Кількість абзаців - 189 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення (Друге читання)

0. Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення
 
1. Верховна Рада України постановляє:
 
2. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
3. 1. У пункті п’ятому частини першої статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121; 2008 р., №№ 5-8, ст.78):
 
4. абзац четвертий виключити.
 
5. У зв’язку з цим абзаци п’ятий та шостий вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим;
 
6. доповнити абзацом шостим такого змісту:
 
7. „профілактичні заходи, спрямовані на запобігання настання страхових випадків».
 
8. 2. У Законі України „Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 169; 1993 р., № 2, ст. 3; 1994 р., № 45, ст. 408; 1996 р., № 3, ст. 11, № 9, ст. 42; 1997 р., № 8, ст. 62; 1998 р., № 11-12, ст. 44; 1999 р., № 1, ст. 6, № 4, ст. 33; 2000 р., № 3, ст. 22, № 38, ст. 318; 2001 р., № 9, ст. 38, № 27, ст.133; 2002 р., № 29, ст. 194; 2003 р., № 27, ст. 209; 2005 р., № 13, ст. 233; 2006 р., № 1, ст. 18, № 22, ст. 184; 2007 р., № 7-8, ст. 66; 2008 р., № 5-6, ст. 78):
 
9. 1) пункт „г» частини третьої статті 2 після слів „за вислугу років» доповнити словами „та використали це право»;
 
10. 2) статтю 7 викласти в такій редакції:
 
11. „Стаття 7. Підходяща робота
 
12. 1. Для осіб, які втратили роботу і заробітну плату (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає їхній освіті, професії (спеціальності), кваліфікації, доступності послуг транспортного обслуговування, встановленій рішеннями місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який громадянин мав за попереднім місцем роботи, з урахуванням її середнього рівня, що склався у відповідній сфері економічної діяльності у регіоні за минулий місяць.
 
13. 2. При пропонуванні підходящої роботи враховуються попередня діяльність особи, тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, вік, досвід, а також стан ринку праці.
 
14. 3. Для осіб, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, у тому числі безпосередньо на робочому місці у роботодавця, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, - робота за професією, яку вони мали за останнім місцем роботи, або робота, що потребує попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням державної служби зайнятості.
 
15. 4. Для осіб, які працювали не за основною професією понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією може бути підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці у відповідних працівниках.
 
16. 5. У разі неможливості надання особі роботи за професією протягом шести місяців підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії з урахуванням здібностей, стану здоров’я і професійного досвіду, доступних для неї видів навчання та потреби ринку праці у відповідних працівниках.
 
17. 6. У разі зміни особою професії за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота і за новою, і за попередньою професією за останнім місцем роботи.
 
18. 7. Підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їхніх професійних навичок, знань, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та з урахуванням побажань інваліда.
 
19. 8. Для осіб без професії або таких, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки, які перебувають на обліку як безробітні більш як 9 місяців та для таких, що бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 12 місяців) перерви (крім осіб передпенсійного віку), підходящою роботою також вважається участь в оплачуваних громадських роботах.
 
20. 9. Для осіб, які до настання безробіття понад 6 місяців були зайняті в особистому селянському господарстві, підходящою вважається робота за наявною у них професією (професіями), в тому числі якщо умовою їх працевлаштування є підвищення кваліфікації за цією професією. У разі неможливості надання такій особі роботи за наявною у неї професією, підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки з урахуванням потреб ринку праці. У разі відсутності у такої особи професії підходящою роботою для неї вважається робота, яка потребує попередньої професійної перепідготовки з урахуванням потреб ринку праці та, по можливості, наявних професійних знань, умінь та навичок.
 
21. 10. Підходящою не може вважатися робота, якщо:
 
22. вона пов’язана із зміною місця проживання особи без її згоди;
 
23. місце роботи розташоване за межами доступності послуг транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради;
 
24. умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та про охорону праці;
 
25. на запропонованому місці роботи заробітна плата нижча за встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати або не забезпечуються гарантії щодо своєчасності її виплати;
 
26. умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров’я особи, підтвердженому медичною довідкою.»;
 
27. 3) у частині другій статті 24:
 
28. слова „учбових центрах» замінити словами „навчальних закладах державної служби зайнятості»;
 
29. доповнити частину абзацом другим такого змісту:
 
30. „Порядок відбору навчальних закладів для організації професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».
 
31. 3. У Законі України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст.171; 2002 р., № 17, ст. 124; 2004 р., № 32, ст. 385; 2005 р., № 17, № 18-19, ст. 267; № 31, ст. 420; 2006 р., № 9, № 10-11 ст. 96; № 27, ст. 234; № 32, ст. 271; 2007 р., № 9, ст. 67, № 33, ст.ст. 439, 442; 2008 р., № 5-6, 7-8 ст. 78, № 27-28, ст. 253):
 
32. 1) у статті 1:
 
33. пункт 3 викласти у такій редакції:
 
34. „3) застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно цивільно-правових договорів; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, гірничорятувальних частин, незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ та податкової міліції, інших формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в
 
35. Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття»;
 
36. пункт 4 викласти у такій редакції:
 
37. „4) страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього закону сплачують страхові внески»;
 
38. у абзаці другому пункту 8 після слів „заробітну плату» доповнити словами та знаками „ (грошове забезпечення)»;
 
39. пункт 9 викласти у такій редакції:
 
40. „9) втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин
 
41. - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (за скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, закінчення строку контракту, систематичне невиконання умов контракту командуванням, сімейними обставинами або іншими поважними причинами відповідно до чинного законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу)»;
 
42. пункт 10 викласти у такій редакції:
 
43. „10) роботодавець:
 
44. власник підприємства, установи, організації або уповноважений
 
45. ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання;
 
46. фізичні особи, які використовують найману працю;
 
47. військові частини Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ та податкової міліції, інші формування, утворені відповідно до законів України, які виплачують грошове забезпечення (далі - військові формування);
 
48. власник розташованого в Україні іноземного підприємства,
 
49. установи, організації (в тому числі міжнародної), філії або
 
50. представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо
 
51. інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на
 
52. обов'язковість яких надана Верховною Радою України.»;
 
53. доповнити пунктом 13 такого змісту:
 
54. „13) страховий ризик - обставини, внаслідок яких громадяни можуть втратити роботу і потребуватимуть матеріальної підтримки та соціальних послуг за цим Законом.»;
 
55. 2) у абзаці третьому статті 2 після слів та знаку „передбачених законодавством про працю, « доповнити словами та знаками „цивільно-правового договору, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби).»;
 
56. 3) у статті 4:
 
57. у частині першій після слів та знаків „трудового договору (контракту)» доповнити словами та знаками „цивільно-правового договору, « після слів „передбачених законодавством про працю» доповнити словами та знаками „військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби)»;
 
58. у частині другій:
 
59. у абзаці першому після слів „з дня укладання трудового договору» та „з дня розірвання трудового договору» доповнити відповідно словами та знаками „ (контракту), цивільно-правового договору, « та „або закінчення строку дії цивільно-правового договору»;
 
60. доповнити частину абзацами третім, четвертим та одинадцятим у такій редакції:
 
61. „Страхувальники, на яких не поширюється дія Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», повинні подати заяву про взяття на облік до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, як платників страхових внесків у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Зазначені страхувальники беруться на облік не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від них вказаної заяви.
 
62. Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, а також зазначені у абзаці четвертому пункту 10 статті 1 цього Закону, набувають статусу платника страхових внесків відповідно з дня укладення цивільно-правового договору та утворення військового формування.
 
63. Зняття з обліку страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» здійснюється за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок, звірення розрахунків з ним та проведення остаточного розрахунку»;
 
64. 4) у статті 6:
 
65. частину другу викласти у такій редакції:
 
66. „2. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.»;
 
67. у частині четвертій слова та знаки „особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами» виключити;
 
68. доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
69. „5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.»;
 
70. 5) частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
 
71. „2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України „Про зайнятість населення» є:
 
72. професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;
 
73. профорієнтація;
 
74. пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
 
75. інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
 
76. У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:
 
77. направляється до закладів охорони здоров’я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до чинного законодавства;
 
78. забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку, у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.»;
 
79. 6) доповнити Закон статтею 7-1 такого змісту:
 
80. „Стаття 7-1. Профілактика настання страхових випадків
 
81. При виникненні страхового ризику Фонд може здійснювати заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків в межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на такі цілі.
 
82. До профілактичних заходів належать:
 
83. фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання припиненню трудових відносин, тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи;
 
84. фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких існує загроза вивільнення у зв’язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови не переривання трудових відносин з цими працівниками;
 
85. інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду.
 
86. Порядок здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, затверджується правлінням Фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
87. Щодо осіб, які отримують допомогу по частковому безробіттю відповідно до статей 24-26 цього Закону, одночасно не можуть вживатися заходи з профілактики настання страхових випадків, визначені цією статтею.»;
 
88. 7) у частині другій статті 12
 
89. пункт 4 доповнити словами „забезпечують проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків»;
 
90. пункт 5 викласти в такій редакції:
 
91. „5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням Фонду.
 
92. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації, а в разі необхідності шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок у страхувальників.»;
 
93. 8) абзац другий частини другої статті 16 доповнити словами та цифрами „фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону.»;
 
94. 9) у статті 17:
 
95. частину першу доповнити пунктом 4 такого змісту:
 
96. „4) фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону.»;
 
97. абзац перший частини третьої викласти у такій редакції:
 
98. „3. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.»;
 
99. доповнити статтю частинами п’ятою та шостою такого змісту:
 
100. „5. Страхові внески, які відповідно до цього Закону підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його реєстрації в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.
 
101. 6. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На порядок сплати цих внесків не поширюється податкове законодавство.»;
 
102. 10) у статті 19:
 
103. у частині першій:
 
104. у абзаці другому після слів „на оплату праці» та „Про оплату праці» доповнити відповідно словами та знаками „грошового забезпечення військовослужбовців» та „виплат доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, «;
 
105. у абзаці третьому після слів „сум оплати праці» доповнити словами „грошового забезпечення військовослужбовців»;
 
106. доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
 
107. „для страхувальників, які проводять виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими угодами - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку)»;
 
108. у частині другій:
 
109. після слів „доходу фізичних осіб» доповнити словами та знаком „грошового забезпечення військовослужбовців, «;
 
110. 11) статтю 21 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
111. „5. Строк проходження служби військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) до запровадження страхування на випадок безробіття для цієї категорії осіб прирівнюється до страхового стажу у разі звільнення зі служби у зв’язку зі станом здоров’я, скорочення штатів або проведення організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця для військовослужбовців - з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, для інших осіб - з дня звільнення.»;
 
112. 12) у частині другій статті 23 після слів „поважних причин» доповнити словами „або за угодою сторін»;
 
113. 13) у статті 31:
 
114. у частині першій:
 
115. після пункту 13 доповнити пунктами 14 та 15 такого змісту:
 
116. „14) зняття з обліку за відмову від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних, у тому числі і тих, які вперше шукають роботу, та не мають професії (спеціальності), за направленням державної служби зайнятості;
 
117. 15) зняття з обліку за відмову від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості».
 
118. У зв’язку з цим пункт 14 вважати пунктом 16;
 
119. частину четверту викласти в такій редакції:
 
120. „4. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.»;
 
121. у частині п’ятій:
 
122. у пункті 1 після слів „поважних причин» доповнити словами „або за угодою сторін»;
 
123. пункти 3 та 7 вилучити.
 
124. У зв’язку з цим пункти 4 - 6 та 8 вважати відповідно пунктами 3 - 5 та 6;
 
125. 14) статтю 32 вилучити;
 
126. 15) у статті 38:
 
127. частину першу доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
 
128. „У разі ухилення страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік в робочих органах виконавчої дирекції Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 
129. абзац перший частини другої вилучити;
 
130. абзац другий частини четвертої викласти у такій редакції:
 
131. „Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи
 
132. від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його
 
133. заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрах зайнятості та їх заступники.»;
 
134. 4. У статті 1 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 11, ст. 47; 2002 р., № 17, ст. 124, № 30, ст. 210; 2003 р., № 16, ст. 116; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 32, ст. 385; 2005 р., № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267; 2006 р., № 9-11, ст. 96; 2007 р., № 7-8, ст. 66; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 27-28, ст. 253):
 
135. 1) у абзацах другому та третьому пункту першого цифри „1, 5» замінити цифрами „1, 4»;
 
136. 2) у пункті другому:
 
137. абзац другий викласти у такій редакції:
 
138. „для роботодавців - 1, 6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці», виплат доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб»;
 
139. у абзаці третьому після слів „для найманих працівників» доповнити словом „військовослужбовці», цифри „0, 5» замінити цифрами „0, 6»;
 
140. доповнити пункт абзацом четвертим такого змісту:
 
141. „фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру - 2, 2 відсотка до сум оподаткованого доходу (прибутку)».
 
142. 5. Статтю 1 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 17, ст. 80; 2002 р., № 17, ст. 124; 2003 р., № 26, ст. 192; 2006 р., № 9, № 10-11; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 27-28, ст. 253) викласти у такій редакції:
 
143. „Стаття 1. Встановити відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку):
 
144. Клас професійного ризику виробництва
Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)
Клас професійного ризику виробництва
Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)
Клас професійного ризику виробництва
Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)
 
145. 1
0,56
24
1,10
47
2,04
 
146. 2
0,57
25
1,13
48
2,06
 
147. 3
0,58
26
1,19
49
2,08
 
148. 4
0,59
27
1,25
50
2,25
 
149. 5
0,60
28
1,31
51
2,27
 
150. 6
0,62
29
1,38
52
2,32
 
151. 7
0,63
30
1,40
53
2,34
 
152. 8
0,65
31
1,41
54
2,37
 
153. 9
0,66
32
1,45
55
2,46
 
154. 10
0,68
33
1,46
56
2,54
 
155. 11
0,70
34
1,57
57
2,81
 
156. 12
0,72
35
1,58
58
2,82
 
157. 13
0,73
36
1,66
59
2,90
 
158. 14
0,75
37
1,67
60
3,28
 
159. 15
0,80
38
1,76
61
3,56
 
160. 16
0,84
39
1,77
62
3,70
 
161. 17
0,86
40
1,79
63
3,99
 
162. 18
0,93
41
1,80
64
4,2
 
163. 19
0,96
42
1,83
65
6,41
 
164. 20
0,97
43
1,85
66
6,52
 
165. 21
0,98
44
1,90
67
13,50»
 
166. 22
0,99
45
1,91
 
167. 23
1,06
46
1,99
 
168. 6. Частину третю статті 22 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст.376) викласти у такій редакції:
 
169. „3. Надання органами Пенсійного фонду відомостей, що містяться
 
170. в системі персоніфікованого обліку, іншим юридичним і фізичним особам, крім органів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та перелічених у частині другій цієї статті, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом».
 
171. 7. У пункті 16 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» (Відомості Верховної Ради, 1991 р., № 6, ст. 37; 1994 р., № 15, ст.84; 1996 р., № 31, ст. 148; 1995 р., № 1, ст. 3; 1995 р., № 30, ст. 229; 1998 р., № 14, ст.61; 1998 р., № 25, ст. 147; 1999 р., № 34, ст.274; 1999 р., № 42-43, ст.378; 2000 р., № 46, ст.397; 2001 р., № 10, ст.44; 2002 р., № 16, ст.114; 2003 р., № 23, ст.149; 2003 р., № 30, ст.247; 2003 р., № 38, ст.319; 2005 р., № 10, ст.187) після слів „державної влади» доповнити словами „та органам Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».
 
172. ІІ. Прикінцеві положення
 
173. 1. Цей Закон набирає чинності з моменту його опублікування.
 
174. 2. Зупинити до 31 грудня 2010 року дію:
 
175. статті 5 Закону України „Про зайнятість населення»;
 
176. статті 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
 
177. частини другої статті 35 Закону України „Про угоди про розподіл продукції»;
 
178. частини шостої статті 7 Закону України „Про організацію та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні».
 
179. 3. Ввести в дію на період до 31 грудня 2009 року статті 24, 25 та частини другу - п’яту статті 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
 
180. Розмір допомоги по частковому безробіттю встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття одночасно із затвердженням бюджету, виходячи з фінансових можливостей Фонду, і не може перевищувати прожиткового мінімуму.
 
181. 4. Встановити, що роботодавці, зазначені у абзаці четвертому пункту 10 статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» починають сплачувати страхові внески у розмірі, визначеному абзацом другим пункту 2 статті 1 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 1 січня 2010 року.
 
182. 5. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
183. 6. Кабінету Міністрів України:
 
184. 1) у місячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
185. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
186. забезпечити приведення міністерствами, іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;
 
187. 2) під час затвердження Державному бюджеті України щороку передбачати у повному обсязі асигнування Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на надання матеріально забезпече-
 
188. ння і соціальних послуг для незастрахованих.