Кількість абзаців - 215 Розмітка (ліва колонка)


Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України  
2. Цей Закон визначає правове та соціальне становище слідчих та забезпечує належні умови для провадження ними досудового слідства, неухильного дотримання Конституції і законів України, захисту прав і свобод громадян і розповсюджується на всіх слідчих, незалежно від їх відомчої належності. При створенні у відповідності до вимог Конституції України системи органів досудового слідства дія цього Закону буде поширюватись і на слідчих цих органів.  
3. Розділ І. Загальні положення  
4. Стаття 1. Слідчий  
5. 1. Слідчий - це посадова особа, уповноважена законом на безпосереднє провадження досудового слідства, і наділена спеціальними, лише їй властивими повноваженнями у кримінальному судочинстві.  
6. 2. Статус слідчих розповсюджується також на керівників центральних слідчих апаратів відповідних відомств та їх заступників, начальників підпорядкованих їм слідчих підрозділів та їх заступників, старших слідчих в особливо важливих справах, слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих.  
7. Стаття 2. Правові основи діяльності слідчих  
8. 1. Діяльність слідчих визначається Конституцією України, Кримінально-процесуальним кодексом України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, чинними міжнародними договорами, які регулюють діяльність органів досудового слідства та стосуються судочинства, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.  
9. Стаття 3. Вимоги, що пред'являються до слідчих  
10. 1. Слідчим може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, необхідний рівень знань, достатній для здійснення досудового слідства, успішно склав кваліфікаційні іспити та прийняв Присягу слідчого України.  
11. 2. Слідчі не можуть належати до будь-якої політичної партії, руху, працювати на підприємствах, які мають на меті отримання прибутку, займатися підприємницькою та іншою діяльністю, крім викладацької, наукової чи іншої оплачуваної творчої діяльності у вільний від роботи час.  
12. 3. Не може бути слідчим особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду, а також стан здоров`я якої, за висновком медичної комісії, не дозволяє виконувати обов`язки слідчого.  
13. 4. Порядок проходження медичної комісії встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
14. Розділ. ІІ. Обов'язки і права слідчих  
15. Стаття 4. Обов'язки слідчих  
16. 1. При виконанні своїх службових обов'язків слідчі зобов'язані:  
17. 1) дотримуватись вимог Конституції та законів України при розслідуванні кримінальних справ, перевірці заяв та повідомлень про злочини;  
18. 2) забезпечувати повне, всебічне та об'єктивне розслідування кримінальних справ з дотриманням встановлених законом строків;  
19. 3) забезпечувати реалізацію у повному обсязі прав і законних інтересів всіх учасників кримінального судочинства;  
20. 4) не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних справ;  
21. 5) не допускати вчинків та дій, пов'язаних з використанням службового становища, які ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності;  
22. 6) у разі наявності підстав, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, звертатися до прокурора і начальника слідчого підрозділу або осіб, що їх заміщають, із заявою (рапортом) про усунення від провадження досудового слідства у справі.  
23. 7) брати участь у розкритті злочинів, проводити та організовувати оперативно-розшукові заходи, давати письмові та усні розпорядження співробітникам підпорядкованим йому для розкриття злочинів та організації досудового слідства, брати участь в слідчих групах зі збереженням своїх прав та обов'язків.  
24. 2. Рішення суду, письмові вказівки прокурора, начальника слідчого підрозділу та осіб, що їх заміщають, надані в межах їх компетенції і у встановленій законом формі, для слідчого є обов'язковими.  
25. 3. При незгоді з рішенням керівника слідчого органу слідчий, в передбачених законом випадках, подає справу зі своїми запереченнями прокурору, який здійснює нагляд за слідством, а при незгоді з рішенням прокурора направляє справу зі своїми запереченнями вищестоящому прокурору або у випадках, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством.  
26. Стаття 5. Права слідчих  
27. 1. Слідчий наділяється владними повноваженнями, необхідними для здійснення досудового слідства і має право:  
28. 1) вимагати від представників установ, організацій, підприємств (незалежно від форм їх власності і відомчої належності), посадових та фізичних осіб пред'являти без оплати необхідні документи, речі та інші предмети, що мають відношення до розгляду заяви чи повідомлення про злочин та матеріалів кримінальної справи, які знаходяться в його провадженні;  
29. 2) викликати для участі в проведенні слідчих дій як свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та інших учасників кримінального судочинства громадян, у тому числі посадових осіб, незалежно від їх службового стану та статусу, крім тих випадків, коли Конституцією України або іншими законами України встановлено інший порядок виклику осіб до слідчого;  
30. 3) використовувати допомогу громадськості для розслідування злочинів, встановлення місця перебування обвинувачених, виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, та їх усунення;  
31. 4) проводити слідчі дії і вимагати від керівників, інших посадових осіб державних органів проведення ревізій господарчої діяльності або перевірок стану бухгалтерського обліку в усіх без винятку організаціях, якщо це необхідно для розгляду заяв і повідомлень про злочини і розслідування кримінальних справ, а також виділення спеціалістів для проведення слідчих дій, перевірок та експертиз;  
32. 5) одержувати безперешкодно і безоплатно в десятиденний строк від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, та об'єднань фізичних осіб на письмовий запит відомості, необхідні у кримінальних справах та для перевірки заяв і повідомлень про злочини, що знаходяться в його провадженні;  
33. 6) давати органам дізнання доручення і вказівки щодо проведення розшукових і слідчих дій, сприяння у провадженні окремих слідчих дій;  
34. 7) безперешкодно входити в установи, підприємства, організації (незалежно від форм їх власності), міністерства, інші центральні органи виконавчої влади за посвідченням, що підтверджує займану посаду, та мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для розслідування кримінальних справ та перевірки заяв і повідомлень про злочини, що знаходяться в його провадженні, а також право в'їзду в прикордонну (митну) зону;  
35. 8) у межах та порядку, визначених законодавчими актами України і необхідних для розслідування кримінальних справ, збирати відомості про осіб без попередньої згоди останніх;  
36. 9) вносити обов'язкові для розгляду подання відповідним державним органам, громадським об'єднанням, організаціям, підприємствам, установам і посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів;  
37. 10) безоплатно використовувати засоби масової інформації для інформування населення про скоєний злочин з метою привернення уваги громадськості до його розкриття;  
38. 11) у справах, в яких досудове слідство є обов'язковим, в межах визначеної законодавством підслідності, у будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не чекаючи виконання в повному обсязі органами дізнання дій, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом.  
39. 2. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання рішення суду або згоди прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне виконання.  
40. 3. Слідчий має право при виконанні обов'язків, пов'язаних із розслідуванням злочинів, користуватися безоплатно всіма видами громадського транспорту (крім таксі) міського, приміського і місцевого сполучення, в сільській місцевості - попутнім транспортом, а слідчий спеціалізованих підрозділів по розслідуванню злочинів, скоєних на транспорті, крім того, має право безоплатного проїзду на річкових, морських, повітряних суднах та залізничному транспорті.  
41. 4. У невідкладних випадках слідчий при виконанні службових обов'язків вправі безперешкодно і безоплатно використовувати засоби зв'язку та транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форм власності, і громадянам (крім транспортних засобів та зв'язку дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення).  
42. 5. Під час службового відрядження слідчий користується правом позачергового поселення в готелях і придбання квитків на всі види транспорту. Під час невідкладних службових поїздок слідчі забезпечуються квитками на проїзд, незалежно від наявності місць.  
43. 6. Слідчі мають право на постійне носіння і зберігання табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів індивідуального захисту, порядок застосування яких визначається законами України.  
44. 7. Після виходу на пенсію слідчі мають право на постійне носіння і зберігання вогнепальної нарізної короткоствольної зброї.  
45. Стаття 6. Помічник слідчого  
46. 1. Слідчий може мати помічника або кількох помічників, які призначаються із числа працівників відповідного органу досудового слідства мають середню або вищу освіту і нахил до слідчої роботи.  
47. 2. До обов'язків помічника слідчого входить надання допомоги слідчому і виконання його доручень у кримінальних справах, які знаходяться у провадженні слідчого.  
48. 3. Помічник слідчого вправі приймати участь у проведенні слідчих дій; готувати проекти процесуальних документів; викликати до слідчого для проведення слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних (обвинувачених), спеціалістів, експертів, цивільних позивачів і відповідачів та інших учасників кримінального процесу; залучати понятих до участі у проведенні слідчих дій; виконувати іншу технічну роботу, пов'язану з розслідуванням кримінальних справ, перевіркою заяв і повідомлень про злочини та діловодством.  
49. 4. На помічників слідчого розповсюджується гарантії діяльності, які передбачені для слідчого статтями 14, 15, 16, 17, 18, 19, 23, 25, 26, 27, 29 цього Закону.  
50. 5. Зарплата помічника слідчого встановлюється в розмірі 70% від посадового окладу слідчого, надбавок за військове або спеціальне звання чи класний чин, надбавок за вислугу років, інших видів додаткового забезпечення що надаються щомісячно.  
51. Розділ ІІІ. Порядок призначення слідчих на посади і звільнення їх з посад  
52. Стаття 7. Порядок призначення слідчих на посади  
53. 1. На посаду слідчого призначаються громадяни України, які відповідають вимогам, зазначеним у статті 3 цього Закону.  
54. 2. Керівники центральних слідчих апаратів відповідних відомств призначаються на посади та звільняються з посад Указом Президента України за поданням керівників цих відомств. Керівники центральних слідчих апаратів відомств за посадою є першими заступниками керівників цих відомств і мають відповідні повноваження щодо зарахування слідчих на роботу (службу), їх звільнення, застосування дисциплінарної практики.  
55. 3. Перші заступники та заступники начальників центральних слідчих апаратів та керівники відповідних слідчих підрозділів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них підрозділів призначаються на посади та звільняються з посад керівниками центральних відомств за поданнями керівників відповідних центральних слідчих апаратів. Всі інші керівники слідчих підрозділів та слідчі призначаються на посади та звільняються з посад керівниками центральних слідчих апаратів за поданнями відповідних керівників слідчих підрозділів.  
56. 4. Керівники слідчих підрозділів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них підрозділів за своєю посадою є одночасно заступниками начальників центральних слідчих апаратів відповідних відомств. Всі інші керівники слідчих підрозділів за своєю посадою є заступниками начальників слідчих підрозділів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них підрозділів.  
57. Стаття 8. Підбір кандидатів у слідчі  
58. 1. Підбір кандидатів у слідчі здійснюється за результатами складання кваліфікаційного іспиту.  
59. 2. При підборі кандидатів забезпечується рівність їх прав, незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань.  
60. 3. Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, передбаченим статтею 3 цього Закону, має право звернутися до відповідного начальника слідчого апарату із заявою (рапортом) про призначення його на посаду слідчого і скласти кваліфікаційні іспити.  
61. 4. Кваліфікаційні іспити на посаду слідчого приймаються кваліфікаційними комісіями слідчих апаратів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і на транспорті та прирівняних до них підрозділів. Якщо особа, яка претендує на посаду слідчого, не склала кваліфікаційного іспиту, повторне його складання допускається не раніше ніж через рік.  
62. 5.Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до вищої кваліфікаційної комісії, що функціонує в центральному слідчому апараті відповідного відомства або до суду.  
63. 6. Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади слідчих кандидатів, які виявили найкращі знання. При рівності результатів кваліфікаційних іспитів, перевагу на призначення на посаду слідчого має особа, що на момент здачі іспитів працює помічником слідчого.  
64. 7. Особи, які склали іспити, але не зараховані на посаду слідчого у зв'язку з відсутністю вакантних посад, мають бути враховані кваліфікаційною комісією як кандидати на нові вакантні посади слідчих протягом трьох років, якщо за цей час вони не відкличуть свої заяви (рапорти).  
65. 8. Порядок утворення та діяльності кваліфікаційних комісій слідчих затверджується Кабінетом Міністрів України.  
66. Стаття 9. Присяга слідчого  
67. 1. Особа, що призначається на посаду слідчого, в урочистій обстановці приймає Присягу такого змісту:  
68. "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки слідчого, керуючись тільки Конституцією та законами України, бути об'єктивним і справедливим, поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини та інтереси держави".  
69. Стаття 10. Порядок звільнення слідчих з посад  
70. 1. Звільнення слідчого з посади може бути здійснене посадовою особою, яка наділена правом на його призначення.  
71. 2. Слідчий може бути звільнений з посади лише у таких випадках:  
72. 1) на підставі письмової заяви (рапорту) про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;  
73. 2) досягнення слідчим 55-річного віку для жінок та 60-річного віку для чоловіків;  
74. 3) у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, незалежно від віку;  
75. 4) у разі смерті слідчого;  
76. 5) набрання чинності рішення суду про визнання слідчого безвісно відсутнім;  
77. 6) втрати слідчим громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;  
78. 7) набрання чинності обвинувального вироку суду;  
79. 8) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності слідчого, визнання його недієздатним;  
80. 9) винесення рішення суду про застосування стосовно слідчого примусових заходів медичного характеру, що набрало законної сили;  
81. 10) винесення за згодою слідчого постанови про закриття кримінальної справи стосовно нього за нереабілітуючими підставами;  
82. 11) переводу чи обрання слідчого на іншу посаду за його згодою;  
83. 12) відповідно до висновків військово-лікарської комісії за станом здоров'я, яке не дозволяє виконувати обов'язки слідчого.  
84. 12) у зв'язку зі скороченням штатів у разі відсутності можливості використання на службі;  
85. 13) за професійною невідповідністю на підставі рішення кваліфікаційної комісії.  
86. Розділ ІV. Гарантії процесуальної діяльності слідчих  
87. Стаття 11. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчих  
88. 1. Процесуальна самостійність та незалежність слідчих забезпечується:  
89. 1) встановленим законом порядком їх призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади;  
90. 2) передбаченою законом процедурою досудового слідства;  
91. 3) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, які не мають на те повноважень;  
92. 4) відповідальністю за неповагу до слідчого;  
93. 5) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчих;  
94. 6) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчих відповідно до їх статусу.  
95. 2. Всі державні органи, установи та організації (незалежно від форм їх власності), органи місцевого самоврядування, фізичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність слідчих і не посягати на неї.  
96. 3. Гарантії незалежності слідчого, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим та іншими законами України, поширюються на всіх слідчих України, незалежно від їхньої відомчої належності, і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами.  
97. Стаття 12. Недопустимість втручання в процесуальну діяльність слідчого  
98. 1. При виконанні своїх повноважень слідчий незалежний у своїй діяльності і керується виключно законом.  
99. 2. Ніхто, крім суду, прокурора, безпосереднього начальника слідчого підрозділу та вищих керівників слідчих управлінь, їх заступників, які діють в межах повноважень, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України та цим Законом, не може витребувати в слідчого кримінальну справу для перевірки стану розслідування, вивчення і дачі у ній вказівок, визначення кваліфікації злочину чи в будь-який інший спосіб втрутитися в процесуальну діяльність слідчого. Слідчий не зобов'язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним справ або справ, які знаходились у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і в порядку, передбачених Законом.  
100. 3. Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність слідчого при провадженні досудового слідства забороняється. Вплив у будь-якій формі на слідчих з метою перешкоджання всебічному, повному і об'єктивному встановленню обставин у кримінальній справі тягне відповідальність, встановлену законом.  
101. 4. Слідчий не може бути залучений до іншої діяльності, не пов'язаної з розслідуванням кримінальних справ чи перевіркою заяв і повідомлень про злочини.  
102. Стаття 13. Недоторканність слідчих  
103. 1. Кримінальна справа проти слідчого може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняними до них прокурорами.  
104. 2. Слідчий не може підлягати заходам адміністративного впливу, крім випадків, передбачених законом. Матеріали про адміністративне правопорушення, вчинене слідчим, направляються службовій особі, яка призначила його на посаду, для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.  
105. 3. Слідчий не може бути затриманий, а також підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого державного органу в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Слідчий, затриманий за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається в судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи.  
106. Стаття 14. Відповідальність за неповагу до слідчого  
107. 1. Прояв неповаги до слідчого з боку осіб, які беруть участь у справі, приймають участь у провадженні слідчих дій або причетні до неї, а так само вчинення поза провадженням досудового слідства у справі будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до слідчого у зв'язку з його службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом.  
108. Стаття 15. Обов'язковість виконання вимог слідчого  
109. 1. Вимоги слідчого, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для виконання всіма органами, підприємствами, установами (незалежно від форм їх власності), посадовими та фізичними особами і виконуються у передбачені законом строки.  
110. 2. Невиконання процесуальних рішень або законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності в розслідуванні злочинів тягне за собою відповідальність, передбачену законами України.  
111. 3. Всі без винятку особи, крім випадків, прямо передбачених чинним законодавством України, зобов'язані з'являтися за викликом слідчого для дачі пояснень та свідчень про обставини, що з'ясовуються, у зв'язку з розглядом заяв і повідомлень, матеріалів про злочини, розслідуванням кримінальних справ, приймати участь як експерти чи спеціалісти. У разі ухилення особи від прибуття до слідчого без поважних причин, вона відповідно до чинного законодавства України повинна примусово доставлятися органами внутрішніх справ за відповідною постановою слідчого та бути притягнута до відповідальності за неповагу до слідчого.  
112. 4. Письмові доручення слідчих органу дізнання про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій є обов'язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк, який може бути продовжений слідчим за поданням органу дізнання, але не пізніше місячного строку. У разі їх невиконання або несвоєчасного і неякісного виконання за постановою слідчого керівництво органу дізнання вживає до винних осіб заходів дисциплінарного впливу.  
113. Стаття 16. Таємниця слідства  
114. 1. Ніхто без дозволу слідчого не має права розголошувати дані досудового слідства у кримінальній справі, що перебуває в його провадженні, до закінчення цього слідства. Слідчий самостійно визначає обсяг інформації у кримінальній справі, яка може бути розголошена.  
115. 2. Порушення без письмового погодження зі слідчим таємниці слідства тягне за собою відповідальність, передбачену Законом.  
116. Стаття 17. Державний захист слідчих та членів їх сімей  
117. 1. Слідчі, члени їх сімей та їх майно перебувають під захистом держави. На слідчих поширюється дія Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".  
118. 2. Вчинені у зв'язку зі службовою діяльністю слідчого посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна слідчого, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів слідчого, погроза їм убивством, насильством чи пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом.  
119. 3. Слідчий має право на забезпечення індивідуальними засобами захисту, які на його вимогу надаються відповідними підрозділами згідно з вимогами Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".  
120. 4. Правопорушення щодо особи, яка раніше працювала слідчим, членів його сім'ї, вчинені у зв'язку з її попередньою службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом.  
121. 5. Слідчий має право оскаржити до суду прийняте щодо нього рішення посадових осіб, якщо вважає, що вони обмежують його професійні та особисті права, принижують його честь, гідність та ділову репутацію.  
122. Розділ V. Заохочення та відповідальність слідчих  
123. Стаття 18. Заохочення слідчих  
124. 1. Слідчі заохочуються за сумлінне і зразкове виконання службових обов'язків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
125. 2. За особливі заслуги у зміцненні законності, боротьбі зі злочинністю та високу професійну майстерність слідчі можуть бути представлені у встановленому порядку до нагородження встановленими державними нагородами, а також відзнаками Президента України.  
126. Стаття 19. Відповідальність слідчих  
127. 1. За порушення законності і неналежне виконання службових обов'язків слідчі несуть встановлену законодавством відповідальність. Накладати дисциплінарні стягнення на слідчого може лише та особа, яка наділена правом призначати слідчого на посаду, та вищестоящі керівники слідчих підрозділів.  
128. 2. При порушенні слідчими прав і законних інтересів громадян центральні слідчі апарати відповідних відомств зобов'язані відновити порушені права і законні інтереси, здійснити передбачені законодавством заходи щодо відшкодування завданої шкоди, заподіяної фізичним чи юридичним особам, і забезпечити притягнення винних до відповідальності.  
129. 3. Незаконні дії слідчих можуть бути оскаржені до вищестоящого в порядку підпорядкованості органу, прокурору або в суд.  
130. Розділ VІ. Матеріальне забезпечення та соціальні гарантії діяльності слідчих  
131. Стаття 20. Матеріальне забезпечення слідчих  
132. 1. Заробітна плата (грошове забезпечення) слідчих складається з посадового окладу, надбавок за військове або спеціальне звання чи класний чин, надбавок за вислугу років, інших додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно, і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів в органах досудового слідства.  
133. 2. Слідчим виплачується щомісячна надбавка за службу на посадах слідчих у розмірах: при стажу роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15 відсотків, понад 10 років - 30 відсотків, понад 15 років - 35 відсотків, понад 20 років - 40 відсотків, понад 25 років - 50 відсотків від загальної суми місячного заробітку (грошового забезпечення).  
134. 3. Розміри посадових окладів, надбавок за військові та спеціальні звання і класні чини, вислугу років, інших додаткових видів грошового забезпечення затверджуються Президентом України або за його дорученням - Кабінетом Міністрів України.  
135. 4. Заробітна плата слідчих не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи.  
136. 5. Слідчим, які використовують у службових цілях особистий транспорт та засоби зв'язку, виплачується грошова компенсація в межах понесених витрат.  
137. Стаття 21. Відпустки слідчих  
138. 1. Слідчим надається щорічно відпустка тривалістю 30 діб з оплатою за рахунок держави проїзду в межах України до місця відпочинку і в зворотному напрямку.  
139. 2. Слідчим, які мають стаж роботи в слідчих органах понад 10 років, надається додатково оплачувана відпустка тривалістю:  
140. 1) після 10 років - 5 календарних днів;  
141. 2) після 11 років - 7 календарних днів;  
142. 3) після 12 років - 9 календарних днів;  
143. 4) після 13 років - 11 календарних днів;  
144. 5) після 14 років - 13 календарних днів;  
145. 6) після 15 років - 15 календарних днів.  
146. 3. Слідчим у разі їх відбуття у чергові відпустки виплачується матеріальна допомога в розмірі чотирьох окладів грошового забезпечення.  
147. 4. Слідчому за рахунок державного бюджету, а членам його сім'ї - за власний рахунок зі знижкою вартості на 50 відсотків щорічно надаються путівки на санаторно-курортне лікування.  
148. Стаття 22. Забезпечення слідчих житлом  
149. 1. Житлова площа слідчим, у тому числі працюючим на транспорті, надається місцевими радами, відповідними міністерствами та іншими органами виконавчої влади в позачерговому порядку але не пізніше трьох років роботи слідчим.  
150. 2. Слідчі, призначені на роботу в іншу місцевість, за рахунок місцевого бюджету забезпечуються органами місцевого самоврядування упорядженим житлом у позачерговому порядку, але не пізніше 6 місяців з дня призначення на посаду.  
151. 3. Слідчий має право на додаткову житлову площу відповідно до вимог Житлового кодексу України та на позачергове встановлення квартирного телефону.  
152. 4. Слідчим та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, теплового опалення, користування телефоном.  
153. 5. Слідчі мають право на придбання на пільгових умовах житлових приміщень комунального фонду зі знижкою їх вартості на 50 відсотків та одержання кредитів для індивідуального і кооперативного будівництва у кредит на 20 років з погашенням 50 відсотків наданої позики за рахунок відповідних бюджетів.  
154. 6. Реєстрація слідчих та членів їхніх сімей в обласних центрах, містах Києві, Севастополі проводиться безоплатно.  
155. Стаття 23. Норма тривалості робочого часу слідчих  
156. 1. Для слідчих встановлюється 40-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках слідчі можуть працювати понад встановлену тривалість робочого часу, а також у святкові та вихідні дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться згідно з чинним законодавством.  
157. Стаття 24. Пенсійне забезпечення слідчих  
158. 1. Слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах слідчих не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, спеціальні надбавки і доплати, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний наступний відпрацьований ними рік роботи понад 20 років на посаді слідчого пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 95 відсотків від місячного грошового забезпечення.  
159. 2. Слідчим, які за наявності 20-річної вислуги, у тому числі не менше 10 років на посадах слідчих, продовжують працювати на посадах, перелічених у статті 1 цього Закону, виплачуються в повному розмірі:  
160. 1) посадові оклади;  
161. 2) оклади за військове і спеціальне звання чи класний чин;  
162. 3) надбавки за вислугу років;  
163. 4) щомісячні доплати у розмірі 100 відсотків суми пенсії, яка могла бути їм нарахована за вислугу 20 і більше років;  
164. 5) надбавки за вислугу років з нарахуванням пенсії за кожний наступний рік вислуги понад 10 років у розмірі 2 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;  
165. 6) надбавки за особливі умови служби, безперервну службу, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань;  
166. 7) премії у межах асигнувань, що виділяються на утримання служби;  
167. 8) щомісячні надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень;  
168. 9) надбавки за вчені звання та ступені;  
169. 10) надбавки за почесні звання України;  
170. 11) інші види оплати праці, надбавки і доплати, які вони отримували до досягнення двадцятирічної слідчої вислуги і які будуть встановлюватись для слідчих у період дії цього Закону.  
171. 3. Слідчі, які продовжують працювати на посадах слідчих після оформлення пенсії, виплачуються всі види оплати праці, спеціальні надбавки і доплати, за винятком окладів за військове і спеціальне звання чи класний чин, і в повному розмірі - нарахована пенсія.  
172. 4. До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на посадах слідчих, перелічених у статті 1 цього Закону, суддів, прокурорів, викладачів науково-навчальних закладів, які готують слідчих, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, для жінок - частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення останньою установленого законодавством віку.  
173. 5. Слідчим, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби на посадах слідчих становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 20 років і більше, а жінками - 50 років при загальному стажі роботи 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на посадах слідчих з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 20 років пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.  
174. 6. Пенсії по інвалідності, отриманій у період проходження служби, слідчим призначаються у таких розмірах: інвалідам 1 групи - 90 відсотків, інвалідам 2 групи - 85 відсотків, інвалідам 3 групи - 80 відсотків місячного (чинного) заробітку без обмеження граничного розміру пенсії і незалежно від віку.  
175. 7. Слідчим та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.  
176. 8. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.  
177. 9. За пенсіонерами і членами їх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами. Пенсіонери і члени їх сімей, що проживають разом з ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію слідчого.  
178. 10. Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується в повному розмірі, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.  
179. 11. Слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік, який зараховується до стажу слідчої роботи, з урахуванням також часу роботи в інших атестованих посадах у відомствах, які мають слідчі апарати.  
180. 12. Членам сім'ї слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були в нього на утриманні на момент його смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника за наявності у нього стажу роботи не менше 10 років у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї і 80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.  
181. 13. До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".  
182. 14. Призначені слідчим пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.  
183. 15. Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа слідчих, яким до набрання чинності цього Закону призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з посад слідчих, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.  
184. 16. На ветеранів війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугою років, дія цієї статті поширюється, незалежно від того, з яких підприємств, установ чи організацій вони вийшли на пенсію.  
185. 17. За слідчими, які звільнені зі служби за вислугою років через хворобу або за віком, зберігаються всі пільги, передбачені цим Законом.  
186. 18. Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням військового, спеціального звання чи класного чину або позбавлені військового, спеціального звання чи класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища.  
187. Стаття 25. Державне страхування та відшкодування шкоди у разі загибелі або каліцтва слідчого  
188. 1. Життя і здоров'я слідчих підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів державного бюджету України на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
189. 2. У разі загибелі слідчого при виконанні службового обов'язку сім'ї загиблого або його утриманцям не пізніше трьох місяців від дня загибелі виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника у розмірі його останньої заробітної плати.  
190. 3. За сім'єю загиблого слідчого зберігається право на одержання позачергово житла, яке повинно бути надане протягом трьох місяців від дня загибелі слідчого.  
191. 4. За членами сім'ї загиблого слідчого зберігається право на пільги в оплаті житла і комунальних послуг, теплового опалення, користування телефоном.  
192. 5. У разі каліцтва, заподіяного слідчому при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до десятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.  
193. 6. Шкода, заподіяна слідчому внаслідок пошкодження здоров'я під час виконання службових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі, незалежно від розміру пенсії, призначеної на даній підставі, за рахунок коштів відповідного бюджету.  
194. 7. Майнові збитки слідчому та його близьким родичам, заподіяні у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, відшкодовуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету.  
195. Стаття 26. Інші гарантії соціального захисту слідчих  
196. 1. Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати й інші, не передбачені цим Законом, гарантії соціальної захищеності слідчих і несуть відповідальність за їх виконання і забезпечення.  
197. 2. Слідчі та члени їх сімей поряд з пільгами, передбаченими цим Законом, користуються пільгами, встановленими для них іншими нормативно-правовими актами.  
198. 3. У разі, коли право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, ця пільга надається по одному з них за вибором слідчого (члена його сім'ї).  
199. Розділ VІІ. Заключні положення  
200. Стаття 27. Формений одяг слідчих  
201. 1. Слідчі, яким присвоєні звання і класні чини, мають формений одяг з відповідними відзнаками. Такий одяг видається безкоштовно.  
202. Стаття 28. Звання слідчих.  
203. 1. Слідчим, працівникам науково-навчальних закладів, що готують слідчі кадри, присвоюються військові і спеціальні звання та класні чини в установленому порядку.  
204. 2. Порядок присвоєння військових, спеціальних звань і класних чинів визначається відповідними відомчими Положеннями.  
205. Стаття 29. Посвідчення слідчих  
206. Слідчі мають посвідчення встановленого зразка, які засвідчують особу слідчого, його посаду, військове або спеціальне звання чи класний чин і дають право безперешкодного входу до приміщень державних органів влади і управління, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій та надають право на носіння, зберігання, використання і застосування як табельної зброї, так і інших засобів індивідуального захисту.  
207. Прикінцеві положення :  
208. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, а статті 20, 21, 22 і 24 - з 1 січня 2004 року.  
209. 2. З набранням чинності цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать йому.  
210. 3. Даний Закон не погіршує права слідчих, передбачені чинним законодавством України.  
211. 4. Кабінету Міністрів України:  
212. 1) протягом шести місяців підготувати та внести на розгляд до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;  
213. 2) протягом шести місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;  
214. 3) протягом року забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів відповідно до цього Закону.