Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року (Друге читання)
| 0. | Закон України |
| 1. | Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року |
| 2. | Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: |
| 3. | 1. Затвердити Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року (додається). |
| 4. | 2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
| 5. | ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від № |
| 6. | ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2010 РОКУ |
| 7. | Програма спрямована на розвиток пріоритетних напрямів геологічних досліджень з метою забезпечення господарства України гостродефіцитними видами власної мінеральної сировини. |
| 8. | Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| 9. | Загальний стан та основні проблеми мінерально-сировинної бази України |
| 10. | Подолання кризового стану в економіці України на основі її структурної перебудови можливо здійснити у стислі строки лише спираючись на ресурси держави: трудові та природні, основні виробничі фонди, комунікації тощо. Важливе значення матиме при цьому ефективне використання мінерально-сировинних ресурсів. |
| 11. | Мінерально-сировинний комплекс на рівні 1990 - 1991 років забезпечував 23 -25 відсотків валового національного продукту. З добуванням та використанням корисних копалин пов'язано 48 відсотків промислового потенціалу України і до 20 відсотків її трудових ресурсів. Ці показники наближаються до показників розвинутих країн з потужною гірничодобувною промисловістю, де зосереджено від 20 до 40 відсотків загальних інвестицій та до 20 відсотків трудових ресурсів. |
| 12. | Державним балансом запасів на 1 січня 2001 р. враховано близько 8 тисяч родовищ з 96 видів корисних копалин, 3349 родовищ освоєно промисловістю та на їх базі функціонують понад 2 тисячі гірничодобувних підприємств. Вартість розвіданих запасів з розрахунку на душу населення України становить близько 150 тис., а за оцінками західних експертів - понад 200 тис. доларів США. Більш як третину експортного виторгу Україна отримувала від реалізації мінерально-сировинної продукції. |
| 13. | Деякі корисні копалини України представлені унікальними за запасами і якістю сировини родовищами, які розташовані у досить сприятливих умовах для створення гірничопромислових комплексів. |
| 14. | В Україні у значних обсягах ведеться добування кам'яного вугілля (до 2 відсотків світового), залізних (4 відсотки) та марганцевих (10 відсотків) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4 відсотки), каоліну (18 відсотків), брому, охри, нерудної металургійної сировини (кварцитів, флюсових вапняків і доломітів), хімічної сировини (самородної сірки, кам'яних та калійних солей), облицювального каменю (гранітів, габро, лабрадоритів та ін.), скляного піску тощо. Із надр держави вилучається вуглеводнева сировина, буре вугілля, торф, цементна сировина, тугоплавкі та вогнетривкі глини, сировина для виробництва будматеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінне та коштовне каміння, п'єзокварц та інші. У відносно незначних обсягах добуваються нікелеві руди, золото, скандій, гафній, бурштин, цеоліти, фосфатна сировина тощо. |
| 15. | З різним рівнем детальності вивчено родовища нетрадиційних для України корисних копалин - хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, берилію, літію, танталу, ніобію, рідкісних земель, плавикового шпату, апатиту, горючих сланців, бішофіту тощо. |
| 16. | В умовах сьогодення темпи і масштаби відтворення власної мінерально-сировинної бази не задовольняють потреби держави. Через нестачу коштів обсяги геологорозвідувальних робіт скоротились у 3 - 4 рази. Тому починаючи з 1994 року приріст розвіданих запасів більшості найважливійших корисних копалин не компенсує їх видобуток. Наслідки невиваженої політики минулого вже нині негативно позначаються на ефективності економіки. Аналіз стану справ та прогнозні оцінки свідчать, що у недалекому майбутньому ситуація може ще більше ускладнитися. Нестача окремих видів власної сировини прогресуватиме, якщо вже зараз не вжити рішучих заходів. Крім традиційного імпорту деяких кольорових та рідкісних металів, коксівного вугілля, магнезиту, плавикового шпату, може виникнути потреба ввезення сировини, яка раніше навіть вивозилась із України (самородна сірка, високоякісні флюси тощо). |
| 17. | За останні роки підтверджено реальні можливості щодо подальшого приросту запасів вуглеводнів, відкриття і розвідки родовищ нових для України корисних копалин - золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних та рідкісноземельних елементів, літію, ніобію, танталу, фосфоритів, флюориту, каменесамоцвітної сировини та деяких інших. Саме в них існує гостра потреба, пов'язана з необхідністю створення умов, за яких збільшиться експортний потенціал держави. |
| 18. | Розвиток наукоємних технологій визначає сталу світову тенденцію до збільшення споживання рідкісних металів - "вітамінів промисловості". Україна має можливість створити потужні виробництва цього профілю. |
| 19. | Експортний потенціал мінерально-сировинного комплексу можна збільшити в 1, 5-2 рази, імпорт мінеральної сировини (без вуглеводнів) - скоротити на 60 - 70 відсотків. Загалом це дасть щорічну економію в 5 - 6 млрд. доларів США. |
| 20. | Важливе значення також має комплексне геологічне вивчення території України (враховуючи і акваторію української частини Чорного і Азовського морів) та природних і антропогенних змін геологічного середовища у режимі моніторингу. |
| 21. | З урахуванням загальносвітових тенденцій у використанні корисних копалин основні проблемні питання мінерально-сировинної бази пов'язуються з такими факторами: |
| 22. | цінність та невідновлюваність природних мінеральних ресурсів визначають необхідність їх раціонального та ощадливого використання. Інтенсивні методи видобутку, переробки і споживання корисних копалин на основі новітніх досягнень науки і техніки є невід'ємною складовою частиною загальносвітової технічної революції. Розвиток якісної металургії як засіб підвищення міцності і довговічності металевих виробів призводить до зменшення видобутку сировини на одиницю валового національного продукту. Те саме обумовлює впровадження більш ефективних технологій переробки мінеральної сировини, збільшення випуску металів із вторинної сировини, економію енергії та енергоресурсів, впровадження синтетичних матеріалів як замінників металу тощо; |
| 23. | науково-технічний прогрес у всіх підгалузях мінерально-сировинного комплексу та жорстка конкуренція між його виробниками у країнах ринкової економіки не дає змоги, всупереч усім прогнозам, перейти до активного використання бідніших руд. Навпаки, в останні 10 - 20 років у країнах ринкової економіки спостерігається тенденція до беззастережного добування і переробки найбагатших руд більшості видів мінеральної сировини; |
| 24. | незважаючи на все повніше і раціональніше використання добутої мінеральної сировини та продуктів її переробки, загальний обсяг її споживання в країнах ринкової економіки хоча й уповільненими темпами, але продовжує зростати. Досвід розвинутих країн (Японія, США, Південна Корея, Італія та інші) свідчить, що підвищення загального рівня соціально-економічного розвитку неминуче супроводжується збільшеним споживанням природної мінеральної сировини. Його рівень у розрахунку на душу населення повільно, але невпинно зростає, і ця тенденція, за оцінками фахівців, збережеться у найближчі десятиріччя. Тому ці країни продовжують збільшувати інвестиції в геологічну розвідку на своїх територіях і на територіях країн, що розвиваються; |
| 25. | аналіз світових тенденцій за останні 7 - 10 років свідчить, що найбільш високими темпами у світі продовжують зростати видобуток і споживання: енергетичних ресурсів, легуючих металів та окремих видів кольорових і рідкісних металів, благородних металів і алмазів, сировини для сільського господарства. |
| 26. | Розділ ІІ. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ |
| 27. | Метою Програми є розроблення стратегії та плану дій, спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для національної економіки мінеральної сировини та зміцнення експортного потенціалу країни за рахунок вітчизняних корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку. |
| 28. | Основні завдання визначено у пріоритетних напрямах реалізації Програми. |
| 29. | 1. Паливно-енергетичні ресурси |
| 30. | Газ, нафта, конденсат |
| 31. | У межах території України виділяються 4 нафтогазоносні провінції, які складаються з 11 областей і 35 нафтогазоносних перспективних районів. У подальшому розглядаються три нафтогазоносні регіони: Східний (Дніпровсько-Допецька западина і північно-західна частина Донбасу), Західний (Волино-Подільська плита, Прикарпаття, Карпати і Закарпаття) і Південний (Причорномор'я, Крим та у межах виключної (морської) економічної зони Чорного та Азовського морів). |
| 32. | Державним балансом України враховано запаси нафти, газу і газового конденсату за 323 родовищами. Основна їх кількість (191) зосереджена у Східному регіоні, 96 - у Західному, 36 - у Південному. |
| 33. | Величина щорічного видобутку вуглеводнів за останні роки в середньому становила 4 млн. тонн нафти з конденсатом і 18 млрд. куб. метрів газу, що дорівнює відповідно 10 і 20 відсоткам споживаних країною. |
| 34. | На 1 січня 2001 р. підраховано початкових видобувних ресурсів вуглеводнів у кількості 8417, 8 млн. тонн умовного палива, з них нафти з конденсатом - 1706, 2 млн. тонн і 6711, 6 млрд. куб. метрів газу. Значну частину (27 відсотків) ресурсів вуглеводнів України зосереджено на великих (5 - 7 км) глибинах. На початок 2001 року видобуто 25 відсотків і розвідано 15, 9 відсотка початкових ресурсів. Таким чином, рівень реалізації ресурсів становить 40, 9 відсотка. Залишкові нерозвідані ресурси, які є базою розвитку геологорозвідувальних робіт і нафтогазо-видобутку у наступні роки, становлять 4980 млн. тонн умовного палива (нафта з конденсатом - 1133, 5 млн. тонн і 3846, 4 млрд. куб. метрів газу). |
| 35. | Останні роки характеризувалися значним зниженням темпів геологічного вивчення надр та підготовки необхідного резервного фонду об'єктів (пасток, структур) для цілеспрямованого глибокого буріння з метою відкриття середніх за розміром запасів родовищ вуглеводнів. |
| 36. | Згідно з оптимальним варіантом розвитку геологорозвідувальних робіт на території України планується приростити до 2010 року майже 440 млн. тонн умовного палива як за рахунок наявного фонду об'єктів, так і за рахунок освоєння нових об'єктів підвищеної якості. Для забезпечення цього приросту та створення резерву для подальшого розвитку геологорозвідувальних робіт згідно з розрахунками необхідно з 2002 по 2010 роки виявити 339 та підготовити 303 об'єкти загальною площею 4840 кв. кілометрів з перспективними ресурсами 910 млн. тонн вуглеводнів. |
| 37. | У Східному регіоні для забезпечення приросту розвіданих запасів у повному обсязі та створення надійного резерву для подальших робіт з 2002 по 2010 роки належить підготувати 270 нових об'єктів загальною площею 4340 кв. кілометрів з перспективними ресурсами 820 млн. тонн вуглеводнів та виявити 290 нових об'єктів. |
| 38. | У Західному регіоні для забезпечення приросту запасів у повному обсязі та створення надійного резерву для подальших робіт належить до 2010 року виявити пошуково-геофізичними роботами 30 об'єктів та підготувати 25 об'єктів загальною площею 370 кв. кілометрів з перспективними ресурсами 65 млн. тонн вуглеводнів. Ще близько 10 об'єктів планується виявити та 5 підготувати за переглядом геолого-геофізичних матеріалів. |
| 39. | У Південному регіоні (суша) до 2010 року передбачається виявити 12 та підготувати 10 нових об'єктів загальною площею 130 кв. кілометрів з перспективними ресурсами 25 млн. тонн вуглеводнів. |
| 40. | У межах виключної (морської) економічної зони Чорного і Азовського морів у 2002 - 2010 роках за оптимальним варіантом передбачається виявити 73 та підготувати 55 нових високоперспективних об'єктів загальною площею 1580 кв. кілометрів з ресурсами категорії С3 - 650 млн. тонн. Це дасть змогу забезпечити раціональне розміщення запланованих обсягів пошуково-розвідувального буріння, а також створить надійні передумови для подальшого розвитку геологорозвідувальних робіт. |
| 41. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 42. | проведення буріння 4663, 5 тис. метрів, з яких 262 тис. метрів параметричного і 4401, 5 тис. метрів - пошуково-розвідувального; |
| 43. | приріст запасів: вільного газу - 319, 51 млрд. куб. метрів і нафти - 99, 02 млн. тонн. |
| 44. | Вугілля |
| 45. | Якщо врахувати, що Україна споживає переважно імпортні ресурси нафти і газу і має обмежене споживання інших видів енергії, подальше зменшення видобутку вугілля стає небезпечним. Збільшення вуглевидобутку потребує значних обсягів фінансування. |
| 46. | Обсяг добутого вугілля в Україні постійно зменшувався - від 218 млн. тонн у 1976 році до 81, 3 млн. тонн у 2000 році (на 63 відсотки). |
| 47. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 48. | дорозвідка родовищ, що розробляються, для продовження терміну експлуатації та реконструкції діючих підприємств; |
| 49. | проведення пошуково-оцінювальних робіт та розвідки найбільш перспективних площ та родовищ вугілля; |
| 50. | завершення детальної розвідки Єлизаветівського та Криничуватського родовищ; |
| 51. | проведення попередньої розвідки Мелехівської ділянки Сула-Удайського родовища; |
| 52. | проведення пошукових робіт на окремих ділянках Сула-Удайського родовища та Олександрійського комплексу; |
| 53. | проведення детальної розвідки Мелехівської ділянки Сула-Удайського родовища; |
| 54. | проведення попередньої розвідки Гаєво-Веселівського та Сеньчинської і Дубровської ділянок Сула-Удайського родовища. |
| 55. | Метан вугільних родовищ |
| 56. | Метан - це вибухо- і викидонебезпечна речовина, що перешкоджає добуванню вугілля, але одночасно є цінною корисною копалиною. Щороку вугільні шахти Донбасу викидають в атмосферу понад 2, 7 млрд. куб. метрів метану, а об'єми його використання становлять лише 4-5 відсотків. Досвід США свідчить, що вилучення метану як супутньої корисної копалини може досягати 70 - 80 відсотків. |
| 57. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 58. | розроблення методів вивчення і оцінки запасів метану; |
| 59. | впровадження ефективних технологій і технічних засобів для розвідки і видобутку метану з вугільних родовищ; доведения у 2010 році видобутку метану до 8 млрд. куб. метрів. |
| 60. | Горючі сланці |
| 61. | Попередня розвідка Бовтиського родовища була проведена у 1964 - 1970 роках. Тепер розвідувальна сітка свердловин не відповідає вимогам розвідки для встановлення геологічної будови та запасів родовища. Аналіз гірничо-геологічних умов родовища показав різку мінливість потужності пластів горючих сланців. |
| 62. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 63. | проведення розвідки у 2002 - 2006 роках кар'єрного поля, яке має кращі гірничо-технічні показники щодо експлуатації відкритим способом; |
| 64. | проведення розвідки у 2005 - 2010 роках кар'єрного поля № 4. |
| 65. | Уран |
| 66. | Частка атомної енергії від загального споживання електроенергії на середину 1998 року становила у Литві - 77, 21 відсотка, у Франції - 75, 77, у Бельгії - 55, 1, в Україні - 45, 42, в Японії - 35, 86, у Німеччині - 28, 29, у США - 18, 69 відсотка. |
| 67. | На п'яти українських АЕС працюють 14 реакторів, які нині виробляють близько 50 відсотків загальної електроенергії України. |
| 68. | Задоволення потреб сировини для атомної енергетики на 30 відсотків досягається за рахунок розробки нині діючих родовищ - Ватутінського, Центрального та Мічурінського і введення в дію Новокостянтинівського родовища. |
| 69. | Загальний стан уранової мінерально-сировинної бази задовільний. Основу її становлять великі за запасами родовища урану в натрових метасоматитах. Однак уранові руди цього типу бідні за якістю. Добутий уран через відносно високу собівартість (40 - 80 доларів США за кілограм) не може конкурувати на світовому ринку. |
| 70. | Друге місце за своїм промисловим значенням займають родовища у вуглисто-піщаних відкладах палеогену. Частина родовищ - Девладівське у Дніпропетровській області. Братське у Миколаївській області - практично розроблені за методом кислотного підземного вилуговування. Хоча окремі родовища цього типу невеликі за запасами, але їх загальні ресурси значні. На сьогодні експлуатацію цих родовищ припинено головним чином через екологічні проблеми. Однак у світовій практиці застосовується содово-кисневе вилуговування, яке не створює екологічних проблем. |
| 71. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 72. | нарощування і удосконалення структури промислових запасів на Новокостянтинівсько-Докучаєвському гірничодобувному комплексі, що проектується, проведення детальної бурової розвідки Докучаєвського родовища із завершенням її у 2005 році та апробації цих родовищ у Державній комісії по запасах корисних копалин України; |
| 73. | розвідка і підготовка до промислового освоєння Криничанського і Новогур'євського родовищ у пісковикових відкладах палеогену для їх розроблення за методом підземного вилуговування із застосуванням карбонатно-содового вилуговування, а також попереднє випробування методу киснево-содової схеми на Сафонівському родовищі спільно із Східним гірничо-збагачувальним комбінатом; |
| 74. | пошуки багатого уранового зруденіння в північно-східній частині Кіровоградського блоку, у тому числі Казанківсько-Жовтоводинському рудному районі; |
| 75. | пошуки багатого зруденіння в структурах невідповідності на північно-західному схилі Українського щита; |
| 76. | масові пошуки радіоактивної сировини, які супроводжують весь комплекс геологорозвідувальних та інших робіт, пов'язаних з дослідженням надр. |
| 77. | 2. Металічні корисні копалини |
| 78. | Чорні метали |
| 79. | Залізні руди |
| 80. | Усього в Україні нараховується 53 родовища залізних руд, з яких 30 перебувають в експлуатації (58, 6 відсотка розвіданих запасів). Багаті залізні руди і залізисті кварцити добуваються на родовищах Криворізького, Кременчуцького та Білозірського залізорудних басейнів, до 1992 року використовувалися також "табачні" руди Керченського басейну. |
| 81. | Розвідані (підтверджені) запаси становлять 25, 9 млрд. тонн - близько 6 відсотків світових запасів і 29, 9 відсотка запасів країн СНД. |
| 82. | Внаслідок закриття нерентабельних кар'єрів і шахт у Кривбасі виникли регіональні складні інженерні та екологічні проблеми, які пов'язані з підземними водами. Це не тільки економічна і екологічна, а й важлива соціальна проблема: населення майже мільйонного міста зайняте переважно на роботах, пов'язаних із добуванням та переробкою залізної руди. |
| 83. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 84. | розвідка і передача у промислове освоєння нових родовищ переважно окислених кварцитів (Інгулецьке - як сировинна база комбінату окислених руд) та довивчення флангів родовищ, які розробляються; |
| 85. | вивчення гідрогеологічних умов південної частини Кривбасу для вжиття ефективних заходів у боротьбі з водопритоками; |
| 86. | довивчення вузьких зон лужного метасоматозу на залізорудних родовищах, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію або рідкісних земель; |
| 87. | підготовка невеликих родовищ високоякісних легко збагачуваних магнетитових кварцитів у Кривбасі (Дальні західні смуги. Правобережні магнітні аномалії) та Приазов'ї ( можливо за участю іноземних інвесторів). |
| 88. | Марганцеві руди |
| 89. | За обсягами розвіданих запасів та видобутку марганцевих руд Україна посідає перше місце у СНД (75 відсотків запасів і 86 відсотків видобутку) і провідне у світі. Забезпеченість запасами окремих шахт та кар'єрів становить від 1 до 40 років. Розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд України (Нікопольський басейн та Токмацьке родовище) становлять 2, 26 млрд. тонн із середнім вмістом марганцю у них 23, 1 відсотка. Більш багаті (28, 6 відсотка марганцю) і легко збагачувані окисні руди становлять лише незначну їх частину (15, 2 відсотка) - 0, 33 млрд. тонн, бідніші (21, 9 відсотка марганцю) і важко збагачувані карбонатні руди переважають у залишку запасів (77, 3 відсотка) - 1, 76 млрд. тонн. |
| 90. | Існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не можуть задовольнити зростаючі потреби чорної металургії у вищих сортах марганцевих концентратів, передусім малофосфористих. Важливим стає також забезпечення хімічної промисловості так званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше завозились із Грузії. На розв'язання цих актуальних проблем спрямовано роботи з підготовки до промислового освоєння Федорівського родовища, з рудами, у складі яких велика частка (майже 98 відсотків) оксидних та змішаних карбонатно-окисних, розташованого поблизу Нікопольського басейну. |
| 91. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 92. | дорозвідка перспективних на окисні руди окремих ділянок родовищ; |
| 93. | проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економіки; |
| 94. | проведення гідрогеологічних режимних спостережень на території Нікопольського басейну; |
| 95. | розв'язання геоекологічних проблем на території Васильківського району Запорізької області у районі розміщення Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. |
| 96. | Хромові руди |
| 97. | Підготовлених до промислового освоєння родовищ хромових руд України немає. Потенційні ресурсні можливості цих руд пов'язані з хромітоносними масивами гіпербазитів на Побужжі, де вже попередньо оцінено Капітанівське родовище. Його експлуатація дала б змогу частково забезпечити вітчизняні потреби власною хромовою та хромо-нікелевою сировиною. |
| 98. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 99. | розвідка Капітанівського родовища; |
| 100. | тематичні роботи з аналізу та інтерпретації геолого-геофізичної інформації та оцінки перспективних ресурсів хромітів; |
| 101. | пошуково-оцінювальні роботи на першочергових об'єктах Капітанівського рудного поля та розвідка двох кращих з них після визначення промислового значення Капітанівського родовища. |
| 102. | У процесі цих робіт будуть оцінюватись супутні корисні копалини - золото, метали групи платини, боксити, вермикуліт. |
| 103. | Кольорові та легуючі метали |
| 104. | Алюміній |
| 105. | Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісної сировини (залізисті боксити Високопільського родовища у Дніпропетровській області, нефелінові руди у Приазов'ї, закарпатські алуніти, каолін та інші) згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками не конкурентоспроможні порівняно з імпортною сировиною і не можуть бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за діючими технологіями. |
| 106. | Для кінцевого визначення промислового значення Високопільського родовища, загальні ресурси якого оцінюються у 72 млн. тонн, а розвідані запаси - 17 млн. тонн, необхідно скласти спеціальне техніко-економічне обгрунтування, у якому розглянути всі можливі варіанти використання сировини, що вміщує глиноземи. |
| 107. | Як потенційна алюмінійвмісна сировина можуть розглядатися закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання. На Державному балансі перебувають два великих родовища - Біганьське та Берегівське з розвіданими запасами алунітових руд відповідно - 290, 3 млн. тонн та 51, 4 млн. тонн, крім того, що у межах Берегівського рудного поля нараховується майже 10 алунітових родовищ і рудопроявів, пов'язаних з вторинними кварцитами. |
| 108. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 109. | розвідка Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-золото-поліметалічних руд; |
| 110. | проведення робіт з пошуку бокситів у Придністров'ї. |
| 111. | Мідь |
| 112. | Прогнозні потреби України в міді на 2005 - 2010 роки відповідно становитимуть 159, 3 і 171, 5 тис. тонн. На сьогоднішній день Україна не має розвіданих запасів мідних руд, але перспективи виявлення їх є досить значними. Вони пов'язані з самородною мідною мінералізацією у траповій формації Волинського рудного району, де вже визначилися як найбільш перспективні Рафалівський та Гірникський рудні вузли. |
| 113. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 114. | концентрування геологорозвідувальних робіт на території Волинського рудного району на самородну мідь у траповій формації; |
| 115. | проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на Рафалівському і Гірникському рудних вузлах з підготовки перспективних рудопроявів (родовищ) до розвідки; |
| 116. | розвідка одного із кращих виявлених родовищ та підготовки його до промислового освоєння з орієнтовними запасами 1 млн. тонн міді; |
| 117. | проведення пошуково-ревізійних та пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах Донбасу в межах південно-західного крила Бахмутської котловини. |
| 118. | Свинець і цинк |
| 119. | Потреби України у цих металах у найближчій перспективі (2010рік) становитимуть: цинку до 66 тис. тонн, а свинцю до 14 тис. тонн. |
| 120. | Свинцево-цинкові руди досить високої якості відомі у двох регіонах України: у Закарпатті та у південно-східній частині Дніпровсько-донецької западини. Перспективи з отриманням свинцю та цинку пов'язуються із золото-поліметалічними родовищами Закарпаття. Однак експлуатація Мужіївського золото-поліметалічного родовища може забезпечити потреби країни тільки частково і то через 7-8 років після відпрацювання власне золотих руд. |
| 121. | Найбільш перспективними об'єктами вважаються Біганьське комплексне алуніт-барит-поліметалічне родовище у Закарпатті та Біляївське у Харківській області. |
| 122. | У межах Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-поліметалічних руд підраховано 381, 1 тис. тонн цинку та 120, 2 тис. тонн свинцю. Розроблено технологічну схему збагачення. Встановлено золотоносність поліметалічних руд. |
| 123. | У межах Біляївського родовища виділено рудний блок з неглибоким (до 500 м) заляганням руд для можливої першочергової виробки. В межах цього блоку попередньо розвідані запаси категорії Сz, що становлять 618 тис. тонн цинку та 265 тис. тонн свинцю. |
| 124. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 125. | виконання розвідувальних робіт на Біганьському та Біляївському родовищах; |
| 126. | проведення пошуково-оцінювальних робіт на Новодмитрівському рудопрояві; |
| 127. | проведення пошуково-оцінювальних робіт на флангах Біляївського родовища для розширення сировинної бази майбутнього гірничо-збагачувального комбінату. |
| 128. | Нікель і кобальт |
| 129. | Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. тонн у 2001 році до 6, 6 тис. тонн у 2010 році. |
| 130. | Кобальт в Україні, як і більшості країн світу, не створює самостійних родовищ, а міститься у нікелевих рудах та продуктах їх переробки (феронікель - із силікатних руд; нікелевий концентрат - із сульфідних руд). |
| 131. | Родовища обох металів на території України представлені силікатними рудами кори вивітрювання гіпербазитів і зосереджені у двох районах: у Середньому Побужжі (Кіровоградська область) та Середньому Придніпров'ї (Дніпропетровська область). |
| 132. | Перспективи сульфідної нікеленосності України обмежені, але деякі передумови виявлення промислових родовищ сульфідного нікелю є (Український щит Красногірсько-Житомирської зони та Приазов'я). |
| 133. | Залишки активних запасів нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. тонн, тобто завод забезпечено сировиною на 9 - 10 років. |
| 134. | У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. тонн. |
| 135. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 136. | проведення розвідки на найбільш перспективних Західнолащовській і Північнолиповеньківській ділянках та продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних ділянках для відкриття нових родовищ, розташованих поблизу Побузького нікелевого заводу; |
| 137. | проведення додаткових технологічних випробувань на Прутівському родовищі мідно-нікелевих сульфідних руд; |
| 138. | вивчення базит-гіпербазитових масивів у процесі геологозйомочних робіт. |
| 139. | Молібден |
| 140. | Україна не має розвіданих родовищ молібдену і вся потреба забезпечується поставками його з країн СНД. Однак у межах Українського щита є перспективні площі і навіть конкретні перспективні рудопрояви, підготовлені до розвідки і подальшого освоєння. Це, в першу чергу, Вербинський і Устинівський рудопрояви в північно-західній частині Українського щита та Східносергіївський рудопрояв у Середньому Придніпров'ї. |
| 141. | В останні роки у Східноприазовському блоці Українського щита у субвулканічних структурах виявлено рудопрояви молібдену, вольфраму, вісмуту, свинцю, срібла та інших металів. Виявлення нового перспективного типу вольфрам-молібденового зруденіння значно збільшує перспективи України на відкриття власних промислових родовищ вольфраму і молібдену. |
| 142. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 143. | на північному заході Українського щита в Устинівському рудному полі продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах - Устинівському, Високому та інших і розвідка Вербинського родовища для підготовки його до промислового освоєння; |
| 144. | на Східносергіївському рудопрояві завершення комплексу бурових, технологічних досліджень, проведення прогнозної геолого-економічної оцінки рудопрояву і складання техніко-економічних міркувань доцільності гірничо-бурової розвідки паралельно з розвідкою Сергіївського золоторудного родовища з його гірничих виробок; |
| 145. | на рудопроявах (ділянках) Східного Приазов'я проведення пошукових робіт для виявлення нових і оконтурення виявлених об'єктів, а з 2004 р. - комплексу оцінювальних робіт для визначення їх промислового значення. |
| 146. | Олово і вольфрам |
| 147. | Олово |
| 148. | Потреби України в олові становлять 600 - 800 тонн на рік. |
| 149. | Перспективи відкриття промислових родовищ олова пов'язуються з рудовмісними структурами Сущано-Пержанської зони. Серед них рудопрояви Кар'єр, Західне, Гірниче та інші. |
| 150. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 151. | проведення комплексу бурових, мінералого-петрографічних ітехнологічних досліджень на родовищах; |
| 152. | проведення геолого-економічної оцінки і визначення доцільності розвідки на Західному і Гірничому рудопроявах. |
| 153. | Вольфрам |
| 154. | Потреби України у вольфрамовій продукції на найближчу перспективу становлять 435 - 480 тонн. |
| 155. | В останні роки у Східному Приазов'ї визначено перспективні прояви вольфраму. |
| 156. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 157. | проведення пошукових робіт літогеохімічними методами з проходженням поверхневих гірничих виробок та свердловин з комплексом геофізичних досліджень. |
| 158. | Титан |
| 159. | В Україні створено потужну мінерально-сировинну базу титану - це 40 родовищ, з яких 12 детально розвідано і розпочато промислове добування. |
| 160. | Видобування титанових (ільменітових) концентратів здійснюють Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат у Житомирській області та Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат у Дніпропетровській області. Їх спільна потужність становить майже 20 відсотків світового випуску ільменітових концентратів і може повністю забезпечити потреби України та вигідний експорт. |
| 161. | Розвіданими запасами титанових руд обидва комбінати забезпечені на далеку перспективу. Однак проблема полягає в дефіциті руд із свіжим ільменітом, з якого можна отримувати високоякісні та конкурентоспроможні пігменти за технологією діючих сірчанокислотних виробництв у Сумах та в Криму. Запаси таких руд в Україні пов'язані, в основному, з великим Стремигородським корінним родовищем, підготовленим до промислового освоєння, та меншим за розмірами Федоровським родовищем, розвідка якого завершується. Експлуатація цих родовищ дасть змогу одночасно отримувати дефіцитний апатитовий концентрат, а також рідкісні землі у апатитовому концентраті, ванадій та скандій - в ільменітовому. |
| 162. | Проте для експлуатації цих родовищ необхідне капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик, що потребує значних інвестицій і часу. |
| 163. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 164. | підготовка до промислового освоєння Тростянецького розсипного родовища ільменіту; |
| 165. | розвідка і підготовка до промислового освоєння Тарасівського розсипного родовища комплексних циркон-титанових руд у Київській області. |
| 166. | Поряд з титаном, вилученим з ільменітових і рутилових концентратів, передбачається також вилучення ванадію. Технологія його вилучення давно розроблена, однак у промисловості ще й досі не реалізована. |
| 167. | Рідкісні та рідкісноземельні метали |
| 168. | Літій |
| 169. | Україна має значні запаси і перспективні ресурси літію. Орієнтовно погреби карбонату літію становлять (в розрахунку на метал) 100 - 200 тонн. Збільшаться потреби у петалітовому концентраті для виробництва спецскла і спецкераміки -десятки тис. тонн. |
| 170. | У 1994 році Мінпромом України було запропоновано підготувати до промислового освоєння Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області. Проведено оцінку і складено порівняльне техніко-економічне міркування Полохівського родовища літію в Кіровоградській області. За економічними показниками ці два родовища заслуговують на промислове освоєння, однак за більшістю критеріїв Полохівське родовище має ряд переваг. |
| 171. | Освоєння Полохівського родовища петалітових руд могло б не тільки забезпечити потреби у літії різних галузей промисловості, але і збільшити її експортний потенціал. |
| 172. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 173. | завершення пошуково-оцінювальних робіт на Полохівському родовищі; |
| 174. | проведення розвідки та підготовки родовища до промислового освоєння. |
| 175. | Тантал і ніобій |
| 176. | Україна володіє значними ресурсами танталу і ніобію в північно-західній частині Українського щита, в межах Кіровоградського блоку та в Приазов'ї. Найбільш грунтовно вивчено об'єкти Приазов'я, що мають значні ресурси і запаси, а також сприятливі гірничо-геологічні і гідрогеологічні умови для його розробки. За умови комплексного використання цих запасів (цирконій, нефелін, польовий шпат) родовище може рентабельно експлуатуватися. |
| 177. | Найбільш досконало вивчено значне за розмірами Мазурівське родовище, яке розташоване у Донецькій області поруч з Донецьким хіміко-металургійним заводом. Ведеться розвідка для підготовки родовища до промислового освоєння, отримано приріст промислових запасів категорії С1. |
| 178. | Значний ресурсний потенціал мають недостатньо вивчені кори вивітрювання у метасоматитах Сущано-Пержанської зони, де разом з ніобієм знаходяться рідкісні землі, тантал та інші метали. |
| 179. | Невеликі за розмірами, але з високим вмістом танталу (0, 10 - 0, 15 відсотка), відкрито рудопрояви у межах Ганівсько-Звенигородської зони (Мостове, Копанки, Вись та інші). |
| 180. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 181. | завершення розвідки Мазурівського родовища, розробка техніко-економічного обгрунтування постійних кондицій, складання звіту та затвердження (апробація) запасів у Державній комісії по запасах корисних копалин України; |
| 182. | проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт у Сущано-Пержанській зоні для визначення промислового значення кор. вивітрювання з рідкіснометальним комплексним зруденінням; |
| 183. | проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах Ганнівсько-Звенигородської зони для визначення доцільності проведення подальших робіт на танталове багате зруденіння. |
| 184. | Рідкісні землі та ітрій |
| 185. | П'ятнадцять лантаноїдів і близький до них ітрій становлять групу рідкісних земель, або рідкісноземельних металів. Попит на ці метали постійно зростає. Прогнозуються потреби в Україні рідкісних земель (у розрахунку на метал) 60 тонн у 2005 році і 115 тонн у 2010 році. |
| 186. | У Приазовській частині Українського щита відкрито Азовське родовище рідкісних земель, що вивчається. За результатами пошуково-оцінювальних робіт складено попередні техніко-економічні міркування. |
| 187. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 188. | завершення пошуково-оцінювальних робіт і підготовка до дослідно-промислової експлуатації великого Азовського родовища цирконіє-рідкісноземельних руд; |
| 189. | здійснення оцінки рідкісноземельних руд у корах вивітрювання Сущано-Пержанської зони, що знаходяться на північному заході Українського щита. |
| 190. | Цирконій і гафній |
| 191. | Ці два метали мають близькі фізико-хімічні властивості (вогнетривкість, інертність тощо). Гафній не має власних мінералів, але є постійною домішкою у мінералах циркону при середньому співвідношенні їх оксидів 1: 50. |
| 192. | Власні потреби промисловості України у 1998 році становили 90 тонн цирконію при виробництві 180 тонн. У 2005 - 2010 роках прогнозується збільшення виробництва до 360 тонн. |
| 193. | На запасах Малишевського розсипного родовища давно працює Вільногірський гірничометалургійний комбінат, який постачає цирконові концентрати та продукти їх первинної переробки. |
| 194. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 195. | підготовка Тарасівського розсипного родовища у Київській області до розвідки його комплексних ільменітоцирконорутилових руд та проведення її у 2002 - 2007 роках; проведення додаткового вивчення корінних родовищ у Приазов'ї -рідкіснометальному Мазурівському та рідкісноземельному Азовському. |
| 196. | Дорогоцінні метали та алмази |
| 197. | Золото та срібло |
| 198. | В Україні виділяються три золотоносні провінції: Карпати, Донбас та Український щит. |
| 199. | Карпати є однією з найбільш досконало вивчених провінцій. Тут розвідано запаси золота у кількості майже 55 тонн - Мужіївське родовище та родовище Сауляк. |
| 200. | Мужіївське золотополіметалічне родовище введено у промислове освоєння в 1999 році. Безпосередньо до Мужіївського родовища прилягає Берегівське золотополіметалічне родовище, яке має руди аналогічного складу. В межах єдиною гірничого відводу Мужіївського шахтного поля вже на першому етапі можна довести запаси до 80 - 100 тонн золота, 1000 тонн срібла та близько 2, 5 млн. тонн свинцю та цинку. |
| 201. | Родовище Сауляк попередньо розвідане двома горизонтами штольневих виробок, з поверхні - розчистками. Виявлено і розвідано поки три рудних тіла. Прогнозні ресурси категорії Р і визначаються у 35 тонн і категорії Р2 - 65 тонн. |
| 202. | За попередніми оцінками фахівців, загальні ресурси Карпатської провінції визначаються: золота - 400 тонн, срібла - 5, 5 тис. тонн, свинцю - 2, 7 млн. тонн, цинку - 5, 3 млн. тонн. |
| 203. | Золотоносність Донбасу вивчається давно, але через відсутність ґрунтовних досліджень немає однозначної оцінки. Загальні прогнозні ресурси Донбасу визначаються у 400 тонн золота. Тут відкрито невелике за запасами Бобриківське родовище золото-сульфідних руд. |
| 204. | Головною золотоносною провінцією України є Український щит, загальні прогнозні ресурси якого визначаються у 2400 тонн золота. Тут найбільш досконало вивчено шість родовищ: Майське, Клинцівське, Юр'ївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка. Ресурси, оцінені в їх межах, становлять понад 620 тонн золота. |
| 205. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 206. | активізація геологорозвідувальних робіт у Закарпатті для надійного забезпечення Мужіївського державного золотополіметалічного комбінату запасами промислових категорій власне золотих руд і збільшення перспективних ресурсів району та підготовка до експлуатації Бобриківського родовища у Донбасі; |
| 207. | посилення пошукових, пошуково-оцінювальних робіт у Донбасі для вивчення теригенно-карбонатних товщ Південного Донбасу, перспективних на багаті руди типу карлін; |
| 208. | продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на Українському щиті в перспективних структурах як відомих рудних полів і зон (Верхівцевська, Сурська і Чортомлицька зеленокам'яні структури Середнього Придніпров'я, Саврансько-Капустинське, Клинцівсько-Юр'ївське рудні поля в гнейсових товщах), так і потенційних рудних полів у перспективних структурах інших районів Українського щита; |
| 209. | проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на перспективних ділянках Берегівського і Вишковського рудних полів, а також на площах і ділянках Рахівського рудного району, розвідкаБерегівського родовища, а такожфлангів Мужіївського родовища; вивчення чорносланцевих товщ Донбасу, перспективних на виявлення родовищ типу Кокпатас, Бакирчик, Мурун-Тау. |
| 210. | Платиноїди |
| 211. | Необхідність оцінки перспективних геологічних формацій України на метали платинової групи викликана постійним розширенням використання їх у багатьох галузях науки і техніки. |
| 212. | На теперішній час в Україні розвіданих запасів металів платинової групи немає. Не відомі також конкретні ділянки для відкриття родовищ, хоча є досить високі загальні перспективи платиноносності різних геологічних формацій. |
| 213. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 214. | створення власної лабораторної бази і починаючи з 2004 року організація масових цілеспрямованих пошуків металів платинової групи у процесі виконання усіх видів геологорозвідувальних робіт; |
| 215. | проведення цільових пошукових робіт на метали платинової групи на локальних площах і об'єктах з оцінкою їх перспективи; |
| 216. | проведення розвідування одного з родовищ металів платинової групи, або здійснення геолого-економічної оцінки за високими промисловими категоріями як супутнього компонента у комплексному родовищі. |
| 217. | Алмази |
| 218. | У межах території України встановлено три райони прояву кімберлітового і лампроїтового магматизму - корінних джерел алмазів - це північ Волино-Подільської плити. Центральна частина Українського щита та Приазовський масив і зона його зчленування з Донбасом. |
| 219. | За перспективами виявлення промислових алмазів Кухітсько-Серхівська площа посідає провідне місце. Саме біля с. Кухітська Воля у 1975 р. було визначено перший кімберлітовий прояв в Україні. |
| 220. | У центральній частині Українського щита в останні роки поблизу м. Кіровоград на ділянках Лелеківська і Щорсівська були встановлені малопотужні тіла кімберлітів і лампроїтів дайкоподібної форми. Цілеспрямованих пошукових робіт на алмази в цьому районі не проводилось. |
| 221. | У Приазов'ї виявлено 7 кімберлітових тіл, прояви лампроїтового магматизму, значну кількість масивів ультраосновних лужних порід і карбонатоподібних утворень, а також відомі численні знахідки алмазів і їх мінералів-супутників у вторинних колекторах, представлених різновіковими (від кам'яновугільного до четвертинного періоду) теригенними відкладами. |
| 222. | Крім зазначених районів, реальні перспективи виявлення промислових алмазів за комплексом геолого-геофізичних даних можливі і на інших площах, але спеціалізовані пошукові роботи на алмази потребують залучення великих інвестицій. |
| 223. | У зв'язку з цим проведення широкомасштабних пошукових робіт на алмази у межах всієї території України сьогодні ускладнено. |
| 224. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 225. | виявлення за комплексом методів алмазоносних площ; |
| 226. | концентрація основних обсягів пошукових робіт на вже відомих площах, у першу чергу в межах Східного Приазов'я, Волино-Подільської плити, північно-західній і центральній частинах Українського щита. |
| 227. | 3. Неметалічні корисні копалини |
| 228. | Основні напрями розвитку геологорозвідувальних робіт будуть спрямовані на забезпечення діючих гірничодобувних підприємств такими видами мінеральної сировини: |
| 229. | неметалічна - для металургії, |
| 230. | вогнетривка, |
| 231. | для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів, |
| 232. | інша нерудна сировина. |
| 233. | Неметалічна сировина для металургії |
| 234. | За більш ніж столітню історію української металургії створено потужну промисловість з видобування і первинної переробки неметалічної сировини. З усіх видів цієї сировини (вапняки, доломіти, кварцити, вогнетривкі глини, лужноземельні бентоніти) Україна до останнього часу повністю забезпечувала власні потреби і певною мірою потреби металургії Росії, Грузії, частково - Польщі, Словаччини. Але вже зараз виникають гострі проблеми, зумовлені загальним прогресом у металургії і значним підвищенням вимог до якості неметалічної сировини. Деякі види неметалічної сировини (магнезит, плавиковий шпат, лужні бентоніти) для металургійної галузі України імпортуються. |
| 235. | Основним завданням цього напряму є розвиток геологорозвідувальних робіт, спрямованих на максимально можливе забезпечення діючих підприємств власною мінеральною сировиною належної якості. |
| 236. | Плавиковий шпат |
| 237. | Основними споживачами плавикового шпату є заводи, що випускають феросплави і зварні флюси, а також металургійні комбінати, заводи важкого машинобудування, суднобудівні і алюмінієві підприємства Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей. |
| 238. | Державним балансом запасів враховується одне родовище плавикового шпату Покрово-Кириївське у Приазов'ї та два родовища з вмістом супутнього фтору в апатиті - Стремигородське і Новополтавське. Усі три родовища не експлуатуються через потребу значних капітальних вкладень на їх освоєння. |
| 239. | Розвідано і підготовлено до дослідно-промислової експлуатації Бахтинське родовище у Придністров'ї. |
| 240. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 241. | проведення пошуково-оцінювальних робіт у межах центральної ділянки Сущано-Пержанської зони для підготовки запасів спеціального рідкісноземельно-флюоритового флюсу; |
| 242. | проведення пошуково-оцінювальних і розвідувальних робіт на флангах Бахтинського родовища із затвердженням запасів плавикового шпату у Державній комісії по запасах корисних копалин; |
| 243. | підготовка до промислового освоєння Центрального родовища Сущано-Пержанської зони. |
| 244. | Флюсові вапняки і доломіти |
| 245. | Запасами флюсової сировини діючі гірничодобувні підприємства повністю забезпечені, але переважна більшість цих запасів придатна лише для застарілого доменно-мартенівського виробництва сталі. Конверторне та електроплавильне виробництво сталі вимагає ту ж сировину, але високої якості (за хімічним складом та механічною міцністю). |
| 246. | Державним балансом запасів враховано 14 родовищ флюсових вапняків, загальні запаси яких становлять 2, 5 млрд. тонн; в контурах діючих кар'єрів - 950 млн. тонн. Також на державному балансі знаходяться 8 родовищ доломіту, з яких три розробляються. |
| 247. | Проте при значних запасах країна має потребу у високоякісних конверторних доломітах, загальний обсяг запасів яких становить 400 млн. тонн, але промислові з них всього - 36 млн. тонн. |
| 248. | Проблемою сировинної бази залишається нестача розвіданих запасів смолодоломітів. Єдине родовище в країні - Стильське (Донбас), яке тепер закрите через гідрогеологічні проблеми. |
| 249. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 250. | завершення розвідки західної ділянки Стильського родовища, створення сировинної бази доломітів у Кривбасі на Криворізькому (Фрунзенському) родовищі із загальними запасами понад 100 млн. тонн. |
| 251. | Бентонітові глини |
| 252. | При сталому функціонуванні українських металургійних підприємств їх потреби у бентонітових глинах становлять 500 - 560 тис. тонн на рік. |
| 253. | Металургійні підприємства України використовують як формувальні бентонітові глини Дашуківської ділянки Черкаського родовища, але вони не придатні для виробництва обкотишів із залізорудних концентратів і тому для цих цілей такі глини імпортуються з Азербайджану. |
| 254. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 255. | проведення розвідки Ріпкінської ділянки Черкаського родовища, глини якої подібні до азербайджанських бентонітів; |
| 256. | проведення розвідки першочергового блоку Киштинської ділянки у Закарпатті; |
| 257. | проведення розвідки Ільницького родовища лужноземельних бентонітів у Закарпатті. |
| 258. | Вогнетривка сировина |
| 259. | Запаси високоякісної глинистої сировини на найбільш великих родовищах (Часів'ярське, Новоселицьке) майже виснажено. Більша частина запасів Часів'ярського родовища (42 млн. тонн) розташована під містом. Залишок балансових запасів Східної ділянки Новоселицького родовища, що експлуатується, становить всього 101 тис. тонн. |
| 260. | Знижується сортність сировини, яка добувається, і на інших родовищах. Погіршуються гірничо-геологічні умови, збільшується глибина кар'єрів, зростає собівартість добування сировини. |
| 261. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 262. | забезпечення приросту запасів промислових категорій на Володимирівському родовищі каолінів і Полозькому родовищі вогнетривких глин і вторинних каолінів; |
| 263. | проведення розвідки Рижанівського (Черкаська область) і Балашівського (Кіровоградська область) родовищ з очікуваними запасами відповідно 20 і 10 млн. тонн для збільшення запасів вторинних каолінів; |
| 264. | завершення розвідки Західної лінзи Рижанівського родовища; |
| 265. | проведення пошукових робіт високоякісних вторинних каолінів у районі діючих підприємств (ділянки, прилеглі до Новоселицького та Обознівського родовищ) у Черкаській та Кіровоградській областях; |
| 266. | проведення пошукових робіт глин Часів'ярського типу у Кальміус-Торецькій та Бахмутській котловинах Донецької області. |
| 267. | Магнезит |
| 268. | У Дніпропетровській області розвідано Правдинське родовище талько-магнезиту, розробка якого дасть змогу замінити імпортований магнезит у всіх випадках, коли використовується його порошок, (до 50 відсотків загальних потреб). До того ж, у процесі збагачення талько-магнезитів отримується високоякісний і цінний тальк. |
| 269. | У металургії значна частина магнезиту переробляється на форстеритові вогнетриви, сировина для яких імпортується. |
| 270. | Основним завданням цього напряму є проведення розвідувальних робіт у межах Побузького рудного району (Кіровоградська та Миколаївська області) для заміни імпортованої сировини цього різновиду на власну. |
| 271. | Високоглиноземна сировина |
| 272. | Україна не має власної мінеральної бази цієї сировини але перспективними щодо цього є райони Приазов'я та північної частини Житомирської області (Сущапо-Пержанська зона). На сьогодні імпорт високоглиноземної сировини становить 38 тис. тонн щороку. |
| 273. | Основними завданнями цього напряму є проведення розвідки: |
| 274. | Сущанського родовища дистену, на ділянці першочергової розробки якого прогнозується отримати запаси в обсязі 5 млн. тонн; |
| 275. | всього Сущанського родовища дистену; |
| 276. | Соломіївського родовища гранат-силіманітових руд у Приазов'ї, на ділянці першочергової розробки якого прогнозується отримати запаси в обсязі 10 млн. тонн. |
| 277. | Сировина для гірничохімічного та агропромислового комплексів |
| 278. | З усіх різновидів мінеральної сировини для гірничо-хімічного і агропромислового комплексів цією програмою розглядаються апатит-ільменітові, апатитові і фосфоритові руди та калійні солі. Ця сировина є основою для виробництва мінеральних добрив. |
| 279. | Апатит |
| 280. | За даними Мінпромполітики України, сучасна потреба галузей економіки у фосфорній сировині оцінюється у 2, 3 - 2, 8 млн. тонн на рік у розрахунку на 100 відсотків оксиду фосфору (V) (далі - у перерахунку на оксид фосфору (V), тобто 6-7 млн. тонн кондиційного апатитового концентрату. Із власних родовищ можна забезпечити тільки частину потреби у фосфорних добривах. Можливість ввезення кольського апатитового концентрату різко зменшується у зв'язку з відпрацюванням основних запасів для відкритого добування. Вирішення питання щодо імпорту фосфоритових концентратів Північної Африки та Близького Сходу вимагає певної обережності, оскільки в їх рудах переважають фосфорити із підвищеним вмістом кадмію, урану, торію та інших шкідливих компонентів. |
| 281. | Загальні запаси апатитових руд України становлять 79, 1 млн. тонн фосфорного ангідриту і майже повністю зосереджені у двох родовищах - Стремигородському та Новополтавському. Однак для освоєння цих родовищ необхідні значні затрати часу і інвестиції. |
| 282. | У той же час поблизу Стремигородського родовища є менші за обсягами, але поки що недостатньо вивчені родовища таких саме руд, що залягають на меншій глибині і потребують значно менших капітальних вкладень для їх розробки. Кращі з них - Видиборське і Федорівське з можливими запасами в обсязі 15 млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V) при його середньому вмісті 3, 2 відсотка. |
| 283. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 284. | завершення розвідки Федорівського родовища; |
| 285. | пошуково-оцінювальні роботина Голосківській ділянціу Хмельницькій області; |
| 286. | завершення розвідки та затвердження запасів у Державній комісії по запасах корисних копалин України Видиборського родовища апатит-ільменітових руд; |
| 287. | розвідка Голосківського родовища апатиту. |
| 288. | Очікуваний приріст розвіданих запасів прогнозується в обсязі ЗО млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V). |
| 289. | Сірка самородна |
| 290. | Річна потреба України в самородній сірці для виробництва 98-відсоткової сірчаної кислоти (при повному завантаженні існуючих виробництв 6 млн. тонн) становить 2 млн. тонн. |
| 291. | Усі запаси та прогнозні ресурси самородної сірки пов'язані з Прикарпатським сірчаним басейном, який є основним джерелом добування сірки для агрохімічної промисловості. |
| 292. | На сьогодні єдине відносно рентабельне джерело добування сірки в Україні -Язівське родовище, залишкові запаси якої становлять 16 млн. тонн, технологічні - 6, 4 млн. тонн, собівартість сірки - 85 доларів США за тонну при світовій ціні 40 - 60 доларів США за тонну, що не може задовольнити потреби промисловості. |
| 293. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 294. | проведення комплексу геологорозвідувальних робіт на площах, що прилягають до рудних тіл, які перебувають в експлуатації (Язівське родовище), з метою розроблення охоронних заходів для можливого відпрацювання родовища методом підземного виплавлення; |
| 295. | завершення прогнозно-пошукових та тематичних робіт з переоцінки перспектив сірконосності Прикарпатського басейну в цілому; |
| 296. | за результатами проведених робіт підготувати до промислового освоєння перспективні ділянки для відпрацювання методом підземного виплавлення, переглянути та подати на затвердження Державної комісії по запасах корисних копалин України обгрунтування нових кондицій та запасів. |
| 297. | Фосфорити |
| 298. | Орні площі України становлять 27, 5 млн. гектарів. Щороку після збирання врожаю сільськогосподарських культур грунти втрачають приблизно 1 млн. тонн діючої речовини у перерахунку на оксид фосфору (V). Для її поповнення необхідне щорічне внесення добрив у кількості 60 кг/га у перерахунку на оксид фосфору (V) (засвоюваного). Фактично за останні 2-3 роки вносилося менш як 10 кг/га у перерахунку на оксид фосфору (V). |
| 299. | Відомі апатитові родовища України поки що не можуть бути освоєні. Розв'язати питання можна за рахунок розробки родовищ або покладів зернистих фосфоритів, які були відкриті в Україні у 1983 - 1995 роках. |
| 300. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 301. | завершення розвідки Мілятинського, Жванського та Ратнівського родовищ з загальними обсягами запасів 12, 5 млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V); |
| 302. | проведения розвідки інших родовищ фосфоритів, техногенних фосфоровмісних об'єктів та фосфатовмісних вапняків із загальними обсягами запасів 16 млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V). |
| 303. | Калійні солі |
| 304. | Калійна сіль головним чином застосовується у виробництві мінеральних добрив (калійних та комплексних). Внутрішня потреба України у калії - 2 млн. тонн (у перерахунку на оксид калію). |
| 305. | Одна з найбільших у світі провінцій калійних руд сульфатного типу (найбільш цінні калійні руди) розташована у Прикарпатті. Розвідані запаси її становлять майже 3, 4 млрд. тонн. Вони переважно зосереджені у двох (всього 13) родовищах - Стебницькому та Калуш-Голинському, обсяг запасів яких становить відповідно 0, 9 млрд. та 0, 5 млрд. тонн. |
| 306. | Проте запаси більшості родовищ встановлені ще у 1948 - 1960 роках і відповідають лише прогнозним ресурсам та частково - попередньо розвіданим запасам. Тому передбачається забезпечити розвіданими запасами промислових категорій діючі Стебницький та Калуський збагачувальні комбінати. |
| 307. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 308. | проведення розвідки ділянки "Пійло" Калуш-Голинського родовища, де будується новий рудник; |
| 309. | забезпечення розроблення наукового прогнозу та проведення пошуків у межах басейну нових родовищ із сприятливими гірничо-геологічними умовами; |
| 310. | проведення генеральної переоцінки існуючих запасів; |
| 311. | завершення розвідки та затвердження запасів ділянки "Пійло" в обсягах не менш як 40 млн. тонн. |
| 312. | Інша нерудна сировина |
| 313. | Каменесамоцвітна сировина |
| 314. | Природне кольорове каміння (дорогоцінне, напівдорогоцінне та виробне) у ринкових умовах може бути однією з найбільш вигідних корисних копалин. Окремі види і родовища цього каміння можуть давати значний прибуток при відносно невеликих затратах часу і коштів на їх розвідку і освоєння. Це стосується передусім традиційного для України каміння: бурштину, топазу, берилу, гірського кришталю. В межах України виявлено також прояви смарагду, аквамарину, рубіну, сапфіру, гранату, аметисту та різноманітного ювелірно-виробного каміння, але перспективи їх не з'ясовано. |
| 315. | Із усіх видів природного кольорового каміння України бурштин є найбільш конкурентоспроможним. Реалізація готових високохудожніх виробів із бурштину повинна бути надійним джерелом поповнення державної скарбниці коштами, у тому числі і валютними. |
| 316. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 317. | проведення пошуку та розвідки родовищ бурштину в центральному та західному регіонах України, |
| 318. | оцінка площ, перспективних на виявлення родовищ опалу та мармурового оніксу в межах західного регіону України. |
| 319. | Первинні каоліни |
| 320. | Територія України є однією з провідних каолінових провінцій світу, ііайбагатшою в Європі. Ще з минулого століття український каолін постачався для виробництва найкращих сортів фарфору і паперу. |
| 321. | Досвід розвинутих країн свідчить, що ефективний видобуток високих сортів здійснюється на малих родовищах, що залягають у простих гірничо-геологічних умовах. Пошук і розвідка таких родовищ у перспективних районах Українського щита є актуальним завданням. |
| 322. | Основним завданням цього напряму є проведення розвідки Бежбайрацького та Оксанинського родовищ високосортних первинних каолінів, що знаходяться у центральній частині України. |
| 323. | Вапняки для цукрової промисловості |
| 324. | В Україні працює 192 цукрових заводи. Для потреб цукрової промисловості розробляється 10 родовищ. Ці запаси можуть забезпечити роботу цукрових підприємств на 17 років. Якщо ж план збереження Подільських Товтр, де розташовані родовища вапняків високої якості, буде реалізовано в повному обсязі, то запасів вапняків теоретично вистачить на 13 - 15 років. |
| 325. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 326. | розвідка родовищ Івано-Франківської області; |
| 327. | пошук і розвідка родовищ вапняків для цукрової промисловості за межами Товтрового пасма та у Передгірському Криму із запасами 240 млн. тонн. |
| 328. | Глауконіт |
| 329. | Важливим природним адсорбентом серед інших є звичайний глауконіт як супутній компонент фосфоритових руд і у самостійних родовищах. Кварц-глауконітові піски є комплексною агрономічною рудою. |
| 330. | Іншим напрямом споживання глауконіту значним за обсягом може бути екологічний - рекультивація забруднених радіонуклідами грунтів. |
| 331. | Розвіданих родовищ глауконіту в Україні немає, але в ряді регіонів поширені кварц-глауконітові піски із вмістом глауконіту до 40 - 60 відсотків. |
| 332. | Основним завданням цього напряму є проведення геологорозвідувальних робіт на глауконіт у межах Середнього та Лівобережного Придністров'я, Криму та Луганської області. |
| 333. | Барит |
| 334. | Збагачений барит широко використовується у хімічній, лакофарбовій, електротехнічній, нафто- та газодобувній галузях промисловості. |
| 335. | Баритові руди Закарпаття знаходяться у двох родовищах - Берегівському та Біганьському, але оцінені їх запаси невеликі. Наявність власної сировинної бази баритових руд стала особливо актуальною в останні 3-5 років, у зв'язку з виснаженням запасів цих руд на родовищах Росії, звідки Україна імпортувала сировину. |
| 336. | Основним завданням цього напряму є проведення пошукових робіт на флангах Біганьського родовища для виявлення додаткових рудних покладів з метою створення власної сировинної бази. |
| 337. | 4. Техногенна сировина |
| 338. | У процесі добування, збагачування, переробки, транспортування, зберігання корисних копалин утворюються промислові відходи у вигляді розкривних порід, хвостів флотації і гравітації, фосфогіпсу, дефекату, металургійних шлаків, золошлаків, різноманітних шламів, мулу, стічних вод та інше. |
| 339. | Щорічний обсяг відходів сягає в Україні тільки у твердій фазі 0, 6 млрд. куб. метрів. На площі понад 50 тис. гектарів накопичено близько 8, 6 млрд. куб. метрів (23- 25 млрд. тонн) твердих промислових відходів, із яких 0, 1 - 0, 12 млрд. куб. метрів використовуються щороку для виробництва переважно будівельних матеріалів і мінеральних добрив, а решта залишається у відвалах. |
| 340. | За попередні роки майже в усіх областях України були проведені рекогносцирувальні роботи на місцях накопичення відходів. |
| 341. | Основним завданням цього напряму є продовження робіт із складання бази даних техногенних родовищ України. |
| 342. | 5. Геологічні, еколого-геологічні та інші дослідження території України |
| 343. | Геологічне картування території України |
| 344. | Систематичне геологічне вивчення і картування території будь-якої держави є основою, що дає змогу поєднати раціональне природокористування з екологічною безпекою як сучасною, так і майбутньою. Усі винятково важливі гідрогеологічні, екологічні та інженерно-геологічні роботи і дослідження дають повноцінний позитивний ефект тільки за умови, якщо вони будуть заплановані і виконані на надійній геологічній основі відповідного масштабу. Тобто, геологічні карти достатнього масштабу і точності є необхідною важливою передумовою для: оцінки екологічного стану конкретної території і прогнозу його змін на майбутнє; |
| 345. | спеціальної оцінки і цільового картування інженерно-геологічних та гідрогеологічних особливостей території; |
| 346. | прогнозу небезпечних ендогенних і екзогенних геологічних процесів і явищ та виявлення активних геодинамічних зон; |
| 347. | вирішення питань розвитку і використання мінерально-сировинної бази регіону (добування корисних копалин, пошук і розвідка нових родовищ). |
| 348. | Виходячи з потреб економіки і екології та фактичного стану геологічної вивченості території, головним пріоритетним видом геологічного картування залишається геологічне довивчення площ масштабу 1: 200000 (ГДП-200) з метою складання, підготовки та видання багатоцільової Державної геологічної карти України масштабу 1: 200000 (Держгеолкарти-200). Геологічне картування більш детального масштабу 1: 50000 (1: 25000) плануються у дуже обмежених обсягах і буде сконцентроване у межах найважливіших гірничорудних районів та територій максимального техногенного навантаження. |
| 349. | З метою вивчення перспектив потенційних рудоносних структур і площ щодо певних видів корисних копалин, оцінки їх прогнозних ресурсів та виділення площ (ділянок), перспективних на виявлення родовищ цих корисних копалин, передбачено проведення геолого-прогнозного картування, основні обсяги якого будуть виконані під час реалізації другого етапу Програми. |
| 350. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 351. | геологічне довивчення площ у масштабі 1: 200000 на площі 53, 3 тис. кв. кілометрів; |
| 352. | геологічна зйомка у масштабі 1: 50000 на площі 4 тис. кв. кілометрів; |
| 353. | геолого-прогнозне картування у масштабі 1: 200000 на площі 3 тис. кв. кілометрів; |
| 354. | геолого-прогнозне картування у масштабі 1: 50000 на площі 1, 1 тис. кв. кілометрів; |
| 355. | геологічне довивчення площ у масштабі 1: 200000 на площі 197, 6 тис. кв. кілометрів; |
| 356. | геолого-прогнозне картування у масштабах 1: 200000 та 1: 50000 на загальній площі 30 тис. кв. кілометрів; |
| 357. | узагальнення геолого-геофізичної інформації за результатами проведених раніше робіт із складанням комплектів карт шельфу Чорного і Азовського морів масштабу 1: 500000; проведення комплексного геологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного картування шельфу Чорного і Азовського морів у масштабі 1: 200000 із складанням комплектів карт багатоцільового призначення; |
| 358. | геологічна зйомка шельфу у масштабі 1: 50000 у прибережних акваторіях Чорного і Азовського морів. |
| 359. | Усі види робіт з геологічного картування будуть виконуватися у комплексі з необхідними обсягами спеціальних геофізичних робіт як випереджаючих, так і одночасних з геологічним картуванням, геохімічними, аерокосмічними та іншими дослідженнями з обов'язковим їх науково-методичним супроводженням з боку галузевої та академічної науки. |
| 360. | Остаточним результатом регіональних геологічних, гідрогеологічних, еколого-геологічних та геофізичних досліджень є карти різних масштабів і різного змісту, які використовуються як основа для подальших геологорозвідувальних робіт, а також для потреб будівництва, сільського господарства, охорони довкілля та інші. |
| 361. | Планується видання зведених карт території України у масштабі 1: 1000000 та окремих її регіонів у масштабі 1: 500000 та поаркушних карт масштабів 1: 200000 та 1: 50000. |
| 362. | Усього на період 2001 - 2010 років передбачено видання комплектів Держгеолкарти-200 з 82 аркушах. |
| 363. | Гідрогеологічні, інженерно-геологічні та еколого-геологічні роботи |
| 364. | У ряді регіонів кількість твердих відходів, рідких скидів, викидів у повітря гірничодобувних та промислових підприємств у десятки разів перевищує гранично допустимі концентрації та захисну здатність грунтів і порід. Це є причиною утворення багатьох виявлених та потенційних осередків забруднення підземних вод- основного і найбільш стійкого до техногенезу джерела господарсько-питного водопостачання (Донбас, Крим, Середнє Придніпров'я та ін.). |
| 365. | Геологічне середовище забруднилося радіонуклідними викидами під час аварії на Чорнобильській АЕС. |
| 366. | Масштабне порушення верхньої зони порід під впливом гірничих робіт, промислової та міської забудови, меліорації земель призвело до активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів - зсувів, карсту, осідань і провалів, підтоплень тощо. |
| 367. | Основними завданнями цього напряму є: буріння артезіанських свердловин з метою забезпечення населення екологічно чистою питною водою із загальними щорічними обсягами розвідувально-експлуатаційних свердловин близько 300. У першу чергу передбачається буріння таких свердловин у південних регіонах України та у межах територій техногенного навантаження; |
| 368. | проведення на територіях з інтенсивним техногенним навантаженням, передусім в басейні р. Дніпра в межах західних і південних слідів аварії на Чорнобильській АЕС тощо, еколого-геологічних та гідрогеологічних робіт для більш безпечного та раціонального розміщення водозаборів та систем водопостачання. Ці роботи включають комплекс гідрогеологічних та еколого-геологічних зйомок у масштабах 1: 200000 і 1: 50000 (у межах промислово-міських агломерацій, промислових зон, комплексів та районів) з оцінкою екогеохімічного та інженерно-геологічного стану грунтів і підземних вод. Програмою передбачено проведення робіт з картування у масштабах 1: 200000 на загальній площі майже 250 тис. кв. кілометрів, а у масштабі 1: 50000 на площі 13 тис. кв. кілометрів. Крім того, планується регіональне вивчення та прогнозування поширення мінеральних вод на території України, пошук та розвідка термальних вод уЗакарпатській областіі Автономній Республіці Крим; проведення моніторингу геологічного середовища та підземних вод з оцінкою їх ресурсів та з подальшою оптимізацією мережі пунктів спостережень і доведенням їх до 10000 у складі відомчого блоку моніторингу; |
| 369. | проведення спеціалізованих гідрогеологічних, інженерно-геологічних та еколого-геологічних робіт, пов'язаних із закриттям гірничодобувних підприємств з розробленням рекомендацій щодо безпечної консервації гірничого простору (Донбас, Кривбас, Прикарпаття, Дніпробас). |
| 370. | Геологорозвідувальні роботи на континентальному шельфі та у межах виключної (морської) економічної зони |
| 371. | Концепція нарощування мінерально-сировинної бази, як основи стабілізації національної економіки на період до 2010 року передбачає розширення мінерально-сировинної бази за рахунок участі у міжнародних проектах з освоєння перспективних ділянок морського дна. У зв'язку з цим Урядом прийнято рішення про подання офіційної заявки про намір України приєднатися до спільної міжнародної організації "Інтерокеанметал", відпрацьовано пропозиції щодо формування позиції України стосовно її приєднання до угоди про створення цієї організації. |
| 372. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 373. | пошук в акваторії Чорного і Азовського морів родовищ вуглеводневої сировини, сапропелю, будівельних матеріалів та вивчення золотоносності; |
| 374. | пошук і розвідка у Світовому океані родовищ поліметалічних та залізомарганцевих конкрецій, відпрацювання техніки і технології їх добування і переробки. Передбачається проведення цих робіт за рахунок недержавних інвестицій, обсяги яких на другому етапі реалізації Програми становлять понад 3 млрд. гривень (додаток 1). |
| 375. | Глибинне дослідження надр |
| 376. | Остання чверть ХХ століття для багатьох країн (Росія, США, Німеччина, Японія, Канада, Франція, Швеція, Англія, Китай та інші) відзначилася реалізацією нового етапу вивчення Землі - континентального буріння у наукових цілях. Результати континентального буріння дали змогу по-новому підійти до розв'язання фундаментальних проблем еволюції земної кори і вирішення окремих практичних питань геомеханіки і температурного режиму порід. Усі глибокі та надглибокі свердловини після завершення буріння передбачається переобладнати на моніторингові геологічні лабораторії (геообсерваторії), оскільки ці об'єкти є унікальними штучними каналами в земній корі, які несуть різнопланову інформацію для всіх галузей науки про Землю. |
| 377. | Основними завданнями цього напряму є: |
| 378. | створення у Кривбасі моніторингової геологічної лабораторії на базі Криворізької надглибокої (5422 метри) свердловини. Головним завданням цієї лабораторії є реєстрація і збір даних про варіації різних полів у свердловині в інтервалі 2800 - 5300 метрів і навколо з метою отримання інформації про зміни характеристик геологічного середовища на різних глибинах і в часі, які будуть враховані під час проектування та будівництва підземних об'єктів для екологічно безпечної утилізації активних промислових відходів, а також використані у разі розв'язання інших теоретичних і практичних проблем геології. |
| 379. | Геофізичні дослідження |
| 380. | Геофізичні дослідження з прогнозування землетрусів |
| 381. | Відповідно до Програми функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах передбачається на період 2002 - 2010 років вирішення таких завдань: |
| 382. | проведення режимних сейсмологічних та пов'язаних з ними геофізичних спостережень; |
| 383. | складання прогнозів землетрусів на основі комплексного аналізу сейсмологічних і геолого-геофізичних даних; оперативне визначення місця, часу та інших параметрів землетрусів на території України і суміжних територіях, сильних землетрусів на планеті, а також ядерних вибухів на іноземних випробувальних полігонах; |
| 384. | оперативне забезпечення центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, території яких розташовані у сейсмонебезпечних районах, інформацією про землетруси та можливі їх наслідки; |
| 385. | утворення центрального банку геофізичних даних системи і забезпечення міжрегіонального та міжнародного обміну геофізичною інформацією; |
| 386. | розроблення карт сейсмічного районування території України; |
| 387. | інформаційне забезпечення робіт із сейсмічного районування території України, оцінки потенційної сейсмічної небезпеки, сейсмостійкого будівництва, а також фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на розв'язання проблем землетрусів. |
| 388. | Регіональні геофізичні дослідження |
| 389. | Регіональні геофізичні дослідження плануються з метою: |
| 390. | забезпечення Держгеолкарти-200 даними про геологічну будову території на основі узагальнення і переінтерпретації виконаних раніше дрібно- і середньо-масштабних геофізичних зйомок; |
| 391. | одержання попередніх даних про структуру і поширення геологічних утворень, особливості їх будови і речовинного складу, закономірності розміщення корисних копалин у межах аркушів Держгеолкарти-200 на підставі випереджаючих геофізичних робіт; |
| 392. | виконання конкретних завдань під час пошуку родовищ корисних копалин та геологопрогнозних досліджень. |
| 393. | Регіональні геофізичні дослідження планується проводити насуші ів акваторіях Чорного та Азовського морів разом з геологічними організаціями інших країн. |
| 394. | Розділ ІІІ. МЕХАНІЗМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ |
| 395. | 1. Нормативно-правове забезпечення |
| 396. | Для забезпечення виконання Програми передбачається розроблення, прийняття нових, а також внесення змін до нормативно-правових актів у галузі регулювання використання надр: розробити нову редакцію Кодексу України про надра та Закон України "Про геологічне картування території держави"; |
| 397. | розробити та впровадити механізми залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у галузі розвитку мінерально-сировинної бази України; |
| 398. | внести зміни до положення про Державний геологічний контроль України; |
| 399. | вивчити питання щодо плати за використання надр та розробити пропозиції з внесення змін до відповідних нормативно-правових актів. |
| 400. | 2. Організаційно-технічне забезпечення |
| 401. | Організаційне забезпечення та координація виконання Програми здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. |
| 402. | Виконання Програми буде здійснюватися державними геологічними підприємствами, які належать до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та використання надр, інших центральних органів виконавчої влади та Національної Академії наук, що виконують роботи з геологічного вивчення надр, підприємствами спеціалізованих державних акціонерних компаній, а також суб'єктами інших форм власності за рахунок недержавних інвестицій у визначеному законодавством порядку. |
| 403. | Для успішного виконання передбачених Програмою завдань необхідно розв'язати проблему технічного переоснащення підприємств геологічної галузі. На сьогодні більше ніж 70 відсотків бурового, геофізичного та лабораторного обладнання відпрацювали свій амортизаційний строк і взагалі не є конкурентоспроможними із західними аналогами, що значно збільшує витрати на геологорозвідувальні роботи. |
| 404. | Програмою передбачено обсяги фінансування на рік до 15 відсотків вартості геологорозвідувальних робіт на технічне переоснащення; найбільші обсяги (15 відсотків) будуть використані на першому етапі реалізації програми. |
| 405. | Пріоритетним вважається освоєння випуску окремих видів обладнання, яке у теперішній час необхідно імпортувати. |
| 406. | 3. Наукове забезпечення |
| 407. | Для наукового забезпечення виконання Програми передбачається: |
| 408. | наукове супроводження геологорозвідувальних робіт від прогнозної оцінки нафтогазоносних районів до пошуку і розвідки родовищ вуглеводневої сировини; |
| 409. | проведення науково-методичних досліджень, спрямованих на підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт на металічні та неметалічні корисні копалини, вугілля, метан вугільних родовищ; |
| 410. | розроблення нових методик з регіонального вивчення надр та удосконалення існуючих; |
| 411. | створення відповідних банків інформаційних систем; |
| 412. | підготовка наукових розробок та методичних рекомендацій щодо комплексного вивчення надр; |
| 413. | розроблення новітніх методик технологічного збагачення руд, удосконалення технічних засобів спорудження колонкових і глибоких розвідувальних свердловин. |
| 414. | 4. Фінансове забезпечення |
| 415. | Передбачається, що загальне фінансування реалізації Програми становитиме 17683, 49 млн. гривень у цінах на 1 січня 2000 р., з них: |
| 416. | коштів державного бюджету - 3892, 16 млн. гривень, |
| 417. | інших джерел фінансування - 13791, 33 млн. гривень, |
| 418. | у тому числі на першому етапі виконання Програми відповідно - 1133, 46 млн. гривень і 1830, 84 млн. гривень (додаток 1). |
| 419. | Бюджетні витрати на реалізацію заходів Програми забезпечуються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування якого є збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та коштів загального фонду державного бюджету, що передбачаються на проведення геолого-екологічних досліджень та заходів. |
| 420. | Програмою планується більшу частину коштів інших джерел спрямувати на виконання геологорозвідувальних робіт (нафта, газ, золото, алмази, метан вугільних родовищ) та дослідження мінеральних ресурсів Світового океану. |
| 421. | Практично 90 відсотків цих коштів передбачено залучити на другому етапі реалізації Програми. |
| 422. | 5. Контроль за виконанням Програми |
| 423. | Контроль за виконанням Програми здійснюватиме спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та використання надр. |
| 424. | Орган, що здійснює контроль за виконанням Програми, щороку подає Кабінету Міністрів України звіти про хід виконання заходів і завдань Програми. |
| 425. | Кабінет Міністрів України за рекомендаціями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та використання надр здійснює коригування передбачених Програмою заходів та обсягів їх фінансування. |
| 426. | Кабінет Міністрів України щороку інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми. |
| 427. | Розділ ІV. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ |
| 428. | Програма розрахована на період до 2010 року і буде виконуватися у два етапи -2002 - 2004 та 2005 - 2010 роки. |
| 429. | На першому етапі на основі формування та реалізації щорічних планів соціального і економічного розвитку України передбачається здійснення комплексу першочергових організаційних, правових та науково-технічних заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем забезпечення гірничодобувних підприємств мінеральною сировиною, а також створення сприятливих умов для залучення до фінансування геологічного вивчення надр вітчизняних та зарубіжних інвестицій. |
| 430. | На першому етапі передбачається, провести докорінне технічне переоснащення підприємств геологічної галузі для їх успішної та ефективної діяльності в умовах ринкової економіки. |
| 431. | Розділ V. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО |
| 432. | Міжнародне співробітництво з питань геологічного вивчення та використання надр сприятиме гармонізації національного законодавства із законодавством Європейського Союзу, інших провідних країн світу. |
| 433. | Розвиток двостороннього співробітництва у галузі геології та використання надр з іншими країнами сприятиме більш ощадливому та комплексному використанню мінеральних ресурсів країни, а також дасть змогу запобігти багатьом негативним геологічним наслідкам, пов'язаним із добуванням та переробкою корисних копалин у прикордонних територіях (Закарпаття, Донецький басейн тощо). |
| 434. | Участь України у міжнародних програмах і проектах з геологічного вивчення надр буде сприяти залученню нових методик та технологій дослідження геологічної будови надр, які застосовують геологічні служби і гірничо-геологічні компанії розвинутих країн. Такі дослідження передбачено у межах Карпатського регіону, Донбасу, на шельфі Чорного та Азовського морів. |
| 435. | Для забезпечення потреб економіки країни дефіцитними видами мінеральної сировини на перспективу Програмою передбачається приєднання України до спільної міжнародної організації "Інтерокеанметал", метою діяльності якої є розробка розвіданих ділянок концентрації поліметалічних та залізомарганцевих конкрецій у південно-східній частині Тихого океану. |
| 436. | Для оперативного розв'язання найгостріших проблем країн СНД та розроблення першочергових заходів щодо координації і розвитку співробітництва у сфері вивчення, розвідки та використання мінерально-сировинних ресурсів державна геологічна служба України провадить діяльність у рамках Міжурядової ради країн СНД. |
| 437. | Розділ VІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ |
| 438. | Враховуючи загальносвітові тенденції і, перш за все, потреби структурної перебудови економіки України, очікуваними результатами реалізації Програми є: |
| 439. | відкриття і розвідка нових родовищ паливно-енергетичної сировини; |
| 440. | удосконалення мінерально-сировинної бази діючих гірничодобувних підприємств України з метою підвищення економічної ефективності та екологічної чистоти їх виробництва, підвищення якості і конкурентоспроможності готової продукції. Особлива увага приділяється підприємствам, що добувають корисні копалини, які користуються сталим попитом на світовому ринку і здатні найближчим часом збільшити валютні надходження в Україну (титан, циркон, декоративно-облицювальні матеріали, каолін, графіт) або випускати продукцію для вигідного товарообміну з країнами СНД (залізні і марганцеві руди, титан, циркон, вогнетривкі глини та інше); |
| 441. | створення власного виробництва гостро необхідних видів мінеральної сировини, що ввозяться з інших країн і без яких неможлива робота діючих металургійних та деяких інших підприємств (хромові та хромонікелеві руди, флюорит, фосфатна сировина, форстеритові вогнетриви). У першу чергу йдеться про родовища, розташовані поряд із діючими або з такими, що виходять з ладу, гірничодобувними підприємствами, що дасть змогу використати їх потужності, інфраструктуру і кадри; |
| 442. | розбудова власної мінерально-сировинної бази найважливіших, стратегічних видів корисних копалин: золота та інших благородних металів, скандію, літію, рідкісних земель та інших. Це дасть можливість забезпечити власною сировиною складні наукоємні технології сучасних виробництв і зміцнити експортний потенціал держави. У цьому напрямі першочергова увага також приділяється родовищам, які розташовані поблизу гірничодобувних підприємств. Пошуки більш багатих покладів цієї цінної сировини в інших районах мають на меті: |
| 443. | підготовку нових родовищ для вигідної експлуатації у майбутньому як власними силами України, так і з використанням зарубіжних інвестицій; |
| 444. | комплексне геологічне, гідрогеологічне, інженерно-геологічне та еколого-геологічне картування та картографування території; |
| 445. | спеціальні роботи у зазначених напрямах на найближчі три роки плануються тільки на найважливіших об'єктах, які забезпечують сировиною діючі промислові підприємства або дають змогу вирішити інші першочергові завдання економіки та охорони природи, зволікання з реалізацією яких неприпустиме. |