Кількість абзаців - 113 Розмітка (ліва колонка)


Про тимчасовий порядок фінансування судової влади в Україні (Друге читання)

0. П р о е к т  
1. Закон України  
2. "Про тимчасовий порядок фінансування судової влади в Україні"  
3. Цей Закон з метою створення додаткових гарантій незалежності судової влади України визначає особливості її бюджетного фінансування.  
4. Розділ І. Загальні положення.  
5. Стаття 1. Сфера застосування цього Закону  
6. 1. Положення цього Закону поширюються на суди України, Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління, Академію суддів України, установи і організації, які відповідно до Законів України "Про судоустрій України" та "Про Конституційний Суд України" функціонують при судах.  
7. 2. Під терміном "фінансування судової влади" у цьому Законі розуміється фінансування судів, органів державної влади, установ та організацій, зазначених у частині першій цієї статті.  
8. Стаття 2. Законодавство про фінансування судової влади  
9. 1. Порядок фінансування судів, інших органів державної влади, установ та організацій, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, визначається Конституцією України, цим Законом, а також Бюджетним кодексом України, Законом України "Про судоустрій України" та іншими законодавчими актами України.  
10. 2. Положення Бюджетного кодексу України, Закону України "Про судоустрій України" та інших законодавчих актів України з питань фінансування судової влади діють у частині, що не суперечить положенням цього Закону.  
11. Стаття 3. Принципи фінансування судової влади  
12. Фінансування судової влади України здійснюється на основі принципів:  
13. - утримання судів, Державної судової адміністрації та її територіальних органів виключно за рахунок коштів Державного бюджету України;  
14. - врахування у Державному бюджеті України усіх видатків, необхідних для ефективної безперебійної роботи судів, виконання ними своїх функцій у повному обсязі;  
15. - повного і своєчасного виділення і передачі відповідним розпорядникам грошових коштів, призначених у відповідності із Законом про Державний бюджет України на фінансування судової влади;  
16. - самостійного витрачання розпорядниками бюджетних коштів, призначених на фінансування судової влади, з обов'язковим дотриманням при цьому вимог бюджетного законодавства та затверджених кошторисів.  
17. Стаття 4. Термін дії цього Закону  
18. Цей Закон діє протягом десяти років після набрання ним чинності.  
19. Розділ ІІ. Особливості планування бюджетних асигнувань на фінансування судової влади.  
20. Стаття 5. Джерела фінансування судової влади  
21. 1. Фінансування судів, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.  
22. 2. Академія суддів України, інші установи та організації, що функціонують при судах і не є органами державної влади, окрім бюджетного фінансування можуть фінансуватись також за рахунок коштів, що надходять від здійснення ними діяльності, передбаченої їх статутами, положеннями, іншими документами, що визначають їх правовий статус.  
23. Стаття 6. Нормативи бюджетних потреб для фінансування судів  
24. 1. Розмір бюджетних асигнувань, необхідних для фінансування судів, визначається на основі нормативів бюджетних потреб для фінансування судів.  
25. 2. Нормативи бюджетних потреб для фінансування судів є документами, у яких на основі фінансових розрахунків вказуються грошові суми, які необхідно асигнувати для повного покриття усіх витрат, потрібних для забезпечення ефективної безперебійної роботи судів протягом календарного року.  
26. 3. Нормативи бюджетних потреб складаються окремо для Конституційного Суду України, Верховного Суду України, кожного із вищих спеціалізованих судів, Касаційного Суду України та Апеляційного Суду України. Для місцевих та апеляційних судів (окремо для загальних судів, господарських та адміністративних судів) складаються типові нормативи бюджетних потреб, які розраховуються на основі варіантів мінімального та максимального розміру асигнувань, необхідних для фінансування діяльності відповідного суду з урахуванням розміру території, на яку поширюється юрисдикція суду, кількості населення, що проживає на цій території, кількості судових справ, що розглядаються у суді протягом календарного року, та інших особливостей, що впливають на його роботу.  
27. 4. У нормативах бюджетних потреб вказуються розміри бюджетних асигнувань, необхідних для оплати праці суддів та інших працівників суду, передбачених законом заходів їх матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту, розгляду судових справ (витрати на папір, канцелярські приналежності, відрядження, оплату участі свідків та потерпілих у розгляді справ тощо), утримання приміщення суду (витрати на опалення, освітлення, оплату інших комунальних послуг, капітальний та поточний ремонт, охорону тощо), придбання та обслуговування необхідної для роботи суду техніки ( у тому числі комп'ютерної та розмножувальної), придбання меблів, утримання транспорту та інших необхідних для роботи суду витрат, а також загальна сума бюджетних асигнувань, необхідна для утримання відповідного суду.  
28. Стаття 7. Порядок розробки, затвердження і використання нормативів бюджетних потреб  
29. 1. Нормативи бюджетних потреб для фінансування судів розробляються і затверджуються один раз на три роки. Якщо офіційний індекс інфляції за календарний рік, у якому розроблялись і затверджувались відповідні нормативи, перевищує п'ять відсотків, нові нормативи можуть бути складені і затверджені у наступному календарному році.  
30. 2. Нормативи бюджетних потреб для фінансування судів розробляються і затверджуються Державною судовою адміністрацією України. Нормативи бюджетних потреб для Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Касаційного Суду України, Апеляційного Суду України затверджуються після їх погодження президіями цих судів, а для Конституційного Суду України - після погодження відповідних нормативів на засіданні Конституційного Суду України. Типові нормативи бюджетних потреб для місцевих та апеляційних судів затверджуються після їх погодження Радою суддів України.  
31. 3. Методика розробки нормативів бюджетних потреб для фінансування судів затверджується Державною судовою адміністрацією України.  
32. Стаття 8. Використання нормативів бюджетних потреб для фінансування судів  
33. 1. Нормативи бюджетних потреб для фінансування судів мають бути затверджені не пізніше 1 червня відповідного календарного року.  
34. 2. Після затвердження нормативи бюджетних потреб використовуються для складання пропозицій щодо фінансування судової влади, а також направляються до Кабінету Міністрів України та у комітети Верховної Ради України, до відання яких відносяться питання судоустрою та бюджету, для їх використання в процесі розробки та розгляду проектів законів про державний бюджет України.  
35. Стаття 9. Складання та використання пропозицій щодо фінансування судової влади  
36. Державна судова адміністрація України на основі розрахунків, зроблених з урахуванням нормативів бюджетних потреб для фінансування судів, не пізніше 20 червня відповідного календарного року ухвалює пропозиції щодо фінансування судової влади у наступному бюджетному році.  
37. 2. Пропозиції щодо фінансування судової влади є документом, в якому зазначається загальний розмір бюджетних коштів, необхідних для фінансування судової влади, в цілому та окремо по кожному суду чи органу державної влади, які є головними розпорядниками бюджетних коштів. Пропозиції можуть містити і інші відомості, необхідні для розгляду питання про фінансування судової влади.  
38. 3. Бюджетні асигнування на утримання Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, бюджетних установ і організацій, які діють при судах чи у системі Державної судової адміністрації України, розраховуються у загальному порядку, передбаченому бюджетним законодавством, і враховуються про складанні пропозицій щодо фінансування судової влади.  
39. 4. Пропозиції щодо фінансування судової влади не пізніш як протягом 5 днів після їх ухвалення направляються до Кабінету Міністрів України для їх використання і врахування при складанні проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, а також у комітети Верховної Ради України, до відання яких відносяться питання судоустрою та бюджету.  
40. 5. Методика складання пропозицій щодо фінансування судової влади затверджується Державною судовою адміністрацією України.  
41. Стаття 10. Особливості розгляду питання про фінансування судової влади під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України та законопроектів про внесення змін до цього закону  
42. 1. Кабінет Міністрів України, направляючи до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України, зобов'язаний письмово поінформувати Верховну Раду України про ступінь врахування у проекті пропозицій щодо фінансування судової влади. У разі неповного врахування цих пропозицій має бути дано мотивоване пояснення причин, через які пропозиції не враховані повністю.  
43. 2. У разі наступного внесення до закону про Державний бюджет України змін не допускається зменшення передбачених законом сум бюджетних видатків, що призначені на фінансування судової влади.  
44. Стаття 11. Визначення розміру коштів Державного бюджету України, які призначаються для фінансування судової влади  
45. 1. В період дії цього Закону розмір передбачених законом видатків Державного бюджету України, що призначаються на фінансування судової влади, підлягає щорічному збільшенню не менш як на 8 відсотків порівняно з розміром цих же видатків, визначених законом для попереднього фінансового року.  
46. 2. Передбачене частиною першою цієї статті правило не застосовується у випадку повного врахування у законі про Державний бюджет України ухвалених відповідно до статті 9 цього Закону пропозицій щодо фінансування судової влади.  
47. 3. В період дії цього Закону при прийнятті закону про Державний бюджет України на відповідний рік не допускається зменшення визначеного законом про Державний бюджет України на попередній рік загального розміру видатків загального фонду чи видатків спеціального фонду Державного бюджету України, призначених для фінансування судової влади.  
48. Розділ ІІІ. Порядок виділення та розподілу бюджетних коштів, призначених для фінансування судової влади  
49. Стаття 12. Головні розпорядники бюджетних коштів, призначених на фінансування судової влади  
50. 1. Перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету України, призначених для фінансування судової влади, визначається Законом України "Про судоустрій України". Усі інші суди, органи державної влади, організації та установи, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, є розпорядниками коштів Державного бюджету, переданих в їх розпорядження для фінансування їх діяльності.  
51. 2. Бюджетні кошти на фінансування Касаційного Суду України та Апеляційного суду України перераховуються безпосередньо через Державну судову адміністрацію України. Фінансування місцевих та апеляційних судів здійснюється через територіальні управління Державної судової адміністрації.  
52. 3. Кошти на фінансування Академії суддів України, установ і організацій, які відповідно до Законів України "Про судоустрій України" та "Про Конституційний Суд України" функціонують при судах, перераховуються через Державну судову адміністрацію України та відповідні суди.  
53. Стаття 13. Порядок виділення бюджетних коштів, призначених на фінансування судової влади  
54. 1. Державне казначейство України не пізніше 10 числа кожного календарного місяця у повному обсязі перераховує на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, зазначених у статті 120 Закону України "Про судоустрій України" (далі - головні розпорядники) грошові кошти, які відповідно до їх кошторисів та помісячних розписів видатків мають бути виділені на фінансування судової влади у цьому місяці.  
55. 2. Якщо розмір видатків на відповідний місяць не визначено, кожному із головних розпорядників не пізніше 10 числа кожного місяця перераховується 1/12 від загальної суми грошових коштів, яка відповідно до закону про Державний бюджет України має бути виділена цьому головному розпорядникові протягом року.  
56. Стаття 14. Заходи, які можуть бути вжиті у випадку неповного або несвоєчасного виділення бюджетних коштів, призначених на фінансування судової влади  
57. 1. У випадку, коли Державним казначейством України станом на 10 число відповідного календарного місяця перераховано менше коштів на фінансування судової влади, ніж передбачено статтею 13 цього Закону, головний розпорядник, який не отримав кошти у повному обсязі, виписує інкасове доручення на безспірне списання суми неперерахованих грошових коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України і перерахування їх на банківський рахунок цього головного розпорядника. Перший примірник доручення негайно направляється до Національного банку України, другий примірник - до Державного казначейства України. 2. Якщо протягом трьох календарних днів після надіслання інкасового доручення грошові кошти, зазначені у ньому, не перераховані або не повністю перераховані на банківський рахунок головного розпорядника, який виписав доручення, Національний банк України протягом наступного дня авансом зараховує неперераховану суму на рахунок головного розпорядника, а після цього здійснює списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України до повного погашення авансу.  
58. 3. Інкасове доручення, передбачене частиною першою цієї статті, підлягає негайному виконанню. До виконання інкасового доручення забороняється виконання будь-яких інших розпоряджень щодо перерахування коштів Державного бюджету України незалежно від того, ким віддані ці розпорядження.  
59. 4. Правомірність направлення інкасового доручення чи обгрунтованість розміру зазначеної у ньому грошової суми можуть бути оскаржені до Верховного Суду України. Скарга з цих питань приймається до розгляду лише після повного виконання відповідного інкасового доручення і не пізніше 20 грудня відповідного бюджетного року.  
60. Стаття 15. Порядок розподілу головними розпорядниками одержаних ними бюджетних коштів  
61. 1. Головні розпорядники проводять щомісячний розподіл одержаних ними бюджетних коштів і перераховують їх на рахунки судів, інших установ та організацій не пізніше 14 числа кожного місяця.  
62. 2. У випадку несвоєчасного одержання коштів розподіл і перерахування головним розпорядником грошових сум, одержаних із запізненням, проводиться протягом трьох календарних днів після їх надходження.  
63. 3. Територіальні управління Державної судової адміністрації України проводять розподіл одержаних ними бюджетних коштів і їх перерахування на рахунки судів протягом трьох календарних днів після їх надходження.  
64. 4. Державна судова адміністрація України, її територіальні управління у випадках неповного (несвоєчасного) одержання місячного обсягу бюджетних коштів у першочерговому порядку забезпечують перерахування грошових коштів на рахунки судів. До повного перерахування Державною судовою адміністрацією України, її територіальними управліннями місячного обсягу бюджетних коштів, призначених судам, на рахунки інших органів державної влади, установ чи організацій можуть бути перераховані лише бюджетні кошти, які призначаються для оплати праці.  
65. Стаття 16. Розмежування бюджетних витрат судів та коштів на фінансування цих витрат  
66. 1. Бюджетні витрати судів, які є головними розпорядниками коштів Державного бюджету, а також бюджетні витрати Апеляційного Суду України та Касаційного Суду України здійснюються цими судами самостійно.  
67. 2. Місцеві та апеляційні суди самостійно здійснюють бюджетні витрати на поточні потреби своєї діяльності, у тому числі витрати на оплату праці суддів та працівників суду, розгляд судових справ, утримання приміщення суду, утримання закріплених за судом транспортних засобів, послуги зв'язку. Суми грошових коштів, призначених на фінансування поточних потреб діяльності суду, та інших витрат, які суд здійснює самостійно, включаються до кошторису суду і щомісячно перераховуються на його банківський рахунок у порядку, передбаченому статтею 15 цього Закону.  
68. 3. Капітальні витрати, пов'язані із діяльністю місцевих та апеляційних судів, здійснюються ними на підставі замовлень через територіальні управління Державної судової адміністрації України. Суми грошових коштів, призначених на фінансування капітальних витрат та інших витрат, які суд здійснює через органи Державної судової адміністрації України, перераховуються на окремий рахунок відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, і витрачаються на задоволення замовлень судів відповідно до їх цільового призначення.  
69. 4. Розмежування бюджетних витрат місцевих та апеляційних судів на витрати, що здійснюються ними самостійно, та витрати, які здійснюються на підставі замовлень, встановлюється Положенням, яке з урахуванням положень цієї статті затверджується Державною судовою адміністрацією України після його погодження Радою суддів України.  
70. Розділ ІV. Порядок використання коштів Державного бюджету України, виділених на фінансування судової влади.  
71. Стаття 17. Особливості здійснення видатків на фінансування судової влади  
72. 1. На грошові кошти, призначені на фінансування судів, органів державної влади, установ та організацій, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, не поширюється принцип казначейського виконання Державного бюджету України.  
73. 2. Суди, органи державної влади, установи та організації, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, самостійно витрачають бюджетні кошти, що надійшли на їх банківські рахунки, відповідно до своїх кошторисів та з дотриманням цільового призначення цих коштів.  
74. 3. На укладання угод, пов'язаних із забезпеченням поточних потреб місцевих та апеляційних судів, та оплату товарів, робіт та послуг, одержаних по цих угодах, не поширюється дія Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".  
75. Стаття 18. Правовий режим банківських рахунків судів, органів державної влади, установ та організацій, які входять до сфери судової влади  
76. 1. Банківські рахунки судів, органів державної влади, установ та організацій, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, є бюджетними рахунками. Грошові кошти, які знаходяться на цих рахунках, можуть бути переказані відповідно до розпоряджень установи чи організації, якій відкрито рахунок, або у порядку виконавчого провадження на основі відповідних виконавчих документів.  
77. 2. Бюджетні кошти, які знаходяться на банківських рахунках судів, органів державної влади, установ та організацій, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, зберігаються на цих рахунках протягом двох місяців після закінчення відповідного бюджетного року з метою проведення повного розрахунку за одержані у відповідному році товари, роботи та послуги. Невикористані до закінчення цього терміну бюджетні кошти можуть бути вилучені або зараховані у рахунок бюджетних асигнувань на поточний рік.  
78. Стаття 19. Порядок складання кошторисів та планів асигнувань судів, які є головними розпорядниками бюджетних коштів  
79. 1. Кошториси та плани асигнувань судів, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету, після їх складання підписуються головою відповідного суду і негайно надсилаються до Державного казначейства України та Державної судової адміністрації України.  
80. 2. Суди - головні розпорядники бюджетних коштів, при яких відповідно до Законів України "Про судоустрій України" та "Про Конституційний Суд України" функціонують організації та установи, що є розпорядниками бюджетних коштів, складають і подають до Державного казначейства України та Державної судової адміністрації України розподіл показників бюджетних асигнувань між цими розпорядниками бюджетних коштів, який має відповідати їх кошторисам.  
81. 3. Кошториси та плани асигнувань усіх судів, органів державної влади, установ та організацій, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, складаються з додержанням загального порядку, передбаченого бюджетним законодавством, та у відповідності з положеннями закону про державний бюджет України на відповідний рік.  
82. Стаття 20. Порядок складання та затвердження кошторисів судів, які не є головними розпорядниками бюджетних коштів, та інших установ та організацій, які входять до сфери судової влади  
83. 1. Кошториси доходів і видатків судів, які не є головними розпорядниками бюджетних коштів, затверджуються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України, а кошториси Касаційного Суду України та Апеляційного суду України - Державною судовою адміністрацією України.  
84. 2. Кошториси доходів і видатків установ та організацій, які відповідно до Законів України "Про судоустрій України" та "Про Конституційний Суд України" функціонують при судах та Державній судовій адміністрації України, затверджуються відповідними судами, Державною судовою адміністрацією України.  
85. Стаття 21. Порядок складання та затвердження кошторису та плану асигнувань Державної судової адміністрації України  
86. 1. Кошторис та план асигнувань Державної судової адміністрації України після їх складання підписуються Головою Державної судової адміністрації України і негайно направляються до Державного казначейства України.  
87. 2. Кошториси та плани асигнувань територіальних управлінь Державної судової адміністрації України затверджуються Державною судовою адміністрацією України.  
88. 3. Державна судова адміністрація України та кожне її територіальні управління також складають розподіл показників бюджетних асигнувань між розпорядниками бюджетних коштів, які одержують через них відповідні асигнування. Зведений розподіл показників бюджетних асигнувань Державна судова адміністрація України направляє до Державного казначейства України.  
89. 4. Кошториси, плани асигнувань, інші документи, які відповідно до статей 19-21 цього Закону направляються до Державного казначейства України, мають бути надані йому не пізніше 8 січня поточного фінансового року, а у разі несвоєчасного прийняття закону про державний бюджет України на відповідний рік - не пізніш як через 10 днів після набрання таким законом чинності.  
90. Стаття 22. Порядок складання та затвердження зведеного розподілу показників бюджетних асигнувань на фінансування судової влади  
91. 1. Державна судова адміністрація України на основі відповідних кошторисів та розподілів показників бюджетних асигнувань складає зведений розподіл показників бюджетних асигнувань на фінансування судової влади, який має охоплювати усі суди, органи державної влади, організації та установи, що відносяться до сфери судової влади України.  
92. 2. Зведений розподіл показників бюджетних асигнувань на фінансування судової влади використовується для оперативного контролю за станом фінансування судової влади та для інформування Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та громадян України про стан виконання положень закону про державний бюджет України у частині фінансування судової влади.  
93. Стаття 23. Документи, які є підставою для виплати бюджетних коштів, що знаходяться на банківських рахунках судів та інших установ та організацій, які входять до сфери судової влади  
94. Виплата бюджетних коштів, що знаходяться на банківських рахунках судів, органів державної влади, установ та організацій, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, здійснюється на підставі платіжних доручень чи інших документів на переказ, оформлених відповідно до вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та інших актів законодавства.  
95. Розділ V. Контроль за належним використанням грошових коштів, виділених на фінансування судової влади  
96. Стаття 24. Засоби контролю за належним використанням грошових коштів, виділених для фінансування судової влади  
97. 1. Законність та обгрунтованість використання грошових коштів, виділених для фінансування судової влади, здійснюється шляхом ревізій та перевірок дотримання відповідними розпорядниками бюджетних коштів бюджетно-фінансової дисципліни.  
98. 2. Ревізії та перевірки у разі потреби можуть включати також і перевірку руху коштів по банківському рахунку відповідного розпорядника бюджетних коштів. На письмову вимогу осіб, які проводять ревізію чи перевірку, банк, в якому відкритий банківський рахунок розпорядника бюджетних коштів, зобов'язаний надати повну інформацію про рух коштів по такому рахунку.  
99. Стаття 25. Органи, які мають право контролю за належним використанням грошових коштів, виділених на фінансування судової влади  
100. Контроль за належним використанням судами, органами державної влади, установами та організаціями, зазначеними у частині першій статті 1 цього Закону, дотриманням ними бюджетно-фінансової дисципліни здійснюють Державна контрольно-ревізійна служба та Рахункова палата.  
101. Стаття 26. Порядок здійснення заходів щодо контролю за належним використанням грошових коштів, виділених на фінансування судової влади  
102. 1. Ревізії та перевірки дотримання судами, органами державної влади, установами та організаціями, зазначеними у частині першій статті 1 цього Закону, фінансово-бюджетної дисципліни призначаються та проводяться у порядку, встановленому Законами України "Про державну контрольно-ревізійну службу", "Про Рахункову палату", іншими актами законодавства України.  
103. 2. Протягом календарного року допускається проведення щодо кожного суду, органу державної влади, установи чи організації, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, однієї ревізії (перевірки) органами Державної контрольно-ревізійної служби та однієї ревізії (перевірки) Рахунковою палатою.  
104. 3. Під час проведення ревізії (перевірки) особам, які її здійснюють, мають бути надані усі документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності відповідного суду, органу державної влади, установи чи організації.  
105. Стаття 27. Заходи, які можуть бути вжиті у випадках порушення законодавства про фінансування судової влади  
106. 1. Посадові та службові особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть за це дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.  
107. 2. У разі виявлення масових грубих порушень розпорядниками бюджетних коштів, на яких поширюється дія цього Закону, положень бюджетного законодавства Міністерство фінансів України може звернутись до Кабінету Міністрів України з поданням про ініціювання дострокового припинення дії цього Закону та відновлення для цих розпорядників загального режиму бюджетного фінансування. Рішення з цього питання приймається Верховною Радою України.  
108. Розділ VІ. Прикінцеві положення.  
109. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року.  
110. 2. Кабінету Міністрів України забезпечити до 15 грудня 2004 року прийняття нормативно-правових актів органів виконавчої влади, необхідних для реалізації положень цього Закону.  
111. 3. Державній судовій адміністрації України до 15 грудня 2004 року забезпечити погодження і прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, та здійснити організаційні заходи, необхідні для його реалізації.  
112. 4. Судам, органам державної влади, організаціям і установам, на які поширюється дія цього Закону, до 1 січня 2005 року відкрити розрахункові бюджетні рахунки у банках України.