Кількість абзаців - 245 Розмітка (ліва колонка)


Про тимчасові слідчі і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України (Друге читання)

0. Проект Закон України Про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України  
1. Розділ І Загальні положення  
2. Стаття 1. Статус тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України  
3. 1. Спеціальна тимчасова слідча комісія для проведення розслідування в справі про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (далі - слідча комісія з імпічменту) є колегіальним тимчасовим органом Верховної Ради України, завданням якого є розслідування фактів, викладених у підписаній більшістю від конституційного складу Верховної Ради України заяві про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в зв'язку із вчиненням ним державної зради або іншого злочину.  
4. 2. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (далі - слідча комісія) є колегіальним тимчасовий орган Верховної Ради України, завданням якого є здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.  
5. 3. Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України (далі - спеціальна комісія) є колегіальним тимчасовим органом Верховної Ради України, завданням якого є підготовка й попередній розгляд питань за дорученням Верховної Ради України, у тому числі доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України.  
6. 4. Статус, організація, порядок діяльності і загальна мета діяльності тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України (далі - комісії) визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.  
7. Стаття 2. Принципи діяльності комісій  
8. 1. Комісії діють на принципах верховенства права, законності, об'єктивності колегіальності та конфіденційності.  
9. Стаття 3. Підзвітність комісій  
10. 1. Комісії підзвітні Верховній Раді України.  
11. 2. Комісія у визначений Верховною Радою України (крім слідчої комісії з імпічменту) термін, але не пізніш як через шість місяців після її утворення, подає Верховній Раді Україні письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради України, висновки, пропозиції та інші матеріали, які поширюються серед народних депутатів України.  
12. 3. Слідча комісія з імпічменту у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніш, як через два місяці після її утворення подає Верховній Раді України письмовий звіт про її роботу.  
13. 4. Термін попереднього звіту комісії визначається Верховною Радою України в постанові про її утворення.  
14. 5. Питання про заслуховування звіту, висновків та пропозицій комісії, внесене відповідно до порядку встановленого цим Законом, без голосування включається окремим пунктом до порядку денного сесії Верховної Ради України, і розглядається не пізніше наступного пленарного засідання Верховної Ради України, якщо інше не встановлено цим Законом, чи рішенням Верховної Ради України.  
15. 6. Після обговорення результатів роботи комісії на пленарному засіданні Верховна Рада України приймає остаточне рішення щодо них, або доручає комісії продовжити роботу, і визначає для цього новий термін.  
16. 7. Наступний звіт комісії (крім слідчої комісії з імпічменту) заслуховується після завершення її роботи або не пізніш як через три місяці після попереднього звіту, якщо виконання поставлених комісією завдань потребує більш тривалого часу.  
17. Стаття 4. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії  
18. 1. Фінансове забезпечення діяльності комісій і виділення для їхньої роботи працівників, службових приміщень, засобів діловодства, зв'язку й транспорту здійснюється апаратом Верховної Ради України на підставі кошторису, затвердженого Верховною Радою України, і в межах коштів, що передбачаються щорічно на ці цілі.  
19. Стаття 5. Секретаріат комісії  
20. 1. Для забезпечення належних умов роботи комісії утворюється її секретаріат, до якого входить не менше двох осіб із числа постійних працівників апарату Верховної Ради України.  
21. 2. Пропозиції щодо чисельності та персонального складу секретаріату комісії формуються на організаційному засіданні комісії.  
22. 3. У необхідних випадках склад секретаріату комісії може бути змінений за рішенням комісії.  
23. 4. Секретаріат забезпечує діловодство комісії.  
24. 5. Прийом на роботу до секретаріату комісії спеціалістів, які не є працівниками апарату Верховної Ради України, здійснюється за строковим трудовим договором із ними, який укладається керівництвом апарату Верховної Ради України за пропозицією голови комісії. Оплата праці, у тому числі преміювання цих спеціалістів, здійснюється в порядку та розмірах, установлених для головних консультантів комітетів Верховної Ради України, а тих, що виконують технічну роботу - у порядку й розмірі, установленому для працівників, що виконують аналогічну роботу в секретаріатах комітетів Верховної Ради України.  
25. 6. Комісія може вносити пропозиції Голові Верховної Ради України щодо підвищення оплати праці працівникам апарату Верховної Ради України та спеціалістам, які залучені до роботи в секретаріаті комісії, на період її роботи.  
26. Стаття 6. Порядок залучення спеціалістів для роботи в комісії  
27. 1. Пропозиції щодо залучення спеціалістів для роботи в комісії вносяться на її розгляд членами комісії на черговому засіданні. Рішення про залучення спеціалістів для роботи в комісії та звернення до керівників органів, установ де працюють чи проходять службу ці спеціалісти, або їхні роботодавців, приймається на її засіданні.  
28. 2. Залучені до виконання завдань комісії спеціалісти (консультанти, працівники правоохоронних органів тощо), у разі необхідності відряджаються до комісії за згодою керівників відповідних органів, підприємств, установ і організацій та діють у межах своєї компетенції, визначеної відповідними законами України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.  
29. 3. Спеціалісти, які залучені до роботи в комісії, повинні надавати їй допомогу в дослідженні та вивченні питань, які є предметом діяльності комісії, використовуючи при цьому свої спеціальні знання. Вони мають право знайомитися з матеріалами комісії в межах даних їм доручень.  
30. 4. Залучення до роботи тимчасових слідчих і спеціальних комісій представників іноземних держав або осіб без громадянства не допускається  
31. Стаття 7. Гарантії захисту трудових прав осіб, залучених до роботи в комісіях  
32. 1. Штатні працівники апарату Верховної Ради України та спеціалісти, які залучаються, або відряджаються для роботи в комісії, звільняються на період роботи в ній від виконання інших службових обов'язків. На період роботи в комісії за ними зберігаються попередня робота (посада), а також заробітна плата за основним місцем роботи, включаючи встановлені раніше надбавки та доплати.  
33. 2. Оплата праці (послуг) спеціалістів, залучених до роботи в комісії, крім тих, за якими зберігається оплата праці за основним місцем роботи, здійснюється за рахунок коштів передбачених для забезпечення діяльності Верховної Ради України.  
34. Стаття 8. Відповідальність за порушення вимог цього Закону  
35. 1. За порушення вимог цього Закону члени слідчих комісій та інші винні особи несуть відповідальність, установлену законами України.  
36. 2. Громадяни й посадові особи, які перешкоджають у будь-якій формі законній діяльності слідчих або спеціальних комісій чи роботі вповноважених представників цих комісій, притягаються до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності в порядку, установленому законом.  
37. Розділ ІІ Особливості Діяльності слідчої комісії  
38. Стаття 9. Підстави для призначення й проведення парламентського розслідування  
39. 1. Підставами для призначення та проведення парламентського розслідування можуть бути повідомлення про порушення Конституції України, законів або інших нормативно-правових актів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності стосовно питань, що становлять суспільний інтерес, у тому числі:  
40. 1) повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її політичним, економічним, екологічним і культурним інтересам;  
41. 2) повідомлення про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян, їхніх об'єднань або зловживання владою посадовими особами, що завдало істотної шкоди суспільним інтересам.  
42. Стаття 10. Утворення слідчої комісії  
43. 1. Слідча комісія утворюється Верховною Радою України, якщо за її утворення проголосувало не менше третини депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.  
44. 2. Про утворення слідчої комісії Верховна Рада України приймає постанову, у якій визначає:  
45. 1) назву слідчої комісії;  
46. 2) завдання слідчої комісії й питання, що підлягають розслідуванню;  
47. 3) кількісний і персональний склад слідчої комісії, голову комісії;  
48. 4) термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи);  
49. 5) термін попереднього звіту слідчої комісії про виконання завдань;  
50. 6) заходи кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного та іншого забезпечення діяльності слідчої комісії;  
51. 7) інші питання, пов'язані з діяльністю слідчої комісії.  
52. 3. За рішенням Верховної Ради України слідча комісія може утворюватися в складі народних депутатів України - членів відповідного профільного комітету або тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України.  
53. 4. На посаду голови комісії не може бути обраний голова Комітету Верховної Ради України.  
54. 5. Заступник голови й секретар комісії обираються на її організаційному засіданні із числа її членів шляхом таємного, або відкритого голосування по кожній кандидатурі окремо більшістю від складу комісії  
55. 6. Голова, заступник голови і секретар спеціальної комісії не можуть належати до однієї депутатської фракції (групи);  
56. 7. Право висунення кандидата на посаду секретаря комісії належить представникам депутатських фракцій (груп), що не входять до коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.  
57. 8. Заступник голови та секретар комісії більшістю голосів членів комісії можуть бути переобрані на будь-якому засіданні комісії, а голова комісії - на засіданні Верховної Ради України більшістю голосів від її конституційного складу.  
58. 9. На підставі заяви народного депутата України, який входить до складу комісії, він звільняється Головою Верховної Ради України від обов'язку бути присутнім на засіданнях комітету Верховної Ради України, членом якого він є, і його відсутність із цієї причини не впливає на кворум у комітеті.  
59. 10. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи сприяють комісії у виконанні покладених на неї завдань. Комісія в разі звернення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування надає їм необхідну інформацію про окремі питання роботи комісії, за винятком випадків, коли це може зашкодити проведенню дорученого комісії розслідування.  
60. Стаття 11. Засідання слідчої комісії  
61. 1. Формою роботи слідчої комісії є її засідання, які проводяться в міру необхідності.  
62. 2. Засідання слідчої комісії скликаються головою комісії або на вимогу не менш як чверті її членів.  
63. 3. Засідання слідчої комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини складу членів комісії, що затверджений Верховною Радою України. Усі рішення на засіданні слідчої комісії приймаються більшістю голосів присутніх її членів шляхом відкритого або таємного голосування.  
64. 4. Засідання слідчої комісії проводиться в закритому режимі, якщо інше не передбачено рішенням комісії чи цим Законом.  
65. 5. У процесі засідання слідчої комісії ведеться протокол, який підписується головою та секретарем комісії. Проведення засідання за рішенням слідчої комісії може фіксуватися засобами аудіо - та відеозапису.  
66. 6. В засіданні слідчої комісії з імпічменту на якому розглядаються висновки і пропозиції цієї комісії, мають право брати участь Президент України чи його представник, яким надається можливість висловити свою думку з питань які розглядаються комісією. Проекти висновків і пропозицій комісії, а також матеріали, на підставі яких підготовлені ці проекти, надаються Президенту України одночасно з їх наданням членам комісії, але не пізніше як за 14 днів до дня засідання комісії.  
67. Стаття 12. Проведення організаційного засідання слідчої комісії  
68. 1. Перше, організаційне, засідання слідчої комісії проводиться в термін, що не перевищує 72 годин із моменту її утворення.  
69. 2. На цьому засіданні:  
70. 1) обираються заступник голови та секретар слідчої комісії;  
71. 2) приймається рішення про внесення пропозицій Голові Верховної Ради України щодо чисельності та персонального складу секретаріату слідчої комісії;  
72. 3. На організаційному засіданні слідчої комісії можуть вирішуватися також інші питання.  
73. Стаття 13. Порядок обрання заступника голови та секретаря слідчої комісії  
74. 1. Заступник голови й секретар слідчої комісії пропонуються, і обираються на її організаційному засіданні із числа її членів шляхом таємного, або відкритого голосування по кожній кандидатурі окремо більшістю від складу комісії  
75. 2. Голова, заступник голови й секретар комісії не можуть належати до однієї депутатської фракції (групи);  
76. 3. Право висунення кандидата на посаду секретаря комісії належить представникам депутатських фракцій (груп), що не входять до коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.  
77. 4. Більшістю голосів членів слідчої комісії заступник голови та секретар слідчої комісії можуть бути переобрані на будь-якому засіданні слідчої комісії.  
78. Стаття 14. Права слідчої комісії  
79. 1. Слідча комісія має право:  
80. 1) в порядку, визначеному законами України про інформацію, вимагати необхідну для розслідування інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їхніх керівників. Інформація, що становить державну та іншу охоронювану законом таємницю, надається в порядку, установленому законом;  
81. 2) ознайомлюватися з документами, що мають пряме чи опосередковане відношення до предмета розслідування, отримувати їх копії;  
82. 3) у разі необхідності вилучати потрібні для парламентського розслідування документи (крім випадків, коли щодо цих документів надійшли відповідні запити суду або органу досудового слідства) або їхні копії;  
83. 4) викликати свідків у справі, що розслідується слідчою комісією (крім Президента України), заслуховувати їх на своєму засіданні, ставити їм запитання;  
84. 5) отримувати свідчення, у тому числі й письмові пояснення, від свідків (крім Президента України), за винятком випадків, установлених законом;  
85. 6) приймати рішення про залучення спеціалістів для роботи в комісії;  
86. 7) звертатися за допомогою й отримувати її від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб при розслідуванні визначених Верховною Радою України питань;  
87. 8) безперешкодно входити на підприємства, в установи, організації всіх форм власності для з'ясування питань, пов'язаних із предметом розслідування;  
88. 9) приймати рішення про усунення відповідних посадових осіб від посади до закінчення розслідування, якщо вони своєю діяльністю чинять перешкоди парламентському розслідуванню.  
89. Стаття 15. Обов'язки слідчої комісії  
90. 1. Слідча комісія зобов'язана:  
91. 1) вести протоколи та стенограми своїх засідань;  
92. 2) вести облік усієї інформації та документів, що надходять до комісії при проведенні розслідування, а також вихідних документів;  
93. 3) проводити збір інформації, свідчень і документів, здійснювати їхнє дослідження;  
94. 4) на основі всебічного аналізу досліджених фактів робити висновки та пропозиції для внесення на розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради України;  
95. 5) доповідати Верховній Раді України про проведення та результати розслідування у відповідності з визначеними завданнями;  
96. 6) здавати в архів Верховної Ради України всі протоколи, стенограми своїх засідань, а також матеріали розслідувань разом із висновками та пропозиціями. У разі направлення матеріалів комісії до Генеральної прокуратури України в архів здаються їхні завірені копії.  
97. Стаття 16. Голова слідчої комісії  
98. 1. Організацію роботи слідчої комісії забезпечує її голова, який, крім виконання обов'язків, передбачених статтею 19 цього Закону:  
99. 1) головує на засіданнях слідчої комісії;  
100. 2) підписує разом із секретарем слідчої комісії протоколи засідань, висновки та пропозиції слідчої комісії;  
101. 3) представляє слідчу комісію в зносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами; за рішенням слідчої комісії видає довіреності на здійснення представництва членам комісії;  
102. 4) забезпечує розробку плану роботи слідчої комісії;  
103. 5) спрямовує роботу членів слідчої комісії, її секретаріату, консультантів та залучених до її роботи спеціалістів на виконання визначених завдань, координує їхню діяльність;  
104. 6) інформує членів слідчої комісії про офіційні документи, листи та матеріали, що надійшли до комісії;  
105. 7) у разі систематичного ухилення народних депутатів України від виконання ними обов'язків члена слідчої комісії інформує про це голів відповідних депутатських фракцій (груп) та Голову Верховної Ради України;  
106. 8) уживає необхідних заходів до виконання затвердженого слідчою комісією плану роботи, створення належних умов її діяльності;  
107. 9) вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції слідчої комісії, пов'язані з її роботою;  
108. 10) готує пропозиції про залучення спеціалістів до роботи в комісії.  
109. Стаття 17. Заступник голови слідчої комісії  
110. 1. Заступник голови слідчої комісії, крім виконання обов'язків, передбачених статтею 19 цього Закону:  
111. 1) виконує обов'язки голови слідчої комісії в разі його відсутності;  
112. 2) виконує за дорученням голови слідчої комісії окремі його функції, а також завдання по організації роботи слідчої комісії.  
113. Стаття 18. Секретар слідчої комісії  
114. 1. Секретар слідчої комісії, крім виконання обов'язків, передбачених статтею 19 цього Закону:  
115. 1) бере участь у складанні плану роботи слідчої комісії та розробці звернень до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, а також інших документів комісії;  
116. 2) контролює ведення діловодства слідчої комісії та її секретаріату, підписує разом із головою слідчої комісії протоколи засідань, висновки та пропозиції слідчої комісії;  
117. 3) веде облік засідань слідчої комісії та осіб, присутніх на засіданнях;  
118. 4) контролює виконання рішень слідчої комісії й забезпечення її членів необхідними документами та матеріалами;  
119. 5) контролює виконання плану роботи слідчої комісії та графіка її дій;  
120. 6) готує матеріали слідчої комісії для передачі їх в архів Верховної Ради України, а в разі необхідності - для направлення їх у Генеральну прокуратуру України.  
121. Стаття 19. Член слідчої комісії  
122. 1. Член слідчої комісії:  
123. 1) бере участь у засіданнях слідчої комісії;  
124. 2) висловлює або письмово викладає свою окрему думку в разі незгоди з висновками та пропозиціями, що ухвалюються слідчою комісією;  
125. 3) за дорученням слідчої комісії одержує письмові або усні пояснення від посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, а також громадян;  
126. 4) одержує від зазначених у пункті 3 цієї статті осіб оригінали або належним чином завірені копії будь-яких документів, у тому числі тих, які містять відомості, що становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, у зв'язку із чим на члена комісії відповідно до закону покладається обов'язок зберігати таку таємницю;  
127. 5) вносить пропозиції щодо залучення до участі в роботі слідчої комісії спеціалістів, щодо їхнього кількісного та персонального складу;  
128. 6) вносить пропозиції щодо організації роботи слідчої комісії та опрацювання матеріалів парламентського розслідування й висновків комісії;  
129. 7) вносить пропозиції про виклик відповідних осіб для отримання свідчень.  
130. Стаття 20. Розгляд питань на засіданнях слідчої комісії  
131. 1. На засіданні слідчої комісії вирішуються питання:  
132. 1) обрання заступника голови та секретаря слідчої комісії;  
133. 2) затвердження плану та регламенту роботи слідчої комісії;  
134. 3) утворення робочих груп слідчої комісії за напрямами визначених завдань;  
135. 4) залучення для отримання матеріалів та їхнього дослідження спеціалістів;  
136. 5) розробки схем по отриманню та дослідженню документів, узгодження структури й форм відповідних документів, звернень;  
137. 6) розподілу доручень;  
138. 7) виклику посадових осіб та інших громадян для одержання відповідних свідчень або пояснень;  
139. 8) заслуховування пояснень викликаних осіб і відповідей їх на запитання;  
140. 9) повідомлення в засобах масової інформації стосовно організації роботи слідчої комісії;  
141. 10) відрядження членів слідчої комісії в зв'язку з її діяльністю;  
142. 11) прийняття висновків і пропозицій слідчої комісії;  
143. 12) затвердження тексту звіту про роботу слідчої комісії та визначення доповідача перед Верховною Радою України;  
144. 13) оплати або винагороди залучених до роботи комісії спеціалістів;  
145. 14) скарг, що надійшли до комісії.  
146. 2. Слідча комісія може розглядати й інші питання, які виникають під час проведення парламентського розслідування.  
147. 3. Для розгляду попередньо визначених питань на засідання слідчої комісії або їхніх робочих груп можуть бути запрошені будь-які особи, присутність яких визнана необхідною. Слідча комісія завчасно, але не пізніш як за три дні, у письмовій формі повідомляє про це зазначених осіб, а також керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, представники яких викликаються на засідання. У повідомленні запрошеним зазначаються час і місце засідання, питання, з якого необхідна їхня присутність, а також матеріали та документи, які необхідно мати із собою. Запрошена особа зобов'язана своєчасно прибути на засідання слідчої комісії чи її робочої групи.  
148. 4. Обговорення рішень і дій посадових осіб та інших громадян, які розслідуються слідчою комісією, проводиться без їхньої присутності.  
149. Стаття 21. Доступ до інформації щодо діяльності слідчої комісії  
150. 1. За рішенням комісії голова слідчої комісії може надавати засобам масової інформації повідомлення про окремі питання роботи слідчої комісії.  
151. 2. Голова Верховної Ради України може отримувати інформацію про діяльність слідчої комісії в будь-який час.  
152. 3. Матеріали розслідування, яке проводиться слідчою комісією, висновки та пропозиції комісії не можуть оприлюднюватися без відповідного рішення Верховної Ради України.  
153. Стаття 22. Забезпечення слідчої комісії документами та інформацією  
154. 1. На запити та звернення слідчої комісії в процесі здійснення нею своїх повноважень органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також їхніх посадові особи зобов'язані в термін, установлений комісією, надавати документи та інформацію, що стосуються предмета розслідування, а Голова Верховної Ради України - надати членам слідчої комісії відповідні допуски до державної таємниці.  
155. 2. У разі відмови або ухилення посадових осіб від надання слідчій комісії документів які нею запитуються, комісія має право прийняти рішення про вилучення цих документів. Рішення направляється для виконання до відповідного правоохоронного органу, який виконує це рішення в порядку та строки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Представник уповноваженого правоохоронного органу направляє разом із вилученими документами відповідний протокол.  
156. 3. Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у разі відмови або ухилення від своєчасного надання необхідних документів та інформації на вимогу слідчої комісії, а також за надання недостовірних документів та інформації притягаються до відповідальності в порядку, установленому законом.  
157. 4. Слідча комісія, її члени, спеціалісти та інші особи, які беруть участь у роботі слідчої комісії, зобов'язані не допускати розголошення державної таємниці або іншої інформації, яка стала їм відома в зв'язку із участю в роботі слідчої комісії і відповідно до законів України не підлягає розголошенню.  
158. Стаття 23. Обов'язковість свідчень слідчій комісії  
159. 1. Громадяни й посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (крім Президента України та суддів) зобов'язані з'явитися на виклик слідчої комісії й дати правдиві свідчення про відомі їм обставини з питань, що є предметом парламентського розслідування.  
160. 2. Особа, яка заслуховується на засіданні комісії або дає пояснення не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.  
161. 3. Особа, яка дає свідчення слідчій комісії, повинна відповісти на всі запитання, що стосуються справи, яка розслідується комісією, а в разі необхідності - викласти свої свідчення в письмовій формі, або ж підписати протокол, у якому вони зафіксовані.  
162. 4. Лікарі, адвокати, священнослужителі та інші особи, на яких закон покладає обов'язок нерозголошення певної інформації, мають право не повідомляти слідчій комісії ту інформацію, яку за законом вони не повинні повідомляти в суді та на досудовому слідстві.  
163. 5. Якщо викликані слідчою комісією громадянин або посадова особа не з'являються на виклик без поважних причин, комісія має право прийняти рішення про застосування до них приводу. Виконання цього рішення забезпечується органами внутрішніх справ у такому ж порядку, як і виконання рішення про застосування приводу, прийнятого слідчим, прокурором чи судом.  
164. 6. Витрати особі, що пов'язані з її явкою на виклик відповідної слідчої комісії, відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством щодо свідків та інших учасників кримінального процесу. Ці особи мають й інші передбачені законодавством відповідні гарантії.  
165. Стаття 24. Здійснення перевірок  
166. 1. Члени слідчої комісії й створені нею робочі групи здійснюють перевірки фактів, подій як безпосередньо на місцях їхнього виникнення, так і шляхом витребування відповідних документів і матеріалів, отримання пояснень.  
167. Стаття 25. Завершення роботи слідчих комісій  
168. 1. Після закінчення розслідування й складання мотивованого висновку та пропозицій слідча комісія надсилає їх Голові Верховної Ради України, а після включення в порядок денний сесії відповідного питання доповідає про них на пленарному засіданні. Верховна Рада України проводить обговорення доповіді слідчої комісії та приймає відповідне рішення.  
169. 2. Повноваження слідчої комісії припиняються одночасно із прийняттям Верховною Радою України остаточного рішення щодо результатів її роботи, а також у разі припинення повноважень Верховної Ради України, яка утворила цю слідчу комісію.  
170. 3. Повноваження секретаря та особи, що відповідає за діловодство комісії, завершуються після виконання дій визначених пунктом 6 статті 18 цього Закону.  
171. Стаття 26. Вимоги щодо висновків та пропозицій слідчої комісії  
172. 1. Результати розслідування слідча комісія викладає в письмовому висновку, який повинен містити відомості про:  
173. 1) факти й обставини, які стали підставами для розслідування;  
174. 2) факти, установлені слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;  
175. 3) факти, що не підтвердилися;  
176. 4) факти, які не були перевірені, і причини цього.  
177. 2. Слідча комісія при підготовці висновку щодо кожного встановленого нею обставини проводить голосування. Результати голосування із зазначенням кількості голосів, поданих "за" і "проти", наводяться у висновку. Висновок уважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше, ніж половина членів слідчої комісії від її складу, затвердженого Верховною Радою України. Усі висновки слідчої комісії оформляються письмово, і підписуються головою та секретарем слідчої комісії.  
178. 3. У пропозиціях слідчої комісії зазначається, яким чином мають бути використані висновки в разі їх затвердження Парламентом. Пропозиції оформляються у вигляді проекту постанови Верховної Ради України.  
179. 4. Слідча комісія може подавати Голові Верховної Ради України окремі пропозиції щодо встановлення ступеню секретності її документів, якщо вони містять відомості, які становлять державну таємницю.  
180. 5. Висновки й пропозиції слідчої комісії не є вирішальними для органів досудового слідства й суду.  
181. 6. За наслідками розгляду висновків і пропозицій Верховна Рада України приймає рішення, яке в разі необхідності направляється відповідному органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, органу досудового слідства, чи посадовій особі для реагування згідно із законом.  
182. Стаття 27. Розгляд Верховною Радою України висновків і пропозицій слідчої комісії  
183. 1. Після розгляду звіту слідчої комісії Верховна Рада України своєю постановою може затвердити висновки й пропозиції слідчої комісії, відхилити їх або направити для доопрацювання слідчою комісією.  
184. 2. У разі затвердження висновків і пропозицій слідчої комісії Верховна Рада України може також:  
185. 1) направити матеріали слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їхнього вивчення та відповідного реагування.  
186. 2) направити висновки слідчої комісії Президенту України, Прем'єр-міністру України;  
187. 3) прийняти рішення про публікацію цих висновків у газеті "Голос України" та інших засобах масової інформації або про відповідну заяву.  
188. Стаття 28. Зберігання документів слідчої комісії та їхня передача іншим органам державної влади висновків і пропозицій слідчої комісії  
189. 1. На час діяльності слідчої комісії, протоколи її засідань та інші оригінали документів зберігаються в сейфі, що опечатується. У процесі дослідження матеріалів розслідування кожен член слідчої комісії працює із ксерокопіями витребуваних документів, що не виключає його звернення до їхніх оригіналів, при необхідності консультується зі спеціалістами слідчої комісії. Усі: зауваження, висновки та пропозиції щодо досліджуваних матеріалів і фактів члени слідчої комісії викладають письмово та подають їх на ім'я голови слідчої комісії, через її секретаріат або безпосередньо з обов'язковою їх реєстрацією у встановленому порядку.  
190. 2. У випадках, коли в розпорядженні слідчої комісії знаходяться документи, необхідні для розслідування чи розгляду судом кримінальної справи, оригінали цих документів передаються слідчою комісією до відповідного суду за пропозицією Голови Верховного Суду України, або одного з його заступників, а прокурору, слідчому чи органу дізнання - за пропозицією Генерального прокурора України або одного з його заступників, після виготовлення й належного засвідчення їхніх копій, які залишаються в розпорядженні слідчої комісії.  
191. Стаття 29. Оскарження дій слідчої комісії або її членів  
192. 1. Скарги на дії слідчої комісії або її членів, якими обмежуються права чи свободи людини й громадянина, можуть бути подані зацікавленими особами на ім'я Голови Верховної Ради України чи до суду. За дорученням керівництва Верховної Ради України розгляд цих скарг здійснюється відповідним комітетом Верховної Ради України.  
193. Стаття 30. Заходи забезпечення безпеки членів слідчої комісії  
194. 1. У разі наявності загрози життю чи здоров'ю членів слідчої комісії та залучених до її роботи спеціалістів голова комісії вносить мотивовані пропозиції Голові Верховної Ради України про здійснення щодо них державної охорони відповідно до законів, що регулюють питання державного захисту працівників суду і правоохоронних органів.  
195. 2. Подання про здійснення державної охорони щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, вноситься Головою Верховної Ради України в порядку, передбаченому законом.  
196. Розділ ІІІ Особливості Діяльності слідчої комісії З імпічменту  
197. Стаття 31. Особливості утворення й статусу слідчої комісії з імпічменту  
198. 1. Відповідно до Конституції України для проведення розслідування в справі про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Верховна Рада України утворює спеціальну тимчасову слідчу комісію. Підставою для утворення цієї комісії є заява, підписана більшістю депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, про вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину та порушення питання про усунення його з поста в порядку імпічменту.  
199. 2. Слідча комісія з імпічменту діє на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом для слідчої комісії, з урахуванням особливостей, установлених цим розділом.  
200. 3. Вилучення оригіналів документів у слідчої комісії з імпічменту до завершення її роботи забороняється.  
201. 4. За результатами проведеного нею розслідування слідча комісія з імпічменту разом із пропозиціями вносить на розгляд парламенту проект відповідної постанови Верховної Ради України;  
202. 5. За наявності відповідних підстав слідча комісія з імпічменту складає висновок про звинувачення Президента України. Висновок підписують спеціальний прокурор, спеціальний слідчий (слідчі), голова, а також секретар цієї комісії.  
203. Стаття 32. Процедура призначення на посаду спеціального прокурора та спеціального слідчого  
204. 1. Постановою Верховної Ради України до складу комісії з імпічменту включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.  
205. 2. На посади спеціального прокурора або спеціального слідчого може бути рекомендована лише особа, яка відповідає наступним вимогам:  
206. 1) є громадянином України, що проживає на її території не менш як десять років;  
207. 2) вільно володіє державною мовою;  
208. 3) має вищу юридичну освіту;  
209. 4) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атестованого прокурора чи слідчого органів прокуратури України;  
210. 5) не має судимості;  
211. 6) подала до слідчої комісії з імпічменту особову картку та декларацію про майно та доходи за попередній рік за формою, установленою для державних службовців другої категорії.  
212. 3. Кандидатури спеціального прокурора або спеціального слідчого попередньо розглядаються і визначаються на засіданні слідчої комісії з імпічменту.  
213. 4. Рішення слідчої комісії з імпічменту з рекомендацією та проектом Постанови Верховної Ради України щодо включення визначеної кандидатури цієї комісії в день проведення засідання направляється Верховній Раді України, без голосування включається до розкладу її наступного засідання й підлягає невідкладному розгляду на цьому засіданні.  
214. 5. Після прийняття Верховною Радою України на підставі пропозиції слідчої комісії з імпічменту постанови про включення до складу цієї комісії спеціального прокурора або спеціального слідчого ці особи набувають права вирішального голосу на засіданнях комісії.  
215. Стаття 33. Повноваження спеціального прокурора  
216. 1. Спеціальний прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні розслідування в справі про усунення Президента України в порядку імпічменту. При цьому він користується повноваженнями прокурора, установленими Кримінально-процесуальним кодексом України, за винятком повноважень щодо порушення або відмови в порушенні кримінальної справи, вчинення слідчих дій стосовно потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, підозрюваного і обвинуваченого, затвердження обвинувального висновку, направлення справи до суду.  
217. 2. Спеціальний прокурор перевіряє одержаний від спеціального слідчого (слідчих) висновок слідчої комісії з імпічменту й схвалює його, або повертає зі своїми письмовими вказівками для провадження додаткових слідчих дій.  
218. Стаття 34. Повноваження спеціального слідчого  
219. 1. Спеціальний слідчий уживає необхідних заходів до перевірки й установлення обставин і фактів, що є предметом розслідування слідчої комісії з імпічменту. При цьому він має повноваження слідчого, установлені Кримінально-процесуальним кодексом України, за винятком повноважень щодо порушення або відмови в порушенні кримінальної справи, вчинення слідчих дій стосовно потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, підозрюваного і обвинуваченого, складання обвинувального висновку.  
220. 2. Спеціальний слідчий (слідчі) завершує розслідування складанням висновку слідчої комісії з імпічменту, який після схвалення його спеціальним прокурором вноситься на розгляд комісії.  
221. Стаття 35. Особливості взаємодії спеціального прокурора й спеціального слідчого зі слідчою комісією з імпічменту  
222. 1. Слідча комісія з імпічменту може визначати напрями роботи спеціального прокурора та спеціального слідчого (слідчих). Члени комісії не можуть втручатися в діяльність спеціального прокурора та спеціального слідчого.  
223. 2. Про свою діяльність спеціальний прокурор і спеціальний слідчий (слідчі) звітують перед слідчою комісією з імпічменту не рідше одного разу на місяць.  
224. Розділ ІV Особливості Діяльності спеціальної комісії  
225. Стаття 36. Особливості утворення спеціальної комісії  
226. 1. Рішення про утворення спеціальної комісії приймається Верховною Радою України більшістю голосів від її конституційного складу.  
227. 2. Спеціальна комісія утворюється із числа народних депутатів України, які дали на це згоду. Кількісний склад комісії повинен забезпечувати пропорційне представництво від кожної зареєстрованої депутатської фракції (групи).  
228. 3. Пропозиції щодо персонального складу спеціальної комісії подаються депутатськими фракціями (групами).  
229. 4. Постанова Верховної Ради України про утворення спеціальної комісії повинна містити відомості, зазначені у пунктах 1-7 частини другої статті 10 цього Закону.  
230. Стаття 38. Особливості в організації діяльності спеціальної комісії  
231. 1. Спеціальна комісія здійснює повноваження головного комітету з питання, для підготовки якого її утворено.  
232. 2. Спеціальна комісія провадить свою роботу відповідно до закону, що регулює діяльність комітетів Верховної Ради України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.  
233. 3. Засідання спеціальної комісії є відкритими. За рішенням комісії її засідання може бути проведено в закритому режимі.  
234. 4. На засідання спеціальної комісії можуть бути запрошені члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інші посадові особи для надання необхідної інформації.  
235. 5. Спеціальна комісія має право вимагати від запрошених мотивованих пояснень у разі їхньої неявки на відповідне засідання.  
236. 6. Спеціальна комісія у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніш як через шість місяців після її утворення, подає Верховній Раді Україні письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради України та інші матеріали, які поширюються серед народних депутатів України. Після обговорення результатів роботи спеціальної комісії на пленарному засіданні Верховна Рада України приймає остаточне рішення щодо них, або доручає комісії продовжити роботу, і визначає для цього новий термін.  
237. Розділ V Прикінцеві положення  
238. 1. Цей Закон набирає чинності із дня його офіційного опублікування, за винятком частини третьої статті 13 та частини восьмої статті 37.  
239. 2. Частина третя статті 13 та частина восьма статті 37 цього Закону набирають чинності після набрання чинності змінами, внесеними до частини шостої статті 83 Конституції України Законом України "Про внесення змін до Конституції України" №2222-ІV від 8 грудня 2004 року.  
240. 3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом положення законів України "Про статус народного депутата України", "Про комітети Верховної Ради України", Регламенту Верховної Ради України та інших нормативно-правових актів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
241. 4. Тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують свою діяльність відповідно до вимог цього Закону.  
242. У місячний термін із дня прийняття цього Закону:  
243. 1) Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та Кабінету Міністрів України подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом.  
244. 2) Кабінету Міністрів України - привести свої нормативно-правові акти та акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.