Кількість абзаців - 675 Розмітка (ліва колонка)


Про ринок земель (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про ринок земель  
3. Цей Закон визначає правові та економічні засади організації, розвитку та функціонування ринку земель.  
4. Розділ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА  
5. Глава І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
6. Стаття 1. Сфера дії Закону  
7. Положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі організації, розвитку та функціонування ринку земель в Україні.  
8. Стаття 2. Принципи державної політики на ринку земель  
9. Ринок земельних ділянок базується на таких основних принципах:  
10. забезпечення раціонального та ефективного використання землі;  
11. державного регулювання ринку земель;  
12. забезпечення гарантій та захисту прав суб'єктів на ринку земель;  
13. прогнозування тенденцій, збалансованості, функціонування, змінності ринку земель;  
14. стимулювання конкуренції на ринку земель;  
15. поєднання правових, економічних, соціальних та інших факторів зовнішнього впливу на ринок земель.  
16. Основні принципи державної політики у сфері ринку земель реалізуються шляхом законодавчого забезпечення, прийняття державних, реґіональних та місцевих програм приватизації та розвитку ринку земель, створення відповідної інфраструктури ринку земель, визначення механізмів та способів правового регулювання і економічного стимулювання ринку земель.  
17. Стаття 3. Мета і завдання ринку земель  
18. Метою ринку земель є стабілізація економіки країни шляхом реалізації економічного потенціалу землі.  
19. Основними завданнями ринку земель в Україні є:  
20. забезпечення раціонального та ефективного використання земельних ділянок;  
21. поліпшення інвестиційного клімату в економіці, інвестиційної та кредитної привабливості підприємств шляхом продажу їм земельних ділянок;  
22. забезпечення безперешкодної реалізації суб'єктами підприємницької діяльності прав володіння, користування і розпорядження земельними ділянками для збільшення їх основних засобів;  
23. формування багатоукладної системи господарювання на основі рівності всіх форм власності на землю, розвиток інституту приватної власності на землю.  
24. Стаття 4. Правове регулювання ринку земель  
25. Правове регулювання ринку земельних ділянок, які знаходяться у власності держави, територіальних громад, юридичних осіб та громадян здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.  
26. Стаття 5. Суб'єкти ринку земель  
27. Суб'єктами ринку землі є:  
28. громадяни та юридичні особи України;  
29. територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування;  
30. держава в особі відповідних органів виконавчої влади;  
31. спільні підприємства;  
32. іноземні громадяни та особи без громадянства;  
33. іноземні юридичні особи;  
34. іноземні держави;  
35. інші суб'єкти, визначені законом.  
36. Стаття 6. Об'єкти ринку земель  
37. Об'єктами ринку земель є:  
38. земельні ділянки, які перебувають в державній та комунальній власності, можуть відчужуватися на підставі договору купівлі-продажу, якщо такі земельні ділянки не віднесені до земель, приватизація яких заборонена Земельним кодексом України;  
39. земельні ділянки, які перебувають у приватній власності, можуть відчужуватися на підставі договору купівлі-продажу, крім випадків, коли відчуження таких земельних ділянок заборонено Земельним кодексом України.  
40. Стаття 7. Суб'єкти інфраструктури ринку земель  
41. На ринку земель відповідно до законодавства діють суб'єкти інфраструктури ринку земель, до яких належать:  
42. органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;  
43. сільські товариства з регулювання обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення;  
44. установи нотаріату;  
45. спеціалізовані підприємства, метою діяльності яких є проведення земельних торгів;  
46. земельні іпотечні банки, земельні біржі, страхові компанії та інші фінансово-кредитні установи;  
47. консалтингові і ріелторські підприємства та організації;  
48. юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій;  
49. суб'єкти оціночної діяльності, які проводять експертну грошову оцінку земельних ділянок;  
50. інформаційні видання про попит і пропозицію земельних ділянок, про ринкову вартість земельних ділянок;  
51. органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;  
52. навчальні заклади, які готують спеціалістів з питань землевпорядкування, земельного кадастру та оцінки земель;  
53. інші суб'єкти підприємницької діяльності, які діють на ринку земель, визначені законом.  
54. Діяльність суб'єктів інфраструктури ринку земель регулюється законодавством України.  
55. Глава ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ РИНКУ ЗЕМЕЛЬ  
56. Стаття 8. Органи, що здійснюють регулювання у сфері ринку земель  
57. Регулювання у сфері ринку земель здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, встановлених законом.  
58. Стаття 9. Повноваження Верховної Ради України у сфері ринку земель  
59. До повноважень Верховної Ради України у сфері ринку земель належить:  
60. визначення засад державної політики у сфері ринку земель;  
61. затвердження державної програми приватизації земель державної власності та розвитку ринку земель;  
62. погодження питань, пов'язаних з продажем земельних ділянок у випадках, визначених законом;  
63. вирішення інших питань відповідно до Конституції України.  
64. Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ринку земель  
65. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері ринку земель належить:  
66. реалізація державної політики у сфері ринку земель;  
67. організація інфраструктури ринку земель та системи захисту прав і законних інтересів суб'єктів ринку земель;  
68. розроблення і забезпечення виконання державної програми приватизації земель державної власності та розвитку ринку земель;  
69. розробка і затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань організації та регулювання ринку земель;  
70. прийняття рішень про продаж земельних ділянок державної власності, відповідно до повноважень, визначених законом;  
71. надання посадовим особам органів виконавчої влади повноважень на укладання від імені продавця договорів купівлі-продажу земельних ділянок;  
72. визначення форми проведення земельних торгів, на які виставляються земельні ділянки державної власності;  
73. координація діяльності органів виконавчої влади;  
74. організація здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері ринку земель відповідно до закону;  
75. вирішення інших питань відповідно до закону.  
76. Стаття 11. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері ринку земель  
77. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері ринку земель на території республіки належить:  
78. участь у розробці та реалізації державної політики у сфері ринку земель;  
79. затвердження та участь у реалізації республіканських програми приватизації земель, що знаходяться у спільній власності територіальних громад та розвитку ринку земель;  
80. розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад відповідно до закону;  
81. підготовка висновків щодо викупу земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;  
82. погодження та участь у реалізації державних програм приватизації земель державної власності та розвитку ринку земель;  
83. координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;  
84. вирішення інших питань відповідно до закону.  
85. Стаття 12. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері ринку земель.  
86. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері ринку земель у межах території Автономної Республіки Крим належить:  
87. забезпечення реалізації державної політики у сфері ринку земель;  
88. участь у розробці та реалізації державних і республіканських програм приватизації земель державної власності та розвитку ринку земель;  
89. прийняття рішень про продаж земельних ділянок державної власності у випадках, визначених законом;  
90. надання посадовим особам органів виконавчої влади повноважень на підписання від імені продавця договорів купівлі-продажу земельних ділянок;  
91. визначення форми проведення земельних торгів, на які виставляються земельні ділянки державної власності;  
92. координація діяльності державних органів земельних ресурсів з питань організації та забезпечення функціонування інфраструктури ринку земель;  
93. вирішення інших питань відповідно до закону.  
94. Рішення про продаж земельних ділянок державної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим приймає при наявності позитивних висновків відповідних рад, місцевих органів з питань земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури та охорони культурної спадщини щодо конкретних земельних ділянок.  
95. Стаття 13. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері ринку земель  
96. До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері ринку земель належить:  
97. реалізація державної політики у сфері ринку земель;  
98. участь у розробленні та забезпечення виконання державних і реґіональних програм приватизації земель державної власності та розвитку ринку земель;  
99. прийняття рішень про продаж земельних ділянок державної власності відповідно до повноважень, визначених законом;  
100. надання посадовим особам органів виконавчої влади повноважень на підписання від імені продавця договорів купівлі-продажу земельних ділянок;  
101. визначення форми проведення земельних торгів, на які виставляються земельні ділянки державної власності;  
102. координація діяльності державних органів земельних ресурсів з питань організації та забезпечення функціонування інфраструктури ринку земель;  
103. інформування населення про заходи, передбачені програмами приватизації земель державної власності та ціноутворення на ринку земель;  
104. вирішення інших питань земель відповідно до закону.  
105. Рішення про продаж земельних ділянок державної власності приймаються місцевими державними адміністраціями після їх обговорення на засіданнях колегій цих органів при наявності позитивних висновків відповідних рад, місцевих органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури та охорони культурної спадщини щодо конкретних земельних ділянок.  
106. Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері ринку земель  
107. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері організації та забезпечення функціонування інфраструктури ринку земель належить:  
108. внесення пропозицій про формування державної політики у сфері ринку земель і забезпечення її реалізації;  
109. участь у розробленні та реалізації державної і реґіональних програм приватизації та розвитку ринку земель державної власності;  
110. розробка та затвердження в установленому законодавством порядку нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері діяльності суб'єктів інфраструктури ринку земель;  
111. організація ринку земель на загальнодержавному рівні та прогнозування його розвитку;  
112. формування інфраструктури ринку земель на загальнодержавному рівні, забезпечення її функціонування;  
113. запровадження ефективної системи вивчення попиту та пропозицій на ринку земель;  
114. розробка економічних і правових механізмів функціонування та регулювання ринку земель, створення прозорої інформаційної системи для забезпечення функціонування і регулювання ринку земель;  
115. організація та здійснення контролю за дотриманням законодавства суб'єктами інфраструктури ринку земель;  
116. вирішення інших питань відповідно до закону.  
117. Для регулювання обороту земельних ділянок державної власності у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів може створюватись спеціальний підрозділ.  
118. Стаття 15. Повноваження обласних рад у сфері ринку земель  
119. До повноважень обласних рад у сфері ринку земель на території області належить:  
120. забезпечення реалізації державної політики у сфері ринку земель;  
121. розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;  
122. затвердження та участь у реалізації реґіональних програм приватизації земель, що перебувають у спільній власності територіальних громад;  
123. участь у розробленні та реалізації державних програм приватизації земель та розвитку ринку земель державної власності;  
124. координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; вирішення інших питань відповідно до закону.  
125. Рішення про продаж земельних ділянок комунальної власності відповідні ради приймають при наявності позитивних висновків місцевих органів з питань земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури та охорони культурної спадщини щодо конкретних земельних ділянок.  
126. Стаття 16. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у сфері ринку земель  
127. До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у сфері ринку земель на їх території належить:  
128. реалізація державної політики у сфері ринку земель;  
129. розробка, затвердження і реалізація програм приватизації та розвитку ринку земель комунальної власності;  
130. прийняття рішень про продаж земельних ділянок комунальної власності в порядку, визначеному законом;  
131. надання посадовим особам органів місцевого самоврядування повноважень на підписання від імені продавця договорів купівлі-продажу земельних ділянок;  
132. організація проведення земельних торгів;  
133. організація і здійснення контролю за виконанням програм приватизації та розвитку ринку земель;  
134. інформування населення про заходи, передбачені програмами приватизації та розвитку ринку земель комунальної власності та ціноутворення на ринку земель;  
135. вирішення інших питань відповідно до закону.  
136. Рішення про продаж земельних ділянок комунальної власності Київська і Севастопольська міські ради приймають при наявності позитивних висновків місцевих органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури та охорони культурної спадщини щодо конкретних земельних ділянок.  
137. Стаття 17. Повноваження районних рад у сфері ринку земель  
138. До повноважень районних рад у сфері ринку земель на території району належить:  
139. розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;  
140. забезпечення реалізації державної політики у сфері ринку земель;  
141. затвердження та участь у реалізації реґіональних програм приватизації та розвитку ринку земель, що перебувають у спільній власності територіальних громад;  
142. координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;  
143. вирішення інших питань у сфері ринку земель відповідно до закону.  
144. Рішення про продаж земельних ділянок що знаходяться у спільній власності територіальних громад відповідні ради приймають при наявності позитивних висновків відповідних рад, місцевих органів з питань земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури та охорони культурної спадщини щодо конкретних земельних ділянок.  
145. Стаття 18. Повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері ринку земель  
146. До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері ринку земель на території сіл, селищ, міст належить:  
147. реалізація державної політики у сфері ринку земель;  
148. розробка, затвердження і реалізація програм приватизації та розвитку ринку земель комунальної власності;  
149. прийняття рішень про продаж земельних ділянок комунальної власності в порядку, визначеному законом;  
150. надання посадовим особам органів місцевого самоврядування повноважень на підписання від імені продавця договорів купівлі-продажу земельних ділянок;  
151. організація проведення земельних торгів;  
152. організація і здійснення контролю за виконанням програм приватизації та розвитку ринку земель;  
153. інформування населення про заходи, передбачені програмами приватизації та розвитку ринку земель комунальної власності та ціноутворення на ринку земель;  
154. вирішення інших питань відповідно до закону.  
155. Рішення про продаж земельних ділянок комунальної власності відповідні ради приймають при наявності позитивних висновків місцевих органів з питань земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури та охорони культурної спадщини щодо конкретних земельних ділянок.  
156. Глава ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕМЕЛЬ  
157. Стаття 19. Організація та прогнозування ринку земель  
158. Організацію ринку земель здійснюють Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.  
159. Організація ринку земель включає:  
160. створення інфраструктури ринку земель;  
161. сприяння створенню консалтингових і ріелторських підприємств та створення механізмів забезпечення прозорості на ринку земель;  
162. забезпечення функціонування системи державної реєстрації речових права на нерухоме майно та їх обмежень;  
163. розробка та затвердження державних, реґіональних та місцевих програм приватизації та розвитку ринку земель;  
164. державне регулювання діяльності фізичних та юридичних осіб у сфері оцінки земель та землеустрою.  
165. Система вивчення попиту та пропозицій, розвитку менеджменту та маркетингу на ринку земельних ділянок включає:  
166. створення загальнодержавного, реґіональних і місцевих банків даних попиту та пропозицій на ринку земель;  
167. щорічне визначення і затвердження обсягів продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та надходження коштів від їх продажу до відповідних бюджетів;  
168. періодичну публікацію відомостей про попит і пропозиції на земельні ділянки;  
169. запровадження системи громадського обговорення інвестиційних проектів щодо розвитку територій.  
170. Стаття 20. Регулювання ринку земель  
171. Для узгодження приватних, громадських і державних інтересів у процесі організації та функціонування ринку земель здійснюється його регулювання органами державної влади та органами місцевого самоврядування на загальнодержавному, реґіональному та місцевому рівнях.  
172. Регулювання ринку земельних ділянок на загальнодержавному рівні здійснюється шляхом:  
173. законодавчого забезпечення;  
174. формування ринкової інфраструктури, яка опосередковує оборот земельних ділянок;  
175. оподаткування доходів, отримуваних від операцій на ринку земель;  
176. встановлення заборон та спеціальних дозволів на відчуження земельних ділянок та обмежень щодо набуття їх у власність;  
177. надання пріоритетних прав на придбання земельних ділянок відповідно до закону;  
178. зонування територій та встановлення обмежень щодо використання земель;  
179. встановлення спеціальних режимів оподаткування за прогресивною шкалою при перепродажу земельних ділянок.  
180. Регулювання ринку земель на реґіональному та місцевому рівнях здійснюється шляхом:  
181. проведення моніторингу ринку земельних ділянок;  
182. визначення переважного права на придбання земельних ділянок;  
183. визначення переліку земельних ділянок, оборот яких обмежений відповідно до закону.  
184. Інфраструктура ринку земельних ділянок на загальнодержавному, реґіональному та місцевому рівнях визначається Кабінетом Міністрів України з врахуванням реґіональних і місцевих умов.  
185. Стаття 21. Загальнодержавні та місцеві програми приватизації та розвитку ринку земель державної та комунальної власності  
186. Загальнодержавна та місцеві програми приватизації і розвитку ринку земель державної власності визначають основні цілі, пріоритети, завдання, орієнтовні обсяги приватизації та продажу земельних ділянок громадянам та юридичним особам.  
187. Загальнодержавна програма приватизації та розвитку ринку земель державної власності приймається як закон.  
188. Місцеві програми приватизації та розвитку ринку земель державної власності затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.  
189. Місцеві програми приватизації та розвитку ринку земель комунальної власності визначають основні цілі, пріоритети, завдання, орієнтовні обсяги приватизації та продажу земельних ділянок громадянам та юридичним особам і затверджуються Київською і Севастопольською міськими, міськими, селищними та сільськими радами.  
190. Місцеві програми приватизації та розвитку ринку земель спільної власності територіальних громад визначають основні цілі, пріоритети, завдання, орієнтовні обсяги приватизації та продажу земельних ділянок громадянам та юридичним особам і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними та районними радами.  
191. Стаття 22. Надання консалтингових послуг з питань функціонування ринку земель  
192. Консалтингові послуги з питань функціонування ринку земель передбачають:  
193. консультування власників землі та землекористувачів;  
194. надання інформації про результати досліджень щодо попиту та пропозиції земельних ділянок, ціноутворення на ринку земель;  
195. надання інформаційних послуг з питань земельного законодавства, оцінки земель, здійснення цивільно-правових угод та інших послуг щодо обороту земельних ділянок;  
196. надання суб'єктам ринку земель практичної допомоги щодо набуття та реалізації прав власності на землю.  
197. Консалтингові послуги суб'єктам ринку земель надають фізичні та юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми господарювання і форм власності, які здійснюють господарську діяльність щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів відповідно до закону.  
198. Стаття 23. Врахування громадських інтересів при здійсненні приватизації та продажу земельних ділянок державної та комунальної власності  
199. З метою врахування громадських інтересів при здійсненні приватизації та продажу земельних ділянок державної та комунальної власності органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:  
200. інформують населення через засоби масової інформації про заходи, передбачені програмами приватизації та розвитку ринку земель;  
201. залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні загальнодержавних та місцевих програм приватизації та розвитку ринку земель;  
202. готують пропозиції щодо врахування інтересів територіальних громад при розробці та здійсненні програм приватизації та розвитку ринку земель.  
203. Розділ 2. ПОРЯДОК НАБУТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ  
204. Глава ІY. ОСОБЛИВОСТІ ОБОРОТУ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ  
205. Стаття 24. Економіко-землевпорядна оптимізація сільськогосподарського землекористування  
206. Економіко-землевпорядна оптимізація сільськогосподарського землекористування здійснюється з метою концентрації, оптимізації розмірів сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, посилення їх технічної озброєності з використанням кредитних і податкових пільг.  
207. Економіко-землевпорядна оптимізація сільськогосподарського землекористування здійснюється шляхом надання переважного права на придбання або іншим способом відчуження земельних ділянок для впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель або перешкод для ефективного їх використання і здійснення природоохоронних заходів, а також для створення територіальних умов формування й удосконалення раціональної системи землеволодіння та землекористування.  
208. Стаття 25. Оборот земель сільськогосподарського призначення  
209. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути обмежені в обороті шляхом встановлення обмежень, вимог, спеціальних дозволів тощо відповідно до закону.  
210. Стаття 26. Обмеження щодо набуття земель сільськогосподарського призначення у власність громадянами та юридичними особами  
211. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть набувати у власність лише громадяни України та юридичні особи України (засновані громадянами України та юридичними особами України).  
212. Іноземні громадяни, особи без громадянства, спільні підприємства, створені за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, та іноземні юридичні особи не можуть мати у власності землі сільськогосподарського призначення.  
213. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення успадковані іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню відповідно до закону.  
214. Стаття 27. Особливі вимоги щодо обороту земель сільськогосподарського призначення  
215. Оборот земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва здійснюється з додержанням наступних вимог:  
216. використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;  
217. переважного права територіальних громад, сільських товариств з регулювання обороту земельних ділянок сільськогосподарського призначення та громадян, які постійно проживають у сільській місцевості, на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до закону;  
218. додержання вимог чинного законодавства щодо продажу земельних ділянок громадянам і юридичним особам;  
219. створення умов для раціонального та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення.  
220. Стаття 28. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  
221. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, науково-дослідних і навчальних цілей та пропаганди передового досвіду, мають:  
222. громадяни України, які постійно проживають у сільському населеному пункті, в якому чи біля якого розташована земельна ділянка, що продається;  
223. територіальна громада села, селища, міста, на території якої розташована земельна ділянка, що продається;  
224. сільські товариства з регулювання обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.  
225. У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, продавець перед початком продажу зобов'язаний проінформувати органи місцевого самоврядування про свій намір продати земельну ділянку. Сільська, селищна, міська рада протягом 15 днів вивчає умови продажу земельної ділянки і дає висновок щодо реалізації свого переважного права на придбання земельної ділянки.  
226. Інші особи, які мають намір придбати земельну ділянку сільськогосподарського призначення з використанням свого переважного права на її купівлю, повинні до закінчення строку, зазначеного у оголошенні, надіслати свою пропозицію про купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення. У пропозиції наводяться відомості, які підтверджують наявність у особи переважного права на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що продається.  
227. Якщо особи, які мають переважне право на її купівлю запропонували однакову найвищу ціну, то земельна ділянка підлягає продажу особі на вибір продавця земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за умов дотримання вимог статті 24 цього закону.  
228. Стаття 29. Кваліфікаційні вимоги до покупця земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  
229. Покупцем земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, можуть бути:  
230. громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;  
231. юридичні особи України (засновані громадянами України та юридичними особами України), установчими документами яких передбачено ведення товарного сільськогосподарського виробництва або науково-дослідної діяльності у сільськогосподарському виробництві.  
232. Якщо громадянин України, який має намір придбати земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не має документів, що підтверджують наявність у нього необхідної сільськогосподарської освіти або досвіду роботи у сільському господарстві, то він повинен отримати висновок районної (міської) професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо можливості займатися веденням товарного сільськогосподарського виробництва.  
233. Районні (міські) професійні комісії формуються та затверджуються районною (міською) радою і здійснюють свою діяльність у порядку, визначеному законом.  
234. Стаття 30. Обмеження щодо граничних розмірів земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  
235. Громадяни та юридичні особи України можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею не більше максимального розміру, встановленого для даного району.  
236. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може бути більше максимального розміру, встановленого для даного району у разі успадкування земельних ділянок за законом.  
237. Не допускається придбання у власність громадянином чи кількома громадянами, які є близькими родичами, а також у власність юридичною особою чи її дочірнім підприємством земельної ділянки сільськогосподарського призначення площа, якої перевищує 5 відсотків земель сільськогосподарською призначення, розташованих у межах одного адміністративного району.  
238. Стаття 31. Обмеження щодо надмірного подрібнення земель сільськогосподарського призначення  
239. Відчуження частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не допускається, якщо в результаті цього утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного реґіону.  
240. Науково обґрунтовані мінімальні розміри земельних ділянок в межах реґіону за поданням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та Української академії аграрних наук встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
241. Стаття 32. Спеціальні дозволи на оборот земельних ділянок сільськогосподарського призначення  
242. Спеціальні дозволи на оборот земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлюються органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у випадках майбутнього викупу цих земельних ділянок для суспільних потреб на підставі затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою відповідно до закону.  
243. Порядок встановлення спеціальних дозволів затверджується Кабінетом Міністрів України.  
244. Стаття 33. Вимоги щодо обороту меліорованих земель  
245. Перехід права власності на земельну ділянку з розташованими на ній інженерною інфраструктурою меліоративних систем загальнодержавного значення та її окремих об'єктів, а також інженерною інфраструктурою міжгосподарських меліоративних систем та її окремих об'єктів не тягне за собою перехід права власності на зазначені об'єкти.  
246. Право власності на інженерну інфраструктуру загальнодержавних меліоративних систем та її окремі об'єкти належить виключно державі.  
247. Об'єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем можуть перебувати у державній або комунальній власності.  
248. Об'єкти інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем можуть перебувати у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст, юридичних осіб та громадян.  
249. Не допускається здійснення угод із земельними ділянками сільськогосподарського призначення з розташованими на ній інженерною інфраструктурою внутрішньогосподарських меліоративних систем, якщо внаслідок таких угод набувач земельної ділянки або інша особа, що користувалася такими системами, позбавлена права на подальше їх використання чи таке використання для неї є недоцільним або якщо внаслідок таких угод порушується технологічна цілісність та процес функціонування меліоративних систем.  
250. Стаття 34. Вимоги щодо придбання деградованих та малопродуктивних земель  
251. Громадяни та юридичні особи можуть набувати у власність деградовані та малопродуктивні земельні ділянки для заліснення або створення об'єктів природно-заповідного фонду.  
252. Набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність для зазначених цілей здійснюється на підставі затверджених проектів землеустрою та зміни цільового призначення у порядку, встановленому законом.  
253. Стаття 35. Вимоги щодо здійснення угод з земельними ділянкам сільськогосподарського призначення, що використовуються єдиним масивом  
254. Обмеження (обтяження) права на відокремлення земельних ділянок або їх частин від єдиного масиву сівозміни власниками земельних ділянок встановлюються протягом періоду ротації сільськогосподарських культур у відповідній сівозміні в межах одного сільськогосподарського підприємства, згідно з затвердженим проектом землеустрою.  
255. При купівлі-продажу земельної ділянки або її частини, яка використовується в єдиному масиві сівозміни, обмеження (обтяження) на право її відокремлення або на відокремлення частини земельної ділянки від єдиного масиву сівозміни переходять до осіб, які набули право на неї або на її частину.  
256. Стаття 36. Ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  
257. Ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку .  
258. Стаття 37. Сільські товариства з регулювання обороту земельних ділянок сільськогосподарського призначення  
259. Для регулювання обороту земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території адміністративних районів в сільській місцевості органами місцевого самоврядування і за участю представників органів виконавчої влади, місцевих органів по земельних ресурсах, сільському господарству, банків, сільськогосподарських підприємств, фермерських та селянських господарств створюються сільські товариства з регулювання обороту земельних ділянок.  
260. Утворення та порядок діяльності сільських товариств регулюється законодавством з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.  
261. Порядок регулювання сільськими товариствами обороту земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України.  
262. Стаття 38. Права та обов'язки сільських товариств з регулювання обороту земельних ділянок  
263. Сільські товариства з регулювання обігу земельних ділянок мають право:  
264. здійснювати обмін або сприяти обміну земельних ділянок за умов зосередження земельних угідь в граничних розмірах у одного власника з метою їх оптимального використання;  
265. створювати спеціальний резервний фонд земель сільськогосподарського призначення шляхом викупу земельних ділянок для подальшого його перерозподілу;  
266. здійснювати продаж земельних ділянок на користь власників, земельні ділянки яких не відповідають вимогам раціонального використання;  
267. здійснювати продаж земельних ділянок громадянам, які переселились на постійне місце проживання в сільську місцевість;  
268. систематизувати інформацію про оборот земельних ділянок сільськогосподарського призначення, їх ціну, цільове використання, можливі інвестиції та організовувати її доведення до населення;  
269. здійснювати дослідження, пов'язані з землевпорядкуванням, формуванням землеволодінь раціональних розмірів та усуненням перешкод в ефективному використанні земель і здійсненням природоохоронних заходів.  
270. Стаття 39. Об'єднання землевласників і землекористувачів  
271. Для здійснення громадського контролю за функціонуванням ринку земель сільськогосподарського призначення можуть утворюватися об'єднання землевласників і землекористувачів відповідно до закону.  
272. Об'єднання землевласників і землекористувачів забезпечують захист і реалізацію прав землевласників та землекористувачів, сприяють створенню належних умов для раціонального використання земель, беруть участь у здійсненні контролю за дотриманням земельного законодавства суб'єктами ринку земель.  
273. Об'єднання землевласників і землекористувачів можуть подавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо встановлення пільг з оподаткування, внесення змін до законодавчих актів, установлення заборон чи обмежень на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.  
274. Глава V. ОБОРОТ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У ДЕРЖАВНІЙ ТА КОМУНАЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ  
275. Стаття 40. Обов'язковість інформування громадськості про продаж земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності  
276. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення про продаж на конкурентних засадах земельних ділянок, що перебувають відповідно у державній та комунальній власності, зобов'язані забезпечити оприлюднення інформації про земельні ділянки, що виставляються на продаж.  
277. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, встановлених законом.  
278. Продаж громадянам та юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності під забудову здійснюється на конкурентних засадах (земельних торгах), якщо інше не передбачено законом.  
279. Стаття 41. Підстави продажу земельних ділянок державної та комунальної власності  
280. Земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть бути виставлені на продаж у випадках:  
281. звернення громадян чи клопотання юридичних осіб про продаж їм земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності;  
282. виникнення потреби у залученні приватних інвесторів для комплексної забудови територій населених пунктів, будівництва об'єктів соціальної інфраструктури, створення об'єктів природно-заповідного фонду, промислового чи іншого будівництва тощо.  
283. Стаття 42. Викуп земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок  
284. Особа, що має у приватній власності будівлю або споруду, що знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває у державній або комунальній власності, має переважне право на викуп земельної ділянки у власність відповідно до закону.  
285. Стаття 43. Викуп орендованих земельних ділянок державної та комунальної власності  
286. Продаж земельних ділянок, які передані в оренду, на земельних торгах здійснюється за ініціативою орендодавця і за погодженням з орендарем.  
287. При відчуженні земельної ділянки, наданої в оренду, підлягають компенсації грошові кошти, які відповідно до положень договору оренди та за письмовою згодою орендодавця направлялись орендарем на здійснення невід'ємних поліпшень орендованої земельної ділянки і призвели до збільшення її вартості або сприяли поліпшенню її властивостей, якщо договором не передбачено інше. Компенсація орендареві невід'ємних поліпшень, суми яких мають бути погоджені з ним до оголошення про земельні торги, здійснюється за рахунок коштів, держаних від продажу земельної ділянки.  
288. Орендар має переважне право на викуп земельної ділянки у власність у прядку, визначеному законом.  
289. Стаття 44. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності під забудову  
290. Продаж земельної ділянки державної та комунальної власності під забудову здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації, а особливо цінних земель - з дотриманням вимог Земельного кодексу України за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування на земельних торгах.  
291. Глава VІ. ОБОРОТ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ  
292. Стаття 45. Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності  
293. Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, провадиться за ініціативою громадян та юридичних осіб, які є власниками таких земельних ділянок.  
294. Продаж земельних ділянок, що перебувають у спільній сумісній власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за згодою всіх співвласників таких ділянок.  
295. На земельні ділянки, що підлягають продажу, місцевим органом з питань земельних ресурсів на замовлення власника земельної ділянки складається технічний паспорт.  
296. Стаття 46. Права власників земельних ділянок на ринку земель  
297. Власники земельних ділянок на ринку земель мають право:  
298. укладати договори купівлі-продажу щодо земельних ділянок;  
299. самостійно визначати способи, форми проведення земельних торгів, умови передачі земельних ділянок у власність інших осіб, якщо інше не передбачено законом;  
300. передавати право розпорядження земельними ділянками іншій особі відповідно до закону;  
301. утворювати об'єднання землевласників і землекористувачів та бути членами таких об'єднань відповідно до закону;  
302. реалізовувати інші права відповідно до законодавства.  
303. Стаття 47. Обов'язки власників земельних ділянок на ринку земель  
304. Власники земельних ділянок на ринку земель зобов'язані:  
305. не перешкоджати проведенню земельних торгів;  
306. надавати у передбачених законодавством випадках повну і достовірну інформацію органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування щодо земельних ділянок, які підлягають продажу;  
307. виконувати інші зобов'язання відповідно до закону.  
308. Стаття 48. Права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди особою, що є власником земельної ділянки  
309. При переході права власності на будівлю або споруду, що належать власнику земельної ділянки, на якій вони розташовані, набувач будівлі або споруди набуває право власності або право користування відповідною земельною ділянкою без зміни її цільового призначення відповідно до закону.  
310. Стаття 49. Порядок продажу земельних ділянок у разі зміни цільового призначення  
311. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється без зміни її цільового призначення.  
312. Зміна цільового призначення земель здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок за проектами землеустрою органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених законом у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
313. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, може провадитись за ініціативою власника не раніше ніж через п'ять років після набуття її у власність, крім випадків, визначених законом.  
314. Зміна цільового призначення земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, проводиться відповідно до вимог Земельного кодексу України.  
315. Глава VІІ. ОБОРОТ ЧАСТОК У ПРАВІ СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ  
316. Стаття 50. Здійснення угод із частками у праві спільної власності на земельні ділянки  
317. Учасник спільної власності має право на свій розсуд продавати свою частку з дотриманням переважної купівлі іншими співвласниками відповідно до Цивільного кодексу України. Якщо інші співвласники земельної ділянки відмовились від здійснення переважного права купівлі чи не здійснюють цього права протягом місяця, продавець має право продати свою частку іншій особі відповідно до вимог цього Закону.  
318. Стаття 51. Особливості здійснення угод з частками у праві спільної власності на земельні ділянки з розташованими на них будівлями або спорудами  
319. До обігу часток у праві спільної власності на земельні ділянки з розташованими на них будівлями або спорудами застосовуються відповідні правила обігу самостійних земельних ділянок із будівлями або спорудами відповідно до цього Закону.  
320. При переході права власності на частку у праві спільної власності на будівлю або споруду новий власник частки набуває право на земельну ділянку у розмірі, обсязі та на умовах, що й колишній власник частки у праві спільної власності на будівлю або споруду.  
321. Стаття 52. Особливості продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення в рахунок часток у праві спільної власності на земельну ділянку  
322. Виділ часток у праві спільної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється у порядку, визначеному законом з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.  
323. У випадку, якщо вартість земельної ділянки, що виділяється в натурі (на місцевості), в розрахунку на одиницю її площі перевищує вартість земельної ділянки, що залишається після виділу в розрахунку на одиницю її площі, учасник спільної власності, що вимагає виділу частки у праві спільної власності на земельну ділянку, зобов'язаний після здійснення виділу земельної ділянки виплатити іншим учасникам спільної власності компенсацію.  
324. Розмір компенсації визначається як добуток площі земельної ділянки, що виділяється, і різниці у вартості цієї земельної ділянки та земельної ділянки, що залишилася після виділу, в розрахунку на одиницю їхніх площ.  
325. Власник земельної частки в праві спільної часткової власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення зобов'язаний повідомити в письмовій формі інших співвласників спільної часткової власності або опублікувати повідомлення в місцевому періодичному друкованому виданні про наміри продати свою земельну частку іншій особі відповідно до вимог цього закону.  
326. Якщо інші співвласники протягом місяця з часу письмового повідомлення або опублікування вказаного повідомлення письмово відмовляться від покупки або не повідомлять про наміри придбати частку в праві спільної часткової власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, продавець вправі продати свою частку іншій особі.  
327. Глава VІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОДАЖУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ІНОЗЕМНИМ ДЕРЖАВАМ, ІНОЗЕМНИМ ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ ТА СПІЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВАМ, ЗАСНОВАНИМ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ  
328. Стаття 53. Продаж земельних ділянок іноземним державам, іноземним юридичним особам та спільним підприємствам, заснованим за участю іноземних юридичних та фізичних осіб  
329. Продаж земельних ділянок іноземним державам, іноземним юридичним особам та спільним підприємствам, заснованим за участю іноземних юридичних та фізичних осіб, для потреб, визначених Земельним кодексом України, проводиться за погодженням з Кабінетом Міністрів України чи Верховною Радою України відповідно до повноважень та у порядку, визначеному законом.  
330. Глава ІХ. ЗЕМЕЛЬНІ БІРЖІ  
331. Стаття 54. Поняття земельної біржі  
332. Земельна біржа - організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля земельними ділянками.  
333. Стаття 55. Правове положення земельної біржі  
334. Земельна біржа - акціонерне товариство, яке володіє інформацією про попит і пропозицію на земельні ділянки, сприяє формуванню біржового курсу їх вартості та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил земельної біржі.  
335. Земельну біржу може бути створено не менш як 20 засновниками - власниками земельних ділянок, які мають ліцензію на проведення земельних торгів, за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
336. В числі засновників можуть бути уповноважені юридичні особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.  
337. Земельна біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
338. Земельна біржа - акціонерне товариство, яке створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу земельних ділянок. Вона не може здійснювати операції із земельними ділянками від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.  
339. Стаття 56. Статут та правила земельної біржі  
340. Статут та правила земельної біржі затверджуються її вищим органом.  
341. У статуті земельної біржі визначаються:  
342. найменування і місцезнаходження земельної біржі;  
343. найменування і місцезнаходження засновників;  
344. розмір статутного фонду;  
345. умови і порядок набуття та припинення членства на земельній біржі;  
346. права і обов`язки членів земельної біржі;  
347. організаційна структура земельної біржі;  
348. компетенція і порядок створення керівних органів земельної біржі;  
349. порядок і умови відвідування земельної біржі;  
350. порядок і умови застосування санкцій, встановлених земельною біржою;  
351. порядок припинення діяльності земельної біржі.  
352. У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності земельної біржі.  
353. Правила земельної біржі повинні передбачати:  
354. види угод, що укладаються на земельній біржі;  
355. порядок торгівлі на земельній біржі;  
356. умови допуску земельних ділянок на земельну біржу;  
357. порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації;  
358. перелік земельних ділянок, що котируються на земельній біржі;  
359. обов`язки членів земельної біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій земельної біржі, порядок їх діяльності;  
360. систему інформаційного забезпечення земельної біржі;  
361. види послуг, що надаються земельною біржею, і розмір плати за них;  
362. правила ведення розрахунків на земельній біржі;  
363. інші положення, що стосуються діяльності земельної біржі.  
364. Стаття 57. Використання позначення "земельна біржа"  
365. Позначення "земельна біржа" або таке, в якому міститься вислів "земельна біржа", може використовувати у своєму фірмовому найменуванні або рекламі тільки та організація, що створена у порядку встановленому цим Законом.  
366. Стаття 58. Особливі умови припинення діяльності земельної біржі  
367. Діяльність земельної біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у земельній біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.  
368. Діяльність земельної біржі припиняється у порядку, визначеному законом.  
369. Глава Х. продаж земельних ділянок на земельних торгах  
370. Стаття 59. Порядок підготовки земельних ділянок до продажу на земельних торгах  
371. Обов'язковою умовою продажу земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності, є їх підготовка до продажу.  
372. В процесі підготовки до продажу земельної ділянки, яка перебуває у державній чи комунальній власності, здійснюються:  
373. визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);  
374. оцінка земельної ділянки;  
375. виготовлення технічного паспорта земельної ділянки;  
376. оприлюднення інформації про земельну ділянку, що виставляється на земельні торги.  
377. Стаття 60. Визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)  
378. Визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, якщо межі ділянки не визначені чи не закріплені, здійснюється за проектами землеустрою відповідно до закону.  
379. Стаття 61. Оцінка земельної ділянки  
380. Оцінка земельної ділянки здійснюється шляхом проведення її експертної грошової оцінки.  
381. Експертна грошова оцінка земельної ділянки проводиться відповідно до закону.  
382. Стартова ціна земельної ділянки не може бути нижчою від її експертної грошової оцінки.  
383. Стаття 62. Технічний паспорт земельної ділянки  
384. Технічний паспорт земельної ділянки складається місцевим органом з питань земельних ресурсів на замовлення власника земельної ділянки.  
385. Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, затверджується Кабінетом Міністрів України.  
386. Стаття 63. Оприлюднення інформації про земельні ділянки, що виставляються на земельні торги  
387. Оприлюднення інформації про земельні ділянки, що виставляються на земельні торги, здійснюється шляхом:  
388. опублікування інформації про такі земельні ділянки у друкованих засобах масової інформації, які мають найбільший тираж в населеному пункті в межах якого або біля якого знаходиться земельна ділянка виставлена на продаж;  
389. розміщення на земельних ділянках рекламних інформаційних щитів.  
390. В інформації про продаж земельної ділянки державної чи комунальної власності зазначаються розмір та місцезнаходження земельної ділянки, її цільове призначення, стартова ціна; назва та адреса установи, прізвище та посада, номер телефону особи, у якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки, дата і місце проведення земельних торгів.  
391. Стаття 64. Обмеження щодо земельних ділянок, виставлених для продажу на земельних торгах  
392. Земельні ділянки державної та комунальної власності, які виставлені для продажу на земельних торгах, до завершення земельних торгів не можуть передаватися в оренду під забудову, а також для інших цілей, якщо це може призвести до обтяження земельної ділянки чи іншого обмеження прав покупця.  
393. Стаття 65. Земельні торги  
394. Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги).  
395. Громадяни та юридичні особи мають право здійснити продаж належних їм земельних ділянок через земельні торги.  
396. Земельні торги проводяться у формі аукціону або конкурсу.  
397. Форма проведення земельних торгів (аукціон або конкурс) визначається власником земельної ділянки, якщо інше не передбачено законом.  
398. У земельних торгах можуть брати участь громадяни і юридичні особи, які можуть бути покупцями відповідно до закону і сплатили реєстраційний та гарантійний внески.  
399. Земельні торги можуть проводитися за рішенням суду.  
400. Кількість учасників земельних торгів не обмежується.  
401. Стаття 66. Земельний аукціон  
402. Земельний аукціон - форма проведення земельних торгів, за якою земельна ділянка продається тому покупцеві, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.  
403. Умови продажу, оголошені перед проведенням земельного аукціону, при укладанні договору купівлі-продажу земельної ділянки зміні не підлягають.  
404. Земельний аукціон з продажу земельних ділянок, що перебувають в державній, комунальній чи приватній власності, здійснюється в порядку, встановленому цим та іншими Законами, а також нормативно-правовими актами, що не суперечать їм.  
405. Стаття 67. Земельний конкурс  
406. Земельний конкурс - форма проведення земельних торгів, за якою земельна ділянка продається покупцю, який запропонує найкраще поєднання ціни придбання та плану інвестицій відповідно до критеріїв, оголошених до початку земельного конкурсу або за рівних умов - найвищу ціну.  
407. Умови продажу, оголошені перед проведенням земельного конкурсу, не можуть змінюватись при укладанні угоди про продаж земельної ділянки.  
408. Земельний конкурс на продаж земельної ділянки, що знаходиться в державній або комунальній власності, здійснюється у порядку встановленому цим та іншими Законами, а також нормативно-правовими актами, що не суперечать їм.  
409. Стаття 68. Оголошення про проведення земельних торгів  
410. Земельні торги проводяться не раніше 30 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення на земельні торги земельних ділянок, а також розміщення на таких земельних ділянках рекламних інформаційних щитів про виставлення на земельні торги земельних ділянок.  
411. Офіційна інформація про виставлення земельних ділянок на земельні торги повинна включати відомості про:  
412. розмір та місцезнаходження земельної ділянки;  
413. цільове призначення;  
414. стартову ціну;  
415. місце і час проведення торгів;  
416. вид земельних торгів (аукціон чи конкурс);  
417. розмір реєстраційного та гарантійного внесків, що сплачуються покупцями земельної ділянки, та порядок їх сплати;  
418. назву та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, у якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки.  
419. Документація по кожній земельній ділянці, яка виставлена на земельні торги, формується у окрему справу і після завершення земельних торгів підлягає передачі органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень.  
420. Стаття 69. Організатор земельних торгів  
421. Організатором земельних торгів може бути громадянин, юридична особа, орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, які прийняли рішення про продаж земельної ділянки, або державний виконавець відповідно до рішення суду.  
422. Організатор земельних торгів має право відмовитися від їх проведення не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення з обов'язковою публікацією офіційної інформації про скасування земельних торгів із зазначенням причини скасування.  
423. Стаття 70. Виконавець земельних торгів  
424. Виконавцем земельних торгів може бути юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів.  
425. Земельні торги проводяться на підставі договору між організатором та виконавцем земельних торгів.  
426. Типовий договір на проведення земельних торгів затверджується Кабінетом Міністрів України.  
427. Розмір винагороди виконавцю земельних торгів не повинен перевищувати 10 відсотків суми коштів, одержаних від продажу кожної земельної ділянки. Якщо земельна ділянка не продана, організатор земельних торгів відшкодовує, за наявності відповідного положення у договорі, виконавцю земельних торгів витрати, пов'язані з організацією та проведенням земельного аукціону у розмірі, передбаченому договором.  
428. Стаття 71. Право покупців на огляд земельної ділянки до проведення земельних торгів  
429. Покупець земельної ділянки має право оглянути її до проведення земельних торгів.  
430. Виконавець земельних торгів зобов'язаний забезпечити покупцеві доступ на земельну ділянку, що виставляється на земельні торги, з метою її огляду.  
431. Стаття 72. Опублікування результатів земельних торгів  
432. Протягом 30 днів після проведення земельних торгів виконавець земельних торгів публікує в пресі результати торгів по кожній земельній ділянці з зазначенням:  
433. місця розташування та розміру земельної ділянки;  
434. ціни, за якою земельна ділянка продана на торгах;  
435. цільового призначення земельної ділянки;  
436. інвестиційних та інших зобов'язань покупця, якщо такі були передбачені умовами земельних торгів.  
437. Стаття 73. Положення про земельні торги  
438. Положення про земельні торги затверджується Кабінетом Міністрів України.  
439. Стаття 74. Повідомлення про результати земельних торгів  
440. Організатор земельних торгів у триденний термін з дня укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки сповіщає про це особі, що проводить земельні торги, для публікації оголошення про результати торгів.  
441. Оголошення про результати земельних торгів публікується у засобах масової інформації, в яких було надруковано оголошення про земельні торги, у п'ятиденний термін з дня отримання інформації від організатора.  
442. Стаття 75. Конфіденційність інформації  
443. Інформація про покупців та учасників земельних торгів, їх кількісний та персональний склад, інформація, що міститься в поданих ними заявках на участь у земельних торгах та інформація про результати розгляду заявок, оцінки конкурсних пропозицій є конфіденційною та не підлягає розголошенню до публікування оголошення про результати земельних торгів, окрім випадків, установлених законом. Зазначене правило не поширюється на випадки, коли така інформація вимагається організатором торгів для розгляду поданої на його адресу скарги щодо порядку здійснення процедури торгів.  
444. Проектні та інші матеріали, розроблені покупцями та подані ними для участі у земельному конкурсі, є власністю покупця та можуть використовуватися іншими особами тільки під час та у зв'язку з проведенням земельних торгів, для участі в яких вони подавалися. Будь-яке інше їх використання можливе лише з письмового дозволу покупця.  
445. Стаття 76. Скасування земельних торгів  
446. За наявності поважних причин організатор земельних торгів вправі відмовитися від їх проведення з дотриманням вимог закону.  
447. Рішення про скасування земельних торгів надається особі, що проводить земельні торги, для відповідного повідомлення у засобах масової інформації та особисто покупцям у триденний термін з дня отримання такого рішення.  
448. Публікація повідомлення про скасування земельних торгів має бути здійснена не пізніше, ніж за 10 днів до визначеної дати їх проведення.  
449. У випадках, коли організатор земельних торгів відмовився від їх проведення з порушенням зазначених термінів, він зобов'язаний на вимогу покупців відшкодувати понесені ними прямі збитки.  
450. Рішення про скасування земельних торгів може бути оскаржено у судовому порядку.  
451. Стаття 77. Анулювання результатів земельних торгів  
452. Результати земельних торгів анулюються організатором земельних торгів у п'ятиденний термін з моменту та у випадках:  
453. відмови переможця земельних торгів укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки або включити до договору умови, визначені у цьому Законі та пакеті документації про земельні торги;  
454. відмови переможця земельного аукціону підписати протокол про результати земельного аукціону.  
455. Рішення про анулювання результатів земельних торгів може бути оскаржене у судовому порядку.  
456. Стаття 78. Визнання земельних торгів такими, що не відбулися  
457. Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:  
458. відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;  
459. якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки;  
460. відмови Кабінету Міністрів України або Верховної Ради України надати згоду на продаж земельної ділянки іноземним державам, іноземним юридичним особам та спільним підприємствам, заснованим за участю іноземних юридичних та фізичних осіб;  
461. несплати в установлений термін переможцем земельних торгів належної суми за придбану земельну ділянку.  
462. Стаття 79. Визнання результатів земельних торгів недійсними  
463. Результати земельних торгів, проведених з порушенням правил, установлених цим Законом та пакетом документації про земельні торги, які вплинули на їх визначення, можуть бути визнані недійсними у судовому порядку.  
464. Визнання результатів земельних торгів недійсними тягне недійсність договору, укладеного з переможцем земельних торгів, з наслідками, передбаченими законодавством України.  
465. Стаття 80. Повторне проведення земельних торгів  
466. У випадку прийняття рішення про визнання земельних торгів такими, що не відбулися, скасування земельних торгів або анулювання їх результатів організатор має право протягом шести календарних місяців з дня його прийняття, прийняти рішення про повторне проведення земельних торгів.  
467. У разі повторного проведення земельних торгів можлива зміна умов продажу, включаючи зміну стартової ціни земельної ділянки, але не більш як на 30 відсотків з дотриманням правил, встановлених цим Законом, а також зміна критеріїв визначення переможця та інших умов проведення земельних торгів.  
468. Повторні земельні торги проводяться в порядку, визначеному цим Законом.  
469. Заявки на участь у земельних торгах, надані покупцями під час попередніх торгів, вважаються недійсними, якщо покупець протягом строку, визначеного в оголошенні про земельні торги, не надішле підтвердження їх дійсності у випадку, якщо умови проведення торгів, визначення переможця, ціна тощо не змінилися. У випадку зміни зазначених умов заявки є недійсними та підлягають поверненню покупцям протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про повторне проведення торгів.  
470. У повторних земельних торгах не може брати участь переможець попередніх земельних торгів у разі несплати ним в установлений термін вартості земельної ділянки за договором, відмови від укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки або відмови від підписання протоколу про результати земельного аукціону.  
471. Стаття 81. Оскарження дій виконавця земельних торгів  
472. Покупець, який вважає, що його права порушуються внаслідок порушення виконавцем земельних торгів порядку їх проведення та правил установлених цим Законом та пакетом документації про земельні торги, має право на оскарження дій виконавця земельних торгів.  
473. Не може бути оскаржено:  
474. рішення про відхилення всіх заявок на участь у земельних торгах;  
475. рішення про визнання земельних торгів такими, що не відбулися.  
476. Стаття 82. Порядок оскарження дій виконавця земельних торгів  
477. У випадку настання підстави для оскарження порядку проведення земельних торгів або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності до моменту укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, покупець протягом 15 календарних днів з дня настання такої підстави має право подати скаргу виконавцю земельних торгів чи їх організатору. У випадку подання скарги останньому, він протягом трьох робочих днів з дня її одержання інформує про виконавця земельних торгів. Подання скарги пізніше встановленого терміну не зобов'язує особу, якій подана скарга, здійснювати її розгляд.  
478. Подання скарги зупиняє процедуру земельних торгів на строк її розгляду, але не більше, ніж на 15 календарних днів.  
479. Протягом п'яти календарних днів з дня отримання скарги особа, до якої вона надійшла, зобов'язана повідомити всіх покупців, яких вона стосується, про її зміст, час і місце розгляду та запросити їх взяти участь у розгляді скарги. Покупець, що не взяв участі у розгляді скарги, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що були розглянуті.  
480. У випадку, якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди виконавець або організатор земельних торгів протягом 15 календарних днів з дня її отримання приймає обґрунтоване рішення із зазначенням причин про незадоволення скарги або заходів, які вживатимуться для врегулювання конфлікту.  
481. Якщо скаргу розглядає виконавець земельних торгів, рішення по скарзі надсилається організатору протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.  
482. При виявленні порушень порядку проведення земельних торгів за скаргою покупця, які впливають на об'єктивність визначення переможця, призводять до дискримінації покупців або іншим чином порушують їх права, організатор земельних торгів має право, а при самостійному розгляді скарги - зобов'язаний визнати результати такої процедури недійсними та зобов'язати виконавця земельних торгів розпочати нові процедури торгів.  
483. Примірник рішення щодо розгляду скарги надається покупцям, які подали скаргу, протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.  
484. Рішення органу, що здійснював розгляд скарги, є остаточним, якщо покупець протягом 15 календарних днів з дня його отримання не звернувся до суду.  
485. Якщо організатор або виконавець земельних торгів не приймає рішення у строк, зазначений у частині четвертій цієї статті, покупці, що подали скаргу, вправі звернутися в установленому законом порядку до суду.  
486. Спори, що виникають за результатами земельних торгів, вирішуються у судовому порядку.  
487. Стаття 83. Право покупця на оскарження результатів земельних торгів  
488. Якщо покупець вважає, що при проведенні земельних торгів були порушені його права та законні інтереси, він має право звернутися до суду з вимогою про скасування земельних торгів, а також зміни їх результатів.  
489. Оскарженню не підлягають:  
490. форма проведення земельних торгів;  
491. рішення власника земельної ділянки про відхилення конкурсних заявок покупців, здійснене у порядку, передбаченому цим Законом  
492. Глава ХІ. Земельний аукціон  
493. Стаття 84. Покупці та інші учасники земельного аукціону  
494. У земельному аукціоні можуть брати участь усі покупці, які відповідно до Земельного кодексу України мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також сплатили реєстраційний та гарантійний внески. Розмір таких внесків визначається виконавцем земельних торгів, що проводить земельний аукціон.  
495. Дискримінація покупців, які беруть участь у земельному аукціоні, не допускається.  
496. Стаття 85. Умови участі покупців у земельному аукціоні  
497. Для участі в земельному аукціоні покупець подає виконавцю земельних торгів:  
498. заяву про участь у земельному аукціоні;  
499. документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків.  
500. Під час подання заяви заявник пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, а якщо він діє як представник юридичної особи - відповідне доручення.  
501. Стаття 86. Реєстрація покупців, які виявили бажання прийняти участь у земельному аукціоні  
502. До початку земельного аукціону його виконавець заносить до книги реєстрації учасників аукціону відомості про покупців із зазначенням:  
503. порядкового номера;  
504. номера земельної ділянки, яку покупець має бажання придбати;  
505. для фізичних осіб:  
506. громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, адресу постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;  
507. для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), адресу їх постійного місця проживання за межами України.  
508. для юридичних осіб:  
509. резидентів - найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;  
510. нерезидентів - їх найменування, місцезнаходження та країну, де зареєстрована особа.  
511. Під час проведення реєстрації учасник земельного аукціону отримує вхідний квиток, інформаційну картку та картку учасника цього аукціону (із зазначенням на зворотному боці умов його проведення), а також примірник проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки.  
512. Стаття 87. Порядок проведення земельного аукціону  
513. Земельний аукціон розпочинається з оголошення ліцитатором порядку його проведення.  
514. Земельна ділянка виставляється на аукціон за наявності хоча б двох покупців.  
515. По кожній земельній ділянці, що виставляється на земельний аукціон, ліцитатор оголошує її номер, зазначений в інформаційній картці, місцезнаходження, розмір, цільове призначення земельної ділянки, можливе її використання, а також стартову ціну земельної ділянки.  
516. У ході земельного аукціону його учасники повідомляють про намір придбати земельну ділянку за оголошеною ліцитатором ціною, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, та пропонуючи свою ціну.  
517. Якщо запропонована учасником земельного аукціону ціна перевищує запропоновану ліцитатором, ліцитатор називає номер учасника і запропоновану ним ціну.  
518. Якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про продаж земельної ділянки, називає продажну ціну й номер переможця, під яким він зареєстрований як учасник земельного аукціону.  
519. Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни реалізації ніхто з покупців не висловить бажання придбати земельну ділянку за ціною, оголошеною ліцитатором, вона знімається з продажу на даному земельному аукціоні.  
520. Земельний аукціон може бути припинений і земельна ділянка знята з продажу в разі недотримання учасниками земельного аукціону правил проведення земельних торгів, передбачених цим Законом.  
521. Повторний земельний аукціон з продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності, знятої з продажу, проводиться не раніше ніж через місяць з часу проведення попереднього земельного аукціону в порядку, визначеному цим Законом.  
522. Усі розбіжності та спори щодо порядку проведення земельного аукціону розв'язуються під час його проведення ліцитатором за погодженням з особою, уповноваженою виконавцем земельного аукціону.  
523. Стаття 88. Переможець земельного аукціону  
524. Переможцем земельного аукціону визнається учасник, який під час продажу земельної ділянки на аукціоні запропонував за неї найвищу ціну.  
525. Проведення та результати земельного аукціону фіксуються протоколом. Протокол підписується ліцитатором, переможцем земельного аукціону або його уповноваженим представником безпосередньо після визначення переможця, але у будь-якому разі у день проведення земельного аукціону. За відмови переможця аукціону підписати протокол, гарантійний внесок йому не повертається. Переможець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні. За умови достатньої кількості учасників за даним лотом, земельний аукціон продовжується.  
526. Якщо учасник (учасники) або його уповноважений представник не з'явився на земельний аукціон без поважних причин і цим зірвав його проведення, сума сплаченого ним гарантійного внеску може бути повернена за його зверненням з вирахуванням витрат, пов'язаних з організацією такого аукціону.  
527. Глава ХІІ. земельний конкурс  
528. Стаття 89. Вимоги до покупців, які приймають участь у земельному конкурсі  
529. Організатор земельних торгів встановлює вимоги щодо використання земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги у формі земельного конкурсу, встановлює критерії відбору покупців земельної ділянки та передає ці вимоги та критерії виконавцю земельних торгів.  
530. Покупець земельної ділянки, який бере участь у земельному конкурсі, повинен бути спроможним сплатити ціну земельної ділянки та виконати інші вимоги, викладені в оголошенні про земельний конкурс.  
531. Продавець земельної ділянки та виконавець земельних торгів вправі вимагати від покупця надання їм до початку проведення земельного конкурсу інформації про правовий статус покупця, його фінансове становище та відповідність іншим умовам, зазначеним при оголошенні земельного конкурсу.  
532. У випадку встановлення невідповідності представлених покупцем відомостей про себе умовам земельного конкурсу, а також у випадку встановлення неточності або невичерпності таких відомостей виконавець земельних торгів надсилає покупцеві земельної ділянки повідомлення про призупинення його участі у земельному конкурсі.  
533. Якщо покупець земельної ділянки протягом 5 днів після отримання повідомлення про призупинення його участі у земельному конкурсі надішле організатору земельних торгів додаткові відомості про себе, які відповідатимуть умовам земельного конкурсу, то організатор земельного конкурсу відміняє своє рішення про призупинення участі покупця земельної ділянки у земельному конкурсі.  
534. Якщо покупець земельної ділянки протягом 5 днів після отримання повідомлення про призупинення його участі у земельному конкурсі не надішле виконавцеві земельних торгів додаткові відомості про себе, які відповідатимуть умовам земельного конкурсу, або ж якщо надіслані відомості не відповідатимуть умовам земельного конкурсу, то виконавець земельних торгів приймає рішення про зняття покупця з участі у земельному конкурсі.  
535. Стаття 90. Обов'язковість підготовки конкурсних документів  
536. Власник земельної ділянки, який вирішив виставити її на земельні торги у формі земельного конкурсу, зобов'язаний до початку проведення земельних торгів надати виконавцеві торгів пакет конкурсних документів, в яких містяться конкурсні вимоги до покупців земельної ділянки.  
537. Стаття 91. Перелік конкурсних документів  
538. До пакету конкурсних документів, що містять конкурсні вимоги до покупців, входять:  
539. технічний паспорт земельної ділянки;  
540. інформація про критерії оцінки пропозицій покупців;  
541. проект договору купівлі-продажу земельної ділянки;  
542. інформація щодо того, чи дозволяється пропонувати інші, крім передбачених конкурсними документами, умови договору купівлі-продажу земельної ділянки або висувати інші вимоги, а також інформація щодо того, як будуть оцінюватися альтернативні пропозиції покупців;  
543. інформація про те, як повинна бути обчислена і виражена ціна, що вказується в заявці;  
544. інформація про те, хто запрошується для участі в аукціоні або конкурсі;  
545. вимоги до гаранта виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки, якщо такі висуваються;  
546. остаточний термін, місце і спосіб представлення заявок;  
547. способи звернення покупців за роз'ясненням конкурсних вимог, висунутих власником земельної ділянки;  
548. термін дійсності конкурсних заявок;  
549. місце, дата, час і порядок розкриття конвертів з конкурсними заявками, що надійшли від покупців;  
550. імена, прізвища й адреси посадових або уповноважених осіб власника земельної ділянки, які уповноважені вирішувати питання, пов'язані з проведенням земельних торгів;  
551. інші вимоги власника земельної ділянки щодо підготовки і представлення конкурсних заявок.  
552. Стаття 92. Представлення конкурсних документів  
553. Конкурсні документи покупцям представляє власник земельної ділянки.  
554. За надання конкурсних документів може стягуватися плата, що складає витрати на підготовку конкурсних документів та їх надання покупцям. Розмір плати та порядок її сплати встановлюються власником земельної ділянки.  
555. Стаття 93. Роз'яснення змісту конкурсних документів та внесення змін до них  
556. Покупець має право звернутися до власника земельної ділянки у письмовій формі з запитом про надання роз'яснень щодо змісту конкурсних документів.  
557. Власник земельної ділянки зобов'язаний дати відповідь на кожне з поставлених покупцем запитань, що стосуються роз'яснення змісту конкурсних документів, якщо запит надійшов не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення терміну представлення конкурсних заявок.  
558. Відповідь повинна бути надана покупцеві протягом терміну, який дасть покупцеві змогу представити свою конкурсну заявку до закінчення встановленого терміну подачі конкурсних заявок, але не пізніше 5 днів з моменту отримання запиту.  
559. Власник земельної ділянки при наданні відповіді покупцю одночасно висилає роз'яснення усім покупцям, яким були вручені конкурсні документи, без зазначення покупця, від якого надійшов запит про надання роз'яснення.  
560. До закінчення терміну представлення конкурсних заявок власник земельної ділянки має право внести в конкурсні документи уточнення або доповнення та повідомити про це всіх покупців, яким вручені конкурсні документи.  
561. У разі проведення власником земельної ділянки зустрічі з покупцями, він повинен скласти протокол, в якому фіксуються всі представлені під час цієї зустрічі запити щодо роз'яснення конкурсних документів без зазначення осіб, від яких вони надійшли, і відповіді на них. Копії протоколів надаються всім покупцям, що беруть участь у земельному конкурсі, на їх вимогу.  
562. Стаття 94. Подання конкурсних заявок  
563. Власник земельної ділянки встановлює дату, до якої покупці повинні подати конкурсні заявки. Строк подачі конкурсних заявок не може бути меншим 30 днів з моменту оголошення земельного конкурсу.  
564. Якщо власник земельної ділянки вносить до конкурсних документів зміни, то строк подачі конкурсних заявок підлягає збільшенню з тим, щоб надати покупцям можливість подати конкурсні заявки з урахуванням таких змін.  
565. Власник земельної ділянки має право збільшити строк подачі конкурсних заявок, якщо один чи більше покупців не можуть до закінчення строку їх подання представити свої конкурсні заявки з незалежних від них причин.  
566. Повідомлення про перенесення остаточного терміну представлення конкурсних заявок повинні бути негайно вислані всім покупцям, які виявили бажання прийняти участь у земельному конкурсі.  
567. Конкурсна заявка має бути складена у письмовій формі, підписана покупцем або уповноваженою ним особою, подана (надіслана) у заклеєному та скріпленому печаткою конверті.  
568. Власник земельної ділянки зобов'язаний протягом 3-х днів після отримання конкурсної заявки надіслати покупцеві повідомлення про її отримання.  
569. У випадку отримання конкурсної заявки після завершення строку подання конкурсних заявок, власник земельної ділянки повинен повернути заявку без розкриття конверту, в якому вона була надіслана.  
570. Стаття 95. Термін дії конкурсних заявок, їхня зміна та відкликання  
571. Конкурсні заявки є дійсними протягом терміну, зазначеного в конкурсних документах.  
572. До закінчення терміну дії конкурсних заявок власник земельної ділянки може звернутися до покупців з проханням про продовження дії поданих ними конкурсних заявок. Покупець може відхилити таке прохання, не втрачаючи право на гарантію своєї конкурсної заявки.  
573. Покупці, що погодились продовжити термін дії своїх конкурсних заявок і повідомляють про це в письмовій формі власника земельної ділянки, продовжують термін гарантування заявок чи представляють нові гарантії дії заявок. Якщо покупець не дає відповідь на прохання власника земельної ділянки про продовження терміну дії конкурсних заявок, не продовжує їх або не надає нові гарантії конкурсних заявок, вважається, що він відхилив прохання про продовження терміну дії своєї конкурсної заявки.  
574. Конкурсними документами може бути передбачено, що до закінчення терміну представлення конкурсних заявок покупець має право змінити чи відкликати свою конкурсну заявку, не втрачаючи право на її гарантію. Така зміна або повідомлення про відкликання конкурсної заявки визнаються дійсними у випадку їх одержання власником земельної ділянки до закінчення терміну представлення конкурсних заявок.  
575. Стаття 96. Неприпустимі дії покупців  
576. Власник земельної ділянки має право відхилити конкурсну заявку покупця, якщо покупець допустив дії, спрямовані на здійснення впливу на власника земельної ділянки для того, щоб добитися більш сприятливого ставлення власника земельної ділянки до покупця.  
577. Рішення власника земельної ділянки про відхилення конкурсної заявки покупця протягом 5 днів з моменту його прийняття надсилається покупцеві та фіксується у звіті про проведення земельних торгів.  
578. Стаття 97. Розкриття конвертів з конкурсними заявками  
579. Розкриття конвертів з конкурсними заявками проводиться в зазначених у конкурсних документах місці, день і час. Ця дата повинна збігатися з датою завершення подання конкурсних заявок. При їх зміні відповідно повинна бути змінена і дата розкриття конвертів з конкурсними заявками.  
580. Конверти розкриваються безпосередньо власником земельної ділянки або його уповноваженим представником. Всі конверти з конкурсними заявками, що надійшли до закінчення терміну їхнього подання, повинні бути розкриті у встановлений строк. Під час процедури розкриття конвертів мають право бути присутніми всі покупці, що представили конкурсні заявки, або їх уповноважені представники.  
581. Покупцям або їх уповноваженим представникам, які присутні при розкритті конвертів із конкурсними заявками, оголошуються найменування, адреса покупця, що представив конкурсну заявку, і зазначена в заявці ціна та інвестиційні пропозиції. Ця інформація негайно фіксується у звіті про земельний конкурс, що складається відповідно до цього Закону.  
582. Стаття 98. Розгляд, оцінка і порівняння конкурсних заявок  
583. До розгляду приймаються конкурсні заявки, які відповідають всім перерахованим у конкурсних документах вимогам, або наявні в них відхилення від викладених у конкурсних документах умов є несуттєвими, а помилки та неточності можуть бути усунуті без зміни суті заявки.  
584. Власник земельної ділянки має право вимагати надання покупцями роз'яснень щодо змісту поданих ними конкурсних заявок. Зміна суті конкурсної заявки при їх роз'ясненні не допускається.  
585. Власник земельної ділянки має право самостійно виправити виявлені в конкурсній заявці під час її розгляду арифметичні помилки. В такому випадку власник земельної ділянки повідомляє покупця, що представив конкурсну заявку, про такі виправлення.  
586. Власник земельної ділянки має право відхилити конкурсну заявку, якщо:  
587. покупець, що представив конкурсну заявку, не відповідає кваліфікаційним вимогам, викладеним у конкурсних документах;  
588. покупець, що представив конкурсну заявку, не визнає виправлення власником земельної ділянки виявленої ним у конкурсній заявці арифметичної помилки;  
589. представлена конкурсна заявка не відповідає вимогам, зазначеним у конкурсних документах;  
590. порушення покупцем законодавства про недобросовісну конкуренцію.  
591. Власник земельної ділянки оцінює та порівнює тільки конкурсні заявки, які відповідають викладеним у конкурсних документах вимогам, і визначає покупця, який є переможцем у земельному конкурсі. При порівнянні та оцінці конкурсних документів можуть застосовуватися тільки критерії оцінки, визначені в конкурсних документах.  
592. Переможцем земельного конкурсу визнається покупець, в конкурсній заявці якого запропоновані найкращі інвестиційні, в тому числі цінові, пропозиції, які при оцінці відповідно до критеріїв, встановлених конкурсними документами, визнаються найприйнятнішими.  
593. Інформація, пов'язана з розглядом, роз'ясненням, оцінкою і порівнянням конкурсних заявок, може бути доступна тільки тим особам, що офіційно беруть участь у розгляді, оцінці та порівнянні конкурсних заявок і прийнятті рішення за результатами їх розгляду.  
594. Якщо до встановленого власником земельної ділянки терміну подання конкурсних заявок надходить тільки одна заявка, земельний конкурс вважається таким, що не відбувся.  
595. Стаття 99. Оголошення переможця земельного конкурсу  
596. Не пізніше 5 днів після завершення земельного конкурсу власник земельної ділянки надсилає покупцеві, який став переможцем земельного конкурсу, повідомлення про визнання його переможцем, а іншим покупцям - повідомлення про покупця, який став переможцем конкурсу.  
597. Якщо покупець, якому надіслане повідомлення про визнання його переможцем земельного конкурсу, відмовиться від підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки, її власник має право визнати переможцем конкурсу іншого покупця у порядку, встановленому цим Законом.  
598. Стаття 100. Завершення земельного конкурсу  
599. Земельний конкурс вважається завершеним з моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.  
600. Протягом 5 днів з моменту набуття чинності договором купівлі-продажу земельної ділянки продавець земельної ділянки зобов'язаний надати (надіслати) покупцям, що приймали участь у земельному конкурсі, повідомлення про зміст договору.  
601. Стаття 101. Звіт про проведення земельного конкурсу  
602. Виконавець земельного конкурсу протягом 10 днів з моменту його завершення складає звіт про результати конкурсу та надає його організатору земельного конкурсу.  
603. У звіті про результати земельного конкурсу:  
604. дається короткий опис земельної ділянки;  
605. викладається зміст заяв покупців на участь у земельному конкурсі, зазначаються найменування й адреси покупців, які подали заяви на участь у земельному конкурсі;  
606. даються відомості про правовий та фінансовий стан покупців, їх здатність задовольнити умови земельного конкурсу;  
607. зазначаються запропонована кожним покупцем ціна земельної ділянки, а також конкурсні пропозиції;  
608. дається оцінка та порівняльна характеристика конкурсних заяв та пропозицій;  
609. зазначається переможець земельного конкурсу та підстави визнання його переможцем;  
610. зазначаються причини відхилення заяв покупців.  
611. Інформація щодо опису земельної ділянки, змісту заяв й адрес покупців та щодо причин відхилення заяв покупців надається всім покупцям, які брали участь у земельному конкурсі, на їх запит.  
612. Решта інформації може надаватися лише судовим органам та органам прокуратури на їх запит.  
613. Власник земельної ділянки не має права розголошувати інформацію, пов'язану з проведенням земельного конкурсу, якщо розголошення такої інформації може завдати шкоди законним інтересам учасників конкурсу або суперечить вимогам законодавства про недобросовісну конкуренцію.  
614. Розділ V. ФІНАНСОВІ ПИТАННЯ, ВСТУП У ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РИНОК ЗЕМЛЬ, МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ  
615. Глава ХІІ. ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙ НА РИНКУ ЗЕМЕЛЬ  
616. Стаття 102. Джерела коштів для придбання земельних ділянок  
617. Земельна ділянка може бути придбана за рахунок власних та запозичених коштів, якщо інше не передбачено цим Законом.  
618. Іноземні держави, іноземні юридичні особи та спільні підприємства набувають земельні ділянки у власність з оплатою їх вартості в національній валюті на загальних підставах та виключно з банківських рахунків.  
619. Стаття 103. Фінансування проведення земельних торгів  
620. Фінансування проведення земельних торгів здійснюється за рахунок реєстраційних внесків покупців, за рахунок власних коштів організатора земельних торгів та інших, не заборонених законом, джерел.  
621. Розмір реєстраційного внеску визначається організатором земельних торгів та розраховується виходячи з того, що він повинен покривати витрати на організацію земельних торгів. Максимальний розмір реєстраційного внеску не повинен перевищувати 0,5 мінімальної заробітної плати на дату публікування оголошення про проведення земельних торгів.  
622. При відмові організатора від проведення земельних торгів у п'ятиденний термін з дня прийняття відповідного рішення сплачені суми реєстраційних внесків за вирахуванням платежів за банківські перекази повертаються усім покупцям у повному обсязі, а витрати, пов'язані з організацією та проведенням земельних торгів, відносяться за рахунок організатора. В інших випадках суми реєстраційних внесків не повертаються.  
623. Розмір гарантійного внеску визначається організатором земельних торгів та не може перевищувати 10 відсотків від стартової ціни продажу земельної ділянки. Сплачені суми гарантійних внесків за вирахуванням платежів за банківські перекази у п'ятиденний термін з дня укладання договору, прийняття рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, анулювання їх результатів або скасування повертаються усім покупцям, які не були визнані як переможці земельних торгів крім випадків, передбачених цим Законом.  
624. Діяльність з організації та проведення земельних торгів не має на меті отримання прибутку.  
625. Стаття 104. Укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки  
626. Договір купівлі-продажу укладається безпосередньо між організатором і переможцем земельних торгів. У випадку придбання переможцем декількох земельних ділянок договір укладається окремо на кожну ділянку.  
627. Договір купівлі-продажу земельних ділянок іноземними державами, іноземними юридичними особами та спільними підприємствами, заснованими за участю іноземних юридичних та фізичних осіб, для потреб, визначених Земельним кодексом України між організатором та переможцем земельних торгів, укладається після погодження з Кабінетом Міністрів України чи Верховною Радою України відповідно до повноважень та у порядку визначеному законом.  
628. При укладанні договору з переможцем земельних торгів, сума внесеного ним гарантійного внеску зараховується в рахунок виконання грошових зобов'язань за укладеним договором.  
629. Переможець земельних торгів при відмові від укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки на умовах, визначених в проекті договору, або в разі відмови включити до договору умови, визначені у цьому Законі та пакеті документації про земельні торги, втрачає внесений ним гарантійний внесок.  
630. Організатор торгів, що відмовився від укладання договору, повертає переможцю суму гарантійного внеску у подвійному розмірі, а також відшкодовує йому прямі збитки, заподіяні участю у земельних торгах, у частині, що перевищує суму гарантійного внеску, яка повертається.  
631. У разі відмови Кабінету Міністрів України або Верховної Ради України надати згоду на продаж земельної ділянки іноземним державам, іноземним юридичним особам та спільним підприємствам, заснованим за участю іноземних юридичних та фізичних осіб, організатор торгів повертає переможцю суму гарантійного внеску.  
632. Договір купівлі-продажу земельної ділянки повинен містити умови, визначені Земельним кодексом України для угод про перехід права власності на земельні ділянки, цільове призначення, зобов'язання сторін, які були визначені фіксованими умовами конкурсу, у бізнес-плані та відповідальність за їх невиконання, а також інші умови за угодою сторін.  
633. Типовий договір купівлі-продажу земельної ділянки на земельних торгах затверджується Кабінетом Міністрів України.  
634. Договір купівлі-продажу земельної ділянки є підставою для внесення коштів до банківської установи як сплата вартості земельної ділянки.  
635. Крім типових положень, до договору купівлі-продажу земельної ділянки, проданої з розстроченням платежу, включаються умови щодо:  
636. суми, яку покупець повинен сплатити власникові земельної ділянки в якості першого платежу;  
637. регулярності та розміру наступних платежів, які покупець повинен сплачувати продавцеві земельної ділянки.  
638. Відмова організатора земельних торгів від укладання договору може бути оскаржена переможцем у судовому порядку.  
639. Стаття 105. Особливості оплати вартості земельної ділянки, проданої з розстроченням платежу  
640. Договором купівлі-продажу земельної ділянки може бути передбачена оплата її вартості з розстроченням платежу.  
641. Розмір першого платежу, який сплачується при купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу, не може бути меншим 25 відсотків вартості земельної ділянки, за яку вона продана на земельних торгах.  
642. Термін розстрочення оплати вартості земельної ділянки не може перевищувати 5 років.  
643. Якщо договором купівлі-продажу земельної ділянки, проданої з розстроченням платежу, передбачений перехід права власності на земельну ділянку від продавця до покупця в момент сплати першого платежу, то покупець земельної ділянки не має права здійснювати її відчуження до повної сплати вартості земельної ділянки.  
644. Покупець земельної ділянки, проданої з розстроченням платежу, має право повністю оплатити вартість земельної ділянки достроково.  
645. Стаття 106. Право притримання земельної ділянки, що надається продавцеві  
646. У разі коли договором купівлі-продажу земельної ділянки передбачено, що власник земельної ділянки передає покупцеві право власності на неї в момент внесення першого платежу, то договір купівлі-продажу повинен містити положення про одночасне виникнення у власника земельної ділянки права притримання земельної ділянки.  
647. Право притримання земельної ділянки підлягає державній реєстрації як обтяження права власності на земельну ділянку, придбану покупцем на земельних торгах.  
648. Право притримання, що надається продавцеві земельної ділянки, є гарантією отримання власником земельної ділянки, проданої ним на земельних торгах, повної вартості земельної ділянки, визначеної у договорі купівлі-продажу земельної ділянки. З моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яким встановлене право притримання цієї земельної ділянки, власникові земельної ділянки як продавцеві надаються права заставодержателя, а на покупця земельної ділянки покладається обов'язок заставодавця відповідно до закону про іпотеку.  
649. Покупець земельної ділянки, щодо якої встановлено право притримання, не має права здійснювати відчуження цієї земельної ділянки чи передачу її в заставу до припинення права притримання земельної ділянки.  
650. Припинення права притримання земельної ділянки припиняється після сплати її покупцем повної вартості земельної ділянки, визначеної договором купівлі-продажу, та скасування органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, права притримання земельної ділянки.  
651. Стаття 107. Право притримання земельної ділянки, що надається покупцеві  
652. У разі коли договором купівлі-продажу земельної ділянки передбачено, що власник земельної ділянки передає покупцеві право власності на неї після сплати повної вартості земельної ділянки, в договір купівлі-продажу включається положення про встановлення права притримання на користь покупця земельної ділянки.  
653. Право притримання земельної ділянки підлягає державній реєстрації як обтяження права власності на земельну ділянку, придбану покупцем на земельних торгах.  
654. Право притримання, що надається покупцеві земельної ділянки, є гарантією отримання покупцем земельної ділянки, придбаної на земельних торгах, цієї земельної ділянки після сплати ним повної її вартості, визначеної у договорі купівлі-продажу земельної ділянки. З моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яким встановлене право притримання цієї земельної ділянки, покупцеві земельної ділянки надаються права заставодержателя, а на власника земельної ділянки покладається обов'язок заставодавця відповідно до закону про іпотеку.  
655. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлено право притримання, не має права здійснювати відчуження цієї земельної ділянки чи передачу її в заставу до припинення права притримання земельної ділянки.  
656. Припинення права притримання земельної ділянки здійснюється після сплати її покупцем повної вартості земельної ділянки, визначеної договором купівлі-продажу, та скасування органом, що здійснює державну реєстрацію нерухомого майна, права притримання земельної ділянки.  
657. Стаття 108. Наслідки невиконання сторонами умов договору купівлі-продажу земельної ділянки  
658. Якщо покупець земельної ділянки, який сплатив перший платіж і набув право власності на земельну ділянку, не сплачує черговий платіж протягом двох місяців після настання строку його сплати, продавець земельної ділянки має право направити покупцеві вимогу у письмовій формі про сплату платежу протягом місяця. Якщо після отримання такої вимоги покупець земельної ділянки не сплачує платіж, продавець земельної ділянки має право звернутися до суду з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки та виставлення її на земельні торги, а також відшкодування збитків, понесених у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу земельної ділянки.  
659. Якщо продавець земельної ділянки, проданої з розстроченням платежу та з умовою переходу права власності до покупця в момент сплати останнього платежу, відмовляється передати земельну ділянку покупцеві, покупець має право звернутися до суду з вимогою про передачу йому земельної ділянки та відшкодування збитків, понесених у зв'язку з відмовою власника земельної ділянки передати її покупцеві  
660. Глава ХІІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РИНОК ЗЕМЕЛЬ ТА ВИРІШЕННЯ СПОРІВ  
661. Стаття 109. Відповідальність за порушення законодавства про ринок земель  
662. Особи, винні в порушенні законодавства про ринок земель, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.  
663. Стаття 110. Порядок вирішення спорів  
664. Спори, що виникають на ринку земель, вирішуються в судовому порядку.  
665. Глава ХІV. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ  
666. Стаття 111. Міжнародні договори  
667. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.  
668. Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
669. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
670. 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:  
671. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Державної програми приватизації та розвитку ринку земель;  
672. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
673. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;  
674. забезпечити видання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.