Кількість абзаців - 150 Розмітка (ліва колонка)


Про управління об'єктами державної власності (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про управління об'єктами державної власності  
3. Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності.  
4. Стаття 1. Поняття управління об'єктами державної власності  
5. Управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з їх володінням, користуванням і розпоряджанням, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.  
6. Цей Закон не регулює правовідносини в процесі приватизації  
7. Стаття 2. Законодавство про управління об'єктами державної власності  
8. Законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.  
9. Стаття 3. Об'єкти державної власності  
10. Об'єктами державної власності, управління якими здійснюється відповідно до цього Закону, є:  
11. майно державних підприємств, установ та організацій, закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління;  
12. акції (частки, паї), що належать державі в господарських товариствах, крім акцій (часток, паїв), що передані до статутних фондів господарських товариств, зокрема, створених за участю держави, в обмін на корпоративні права таких господарських товариств, якщо інше не було визначено при внесенні їх до статутних фондів таких господарських товариств (далі - державні корпоративні права).  
13. майно державних підприємств, що перебувають у процесі приватизації;  
14. державне майно, передане у безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, іншим установам та організаціям (далі - самоврядні організації);  
15. державне майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);  
16. інше майно та майнові права, що належать державі.  
17. Дія цього Закону не поширюється:  
18. на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України;  
19. на управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, судових органів, і управління яким здійснюють відповідні органи згідно з законом.  
20. Управління об'єктами державної власності, щодо яких ведеться судова процедура банкрутства, здійснюється з урахуванням вимог законодавства про банкрутство та обмежень щодо об'єктів державної власності, на які не може бути звернено стягнення.  
21. Стаття 4. Суб'єкти управління об'єктами державної власності  
22. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є:  
23. Кабінет Міністрів України;  
24. уповноважені Кабінетом Міністрів України центральні і місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим (далі - органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності);  
25. Фонд державного майна України;  
26. самоврядні організації, яким державне майно передано у безстрокове безоплатне користування;  
27. юридичні особи у формі об'єднань державних підприємств та державних холдингових компаній, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів України і здійснюють функції управління державними підприємствами та державними акціонерними товариствами на умовах господарського розрахунку (далі - господарські структури);  
28. юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління державними корпоративними правами (далі - уповноважені особи).  
29. Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері управління об'єктами державної власності  
30. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України:  
31. визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності;  
32. установлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом;  
33. визначає умови створення та діяльності господарських структур;  
34. приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;  
35. призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур;  
36. приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності у комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної у державну власність;  
37. встановлює порядок фінансового планування господарської діяльності державних підприємств і господарських структур та розкриття відомостей про їх фінансово-економічний стан;  
38. погоджує умови приватизації державного майна, приймає рішення про закріплення у державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію;  
39. приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини;  
40. установлює критерії відбору об'єктів державної власності для передачі їх в управління уповноваженим особам;  
41. визначає порядок управління державними корпоративними правами та виплати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління державними корпоративними правами;  
42. приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про передачу повноважень з управління державними корпоративними правами органам, уповноваженим управляти об'єктами державної власності, та господарським структурам;  
43. виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності.  
44. Стаття 6. Повноваження органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності  
45. Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності, відповідно до покладених на них завдань:  
46. приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності;  
47. ініціюють створення господарських структур, розробляють проекти їх установчих документів;  
48. затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням;  
49. укладають і розривають контракти з керівниками державних підприємств і господарських структур;  
50. розробляють стратегію розвитку державних підприємств і господарських структур;  
51. забезпечують розроблення та затверджують фінансові плани на середньострокову перспективу (3 - 5 років) державних підприємств і господарських структур;  
52. затверджують річні фінансові плани державних підприємств і господарських структур;  
53. проводять моніторинг фінансово-господарської діяльності державних підприємств і господарських структур;  
54. забезпечують проведення щорічних аудиторських перевірок окремо визначених державних підприємств і господарських структур;  
55. визначають посадових осіб, відповідальних за стан фінансово-господарської діяльності одного або кількох державних підприємств (далі - відповідальний представник органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності);  
56. здійснюють контроль за діяльністю господарських структур;  
57. ведуть облік об'єктів державної власності, здійснюють контроль за їх ефективним використанням та збереженням;  
58. здійснюють управління казенними підприємствами відповідно до законодавства;  
59. здійснюють управління державними корпоративними правами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
60. передають функції з управління об'єктами державної власності господарським структурам та уповноваженим особам, укладають з ними договори доручення і здійснюють контроль за ефективністю їх виконання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
61. приймають рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації;  
62. дають згоду Фонду державного майна України на передачу об'єктів державної власності до статутних фондів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави;  
63. погоджують передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування самоврядним організаціям, а також передачу об'єктів комунальної власності у державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування самоврядним організаціям;  
64. беруть участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України щодо об'єктів державної власності України;  
65. виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.  
66. Стаття 7. Повноваження Фонду державного майна України  
67. Фонд державного майна України відповідно до законодавства:  
68. подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо закріплення у державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації;  
69. приймає рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації;  
70. погоджує передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування самоврядним організаціям, а також передачу об'єктів комунальної власності у державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймає рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування самоврядним організаціям;  
71. здійснює управління державними корпоративними правами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
72. передає функції з управління об'єктами державної власності, якщо вони знаходяться в його віданні, органам, уповноваженим управляти об'єктами державної власності, господарським структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення і здійснює контроль за ефективністю управління цими об'єктами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
73. веде облік державних корпоративних прав, здійснює їх оцінку;  
74. визначає умови, організовує та проводить конкурси з визначення уповноважених осіб;  
75. проводить перевірки ефективності управління державними корпоративними правами, яке здійснюється органами, уповноваженими управляти об'єктами державної власності, господарськими структурами та уповноваженими особами із залученням у разі потреби до цієї роботи працівників інших державних органів, а також фахівців і експертів на договірних засадах;  
76. подає Кабінету Міністрів України за погодженням з відповідним органом, уповноваженим управляти об'єктами державної власності, господарською структурою, пропозиції щодо доцільності відчуження державних корпоративних прав, закріплених у державній власності, або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) у інших власників;  
77. змінює організаційно-правову форму державних підприємств у процесі приватизації;  
78. здійснює приватизацію об'єктів державної власності, в тому числі державних корпоративних прав, у порядку, визначеному законодавством про приватизацію;  
79. виступає відповідно до законодавства орендодавцем майна, що перебуває у державній власності;  
80. бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;  
81. забезпечує захист майнових прав держави на території України та за її межами.  
82. виконує інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.  
83. Стаття 8. Повноваження самоврядних організацій  
84. Об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються самоврядним організаціям у безстрокове безоплатне користування.  
85. Самоврядні організації, яким державне майно передано у безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені абзацами другим, четвертим - десятим, тринадцятим, сімнадцятим, дев'ятнадцятим - двадцять першим статті 6 цього Закону, за винятком повноважень щодо господарських структур.  
86. Стаття 9. Повноваження господарських структур  
87. Господарські структури:  
88. укладають контракти з керівниками державних підприємств та державних акціонерних товариств;  
89. розробляють річні фінансові плани та плани на 3 - 5 років і подають на затвердження органу виконавчої влади, який здійснює контроль за їх діяльністю;  
90. забезпечують розроблення та затверджують річні фінансові плани державних підприємств і державних акціонерних товариств;  
91. проводять аналіз і обов'язкові щорічні аудиторські перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подають отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює контроль за їх діяльністю.  
92. Державні корпоративні права, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності.  
93. Стаття 10. Уповноважені особи  
94. Уповноважені особи виконують функції з управління державними корпоративними правами відповідно до договору доручення, який укладається органами, уповноваженими управляти об'єктами державної власності, або Фондом державного майна України з уповноваженою особою.  
95. Уповноважена особа здійснює функції з управління державними корпоративними правами шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства в межах повноважень, які надають зазначені державні корпоративні права, що передані цій особі в управління на підставі договору доручення.  
96. Уповноважені особи визначаються, як правило, на конкурсних засадах.  
97. Ініціатором проведення конкурсу може бути Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності, а також юридичні і фізичні особи, які можуть претендувати на виконання функцій з управління державними корпоративними правами.  
98. Критерієм визначення переможця конкурсу є фінансово-економічні показники діяльності господарського товариства, які повинні бути досягнуті шляхом реалізації запропонованої претендентом програми управління (програми розвитку).  
99. Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління державними корпоративними правами затверджується Кабінетом Міністрів України.  
100. Стаття 11. Управління акціями державних акціонерних товариств  
101. Державне акціонерне товариство - це відкрите акціонерне товариство, що створюється в порядку, передбаченому законодавством про підприємства і господарські товариства, не менше 75 відсотків акцій якого належать державі. Засновником державного акціонерного товариства є визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності. До статутного фонду державного акціонерного товариства зі сторони держави можуть вноситися майно, пакети акцій та інші корпоративні права.  
102. Пакети акцій, що належали державі в статутних фондах господарських товариств, та передані до статутного фонду державної акціонерної компанії належать їй на праві колективної власності.  
103. Розпорядження корпоративними права та іншим майном, що передано до статутного фонду державного акціонерного товариства, здійснюється цим товариством відповідно до його установчих документів і діючого законодавства України.  
104. Державне акціонерне товариство також може створюватися як таке шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства державних підприємств, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані шляхом заснування державного акціонерного товариства.  
105. При внесені акцій (часток, паїв) до статутних фондів державних акціонерних товариств можуть встановлюватися додаткові обмеження щодо розпорядження зазначеними акціями (частками, паями).  
106. У разі проведення додаткової емісії акцій державного акціонерного товариства в державній власності повинен залишатися пакет акцій (часток) такого державного акціонерного товариства у розмірі не менш як 75 відсотків акцій товариства.  
107. Функції з управління акціями державних акціонерних товариств здійснює Фонд державного майна України, визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності або господарська структура.  
108. Акції державних акціонерних товариств, що належать державі:  
109. не передаються в управління уповноваженим особам, у майні яких частка державної власності становить менш як 75 відсотків;  
110. не можуть бути відчужені з державної власності;  
111. на них не може бути звернено стягнення;  
112. стосовно них не вчиняються дії, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, до скасування заборони на їх приватизацію.  
113. Залучення недержавних інвестицій для технічного переоснащення та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного становища державних акціонерних товариств, створених шляхом корпоратизації, здійснюється виключно шляхом додаткового випуску акцій на розмір інвестицій.  
114. У разі збільшення статутного фонду державного акціонерного товариства Фонд державного майна України забезпечує придбання акцій такого товариства пропорційно державній частці з урахуванням вимог установчих документів.  
115. Право на придбання додатково випущених акцій, крім частки акцій, придбаних згідно з частиною десятою цієї статті, належить інвестору, на розмір інвестицій якого проводиться додаткова емісія акцій.  
116. У разі залучення двох і більше інвесторів відбір інвестиційних пропозицій здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та засновником державного акціонерного товариства з проведенням відкритих торгів (тендерів) у порядку, що визначається Фондом державного майна України.  
117. У разі коли державі належать 100 відсотків акцій державного акціонерного товариства, повноваження загальних зборів державного акціонерного товариства здійснює Фонд державного майна України, визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності або господарська структура.  
118. Діяльність державного акціонерного товариства регулюється Законом України "Про господарські товариства" та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.  
119. Стаття 12. Обмеження щодо розпорядження державними корпоративними правами  
120. Державні корпоративні права не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній відповідно до цього Закону.  
121. Державні корпоративні права, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені з державної власності уповноваженою особою, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не вчиняються дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав.  
122. Стаття 13. Визначення вартості об'єктів державної власності  
123. Вартість об'єктів державної власності визначається Фондом державного майна України відповідно до законодавства.  
124. Стаття 14. Винагорода керівникам державних підприємств  
125. За рішенням органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, керівникам державних підприємств може виплачуватися винагорода за результатами фінансово-господарської діяльності цих підприємств за рахунок їх чистого прибутку. Порядок надання, умови та конкретні розміри винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України і є складовою частиною трудового договору (контракту) з керівником державного підприємства.  
126. Стаття 15. Винагорода за виконання функцій з управління державними корпоративними правами  
127. У разі виконання завдань з управління державними корпоративними правами уповноваженій особі може виплачуватися винагорода за рахунок дивідендів (доходу), нарахованих на державні корпоративні права. Порядок надання, умови та конкретний розмір винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України.  
128. Стаття 16. Контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності, використанням державного майна  
129. Контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності, використанням державного майна здійснюють Кабінет Міністрів України, органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності.  
130. Відповідальний представник органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності:  
131. здійснює контроль за складанням державними підприємствами фінансових планів та затверджує їх в установленому порядку;  
132. бере участь в укладенні контрактів з керівниками підприємств, за діяльність яких він несе відповідальність, та контролює виконання їх умов;  
133. повідомляє керівника відповідного органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, про результати виконання керівниками підприємств умов контрактів та надає пропозиції щодо їх розірвання у разі невиконання цих умов.  
134. Невиконання відповідальним представником органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, зазначених функцій є підставою для звільнення його з посади, яку він обіймає.  
135. Контроль за виконанням функцій з управління державними корпоративними правами здійснює Кабінет Міністрів України.  
136. Органи, уповноважені згідно цього Закону передавати функції з управління об'єктами державної власності, проводять аналіз ефективності виконання функцій з управління державними корпоративними правами перевіряють виконання умов договорів доручення на управління та готують пропозиції щодо вдосконалення управління.  
137. Фонд державного майна України проводить аналіз ефективності виконання функцій з управління державними корпоративними правами, перевіряє виконання умов договорів доручення на управління та готує пропозиції щодо вдосконалення управління.  
138. Суб'єкти управління, визначені цим Законом, в обов'язковому порядку надають за результатами звітного року Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України зведену інформацію щодо планових показників фінансово-господарської діяльності підвідомчих підприємств до 1 вересня року, що передує планованому, та щодо їх виконання - до 1 квітня року, що настає за звітним.  
139. Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства з питань управління об'єктами державної власності  
140. За невиконання законодавства з питань управління об'єктами державної власності до винних осіб застосовується адміністративна, дисциплінарна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність згідно із законодавством.  
141. Стаття 18. Прикінцеві положення  
142. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
143. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:  
144. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;  
145. привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом;  
146. забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону.  
147. 3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.  
148. 4. Рекомендувати Президенту України привести Укази Президента України у відповідність з цим Законом.  
149. 5. Договори доручення на управління державними корпоративними правами, укладені до набрання чинності цим Законом, є чинними до моменту закінчення строку їх дії відповідно до умов зазначених договорів.