Кількість абзаців - 196 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. З А К О Н У К Р А Ї Н И  
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори  
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:  
4. 1. У Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 1993 р., № 26, ст. 281; 1997 р., № 12, ст. 103, № 45, ст. 288; 1999 р., № 48, ст. 410; 2000 р., № 13, ст. 102, № 23, ст. 178; 2001 р., № 9, ст. 38, № 31, ст. 155; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 87, № 27, ст. 209; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 23, ст. 320, № 36, ст. 444, ст. 446, № 45, ст. 503; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № 16, ст. 263, №№ 17-19, ст. 267, № 27, ст. 361; 2006 р., № 9, ст. 96; із змінами, внесеними законами України від 15 грудня 2005 року № 3200-ІV і від 9 лютого 2006 року № 3428-ІV):  
5. 1) доповнити преамбулою такого змісту:  
6. "Цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту. Закон гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі";  
7. 2) статтю 1 викласти в такій редакції:  
8. "Стаття 1. Соціальний захист військовослужбовців  
9. Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом";  
10. 3) доповнити статтями 1-1 і 1-2 такого змісту:  
11. "Стаття 1-1. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей  
12. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.  
13. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені більш високі норми щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, ніж ті, що містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору.  
14. Стаття 1-2. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей  
15. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.  
16. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.  
17. Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними";  
18. 4) статті 3 і 4 викласти в такій редакції:  
19. "Стаття 3. Сфера дії цього Закону  
20. 1. Дія цього Закону поширюється на:  
21. 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;  
22. 2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;  
23. 3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.  
24. 2. Дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження .  
25. Стаття 4. Забезпечення виконання законодавства щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей  
26. Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування";  
27. 5) у статті 7 слова "або з санкції прокурора" виключити;  
28. 6) у статті 8:  
29. абзац п'ятий пункту 1 виключити;  
30. пункт 2 викласти в такій редакції:  
31. "2. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їхня служба припиняється (розривається) у зв'язку із закінченням строку контракту або у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням чи у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, за віком, за власним бажанням, за станом здоров'я, через службову невідповідність, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі, позбавлення військового звання, позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.  
32. У разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Посада вважається нижчою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі якщо штатним розписом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад. У разі заподіяння йому таким звільненням (переміщенням) моральної шкоди вона може бути відшкодована за рішенням суду.  
33. У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання";  
34. друге речення абзацу першого пункту 3 викласти в такій редакції: "Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання орган праці та соціального захисту населення за поданням військового комісара в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи (для тих, хто працював до призову на строкову військову службу) або однієї мінімальної заробітної плати (для тих, хто не працював) за рахунок коштів державного бюджету";  
35. абзац перший пункту 5 викласти в такій редакції:  
36. "5. Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, а також військовослужбовців строкової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані, в разі відповідного звернення зазначених осіб. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням. Адаптація зазначеної категорії осіб провадиться урядовим органом державного управління з питань адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів за рахунок коштів державного бюджету";  
37. 7) статтю 9 викласти в такій редакції:  
38. "Стаття 9. Грошове забезпечення військовослужбовців  
39. 1. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє грошове та інше забезпечення в розмірах, що відповідають умовам військової служби, стимулюють закріплення кваліфікованих військових кадрів.  
40. 2. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.  
41. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.  
42. 3. Грошове забезпечення виплачується за єдиними нормами для всіх військових формувань у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань якісним особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у проходженні служби. При цьому посадові оклади солдатів і матросів першого тарифного розряду, які проходять військову службу за контрактом, не можуть бути нижчими від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а оклади за військові звання військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, - менше половини розмірів посадових окладів.  
43. Розміри окладів грошового забезпечення військовослужбовців підвищуються у разі збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб з дня встановлення його законом.  
44. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади та інших органів державної влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.  
45. 4. За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.  
46. 5. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються грошове та інші види забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, в розмірах, що встановлені військовослужбовцю на день захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або безвісної відсутності.  
47. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон.  
48. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:  
49. дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. При цьому виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.  
50. У разі індексації грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх виплачується з урахуванням такої індексації.  
51. 6. Військовослужбовцям, відрядженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або сформованих ними органів, підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки виплата грошового забезпечення, яке отримував військовослужбовець до відрядження (за винятком надбавок, що виплачувалися у зв'язку з ризиком для життя такого військовослужбовця та іншими специфічними умовами військової служби в окремих підрозділах військових формувань), матеріальної допомоги, а також преміювання відряджених військовослужбовців здійснюється за рахунок органів до яких вони відряджені, за розмірами, встановленими законодавством.  
52. 7. Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, а також тим, хто перебуває на кадровій військовій службі і які тимчасово крім обов'язків військової служби за своїми штатними посадами виконують обов'язки військової служби за військовими посадами, що не укомплектовані особовим складом, встановлюється щомісячна доплата до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків посадового окладу за не укомплектованою військовою посадою у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому безперервний строк тимчасового заміщення посади не повинен перевищувати шести місяців, а тимчасового суміщення обов'язків - чотирьох місяців";  
53. 8) доповнити статтею 9-1 такого змісту:  
54. "Стаття 9-1. Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців  
55. 1. Продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
56. 2. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.  
57. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.  
58. 3. При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:  
59. 1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;  
60. 2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.  
61. 4. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової служби, мають право на отримання за рахунок коштів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів виплат на придбання майна першої необхідності у вигляді безвідсоткового кредиту в розмірі до десяти окладів місячного грошового забезпечення на термін до трьох років в одному з таких випадків:  
62. 1) протягом трьох місяців з дня призначення на військову посаду після закінчення вищого військового навчального закладу або вищого навчального закладу, який має військові навчальні підрозділи, і отримання у зв'язку з цим першого офіцерського військового звання;  
63. 2) протягом трьох місяців з дня зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) для осіб, які вперше вступають на військову службу за контрактом на термін 5 років і більше;  
64. 3) протягом трьох місяців з дня укладення першого шлюбу.  
65. 5. При виникненні у військовослужбовця права на отримання кредиту за кількома підставами, встановленими пунктом 4 цієї статті, кредит надається тільки за однією з них і тільки один раз за весь період проходження військової служби.  
66. Порядок надання такого кредиту визначається Кабінетом Міністрів України";  
67. 9) статтю 10 викласти в такій редакції:  
68. "Стаття 10. Службовий час і час відпочинку військовослужбовців  
69. 1. Загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків, передбачених пунктом 5 цієї статті.  
70. 2. Розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування.  
71. 3. Розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу.  
72. 4. Для офіцерів, прапорщиків, а також військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для військовослужбовців строкової служби і курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів та курсантів вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин) - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.  
73. 5. Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби в добовому наряді та інші заходи, пов'язані із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу.  
74. 6. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня. Військовослужбовцям строкової служби, курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів при виконанні обов'язків військової служби в зазначені дні час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником)";  
75. 10) доповнити статтею 10-1 такого змісту:  
76. "Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них  
77. 1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням матеріального, грошового забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років, - 35 календарних днів; від 15 до 20 років, - 40 календарних днів; понад 20 календарних років, - 45 календарних днів.  
78. 2. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них встановлюється законодавством";  
79. 11) у статті 11:  
80. назву, пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:  
81. "Стаття 11. Право військовослужбовців на охорону здоров'я та медичну допомогу  
82. 1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  
83. Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.  
84. Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.  
85. За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.  
86. Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога, санаторно-курортне лікування та відпочинок надаються відповідно до законодавства.  
87. 2. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи) за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я.  
88. Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на лікування за межі України здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";  
89. пункт 3 після абзацу першого доповнити двома новими абзацами такого змісту:  
90. "Військовослужбовці, які отримали захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, після лікування у військово-медичному закладі охорони здоров'я мають право на позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.  
91. Пенсіонери з числа військовослужбовців, які визнані інвалідами І та ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування незалежно від виду пенсії, яку вони отримують. Інваліди ІІІ групи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, які отримують пенсії по інвалідності, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування за наявності медичних показань. Порядок забезпечення путівками для санаторно-курортного лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України".  
92. У зв'язку з цим абзаци другий та третій вважати відповідно абзацами четвертим та п'ятим;  
93. доповнити пунктом 6 такого змісту:  
94. "6. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами";  
95. 12) статті 13 і 14 викласти в такій редакції:  
96. "Стаття 13. Право військовослужбовців та членів їх сімей на освіту  
97. 1. Військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби.  
98. 2. Особи, які були призвані на строкову військову службу в період навчання у вищих навчальних закладах І - ІV рівнів акредитації, при звільненні з військової служби зараховуються для продовження навчання до того навчального закладу, де вони навчалися до призову на військову службу, незалежно від форми навчання.  
99. 3. При зміні військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, або тими, хто перебуває на кадровій військовій службі місця проходження військової служби, а також при звільненні з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів члени їх сімей, які навчаються (виховуються) у державних навчальних закладах, мають право переводитися до державних навчальних закладів, найближчих до нового місця проходження військової служби або місця проживання.  
100. 4. Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності.  
101. 5. Діти військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, діти громадян, звільнених з військової служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні яких становить 20 років і більше, діти військовослужбовців, які загинули при виконанні ними обов'язків військової служби, померли чи пропали безвісти або стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, користуються переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складення іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів.  
102. Стаття 14. Пільги військовослужбовцям та членам їх сімей  
103. 1. Військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд:  
104. 1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:  
105. а) у відрядження;  
106. б) при переведенні на нове місце проходження військової служби або у зв'язку з передислокацією військової частини;  
107. в) до місця проживання, обраного при звільненні з військової служби;  
108. 2) всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) - тільки військовослужбовці строкової служби.  
109. 2. При переведенні військовослужбовців на нове місце проходження військової служби або звільненні з військової служби вони мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах з попереднього місця проживання до нового залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.  
110. 3. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:  
111. 1) від місця проживання до місця проходження військової служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;  
112. 2) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного місця проживання.  
113. Члени сімей військовослужбовців при переїзді до обраного місця проживання у зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.  
114. 4. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.  
115. 5. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця члени його сім'ї мають право на безоплатний проїзд по території України до місця поховання та назад. Один з членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, похованого на території України, один раз на рік має право на безоплатний проїзд до місця поховання та назад.  
116. 6. У разі тяжкої хвороби військовослужбовця два члени його сім'ї або два близьких родичі мають право на безоплатний проїзд від місця свого проживання до місцезнаходження хворого та назад (на підставах, встановлених для військовослужбовців) один раз за час хвороби.  
117. 7. Військовослужбовці при направленні у відрядження, до нового місця проходження військової служби, а також до місця використання відпустки та назад мають право на придбання проїзних документів для себе та членів своєї сім'ї на всі види транспорту поза чергою. При цьому військовослужбовці, які направляються у відрядження, користуються правом на бронювання та отримання поза чергою місця в готелі на підставі посвідчення про відрядження.  
118. 8. При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
119. 9. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової служби, мають право на першочергове встановлення квартирного телефону, а також першочергове встановлення квартирної охоронної сигналізації.  
120. 10. Військовослужбовці строкової служби мають право безоплатно відправляти й одержувати листи. Безоплатними поштовими посилками відправляється особистий одяг громадян, призваних на строкову військову службу.  
121. 11. Витрати, пов'язані з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом, бронюванням місць у готелях при направленні військовослужбовців у відрядження, відшкодовуються за рахунок коштів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
122. 12. Військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.  
123. 13. Військовослужбовець, військовозобов'язаний або резервіст, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, не користуються правом на пільги, гарантії та компенсації, встановлені цим Законом, на час відбування призначеного судом одного з видів покарань, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6, 9, 11, 12 статті 51 Кримінального кодексу України. На цей час члени їх сімей також не користуються правом на пільги, гарантії та компенсації, якими вони користувалися як члени сімей таких осіб.  
124. 14. Військовослужбовець строкової служби, якого засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, та члени його сім'ї права на пільги не втрачають.  
125. 15. Особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
126. 16. Військовослужбовці та члени їх сімей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуються пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";  
127. 13) доповнити статтею 14-1 такого змісту:  
128. "Стаття 14-1. Громадяни, віднесені до членів сім'ї військовослужбовця  
129. 1. Членами сім'ї військовослужбовця є особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.  
130. Подружжя військовослужбовця вважається сім'єю і тоді, коли дружина і чоловік у зв'язку з навчанням, службою (роботою), лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.  
131. До складу сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки, які постійно проживають разом з військовослужбовцем. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи вони є дітьми будь-кого з подружжя, спільними або усиновленими.  
132. Дитина військовослужбовця належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.  
133. 2. Членом сім'ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба) або інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках, за умов постійного проживання з військовослужбовцем і ведення з ним спільного господарства (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).  
134. 3. Членом сім'ї, який перебуває на утриманні військовослужбовця, вважається та особа з визначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, яка не має власних доходів або пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход якої не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом, і яка перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, що є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. До цих осіб належать:  
135. 1) неповнолітні;  
136. 2) непрацездатні, зазначені у статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб";  
137. 3) працездатні члени сім'ї військовослужбовця, зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом І групи - членом сім'ї військовослужбовця, дитиною-інвалідом, пенсіонером - членом сім'ї військовослужбовця, який за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду;  
138. У разі переведення військовослужбовця для подальшого проходження служби або навчання в інший населений пункт членами його сім'ї до надання житла вважаються і ті члени сім'ї військовослужбовця, які залишилися тимчасово за попереднім місцем проходження служби і продовжують перебувати на його утриманні";  
139. 14) у пункті 1 статті 15 слова "Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" замінити словами "Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб";  
140. 15) статтю 16 викласти в такій редакції:  
141. "Стаття 16. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори  
142. 1. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого) або його батькам чи утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.  
143. 2. У разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія по інвалідності.  
144. 3. У разі загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві під час виконання ним службових обов'язків, сім'ї загиблого (померлого) або його утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого), виходячи з окладу за військове звання у запасі та максимального окладу за посадою, до якої він був приписаний в запасі, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.  
145. 4. У разі каліцтва, заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить службу у військовому резерві, під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення на умовах, визначених пунктом 3 цієї статті, і призначається пенсія по інвалідності.  
146. 5. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця строкової служби сім'ї загиблого (померлого) або його батькам чи утриманцям виплачується одноразова грошова допомога, розмір якої визначається з окладу за військовим званням, яке йому присвоєно, і максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.  
147. 6. У разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю строкової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті, і призначається пенсія по інвалідності.  
148. 7. У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум.  
149. 8. Визначення ступеня втрати працездатності військовослужбовцем, військовозобов'язаним або резервістом у період проходження військової служби (зборів), служби у військовому резерві у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.  
150. 9. Якщо військовослужбовці, військовозобов'язані або резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві та члени їх сімей, крім підстав, передбачених цією статтею, одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, встановленої іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.  
151. 10. Одноразова грошова допомога, передбачена пунктами 1 - 6 цієї статті, не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання чи інвалідність настали у зв'язку з вчиненням військовослужбовцем, військовозобов'язаним та резервістом навмисного злочину або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.  
152. 16) у статті 17 слово "законодавством" замінити словом "законом";  
153. 17) у статті 18:  
154. у другому реченні пункту 2 слова "посадового окладу" замінити словами "середньомісячної заробітної плати";  
155. пункт 3 викласти в такій редакції:  
156. "3. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, зараховується до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років, а також період, коли дружина (чоловік) військовослужбовця була змушена (був змушений) не працювати за станом здоров'я дітей, пов'язаним з умовами проживання за місцем проходження військової служби подружжя, якщо за висновком закладу охорони здоров'я їх діти потребували постійного догляду";  
157. пункт 4 виключити;  
158. пункт 6 викласти в такій редакції:  
159. "6. Вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - інваліди з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом";  
160. 18) розділ ІІІ замінити трьома розділами такого змісту:  
161. "Розділ ІІІ  
162. ПРАВО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМІРНИХ РІШЕНЬ ТА ДІЙ, ОТРИМАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ  
163. Стаття 19. Право військовослужбовця на оскарження неправомірних рішень та дій  
164. Неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.  
165. Стаття 20. Право військовослужбовців на правову допомогу  
166. Військовослужбовцям гарантується право на захист у порядку, встановленому законами України.  
167. Судочинство у справах за участю військовослужбовців, які проходять військову службу на території України, здійснюється відповідно до законів України, а військовослужбовців, які проходять військову службу за межами території України, - відповідно до вимог міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
168. Розділ ІV  
169. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ  
170. Стаття 21. Відповідальність посадових осіб за порушення цього Закону  
171. Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, винні в порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.  
172. Стаття 22. Нагляд за додержанням цього Закону  
173. Нагляд за додержанням цього Закону органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами здійснюється прокуратурою.  
174. Розділ V  
175. ФІНАНСУВАННЯ ВИТРАТ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ЦЬОГО ЗАКОНУ  
176. Стаття 23. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону  
177. Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом".  
178. 2. Статтю 16 Закону України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 48, ст. 410) викласти в такій редакції:  
179. "Стаття 16. Соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України  
180. Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні в ході бойових дій (війни), при надзвичайному стані чи під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі Миротворчих Сил ООН під час участі у міжнародних миротворчих операціях.  
181. Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.  
182. Соціальний захист працівників Збройних Сил України забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів".  
183. 3. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; з наступними змінами) доповнити пунктом 47 такого змісту:  
184. "47) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за позовами, пов'язаними з виконанням військового обов'язку".  
185. ІІ. Прикінцеві положення  
186. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2006 року, крім абзацу сьомого підпункту 6, підпунктів 7, 8, абзаців п'ятнадцятого, дев'ятнадцятого, двадцять першого і двадцять другого підпункту 12, підпункту 13 пункту 1 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2007 року.  
187. Підпункт 15 пункту 1 розділу І цього Закону набирає чинності з 1 січня 2008 року. Його дія не поширюється на військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, які загинули (померли), отримали поранення (травму, контузію або каліцтво), втратили працездатність до 1 січня 2008 року, в тому числі на осіб, яким після 1 січня 2008 року буде встановлений більший ступінь втрати працездатності, та на членів їх сімей.  
188. 2. Витрати, пов'язані з реалізацією норм цього Закону у 2006 році, здійснюються в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.  
189. 3. Кабінету Міністрів України:  
190. до 1 січня 2007 року подати на розгляд Верховної Ради України проект нового Закону України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;  
191. у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:  
192. розробити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;  
193. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
194. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.  
195. 4. Запропонувати Президенту України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.