Кількість абзаців - 144 Розмітка (ліва колонка)


Про дитяче харчування (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про дитяче харчування  
1. Цей Закон визначає стратегічні загальнодержавні пріоритети у сфері забезпечення дітей раннього віку дитячим харчуванням з метою реалізації конституційних прав дитини на достатній життєвий рівень, охорону здоров'я і життя, а також організаційні, соціальні та економічні засади державної політики у цій сфері.  
2. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення  
4. виробник продуктів дитячого харчування - фізична або юридична особа (її філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, представництва), що здійснюють господарську діяльність з виробництва продуктів дитячого харчування з метою введення їх в обіг;  
5. виробництво продуктів дитячого харчування - господарська діяльність, пов'язана з виробленням продуктів дитячого харчування, включаючи всі стадії технологічного процесу, у тому числі пакування та маркування;  
6. грудні діти - діти від народження до 1-го року;  
7. діти раннього віку - діти від народження до 3-х років;  
8. дієтична добавка - вітамінні, мінеральні, вітамінно-мінеральні, або трав'яні добавки окремо та/або в поєднанні, що додаються до продуктів дитячого харчування в межах фізіологічних норм для відповідного віку дитини, з метою надання продуктам дитячого харчування біологічної повноцінності, а також для додаткового, порівняно із звичайним харчуванням, вживання цих речовин дитиною; дієтичні добавки також можуть містити різні речовини або суміші речовин, в тому числі протеїн, вуглеводи, амінокислоти, їстівні масла та екстракти рослинних і тваринних матеріалів, що вважаються необхідними або корисними для харчування та загального здоров'я дитини;  
9. дитяче харчування - продукти дитячого харчування;  
10. дитячі суміші для грудних дітей - спеціальні харчові продукти, призначені для харчування дітей протягом перших чотирьох-шести місяців життя, що повністю забезпечують потреби вказаної категорії дітей у поживних речовинах;  
11. дитячі суміші для подальших етапів годування - спеціальні харчові продукти, призначені для годування дітей віком старше чотирьох місяців, що являють собою основний рідкий компонент раціону дітей даної категорії;  
12. допоміжні засоби та матеріали для виробництва - технічні засоби, пакувальні матеріали, у тому числі упаковка, що безпосередньо використовуються у виробництві продуктів дитячого харчування;  
13. компоненти рецептури - речовини та/або їх суміші, що є обов'язковою складовою продукту дитячого харчування поряд з основною сировиною тваринного та/або рослинного походження;  
14. молочні продукти дитячого харчування - продукти дитячого харчування, в яких молочна сировина становить не менше 50% від загального складу продукту;  
15. м'ясні продукти дитячого харчування - продукти, яких м'ясна сировина становить не менше ніж 50% від загального складу;  
16. обіг - це переміщення (транспортування) або зберігання та будь-які дії, пов'язані з переходом права власності чи володіння, включаючи продаж, обмін або дарування;  
17. продукти дитячого харчування - спеціальні харчові продукти, що призначені для харчування дітей від народження до 3-х років;  
18. продукти дієтичного і лікувального призначення - харчові продукти промислового виготовлення з особливим складом і властивостями, призначені для харчування дітей раннього віку із спадковими, уродженими або набутими вадами процесів травлення та метаболізму, а також порушеннями функції різних органів і систем;  
19. продукти на основі соєвого білку - без молочні суміші, каші та інші харчові продукти, які виробляються з соєвого ізоляту й адаптовані за складом для дітей, які не переносять тваринного молочного білка;  
20. спеціальні сировині зони - території, на яких розташовані сільськогосподарські угіддя, що за своїм агроекологічним станом придатні для задоволення потреб держави в сировині для виготовлення продуктів дитячого харчування належної якості;  
21. якість продуктів дитячого харчування - включає харчову цінність і відсутність токсичних речовин та інших шкідливих агентів;  
22. харчова цінність - ступінь корисних властивостей харчового продукту, включаючи хімічний склад, енергетичну, біологічну цінність та органолептичні властивості, що здатні забезпечувати фізіологічні потреби організму людини в основних речовинах та енергії.  
23. Стаття 2. Законодавство України про дитяче харчування  
24. Пріоритетність питання забезпечення дітей раннього віку достатнім, якісним та безпечним харчуванням визначено Конституцією України.  
25. Відносини у сфері забезпечення дітей раннього віку достатнім, якісним та безпечним харчуванням регулюються законами України "Про охорону дитинства", "Про дошкільну освіту", "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про молоко та молочні продукти", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.  
26. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.  
27. Стаття 3. Державна політика щодо забезпечення дітей раннього віку дитячим харчуванням  
28. Державна політика у сфері забезпечення дітей раннього віку достатнім, якісним та безпечним харчуванням спрямована на зміцнення та збереження здоров'я населення, здійснення профілактики захворювань, пов'язаних з порушенням харчування, поліпшення демографічної ситуації в Україні.  
29. Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я та сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, у тому числі раціонального харчування.  
30. Держава забезпечує створення соціально-економічних умов, за яких можливо задовольнити потреби кожної дитини у повноцінному харчуванні.  
31. З цією метою держава вживає заходів щодо:  
32. забезпечення наявності у достатній кількості продуктів дитячого харчування, виготовлених переважно на промисловій основі з високоякісної сировини, вирощеної у спеціальних сировинних зонах, їх доступності та безпечності;  
33. безкоштовного та пільгового забезпечення грудних дітей та інших категорій дітей раннього віку, визначених законодавством, дитячим харчуванням;  
34. забезпечення батьків дітей та осіб, які їх замінюють, інформацією щодо раціонального харчування дітей, якості та безпеки продуктів дитячого харчування, норм та порядку безкоштовного й пільгового забезпечення дітей раннього віку дитячим харчуванням;  
35. визначення сприятливих сировинних зон для виробництва продуктів дитячого харчування;  
36. розвитку вітчизняного виробництва дієтичних добавок для збагачення продуктів дитячого харчування, у тому числі дитячих сумішей для грудних дітей, дитячих сумішей для подальших етапів годування;  
37. створення виробництва спеціальних лікувально-профілактичних продуктів для дітей з різними вадами розвитку і захворюваннями, у тому числі ентеральних, ізоляту соєвого білка й продуктів на його основі;  
38. державного стимулювання вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування та сировини для їх виробництва з використанням механізмів кредитування, ціноутворення, митного і тарифного регулювання, податкового законодавства;  
39. інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості продуктів дитячого харчування.  
40. Державна політика у сфері забезпечення дітей раннього віку достатнім, якісним та безпечним харчуванням здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  
41. Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики щодо поліпшення стану дитячого харчування, координацію центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері.  
42. Стаття 4. Основні принципи забезпечення дітей раннього віку дитячим харчуванням  
43. Право дітей на забезпечення достатнім, якісним та безпечним харчуванням є складовою частиною гарантованого Конституцією України права на життя та охорону здоров'я.  
44. Грудні діти, а також діти 2-го і 3-го років життя, які народилися і проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей, забезпечуються дитячим харчуванням безкоштовно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
45. Видатки на забезпечення дитячим харчуванням грудних дітей, а також дітей 2-го і 3-го років життя, які народилися й проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей, здійснюються державою за рахунок коштів Державного бюджету і визначаються у ньому окремим рядком. Такі видатки не можуть переглядатися у сторону зменшення.  
46. Забороняється використання бюджетних коштів, передбачених на забезпечення зазначених категорій дітей дитячим харчуванням не за призначенням.  
47. Норми (набори продуктів дитячого харчування) та порядок безкоштовного забезпечення дитячим харчуванням дітей раннього віку затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
48. Набори продуктів дитячого харчування визначаються в натуральних показниках та формуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я з використанням нормативів фізіологічної потреби організму дитини в продуктах харчування виходячи з їх хімічного складу та енергетичної цінності, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Основними принципами формування набору продуктів дитячого харчування є забезпечення дитини повноцінним харчуванням для розвитку здорового організму.  
49. Органи місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів мають право приймати рішення про додаткове пільгове або безкоштовне забезпечення дітей раннього віку продуктами дитячого харчування.  
50. Місцеві державні адміністрації здійснюють інформування батьків дітей та осіб, які їх замінюють, стосовно норм та порядку безкоштовного і пільгового забезпечення дітей раннього віку дитячим харчуванням в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
51. РОЗДІЛ ІІ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ  
52. Стаття 5. Мета державного регулювання  
53. Державне регулювання виробництва та обігу продуктів дитячого харчування здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:  
54. забезпечення наявності у достатній кількості якісних та безпечних продуктів дитячого харчування;  
55. належного захисту життя і здоров'я дітей у разі споживання і продуктів дитячого харчування для;  
56. виробництва продуктів дитячого харчування в умовах, що відповідають установленим вимогам технології, санітарних норм та правил, безпеки та збереження довкілля;  
57. їх виробництва на промисловій основі з високоякісної сировини, вирощеної у спеціальних сировинних зонах, та із застосуванням дозволених до використання компонентів рецептури та супутніх матеріалів;  
58. їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпечності, повноти, достовірності та доступності інформації щодо таких продуктів;  
59. здійснення обігу з дотриманням вимог, що забезпечують збереження показників безпечності та якості продукції, задекларованих виробником.  
60. Стаття 6. Державне регулювання виробництва та обігу продуктів дитячого харчування  
61. Державне регулювання виробництва та обігу продуктів дитячого харчування здійснюється шляхом:  
62. встановлення норм та порядку безкоштовного забезпечення дитячим харчуванням певних категорій дітей раннього віку;  
63. здійснення державного контролю за дотриманням встановлених норм та порядку безкоштовного забезпечення дитячим харчуванням певних категорій дітей раннього віку;  
64. встановлення обов'язкових вимог до якості та безпечності продуктів дитячого харчування, сировини та супутніх матеріалів, що використовуються у їх виробництві;  
65. державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти;  
66. державної реєстрації продуктів дитячого харчування;  
67. атестації виробництва продуктів дитячого харчування;  
68. здійснення державного нагляду та контролю під час виробництва, ввезення, зберігання, транспортування, обігу, утилізації або знищення продуктів дитячого харчування.  
69. Зазначені процедури державного регулювання здійснюються спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади та їх органами на місцях у межах їх компетенції та в порядку, визначеному законодавством.  
70. Стаття 7. Державне стимулювання виробництва продуктів дитячого харчування  
71. Державне стимулювання виробництва продуктів дитячого харчування здійснюється виходячи з необхідності забезпечення дітей раннього віку повноцінним, якісним та безпечним дитячим харчуванням, зокрема, шляхом:  
72. державного замовлення на спеціалізованих вітчизняних підприємствах продуктів дитячого харчування, призначених для грудних дітей, а також для дітей 2-го і 3-го років життя, які народилися й проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей, за рахунок коштів Державного бюджету України на поточний рік;  
73. державного замовлення на виробництво сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів дитячого харчування;  
74. надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитів;  
75. впровадження механізмів пільгового оподаткування виробництва продуктів дитячого молочного харчування;  
76. звільнення від оподаткування операцій з ввезення на митну територію України обладнання та запчастин до нього, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва, дієтичних добавок, ізоляту соєвого білка, інших компонентів рецептури, що використовуються для виробництва продуктів дитячого харчування та закуповуються безпосередньо вітчизняними виробниками цієї продукції;  
77. надання лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва продуктів дитячого харчування;  
78. інших заходів, спрямованих на здешевлення дитячого харчування.  
79. РОЗДІЛ ІІІ ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ПРОДУКТІВ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ  
80. Стаття 8. Вимоги до виробництва сировини, призначеної для дитячого харчування  
81. Сировина рослинного й тваринного походження, що застосовується у виробництві продуктів дитячого харчування, виробляється господарствами, розташованими на територіях, що одержали статус спеціальних сировинних зон.  
82. Порядок надання статусу спеціальної сировинної зони та загальні вимоги до них визначаються Кабінетом Міністрів України.  
83. У спеціальній сировинній зоні забороняється:  
84. застосування пестицидів. Застосування агрохімікатів провадиться за спеціальними технологіями, що забезпечують отримання продукції, яка відповідає санітарно-гігієнічним вимогам дитячого харчування;  
85. будівництво промислових та інших хімічних об'єктів, що негативно впливають на агрокліматичне та екологічне становище, за винятком випадків, коли це є стратегічно необхідним;  
86. застосування гормональних препаратів для інтенсифікації виробництва тваринницької продукції.  
87. Сільськогосподарські товаровиробники, незалежно від форм власності, угіддя яких розташовані у спеціальних сировинних зонах, у першочерговому порядку залучаються до виконання державного замовлення на виробництво сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів дитячого харчування.  
88. Стаття 9. Основні вимоги до виробництва продуктів дитячого харчування  
89. Продукти дитячого харчування, що виробляються в Україні, повинні відповідати показникам якості та безпеки, які встановленим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.  
90. Виробництво продуктів дитячого харчування здійснюється виключно на на промисловій основі підприємствами, що атестовані в установленому законодавством порядку.  
91. Виробники продуктів дитячого харчування зобов'язані впровадити на своїх підприємствах міжнародні системи забезпечення безпеки харчових продуктів НАССР (Наzаrd Аnаlysіs аnd Сrіtісаl Соntrоl Роіnt).  
92. Нормативна документація на виробництво продуктів дитячого харчування та продукція, що за нею виготовляється підлягають державній реєстрації в порядку встановленому законодавством.  
93. Технологія виробництва та рецептури продуктів дитячого харчування погоджуються в установленому порядку з центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.  
94. Для виробництва продуктів дитячого харчування повинна використовуватися переважно сировина, що виробляється господарствами, розташованими на територіях, що одержали статус спеціальних сировинних зон. Забороняється використання для виробництва продуктів дитячого харчування сировини, забрудненої пестицидами, важкими металами, радіонуклідами, гормональними препаратами, антибіотиками та іншими небезпечними речовинами, наявність яких не допускається санітарними нормами, або рівні яких перевищують допустимі.  
95. Забороняється також використання для виробництва продуктів дитячого харчування сировини, що складається або виробляється з генетично модифікованих організмів.  
96. Відповідність сировини санітарним нормам підтверджується гігієнічним сертифікатом, виданим в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.  
97. Перелік харчових добавок, використання яких дозволяється у виробництві продуктів дитячого харчування, затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Забороняється використання барвників для продуктів дитячого харчування, що призначені для грудних дітей, а також штучних барвників в інших продуктах дитячого харчування.  
98. Забороняється використання у виробництві м'ясних продуктів дитячого харчування м'яса механічного обвалювання, шкури свинячої, крохмалю харчового, борошна пшеничного, гідратованих продуктів із сої та її похідних, а також сумішей спецій та прянощів, до складу яких входять не дозволені до використання харчові добавки.  
99. Продукти дитячого харчування повинні мати індивідуальне герметичне пакування. Упаковка продуктів дитячого харчування, що швидко псуються при порушенні герметичності пакування і потребують зберігання при певних температурних умовах та споживання безпосередньо після відкриття упаковки, повинні бути розраховані на одну порцію споживання відповідно до вікових потреб дитини.  
100. Упаковка для продуктів дитячого харчування повинна бути виготовлена з матеріалів, дозволених для використання центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
101. Використання технологічного обладнання, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва продуктів дитячого харчування повинно бути погоджено в установленому порядку центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.  
102. Декларування виробником відповідності якості та безпечності продуктів дитячого харчування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.  
103. Стаття 10. Основні вимоги до обігу продуктів дитячого харчування  
104. Обіг продуктів дитячого харчування у непризначених для цього місцях, або у місцях, що не відповідають встановленим санітарним нормам для обігу харчових продуктів, забороняється.  
105. Продукти дитячого харчування, які ввозяться на митну територію України, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
106. Забороняється обіг продуктів дитячого харчування, якщо вони:  
107. не відповідають встановленим вимогам якості та безпечності;  
108. вироблені на підприємстві, що не атестовано в установленому законодавством порядку;  
109. не супроводжуються декларацією виробника та свідоцтвом про державну реєстрацію;  
110. неправильно марковані;  
111. завезені на територію України контрабандно;  
112. з вичерпаними термінами придатності до споживання.  
113. Продукти, що не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо якості і безпечності, а також вимогам цього Закону підлягають вилученню з обігу в порядку, встановленому законодавством.  
114. Стаття 11. Окремі вимоги до маркування продуктів дитячого харчування  
115. Маркування продуктів дитячого харчування здійснюється державною мовою України в порядку, встановленому законодавством.  
116. В інформації про склад продукту дитячого харчування наводиться вичерпний перелік всіх компонентів рецептури із зазначенням їх кількісного вмісту у кінцевому продукті у розрахунку на 100 г.  
117. У маркуванні продуктів дитячого харчування, призначених для харчування грудних дітей, повинно наводитись попередження про безумовну перевагу грудного вигодовування та рекомендації щодо необхідності попередньої (до початку споживання) консультації лікаря.  
118. РОЗДІЛ ІV ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ  
119. Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства про дитяче молочне харчування  
120. Особи, винні у порушенні вимог законодавства про дитяче харчування, несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.  
121. Шкода завдана здоров'ю дітей через порушення встановлених вимог цього Закону відшкодовується у повному обсязі відповідно до законодавства України.  
122. РОЗДІЛ V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
123. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.  
124. 1.1. Положення статті 9 в частині впровадження виробниками продуктів дитячого харчування міжнародних систем забезпечення безпеки харчових продуктів НАССР (Наzаrd Аnаlysіs аnd Сrіtісаl Соntrоl Роіnt) набирає чинності з 1 січня 2007 року.  
125. 2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечать цьому Закону.  
126. 3. Внести зміни та доповнення до таких Законів України:  
127. 3.1. Пункт 3 статті 33 Закону України "Про дошкільну освіту" викласти у такій редакції:  
128. "Грудним дітям, а також дітям 2-го і 3-го років життя, які народилися й проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей, за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України".  
129. 3.2. Пункт 9 статті 87 Бюджетного кодексу України доповнити підпунктом "е" у наступній редакції:  
130. "безкоштовне забезпечення грудних дітей, а також дітей 2-го і 3-го років життя, які народилися й проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей, дитячим харчуванням".  
131. 3.3. Статтю 87 Бюджетного кодексу України доповнити новою частиною у такій редакції:  
132. "Видатки Державного бюджету спрямовані на фінансування дитячого харчування для грудних дітей, а також дітей 2-го і 3-го років життя, які народилися і проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей, не можуть переглядатися у бік зменшення".  
133. 3.4. Статтю 5 Закону України "Про податок на додану вартість" доповнити абзацом другим такого змісту зміни:  
134. "Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України обладнання та запчастин до нього, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва, дієтичних добавок, ізоляту соєвого білка, інших компонентів, що використовуються для виробництва продуктів дитячого харчування та закуповуються безпосередньо вітчизняними виробниками цієї продукції".  
135. 3.5. Статтю 6 Закону України "Про податок на додану вартість" доповнити пунктом 6.1.2 такого змісту:  
136. "6.1.2. Продукти дитячого харчування оподатковуються за ставкою 5 відсотків".  
137. 4. Кабінету Міністрів України врахувати у проекті Державного бюджету України на 2006 рік видатки на безкоштовне забезпечення грудних дітей, а також дітей 2-го і 3-го років життя, які народилися й проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з малозабезпечених сімей, дитячим харчуванням.  
138. 5. З моменту опублікування цього Закону, Кабінету Міністрів України протягом шести місяців:  
139. затвердити норми (набори продуктів дитячого харчування) та порядок безкоштовного забезпечення дитячим харчуванням дітей раннього віку;  
140. визначити порядок інформування батьків дітей та осіб, які їх замінюють, стосовно норм та порядку безкоштовного і пільгового забезпечення дітей раннього віку дитячим харчуванням;  
141. розробити та ухвалити нормативно-правові акти, що випливають з норм цього Закону;  
142. розробити та подати на розгляд Верховної Ради проекти законодавчих актів, що випливають із змісту цього Закону;  
143. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Закону.