Кількість абзаців - 107 Розмітка (ліва колонка)


Про поводження з вибуховими матеріалами (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про поводження з вибуховими матеріалами  
2. Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами, і спрямований на охорону життя та здоров'я людини, забезпечення національної безпеки, громадського порядку та охорони довкілля.  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі використовуються такі терміни:  
5. вибухові матеріали - вибухові речовини або їх суміші, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини;  
6. вибухові речовини - речовини, хімічні сполуки або їх суміші, здатні до детонації та швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням енергії у вигляді тепла і утворенням газоподібних продуктів;  
7. вибухові роботи - комплекс організаційних і технічних заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням вибухів;  
8. виробництво вибухових матеріалів - діяльність, пов'язана з виготовленням вибухових матеріалів, яка включає всі стадії технологічного процесу;  
9. засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для збудження детонації;  
10. конверсійні вибухові матеріали - вибухові матеріали військового призначення, які після відповідної переробки можуть бути використані в цивільних галузях промисловості;  
11. пластичні вибухові матеріали - суміші однієї або кількох вибухових речовин з в'яжучим матеріалом, які в умовах нормальної (кімнатної) температури є м'якими або еластичними, а вибухові речовини, що входять до їх складу, при температурі 25 °С мають тиск пари менше ніж 10--4 Па;  
12. поводження з вибуховими матеріалами - діяльність, пов'язана з розробленням, виробництвом, випробуванням, придбанням, перевезенням, зберіганням, обліком, реалізацією, веденням вибухових робіт, знищенням вибухових матеріалів, розробленням і виготовленням обладнання, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт, ввезенням, вивезенням і транзитом через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виготовлення, проведення вибухових робіт.  
13. Стаття 2. Сфера дії Закону  
14. Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.  
15. Дія цього Закону не поширюється на сферу поводження з вибуховими матеріалами, призначеними для військового та спеціального використання.  
16. Стаття 3. Органи державного управління та державного регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
17. Державне управління та державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері поводження з вибуховими матеріалами - центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, Міністерство промислової політики України, Міністерство внутрішніх справ України та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.  
18. Стаття 4. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
19. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:  
20. забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;  
21. затвердження загальнодержавної програми розвитку вибухової справи;  
22. координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері поводження з вибуховими матеріалами;  
23. організація міжнародного співробітництва у сфері поводження з вибуховими матеріалами;  
24. визначення умов і порядку обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути завдано третім особам під час проведення вибухових робіт;  
25. виконання інших функцій, передбачених законами та актами Президента України.  
26. Стаття 5. Компетенція центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
27. До компетенції центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:  
28. реалізація державної політики щодо промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами;  
29. організація та здійснення державного нагляду за додержанням законодавства з питань безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами;  
30. державний нагляд за безпечним проведенням робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;  
31. участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;  
32. затвердження переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва та застосування;  
33. видача ліцензій на виробництво вибухових речовин і матеріалів;  
34. видача свідоцтв на придбання і зберігання вибухових матеріалів;  
35. контроль за організацією навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірка їх знань;  
36. організація експертизи проектної документації на відповідність нормативно-правовим актам з питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами.  
37. Стаття 6. Компетенція Міністерства промислової політики України у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
38. До компетенції Міністерства промислової політики України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:  
39. розроблення державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;  
40. розроблення цільових програм у сфері поводження з вибуховими матеріалами;  
41. розроблення нормативно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;  
42. експертиза технічної документації на розроблення і виготовлення вибухових матеріалів;  
43. організація підготовки спеціалістів у сфері поводження з вибуховими матеріалами та їх періодичної перепідготовки.  
44. Стаття 7. Компетенція Міністерства внутрішніх справ України у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
45. До компетенції Міністерства внутрішніх справ України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:  
46. участь у розробленні цільових програм з підвищення рівня безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;  
47. погодження проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;  
48. видача дозволів на придбання, зберігання та перевезення вибухових матеріалів;  
49. проведення реєстрації технічної документації, зразків ввезених на територію України та розроблених новітніх вибухових матеріалів;  
50. контроль за додержанням встановленого законодавством порядку поводження з вибуховими матеріалами з метою запобігання незаконному обігу і використанню вибухових матеріалів;  
51. виконання інших функцій, установлених законодавством, що регулює діяльність у сфері поводження з вибуховими матеріалами.  
52. Стаття 8. Обмеження, що встановлюються у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
53. Діяльність, пов'язана з виготовленням, зберіганням, перевезенням, реалізацією вибухових матеріалів та проведенням вибухових робіт, провадиться тільки зареєстрованими в установленому законодавством порядку суб'єктами господарювання.  
54. На території України забороняється застосування вибухових матеріалів, виготовлених на експорт відповідно до особливих технічних умов держав-імпортерів.  
55. Виробництво пластичних вибухових матеріалів, у тому числі вибухових матеріалів у гнучкій або еластичній листовій формі, здійснюється за умови їх обов'язкового маркування в порядку, визначеному законодавством.  
56. Вибухові матеріали не можуть використовуватися суб'єктами господарювання як предмети застави, крім спеціалізованих підприємств - виробників цих матеріалів.  
57. Стаття 9. Виробництво вибухових матеріалів  
58. Виробництво вибухових матеріалів здійснюється на спеціалізованих підприємствах та в стаціонарних і пересувних пунктах на підставі ліцензії, яка видається центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду відповідно до законодавства.  
59. Виробництво засобів ініціювання, які містять первинні вибухові речовини, здійснюється виключно на спеціалізованих підприємствах.  
60. Порядок облаштування та експлуатації стаціонарних і пересувних пунктів з виробництва вибухових матеріалів установлюється центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.  
61. Стаття 10. Випробування, сертифікація та допуск до постійного виробництва і застосування вибухових матеріалів, обладнання для їх виготовлення, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт  
62. Розроблені, ввезені в Україну та одержані внаслідок конверсії вибухові матеріали, обладнання для їх виготовлення, засоби механізації, пристрої та апаратура для вибухових робіт підлягають обов'язковим випробуванням і сертифікації. Порядок проведення випробувань визначається центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, а порядок сертифікації - законодавством.  
63. Складовою частиною обов'язкових випробувань є державна екологічна експертиза документації з впровадження і використання вибухових речовин та державна санітарно-епідемічна експертиза вибухових матеріалів, які здійснюються відповідно до законодавства.  
64. Вибухові матеріали, обладнання для їх виготовлення, засоби механізації, пристрої та апаратура для вибухових робіт допускаються до постійного виробництва і застосування за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, на підставі стандартів або технічних умов, погоджених в установленому порядку, після проведення обов'язкових випробувань за рішенням зазначеного органу виконавчої влади.  
65. Забороняється використання вибухових матеріалів, обладнання для їх виготовлення, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт, які не пройшли обов'язкових випробувань.  
66. Стаття 11. Придбання та реалізація вибухових матеріалів  
67. Придбання вибухових матеріалів здійснюється за дозволом відповідного міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ.  
68. Порядок видачі дозволу на придбання вибухових матеріалів визначається Міністерством внутрішніх справ України.  
69. Строк дії дозволу на придбання вибухових матеріалів становить шість місяців з моменту його видачі.  
70. Реалізація вибухових матеріалів суб'єктами господарювання, які їх виробляють, здійснюється на підставі ліцензії на виробництво вибухових речовин і матеріалів.  
71. Суб'єкти господарювання, які проводять вибухові роботи, можуть здійснювати реалізацію надлишку або таких вибухових матеріалів, потреба у використанні яких відпала, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.  
72. Стаття 12. Перевезення вибухових матеріалів  
73. Перевезення вибухових матеріалів у межах України здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання перевезення вибухових матеріалів спеціальними видами транспорту.  
74. Порядок видачі дозволу на перевезення вибухових матеріалів установлюється Міністерством внутрішніх справ України.  
75. Стаття 13. Зберігання вибухових матеріалів  
76. Вибухові матеріали зберігаються у спеціальних місцях, де виключається можливість несанкціонованого доступу, забезпечується їх схоронність, додержання комплексу вимог технічної безпеки, які встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, за дозволом управління (відділу) адміністративної служби міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, місті Севастополі, що видається за погодженням територіального управління центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.  
77. Порядок видачі дозволу на зберігання вибухових матеріалів та вимоги до порядку їх зберігання встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.  
78. Стаття 14. Облік вибухових матеріалів  
79. Облік вибухових матеріалів здійснюється на всіх стадіях поводження з ними в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.  
80. Стаття 15. Проведення вибухових робіт  
81. Вибухові роботи проводяться суб'єктами господарювання на підставі дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду відповідно до законодавства.  
82. Вибухові роботи проводяться відповідно до проектно-технічної документації, затвердженої у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України.  
83. Вибухові роботи проводяться за умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання - виконавця цих робіт за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення цих робіт, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.  
84. Стаття 16. Знищення вибухових матеріалів  
85. Вибухові матеріали знищуються суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на виробництво вибухових речовин і матеріалів або дозвіл на проведення вибухових робіт, відповідно до вимог нормативно-технологічної документації.  
86. Порядок знищення вибухових матеріалів визначається центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.  
87. Стаття 17. Ввезення, вивезення та транзит через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виробництва та проведення вибухових робіт  
88. Ввезення на територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виробництва та проведення вибухових робіт здійснюється відповідно до законодавства в галузі експортного контролю.  
89. Забороняється ввезення, вивезення та транзит через територію України немаркованих вибухових матеріалів.  
90. Вивезення з України та транзит через її територію вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволу Міністерства внутрішніх справ України.  
91. Стаття 18. Спеціальні вимоги до працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
92. До роботи у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються працівники із спеціальною освітньою кваліфікацією, які не мають протипоказань щодо стану їх здоров'я, одержали згоду відповідного органу внутрішніх справ.  
93. Керівництво роботами у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють особи, які мають закінчену вищу гірничотехнічну або спеціальну освіту.  
94. До проведення робіт, пов'язаних з поводженням з вибуховими матеріалами, допускаються особи, які мають закінчену середню освіту і в установленому порядку пройшли спеціальне навчання та виробниче стажування.  
95. Вимоги до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.  
96. Стаття 19. Відповідальність за правопорушення у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
97. Особи, винні у порушенні законодавства у сфері поводження з вибуховими матеріалами, несуть відповідальність згідно із законами України.  
98. Стаття 20. Міжнародні договори у сфері поводження з вибуховими матеріалами  
99. У разі коли міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.  
100. Стаття 21. Прикінцеві положення  
101. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
102. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після набрання чинності цим Законом підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом.  
103. 3. Частину першу статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст. 96) доповнити пунктом 35 такого змісту:  
104. "35) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт".  
105. 4. Частину другу статті 21 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433; 2000 р., № 13, ст. 115) викласти у такій редакції:  
106. "У разі проведення вибухових робіт на гірничих підприємствах застосовуються вибухові матеріали, які включено до переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва і застосування, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду".