Кількість абзаців - 193 Розмітка (ліва колонка)


Про організацію виробництва та поводження з хімічними джерелами струму (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про організацію виробництва та поводження з хімічними джерелами струму  
1. Цей закон визначає засади державної політики направлені на створення сприятливих умов для збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможних на світовому ринку вітчизняних хімічних джерел струму, розвитку та ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалу сфери хімічних джерел струму та підвищення експортних можливостей вітчизняних хімічних джерел струму, а також на покращення екологічної ситуації в Україні за рахунок зменшення впливу шкідливих відходів відпрацьованих хімічних джерел струму на навколишнє середовище.  
2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Сфера застосування  
4. Закон є обов'язковим для виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та фізичними особами, які є суб'єктами відносин у сфері виробництва та поводження з хімічними джерелами струму.  
5. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з закупівлею хімічних джерел струму за державні кошти та/або в межах державного оборонного замовлення, а також відносин, пов'язаних з реалізацією, збиранням та утилізацією хімічних джерел струму, які є виробами подвійного призначення та/або містять дорогоцінні метали, визначаються окремими актами законодавства України, що регулюють такі відносини.  
6. Стаття 2. Визначення термінів  
7. У цьому законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:  
8. хімічні джерела струму - джерела електричної енергії, яка виробляється безпосередньо перетворенням хімічної енергії в електричну, та які складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегровані у прибори промислового чи побутового призначення;  
9. сфера хімічних джерел струму - відносини, що виникають при розробці, виробництві, відчуженні, імпортуванні та експлуатації хімічних джерел струму, збиранні та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, використанні вторинної сировини від утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;  
10. суб'єкти відносин у сфері хімічних джерел струму - розробник, виробник, імпортер, продавець, покупець, споживач, спеціалізоване підприємство, приймальний пункт, інші юридичні та фізичні особи, які є стороною у відносинах що виникають при розробці, виробництві, відчуженні, імпортуванні та експлуатації хімічних джерел струму, збиранні та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, використанні вторинної сировини від утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;  
11. виробник - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює виробництво хімічних джерел струму;  
12. імпортер - суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює ввезення на митну територію України хімічних джерел струму або сировини, комплектуючих деталей для їх виробництва;  
13. продавець - суб'єкт підприємницької діяльності, що відчужує хімічні джерела струму вітчизняного чи іноземного походження в системі оптової та роздрібної торгівлі;  
14. покупець - суб'єкт підприємницької діяльності, що придбає хімічні джерела струму вітчизняного чи іноземного походження в системі оптової та роздрібної торгівлі з метою подальшого відчуження іншому покупцю або споживачу;  
15. споживач - юридична або фізична особа, яка використовує хімічні джерела струму або прилади із вбудованими хімічними джерелами струму;  
16. спеціалізоване підприємство - суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює утилізацію відпрацьованих хімічні джерела струму;  
17. спеціалізоване виробництво - структурний підрозділ підприємства з виробництва хімічних джерел струму, що здійснює утилізацію відпрацьованих хімічні джерела струму;  
18. приймальний пункт - стаціонарний або пересувний відокремлений підрозділ виробника чи спеціалізованого підприємства, який здійснює операції із збирання та первинної обробки відпрацьованих хімічних джерел струму;  
19. експлуатація хімічних джерел струму - використання хімічних джерел струму споживачем за прямим призначенням відповідно до супроводжувальної документації;  
20. відпрацьовані хімічні джерела струму - непридатні для прямого використання хімічні джерела струму, які за рішенням споживача втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного, морального зносу, непоправного браку або пошкодження та є відходами споживання;  
21. екологічно небезпечні відпрацьовані хімічні джерела струму - відпрацьовані хімічні джерела струму, що утримують у своєму складі речовини та сполуки, визначені Зеленим переліком відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 13 липня 2000 року № 1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів";  
22. токсичні відпрацьовані хімічні джерела струму - відпрацьовані хімічні джерела струму, що утримують у своєму складі речовини та сполуки, визначені Жовтим переліком відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 13 липня 2000 року № 1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів";  
23. заготівля відпрацьованих хімічних джерел струму - діяльність, пов'язана із закупівлею, зберіганням та переміщенням відпрацьованих хімічних джерел струму від місця їх знаходження до території розташування спеціалізованого виробництва у виробника або спеціалізованого підприємства;  
24. первинна обробка відпрацьованих хімічних джерел струму - діяльність, пов'язана з приведенням відпрацьованих хімічних джерел струму до стану готовності для утилізації;  
25. утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму - механічне, фізико-хімічне та інше оброблення відпрацьованих хімічних джерел струму з метою отримання сировини для виготовлення хімічних джерел струму;  
26. екологічний грошовий заклад - грошові кошти, що сплачуються покупцями та/або споживачами батареї виробнику або продавцеві батареї у якості забезпечення виконання зобов'язання здати відпрацьовану батарею для утилізації виробнику, спеціалізованому підприємству чи на приймальний пункт.  
27. Інші поняття і терміни вживаються у цьому Законі у значеннях, визначених законодавством України.  
28. Стаття 3. Законодавча реґламентація  
29. Відносини у сфері хімічних джерел струму регулюються законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.  
30. Закон України "Про металобрухт" не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з відпрацьованими хімічними джерелами струму.  
31. Стаття 4. Класифікація хімічних джерел струму  
32. Хімічні джерела струму поділяються на:  
33. 1) екологічно-безпечні хімічні джерела струму;  
34. 2) токсичні хімічні джерела струму;  
35. 3) небезпечні хімічні джерела струму.  
36. Стаття 5. Мета законодавства про хімічні джерела струму  
37. Метою законодавства про хімічні джерела струму є:  
38. визначення основних принципів державної політики та правове регулювання відносин у сфері хімічних джерел струму;  
39. забезпечення розвитку вітчизняного виробництва хімічних джерел струму за рахунок модернізації (переоснащення) існуючих та створення нових виробництв хімічних джерел струму з використанням прогресивних технологій та застосуванням безвідходних матеріалів чи матеріалів, що повністю утилізуються, визначення заходів щодо захисту вітчизняних виробників хімічних джерел струму від недобросовісної конкуренції;  
40. забезпечення функціонування ринку хімічних джерел струму на засадах поєднання вільної конкуренції та державного регулювання з метою збалансування інтересів держави та суб'єктів господарювання, формування сприятливої для ринку хімічних джерел струму податкової та митної політики, захисту прав споживачів на використання сертифікованої продукції;  
41. організаційно-економічне стимулювання збирання та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму з метою запобігання шкідливого впливу відпрацьованих хімічних джерел струму та відходів від їх утилізації на навколишнє середовище та здоров (я людини.  
42. Стаття 6. Державна підтримка виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму  
43. Державна підтримка вітчизняних виробництв хімічних джерел струму та виробництв з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється відповідно до загальнодержавних, галузевих та місцевих програм з зазначених питань за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.  
44. Кабінет Міністрів України відповідно до загальнодержавних програм щорічно при підготовці проекту Державного бюджету України передбачає відповідні кошти на підтримку вітчизняних виробництв хімічних джерел струму та виробництв з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
45. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до регіональних програм щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку вітчизняних виробництв хімічних джерел струму та виробництв з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
46. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень сприяють вітчизняним виробникам:  
47. в модернізації та реконструкції виробництв хімічних джерел струму, організації роботи приймальних пунктів із збирання відпрацьованих хімічних джерел струму та спеціалізованих виробництв з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;  
48. в організації контролю за своєчасною та у повному обсязі передачею споживачами відпрацьованих хімічних джерел струму для утилізації на спеціалізовані виробництва виробників, спеціалізовані підприємства чи приймальні пункти;  
49. в організації фахової підготовки та перепідготовки інженерно-технічних та робочих кадрів з метою укомплектування кваліфікованими кадрами виробництв хімічних джерел струму та виробництв з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
50. Стимулювання виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється відповідно до законодавства шляхом:  
51. застосування економічних важелів і стимулів, передбачених цим Законом та законодавством про охорону навколишнього середовища;  
52. створення сприятливих економічних умов для модернізації та реконструкції об'єктів виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
53. Розділ ІІ. ДЕРЖАВНИЙ ВПЛИВ У СФЕРІ ХІМІЧНИХ ДЖЕРЕЛ СТРУМУ  
54. Стаття 7. Державне управління та регулювання у сфері хімічних джерел струму  
55. Основні напрями державної політики у сфері хімічних джерел струму визначаються цим Законом.  
56. Кабінет Міністрів України та інші уповноважені органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику у сфері хімічних джерел струму та здійснюють управління нею.  
57. Державне управління у сфері хімічних джерел струму передбачає:  
58. розробку та прийняття загальнодержавних, галузевих та місцевих програм розвитку вітчизняних хімічних джерел струму, а також їх наукових та науково-технічних програм, розробку і виконання завдань відповідних загальнодержавних цільових наукових та науково-технічних програм;  
59. розробку та прийняття органами виконавчої влади в межах їх компетенції нормативно-правових актів, державних норм, правил, стандартів щодо виробництва хімічних джерел струму, їх використання та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;  
60. координацію та узгодження галузевих і місцевих програм у сфері хімічних джерел струму із загальнодержавними програмами;  
61. здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері хімічних джерел струму та за виконанням загальнодержавних програм у цій сфері.  
62. Державне регулювання у сфері хімічних джерел струму здійснює Кабінет Міністрів України чи за його дорученням спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері в порядку, визначеному законодавством.  
63. Державне регулювання у сфері хімічних джерел струму здійснюється шляхом:  
64. реалізації загальнодержавних, галузевих та місцевих програм розвитку вітчизняних хімічних джерел струму;  
65. запровадження норм, правил і стандартів виробництва та експлуатації хімічних джерел струму, збирання та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;  
66. надання ліцензій на здійснення діяльності у сфері небезпечних і токсичних хімічних джерел струму згідно з законодавством;  
67. нагляду та контролю за здійсненням з застосуванням екологічно небезпечних технологій виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;  
68. нагляду та контролю за ввезенням на митну територію України хімічних джерел струму, сировини, комплектуючих деталей для їх виробництва, що відповідають вимогам діючих в Україні стандартів;  
69. нагляду та контролю за додержанням продавцями, покупцями та споживачами вимог технічної документації щодо зберігання, експлуатації хімічних джерел струму та передачі відпрацьованих хімічних джерел струму для утилізації.  
70. Стаття 8. Ліцензування діяльності у сфері небезпечних і токсичних хімічних джерел струму  
71. Ліцензування діяльності у сфері небезпечних і токсичних хімічних джерел струму запроваджується з метою:  
72. здійснення єдиної державної політики у сфері хімічних джерел струму та захисту прав споживачів;  
73. сприяння демонополізації діяльності у сфері хімічних джерел струму, розвитку підприємництва та конкуренції;  
74. залучення коштів підприємств усіх форм власності до розвитку галузі хімічних джерел струму;  
75. забезпечення високого рівня якості хімічних джерел струму, що виробляються вітчизняними виробниками;  
76. забезпечення екологічної безпеки технологічних процесів виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
77. Діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва та імпорту небезпечних і токсичних хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму здійснюється на підставі ліцензій, що видаються в порядку, встановленому законодавством.  
78. Організаційні, кваліфікаційні та матеріально-технічні вимоги до суб'єктів відносин у сфері хімічних джерел струму, що здійснюють діяльність з виробництва та імпорту небезпечних і токсичних хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму передбачаються в ліцензійних умовах, що затверджуються відповідним центральним органом виконавчої влади.  
79. Забороняється надання виключних прав суб'єктам підприємницької діяльності всіх форм власності на ведення будь-якого виду діяльності у сфері хімічних джерел струму, крім діяльності, пов'язаної із захистом інтересів держави, із забезпеченням національної безпеки та оборони.  
80. Стаття 9. Стандартизація у сфері хімічних джерел струму  
81. Метою стандартизації є розробка державних, галузевих стандартів та технічних умов для забезпечення у сфері хімічних джерел струму:  
82. додержання єдиних державних норм, правил, стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері хімічних джерел струму;  
83. виконання технологічних вимог щодо виробництва, реалізації, експлуатації хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;  
84. випуску та реалізації хімічних джерел струму належної якості;  
85. додержання вимог екологічного законодавства, санітарно-гігієнічних вимог та правил щодо забезпечення охорони навколишнього середовища.  
86. Стаття 10. Фінансування у сфері хімічних джерел струму  
87. Фінансування у сфері хімічних джерел струму здійснюється як за рахунок коштів, передбачених загальнодержавними, галузевими та місцевими програмами розвитку хімічних джерел струму, так і за рахунок коштів суб'єктів відносин у сфері хімічних джерел струму, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законодавством.  
88. Розділ ІІІ. ЗАХИСТ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ТА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО  
89. Стаття 11. Захист вітчизняного ринку  
90. Державна політика у сфері захисту вітчизняного ринку здійснюється шляхом:  
91. прийняття загальнодержавних, галузевих та місцевих програм розвитку хімічних джерел струму;  
92. надання переваги вітчизняним виробникам при формуванні державних замовлень, оборонних замовлень та інших закупівель за державні кошти;  
93. введення ввізного мита, збору за забруднення навколишнього середовища хімічними джерелами струму іноземного походження та вимог до екологічної безпеки та сертифікації на відповідність держаним, галузевим стандартам та технічним умовам хімічних джерел струму, які ввозяться на митну територію України.  
94. Під час проведення закупівель за державні кошти підприємства та установи, які є розпорядниками державних коштів, зобов'язані надавати перевагу хімічним джерелам струму вітчизняного виробництва за умови їх рівних техніко-економічних показників з хімічними джерелами струму іноземного походження.  
95. При ввезенні на митну територію України хімічних джерел струму імпортер сплачує мито згідно з діючим законодавством України.  
96. Розмір мита та збору за забруднення навколишнього середовища хімічними джерелами струму іноземного походження, порядок сплати та порядок спрямування коштів на відшкодування виробникам чи спеціалізованим підприємствам витрат, пов'язаних з подальшою утилізацією та знешкодженням відпрацьованих імпортних батарей, встановлюється Кабінетом Міністрів України  
97. Захист вітчизняного ринку від недобросовісної конкуренції здійснюється згідно із законодавством України, що регулює ці відносини.  
98. Стаття 12. Міжнародне співробітництво України у сфері хімічних джерел струму  
99. Міжнародне співробітництво у сфері хімічних джерел струму здійснюється шляхом  
100. участі у роботі міжнародних організацій, конференцій, виставок тощо;  
101. гармонізації державних стандартів, норм та правил з міжнародними стандартами, нормами та правилами, які визначають вимоги до виробництва, якості, експлуатації хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
102. Встановлення правових, організаційних, технічних і фінансових відносин з міжнародними організаціями виробників та споживачів хімічних джерел струму, співробітництво із зарубіжними виробниками хімічних джерел струму здійснюється згідно з відповідними міжнародними договорами, законодавством України та законодавством країн місцезнаходження міжнародних організацій та зарубіжних виробників хімічних джерел струму.  
103. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.  
104. РОЗДІЛ ІV. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ХІМІЧНИХ ДЖЕРЕЛ СТРУМУ  
105. Стаття 13. Інноваційна діяльність, забезпечення науково-технічного розвитку у сфері хімічних джерел струму  
106. Науково-технічне забезпечення розвитку прогресивних хімічних джерел струму, популяризація та впровадження науково-технічних досягнень у сфері хімічних джерел струму здійснюється науковими та науково-дослідними установами державної та інших форм власності.  
107. Наукові та науково-дослідні установи, що здійснюють розробку хімічних джерел струму та технологічних процесів їх виробництва та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, зобов'язані передбачати екологічну безпеку виробничих процесів, використання безвідходних або маловідходних технологій виробництва та можливість утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
108. Стаття 14. Умови виробництва хімічних джерел струму  
109. Виробниками хімічних джерел струму є власники чи орендарі виробничих потужностей, які мають у своєму розпорядженні технології для виробництва хімічних джерел струму, здійснюють виробництво хімічних джерел струму, статутом яких передбачена така діяльність, а право на її здійснення підтверджено ліцензією згідно з законодавством.  
110. Проектна документація на будівництво та реконструкцію (переоснащення, розширення, технічне переозброєння) підприємств з виробництва небезпечних і токсичних хімічних джерел струму підлягає експертизі та узгодженню відповідними органами державного контролю та нагляду в порядку, встановленому законодавством.  
111. Виробничі приміщення, площі, обладнання, устаткування та інші технічні засоби, що використовується для виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму підлягають сертифікації на відповідність існуючим державним стандартам та технічним умовам.  
112. Виробництво хімічних джерел струму та введення їх в обіг здійснюється виробниками з додержанням вимог державних, галузевих стандартів та технічних умов.  
113. Обмеження чи тимчасове зупинення діяльності підприємства виробника за умови порушення державних, галузевих стандартів, технічних умов та екологічних норм здійснюється згідно з чинним законодавством про стандартизацію та охорону навколишнього середовища.  
114. При виробництві батарей забороняється використання матеріалів та комплектуючих вітчизняного та імпортного походження, відносно яких відсутні технології утилізації.  
115. Стаття 15. Контроль якості і безпеки хімічних джерел струму  
116. З метою забезпечення якості хімічних джерел струму та екологічної безпеки технологічних процесів виробництва для навколишнього середовища виробник забезпечує здійснення технічного контролю на всіх стадіях виробництва.  
117. Контроль якості сировини, комплектуючих деталей та технологічних процесів виробництва здійснюється лабораторією виробника або лабораторією, залученою на договірних засадах, що акредитовані згідно з порядком, встановленим центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації.  
118. Виробник зобов'язаний на корпусі хімічного джерела струму та/або в експлуатаційній документації розмістити інформацію про вміст шкідливих речовин та поводження з хімічними джерелами струму в процесі експлуатації та після їх використання.  
119. Державний контроль та нагляд за якістю хімічних джерел струму та забезпеченням екологічної безпеки технологічних процесів виробництва здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади з питань промислової політики, з питань стандартизації, метрології та сертифікації та з питань охорони навколишнього середовища.  
120. Стаття 16. Захист прав споживачів  
121. Виробники хімічних джерел струму вживають заходів щодо відповідності хімічних джерел струму вимогам державних, галузевих стандартів, технічних умов, підвищення їх якості, задоволення потреб споживачів хімічних джерел струму для промислового та побутового призначення та створення належних умов для безперешкодного приймання відпрацьованих хімічних джерел струму.  
122. Захист прав споживачів на придбання хімічних джерел струму гарантованої якості, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюється законодавством у сфері захисту прав споживачів.  
123. Стаття 17. Умови експлуатації небезпечних і токсичних хімічних джерел струму  
124. Споживач забезпечує використання небезпечних і токсичних хімічних джерел струму з додержанням вимог експлуатаційної документації та/або інформації, розміщеної на корпусі таких хімічних джерел струму.  
125. Суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують небезпечні і токсичні хімічні джерела струму:  
126. ведуть первинний облік придбання та використання нових небезпечних і токсичних хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;  
127. забезпечують зберігання відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму у спеціально відведених місцях та їх передачу для утилізації на спеціалізовані виробництва виробника або спеціалізованим підприємствам;  
128. у встановленому порядку надають інформацію щодо обсягів придбання та використання нових небезпечних і токсичних хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації.  
129. Стаття 18. Заготівля відпрацьованих хімічних джерел струму  
130. Система заготівлі відпрацьованих хімічних джерел струму створюється виробниками та спеціалізованими підприємствами через мережу приймальних пунктів.  
131. Виробник забезпечує безперешкодне приймання для утилізації профільних для свого виробництва відпрацьованих хімічних джерел струму вітчизняного та імпортного походження.  
132. До початку здійснення діяльності із заготівлі відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму виробник або спеціалізоване підприємство отримує ліцензію на право заготівлі відпрацьованих хімічних джерел струму у порядку, встановленому законодавством.  
133. Стаття 19. Екологічний грошовий заклад  
134. Екологічний грошовий заклад сплачується до Державного бюджету споживачем хімічних джерел струму у якості забезпечення виконання зобов'язання здати відпрацьовані хімічні джерела струму для утилізації на спеціалізоване виробництво виробника, спеціалізованому підприємству чи на приймальний пункт.  
135. Обов'язок сплати екологічного грошового закладу покладається на споживача хімічних джерел струму, що використовує у своїй діяльності хімічні джерела струму з граничним рівнем ємності 45 А/год та більше.  
136. Відшкодування екологічного грошового закладу споживачу здійснюються за умови здачі ним відпрацьованих хімічних джерел струму на спеціалізоване виробництво виробника, спеціалізованому підприємству чи на приймальний пункт.  
137. Споживач хімічних джерел струму, що використовує у своїй діяльності небезпечні хімічні джерела струму сплачує екологічний грошовий заклад незалежно від рівня ємності зазначених хімічних джерел струму.  
138. Розмір екологічного грошового закладу становить п'ять відсотків від ціни хімічних джерел струму, визначеної без урахування податку на додану вартість, та є співвідношенням середньозваженої ціни продажу відпрацьованих хімічних джерел струму до ціни нових хімічних джерел струму відповідної електрохімічної системи.  
139. Розмір екологічного грошового закладу стосовно споживання небезпечних хімічних джерел струму визначається у двократному розмірі від встановленого цією статтею розміру екологічного грошового закладу.  
140. У разі підвищення співвідношенням середньозваженої ціни відпрацьованих хімічних джерел струму до ціни нових хімічних джерел струму Кабінет Міністрів України своєю постановою збільшує розмір екологічного грошового закладу, але не більше ніж на п'ять відсотків.  
141. У разі підвищення співвідношення середньозваженої ціни відпрацьованих хімічних джерел струму до ціни нових хімічних джерел струму більш ніж на п'ять відсотків Кабінет Міністрів України ініціює внесення змін до цього закону.  
142. Розрахунок суми екологічного грошового закладу здійснюється щоквартально стосовно хімічних джерел струму, що введені в експлуатацію та/або придбані у попередньому кварталі.  
143. Розрахунок екологічного грошового закладу здійснюється з дати введення в експлуатацію хімічних джерел струму, але на пізніше трьох місяців (може бути інший термін) з дати придбання хімічних джерел струму.  
144. Сплата нарахованого екологічного грошового закладу здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що слідує за кварталом.  
145. У випадку коли у відповідному розрахунковому періоді споживачем передані відпрацьовані хімічні джерела струму для утилізації на спеціалізоване виробництво виробника, спеціалізованому підприємству чи на приймальний пункт, загальна сума екологічного грошового закладу, розрахованого для сплати у відповідному періоді, зменшується на суму екологічного грошового закладу, що підлягає сплаті за хімічні джерела струму відповідної ємності.  
146. Кошти, що залишилися у бюджеті після відшкодування сум екологічного грошового закладу споживачам, спрямовуються на спорудження та/або реконструкцію державних виробництв (або державних центрів, створених на базі виробництв вітчизняних виробників) з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
147. Граничний термін відшкодування екологічного грошового закладу визначається граничним терміном експлуатації хімічних джерел струму.  
148. Розмір екологічного грошового закладу, порядок сплати, обліку, перерахування до державного бюджету екологічного грошового закладу, відшкодування сум екологічного грошового закладу споживачам у разі виконання забезпеченого ним зобов'язання, порядок використання коштів, що залишилися у бюджеті після відшкодування сум екологічного грошового закладу споживачам, визначається Кабінетом Міністрів України.  
149. Стаття 20. Умови утилізації відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму  
150. Утилізація відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму здійснюється виробником на спеціалізованому виробництві чи спеціалізованим підприємством із застосуванням технологій і устаткування, що забезпечують екологічну безпеку виробничих процесів утилізації відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму та використання вторинної сировини у виробництві хімічних джерел струму.  
151. Проектна документація на будівництво та реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств з утилізації відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму підлягає експертизі та узгодженню відповідними органами державного контролю та нагляду в порядку, встановленому законодавством.  
152. Виробник або спеціалізоване підприємство до початку здійснення діяльності із утилізації відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму отримує ліцензію на право утилізації відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму.  
153. Обмеження чи тимчасове зупинення спеціалізованого виробництва чи діяльності спеціалізованого підприємства за умови порушення державних, галузевих стандартів, технічних умов та екологічних норм здійснюється в порядку, встановленому законодавством про стандартизацію та охорону навколишнього природного середовища.  
154. РОЗДІЛ V. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ХІМІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ СТРУМУ  
155. Стаття 21. Відповідальність за порушення Закону  
156. За порушення цього Закону суб'єкти відносин у сфері хімічних джерел струму несуть відповідальність згідно із законодавством.  
157. Стаття 22. Державний контроль у сфері хімічних джерел струму  
158. Контролюючими органами за додержанням суб'єктами відносин у сфері хімічних джерел струму є:  
159. центральні та місцеві органи виконавчої та органи місцевого самоврядування - стосовно реалізації загальнодержавних, галузевих та місцевих програм у сфері хімічних джерел струму;  
160. центральні органи виконавчої влади з питань промислової політики, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади - стосовно здійснення державної політики у сфері хімічних джерел струму, ліцензування діяльності у сфері небезпечних і токсичних хімічних джерел струму, координації діяльності суб'єктів відносин у сфері хімічних джерел струму, що їм підпорядковані або відносяться до сфери їх управління;  
161. центральні та місцеві органи виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації - стосовно дотримання вимог державних стандартів щодо технологічних процесів виробництва та забезпечення якості хімічних джерел струму;  
162. центральні та місцеві органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища - стосовно забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму і утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму; ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;  
163. митні органи - стосовно сплати ввізного мита та збору за забруднення навколишнього середовища хімічними джерелами струму іноземного походження імпортерами, що ввозять на митну територію України хімічні джерела струму, сировину та комплектуючі деталі для їх виробництва;  
164. податкові органи - стосовно сплати збору за забруднення навколишнього середовища виробниками за розміщення відходів виробництва хімічних джерел струму та споживачами за розміщення відпрацьованих хімічних джерел струму, своєчасного перерахування до бюджету сум грошового екологічного закладу, цільового використання сировини та комплектуючих деталей, ввезених на митну територію з застосуванням пільг, наданих цим Законом, а також цільового використання коштів, вивільнених у зв'язку з наданням пільг з оподаткування прибутку згідно з цим Законом.  
165. Контроль діяльності у сфері хімічних джерел струму здійснюється за напрямками, передбаченими цією статтею, відповідно до компетенції контролюючих органів, визначеної законом.  
166. РОЗДІЛ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
167. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
168. 2. Встановити, що до приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.  
169. 3. Внести зміни до таких законів України:  
170. 3.1. Доповнити статтю 44 Закону України від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ „Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991р, №41, ст. 546; ОВУ, 1998р, №13, ст.480; 1999р, №32, ст.1645; 2000р, №2, ст.20; 2001р, №31, ст.1383) частиною другою такого змісту:  
171. „Збір за забруднення навколишнього середовища хімічними джерелами струму іноземного походження встановлюється в залежності від ємності ввезених на митну територію України хімічних джерел струму і сплачується імпортерами одночасно із сплатою ввізного мита."  
172. Частини другу, третю, четверту та п'яту статті 44 Закону України від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ „Про охорону навколишнього природного середовища" вважати відповідно частинами третьою, четвертою, п'ятою та шостою Закону.  
173. 3.2. Доповнити частину четверту статті 46 Закону України від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ „Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991р., №41, ст.546; 1996р, т.70; ОВУ, 1998р, №13, ст.480; 1999р., №32, ст.1645) реченням другим такого змісту:  
174. „Кошти від збору за забруднення навколишнього середовища хімічними джерелами струму іноземного походження спрямовуються на розробку технологій утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, створення відповідних виробничих потужностей та компенсації витрат з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму у разі її збитковості."  
175. 3.3. Статтю 9 Закону України від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (ОВУ, 2000р., №27, ст.1109; №41, ст.1735; 2001р., №5, ст.172; №9, ст.343; №17, ст.719; №31, ст.1388; №43, ст.1918; №44, ст.1951; 2002р., №7, ст.276; №8, ст.327) доповнити пунктом 67 такого змісту:  
176. "67) виробництво та імпорт небезпечних і токсичних хімічних джерел струму, заготівля та утилізація відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму."  
177. 3.4. Статтю 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 19, ст. 259; 1996 р., N 41, ст. 192; 1999 р., N 31, ст. 253; 2000 р., N 3, ст. 20, N 21, ст. 163, N 35, ст. 283, N 38, ст. 318, N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 30, ст. 143, N 50, ст. 261; 2002 р., N 5, ст. 31, ст. 34, N 11, ст. 81, N 33, ст. 236, ст. 238, N 35, ст. 259, N 36, ст. 266; із змінами, внесеними законами України від 26 грудня 2002 року N 380-ІV і від 16 січня 2003 року N 440-ІV) доповнити пунктом "ф" такого змісту:  
178. "ф) з дня введення в дію Закону України „Про хімічні джерела струму" до 1 січня 2009 року сировина, матеріали, комплектуючі деталі, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для виробництва хімічних джерел струму, технологічні лінії, автоматизовані комплекси, обладнання, устаткування та інші технічні засоби для виробництва хімічних джерел струму, запасні частини, витратні матеріали до них, які ввозяться на митну територію України для створення, реконструкції (технічного переозброєння, переоснащення) виробництв хімічних джерел струму та виробництв з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.  
179. Перелік, обсяги та цільове використання таких товарів з визначенням їх кодів згідно з Українською класифікацією опису та кодування товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.  
180. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито в установленому законом порядку";  
181. 3.5. Статтю 11 Закону України "Про податок на додану вартість" Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156, N 37, ст. 239, N 38, ст. 250, N 47, ст. 294, N 51, ст. 305, ст. 307; 1998 р., N 10, ст. 37, N 17, ст. 83, N 18, ст. 95, N 20, ст. 100, N 33, ст. 224; 1999 р., N 4, ст. 33, N 7, ст. 53, ст. 54, N 15, ст. 83, ст. 88, N 18, ст. 140, ст. 142, N 26, ст. 214, ст. 216, N 31, ст. 250, N 32, ст. 264, N 35, ст. 302, N 38, ст. 338, ст. 341, ст. 343, ст. 352, N 39, ст. 356, ст. 357, N 51, ст. 446; 2000 р., N 2, ст. 14, ст. 16, N 3, ст. 20, N 10, ст. 78, N 20, ст. 149, N 22, ст. 172, N 25, ст. 197, N 26, ст. 209, N 32, ст. 258, ст. 260, N 35, ст. 283, N 36, ст. 300, N 38, ст. 318, N 40, ст. 339, N 48, ст. 406; 2001 р., N 4, ст. 15, N 7, ст. 36, N 11, ст. 46, ст. 50, N 20, ст. 96, N 23, ст. 114, N 30, ст. 143, N 50, ст. 261; 2002 р., N 5, ст. 31, N 9, ст. 68, N 12 - 13, ст. 92, N 15, ст. 100, N 31, ст. 214, N 33, ст. 238, N 36, ст. 266; 2003 р., N 6, ст. 49; із змінами, внесеними законами України від 26 грудня 2002 року N 380-ІV і від 16 січня 2003 року N 440-ІV) доповнити пунктами 11.37 та 11.38 такого змісту:  
182. "11.37. Тимчасово до 1 січня 2009 року звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом "ф" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".  
183. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до законодавства України.  
184. 11.38. Тимчасово до 1 січня 2009 року звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та надання послуг з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму та продажу вторинної сировини, отриманої від утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";  
185. 3.6. Пункт 7.13 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 1999 р., N 4, ст. 33, N 32, ст. 264; 2000 р., N 5, ст. 34, N 39, ст. 333, N 46, ст. 393; 2002 р., N 31, ст. 214) доповнити підпунктом 7.13.9 такого змісту:  
186. "7.13.7. Тимчасово до 1 січня 2009 року звільняється від оподаткування прибуток підприємств - виробників хімічних джерел струму та спеціалізованих підприємств по утилізації хімічних джерел струму, отриманий від діяльності з утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму та продажу вторинної сировини, отриманої від утилізації хімічних джерел струму.  
187. При цьому прибуток, отриманий від іншої діяльності зазначених підприємств оподатковується на загальних підставах.  
188. Платники податку ведуть окремий облік валових доходів та валових витрат, отриманих від діяльності з утилізації відпрацьованих небезпечних і токсичних хімічних джерел струму та продажу вторинної сировини, отриманої від утилізації небезпечних і токсичних хімічних джерел струму, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
189. Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням пільг з оподаткування прибутку, спрямовуються платником податків на переоснащення виробництва з утилізації, розроблення і запровадження новітніх технологій, створення нових потужностей з утилізації відпрацьованих джерел струму у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України."  
190. 4. Кабінету Міністрів України:  
191. у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом внести зміни до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 щодо встановлення нормативів збору за розміщення відпрацьованих хімічних джерел струму в залежності від їх ємності та кількості;  
192. у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти та забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.