Кількість абзаців - 94 Розмітка (ліва колонка)


Про будівельні норми (Друге читання)

0. Проект
 
1. З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про будівельні норми
 
3. Цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм.
 
4. РозділІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
5. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 
6. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
 
7. базова організація з науково-технічної діяльності у будівництві – науково-дослідна або науково-технічна (проектна) організація, яка виконує у визначеному напрямі науково-технічної діяльності з будівництва функції зі здійснення робіт щодо нормування у будівництві, науково-дослідної діяльності, консультативно-методичного та інформаційного забезпечення;
 
8. будівельні норми - затверджений суб’єктом нормування нормативний акт, який містить обов’язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури;
 
9. нормування у будівництві - діяльність з розроблення та затвердження будівельних норм для обов’язкового застосування у сфері будівництва, містобудування та архітектури з метою формування безпечного середовища для життя та здоров’я людини;
 
10. державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури;
 
11. галузеві будівельні норми - нормативний акт, затверджений міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади в межах своїх повноважень, у разі відсутності державних будівельних норм або необхідності встановлення вимог до будівництва окремих видів споруд, що конкретизують вимоги державних будівельних норм;
 
12. територіальні будівельні норми - нормативний акт, затверджений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською державною адміністрацією, що конкретизує вимоги державних і галузевих будівельних норм, та чинний на відповідній території;
 
13. фонд будівельних норм – упорядковане зібрання контрольних примірників будівельних норм.
 
14. Стаття 2. Сфера дії Закону
 
15. Дія цього Закону поширюється на суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність і забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
 
16. Дія цього Закону не поширюється на діяльність у сфері стандартизації будівельних матеріалів та виробів.
 
17. Стаття 3. Законодавство України у сфері нормування у будівництві
 
18. Законодавство України у сфері нормування у будівництві складається з цього Закону, законів України "Про основи містобудування", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.
 
19. Розділ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НОРМУВАННЯ У БУДІВНИЦТВІ
 
20. Стаття 4. Принципи державної політики у сфері нормування у будівництві
 
21. Державна політика у сфері нормування у будівництві базується на таких принципах:
 
22. створення безпечних умов для життя та здоров’я людини;
 
23. відкритості, прозорості і демократичності процедури розроблення, погодження та затвердження будівельних норм;
 
24. доступності інформації про чинні будівельні норми;
 
25. відповідності будівельних норм сучасним досягненням науки та техніки;
 
26. врахування вимог законодавства, міжнародних норм та правил при розробленні будівельних норм.
 
27. Стаття 5. Суб’єкти нормування у будівництві
 
28. До суб’єктів нормування у будівництві належать:
 
29. центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури;
 
30. міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до повноважень яких належать питання з нормування у будівництві;
 
31. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
32. Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури у сфері нормування у будівництві
 
33. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури у сфері нормування у будівництві належать:
 
34. забезпечення реалізації державної політики у сфері нормування у будівництві;
 
35. розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність;
 
36. погодження проектів галузевих і територіальних будівельних норм;
 
37. реєстрація державних, галузевих і територіальних будівельних норм;
 
38. забезпечення гармонізації державних будівельних норм з відповідними міжнародними нормативними актами;
 
39. організація роботи зі створення та забезпечення функціонування центрального фонду будівельних норм;
 
40. організація роботи з перевірки державних будівельних норм щодо врахування вимог законодавства, забезпечення їх взаємоузгодженості та актуалізації через систему базових організацій з науково-технічної діяльності у будівництві;
 
41. надання інформації з питань нормування у будівництві;
 
42. представлення України у відповідних міжнародних спеціалізованих організаціях з нормування у будівництві;
 
43. організація роботи з розповсюдження офіційних публікацій державних будівельних норм, у тому числі шляхом розміщення в мережі Інтернет, та інформації про затверджені інші нормативні акти та документи з питань нормування у будівництві, у тому числі документів міжнародних спеціалізованих організацій з нормування у будівництві, членом яких є Україна або з якими здійснюється співпраця.
 
44. Стаття 7. Повноваження міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері нормування у будівництві
 
45. До повноважень міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері нормування у будівництві належать:
 
46. розроблення, затвердження, внесення змін до відповідних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність;
 
47. подання центральному органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури пропозицій щодо розроблення державних будівельних норм;
 
48. надання центральному органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури інформації щодо розроблення проектів галузевих і територіальних будівельних норм;
 
49. створення фондів галузевих і територіальних будівельних норм;
 
50. організація роботи з офіційного опублікування галузевих і територіальних будівельних норм, у тому числі шляхом розміщення в мережі Інтернет, та поширення інформації про затверджені нормативні акти та документи з питань нормування у будівництві.
 
51. Стаття 8. Фонди будівельних норм
 
52. Центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури створює центральний фонд будівельних норм, що містить контрольні примірники державних, галузевих і територіальних будівельних норм.
 
53. Положення про центральний фонд будівельних норм та типове положення про фонди галузевих і територіальних будівельних норм затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
54. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади створюють фонди галузевих будівельних норм, що містять контрольні примірники галузевих будівельних норм.
 
55. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації створюють фонди територіальних будівельних норм, що містять контрольні примірники територіальних будівельних норм.
 
56. Фонди галузевих і територіальних будівельних норм діють на підставі положень, затверджених відповідними суб’єктами нормування.
 
57. Організації (підприємства, установи), на які покладаються функції зберігання центрального фонду будівельних норм, фондів галузевих і територіальних будівельних норм, визначаються відповідними суб’єктами нормування.
 
58. Стаття 9. Джерела фінансування робіт з нормування у будівництві
 
59. Джерелами фінансування робіт з нормування у будівництві є кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інші кошти в порядку, визначеному законодавством.
 
60. Закупівля робіт із нормування у будівництві за державні кошти здійснюється без проведення торгів (конкурсів, тендерів).
 
61. Стаття 10. Порядок розроблення, затвердження та реєстрації будівельних норм
 
62. Розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
 
63. Розроблення, затвердження, внесення змін до галузевих і територіальних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюється відповідними суб’єктами нормування.
 
64. Проект галузевих або територіальних будівельних норм перед затвердженням суб’єктом нормування підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
 
65. Порядок розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
66. Державні, галузеві і територіальні будівельні норми протягом одного місяця з дня їх затвердження підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
 
67. Державні будівельні норми не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.
 
68. Затверджені державні будівельні норми, зміни до них набирають чинності не раніше ніж через 90 днів з дня їх опублікування в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
 
69. Затверджені галузеві і територіальні будівельні норми, зміни до них набирають чинності після їх реєстрації центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, якщо інше не передбачено документом про їх затвердження.
 
70. Стаття 11. Застосування будівельних норм
 
71. Застосування будівельних норм або їх окремих положень обов’язкове для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.
 
72. Будівельні норми можуть містити вимоги щодо оцінки відповідності будівельної продукції вимогам законодавства.
 
73. Правила підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування, на які відсутні вимоги будівельних норм, інших нормативних актів і документів у сфері будівництва, встановлює Кабінет Міністрів України.
 
74. Якщо у будівельних нормах є посилання на стандарти, то ці стандарти є обов’язковими до застосування.
 
75. Відповідальність за недотримання вимог будівельних норм визначається законом.
 
76. Розділ ІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
77. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
78. 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
79. 1) у назві та абзаці першому частини першої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
 
80. 2) у статті 39 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27) слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
 
81. 3) у Законі України "Про основи містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 52, ст. 683; 2001 р., № 16, ст. 76):
 
82. у назві розділу 3 слова "Державні стандарти" замінити словами "Будівельні норми, державні стандарти";
 
83. у статті 16:
 
84. у назві, частинах першій і другій слова "Державні стандарти" замінити словами "Будівельні норми, державні стандарти";
 
85. у частині другій слова "в порядку, визначеному законом" замінити словами "Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до компетенції";
 
86. 4) у Законі України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 411; 2000 р., № 46, ст. 398; 2006 р., № 22, ст. 184):
 
87. в абзацах третьому та п’ятому частини першої статті 1 слова "державним стандартам" замінити словами "будівельним нормам, державним стандартам";
 
88. в абзаці одинадцятому частини першої статті 1, частині другій та абзаці третьому частини третьої статті 2 слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
 
89. абзац п’ятий частини третьої статті 2 після слів "які не відповідають вимогам" доповнити словами "будівельних норм";
 
90. 5) частину другу статті 23 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517) після слів "а також установлених" доповнити словами "будівельних норм";
 
91. 6) у пункті 6 статті 11 та пункті 2 статті 19 Закону України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 51, ст. 556) після слів "за встановленими для них" доповнити словами "будівельними нормами";
 
92. 7) в абзаці сьомому пункту 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року №46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №27, ст..289; 2005 р., №51 ст.557) слова "державні будівельні норми і правила, а також" виключити.
 
93. 3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після набрання чинності цим Законом забезпечити відповідно до своєї компетенції прийняття нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону.