Кількість абзаців - 528 Розмітка (ліва колонка)


Про цінні папери та фондовий ринок (Друге читання)

0. Закон України  
1. Про цінні папери та фондовий ринок  
2. Цей Закон регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.  
3. Розділ І  
4. Загальні положення  
5. Стаття 1. Визначення термінів  
6. 1. У цьому Законі терміни використовуються у такому значенні:  
7. андеррайтер - торговець цінними паперами, який за дорученням, від імені та за рахунок емітента розміщує (підписка, продаж) або купує на первинному ринку цінні папери з метою їх наступного перепродажу;  
8. борговий цінний папір - цінний папір, що засвідчує відносини позики і передбачає зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;  
9. випуск цінних паперів - сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку;  
10. делістинг - процедура виключення цінних паперів з біржового реєстру, якщо вони не відповідають правилам фондової біржі, з наступним припиненням їх обігу на фондовій біржі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу на біржі без включення до біржового реєстру;  
11. емісія - установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів;  
12. емісійні цінні папери - цінні папери, що засвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент);  
13. емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або територіальна громада міста в особі відповідних органів місцевого самоврядування, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками;  
14. інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства;  
15. індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи;  
16. індосант - фізична або юридична особа, яка є власником цінного паперу і вчиняє індосамент;  
17. інституційні інвестори - інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;  
18. котирування - механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного паперу;  
19. лістинг - сукупність процедур з включення цінних паперів до біржового реєстру та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах фондової біржі;  
20. міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів - номер, який надається цінним паперам відповідно до законодавства про цінні папери;  
21. обіг цінних паперів - укладення та виконання цивільно-правових договорів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів;  
22. ордерний цінний папір - цінний папір, який містить наказ сплатити певну суму;  
23. пайовий цінний папір - цінний папір, який засвідчує участь його власника у статутному капіталі, надає власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента;  
24. перший власник - особа, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів;  
25. первинний ринок - ринок, на якому розміщуються цінні папери;  
26. проспект емісії цінних паперів - документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розміщення цінних паперів;  
27. професійні учасники фондового ринку - суб'єкти господарювання, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені цим Законом;  
28. приватне (закрите) розміщення цінних паперів - розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб;  
29. публічне (відкрите) розміщення цінних паперів - опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до невизначеної кількості осіб, або пропозиції щодо передачі прав власності на цінні папери, зверненої більше ніж до 100 осіб;  
30. розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником;  
31. Фінансові інструменти - цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони);  
32. учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку;  
33. цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що засвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини між особою, яка їх розмістила (видала), і власником, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.  
34. Стаття 2. Державне регулювання ринку цінних паперів  
35. 1. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законодавством.  
36. Стаття 3. Форми випуску, категорії та типи цінних паперів  
37. 1. Цінні папери за формою випуску поділяються на документарні та бездокументарні.  
38. 2. Цінні папери за категоріями можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.  
39. Права, засвідчені цінним папером, належать:  
40. пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);  
41. особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);  
42. особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).  
43. 3. Цінні папери за типами поділяються на прості та привілейовані.  
44. Стаття 4. Передача прав за цінними паперами  
45. 1. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять всі засвідчені ним права.  
46. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.  
47. 2. Для передачі іншій особі прав, засвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі.  
48. 3. Права, засвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.  
49. 4. Права, засвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права.  
50. Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, засвідчені цінним папером (індосата), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).  
51. 5. Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери встановлюються законодавством про національну депозитарну систему.  
52. Стаття 5. Виконання зобов'язань за цінним папером  
53. 1. Особа, що розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед його законним власником солідарно. У разі задоволення вимоги законного власника ордерного цінного паперу про виконання засвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто має такі зобов'язання, особи, що індосували цінний папір, набувають права зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов'язання за цінним папером.  
54. 2. Відмова від виконання зобов'язання, засвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.  
55. Розділ ІІ  
56. Види цінних паперів  
57. Стаття 6. Види цінних паперів  
58. 1. В Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:  
59. акції;  
60. облігації підприємств;  
61. облігації місцевих позик;  
62. державні облігації України;  
63. казначейські зобов'язання України;  
64. інвестиційні сертифікати;  
65. ощадні (депозитні) сертифікати;  
66. векселі;  
67. заставні;  
68. іпотечні цінні папери;  
69. сертифікати фонду операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН);  
70. приватизаційні папери.  
71. 2. Цінні папери, що не належать згідно з цим Законом до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та (або) види цінних паперів.  
72. Стаття 7. Акції  
73. 1. Акція - пайовий емісійний іменний цінний папір, який засвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частки прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частки майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління діяльністю акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та ліквідації акціонерних товариств.  
74. 2. Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та ліквідації акціонерних товариств.  
75. 3. Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.  
76. 4. Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції.  
77. У разі розміщення акцій у документарній формі акціонерне товариство зобов'язане видати акціонерам сертифікати акцій.  
78. У сертифікаті акції зазначається вид цінного паперу, найменування та місцезнаходження акціонерного товариства, серія і номер сертифіката, номер і дата випуску, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, тип і номінальна вартість акції, ім'я власника, кількість акцій, що випускаються, підпис голови правління або іншої уповноваженої на це особи, засвідчений печаткою акціонерного товариства.  
79. Додаткові реквізити встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
80. 5. Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані.  
81. 6. Прості акції надають їх власникам право на отримання частки прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частки майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та ліквідації акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.  
82. Прості акції не підлягають конвертації в привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.  
83. 7. Привілейовані акції надають їх власникам переважні права, що стосуються власників простих акцій, на отримання частки прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на отримання частки майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом та законом, який регулює питання створення, діяльності та ліквідації акціонерних товариств.  
84. 8. Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черговість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, яка встановлюється статутом товариства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані в прості акції або в привілейовані акції інших класів.  
85. Частка привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.  
86. 9. Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.  
87. Стаття 8. Облігації  
88. 1. Облігація - борговий емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.  
89. 2. Облігації розміщуються у документарній та бездокументарній формі.  
90. 3. Емітент може розміщувати відсоткові та дисконтні облігації.  
91. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів. До сертифікату відсоткових облігацій на пред'явника додається купон (купонний лист).  
92. Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить дохід (дисконт) за облігацією.  
93. 4. Облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена умовами розміщення облігацій, якими визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення.  
94. 5. Погашення облігацій може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення облігацій.  
95. 6. Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, а якщо це передбачено умовами розміщення облігацій - в іноземній валюті. Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою ніж одна копійка.  
96. 7. Облігації можуть бути двох категорій - іменні та на пред'явника.  
97. 8. У сертифікаті облігації зазначається назва виду цінного паперу, найменування та місцезнаходження емітента, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, номінальна вартість облігації, загальна сума випуску, строк погашення, розмір та строки виплати відсотків (для відсоткової облігації), дата прийняття рішення про розміщення облігацій, серія та номер сертифіката облігації, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, засвідчений печаткою емітента.  
98. Додаткові реквізити встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
99. У сертифікаті іменної облігації зазначається також ім'я власника.  
100. До сертифіката відсоткової облігації на пред'явника додається купон (купонний лист). У купоні (купонному листі) зазначається серія та номер сертифіката облігації, за якою виплачуються відсотки, найменування і місцезнаходження емітента, строки виплати відсотків. На кожному купоні (купонному листі) зазначається його порядковий номер.  
101. 9. Продаж облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та умовами їх розміщення - в іноземній валюті.  
102. Стаття 9. Облігації підприємств  
103. 1. Облігації підприємств розміщуються суб'єктами господарювання та їх об'єднаннями тільки після повної оплати свого статутного капіталу.  
104. Облігації підприємств підтверджують зобов'язання емітента за ними та не дають право на участь в управлінні емітента.  
105. 2. Не допускається розміщення облігацій підприємств для формування і поповнення статутного капіталу емітента, а також покриття збитків від господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності.  
106. 3. Акціонерне товариство має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує розміру статутного капіталу або розміру забезпечення, що надається товариству з цією метою третіми особами.  
107. Умови розміщення таких облігацій можуть передбачати можливість їх конвертації в акції цього акціонерного товариства (конвертовані облігації).  
108. 4. Рішення про розміщення облігацій підприємств приймається відповідним органом управління емітента згідно з нормами законів, що регулюють порядок створення, діяльності та ліквідації юридичних осіб конкретної організаційно-правової форми.  
109. 5. Реєстрацію випуску облігацій підприємств здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.  
110. Стаття 10. Облігації місцевих позик  
111. 1. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.  
112. Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством.  
113. 2. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.  
114. 3. Особливості погашення та реалізації прав за облігаціями місцевих позик визначаються умовами їх розміщення.  
115. Стаття 11. Державні облігації України  
116. 1. Державні облігації України можуть бути:  
117. довгострокові - понад п'ять років;  
118. середньострокові - від одного до п'яти років;  
119. короткострокові - до одного року.  
120. 2. Державні облігації України поділяються на облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України.  
121. 3. Облігації внутрішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.  
122. 4. Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного та місцевих бюджетів в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.  
123. Основним реквізитом цільових облігацій внутрішніх державних позик України є зазначення передбаченого законом про Державний бюджет України на відповідний рік напряму використання залучених від розміщення таких облігацій коштів.  
124. Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм та проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Міністерства фінансів України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам випуску цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов'язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п'ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України.  
125. 5. Облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.  
126. 6. Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
127. 7. Випуск державних облігацій України регулюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким встановлюються граничні розміри державного зовнішнього та внутрішнього боргу.  
128. Рішення про розміщення облігацій зовнішніх та внутрішніх державних позик України та умови їх випуску приймається згідно з Бюджетним кодексом України.  
129. Розміщення державних облігацій України здійснюється у разі дотримання на кінець року граничних розмірів державного зовнішнього та внутрішнього боргу, передбачених Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.  
130. 8. Умови розміщення та погашення облігацій внутрішніх державних позик України і цільових облігацій внутрішніх державних позик України, не визначені умовами розміщення, встановлюються Міністром фінансів України відповідно до законодавства.  
131. 9. Національний банк України виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик та цільових облігацій внутрішніх державних позик України, їх погашенням і виплатою доходів за ними, а також провадить депозитарну діяльність щодо цих цінних паперів. Порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням цих облігацій, встановлюється Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України. Особливості провадження депозитарної діяльності з державними облігаціями України визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Національним банком України.  
132. 10. Розміщення, обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів України, яке може залучати для цього банки, інвестиційні компанії тощо. Відносини між Міністерством фінансів України і цими організаціями регулюються відповідними договорами.  
133. 11. Витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення, погашення державних облігацій України, виплату доходів здійснюється відповідно до умов розміщення державних облігацій України за рахунок коштів, передбачених на ці цілі у Державному бюджеті України.  
134. 12. Державні облігації України можуть бути іменними або на пред'явника.  
135. Державні облігації України розміщуються у документарній або бездокументарній формі.  
136. 13. Продаж облігацій внутрішніх державних позик здійснюється в національній валюті, а облігацій зовнішніх державних позик України - у відповідній іноземній валюті.  
137. 14. Виплата доходів і погашення державних облігацій України здійснюється грішми або державними облігаціями України інших видів за згодою сторін.  
138. Стаття 12. Казначейські зобов'язання України  
139. 1. Казначейське зобов`язання України - емісійний державний борговий цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, засвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.  
140. Обсяг емісії казначейських зобов'язань України у сукупності з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик України не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.  
141. Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
142. Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.  
143. 2. Казначейські зобов'язання України можуть бути:  
144. довгострокові - понад п'ять років;  
145. середньострокові - від одного до п'яти років;  
146. короткострокові - до одного року.  
147. 3. Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.  
148. 4. Казначейські зобов'язання України можуть бути іменними або на пред'явника.  
149. Іменні казначейські зобов'язань України розміщуються шляхом укладення договору з реєстратором з подальшим обліком прав за іменними казначейськими зобов'язаннями України в системі реєстру власників іменних цінних паперів та системі депозитарного обліку.  
150. Казначейські зобов'язання України розміщуються у документарній або бездокументарній формі.  
151. У разі розміщення казначейських зобов'язань України у документарній формі видається сертифікат.  
152. У сертифікаті казначейського зобов`язання України на пред'явника зазначається вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження емітента, сума платежу, дата виплати грошового доходу, дата погашення, зазначення місця, в якому повинно бути здійснено погашення, дата і місце видачі казначейського зобов`язання України, серія та номер сертифіката казначейського зобов`язання України, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, засвідчений печаткою емітента.  
153. Особливості погашення та реалізації прав за казначейськими зобов'язаннями України визначаються умовами їх розміщення.  
154. 5. Рішення про розміщення казначейських зобов`язань України приймається згідно з Бюджетним кодексом України. У рішенні передбачаються умови розміщення та погашення казначейських зобов'язань України.  
155. 6. Умови розміщення казначейських зобов`язань України можуть передбачати їх погашення шляхом зменшення зобов'язань перед Державним бюджетом України власника казначейського зобов'язання України на вартість цього зобов'язання.  
156. 7. Порядок визначення вартості продажу казначейських зобов`язань України під час їх розміщення встановлюється Міністерством фінансів України.  
157. 8. Особливості провадження депозитарної діяльності з казначейськими зобов'язаннями України визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Національним банком України.  
158. Стаття 13. Інвестиційні сертифікати  
159. 1. Інвестиційний сертифікат - емісійний пайовий цінний папір, який випускається інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.  
160. 2. Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія та компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.  
161. 3. Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії.  
162. Строк розміщення інвестиційних сертифікатів відкритого та інтервального пайового інвестиційного фонду не обмежується.  
163. 4. Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційного фонду не нараховуються і не сплачуються.  
164. 5. Розміщення похідних цінних паперів, базовим активом яких є право на отримання інвестиційних сертифікатів, не допускається.  
165. 6. Особливості емісії, розміщення, обігу та погашення інвестиційних сертифікатів визначаються Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" та іншими актами законодавства.  
166. Стаття 14. Ощадні (депозитні) сертифікати  
167. 1. Ощадний (депозитний) сертифікат - борговий цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на отримання після закінчення визначеного строку суми вкладу та зазначених у сертифікаті відсотків у банку, який його видав.  
168. 2. Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх випуску). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній.  
169. 3. В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначається вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, ставка доходу, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.  
170. 4. Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, що уступає права за сертифікатом, та особою, що набуває ці права.  
171. 5. Дохід за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що їх випустив.  
172. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.  
173. Стаття 15. Вексель  
174. 1. Вексель - борговий цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).  
175. 2. Векселі бувають прості або переказні та складаються виключно у документарній формі.  
176. 3. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законодавством про обіг векселів.  
177. Стаття 16. Заставна, сертифікати ФОН та іпотечні цінні папери  
178. 1. Особливості видачі і обігу заставних та іпотечних цінних паперів, випуску і обігу сертифікатів ФОН визначаються спеціальним законодавством.  
179. Розділ ІІІ  
180. Професійна діяльність на фондовому ринку  
181. Стаття 17. Види професійної діяльності на фондовому ринку  
182. 1. Професійна діяльність на фондовому ринку - господарська діяльність з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інститутів спільного інвестування і пенсійних фондів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.  
183. Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.  
184. 2. На фондовому ринку провадяться такі види професійної діяльності:  
185. з торгівлі цінними паперами;  
186. з управління активами інституційних інвесторів;  
187. депозитарна діяльність;  
188. з організації торгівлі на фондовому ринку.  
189. 3. Професійна діяльність на фондовому ринку провадиться виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
190. Стаття 18. Діяльність з торгівлі цінними паперами  
191. 1. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.  
192. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:  
193. брокерську діяльність;  
194. дилерську діяльність;  
195. андеррайтинг;  
196. діяльність з управління цінними паперами.  
197. Торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність, якщо має сплачений грошима статутний капітал у розмірі не менш як 120 тис. гривень, брокерську діяльність та діяльність з управління цінними паперами - не менш як 300 тис. гривень, андеррайтинг - не менш як 600 тис. гривень.  
198. Провадження діяльності з управління цінними паперами дозволяється торговцю цими паперами за наявності у нього ліцензії на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів.  
199. У статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10 відсотків.  
200. Торговцю цінними паперами забороняється перепродавати (обмінювати) цінні папери власного випуску.  
201. 2. Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.  
202. 3. Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законодавством.  
203. 4. Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цими паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента або придбання торговцем цінних паперів на первинному ринку з наступним їх перепродажем інвесторам.  
204. У разі публічного розміщенні цінних паперів андеррайтер може брати на себе зобов'язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов'язань.  
205. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність. Необхідні умови цього договору встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.  
206. 5. Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та за згодою довірителя коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та коштами, які належать на праві власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених нею третіх осіб.  
207. Торговець цінними паперами має право одночасно укладати договори про управління цінними паперами не більше ніж із 150 клієнтами.  
208. Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законами.  
209. Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією, яка провадить діяльність з управління активами.  
210. Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
211. 6. Договір доручення, договір комісії або договір про управління цінними паперами укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі. Права і обов'язки торговця цінними паперами стосовно його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом, порядок і умови виплати торговцю винагороди визначаються у договорі, що укладається між ними.  
212. Торговець цінними паперами зобов'язаний виконувати доручення клієнтів за договорами доручення, договорами комісії та договорами про управління цінними паперами на найвигідніших для клієнта умовах. Доручення клієнтів виконуються торговцем цінними паперами у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором або дорученням клієнтів. У разі укладення торговцем цінними паперами договорів від свого імені та за власний рахунок разом з укладенням ним договорів доручення, договорів комісії або договорів про управління цінними паперами виконання договорів для клієнта є пріоритетним.  
213. 7. Торговець цінними паперами веде облік цінних паперів, грошей окремо для кожного клієнта та окремо від цінних паперів, грошей та майна, що перебувають у власності торговця цінними паперами, відповідно до вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України, а у випадках, установлених законодавством, -також з Національним банком України. На гроші та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами, не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами.  
214. Для провадження діяльності з управління цінними паперами торговець цими паперами відкриває окремий для кожного клієнта рахунок у банку з метою здійснення операцій з грошима, що належать клієнтам. Торговець цінними паперами веде облік грошей, які перебувають на цьому рахунку, щодо кожного клієнта окремо і звітує перед клієнтами про їх використання.  
215. Торговець цінними паперами вправі використовувати гроші клієнтів, якщо це передбачено договором про управління цінними паперами. У такому разі гроші клієнтів повинні перебувати на спеціальному банківському рахунку окремо від грошей інших клієнтів. Договором про управління цінними паперами може бути передбачено розподіл між сторонами прибутку, отриманого торговцем цінними паперами від використання грошей клієнта. При цьому торговець цінними паперами не має права гарантувати дохід від переданих клієнтом грошей.  
216. 8. Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:  
217. розміщення емітентом власних цінних паперів;  
218. викуп емітентом власних цінних паперів;  
219. проведення суб'єктами господарської діяльності розрахунків з використанням векселів;  
220. провадження суб'єктами господарської діяльності на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами.  
221. 9. Без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції:  
222. дарування та успадкування цінних паперів;  
223. операції, пов'язані з виконанням рішення суду;  
224. придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.  
225. 10. Особливості укладення договорів, пов'язаних з переходом права власності на емітовані банками акції, визначаються законом.  
226. Стаття 19. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів  
227. 1. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від власного імені або на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інвесторам на праві власності.  
228. 2. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів регулюється спеціальним законодавством.  
229. Стаття 20. Депозитарна діяльність  
230. 1. Депозитарна діяльність провадиться учасниками фондового ринку відповідно до законодавства про національну депозитарну систему.  
231. Стаття 21. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку  
232. 1. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропонування, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу і розрахунків за правочинами щодо цінних паперів у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснення грошового клірингу і розрахунків за операціями з цінними паперами в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.  
233. 2. Організаторами торгівлі є фондові біржі, що мають сформований статутний капітал, мінімальний розмір якого не може бути менше ніж 600 тис. гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, -не менше ніж 3 млн. гривень.  
234. Стаття 22. Утворення фондової біржі та права її членів  
235. 1. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, яке має статус саморегулівної організації та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та ліквідації товариств, з особливостями, визначеними цим Законом.  
236. 2. Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, яке має статус саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку та налічує не менше ніж 20 торговців цінними паперами.  
237. Якщо фондова біржа утворюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, частка торговця цінними паперами не може бути більшою, ніж 5 відсотків статутного капіталу.  
238. 3. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
239. 4. Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку у разі, коли кількість її членів стала менше ніж 20. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.  
240. 5. Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти організатора торгівлі.  
241. Членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами. Інші підстави припинення або зупинення членства у фондовій біржі визначаються її правилами.  
242. 6. Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.  
243. 7. Члени фондової біржі обирають біржову раду, яка затверджує правила фондової біржі.  
244. Стаття 23. Статут фондової біржі  
245. 1. Статут фондової біржі затверджується вищим органом управління фондової біржі.  
246. 2. У статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, права та обов'язки її членів, порядок набуття і припинення членства, припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації.  
247. Стаття 24. Вимоги до фондової біржі  
248. 1. Фондова біржа зобов'язана розкрити інформацію про:  
249. перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів на фондовій біржі;  
250. перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;  
251. обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
252. 2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює порядок та форми подання інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, та здійснює контроль за розкриттям інформації фондовими біржами.  
253. Стаття 25. Організація торгівлі на фондовій біржі  
254. 1. Фондова біржа створює організаційні умови для укладення договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропонування, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.  
255. У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства.  
256. 2. Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
257. Стаття 26. Правила фондової біржі  
258. 1. Правила фондової біржі складаються з таких порядків:  
259. організації та проведення біржових торгів;  
260. лістингу та делістингу цінних паперів;  
261. допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;  
262. котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;  
263. розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;  
264. розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;  
265. здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі, накладення санкцій за порушення її правил.  
266. 2. Вимоги до правил фондової біржі встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
267. Стаття 27. Поєднання окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку  
268. 1. Поєднання окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства, які регулюють провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку.  
269. 2. Організатори торгівлі не можуть провадити інші види професійної діяльності на фондовому ринку, крім діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.  
270. 3. Діяльність торговця цінними паперами може поєднуватися з діяльністю зберігача цінних паперів. У разі отримання зберігачем цінних паперів ліцензії на провадження діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів зберігачу забороняється здійснювати будь-які операції з цінними паперами, реєстр власників яких він веде, крім операцій реєстратора за договором з емітентом.  
271. 4. Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключним видом діяльності, що може поєднуватися з діяльністю зберігача цінних паперів та торговця цінними паперами (з урахуванням вимог частини третьої цієї статті), а також з діяльністю компаній з управління активами у випадках, передбачених Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".  
272. 5. Поєднання діяльності з управління активами інституційних інвесторів з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку забороняється, крім діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів інститутів спільного інвестування у випадках, передбачених Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".  
273. Стаття 28. Вимоги до професійних учасників фондового ринку  
274. 1. Ліцензійні умови, у тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційні вимоги до фахівців професійного учасника фондового ринку, необхідні умови договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку, встановлюються цим Законом, іншими законами України, що регулюють провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, та нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
275. Розділ ІV  
276. Емісія Цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення  
277. Стаття 29. Етапи емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення  
278. 1. У разі відкритого (публічного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь невизначеного кола осіб емісія здійснюється такими етапами:  
279. прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;  
280. у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій отримання від нього письмового підтвердження, якщо це передбачено умовами відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;  
281. викуп акцій в акціонерів, які голосували проти проведення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, на їх вимогу;  
282. реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів та проспекту їх емісії;  
283. прийняття у разі потреби рішення про залучення андеррайтера до розміщення цінних паперів;  
284. надання цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера.  
285. укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;  
286. виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних паперів у документарній формі;  
287. розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів;  
288. відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;  
289. реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;  
290. отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;  
291. розкриття інформації, що міститься у звіті про результати публічного розміщення цінних паперів;  
292. 2. У разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь визначеного кола осіб емісія здійснюється такими етапами:  
293. прийняття рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;  
294. у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій отримання від нього письмового підтвердження, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) розміщення цінних паперів;  
295. викуп акцій у акціонерів, які голосували проти проведення закритого (приватного) розміщення цінних паперів, на їх вимогу;  
296. надання цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера.  
297. реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів;  
298. укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;  
299. виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних паперів у документарній формі;  
300. закрите (приватне) розміщення цінних паперів;  
301. подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;  
302. 3. Стосовно кожного розміщення цінних паперів емітентом приймається рішення, яке оформляється протоколом. Вимоги до змісту протоколу встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент не має права змінювати прийняте рішення про розміщення цінних паперів у частині обсягу прав за цінними паперами, умов розміщення та кількості цінних паперів одного випуску, крім випадків, передбачених законами і нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
303. Рішення про розміщення акцій, що підлягають обміну на вимогу кредиторів згідно із законодавством про банкрутство, приймається керуючим санацією та зборами (комітетом) кредиторів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
304. Забороняється обмежувати доступ власників цінних паперів до оригіналу рішення про розміщення цінних паперів, який зберігається в емітента.  
305. 4. Перше розміщення акцій відкритого акціонерного товариства може бути виключно закритим (приватним) серед засновників.  
306. Стаття 30. Реєстрація випуску та проспекту емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення  
307. 1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 30 днів після отримання заяви і документів на реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів здійснює одночасно реєстрацію їх випуску та проспекту емісії або відмовляє в реєстрації.  
308. 2. Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску та проспекту емісії цінних паперів не може розглядатися як гарантія їх вартості. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідає лише за повноту інформації, що міститься у зареєстрованих нею документах, та за її відповідність вимогам законодавства. Відповідальність за достовірність відомостей, наведених у документах, що подаються для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, несуть особи, які підписали ці документи.  
309. 3. Перелік документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, а також порядок їх реєстрації встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
310. Додаткові вимоги до реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів банків установлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.  
311. Стаття 31. Вимоги до проспекту емісії цінних паперів  
312. 1. У проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про емітента, його фінансово-господарське становище, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення.  
313. 2. Вимоги до розкриття інформації про емітента та його фінансово-господарське становище установлює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.  
314. 3. До інформації про цінні папери належить інформація, що стосується:  
315. виду, категорій, типу, кількості та номінальної вартості цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення;  
316. дати прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;  
317. строків початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;  
318. порядку і форми виплати доходів за цінними паперами.  
319. 4. У проспекті емісії цінних паперів можуть міститися інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості відкритого (публічного) розміщення певних видів цінних паперів, та/або нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
320. 5. Проспект емісії цінних паперів підписується керівником емітента (головою виконавчого органу), аудитором та засвідчується печаткою емітента (у разі здійснення першого випуску акцій - підписами та печатками засновників або уповноважених ними осіб). Особи, що підписали проспект емісії, підтверджують тим самим достовірність відомостей, які в ньому містяться, а аудитор - достовірність перевірених ним відомостей.  
321. У разі коли емітент користується послугами андеррайтера щодо відкритого (публічного) розміщення випуску цінних паперів, проспект емісії погоджується з андеррайтером.  
322. Особи, винні в поданні недостовірних відомостей у проспекті емісії цінних паперів, несуть відповідальність згідно із законом.  
323. 6. Проспект емісії цінних паперів реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку одночасно з реєстрацією випуску цінних паперів.  
324. 7. Після реєстрації емітент публікує проспект емісії цінних паперів у повному обсязі в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.  
325. 8. У разі внесення до проспекту емісії цінних паперів змін емітент повинен зареєструвати їх та опублікувати інформацію про ці зміни протягом 30 днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Якщо це неможливо здійснити у зазначений строк, до змін також включається інформація про перенесення строків відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Підставою для відмови у реєстрації змін до проспекту емісії цінних паперів є невідповідність документів вимогам законодавства або порушення встановленого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку прийняття рішення про внесення змін.  
326. 9. До реєстрації та опублікування інформації про внесення змін до проспекту емісії цінних паперів емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.  
327. Стаття 32. Облік зареєстрованих випусків цінних паперів  
328. 1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку веде Державний реєстр випусків цінних паперів у встановленому нею порядку.  
329. 2. Учасники ринку цінних паперів мають право доступу до інформації, що міститься в Державному реєстрі випусків цінних паперів, у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
330. Стаття 33. Вимоги до закритого (приватного) розміщення цінних паперів  
331. 1. Особливості закритого (приватного) розміщення акцій передбачаються законом, який регулює питання створення, діяльності та ліквідації акціонерних товариств, та законодавством про інститути спільного інвестування.  
332. 2. Емітент повинен закінчити закрите (приватне) розміщення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх закрите (приватне) розміщення, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дня початку розміщення.  
333. 3. Під час закритого (приватного) розміщення пайові цінні папери не можуть продаватися за ціною, меншою ніж їх номінальна вартість, крім випадків, передбачених законом.  
334. 4. Установлення переважного права на придбання цінних паперів одними інвесторами перед іншими забороняється, крім випадків, передбачених законом.  
335. 5. Фактична кількість розміщених цінних паперів зазначається у звіті про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів, який затверджується органом емітента, що прийняв рішення про закрите (приватне) розміщення, та подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
336. Стаття 34. Вимоги до відкритого (публічного) розміщення цінних паперів  
337. 1. Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг.  
338. Договір про андеррайтинг повинен відповідати вимогам типового договору, затвердженого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
339. 2. Забороняється відкрите (публічне) розміщення цінних паперів раніше ніж через 10 днів після опублікування проспекту їх емісії відповідно до цього Закону.  
340. 3. Емітент повинен закінчити відкрите (публічне) розміщення пайових цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх відкрите (публічне) розміщення, але не пізніше ніж протягом одного року з дня початку розміщення.  
341. 4. Під час відкритого (публічного) розміщення пайові цінні папери не можуть продаватися за ціною, меншою ніж їх номінальна вартість, крім випадків, передбачених законом.  
342. 5. Установлення переважного права щодо придбання цінних паперів одними інвесторами перед іншими забороняється, крім випадків, передбачених законом.  
343. 6. Кількість відкрито (публічно) розміщених цінних паперів не повинна перевищувати кількості цінних паперів, визначеної у проспекті емісії цінних паперів. Фактично розміщених цінних паперів може бути менше ніж кількість цінних паперів, визначена у проспекті їх емісії.  
344. 7. Кількість фактично розміщених цінних паперів зазначається у звіті про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, який затверджується органом емітента, що прийняв рішення про відкрите (публічне) розміщення, та подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
345. Стаття 35. Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів за участю андеррайтера  
346. 1. Під час відкритого (публічного) розміщення цінних паперів емітент має право користуватися послугами андеррайтера.  
347. 2. Вимоги до операцій, що здійснює андеррайтер, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
348. Стаття 36. Звіт про результати розміщення цінних паперів  
349. 1. Емітент подає Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку у визначений нею строк звіт про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, а також інші документи, необхідні для реєстрації звіту. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги до розкриття інформації, що міститься у звіті про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.  
350. 2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 15 днів після отримання від емітента необхідних документів зобов'язана прийняти рішення про реєстрацію звіту або відмову в реєстрації.  
351. 3. Підставою для відмови в реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів є порушення вимог законодавства, пов'язане з випуском цінних паперів.  
352. 4. Після реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів емітенту видається свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів.  
353. 5. У разі відкритого (публічного) розміщення облігацій емітент протягом 15 календарних днів після закінчення погашення облігацій подає Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіт про наслідки погашення облігацій.  
354. 6. У разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів емітент подає Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку у визначений нею строк звіт про результати закритого (приватного) розміщення.  
355. У двотижневий строк після подання емітентом звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів йому видається свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів.  
356. Стаття 37. Недобросовісна емісія цінних паперів  
357. 1. Недобросовісна емісія цінних паперів - дії, що порушують процедуру емісії, встановлену цим Законом, і є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації випуску, зупинення емісії, визнання її недійсною.  
358. 2. Підставами для визнання емісії цінних паперів недобросовісною є:  
359. порушення емітентом вимог цього Закону, невідповідність поданих емітентом документів або відомостей, що в них містяться, вимогам законодавства та/або переліку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;  
360. порушення порядку прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;  
361. внесення недостовірних відомостей до проспекту емісії цінних паперів та документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;  
362. систематичне або грубе порушення емітентом прав інвесторів.  
363. 3. Порядок прийняття рішення про відмову в реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, зупинення відкритого (публічного) їх розміщення і визнання емісії цінних паперів недійсною встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
364. 4. У разі недобросовісної емісії Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право тимчасово зупинити відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.  
365. 5. Зупинене відкрите (публічне) розміщення цінних паперів поновлюється за рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку лише до закінчення строку розміщення цінних паперів, установленого проспектом їх емісії, за умови усунення порушень, що стали підставою для зупинення відкритого (публічного) розміщення.  
366. 6. У разі коли порушення, що стали підставою для зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, не усунені протягом 15 днів після прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідного рішення або Комісії не надіслані документи, що підтверджують усунення порушень, вона приймає рішення про визнання емісії цінних паперів недійсною.  
367. Якщо емісія цінних паперів визнана недійсною, застосовуються правила про наслідки недійсності правочинів, установлені Цивільним кодексом України.  
368. Стаття 38. Розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України  
369. 1. Особливості розміщення та обігу на території України цінних паперів іноземних емітентів визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно із законодавством України.  
370. 2. Українські емітенти можуть розміщувати цінні папери за межами України лише за дозволом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, крім облігацій зовнішніх державних позик України.  
371. Дозвіл на розміщення за межами України цінних паперів українських емітентів видається за умови виконання таких вимог:  
372. проведення реєстрації випуску цінних паперів;  
373. допущення цінних паперів до біржових торгів на одній з українських фондових бірж;  
374. відповідність кількості цінних паперів, які розміщуються за межами України, нормативу, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
375. Стаття 39. Емісія цінних паперів інститутів спільного інвестування у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення  
376. 1. Особливості емісії, розміщення, обігу та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення визначається спеціальним законодавством.  
377. Розділ V  
378. Розкриття інформації на фондовому ринку  
379. Стаття 40. Вимоги до розкриття інформації емітентами  
380. 1. Емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про:  
381. фінансово-господарське становище і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством;  
382. будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарське становище емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;  
383. власників або номінальних утримувачів великих пакетів акцій (понад 10 відсотків).  
384. 2. Інформація про власників або номінальних утримувачів великих пакетів акцій (понад 10 відсотків) подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, яка веде облік права власності на акції емітента у Національній депозитарній системі, у строки, порядку та за формою, встановленими Комісією.  
385. Інформацію про власників або номінальних утримувачів великих пакетів акцій (понад 10 відсотків) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднює в установленому нею порядку.  
386. Стаття 41. Регулярна інформація про емітента  
387. 1. Регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).  
388. 2. Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.  
389. Перший звітний рік емітента може бути меншим, ніж 12 місяців та обчислюється:  
390. для акціонерних товариств - з дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно;  
391. для емітентів облігацій - з дня реєстрації випуску облігацій до 31 грудня звітного року включно.  
392. 3. Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:  
393. найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;  
394. орган управління емітента, його посадові особи та засновники;  
395. господарська та фінансова діяльність емітента;  
396. цінні папери емітента (вид, категорія, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів;  
397. річна фінансова звітність;  
398. аудиторський висновок.  
399. Емітент має право додатково подавати іншу інформацію.  
400. 4. Річна інформація про емітента оприлюднюється шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом шести місяців року, що настає за звітним, і розміщується у загальнодоступній базі даних інформаційного агентства, з яким Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку уклала договір про оприлюднення інформації.  
401. Примірник друкованого видання, в якому опубліковано річну інформацію, емітент надсилає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
402. 5. Звітним періодом для складання квартальної інформації про емітента є квартали поточного року.  
403. Квартальна інформація про емітента повинна містити такі відомості:  
404. найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;  
405. орган управління емітента, його посадові особи та засновники;  
406. господарська та фінансова діяльність емітента;  
407. цінні папери емітента (вид, категорія, тип, кількість);  
408. квартальна фінансова звітність;  
409. участь емітента у створенні інших підприємств, установ та організацій.  
410. Емітент має право додатково подавати іншу інформацію.  
411. 6. Строки, порядок та форми подання регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
412. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про емітента.  
413. Стаття 42. Особлива інформація про емітента  
414. 1. Особлива інформація про емітента - інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарське становище емітента та призвести до значної зміни вартості на його цінні папери, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
415. До особливої інформації належать відомості про:  
416. прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;  
417. прийняття рішення про викуп власних акцій;  
418. факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;  
419. отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента;  
420. зміну складу посадових осіб емітента;  
421. зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;  
422. рішення емітента про утворення, ліквідацію чи реорганізацію його філій, представництв або дочірніх підприємств;  
423. рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;  
424. порушення справи про банкрутство емітента, його санацію;  
425. рішення вищого органу емітента або суду про ліквідацію, реорганізацію або банкрутство емітента.  
426. 2. Строки, порядок та форми подання особливої інформації про емітента встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
427. 3. Особлива інформація про емітента оприлюднюється шляхом опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщується у загальнодоступній базі даних інформаційного агентства, з яким Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку уклала договір про оприлюднення інформації.  
428. 4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття особливої інформації про емітента.  
429. Стаття 43. Порядок розкриття інформації про облік іменних цінних паперів учасниками Національної депозитарної системи  
430. 1. Інформація про облік іменних цінних паперів розкривається учасниками Національної депозитарної системи:  
431. на письмовий запит власника інформації або з його письмового дозволу, крім випадків, передбачених абзацами третім і четвертим цієї частини;  
432. за рішенням суду;  
433. на письмову вимогу органів прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольного комітету України - стосовно операцій у системах обліку іменних цінних паперів, що здійснюються конкретною юридичною особою або фізичною особою за конкретний проміжок часу.  
434. 2. Учаснику Національної депозитарної системи забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого учасника Національної депозитарної системи, навіть якщо їх дані зазначено у документах та договорах клієнта.  
435. 3. Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації про облік іменних цінних паперів, несуть відповідальність згідно із законом.  
436. Стаття 44. Розкриття інформації про професійних учасників фондового ринку  
437. 1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку забезпечує оприлюднення інформації про професійних учасників фондового ринку (номер, дата видачі та строк дії ліцензії, обсяг повноважень згідно з ліцензією, керівник та уповноважена особа, що діє від його імені).  
438. Стаття 45. Інсайдерська інформація та інсайдери  
439. 1. Інсайдерська інформація - будь-яка неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або договори щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів.  
440. 2. Інформація щодо оцінки вартості цінних паперів та/або фінансового становища емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших джерел, не заборонених законодавством, не є інсайдерською інформацією.  
441. 3. Інсайдери - особи, які володіють інсайдерською інформацією у зв'язку з тим, що вони є:  
442. 1) власниками голосуючих акцій емітента або часток (паїв) у статутному капіталі емітента;  
443. 2) посадовими особами емітента;  
444. 3) особами, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від відносин з емітентом, зокрема:  
445. юридичними особами, які перебувають з емітентом у договірних відносинах або прямо чи опосередковано у відносинах контролю;  
446. фізичними особами, які перебувають з емітентом або юридичними чи фізичними особами, пов'язаними з емітентом договірними відносинами або відносинами контролю, у трудових чи договірних відносинах або прямо чи опосередковано у відносинах контролю;  
447. державними службовцями.  
448. Емітент або професійні учасники ринку цінних паперів, які здійснюють операції з цінними паперами цього емітента, повинні вести облік осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації.  
449. 4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає, яка саме інформація належить до інсайдерської.  
450. Стаття 46. Заборона використання інсайдерської інформації  
451. 1. Інсайдеру забороняється:  
452. укладати з використанням інсайдерської інформації на власну користь або на користь інших осіб договори, спрямовані на придбання або відчуження цінних паперів, яких стосується інсайдерська інформація, до моменту оприлюднення такої інформації;  
453. передавати інсайдерську інформацію або надавати доступ до неї іншим особам, крім розкриття інформації в межах виконання професійних, трудових або службових обов'язків та в інших випадках, передбачених законодавством;  
454. давати будь-якій особі рекомендації стосовно придбання або відчуження цінних паперів, щодо яких він володіє інсайдерською інформацією, до моменту оприлюднення такої інформації.  
455. 2. Порядок розкриття інсайдерської інформації встановлюється нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
456. Професійні учасники ринку цінних паперів повинні повідомити Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку про операції з цінними паперами, у разі, коли є підозра про те, що під час здійснення таких операцій використовується або може бути використана інсайдерська інформація.  
457. 3. Дія частини першої цієї статті поширюється також на осіб, які не є інсайдерами, але володіють інсайдерською інформацією і знають, чи повинні знати, що ця інформація надійшла від інсайдера.  
458. 4. Дія обмежень, передбачених частинами першою і другою цієї статті, поширюється на операції з цінними паперами, допущеними до торгівлі на фондових біржах в Україні або щодо яких було подано заяву на допуск до участі у торгівлі на фондовій біржі.  
459. 5. Положення цієї статті не застосовуються до Кабінету Міністрів України, Національного банку України або іншого уповноваженого органу під час реалізації грошово-кредитної і валютної політики або управління державним боргом.  
460. 6. Відповідальність за протиправне використання інсайдерської інформації встановлюється законом.  
461. Стаття 47. Рекламна інформація на фондовому ринку  
462. 1. Рекламною інформацією на фондовому ринку є реклама:  
463. емітента, цінних папери, що ним розміщуються або перебувають в обігу;  
464. професійного учасника фондового ринку та його діяльності;  
465. договорів щодо цінних паперів.  
466. 2. До реклами на фондовому ринку не належить інформація, яка відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів підлягає обов'язковому оприлюдненню.  
467. 3. Розповсюдження державними органами реклами на фондовому ринку не допускається, крім реклами, пов'язаної з розміщенням та обігом державних цінних паперів.  
468. Розділ VІ  
469. Саморегулювання на фондовому ринку  
470. Стаття 48. Саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку  
471. 1. Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання професійних учасників фондового ринку, утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і погоджених з Антимонопольним комітетом України.  
472. 2. Саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку утворюються за принципом: одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів.  
473. Метою діяльності саморегулівних організацій професійних учасників фондового ринку є забезпечення провадження діяльності професійними учасниками фондового ринку, які є членами саморегулівної організації, розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки та провадження відповідного виду професійної діяльності.  
474. 3. Умовами для реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку організації-претендента як саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку є:  
475. неприбутковість;  
476. об'єднання не менше ніж 30 відсотків професійних учасників фондового ринку за одним з видів професійної діяльності;  
477. наявність у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше ніж 600 тис. гривень.  
478. Стаття 49. Делегування саморегулівним організаціям повноважень з регулювання фондового ринку  
479. 1. У кожному виді професійної діяльності Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може делегувати саморегулівній організації такі повноваження:  
480. збирання, узагальнення та аналітичне оброблення даних щодо провадження відповідного виду професійної діяльності;  
481. розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки та провадження відповідного виду професійної діяльності;  
482. проведення перевірок провадження відповідного виду професійної діяльності, дотримання вимог законодавства про цінні папери, правил, стандартів професійної поведінки;  
483. подання їй обов'язкового для розгляду клопотання про припинення (зупинення) дії ліцензії на провадження професійним учасником фондового ринку певного виду діяльності;  
484. сертифікація фахівців фондового ринку.  
485. 2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку делегує саморегулівній організації повноваження з регулювання фондового ринку в установленому нею порядку за заявою цієї організації.  
486. У місячний строк після отримання заяви від саморегулівної організації Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про делегування або відмову в делегуванні саморегулівній організації повноважень.  
487. 3. У рішенні про делегування саморегулівній організації повноважень зазначаються:  
488. наіменування саморегулівної організації, якій делегуються повноваження;  
489. повноваження, які делегуються;  
490. строк, на який делегуються повноваження;  
491. порядок державного контролю за здійсненням делегованих повноважень.  
492. 4. Рішення про делегування саморегулівній організації повноважень підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт та оприлюдненню відповідно до законодавства.  
493. 5. Строк повноважень саморегулівної організації продовжується у порядку, встановленому для їх отримання.  
494. 6. Саморегулівна організація має право подавати заяву про делегування їй додаткових повноважень лише за умови задовільного виконання раніше делегованих повноважень.  
495. Розділ VІІ  
496. Прикінцеві та перехідні положення  
497. 1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів після його опублікування.  
498. 2. Після набрання чинності цим Законом втрачають чинність:  
499. 1) Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 38, ст. 508; 1992 р., № 47, ст. 645; 1995 р., № 14, ст. 90, ст. 93; 1996 р., № 40, ст.185; 1997 р., № 45, ст. 285; 1999 р., № 26, ст. 213, № 31, ст. 252; 2003 р., № 30, ст. 247, № 38, ст. 313; 2004 р., № 13, ст. 181, № 19, ст. 271);  
500. 2) абзаци третій, четвертий, шостий - восьмий статті 1 та стаття 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 1999 р., № 38, ст. 339; 2001 р., № 21, ст. 103).  
501. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:  
502. 1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18-22, ст.144):  
503. у другому реченні частини другої статті 163 слова "ощадні сертифікати" замінити словами "ощадні (депозитні) сертифікати";  
504. частини четверту і шосту статті 164 викласти у такій редакції:  
505. "4. Суб'єкти господарювання, виключною діяльністю яких є діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування, мають право випускати інвестиційні сертифікати";  
506. "6. Суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які засвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю)";  
507. частину другу статті 359 виключити;  
508. частину першу статті 360 викласти у такій редакції:  
509. "1. Для забезпечення функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа у формі товариства (крім повного і командитного товариства та товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, яке має статус саморегулівної організації та провадить свою діяльність у порядку, встановленому законом";  
510. 2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356):  
511. у частину другу статті 158 виключити;  
512. у частині першій статті 194 слова "випустила" та "випуску" замінити відповідно словами "розмістила" та "розміщення";  
513. у пункті 3 частини першої статті 195 та частині другій статті 197 слово "випуску" замінити словом "розміщення";  
514. у частині третій статті 195 слово "випускатися" замінити словом "розміщуватися";  
515. у частині першій статті 198:  
516. у першому реченні слово "випустила" замінити словом "розмістила";  
517. друге речення після слів "законного володільця" доповнити словом "ордерного";  
518. 3) у Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62):  
519. частину четверту статті 25 доповнити абзацом такого змісту:  
520. "використовувати інформацію про дохід за цінними паперами або величину отриманого емітентом у минулому прибутку без вказівки на те, що цей прибуток не є гарантією отримання доходів у майбутньому";  
521. частину першу статті 26 доповнити абзацами такого змісту:  
522. "Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів;  
523. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку".  
524. 4. Учасники фондового ринку протягом трьох років після набрання чинності цим Законом повинні привести свою діяльність у відповідність з цим Законом.  
525. Учасники фондового ринку, які мають ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, протягом трьох років після набрання чинності цим Законом провадять свою діяльність відповідно до виданих ліцензій. Учасники фондового ринку, які мають ліцензію на право провадження діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів, провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.  
526. Після закінчення строку дії ліцензії провадження відповідного виду професійної діяльності дозволяється за умови отримання нової ліцензії згідно із цим Законом.  
527. 5. Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати Верховній Раді України проект закону України про внесення до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" змін, що стосуються відкриття торговцем цінними паперами рахунка для свого клієнта з метою провадження діяльності з управління цінними паперами.