Кількість абзаців - 32 Розмітка (ліва колонка)


Про соціальний захист дітей війни (Друге читання)

0. ППроект ЗАКОН УКРАЇНИ Про соціальний захист дітей війни  
1. Цей Закон встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом встановлення пільг і державної соціальної допомоги.  
2. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни і поняття вживаються у такому значенні:  
5. дитина війни - особа, якій на час закінчення Великої Вітчизняної Війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років;  
6. державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги дітям війни, а також пільги з метою надання їм соціальної підтримки.  
7. Стаття 2. Мета встановлення державних соціальних гарантій дітям війни Державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання суспільного значення нелегкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство співпало з роками Великої Вітчизняної Війни; надання дітям війни соціальної підтримки.  
8. Стаття 3. Законодавство про соціальний захист дітей війни  
9. Законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших актів законодавства України.  
10. Акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують державні соціальні гарантії дітей війни, передбачені цим Законом, є недійсними.  
11. Місцеві Ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту дітей війни.  
12. Стаття 4. Соціальний захист дітей війни і загальнодержавні програми Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності Кабінету Міністрів України, які схвалюються Верховною Радою України.  
13. Суми разової грошової допомоги звільняються від обкладення прибутковим податком з громадян.  
14. Розділ ІІ ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДІТЯМ ВІЙНИ Стаття 5. Пільги дітям війни  
15. Дітям війни надаються такі пільги:  
16. зменшення сукупного доходу, який підлягає оподаткуванню прибутковим податком, на розмір одного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб; надання житлових субсидій, в разі якщо розмір оплати за житлово-комунальні послуги перевищує 10 процентів середньомісячного сукупного доходу осіб, які проживають в одному житловому приміщенні з дитиною війни;  
17. право на першочергове працевлаштування;  
18. право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників; використання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва.  
19. Стаття 6. Державна соціальна допомога дітям війни  
20. Дітям війни надається надбавка до пенсії у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.  
21. Діти війни, які є інвалідами І та ІІ груп та непрацюючими інвалідами ІІІ групи призначається і виплачується державна соціальна допомога у таких розмірах: інвалідам І групи - 50 процентів прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб; інвалідам ІІ групи - 30 процентів прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб; непрацюючим інвалідам ІІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб.  
22. Державна соціальна допомога дітям війни призначається органами соціального захисту населення і надається на весь час інвалідності встановленої органами медико-соціальної експертизи. Призначена дітям війни державна соціальна допомога виплачується незалежно від одержуваних ними пенсій, заробітку, аліментів, надбавок або інших доходів при умові, що їх загальна сума за місяць не перевищує прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб.  
23. Стаття 7. Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону  
24. Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і Пенсійного фонду України у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.  
25. Розділ ІІІ ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 8. Поширення чинності цього Закону на громадян інших держав Громадяни інших держав, що перебували в складі колишнього Союзу РСР, які є дітями війни, користуються всіма пільгами і перевагами, передбаченими цим Законом, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.  
26. Стаття 9. Громадські організації та інші об'єднання дітей війни Діти війни мають право створювати громадські організації та інші об'єднання відповідно до законодавства України про об'єднання громадян. Громадські організації та інші об'єднання дітей війни в межах своїх повноважень сприяють розробленню рішень органами законодавчої і виконавчої влади, приймають участь у розробці пропозицій до загальнодержавних і регіональних програм з метою включення до них положень щодо соціального захисту дітей війни, здійснюють контроль за їх виконанням; представляють і захищають законні інтереси своїх членів у державних органах і громадських організаціях, здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України про об'єднання громадян.  
27. Органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають громадським організаціям дітей війни фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Громадські організації дітей війни звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.  
28. Стаття 10. Нагляд за виконанням цього Закону. Нагляд за додержанням і правильним застосуванням цього Закону усіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.  
29. Стаття 11. Оскарження рішень підприємств, установ і організацій, які надають пільги Рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської Ради або до районного (міського) суду.  
30. Стаття 12. Відповідальність посадових осіб і громадян Посадові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства про соціальний захист дітей війни, несуть відповідальність згідно з законодавством України.  
31. Стаття 13. Порядок введення Закону в дію 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року. 2. Кабінету Міністрів України в двомісячний строк з дня опублікування цього Закону: подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність з цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону.