Кількість абзаців - 509 Розмітка (ліва колонка)


Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року (Друге читання)

0. .
;  
1. .
;  
2. Верховна Рада України постановляє:
 
3. 1. Затвердити Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року, що додається.
 
4. .
;  
5. 2. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольскій міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування передбачати під час складання проектів місцевих бюджетів кошти для виконання Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року.
 
6. 2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
7. ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 2006 року №
 
8. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
«Національний план дій щодо реалізації
Конвенції ООН про права дитини»
на період до 2016 року
 
9. Розділ І. Загальні положення
 
10. Як член міжнародного співтовариства Україна бере участь у діяльності із створення сприятливого для дитини середовища, в якому гідний розвиток та захист інтересів дітей забезпечується з дотриманням принципів демократії, рівності, миру, соціальної справедливості.
 
11. Підсумковим документом Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН «Світ, сприятливий для дітей», підписаним Урядом України 10 травня 2002 року, визначено чотири пріоритетні напрями діяльності: пропагування здорового способу життя; забезпечення можливості здобувати високоякісну освіту; захист дітей від жорстокого поводження, насильства та експлуатації; боротьба з ВІЛ/СНІДом, а також передбачено глобальний план дій, орієнтований на розвиток та захист інтересів підростаючого покоління, та завдання, які світова спільнота повинна виконувати для дітей та разом з дітьми.
 
12. Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року має на меті об’єднати в єдину систему зусилля держави щодо захисту прав дітей.
 
13. Розділ ІІ. Мета і завдання Програми, основні напрями її виконання
 
14. Метою Програми є забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей в Україні з урахуванням цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, та стратегії Підсумкового документа Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН «Світ, сприятливий для дітей".
 
15. 1.Охорона здоров’я та формування здорового способу життя дітей
 
16. Охорона здоров’я
 
17. Мета - створення умов для народження здорової дитини, збереження здоров’я кожної дитини протягом усього періоду дитинства та забезпечення доступу до високоякісних медичних послуг.
 
18. Основними завданнями є:
 
19. забезпечення рівного доступу усіх жінок незалежно від місця проживання та соціального статусу до високоякісної допологової допомоги, створення умов для безпечних пологів, для чого:
 
20. - знизити до 2010 року рівень мертвонародженості на 20 відсотків;
 
21. - збільшити до 2010 року питому вагу нормальних пологів до 70 відсотків;
 
22. - забезпечити до 2010 року народження не менш як 90 відсотків дітей у закладах, яким надано статус «Лікарня, доброзичлива до дитини»;
 
23. створення безпечного та сприятливого середовища для розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя, для чого:
 
24. - досягти до 2015 року рівня грудного вигодовування дітей віком до шести місяців не менш як 60 відсотків;
 
25. - знизити до 2016 року на третину рівень смертності дітей віком до п’яти років;
 
26. підвищити якість та розширити обсяг надання медичних послуг дітям підліткового віку, для чого:
 
27. - знизити до 2010 року рівень смертності дітей підліткового віку на 10 відсотків у результаті зменшення кількості випадків смерті від нещасних випадків, травм та отруєння;
 
28. здійснення заходів, спрямованих на запобігання дитячій інвалідності та покращення стану надання медичної допомоги дітям-інвалідам, для чого знизити до 2010 року рівень смертності дітей віком до одного року від вроджених вад розвитку на 10 відсотків та дітей віком до 18 років - на 10 відсотків;
 
29. проведення реорганізації системи охорони здоров’я дітей і матерів з пріоритетним розвитком мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги та удосконалення системи спеціалізованої медичної допомоги відповідно до європейських стандартів, для чого:
 
30. - забезпечити до 2010 року проведення щорічного медичного огляду 100 відсотків кількості дітей;
 
31. - завершити до 2010 року переоснащення медичним обладнанням дитячих та родопомічних закладів охорони здоров’я ІІІ-ІV рівня, до 2016 року - усіх дитячих та родопомічних закладів охорони здоров’я.
 
32. Протидія ВІЛ/СНІДу та туберкульозу
 
33. Мета - обмежити поширення серед дітей ВІЛ/СНІДу та туберкульозу і закріпити таку тенденцію.
 
34. Основними завданнями є:
 
35. забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з ВІЛ/СНІДом, захисту прав ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей, зменшення небезпеки інфікування ВІЛ серед уразливих категорій дітей, для чого:
 
36. - забезпечити зменшення показника передачі ВІЛ від матері до дитини до рівня 5 відсотків;
 
37. - забезпечити до 2010 року доступ 95 відсотків кількості ВІЛ-інфікованих жінок до послуг із запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини;
 
38. - сприяти об’єднанню зусиль громадських організацій, завданням яких є робота з жінками, що не мають доступу до послуг системи охорони здоров’я, передусім з тими, що є споживачами ін’єкційних наркотиків;
 
39. - забезпечити до 2010 року ліками від СНІДу 90 відсотків кількості хворих дітей;
 
40. підвищення рівня обізнаності населення з питань ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей, для чого:
 
41. - забезпечити до 2010 року інформування 90 відсотків кількості дітей шкільного віку про те, як захистити себе від захворювання на ВІЛ/СНІД;
 
42. - проводити наукові дослідження з питань вивчення особливостей розвитку та можливих наслідків ВІЛ/СНІДу у дітей; розробляти вітчизняні засоби профілактики і діагностики ВІЛ-інфекції у дітей та жінок.
 
43. Фізичне виховання дитини
 
44. Мета - створення належних умов для збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей, формування здорового способу життя.
 
45. Основним завданням є створення до 2010 року умов для оздоровчої рухової активності дітей в обсязі не менше як п’ять-шість годин на тиждень.
 
46. 2. Освіта
 
47. Мета - створення рівних умов для доступу кожної дитини до високоякісної освіти (дошкільної, загальноосвітньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої) для забезпечення розвитку особистості, суспільства і держави.
 
48. Основними завданнями є:
 
49. збільшення кількості дітей, що відвідують навчальні заклади, для чого:
 
50. - збільшити кількість дітей, що відвідують дошкільні навчальні заклади, у 2010 році - до 57 та у 2016 році - до 65 відсотків кількості дітей відповідного віку;
 
51. - довести кількість дітей віком від шести до дев’яти років, що навчаються у початковій школі, у 2010 році - до 99, 7 та у 2016 році - до 99, 9 відсотка кількості дітей відповідного віку;
 
52. - довести кількість дітей, що навчаються у середніх та старших класах загальноосвітніх навчальних закладів, до рівня країн Європейського Союзу;
 
53. - забезпечити збільшення кількості дітей, що відвідують заклади позашкільної освіти, у 2010 році - до 25 та у 2016 році - до 30 відсотків кількості дітей відповідного віку;
 
54. - забезпечити до 2010 року усіх дітей-інвалідів послугами навчальних закладів незалежно від стану здоров’я та місця утримання і виховання;
 
55. забезпечення надання високоякісних освітніх послуг, для чого:
 
56. - запровадити до 2010 року моніторинг діяльності дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів з визначенням їх рейтингу та щорічним оприлюдненням результатів у засобах масової інформації; забезпечити системне проведення моніторингу до 2016 року;
 
57. - розробити та впровадити до 2016 року нове покоління вітчизняних, зокрема електронних, підручників, навчальних посібників відповідно до сучасного рівня розвитку високих технологій; забезпечити доступ до Інтернет дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних професійно-технічних і вищих навчальних закладів.
 
58. 3. Культурний і духовний розвиток дитини
 
59. Мета - розвиток творчого потенціалу дітей, організація їх естетичного та патріотичного виховання.
 
60. Основними завданнями є:
 
61. створення рівних умов для доступу кожної дитини до послуг закладів соціально-культурної сфери, для чого:
 
62. - провести до 2010 року капітальний ремонт у 80 відсотків клубів, 90 відсотків бібліотек, що його потребують;
 
63. - провести до 2016 року капітальний ремонт у 90 відсотків музеїв, що його потребують;
 
64. - оновити до 2016 року бібліотечний фонд дитячої та юнацької літератури та періодичних видань у всіх бібліотеках, зокрема в сільській місцевості;
 
65. підвищення рівня естетичного та патріотичного виховання дітей, зокрема забезпечення до 2016 року працівників соціально-культурної сфери методичною літературою для роботи з дітьми різних груп з питань культурного та духовного розвитку.
 
66. 4. Захист прав дітей різних категорій
 
67. Соціальне забезпечення та підтримка сімей з дітьми
 
68. Мета - створення умов для утвердження в суспільстві сімейних цінностей, матеріального забезпечення сімей з дітьми, забезпечення їх морального здоров’я, виховання свідомого батьківства та запобігання соціальному сирітству.
 
69. Основними завданнями є:
 
70. підвищення рівня народжуваності;
 
71. підвищення рівня економічної спроможності сімей з дітьми, посилення їх соціального захисту шляхом підвищення доходу до рівня прожиткового мінімуму;
 
72. підвищення рівня культури сімейних стосунків і відповідальності батьків за виконання своїх обов’язків шляхом активізації участі батьків у семінарах, тренінгах, що сприяють формуванню сімейних цінностей.
 
73. Запобігання соціальному сирітству, подолання бездоглядності та безпритульності серед дітей
 
74. Мета - організація ефективної роботи із запобігання соціальному сирітству, створення умов для виявлення, влаштування та реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей у закладах соціального захисту.
 
75. Основними завданнями є:
 
76. удосконалення системи соціальної роботи із сім’ями з дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах;
 
77. запобігання соціальному сирітству дітей з раннього віку, сприяння діяльності у родопомічних закладах консультаційних пунктів соціально-психологічної допомоги, центрів матері та дитини, для чого забезпечити:
 
78. - своєчасне виявлення жінок, що мають намір залишити дитину в пологовому будинку;
 
79. - своєчасне виявлення бездоглядних та безпритульних дітей, удосконалення форм їх влаштування в заклади соціального захисту;
 
80. - визначення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом не більш як двох місяців після виявлення дитини, яка залишилась без батьківського піклування;
 
81. удосконалення процесу реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей та їх сімей, для чого зменшити до 2010 року на 50 відсотків і до 2016 року - на 90 відсотків кількість бездоглядних та безпритульних дітей.
 
82. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
 
83. Мета - створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї; запобігання соціальному сирітству та суттєве зниження його рівня.
 
84. Основними завданнями є:
 
85. реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
86. розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (усиновлення, опіка та піклування, створення дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей), для чого:
 
87. - збільшити до 2010 року порівняно з 2005 роком у три рази кількість дітей, яких всиновлюють громадяни України. Частка усиновлених дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до 2010 року повинна становити не менш як 15 відсотків, а до 2016 року - не менш як 25 відсотків кількості тих, хто може бути усиновлений;
 
88. - збільшити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що влаштовані до будинків сімейного типу і прийомних сімей, у 2010 році до 40 відсотків, а у 2016 році - до 80 відсотків їх кількості;
 
89. - зменшити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються в інтернатних закладах, у 2010 році до 20 відсотків, а у 2016 році - до 13 відсотків їх кількості;
 
90. - забезпечити до 2010 року доступ не менш як 95 відсотків населення до повної та об’єктивної інформації з питань влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до будинків сімейного типу і прийомних сімей;
 
91. забезпечення захисту прав вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для чого:
 
92. - забезпечити розгляд питань та прийняття рішень щодо забезпечення збереження житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у строк, що не перевищує місяця з часу надання дитині відповідного статусу;
 
93. - забезпечити до 2016 року випускників інтернатних закладів, які потребують житла, впродовж перших двох років самостійного життя соціальним гуртожитком, створити умови для їх доступу до психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг.
 
94. Захист дітей-інвалідів
 
95. Мета - забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів, надання високоякісних психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям-інвалідам та сім’ям, які ними опікуються; створення умов для реалізації їх особистісного потенціалу.
 
96. Основними завданнями є:
 
97. створення умов для виховання та догляду за дитиною-інвалідом у сім’ї, влаштування дитини-інваліда до інтернатного закладу лише у виняткових випадках, зокрема забезпечення з 2011 року надання сім’ям, що виховують дитину-інваліда, послуг соціального працівника відповідно до потреби;
 
98. надання допомоги і підтримки дітям-інвалідам, забезпечення їх соціального супроводження з метою самореалізації, для чого забезпечити надання:
 
99. - до 2010 року не менш як 80 відсоткам кількості дітей-інвалідів психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг; до 2016 року - усім дітям зазначеної категорії відповідно до потреби;
 
100. - до 2010 року не менш як 60 відсоткам кількості дітей-інвалідів волонтерської допомоги, до 2016 року - не менш як 80 відсоткам кількості дітей зазначеної категорії відповідно до потреби.
 
101. Боротьба з використанням дитячої праці
 
102. Мета - запобігання та ліквідація найгірших форм дитячої праці шляхом запровадження ефективного економічного, правового і соціального механізму, спрямованого на запобігання порушенню законодавства у сфері використання праці дітей.
 
103. Основними завданнями є:
 
104. розроблення та запровадження механізму взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, організацій роботодавців і працівників, громадських організацій, до повноважень чи сфери діяльності яких належить здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з використанням найгірших форм дитячої праці;
 
105. забезпечення реалізації права дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для її здоров’я, стати перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди фізичному, розумовому, духовному і моральному розвитку, для чого:
 
106. - запровадити у 2007 році систему моніторингу ситуації з використанням дитячої праці;
 
107. - проводити моніторинг на підприємствах, де на законних засадах працюють неповнолітні, до 2010 року не менш як на 20, а до 2016 року не менш як на 25 відсотків їх загальної кількості;
 
108. - інформувати населення про ситуацію із застосуванням праці дітей в Україні через засоби масової інформації, а також на підприємствах, в установах та організаціях, навчальних закладах;
 
109. - забезпечити надання послуг з відновлення рівня фізичного, психічного і духовного розвитку дітей, які були залучені до найгірших форм дитячої праці;
 
110. - забезпечити до 2010 року можливість доступу до безперервної освіти не менш як 70 відсотків кількості дітей, що працюють.
 
111. Ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними
 
112. Мета - ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними; створення умов для ефективної реабілітації дітей.
 
113. Основними завданнями є:
 
114. підвищення ефективності профілактичної та роз’яснювальної роботи серед молодих батьків з метою запобігання жорстокому поводженню з дітьми;
 
115. створення та розповсюдження через засоби масової інформації, насамперед електронні, не рідше ніж один раз на місяць програм з питань запобігання і ліквідації торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними;
 
116. проведення на регіональному рівні для представників державних, громадських, благодійних і релігійних організацій не менше ніж двох освітньо-інформаційних заходів на рік з питань торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними;
 
117. удосконалення системи ідентифікації дітей, потерпілих від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними;
 
118. створення системи реабілітації та реінтеграції дітей, що потерпіли від торгівлі ними, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження.
 
119. Захист прав дітей, що вчиняють правопорушення
 
120. Мета - профілактика неправомірних дій з боку дітей, значне зменшення кількості злочинів, скоєних дітьми, приведення умов їх утримання в спеціальних установах для неповнолітніх у відповідність з міжнародними стандартами.
 
121. Основними завданнями є:
 
122. активізація профілактичної роботи з метою запобігання правопорушенням у дитячому середовищі, для чого:
 
123. - впровадити в практику новітні методи та форми роботи з дітьми, схильними до правопорушень;
 
124. - підвищити до 2016 року рівень обізнаності дітей шкільного віку з питань правової освіти;
 
125. вдосконалення моніторингу щодо:
 
126. стану дитячої злочинності;
 
127. злочинів, скоєних проти дітей;
 
128. стану дотримання прав, а також створення умов для перебування дітей в приймальниках-розподільниках для неповнолітніх органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах Державного департаменту України з питань виконання покарань, школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації закладів освіти;
 
129. забезпечення соціального патронажу дітей, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах Державного департаменту України з питань виконання покарань або звільнені з них, для чого:
 
130. - забезпечити до 2010 року не менш як 50, а до 2016 року - не менш як 85 відсотків кількості дітей, звільнених із спеціальних виховних установ Державного департаменту України з питань виконання покарань, безпечним місцем проживання, влаштування їх на роботу чи на навчання, стабільним доходом не пізніше ніж через дванадцять місяців з моменту звільнення;
 
131. - вжити заходів до забезпечення зменшення кількості випадків повторного скоєння злочинів серед дітей до кінця 2016 року не менш як на 20 відсотків.
 
132. Створення системи ювенальної юстиції
 
133. Мета - створення системи ювенальної юстиції; зменшення кількості дітей, засуджених до позбавлення волі; збільшення кількості дітей, засуджених до альтернативних видів покарання; зниження рівня дитячої злочинності.
 
134. Основними завданнями є:
 
135. розроблення концептуальних засад створення та розвитку системи ювенальної юстиції;
 
136. розроблення нормативно-правової бази для створення системи ювенальної юстиції;
 
137. здійснення інституційного забезпечення системи ювенального правосуддя шляхом запровадження до 2016 року ювенального судочинства;
 
138. забезпечення до 2016 року підготовки фахівців для системи ювенальної юстиції;
 
139. забезпечення до 2016 року для кожної дитини, що скоїла або підозрюється в скоєнні правопорушення, доступу до послуг адвокатів і соціальних працівників, інших фахівців на етапі досудового слідства, а також під час розгляду судових справ, де однією із сторін є дитина;
 
140. посилення ролі громадськості у профілактиці вчинення правопорушень, виправленні та ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до позбавлення волі, покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та звільнених від відбування покарання, для чого:
 
141. - підвищити рівень обізнаності населення з питань ювенальної юстиції у 2010 році не менш як на 50, а у 2016 році - не менш як на 90 відсотків;
 
142. - підвищити рівень обізнаності учнів та вчителів з питань ювенальної юстиції до 2010 року не менш як на 70, а до 2016 року не менш як на 95 відсотків.
 
143. 5. Підвищення ролі територіальної громади у вирішенні питань захисту прав та розвитку дітей
 
144. Мета - активізація участі територіальної громади у захисті прав та розвитку дитини шляхом залучення її представників до діяльності в інтересах дітей.
 
145. Основними завданнями є:
 
146. запровадження механізму підтримки ініціатив членів територіальної громади в інтересах дітей, для чого органам місцевого самоврядування розробити до 2010 року програми з питань захисту прав дитини, провести до 2016 року моніторинг та оцінку стану виконання програм з питань захисту прав дитини;
 
147. підготовка фахівців соціальної сфери до роботи в інтересах дітей, зокрема забезпечення до 2010 року підготовки не менш як 55, а до 2016 року - не менш як 90 відсотків загальної кількості соціальних працівників до роботи з активізації участі територіальної громади у захисті прав та розвитку дітей.
 
148. 6. Участь дітей у житті суспільства
 
149. Мета - забезпечення реалізації права дітей висловлювати свою думку, виховання навичок прийняття соціально мотивованих рішень.
 
150. Основним завданням є розвиток у дітей навичок з прийняття рішень, що впливають на їх життя, для чого:
 
151. - створити у кожному регіоні до 2016 року цикл теле- і радіопрограм, забезпечити випуск газет, журналів, інформаційних видань для дітей;
 
152. - створити при кожній районній та міській раді дорадчі органи із числа представників молодіжних і дитячих громадських організацій.
 
153. 7. Міжнародне співробітництво
 
154. Мета - розвиток різних форм співпраці з міжнародними організаціями та урядами інших держав для розв’язання нагальних проблем у сфері охорони дитинства.
 
155. Основними завданнями є:
 
156. приведення актів законодавства України у відповідність з міжнародними стандартами щодо захисту прав та розвитку дитини;
 
157. забезпечення подальшої співпраці України з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), іншими міжнародними організаціями з питань захисту прав дітей;
 
158. сприяння міжнародному співробітництву в рамках програм обміну учнями з метою розвитку їх здібностей та талантів;
 
159. укладення нових міжнародних угод у сфері охорони дитинства.
 
160. Розділ ІІІ. Фінансове забезпечення Програми
 
161. Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, інших джерел, у тому числі грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків тощо.
 
162. Орієнтовний обсяг фінансового забезпечення наведено у додатку 2 до Програми.
 
163. Розділ ІV. Моніторинг, оцінка та очікувані результати виконання Програми
 
164. Координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, проведення моніторингу та оцінки виконання Програми щодо забезпечення прав і свобод дітей покладається на Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства.
 
165. Інформація про вжиті заходи і досягнуті результати включається до періодичних доповідей України Комітету ООН з прав дитини.
 
166. Комплексний моніторинг виконання заходів Програми (додаток 1) проводиться у 2010 році.
 
167. До проведення моніторингу та оцінки результатів виконання Програми залучаються представники заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських, благодійних та релігійних організацій.
 
168. За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України розробляє та затверджує заходи Програми та орієнтовний обсяг їх фінансового забезпечення на наступні п’ять років.
 
169. Результати моніторингу та оцінки результатів виконання Програми висвітлюються у засобах масової інформації.
 
170. Виконання заходів Програми дасть можливість:
 
171. запровадити систему захисту дітей та збереження їх здоров’я;
 
172. створити умови для повноцінного життя у суспільстві дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, здобуття освіти, їхнього працевлаштування;
 
173. активізувати процес формування у дітей здорового способу життя, забезпечити їх широке залучення до фізичної культури і спорту;
 
174. створити систему надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця проживання;
 
175. забезпечити збереження і зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, освіти і культури;
 
176. реформувати систему закладів соціального захисту для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
177. розробити та запровадити механізм надання державної соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування;
 
178. поширити форму сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріоритетну;
 
179. активізувати процес усиновлення;
 
180. здійснювати захист дітей-біженців;
 
181. посилити боротьбу з торгівлею дітьми, здійснювати їх захист від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження;
 
182. створити систему ювенальної юстиції;
 
183. активізувати діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості щодо підтримки сімей з дітьми;
 
184. пропагувати національну культуру та духовну спадщину, національно-патріотичне виховання дітей, проводити роботу з виявлення та підтримки обдарованих дітей;
 
185. забезпечити широку участь дітей у житті суспільства;
 
186. активізувати діяльність територіальної громади із захисту прав дітей;
 
187. забезпечити розповсюдження соціальної реклами та широке висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту дітей, виконання положень Конвенції ООН про права дитини, проблем дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах.
 
188. Додаток 1
до Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН
про права дитини»
на період до 2016 року
 
189. ЗАХОДИ
щодо виконання Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації
Конвенції ООН про права дитини»
на період до 2016 року
 
190. 1. Підготувати пропозиції про внесення змін до законодавства з питань охорони здоров’я дітей з метою запровадження європейських стандартів щодо здоров’я та розвитку дітей і підлітків.
 
191. МОЗ, АМН, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінпраці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
192. 2007 рік.
 
193. 2. Впровадити в практику роботи в повному обсязі критерії реєстрації випадків смертності дітей віком до одного року відповідно до рекомендацій ВООЗ.
 
194. МОЗ, Держкомстат, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
195. 2007-2008 роки.
 
196. 3. Розробити та впровадити в діяльність закладів охорони здоров’я протоколи медичної допомоги дітям на основі принципів науково-доказової медицини.
 
197. МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
198. 2007-2008 роки.
 
199. 4. Впровадити в діяльність закладів охорони здоров’я критерії ВООЗ та ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини» стосовно надання медичної допомоги дітям і матерям.
 
200. МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
201. 2007-2010 роки.
 
202. 5. Впровадити у практику роботи пологових будинків сучасні перинатальні технології та завершити підготовку ліжкового фонду закладів, що надають медичну допомогу дітям і матерям, для спільного перебування матері та дитини.
 
203. МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
204. 2007-2008 роки.
 
205. 6. Здійснити поетапне переоснащення пологових будинків і дитячих закладів охорони здоров’я.
 
206. МОЗ, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
207. 2007-2010 роки.
 
208. 7. Забезпечити проведення відповідно до рекомендацій ВООЗ обов’язкового медичного огляду дітей віком до 18 років.
 
209. МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
210. 2007-2010 роки.
 
211. 8. Забезпечити проведення оперативного лікування дітей-інвалідів, хворих на сколіоз, дітей з незворотними порушеннями слуху, які потребують проведення кохлеарної імплантації та слухопротезування, дітей з втратою слуху ІІІ-VІ ступеня.
 
212. МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
213. 2008-2010 роки.
 
214. 9. Проводити щорічне лікування у санаторних закладах МОЗ та дитячих санаторіях комунальної власності дітей-інвалідів, зокрема дітей, з цукровим діабетом, онко- та онкогематологічними захворюваннями.
 
215. МОЗ, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
216. 2008-2010 роки.
 
217. 10. Розробити план заходів щодо удосконалення комплексного медико-психологічного відновного лікування у санаторно-курортних закладах дітей із захворюваннями, що спричиняють виникнення інвалідності.
 
218. МОЗ.
 
219. 2007-2009 роки.
 
220. 11. Розробити з використанням рекомендацій ВООЗ та ЮНІСЕФ і впровадити в практику роботи методичні рекомендації щодо раціонального харчування дітей.
 
221. МОЗ, АМН, громадські, благодійні організації.
 
222. 2007-2010 роки.
 
223. 12. Здійснювати профілактичні заходи щодо запобігання йодному дефіциту у дітей.
 
224. МОЗ, АМН, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, громадські, благодійні організації.
 
225. 2007-2010 роки.
 
226. 13. Здійснити заходи щодо запровадження «дружнього підходу» до дітей та молоді в закладах охорони здоров’я, навчальних закладах.
 
227. МОЗ, АМН, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
228. 2007- 2010 роки.
 
229. 14. Запроваджувати метод «рівний - рівному» у профілактичній роботі з дітьми з метою формування у них здорового способу життя.
 
230. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
2007-2010 роки.
 
231. 15. Внести до нормативно-правових актів МОЗ зміни щодо надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям шляхом впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я медичних протоколів.
 
232. МОЗ, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
233. 2007 рік.
 
234. 16. Запровадження моніторингу у сфері догляду, лікування та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованих дітей.
 
235. МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні, релігійні організації.
 
236. 2007-2010 роки.
 
237. 17. Створити систему підготовки волонтерів з числа дітей за принципом «рівний - рівному» та сприяти їх діяльності серед однолітків, пов’язаній з формуванням здорового способу життя, в тому числі профілактикою розповсюдження ВІЛ/СНІДу.
 
238. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
239. 2007-2010 роки.
 
240. 18. Вивчити питання щодо необхідності впровадження в навчальних закладах предмета «Основи здоров’я».
 
241. МОН.
 
242. 2007 рік.
 
243. 19. Проводити курси підвищення кваліфікації для соціальних працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і громадських організацій щодо первинної, вторинної та третинної профілактики ВІЛ/СНІДу.
 
244. Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, громадські, благодійні організації.
 
245. 2007-2010 роки.
 
246. 20. Запровадити в загальноосвітніх навчальних закладах проведення 1 грудня у Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом уроку заради життя.
 
247. МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
248. 2007-2010 роки.
 
249. 21. Створити пересувні пункти прокату спортивного інвентарю та обладнання і забезпечити їх роботу.
 
250. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
251. 2007-2010 роки.
 
252. 22. Забезпечити проведення серед дітей конкурсів фотографій, малюнків, творів на спортивну тематику.
 
253. Мінсім’ямолодьспорт, МОН.
 
254. 2007-2010 роки.
 
255. 23. Створювати умови для проживання дітей-інвалідів у сім’ях, забезпечивши безоплатне перевезення їх до навчальних закладів та до місця проживання.
 
256. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
257. 2007-2010 роки.
 
258. 24. Провести інвентаризацію дитячих закладів всіх форм власності з метою вивчення їх технічного стану.
 
259. Фонд державного майна, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
260. 2007-2008 роки.
 
261. 25. Сприяти запровадженню інтегрованого навчання дітей з особливими потребами у загальноосвітніх навчальних закладах.
 
262. МОН, МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
263. 2007-2010 роки.
 
264. 26. Забезпечити проведення фундаментальних і прикладних досліджень та розробити методику психолого-педагогічного супроводження, форм і методів навчання та виховання дітей із складними порушеннями розвитку (сліпоглухих, з аутизмом, помірною, тяжкою та глибокою розумовою відсталістю), забезпечити впровадження їх у практику.
 
265. АПН, МОН, МОЗ, АМН, Мінпраці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
266. 2007-2010 роки.
 
267. 27. Проводити конкурси навчально-виховних методик і технологій в системі навчальних закладів і пропагувати досвід кращих педагогічних закладів.
 
268. МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
269. 2007-2010 роки.
 
270. 28. Розробити програми виховання та розвитку дітей дошкільного віку, освіти батьків.
 
271. МОН, АПН.
 
272. 2007-2010 роки.
 
273. 29. Включити до навчальних планів вищих педагогічних навчальних закладів предмета з питань позашкільної освіти та курсу «Основи корекційної педагогіки».
 
274. МОН.
 
275. 2007 рік.
 
276. 30. Включити навчальний предмет «Фізична культура» до переліку дисциплін державної підсумкової атестації у 9 та 11 (12) класах за вибором - у загальноосвітніх школах та як обов’язковий - у класах спортивного профілю.
 
277. МОН.
 
278. 2007 рік.-
 
279. 31. Забезпечити проведення серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Всеукраїнської олімпіади з фізичного виховання.
 
280. МОН.
 
281. 2007-2010 роки.
 
282. 32. Забезпечити збереження та подальший розвиток шкіл естетичного виховання.
 
283. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
284. 2007-2010 роки.
 
285. 33. Проводити Всеукраїнський конкурс навчальних програм для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).
 
286. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
287. 2007-2010 роки.
 
288. 34. Провести моніторинг ефективності функціонування закладів соціально-культурної сфери.
 
289. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
290. 2007-2010 роки.
 
291. 35. Забезпечити початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, клуби, інші заклади новітніми навчальними програмами, методичною літературою, технічним та мистецьким обладнанням, необхідним інвентарем.
 
292. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
293. 2007-2010 роки.
 
294. 36. Забезпечити заклади соціально-культурної сфери телекомунікаційними засобами для доступу до Інтернет.
 
295. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
296. 2007-2010 роки.
 
297. 37. Вивчити попит дітей на створення освітніх телеканалів.
 
298. Держкомтелерадіо, Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
299. 2007 рік.
 
300. 38. Сприяти розвитку дитячих друкованих видань, української дитячої літератури, перекладенню українською мовою творів світової класики для дітей.
 
301. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
302. 2007-2010 роки.
 
303. 39. Поповнити бібліотечні фонди дитячою літературою українських та зарубіжних авторів.
 
304. МКТ, МОН.
 
305. 2007-2010 роки.
 
306. 40. Забезпечити показ на телебаченні молодіжних серіалів, що сприяють формуванню гуманістичних цінностей та навичок неконфліктної поведінки.
 
307. Держкомтелерадіо.
 
308. 2007-2010 роки.
 
309. 41. Сприяти створенню на телебаченні, радіо просвітницьких програм для дітей з питань збереження та опанування надбань української культури.
 
310. Держкомтелерадіо, МКТ, МОН.
 
311. 2007-2010 роки.
 
312. 42. Здійснювати на місцевому рівні заходи щодо залучення дітей до вивчення культурної спадщини, ознайомлення з художніми промислами і ремеслами, творами декоративно-ужиткового мистецтва.
 
313. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
314. 2007-2010 роки.
 
315. 43. Здійснювати заходи щодо розвитку дитячого туризму з метою пропагування історичних місць України.
 
316. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
317. 2007-2010 роки.
 
318. 44. Проводити конкурси та фестивалі з метою виявлення у дітей здібностей до образотворчого мистецтва, літератури, журналістики тощо.
 
319. МКТ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
320. 2007-2010 роки.
 
321. 45. Проаналізувати національне законодавство в частині відповідальності батьків за виховання та розвиток дітей, підготувати у разі необхідності пропозиції щодо внесення змін до нього з метою посилення такої відповідальності.
 
322. Мінсім’ямолодьспорт, МВС, Мін’юст.
 
323. 2007 рік.
 
324. 46. Розробити методику навчання молоді та молодих сімей основ свідомого батьківства, догляду за дітьми з метою вироблення навичок створення сприятливих умов для розвитку дитини.
 
325. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, громадські, благодійні, релігійні організації.
 
326. 2007 рік.
 
327. 47. Сприяти поширенню досвіду благодійних, релігійних, молодіжних організацій щодо взаємодопомоги батьків дітей-інвалідів та психологічної підтримки за принципом «батьки для батьків».
 
328. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, громадські, благодійні, релігійні організації.
 
329. 2007-2010 роки.
 
330. 48. Виявляти дітей, що опинилися у несприятливих умовах через складну життєву ситуацію батьків, та забезпечувати захист їх прав.
 
331. Мінсім’ямолодьспорт, Мінпраці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
332. 2007-2010 рік.
 
333. 49. Розробити проект та сприяти прийняттю державної програми поетапного реформування системи закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
 
334. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінпраці, МОЗ, Мін’юст.
 
335. 2007 рік.
 
336. 50. Розробити державні соціальні стандарти і нормативи щодо діяльності служб у справах неповнолітніх.
 
337. Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст, Мінпраці.
 
338. 2007 рік.
 
339. 51. Забезпечити розроблення ефективного механізму усиновлення та контролю за захистом прав та інтересів дітей, усиновлених іноземцями.
 
340. Мінсім’ямолодьспорт, МЗС, Мін’юст.
 
341. 2007-2010 роки.
 
342. 52. Удосконалити процедуру проведення моніторингу умов утримання та виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
 
343. МОН, МОЗ, Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст, громадські, міжнародні організації.
 
344. 2007 рік.
 
345. 53. Активізувати роботу з розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей (опіка та піклування, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї).
 
346. Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
347. 2007-2010 роки.
 
348. 54. Поширювати досвід реалізації громадськими організаціями проектів, що спрямовані на захист прав дітей у процесі реформування закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
 
349. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, міжнародні організації.
 
350. 2007-2010 роки.
 
351. 55. Створити умови для забезпечення безперешкодного доступу дітей-інвалідів до закладів соціально-культурної сфери, навчальних закладів та до спеціальних закладів, які надають соціальні послуги.
 
352. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
353. 2007-2010 роки.
 
354. 56. Запровадити системний соціально-педагогічний патронат сімей, в яких виховуються діти-інваліди.
 
355. МОН, Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
356. 2007-2010 роки.
 
357. 57. Сприяти діяльності благодійних, релігійних організацій, спрямованій на залучення волонтерів з числа шкільної молоді та студентів для роботи в установах та закладах для дітей-інвалідів.
 
358. МОН, МОЗ, Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, громадські, благодійні, релігійні організації.
 
359. 2007-2010 роки.
 
360. 58. Сприяти проведенню в загальноосвітніх навчальних закладах 3 грудня у Міжнародний день інвалідів уроку добра та рівних можливостей.
 
361. МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
362. 2007-2010 роки.
 
363. 59. Сприяти возз’єднанню дітей-біженців з їх сім’ями.
 
364. МЗС, Держкомнацміграції.
 
365. 2007-2008 роки.
 
366. 60. Удосконалити систему контролю за прийняттям рішень про видворення чи затримання дітей осіб, які прибули в Україну з наміром набути статусу біженця.
 
367. МВС, Адміністрація Держприкордонслужби, органи громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, СБУ, Генеральна прокуратура України, Держкомнацміграції, органи міграційної служби.
 
368. 2007-2010 роки.
 
369. 61. Забезпечити проведення процедури надання статусу біженця з урахуванням особливостей становища дитини за участю психолога та законного представника дитини, розлученої із сім’єю.
 
370. Держкомнацміграції, Мін’юст, МОН, органи міграційної служби.
 
371. 2007-2010 роки.
 
372. 62. Розробити та запровадити механізм забезпечення дітей, розлучених із сім’єю, які заявляють про намір набути статус біженця в Україні, або тим з них, кому надано такий статус, належним житлом у пунктах тимчасового розміщення біженців або у державних дитячих установах, родинах опікуна/піклувальника.
 
373. Держкомнацміграції, органи міграційної служби, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
374. 2007-2008 роки.
 
375. 63. Провести моніторинг наявності в Україні дітей осіб без громадянства.
 
376. МВС, СБУ, Генеральна прокуратура України.
 
377. 2007-2008 роки.
 
378. 64. Забезпечити подання до Верховної Ради України законопроектів «Про приєднання України до Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року» та „Про приєднання України до Конвенції про статус апатридів 1954 року».
 
379. МВС, МЗС, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт, Держкомнацміграції, МОН, Мін’юст.
 
380. 2007-2008 роки.
 
381. 65. Приведення актів законодавства України у відповідність з конвенціями Міжнародної організації праці та директивами Європейського Союзу, зокрема в частині використання праці дітей.
 
382. Мін’юст, Мінпраці, Держгірпромнагляд, МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт.
 
383. 2007-2008 роки.
 
384. 66. Розробити та запровадити механізм взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій щодо здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з використанням найгірших форм дитячої праці.
 
385. Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Держгірпромнагляд, МОН, МОЗ, МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
386. 2007-2008 роки.
 
387. 67. Розробити та запровадити проведення моніторингу використання дитячої праці.
 
388. Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, МНС, МВС, МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
389. 2007-2008 роки.
 
390. 68. Розробити та запровадити ефективний механізм виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
 
391. Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт.
 
392. 2007 рік.
 
393. 69. Підготувати законопроект щодо внесення до статті 307 Кримінально-процесуального кодексу України зміни в частині заміни прямого свідчення потерпілої дитини під час допиту у суді на відеозапис свідчення.
 
394. МВС, Мін’юст.
 
395. 2007-2008 роки.
 
396. 70. Проводити моніторинг веб-сторінок українських провайдерів з метою виявлення юридичних та фізичних осіб, що займаються розробленням, розповсюдженням та рекламою дитячої порнографії.
 
397. МВС.
 
398. 2007-2010 роки.
 
399. 71. Забезпечення реабілітації дітей, потерпілих від торгівлі ними, соціальної експлуатації та жорстокого поводження.
 
400. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні, міжнародні організації.
 
401. 2007-2008 роки.
 
402. 72. Розробити та включити до програм післядипломної освіти педагогічних кадрів, працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, співробітників правоохоронних органів спецкурс із запобігання жорстокому поводженню з дітьми, їх сексуальній експлуатації, торгівлі дітьми, іншим формам насильства щодо них.
 
403. АПН, МОН, МВС, Мінсім’ямолодьспорт.
 
404. 2007 рік.
 
405. 73. Проводити тренінги, семінари, конференції з питань торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, жорстокого поводження з дітьми для представників державних та недержавних організацій, в тому числі працівників сфери туризму.
 
406. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МВС, МОЗ, МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, громадські, благодійні організації.
 
407. 2007-2010 роки.
 
408. 74. Проводити соціологічні дослідження з метою визначення рівня поінформованості населення з питань торгівлі дітьми, їх сексуальної експлуатації та жорстокого поводження з ними.
 
409. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, міжнародні організації.
 
410. 2007-2010 роки.
 
411. 75. Проведення інформаційно-просвітницьких заходів для дітей і дорослих з питань захисту дітей від експлуатації та жорстокого поводження з боку батьків (опікунів) чи інших осіб, які доглядають дітей.
 
412. Мінсім’ямолодьспорт, МВС, МОН, громадські, благодійні організації.
 
413. 2007-2010 роки.
 
414. 76. Створити та регулярно демонструвати на телебаченні багатосерійний анімаційний серіал для дітей віком від 6 років про запобігання насильству, торгівлі дітьми, їх сексуальній експлуатації та жорстокому поводженню з дітьми.
 
415. Держкомтелерадіо, Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
416. 2008-2010 роки.
 
417. 77. Розробити та впровадити в практику методику моніторингу злочинності серед дітей.
 
418. МВС, Мінсім’ямолодьспорт.
 
419. 2007-2008 роки.
 
420. 78. Запровадити подання щоквартальної статистичної звітності в розрізі регіонів про злочини, вчинені дітьми, із зазначенням їх віку, статі, місцевості (сільська чи міська) та злочини, вчинені дорослими особами стосовно дітей за тими ж параметрами.
 
421. МВС.
 
422. 2007-2008 роки.
 
423. 79. Розробити концепцію створення та розвитку системи ювенальної юстиції.
 
424. Мін’юст, МВС, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Державна судова адміністрація, Академія суддів, громадські, благодійні організації.
 
425. 2007 рік.
 
426. 80. Підготувати та подати в установленому порядку проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи ювенальної юстиції згідно з міжнародними стандартами».
 
427. Мін’юст, МВС, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Державна судова адміністрація, АПН, Інститут держави і права НАНУ.
 
428. 2008 рік.
 
429. 81. Розробити Положення про службу пробації.
 
430. МВС, Державний департамент з питань виконання покарань, Мін’юст.
 
431. 82. Сприяти обговоренню Верховною Радою України питання необхідності введення посади уповноваженого з прав дитини; підготувати відповідний законопроект.
 
432. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
433. 2007-2008 роки.
 
434. 83. Розробити та затвердити концепцію соціально-педагогічної роботи в територіальній громаді.
 
435. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мін’юст, МОЗ, Мінпраці, Інститут виховання АПН.
 
436. 2007 рік.
 
437. 84. Розробити типові положення щодо порядку проведення конкурсу програм з питань захисту прав та розвитку дітей у територіальній громаді, проведення моніторингу та оцінки результатів виконання програм з питань захисту прав та розвитку дітей у територіальній громаді.
 
438. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
439. 2007-2009 роки.
 
440. 85. Розробити та запровадити на місцевому рівні порядок підтримки ініціатив членів територіальної громади в інтересах дітей.
 
441. Мінсім’ямолодьспорт, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
442. 2007 рік.
 
443. 86. Вивчити питання щодо створення освітнього телеканалу з метою формування здорового способу життя, запобігання сексуальній експлуатації дітей, торгівлі ними та виховання безпечної поведінки дітей під час користування Інтернет.
 
444. Держкомтелерадіо, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, громадські, благодійні організації.
 
445. 2007 рік.
 
446. 87. Створити при кожній районній та міській раді дорадчі органи з числа представників громадських організацій.
 
447. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
 
448. 2007-2008 роки.
 
449. 88. Надавати фінансову підтримку дитячим друкованим періодичним виданням.
 
450. Держкомтелерадіо.
 
451. 2007-2010 роки.
 
452. 89. Сприяти приведенню законодавства України у відповідність з нормами міжнародного права з питань захисту прав та інтересів дітей.
 
453. Мін’юст.
 
454. 2007-2010 роки.
 
455. 90. Опрацювати питання щодо:
 
456. приєднання до Європейської конвенції про усиновлення дітей, 1967 року.
 
457. Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт, МЗС.
 
458. 2007 рік;
 
459. приєднання до Європейської конвенції про визнання та виконання рішень щодо опіки над дітьми та поновлення опіки над дітьми, 1980 року.
 
460. Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт, МЗС.
 
461. 2007 рік;
 
462. приєднання до Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, 1975 року.
 
463. Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт, МЗС.
 
464. 2007 рік.
 
465. 91. Продовжити співробітництво з ЮНІСЕФ відповідно до Основної угоди про співробітництво між Дитячим фондом ООН та Урядом України.
 
466. Мінсім’ямолодьспорт, МЗС, Мін’юст, МОН.
 
467. 2007-2010 роки.
 
468. 92. Опрацювати питання щодо укладення міждержавних угод із зарубіжними держами про співробітництво у сфері усиновлення.
 
469. Мін’юст, МЗС, МОН, МВС, Мінсім’ямолодьспорт.
 
470. 2007-2010 роки.
 
471. 93. Забезпечити підготовку та представлення Комітету ООН з прав дитини, а також оприлюднення в Україні:
 
472. національної періодичної доповіді про виконання Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії.
 
473. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС.
 
474. 2007 рік;
 
475. доповіді про виконання Україною положень Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини стосовно участі дітей у збройних конфліктах.
 
476. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС.
 
477. 2008 рік;
 
478. національної періодичної доповіді про виконання Конвенції ООН про права дитини.
 
479. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС.
 
480. 2008 рік.
 
481. 94. Проводити міжнародні конференції, засідання за круглим столом з питань захисту прав дітей.
 
482. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
483. 2007-2010 роки.
 
484. 95. Розробити механізм проведення моніторингу виконання заходів Програми.
 
485. Мінсім’ямолодьспорт, Мінекономіки, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС.
 
486. 2008 рік.
 
487. 96. Проводити моніторинг виконання завдань Програми, оприлюднювати його результати.
 
488. Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації.
 
489. 2007-2010 роки.
 
490. 97. Готувати та оприлюднювати щорічну доповідь про становище дітей.
 
491. Мінсім’ямолодьспорт, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, громадські, благодійні організації.
 
492. 2007-2010 роки.
 
493. Додаток 2
до Загальнодержавної програми
«Національний план дій
щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»
на період до 2016 року
ОРІЄНТОВНИЙ ОБСЯГ
ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН ДІЙ ЩОДО
РЕАЛІЗАЦІЇ КОНВЕНЦІЇ ООН
ПРО ПРАВА ДИТИНИ»
НА ПЕРІОД ДО 2016 РОКУ
 
494. (тис. гривень)
 
495. Наймену-вання заходу
Відпові-дальні за виконання
Строк вико-нання, роки
Усього за Прог-рамою, в тому числі за роками
За рахунок державного бюджету, в тому числі за роками
За раху-нок гро-мадських, благодій-них орга-нізацій, у тому числі за роками
 
496. 1.
Впровадження моніторингу у сфері догляду, лікування та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованих дітей
МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні та релігійні організації
2007—2010
15
2008 рік — 5
2009 рік — 5
2010 рік — 5
15
2008 рік — 5
2009 рік — 5
2010 рік — 5
 
497. 2.
Активізація роботи з розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей (опіка та піклування, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї)
Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
—»—
150 000
2008 рік — 50 000
2009 рік — 50 000
2010 рік — 50 000
150 000
2008 рік — 50 000
2009 рік — 50 000
2010 рік — 50 000
за рахунок субвенції на утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях
 
498. 3.
Проведення тренінгів, семінарів, конференцій з питань торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, жорстокого поводження з дітьми для представників державних та недержавних організацій, в тому числі працівників сфери туризму
Мінсім’ямолодьспорт,
МОН, МВС, МОЗ, МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, громадські, благодійні організації
2007—2010
150
2008 рік — 50
2009 рік — 50
2010 рік — 50
150
2008 рік — 50
2009 рік — 50
2010 рік — 50
 
499. 4.
Проведення соціологічних досліджень з метою визначення рівня поінформованості населення з питань торгівлі дітьми, їх сексуальної експлуатації та жорстокого поводження з ними
Мінсім’ямолодьспорт, міжнародні, громадські організації
2008—2010
75
2008 рік — 25
2009 рік — 25
2010 рік — 25
75
2008 рік — 25
2009 рік — 25
2010 рік — 25
 
500. 5.
Проведення інформаційно-просвітницьких заходів для дітей і дорослих з питань захисту дітей від експлуатації та жорстокого поводження з боку батьків (опікунів) чи інших осіб, які доглядають дітей
Мінсім’ямолодьспорт, МВС, МОН,
громадські, благодійні організації
2007—2010
150
2008 рік — 50
2009 рік — 50
2010 рік — 50
150
2008 рік — 50
2009 рік — 50
2010 рік — 50
 
501. 6.
Створення та регулярне демонстрування на телебаченні багатосерійного анімаційного серіалу для дітей віком від 6 років про запобігання насильству, торгівлі дітьми, їх сексуальній експлуатації та жорстокому поводженню з дітьми
Держкомтелерадіо, Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації
2008—2009
100
2008 рік — 50
2009 рік — 50
100
2008 рік — 50
2009 рік — 50
 
502. 7.
Надання фінансової підтримки дитячим друкованим періодичним виданням
Держкомтелерадіо
2007—2010
300
2008 рік — 100
2009 рік — 100
2010 рік — 100
300
2008 рік — 100
2009 рік — 100
2010 рік — 100
 
503. 8.
Забезпечення підготовки та представлення Комітетові ООН з прав дитини, а також оприлюднення в Україні доповіді про виконання Україною положень Факультативного протоколу до Конвенції ООН з прав дитини стосовно участі дітей у збройних конфліктах
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС
2008
30
30
 
504. 9.
Проведення міжнародних конференцій, засідань за круглим столом з питань захисту прав дітей
Мінсім’ямолодьспорт,
громадські, благодійні організації
2007—2010
300
2008 рік — 100
2009 рік — 100
2010 рік — 100
300
2008 рік — 100
2009 рік — 100
2010 рік — 100
 
505. 10.
Розроблення механізму проведення моніторингу виконання заходів Програми
Мінсім’ямолодьспорт, Мінекономіки, МОЗ, МОН, МВС, Мін’юст
2008
10
10
 
506. 11.
Підготовка та оприлюднення щорічної доповіді про становище дітей
Мінсім’ямолодьспорт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, громадські, благодійні організації
2007—2010
90
2008 рік — 30
2009 рік — 30
2010 рік — 30
90
2008 рік — 30
2009 рік — 30
2010 рік — 30
 
507. 12.
Проведення моніторингу виконання завдань Програми, оприлюднення його результатів
Мінсім’ямолодьспорт, громадські, благодійні організації
2007—2010
30
2008 рік — 10
2009 рік — 10
2010 рік — 10
30
2008 рік — 10
2009 рік — 10
2010 рік — 10
 
508. Усього
151 250
2008 рік — 50 510
2009 рік — 50 370
2010 рік — 50 370
151 010
2008 рік — 50 430
2009 рік — 50 290
2010 рік — 50 290
240
2008 рік — 80
2009 рік — 80
2010 рік — 80