Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)
0. |
ЗАКОН УКРАЇНИ |
1. |
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення |
2. |
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: |
3. |
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України: |
4. |
1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст.135): |
5. |
1) статтю 127 доповнити частиною другою такого змісту: |
6. |
«2. У разі відмови державним органом реєстрації актів цивільного стану у визнанні особи батьком дитини батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду»; |
7. |
2) у статті 211: |
8. |
частину першу викласти в такій редакції: |
9. |
«1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини»; |
10. |
абзац перший частини другої доповнити реченням такого змісту: |
11. |
„Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п’ять років»; |
12. |
3) частину першу статті 212 доповнити пунктом 9 такого змісту: |
13. |
«9) є іноземцями, які не перебувають в шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини»; |
14. |
2. Статтю 24 Закону України „Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2002 р., № 32, ст. 232; 2005 р., № 10, ст. 191, № 11, ст. 202) після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту: |
15. |
«Усиновлення дитини, яка є громадянином України, не може здійснюватися іноземцем, який не перебуває в шлюбі, за винятком, коли іноземець є родичем дитини». |
16. |
У зв’язку з цим частини восьму - тринадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою - чотирнадцятою. |
17. |
ІІ. Прикінцеві положення |
18. |
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
19. |
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. |