Кількість абзаців - 144 Розмітка (ліва колонка)


Про загальні засади державно-приватного партнерства (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про загальні засади державно-приватного партнерства
 
3. Цей Закон визначає правові засади державної політики у сфері державно-приватного партнерства та основні принципи взаємодії держави з приватним сектором економіки на договірній основі.
 
4. РозділІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
5. Стаття 1. Визначення і мета державно-приватного партнерства
 
6. 1. Державно-приватне партнерство є співробітництвом між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами (державні партнери) і юридичними або фізичними особами-підприємцями (приватні партнери), за винятком державних та комунальних підприємств, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом, іншими законодавчими актами.
 
7. Ознаками державно-приватного партнерства є:
 
8. - забезпечення більш високих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у випадку здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера;
 
9. - довготривалість відносин (від 7 до 30 років);
 
10. - передача приватному партнеру частини ризиків при здійсненні державно-приватного партнерства;
 
11. - заборона переходу до приватного партнера права власності на об'єкт державно-приватного партнерства протягом усього строку здійснення такого партнерства;
 
12. - внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти партнерства з джерел, не заборонених законодавством.
 
13. Стаття 2. Правові основи державно-приватного партнерства
 
14. 1. Правовими основами державно-приватного партнерства є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, цей Закон, інші акти законодавства України, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
15. 2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
 
16. Стаття 3. Основні принципи здійснення державно-приватного партнерства
 
17. 1. Основними принципами здійснення державно-приватного партнерства є:
 
18. - рівність перед законом державних та приватних партнерів під час здійснення партнерства;
 
19. - заборона будь-якої дискримінації прав приватних чи державних партнерів;
 
20. - узгодження інтересів державного та приватного партнерів з метою отримання взаємної вигоди при здійсненні державно-приватного партнерства;
 
21. - незмінність форми власності об'єкта державно-приватного партнерства протягом усього строку здійснення державно-приватного партнерства;
 
22. - визнання державними та приватними партнерами прав, обов’язків і відповідальності, передбачених законодавством України та визначених умовами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;
 
23. - справедливий розподіл між державним та приватним партнером ризиків, пов’язаних з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства;
 
24. - визначення приватного партнера виключно на конкурсних засадах.
 
25. Стаття 4. Сфера застосування державно-приватного партнерства
 
26. 1. Державно-приватне партнерство застосовується у таких сферах:
 
27. - пошук, розвідка родовищ корисних копалин і їх видобування;
 
28. - мережі газо- і теплопостачання;
 
29. - дорожнє господарство;
 
30. - залізничні, водні, повітряні шляхи сполучення з елементами їх інфраструктури;
 
31. - машинобудування;
 
32. - водопостачання, водовідведення, меліоративні системи;
 
33. - інфраструктура охорони здоров’я;
 
34. - туристична та рекреаційна індустрія;
 
35. - очисні споруди;
 
36. - переробка відходів.
 
37. 2. Державно-приватне партнерство може застосовуватися в інших сферах діяльності, за виключенням видів господарської діяльності, які відповідно до закону дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам та організаціям.
 
38. 3. Здійснення діяльності у сферах, визначених частиною 1 цієї статті, передбачає виконання наступних функцій:
проектування;
фінансування;
будівництво;
відновлення (реконструкція, модернізація);
експлуатація;
пошук;
обслуговування;
інших функцій, пов’язаних з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства.
 
39. Розділ ІІ
ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ОБ’ЄКТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
 
40. Стаття 5. Форми здійснення державно-приватного партнерства
 
41. 1. В рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України можуть укладатися договори:
концесії;
про спільну діяльність;
про розподіл продукції;
інші договори, що укладаються в рамках здійснення державно-приватного партнерства.
 
42. 2. Форма договору, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, визначається органом, який приймає рішення про здійснення державно-приватного партнерства.
 
43. Стаття 6. Здійснення державно-приватного партнерства на умовах державного замовлення
 
44. 1. В рамках здійснення державно-приватного партнерства, у випадках встановлених законодавством, договори укладаються на умовах державного замовлення.
 
45. 2. У разі проведення конкурсу (тендеру) на розміщення державного замовлення шляхом здійснення державно-приватного партнерства, іноземні суб’єкти господарської діяльності користуються рівними правами із суб’єктами господарювання України щодо участі у таких конкурсах (тендерах).
 
46. Стаття 7. Об’єкти державно-приватного партнерства
 
47. 1. Об’єктами державно-приватного партнерства є об’єкти, що перебувають у державній або комунальній власності, власності Автономної Республіки Крим.
 
48. 2. Об’єктами державно-приватного партнерства можуть бути:
- існуючі, зокрема, відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення);
- створювані (шляхом нового будівництва чи придбання).
 
49. 3. Передача об’єктів державної або комунальної власності, власності Автономної Республіки Крим приватному партнеру для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, не зумовлює перехід права власності на ці об’єкти до приватного партнера.
 
50. Право власності на об’єкти, що збудовані, добудовані, перебудовані, реконструйовані в рамках державно-приватного партнерства, належить державному партнеру.
 
51. 4. Об'єктами державно-приватного партнерства не можуть бути об'єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
 
52. 5. Об’єкти державно-приватного партнерства не можуть бути приватизовані протягом усього строку здійснення державно-приватного партнерства.
 
53. Стаття 8. Використання земельних ділянок для здійснення державно-приватного партнерства
 
54. 1. У випадку, якщо для здійснення державно-приватного партнерства є необхідним користування земельною ділянкою приватним партнером, державний партнер забезпечує приватному партнеру можливість її використання на строк, встановлений договором, укладеним в рамках здійснення державно-приватного партнерства.
 
55. Не допускається оголошення конкурсу з визначення приватного партнера до моменту визначення меж земельних ділянок, зазначених в частині першій цієї статті, та оформлення прав державного партнера на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.
 
56. 2. Умови користування земельною ділянкою, зазначеною у частині першій цієї статті, визначаються умовами конкурсу з визначення приватного партнера для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства.
 
57. 3. Після припинення договору, зазначеного у частині другій цієї статті, приватний партнер втрачає право на користування земельною ділянкою.
 
58. Стаття 9. Джерела фінансування державно-приватного партнерства
 
59. 1. Фінансування державно-приватного партнерства може здійснюватися за рахунок:
 
60. фінансових ресурсів приватного партнера;
 
61. фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
 
62. коштів державного та місцевих бюджетів;
 
63. інших джерел.
 
64. Розділ ІІІ
ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
 
65. Стаття 10. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства
 
66. 1. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до державної власності, готуються відповідними центральними органами державної влади або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються до уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу.
 
67. 2. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до комунальної власності, готуються відповідними органами місцевого самоврядування або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються на розгляд відповідних сільських, селищних, міських, районних чи обласних рад.
 
68. 3. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до власності Автономної Республіки Крим, готуються уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим органом або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються на розгляд Уряду Автономної Республіки Крим.
 
69. 4. Форма та Порядок подання пропозицій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
70. Стаття 11. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства
 
71. 1. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства та виявлення ймовірних ризиків, пов’язаних з його реалізацією, проводиться шляхом:
 
72. - детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства;
 
73. - порівняння рентабельності від здійснення діяльності із залученням приватного партнера та без такого залучення;
 
74. - виявлення типів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками, що здійснюється відповідно до Методики, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
75. 2. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
76. Стаття 12. Обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства
 
77. 1. Обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства проводиться за результатами аналізу:
 
78. економічних та фінансових аспектів реалізації партнерства, в тому числі порівняння показників його реалізації із застосуванням державно-приватного партнерства, включаючи прогнозовані витрати та вигоди від його реалізації, з показниками здійснення тієї ж діяльності на умовах інших, ніж в рамках державно-приватного партнерства;
 
79. соціальних наслідків реалізації партнерства, включаючи поліпшення якості послуг та рівень задоволення попиту в товарах (роботах і послугах);
 
80. ризиків, пов’язаних з реалізацією партнерства, з урахуванням різних способів їх розподілу між державними та приватним партнерами і впливу відповідного розподілу ризиків на фінансові зобов’язання державного партнера;
 
81. екологічних наслідків реалізації партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля.
 
82. Стаття 13. Прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства
 
83. 1. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається Кабінетом Міністрів України.
 
84. 2. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається місцевими радами.
 
85. 3. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, що належать до власності Автономної Республіки Крим, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
 
86. Розділ ІV
ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРА
 
87. Стаття 14. Визначення приватного партнера
 
88. 1. Визначення приватного партнера для укладення договору (договорів) у рамках державно-приватного партнерства здійснюється виключно на конкурсних засадах.
 
89. 2. Порядок проведення конкурсу щодо відбору приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності та власності Автономної республіки Крим встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інший порядок не встановлено іншими законами України.
 
90. Стаття 15. Засади проведення конкурсу
 
91. 1. При прийнятті рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства визначаються:
 
92. строки здійснення державно-приватного партнерства, форма його реалізації та його основні етапи;
 
93. державний партнер та об’єкти державно-приватного партнерства;
 
94. обсяг та форми фінансової участі державного партнера у здійсненні державно-приватного партнерства;
 
95. граничний строк подання заявок для участі у конкурсі;
 
96. граничний строк проведення конкурсу з визначення приватного партнера;
 
97. основні кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу;
 
98. основні критерії визначення переможця конкурсу.
 
99. 2. Правила частини першої цієї статті застосовуються, якщо інший порядок проведення конкурсу не визначений законодавством.
 
100. Стаття 16. Оприлюднення результатів проведення конкурсу
 
101. 1. Результати оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства не підлягають розголошенню до дня обрання переможця конкурсу, крім випадків, передбачених законодавством.
 
102. 2. Орган, що проводив конкурс зобов’язаний у десятиденний строк від дня обрання переможця конкурсу, оприлюднити інформацію та вмотивовані роз’яснення щодо підстав обрання переможця та відхилення пропозиції інших учасників конкурсу.
 
103. Стаття 17. Укладення договору з переможцем конкурсу
 
104. 1. Укладення договору у рамках державно-приватного партнерства здійснюється з переможцем конкурсу на умовах, визначених умовами конкурсу.
 
105. 2. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору в рамках державно-приватного партнерства, такий договір може бути змінений, доповнений або розірваний за згодою сторін чи у судовому порядку, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
 
106. Розділ V
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА, ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ
 
107. Стаття 18. Державна підтримка державно-приватного партнерства
 
108. 1. Державна підтримка щодо здійснення державно-приватного партнерства може надаватися у наступних формах:
 
109. надання державних гарантій;
 
110. фінансування за державними та регіональними програмами
 
111. в інших формах, передбачених законом.
 
112. 2. Рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства приймається Кабінетом Міністрів України.
 
113. Стаття 19. Правовий режим інвестиційної та господарської діяльності іноземного приватного партнера
 
114. 1. Для іноземних приватних партнерів, які здійснюють в Україні державно-приватне партнерство, встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, крім випадків, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.
 
115. Стаття 20. Гарантії прав приватних партнерів
 
116. 1. Держава гарантує додержання установлених законодавством України умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов’язаної з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, додержання їх прав і законних інтересів.
 
117. 2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися у діяльність приватних партнерів, пов’язану із здійсненням державно-приватного партнерства.
 
118. 3. Якщо ціни (тарифи) на послуги, що надаються при здійсненні державно-приватного партнерства, встановлені у розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), приватний партнер має право на відшкодування своїх втрат у випадках та в порядку, встановлених законодавством про ціни і ціноутворення.
 
119. 4. Умови договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, що визначені відповідно до законодавства України на момент їх укладення, зберігають свою чинність протягом усього строку дії цих договорів.
 
120. 5. У разі прийняття органами державної влади або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права приватних партнерів, збитки, завдані їм внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Приватні партнери мають право на відшкодування, у порядку, встановленому законодавством України, збитків, заподіяних їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов’язків, передбачених законодавством України.
 
121. Стаття 21. Державний контроль за виконанням договорів, укладених для здійснення державно-приватного партнерства
 
122. 1. Державний контроль за виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здійснюють орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому законом.
 
123. 2. Приватні партнери подають щороку відповідним державним партнерам інформацію про виконання договору, укладеного для здійснення державно-приватного партнерства, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України
 
124. Стаття 22. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства
 
125. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства належить:
 
126. здійснення нагляду та перевірки виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства;
 
127. підготовка пропозицій та здійснення заходів щодо формування та реалізації єдиної державної політики у сфері державно-приватного партнерства;
 
128. координація та проведення моніторингу ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства;
 
129. розроблення концепції та проектів державних цільових програм з питань сприяння поширенню державно-приватного партнерства, вжиття заходів до їх виконання;
 
130. сприяння захисту законних прав та інтересів державних та приватних партнерів під час здійснення державно-приватного партнерства;
 
131. сприяння досудовому врегулюванню спорів між приватними та державними партнерами;
 
132. проведення моніторингу, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення державно-приватного партнерства, в тому числі здійснення оцінки та моніторингу загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених в рамках здійснення державно-приватного партнерства;
 
133. проведення моніторингу дотримання вимог законодавства в сфері державно-приватного партнерства, в тому числі під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера;
 
134. проведення у межах своїх повноважень інформаційно - роз'яснювальної і консультаційної роботи;
 
135. участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері державно-приватного партнерства;
 
136. виконання інших функцій, передбачених законодавством.
 
137. Розділ VІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
138. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
139. 2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
140. 3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом :
 
141. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
 
142. привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;
 
143. визначити уповноважений орган державної виконавчої влади, до повноважень якого буде віднесено здійснення державної політики у сфері державно-приватного партнерства та здійснення повноважень центрального органу виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства, визначених цим Законом.