Кількість абзаців - 169 Розмітка (ліва колонка)


Про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2007-2016 роки (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2007-2016 роки  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :  
2. 1. Затвердити Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2007 (2016 роки (далі ( Програма), яка додається.  
3. 2. Кабінету Міністрів України:  
4. при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки на забезпечення виконання заходів Програми;  
5. у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.  
6. 3. Обласним державним адміністраціям Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей, органам місцевого самоврядування цих областей:  
7. у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити відповідно до завдань Програми регіональні та місцеві програми (заходи) щодо ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;  
8. під час розроблення та затвердження проектів місцевих бюджетів передбачати в них необхідні кошти для забезпечення виконання регіональних і місцевих програм (заходів) щодо ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.  
9. 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
10. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА НА ТЕРИТОРІЇ, ЩО ЗАЗНАЛА РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ, НА 2007 (2016 РОКИ  
11. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
12. Загальнодержавна програма ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2007 - 2016 роки (далі ( Програма) спрямована на реалізацію державної політики щодо гарантованого забезпечення населення, яке проживає на радіоактивно забрудненій території, якісними, радіаційно безпечними харчовими продуктами відповідно до статей 16 і 50 Конституції України, розвиток сільськогосподарського виробництва на цій території, відродження традиційних для Полісся України галузей сільськогосподарського виробництва, поліпшення стану довкілля, створення нових робочих місць, розвиток продуктивних сил і відновлення виробничої та соціальної інфраструктур.  
13. Забезпечення сільського населення України радіаційно безпечними, якісними харчовими продуктами є для багатьох забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС регіонів України однією з пріоритетних проблем, розв'язання якої є необхідним для збереження здоров'я, поліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя населення, оскільки саме спосіб ведення сільськогосподарського виробництва сьогодні визначає ступінь радіаційної безпеки населення.  
14. Розроблення Програми обумовлено:  
15. незадовільним еколого-радіаційним станом сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;  
16. потенційною загрозою ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації для здоров'я населення в окремих забруднених після аварії на ЧАЕС регіонах країни через перевищення вмісту радіонуклідів у харчових продуктах відповідно до Допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Сs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді (ДР-97);  
17. незадовільним технічним станом і зношеністю основних фондів сфери виробництва та переробки сільськогосподарської продукції на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;  
18. необхідністю перегляду та вдосконалення нормативно-правових актів, державних санітарних норм і правил, стандартів та інших нормативних документів у сфері виробництва радіаційно безпечної сільськогосподарської продукції;  
19. застарілістю існуючих і відсутністю сучасних технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, особливо в критичних населених пунктах;  
20. необхідністю відродження традиційних для Полісся України галузей агропромислового сільськогосподарського виробництва (льонарства, хмелярства, вівчарства, конярства, бджільництва тощо);  
21. обмеженістю інвестицій та дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для науково обґрунтованого впровадження протирадіаційних заходів і розвитку сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;  
22. існуванням об'єктивних радіологічних та нормативно-правових обмежень для розвитку інвестиційного клімату в сільськогосподарському виробництві на забрудненій радіонуклідами території.  
23. Розділ ІІ СУЧАСНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ СТАН У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ НА ТЕРИТОРІЇ, ЩО ЗАЗНАЛА РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ  
24. Внаслідок Чорнобильської катастрофи залишаються забрудненими 5,35 млн гектарів земель, з них 1,24 млн гектарів сільськогосподарських угідь із щільністю радіоактивного забруднення ґрунту цезієм (137Сs) понад 37кБк/м2. Потребують реабілітації та повернення в господарське використання 130,6 тис. гектарів вилучених сільськогосподарських угідь.  
25. Особливо тяжкими соціальні наслідки виявилися для населення Полісся, де сільськогосподарське виробництво є основним сектором економіки. Природні умови тут дають змогу одержувати значну частку продукції, і доза опромінення формується в основному за рахунок вживання продуктів харчування місцевого виробництва.  
26. Через 20 років після катастрофи на Поліссі ще залишається близько 20 населених пунктів, де вміст радіонуклідів у сільськогосподарській продукції постійно перевищує не тільки допустимий, а й тимчасовий рівень, встановлений одразу після катастрофи. Результати аналізу молока корів свідчать, що в 363 населених пунктах перевищено показники державних санітарно-гігієнічних нормативів за вмістом цезію-137. Це перевищення спостерігається передусім у тих господарствах, де для випасу худоби та заготівлі сіна використовуються непридатні для цього за радіологічними показниками сінокоси та пасовища.  
27. Сумарна доза опромінення на 80 (95 відсотків формується за рахунок споживання населенням продуктів харчування з підвищеним вмістом радіонуклідів (переважно 137Сs). Тому саме виробництво і споживання сільськогосподарської продукції на сьогодні визначає ступінь радіаційної безпеки населення.  
28. В окремих регіонах використання природних та напівприродних земель, де поширені малородючі та торф'яно-болотні ґрунти, зумовлює інтенсивне включення радіонуклідів у харчовий ланцюг: рослини ( тварини ( продукція тваринництва. Без вжиття належних заходів у цих регіонах можна чекати на довготривале перевищення допустимих рівнів (ДР) вмісту радіонуклідів у молоці та м'ясі.  
29. До пріоритетних заходів щодо ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться:  
30. зоотехнічні ( застосування кормових домішок та відгодівля тварин радіологічно безпечними кормами;  
31. агротехнічні ( проведення поверхневого та докорінного поліпшення сінокосів і пасовищ;  
32. агрохімічні ( внесення підвищених доз мінеральних добрив, вапнування ґрунтів;  
33. агромеліоративні ( осушення перезволожених земель;  
34. організаційні ( зміна виду використання землі тощо.  
35. Територія, забруднена внаслідок Чорнобильської катастрофи, достатньою мірою забезпечена трудовими ресурсами, проте має високий рівень безробіття. Ця територія багата на родовища корисних копалин місцевого значення (сапропелі, фосфорити, туфи, вапнякові матеріали, цеоліти тощо), розроблення яких може бути одним із заходів, спрямованих як на ліквідацію безробіття, так і на отримання радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції. На цій території у перші роки після катастрофи було організовано мережу служб радіологічного контролю, яка сьогодні практично не функціонує і потребує відродження.  
36. Розділ ІІІ МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ  
37. Метою Програми є комплексна реабілітація території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розвиток сільськогосподарського виробництва на цій території, покращання забезпечення населення, насамперед дітей, радіаційно безпечною сільськогосподарською продукцією, що сприятиме поліпшенню стану здоров'я населення, соціально-економічної та екологічної ситуації на цій території, її відновленню та раціональному використанню.  
38. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити комплекс завдань щодо: припинення та попередження виробництва радіоактивно забрудненої сільськогосподарської продукції, забезпечення її відповідності державним гігієнічним нормативам ДР-97; підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва за рахунок впровадження протирадіаційних заходів, удосконалення технологій та переробки радіоактивно забрудненої продукції, контролю якості виробленої продукції; розвитку нормативно-правової бази у цій сфері, впровадження механізму стимулювання виробництва екологічно чистої харчової продукції, у тому числі за рахунок державної підтримки розвитку та сталого функціонування сільськогосподарського виробництва.  
39. Основним пріоритетом Програми є зниження сумарної дози опромінення населення, насамперед дітей, створення екологічно безпечних умов для проживання і ведення господарської діяльності, а також зняття з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, обмежень щодо виробництва сільськогосподарської продукції та використання сільськогосподарських угідь.  
40. Розділ ІV НАПРЯМИ ТА ЗАХОДИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ  
41. Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:  
42. впровадження протирадіаційних заходів у сільськогосподарському виробництві;  
43. відродження товарного сільськогосподарського виробництва;  
44. створення соціально-економічної інфраструктури для реабілітації та розвитку територій;  
45. повернення вилучених земель у господарське використання (проведення пошукових робіт, виготовлення технічної документації, реабілітаційні заходи тощо);  
46. удосконалення системи радіаційного контролю у сфері сільськогосподарського виробництва;  
47. науково-технічне забезпечення Програми.  
48. Програма реалізовуватиметься в найбільш постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії регіонах (Київська, Житомирська, Рівненська, Волинська та Чернігівська області), де вміст радіонуклідів у сільськогосподарській продукції перевищує державні гігієнічні нормативи. Відповідно до діючих нормативів виробництво, переробка і реалізація продукції з вмістом радіонуклідів, вищим за допустимі рівні (ДР-97), забороняються законом.  
49. Впровадження протирадіаційних заходів у сільськогосподарському виробництві передбачає:  
50. В галузі рослинництва:  
51. внесення добрив та хімічних меліорантів;  
52. проведення залуження та перезалуження;  
53. здійснення меліорації (регулювання водного режиму, ремонт та будівництво меліоративних систем у місцях постійного перезволоження ґрунтів).  
54. В галузі тваринництва:  
55. розвиток кормовиробництва та використання комбікормів з домішками;  
56. розвиток м'ясного скотарства, впровадження систем утримання і годівлі великої рогатої худоби, адаптованих до умов радіоактивного забруднення.  
57. У результаті здійснення цих заходів суттєво зменшиться надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію. При цьому планується, що до 2016 року буде припинено виробництво сільськогосподарської продукції, яка не відповідає державним гігієнічним нормативам.  
58. Розрахункова вартість впровадження протирадіаційних заходів у сільськогосподарському виробництві становить 707 млн гривень,  
59. у тому числі на першому етапі (2007 (2011 роки) ( 267 млн гривень.  
60. Відродження товарного сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, включає:  
61. В галузі рослинництва:  
62. розвиток матеріально-технічної бази (виробництво хімічних меліорантів і мінеральних добрив з використанням місцевих покладів корисних копалин, придбання насіння, сільськогосподарської техніки);  
63. створення кормовиробництва в реформованих господарствах;  
64. створення потужностей для виробництва біологічних засобів захисту рослин;  
65. відродження традиційних для Полісся України галузей сільськогосподарського виробництва (хмелярства, льонарства).  
66. В галузі тваринництва:  
67. організація виробництва комбікормів та радіосорбуючих кормових домішок;  
68. створення спеціалізованих господарств для заключної відгодівлі тварин радіологічно безпечними кормами;  
69. відродження традиційних для Полісся України галузей сільськогосподарського виробництва (вівчарства, конярства, бджільництва).  
70. Здійснення зазначених заходів вирішить ряд соціальних та економічних проблем, сприятиме підвищенню рівня життя, зниженню рівня безробіття, посиленню соціального захисту населення, поліпшенню умов праці.  
71. Розрахункова вартість заходів Програми з відродження товарного сільськогосподарського виробництва становить 422 млн гривень, у тому числі на першому етапі (2007 (2011 роки) ( 220 млн гривень.  
72. Створення соціально-економічної інфраструктури для реабілітації та розвитку територій включає:  
73. відпрацювання організаційно-економічного і цінового механізму підвищення виробництва радіологічно безпечних молока та яловичини;  
74. створення потужностей для переробки радіоактивно забрудненої сільськогосподарської сировини;  
75. забезпечення виробництва гарантовано радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції для харчування, організація системи радіаційного захисту дітей.  
76. Здійснення зазначених заходів дозволить створити передумови для комплексної реабілітації території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечить соціальний та радіаційний захист і збереження здоров'я населення, насамперед дітей.  
77. Розрахункова вартість заходів із створення соціально-економічної інфраструктури для реабілітації та розвитку територій становить 257 млн гривень, у тому числі на першому етапі (2007 (2011 роки) ( 167 млн гривень.  
78. Повернення вилучених земель сільськогосподарського призначення у господарське використання передбачає проведення пошукових робіт, виготовлення технічної документації та впровадження реабілітаційних заходів.  
79. Здійснення зазначених заходів дасть змогу зняти обмеження з використання земель сільськогосподарського призначення, які були раніше вилучені з господарського використання.  
80. Розрахункова вартість заходів з повернення вилучених земель сільськогосподарського призначення у господарське використання становить 43 млн гривень, у тому числі на першому етапі (2007 (2011 роки) ( 19 млн гривень.  
81. Удосконалення системи радіаційного контролю у сфері сільськогосподарського виробництва передбачає:  
82. розвиток нормативно-методичної бази;  
83. оптимізацію структури радіаційного контролю;  
84. комплексний аналіз стану радіоактивного забруднення та класифікацію земель сільськогосподарського призначення за нормованими даними;  
85. оновлення матеріально-технічної бази.  
86. Зазначені заходи забезпечать підвищення рівня та ефективності радіаційного контролю якості продукції у сфері сільськогосподарського виробництва.  
87. Розрахункова вартість заходів із вдосконалення системи радіаційного контролю становить 16,5 млн гривень, у тому числі на першому етапі (2007 (2011 роки) ( 9,5 млн гривень.  
88. Науково-технічне забезпечення Програми передбачає:  
89. розробку регіональних програм реабілітації радіаційно забруднених територій та оцінку їх ефективності;  
90. розробку поточних рекомендацій з ведення сільськогосподарського виробництва та наукове обґрунтування обсягів заходів;  
91. розробку методології та здійснення контролю за ефективністю протирадіаційних заходів і програми в цілому;  
92. контроль за радіаційним станом у сфері сільськогосподарського виробництва;  
93. розробку нових методів зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції;  
94. розвиток та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ, залучених до виконання Програми з метою контролю ефективності її виконання;  
95. наукове забезпечення системи інформування державних органів і громадськості.  
96. Розрахункова вартість наукового супроводу Програми становить 165 млн гривень, у тому числі на першому етапі (2007 (2011 роки) ( 82,5 млн гривень.  
97. Розділ V ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ  
98. Програма розрахована на 10 років і виконуватиметься у два етапи.  
99. На першому етапі (2007 (2011 роки) передбачається припинення виробництва сільськогосподарської продукції, вміст радіонуклідів у якій перевищує ДР-97, а також першочергове здійснення заходів із поліпшення якості харчування дітей шляхом:  
100. розроблення та здійснення першої ротації комплексу протирадіаційних агротехнічних та агрохімічних заходів (внесення добрив, вапнування, агромеліоративні заходи тощо), спрямованих на зниження рівня радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва;  
101. забезпечення дитячих шкільних та дошкільних закладів і дітей взагалі сільськогосподарськими продуктами, вміст радіонуклідів в яких не перевищує допустимих для дитячого харчування рівнів;  
102. забезпечення дітей критичних населених пунктів харчуванням на рівні фізіологічної потреби в дитячих закладах для запобігання неконтрольованому надходженню радіонуклідів у домашніх умовах;  
103. створення кормової бази, яка б забезпечувала виробництво продукції тваринництва нижче допустимого рівня забруднення (залуження і перезалуження пасовищ, сінокосів тощо);  
104. створення підприємств з виробництва комбікормів з радіосорбуючими домішками для худоби критичних населених пунктів;  
105. відродження інтенсивного товарного сільськогосподарського виробництва;  
106. відродження традиційних для Полісся України галузей сільськогосподарського виробництва (льонарства, хмелярства, вівчарства, конярства, бджільництва);  
107. створення підприємств з проведення заключної відгодівлі худоби м'ясного напряму, забезпечення їх чистими грубими і концентрованими кормами на період відгодівлі;  
108. впровадження технологій вирощування високорепродуктивної худоби;  
109. створення виробничих потужностей для переробки радіоактивно забрудненої сировини;  
110. забезпечення населення та господарств різних форм господарювання молодняком тварин високорепродуктивних порід;  
111. створення підприємств з переробки молока, лісових грибів та ягід, консервних мінізаводів, хлібопекарень тощо;  
112. створення вітчизняного виробництва радіосорбуючих домішок;  
113. проведення уточнюючого радіологічного обстеження та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.  
114. На першому етапі виконання Програми використовуватимуться результати вже проведених наукових досліджень, доведених до стадії розробки конструкторської документації. Одночасно в рамках науково-технічних та інноваційних підпрограм буде розгорнуто наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, які забезпечать впровадження передових науково-технічних досягнень під час реалізації Програми на наступному етапі. Таким чином буде забезпечено виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та їх своєчасне впровадження у виробництво.  
115. На другому етапі (2012 (2016 роки) передбачається забезпечення виробництва гарантовано радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції, зменшення колективної дози опромінення населення та зняття обмежень у використанні земель сільськогосподарського призначення шляхом:  
116. продовження роботи з комплексу протирадіаційних агротехнічних та агрохімічних заходів з метою подальшого зниження рівня радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції та підвищення продуктивності рослинництва (внесення добрив, вапнування, меліорація);  
117. забезпечення розвитку інтенсивного товарного сільськогосподарського виробництва;  
118. розвитку традиційних для Полісся України галузей агропромислового виробництва (льонарства, хмелярства, вівчарства, конярства, бджільництва) в умовах радіоактивного забруднення ґрунту та відродження інфраструктури відповідної переробної промисловості;  
119. розвитку переробних підприємств для радіоактивно забрудненої сировини;  
120. виробництва та застосування в тваринництві вітчизняних радіосорбуючих домішок;  
121. оптимізації системи радіологічного моніторингу сільськогосподарських угідь та продукції;  
122. впровадження системи контролю якості на сільськогосподарських підприємствах відповідно до вимог міжнародних стандартів;  
123. здійснення реабілітації земель сільськогосподарського призначення, раніше вилучених із господарського використання.  
124. На всіх етапах передбачається науковий супровід Програми, а також постійний контроль за ефективністю здійснення протирадіаційних заходів на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.  
125. Розділ VІ ОСВІТА, ПІДГОТОВКА КАДРІВ, ВИХОВАННЯ, ІНФОРМУВАННЯ ТА УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У РОЗВ'ЯЗАННІ ПРОБЛЕМ ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ  
126. З метою поліпшення соціально-психологічного стану населення, сприяння розвитку системи екологічної освіти, підготовки і перепідготовки професійних кадрів і формування екологічної свідомості населення та підвищення рівня професійної культури спеціалістів агропромислових підприємств для ефективного виконання пріоритетних напрямів реалізації Програми передбачається:  
127. створення сталої системи інформування населення про радіаційний стан на забруднених територіях та його зміни в ході виконання Програми;  
128. підготовка і перепідготовка фахівців сфери агропромислового виробництва, контрольно-вимірювальних лабораторій системи радіаційного контролю на базі Національного аграрного університету, Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій та місцевих навчальних закладів;  
129. залучення громадських організацій та провідних фахівців до участі у заходах, передбачених цією Програмою;  
130. підготовка і систематична публікація рекомендацій, інформаційних листів та пам'яток для населення з питань ведення сільськогосподарського виробництва і переробки сільськогосподарської сировини на радіоактивно забруднених територіях;  
131. організація конкурсів і виставок еколого-радіологічної спрямованості;  
132. підтримка природоохоронних акцій щодо радіаційного захисту населення на державному та місцевому рівнях.  
133. Розділ VІІ ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ  
134. Основою управління та організаційного забезпечення виконання Програми є взаємоузгодженість діяльності підприємств аграрного сектору та удосконалення роботи з розмежування повноважень між центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.  
135. Функції сприяння взаємодії та забезпеченню координації роботи міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, пов'язаних з виконанням Програми, і коригування передбачених нею заходів відповідно до наявних фінансових, матеріальних та організаційних можливостей покладаються на центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.  
136. Організацію виконання Програми відповідно до своїх повноважень здійснюють:  
137. на державному рівні ( центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та інші центральні органи виконавчої влади;  
138. на регіональному рівні ( Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська, Чернігівська обласні державні адміністрації;  
139. на місцевому рівні ( структурні підрозділи/посадові особи виконавчих органів районних, міських, селищних, сільських рад.  
140. Основні завдання центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Програми наведено в додатку 1 до неї.  
141. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики щорічно надає Кабінету Міністрів України звіти та необхідну інформацію про хід виконання завдань Програми.  
142. Кабінет Міністрів України щорічно інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми і вносить пропозиції щодо коригування завдань Програми.  
143. Розділ VІІІ ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ  
144. Фінансування Програми здійснюється за рахунок:  
145. коштів Державного бюджету України;  
146. коштів місцевих бюджетів (з урахуванням заходів, які фінансуються в рамках державних, регіональних та галузевих програм і проектів, що реалізуються);  
147. коштів сільськогосподарських підприємств відповідно до програм їх розвитку, затверджених органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом;  
148. інших джерел, у тому числі зовнішніх і внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків тощо.  
149. Обґрунтування обсягів робіт та обсягів фінансування з Державного бюджету України з урахуванням пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади, причетних до реалізації Програми, щорічно подається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики до проекту Державного бюджету України на відповідний рік.  
150. Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення Програми з Державного бюджету України наведено в додатку 2 до неї і становлять 1,607 млрд гривень, у тому числі на першому етапі (2007 (2011 роки) - 883,5 млн гривень.  
151. Головними розпорядниками бюджетних коштів з виконання заходів Програми є:  
152. на державному рівні ( центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики;  
153. на регіональному рівні ( Київська, Чернігівська, Житомирська, Волинська, Рівненська обласні державні адміністрації, сільські, селищні, районні і міські ради.  
154. Розділ ІХ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ  
155. Контроль за виконанням цієї Програми, а також регіональних і місцевих програм здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Київська, Чернігівська, Житомирська, Волинська, Рівненська обласні державні адміністрації в межах повноважень, визначених законом, та з використанням даних наукового супроводу про ефективність виконання заходів Програми.  
156. Громадський контроль за ходом реалізації Програми здійснюється відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  
157. Контроль за використанням коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється відповідно до закону.  
158. Розділ Х ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ  
159. Виконання Програми сприятиме комплексній реабілітації та розвитку агропромислового виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поліпшенню умов проживання місцевого населення і сталому соціально-економічному розвитку цих регіонів, а саме:  
160. поліпшенню стану довкілля;  
161. виробництву та забезпеченню населення (в першу чергу дітей) екологічно чистою сільськогосподарською продукцією відповідно до державних гігієнічних нормативів;  
162. зняттю обмежень щодо виробництва сільськогосподарської продукції і використання земель сільськогосподарського призначення та їх реабілітації;  
163. розвитку сільськогосподарського виробництва та відродженню його традиційних галузей;  
164. збільшенню кількості робочих місць та зайнятості населення;  
165. удосконаленню системи радіологічного контролю якості сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва та переробки;  
166. створенню системи науково-технічного забезпечення і супроводу заходів з реабілітації забруднених сільськогосподарських угідь;  
167. впровадженню системи комплексного радіологічного моніторингу сільськогосподарського виробництва;  
168. створенню інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття управлінських рішень та оцінки радіаційної ситуації в сільськогосподарському виробництві.