Кількість абзаців - 74 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо додаткових заходів із захисту прав людини в кримінальному процесі (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо додаткових заходів із захисту прав людини в кримінальному процесі)  
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:  
5. 1. Кримінально-процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, N 2, ст. 15):  
6. 1) доповнити статтями 236-7, 236-8 такого змісту:  
7. "Стаття 236-7. Оскарження до суду постанови про порушення справи.  
8. Постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину можуть бути оскаржені до місцевого чи апеляційного суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності.  
9. Скарги на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи можуть бути подані до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником. Повноваження захисника підтверджуються відповідно до ст. 44 цього Кодексу.  
10. Скарги на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину можуть бути подані до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з зазначенням в тексті скарги обґрунтування порушення прав та законних інтересів відповідної особи. Якщо обґрунтування порушення прав та інтересів особи визнано суддею недостатнім, суддя приймає рішення про відмову у відкритті провадження по розгляду скарги. Відмова у відкритті провадження не позбавляє права повторно звертатися до суду.  
11. Суд приймає до розгляду скарги на постанови про порушення кримінальної справи протягом усього часу, поки справа перебуває у провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора.  
12. Стаття 236-8. Розгляд судом скарги на постанову про порушення справи  
13. Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.  
14. Про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення справи суддя, протягом доби від дня надходження скарги до суду, виносить постанову, копія якої направляється:  
15. 1)особі, яка подала скаргу, її захиснику або законному представнику;  
16. 2)органу, який порушив справу;  
17. 3)прокурору;  
18. 4)потерпілому або особі, за заявою якої було порушено справу.  
19. У постанові про відкриття провадження зазначається:  
20. 1)час і місце судового розгляду скарги;  
21. 2)список осіб, явка яких в судове засідання є обов'язковою;  
22. 3)дії, які необхідно вчинити сторонам для забезпечення розгляду скарги;  
23. 4)строк подання до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи.  
24. У постанові про відкриття провадження суддя вирішує питання про доцільність зупинення слідчих дій у справі на час розгляду скарги.  
25. Постанова судді про відкриття провадження набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.  
26. Орган дізнання, слідчий або прокурор, в провадженні якого знаходиться справа, зобов'язаний у встановлений суддею строк подати до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи. Матеріали, які подаються до суду, мають бути описані, прошиті та пронумеровані із зазначенням посади та прізвища особи, яка склала опис.  
27. У разі неподання до суду частини матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, або подання їх з порушенням вимог, встановлених цією статтею, орган дізнання, слідчий, прокурор втрачає право в подальшому подавати ці матеріали до суду та посилатись на них для обґрунтування своєї позиції в справі, за винятком випадків, коли такі матеріали зібрані відповідно до вказівок суду.  
28. У разі неподання до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, у встановлений суддею строк, суддя вправі визнати відсутність цих матеріалів підставою для скасування постанови про порушення справи.  
29. Якщо постановою суду вирішено питання про зупинення слідчих дій на час розгляду скарги, строк розгляду скарги не враховується у строк досудового слідства.  
30. Обов'язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, неявка якого в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.  
31. Неявка без поважних причин у судове засідання особи, яка подала скаргу та присутність якої визнано суддею обов'язковою є підставою для закриття провадження по розгляду скарги.  
32. Суддя розглядає скаргу на підставі наявних в справі матеріалів у судовому засіданні.  
33. У судовому засіданні, перевіривши явку сторін суддя:  
34. 1)досліджує матеріали, на підставі яких було порушено справу;  
35. 2)заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, її захисників чи законних представників, потерпілого, або особи, за заявою якої було порушено справу, якщо вони з'явились у судове засідання;  
36. 3)заслуховує думку прокурора, якщо він з'явився у судове засідання;  
37. 4)у разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка винесла постанову про порушення справи.  
38. При розгляді скарги ведеться протокол судового засідання.  
39. Під час судового розгляду скарги сторони мають право знайомитись з матеріалами, які обґрунтовують порушення кримінальної справи, та вимагати їх оголошення у судовому засіданні.  
40. Розглядаючи скарги на постанови про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.  
41. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК, суддя своєю мотивованою постановою:  
42. 1)залишає скаргу без задоволення;  
43. 2)задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи;  
44. 3)скасовує постанову про порушення справи і направляє матеріали справи прокурору для проведення додаткової перевірки з зазначенням заходів, які необхідно провести.  
45. Набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.  
46. Копія постанови судді надсилається особі, яка прийняла постанову про порушення кримінальної справи, особі, яка подала скаргу, її захиснику чи законному представнику, потерпілому або особі, за заявою якої було порушено справу, прокурору.  
47. У разі відмови в задоволенні скарги, матеріали справи повертаються до органу, який проводить досудове слідство. Копії документів, залишаються в матеріалах провадження по скарзі.  
48. У разі скасування постанови про порушення справи та відмови в порушенні справи, подані до суду матеріали зберігаються в матеріалах провадження по скарзі до набрання законної сили відповідною постановою судді. У подальшому ці матеріали зберігаються в суді.  
49. У разі скасування постанови про порушення справи та винесення суддею постанови про направлення матеріалів справи прокурору для проведення додаткової перевірки, матеріали справи, після набрання законної сили постановою судді, направляються відповідному прокурору.  
50. На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді."  
51. 2) у статті 349 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:  
52. "Апеляція на постанову судді, винесену в порядку, передбаченому статтями 236-2, 236-6, 236-8 цього Кодексу, подається у строки, встановлені у цих статтях, і розглядається за правилами, встановленими статтею 382 цього Кодексу."  
53. 3) у статті 382  
54. а) частину першу викласти в такій редакції:  
55. "Апеляційна перевірка судових рішень, зазначених у частині другій статті 347 цього Кодексу, здійснюється з додержанням вимог цієї глави. При перевірці цих рішень судове слідство не провадиться. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 цього Кодексу, розглядаються не пізніше, як через три доби після їх надходження до апеляційного суду. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 236-2, 236-6, 236-8 цього Кодексу, розглядаються не пізніше, як через сім діб після їх надходження до апеляційного суду. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребовуються апеляційним судом."  
56. б) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:  
57. "Після апеляційної перевірки постанови місцевого суду, винесеної в порядку, передбаченому статтею 236-8 цього Кодексу, матеріали справи:  
58. 1) направляються до органу, який проводить досудове слідство, якщо постанову про порушення справи не скасовано;  
59. 2) зберігаються в матеріалах судового провадження по скарзі, якщо постанову про порушення справи скасовано і в порушенні справи відмовлено;  
60. 3) направляються прокурору для проведення додаткової перевірки, якщо постанову про порушення справи скасовано і направлено матеріали для проведення додаткової перевірки."  
61. 2. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):  
62. 1) доповнити статтею 371-1 такого змісту:  
63. "Стаття 371-1. Завідомо незаконне порушення кримінальної справи  
64. 1. Завідомо незаконне порушення кримінальної справи слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою, -  
65. караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.  
66. 2. Те саме діяння, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, або таке, що спричинило інші тяжкі наслідки, -  
67. карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років."  
68. ІІ. Прикінцеві положення  
69. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
70. 2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
71. 3. Кабінету Міністрів України:  
72. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
73. забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.