Кількість абзаців - 483 Розмітка (ліва колонка)


Про Загальнодержавну програму ''Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини (Повторне друге читання)

0. Проект
Вноситься Президентом України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року
 
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
2. 1. Затвердити Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року (далі - Програма), що додається.
 
3. 2. Кабінету Міністрів України при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки на забезпечення виконання заходів Програми.
 
4.

 
5. 3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування при підготовці проектів відповідних бюджетів передбачати видатки для фінансування визначених у Програмі заходів щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року.
 
6. 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
7. ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
«Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року
 
8. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
9. Україна як член міжнародного співтовариства бере участь у діяльності зі створення сприятливого для дітей середовища, в якому гідний розвиток і захист їх прав забезпечується з дотриманням принципів демократії, рівності, миру, соціальної справедливості.
 
10. Підсумковим документом Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН «Світ, сприятливий для дітей», підписаним Кабінетом Міністрів України 10 травня 2002 року, визначено чотири пріоритетні напрями діяльності: пропагування здорового способу життя; забезпечення можливості здобувати високоякісну освіту; захист дітей від жорстокого поводження, насильства та експлуатації; боротьба з ВІЛ/СНІДом, а також передбачено глобальний план дій, орієнтований на розвиток і захист прав та інтересів підростаючого покоління, і завдання, які світова спільнота повинна виконувати для дітей та разом з дітьми.
 
11. Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року (далі - Програма) має на меті об’єднати в єдину систему зусилля держави щодо захисту прав дітей.
 
12. Розділ ІІ МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ, ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЇЇ ВИКОНАННЯ
 
13. Метою Програми є забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей в Україні з урахуванням цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, та стратегії Підсумкового документа Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН «Світ, сприятливий для дітей».
 
14. 1. Охорона здоров’я та формування здорового способу життя дітей
 
15. 1.1. Охорона здоров’я
 
16. Мета - створення умов для народження здорової дитини, збереження здоров’я кожної дитини протягом усього періоду дитинства, забезпечення доступу до високоякісних медичних послуг.
 
17. Основні завдання:
 
18. забезпечення рівного доступу усіх жінок незалежно від місця проживання та соціального статусу до високоякісної медичної допомоги, що надається вагітним, створення умов для безпечних пологів, для чого:
 
19. - знизити до 2010 року рівень мертвонародженості на 20 відсотків;
 
20. - збільшити до 2010 року питому вагу нормальних пологів до 70 відсотків порівняно з 2007 роком;
 
21. - забезпечити до 2010 року народження не менш як 90 відсотків дітей у закладах, яким надано статус «Лікарня, доброзичлива до дитини»;
 
22. створення безпечного та сприятливого середовища для розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя, для чого:
 
23. - досягти до 2015 року рівня виключно грудного вигодовування не менш як 60 відсотків дітей віком до шести місяців;
 
24. - знизити до 2016 року на третину рівень смертності дітей віком до п’яти років порівняно з 1990 роком;
 
25. - забезпечити фахове консультування у пологових будинках батьків, у яких народилися діти з вродженими вадами розвитку;
 
26. підвищення якості та розширення обсягу медичних послуг, що надаються дітям підліткового віку, для чого знизити до 2010 року рівень смертності дітей підліткового віку на 10 відсотків;
 
27. здійснення заходів, спрямованих на запобігання дитячій інвалідності та поліпшення стану надання медичної допомоги дітям-інвалідам, для чого знизити до 2010 року рівень смертності дітей віком до одного року від вроджених вад розвитку на 10 відсотків та дітей віком до 18 років - на 10 відсотків;
 
28. здійснення реорганізації системи охорони здоров’я дітей і матерів, надаючи пріоритет розвитку мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги, та вдосконалення системи спеціалізованої медичної допомоги відповідно до міжнародних стандартів, для чого:
 
29. - забезпечити до 2010 року проведення обов’язкового медичного огляду всіх дітей;
 
30. - завершити переоснащення медичним обладнанням дитячих та родопомічних закладів охорони здоров’я до 2016 року.
 
31. 1.2. Протидія ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії
 
32. Мета - обмежити поширення серед дітей ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії і закріпити таку тенденцію.
 
33. Основні завдання:
 
34. забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з ВІЛ/СНІДом, захисту прав ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей, зменшення небезпеки інфікування ВІЛ уразливих категорій дітей, для чого:
 
35. - забезпечити до 2010 року доступ до відповідної інформації і комплексу послуг для зменшення ризику інфікування ВІЛ, а також до лікування та догляду не менш як за 75 відсотками підлітків, які опинилися в скрутних життєвих обставинах;
 
36. - забезпечити зменшення до 5 відсотків показника передачі ВІЛ від матері до дитини;
 
37. - забезпечити до 2010 року доступ не менш як 95 відсоткам ВІЛ-інфікованих жінок до послуг із запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини;
 
38. - забезпечити до 2016 року за рахунок коштів державного бюджету лікарськими засобами для лікування ВІЛ/СНІДу та опортуністичних інфекцій не менш як 90 відсотків хворих дітей;
 
39. підвищення рівня обізнаності населення щодо ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії, формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД і наркоманію дітей, для чого:
 
40. - щороку проводити в засобах масової інформації всеукраїнську інформаційну кампанію, спрямовану на формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей;
 
41. - забезпечити до 2010 року інформування не менш як 90 відсотків дітей шкільного віку про те, як захистити себе від захворювання на ВІЛ/СНІД;
 
42. - проводити наукові дослідження з питань вивчення особливостей поширення ВІЛ/СНІДу серед дітей та можливих наслідків цього захворювання; розробляти вітчизняні засоби профілактики і діагностики ВІЛ-інфекції у дітей та жінок.
 
43. 1.3. Оздоровлення та відпочинок
 
44. Мета - реалізація права кожної дитини на оздоровлення та відпочинок шляхом запровадження комплексу спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану здоров’я дітей, організацію їх змістовного відпочинку.
 
45. Основне завдання - збереження, розвиток та ефективне використання мережі відповідних дитячих закладів з оздоровлення та відпочинку, для чого:
 
46. - забезпечити до 2010 року охоплення послугами в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку не менш як 50 відсотків, у 2016 році - не менш як 70 відсотків дітей шкільного віку;
 
47. - забезпечити до 2010 року оздоровлення усіх дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
48. - забезпечити до 2010 року оздоровлення не менш як 70 відсотків дітей із малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей;
 
49. - забезпечити до 2010 року оздоровлення і санаторно-курортне лікування всіх дітей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
 
50. - обладнати до 2016 року усі заклади оздоровлення дітей за принципом архітектурної доступності.
 
51. 1.4. Фізичне виховання
 
52. Мета - створення належних умов для збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей, формування здорового способу життя.
 
53. Основне завдання: створення до 2010 року умов для оздоровчої рухової активності дітей в обсязі не менш як 5-6 годин на тиждень.
 
54. 2. Освіта
 
55. Мета - створення рівних умов для доступу кожної дитини до високоякісної освіти (дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої) для забезпечення розвитку особистості, суспільства і держави.
 
56. Основні завдання:
 
57. збільшення кількості дітей, які відвідують навчальні заклади;
 
58. забезпечення до 2010 року усіх дітей-інвалідів послугами навчальних закладів незалежно від стану здоров’я та місця проживання і виховання;
 
59. забезпечення високоякісними освітніми послугами, для чого:
 
60. - запровадити до 2010 року моніторинг діяльності дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів із визначенням їх рейтингу та щорічним оприлюдненням результатів у засобах масової інформації; забезпечити системне проведення моніторингу до 2016 року;
 
61. - розробити та впровадити до 2016 року нове покоління вітчизняних, зокрема електронних, підручників, навчальних посібників, у тому числі для спеціальних навчальних закладів (шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку), відповідно до сучасного рівня розвитку високих технологій; забезпечити доступ до мережі Інтернет дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів.
 
62. 3. Культурний і духовний розвиток дитини
 
63. Мета - розвиток творчого потенціалу дітей, організація їх естетичного та патріотичного виховання.
 
64. Основні завдання:
 
65. створення рівних умов для доступу кожної дитини до послуг закладів соціально-культурної сфери, для чого:
 
66. - провести до 2010 року капітальний ремонт (з урахуванням будівельних норм щодо забезпечення доступності людям з обмеженими фізичними можливостями та іншим маломобільним групам населення) 80 відсотків клубів, 90 відсотків бібліотек, що його потребують;
 
67. - провести до 2016 року капітальний ремонт (з урахуванням будівельних норм щодо забезпечення доступності людям з інвалідністю та маломобільним групам населення) 90 відсотків музеїв, що його потребують;
 
68. - оновити до 2016 року бібліотечний фонд дитячої та юнацької літератури та періодичних видань для дітей та підлітків у всіх бібліотеках, зокрема в сільській місцевості;
 
69. підвищення рівня естетичного та патріотичного виховання дітей, зокрема забезпечення до 2016 року працівників соціально-культурної сфери методичною літературою для роботи з дітьми різних груп з питань культурного та духовного розвитку.
 
70. 4. Захист прав дітей різних категорій
 
71. 4.1. Соціальне забезпечення та підтримка сімей з дітьми
 
72. Мета - створення умов для утвердження в суспільстві сімейних цінностей, матеріального забезпечення сімей з дітьми, забезпечення їх морального здоров’я, виховання відповідального батьківства та запобігання соціальному сирітству.
 
73. Основні завдання:
 
74. підвищення рівня народжуваності;
 
75. подолання бідності серед дітей та сімей з дітьми;
 
76. стимулювання трудової активності сімей з дітьми, підвищення рівня економічної спроможності сімей з дітьми та посилення їх соціального захисту;
 
77. підвищення рівня культури сімейних стосунків і відповідальності батьків за виконання своїх обов’язків шляхом активізації участі батьків у семінарах, тренінгах, що сприяють формуванню сімейних цінностей;
 
78. забезпечення розвитку та доступності соціальних послуг для сімей з дітьми;
 
79. розроблення та впровадження системи підготовки дітей і молоді до сімейного життя та відповідального батьківства.
 
80. 4.2. Запобігання соціальному сирітству, подолання бездоглядності та безпритульності серед дітей.
 
81. Мета - організація результативної роботи щодо запобігання соціальному сирітству, реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей, розвиток сімейних форм виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, бездоглядних та безпритульних, схильних до бродяжництва.
 
82. Основні завдання:
 
83. удосконалення системи соціальної роботи з сім’ями, що мають дітей і опинилися в складних життєвих обставинах;
 
84. запобігання соціальному сирітству дітей з раннього віку, сприяння діяльності в родопомічних закладах консультаційних пунктів соціально-психологічної допомоги, центрів матері та дитини, для чого:
 
85. - запобігати відмовам батьків від дітей раннього віку, в тому числі дітей з вродженими вадами розвитку;
 
86. - своєчасно виявляти бездоглядних та безпритульних дітей, влаштовувати їх на виховання в заклади сімейного типу та соціального захисту;
 
87. - надавати статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не пізніше як через два місяці після виявлення дитини, яка залишилася без батьківського піклування;
 
88. удосконалити процес реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей та їх сімей, для чого:
 
89. - упорядкувати до 2009 року систему обліку бездоглядних та безпритульних дітей (в організаціях різних форм власності);
 
90. - зменшити кількість бездоглядних та безпритульних дітей до 2010 року на 60 відсотків, до 2012 року - на 75 відсотків, до 2015 року - на 95 відсотків.
 
91. 4.3. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
 
92. Мета - створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї.
 
93. Основні завдання:
 
94. реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
95. розроблення стандартів функціонування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
96. запровадження ефективної системи фінансування утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
97. забезпечення функціонування системи моніторингового нагляду за захистом прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
98. розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (усиновлення, опіка та піклування, створення дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей), для чого:
 
99. - збільшити до 2010 року втричі порівняно з 2005 роком кількість дітей, усиновлених громадянами України. Забезпечити усиновлення до 2010 року 15 відсотків та до 2016 року - 25 відсотків дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
100. - збільшити рівень влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у будинки сімейного типу і прийомні сім’ї у 2010 році - до 40 відсотків, у 2016 році - до 80 відсотків;
 
101. - зменшити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2010 році - до 20 відсотків, у 2016 році - до 13 відсотків;
 
102. - забезпечити до 2010 року доступ не менш як 95 відсоткам населення до повної та об’єктивної інформації з питань влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до будинків сімейного типу і прийомних сімей;
 
103. забезпечення захисту прав вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для чого:
 
104. - ухвалювати рішення щодо збереження житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не пізніш як через місяць від дня надання дитині відповідного статусу;
 
105. - забезпечити випускників шкіл-інтернатів, які потребують житла, соціальним гуртожитком, створити умови для їх доступу до психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг;
 
106. - удосконалити механізми збереження житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
107. - створити умови для адаптації молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до самостійного життя та їх доступу до різних видів соціальних послуг.
 
108. 4.4. Захист дітей-інвалідів
 
109. Мета - забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів, надання високоякісних психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям-інвалідам та сім’ям, які ними опікуються; створення умов для реалізації їхнього особистісного потенціалу.
 
110. Основні завдання:
 
111. створення умов для виховання та догляду за дитиною-інвалідом у сім’ї;
 
112. надання допомоги і підтримки дітям-інвалідам, забезпечення їх соціального супроводу з метою самореалізації, для чого забезпечити надання:
 
113. - психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг до 2010 року не менш як 80 відсоткам, до 2016 року - усім дітям-інвалідам відповідно до потреби;
 
114. - волонтерської допомоги до 2010 року - не менш як 60 відсоткам, до 2016 року - не менш як 80 відсоткам дітей-інвалідів відповідно до потреби.
 
115. 4.5. Захист дітей-біженців, дітей, які перебувають на території України без законних представників, та дітей без громадянства
 
116. Мета - забезпечення соціальної адаптації дітей, які є шукачами притулку без супроводу дорослих, та дітей з родин біженців.
 
117. Основні завдання:
 
118. створення умов для влаштування дітей-біженців, дітей, які перебувають на території України без законних представників, та дітей без громадянства, сприяння їх об’єднанню з сім’ями;
 
119. забезпечення доступу дітей, які перебувають на території України без законних представників, та дітей-біженців до навчання (у школі або за індивідуальною навчальною програмою) і програм розвитку особистості.
 
120. 4.6. Боротьба з використанням дитячої праці
 
121. Мета - запобігання та ліквідація найгірших форм дитячої праці шляхом запровадження ефективних економічного, правового і соціального механізмів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства щодо застосування праці дітей.
 
122. Основні завдання:
 
123. розроблення та запровадження механізму взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок та організацій роботодавців, інших громадських організацій, до сфери діяльності яких належить здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з застосуванням найгірших форм дитячої праці;
 
124. забезпечення реалізації права дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, що може бути небезпечною для її здоров’я, стати перешкодою у здобутті нею освіти чи завдавати шкоди фізичному, розумовому, духовному і моральному розвитку, для чого:
 
125. - запровадити починаючи з 2009 року систему моніторингу застосування дитячої праці на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності;
 
126. - інформувати населення про ситуацію із застосуванням праці дітей в Україні через засоби масової інформації, а також на підприємствах, в установах та організаціях, навчальних закладах;
 
127. - забезпечити надання послуг з відновлення рівня фізичного, психічного і духовного розвитку дітей, які були залучені до найгірших форм дитячої праці;
 
128. - забезпечити до 2010 року можливість доступу до безперервної освіти не менш як 70 відсотків дітей, які працюють.
 
129. 4.7. Ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними
 
130. Мета - ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними; створення умов для ефективної реабілітації дітей.
 
131. Основні завдання:
 
132. підвищення ефективності профілактичної та роз’яснювальної роботи серед батьків з метою запобігання жорстокому поводженню з дітьми;
 
133. удосконалення процедур щодо виявлення дітей, які потерпіли від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними;
 
134. створення системи реабілітації та реінтеграції дітей, які потерпіли від торгівлі ними, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження;
 
135. забезпечення функціонування системи захисту дітей від жорстокого поводження, проведення відповідної профілактичної роботи.
 
136. 4.8. Захист прав дітей, які вчинили правопорушення
 
137. Мета - профілактика неправомірних дій з боку дітей, значне зменшення кількості злочинів, вчинених дітьми, приведення умов їх утримання у спеціальних установах для дітей у відповідність із міжнародними стандартами.
 
138. Основні завдання:
 
139. активізація профілактичної роботи з метою запобігання правопорушенням у дитячому середовищі, для чого:
 
140. - запровадити у практику новітні методи та форми роботи з дітьми, схильними до правопорушень;
 
141. - підвищити рівень обізнаності дітей шкільного віку з правових питань;
 
142. вдосконалення моніторингу щодо:
 
143. - стану дитячої злочинності та злочинів, вчинених проти дітей;
 
144. - стану дотримання прав, а також створення умов для перебування дітей у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах Державного департаменту України з питань виконання покарань, школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації органів освіти;
 
145. забезпечення соціального патронажу дітей, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах Державного департаменту України з питань виконання покарань або звільнені з них, для чого:
 
146. - забезпечити неповнолітніх, звільнених зі спеціальних виховних установ Державного департаменту України з питань виконання покарань, безпечним місцем проживання, влаштування їх на роботу чи на навчання;
 
147. - вжити заходів з метою зменшення кількості випадків повторного вчинення злочинів дітьми до кінця 2016 року не менш як на 20 відсотків.
 
148. 4.9. Створення системи ювенальної юстиції
 
149. Мета - зниження рівня дитячої злочинності, зменшення кількості дітей, засуджених до позбавлення волі за рахунок альтернативних видів покарання.
 
150. Основні завдання:
 
151. розроблення концептуальних засад створення та розвитку системи ювенальної юстиції;
 
152. розроблення нормативно-правової бази для створення системи ювенальної юстиції;
 
153. інституційне забезпечення системи ювенального правосуддя шляхом запровадження до 2016 року ювенального судочинства;
 
154. забезпечення підготовки до 2016 року фахівців для системи ювенальної юстиції;
 
155. забезпечення до 2016 року для кожної дитини, яка вчинила або підозрюється у вчиненні правопорушення, права на правову допомогу;
 
156. посилення ролі громадськості у профілактиці вчинення правопорушень, виправленні та ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до позбавлення волі, альтернативних видів покарання і звільнених від відбування покарання, для чого:
 
157. підвищити рівень обізнаності населення з питань ювенальної юстиції у 2010 році не менш як на 50 відсотків, у 2016 році - не менш як на 90 відсотків;
 
158. підвищити рівень обізнаності учнів та вчителів з питань ювенальної юстиції до 2010 року не менш як на 70 відсотків, до 2016 року - не менш як на 95 відсотків.
 
159. 5. Підвищення ролі територіальної громади у вирішенні питань захисту прав та розвитку дітей
 
160. Мета - активізація участі територіальної громади у захисті прав та розвитку дитини шляхом залучення представників громади до діяльності в інтересах дітей.
 
161. Основні завдання:
 
162. запровадження механізму підтримки ініціатив членів територіальної громади в інтересах дітей, для чого органам місцевого самоврядування розробити до 2010 року програми з питань захисту прав дитини та здійснити до 2016 року моніторинг та оцінку стану виконання цих програм;
 
163. підготовка фахівців соціальної сфери, зокрема до 2010 року не менш як 55 відсотків, до 2016 року - не менш як 90 відсотків працівників до роботи з активізації участі територіальної громади у захисті прав дітей.
 
164. 6. Участь дітей у житті суспільства
 
165. Мета - забезпечення реалізації права дітей висловлювати свою думку, виховання навичок прийняття соціально мотивованих рішень.
 
166. Основне завдання: розвиток у дітей навичок з прийняття рішень, що впливають на їхнє життя, для чого:
 
167. сприяти створенню до 2010 року у кожному регіоні циклів телепрограм із сурдоперекладом чи титруванням, радіопрограм, інших інформаційних видань для дітей, у тому числі на аудіоносіях для дітей з вадами слуху та зору;
 
168. створити при кожній районній та міській раді дорадчі органи з представників молодіжних і дитячих громадських організацій.
 
169. 7. Міжнародне співробітництво
 
170. Мета - розвиток різних форм співробітництва з іншими державами, міжнародними організаціями для розв’язання нагальних проблем у сфері охорони дитинства.
 
171. Основні завдання:
 
172. приведення актів законодавства України у відповідність із міжнародними нормами, які випливають із відповідних міжнародних договорів щодо захисту прав та розвитку дитини;
 
173. забезпечення дальшої співпраці України з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), іншими міжнародними організаціями з питань захисту прав дітей;
 
174. сприяння міжнародному співробітництву в рамках програм обміну учнями з метою розвитку їх здібностей та талантів;
 
175. укладення нових чи приєднання до вже чинних міжнародних договорів у сфері охорони дитинства.
 
176. Розділ ІІІ ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ
 
177. Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел.
 
178. Розділ ІV МОНІТОРИНГ, ОЦІНКА ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
 
179. Координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, здійснення моніторингу та оцінки виконання Програми щодо забезпечення прав і свобод дітей покладається на Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства.
 
180. Інформація про вжиті заходи і досягнуті результати включається до періодичних доповідей України Комітету ООН з прав дитини.
 
181. Кабінет Міністрів України розробляє та затверджує заходи на виконання цієї Програми та орієнтовний обсяг їх фінансового забезпечення на наступні два роки.
 
182. Комплексний моніторинг виконання заходів Програми, що додаються, здійснюється один раз на рік, починаючи з 2009 року.
 
183. До здійснення моніторингу та оцінки результатів виконання Програми залучаються представники заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських, благодійних організацій.
 
184. Результати моніторингу та оцінки результатів виконання Програми висвітлюються в засобах масової інформації.
 
185. Очікувані результати виконання заходів Програми:
 
186. запровадження на державному рівні системи захисту дітей та збереження їхнього здоров’я;
 
187. створення умов для повноцінного життя в суспільстві дітей-інвалідів та дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, для здобуття ними освіти, працевлаштування;
 
188. активізація процесу формування у дітей здорового способу життя, забезпечення їх широкого залучення до фізичної культури і спорту;
 
189. створення системи надання дітям психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг незалежно від місця проживання;
 
190. забезпечення збереження і зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, освіти і культури;
 
191. реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
192. розроблення та запровадження механізму фінансування потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом «гроші ходять за дитиною»;
 
193. поширення практики сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 
194. створення умов для активізації національного усиновлення;
 
195. здійснення захисту дітей-біженців;
 
196. посилення боротьби з торгівлею дітьми, здійснювання їх захисту від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження;
 
197. створення системи ювенальної юстиції;
 
198. активізація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості щодо підтримки сімей з дітьми;
 
199. пропагування національної культури та духовної спадщини, національно-патріотичного виховання дітей, проведення роботи з виявлення та підтримки обдарованих дітей;
 
200. забезпечення широкої участі дітей у житті суспільства;
 
201. активізація діяльності територіальної громади із захисту прав дітей;
 
202. забезпечення поширення соціальної реклами та широкого висвітлення в засобах масової інформації питань соціально-правового захисту дітей, дотримання положень Конвенції ООН про права дитини.
 
203. ДОДАТОК
до Загальнодержавної програми
"Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року
 
204. ЗАХОДИ
з виконання Загальнодержавної програми
"Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року
 
205. 1. Розробити Державну програму "Здорова дитина" на 2009 - 2017 роки відповідно до Європейської стратегії Всесвітньої організації охорони здоров’я "Здоров’я і розвиток дітей і підлітків".
 
206. МОЗ, МВС, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінпраці України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
207. 2. Запровадити в практику роботи в повному обсязі критерії реєстрації випадків смертності дітей віком до одного року відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.
 
208. МОЗ, Держкомстат України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
209. 3. Розробити та запровадити в діяльність закладів охорони здоров’я складання протоколів медичної допомоги дітям на основі принципів науково-доказової медицини.
 
210. МОЗ України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
211. 4. Запровадити в діяльність закладів охорони здоров’я критерії Всесвітньої організації охорони здоров’я та ЮНІСЕФ "Лікарня, доброзичлива до дитини" стосовно надання медичної допомоги дітям і матерям.
 
212. МОЗ України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
213. 5. Створити ефективну систему організації надання медичної допомоги новонародженим з невідкладними станами шляхом оснащення відділень інтенсивної терапії та реанімації новонароджених сучасним медичним обладнанням і спеціальним санітарним транспортом.
 
214. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
215. 6. Удосконалити систему своєчасної діагностики вроджених вад розвитку у новонароджених шляхом оснащення закладів охорони здоров’я сучасним медичним обладнанням, у тому числі апаратами ультразвукової діагностики.
 
216. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
217. 7. Здійснити реконструкцію і переобладнання пологових будинків відповідно до сучасних перинатальних технологій та для спільного перебування в них матері та дитини.
 
218. МОЗ України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
219. 8. Здійснити поетапне переоснащення сучасним медичним обладнанням пологових будинків і дитячих закладів охорони здоров’я.
 
220. МОЗ, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
221. 9. Забезпечити проведення відповідно до рекомендацій ВООЗ обов’язкового щорічного медичного огляду дітей за кошти державного бюджету.
 
222. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
223. 10. Забезпечити за кошти державного бюджету проведення оперативного лікування дітей-інвалідів, хворих на сколіоз, дітей з незворотними вадами слуху, які потребують проведення кохлеарної імплантації та слухопротезування, дітей з втратою слуху ІІІ - VІ ступеня.
 
224. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
225. 11. Забезпечити своєчасну ранню діагностику порушень слуху у дітей шляхом оснащення дитячих лікарень сучасним обладнанням.
 
226. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
227. 12. Здійснити оснащення центрів медико-соціальної реабілітації для дітей-інвалідів системи охорони здоров’я обладнанням для впровадження сучасних реабілітаційних методик.
 
228. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
229. 13. Здійснити за рахунок коштів державного бюджету медикаментозне забезпечення дітей-інвалідів та дітей, хворих на захворювання, що призводять до інвалідності (первинні (вроджені) імунодефіцити, гемофілія, синдром Шерешевського-Тернера, муковісцидоз, епілепсія, дитячий церебральний параліч, гіпофізарний нанізм, нецукровий діабет, справжнє передчасне статеве дозрівання, хронічний вірусний гепатит).
 
230. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
231. 14. Створити мережу спеціалізованих служб - центрів (відділень) медико-соціальної допомоги дітям та молоді «Клініки, дружні до молоді», забезпечити координацію їх діяльності.
 
232. МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
233. 15. Вивчити питання та вжити заходів для організації протезування ока дітям-інвалідам за рахунок коштів державного бюджету.
 
234. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України
 
235. 16. Створити мережу кабінетів охорони зору дітей у закладах охорони здоров’я ІІ рівня, вжити заходів для запобігання порушенням зору у дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.
 
236. МОЗ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
237. 17. Забезпечити не менш ніж один раз на два роки санаторно-курортне лікування дітей-інвалідів, зокрема дітей з цукровим діабетом, онко- та онкогематологічними захворюваннями.
 
238. МОЗ, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
239. 18. Розробити план заходів щодо вдосконалення комплексного медико-психологічного відновного лікування у санаторно-курортних закладах дітей із захворюваннями, що спричиняють виникнення інвалідності.
 
240. МОЗ України
 
241. 19. Створити Український центр для лікування кістково-суглобного туберкульозу у дітей.
 
242. МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
243. 20. Забезпечити раціональне харчування дітей відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.
 
244. МОЗ України, Академія медичних наук України
 
245. 21. Здійснювати профілактичні заходи щодо запобігання йодному дефіциту у дітей.
 
246. МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
247. 22. Здійснити заходи щодо запровадження "дружніх до молоді" медико-соціальних послуг у закладах охорони здоров’я, навчальних закладах.
 
248. МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт, МОН України, Академія медичних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
249. 23. Забезпечити розвиток та функціонування територіальної мережі центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді.
 
250. Мінсім'ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
251. 24. Здійснювати підготовку мультидисциплінарних команд (у складі лікаря, медичної сестри та соціального працівника) для забезпечення належного лікування та вироблення прихильності до АРВ-терапії у дітей та молоді, які ВІЛ-інфіковані або хворі на СНІД.
 
252. МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт України
 
253. 25. Внести до нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України зміни щодо надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям шляхом впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я медичних протоколів.
 
254. МОЗ, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
255. 26. Запровадити здійснення моніторингу процесу догляду, лікування та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованих дітей.
 
256. МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт України
 
257. 27. Створити систему підготовки волонтерів з числа дітей за принципом "рівний - рівному" та сприяти їх діяльності серед однолітків, пов’язаній з формуванням здорового способу життя, у тому числі профілактикою поширення ВІЛ/СНІДу.
 
258. Мінсім’ямолодьспорт, МОН України
 
259. 28. Проводити інформаційні кампанії, спрямовані на запобігання стигматизації суспільства до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей. Надавати підтримку недержавним організаціям та фондам, що проводять такі кампанії.
 
260. Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Держкомтелерадіо України
 
261. 29. Вивчити ефективність впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах предмета "Основи здоров’я" для учнів 5 - 9 класів.
 
262. МОН, МОЗ України
 
263. 30. Проводити курси підвищення кваліфікації для соціальних працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, працівників освіти і громадських організацій щодо первинної, вторинної і третинної профілактики ВІЛ/СНІДу та наркоманії.
 
264. Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, МОН України
 
265. 31. Запровадити в загальноосвітніх навчальних закладах проведення 1 грудня, у Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом, "Уроку заради життя".
 
266. МОН України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
267. 32. Розробити державні нормативи оздоровчих та відпочинкових послуг.
 
268. Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, МОН, Держспоживстандарт України
 
269. 33. Забезпечити збереження та розвиток мережі дитячих оздоровчих закладів, недопущення їх перепрофілювання або ліквідації.
 
270. ФДМУ, Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
271. 34. Забезпечити щорічне оздоровлення дітей до 16 років, які потребують корекції соціально-психологічного розвитку, шляхом поновлення діяльності системи профільних дитячих оздоровчих закладів за кошти державного та місцевих бюджетів.
 
272. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінфін, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
273. 35. Розробити методичні рекомендації щодо організації активного відпочинку з використанням засобів фізичного виховання і масового спорту в оздоровчих таборах для дітей та учнівської молоді.
 
274. Мінсім'ямолодьспорт, МОН України
 
275. 36. Провести інвентаризацію мережі дитячих оздоровчих закладів.
 
276. Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
277. 37. Забезпечити щорічне оздоровлення дітей з вадами розвитку.
 
278. Мінсім’ямолодьспорт, Мінпраці, МОН, МОЗ, Мінфін, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
279. 38. Створити і забезпечити роботу пересувних пунктів прокату спортивного інвентарю та обладнання.
 
280. Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
281. 39. Забезпечити проведення серед дітей конкурсів фотографій, малюнків, творів на спортивну тематику тощо.
 
282. Мінсім’ямолодьспорт, МОН України
 
283. 40. Створювати умови для проживання дітей-інвалідів у сім’ях, забезпечивши безоплатне перевезення їх до навчальних закладів та до місця проживання.
 
284. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
285. 41. Провести інвентаризацію дитячих закладів усіх форм власності з метою вивчення їх технічного стану.
 
286. Фонд державного майна, центральні органи виконавчої влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
287. 42. Запровадити інтегроване навчання дітей з особливими потребами, в тому числі з вадами розвитку, у загальноосвітніх навчальних закладах.
 
288. МОН, МОЗ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
289. 43. Забезпечити проведення фундаментальних і прикладних досліджень, розробити методику психолого-педагогічного супроводження, форм і методів навчання та виховання дітей із складними порушеннями розвитку (сліпоглухих, з аутизмом, помірною, тяжкою та глибокою розумовою відсталістю), забезпечити впровадження їх у практику.
 
290. МОН, МОЗ, Мінпраці України, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
291. 44. Проводити конкурси навчально-виховних методик і технологій у системі навчальних закладів і пропагувати досвід найкращих педагогічних колективів.
 
292. МОН України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
293. 45. Розробити і затвердити типові штатні нормативи дошкільних, позашкільних навчальних закладів (у тому числі підліткових клубів за місцем проживання).
 
294. МОН, МКТ, Мінсім’ямолодьспорт України
 
295. 46. Забезпечити відповідно до потреб дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади всіх типів, у яких навчаються діти з особливими потребами, комп’ютерною технікою та спеціальним програмним забезпеченням.
 
296. МОН, Мінфін, Мінекономіки України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
297. 47. Розробити Концепцію розвитку позашкільної освіти.
 
298. МОН, Мінсім’ямолодьспорт, МКТ України
 
299. 48. Розробити і запровадити програми виховання та розвитку дітей дошкільного віку, освіти батьків, у тому числі батьків, які виховують дітей-інвалідів.
 
300. МОН України, Академія педагогічних наук України
 
301. 49. Включити до навчальних планів вищих педагогічних навчальних закладів предмет з питань позашкільної освіти та курс "Основи корекційної педагогіки".
 
302. МОН України
 
303. 50. Забезпечити проведення серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Всеукраїнської олімпіади з фізичного виховання.
 
304. МОН України
 
305. 51. Забезпечити збереження та подальший розвиток шкіл естетичного виховання.
 
306. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
307. 52. Проводити Всеукраїнський конкурс навчальних програм для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).
 
308. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
309. 53. Здійснювати моніторинг ефективності функціонування закладів соціально-культурної сфери з підготовкою доповідей у 2009, 2012 та 2015 роках.
 
310. МКТ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
311. 54. Забезпечити початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, клуби, інші заклади соціально-культурної сфери новітніми навчальними програмами, методичною літературою, технічним та мистецьким обладнанням, необхідним інвентарем.
 
312. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
313. 55. Забезпечити заклади соціально-культурної сфери телекомунікаційними засобами для доступу до мережі Інтернет.
 
314. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
315. 56. Вивчити попит дітей на створення освітніх телеканалів.
 
316. Держкомтелерадіо, МОН, Мінсім’ямолодьспорт України
 
317. 57. Сприяти розвитку дитячих друкованих видань, української дитячої літератури, перекладу українською мовою творів світової класики для дітей.
 
318. МКТ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
319. 58. Поповнити бібліотечні фонди загальноосвітніх навчальних закладів дитячою літературою українських та зарубіжних авторів.
 
320. МКТ, МОН України
 
321. 59. Забезпечувати показ молодіжних програм, передач, фільмів, що сприяють формуванню гуманістичних цінностей та навичок неконфліктної поведінки.
 
322. Держкомтелерадіо України
 
323. 60. Сприяти створенню на телебаченні, радіо просвітницьких програм для дітей з питань збереження та опанування надбань української культури.
 
324. Держкомтелерадіо, МКТ, МОН України
 
325. 61. Здійснювати заходи щодо залучення дітей до вивчення культурної спадщини, ознайомлення з художніми промислами і ремеслами, творами декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю.
 
326. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
327. 62. Здійснювати заходи щодо розвитку дитячого туризму з метою пропагування історичних місць України.
 
328. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
329. 63. Проводити конкурси та фестивалі з метою виявлення у дітей здібностей до образотворчого мистецтва, літератури, журналістики тощо.
 
330. МКТ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
331. 64. Підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавства стосовно посилення відповідальності батьків за виховання дітей.
 
332. Мінсім’ямолодьспорт, МВС, Мін’юст, МОН, МОЗ, Мінпраці України
 
333. 65. Розробити та впровадити методику навчання молоді та молодих сімей основам відповідального батьківства, догляду за дітьми, у тому числі за дітьми з вадами розвитку.
 
334. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ України
 
335. 66. Сприяти поширенню досвіду благодійних, молодіжних організацій щодо взаємодопомоги батьків дітей-інвалідів та психологічної підтримки за принципом "батьки для батьків".
 
336. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
337. 67. Розробити та впровадити інноваційні соціальні послуги, форми і методи соціальної роботи з сім’ями, що мають дітей і опинилися у складних життєвих обставинах.
 
338. Мінсім’ямолодьспорт України
 
339. 68. Запровадити систему державного моніторингу здійснення соціальної роботи із сім'ями, що мають дітей і опинилися у складних життєвих обставинах.
 
340. Мінсім’ямолодьспорт України
 
341. 69. Запровадити механізми термінового реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми.
 
342. Мінсім’ямолодьспорт, МВС, МОН, МОЗ України
 
343. 70. Створити в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі центри матері та дитини.
 
344. Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
345. 71. Сприяти діяльності консультаційних пунктів у родопомічних закладах та відділеннях, жіночих консультаціях, центрах планування сім’ї, будинках дитини тощо.
 
346. Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
347. 72. Відпрацювати механізми негайного розшуку бездоглядних та безпритульних дітей з вулиці та їх влаштування.
 
348. Мінсім’ямолодьспорт, МВС України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
349. 73. Удосконалити процедуру розшуку батьків, які залишили дітей, та пошуку викрадених дітей.
 
350. МВС України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
351. 74. Посилити роботу з виявлення осіб, які втягують неповнолітніх у жебракування, бродяжництво, та забезпечити притягнення таких осіб до відповідальності в установленому порядку.
 
352. МВС, Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
353. 75. Відпрацювати комплексні програми індивідуальної реабілітаційної та корекційної допомоги бездоглядним та безпритульним дітям з метою їх реінтеграції в сімейне середовище.
 
354. Мінсім’ямолодьспорт, МОН України, Академія педагогічних наук України
 
355. 76. Запровадити систему реабілітаційної допомоги батькам щодо відновлення їх батьківських функцій.
 
356. Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
357. 77. Виявляти дітей, які опинилися у несприятливих умовах через складні життєві обставини батьків, та забезпечувати захист їх прав.
 
358. Мінсім’ямолодьспорт, МВС, Мінпраці України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
359. 78. Розробити та запровадити систему моніторингу за відповідним забезпеченням та вихованням дітей у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, сім’ях опікунів та піклувальників.
 
360. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мінпраці України
 
361. 79. Удосконалити систему ведення обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
 
362. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мінпраці України
 
363. 80. Забезпечити поетапне реформування системи закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
 
364. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінпраці, МОЗ, Мін’юст України
 
365. 81. Розробити та впровадити навчальні курси для працівників інтернатних закладів усіх типів з метою відпрацювання нових технологій роботи, які враховують специфіку діяльності таких закладів.
 
366. МОН, МОЗ, Мінпраці, Мінсім'ямолодьспорт України, Академія педагогічних наук України
 
367. 82. Переглянути та оптимізувати систему надання державних допомог та соціальних виплат сім’ям з дітьми.
 
368. Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Мінекономіки України
 
369. 83. Відпрацювати та впровадити соціальні послуги сім’ям з дітьми на основі оцінки потреб дитини.
 
370. Мінсім’ямолодьспорт України
 
371. 84. Забезпечити розроблення ефективного механізму усиновлення і контролю за захистом прав та інтересів дітей, усиновлених іноземцями, ратифікувавши Конвенцію про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення.
 
372. Мінсім’ямолодьспорт, МЗС, Мін’юст України
 
373. 85. Удосконалити процедуру здійснення моніторингу умов утримання та виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
 
374. МОН, МОЗ, Мінпраці, МВС, Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст України
 
375. 86. Активізувати роботу з розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей (опіка та піклування, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї).
 
376. Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
377. 87. Запровадити систему якісного відбору й підготовки потенційних усиновлювачів, опікунів (піклувальників), прийомних батьків, батьків-вихователів та соціальних працівників, які забезпечують соціальний супровід таких сімей.
 
378. Мінсім’ямолодьспорт України
 
379. 88. Розробити та впровадити систему індивідуальних планів розвитку вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів на основі оцінки їхніх потреб та життєвих навичок.
 
380. МОН, Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, Мінпраці України
 
381. 89. Розробити та впровадити програми психологічної та практичної підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до праці, професійного самовизначення, самостійного життя.
 
382. МОН, Мінсім’ямолодьспорт України
 
383. 90. Створити в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років та для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років.
 
384. Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
385. 91. Забезпечувати молодь з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом.
 
386. Мінрегіонбуд, Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
387. 92. Поширювати досвід реалізації громадськими організаціями проектів, спрямованих на захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
 
388. Мінсім’ямолодьспорт України
 
389. 93. Забезпечити розвиток та функціонування мережі центрів соціально-психологічної реабілітації дітей.
 
390. Мінсім’ямолодьспорт, Мінпраці України
 
391. 94. Створити умови для професійної орієнтації та професійної підготовки дітей-інвалідів.
 
392. Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, МОН України
 
393. 95. Створити умови для забезпечення безперешкодного доступу дітей-інвалідів до закладів соціально-культурної сфери, навчальних закладів та до спеціальних закладів, які надають соціальні послуги.
 
394. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
395. 96. Запровадити системний соціально-педагогічний патронат сімей, в яких виховуються діти-інваліди.
 
396. Мінпраці, МОН, МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт України
 
397. 97. Сприяти діяльності благодійних організацій, спрямованій на залучення волонтерів з числа учнівської та студентської молоді для роботи в установах та закладах для дітей-інвалідів.
 
398. МОН, МОЗ, Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
399. 98. Забезпечити проведення в кожному дитячому оздоровчому закладі (таборі) спеціалізованої зміни для дітей-інвалідів.
 
400. Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
401. 99. Сприяти проведенню в загальноосвітніх навчальних закладах 3 грудня, у Міжнародний день інвалідів, "Уроку добра та рівних можливостей".
 
402. МОН України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
403. 100. Сприяти поверненню дітей-біженців у сім'ї.
 
404. МЗС, Держкомнацміграції України
 
405. 101. Забезпечити при наданні статусу біженця урахування особливостей становища дитини, розлученої із сім'єю, за участю психолога та законного представника дитини.
 
406. Держкомнацміграції, Мін’юст, МОН України, органи міграційної служби
 
407. 102. Розробити та запровадити механізм забезпечення дітей, розлучених з родиною, які заявляють про намір набути статус біженця в Україні, або тим з них, кому надано такий статус, належним житлом у пунктах тимчасового розміщення біженців або в державних дитячих установах.
 
408. Держкомнацміграції, Мінсім’ямолодьспорт України, органи міграційної служби, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
409. 103. Здійснювати моніторинг наявності в Україні дітей осіб без громадянства.
 
410. МВС України, СБУ, Генеральна прокуратура України
 
411. 104. Привести акти законодавства України у відповідність із конвенціями Міжнародної організації праці, директивами Європейського Союзу та Факультативним протоколом до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії та праці дітей.
 
412. Мін’юст, Мінпраці, МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт, Держгірпромнагляд України
 
413. 105. Розробити та запровадити механізм взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій щодо здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з використанням найгірших форм дитячої праці.
 
414. Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, МВС, Держгірпромнагляд України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
415. 106. Розробити та запровадити здійснення моніторингу за використанням дитячої праці.
 
416. Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, МНС, МВС, МОЗ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
417. 107. Розробити та запровадити ефективний механізм виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
 
418. Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт України
 
419. 108. Здійснювати постійний моніторинг веб-сторінок українських провайдерів з метою виявлення юридичних та фізичних осіб, які займаються розробленням, розповсюдженням та рекламою дитячої порнографії.
 
420. МВС України
 
421. 109. Внести пропозиції щодо приведення у відповідність із міжнародно-правовими зобов’язаннями, взятими Україною щодо покарання осіб, які будь-яким чином використовують дітей у виготовленні порнографічної продукції та зберігають дитячі зображення порнографічного характеру.
 
422. МВС, Мін'юст України
 
423. 110. Розробити критерії ідентифікації дітей, потерпілих від торгівлі людьми та сексуальної експлуатації, з метою надання їм статусу потерпілого.
 
424. МВС, Мінсім'ямолодьспорт, МОЗ України
 
425. 111. Забезпечення реабілітації дітей, потерпілих від торгівлі ними, сексуальної експлуатації та жорстокого поводження.
 
426. Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МОЗ України
 
427. 112. Розробити та включити до програм післядипломної освіти педагогічних кадрів, працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей, працівників правоохоронних органів спецкурс із запобігання жорстокому поводженню з дітьми, їх сексуальній експлуатації, торгівлі дітьми, іншим формам насильства щодо них.
 
428. МОН, МВС, Мінсім’ямолодьспорт України, Академія педагогічних наук України
 
429. 113. Проводити тренінги, семінари, конференції для представників державних та недержавних організацій, у тому числі працівників сфери туризму, з метою забезпечення попередження торгівлі дітьми, їх сексуальної експлуатації та жорстокого поводження з дітьми.
 
430. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МВС, МОЗ, МКТ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
 
431. 114. Проводити соціологічні дослідження з метою визначення рівня поінформованості населення з питань торгівлі дітьми, їх сексуальної експлуатації та жорстокого поводження з ними.
 
432. Мінсім’ямолодьспорт України
 
433. 115. Розробити та запровадити інформаційно-просвітницькі заходи для дітей і дорослих з питань попередження експлуатації та жорстокого поводження з дітьми.
 
434. Мінсім’ямолодьспорт, МВС, МОН України
 
435. 116. З метою організації профілактики злочинності серед дітей розробити та впровадити в практику методику відповідного моніторингу.
 
436. МВС, Мінсім’ямолодьспорт України
 
437. 117. Запровадити подання щоквартальної статистичної звітності в розрізі регіонів про злочини, вчинені дітьми, із зазначенням їх віку, статі, місцевості (сільська чи міська) та злочини, вчинені дорослими особами стосовно дітей, за тими ж параметрами.
 
438. МВС України
 
439. 118. Розробити концепцію створення та розвитку системи ювенальної юстиції.
 
440. Мін’юст, МВС, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Державна судова адміністрація України, Академія суддів
 
441. 119. Підготувати та подати в установленому порядку проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи ювенальної юстиції згідно з міжнародними стандартами.
 
442. Мін’юст, МВС, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Державна судова адміністрація України, Академія педагогічних наук України, Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України
 
443. 120. Розробити Національну програму з впровадження відновного правосуддя щодо неповнолітніх.
 
444. Мін’юст, МВС, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Верховний Суд України
 
445. 121. Розробити Положення про службу пробації.
 
446. МВС, Державний департамент з питань виконання покарань, Мін’юст України
 
447. 122. Організувати та здійснювати підготовку фахівців у галузі ювенальної юстиції.
 
448. МВС, Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт, МОН України (вищі навчальні заклади), Державний департамент України з питань виконання покарань
 
449. 123. Посилити значення соціального замовлення та роль громадських, благодійних організацій у профілактиці вчинення правопорушень.
 
450. МВС, Мінсім’ямолодьспорт України, Державний департамент України з питань виконання покарань
 
451. 124. Розробити комплекс заходів щодо впровадження у систему кримінального судочинства програм примирення між дітьми, які вчинили правопорушення, та потерпілими як інструмента залучення громадськості до процесу ресоціалізації дітей, які перебувають у конфлікті із законом, та профілактики повторних злочинів.
 
452. Мінсім’ямолодьспорт, Мін'юст, МВС України, Державний департамент України з питань виконання покарань
 
453. 125. Сприяти обговоренню Верховною Радою України питання необхідності запровадження посади Уповноваженого з прав дитини та підготувати відповідний законопроект.
 
454. Мінсім’ямолодьспорт України
 
455. 126. Розробити, затвердити та впровадити концепцію соціально-педагогічної роботи в територіальній громаді.
 
456. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мін’юст, МОЗ, Мінпраці України, Інститут проблем виховання Академії правових наук України
 
457. 127. Розробити типові положення щодо порядку проведення конкурсу програм з питань захисту прав та розвитку дітей у територіальній громаді, здійснення моніторингу та оцінки результатів виконання таких програм.
 
458. Мінсім’ямолодьспорт України
 
459. 128. Сприяти створенню теле- та радіо програм, спрямованих на пропаганду здорового способу життя, запобігання сексуальній експлуатації дітей, торгівлі ними та виховання безпечної поведінки дітей під час користування мережею Інтернет.
 
460. Держкомтелерадіо, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ України
 
461. 129. Ініціювати створення при місцевих радах дорадчих органи з представників громадських організацій з питань прав дитини.
 
462. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за участю громадських, благодійних організацій
 
463. 130. Сприяти приведенню законодавства України у відповідність із нормами міжнародного права з питань захисту прав та інтересів дітей.
 
464. Мін’юст України
 
465. 131. Забезпечити соціальну, соціально-педагогічну, психологічну роботу з дітьми трудових мігрантів.
 
466. МОН, Мінсім’ямолодьспорт України
 
467. 132. Опрацювати питання щодо приєднання до Європейської конвенції про усиновлення дітей, Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, 1975 року.
 
468. Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт, МЗС України
 
469. 133. Продовжувати співробітництво з ЮНІСЕФ відповідно до Основної угоди про співробітництво між Дитячим фондом ООН та Урядом України.
 
470. Мінсім’ямолодьспорт, МЗС, Мін’юст, МОН України
 
471. 134. Ініціювати розгляд питання про укладення міждержавних договорів з відповідними іноземними державами про співробітництво у сфері усиновлення.
 
472. Мін’юст, МЗС, Мінсім’ямолодьспорт України
 
473. 135. Регулярно надавати Комітету ООН з прав дитини, а також оприлюднювати в Україні національні періодичні доповіді про виконання Факультативних протоколів до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії; щодо участі дітей у збройних конфліктах; про виконання Конвенції ООН про права дитини.
 
474. Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС України
 
475. 136. Проводити міжнародні конференції, засідання за круглим столом з питань захисту прав дітей.
 
476. Мінсім’ямолодьспорт України
 
477. 137. Розробити механізм здійснення моніторингу виконання завдань Програми та цих Заходів.
 
478. Мінсім’ямолодьспорт, Мінекономіки, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС України
 
479. 138. Здійснювати моніторинг виконання завдань Програми та цих Заходів, оприлюднювати його результати.
 
480. Мінсім’ямолодьспорт України
 
481. 139. Готувати та оприлюднювати через засоби масової інформації щорічну доповідь про становище дітей в Україні.
 
482. Мінсім’ямолодьспорт, інші центральні органи виконавчої влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації