі міжнародних угод проводити оперативно-розшукові заходи стосовно фізичних і юридичних осіб відповідно до вимог цього Кодексу. |
| 4013. | 2. Про результати проведення оперативно-розшукових заходів у відповідності зі статтями 104 і 105 цього Кодексу складається протокол, який разом із відповідними носіями інформації передається до країни, яка направила окреме доручення або клопотання про здійснення цієї дії. |
| 4014. | Стаття 660.Направлення окремих доручень або клопотань до правоохоронних органів інших країни про здійснення оперативно-розшукових заходів |
| 4015. | 1. Слідчий або орган дізнання у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи або здійсненням попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин на підставі міжнародних угод вправі направити запит до правоохоронних органів інших країн про проведення оперативно-розшукових заходів стосовно фізичних і юридичних осіб, що перебувають за кордоном. |
| 4016. | 2. Про результати проведення оперативно-розшукових заходів за кордоном у відповідності зі статтями 104 і 105 цього Кодексу складається протокол огляду одержаної інформації, який разом із одержаними з-за кордону відповідними носіями інформації долучається до матеріалів кримінальної справи. |
| 4017. | Стаття 661.Інформування про міжнародні злочинні терористичні організації |
| 4018. | 1. Орган дізнання, слідчий, прокурор при одержанні під час попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин або розслідування справи відомостей про підготовку або вчинення терористичного акту на території іншої країни, до яких причетна міжнародна злочинна терористична організація, а також про місця переховування організаторів, підбурювачів, учасників та пособників цієї організації, виявлення належних цій організації знарядь злочину, зброї, документів та грошових коштів готівкою або на банківських рахунках, повинні терміново повідомити про це Міністерство закордонних справ України для інформування керівництва зацікавленої країни для вжиття невідкладних заходів щодо запобігання терористичним актам чи щодо їх розкриття. |
| 4019. | 2. При надходженні інформації про те, що організатори, підбурювачі, учасники та пособники міжнародної злочинної терористичної організації, знаряддя злочину, зброя, документи та грошові кошти готівкою або на банківських рахунках знаходяться на території України, орган дізнання, слідчий, прокурор повинні терміново здійснити всі можливі передбачені цим Кодексом заходи щодо зриву злочинних посягань, викриття і затримання зазначених осіб, вилучення зброї, знарядь злочину, документів, грошових коштів, арешту банківських рахунків. |
| 4020. | 3. Контроль за розслідуванням кримінальних справ про тероризм, до якого причетні міжнародні злочинні терористичні організації, покладається виключно на Генеральну прокуратуру України. |
| 4021. | 4. Видача (екстрадиція) організаторів, підбурювачів, учасників та пособників міжнародних злочинних терористичних організацій, знарядь злочину, зброї, документів та грошових коштів проводиться у відповідності до міжнародних угод за запитом зацікавленої країни на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом. |
| 4022. | Стаття 662.Витрати по наданню правової допомоги |
| 4023. | 1. Витрати, пов'язані з наданням компетентним органам іноземної держави правової допомоги на території України, несуть відповідні органи України. |
| 4024. | 2. Якщо у процесі виконання запиту стає очевидним, що надання правової допомоги потребує надзвичайних витрат, із компетентним органом іноземної держави проводяться консультації для визначення термінів і умов, за яких може бути надана правова допомога. |
| 4025. | Глава 59 |
| 4026. | ВИДАЧА ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИН (ЕКСТРАДИЦІЯ) |
| 4027. | Стаття 663.Направлення звернення про видачу (екстрадицію) |
| 4028. | Звернення про видачу (екстрадицію) іноземною державою особи, яка вчинила злочин, направляється в разі, коли справа підсудна суду України, а також якщо відносно даної особи є невиконаний вирок суду України. |
| 4029. | Стаття 664.Органи, які направляють звернення про видачу (екстрадицію) |
| 4030. | 1. Звернення про видачу (екстрадицію) обвинуваченого направляє Генеральний прокурор України за поданням прокурора, який здійснює нагляд за розслідуванням справи. Матеріали запиту про видачу особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності готуються органом досудового слідства, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа. |
| 4031. | 2. Звернення про видачу (екстрадицію) підсудного з метою судового провадження або відбування покарання у вигляді позбавлення волі направляє Міністерство юстиції України за поданням суду, в провадженні якого знаходиться справа. |
| 4032. | Стаття 665.Зміст та форма звернення про видачу (екстрадицію) |
| 4033. | 1. Звернення про видачу (екстрадицію) повинно містити у собі наступні відомості: |
| 4034. | 1) найменування органу, що розслідує справу, та закордонної установи, до якої звернено запит; |
| 4035. | 2) посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як Україна, так і запитувана сторона; |
| 4036. | 3) найменування справи, по якій запитується правова допомога; |
| 4037. | 4) опис подій, що є предметом розслідування, їх юридична кваліфікація; |
| 4038. | 5) дані про розмір заподіяної шкоди; |
| 4039. | 6) прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої направляється звернення про видачу (екстрадицію), повна дата і місце її народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном та інші відомості про неї. |
| 4040. | 2. До звернення про видачу додаються такі документи: До клопотання долучаються такі документи: |
| 4041. | 1) копія постанови судді про затримання розшукуваної особи та доставку її в суд під вартою, або обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, чи копія вироку з підтвердженням про набуття ним законної сили; |
| 4042. | 2) копія постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого; |
| 4043. | 3) копія постанови про розшук особи; |
| 4044. | 4) довідка про докази, якими підтверджується вина розшукуваної особи у вчиненні злочину; |
| 4045. | 5) текст статті Кримінального кодексу України, за яким кваліфікується інкримінований злочин; |
| 4046. | 6) висновок компетентних органів України про громадянство розшукуваної особи, складений відповідно до вимог Закону України "Про громадянство України"; |
| 4047. | 7) довідка про частину невідбутого покарання (у випадках, коли порушується клопотання про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання); |
| 4048. | 8) дві фотокартки та дактилокарта розшукуваної особи (за наявності). |
| 4049. | 3. Звернення та документи, які додаються до нього повинні бути скріплені гербовою печаткою органу, який підготував звернення. |
| 4050. | Стаття 666.Звернення про взяття під варту або затримання особи |
| 4051. | У невідкладних випадках Генеральний прокурор або Міністерство юстиції України може звернутися до відповідного органу іноземної держави з проханням про тимчасове взяття під варту або затримання особи, щодо якої буде направлено звернення про видачу. При цьому повідомляється, чи є постанова або ухвала про взяття цієї особи під варту або вирок, що набрав законної сили. |
| 4052. | Стаття 667.Строки тримання під вартою особи, яка підлягає видачі |
| 4053. | 1. Обчислення строків тримання під вартою особи, яка підлягає видачі з України, та їх продовження здійснюються відповідно до вимог статей 139 і 150 цього Кодексу. |
| 4054. | 2. Час затримання та тримання під вартою особи, яка видається на Україну, на території запитуваної Договірної Сторони, а також час її етапування зараховуються в загальний строк тримання під вартою. |
| 4055. | Стаття 668.Застереження при видачі |
| 4056. | 1. Якщо іноземна держава видала особу із застереженням, що її не буде засуджено до довічного ув'язнення, це покарання в разі засудження не може бути призначено. |
| 4057. | 2. Якщо іноземна держава зробила застереження, що кримінальне провадження може стосуватись лише тих злочинів, щодо яких відбулась видача, провадження проти виданої особи не може здійснюватись щодо інших злочинів, вчинених перед днем видачі. |
| 4058. | 3. У разі застереження при видачі, що відносно виданої особи уже призначене вироком покарання буде виконане тільки за ті злочини, щодо яких відбулась видача, суд, який постановив вирок, змінює вирок таким чином, щоб покарання виконувалось тільки за злочини, щодо яких відбулась видача засудженого. |
| 4059. | 4. Якщо видана особа не залишить без поважних причин територію України протягом одного місяця з дня закриття провадження, а в разі відбуття покарання - протягом двох місяців із дня закінчення відбуття покарання чи дострокового звільнення від нього, або якщо після залишення території України повернеться, обмеження щодо інших злочинів, передбачені в частинах другій і третій цієї статті, не застосовуються і кримінальне провадження або виконання призначеного покарання відновлюється. |
| 4060. | Стаття 669.Направлення копії вироку іноземній державі |
| 4061. | Після набрання вироком законної сили у справі виданої особи суд направляє копію вироку Міністру юстиції, який надсилає її відповідному органу іноземної держави. |
| 4062. | Стаття 670.Порядок розгляду уповноваженим органом України запиту іноземної держави про видачу особи |
| 4063. | 1. У разі надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, в районі діяльності яких перебуває особа, за дорученням уповноваженого органу України здійснює перевірку наявності можливих перешкод для її видачі, передбачених міжнародним договором, а також у разі потреби забезпечує докази, які знаходяться в Україні. |
| 4064. | 2. За результатами перевірки складається висновок про можливість видачі, з яким ознайомлюється особа, щодо якої надійшов запит, після чого матеріали перевірки разом із висновком направляються до уповноваженого органу України. |
| 4065. | 3. Після вивчення отриманих матеріалів та проведення, у разі потреби, додаткової перевірки, уповноважений орган України приймає одне з наступних рішень: |
| 4066. | 1) про неможливість виконання запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи; |
| 4067. | 2) про надіслання запиту про видачу, матеріалів перевірок та висновку на розгляд відповідного апеляційного суду для вирішення питання про видачу особи іноземній державі. |
| 4068. | Стаття 671.Підстави для відмови у видачі |
| 4069. | 1. У видачі відмовляється, коли особа, якої стосується звернення про видачу, є громадянином України. |
| 4070. | 2. У видачі може бути відмовлено, якщо: |
| 4071. | 1) злочин було вчинено на території України або на водному чи повітряному судні України, а так само, якщо злочин вчинено частково на території України або в місці, яке розглядається як її територія; |
| 4072. | 2) за законом держави, яка звернулася за видачею, злочин карається позбавленням волі на строк до одного року чи більш м'яким покаранням або особа засуджена до покарання, яке не перевищує цих розмірів; |
| 4073. | 3) за законодавством України злочин підлягає переслідуванню в порядку приватно-публічного обвинувачення з підтриманням обвинувачення потерпілим або не підлягає кримінальному переслідуванню; |
| 4074. | 4) держава, яка звернулася за видачею, не забезпечує в цій сфері взаємності; |
| 4075. | 5) про те саме діяння тієї ж самої особи ведеться в Україні кримінальне провадження або воно велось і закінчено закриттям справи або постановленням вироку. У цих випадках розгляд звернення про видачу може бути відкладено до закінчення в Україні кримінального провадження в справі цієї особи або відбування нею призначеного покарання чи звільнення від нього. |
| 4076. | 3. Крім того, у видачі особи іноземній державі з метою її кримінального переслідування може бути відмовлено у разі: |
| 4077. | 1) якщо правопорушення, у зв'язку з яким запитується видача, розглядається як політичне правопорушення або правопорушення, пов'язане з політичним правопорушенням; |
| 4078. | 2) якщо запит про видачу правопорушника за вчинення звичайного злочину був зроблений з метою переслідування або покарання особи на підставі її раси, релігії, національної приналежності чи політичних переконань або якщо становищу такої особи може бути зашкоджено з будь-якої з цих причин; |
| 4079. | 3) правопорушення, у зв'язку з яким запитується видача, передбачено військовим правом і не є злочином; |
| 4080. | 4) у зв'язку із закінченням строку давності; |
| 4081. | 5) якщо злочин, за який вимагається видача, карається смертною карою за законодавством держави, яка звернулась із запитом про видачу, і компетентний орган цієї держави не надав Україні достатніх гарантій того, що смертний вирок не буде звернутий до виконання. |
| 4082. | 4. Громадянство особи визначається під час ухвалення рішення стосовно її видачі. |
| 4083. | 5. Відмова у видачі особи на підставах, передбачених частиною першою, пунктами 1 і 2 частини другої, пунктом 5 частини третьої цієї статті, не позбавляє можливості кримінального переслідування цієї особи у порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 4084. | Стаття 672.Обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави |
| 4085. | 1. У разі надходження від компетентного органу іноземної держави запиту про видачу особи уповноважений орган України для забезпечення виконання цього запиту вирішує питання про необхідність обрання для цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. |
| 4086. | 2. Уповноважений орган України звертається з поданням про взяття під варту особи до місцевого суду за місцем її перебування в порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 4087. | 3. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд обмежується дослідженням наявності процесуального рішення компетентного органу іноземної держави (оригіналу або його ксерокопії) про затримання цієї особи або взяття під варту для забезпечення в подальшому її видачі та даних, що підтверджують цю особу. Матеріали, що подаються до суду, мають бути перекладені на мову, якою провадиться судочинство. |
| 4088. | 4. У випадку, якщо особа, стосовно якої вирішується питання про взяття під варту, не володіє мовою, якою провадиться судочинство, суд забезпечує участь перекладача. |
| 4089. | 5. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом. |
| 4090. | 6. У випадках, що не терплять зволікань, взяття особи під варту можливо до отримання запиту про видачу. Суд у цьому випадку може застосувати запобіжний захід на строк не більше одного місяця, якщо відповідний орган іноземної держави просить застосувати такий запобіжний захід і запевнить, що відносно цієї особи є обвинувальний вирок, який набрав законної сили, або прийнято судове рішення про арешт чи взяття особи під варту та буде надіслане звернення про видачу. |
| 4091. | 7. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обраний у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, скасовується, якщо: |
| 4092. | 1) протягом одного місяця після надходження прохання про взяття під варту особи не надійшло звернення про її видачу; |
| 4093. | 2) дані, які містяться в зверненні про видачу особи, є недостатніми і прокурор або суд зажадав їх доповнення, але вони не надійшли протягом одного місяця від дня вручення цієї вимоги органу іноземної держави, який звернувся за видачею; |
| 4094. | 3) орган іноземної держави, повідомлений про час і місце видачі особи, не прийме її протягом семи діб з обумовленого дня видачі; |
| 4095. | 4) у видачі особи відмовлено; |
| 4096. | 5) звернення органу іноземної держави про видачу або про тимчасовий арешт особи відкликано. |
| 4097. | Стаття 673.Розгляд справи про видачу особи іноземній державі Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, обласним апеляційним судом, апеляційним судом міст Києва і Севастополя |
| 4098. | 1. Розгляд справи про видачу особи іноземній державі провадиться відповідним апеляційним судом у складі трьох суддів за участі прокурора, особи, стосовно якої вирішується питання про видачу його захисника, законного представника. Участь захисника у розгляді справи про видачу особи компетентному органу іноземної держави є обов'язковою. |
| 4099. | 2. У судовому засіданні суд розглядає запит про видачу, матеріали перевірок, заслуховує пояснення особи, стосовно якої порушується питання видачі, думку прокурора. Клопотання учасників судового процесу, що не відносяться до предмету запиту про видачу особи не розглядаються. |
| 4100. | 3. Судовий розгляд справи обмежується перевіркою наявності підстав для видачі, передбачених міжнародним договором України, відповідно до якого запитується видача, а у разі видачі особи на засадах взаємності - дотриманням вимог Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року. Питання винуватості особи, видача якої запитується, розгляду не підлягає. |
| 4101. | 4. Особі, стосовно якої вирішується питання про видачу, що не володіє мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи про видачу, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача та на переклад рішення суду. |
| 4102. | 5. За результатами розгляду справи про видачу особи іноземній державі суд постановляє одне з таких рішень: |
| 4103. | про видачу особи іноземній державі; |
| 4104. | про відмову у видачі особи; |
| 4105. | про необхідність проведення додаткової перевірки. |
| 4106. | 6. Копія рішення про видачу вручається особі, стосовно якої постановлене це рішення, у триденний строк після його проголошення (за необхідності - з його перекладом). |
| 4107. | 7. Про постановлене за результатами розгляду справи про видачу рішення суд невідкладно повідомляє уповноважений орган України. |
| 4108. | 8. Рішення суду про видачу особи іноземній державі, про відмову у видачі, про необхідність проведення додаткової перевірки може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом десяти діб із моменту проголошення. |
| 4109. | 9. Постановлене за результатами розгляду справи про видачу рішення набирає законної сили і виконується після закінчення строку на оскарження. У разі подання скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи Верховним Судом України, якщо його не буде скасовано. |
| 4110. | Стаття 674.Розгляд Верховним Судом України скарг на рішення апеляційного суду про видачу особи іноземній державі, про відмову у видачі та необхідність проведення додаткової перевірки |
| 4111. | 1. Скарга на рішення апеляційного суду, який розглядав справу про видачу особи іноземній державі, подається: |
| 4112. | 1) особою, стосовно якої постановлено рішення, її захисником, законним представником - на рішення суду про видачу цієї особи; |
| 4113. | 2) прокурором - на рішення суду про відмову у видачі чи необхідність проведення додаткової перевірки. |
| 4114. | 2. Адміністрація місця тримання особи під вартою при надходженні від неї скарги на рішення суду про видачу терміново надсилає її до Верховного Суду України та повідомляє про це суд, рішення якого оскаржується. |
| 4115. | 3. Суд, який постановив рішення про видачу особи, направляє до Верховного Суду України матеріали, що підтверджують законність та обґрунтованість постановленого ним рішення. |
| 4116. | 4. Верховний Суд України про надходження скарги особи на рішення апеляційного суду про видачу невідкладно інформує Генеральну прокуратуру України. |
| 4117. | 5. Перевірка законності і обґрунтованості рішення про видачу провадиться протягом 30 діб із моменту надходження скарги судом у складі трьох суддів за участю прокурора, особи, стосовно якої постановлено рішення про видачу, його захисника, законного представника. |
| 4118. | 6. Особі, стосовно якої вирішується питання про видачу, що не володіє мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи про видачу, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача та на переклад рішення суду. |
| 4119. | 7. Судовий розгляд справи обмежується перевіркою відповідності рішення про видачу даної особи законодавству України, міжнародному договору України, на підставі якого запитується її видача, а у разі видачі особи на засадах взаємності - Європейській конвенції про видачу правопорушників 1957 року. |
| 4120. | 8. Питання винуватості особи, видача якої запитується, розгляду не підлягає. |
| 4121. | 9. За результатами розгляду скарги особи, її законного представника або захисника на рішення про видачу цієї особи іноземній державі та перевірки матеріалів справи суд постановляє одне з наступних рішень: |
| 4122. | про визнання рішення про видачу особи незаконним чи необґрунтованим та його скасування; |
| 4123. | про залишення скарги без задоволення. |
| 4124. | 10. За результатами розгляду скарги прокурора на рішення суду про відмову у видачі чи необхідність проведення додаткової перевірки та вивчення матеріалів справи, суд: |
| 4125. | 1) задовольняє скаргу прокурора і постановляє рішення про видачу особи компетентному органу іноземної держави; |
| 4126. | 2) відхиляє скаргу і залишає в силі рішення апеляційного суду про відмову у видачі; |
| 4127. | 3) скасовує рішення апеляційного суду про проведення додаткової перевірки і виносить постанову про призначення справи до судового розгляду. |
| 4128. | 4) відхиляє скаргу прокурора і залишає в силі рішення апеляційного суду про проведення додаткової перевірки. |
| 4129. | 8. У разі скасування рішення про видачу особи суд звільняє її з-під варти. |
| 4130. | 9. Рішення Верховного Суду України, постановлене за результатом розгляду справи, є остаточним і оскарженню не підлягає. |
| 4131. | Стаття 675.Повідомлення іноземній державі про результати розгляду запиту про видачу особи |
| 4132. | 1. Про результати розгляду запиту про видачу особи уповноважений орган України невідкладно інформує компетентний орган іноземної держави. |
| 4133. | 2. У разі виникнення після набрання рішенням суду законної сили обставин, що унеможливлюють здійснення видачі особи, уповноважений орган України приймає рішення про відстрочку видачі цієї особи до усунення таких перешкод, про що інформує компетентний орган іноземної держави. |
| 4134. | Стаття 676.Відстрочка видачі |
| 4135. | Суд може відстрочити видачу, якщо: |
| 4136. | 1) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання за інші діяння на території України до закінчення розслідування, відбуття покарання або звільнення з будь-яких законних підстав; |
| 4137. | 2) особа, щодо якої надійшов запит про видачу перебуває у стані тяжкого захворювання - до усунення цієї перешкоди, якщо за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю. |
| 4138. | Стаття 677.Тимчасова видача |
| 4139. | 1. Суд на підставі обґрунтованого клопотання відповідного органу іноземної держави може своєю ухвалою дозволити тимчасову видачу, якщо відстрочка видачі, передбачена статтею 676 цього Кодексу, може потягти за собою в іноземній державі закінчення строку давності або серйозного ускладнити розслідування чи судовий розгляд справи; |
| 4140. | 2. Тимчасова видача можлива за умови, якщо іноземна держава гарантує тримання виданої особи під вартою і повернення після проведення процесуальних дій, для яких вона була видана, але не пізніше дев'яноста днів із моменту видачі. |
| 4141. | Стаття 678.Повторна видача |
| 4142. | Повторна видача особи може бути здійснена на підставі нового запиту відповідного органі іноземної держави в порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 4143. | Стаття 679.Витрати, пов'язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі |
| 4144. | Витрати, пов'язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі, несе Україна. |
| 4145. | Глава 60 |
| 4146. | ПЕРЕДАЧА І ПРИЙНЯТТЯ ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ |
| 4147. | Стаття 680.Підстави для передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбуття покарання |
| 4148. | 1. Засуджену судом України особу може бути передано для відбуття покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбуття покарання тільки за умов: |
| 4149. | 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; |
| 4150. | 2) якщо рішення про засудження особи є остаточним; |
| 4151. | 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання впродовж якнайменш шести місяців або якщо йому винесено вирок до ув'язнення на невизначений строк; |
| 4152. | 4) якщо на передачу згодний засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; |
| 4153. | 5) якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; |
| 4154. | 6) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого. |
| 4155. | 2. Засуджений може бути переданий для відбування покарання в державі, громадянином якої він є, лише за умови його згоди на передачу. Згода повинна бути висловлена засудженим у письмовій формі з усвідомленням всіх правових наслідків такої згоди. |
| 4156. | Стаття 681.Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах |
| 4157. | 1. Питання про передачу осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, вирішується Міністерством юстиції України. |
| 4158. | 2. Якщо засуджений є громадянином іноземної держави - учасниці міжнародного договору про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, і якщо він не має постійного місця проживання на території України, орган, на який покладено обов'язок приведення вироку до виконання, роз'яснює засудженому його право звернутись до Міністерства юстиції України або до компетентного органу держави, громадянином якої він є, з клопотанням про передачу його для відбування покарання в цій державі. |
| 4159. | 3. Рішення про передачу засудженого може бути прийняте Міністерством юстиції України в будь-який час до відбуття засудженим покарання як з власної ініціативи, так і за проханням компетентного органу іноземної держави або за клопотанням засудженого і його родичів. |
| 4160. | 4. Вказані в частині третій цієї статті прохання і клопотання повинні бути розглянуті Міністерством юстиції України у місячний строк від дня їх надходження. |
| 4161. | 5. Міністерство юстиції України після вивчення та перевірки матеріалів у разі їх належного оформлення приймає рішення щодо передачі особи, засудженої судом України до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання у державі, громадянином якої вона є, про що надсилає інформацію відповідному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи. |
| 4162. | 6. Після одержання згоди компетентного органу іноземної держави на прийняття засудженого для відбування покарання і досягнення домовленості про місце, час і порядок передачі, Міністерство юстиції України надсилає доручення Державному департаменту України з питань виконання покарань та Міністерству внутрішніх справ України доручення про організацію передачі цієї особи. |
| 4163. | Стаття 682.Відмова в передачі особи, засудженої судом України, для відбування покарання в іноземній державі |
| 4164. | 1. Передача засудженого у порядку, передбаченому статтею 681 цього Кодексу, не проводиться, якщо: |
| 4165. | 1) за законодавством держави, громадянином якої є засуджений, діяння, за яке він засуджений, не є злочином; |
| 4166. | 2) у державі, громадянином якої є засуджений, за вчинене ним діяння він відбув покарання чи був виправданий, або справа відносно нього була закрита, а також, якщо він звільнений від покарання компетентним органом цієї держави; |
| 4167. | 3) покарання не може бути виконане в державі, громадянином якої є засуджений, наслідок закінчення строків давності або з інших підстав, передбачених законодавством цієї держави; |
| 4168. | 4) засуджений має постійне місце проживання на території України; |
| 4169. | 5) не отримано згоди від компетентного органу іноземної держави на передачу засудженого. |
| 4170. | 2. У разі прийняття рішення про відмову в передачі засудженої особи для подальшого відбування покарання наводяться обґрунтовані підстави прийняття такого рішення. |
| 4171. | Стаття 683.Повідомлення про зміну або скасування вироку суду України щодо громадянина іноземної держави |
| 4172. | 1. У разі зміни або скасування вироку суду України щодо засудженого, переданого для відбування покарання в іншу державу, а також у разі застосування до нього виданого в Україні акта амністії чи помилування, Міністерство юстиції України направляє компетентному органу іноземної держави копію ухвали чи постанови суду про зміну або скасування вироку або копію рішення відповідних органів України про застосування до засудженого амністії чи помилування. |
| 4173. | 2. Якщо вирок скасовано і справа направлена на нове розслідування чи новий судовий розгляд, одночасно направляються інші необхідні для цього документи. |
| 4174. | Стаття 684.Витрати, пов'язані з передачею осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземній державі |
| 4175. | Витрати, пов'язані з передачею осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземній державі, які виникли до передачі цих осіб, несе Україна. |
| 4176. | Стаття 685.Порядок розгляду пропозицій про передачу громадян України, засуджених судами іноземних держав, для відбування покарання в Україні |
| 4177. | 1. Пропозиції компетентних органів іноземних держав про передачу для відбування покарання в Україні засуджених судами цих держав до позбавлення волі громадян України, а також клопотання таких засуджених або їхніх родичів про передачу розглядаються Міністерством юстиції України у можливо короткий строк. |
| 4178. | 2. Після порушення перед Міністерством юстиції України клопотання про прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання в Україні Міністерство юстиції України надсилає відповідному органу іноземної держави листа з проханням надати документи, перелік яких міститься у міжнародному договорі, для вирішення питання по суті. |
| 4179. | 3. Після надходження всіх потрібних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та ухвалює рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, про що надсилає інформацію відповідному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи. У разі відмови в задоволенні клопотання наводяться обґрунтовані підстави його прийняття. |
| 4180. | 4. У разі задоволення запиту Міністерство юстиції України надсилає Державному департаменту України з питань виконання покарань та Міністерству внутрішніх справ України доручення про організацію прийняття цієї особи. |
| 4181. | 5. Міністерство юстиції України після надходження від Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України інформації про здійснене прийняття такої особи направляє пакет документів до Верховного Суду України для розгляду питання виконання вироку іноземного суду на території України. |
| 4182. | 6. Пакет документів для розгляду питання виконання вироку іноземного суду на території України має бути перекладений українською мовою і засвідчений у порядку, встановленому державою винесення вироку, і містити: |
| 4183. | 1) копію вироку і текст закону іноземної держави, на якому він ґрунтується; |
| 4184. | 2) документ про тривалість відбутої частини строку покарання, включаючи інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення, звільнення від покарання і про будь-які інші обставини щодо виконання вироку; |
| 4185. | 3) заяву засудженого, а у випадку, передбаченому міжнародним договором, заяву відповідних представників засудженого про згоду на передачу його для відбування покарання в Україні; |
| 4186. | 4) у разі потреби довідки про стан здоров'я і поведінку засудженого, поводження з ним у державі винесення вироку і будь-які рекомендації щодо подальшого поводження з ним в Україні. |
| 4187. | 7. Верховний Суд України надсилає документи до відповідного місцевого суду за місцем перебування під вартою такої особи, який розглядає їх у порядку, передбаченому статтею 602 цього Кодексу. |
| 4188. | 8. В ухвалі, яку виносить суд за результатами розгляду справи, вказується кримінальний закон України, який передбачає відповідальність за злочин, вчинений засудженим, строк позбавлення волі, призначений вироком суду іноземної держави. Після винесення рішення про визнання вироку іноземної держави та його приведення у відповідність із законодавством України копія ухвали суду направляється до Міністерства юстиції України та Державного департаменту України з питань виконання покарань. |
| 4189. | 9. Якщо за законом України за дане діяння максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений за вироком, суд визначає максимальний строк позбавлення волі за вчинення даного діяння, передбачений законом України. |
| 4190. | 10. Якщо закон України за злочин, вчинений засудженим, не передбачає позбавлення волі, суд визначає йому передбачене законом України покарання, яке найбільш відповідає призначеному за вироком. |
| 4191. | 11. Невиконане додаткове покарання, призначене за вироком, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення даного діяння передбачено законом України. Воно виконується в межах і порядку, встановлених законодавством України. |
| 4192. | 12. Щодо засудженого, переданого для відбування покарання в Україні, настають такі ж правові наслідки засудження, як і щодо осіб, засуджених в Україні за вчинення такого ж діяння. |
| 4193. | Стаття 686.Повідомлення про згоду або відмову прийняти засудженого |
| 4194. | Міністерство юстиції України повідомляє компетентний орган іноземної держави про згоду або відмову прийняти засудженого для відбування покарання в Україні. |
| 4195. | Стаття 687.Порядок прийняття засудженого для виконання вироку в Україні |
| 4196. | 1. Прийняття від компетентних органів іноземних держав громадян України для виконання вироку іноземних судів покладається на Міністерство внутрішніх справ України. |
| 4197. | 2. Місце, час і порядок прийняття засуджених визначаються Міністерством юстиції України за домовленістю з компетентними органами іноземних держав. |
| 4198. | 3. Після прийняття засудженого для відбування покарання в Україні Міністерство юстиції України повідомляють компетентний орган іноземної держави, судом якої постановлений вирок, про рішення відповідного суду України про виконання цього вироку. |
| 4199. | Стаття 688.Повідомлення про зміну або скасування вироку суду іноземної держави |
| 4200. | 1. У питанні про перегляд вироку засуджений, переданий для відбування покарання в Україну, може звертатися тільки до компетентних органів іноземної держави, судом якої винесено вирок. |
| 4201. | 2. У разі зміни іноземним судом вироку питання про виконання такого рішення розглядається в порядку, передбаченому статтею 602 цього Кодексу. |
| 4202. | 3. У разі скасування іноземним судом вироку із закриттям кримінальної справи або застосування до засудженого акта амністії чи помилування, виданого в іноземній державі, вказівки про виконання таких рішень даються Міністерством юстиції України органам, які виконують вирок. |
| 4203. | 4. Якщо вирок іноземним судом скасовано і справу направлено на нове розслідування або новий судовий розгляд, питання про дальше провадження у справі вирішується Міністерством юстиції України у відповідності з цим Кодексом. |
| 4204. | Стаття 689.Витрати, пов'язані з передачею засудженого для відбування покарання в Україні |
| 4205. | Витрати, пов'язані з передачею засудженого для відбування покарання в Україні, які виникли до його передачі, несе іноземна держава, яка видала засудженого. |
| 4206. | Глава 61 |
| 4207. | ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ У ПОРЯДКУ КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ |
| 4208. | Стаття 690.Порядок і умови прийняття провадження в кримінальній справі від іноземних держав |
| 4209. | 1. Клопотання компетентних органів досудового слідства іноземних держав про прийняття Україною провадження в кримінальній справі розглядаються Генеральним прокурором України або його заступником, а клопотання судів - Міністерством юстиції України протягом двадцяти днів із моменту їх надходження. |
| 4210. | 2. Провадження в кримінальній справі, у якій судовими органами іноземної держави не було винесено вирок, може бути прийнято Україною за таких умов: |
| 4211. | 1) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності у справі, є громадянином України і перебуває на її території; |
| 4212. | 2) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності у справі, є іноземцем або особою без громадянства і перебуває на території України, а її видача згідно з цим Кодексом неможлива або у видачі відмовлено; |
| 4213. | 3) іноземна держава надає гарантії, що у разі засудження чи виправдання в Україні особа, яка підлягає кримінальній відповідальності у справі, не буде піддаватися з боку цієї держави кримінальному переслідуванню за той же злочин. |
| 4214. | 3. У разі винесення рішення про прийняття провадження, Генеральний прокурор України або його заступник, Міністерство юстиції України у порядку, передбаченому цим Кодексом, доручає справу відповідним органам України про що повідомляє державу, яка надіслала запит. |
| 4215. | 4. При відмові прийняти провадження в кримінальній справі Генеральний прокурор України або його заступник, Міністерство юстиції України повертають справу відповідним органам іноземної держави з обґрунтуванням підстав відмови. |
| 4216. | Стаття 691.Взяття під варту особи до отримання запиту про передачу провадження в кримінальній справі |
| 4217. | 1. За клопотанням компетентного органу іноземної держави особа, яка вчинила злочин на її території і стосовно якої буде направлений запит про передачу провадження в кримінальній справі, може бути взята під варту на території України на строк не більше сорока діб. |
| 4218. | 2. Взяття під варту особи здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, передбачених 672 цього Кодексу, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави. |
| 4219. | 3. Якщо по закінченню зазначеного у частині першій цієї статті строку тримання особи під вартою запит про передачу провадження в кримінальній справі не надійде, зазначена особа звільняється з-під варти. |
| 4220. | Стаття 692.Порядок провадження у справі, яка прийнята від компетентного органу іноземної держави |
| 4221. | 1. Провадження в кримінальній справі, яка прийнята від компетентного органу іноземної держави, починається зі стадії досудового слідства та здійснюється у відповідності з цим Кодексом. |
| 4222. | 2. Докази, які здобуто до передачі провадження компетентними органами іноземної держави на її території і у відповідності з її законодавством, мають доказову силу на території України і легалізації не потребують. |
| 4223. | 3. Відповідні органи України у прийнятій до свого провадження від іноземної держави справі можуть здійснювати будь-які передбачені цим Кодексом процесуальні дії, необхідні для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності розслідування. |
| 4224. | 4. За наявності достатніх підстав обвинувачення у справі повинно бути пред'явлено у відповідності з Кримінальним кодексом України і у порядку, передбаченому цим Кодексом. |
| 4225. | 5. Копія рішення у справі, яке прийнято судом, направляється ним Міністерству юстиції України, який і надсилає її відповідному органу іноземної держави. |
| 4226. | 6. У разі закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства, орган розслідування направляє копію рішення Генеральному прокурору України, який надсилає її відповідному органу іноземної держави. При закритті кримінальної справи судом копія рішення направляється в Міністерство юстиції України, яке надсилає її відповідному суду іноземної держави. |
| 4227. | 7. Покарання, що призначається, не повинно бути суворішим від покарання за такий же злочин, передбачене законодавством компетентного органу іноземної держави, який передав провадження в кримінальній справі. |
| 4228. | 8. Про результати провадження у справі повідомляється компетентний орган іноземної держави, якому надсилається копія чинного процесуального рішення. |
| 4229. | Стаття 693.Порядок і умови передачі провадження компетентному органу іноземної держави |
| 4230. | 1. Клопотання органів досудового слідства про передачу провадження в кримінальній справі компетентному органу іноземної держави розглядаються Генеральним прокурором України або його заступником, а клопотання судів - Міністерством юстиції України, які протягом двадцяти днів із моменту надходження приймають одне з таких рішень: |
| 4231. | 1) передати провадження у справі компетентним органам іноземної держави; |
| 4232. | 2) відмовити у передачі і повернути справу органу досудового слідства, суду, які є ініціатором передачі. |
| 4233. | 2. Провадження в кримінальній справі, у якій судами України не було винесено вироку, може бути передане іноземній державі за таких умов: |
| 4234. | 1) особа, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у справі, є громадянином іноземної держави, перебуває на її території, а видача її Україні неможлива; |
| 4235. | 2) особа, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у справі, хоч і не є громадянином іноземної держави, але перебуває на її території, а у видачі такої особи Україні відмовлено; |
| 4236. | 3) діяння, за які особа підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у справі, передбачені як злочин кримінальним законодавством іноземної держави, до якої передається провадження. |
| 4237. | 3. Орган досудового розслідування або суд України при підготовці запиту про надання правової допомоги на вимогу компетентного органу іноземної держави поновлює провадження в кримінальній справі, продовжує строки слідства і тримання під вартою з урахуванням часу, необхідного для направлення справи за кордон та її прийняття до свого провадження компетентним органом іноземної держави. |
| 4238. | Стаття 694.Зміст та форма клопотань про передачу провадження у справі іноземній державі |
| 4239. | 1. Зміст та форма клопотань про передачу провадження у кримінальних справах повинні відповідати вимогам відповідних міжнародних договорів та угод. |
| 4240. | 2. Клопотання про передачу (порушення) кримінального переслідування осіб повинні містити: |
| 4241. | 1) назву органу, що розслідує справу, та закордонної установи, до якої звернено запит; |
| 4242. | 2) посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як Україна, так і запитувана сторона; |
| 4243. | 3) найменування справи, по якій запитується правова допомога; |
| 4244. | 4) опис подій, що є предметом розслідування, їх юридична кваліфікація; |
| 4245. | 5) прізвище, ім'я, по батькові особи, стосовно якої розслідується справа, повна дата і місце народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном та інші відомості про неї. |
| 4246. | 3. До клопотання долучаються такі документи: |
| 4247. | 1) матеріали кримінальної справи (попередньої перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочин); |
| 4248. | 2) наявні речові докази; |
| 4249. | 3) текст статті Кримінального кодексу України, за яким кваліфікується інкримінований злочин; |
| 4250. | 4) висновок компетентних органів України про громадянство особи, складений відповідно до вимог Закону України "Про громадянство України". |
| 4251. | 4. Копія матеріалів кримінальної справи (попередньої перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочин) залишається в органі, який проводив розслідування (перевірку). |
| 4252. | Стаття 695.Наслідки передачі провадження у справі компетентному органу іноземної держави |
| 4253. | 1. З моменту прийняття компетентним органом іноземної держави кримінальної справи до свого провадження відповідні органи України не можуть здійснювати будь-які процесуальні дії щодо особи за діяння, у зв'язку з яким передано кримінальне переслідування, інакше як на підставі запиту про надання правової допомоги з боку держави, до якої передано провадження. |
| 4254. | 2. Якщо особу, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у переданій справі, було раніше видано тій же державі у зв'язку з іншими злочинами, цій державі немає потреби повторно звертатися з клопотанням про видачу. |
| 4255. | Глава 62 |
| 4256. | ІНШІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА, ПОВ'ЯЗАНІ З МІЖНАРОДНИМИ ВІДНОСИНАМИ |
| 4257. | Стаття 696.Вирішення питань, пов'язаних із транзитним перевезенням осіб або речей по території України |
| 4258. | Питання, пов'язані з транзитним перевезенням по території України осіб або речей, які видаються або передаються однією іноземною державою іншій іноземній державі, вирішуються Міністерством внутрішніх справ України. |
| 4259. | Стаття 697.Вирішення питань, пов'язаних із транзитним перевезенням осіб або речей по території іноземних держав |
| 4260. | За дозволом на транзитне перевезення по території іноземних держав осіб або речей, які видаються або передаються в Україну, до компетентних органів цих держав звертаються Міністерство юстиції України, Генеральний прокурор України або його заступник. |
| 4261. | Стаття 698.Витрати, пов'язані з транзитним перевезенням |
| 4262. | Витрати, пов'язані з транзитним перевезенням, відшкодовує держава, яка порушила клопотання про таке перевезення. |
| 4263. | Стаття 699.Повідомлення про затримання чи взяття під варту громадянина іноземної держави |
| 4264. | Про кожний випадок затримання або взяття під варту громадянина іноземної держави негайно повідомляється місцева консульська установа цієї держави або, за відсутності такої установи, дипломатичне представництво цієї держави. |