Кількість абзаців - 818 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації
 
3. І. Внести зміни до таких законів України:
 
4. 1. Закон України «Про приватизацію державного майна» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 1998 р., № 49, ст. 301; 1999 р., № 51, ст. 453; 2000 р., № 31, ст. 247, № 33—34, ст. 272, ст. 273, № 41, ст. 341; 2001 р., № 9, ст. 38; 2002 р., № 12—13, ст. 32; 2003 р., № 10—11, ст. 86, № 24, ст. 160, № 27, ст. 209; 2004 р., № 6, ст. 38, № 13, ст. 181, № 19, ст. 253, ст. 254, № 45, ст. 501; 2005 р., № 16, ст. 258, № 17—19, ст. 267, № 48, ст. 480, ст. 482; 2006 р., № 9—11, ст. 96, № 13, ст. 110, № 22, ст. 184; 2007 р., № 7—8, ст. 66, № 9, ст. 77) викласти в такій редакції:
 
5. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
6. Про приватизацію державного майна
 
7. Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим.
 
8. Розділ І
 
9. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
10. Стаття 1. Поняття та мета приватизації
 
11. 1. Приватизація державного майна (далі — приватизація) — це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови економіки України.
 
12. Стаття 2. Основні терміни
 
13. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
14. 1) аукціон — спосіб продажу об’єкта приватизації, що полягає у передачі права власності на нього покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну;
 
15. 2) відкриті торги — спосіб продажу об’єкта приватизації за участю радника (уповноваженої особи), згідно з яким шляхом відбору найкращої пропозиції від покупців за критеріями, що встановлені умовами та правилами торгів, визначається переможець;
 
16. 3) викуп — спосіб продажу об’єкта, що не передбачає конкуренції покупців;
 
17. 4) гарантійний внесок (гарантія) — грошовий внесок для забезпечення будь-яких вимог, передбачених умовами конкурсу, відкритих торгів та аукціонів;
 
18. 5) єдиний майновий комплекс — усі види майна підприємства (або його структурного підрозділу (у тому числі цеху, виробництва, дільниці тощо), що може бути виділений в установленому порядку в окреме підприємство із складенням розподільного балансу), призначеного для діяльності підприємства, у тому числі земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткуання, інвентар, сировина, продукція, права на борги, право на торговельну марку або інше позначення, а також інші права, якщо інше не встановлено договором або законом;
 
19. 6) кваліфікаційні вимоги — критерії, яким повинен відповідати претендент для того, щоб бути допущеним до участі у конкурсі (відкритих торгах);
 
20. 7) контрольний пакет акцій — пакет акцій розміром понад 50 відсотків статутного фонду відкритого акціонерного товариства, який дає можливість юридичній або фізичній особі здійснювати вирішальний вплив на провадження діяльності відповідним суб’єктом господарювання;
 
21. 8) конкурс (у тому числі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону) — спосіб продажу об’єкта приватизації, що полягає у передачі права власності на нього покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов’язання виконати умови конкурсу;
 
22. 9) об’єкти великої приватизації — єдині майнові комплекси підприємств, відкриті акціонерні товариства, утворені у процесі приватизації та корпоратизації, що на момент прийняття рішення про приватизацію або затвердження уточненого плану розміщення акцій займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавних ринках товарів (робіт, послуг) чи мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
 
23. 10) об’єкти малої приватизації — єдині майнові комплекси державних підприємств, державних господарських об’єднань та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені у самостійні підприємства (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації державних підприємств, вартості майна яких недостатньо для формування статутного фонду акціонерних товариств разом або окремо від земельних ділянок); окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (в тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення); майно ліквідованих державних підприємств; майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств;
 
24. 11) об’єкти незавершеного будівництва — будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок перебування у недобудованому стані;
 
25. 12) об’єкти середньої приватизації — єдині майнові комплекси підприємств, державних господарських об’єднань, вартості майна яких достатньо для формування статутного фонду акціонерного товариства; відкриті акціонерні товариства, утворені в процесі приватизації та корпоратизації (крім об’єктів великої приватизації); єдині майнові комплекси підприємств та організацій сільського і рибного господарства незалежно від вартості майна;
 
26. 13) об’єкти соціально-культурної сфери — об’єкти освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи, об’єкти санаторно-курортних закладів, будинки і табори відпочинку, профілакторії;
 
27. 14) окреме індивідуально визначене майно — будівлі, споруди, приміщення, майно ліквідованих підприємств та підприємств-банкрутів;
 
28. 15) підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, — підприємства, результати діяльності яких забезпечують економічну незалежність, розвиток та безпеку держави. Перелік та критерії таких підприємств визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України;
 
29. 16) передприватизаційна підготовка — комплекс організаційних, фінансових, економічних та технічних заходів, які здійснюються до прийняття рішення про приватизацію державного майна і спрямовані на створення сприятливих умов для реформування власності підприємств та їх адаптації до ринкових умов як суб’єктів підприємницької діяльності;
 
30. 17) радник (уповноважена особа) — юридична особа (об’єднання юридичних осіб), яка згідно з договором, укладеним з Фондом державного майна України, бере на себе зобов’язання щодо надання за відповідну плату послуг з підготовки об’єкта до приватизації та пошуку потенційних покупців;
 
31. 18) реєстраційний внесок — грошовий внесок, який сплачується на рахунок органу приватизації за реєстрацію покупців для участі в конкурсах, відкритих торгах або аукціонах;
 
32. 19) реструктуризація відкритих акціонерних товариств (далі — ВАТ) — здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості об’єкта приватизації, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення ефективності виробництва.
 
33. Стаття 3. Пріоритети та принципи приватизації
 
34. 1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності функціонування державного сектору економіки, оптимізація його структури при збереженні впливу держави на стратегічні галузі економіки України.
 
35. 2. Приватизація здійснюється на основі принципів:
 
36. законності;
 
37. державного регулювання та здійснення контролю за виконанням умов приватизації;
 
38. надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються, та забезпечення їх соціальної захищеності;
 
39. здійснення продажу об’єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей винятково за кошти;
 
40. забезпечення відкритості та прозорості процесу приватизації, конкурентності продажу;
 
41. урахування особливостей приватизації об’єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об’єктів науково-технічної сфери, підприємств оборонно-промислового комплексу.
 
42. Стаття 4. Законодавство України про приватизацію
 
43. 1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону та інших законів України з питань приватизації.
 
44. 2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають у разі відчуження:
 
45. природних ресурсів;
 
46. об’єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків;
 
47. державного майна шляхом передачі у комунальну власність, у власність некомерційних організацій.
 
48. 3. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється цим Законом, іншими законами з питань приватизації, та здійснюється органами місцевого самоврядування.
 
49. 4. Об’єкти, які розташовані за кордоном та право державної власності України на які визнано відповідно до міжнародних договорів, приватизуються з урахуванням таких договорів.
 
50. Стаття 5. Об’єкти приватизації
 
51. 1. До об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:
 
52. єдині майнові комплекси підприємств;
 
53. об’єкти незавершеного будівництва;
 
54. окреме індивідуально визначене майно;
 
55. акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств із змішаною формою власності.
 
56. 2. Приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
 
57. До об’єктів, що мають загальнодержавне значення, належать майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
 
58. Загальнодержавне значення мають:
 
59. 1) об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, її обороноздатність та економічну незалежність, об’єкти права власності Українського народу і майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:
 
60. майно, що забезпечує діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, майно Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби України і митних органів;
 
61. надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси (крім штучно створених водойм місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів) та інші природні ресурси, що є об’єктами права власності Українського народу;
 
62. єдині майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;
 
63. єдині майнові комплекси сортовипробувальних станцій, інших організацій з експертизи сортів рослин;
 
64. золотий і валютний фонди, запаси та державні матеріальні резерви;
 
65. емісійна система, єдині майнові комплекси підприємств, установ та організацій, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
 
66. радіотелевізійні передавальні центри;
 
67. державні радіоканали та телевізійні канали;
 
68. засоби урядового, фельд’єгерського та спеціального зв’язку;
 
69. інші об’єкти права державної власності, що забезпечують виконання державою своїх функцій;
 
70. 2) об’єкти, що використовуються для забезпечення соціального розвитку, збереження та збільшення культурного, науково-технічного потенціалу, духовних цінностей, зокрема:
 
71. об’єкти Національного космічного агентства України;
 
72. архіви;
 
73. єдині майнові комплекси установ Національної академії наук України, галузевих наук з основних напрямів досліджень;
 
74. об’єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;
 
75. об’єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;
 
76. 3) об’єкти, здійснення контролю за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг чи небезпечних виробництв, зокрема:
 
77. єдині майнові комплекси підприємств з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України та Служби безпеки України;
 
78. єдині майнові комплекси підприємств з випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин (крім аптек);
 
79. єдині майнові комплекси підприємств, що забезпечують провадження діяльності у сфері обігу зброї та радіоактивних речовин;
 
80. захисні споруди цивільної оборони;
 
81. полігони, будови, споруди та устатковання для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;
 
82. 4) об’єкти, що забезпечують життєдіяльність держави у цілому, зокрема:
 
83. структурні підрозділи єдиних майнових комплексів підприємств і організацій, що забезпечують постійне розміщення та зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;
 
84. установи виконання покарань;
 
85. єдині майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;
 
86. об’єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;
 
87. єдині майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;
 
88. автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам, до першого розгалуження їх за межами території таких підприємств;
 
89. єдині майнові комплекси підприємств, що здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);
 
90. єдині майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;
 
91. єдині майнові комплекси метрополітену, підприємств міського електротранспорту;
 
92. майно, що забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;
 
93. атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;
 
94. магістральні нафто-, газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;
 
95. майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення);
 
96. транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;
 
97. об’єкти інженерної інфраструктури та упорядження міст, у тому числі мережі, споруди, устатковання, які пов’язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;
 
98. майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів, та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного фонду Державної акціонерної компанії «Хліб України»;
 
99. єдині майнові комплекси підприємств з виробництва харчової солі;
 
100. акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв’язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження їх за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;
 
101. водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;
 
102. єдині майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вино і лікеро-горілчані вироби;
 
103. крематорії, кладовища.
 
104. 3. За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються:
 
105. єдині майнові комплекси підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими в установленому порядку;
 
106. єдині майнові комплекси підприємств оборонно-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою;
 
107. інші об’єкти, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
 
108. 4. Перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджує Верховна Рада України.
 
109. Стаття 6. Суб’єкти приватизації
 
110. 1. Суб’єктами приватизації є:
 
111. державні органи приватизації;
 
112. покупці (їх представники);
 
113. фондові біржі, радники (уповноважені особи), експерти.
 
114. Стаття 7. Державні органи приватизації
 
115. 1. Державну політику у сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
 
116. 2. Фонд державного майна України, його регіональні відділення, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі цього Закону та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.
 
117. 3. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції:
 
118. 1) змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;
 
119. 2) здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;
 
120. 3) забезпечують продаж:
 
121. майна, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, у тому числі майна ліквідованих підприємств, об’єктів незавершеного будівництва, а також акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному фонді господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності;
 
122. земельних ділянок, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації;
 
123. акцій (часток, паїв) дочірніх підприємств, внесених до статутного фонду холдингових та державних акціонерних компаній;
 
124. 4) утворюють комісії з приватизації, конкурсні та аукціонні комісії;
 
125. 5) затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;
 
126. 6) розробляють і подають Кабінетові Міністрів України проекти державних програм приватизації;
 
127. 7) укладають договори про:
 
128. проведення підготовки об’єктів до приватизації та їх продажу;
 
129. проведення незалежної оцінки вартості майна у процесі його приватизації;
 
130. проведення екологічного аудиту об’єктів приватизації у передбачених законодавством випадках;
 
131. розроблення документації із землеустрою;
 
132. 8) виступають з боку держави засновником господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності;
 
133. 9) беруть участь у розробленні міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;
 
134. 10) забезпечують захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному фонді господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності;
 
135. 11) здійснюють контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.
 
136. Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України з питань приватизації.
 
137. 4. Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке приватизується, в установленому законодавством порядку.
 
138. 5. Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, крім випадків, передбачених законодавством і установчими документами цих підприємств.
 
139. 6. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, яке належить Автономній Республіці Крим.
 
140. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у вирішенні питань приватизації майна, яке належить Автономній Республіці Крим, підзвітні та підконтрольні Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
 
141. 7. Продаж майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та їм підпорядковані, підзвітні і підконтрольні.
 
142. Органи місцевого самоврядування можуть делегувати повноваження щодо приватизації комунального майна державним органам приватизації за умови відшкодування їх витрат, пов’язаних з продажем такого майна.
 
143. Стаття 8. Покупці
 
144. 1. Покупцями об’єктів приватизації можуть бути:
 
145. громадяни України, іноземні громадяни;
 
146. юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;
 
147. юридичні особи інших держав, крім передбачених частиною третьою цієї статті.
 
148. 2. Для спільної участі у приватизації громадяни в установленому законодавством порядку можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу.
 
149. Господарське товариство, що створюється членами трудового колективу підприємства, яке приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких узяло участь понад 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.
 
150. 3. Не можуть бути покупцями:
 
151. юридичні особи, у яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;
 
152. органи державної влади;
 
153. працівники державних органів приватизації;
 
154. особи, зазначені у частині першій цієї статті, договори купівлі-продажу об’єктів приватизації з якими було розірвано раніше у зв’язку з невиконанням ними договірних умов.
 
155. 4. Покупці — юридичні особи зобов’язані подати до державного органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників.
 
156. Відповідальність за достовірність відомостей у поданому документі покладається на покупця відповідно до законодавства.
 
157. 5. Продаж об’єктів приватизації разом із земельними ділянками іноземним громадянам, юридичним особам інших держав здійснюється з урахуванням обмежень, визначених Земельним кодексом України.
 
158. 6. Державною програмою приватизації (далі — Програма) стосовно конкретних об’єктів (груп об’єктів) може бути встановлено інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, у тому числі галузеві та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).
 
159. Стаття 9. Контрольні комісії з питань приватизації
 
160. 1. З метою забезпечення контролю за виконанням Програми, додержанням законодавства про приватизацію та проведенням аналізу її результатів з числа народних депутатів України утворюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.
 
161. 2. Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації та її склад затверджує Верховна Рада України.
 
162. 3. З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержанням законодавства про приватизацію та проведення аналізу її результатів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради утворюють відповідні контрольні комісії з питань приватизації.
 
163. Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх склад затверджують Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради.
 
164. Розділ ІІ
 
165. ПЛАНУВАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА
 
166. Стаття 10. Державна програма приватизації
 
167. 1. Програма, в якій визначаються цілі, пріоритети, завдання та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується законом України один раз на три роки.
 
168. 2. У Програмі визначаються:
 
169. класифікація об’єктів приватизації за групами;
 
170. заходи, пов’язані з підготовкою об’єктів до приватизації та їх продажем;
 
171. порядок застосування способів приватизації;
 
172. особливості приватизації окремих груп об’єктів;
 
173. напрями використання коштів, які згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік спрямовуються на здійснення заходів, пов’язаних з проведенням приватизації державного майна;
 
174. заходи щодо організаційного та інформаційного забезпечення виконання Програми.
 
175. Стаття 11. Формування завдань з приватизації
 
176. 1. Завдання щодо обсягу надходження коштів до державного бюджету визначаються у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
177. Перелік об’єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань щодо обсягу надходження коштів до Державного бюджету України від приватизації у наступному бюджетному періоді, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.
 
178. 2. Кабінет Міністрів України в установленому порядку визначає прогнозне завдання щодо обсягу надходження коштів від приватизації до державного бюджету на наступний бюджетний період згідно з Основними напрямами бюджетної політики.
 
179. Стаття 12. Передприватизаційна підготовка об’єктів права державної власності
 
180. 1. Передприватизаційна підготовка може передувати прийняттю рішення про приватизацію державного майна.
 
181. Передприватизаційна підготовка державних підприємств проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції у період до їх передачі Фонду державного майна України для приватизації.
 
182. 2. Проведення передприватизаційної підготовки передбачає:
 
183. реорганізацію державних підприємств шляхом їх злиття, поділу, відокремлення окремих об’єктів права державної власності. Реорганізація підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, здійснюється виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
 
184. виявлення державного майна, що не підлягає приватизації, в тому числі матеріальних носіїв секретної інформації, та розроблення умов його подальшого використання з обов’язковим внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який управлятиме таким майном;
 
185. проведення інвентаризації та зарахування на бухгалтерський облік науково-технічної продукції;
 
186. виявлення об’єктів соціально-культурної та побутової сфери, розроблення умов їх подальшого функціонування, здійснення передачі в установленому порядку таких об’єктів у власність відповідних територіальних громад або державним органам приватизації для подальшого продажу відповідно до законодавства;
 
187. виявлення іншого державного майна, яке тимчасово не використовується, та розроблення умов його подальшого використання в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
 
188. уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;
 
189. списання майна, що фізично та морально застаріло, не підлягає відновленню і не може бути об’єктом приватизації;
 
190. проведення досудової санації підприємств;
 
191. виділення із складу підприємств структурних підрозділів, що можуть функціонувати як окремі підприємства;
 
192. оформлення державних актів на право постійного землекористування;
 
193. здійснення інших заходів, визначених законодавством.
 
194. 3. Підготовка до приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності, включає визначення в установчих документах таких суб’єктів розміру акцій (часток, паїв), що належать державі, в порядку, установленому Фондом державного майна України. З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та установчими документами підприємств:
 
195. ініціюють визначення часток (паїв) засновників підприємств, у майні яких є державна частка;
 
196. визначають розмір часток (паїв), що належать державі у статутному фонді таких підприємств;
 
197. узгоджують з іншими засновниками (учасниками) внесення відповідних змін до установчих документів.
 
198. 4. Проекти планів передприватизаційної підготовки підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), погоджуються з Кабінетом Міністрів України.
 
199. 5. Передприватизаційній підготовці можуть підлягати державні пакети акцій дочірніх підприємств холдингових компаній, що передбачає виключення таких пакетів акцій із статутного фонду компаній, перегляд установчих документів відповідно до зміненого розміру статутного фонду та реєстрацію нової емісії акцій компаній (у разі коли вартості майна, що залишається у холдингової компанії, достатньо для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства).
 
200. 6. Передприватизаційна підготовка об’єктів права державної власності може здійснюватися шляхом реалізації інвестиційних проектів, пов’язаних із створенням на базі таких об’єктів у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, підприємств із змішаною формою власності за участю державних органів приватизації та недержавних суб’єктів господарювання.
 
201. 7. Передприватизаційна підготовка об’єктів, право державної власності на які визнано відповідно до міжнародних договорів, може передбачати оформлення такого права власності, в тому числі шляхом прийняття відповідними уповноваженими органами управління рішення про створення на базі зазначених об’єктів державних підприємств.
 
202. Розділ ІІІ
 
203. ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ
 
204. Стаття 13. Порядок приватизації
 
205. 1. Порядок приватизації об’єктів середньої та великої приватизації передбачає:
 
206. затвердження державними органами приватизації переліку об’єктів, що підлягають приватизації;
 
207. опублікування переліку об’єктів, що підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевих засобах масової інформації;
 
208. прийняття рішення про приватизацію;
 
209. утворення комісії з приватизації;
 
210. опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію;
 
211. проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується;
 
212. проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об’єкта приватизації;
 
213. затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх виконання.
 
214. 2. Порядок приватизації об’єктів малої приватизації, об’єктів незавершеного будівництва, акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності (крім підприємств, що приватизуються відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»), передбачає:
 
215. затвердження державними органами приватизації переліку об’єктів, що підлягають приватизації;
 
216. опублікування списку об’єктів, що підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації та місцевих засобах масової інформації;
 
217. прийняття рішення про приватизацію;
 
218. опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію;
 
219. підготовка об’єктів, що підлягають продажу;
 
220. здійснення продажу.
 
221. 3. Приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності, здійснюється відповідно до законодавства, установчих документів таких товариств (організацій) у порядку, установленому Фондом державного майна України за погодженням з Антимонопольним комітетом України і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
222. При продажу таких акцій (часток, паїв) (крім міжгосподарських підприємств агропромислового комплексу) комісія з приватизації не утворюється, план приватизації або розміщення акцій не складається.
 
223. Стаття 14. Прийняття рішення про приватизацію
 
224. 1. Ініціювати приватизацію можуть державні органи приватизації, уповноважені органи управління або покупці.
 
225. Уповноважені органи управління, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади за результатами аналізу господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, управління майном або корпоративними правами яких вони здійснюють, ефективності використання майна таких суб’єктів господарювання щороку подають державним органам приватизації переліки об’єктів приватизації у порядку, установленому Фондом державного майна України.
 
226. 2. Державні органи приватизації розглядають переліки об’єктів приватизації, приймають рішення щодо приватизації об’єктів і в п’ятиденний строк з дати прийняття рішення про приватизацію повідомляють у письмовій формі про таке рішення адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний уповноважений орган управління.
 
227. 3. Державні органи приватизації не приймають рішення про включення об’єктів, запропонованих уповноваженими органами управління, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, якщо:
 
228. законодавством встановлено обмеження щодо приватизації;
 
229. підприємство, що пропонується приватизувати, ліквідовано або перебуває у процесі ліквідації (банкрутства);
 
230. майно в установленому порядку включено до переліку об’єктів (групи об’єктів), що не підлягають приватизації;
 
231. відсутні необхідні документи, що додаються до переліку у порядку, установленому Фондом державного майна України.
 
232. 4. У місячний строк після опублікування в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього переліку об’єктів, що підлягають приватизації, уповноважені органи управління передають зазначені об’єкти в управління відповідним державним органам приватизації в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, крім майна, що не підлягає приватизації, у тому числі матеріальних носіїв секретної інформації.
 
233. 5. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства такому підприємству забороняється здійснення операцій, наслідком яких може стати відчуження майна (необоротних активів), що належить підприємству, у тому числі продаж майна; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутних фондів інших суб’єктів господарювання, передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов’язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума вартості майна, що відчужується, або зобов’язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більше 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року.
 
234. В інших випадках такі дії виконуються підприємством з дозволу відповідного державного органу приватизації.
 
235. Зазначені обмеження діють до дати реєстрації відкритого акціонерного товариства або до підписання акта приймання-передачі майна єдиного майнового комплексу за результатами його продажу.
 
236. Стаття 15. Комісія з приватизації
 
237. 1. Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта затверджує склад комісії з приватизації об’єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Зазначений строк не повинен перевищувати чотирьох місяців від дати затвердження складу комісії.
 
238. 2. До складу комісії з приватизації входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, утвореного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в тому числі представницького органу трудового колективу — виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншого уповноваженого ним органу, керівник підприємства, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його територіальних органів, уповноваженого органу управління, який здійснював управління відповідним державним майном до прийняття рішення про приватизацію, центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його територіальних органів. Відповідні органи та особи зобов’язані в п’ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняте рішення про утворення комісії делегувати до її складу своїх представників.
 
239. Якщо у такий строк органами та особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, не делеговано представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити її склад без таких представників.
 
240. За рішенням зазначеної комісії до її роботи можуть залучатися експерти (у тому числі державний експерт з питань таємниці), консультанти та інші спеціалісти, які мають на її засіданнях право дорадчого голосу.
 
241. З метою забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботі комісії з приватизації можуть брати участь народні депутати України.
 
242. 3. Діяльність комісії з приватизації регулюється положенням, яке затверджує Фонд державного майна України.
 
243. Стаття 16. Проект плану приватизації
 
244. 1. Комісія з приватизації розробляє проект плану приватизації з урахуванням пропозицій:
 
245. господарського товариства, утвореного працівниками підприємства, що приватизується;
 
246. місцевих рад за місцезнаходженням об’єкта приватизації;
 
247. державних органів приватизації;
 
248. Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень стосовно підприємств, включених до визначеного Антимонопольним комітетом України та Фондом державного майна України переліку об’єктів, приватизація яких здійснюється за погодженням з Антимонопольним комітетом України;
 
249. центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України або його територіальних органів;
 
250. уповноважених органів управління, які здійснювали управління державним майном до прийняття рішення про приватизацію.
 
251. 2. Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову вартість об’єкта приватизації (розмір статутного фонду господарського товариства), розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, заходи щодо забезпечення технологічної єдності виробництва і запобігання руйнуванню єдиних майнових комплексів, циклів, технологій, та порядок використання майна, у тому числі матеріальних носіїв секретної інформації, що не підлягає приватизації.
 
252. До проекту плану приватизації відповідно до законодавства додається акт оцінки майна об’єкта приватизації, який складається і затверджується органом приватизації, або висновок суб’єкта оціночної діяльності.
 
253. У разі проведення відповідно до законодавства екологічного аудиту об’єкта приватизації до проекту плану приватизації додається висновок екологічного аудиту.
 
254. 3. За рішенням комісії з приватизації до проекту плану приватизації може бути включений план реструктуризації, яким передбачено здійснення заходів щодо реструктуризації підприємства, що приватизується, а також виконання інших робіт, передбачених статтею 12 цього Закону.
 
255. 4. Проект плану приватизації подається на розгляд відповідного державного органу приватизації, який протягом десяти днів зобов’язаний його розглянути, затвердити і довести до відома органів, що делегували своїх представників до складу комісії з приватизації.
 
256. Стаття 17. Утворення відкритих акціонерних товариств на базі майна підприємств, що приватизуються
 
257. 1. У разі перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації його засновником виступає державний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством.
 
258. До засновників такого акціонерного товариства не застосовуються обмеження, передбачені частиною першою статті 30 Закону України «Про господарські товариства».
 
259. 2. Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану приватизації (плану розміщення акцій) способи, обсяг і строки продажу акцій.
 
260. У разі перетворення державних підприємств в акціонерні товариства відповідно до цього Закону можуть випускатися тільки прості іменні акції.
 
261. 3. Утворене відповідно до цієї статті акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.
 
262. 4. За рішенням державного органу приватизації до початку продажу акцій відкритого акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації та корпоратизації, а в інших випадках — за рішенням вищого органу відкритого акціонерного товариства, до його статутного фонду може додатково вноситися майно, набуте підприємством у період між датою оцінки розміру статутного фонду та датою державної реєстрації відкритого акціонерного товариства, а також інше майно, не заборонене до приватизації.
 
263. Оцінка вартості такого майна проводиться відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
264. Додаткова емісія акцій на вартість майна, додатково внесеного до статутного фонду товариства, здійснюється відкритими акціонерними товариствами, утвореними у процесі приватизації та корпоратизації, у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
265. Продаж акцій додаткової емісії здійснюється державними органами приватизації способами, що передбачають конкуренцію покупців.
 
266. 5. Приватизація об’єкта вважається завершеною з моменту продажу об’єкта приватизації або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом приватизації (розміщення акцій), і оформляється наказом відповідного державного органу приватизації.
 
267. 6. З дати затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій та до завершення приватизації підприємствам та іншим господарським організаціям, що приватизуються, забороняється:
 
268. здійснювати операції, наслідком яких може бути відчуження майна (необоротних активів), що належить підприємству, у тому числі продаж майна; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутних фондів інших суб’єктів господарювання; передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов’язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сумарна вартість майна, що відчужується, або зобов’язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більше 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року;
 
269. змінювати номінальну вартість акцій або їх кількість без збільшення або зменшення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства;
 
270. приймати рішення про збільшення або зменшення розміру статутного фонду.
 
271. В інших випадках такі дії виконуються з дозволу Фонду державного майна України.
 
272. Розділ ІV
 
273. СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
 
274. Стаття 18. Способи приватизації
 
275. 1. Приватизація державного майна здійснюється шляхом:
 
276. продажу об’єктів приватизації на аукціоні (у тому числі методом зниження ціни лоту, без оголошення ціни);
 
277. продажу об’єктів приватизації за конкурсом (у тому числі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону);
 
278. продажу об’єктів приватизації на відкритих торгах;
 
279. продажу акцій на фондових біржах;
 
280. пільгового продажу акцій;
 
281. продажу пакетів акцій на міжнародних фондових ринках;
 
282. викупу об’єктів приватизації.
 
283. Стаття 19. Продаж об’єктів приватизації на аукціоні
 
284. 1. Продаж на аукціоні об’єктів середньої і великої приватизації та акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі продажу єдиних майнових комплексів на аукціоні державними органами приватизації можуть встановлюватися кваліфікаційні вимоги до покупців таких об’єктів.
 
285. 2. У разі коли аукціон не відбувся внаслідок ненадходження заяв від покупців, при його повторному проведенні можлива зміна умов продажу, зокрема зменшення початкової вартості об’єкта не більш як на 30 відсотків.
 
286. У разі коли об’єкт двічі пропонувався до продажу і від покупців не надійшло жодної заяви, державний орган приватизації може прийняти рішення про реструктуризацію такого об’єкта (в тому числі шляхом утворення на його базі відкритого акціонерного товариства) або продаж об’єкта середньої приватизації та акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності, на аукціоні без оголошення ціни.
 
287. 3. Аукціони без оголошення ціни проводяться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку у визначених Програмою випадках.
 
288. При проведенні аукціонів без оголошення ціни початкова вартість об’єкта продажу не визначається, відомості про початкову вартість не включаються до інформаційного повідомлення, яке за змістом повинне відповідати статті 28 цього Закону.
 
289. 4. Продаж об’єктів малої приватизації на аукціоні здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
 
290. Стаття 20. Продаж об’єктів приватизації за конкурсом (у тому числі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону)
 
291. 1. Продаж об’єктів середньої та великої приватизації за конкурсом (у тому числі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону) здійснюється в установленому Кабінетом Міністрів України порядку та з урахуванням вимог частини другої статті 19 цього Закону.
 
292. 2. Умовами конкурсу (у тому числі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону) передбачаються вимоги щодо:
 
293. провадження підприємством беззбиткової діяльності;
 
294. забезпечення сплати податків та внесення інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів;
 
295. забезпечення своєчасної виплати заробітної плати;
 
296. забезпечення відрахувань до Пенсійного фонду України;
 
297. виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань;
 
298. здійснення заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
 
299. Залежно від специфіки об’єкта продажу конкурсною комісією можуть визначатися інші заходи, що здійснюються покупцем.
 
300. Умови конкурсу (у тому числі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону), кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства, види економічної діяльності якого згідно з Програмою включені до переліку інвестиційно привабливих, та підприємств оборонно-промислового комплексу незалежно від видів їх економічної діяльності затверджує Кабінет Міністрів України.
 
301. 3. Продаж об’єктів малої приватизації за конкурсом здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
 
302. Стаття 21. Продаж об’єктів приватизації на відкритих торгах
 
303. 1. Продаж об’єктів середньої та великої приватизації на відкритих торгах здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням вимог частини другої статті 19 цього Закону.
 
304. 2. У відкритих торгах мають право брати участь юридичні особи або об’єднання юридичних осіб (резидент чи нерезидент), які відповідають кваліфікаційним та додатковим вимогам, визначеним Кабінетом Міністрів України та зазначеним в умовах відкритих торгів.
 
305. 3. Умовами відкритих торгів передбачаються вимоги, зазначені у частині другій статті 20 цього Закону.
 
306. Стаття 22. Продаж акцій на фондових біржах
 
307. 1. Порядок підготовки та виставлення для продажу на фондових біржах акцій акціонерних товариств, що приватизуються, встановлюється Фондом державного майна України за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольним комітетом України.
 
308. Стаття 23. Пільговий продаж акцій
 
309. 1. Пільговий продаж акцій працівникам підприємств, що приватизуються, та прирівняним до них особам відповідно до статті 32 цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України.
 
310. Статтю 24. Продаж пакетів акцій на міжнародних фондових ринках
 
311. 1. Продаж пакетів акцій на міжнародних фондових ринках здійснюється відповідно до законодавства і правил функціонування зазначених ринків, у тому числі через депозитарні розписки, в установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку.
 
312. 2. Рішення про продаж акцій на міжнародних фондових ринках приймає Кабінет Міністрів України.
 
313. Стаття 25. Викуп об’єктів приватизації
 
314. 1. Викуп об’єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
 
315. 2. До умов викупу об’єкта приватизації включаються вимоги відповідно до статті 20 цього Закону, крім випадків використання недержавними учасниками господарського товариства (господарської організації, підприємства із змішаною формою власності) переважного права на придбання державних акцій (часток, паїв), що не надають новому власнику права на здійснення контролю за господарською діяльністю товариства (господарської організації, підприємства).
 
316. 3. У разі коли на конкурс, відкриті торги, аукціон з продажу об’єкта приватизації надійшла заява від одного покупця, зазначений об’єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за ціною, визначеною під час незалежної оцінки вартості майна, з обов’язковим забезпеченням виконання покупцем визначених умов продажу.
 
317. Стаття 26. Приватизація державної частини у майні підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, утворених на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів
 
318. 1. Приватизація державної частки майна підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, утворених на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі — товариство), заснованих державними органами приватизації та орендарями.
 
319. 2. Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний строк приймають рішення про утворення товариства, затверджують його статут і в установленому порядку подають документи до місцевого органу виконавчої влади для державної реєстрації товариства. Рішення про утворення товариства є засновницьким договором.
 
320. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним.
 
321. 3. Державним внеском до статутного фонду відкритих акціонерних товариств, зазначених у частині першій цієї статті, є державна частка у майні підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, утворених на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, за винятком майна, забороненого до приватизації. Склад та розмір внеску орендаря до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (у разі коли такий внесок здійснюється) визначається за згодою сторін.
 
322. 4. На вартість свого внеску орендар отримує акції утвореного товариства.
 
323. Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно із законодавством про приватизацію.
 
324. 5. Члени трудового колективу підприємства, організації, їх структурних підрозділів, утворених орендарем на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, а також колишні його працівники, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, що мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на зазначеному підприємстві, та інваліди, звільнені у зв’язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на придбання акцій за кошти відповідно до статті 32 цього Закону.
 
325. 6. У разі коли вартість майна, що вноситься орендарем —господарським товариством, утвореним членами трудового колективу підприємства, організації, їх структурних підрозділів, цілісний майновий комплекс яких передано в оренду, до статутного фонду товариства, утвореного при приватизації, становить менш як 25 відсотків його статутного фонду і з урахуванням вартості акцій, придбаних ними, не перевищує такого розміру, члени трудового колективу підприємства, організації, їх структурних підрозділів — засновники господарського товариства, яке є орендарем, мають право на додаткове придбання за кошти акцій, що є у державній власності, за їх номінальною вартістю у межах 25 відсотків статутного фонду товариства, але не більше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожного члена трудового колективу підприємства, організації, їх структурних підрозділів — засновників господарського товариства, яке є орендарем.
 
326. 7. У разі відмови орендаря виступити засновником акціонерного товариства на умовах, запропонованих державним органом приватизації, приватизація майна, переданого в оренду, здійснюється без його згоди шляхом розміщення акцій відкритого акціонерного товариства, що утворюється в порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, або відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
 
327. Стаття 27. Продаж (відчуження) об’єктів, які підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані
 
328. 1. Державні органи приватизації у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, здійснюють:
 
329. продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації;
 
330. внесення земельних ділянок до статутних фондів господарських товариств, що утворюються у процесі приватизації (корпоратизації).
 
331. 2. Продаж земельної ділянки державної власності або передача її до статутного фонду господарського товариства здійснюється після:
 
332. 1) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;
 
333. 2) виготовлення технічної документації для продажу земельної ділянки, у тому числі її технічного паспорта.
 
334. 3. Вартість земельної ділянки визначається за результатами її експертної грошової оцінки, що проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
 
335. 4. Продаж земельних ділянок державної власності здійснюється за договорами купівлі-продажу, укладеними з урахуванням вимог Земельного кодексу України.
 
336. 5. Проведення аукціонів, конкурсів з продажу об’єктів приватизації разом із земельними ділянками, на яких зазначені об’єкти розташовані, здійснюється відповідно до цього Закону і Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
 
337. Стаття 28. Інформація про приватизацію
 
338. 1. До інформації про приватизацію належать:
 
339. переліки об’єктів, що підлягають підготовці до приватизації та приватизації;
 
340. фінансова звітність, що містить баланс підприємства, звіт про фінансові результати, рух коштів, власний капітал, а також іншу інформацію, перелік якої встановлюється Фондом державного майна України і яка характеризує фінансово-майновий стан державних підприємств, що підлягають приватизації;
 
341. переліки об’єктів, стосовно яких прийнято рішення про приватизацію, умови їх продажу;
 
342. рішення про затвердження плану приватизації;
 
343. відомості про результати виконання планів приватизації, які підлягають опублікуванню у спеціальних бюлетенях Фонду державного майна України та його регіональних відділень, що розповсюджуються за передплатою і в роздрібній торгівлі, місцевих засобах масової інформації.
 
344. Інформація про результати приватизації об’єкта (переможців конкурсу, аукціону, відкритих торгів, інших способів приватизації, продаж акцій на фондових біржах, ціну, за яку придбано об’єкт приватизації, дані про покупця) підлягає публікації у Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього протягом 30 календарних днів після затвердження Фондом державного майна України та його регіональними відділеннями результатів продажу або протягом 30 календарних днів з дати укладення договору купівлі-продажу та подається відповідному органу виконавчої влади, в управлінні якого перебував об’єкт.
 
345. 2. Інформація про строки та умови проведення аукціону, конкурсу, відкритого розміщення акцій повинна бути опублікована в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього та інших засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу, відкритого розміщення акцій.
 
346. 3. В інформаційному повідомленні про продаж державного майна (крім продажу пакета акцій (часток, паїв) обов’язково публікуються:
 
347. найменування об’єкта приватизації, його місцезнаходження;
 
348. обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної;
 
349. кількість та склад робочих місць;
 
350. баланс активів і пасивів, рентабельність за останніх три роки, вартість власних активів, сума балансового та чистого прибутку;
 
351. відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт, умови користування ними;
 
352. обсяг викидів та скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, природоохоронного обладнання та споруд, інформація про сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності) тощо;
 
353. початкова вартість продажу, умови продажу та експлуатації об’єкта;
 
354. сума коштів, що вноситься покупцями (у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта);
 
355. найменування установи банку, її адреса та номер рахунка, відкритого для проведення розрахунків за придбані об’єкти;
 
356. кінцевий строк прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі, відкритих торгах;
 
357. час та місце проведення огляду об’єкта;
 
358. час та місце проведення аукціону, конкурсу, відкритих торгів;
 
359. інші відомості (за рішенням органу приватизації).
 
360. 4. До інформаційного повідомлення про продаж пакета акцій (часток, паїв) господарського товариства включаються відомості про:
 
361. ідентифікаційний код товариства згідно з ЄДРПОУ;
 
362. найменування об’єкта до перетворення у товариство;
 
363. місцезнаходження товариства, номер телефону;
 
364. розмір статутного фонду товариства;
 
365. кількість акцій (розмір паю, частки), запропонованих до продажу (у тому числі у відсотках статутного фонду);
 
366. номінальну вартість однієї акції, вартість паю (частки);
 
367. форму випуску акцій;
 
368. звітний період, за який подається інформація (шість або дев’ять місяців поточного року; для першого півріччя звітним періодом є 12 місяців попереднього фінансового року);
 
369. площу земельної ділянки;
 
370. середньоспискову кількість працівників;
 
371. обсяг реалізації продукції товариства за підсумками останнього фінансового року;
 
372. монопольне становище на товарних ринках;
 
373. вартість активів товариства за підсумками останнього фінансового року;
 
374. найменування фондової біржі, на якій здійснюватиметься продаж акцій, її адресу, номер телефону та час роботи;
 
375. інші відомості за рішенням органу приватизації.
 
376. 5. Типовий перелік відомостей для різних способів продажу, обов’язковий для публікації в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього, порядок подання таких відомостей, форму публікації встановлює Фонд державного майна України.
 
377. Розділ V
 
378. ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПРИВАТИЗАЦІЇ
 
379. Стаття 29. Визначення початкової вартості майна, що приватизується
 
380. 1. Визначення початкової вартості об’єкта приватизації або розміру статутного фонду господарського товариства, що утворюється на основі державного підприємства, здійснюється відповідно до методики, яку затверджує Кабінет Міністрів України.
 
381. 2. У разі приватизації об’єкта шляхом його викупу вартість об’єкта приватизації визначається шляхом проведення незалежної оцінки вартості майна.
 
382. 3. Витрати, пов’язані з проведенням аудиторської перевірки, відшкодовуються за рахунок підприємства, що приватизується.
 
383. Стаття 30. Джерела коштів для придбання державного майна, що приватизується
 
384. 1. Покупці здійснюють оплату вартості об’єкта приватизації виключно коштами (крім випадку, зазначеного у частині п’ятій статті 26 цього Закону). Розрахунки за об’єкти приватизації проводяться у порядку, встановленому Фондом державного майна України.
 
385. Покупці — фізичні особи подають до органу приватизації копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчену підписом керівника органу державної податкової служби, що скріплений печаткою відповідного органу державної податкової служби.
 
386. 2. Покупці — нерезиденти України набувають державне майно у процесі приватизації з оплатою його вартості у національній валюті або у вільно конвертованій валюті, якщо зазначене передбачено умовами продажу, на загальних підставах з поданням відомостей про джерела надходження коштів.
 
387. У разі здійснення покупцем платежу у вільно конвертованій валюті кошти перераховуються за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день укладення (підписання) договору купівлі-продажу.
 
388. Стаття 31. Використання коштів, одержаних від приватизації
 
389. 1. Кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов’язані з приватизацією підприємств, зараховуються до державного бюджету в повному обсязі та розподіляються за напрямами згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
390. Частина коштів, одержаних від приватизації державного майна, спрямовується на виконання заходів, пов’язаних з її проведенням, відповідно до Державної програми приватизації.
 
391. У разі продажу акцій, що перебувають у державній та комунальній власності, єдиним пакетом здійснюється розподіл коштів, що зараховуються до державного та відповідного місцевого бюджетів, пропорційно сумарній номінальній вартості акцій, що перебувають у державній та комунальній власності.
 
392. 2. Кошти, одержані від продажу земельних ділянок, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, зараховуються державними органами приватизації до державного та місцевих бюджетів у порядку, визначеному Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
393. Частина коштів, одержаних від продажу земельних ділянок, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, спрямовується на виконання заходів, пов’язаних з продажем таких земельних ділянок, відповідно до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
394. Розділ VІ
 
395. СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ У СФЕРІ ПРИВАТИЗАЦІЇ
 
396. Стаття 32. Пільги для працівників підприємства, що приватизується
 
397. 1. Кожному працівникові підприємства, майно якого приватизується, надається право на першочергове придбання акцій, сума номінальної вартості яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
398. 2. Пільги, передбачені частиною першою цієї статті, поширюються також на колишніх працівників підприємства, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, осіб, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на такому підприємстві, інвалідів, звільнених у зв’язку з каліцтвом або професійним захворюванням, працівників, звільнених за станом здоров’я, а також на працівників соціально-культурних та оздоровчо-лікувальних закладів, що приватизуються у складі підприємств, на балансі яких вони перебувають.
 
399. 3. Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як
 
400. 50 відсотків працівників підприємства, майно якого приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, утворене згідно із статтею 8 цього Закону, користується пріоритетним правом на придбання зазначеного майна за рівних запропонованих умов купівлі, а також правом на розстрочення платежу на період не більше одного року з початковим внеском не менш як 30 відсотків ціни, за яку придбано майно на аукціоні чи за конкурсом.
 
401. 4. Ціна однієї акції при пільговому продажу, передбаченому цією статтею, встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції.
 
402. 5. Державною програмою приватизації можуть встановлюватися додаткові умови пільгового продажу об’єктів приватизації.
 
403. Стаття 33. Соціальні гарантії для працівників підприємства, що приватизується, та приватизованого підприємства
 
404. 1. З дня прийняття рішення про приватизацію не допускається розірвання трудового договору з працівником підприємства, що приватизується, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім звільнення на підставі пункту 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які передбачено можливість звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.
 
405. 2. Не допускається звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи його власника чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності.
 
406. 3. Укладення колективного договору між власником приватизованого підприємства або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, а також працевлаштування вивільнених працівників здійснюється відповідно до законодавства.
 
407. Розділ VІІ
 
408. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
 
409. Стаття 34. Договірні відносини
 
410. 1. У разі приватизації об’єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, відкритих торгах, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається договір купівлі-продажу.
 
411. 2. До договору купівлі-продажу повинні включатися вимоги, визначені умовами відкритих торгів, конкурсу, викупу чи аукціону.
 
412. До договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, у тому числі земельної ділянки, також включаються:
 
413. відомості про розподіл відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок провадження об’єктом господарської діяльності до проведення його приватизації;
 
414. вимоги та додаткові обмеження до користування об’єктом, встановлені законодавством про охорону навколишнього природного середовища;
 
415. зобов’язання покупця щодо надання державному органу приватизації інформації, склад та строки подання якої визначаються договором купівлі-продажу. У разі зміни місцезнаходження покупець зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це державний орган приватизації;
 
416. вимоги щодо використання земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт приватизації, з урахуванням обмежень, визначених законодавством.
 
417. Включення до договору інших зобов’язань покупця допускається за згодою сторін.
 
418. Строк дії зазначених у цій частині зобов’язань, крім виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати 5 років.
 
419. Для підприємств-монополістів, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів і проектно-конструкторських бюро, інших підприємств та установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, строк дії зобов’язань та порядок здійснення контролю за їх виконанням затверджує Кабінет Міністрів України.
 
420. Зазначені в цій частині зобов’язання поширюються також на осіб, які придбавають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії зобов’язань.
 
421. Відчуження майна (акцій, часток, паїв), обтяженого передбаченими у цій частині зобов’язаннями, можливе тільки за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням, в установленому Фондом державного майна України порядку. У разі подальшого відчуження приватизованого об’єкта новий власник у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на об’єкт зобов’язаний подати державному органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності.
 
422. Державний орган приватизації зобов’язаний вимагати від нового власника виконання зобов’язань, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації, і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом. Емітент або реєстратор, який веде реєстр власників іменних цінних паперів, зобов’язаний подати державному органу приватизації відомості про нового власника приватизованого об’єкта на письмову вимогу державного органу приватизації.
 
423. Договори про подальше відчуження майна (акцій, часток, паїв), обтяженого передбаченими у цій частині зобов’язаннями, підлягають нотаріальному посвідченню та у передбачених законодавством випадках державній реєстрації.
 
424. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.
 
425. У передбачених законодавством випадках державний орган приватизації має право залучати органи виконавчої влади до здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу.
 
426. Подальший контроль за дотриманням приватизованими підприємствами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону.
 
427. За результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.
 
428. Інформування професійних учасників ринку цінних паперів, які ведуть облік та оформляють перехід права власності за пакетами акцій приватизованих підприємств, про обтяження акцій відповідними зобов’язаннями здійснюється державними органами приватизації в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.
 
429. 3. Укладення договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації та подальше внесення у разі потреби змін до них здійснюється відповідно до вимог цивільного законодавства та положень, що затверджуються Фондом державного майна України.
 
430. Внесення змін до договорів купівлі-продажу єдиних майнових комплексів підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавних ринках товарів (робіт, послуг), або контрольних пакетів акцій акціонерних товариств, утворених на базі таких підприємств, якщо умови їх продажу затверджені Кабінетом Міністрів України, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
 
431. 4. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню та у передбачених законом випадках державній реєстрації.
 
432. Покупець зобов’язаний внести платежі за об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
 
433. Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після повної сплати вартості придбаного об’єкта.
 
434. У разі коли об’єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після повної сплати вартості придбаного об’єкта та державної реєстрації права власності на придбане майно в установленому законодавством порядку.
 
435. 5. На вимогу однієї із сторін за рішенням суду договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним у разі невиконання в установлені строки іншою стороною зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу.
 
436. 6. Договір купівлі-продажу не укладається при продажу акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації або корпоратизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації (планом розміщення акцій).
 
437. 7. Забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій об’єкта приватизації до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу такого об’єкта, а також подальше відчуження приватизованого об’єкта без збереження для нового власника вимог, визначених умовами конкурсу, аукціону, відкритих торгів, викупу.
 
438. 8. Передача приватизованого об’єкта у заставу або внесення такого об’єкта до статутного фонду господарського товариства у період дії умов договору купівлі-продажу здійснюється за згодою державного органу приватизації, який є стороною договору, в установленому Фондом державного майна України порядку.
 
439. 9. Проведення додаткової емісії акцій акціонерним товариством — емітентом забороняється до повного виконання покупцем пакета акцій зобов’язань за укладеним договором купівлі-продажу.
 
440. 10. У разі розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації у зв’язку з невиконанням його умов або визнання такого договору у судовому порядку недійсним приватизований об’єкт підлягає поверненню у державну власність, а кошти, сплачені за об’єкт приватизації, повертаються покупцеві на підставі рішення суду за рахунок коштів, отриманих від повторного продажу такого об’єкта.
 
441. Стаття 35. Правонаступництво власників
 
442. 1. Особи, що придбали державні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і обов’язків відповідно до законодавства та умов договору між продавцем і покупцем.
 
443. 2. Правонаступництво щодо акцій (часток, паїв), що належали державі в майні суб’єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств, та придбані у процесі приватизації, підтверджується договором купівлі-продажу.
 
444. Розділ VІІІ
 
445. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ПРИВАТИЗАЦІЇ. РОЗГЛЯД СПОРІВ
 
446. Стаття 36. Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію. Розгляд спорів
 
447. 1. За порушення законодавства з питань приватизації до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність згідно із законодавством.
 
448. 2. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади, покупці за наявності в їх діях ознак злочину, пов’язаного з порушенням законодавства з питань приватизації, підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.
 
449. 3. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:
 
450. порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації, корпоратизації, — у розмірі до восьми встановлених на дату вчинення порушення розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
451. необґрунтовану відмову від продажу майна (акцій, часток, паїв); безпідставну відмову в наданні інформації про об’єкт приватизації — у розмірі до десяти встановлених на дату вчинення порушення розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
452. Штраф стягується за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
 
453. 4. У разі несплати коштів за об’єкт приватизації (у тому числі земельну ділянку), придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, покупець протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідного договору сплачує неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу такого об’єкта.
 
454. Неустойка сплачується зазначеними особами в установленому порядку та перераховується до державного бюджету.
 
455. 5. Установлюються такі види відповідальності покупця:
 
456. у разі порушення визначених умовами договору купівлі-продажу строків виконання зобов’язань, виражених у грошовій формі, в установленому обсязі, крім сплати коштів за об’єкт приватизації, покупцем сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаних зобов’язань за кожний день прострочення;
 
457. коли договір купівлі-продажу розірвано у зв’язку з невиконанням зобов’язань, виражених у грошовій формі, крім сплати коштів за об’єкт приватизації, внесені частково кошти та інші активи не повертаються, а якщо такі зобов’язання не виконано на день подання позову про розірвання договору, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу зобов’язань, виражених у грошовій формі;
 
458. у разі невиконання покупцем зобов’язання щодо збереження обсягу виробництва продукції, товарообігу, послуг (далі — обсяг виробництва):
 
459. якщо зменшення обсягу виробництва не перевищує 30 відсотків, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків розрахованого у грошовій формі зменшення такого обсягу;
 
460. у разі коли зменшення обсягу виробництва перевищує 30 відсотків, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків розрахованого у грошовій формі зменшення такого обсягу, а державний орган приватизації має право порушити у судовому порядку питання про розірвання договору купівлі-продажу і повернення об’єкта приватизації у державну власність.
 
461. Якщо в ході проведення реконструкції та модернізації виробництва, ремонту основних засобів планується зменшити обсяг виробництва на визначений період, покупець повинен попередньо погодити вчинення таких дій з державним органом приватизації у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі погодження таких дій покупець звільняється від штрафу на визначений при погодженні період. У разі невиконання зобов’язання щодо збільшення обсягу виробництва продукції до рівня, конкретно обумовленого в договорі купівлі-продажу, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків розрахованої у грошовій формі різниці між обсягом виробництва продукції, якого необхідно було досягти згідно з умовами зазначеного договору, та фактичним його обсягом на день проведення перевірки;
 
462. у разі коли протягом року після виявлення факту невиконання зобов’язання щодо збереження обсягу виробництва продукції або його збільшення до рівня, конкретно обумовленого в договорі купівлі-продажу, покупець не забезпечить поновлення обсягу виробництва або досягнення передбаченого договором купівлі-продажу рівня, державний орган приватизації має право порушити питання про розірвання такого договору (крім випадків, визначених абзацом сьомим частини п’ятої цієї статті);
 
463. у разі невиконання або неналежного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток, паїв) підприємства у зв’язку з визнанням такого підприємства банкрутом покупець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків суми невиконаних ним зобов’язань, але не менше 100 відсотків вартості придбаного об’єкта приватизації. При цьому достатнім підтвердженням факту невиконання або неналежного виконання умов договору купівлі-продажу є прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом підприємства, майно (акції, частки, паї) якого є об’єктом купівлі-продажу;
 
464. у разі виявлення органом приватизації факту неналежного виконання умов договору купівлі-продажу, за порушення яких відповідальність законодавством не визначено, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного об’єкта приватизації;
 
465. у разі недотримання зобов’язання щодо збереження протягом визначеного періоду видів економічної діяльності приватизованого об’єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.
 
466. У разі недопущення працівників державних органів приватизації на територію приватизованого підприємства, протидії чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника такого підприємства накладається штраф у розмірі 1000 встановлених на дату вчинення порушення розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний виявлений факт порушення.
 
467. 6. Збитки, завдані внаслідок порушень законодавства з питань приватизації, а також витрати із забезпечення збереження об’єктів приватизації на період до дня передачі майна підлягають відшкодуванню в судовому порядку.
 
468. Стаття 37. Спори, що виникають у процесі приватизації
 
469. 1. Спори, що виникають у процесі продажу об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, на відкритих торгах, фондових біржах, розв’язуються у порядку позовного провадження виключно відповідним господарським судом.
 
470. Інші спори, що виникають з правовідносин, пов’язаних з процесом приватизації, розв’язуються судом або господарським судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.
 
471. Розділ ІХ
 
472. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
473. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.».
 
474. 2. Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 34, ст. 160; 2000 р., № 41, ст. 342; 2001 р., № 9, ст. 39; 2002 р., № 16, ст. 114; 2004 р., № 13, ст. 181, № 45, ст. 501; 2005 р., № 48, ст. 480, ст. 482; 2006 р., № 1—2, ст. 6, № 13, ст. 110) викласти в такій редакції:
 
475. «ЗАКОН УКРАЇНИ
 
476. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)
 
477. Цей Закон визначає правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств, інших об’єктів малої приватизації.
 
478. Розділ І
 
479. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
480. Стаття 1. Сфера застосування Закону
 
481. 1. Відповідно до цього Закону приватизуються об’єкти малої приватизації незалежно від їх галузевої та відомчої належності, крім об’єктів, для яких законами встановлено особливі умови приватизації.
 
482. 2. Норми цього Закону, крім норм, передбачених статтями 4 і 5, застосовуються також при відчуженні об’єктів державної власності у процесі їх банкрутства і колишнього військового майна, що набуло статусу цивільного, а також при реалізації об’єктів застави (податкової застави).
 
483. Стаття 2. Об’єкти малої приватизації
 
484. 1. Об’єктами малої приватизації є:
 
485. єдині майнові комплекси державних підприємств, державних господарських об’єднань та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені у самостійні підприємства (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації державних підприємств, вартості майна яких недостатньо для формування статутного фонду акціонерних товариств разом або окремо від земельних ділянок);
 
486. окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (в тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення);
 
487. майно ліквідованих державних підприємств;
 
488. майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами;
 
489. майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси;
 
490. державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарских товариств.
 
491. 2. Будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об’єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташовано об’єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої ради відповідного рівня.
 
492. Не можуть бути об’єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.
 
493. За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташовано об’єкт приватизації, або відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташовано об’єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються в установленому порядку власникам приватизованих об’єктів в оренду на строк не менш як 10 років.
 
494. 3. Якщо в нежитлових приміщеннях будівлі, що є державною власністю, розміщуються два чи більше державних підприємства або підприємства, утворені на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох таких підприємств займані ними приміщення (за відсутності заборони на приватизацію будинку) приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.
 
495. 4. Не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно із законодавством.
 
496. 5. Будівлі (споруди, приміщення) соціально-побутового призначення, заклади культури, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, що обслуговують громадян у населених пунктах, районах чи мікрорайонах у містах, а також громадські організації або професійні (виробничі) колективи можуть бути виключені в установленому порядку з переліку об’єктів малої приватизації за рішенням Фонду державного майна України.
 
497. 6. Об’єктом продажу у процесі приватизації державного майна можуть бути лише ті земельні ділянки, що можуть передаватися у приватну власність відповідно до Земельного кодексу України.
 
498. Стаття 3. Способи малої приватизації
 
499. 1. Приватизація об’єктів малої приватизації здійснюється шляхом:
 
500. викупу;
 
501. продажу на аукціоні (в тому числі методом зниження ціни лоту, без оголошення ціни його продажу);
 
502. продажу за конкурсом.
 
503. Стаття 4. Продавці
 
504. 1. Продавцями об’єктів малої приватизації, що перебувають у державній власності, є державні органи приватизації.
 
505. 2. Місцеві ради можуть доручити державним органам приватизації здійснювати відчуження об’єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності.
 
506. Стаття 5. Покупці
 
507. 1. Покупцями об’єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».
 
508. 2. Продаж об’єктів приватизації разом із земельними ділянками іноземним громадянам, юридичним особам інших держав здійснюється у випадках та з урахуванням обмежень, визначених Земельним кодексом України.
 
509. Стаття 6. Джерела коштів для малої приватизації
 
510. 1. Об’єкти малої приватизації можуть бути придбані покупцями за рахунок власних чи позичених коштів.
 
511. Покупці — фізичні особи подають до державного органу приватизації копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчену підписом керівника органу державної податкової служби, що скріплений печаткою відповідного органу державної податкової служби.
 
512. 2. Оплата придбаних об’єктів малої приватизації здійснюється у національній валюті.
 
513. 3. Покупці вправі використовувати для придбання об’єктів малої приватизації кошти лише шляхом їх безготівкового перерахування з рахунків, відкритих в установах банків України.
 
514. 4. Кошти громадських організацій інвалідів можуть бути використані для придбання об’єктів малої приватизації їх членами у випадках, коли такі об’єкти перебувають у користуванні громадських організацій інвалідів.
 
515. Розділ ІІ
 
516. ПІДГОТОВКА ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ
 
517. Стаття 7. Визначення переліків об’єктів, що підлягають
 
518. приватизації відповідно до цього Закону
 
519. 1. Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують переліки об’єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:
 
520. продажу на аукціоні;
 
521. продажу за конкурсом;
 
522. викупу.
 
523. 2. Державний орган приватизації зобов’язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.
 
524. 3. Включення об’єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних державних органів приватизації чи покупців.
 
525. 4. Покупці подають до відповідного державного органу приватизації заяву про включення об’єкта малої приватизації до одного із зазначених у цій статті переліків.
 
526. Заява повинна містити відомості про найменування об’єкта малої приватизації, його місцезнаходження та запропоновані умови купівлі та експлуатації об’єкта.
 
527. Покупці — фізичні особи у заяві зазначають:
 
528. відомості про особу, її домашню адресу, громадянство;
 
529. номери розрахункових рахунків в установах банків, з яких здійснюватиметься розрахунок за придбаний об’єкт приватизації.
 
530. Покупці — юридичні особи у заяві зазначають:
 
531. повне найменування заявника та його юридичну адресу;
 
532. прізвище, ім’я та по батькові керівника;
 
533. номери розрахункових рахунків в установах банків, з яких здійснюватиметься розрахунок за придбаний об’єкт приватизації.
 
534. До заяви додаються:
 
535. документ про внесення плати за подання заяви;
 
536. нотаріально засвідчені копії установчих документів (копія відповідного рішення органу місцевого самоврядування — для органів місцевого самоврядування);
 
537. копія декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчена підписом керівника органу державної податкової служби, що скріплюється печаткою відповідного органу державної податкової служби (для покупців — фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону.
 
538. Форму заяви про включення об’єкта малої приватизації до одного із зазначених у цій статті переліків та розмір плати за її подання встановлює Фонд державного майна України, при цьому розмір плати за подання зазначеної заяви не повинен перевищувати половини розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
 
539. Додаткові відомості та документи подаються державному органові приватизації за згодою заявника.
 
540. 5. Державний орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає об’єкт до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Інформація про результати розгляду заяви протягом місяця з дня її подання доводиться до відома заявника у письмовій формі.
 
541. Державний орган приватизації має право відмовити у приватизації тільки у разі, коли:
 
542. особа, що подала заяву, не може бути визнана покупцем об’єкта згідно з цим Законом;
 
543. законодавством встановлено обмеження щодо приватизації зазначеного у заяві об’єкта.
 
544. 6. З моменту прийняття рішення про включення об’єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно майна (необоротних активів) такого об’єкта забороняється здійснювати операції, наслідком яких може стати відчуження зазначеного майна, у тому числі продаж майна; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду, внесення майна до статутних фондів інших суб’єктів господарювання; передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов’язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сумарна вартість майна, що відчужується, або сума, визначена зобов’язаннями, перевищує 5 відсотків підсумку балансової вартості зазначеного об’єкта за останній звітний період.
 
545. У разі потреби такі дії виконуються підприємством, майно якого приватизується, з дозволу відповідного державного органу приватизації.
 
546. 7. У місячний строк після опублікування переліку об’єктів, що підлягають приватизації, в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього органи, що здійснюють управління майном таких об’єктів, передають єдині майнові комплекси державних підприємств в управління відповідним державним органам приватизації у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
547. Стаття 8. Підготовка об’єкта малої приватизації до продажу
 
548. 1. З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства проводиться його підготовка до приватизації.
 
549. Підготовка об’єкта малої приватизації до продажу здійснюється державними органами приватизації, які:
 
550. визначають ціну продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об’єкта на аукціоні, за конкурсом;
 
551. готують та публікують відомості про об’єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації;
 
552. замовляють у випадках, визначених Законом України «Про екологічний аудит», проведення обов’язкового екологічного аудиту.
 
553. Для забезпечення виконання зазначених функцій державні органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.
 
554. Покупець, який в установленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки його фінансового стану.
 
555. 2. Строк підготовки об’єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати чотирьох місяців з дня прийняття рішення про його приватизацію.
 
556. Стаття 9. Визначення ціни продажу об’єкта малої приватизації
 
557. 1. За рішенням державних органів приватизації проводиться інвентаризація майна об’єкта малої приватизації із залученням у разі необхідності аудитора (аудиторської фірми) та його оцінка в порядку, визначеному за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Зведений акт інвентаризації і звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) затверджується керівником державного органу приватизації.
 
558. 2. Ціна продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкова вартість продажу об’єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом визначається відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
559. Стаття 10. Особливості підготовки об’єктів малої приватизації до продажу разом із земельними ділянками
 
560. 1. Державні земельні ділянки можуть продаватися разом із розташованими на них єдиними майновими комплексами невеликих державних підприємств, окремими будівлями (спорудами, приміщеннями) після прийняття державним органом приватизації рішення про такий продаж.
 
561. 2. Рішення про продаж земельної ділянки разом із розташованими на ній об’єктами нерухомого майна, які підлягають приватизації, або окремо від таких об’єктів, приймається державним органом приватизації з власної ініціативи або за клопотанням відповідного уповноваженого органу управління чи потенційних покупців об’єкта малої приватизації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
562. 3. Державний орган приватизації у місячний строк розглядає заяву про приватизацію об’єкта і приймає рішення про продаж земельної ділянки разом із розташованими на ній об’єктами нерухомого майна, що приватизуються, або про відмову в такому продажу із зазначенням її причин.
 
563. 4. Рішення державного органу приватизації про продаж земельної ділянки разом із розташованими на ній об’єктами нерухомого майна, які підлягають приватизації, або окремо від таких об’єктів, є для державного органу приватизації підставою для:
 
564. 1) внесення земельної ділянки разом із розташованими на ній об’єктами, що підлягають приватизації, або окремо від таких об’єктів, до одного з переліків, зазначених у частині першій статті 7 цього Закону;
 
565. 2) замовлення на визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;
 
566. 3) замовлення на виготовлення технічного паспорта земельної ділянки;
 
567. 4) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та з урахуванням її результатів визначення ціни продажу об’єкта малої приватизації, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкової вартості продажу об’єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом;
 
568. 5) складення договору купівлі-продажу земельної ділянки разом із розташованими на ній об’єктами нерухомого майна, що підлягають приватизації, або окремо від таких об’єктів з урахуванням вимог статті 132 Земельного кодексу України.
 
569. 5. Строк підготовки земельної ділянки до продажу не повинен перевищувати чотирьох місяців.
 
570. 6. Державний акт на право власності на земельну ділянку готується землевпорядною організацією за клопотанням покупця земельної ділянки після здійснення всіх платежів за об’єкт продажу разом із розташованими на ній об’єктами нерухомого майна або окремо від таких об’єктів.
 
571. 7. Земельні ділянки, які продаються разом із розташованими на них об’єктами нерухомого майна, що підлягають приватизації, або окремо від таких об’єктів, не можуть продаватися на аукціоні (за методом зниження ціни лота або без оголошення ціни його продажу).
 
572. Розділ ІІІ
 
573. ПРОДАЖ ОБ’ЄКТА МАЛОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ШЛЯХОМ ВИКУПУ
 
574. Стаття 11. Опублікування переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу
 
575. 1. Відповідний державний орган приватизації публікує в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього та місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, перелік об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить найменування об’єкта приватизації та його місцезнаходження.
 
576. Перелік об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, опубліковується протягом 15 календарних днів з дати прийняття рішення про затвердження такого переліку.
 
577. Стаття 12. Продаж об’єкта приватизації шляхом викупу
 
578. 1. Викуп застосовується щодо об’єктів малої приватизації:
 
579. не проданих на аукціоні, за конкурсом;
 
580. внесених до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
 
581. Викуп майна підприємств, зданих в оренду, здійснюється з додержанням вимог, передбачених законодавством з питань приватизації.
 
582. Покупець, який став власником об’єкта малої приватизації і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної таким об’єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, коли це не заборонено законодавством, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об’єктів права комунальної власності).
 
583. Порядок викупу об’єкта приватизації встановлюється Фондом державного майна України.
 
584. 2. Інформація про результати викупу об’єкта приватизації опубліковується протягом 30 календарних днів з дати укладення договору купівлі-продажу в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього, місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.
 
585. Розділ ІV
 
586. ПРОДАЖ ОБ’ЄКТІВ МАЛОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ НА АУКЦІОНІ,
 
587. ЗА КОНКУРСОМ
 
588. Стаття 13. Продаж на аукціоні
 
589. 1. Продаж об’єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.
 
590. Стаття 14. Продаж за конкурсом
 
591. 1. Продаж об’єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта або за рівних умов — найвищу ціну.
 
592. Стаття 15. Інформація про об’єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом
 
593. 1. Інформаційне повідомлення про об’єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, опубліковується не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього, місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.
 
594. Інформаційне повідомлення повинне містити:
 
595. найменування об’єкта приватизації, його місцезнаходження;
 
596. обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної;
 
597. кількість та склад робочих місць;
 
598. баланс активів і пасивів, показники рентабельності за останніх три роки;
 
599. відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт (місцерозташування, площа та межі земельної ділянки, її цільове призначення та функціональне використання будівель (споруд, приміщень), умови користування ними;
 
600. відомості про обсяги викидів та скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності);
 
601. початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об’єкта;
 
602. суму коштів, що вноситься покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта;
 
603. найменування установи банку, адресу та номер рахунка, відкритого для здійснення розрахунків за придбані об’єкти приватизації;
 
604. кінцевий строк прийняття заяви про участь в аукціоні, конкурсі;
 
605. час та місце особистого ознайомлення покупців з об’єктом;
 
606. час та місце проведення аукціону, конкурсу;
 
607. адресу, номер телефону, за яким можна одержати інформацію про проведення аукціону, конкурсу, а також інші відомості за рішенням державного органу приватизації.
 
608. Стаття 16. Умови участі покупців в аукціоні, конкурсі
 
609. 1. Продаж об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.
 
610. 2. Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради мають право встановлювати додаткові умови участі покупців в аукціоні, конкурсі, що не суперечать цілям і змісту цього Закону.
 
611. Форму заяви про участь потенційних покупців в аукціоні, конкурсі встановлює Фонд державного майна України.
 
612. 3. Покупці, що реєструються як учасники для участі в аукціоні, конкурсі, сплачують реєстраційний внесок, розмір якого визначається державним органом приватизації і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідний поточний рахунок.
 
613. Якщо покупець виявив бажання узяти участь у придбанні кількох об’єктів, розмір внеску, що підлягає сплаті, визначається з урахуванням суми початкової вартості таких об’єктів.
 
614. 4. Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями кошти у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта у десятиденний строк повертаються всім учасникам аукціону, конкурсу.
 
615. Покупцеві, який придбав об’єкт приватизації, зазначені кошти зараховуються в установленому порядку при проведенні остаточного розрахунку за придбаний об’єкт приватизації.
 
616. 5. Фізична або юридична особа, що виявила бажання зареєструватися як учасник аукціону, конкурсу, повинна мати при собі для пред’явлення:
 
617. документ, що посвідчує фізичну особу або особу представника юридичної особи, їх повноваження;
 
618. квитанцію про сплату реєстраційного внеску;
 
619. документ про сплату реєстраційного внеску у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта;
 
620. копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчену підписом керівника органу державної податкової служби, що скріплений печаткою відповідного органу державної податкової служби, — для покупців — фізичних осіб у разі придбання ними об’єкта приватизації за рахунок коштів;
 
621. нотаріально засвідчені копії установчих документів — для покупців—юридичних осіб (для органів місцевого самоврядування — копію рішення про участь в аукціоні, конкурсі).
 
622. 6. Відомості про учасників аукціону, конкурсу вносяться до книги реєстрації окремо стосовно кожного об’єкта, що підлягає приватизації, і повинні містити:
 
623. порядковий номер (відповідно до реєстрації);
 
624. прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи);
 
625. найменування установи банку, її адресу та номер рахунка, на який перераховані внески.
 
626. Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо визначення умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.
 
627. 7. Кінцевий строк прийняття заяв про участь потенційних покупців в аукціоні закінчується за три дні до початку аукціону, для участі у конкурсі — за сім днів до початку проведення конкурсу.
 
628. 8. Інформація про результати конкурсу або аукціону опубліковується протягом 30 днів після укладення державним органом приватизації договору купівлі-продажу в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього та подається відповідному органу виконавчої влади, в управлінні якого перебував об’єкт.
 
629. Стаття 17. Порядок проведення аукціону
 
630. 1. Аукціон проводиться відповідним державним органом приватизації або уповноваженою ним особою.
 
631. 2. Уповноважена особа діє на підставі договору, укладеного з державним органом приватизації.
 
632. У зазначеному договорі зазначаються:
 
633. строк проведення аукціону;
 
634. початкова вартість продажу об’єкта приватизації і порядок її зниження;
 
635. розмір і порядок виплати винагороди;
 
636. взаємні зобов’язання, умови розірвання договору та майнова відповідальність сторін;
 
637. інші умови.
 
638. 3. Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, в яких містяться:
 
639. номер, під яким покупець бере участь у торгах;
 
640. найменування об’єкта (об’єктів), у торгах щодо якого бере участь покупець;
 
641. умови проведення аукціону.
 
642. На публічних торгах можуть бути присутні інші особи за умови внесення ними плати за вхід, розмір якої встановлюється державним органом приватизації.
 
643. 4. Аукціон проводиться безпосередньо ліцитатором. До початку торгів ліцитатор описує об’єкт приватизації та умови його продажу.
 
644. Початком торгів вважається момент оголошення початкової вартості продажу об’єкта. Якщо протягом трьох хвилин після такого оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об’єкта тією особою, що запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта.
 
645. 5. Під час аукціону ведеться протокол, у якому зазначаються: початкова вартість продажу об’єкта; пропозиції учасників аукціону; відомості про учасників аукціону; результати торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об’єкта).
 
646. Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об’єкта.
 
647. Протокол у триденний строк надсилається відповідному державному органові приватизації для затвердження.
 
648. 6. Переможець аукціону конкретного лота, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні.
 
649. За умови достатньої кількості покупців за лотом торги відновлюються.
 
650. Стаття 18. Порядок проведення аукціону за методом зниження ціни лоту
 
651. 1. Аукціони за методом зниження ціни лоту проводяться у порядку, затвердженому Фондом державного майна України, та у визначених Державною програмою приватизації випадках.
 
652. Ціна продажу об’єкта аукціону не може знижуватися більш як на
 
653. 70 відсотків стартової ціни об’єкта.
 
654. 2. У ході торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати об’єкт, що виставляється для продажу на аукціоні (далі — лот), за оголошену ліцитатором ціну, піднімаючи картку учасника з номером, або одночасно піднімаючи картку з номером і пропонуючи свою ціну.
 
655. Запропонована учасником аукціону ціна повинна бути не меншою розміру мінімальної знижки або надбавки, на який у ході торгів знижується або підвищується стартова ціна лоту та кожна наступна ціна, оголошена ліцитатором.
 
656. Розмір мінімальної знижки або надбавки встановлює організатор аукціону на кожний лот, але не менш як на 10 відсотків нижче або вище за попередню ціну.
 
657. 3. При проведенні аукціону за методом зниження ціни лоту учасник, який першим підняв свою картку з номером, вважається переможцем аукціону.
 
658. Якщо при проведенні аукціону за методом зниження ціни лоту одночасно два і більше учасників підняли свої картки з номерами, торги проводяться в напрямі підвищення ціни лоту.
 
659. 4. Торги закінчуються, якщо після триразового повторення чергової ціни тільки один з учасників аукціону, тримаючи свою картку з номером, дає згоду на придбання лоту.
 
660. 5. Після закінчення торгів ліцитатор оголошує про продаж лоту, називає ціну продажу та аукціонний номер учасника-переможця.
 
661. 6. Протокол про результати торгів підписується ліцитатором і переможцем аукціону та у триденний строк надсилається державному органу приватизації для затвердження.
 
662. Стаття 19. Порядок проведення аукціону без оголошення ціни продажу
 
663. 1. Аукціони без оголошення ціни продажу об’єктів малої приватизації проводяться відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку у випадках, визначених Державною програмою приватизації на відповідний період.
 
664. При проведенні аукціонів без оголошення ціни продажу відомості про початкову вартість об’єкта приватизації не включаються до інформаційного повідомлення, що повинне враховувати вимоги статті 15 цього Закону.
 
665. Стаття 20. Порядок проведення конкурсу
 
666. 1. Відбір покупців за конкурсом здійснює конкурсна комісія, яка утворюється державним органом приватизації.
 
667. До складу комісії входять спеціалісти, експерти, представники відповідної місцевої ради та представники трудового колективу об’єкта, що приватизується.
 
668. Кількість членів комісії становить від п’яти до дев’яти чоловік.
 
669. Голова комісії призначається відповідним державним органом приватизації.
 
670. Делегування представників до складу комісії обов’язкове для керівництва державних організацій та установ.
 
671. На час роботи у складі комісії за її членами зберігається місце роботи та середня заробітна плата згідно із законодавством про працю.
 
672. 2. Конкурсна комісія визначає умови та строк проведення конкурсу.
 
673. Умовами конкурсу передбачаються зобов’язання покупця щодо:
 
674. виконання програм технічного переоснащення виробництва, впровадження новітніх технологій;
 
675. виконання вимог законодавства з питань захисту економічної конкуренції;
 
676. збереження наявних та створення нових робочих місць протягом строку, визначеного договором купівлі-продажу;
 
677. початкової вартості продажу об’єкта та дотримання строків оплати;
 
678. збереження досягнутих на час укладення договору виду економічної діяльності, номенклатури або обсягу виробництва, зазначених у договорі, видів продукції (робіт, послуг);
 
679. виконання визначених для підприємства мобілізаційних завдань;
 
680. створення безпечних та нешкідливих умов праці;
 
681. умов утримання об’єктів соціально-культурного призначення;
 
682. здійснення заходів щодо забезпечення захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних результатів експлуатації об’єкта.
 
683. Умови конкурсу затверджує відповідний державний орган приватизації.
 
684. 3. Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії план приватизації об’єкта, в якому зазначаються:
 
685. найменування і місцезнаходження об’єкта;
 
686. відомості про покупця;
 
687. запропонована покупцем ціна придбання об’єкта;
 
688. зобов’язання щодо виконання умов конкурсу;
 
689. додаткові зобов’язання щодо його подальшої експлуатації.
 
690. 4. Конкурс проводиться двома етапами.
 
691. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до відома всіх учасників конкурсу.
 
692. У разі відсутності надходження додаткових пропозицій протягом п’яти робочих днів попередній переможець оголошується остаточним переможцем.
 
693. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове засідання конкурсної комісії, яка розглядає їх і визначає остаточного переможця.
 
694. Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, що приватизується, та яке бере участь у конкурсі, за інших рівних умов має пріоритетне право на придбання такого підприємства.
 
695. 5. Засідання конкурсної комісії є закритим.
 
696. Рішення про вибір попереднього та остаточного переможця конкурсу приймається двома третинами голосів присутніх на засіданні членів комісії.
 
697. 6. Ціна продажу визначається у ході конкурсного розгляду.
 
698. 7. Конкурсною комісією складається протокол засідання, в якому зазначаються:
 
699. умови конкурсу;
 
700. пропозиції учасників конкурсу;
 
701. обґрунтування вибору переможця конкурсу;
 
702. відомості про учасників конкурсу.
 
703. Протокол підписується усіма присутніми на засіданні членами конкурсної комісії та у триденний строк з дня проведення конкурсу надсилається відповідному державному органові приватизації.
 
704. Результати конкурсу затверджує державний орган приватизації.
 
705. Стаття 21. Припинення та визнання недійсними договорів, укладених на аукціоні, конкурсі
 
706. 1. Аукціон, конкурс може бути припинено, а об’єкт знято з торгів, конкурсного відбору на вимогу учасника або державного органу приватизації у разі:
 
707. невиконання вимог щодо змісту інформаційного повідомлення, передбаченого статтею 15 цього Закону, та строку його опублікування;
 
708. включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, з порушенням законодавства;
 
709. невизнання учасника покупцем згідно із законодавством з питань приватизації;
 
710. істотного порушення інших правил оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачених цим Законом.
 
711. 2. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається одним з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.
 
712. Стаття 22. Повторний продаж об’єкта на аукціоні, за конкурсом
 
713. 1. Державний орган приватизації складає переліки об’єктів, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями.
 
714. Об’єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів, якщо власник майна або уповноважений ним орган не прийняв іншого рішення.
 
715. 2. У разі повторного проведення аукціону, конкурсу можлива зміна умов продажу, у тому числі початкової вартості.
 
716. У такому разі початкову вартість може бути зменшено до початку торгів не більш як на 30 відсотків.
 
717. Повторний аукціон, конкурс проводиться у порядку, визначеному цим Законом.
 
718. 3. У разі коли об’єкт приватизації двічі виставлявся на продаж і від потенційних покупців не надійшло жодної заяви на участь в аукціоні, конкурсі, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж об’єкта за методом зниження ціни лоту.
 
719. Якщо аукціон за методом зниження ціни лоту не відбувся внаслідок відсутності заяви, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж такого об’єкта на аукціоні без оголошення ціни продажу.
 
720. Розділ V
 
721. НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ І ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ЗА ПРИДБАНЕ МАЙНО
 
722. Стаття 23. Право власності
 
723. 1. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.
 
724. Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після сплати у повному обсязі вартості придбаного об’єкта.
 
725. У разі коли об’єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після сплати у повному обсязі вартості придбаного об’єкта та державної реєстрації права власності на придбане майно в установленому законом порядку.
 
726. 2. З переходом права власності на об’єкт приватизації його новий власник стає правонаступником прав і обов’язків за таким об’єктом.
 
727. До набуття покупцем права власності на придбаний об’єкт приватизації відповідальність за збереження зазначеного майна в установленому порядку несе керівник підприємства, що приватизується, або керівник підприємства (установи, організації), на балансі якого перебуває об’єкт приватизації.
 
728. Стаття 24. Договір купівлі-продажу
 
729. 1. Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного державного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.
 
730. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню.
 
731. У разі придбання об’єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається протягом місяця з дня затвердження державним органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.
 
732. 2. У договорі купівлі-продажу зазначаються:
 
733. найменування підприємства, його адреса;
 
734. відомості про продавця та покупця;
 
735. остаточна ціна продажу об’єкта на аукціоні, за конкурсом або ціна викупу;
 
736. взаємні зобов’язання продавця і покупця;
 
737. номери розрахункових рахунків продавця і покупця;
 
738. найменування та адреси установ банків;
 
739. умови внесення платежів.
 
740. 3. До договору купівлі-продажу включаються зобов’язання сторін, визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.
 
741. Зобов’язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, поширюються на осіб, які придбавають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких зобов’язань.
 
742. 4. У разі невиконання передбачених договором купівлі-продажу зобов’язань щодо строку здійснення інвестицій в установленому таким договором обсязі покупець сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості нездійснених у строк інвестицій за кожний день прострочення.
 
743. У разі недотримання зобов’язань щодо збереження протягом визначеного строку кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов’язаного із санацією підприємства) покупець сплачує штраф у 12-кратному розмірі середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний строк поновлює кількість скорочених робочих місць.
 
744. Якщо на підприємстві планується скорочення робочих місць у зв’язку з його реструктуризацією, покупець повинен попередньо погодити таке скорочення з державним органом приватизації у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. У випадку погодження зазначеного скорочення державним органом приватизації покупець звільняється від сплати штрафу.
 
745. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби зайнятості за місцезнаходженням приватизованого об’єкта.
 
746. 5. Договір купівлі-продажу об’єкта приватизації є підставою для перерахування коштів на зазначений у договорі рахунок як оплату за придбаний об’єкт приватизації.
 
747. Покупець зобов’язаний внести належні платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
 
748. 6. Уповноважений представник державного органу приватизації і новий власник підписують акт приймання-передачі приватизованого об’єкта у триденний строк після сплати повної вартості придбаного об’єкта.
 
749. 7. Договір купівлі-продажу підлягає реєстрації відповідною місцевою радою.
 
750. 8. Державні органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені законодавством, та можуть в установленому порядку порушувати питання щодо розірвання договору.
 
751. Розділ VІ
 
752. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
753. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.».
 
754. 3. У Законі України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 41, ст. 188; 2005 р., № 16, ст. 259):
 
755. 1) доповнити статтю 2 частиною такого змісту:
 
756. «Приватизація майна підприємств та організацій агропромислового комплексу, які зазначені у частині першій цієї статті і вартість майна яких недостатня для формування статутного фонду акціонерного товариства, здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» у порядку, встановленому Фондом державного майна України. При цьому господарське товариство, утворене працівниками зазначених підприємств та організацій, має першочергове право на викуп майна.»;
 
757. 2) статтю 3 викласти в такій редакції:
 
758. «Стаття 3. Пільги на придбання акцій
 
759. Право на пільгове придбання акцій, сума номінальних вартостей яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, мають працівники підприємств, майно яких приватизується, а також колишні працівники таких підприємств, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на зазначеному підприємстві, інваліди, звільнені у зв’язку з каліцтвом або професійним захворюванням, працівники, звільнені за станом здоров’я, а також працівники соціально-культурних і оздоровчо-лікувальних закладів, що приватизуються у складі підприємств, на балансі яких вони перебувають.
 
760. Ціна однієї акції при пільговому продажу, передбаченому частиною першою цієї статті, встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції.
 
761. Недержавним сільськогосподарським підприємствам (колективні сільськогосподарські підприємства, спілки селян, колгоспи, спілки кооперативів, акціонерні товариства, фермерські господарства та інші суб’єкти сільськогосподарських підприємств недержавних форм власності) передається безоплатно під інвестиційні зобов’язання (поставка у визначених обсягах вирощеної сільськогосподарської сировини для переробки, заборона протягом певного періоду відчуження безоплатно переданих акцій, перехід інвестиційних зобов’язань у разі відчуження таких акцій до нового власника тощо) 51 відсоток акцій підприємств, що приватизуються.
 
762. У разі невиконання інвестиційних зобов’язань безоплатно передані акції повертаються у державну власність у порядку, визначеному Фондом державного майна України.
 
763. У плані приватизації підприємств, які переробляють сільськогосподарську сировину, виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам, передбачається відповідна квота для діючих радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств для подальшої їх передачі після приватизації.
 
764. Строк резервування акцій для діючих радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств не повинен перевищувати одного року з дня початку їх розміщення. Акції, зарезервовані для діючих радгоспів та не передані протягом одного року, підлягають перерозподілу серед товаровиробників, які отримали акції при початковому розподілі у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону.
 
765. Якщо підприємства, що приватизуються, не мають укладених договорів із сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами та іншими сільськогосподарськими підприємствами, пільга, передбачена частиною третьою цієї статті, не надається.»;
 
766. 3) частину другу статті 4 викласти в такій редакції:
 
767. «Акції, що не були розміщені на пільгових умовах протягом року з дня початку пільгового продажу, реалізуються на загальних підставах відповідно до законодавства.»;
 
768. 4) назву та частину другу статті 6 після слова «майна» доповнити словом « (акцій)»;
 
769. 5) статтю 7 викласти в такій редакції:
 
770. «Стаття 7. Приватизація частки державного майна (акцій), що залишилася після безоплатної його (їх) передачі
 
771. Приватизація частки державного майна (акцій), що залишилася після безоплатної його (їх) передачі, здійснюється за кошти.
 
772. Право на першочергове придбання майна (акцій) за кошти мають працівники радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства та прирівняні до них особи.
 
773. Якщо після використання працівниками радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства, що приватизується, права на придбання державного майна (акцій) за кошти залишається невикупленою частка державного майна (акцій), орган приватизації за згодою загальних зборів (зборів уповноважених) передає працівникам залишки майна (акцій) для придбання за власні кошти на виплат до 5 років (без нарахування відсотків, але з урахуванням зміни цін на дату викупу майна та індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України) з укладенням відповідного договору.
 
774. У разі неподання протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) протягом одного місяця з дати отримання від державного органу приватизації повідомлення про право на придбання майна (акцій) працівники та прирівняні до них особи втрачають право на пільгу, зазначену у частині третій цієї статті.
 
775. Під час проведення розрахунків за договорами, укладеними відповідно до частини третьої цієї статті, сума коштів, що сплачується за об’єкт продажу на виплат, визначається з урахуванням зміни цін на дату їх внесення та індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України. У разі коли індекс інфляції у будь-якому місяці становить менш як 1, для розрахунку береться його значення, що дорівнює 1.
 
776. У разі відсутності згоди загальних зборів (зборів уповноважених) на придбання майна (акцій) на виплат орган приватизації приймає рішення про перетворення цього підприємства у відкрите акціонерне товариство на умовах і в порядку, передбачених статтями 6 і 7 цього Закону. При цьому право на придбання акцій на пільгових умовах за кошти, крім членів трудового колективу та прирівняних до них осіб, мають члени сімей трудового колективу радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства, які проживають разом з ними, та особи, зайняті у соціальній сфері на селі.
 
777. Після реалізації членами трудового колективу та прирівняними до них особами їх права на безоплатне отримання майна (акцій) викуп такого майна (акцій) з використанням коштів, а також права викупу акцій на виплат нереалізовані державні акції приватизуються на загальних підставах відповідно до законодавства.»;
 
778. 6) статтю 8 доповнити частиною такого змісту:
 
779. «У разі неподання протягом одного місяця з моменту отримання повідомлення від державного органу приватизації про прийняте рішення щодо приватизації радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства копії рішення відповідного органу державної виконавчої влади про утворення такого радгоспу (підприємства) та умов передачі його майна в державну власність, а також довідки відповідного органу, що здійснює управління державним майном, про розміри витрачених бюджетних коштів для придбання (введення в дію) основних фондів або про їх невикористання на зазначені цілі в порядку, установленому законодавством, орган приватизації приймає рішення про приватизацію майна радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства відповідно до статей 5, 6 і 7 цього Закону.»;
 
780. 7) статтю 20 викласти в такій редакції:
 
781. «Стаття 20. Приватизація часток (паїв) держави в майні підприємств та інших суб’єктів господарювання, заснованих на змішаній формі власності
 
782. Приватизація часток (паїв) держави в майні підприємств та інших суб’єктів господарювання, що засновані на змішаній формі власності (включаючи орендні) та визначені статтями 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13 і 15 цього Закону, здійснюється шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства на умовах і в порядку, передбачених статтями 3, 6 і 7 цього Закону, якщо інше не передбачено їх установчими документами.
 
783. У разі коли розмір частки (паю), що належить державі, становить менш як 25 відсотків вартості майна суб’єкта господарювання, заснованого на змішаній формі власності, державна частка (пай) у ньому приватизується за рішенням загальних зборів працівників шляхом викупу зазначеними суб’єктами господарювання у порядку, встановленому Фондом державного майна України.
 
784. У разі неподання протягом одного місяця з моменту надходження від державного органу приватизації повідомлення про право викупу, оформленого протоколом рішення зборів про викуп, державна частка (пай) приватизується на конкурентних засадах.»;
 
785. 8) доповнити статтю 25 частинами такого змісту:
 
786. «Умови приватизації підприємств агропромислового комплексу, вартість майна яких недостатня для формування статутного фонду акціонерного товариства, не потребують погодження з Кабінетом Міністрів України.
 
787. Працівники радгоспів та інших державних підприємств сільського та рибного господарства, підсобних сільських господарств, перетворених у процесі приватизації у відкриті акціонерні товариства, та особи, прирівняні до них, відповідно до статті 3 цього Закону, мають право на безоплатне одержання додаткових акцій з пакета, що тимчасово залишений у державній власності, відповідно до частини першої цієї статті після прийняття рішення про його розміщення, у межах нереалізованої у повному обсязі пільги з безоплатної передачі майна.».
 
788. 4. У Законі України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 45, ст. 375; 2005 р., № 48, ст. 480):
 
789. 1) статтю 3 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Придбання земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти незавершеного будівництва
 
790. Покупці об’єктів незавершеного будівництва разом з такими об’єктами здійснюють придбання земельних ділянок, відведених в установленому порядку під забудову, на аукціоні, за конкурсом відповідно до законодавства з питань приватизації. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з умовою наступного їх придбання орендарем у разі зняття заборони на продаж зазначених ділянок.»;
 
791. 2) друге речення частини першої статті 4 виключити;
 
792. 3) частину третю статті 8 викласти в такій редакції:
«Роботи, пов’язані з відведенням земельної ділянки, на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва, підготовкою технічної документації, необхідної для її придбання, а також оформленням державного акта на право власності на землю, виконуються на замовлення державного органу приватизації.»;
 
793. 4) у статті 9:
 
794. у частині першій слова «або шляхом викупу, а також для передачі його до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією» виключити;
 
795. доповнити статтю частиною такого змісту:
 
796. «Вартість об’єкта незавершеного будівництва для передачі його до статутного фонду господарського товариства з наступною приватизацією, вартість об’єктів незавершеного будівництва санаторно-курортних закладів та будинків відпочинку, а також об’єктів незавершеного будівництва для продажу шляхом викупу визначається за результатами проведення незалежної оцінки вартості майна у порядку, встановленому законодавством.»;
 
797. 5) статтю 10 викласти в такій редакції:
 
798. «Стаття 10. Визначення вартості земельної ділянки, на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва
 
799. Вартість земельної ділянки, на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.»;
6) перше речення частини другої статті 14 після слів «ціни лоту» доповнити словами «та аукціону без оголошення ціни»;
 
800. 7) частину другу статті 15 викласти в такій редакції:
 
801. «У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання торги з продажу під забудову земельної ділянки разом із розташованим на ній об’єктом незавершеного будівництва здійснюються шляхом проведення аукціону, конкурсу.»;
 
802. 8) друге речення частини першої статті 17 викласти в такій редакції:
«Вартість будівельних матеріалів та устаткування визначається шляхом проведення незалежної оцінки вартості майна у порядку, встановленому законодавством.»;
 
803. 9) статтю 19 викласти у такій редакції:
«Стаття 19. Умови приватизації об’єктів незавершеного будівництва
 
804. Обов’язковими умовами приватизації об’єктів незавершеного будівництва є:
 
805. встановлення строку завершення будівництва об’єкта, а в разі його продажу під розбирання — строку розбирання;
 
806. забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об’єкта приватизації, а у разі його продажу під розбирання — на строк розбирання. У разі неможливості завершення будівництва (розбирання) в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки його завершення можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.
 
807. Власник придбаного у процесі приватизації об’єкта незавершеного будівництва у строк, що не перевищує двох місяців з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу такого об’єкта, зобов’язаний звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання рішення про відведення земельної ділянки, погодження проекту добудови та надання дозволу на будівництво. Відповідні вимоги повинні включатися до договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва.
 
808. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади повинні здійснювати розгляд звернень власників об’єктів незавершеного будівництва, придбаних у процесі приватизації з умовою їх добудови, щодо відведення земельної ділянки, погодження проекту добудови та надання дозволу на будівництво та приймати відповідні рішення у строк, що не перевищує чотирьох місяців з моменту звернення власника об’єкта незавершеного будівництва. Зазначений строк може бути продовжено згідно з відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, але не більш як на шість місяців за наявності причин, що унеможливили прийняття рішення в установлений строк. Порушення органами місцевого самоврядування зазначених строків є підставою для звернення власників об’єкта незавершеного будівництва до суду.
 
809. У період чинності договору купівлі-продажу об’єкт незавершеного будівництва може бути відчужений покупцем у порядку, встановленому Фондом державного майна України. Подальше відчуження такого об’єкта можливе лише за умови збереження для нового власника зобов’язань, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням.
 
810. У разі коли власник об’єкта незавершеного будівництва є одночасно власником земельної ділянки, на якій розташований такий об’єкт, вони відчужуються лише разом.
 
811. Новий власник об’єкта незавершеного будівництва у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на цей об’єкт зобов’язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Державний орган приватизації зобов’язаний вимагати від нового власника виконання зобов’язань, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом.
 
812. Договори про подальше відчуження об’єкта незавершеного будівництва, обтяженого зобов’язаннями, що визначені у договорі купівлі-продажу такого об’єкта, підлягають нотаріальному посвідченню.
 
813. Відсутність погодження державним органом приватизації подальшого відчуження об’єкта незавершеного будівництва є підставою для визнання правочинів щодо такого відчуження недійсними.
 
814. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об’єкт приватизації в державну власність згідно з актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані внаслідок невиконання умов договору.
 
815. Розірвання договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт незавершеного будівництва.».
 
816. 5. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у майні юридичних осіб» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 9, ст. 179).
 
817. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.