Кількість абзаців - 264 Розмітка (ліва колонка)


Про виноград та вино (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про виноград та вино  
3. Цей Закон регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з вирощуванням виноградного садивного матеріалу, веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження державних органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні. Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства. Дія цього Закону не поширюється на виробників винограду і вина домашнього, призначених для власного споживання.  
4. Розділ І. Загальні положення  
5. Стаття 1. Визначення основних термінів  
6. Виноградарсько-виноробна галузь - сукупність підприємств, організацій, науково-дослідницьких закладів, зайнятих у сфері переробки винограду, виробництва і реалізації виноробної продукції.  
7. Виноградарство - сукупність організаційних і технологічних прийомів розмноження, культивації і збору винограду.  
8. Виноробство - сукупність організаційних і технологічних прийомів виготовлення вина.  
9. Виноградник - насадження винограду для виноробства та для споживання у свіжому вигляді.  
10. Промисловий виноградник - насадження сортів винограду для промислового використання, врожай яких призначений головним чином для реалізації або промислового використання на площі понад 0, 5 га.  
11. Виноградник спеціального призначення - клоновипробувальні, сортовипробувальні, колекційні насадження винограду, базові маточники.  
12. Зрідженість виноградників - відсоткове відношення неіснуючих кущів до номінальної (розрахункової) їх кількості на даній площі.  
13. Столові сорти винограду - сорти винограду, що вирощуються для споживання в свіжому вигляді та промислової переробки.  
14. Технічні сорти винограду - сорти винограду, призначені для виробництва вин та промислової переробки.  
15. Районовані сорти винограду - визначені для певної виноградарської зони сорти винограду, що забезпечують найбільшу господарську ефективність виноградарства і виноробства в цій місцевості та включені до Державного реєстру сортів рослин України.  
16. Стандартний сортимент винограду - перелік сортів винограду, апробованих та районованих в Україні, який затверджено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.  
17. Саджанець - призначена для посадки вегетуюча або в стані спокою одно- або дворічна вкорінена рослина, отримана шляхом вегетативного розмноження, щеплена чи кореневласна.  
18. Садивний матеріал винограду - щеплена або кореневласна рослина, що задовольняє встановленим стандартом вимогам.  
19. Базовий садивний матеріал - садивний матеріал, призначений для розмноження, виробляється згідно правил консервативної селекції відносно сорту. Призначений для виробництва сертифікованого садивного матеріалу. Відповідає регламентації селекції та призначений у тому числі для попереднього розмноження.  
20. Сертифікований садивний матеріал - садивний матеріал, що виробляється безпосередньо під час вегетативного розмноження базового садивного матеріалу, який обов'язково є клоновим.  
21. Стандартний садивний матеріал - садивний матеріал, що виробляється після проведення масової та фітосанітарної селекції на маточниках, що закладені сертифікованим садивним матеріалом під контролем помолого-ампелографічної інспекції. Повинен відповідати визначеним характеристикам, що властиві певному сорту. Зі збільшенням насаджень, закладених сертифікованим садивним матеріалом, насадження, що закладені стандартним садивним матеріалом, скорочуються.  
22. Рядовий садивний матеріал - садивний матеріал, що виробляється на рядових маточниках після проведення на них масової та фітосанітарної селекції. Такі маточники затверджуються помолого-ампелографічною інспекцією. Зі збільшенням насаджень, закладених сертифікованим та стандартним садивним матеріалом, насадження, що закладені рядовим садивним матеріалом, скорочуються.  
23. Підщепний маточник - насадження гібридного сорту філоксеростійких видів винограду, призначене для виробництва підщепного матеріалу, що використовується при розмноженні винограду.  
24. Прищепний маточник - насадження винограду, призначене для виробництва прищепного матеріалу, що використовується при розмноженні винограду.  
25. Паросток винограду - частина вегетуючого однорічного пагону, яка використовується для вкорінення або заготівлі брунькового (прищепного) матеріалу.  
26. Підщепа - частина однорічного, з осліпленими бруньками, паростку філоксеростійкого винограду, що застосовується для щеплення.  
27. Апробація - дослідження винограднику, маточника, розсадника з метою отримання та розведення біологічно здорового, однорідного (чистого) у сортовому відношенні насадження.  
28. Кореневласний саджанець - саджанець, отриманий від вкорінення частини однорічного паростка або бруньки.  
29. Щеплений саджанець - саджанець, що отриманий від щеплення прищепної бруньки на підщепу, і застосовується для закладення винограднику.  
30. Зона виноградарства - велика географічна територія країни з придатними агроекологічними умовами для розведення культури винограду, межи якої затверджено спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.  
31. Підзона виноградарства - частина зони виноградарства, що відрізняється від інших підзон цієї ж зони агроекологічними умовами.  
32. Специфічна зона виноградарства (специфічна зона) - зона виноградарства країни чи її частина, у якій особлива якість, репутація або інші характеристики винограду і продуктів, отриманих у результаті його переробки, цілком або в основному обумовлені природними факторами цієї місцевості й особливими достоїнствами сортів винограду, виявленими тільки в даних агроекологічних умовах.  
33. Сусло - свіжовіджатий сік, що одержують при подрібненні та пресуванні винограду чи мезги, призначений для виробництва виноматеріалів, і бродіння якого здійснюється у місці переробки винограду.  
34. Вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, вміст спирту у якому отримується внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого виноградного соку (сусла), а у разі виготовлення кріплених вин - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого або спирту етилового ректифікованого виноградного. Вміст спирту вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних.  
35. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажу чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.  
36. Алкогольний напій невиноградного походження (плодовий, ягідний тощо), його суміш з виноградними напоями, виготовленими з винограду і здобреними ароматизаторами чи штучними смаковими речовинами, не може називатися вином.  
37. Виноробна місцевість - територія, на якій технічні сорти винограду постійно досягають цукристості у суслі не менш як 150 г/дм--3 (на території Автономної Республіки Крим - 160 г/дм--3). У випадку, якщо вміст виноматеріалів, вироблених у певній місцевості виноробства, у купажі всіх категорій вин становить не менше 75%, назва зони повинна бути зазначена на етикетці.  
38. Виноматеріали - продукти переробки винограду, призначені для виготовлення вина або інших продуктів виноробства.  
39. Виноматеріали коньячні - молоді натуральні сухі виноматеріали, виготовлені з винограду і призначені для виробництва спирту коньячного.  
40. Виноматеріали шампанські - виноматеріали у відповідності з діючими технологічними інструкціями України, виготовлені з регламентованих сортів винограду за "білим" або "червоним" способом і призначені для виготовлення шампанських та ігристих вин.  
41. Вино газоване - вино, піняста властивість якого набута внаслідок штучного насичення його вуглекислим газом.  
42. Вино ігристе - вино, отримане шляхом вторинного бродіння оброблених виноматеріалів із спеціально затверджених сортів винограду в герметичних сосудах під тиском, яке вміщує діоксид вуглецю виключно ендогенного (природного) походження, з тиском у готовій продукції не менше 350 кПа при 20 (С. Якщо для вторинного бродіння додається сахароза, одержані ігристі вина належать до категорії шампанізованих.  
43. Шампанське України - типажне біле ігристе шампанізоване вино виготовлене з використанням сахарози.  
44. Вино колекційне - спеціально відібране марочне вино, яке після закінчення встановлених строків визрівання в дубовій тарі додатково витримується в пляшках не менш як 3 роки.  
45. Вино контрольованих назв за походженням - марочне вино високої якості із характерними сортовими ознаками, зумовленими особливостями виноробної місцевості, де був вирощений виноград та виготовлене вино, походження якого спеціально контролюється уповноваженим органом виконавчої влади на усіх етапах виробництва сировини та готової продукції..  
46. Вино кріплене - вино, одержане внаслідок повного (херес, марсала, мадера суха) або неповного збродження цукрів сусла шляхом припинення бродіння додаванням спирту етилового ректифікованого, виготовленого з крохмале-цукровмісної сировини і продуктів переробки винограду.  
47. Вино марочне - столове або кріплене вино вищої якості з характерними для обумовленої виноробної місцевості і сортів винограду особливостями, яке пройшло природне визрівання шляхом технологічної витримки в дубовій тарі не менш як 1, 5 року.  
48. Вино натуральне - вино, виготовлене шляхом повного збродження цукрів сусла чи часткового бродіння, призупиненого із застосуванням фізичного або біотехнічного засобів. При цьому не використовуються сторонні добавки будь-якого походження, за винятком речовин, дозволених у певних дозах для освітлення вина та його стабілізації.  
49. Вино молоде - столове вино, що вироблене з виноматеріалів окремих сортів винограду або їх суміші і реалізоване в рік врожаю або не пізніше 3 місяців після завершення процесу бродіння.  
50. Вино ординарне - вино, виготовлене без витримки у відповідності із затвердженими технологічними інструкціями, яке реалізується з 1 січня наступного за врожаєм винограду роком.  
51. Вино сортове - вино, виготовлене з винограду одного сорту. Допускається використання до 15 відсотків інших сортів винограду того ж ботанічного виду.  
52. Вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.  
53. Вино типажне - вино, яке згідно з родовою назвою за походженням належить до традиційного типу і має особливі смакові якості, набуті внаслідок спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.  
54. Купаж - змішування в певному співвідношенні різних виноматеріалів з додаванням у разі необхідності спирту етилового, концентрованого або консервованого сусла з метою надання вину потрібної якості та кондицій чи створення певного типу вина.  
55. Витримка - тривалий технологічний процес покращання якості вина, коньячних спиртів.  
56. Спирт етиловий - спирт етиловий ректифікований, отриманий шляхом брагоректифікації спиртових бражок, або ректифікації етилового спирту-сирцю, виготовленого з крохмале-цукровмісної харчової сировини.  
57. Спирт етиловий виноградний - спирт етиловий ректифікований, виготовлений з продуктів переробки винограду.  
58. Спирт коньячний - середня фракція перегонки коньячного виноматеріалу на спеціальних коньячних перегонних установках однократної перегонки або спирту-сирцю на спеціальних коньячних перегонних установках двократної перегонки.  
59. Коньяки України - міцні спиртні напої, виготовлені з витриманих не менше трьох років коньячних спиртів.  
60. Фальсифікація вина - умисна, з корисливою метою, підробка вина за видом, типом, походженням, місцем виробництва та сортовим складом шляхом додавання виноматеріалів з гібридів прямих виробників, комплексно-стійких гібридів сортів винограду, які не входять до затвердженого сортименту, додавання нешкідливих чи шкідливих для здоров'я людини речовин, виготовлення винних сурогатів у процесі виробництва, транспортування, зберігання та продажу вин, а також виробництво штучного вина шляхом купажування розчину цукрового сиропу (сахарози), гліцерину, спирту, барвників, кислот, есенцій та інших речовин, етикетування, що не відповідає дійсності, використання інших видів дезінформації покупця при зовнішньому оформленні вин  
61. Контроль якості вина - перевірка відповідності органолептичних, біохімічних і фізико-хімічних показників виноробної продукції нормам і вимогам встановленим нормативною документацією.  
62. Якість вина - ступінь відповідності вина органолептичному сприйняттю і фізико-хімічним показникам, які характеризують конкретний тип (марку) вина. Оцінюється в балах за прийнятою у виноробстві системою.  
63. Розділ ІІ. Сировинна база виноробства (виноградарство)  
64. Стаття 2. Районовані сорти  
65. З метою товарного виробництва винограду не дозволяється оброблення нерайонованих сортів. Поповнення сортименту районованих сортів винограду новими селекційними та інтродуційованими сортами, а також виявленими клонами відбувається у порядку, встановленому Міністерством аграрної політики України.  
66. Стаття 3. Вирощування саджанців  
67. Маточники сортів, чистих у сортовому відношенні, облаштовуються у господарствах усіх форм власності. Маточники створюються лише з саджанців чистого у сортовому та фітосанітарному відношенні садивного матеріалу районованих сортів.  
68. Для отримання садивного матеріалу дозволяється виділення спеціально закладеного виробничого винограднику, якщо він відповідає всім вимогам, що пред'являються до маточників, і дає гарантію отримання чистого у сортовому відношенні, здорового, безвірусного сертифікованого садивного матеріалу після проведення масової та фітосанітарної селекції.  
69. Ділянка винограднику, що виділена для апробації, чітко відмежовується від інших ділянок, реєструється у журналі. Їй присвоюється категорія маточника.  
70. Для щеплення дозволяється використовувати лише апробовану (селекційну) підщепу та прищепний матеріал.  
71. Право виробляти корневласні та щеплені саджанці надається лише тим господарствам, які:  
72. - мають власні, корневласні, підщепні та прищепні маточники, або матеріал, що надається господарствами, що мають такі маточники;  
73. - мають розсадники та облаштовані відповідним чином щеплельно-стратифікаційне господарство, склади для зберігання саджанців, необхідне обладнання та реманент.  
74. Технічний та фітосанітарний контроль за виробництвом маточників, корневласного, щепленого матеріалу та кореневласних, щеплених саджанців здійснюється згідно порядку, встановленого Міністерством аграрної політики України.  
75. Стаття 4. Сертифікація садивного матеріалу  
76. Промислові насадження закладаються сертифікованими та стандартними саджанцями.  
77. До 2008 року дозволяється закладення виноградників саджанцями з садивного матеріалу, що заготовлений на рядових насадженнях. Перед заготовленням на цих насадженнях повинна проводитись апробація, масова та фітосанітарна селекція. Такі маточники повинні затверджуватися помолого-ампелографічною інспекцією.  
78. Сертифіковані саджанці повинні мати сертифікати якості та синю етикетку, а стандартні саджанці - також сертифікат та жовту етикетку. На етикетці повинні бути зазначені виробник саджанців, сорт, номери клонів прищепи та підщепи. Закладення таких насаджень повинно відбуватися на ділянках, вільних від нематод - переносників вірусів та збудників бактеріального раку. Така перевірка повинна здійснюватися лабораторіями, що мають акредитацію.  
79. Сертифікація садивного матеріалу здійснюється в порядку, встановленому Міністерством аграрної політики України.  
80. У господарствах, які виробляють сертифікований та стандартний садивний матеріал, повинні закладатися прищепні та підщепні маточники відповідних категорій. На прищепних маточниках врожай повинен регулюватися для отримання більш якісних паростків винограду для виробництва щеплення.  
81. Упаковка та транспортування саджанців здійснюється відповідно до існуючих державних стандартів.  
82. Експорт та імпорт садивного матеріалу відповідних категорій без сертифіката, затвердженого Міністерством аграрної політики України, забороняється.  
83. Реалізація садивного матеріалу відповідних категорій без сертифіката, затвердженого Міністерством аграрної політики України, забороняється.  
84. Стаття 5. Порядок опорядження та утримання виноградників  
85. В основних виробничих районах, специфічних зонах та підзонах виноградарства обов'язковим є додержання сортименту районованих сортів.  
86. Опорядження виробничого винограду дозволяється лише однорічними та дворічними саджанцями, щепленими на філоксеростійку підщепу, або кореневласними стійких районованих сортів.  
87. Погектарний врожай винограду для виробництва вин контрольованих назв за походженням регламентується у відповідних зонах та підзонах.  
88. Регламент погектарної врожайності винограду та норми його рекомендованого навантаження затверджує Міністерство аграрної політики України.  
89. Погектарна врожайність не обмежується у зонах виробництва столового винограду, виноградного соку та ординарних вин.  
90. У врожайному винограднику підлягає контролю додержання норм внесення азотних, фосфорних та калійних добрив, якщо з винограду, що вирощується на такому винограднику, виготовляються вина контрольованих назв за походженням.  
91. Заходи по боротьбі з шкідливими організмами у виноградниках, додержання норм внесення до винограднику отрутохімікатів та добрив здійснюються у відповідності до чинного законодавства.  
92. Зрошення виноградників у зонах виробництва вин контрольованих назв за походженням за припиняється 30 днів до початку збирання винограду.  
93. Виноградні насадження технічних та столових сортів усіх форм власності підлягають реєстрації в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.  
94. Центральний орган виконавчої влади визначає з виділенням в натурі зони виробництва винограду. В виділених зонах суворо реґламентується сортовий склад та технологічні прийоми вирощування винограду на промислових виноградниках відповідно до спеціалізації району виноградарства та заявлених категорій вина.  
95. Робота, пов'язана з садінням виноградників, фінансується відповідно до Закону пропорційно до середніх обсягів виробленого винограду. Фінансування провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.  
96. Садіння виноградників для виноробства дозволяється лише у виноробних місцевостях із застосуванням районованих сортів винограду відповідно до проекту, який пройшов експертну оцінку і затверджений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Закладання нових і ремонт промислових насаджень винограду здійснюються із застосуванням районованих сортів. Не допускаються до посадки сорти винограду, одержані шляхом міжвидового схрещування (гібриди прямі виробники). Нерайоновані сорти та зазначені гібриди, що маються в насадженнях, підлягають заміні протягом шести років.  
97. Державний перепис виноградників здійснюється не менше одного разу в десять років.  
98. Списання виноградників усіх форм власності організується і проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, як правило, з обов'язковим відновленням площ виноградних насаджень.  
99. Зрідженість виноградників, на закладення та догляд за якими використані державні кошти, яка зумовлена недбалим доглядом за ними, розцінюється як безгосподарне використання земель, у зв'язку з чим винних осіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. При зрідженості понад 60 відсотків виноградники вилучаються з Державного реєстру, паспорт на них анулюється і державне фінансування садіння та догляду за такими виноградниками припиняється.  
100. Стаття 6. Вимоги до якості сировини  
101. Для виробництва вин використовуються технічні сорти винограду, що відповідають вимогам державного стандарту. Не допускається змішування європейських сортів винограду з американськими сортами, гібридами прямими виробниками. Столові сорти винограду та районовані техничні й столові комплексно-стійкі сорти можуть використовуватися для виготовлення ординарних вин, якщо за вмістом цукрів та іншими показниками якості вони відповідають вимогам, що пред`являються до винограду технічних сортів.  
102. Для виробництва вин допускається переробка зав'яленого на кущах винограду до цукристості у суслі не більш як 400 г/дм--3.  
103. Використання сушеного винограду (ізюму) для виготовлення вин забороняється. Випадки порушення цієї норми розглядаються як фальсифікація вина.  
104. Розділ ІІІ. Виробництво вина (виноробство)  
105. Стаття 7. Реґламентація виноробства  
106. Виробництво вин здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за наявністю у них спеціальних дозволів (ліцензій) на відповідний вид виноробної продукції згідно із законодавством. У разі порушення вимог, обумовлених у цьому Законі та ліцензії, суб`єкти підприємницької діяльності достроково позбавляються права на виробництво виноробної продукції.  
107. Під час виробництва винограду, виноматеріалів і вин обов'язково здійснюється хімічний і мікробіологічний контроль якості сировини і готової продукції та ведеться відповідна технологічна документація. Готова продукція, що підлягає реалізації, в обов'язковому порядку супроводжується посвідченнями про якість та сертифікатами відповідності.  
108. Підприємства первинного виноробства зобов'язані до 1 грудня поточного року надати дані в установленій формі Держвинінспекції про кількість переробленого винограду, наявного виноматеріалу, використаного спирту для кріплення і його залишків.  
109. Технологічна документація та нормативні документи на виробництво вин, порядок і форми її виробничого обліку затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Цей орган погоджує також використання зарубіжної технологічної документації.  
110. Стаття 8. Матеріали та речовини, дозволені для використання під час виробництва вин  
111. У практиці виноробства дозволяється використання таких матеріалів та речовин:  
112. 1) сульфат аммонія, бісульфат аммонія;  
113. 2) свіжий, сухий та нерозбавлений винний осад;  
114. 3) бентоніт;  
115. 4) сірчаний ангідрид;  
116. 5) фосфорнокислий діаммоній;  
117. 6) діатоміт;  
118. 7) риб'ячий клей;  
119. 8) яєчний білок;  
120. 9) рослинна зола;  
121. 10) фітин;  
122. 11) жовта кров'яна сіль;  
123. 12) гідрохлорид тіамина;  
124. 13) інертні гази;  
125. 14) інертні фільтрувальні матеріали та агенти;  
126. 15) іонообмінні смоли;  
127. 16) казеїн та казеїнат калію;  
128. 17) калійні з'єднання (альганат, альгінат, бікарбонат, бісульфіт і метабісульфіт, карбонат, тартрат, бітартрат, нейтральний тартрат, піросульфіт, сорбіт, феронціал, фітат);  
129. 18)каолін;  
130. 19) перекис кремнію у вигляді гелю або колоїдного розчину;  
131. 20) кислоти (аскорбінова, яблучна, лимонна, метавинна, сорбинова, винна);  
132. 21) полімерні очищувальні препарати;  
133. 22) аскангель;  
134. 23) молочнокислі бактерії;  
135. 24) харчовий желатин;  
136. 25) чиста культура дріжджів;  
137. 26) танін;  
138. 27) ферментні (ензимні) препарати;  
139. 28) гомогенний препарат винної кислоти та вуглекислого кальцію;  
140. 29) цеоліт;  
141. 30) тваринний альбумін;  
142. 31) активоване вугілля;  
143. 32) пісок;  
144. 33) ді- та тринатрієва сіль нітрилотриметилфосфонової кислоти (НТФ);  
145. 34) кізельгур.  
146. Стаття 9. Загальні вимоги до виноматеріалів і вин, умов їх виробництва  
147. Вина виготовляються відповідно до Правил виробництва і зберігання тихих вин, Правил виробництва і зберігання ігристих вин, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.  
148. Для виготовлення вин застосовуються матеріали та речовини, дозволені для використання Головним державним санітарним лікарем України.  
149. Виноматеріали та готова продукція повинні відповідати діючим в Україні стандартам та іншим нормативним документам.  
150. За порушення стандартів та інших нормативних документів на виробництво виноробної продукції винні особи несуть відповідальність, передбачену законодавством.  
151. Вина, непридатні для вживання, підлягають вилученню, переробці на спирт (оцет) із спрямуванням виручених коштів у доход держави або знищенню за рахунок винних осіб. Фальсифіковані вина підлягають виключно знищенню.  
152. Виробництво і технологічна обробка виноматеріалів дозволяється лише на заводах первинної переробки винограду і витримки вин у виноградно-виноробних районах.  
153. Підприємства, які займаються розливом вин у пляшки, можуть у разі необхідності проводити дообробку вин за технологічними інструкціями.  
154. Вина столові натуральні повинні мати на етикетці напис: "натуральне".  
155. Ігристі та газовані вина можуть виготовлятися у будь-якому реґіоні країни за місцем знаходження виноробного підприємства.  
156. Переробка винограду на виноматеріали, їх обробка і виготовлення вин проводиться у спеціально обладнаних приміщеннях (цехах), використання яких для інших цілей забороняється.  
157. Не допускається виробництво та розлив в одному приміщенні вин і вермутів або інших ароматизованих напоїв виноградного походження.  
158. Виноматеріали і вина для експорту виробляють за стандартами України або згідно із законодавством країн-імпортерів на виконання конкретного замовлення.  
159. Використання у вітчизняному виноробстві імпортних виноматеріалів, що не відповідають вимогам нормативних документів України, забороняється.  
160. Забороняється видавати за іноземні українські вина і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами).  
161. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади затверджує нові марки вин по представленню відповідних організацій і висновку Центральної дегустаційної комісії виноробної промисловості.  
162. Право представляти до затвердження нових марок тихих вин надається підприємствам і організаціям, які мають стабільну власну сировинну базу для їх виробництва.  
163. У торгівельних найменуваннях вин спеціального типу (крім "Шампанського України") родова назва доповнюється назвою місця виробництва продукції.  
164. Найменування іншим винам та новим маркам надаються у відповідності з вимогами Положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.  
165. Не допускається використання ординарних вин в купажі марочних.  
166. Шампанське, ігристі та тихі вина, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду придатні для подальшого зберігання та реалізації.  
167. Виготовлення етикеток для винних пляшок та інших елементів зовнішнього оформлення вин забороняється у разі відсутності у замовника дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади на виробництво відповідних категорій і марок вин, підтвердженого копією нотаріально завіреної ліцензії, що додається до заяви на друкування етикеток.  
168. Стаття 10. Вино столове  
169. Вина столові виготовляються натуральними або купажованими.  
170. Не допускається випуск столових вин міцністю нижче 9 відсотків, сортових - 9, 5 і марочних - 10 відсотків об'ємних.  
171. Концентроване або консервоване неспиртоване сусло дозволяється використовувати лише в купажі столових напівсухих та напівсолодких ординарних вин з відповідним записом у посвідченні про якість.  
172. Марочні і сортові вина виготовляються лише натуральними.  
173. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вправі давати в несприятливі для визрівання винограду роки дозволи на виготовлення сухих виноматеріалів міцністю не більше як 9 відсотків об'ємних шляхом підсолодження сусла виноградним концентратом або цукром. Такі виноматеріали можуть використовуватися лише для виробництва столових сухих ординарних вин.  
174. Про використання підсолодженого сусла у виробництві столових вин робиться відповідний запис у посвідченні про якість.  
175. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів до столових вин не допускається.  
176. Стаття 11. Вино кріплене  
177. Вина кріплені залежно від вмісту спирту і цукру поділяються на міцні, десертні солодкі та десертні лікерні.  
178. Міцні вина виготовляються з частково збродженого сусла, в якому вміст спирту природного бродіння становить не менше як 3,2 відсотка об'ємних. Десертні солодкі та десертні лікерні вина виготовляються з частково збродженого сусла, в якому вміст спирту природного бродіння становить відповідно не менше як 1, 2 відсотка об'ємних.  
179. Вміст спирту у готових міцних винах не повинен перевищувати 20 відсотків об'ємних, у десертних солодких та десертних лікерних - 17 відсотків об'ємних.  
180. Під час виготовлення кріплених вин додавати концентроване сусло дозволяється лише у випадках, обумовлених технологічними інструкціями. Використання спиртованого сусла допускається лише для виготовлення хересу.  
181. Додавання цукру на всіх стадіях виробництва кріплених вин забороняється.  
182. Для кріплення виноматеріалів і вин дозволяється використовувати лише спирт етиловий ректифікований та спирт етиловий ректифікований виноградний, який відповідає вимогам стандартів щодо якості та безпеки для здоров'я людини.  
183. Забороняється в процесі кріплення виноматеріалів і вин додавати спирт-сирець, технічний та плодовий спирт або спирт невідомого походження.  
184. Стаття 12. Вина контрольованих найменувань за походженням  
185. Назва вин контрольованих найменувань за походженням надається кращим марочним винам, виготовлення яких забезпечено стійкою сировинною базою специфічної зони вищої якості, і які мають високу якість та стабільно випускаються. Всі стадії виробництва вин контрольованих найменувань за походженням повинні здійснюватися на підприємстві, що розташовано у специфічній зоні виноробства.  
186. Вина контрольованих найменувань за походженням затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади за поданням виноробних підприємств та їх обласних формувань.  
187. Контроль на усіх стадіях виробництва здійснюється уповноваженим органом центральної виконавчої влади (Держвинінспекцією).  
188. Стаття 13. Вина колекційні  
189. Колекційні вина реалізуються у тій же пляшковій тарі, в якій витримуються, без її розкупорки і вилучення утвореного осаду.  
190. Для науково-виробничих цілей на окремих виноробних підприємствах створюється державний колекційний фонд еталонних зразків вин (енотеки), який є національним надбанням України.  
191. Порядок створення енотек, зберігання і використання зразків вин з енотек встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.  
192. Стаття 14. Ігристі та газовані вина  
193. Виробництво ігристих вин з вмістом спирту нижче 10, 5 відсотка об'ємних, а ігристих натуральних вин з вмістом спирту нижче 9, 5 відсотка об'ємних не допускається.  
194. Тиск вуглекислого газу в пляшках з готовою продукцією в ігристих винах становить не менш як 350 кПа, газованих - 200 кПа при 20 -0С. Допускається виробництво окремих марок слабонасичених вуглекислотою вин з тиском у пляшках понад 150 кПа при 20 -0С.  
195. Виноматеріали для виробництва шампанського та ігристих вин виготовляються з винограду певних сортів, визначених технологічними інструкціями. Виноматеріали повинні вироблятися лише у тих виноградарських зонах, де забезпечується одержання продукції потрібної якості.  
196. Білим ігристим шампанізованим винам, виготовленим з шампанських виноматеріалів, надається назва "Шампанське України". Вміст спирту у "Шампанському України" та ігристих шампанізованих винах повинен бути не нижче 10, 5 відсотка об'ємних.  
197. Ігристі вина випускаються під власною назвою.  
198. Ігристі вина з технологічною витримкою в пляшках не менш як дев'ять місяців належать до категорії витриманих.  
199. Газовані вина виготовляються із сухих виноматеріалів, які підсолоджуються концентрованим або консервованим неспиртованим суслом.  
200. Якщо категорія напою не відображена в його назві, у зовнішньому оформленні пляшок обов'язково зазначається - "Ігристе", "Газоване" чи "Газоване слабонасичене".  
201. В назві та позначеннях газованих вин забороняється вживати слово "іскристе".  
202. Стаття 15. Коньяки України, алкогольні напої виноградного походження  
203. Коньяки України - міцні спиртні напої, виготовлені з витриманих коньячних спиртів, що отримані в результаті дистиляції коньячних виноматеріалів. З 1 січня 2005 року виробництво коньячних спиртів для виробництва коньяків України дозволяється лише на території України.  
204. Вермути - ароматизовані алкогольні напої виноградного походження, отримані шляхом змішування сухого та кріпленого вина, спиртових рослинних екстрактів, спирту етилового ректифікованого та цукру.  
205. Стаття 16. Фальсифікація вин та іншої виноробної продукції  
206. Фальсифікацією вин є:  
207. нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що містять цукор, у тому числі виноградного походження, для штучного підвищення вмісту спирта у винах, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки при виготовленні марочних вин;  
208. додавання води, плодово-ягідних матеріалів, витяжок і відварів з плодів і ягід;  
209. підробка дешевих вин під кращі вітчизняні або іноземні марки шляхом штучного збільшення екстрактивності, імітації кольору, аромату і смаку, а також додавання харчових або штучних речовин і есенцій;  
210. штучна ароматизація рослинними екстрактами чи запашними речовинами органічного синтезу;  
211. додавання замінників цукру (сахарину та інших подібних штучних речовин);  
212. виробництво сурогатів вин шляхом екстракції водою виноградних вичавок або ізюму;  
213. виготовлення сурогатів вин за відсутності продуктів переробки винограду;  
214. підробка вина за походженням, містом виробництва, сортовим складом, шляхом додавання виноматеріалів з гібридів прямих виробників, які не входять до затвердженого сортименту;  
215. етикетування, що не відповідає вимогам законодавства, використання інших видів дезінформації покупця при зовнішньому оформленні вин;  
216. вироблення фальсифікованих коньяків України з коньячного спирту, який витримано менш ніж 3 роки, або з коньячного спирту, термін витримки якого менше ніж передбачено технологічною інструкцією на виробництво цього найменування коньяку;  
217. збільшення екстрактивності коньячних спиртів та коньяків шляхом додавання дубового екстракту та інших подібних речовин, а також додавання ефірних масел, есенцій, ароматизаторів та інших подібних речовин.  
218. Розділ ІV. Продаж вин та іншої виноробної продукції  
219. Стаття 17. Порядок торгівлі винами  
220. Продаж вин дозволяється торгівельним підприємствам усіх форм власності у разі створення ними належних умов для зберігання продукції та за наявності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, виданої в установленому законодавством порядку.  
221. Зберігати і продавати вина вітчизняного та іноземного виробництва без посвідчення про якість та сертифіката відповідності постачальника забороняється. У разі порушення цієї вимоги винні особи несуть відповідальність згідно із законодавством. Повторне порушення є підставою для заборони торгівлі винами, тимчасового позбавлення або дострокового припинення дії ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями відповідно до рішення контролюючого органу.  
222. Доходи, одержані від реалізації вин, що не мали сертифіката відповідності або посвідчення про якість, вилучаються до державного бюджету.  
223. Реалізація вина, у тому числі іноземного виробництва, яке не відповідає вимогам цього Закону та іншим чинним в Україні нормативним документам, а також не супроводжується необхідною достовірною і доступною інформацією та сертифікатом відповідності і посвідченням про якість, забороняється. У разі порушення цієї вимоги винні особи несуть відповідальність згідно із законодавством. Повторне порушення є підставою для дострокового припинення дії ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями.  
224. Стаття 18. Зберігання вин та іншої виноробної продукції у торгівельних підприємствах  
225. Умови зберігання вин і коньяків України на складах і в торгівельних залах повинні відповідати вимогам відповідних нормативних документів.  
226. Не допускається зберігання вина і коньяків України на складах та його продаж без належного зовнішнього оформлення, зазначення найменувань, походження, реквізитів виробника.  
227. Забороняється реалізація вина і коньяків України, що втратили товарний вигляд.  
228. Постачальник вина і коньяків України не несе відповідальності за втрату якості своєї продукції в торгівельній мережі у разі порушення умов її зберігання або у разі закінчення гарантійних строків зберігання.  
229. Розділ V. Контроль за дотриманням Закону та відповідальність за його порушення  
230. Стаття 19. Державна інспекція з виноробства та виноградарства  
231. З метою забезпечення контролю за дотриманням вимог цього Закону створюється Державна інспекція з виноробства та виноградарства (Держвинінспекція) при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з виноградарства та виноробства з системою регіональних комітетів з виноградництва та виноробства.  
232. Головними завданнями Держвинінспекції є контроль за станом та якісним складом сировинної бази виноробства, дотриманням технологічних правил переробки винограду, обробки виноматеріалів з метою запобігання фальсифікації вин за походженням.  
233. Дервинінспекція керується цим Законом, Положенням про неї, затвердженим Кабінетом Міністрів України, іншими нормативними актами.  
234. Посадові особи Держвинінспекції в межах їх компетенції мають право:  
235. безперешкодного доступу на підприємства, в установи та організації, які вирощують виноград, виробляють, зберігають і реалізують виноробну продукцію, незалежно від форми власності, господарювання і відомчої належності, а також на підприємства з іноземними інвестиціями;  
236. з 1 по 30 грудня поточного року проводити інвентаризацію підприємств первинного виноробства незалежно від форми власності спільно з працівниками Державної податкової адміністрації та Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.  
237. проводити перевірку наявності спеціальних дозволів (ліцензій) на виробництво та реалізацію виноробної продукції, її якості, дотримання вимог технологічної дисципліни, санітарно-гігієнічних норм і правил, якості сировини і матеріалів при вирощуванні винограду та виробництві виноробної продукції;  
238. отримувати необхідну документацію з виноградарства та виноробства, іншу інформацію та пояснення, пов'язані з веденням перевірки;  
239. складати акти про виявлені порушення та накладати штрафи за порушення, передбачені статтею 15 цього Закону, на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в галузі виноградарства та виноробства;  
240. Посадові особи Державної інспекції з виноробства та виноградарства України несуть відповідальність згідно із законодавством за приховування фактів виявлених порушень цього Закону або невжиття належних заходів, а також за розголошення одержаних під час перевірок технічних або економічних відомостей, що складають комерційну таємницю перевіреного підприємства і не містять порушень законодавства.  
241. На фахівців Держвинінспекції, яким в установленому порядку надані повноваження державних інспекторів, поширюється дія Закону України "Про державну службу", а також гарантії щодо захисту життя, здоров'я, честі, гідності та майна, передбачених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".  
242. Дії посадових осіб, які мають право здійснювати контроль за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.  
243. Випадки фальсифікації вин можуть висвітлюватись у засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення) за поданням контролюючих органів за рахунок винних осіб.  
244. Стаття 20. Відповідальність за порушення цього Закону  
245. За порушення вимог цього Закону щодо опорядження і утримання виноградників, які насаджені за рахунок державного фінансування, виробництва і фальсифікації вин посадові особи і громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в галузі виноградарства та виноробства, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільну відповідальність відповідно до законодавства України.  
246. До суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб застосовуються фінансові санкції у разі:  
247. закладання нових чи ремонту промислових насаджень винограду нерайонованими сортами за рахунок державного фінансування - штраф у розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з обов'язковим розкорчуванням цих виноградників і наступним відновленням площ районованими сортами за рахунок юридичної особи;  
248. зрідженості виноградників, насаджених за рахунок державного фінансування від 10 до 15 відсотків - штраф у розмірі 0, 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зрідженості від 15 до 20 відсотків - штраф у розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з установленням термінів ліквідації зрідженості, зрідженості понад 20 відсотків - штраф у розмірі 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Органами, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, може бути порушено питання про повне оновлення насаджень за рахунок юридичної особи;  
249. порушення правил виробництва виноробної продукції - штраф у розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;  
250. виготовлення з імпортних виноматеріалів вітчизняних марок вин без зазначення їх походження і місця розливу - штраф у розмірі 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виручка від незаконної реалізації продукції спрямовується до державного бюджету;  
251. виготовлення і реалізація фальсифікованих вин, розбавлення вин водою, дешевшими винами, іншими алкогольними та безалкогольними напоями або нешкідливими речовинами - штраф у розмірі 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;  
252. виготовлення етикеток та інших елементів зовнішнього оформлення вин за відсутності необхідних документів - штраф у розмірі 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кошти від реалізації етикеток та інших елементів зовнішнього оформлення вин спрямовуються до бюджету.  
253. Розгляд справ щодо порушення вимог цього Закону проводиться згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  
254. Суми стягнутих штрафів розподіляються в такому співвідношенні: 70 відсотків - до державного бюджету, 30 відсотків - Держвинінспекції для організації та технічного оснащення контрольно-дослідних лабораторій, проведення робіт із створення науково-дослідної, матеріально-технічної та інформаційної бази.  
255. У разі невиконання рішення про стягнення штрафу протягом 15 днів сума штрафу стягується в безспірному порядку органом податкової служби України.  
256. Фальсифікація вин є підставою для анулювання ліцензій на виробництво та торгівлю цією продукцією.  
257. Фальсифіковані вина конфіскуються за рішенням суду і підлягають подальшій переробці або знищенню згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  
258. Прибуток, одержаний від продажу фальсифікованих вин, вилучається до державного бюджету в безакцептному порядку органами державної податкової служби за поданням Держвинінспекції.  
259. Розділ. VІ. Прикінцеві положення  
260. 1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.  
261. 2. Кабінету Міністрів України:  
262. а) привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;  
263. б) в шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону.